[ Зведення промислових будівель пристрій нульового циклу ] | 0,6 | 0,9 | ||||||||||||
3 | ФБ-3 | 18 | 2,4 | 2,1 | 1,5 | 0,45 | 1,2 | 1,2 | 1,95 | 0,7 | 0,6 | 0,9 | ||
4 | ФБ-32т | 4 | 2,4 | 4,8 | 3,62,7 | 3,0 | 2,41,8 | 0,3 | 1,2 | 1,2 | 2,1 | 0,7 | 0,6 | 0,9 |
5 | ФБ-33т | 4 | 2,4 | 4,8 | 3,62,7 | 3,3 | 2,41,8 | 0,3 | 1,2 | 1,2 | 2,1 | 0,7 | 0,6 | 0,9 |
2. ВИРОБНИЦТВО ЗАЛІЗОБЕТОННИХ РОБІТ
2.1 Технологічна структура залізобетонних робіт
Технологічний процес зведення монолітних залізобетонних фундаментів складається з виконання взаємопов'язаних між собою робіт з установки опалубки з наступною її розбиранням, установці арматури, арматурних сіток і каркасів, укладання бетонної суміші та доглядом за бетоном під час його твердіння.
При цьому основним провідним процесом є подача і укладання бетонної суміші. Всі інші види робіт, що передують бетонування конструкцій (встановлення опалубки, укладання арматури, доставка бетонної суміші), проектуються так, щоб забезпечити розрахунковий темп бетонування відповідно до продуктивності бетоноукладочних засобів механізації.
2.2 Технологія опалубних робіт
Тип опалубки визначається особливостями бетонованої конструкції і способами виконання робіт. Оптимальний тип опалубки вибирається техніко-економічним порівнянням варіантів. З огляду на обмежений обсяг курсового проекту, допускається мотивовано вибрати тип опалубки за конструктивними особливостями з числа раціональних для бетонування окремо стоячих фундаментів:
Щитова опалубка (на прикладі опалубки типу "Фрам" фірми "Дока"). Фрам - це логічна модульна система, розроблена спеціально для швидкого й економічного опалублеванія фундаментів. Опалубка забезпечена універсальним елементом шириною 75 см з порфірованой стрічкою для зовнішніх кутових частин. Опалубка має порівняно невелику вагу для швидкого переміщення, зокрема за допомогою кранів низькою вантажопідйомності. Для швидкого переміщення краном жорсткість зібраних з щитів великих блоків можна підвищувати з допомогою рихтують затискних пристосувань.
Таблиця 2
Визначення обсягу опалубних робіт
Марка фундаментів | Площа 1-го щита, м 2 | Кількість щитів на 1 фундамент | К-сть фундаментів | Загальна площа щитів, м 2 | ||
До 1 | До 2 | До 3 | ||||
ФБ-32 | 4,8 * 0,3 = 1,44 3,6 * 0,3 = 1,08 2,7 * 0,3 = 0,81 3 * 0,3 = 0,9 2,4 * 0,3 = 0,72 1,8 * 0,3 = 0,54 | 2 2 2 2 2 2 | 34 | 55,08 61,2 48,96 36,72 | 97,92 73,44 | |
ФБ-33 | 4,8 * 0,3 = 1,44 3,6 * 0,3 = 1,08 2,7 * 0,3 = 0,81 3,3 * 0,3 = 0,99 2,4 * 0,3 = 0,72 1,8 * 0,3 = 0,54 | 2 2 2 2 2 2 | 34 | 55,08 67,32 48,96 36,72 | 97,92 73,44 | |
ФБ-3 | 2,1 * 0,45 = 0,945 1,5 * 0,45 = 0,675 | 2 2 | 18 | 34,02 24,3 | ||
ФБ-32т | 4,8 * 0,3 * 1,5 = 1,944 3,6 * 0,3 * 1,5 = 1,62 2,7 * 0,3 * 1,5 = 1,215 3,0 * 0,3 = 0,9 2,4 * 0,3 = 0,72 1,8 * 0,3 = 0,54 | 2 2 2 2 2 2 | 4 | 7,2 5,76 4,32 | 15,55 12,96 9,72 | |
ФБ-33т | 4,8 * 0,3 * 1,5 = 1,944 3,6 * 0,3 * 1,5 = 1,62 2,7 * 0,3 * 1,5 = 1,215 3,3 * 0,3 = 0,99 2,4 * 0,3 = 0,72 1,8 * 0,3 = 0,54 | 2 2 2 2 2 2 | 4 | 7,92 5,76 4,32 | 15,55 12,96 9,72 | |
Подколонніка | 2,1 * 1,2 = 2,52 | 4 | 94 | 947,52 |
2.3 Технологія арматурних робіт
Монолітні залізобетонні фундаменти стаканного типу армуються наступним чином. У ступені фундаментів укладаються арматурні сітки. Подколоннік армують каркасом. Армування фундаментів температурного шва умовно приймається: 2 каркаса із загальною масою в 1,6 рази більше і кількість сіток в 1,5 рази більше, ніж у рядових фундаментів. Наприклад, при армуванні рядового фундаменту під колони середніх рядів марки ФА-26 чотирма сітками масою по 18 кг і одним каркасом масою 58 кг. Армування фундаменту температурного шва того ж ряду марки ФА-26т: 4x1, 5 = 6 арматурних сіток масою по 18 кг і два каркаси масою по (58 × 1,6): 2 = 46,4 кг.
