Міністерство освіти і науки України
Приазовський державний технічний університет
Кафедра Фінансів та Банківської справи
Контрольна робота
З дисципліни Банківські операції
Тема: Організація касової роботи в банках та операції з готівкою
Виконала
Студентка групи З-05-ФК
Клафас Н.С.
Перевірила Кравченко
Маріуполь 2010
План
Введення
1 Касові операції
2 Порядок прийняття банками готівки
3 Порядок видачі банками готівки
4 Здійснення касових операцій через банкомати
5 Забезпечення касової діяльності банків
Висновок
Література
ВСТУП
Залучення юридичних та фізичних осіб на розрахунково-касове обслуговування пов'язано з тим, що гроші, що знаходяться на банківському рахунку, являють собою ресурсну базу банку, відповідно до обсягу якій будується його діяльність.
Операційно-касове обслуговування - одна з базових функцій комерційного кредитної установи. Поняття операційно-касового обслуговування організації зазвичай містить у собі наступний набір послуг: відкриття та ведення розрахункового рахунку; прийом платіжних доручень; видача виписок по рахунку; прийом готівки для зарахування на рахунок; видача готівки по чеку. Широкий спектр банківських послуг пропонується і при обслуговуванні приватних осіб.
Сьогодні на ринку банківських послуг це напрям знову, як і на зорі розвитку системи комерційних банків, виходить на перший план. Подібна тенденція пов'язана із зміною складу і структури як фінансових організацій, що пропонують банківські послуги, так і компаній, які споживають ці послуги. Тому останнім часом формування нової клієнтської бази стало вельми актуальною для банків завданням. Щоб залучити нових і утримати постійних клієнтів, необхідно забезпечити оперативність і чіткість виконання операційно-касового обслуговування.
Вибір клієнтом банку для розрахунково-касового обслуговування зобов'язує і банк до забезпечення високої якості надання розрахункових послуг, які повинні виконуватися вчасно, економічно й надійно. Оскільки контакти з банком по розрахунково-касовому обслуговуванню регулярні, то залежно від якості роботи банку клієнти приймають рішення про доцільність подальшого співробітництва з банком, про ступінь обгрунтованості встановлених банком тарифів на розрахунково-касові послуги. Організація розрахунково-касового обслуговування є "візитною карткою" будь-якого банку.
1 КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ
Важливим напрямком діяльності банків є касові операції. Вони полягають у прийнятті готівки від клієнтів, зарахуванні її на рахунки, збереженні прийнятих засобів та видачі готівки за вимогами клієнтів. Особливо важливим і відповідальним для банку є своєчасне і повне задоволення вимог клієнтів на видачу готівки. Від цього залежить довіра клієнтів до банку, їх можливість вільно розпоряджатися своїми коштами, нормально виконувати свої зобов'язання по заробітній платі та інших платежах, які здійснюються готівкою.
Касові операції мають велике значення для самих банків, для їх клієнтів і для банківської системи в цілому. Приймаючи готівку від клієнтів - юридичних і фізичних осіб, банки збільшують свої вільні резерви, за рахунок чого розширюють активні операції та забезпечують зростання доходів. Видаючи готівку клієнтам, банки стягують комісійну плату, яка поповнює їх доходи. В операціях з готівкою банки можуть надавати своїм клієнтам чимало додаткових послуг (з інкасації, самообслуговування тощо), які також дають додаткові доходи.
Клієнти банків через касові операції надають своїм грошовим коштам депозитну форму, яка сприяє їх кращому збереженню і використання, отримання додаткових доходів від депозитних відсотків. У той же час у них зростає ймовірність втрат завдяки ризику неліквідності банків.
Банківська система, регулюючи касові операції, залучає готівку під внутрішньобанківський оборот. Завдяки цьому вона збільшує свої резерви і скорочує витрати на готівковий обіг, поліпшує структуру грошової маси, підвищує врегульованість і прозорість грошового обороту, обмежує використання грошей для обслуговування тіньових доходів.
