Сон "є закон природи, якого не знаємо ми і який кричить у нас"
(За романом Ф. М. Достоєвського "Злочин і кара")
Сни мають величезний вплив на душевний і психічний стан людини. У сні відбуваються речі, які могли б статися з людиною в його реальному житті, але обов'язково є якась деталь, що суперечить здоровому глузду. Один з типів сну - це хворобливі сни, вони відрізняються "яскравістю і надзвичайних схожістю з дійсністю", саме тому сни, побачені у хворобливому стані, "справляють сильне враження на засмучений і вже збуджений організм людини". Сон є як би продовженням подій, що відбулися днем. Адже життя - це мить і людської душі шкода витрачати третину свого існування даремно, під час сну душа людини продовжує відчувати, співпереживати, ображатися, радіти. У сні проявляються справжні бажання людини, які він, може бути, боїться висловити вголос днем.
Протягом роману Родіон Раскольников п'ять разів бачить сни. Перший сон він бачить у своїй кімнатці після зустрічі з п'яною дівчинкою на К-му бульварі. Цей сон відноситься якраз до хворобливих снам. Дія відбувається в далекому дитинстві Раскольникова. Життя в його рідному містечку настільки звичайна і сірка, що "час сіреньке," навіть у святковий день. Та й весь сон намальований Достоєвським в аж ніяк не радісних тонах: "чорніє лісок", "дорога завжди курна, і пил на ній завжди така чорна". Контрастує з темним, сірим тоном лише зелений купол церкви, а радісними плямами є лише червоні і сині сорочки п'яних мужиків. У сні присутні два протилежних місця: шинок і церкву на кладовищі. Кабак в пам'яті Родіона Раскольникова уособлює пияцтво, зло, ницість і бруд його мешканців. Веселощі п'яних людей не вселяє оточуючим, зокрема маленькому Роде, нічого, крім страху. Трохи далі вздовж дороги знаходиться міське