Таблиця 3
Визначення обсягів арматурних робіт
Марка фундаменту | Найменовано. арматурного вироби | Маса вироби, кг | Кількість виробів на 1 фундамент, шт | Кількість фундаментів, шт | Загальна кількість арматурних виробів під час їх масі, шт | Загальна маса арматурно. виробів, кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
До 20 кг | До 50 кг | До 100
2.4 Технологія бетонних робіт При централізованому приготуванні, бетонної суміші доставка її до місця укладання здійснюється в основному автосамоскидами, автобетоновози і автобетонозмішувачі. Автобетоновози є найбільш досконалим видом транспорту для перевезення бетонної суміші. Вони мають спеціальний перекидається кузов поглибленої обтічної форми, змонтований на шасі автомобіля. Така форма кузова запобігає розливанню суміші і витікання цементного молока при русі. У момент перекидання, днище займає вертикальне положення, завдяки чому бетонна суміш повністю вивантажується без застосування ручної праці. Доставлену на об'єкт автотранспортом бетонну суміш подають до місця укладання одним з таких способів: самохідними стріловими кранами в баддях. В даний час найбільш поширеними способами подачі бетонної суміші в конструкцію є, кранова подача бетонної суміші і подача суміші бетононасосами. Вибір оптимального варіанта механізації робіт з подавання і укладання бетонної суміші проводиться в два етапи. На першому етапі в залежності від обсягу бетонованих конструкцій, їх розташування в плані, відстані подачі бетонної суміші, темпу бетонування і властивостей бетонної суміші визначаються два-три технічно можливі варіанти. На другому етапі шляхом порівняння технічних параметрів вибирають найбільш ефективний варіант. Кранова подача бетонної суміші в баддях застосовується при бетонуванні більшості монолітних конструкцій надземної і підземної частини одноповерхових і багатоповерхових будинків з використанням кранів для установки важких арматурних каркасів і сіток, опалубних форм і вантажно-розвантажувальних робіт. Доставляемая автотранспортом бетонна суміш вивантажується в поворотні бадді місткістю 0,5 ... 2,0 м3 (встановлювані на дощаті щити в зоні дії крана). де: Нс - відстань від рівня стоянки крана до стріли, м; h ш - відстань від рівня стоянки крана до шарніра прикріпленою стріли, м (приймається 1,5 м); А - відстань від крана габариту возводимой конструкції до місця подачі вантажу, м; l ш - відстань від шарніра прикріплення стріли до осі обертання крана, м (приймається 1,5 м); h ф - висота бетонованого фундаменту, м (h ф = Нф); h н-висота поліспаста в розтягнутому стані, м (h н = 2 ... 2,5 м). Нс = 2,4 +1 +4 +3 +2,5 = 12,9. За отриманими максимальної вантажопідйомності при мінімальному вильоті стріли вибираємо пневмоколісний кран КС-4572 для якого відповідні параметри дорівнюють 16/21, 7. Таблиця 4 Визначення обсягів бетонних робіт
2.6 Ущільнення бетонної суміші Основним способом ущільнення бетонних сумішей є вібрування або віброущільнення. Залежно від типу бетонованих конструкцій можуть застосовуватися глибинні, поверхневі і зовнішні вібратори. Для масивних конструкцій з різним ступенем армування застосовуються глибинні вібратори, вібруючий корпус яких (вібронаконечнік) занурюється в бетонну суміш. Радіус дії глибинних вібраторів залежить від діаметру вібронаконечніка, консистенції бетонної суміші і коливається від 25 до 50см. Крок перестановки вібраторів не повинен перевищувати полуторного радіусу дії, а товщина ущільнюючого шару 1,25 довжини вібронаконечніка. 