МОСКОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ, СТАТИСТИКИ І ІНФОРМАТИКИ ФІЛІЯ У м. МІНСЬКУ КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ Контрольна робота з дисципліни «Управління об'єктами інтелектуальної власності» на тему: «Особливості бухгалтерського обліку об'єктів нематеріальних активів» Виконав:
студент 2 курсу
групи № ЗМО
Перевірив:
(Науковий ступінь)
Мінськ
2004
Зміст: 1.Вступ 3 2.Общая ПОЛОЖЕННЯ 6 3.Особенности БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ОБ'ЄКТІВ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ. 6 3.1. Поняття, класифікація та оцінка нематеріальних активів 6 3.2.Документальное оформлення руху нематеріальних активів 8 3.3. Розкриття інформації про нематеріальні активи в бухгалтерській звітності 8 3.4.Бухгалтерскій облік надходження нематеріальних активів. 8 3.5.Бухгалтерскій облік амортизації нематеріальних активів 12 3.6. Бухгалтерський облік вибуття нематеріальних активів 15 3.7. Бухгалтерський облік операцій, пов'язаних з наданням майнових прав на використання нематеріальних активів 17 3.8.Оценка та облік нематеріальних активів 19 3.8.1. Оцінка нематеріальних активів за міжнародними стандартами 19 3.8.2. Оцінка нематеріальних активів за європейськими стандартами 20 3.8.3. Облік нематеріальних активів відповідно до міжнародного стандарту 21 3.8.4. Суперечності між стандартами оцінки та обліку 23 3.8.5. Підпорядкованість стандартів оцінки 24 4.Список ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 25 1.Вступ Склад активів організації дуже різноманітний. Для цілей обліку та аналізу вони можуть бути згруповані за низкою ознак. За часом використання у виробничому процесі розрізняють довгострокові і поточні активи.
Довгострокові активи - частина економічних
ресурсів господарюючого суб'єкта, використовуються протягом тривалого часу (декілька років). До них відносять
основні засоби,
нематеріальні активи, абстрактні активи.
Основні засоби - частина засобів праці, за допомогою яких
людина впливає в
процесі виробництва на предмет праці з метою отримання певного продукту, робіт, послуг. Головною особливістю основних засобів є те, що вони тривалий час в незмінній натуральній формі функціонують у процесі виробництва і поступово переносять свою вартість на виготовлений продукт у вигляді
амортизаційних відрахувань.
У бухгалтерському обліку до основних засобів відносять засоби праці, за якими встановлено термін корисного використання, що перевищує
12 місяців (
будівлі та споруди, машини і обладнання, інструменти,
транспортні засоби тощо).
Основні засоби експлуатуються у сфері виробництва, у сфері обігу та у внепроизводственной сфері, створюючи сприятливі умови для відтворення робочої сили.
Нематеріальні активи (НМА) - облікові об'єкти, необладающих фізичними властивостями, але дозволяють отримувати організації дохід постійно або протягом тривалого терміну їх експлуатації. До них належать об'єкти інтелектуальної власності: виняткові
авторські права на
патенти,
товарні знаки, програми для ЕОМ і т.д. Нематеріальні активи, як і основні засоби, можуть переносити свою вартість на готовий продукт частинами. Використовуються вони в сфері виробництва і в сфері обігу.
Абстрактні активи - облікові об'єкти, які з різних причин вибули з
кругообігу активів організації. До них відносять
інвестиції - довгострокові вкладення коштів, у складі яких виділяють
капітальні вкладення самого підприємства та довгострокові фінансові вкладення.
Під
капітальними вкладеннями розуміють
витрати, здійснені у зв'язку з
будівництвом або придбанням основних засобів або нематеріальних активів.
Довгострокові фінансові вкладення - вкладення грошових коштів або іншого майна в інші підприємства з метою отримання доходу або контролю над їх діяльністю. До них відносяться вкладення в статутні
капітали, акції, облігації.
Поточні активи функціонують як у сфері виробництва, так і в сфері обігу. До поточних активів сфери виробництва відносять предмети праці і частину коштів праці.
Предмети праці - частина засобів виробництва, на яку впливає людина в процесі праці за допомогою засобів праці.
Предмети праці одноразово беруть участь в процесі виробництва і цілком переносять свою вартість на виготовляється. До них відносяться сировина і
матеріали,
паливо, напівфабрикати, незавершене
виробництво, запасні частини, тара.
Під
сировиною розуміють продукцію сільського
господарства і видобувних галузей промисловості, а під
матеріалами - продукцію обробних галузей.
Матеріали по їх ролі в процесі виготовлення продукції діляться на дві групи: сировина і основні
матеріали, допоміжні матеріали. Перша група складає речову основу продукту, а друга використовується для виконання певних функцій. Наприклад, допоміжні матеріали можуть створювати нормальні умови для
роботи основних засобів (мастильні матеріали), змінювати якісну характеристику предметів праці (барвники), використовуватися для господарських цілей.
Паливо за своєю роллю у виробничому процесі належить до допоміжних
матеріалів, але оскільки воно займає велику питому вагу в собівартості продукції і виконує особливі
функції в процесі виробництва, то в бухгалтерському обліку його виділяють в окрему групу.
Напівфабрикати - предмети праці, що пройшли обробку в одному або декількох підрозділах організації і підлягають подальшій обробці в даній організації чи поза нею.
До незавершеного виробництва відносять предмети праці, що знаходяться на опрацюванні в підрозділах на робочих місцях.
До оборотних активів сфери виробництва відносити і частина коштів праці, строк корисного використання яких менше одного року (швидкозношувані предмети). Ними є: інвентар, інструменти,
господарські речі.
До поточних активів сфер обігу відносять предмети обігу, грошові кошти, кошти в
розрахунках (
дебіторська заборгованість).
Предмети обігу - це
готова продукція на складі організації, призначена для реалізації, і
товари відвантажені.
Товари відвантажені знаходяться у власності організації до тих пір, поки до покупця не перейде
право власності.
Грошові кошти - організації на
розрахункових та інших рахунках у банках. З них проводяться
розрахунки з постачальниками і покупцями, з банками, фінансовими органами шляхом безготівкових перерахувань. Невеликі суми готівкових грошей можуть бути в касі організації в межах встановленого ліміту.
Кошти в розрахунках - це борги інших організацій або осіб даному господарюючому суб'єкту. Така заборгованість називається
дебіторської, а самі боржники -
дебіторами. Дебіторська заборгованість виникає в результаті діючих форм
розрахунків за продукцію, роботи і послуги в тому випадку, коли їх передача покупцеві відображає платежі за них. Дебіторами можуть бути і працівники організації; називають підзвітними особами.
У складі
поточних активів виділяються і
абстрактні активи. Вони можуть бути представлені короткостроковими фінансовими вкладеннями і збитками.
Збитки - це втрата активів у результаті нераціонального господарювання або стихійних лих. Ця частина активів повністю вибуває з господарського обороту. Проте на кожному підприємстві встановлено
контроль за збитками за часом їх виникнення і порядком їх покриття. Угруповання активів за видами представлена на
рис. 1.1. Довгострокові та поточні активи, у свою чергу, поділяються наступним чином. (Рис 1.2, 1.3.)
Економічні ресурси (активи) господарюючого суб'єкта формуються за рахунок залучення різних джерел, тому в нього виникають зобов'язання перед
організаціями та особами, які надали свої активи в тимчасове користування.
2.Общая ПОЛОЖЕННЯ Основними завданнями бухгалтерського обліку нематеріальних активів є достовірне і повне:
· Формування інформації, що відображає рух (надходження, вибуття, отримання (передача) прав за ліцензійними або авторськими
договорами) об'єктів нематеріальних активів в організації;
· Формування на рахунках бухгалтерського обліку
первісної вартості;
· Відображення у бухгалтерському обліку амортизації нематеріальних активів;
· Визначення результатів реалізації та іншого вибуття нематеріальних активів.
Для
здійснення бухгалтерського обліку та забезпечення контролю за рухом нематеріальних активів кожному
інвентарному об'єкту нематеріального активу присвоюється
інвентарний номер.
