2.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів заданого типу
За допомогою КТП СЛЧ (табл. 2.2) та УТП (табл. 2.1) будуємо кодовану таблицю функцій збудження КТФЗ (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 – КТФЗ СЛЧ на D-тригерах
| A x | Q4 Q3 Q2 Q1 | 0 0 0 0 | 0 0 1 0 | 0 1 0 0 | 0 1 0 1 | 0 1 1 1 | 1 0 0 0 | 1 0 1 0 | 1 0 1 1 | 1 1 0 1 | 1 1 1 1 |
| 1 | D4 D3 D2 D1 | 0 0 1 0 | 0 1 0 0 | 0 1 0 1 | 0 1 1 1 | 1 0 0 0 | 1 0 1 0 | 1 0 1 1 | 1 1 0 1 | 1 1 1 1 | 0 0 0 0 |
2.3 Одержання функцій збудження тригерів лічильника в досконалій формі
З таблиці КТФЗ (табл. 2.3) вибираємо функції збудження тригерів в досконалій формі:
D4 = (7, 8, 10, 11, 13) = & (0, 2, 4, 5, 15);
D3 = (2, 4, 5, 11, 13) = & (0, 7, 8, 10, 15);
D2 = (0, 5, 8, 10, 13) = & (2, 4, 7, 11, 15);
D1 = (4, 5, 10, 11, 13) = & (0, 2, 7, 8, 15).
2.4 Спільна мінімізація функцій збудження підсумовуючого лічильника
Проводимо сумісну мінімізацію функцій збудження за допомогою діаграм Вейча:
МДНФ функцій збудження тригерів проектованого синхронного лічильника мають такий вигляд:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10