Важлива роль касових операцій у діяльності банківської системи зумовлює необхідність їх централізованого регулювання. З метою його здійснення НБУ прийняв три нормативних документи:
- Інструкцію № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України;
- Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні;
- Інструкцію № 4 "Про організацію роботи готівкового обігу установами банків України".
Зазначеними документами визначено основні вимоги до організації банками касового обслуговування клієнтів:
- Дотримання норм чинного законодавства та вимог нормативних актів НБУ щодо регулювання обсягів і структури грошової маси;
- Прогнозування установами НБУ готівкового обігу на підставі вимог основних напрямків грошово-кредитної політики та контроль за дотриманням прогнозних показників;
- Обмеження готівкової емісії відповідно до зміни реального обсягу попиту на готівку;
- Своєчасна видача установами банків готівки в межах наявних на рахунках коштів та на цілі, попередньо визначені клієнтами у їхніх грошових чеках;
- Дотримання встановлених правил і порядку здійснення касових операцій, єдиних для всіх банків України.
Для здійснення касових операцій установи банків організовують прибуткові каси, в яких здійснюється приймання готівки від клієнтів, і видаткові каси, в яких здійснюється видача готівки. У банках з невеликими обсягами касових операцій можуть організовуватись об'єднані прибутково-видаткові каси. Якщо установа банку здійснює інкасацію виторгу клієнтів силами інкасаторського апарату, то вона може створити, окрім прибутковою каси, ще і касу перерахунку, в якій перераховується зміст інкасаторських сумок. Банки можуть організовувати також вечірні каси для прийняття від клієнтів виторгу, що надходить після закінчення операційного дня банку. Видаткові операції вечірні каси не здійснюють.
Банківські касові операції базуються на організаційних заходах, пов'язаних з регулюванням готівкового обігу. Це, насамперед, складання прогнозних розрахунків касових оборотів та організація контролю за виконанням прогнозних показників з надходжень і видач готівки; розробка календаря видач готівки по днях місяця і по окремих клієнтах; встановлення для кожного клієнта ліміту залишку каси; визначення строків і порядку інкасації виторгу для організації цієї торгівлі та сфери послуг і тому подібне. Згідно цим заходам кожен клієнт банку для отримання касових послуг повинен заздалегідь:
- Розробити та подати банку прогнозний розрахунок своїх касових оборотів на квартал (якщо банк складає свій прогноз касових оборотів);
- Повідомити банк певний день отримання готівки на виплату заробітної плати та інші платежі;
- Повідомити розрахунок ліміту і отримати встановлений банком ліміт залишку каси;
- Подати прізвище особи, відповідальної за одержання і доставку готівки з банку, і спосіб її транспортування.
2 ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ БАНКАМИ ГОТІВКИ
Юридичні особи та приватні підприємці, які мають поточні рахунки в банках, згідно з чинним законодавством повинні здавати одержану готівку, не витрачену в той же день на поточні потреби, в установи банків для зарахування на їхні рахунки. У себе вони мають право тримати готівку тільки в межах ліміту каси, встановленого відповідними установами банків. Підприємства можуть використовувати частину готівкового виторгу на поточні платежі.
Ліміт каси встановлюється індивідуально для кожного підприємства установою банку, яка веде його поточний рахунок. Розмір ліміту визначається банком на підставі заяви-розрахунку, поданого клієнтом, з урахуванням режиму роботи підприємства, його віддаленості від банку, розміру касових оборотів, порядку здавання виторгу в банк тощо. Підприємствам, які мають постійний готівковий виторг із щоденною здачею його в банк, ліміт каси встановлюється на рівні, що забезпечить йому нормальну роботу на початку наступного робочого дня. Всім іншим підприємствам ліміт каси може встановлюватися на рівні середньоденного надходження виторгу або середньоденного витрачання виторгу за три попередні місяці. Колективні сільськогосподарські підприємства самостійно визначають ліміт каси, повідомляють його обслуговуючим установам банків. Якщо підприємство має кілька рахунків у різних банках, то ліміт каси встановлюється за місцезнаходженням основного рахунку.
Ліміти каси не встановлюються фермерським господарствам, які займаються виключно виробництвом сільськогосподарської продукції, та індивідуальним підприємцям, а також іноземним офіційним представництвам (посольствам, консульствам тощо), представництвам міжнародних організацій, а також представництвам інших іноземних організацій, якщо вони не займаються підприємницькою діяльністю.
Установи банків та податкові органи здійснюють контроль за дотриманням підприємствами лімітів залишку грошей у касах і за своєчасним і повним оприбуткуванням готівки в касах з справлянням штрафів за виявлені порушення.
Наявна в підприємства готівку понад ліміт каси може бути здана в установу банку, в якій відкрито основний або додатковий поточний рахунок:
- Через прибуткову денну чи вечірню касу;
- Через інкасаторів НБУ чи комерційного банку;
- Через підприємство зв'язку, якщо установа банку розташоване в іншому населеному пункті.
Порядок і частоту здавання готівки в банк підприємство погоджує з установою банку, який веде його основний поточний рахунок.
Прийняття готівки через прибуткову касу банк здійснює протягом операційного дня на підставі стандартного документа "Оголошення на внесення готівки". У ньому вказуються сума та характер внеску (торговий виторг, плата за транспортні послуги тощо), на який рахунок вноситься готівка та ін оголошення на внесення готівки спочатку перевіряє операційний працівник каси, який враховує її в спеціальному журналі, заповнює ордер до Оголошенню, виписує квитанцію про прийняття готівки від клієнта. Всі справжні прибуткові документи операційний працівник передає касиру, який приймає оголошену суму від клієнта з полистовому перерахунком і видає йому квитанцію.
Від фізичних осіб банки приймають готівку для:
- Зарахування на їхні рахунки (поточні, ощадні) на підставі стандартного документа «Оголошення на внесення готівки» чи «Прибутковий касовий ордер», із записом суми внеску в ощадній книжці;
- Здійснення платежів за зобов'язаннями клієнта на підставі "Повідомлення" і з видачею "Квитанції" про здійснений платіж.
При прийманні готівки касири банку перевіряють банкноти і монети на справжність, виявляють фальшиві і ті, які втратили ознаки платіжності, і вилучають їх з обігу. Решта готівку упаковується в установленому порядку, оприбутковується до операційної каси банку, передається до сховища чи видаткової каси і зараховується на відповідні рахунки клієнтів. Якщо гроші були прийняті вечірньою касою, то на рахунки клієнтів вони будуть зараховані в наступний робочий день. На суму фактично отриманих від представника клієнта грошей, за винятком фальшивих, йому видається квитанція про внесення готівки. Виявлені фальшиві банкноти і монети клієнту не повертаються, а передаються правоохоронним органам. На їх суму представнику клієнта видасться довідка про виключення фальшивих грошей.
Якщо торговельні та інші організації отримують готівковий виторг регулярно і на значні суми, то здавати їх в установи банків доцільно через спеціалізовану службу інкасації та перевезення цінностей. Ця служба видає кожному клієнту достатню кількість спеціальних сумок, в які їх касири поміщають готівковий виторг і довідку про суму вкладених грошей. За встановленим графіком інкасатори забирають підготовлені сумки з грошима у торгових організацій і доставляють в установи банків. Передача грошей інкасаторам працівниками торговельних організацій та прийняття їх в інкасаторів працівниками банків здійснюється за кількістю сумок без побумажного перерахування їх змісту. Тому в інкасації важливо чітко дотримуватися встановлених правил та процедур передачі та прийняття сумок.