Інвентарні номери присвоюються
бухгалтерією організації в момент прийняття
інвентарних об'єктів до бухгалтерського обліку в складі нематеріальних активів.
Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться бухгалтерією організації в
інвентарній картці обліку нематеріальних активів по кожному інвентарному об'єкту.
Інвентарна картка заповнюється в одному примірнику на підставі акту приймання нематеріальних активів та інших документів.
Облік господарських операцій, пов'язаних з рухом нематеріальних активів, здійснюється на підставі первинних облікових документів, які містять підставу її
здійснення (документи, що підтверджують права правовласника (включаючи охоронні документи),
договори про передачу прав, ліцензійні чи авторські договори, договори на виконання науково-дослідних , дослідно-конструкторських і технологічних робіт).
3. ОСОБЛИВОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ОБ'ЄКТІВ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ. 3.1. Поняття, класифікація та оцінка нематеріальних активів До нематеріальних активів відносять майно, яке одночасно
відповідає таким умовам:
1) не має матеріально-речовинної (фізичної) структури;
2) може бути ідентифіковано (виділено, відокремлено) від іншого майна;
3) призначено для використання у виробництві продукції, при виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації;
4) використовується протягом тривалого часу (понад 12 місяців або протягом звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців);
5) не передбачається подальший перепродаж даного майна;
6) здатне приносити організації
економічну вигоду;
7) є належно оформлені документи, що підтверджують
існування самого активу і виняткові права організації на результати інтелектуальної діяльності (патенти, свідоцтва, інші охоронні документи тощо).
У відповідності з перерахованими умовами до нематеріальних активів відносять такі об'єкти інтелектуальної власності:
виключне право патентовласника на винахід,
промисловий зразок, корисну модель;
виключне
авторське право на програми для ЕОМ, бази даних;
майнове право автора чи іншого власника авторських прав на
топології інтегральних мікросхем;
виключне право власника на
товарний знак і знак обслуговування, найменування місця походження товарів;
виключне право патентовласника на
селекційні досягнення.
У складі нематеріальних активів враховуються також ділова репутація організації та
організаційні витрати.
Організаційні витрати складаються з витрат з оплати послуг консультантів, реклами, з підготовки документації, реєстраційних зборів та інших витрат організації в період її створення до моменту реєстрації.
Ділова репутація організації - це різниця між купівельною ціною
організації (як придбаного майнового комплексу в цілому) і балансовою вартістю її майна. При придбанні об'єктів приватизації на аукціоні або за конкурсом ділова репутація організації визначається як різниця між купівельною ціною, що сплачується покупцем, та оціночною (початковою) вартістю проданої організації.
Об'єктом нематеріальних активів є позитивна ділова репутація, яка розглядається як надбавка до ціни, що сплачується покупцем в очікуванні майбутніх економічних вигод.
Негативна ділова репутація розглядається як знижка з ціни, що надається покупцеві, і враховується як доходи майбутніх періодів.
Оцінка нематеріальних активів. В обліку та звітності нематеріальні активи відображають за
первісною та залишковою вартістю. Окремо відображають амортизацію нематеріальних активів.
Первісна вартість визначається наступним чином для об'єктів:
внесених у рахунок вкладів до статутного
капіталу (фонду) - за домовленістю сторін (по узгодженій вартості);
придбаних за плату в інших організацій та осіб - за фактично виробленим затратам на придбання об'єктів і доведення їх до
стану, придатного до використання;
отриманих безоплатно від інших організацій та осіб - за ринковою вартістю на дату оприбуткування.
Витрати з придбання нематеріальних активів включають суми, виплачені продавцю об'єкта,
посередникам, за
інформаційні та консультаційні послуги, реєстраційні збори і мита, митні витрати та інші витрати, пов'язані з придбанням об'єктів.
Витрати зі створення нематеріальних активів і доведення їх до стану, придатного до використання, складаються з нарахованої
відповідним працівникам оплати праці, відрахувань на
соціальні потреби,
матеріальних витрат і загальновиробничих і загальногосподарських витрат.
Нематеріальні активи, що надходять в організацію в порядку обміну на будь-яке майно, оцінюють виходячи з вартості обмінюваного майна.
Оцінка нематеріальних активів, вартість яких при придбанні визначена в іноземній валюті, провадиться в рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Центрального банку РБ, що діє на дату придбання об'єкта.
Вартість нематеріальних активів, за якою вони прийняті до обліку, не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством РБ.
3.2.Документальное оформлення руху нематеріальних активів В даний час відсутні будь-які рекомендації щодо документального оформлення руху нематеріальних активів. Тому організації повинні самі розробляти форми
відповідних документів виходячи з Положення про документи і
документообіг в бухгалтерському обліку та Закону "Про бухгалтерський облік", визначили перелік обов'язкових реквізитів у документах, та особливостей, що враховуються.
Відповідно до особливостей нематеріальних активів у документах щодо їх надходження та вибуття повинна бути дана їх характеристика, вказані порядок і термін використання,
первісна вартість,
норма амортизації, дата введення та виведення з експлуатації та деякі інші реквізити. Особливу увагу слід звернути на правильність переходу права на володіння нематеріальними активами. Наприклад, придбання права на об'єкти, що охороняються патентним правом (винаходи, корисні моделі тощо), має підтверджуватися
відповідними ліцензійними договорами, зареєстрованими у патентному відділі. Придбані права повинні бути оформлені договорами з юридичними або фізичними особами.
Особливістю деяких нематеріальних активів як об'єктів обліку є необхідність вжиття заходів щодо їх захисту. З цією метою доцільно розробити особливі внутрішні правила охорони таких об'єктів, передбачивши в них список осіб, які мають право на ознайомлення з ними, зобов'язання цих осіб не розголошувати
відповідні відомості і свої
посадові інструкції, а також інші необхідні відомості.
3.3. Розкриття інформації про нематеріальні активи в бухгалтерській звітності У складі інформації про облікову політику організації
відповідно до ПБО підлягає розкриттю, як мінімум, така
інформація:
· Про способи оцінки нематеріальних активів, придбаних не за грошові кошти;
· Про вжиті
організацією терміни корисного використання нематеріальних активів (за окремими групами);
· Про способи нарахування амортизаційних відрахувань по окремих групах нематеріальних активів
· Про способи відображення в бухгалтерському обліку амортизаційних відрахувань по нематеріальних активах. [1]
3.4.Бухгалтерскій облік надходження нематеріальних активів. Основними способами надходження нематеріальних активів на підприємство є:
· Здійснення довгострокових інвестицій організації - придбання або створення нематеріальних активів;
· Надходження в рахунок внеску інвесторами в
статутний капітал;
· Безоплатне отримання від третіх осіб;
· Надходження для здійснення спільної діяльності.
Нематеріальні активи приймаються до бухгалтерського обліку за первісною вартістю і відображаються за дебетом рахунка 04 "Нематеріальні активи" в кореспонденції з
кредитом рахунка 08 "
Капітальні вкладення" або рахунків обліку розрахунків.
Фактичні витрати, пов'язані з придбанням об'єктів нематеріальних активів у організацій і фізичних осіб за договорами купівлі-продажу (поступки), відображаються за дебетом рахунка 08 "Капітальні вкладення" у сумах, зазначених у первинних облікових документах, за вирахуванням податку на додану вартість, у кореспонденції з кредитом рахунків 60 "
Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", 78 "Розрахунки з дочірніми підприємствами" та інших. Суми податку на додану вартість, зазначені у первинних облікових документах, відображаються за дебетом рахунка 18 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям", субрахунок 18-1 "Належить до сплати податок" в кореспонденції з кредитом рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" , 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", 78 "Розрахунки з дочірніми підприємствами" та інших.
До таких витрат поряд з вартістю самого нематеріального активу відносяться:
· Суми, що сплачуються згідно з
договором організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням і оцінкою нематеріальних активів;
· Суми винагороди, що сплачується
посередницької організації, через яку придбаний об'єкт нематеріальних активів;
· Суми реєстраційних зборів, державного мита та інших аналогічних платежів, зроблених у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт нематеріальних активів;
· Інші платежі і витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням нематеріальних активів і доведенням його до стану, в якому він придатний до використання.