3. Організація виробництва робіт 3.1 Складання калькуляції трудових витрат і заробітної плати Калькуляція трудових витрат і заробітної плати (додаток 7 табл.9) є основним документом для складання календарного графіка (або циклограми), визначення термінів виконання робіт, складу ланок робочих по влаштуванню виїмок під фундаменти, опалубки, установки й монтажу арматури, укладання бетонної суміші, розпалубки конструкцій та інших робіт, пов'язаних з виконанням комплексного процесу та для розрахунку техніко-економічних показників. Калькуляція складається на прийнятий спосіб механізації виробництва земляних і бетонних робіт. Нормування основних робіт при складанні калькуляції проводиться за ЕНіР, сборнік.2, випуск 1 "Механізовані і ручні земляні роботи" і збірник 4, випуск 1 "Монтаж збірних і пристрій монолітних залізобетонних та бетонних конструкцій". Допоміжні роботи (подача бетонної суміші в баддях кранами, монтаж, демонтаж і переміщення обладнання для укладання бетону, пристрій і розбирання навісних помостів) нормуються по ЕНіР, збірники 1, 5, 24. Порядок складання калькуляції рекомендується наступний: у графу 2 "Найменування робіт (процесів)" записують всі процеси по уривку виїмок, встановлення опалубки (лісів, риштовання), установки й монтажу арматури, укладання бетонної суміші, догляду за бетоном і розпалубками конструкцій, зворотній засипці пазух виїмок в їх технологічної послідовності; у графі 3 вказується параграф, номер таблиці та пункту по ЕНіР, на підставі яких приймається одиниця виміру, норма часу (НВР), розцінка (Р) та склад ланки на виконання даного виду робіт (процесу); у графах 4, 6, 7, 11 і 12 записують за обраним параграфу ЕНіР відповідно одиницю виміру (м3, м2, т, шт.) даного виду робіт, норму часу для робітників у чол. ч. (чисельник) і для машиністів при механізованих процесах в маш. ч. (знаменник), розцінку для робітників в у.о.; якісний і кількісний склад ланки для виконання, даного виду робот (процесу). Якщо для механізованого процесу норм часу для машиністів не наводиться, її обчислюють діленням норми часу для робітників на кількісний склад ланки; до графи 5 записують загальні обсяги кожного виду робіт відповідно з цими відомостями обсягів робіт; в графу 8 записують підраховану трудомісткість в чел.час. (Чисельник) і маш.час. (Знаменник). Щоб підрахувати трудомісткість необхідно обсяг робіт помножити на норму часу (з урахуванням одиниці виміру). до графи 10 записують підраховану трудомісткість в чол. дн. (Чисельник) і маш. см (знаменник) як добуток обсягу робіт (гр.5) на норму часу (гр.6), поділену на тривалість робочої зміни t см = 8 год; до графи 9 записують зарплату робітників як добуток обсягу робіт (гр.5) на розцінку (гр.7). В кінці калькуляції визначаються сумарні трудовитрати в чел.дней і маш.см і зарплата в у.о. (Графи 9 та 10) на весь комплекс робіт по влаштуванню нульового циклу будівлі. 3.2 Розробка графіка виконання робіт Графік проведення робіт складається на підставі калькуляції трудових витрат з метою встановлення термінів початку і закінчення кожного процесу, їх взаємної ув'язки в часі, визначення загальної тривалості виконання всього комплексу робіт. Розробка графіка проводиться за додатком табл. 10 згідно наступних вказівок: - У графі 2 записується перелік основних і допоміжних процесів з урахуванням одиниць виміру (графа 3) та обсягів робіт (графа 4) згідно калькуляції трудових витрат; нормативна трудомісткість в чол. дн (графа 5) на кожний вид роботи по калькуляції трудових витрат; в граф 8 записується складу спеціалізованих ланок (арматурників, теслярів, бетонників і т.д.); кількість робочих змін на добу (графа 9) рекомендується планувати у дві зміни при механізованих роботах і в одну - при ручних; тривалість робіт у днях (графа 10) для кожного виду робіт визначається як частка від ділення нормативної трудомісткості (графа 5) на чисельний склад ланки (бригади), що виконують заданий вид роботи (графа 8) і на прийняте кількість змін на добу (графа 9) . Підрахована таким чином тривалість робіт зменшується на 10-25%, округлюється за 1-0,5 зміни і записується в графу 10; прийнята трудомісткість в чол. дн (графа 6) визначається шляхом множення прийнятої тривалості робіт (графа 10) на число робітників у зміні (графа 8) та на кількість змін на добу (графа 9); відсоток виконання норм (графа 7) визначається як частка від ділення