Доставлені інкасаторами сумки з готівкою передаються спочатку до прибуткових кас банків, де перевіряється їх цілість, правильність пломбування, правильність заповнення супровідних документів і відповідність фактичної кількості сумок зазначеної в цих документах. Якщо зауважень з цих питань немає, сумки з готівкою передаються в каси перерахунку, де вони розкриваються і перераховуються побумажно зміст кожної сумки. Вся інкасована готівку оприбутковується по зворотному касі, зараховується на рахунок клієнтів і передається в сховище або у видаткову касу.
Важливим моментом прийняття готівки касами банків є експертиза банкнот і монет та їх обробка.
Метою експертизи є визначення справжності банкнот, їх платіжності та ступеня зносу. Експертиза на справжність банкнот здійснюється за допомогою спеціальних приладів, які дають можливість виявити особливі ознаки справжніх і фальшивих грошей. Умінню здійснювати таку експертизу касири періодично навчаються за спеціальними програмами.
Якщо банкнота визнана справжньою і має певний знос і незначне пошкодження, проте від неї залишилося не менше ¾ початкового розміру і видимі водяний знак, номінал, літери серії та номер, вона вважається платіжною і залишається в обігу. Банкнота з суттєвими пошкодженнями вважається неплатіжної і повинна вилучатися з обігу. Неплатіжних банкнот підприємства не повинно приймати в платежі, але банки приймають їх для обміну на платіжні за таких умов:
- Якщо не виникає сумніву в їх автентичності;
- Якщо видимий номінал банкнот;
- Якщо відсутня частина банкноти не може бути прийнята для обміну, тобто вона не становить половини і більше загального розміру банкнот.
Метою оброблення готівки є формування банкнот у стандартну упаковку з єдиним для всіх банків оформленням, на якому зазначається назва банку, який персонально формував упаковку, номінал та кількість банкнот, суми, дати. Банкноти одного номіналу формуються в одну упаковку по 100 штук, яка називається корінцем. 10 корінців одного номіналу формуються в упаковку, яка називається пачкою. Сформовані пачки обв'язуються шпагатом і пломбуються. Єдиний порядок оброблення грошових знаків створює значні зручності для їх подальшого переміщення, використання, зберігання, підвищує відповідальність касирів, оскільки дає можливість швидко виявити винних у нестачі чи пропуску фальшивих грошей в упаковках.
3 ПОРЯДОК ВИДАЧІ БАНКАМИ ГОТІВКИ
Установи банків видають готівку через свої видаткові каси протягом операційного дня в таких випадках:
- Підприємствам, організаціям, установам з їх поточних рахунків на підставі грошових чеків встановленої форми з визначенням цільового призначення отриманої готівки;
- Фізичним особам з їх поточних або ощадних рахунків за випадковим видатковими касовими ордерами встановленої форми;
- Індивідуальним позичальникам отримані ними позики за видатковими касовими ордерами;
- Населенню при виплаті йому пенсій, допомоги, перекладів з інших банків, заробітної плати працівникам зазначеного банку на підставі, відповідно, доручень пенсійних органів, інших організацій - платників або за видатковими касовими ордерами ..
До початку операційного дня касири отримують у завідувача каси під звіт достатня кількість готівки. Представники клієнтів для отримання готівки подають зазначені видаткові документи (чеки, ордера) операційного працівникові каси для перевірки. Видаткові документи повинні бути заповнені, підписані і засвідчені згідно встановленим НБУ правилами. Операційний працівник повинен також перевірити, чи є на рахунку у клієнта необхідна сума коштів. Якщо подані клієнтом документи не викликають зауважень, операційний працівник візує їх, підписує в осіб, які мають право дозволити видачу готівки, і передає касирові для виконання.
Отримано видаткові документи касир ще раз перевіряє, перш за все достовірність підпису особи, яке дозволило видачу грошей, наявність даних про пред'явлення паспорта та підпису про отримання грошей представником клієнта - одержувача готівки. Якщо ці документи не викликають сумніву, касир відраховує зазначену суму готівки і передає представнику клієнта. Гроші видаються повними пачками і корінцями, якщо упаковка їх не пошкоджена. У разі видачі великих сум готівки вони можуть готуватися банком попередньо. Одержувач може перерахувати видану йому суму готівки побумажно. Це робиться в окремому приміщенні під наглядом працівника банку. Видана клієнтам сума готівки в той же день списується з їх рахунків.
Якщо під час перевірки видаткових документів операційним працівником або касиром будуть виявлені порушення діючих правил їх оформлення, вони повертаються без виконання. Якщо представник клієнта, перераховуючи в приміщенні банку отриману готівку, виявить недостачу, то вона покривається з каси банку та пред'являється претензія на цю суму установі банку, касир якого сформував відповідну пачку і корінець. Надлишок виданої суми повертається до каси банку.
Підприємства при отриманні готівки мають вказувати в чеку цілі, на які вони будуть витрачатися, і суму на кожну мету. Податкові та інші контролюючі органи, комерційні банки періодично перевіряють використання підприємствами отриманих коштів за цільовим призначенням.
З грудня 1998 р. до касового обслуговування клієнтів внесені суттєві зміни, спрямовані на його поліпшення. Зокрема, підприємствам надано право здійснювати в певних межах розрахунки між собою і з громадянами готівкою, отриманою в касах банків, і з виторгу. Проте якщо у них є заборгованість перед бюджетом, то готівкові виплати, пов'язані з оплатою праці, здійснюються лише за сет коштів, отриманих з кас банків.
Податкові та інші контролюючі органи, установи банків періодично перевіряють дотримання підприємствами встановлених правил використання готівки з виручки і одержаної в банку для розрахунків між собою і з громадянами, зокрема наявність товарних і касових документів, які підтверджують платіж готівкою, і відсутність заборгованості перед бюджетом.
4 ЗДІЙСНЕННЯ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ ЧЕРЕЗ БАНКОМАТИ
Операції з прийняття та видачі готівки можуть здійснюватися також за допомогою банківських ідентифікаційних карток та банківських автоматів. У першому випадку касові операції здійснюються у викладеному вище порядку, тільки замість прибуткових або випадкових паперових документів застосовуються пластикові ідентифікаційні картки.
У другому випадку (при застосуванні банкоматів) в організацію і технологію касового обслуговування вносяться суттєві зміни.
Банкомат - це пристрій для автоматизованого касового самообслуговування клієнтів. Банкомати включаються в систему автоматизації банків і застосовуються з метою:
- Скорочення поточних витрат банків на ведення касових операцій;
- Розширення спектру банківських послуг для клієнтів;
- Розширення частки банку на ринку роздрібних послуг.
Досягнення цих цілей виправдовує значні первинні витрати на придбання банкоматів та їх установи, тому вони знайшли широке застосування в розвинутих країнах. Банкомати активно впроваджуються в банківську практику в Україну.
Сучасні банкомати можуть виконувати такі операції:
- Інформувати клієнтів про стан їх рахунків; видавати готівку з рахунків;
- Приймати готівку для розміщення на рахунках клієнтів;
- Приймати готівку для погашення позичок;
- Приймати доручення про переведення грошей з одного рахунку клієнта на інший тощо.
Надання банкоматами зазначених послуг здійснюється за допомогою пластикових ідентифікаційних карток та ПІН-кодів клієнтів. Після кожної операції банкомат видає клієнту квитанцію з повною її характеристикою (сума, час, порядковий номер, вид операції, назва банку тощо).
Порядок надання касових послуг через банкомати досить простий. Уклавши договір з клієнтом, банк видає йому за невелику плату пластикову картку і ПІН-код, повідомляє мережа розміщення банкоматів, якими він може користуватися, в режим їх роботи. Для клієнта важливо, щоб банкомати працювали цілодобово і розміщувалися не тільки в приміщенні банку або його філій, але і в багатьох інших місцях. Тому банки прагнуть розмістити свої банкомати і в таких місцях, як великі торговельні, сервісні центри, вокзали, центри розваг тощо.