Прийняття до обліку нематеріальних активів, придбаних за плату, проводиться на підставі акту приймання нематеріального активу.
Відсотки по
кредитах і позикових коштів, сплачені після прийняття нематеріальних активів до обліку та відображені за дебетом рахунка 04 "Нематеріальні активи", підлягають віднесенню на збільшення первісної вартості нематеріальних активів один раз на рік або на дату завершення розрахунків по сплаті відсотків.
Фактичні витрати, пов'язані з придбанням об'єктів нематеріальних активів за ліцензійними або авторськими договорами,
організацією відображаються за дебетом рахунка 08 "Капітальні вкладення" в сумі разового (паушального) платежу, передбаченого ліцензійним і авторським договорами на придбання (отримання) майнових прав, за вирахуванням податку на додану вартість, в кореспонденції з кредитом рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" та інших. Суми податку на додану вартість, зазначені у первинних облікових документах, відображаються за дебетом рахунка 18 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям", субрахунок 18-1 "Належить до сплати податок" в кореспонденції з кредитом рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" , 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", 78 "Розрахунки з дочірніми підприємствами" та інших.
До таких витрат поряд з вартістю самого активу відносяться:
· Суми винагороди, реєстраційних зборів, державного мита;
· Інші платежі і витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням (отриманням) майнових прав на нематеріальний актив і доведенням його до стану, в якому він придатний до використання.
Створення об'єктів інтелектуальної власності,
майнові права на які включаються до складу нематеріальних активів, можливо в результаті виконання робіт самою
організацією, а також за участю сторонніх організацій.
Відносини між організацією-замовником, з одного боку, і юридичною або фізичною особою (далі - виконавцем), з іншого, оформляються договором на виконання науково-дослідних робіт, дослідно-конструкторських і технологічних робіт або договором про створення та використання результатів інтелектуальної діяльності.
Фактичні витрати, в процесі проведення науково-дослідних робіт пов'язані з отриманням нових знань, на стадії завершеного наукового дослідження відображаються за дебетом рахунків 20 "Витрати на виробництво", 26 "Загальногосподарські витрати", 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства" у сумах, зазначених у первинних облікових документах, з
кредиту рахунків 10 "Матеріали", 13 "Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів", 23 "Допоміжні виробництва", 68 "Розрахунки з бюджетом", 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню", 70 "Розрахунки з персоналом з оплату праці ", 76"
Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами "та інших.
Фактичні витрати, пов'язані зі створенням об'єкта інтелектуальної власності,
майнові права на який приймаються до обліку як нематеріальний актив, відображаються за дебетом рахунка 08 "Капітальні вкладення" у сумах, зазначених у первинних документах, з кредиту рахунків 10 "Матеріали", 13 "Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів ", 23" Допоміжні виробництва ", 26" Загальногосподарські витрати ", 68" Розрахунки з
бюджетом ", 69" Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню ", 70"
Розрахунки з персоналом з оплати праці ", 76" Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами "та інших.
При введенні в дію прав на об'єкти інтелектуальної власності проводиться запис за дебетом рахунка 04 "Нематеріальні активи" і кредитом рахунку 08 "Капітальні вкладення" на суму зроблених витрат і кредитом рахунку 80 "Прибутки і збитки" на суму перевищення оціночної вартості, визначеної відповідно до Методичними рекомендаціями по оцінці вартості та обліку об'єктів інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, затвердженими наказом Державного патентного комітету Республіки Білорусь від 17 квітня 1998 р. № 20, Міністерства економіки Республіки Білорусь від 18 травня 1998 р. № 41, Міністерства
фінансів Республіки Білорусь від 20 квітня 1998 р. № 109 і Державного комітету з
науки і технологій Республіки Білорусь від 22 квітня 1998 р. № 75 в редакції наказу Державного патентного комітету Республіки Білорусь, Міністерства економіки Республіки Білорусь, Міністерства
фінансів Республіки Білорусь і Державного комітету з науки і технологій Республіки Білорусь від 6 квітня 1999 р. № 4/23/51/81 (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 1999 р., № 37, 8 / 282) (далі - Методичні рекомендації), підтвердженою експертним висновком, над сумою витрат по створенню об'єкту інтелектуальної власності.
Якщо в результаті завершених науково-дослідних робіт, дослідно-конструкторських і технологічних робіт не виконуються умови, передбачені пунктом 4 Положення, то витрати, пов'язані з виконанням таких робіт, відносяться на
збитки того періоду, в якому роботи завершені, і відображаються за дебетом рахунка 80 "Прибутки і збитки" з кредиту рахунку 08 "Капітальні вкладення".
Прийняття до бухгалтерського обліку об'єктів нематеріальних активів, внесених засновниками (учасниками) в рахунок їх вкладів у статутний фонд (
капітал), відображається за дебетом рахунка 04 "Нематеріальні активи" в кореспонденції з кредитом рахунка 75 "Розрахунки з засновниками", субрахунок "Розрахунки по вкладах до статутного капіталу ".
Вартість безоплатно отриманих нематеріальних активів в бухгалтерському обліку відображається:
-За дебетом рахунка 04 "Нематеріальні активи" в кореспонденції з кредитом рахунка 88 "Фонди спеціального призначення" - при безоплатному отриманні нематеріальних активів за рішенням власника або уповноваженого ним органу в межах даного власника;
-За дебетом рахунка 04 "Нематеріальні активи" в кореспонденції з кредитом рахунка 80 "Прибутки і збитки" при отриманні нематеріальних активів в інших випадках.
Витрати зі сплати реєстраційних зборів, державного мита, оцінки об'єктів нематеріальних активів, отриманих безоплатно, і інші, безпосередньо пов'язані з отриманням нематеріальних активів і доведенням до стану, в якому вони придатні до використання, враховуються у складі витрат на капітальні вкладення.
Зазначені витрати відображаються за дебетом рахунка 08 "Капітальні вкладення" в кореспонденції з кредитом рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 68 "Розрахунки з бюджетом", 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню", 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці ", 76" Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами "та інших.
Організаціями-одержувачами зазначені витрати включаються до первісної вартості об'єкта нематеріального активу при його прийнятті в експлуатацію та відображаються за дебетом рахунка 04 "Нематеріальні активи" в кореспонденції з кредитом рахунка 08 "Капітальні вкладення".
При придбанні нематеріальних активів за договором міни на вартість майна, що підлягає обміну на нематеріальні активи, проводиться запис по кредиту рахунків 01 "Основні засоби", 10 "Матеріали", 12 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 40 "Готова продукція", 41 "
Товари "та інші в кореспонденції з дебетом рахунків 45" Товари відвантажені ", 46" Реалізація ", 47" Реалізація і інше вибуття основних засобів ", 48" Реалізація інших активів ".
На дату отримання об'єктів нематеріальних активів на заміну обмінюваного майна дебетується рахунок 08 "Капітальні вкладення" в кореспонденції з кредитом рахунка 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" або 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".
Припинення зобов'язань за договором міни в обліку відображається за дебетом рахунка 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" або 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" та інших рахунків обліку розрахунків і кредиту рахунків 46 "Реалізація", 47 "Реалізація і інше вибуття основних засобів ", 48" Реалізація інших активів ", 62" Розрахунки з покупцями і замовниками ".
Витрати зі сплати реєстраційних зборів, державного мита, оцінки об'єктів нематеріальних активів, отриманих за договорами міни, та інші, безпосередньо пов'язані з отриманням нематеріальних активів і доведенням до стану, в якому вони придатні до використання, враховуються у складі витрат на капітальні вкладення.
Зазначені витрати відображаються за дебетом рахунка 08 "Капітальні вкладення" в кореспонденції з кредитом рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 68 "Розрахунки з бюджетом", 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню", 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці ", 76" Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами "та інших.
Суми податку на додану вартість, зазначені у первинних облікових документах, відображаються за дебетом рахунка 18 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям", субрахунок 18-1 "Належить до сплати податок" в кореспонденції з кредитом рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" , 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами", 78 "Розрахунки з дочірніми підприємствами".
При прийнятті в експлуатацію об'єкта нематеріального активу, отриманого за договором міни, фактичні витрати, враховані на рахунку 08 "Капітальні вкладення", списуються в дебет рахунку 04 "Нематеріальні активи".
Прийняття в експлуатацію об'єктів нематеріальних активів оформляється актом приймання.
Оцінка об'єктів нематеріальних активів, вартість яких при придбанні виражена в іноземній валюті, провадиться в білоруських рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом Національного банку Республіки Білорусь, що діє на дату, зазначену в первинному обліковому документі, яким підтверджується факт здійснення господарської операції.
Витрати зі сплати реєстраційних зборів, державного мита, оцінки об'єктів нематеріальних активів і інші, безпосередньо пов'язані з отриманням нематеріальних активів і доведенням до стану, в якому вони придатні до використання, враховуються у складі витрат на капітальні вкладення.
Зазначені витрати відображаються за дебетом рахунка 08 "Капітальні вкладення" в кореспонденції з кредитом рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 68 "Розрахунки з бюджетом", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" та інших.
При прийнятті в експлуатацію об'єкта нематеріального активу, придбаного за іноземну валюту,
первісна вартість відображається за дебетом рахунка 04 "Нематеріальні активи" в кореспонденції з кредитом рахунка 08 "Капітальні вкладення".
Оцінка неврахованих об'єктів нематеріальних активів, виявлених під час інвентаризації, проводиться комісією організації відповідно до
Методичних рекомендацій.
Виявлені невраховані об'єкти інтелектуальної власності, що використовуються в процесі господарської діяльності, в обліку відображаються за дебетом рахунка 04 "Нематеріальні активи" в кореспонденції з кредитом рахунка 80 "Прибутки і збитки".
Первісна вартість об'єктів нематеріальних активів, у якій вони прийняті до обліку, змінюється у випадках, передбачених пунктом 10 Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів.
Витрати, пов'язані з підтвердженням майнових прав, враховуються у складі витрат на капітальні вкладення і відображаються за дебетом рахунка 08 "Капітальні вкладення" в кореспонденції з кредитом рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" та інших .
Після підтвердження майнових прав зазначені витрати відображаються за дебетом рахунка 04 "Нематеріальні активи" в кореспонденції з кредитом рахунка 08 "Капітальні вкладення".
Витрати, понесені організацією, правомірно володіє примірником комп'ютерної програми, на виготовлення копії комп'ютерної програми, а також на адаптацію комп'ютерної програми для забезпечення спільної роботи з іншими програмами за умови, що отримана при адаптації інформація не буде використовуватися для створення інших програм, аналогічних адаптируемой, або для здійснення будь-якої дії, що порушує авторське право, належать згідно з актом виконаних робіт на
витрати виробництва та відображаються в бухгалтерському обліку за дебетом рахунків обліку витрат у кореспонденції з кредитом рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 68 "Розрахунки з бюджетом", 69 " Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню ", 70" Розрахунки з персоналом з оплати праці ", 76" Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами "та інших.
3.5.Бухгалтерскій облік амортизації нематеріальних активів. Правовий аспект нарахування амортизації Вартість об'єктів нематеріальних активів погашається шляхом нарахування амортизації протягом встановленого строку їх корисного використання. По об'єктах, по яких проводиться погашення вартості,
амортизаційні відрахування визначаються одним з таких способів:
· Лінійний спосіб, виходячи з норм, обчислених організацією на основі строку їх корисного використання;
· Спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт, послуг).
За нематеріальних активів, за якими неможливо визначити термін корисного використання, норми амортизаційних відрахувань встановлюються у розрахунку на двадцять років
Відповідно до Положення по веденню бухгалтерського обліку, щодо нематеріальних активів некомерційних організацій
амортизація не нараховується.
Комерційні організації мають право самостійно визначати порядок розрахунку сум амортизації для кожного виду нематеріальних активів.
Нарахування амортизації нематеріальних активів проводиться незалежно від результатів діяльності організації в звітному періоді.
До 1995 року в нормативних документах, що регламентують питання методології бухгалтерського обліку, практично було відсутнє розділення нематеріальних активів на амортизуються і не амортизуються. Слід зазначити, що і в західному обліку питання про перелік амортизуються об'єктів нематеріального
характеру, про терміни погашення їх вартості продовжують залишатися дискусійними.
У багатьох економістів не викличе сумніву той факт, що не всі нематеріальні активи втрачають свою вартість у процесі використання, тобто амортизуються. В якості прикладів наводилися товарні знаки, безстрокові права користування чим-небудь і т. п. І якщо підприємство вирішувало, що у складі його нематеріальних активів є такі, вартість яких з плином часу не зменшується, то при прийнятті своєї облікової політики воно могло дати перелік такого роду нематеріальних активів.
Починаючи з 1995 року в основоположних нормативних актах з бухгалтерського обліку прямо говориться про погашають і не погашають з плином часу свою вартість нематеріальних.
Положення про
склад витрат як єдиного критерію для амортизується нематеріальних активів передбачає їх використання в процесі здійснення
статутної діяльності підприємства. Якщо слідувати логіці цього документа, не підлягають амортизації об'єкти, що не беруть участь в статутній діяльності організації. У цьому сенсі і товарні знаки, і
організаційні витрати необхідні для здійснення статутної діяльності. Можна заперечити, що Положення про
склад витрат - тільки податковий документ. Це не так. Це нормативний акт, який регулює як податкові, так і
бухгалтерські аспекти собівартості
З припиненням дії Інструкції про порядок заповнення типових форм річний бухгалтерської стало очевидно, що підприємство має право сама вирішувати питання поділу нематеріальних активів на амортизуються і неамортізіруемие, використовуючи основні
економічні критерії.
Як підійти до встановлення терміну корисного використання амортизуються нематеріальних активів і норм їх амортизації?
Можливі кілька варіантів.
У першому варіанті строк корисного використання збігається з
терміном дії того чи іншого виду нематеріальних активів (ліцензії, права користування, патенти і т. п.), який передбачений відповідним договором. У цьому випадку абсолютна величина амортизаційних відрахувань, нарахованих за рахунок поточних витрат виробництва або обігу за рік, дорівнює відношенню первісної вартості до терміну корисного використання даного виду нематеріальних активів, передбаченому договором.
Другий варіант - підприємство самостійно
встановлює строк корисного використання нематеріальних активів (права користування програмними продуктами, ноу-хау і т. п.). Основним чинником, що впливає в даному випадку на обгрунтування норми щорічних амортизаційних відрахувань, повинен бути термін, протягом якого очікується, що даний об'єкт буде приносити дохід підприємству. Точно
встановити тривалість такого періоду практично неможливо. Тому на рішення з даного питання може вплинути і величина первісної вартості об'єкта нематеріальних активів, і поведінку собівартості конкретного підприємства. Ще раз звертаємо увагу на те, що
амортизаційний період нематеріальних активів не може бути менше року за визначенням.
У практиці роботи підприємств зустрічаються випадки, коли контролюючі органи вимагають документально підтвердженого думки незалежних чи третіх організацій з приводу
термінів корисного використання нематеріальних об'єктів. Вважаємо неправомірною таку точку зору, так як у нормативних актах право встановлення терміну корисного використання надано самим організаціям. Строк корисного використання нематеріальних активів повинен затверджуватися розпорядженням або наказом
керівника організації.
У третьому варіанті практично не представляється можливим встановити термін корисного використання. У цьому випадку чинне законодавство передбачає двадцять років, тобто норма амортизаційних відрахувань - 5% на рік.
І четвертий варіант - підприємство приймає рішення про нарахування амортизації нематеріальних активів пропорційно обсягу реалізованих товарів, робіт і послуг.
Такий варіант раціональніше всього використовувати для амортизації всіляких сертифікатів, що відносяться до певних партій товарів.
Нематеріальні активи використовуються тривалий час, і протягом цього часу їх вартість рівномірно (щомісяця) переноситься на вироблену продукцію, виконані роботи і надані послуги шляхом нарахування по них амортизації. Величина амортизаційних відрахувань обчислюється щомісяця за нормами, встановленими самою організацією виходячи з первісної чи залишкової вартості нематеріальних активів та строку їх корисного використання (але не понад терміну діяльності організації). Термін корисної дії нематеріальних активів визначається самою організацією, при труднощі у встановленні цього терміну він приймається за 20 років. Після закінчення терміну корисного використання нематеріальних активів амортизацію по них не нараховують.
По об'єктах, по яких погашається їх вартість,
амортизація нараховується одним з таких способів:
лінійним способом - виходячи з норм, нарахованих організацією на основі строку їх корисного використання;
способом зменшуваного залишку;
способом списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт, послуг).
Застосування одного зі способів нарахування амортизації по групі однорідних нематеріальних активів здійснюється протягом усього строку їх корисного використання
За аналогією з основними засобами нарахування амортизації по нематеріальних активів доцільно починати з 1-го числа місяця, наступного за місяцем введення об'єктів в експлуатацію, і припиняти з 1-го числа місяця, наступного за місяцем вибуття з експлуатації
Амортизаційні відрахування по нематеріальних активів відображають у бухгалтерському обліку двома способами:
1) накопиченням нарахованих сум на окремому рахунку;
2) шляхом зменшення початкової вартості об'єкта.
При першому способі при нарахуванні амортизації по нематеріальних активах дебетують рахунки витрат виробництва або обігу (23 "Допоміжні виробництва", 25 "Загальновиробничі витрати" тощо) і кредитують рахунок 05 "
Амортизація нематеріальних активів
При другому способі первісна вартість нематеріальних активів списується на рахунки витрат виробництва чи звернення безпосередньо з рахунку 04 "Нематеріальні активи". Цей спосіб відображення амортизаційних відрахувань застосовують з
організаційних витрат і позитивної ділової репутації організації. Вони амортизуються протягом 20 років, але не більше терміну діяльності організації.
Після повного списання первісної вартості об'єктів при другому способі відображення амортизаційних відрахувань ці об'єкти відображаються в обліку в умовній оцінці з віднесенням суми оцінки на фінансові результати організації.
Амортизація нематеріальних активів, формування та використання амортизаційного фонду відтворення нематеріальних активів здійснюється відповідно до глави 3 Положення.
Суми нарахованої амортизації по об'єктах нематеріальних активів відображаються на рахунку 05 "Амортизація нематеріальних активів" наростаючим підсумком, а суми амортизаційного фонду відтворення нематеріальних активів на позабалансовому рахунку 013 "Амортизаційний фонд відтворення нематеріальних активів" наростаючим підсумком.
Суми нарахованої амортизації по нематеріальних активів:
-Фактично використовуються в звітному місяці у
підприємницькій діяльності, відносяться на
витрати організації і відображаються в бухгалтерському обліку за дебетом рахунків 20 "Витрати на виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", 25 "Загальновиробничі витрати", 26 "Загальногосподарські витрати", 43 "Комерційні витрати ", 44"
Витрати обігу "в кореспонденції з кредитом рахунка 05" Амортизація нематеріальних активів ";
-Які беруть участь у підприємницькій діяльності, але фактично у звітному місяці не використовуваним, відносяться на
позареалізаційні витрати і відображаються в обліку за дебетом рахунка 80 "Прибутки і збитки" у кореспонденції з кредитом рахунка 05 "Амортизація нематеріальних активів";
-Використовуваним некомерційними організаціями у статутній діяльності, відносяться в дебет рахунків обліку витрат у кореспонденції з кредитом рахунка 05 "Амортизація нематеріальних активів".
3.6. Бухгалтерський облік вибуття нематеріальних активів. Вибуття (зняття з обліку) інвентарних об'єктів нематеріальних активів здійснюється в разі:
· Реалізації;
· Безоплатної передачі;
· Списання по закінченні нормативного терміну служби чи терміну його корисного використання;
· Внесення в якості внеску до статутного фонду іншої організації з повною передачею (поступкою) майнових прав;
· А також в інших випадках, передбачених законодавством Республіки Білорусь.
Загальні правила та основні методичні положення визначення вартості вибувають інвентарних об'єктів у випадках, зазначених у цьому пункті (за винятком списання по закінченні нормативного терміну служби чи терміну його корисного використання), встановлені відповідно до Методичних рекомендацій.
Вибуття нематеріальних активів в бухгалтерському обліку відображається з використанням рахунку 48 "Реалізація інших активів".
Реалізація нематеріальних активів незалежно від форми оплати передбачає передачу (уступку) майнових прав, що супроводжується зміною правовласника.
При реалізації нематеріальних активів первісна вартість нематеріальних активів відноситься в дебет рахунку 48 "Реалізація інших активів" з кредиту рахунку 04 "Нематеріальні активи", одночасно списується нарахована амортизація за дебетом рахунка 05 "Амортизація нематеріальних активів" у кореспонденції з кредитом рахунка 48 "Реалізація інших активів ".
Сума виручки, що надійшла від реалізації нематеріальних активів, відображається за дебетом рахунків обліку грошових коштів в кореспонденції з кредитом рахунка 48 "Реалізація інших активів".
Надходження виручки у вигляді негрошових засобів відображається за дебетом рахунків обліку необоротних активів і виробничих запасів у кореспонденції з кредитом рахунка 48 "Реалізація інших активів".
Результат від реалізації нематеріальних активів відображається за дебетом (кредитом) рахунку 80 "Прибутки і збитки" і кредиту (дебету) рахунку 48 "Реалізація інших активів".
Безоплатна передача нематеріальних активів передбачає передачу (уступку) майнових прав, що супроводжується зміною правовласника, в бухгалтерському обліку відображається за дебетом рахунка 48 "Реалізація інших активів" у кореспонденції з кредитом рахунка 04 "Нематеріальні активи" за первісною вартістю і за дебетом рахунка 05 "Амортизація нематеріальних активів "у кореспонденції з кредитом рахунка 48" Реалізація інших активів "на суму нарахованої амортизації.
Результат від безоплатної передачі (залишкова вартість) нематеріальних активів відноситься на рахунки обліку власних коштів 81 "Використання прибутку", 87 "Нерозподілений
прибуток (непокритий збиток) минулих років", 88 "Фонди спеціального призначення".
Списання нематеріальних активів після закінчення нормативного терміну служби чи терміну його корисного використання проводиться на підставі акту на списання і в бухгалтерському обліку відображається за дебетом рахунка 05 "Амортизація нематеріальних активів" у кореспонденції з кредитом рахунка 04 "Нематеріальні активи" за первісною вартістю.
Внесення нематеріальних активів в якості внеску до статутного фонду організації, що передбачає передачу (уступку) майнових прав і супроводжується зміною правовласника, в бухгалтерському обліку відображається:
· За дебетом рахунка 48 "Реалізація інших активів" у кореспонденції з кредитом рахунка 04 "Нематеріальні активи" за первісною вартістю;
· За дебетом рахунка 05 "Амортизація нематеріальних активів" у кореспонденції з кредитом рахунка 48 "Реалізація інших активів" на суму нарахованої амортизації;
· За дебетом рахунка 06 "Довгострокові фінансові вкладення" в кореспонденції з кредитом рахунка 48 "Реалізація інших активів" на суму залишкової вартості та рахунки 80 "Прибутки і збитки" на різницю між договірною і залишковою вартістю та інших витрат, пов'язаних з передачею (поступкою) майнових прав.
У випадках, передбачених законодавством, нематеріальні активи, що вносяться у вигляді негрошового внеску до статутного фонду юридичної особи, підлягають експертизі достовірності їх оцінки.
Організацією сума збільшення (зменшення) вартості нематеріального активу в результаті експертної оцінки до передачі його у вигляді внеску до статутного фонду юридичної особи відображається за дебетом (кредитом) рахунку 04 "Нематеріальні активи" в кореспонденції з кредитом рахунка 88 "Фонди спеціального призначення".
3.7. Бухгалтерський облік операцій, пов'язаних з наданням майнових прав на використання нематеріальних активів. Відображення в бухгалтерському обліку організацій операцій, пов'язаних з наданням (отриманням) майнових прав (виключних чи невиключних) на використання об'єктів нематеріальних активів, здійснюється на підставі ліцензійних чи авторських
договорів (далі - ліцензійні договори), укладених між правовласником і користувачем прав у порядку, встановленому законодавством.
Майнові права на об'єкти нематеріальних активів, надані правовласником за ліцензійними договорами користувачеві при збереженні правовласником на об'єкти нематеріальних активів майнових прав (виключних чи невиключних), продовжують враховуватися у правовласника на рахунку 04 "Нематеріальні активи" і оцінюються відповідно до розділу 2 цієї Інструкції.
Нарахування амортизації по нематеріальних активів, наданих у користування, проводиться правовласником з використанням рахунку 05 "Амортизація нематеріальних активів" у відповідності з главою 3 цієї Інструкції.
Майнові права на об'єкти нематеріальних активів, отримані на підставі ліцензійних договорів, користувачем прав враховуються в бухгалтерському обліку на рахунку 04 "Нематеріальні активи" і оцінюються відповідно до розділу 2 цієї Інструкції.
Правовласник виняткових прав, для якого передача майнових прав на об'єкти нематеріальних активів (на використання досвіду фахівців) є другорядним видом діяльності, що надходять за ліцензійними договорами платежі (одноразові та періодичні) включає у позареалізаційні доходи та відображає їх у бухгалтерському обліку в залежності від виду платежу ( одноразової або періодичного) і періоду часу користування правами (
місяць, рік, кілька років).
Одноразовий (паушальний) платіж відображається:
· За дебетом рахунка 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" у кореспонденції з кредитом рахунка 83 "Доходи майбутніх періодів" на повну суму належної одноразового (паушального) платежу на дату реєстрації або на дату підписання
договору;
· За дебетом рахунка 83 "Доходи майбутніх періодів" у кореспонденції з кредитом рахунка 80 "Прибутки і збитки" на частину платежу, що припадає на звітний період, щомісяця (щокварталу або в залежності від умов договору).
Періодичні платежі (роялті) відображаються:
за дебетом рахунка 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" у кореспонденції з кредитом рахунка 80 "Прибутки і збитки" на суму платежу, яка належить за звітний період (залежно від умов договору).
Надійшли одноразові та періодичні платежі відображаються за дебетом рахунків 51 "Розрахунковий рахунок", 52 "Валютний рахунок" в кореспонденції з кредитом рахунка 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".
Правовласник виняткових прав, для якого передача майнових прав є основним видом діяльності, що надходять за ліцензійними договорами платежі (одноразові та періодичні) включає до виручки від реалізації продукції, робіт і послуг з відображенням за кредитом рахунку 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)".
Виручка від надійшли за ліцензійними договорами платежів (одноразових і періодичних) відображається в залежності від встановленого обліковою
політикою методу визначення виручки від реалізації.
При використанні методу визначення виручки від реалізації у міру передачі прав:
-Попередньо на належну суму одноразового (паушального) платежу, встановленого договором, проводиться нарахування платежу, яке відображається за дебетом рахунка 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" у кореспонденції з кредитом рахунка 83 "Доходи майбутніх періодів";
-Для одноразового (паушального) платежу виручка відображається за дебетом рахунка 83 "Доходи майбутніх періодів" у кореспонденції з кредитом рахунка 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)" на частину платежу, що припадає на звітний період, щомісяця (щокварталу або в залежності від умов договору);
-Для періодичних платежів (роялті) виручка відображається за дебетом рахунка 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" у кореспонденції з кредитом рахунка 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг)" на суму платежу, що припадає на звітний період, щомісяця (щокварталу або в залежно від умов договору).
Суми отриманих платежів за
розрахунками за передані майнові права відображаються за дебетом рахунка 51 "Розрахунковий рахунок", 52 "Валютний рахунок", 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" та інші в кореспонденції з кредитом рахунка 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".
При використанні методу визначення виручки від реалізації у міру оплати прав виручка відображається за дебетом рахунка 51 "Розрахунковий рахунок", 52 "Валютний рахунок", 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" та інші в кореспонденції з кредитом рахунка 46 "Реалізація продукції (робіт, послуг) "на суму платежу, що надійшов.
Організацією-користувачем нарахування платежів за одержувані за ліцензійними договорами майнові права відбивається:
· За дебетом рахунка 08 "Капітальні вкладення" в кореспонденції з кредитом рахунка 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" на суму одноразових (паушальних) платежів;
· За дебетом рахунка 20 "Витрати на виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", 25 "Загальновиробничі витрати", 26 "Загальногосподарські витрати" в кореспонденції з кредитом рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами "на суму періодичних платежів (роялті).
Перерахування платежів за одержувані за ліцензійними договорами майнові права відображається за дебетом рахунка 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" у кореспонденції з кредитом рахунків 51 "Розрахунковий рахунок", 52 "Валютний рахунок" та інших.
Об'єкти нематеріальних активів, внесені в якості внеску до статутного фонду організацій, що передбачають передачу майнових прав і не супроводжуються зміною правовласника, оцінюються відповідно до Методичних рекомендацій і відображаються:
· За дебетом рахунка 06 "Довгострокові фінансові вкладення" в кореспонденції з кредитом рахунка 83 "Доходи майбутніх періодів" на суму, зазначену в ліцензійному договорі;
· За дебетом рахунка 83 "Доходи майбутніх періодів" у кореспонденції з кредитом рахунка 80 "Прибутки і збитки" щомісяця протягом терміну, передбаченого ліцензійним договором. ".
Організації відповідно до підпунктів 18.4 і 18.5 пункту 18 Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів внесені до складу нематеріальних активів зміни в бухгалтерському обліку відображають:
· За дебетом рахунка 05 "Амортизація нематеріальних активів" у кореспонденції з кредитом рахунка 04 "Нематеріальні активи" списання нарахованої суми
амортизації (організаційних витрат, вартості ділової репутації) станом на 1 січня 2003 р.;
· За дебетом рахунка 31 "Витрати майбутніх періодів" у кореспонденції з кредитом рахунка 04 "Нематеріальні активи" зарахування залишкової (недоамортизованої) станом на 1 січня 2003 р. вартість організаційних витрат і ділової репутації;
· За дебетом рахунків 26 "Загальногосподарські витрати", 44 "Витрати обігу" та інші в кореспонденції з кредитом рахунка 31 "Витрати майбутніх періодів" списання організаційних витрат і ділової репутації на
собівартість продукції (робіт, послуг) протягом терміну, рівного раніше встановленому
керівником організації терміну служби зазначених активів. [2]
3.8.Оценка та облік нематеріальних активів 3.8.1. Оцінка нематеріальних активів за міжнародними стандартами Міжнародні
стандарти оцінки (МСО-2001), прийняті в 2001 році, складаються з власне стандартів та настанов щодо їх застосування. Зокрема оцінці НМА присвячено керівництво № 4. Слід зазначити, що до 2001 року МКСО не вдавалося прийняти жодного офіційного документа щодо оцінки нематеріальних активів (були лише проекти). Дана обставина говорить в першу чергу про складність стандартизації оцінки нематеріальних активів і про відповідальному підході МКСО до цієї проблеми.
Разом з тим, прийняте в 2001 році керівництво з оцінки № 4 не можна визнати вдалим. У ньому занадто сильно проявилися властиві професійним оцінювачам
стереотипи мислення і недостатньо глибоке
розуміння більшістю з них специфіки предмета. Концепції та методи, які застосовуються в оцінці нематеріальних активів, в цілому ті ж, що і при оцінці активів інших типів. Специфіка оцінки нематеріальних активів виражена дуже слабко, а класифікація нематеріальних активів дуже приблизна. Так, всі елементи ринкового капіталу об'єднані в понятті гудвіл, елементи людського капіталу (точніше, його
сліди) включені в
поняття "невловимі елементи вартості діючого підприємства". Абсолютно невиразно пояснено, що таке ІС. Зрозуміло, можна припускати, що в національних
стандартах кожної з країн це
поняття буде коректно розшифровано з урахуванням особливостей національного законодавства в даній області. Але набагато більш імовірно інше пояснення, а
саме, не дуже впевнене володіння предметом.
Тими ж причинами можна пояснити абсолютно серйозне ставлення до витратного методу, зокрема, детальне обговорення "витрат на відновлення" і "витрат на заміщення всіх основних частин активу". Стосовно до більшої частини нематеріальних активів ці міркування виглядають дивно.
В цілому досить великий обсяг керівництва дивно бездарно розтрачений на рекомендації, частина з яких правильна, але абсолютно не специфічна для нематеріальних активів, а інша частина не може бути застосована
саме до нематеріальних активів. У зв'язку з цим прийняття та публікацію даного керівництва слід вважати невдачею. Більше того, є підстава припускати, що МКСО в його нинішньому складі абсолютно не готовий до
методичної роботи в галузі оцінки нематеріальних активів.
3.8.2. Оцінка нематеріальних активів за європейськими стандартами У листопаді 2000 року Європейська група професійних асоціацій оцінювачів - TEGOVA (The European Group of Valuer's
Associations) - опублікувала нові стандарти оцінки, які доповнені методичними посібниками. Одне з них, а саме, методичне керівництво під номером 8 (далі - МР 8) присвячено оцінці нематеріальних активів, у тому числі нематеріальних активів, що не включаються в баланс компанії. Більше того, у МР 8 знайшла відображення нова
парадигма оцінки
бізнесу, заснована на теорії ІК.
Про це досить переконливо свідчить склад нематеріальних активів, що підлягають оцінці. Згідно МР 8, всі підлягають оцінці нематеріальні активи, включаючи нематеріальні активи, не обліковуються на балансі, поділяються на три категорії:
1. Гудвіл бізнесу (нерозподілені нематеріальні активи);
2.
Персональний гудвіл;
3. Ідентифіковані нематеріальні активи.
Гудвіл бізнесу невіддільний від компанії і може бути врахований на балансі після її продажу відповідно до принципу, викладеним у 2.4.2.
Персональний гудвіл, як правило, пов'язаний з особистістю керівника компанії, не передається при її продажу і тому не враховується при розрахунку її вартості за винятком випадків, коли при зміні власника компанії керувати їй продовжує те ж обличчя.
Ідентифіковані нематеріальні активи можуть оцінюватися в індивідуальному порядку, якщо їм можна приписати кінцевий термін служби, і якщо за цей період вони забезпечують бізнесу вимірні вигоди. Зазвичай ця категорія включає права ІВ та інші аналогічні активи, в тому числі ноу-хау,
інформаційні ресурси, списки клієнтів і т.п.
Крім того, до нематеріальних активів згідно МР 8 можуть належати:
· Навчена і зібрана разом робоча сила
· Сприятливі трудові договори
· Сприятливі договори оренди
· Сприятливі
договори страхування · Сприятливі контракти на постачання
· Контракти про наймання
· Угоди про відмову від конкуренції
· Клієнтські відносини
· Дозволу
· Технічні бібліотеки та сховища газет
· Інші нематеріальні активи.
З усього списку потенційних нематеріальних активів до людського капіталу безумовно відносяться:
персональний гудвіл, навчена і зібрана разом робоча сила; сприятливі трудові договори; контракти про наймання. Ці активи, як правило, є невідчужуваними. Винятки становлять контракти про наймання, в яких передбачена можливість передачі найманої особи в іншу компанію. Крім того, ноу-хау відносять одночасно до людського капіталу і до структурної.
Людський капітал, як вже було сказано, не може бути власністю компанії. У цьому його
принципова відмінність від майнових прав, що виникають зокрема із зобов'язань службовців компанії. У той же час
людський капітал відіграє чи не головну роль у формуванні вартості компанії. Майнові права, як правило, можуть бути включені до складу нематеріальних активів. У тому числі при використанні досить витонченої юридичної техніки у майно компанії можуть бути перетворені контракти з найбільш цінними працівниками.
Клієнтський капітал представлений у МР 8 такими нематеріальними активами, як: угоди про відмову від конкуренції, клієнтські відносини. Ймовірно, сюди ж слід включити частину прав ІВ, у тому числі права на: товарні знаки, знаки обслуговування, найменування місць походження товарів, фірмову упаковку, фірмове найменування. При цьому права ІВ можуть бути враховані на балансі, а угоди про відмову від конкуренції і клієнтські відносини, як правило, немає. Інакше кажучи, тут має місце ще один розрив між складом нематеріальних активів в оціночному і в бухгалтерському сенсі.
Перераховані вище особливості МР 8 дають
підстави стверджувати, що цей посібник розроблено на основі теорії ІК або, як мінімум, з урахуванням цієї теорії. Однак МР 8 не містить будь-яких рекомендацій щодо проведення вимірювань або розрахунків, відмінних від
стандартних оціночних процедур. Тим не менш, керівництво допускає, що при необхідності і належному обгрунтуванні можуть бути застосовані методи розрахунків, відмінні від прийнятих у стандарті. Ця норма звичайна для такого роду нормативних документів.
3.8.3. Облік нематеріальних активів відповідно до міжнародного стандарту Бухгалтерський облік обгрунтовано вважається одним з основних елементом "м'якої" інфраструктури.
Відповідно, облік нематеріальних активів - це один з найважливіших інститутів, що забезпечують
перетворення невловимих цінностей в капітал.
Міжнародний
стандарт фінансової звітності - МСФЗ 38 "Нематеріальні активи", що встановлює порядок обліку і відображення нематеріальних активів у звітності, був розроблений Комітетом з міжнародних стандартів фінансової звітності (КМСФО) одним з останніх - у липні 1998 року. Крім названого стандарту облік НМА зачіпають положення МСФЗ 22 "Об'єднання компаній" (
редакція 1998 року), МСФЗ 36 "Знецінення активів" (затверджений Правлінням КМСФО в квітні 1998 року) і деяких інших. При цьому МСФЗ 38 безпосередньо стосується тільки ідентифікованих нематеріальних активів, причому тільки тих, які не розглядаються спеціально в інших стандартах. Так, МСФЗ 38 не застосовується до фінансових активів, прав на розвідку або розробку і видобуток
мінералів, нафти, природного газу та аналогічних не поновлюваних ресурсів. У першу чергу
стандарт МСФЗ 38 стосується ІВ. Облік активів типу гудвіл регулюється
стандартом МСФЗ 22, що видається цілком логічним, так як бухгалтерський гудвіл виникає в результаті саме таких операцій.
МСФЗ 38 вимагає, щоб компанія визнавала нематеріальні активи (за фактичною собівартістю), якщо і тільки якщо:
a. очікується, що майбутні економічні вигоди, пов'язані з даного активу, надійдуть у компанію; і
b. вартість активу можна достовірно оцінити.
Обидві вимоги застосовуються як до придбаних ззовні, так і до створених усередині компанії НМА (параграф 19). При цьому МСФЗ 38 містить додаткові критерії визнання. У тому числі не визнаються активами внутрішньо створений гудвіл, оригінальні назви товарів (марок), назви публікацій,
слогани, списки клієнтів та інші аналогічні по суті статті.
Звідси досить ясно видно, що практично всі витрати, пов'язані зі створенням нематеріальних активів у широкому сенсі, враховуються як
витрати (наприклад, витрати на дослідження,
навчання, рекламу, тощо), а створювані при цьому НМА не обліковуються на балансі.
У російськомовному варіанті МСФЗ 38 оперує не звичайними для нормативних правових документів термінами НДР і ДКР, а
поняттями "дослідження" та "розробки", визначаючи їх таким чином.
Дослідження - це оригінальні та планові наукові вишукування, що вживаються з перспективою отримання нових наукових або технічних знань.
Розробки - це застосування результатів досліджень або інших знань при плануванні або проектуванні виробництва нових або істотно поліпшених матеріалів, пристроїв, товарів,
процесів, систем або послуг до початку їх комерційного виробництва або використання.
Відповідно до параграфів 42 і 43 витрати на дослідження визнаються
витратою коли вони зроблені, що зумовлено неможливістю продемонструвати на цій стадії зв'язку створюваного нематеріального активу з ймовірними майбутніми економічними вигодами.
По всій видимості, ця норма є найбільш принципова відмінність підходу МСФ до обліку витрат на дослідження від російського підходу до того ж питання. Російські правила бухгалтерського обліку не забороняють капіталізувати витрати на НДР і ДКР. Ця обставина помилково сприймається багатьма фахівцями як додатковий ступінь свободи. Насправді дана норма МСФЗ позбавляє бухгалтера від необхідності самому приймати щоразу одне і те ж правильне рішення. Це свого роду "поручні", що відтинають пішохода від проїжджої частини або глядача на висотній оглядового майданчику від її небезпечного краю.
Фаза створення НМА, іменована розробкою, набагато краще піддається аналізу і відносно безпечна в сенсі можливості появи негативного результату. Разом з тим, вона більш капіталомісткі. Тому, згідно з параграфом 45, МСФЗ 38, витрати на розробку визнаються як нематеріальні активи, якщо компанія готова продемонструвати:
a. технічну
здійсненність доведення нематеріальних активів до стадії його готовності до використання або продажу;
b. намір завершити нематеріальні активи і використовувати або продати його;
c. здатність використовувати або продати нематеріальні активи;
d. то, як нематеріальні активи генеруватиме ймовірні майбутні економічні вигоди
e. наявність відповідних технічних, фінансових та інших ресурсів для завершення розробки, використання або продажу
f. можливість надійно оцінити витрати, пов'язані з нематеріальними активами в ході його розробки.
У випадку, якщо "компанія не може відрізнити фазу досліджень від фази розробок внутрішнього проекту зі створення нематеріального активу, то вона розглядає витрати за цим проектом так, як якщо б вони були понесені тільки у фазі досліджень" (параграф 41, МСФЗ 38).
Інакше кажучи, якщо ризик отримання негативного результату знижується, а витрати збільшуються і, отже, можуть викликати порушення пропорційності при віднесенні їх до витрат одного року, то обмеження пом'якшується. При
перекладі на образну мову це означає, що "поручні" перестають бути суцільними. У них з'являються спеціально обладнані "проходи і розпізнавальні знаки".
Зовні все це мало пов'язане з алгебраїчними властивостями інформації, знань, винаходів і т.п. Однак відсутність зв'язку оманливе. Цей зв'язок можна побачити, якщо звернутися до
мотивації вкладень у дослідження і розробки. З одного боку, ці вкладення можуть взагалі не призвести до позитивного результату. З іншого боку, якщо результат буде позитивним, то він може бути використаний багаторазово.
Саме завдяки можливості багаторазового використання окремих позитивних результатів, одержуваних на тлі майже хронічних невдач, вкладення в дослідження і розробки окупаються на статистичному рівні. В тій чи іншій мірі цей висновок можна віднести до інших нематеріальних активів, витрати на створення яких згідно МСФЗ 38 враховуються як витрати.
Витрати на рекламу, на розробку вдалих
слоганів і взагалі на створення образу компанії, здавалося б, мають мало спільного з витратами на дослідження, однак щось спільне тут є. Це загальне найяскравіше проявляється в залежності ефекту від розмірів компанії, від її обороту. Якщо завдяки вдало вибраному слогану або товарному знаку на 1% зростає обсяг продажів або ціна товару, то ефект пропорційний розміру компанії, тоді як витрати на розробку слогану або товарного знака від розмірів компанії не залежать. Приблизно те ж відбувається з результатами досліджень. Якщо завдяки їм вдається підвищити
продуктивність праці, або підвищити
якість продуктів, що випускаються, то ефект в грошовому вираженні буде прямо пропорційний розміру компанії або, точніше, обсягом застосування отриманого результату.
Аспекти обліку гудвілу (goodwill) розглядаються в МСФЗ 22 "Об'єднання компаній" при розгляді розділу покупки однією компанією іншої. Визначення поняття, сформульовано у пункті 42 МСФЗ 22, не залишає сумнівів у тому, що
мова йде про чисто бухгалтерському розумінні гудвілу: "Гудвіл, що виникає при придбанні, являє собою платіж, вироблений покупцем у передбаченні майбутніх економічних вигод. Майбутні економічні вигоди можуть виникати з ефекту синергії між ідентифікованими придбаними активами, або з активів, які окремо не
відповідають вимогам визнання у фінансовій звітності, але за які
покупець готовий заплатити при придбанні
"13. "Перевищення вартості покупки над придбаним інтересом у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань станом на дату здійснення операції обміну, має називатися гудвілом і визнаватися як актив" (параграф 41). У протилежній ситуації "гудвіл" (тобто "перевищення ...) визнається негативною.
"Гудвіл" амортизується на систематичній основі протягом свого терміну корисного використання. Існує спростовне припущення, що термін корисної служби "гудвілу" не перевищує 20 років. Зазвичай використовується метод рівномірного нарахування амортизації, якщо інший метод не є більш доцільним. Якщо припущення про термін у 20 років спростовується, то "гудвіл" щорічно перевіряється щодо зниження вартості, і при цьому розкриваються причини для спростування цього припущення, в тому числі
збитки від ослаблення (знецінення) активів (МСФЗ 36).
Таким чином, в міжнародних стандартах присутня
техніка, що дозволяє мінімізувати негативні наслідки фундаментального протиріччя, про який говорилося вище.
3.8.4. Суперечності між стандартами оцінки та обліку Бухгалтерський (фінансовий) облік - більш консервативний інститут, ніж інститут професійної оцінки. Тому між ними виникають суперечності.
Найбільш очевидні протиріччя між стандартом TEGOVA-2000 і МФСО 1999. У тому числі це стосується оцінки та обліку нематеріальних активів. Не збігається перелік активів, що підлягають оцінці, і активів, які обліковуються на балансі. Більше того, у МР-8 стандартів TEGOVA-2000 цей факт визнається як неминучий. У число активів, що підлягають оцінці, входять "персональний гудвіл" і "навчена і зібрана разом робоча сила", причому саме як окремі активи.
Стандарт обліку нематеріальних активів припускає, що гудвіл - це один актив, а "навчена і зібрана разом робоча сила" враховується в активі going concern. Таке різночитання легко пояснити. Справа в тому, що
фінансовий облік не призначений для використання при прийнятті рішень. Для цих цілей існує
управлінський облік, у тому числі звіти про ІК.
Оцінка ж потрібна скоріше для управлінських цілей, ніж для фінансової звітності. Проблема полягає в тому, що і для фінансової звітності оцінка теж потрібна.
3.8.5. Підпорядкованість стандартів оцінки До справжнього моменту
встановилася певна підпорядкованість стандартів професійної діяльності. Оскільки власниками грошей - найбільш ліквідного капіталу - є інвестори, саме вони задають тон на "ринку" стандартів. До їх вимогам пристосовуються стандарти фінансової звітності, а до стандартів фінансової звітності, змушені пристосовуватися стандарти оцінки. Саме цим шляхом іде
розвиток МСО, прийнятих МКСО. У результаті складається
ситуація, коли більш просунуті і більш точно відповідають цілям оціночної діяльності стандарти TEGOVA-2000 не можуть конкурувати з МСО. Разом з тим, МР-4 "Нематеріальні активи" стандарту МСО не відповідає ані концепції ІК, ні потребам практики, про що було сказано вище. Більш того, виникло протиріччя не може бути дозволено всередині професійного співтовариства оцінювачів, як мінімум, з двох причин, кожна з яких достатня. По-перше, серед професійних оцінювачів занадто тонкий шар фахівців, адекватно розуміють проблему, включаючи правові тонкощі та наявність протиріч фундаментального характеру. Вони завжди будуть становити меншість, у тому числі в керівних органах саморегулівних організацій. По-друге, стандарти оцінки повинні пристосовуватися до стандартів фінансової звітності. Це вже не внутрішня проблема спільноти, а зовнішнє вимогу. [3]
- Список використаних джерел:
Література: Кондраков Н. П. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник, 2002 р.
[1] ПОСТАНОВА МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ
УКРАЇНИ 20 грудня 2001 № 128
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ІНСТРУКЦІЇ З БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ [Зміни та доповнення)