1. Одна з кращих, хоча і не помічених економічних новин цієї осені, - різке уповільнення відпливу капіталу.
У II кварталі 2001 року воно скоротилося більш ніж у 2 рази - до 3,2 млрд. дол в порівнянні з 6,7 млрд. дол в I кварталі, причому відтік знижувався по всіх основних напрямках: приріст простроченого боргу інофірм зменшився в 3 рази - з 2,7 до 0,9 млрд. дол, неповернення експортної виручки і фіктивний імпорт - вдвічі, з 1.6 до 0,8 млрд. дол, а "чисті помилки та пропуски", що відображають рух капіталу за "чорним" , прихованим від держави каналами, - в 1,6 рази, з 2,4 до 1,5 млрд. дол.
Однак уповільнення носило виражений сезонний характер. При цьому, якщо в першому кварталі неофіційний відтік капіталу був на 10,7% нижче торішнього рівня, то в другому кварталі - вже на 18,5% вище.
Невизначеність розвіяв III квартал, коли втеча капіталу, хоча і виросла, за оцінкою, до 3,9 млрд. дол. (За рахунок збільшення "чистих помилок і пропусків" до 1.8, а неповернення експортної виручки та фіктивного імпорту - до 1,2 млрд. дол), залишилося на чверть нижче торішнього (5,2 млрд. дол). У результаті відтік капіталу за три квартали виявився на 8,4% нижче аналогічного періоду 2000 року - 14,1 млрд. дол проти 15,4.
2. При збереженні створених тенденцій втеча капіталу в 2001 році скоротиться на 13,4% - до 19,1 млрд. дол з 22,0 млрд. дол в 2000.
Таке уповільнення не тріумфально, але виразно. Його причини:
податкова реформа, яка залишила в Росії значну частину особистих надприбутків;
надії на лібералізацію валютного регулювання "по Грефу", що дозволяє капіталам піти з країни легально, а не за "сірими" і тим більше "чорним" стежках;
боротьба розвинених країн з "брудними" грошима, що супроводжується дискримінацією бізнесу і громадян Росії.
Напрошується пояснення уповільнення втечі капіталу поліпшенням ділового клімату справедливо лише частково, тому що реальних успіхів у вирішенні ключових у цій сфері проблем - захисту власності і приборкання свавілля монополій - як і раніше не помітно (не можна ж серйозно сприймати представників Мінеконоразвітія, котрі тлумачать зростання енерготарифів в 2002 році на 30% як антимонопольний і антиінфляційний крок). Навпаки: капітали затримуються в країні, мабуть, в тому числі і через активізацію переділу власності, більш витратного і капіталомісткого, ніж будь-які "будівництва комунізму".
3. Але головна причина уповільнення втечі капіталу - скорочення припливу валюти в країну. Зростання реального курсу рубля укупі з невирішеністю назрілих структурних проблем стримує експорт і стимулює імпорт: у перших трьох кварталах 2001 року експорт товарів і послуг перевищив торішній рівень на 2.4% (склавши, за оцінкою, 85.2 млрд. дол), а імпорт - на 19 , 8% (53,2 млрд. дол).
Позитивне сальдо поточних операцій падає від кварталу до кварталу - з 12,9 млрд. дол в четвертому кварталі 2000 року до 11,8 млрд. дол в першому кварталі цього (на 1,1% менше, ніж в аналогічний період 2000 року) , 9.4 - у другому (на 13,8% менше) і 7,1 млрд. дол - в третьому кварталі (на третину менше). При збереженні тенденцій позитивне сальдо поточних операцій знизиться в 2001 році на 20,3% (з 46,3 у 2000 до 36,9 млрд. дол). Завдяки цьому навіть знижується втеча капіталу лягає на Росію більш важким вантажем: його частка у позитивному сальдо поточних операцій зросте з 47,6% у 2000 до 51,8% у 2001 році.
4. Наслідки скорочення втечі капіталу з урахуванням його причин:
пожвавлення інвестицій буде короткостроковим і захопить лише II і III квартали 2001 року;
відтік капіталу в IV кварталі посилиться не тільки через сезонність, а й через ймовірну невдачі валютної лібералізації "по Грефу";
загроза девальвації не зникне, але відсунеться на період після президентських виборів 2004 року через дедоларизації економіки, що збільшує золотовалютні резерви Центробанку (38,4 млрд. дол. на 5 жовтня), але не скорочення відтоку капіталу.
Разом з тим рішення В. Путіна про дострокову виплату МВФ 1 млрд. дол свідчить, що керівництво Росії як і раніше не допускає думки про можливість продуктивного використання державних коштів, а загальний рівень його компетентності зберігає небезпеку неадекватних заходів, які загрожують наближенням терміну девальвації.
Неадекватна економічна політика - серйозна і реальна загроза безпеці Росії.
Неофіційний відтік капіталу з Росії, млрд. дол
| 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 оцінка |
Сальдо поточних операцій | 8.4 | 7.5 | 11.8 | 2.1 | 0.7 | 24.7 | 46.3 | 36.9 |
Прострочений. борг іноз. отримають- лей позик і позик | 12.8 | 10.6 | 9.5 | 3.0 | 7.4 | 5.8 | 7.5 | |
Неповернення експортно. виручки та непогаш. імпортн. аванси | 4.1 | 5.2 | 10.1 | 11.6 | 8.0 | 5.1 | 5.3 | |
Чисті помилки і пропуски | -0.4 | 8.0 | 4.9 | 4.9 | 9.1 | 7.0 | 9.3 | |
РАЗОМ | 16.4 | 23.8 | 24.5 | 19.5 | 24.5 | 17.8 | 22.0 | 19.1 |
Неофиц. відтік у%% до сальдо зовнішньої торгівлі | 195.2 | У 3,2 рази | У 2,1 рази | У 9,3 разу | У 35 разів | 72,1 | 47,5 | 51,8 |
Джерело: платіжні баланси Центробанку РФ
Список літератури
Делягін Михайло Геннадійович. Капітали вирішили залишитися в Росії
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.finansy.ru/