Для отримання касової послуги клієнт за допомогою пластикової картки входить через пристрій, що зчитує в «пам'ять» банкомату і вводить туди за допомогою цифрової клавіатури свій ПІН-код. Впевнившись в ідентичності отриманої з двох каналів інформації, банкомат дає дозвіл клієнту здійснювати будь-яку з операцій, вісветівшіхся на спеціальному табло. За допомогою клавіатури клієнт дає банкомату команду на виконання обраної операції, вказує її суму і за яким рахунком (поточного або ощадному) здійснювати. Прийнявши і обробивши цю інформацію, банкомат через спеціальний пристрій (вікно) приймає або видає банкнот, а також видає квитанцію клієнту.
Використання банкоматів в касовому обслуговуванні пов'язано з підвищеним ризиком, особливо якщо вони розміщені за межами приміщення банку. Тому банкомати налаштовуються так, щоб посилити безпеку здійснюваних операцій. Якщо клієнт не може "увійти" в банкомат за певну кількість спроб (наприклад дві) або "спілкується" з ним довше встановленого часу (наприклад 2,5 хвилини), банкомат конфіскує пластикову картку.
Для успішного розвитку цього нетрадиційного для України виду банківських послуг важливо, щоб банки чітко і своєчасно забезпечували банкомати готівкою і підтримували їх у робочому стані. "Мовчазні" касири-автомати можуть не тільки скомпрометувати прогресивну ідею, а й призвести до їх поломку розгніваними клієнтами, що дорого буде коштувати банку. Тому банки, які вирішили впроваджувати банкомати, повинні розробити дієву систему функціональної та сервісного їх обслуговування. Порядок забезпечення банкоматів готівкою визначено Інструкцією № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків, затвердженої Правлінням НБУ.
5 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ
Касове обслуговування клієнтів здійснюється банками через спеціальний підрозділ - операційну касу, у складі якого можуть створюватися декілька окремих кас: прибуткова, видаткова, вечірня каси, каса перерахунку, а також обов'язково створюється сховище. Усі готівкові кошти та інші цінності, які надійшли в операційну касу і не були в той же день видані з банку, до кінця дня поміщаються в сховищі. При забезпеченні збереження грошей та інших цінностей у сховищі відповідальність несуть керівник, головний бухгалтер і завідувач касою банку. Порядок передачі грошей і інших цінностей до сховища, розміщення і збереження їх там, доступу в сховище службових осіб банку, винесення грошей з сховища, перевірки залишків цінностей у сховищі та інші процедури чітко визначені НБУ в Інструкції № 1 з організації емісійно-касової роботи. Дотримання банками вимог цієї інструкції сприяє схоронності готівкових коштів і поліпшення касового обслуговування клієнтів.
Рівень касового обслуговування залежить також від наявності в операційній касі банку достатньою для виконання замовлень клієнтів суми банкнот і монет. Для цього нормативними документами НБУ передбачений спеціальний механізм підкріплення кас банківських установ.
Установи комерційних банків задовольняють потреби клієнтів у готівці в першу чергу за рахунок грошей, які надійшли в їх каси від клієнтів, які здають готівку в банки. Проте готівки іноді надходить недостатньо для забезпечення поточних виплат, що викликається нерівномірністю надходжень і видач готівки по окремих банках і нерівномірністю розподілу клієнтури між банками. Тому установи банків попередньо визначають свої потреби у підкріпленні операційної каси, виходячи з прогнозних розрахунків готівкових надходжень і виплат. За два-три дні до настання дати, коли можливі витрати готівки перевищать надходження, установа банку подає регіональному установі НБУ заявку на підкріплення каси. Розмір заявленого підкріплення може відхилятися від прогнозованого перевищення витрат над надходженням готівки на величину зменшення або збільшення залишку готівки в операційній касі банку. Установи комерційних банків також повідомляють регіональні установи НБУ про продаж їм надлишків готівки зі своїх операційних кас. Ця інформація, отримана заздалегідь, дає можливість установам НБУ своєчасно відрегулювати свої оборотні каси для задоволення заявок установ комерційних банків на підкріплення операційних кас.