нормативної трудомісткості (графа 5) на прийняту трудомісткість (графа 6). При цьому відсоток виконання норм повинен бути в межах 105-110%. Якщо він менше або більше, то необхідно відкоригувати тривалість робіт в днях відповідно в меншу або більшу сторону і виконати перерахунок; при розробці правій частині графіка (графа 11) необхідно дотримуватися технологічну послідовність виконання робіт по захватках з дотриманням необхідних організаційних та технологічних перерв; виконання всіх видів робіт графічно зображується у вигляді ліній (однієї - при роботі в одну зміну і подвійний - при роботі у дві зміни); довжина всіх ліній повинна відповідати тривалості даної роботи в днях. 3.3 Розрахунок техніко-економічних показників за проектом виробництва робіт 1. Загальна трудомісткість виконання робіт, чол. дн визначається за калькуляцією трудових витрат. Тзаг (чел.дн.). 2. Трудомісткість одиниць обсягу продукції, чол. дн./м3 Тед = Тр / V = 234,265 / 5278,472 = 0,044 де: Тр - сумарна трудомісткість всіх ручних робіт відповідно до калькуляції трудових витрат; V - загальний обсяг укладеного бетону, м3; 3. Виробіток на одного робітника в зміну, м3/см В = V / Тр = 5278,472 / 234,265 = 22,5 4. Загальна тривалість будівництва, дн. (Приймається за графіком виконання робіт). Розробка заходів з техніки безпеки. Заходи з техніки безпеки і охорони праці - це інженерні рішення, які повинні бути розроблені в проекті для забезпечення виконання основних правил техніки безпеки при зведенні монолітних залізобетонних конструкцій. У проекті мають бути розроблені заходи з техніки безпеки, що висвітлюють: - Розстановку вантажопідіймальних машин поблизу виїмок; - експлуатацію бетоноукладочних машин і механізмів; - Огородження зон вертикального і горизонтального транспорту матеріалів; - Забезпечення електро-і вібробезпечного; - вибір риштовання, огорож та інших пристроїв; - При виконанні даного розділу слід керуватися літературою. Таблиця 5 Технічні показники крана при бетонуванні конструкцій
Список літератури 1. Технологія будівельного виробництва. Довідник. Під редакцією С.Я. Луцького і С.С. Атаєва. М., Вища школа, 1991 р. 2. Зведення одноповерхових промислових будівель уніфікованих габаритних схем. (ЦНІІОМТП ДЕРЖБУДУ СРСР) - М.; Стройиздат, 1978. З. Держбуд СРСР. Типові технологічні карти. Розділ 04. Альбом 04.02. Пристрій фундаментів під колони. 4. Єдині норми і розцінки на будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи. Загальна частина, збірник Е2, збірник Е4, збірник Е 24. М., Стройиздат. 5. Євдокимов Н.І. та ін Технологія монолітного бетону та залізобетону. Навчальний посібник для будівельних вузів. М.; Вища школа, 1980. 6. Канюка Н.С. та ін Комплексна механізація трудомістких робіт у будівництві. 2-е вид., Перероб, і доп., Київ, Буд i вельнік, 1981. 7. Кузнєцов Ю.П. Проектування залізобетонних робіт. Київ, Донецьк, Вища школа, 1986. 8. Литвинов О.О. та ін Технологія будівельного виробництва. К., Вища школа. Головне вид-во, 1985. 9. Максимов Г.М. Проектування оптимальних засобів механізації будівельно-монтажних робіт. К., Донецьк, Вища школа, 1982. 10. Одінцов В.П. Довідник з розробки проекту виконання робіт. К., Буд i вельнік, 1982. 11. Розенбойм Л.С. Мала механізація бетонних робіт. М., Стройиздат, 1984. 12. Шеліхов С.М. та ін Контроль якості будівельних робіт. Довідковий посібник. М., Стройиздат, 1981. 13. СНиП 3.02.01-87. Земляні споруди. Підстави і фундаменти. 14. Керівництво з виробництва бетонних робіт у зимових умовах, районах Далекого Сходу, Сибіру і Крайньої Півночі. М., 1982. 15. Земляні роботи. Л.В. Гриншпун та ін М., Стройиздат, 1982 (Довідник будівельника). 16. Держбуд СРСР. ЦНІІОМТП. Технологічні схеми комплексно-механізованих процесів виробництва земляних ребот.М., 1987. 17. Сніжко А, П., Батура Г.М. Технологія будівельного виробництва. Курсове та дипломне проектування. К., Вища школа. Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |