2.5 Побудова схеми синхронного підсумовуючого лічильника
Схему спроектованого синхронного лічильника на реальних D-тригерах показано у додатку А.
Синтез лічильника на основі будь-якого іншого типу синхронного тригера (D, DV, T, RS) проводиться аналогічно, різниця полягає лише у використанні відповідної умовної таблиці переходів.
3 Синтез підсумовуючого асинхронного двійково-десяткового лічильника з довільним порядком лічення (що працює в коді 5211)
На основі синхронних тригерів можна будувати не тільки довільні синхронні, але і асинхронні лічильники. Асинхронні лічильники відрізняються при цьому від синхронних тим, що на синхровходи C деяких тригерів надходять не лічильні сигнали, а сигнали з виходів логічних елементів, зв'язаних з виходами сусідніх тригерів, або безпосередньо з виходів сусідніх тригерів.
3.1 Суттєвість метода проектування АЛЧ
Основою метода синтезу АЛЧ є заздалегідь отримані функції збудження відповідних СЛЧ. При цьому повинні враховуватися функціональні особливості обраного типу синхронного тригера. Внаслідок синтезу асинхронного лічильника знаходяться його функції керування, тобто функції збудження та функції синхронізації тригерів.
Мета синтезу асинхронних лічильників – виявити можливість керування (синхронізації) деякими тригерами від сусідніх замість використання для цього лічильних сигналів. А оскільки число керуючих сигналів за одиницю часу з виходів сусідніх тригерів (через ділення частоти кожним тригером в 2 рази) менше за число лічильних сигналів, то асинхронна організація керування тригерами приводить до спрощення структури АЛЧ порівняно з СЛЧ. Найбільш просто реалізується керування даним синхронним тригером від сусіднього за так званим двійковим переходом, коли сигнал із виходу сусіднього тригера подається безпосередньо на вхід синхронізації даного тригера, що перетворився в асинхронний T-тригер.
Оскільки при синтезі враховуються функціональні особливості та структура елементарного автомату, то алгоритми синтезу асинхронних лічильників для різноманітних типів синхронних тригерів будуть різними. Розглянемо синтез асинхронного лічильника на прикладі проектування десяткового лічильника, працюючого в коді 5211.
3.2 Побудова часової діаграми (ЧД) роботи лічильника
Побудуємо часову діаграму (ЧД) роботи лічильника по заданому варіанту (рис. 3.1).
0
1
2
3
4
5
6
7
k
t
8
9
10
Q1
t
Q2
t
Q3
t
Q4
t
Рисунок 3.1 – Часова діаграма СЛЧ
стани
2
0
5
4
8
7
11
10
13
0
15
Ця діаграма являється спрощеною, тому що не враховує наявність часових затримок, які обов'язково присутні в реальних логічних елементах (вентилях) і тригерах. За її допомогою можна проаналізувати логіку роботи схеми, тобто побачити стани лічильника й спостерігати переходи з одного стану в іншій.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10