Підкріплення операційних кас банків здійснюється з оборотних кас регіональних установ НБУ за платіжними дорученнями, поданими їм установами банків. Зазначена в дорученні сума готівки списується з коррахунку установи комерційного банку і видається їй в той же день. Доставку отриманої готівки установи банків здійснюють власними засобами або через інкасаторів НБУ.
Установа банку може підкріпити операційну касу шляхом покупки готівки в іншому закладі того ж або іншого банку. Видача готівки з операційної каси банку-продавця здійснюється після перерахування на її коррахунок відповідної суми грошей з коррахунку банку - покупця готівки. Про таке підкріпленні своєї операційної каси банк повинен повідомити відповідну установу НБУ.
Якщо установа банку має надлишок готівки в касі, вона може здати її до оборотної каси регіонального установи НБУ або продати іншому банківській установі із зарахуванням відповідної суми на її коррахунок. Наявні запаси зношених банкнот установа банку може обміняти в регіональному установі НБУ на придатні, або здати для зарахування на свій коррахунок. Обмін зношених банкнот здійснюється безоплатно, за попередньою угодою.
ВИСНОВОК
Комерційні банки є багатофункціональними установами, що оперують у різних секторах ринку позичкового капіталу. Великі комерційні банки надають клієнтам повний спектр послуг, включаючи кредити, прийом депозитів розрахунків і т.д. Цим вони відмінні від спеціалізованих установ, які обмежені певними функціями.
Комерційні банки - це фінансові інститути, що одержали спеціальну ліцензію НБУ, яка дозволяє приймати вклади від населення і підприємств, а також надавати кредити. Вони обслуговують населення і підприємства, "займаючи" гроші від свого імені, вони потім позичають ці кошти своїм позичальникам.
Показник прибутку офіційно вважається основним показником діяльності комерційного банку. Але без прибутковості не може бути прибутковості.
Касові операції є одними з найбільш дохідних і важливих в банківській діяльності. Втім, в силу різних причин в Україні не завжди приділяється достатня увага їх вдосконалення, вивчення передового зарубіжного досвіду.
В даний час усі касові операції, які супроводжують обіг готівкових грошей, стають все більш дорогими. Тому, перш ніж вкладати додаткові кошти у вдосконалення цих процесів, кожен з учасників ланцюжка обігу готівки аналізує перспективи використання готівкових грошей на своєму конкретній ділянці. Незважаючи на розвиток безготівкових платежів, практично всі виступаючі відзначили щорічне зростання обсягів операцій з готівкою. Крім того частка операцій з чеками поступово знижується, а на додаток до кредитних та дебетових картках розширюється застосування смарт-карт.
Таким чином, необхідно відзначити, що основними тенденціями у вдосконаленні касових операцій є поліпшення взаємодії центральних, комерційних банків та інших структур, що здійснюють комерційні касові операції зі значними обсягами готівки, розробка та впровадження нових схем, функціональних і структурних змін, використання сучасного устаткування для обробки грошової готівки і різноманітних систем управління грошовими потоками, а також вивчення потреб клієнтів.
Література
1. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посіб. - 2-ге вид., Віпр. І доп. - К.: "Знання", КОО, 2001. - 255 с.
2. Капран В.І., Кривченко М.С., Коваленко О.К., Омельченко С.І. Банківські операції: Навчальний посібник - К.: Центр Навчальної Літератури, 2006. - 208 с.
3. Мороз А.М. Банківські операції: Підручник - К.: КНЕУ, 2000 - 384 с.