[ Проектування бурових робіт з метою попередньої розвідки родовища Джерельне ] | 8Г12-22А 12; 18 64 АО2-32-4М201 3 1430 55 | |
30 | Лебідка для знімного керноприемника: вантажопідйомність, м швидкість навивки каната на барабан, м / с діаметр барабана, мм Канатоємкість барабана, м діаметр каната, мм | 0,5 0,47-1,8 90 520 4,8 |
31 | Привід бурового верстата: тип електродвигуна потужність, кВт частота обертання, об / хв | АО2-71-4 22 1500 |
Буровий насос НБЗ-120/40
Буровий насос НБЗ-120/40 призначений для подачі під тиском промивної рідини в свердловину.
Таблиця 6 - Технічна характеристика бурового насоса НБЗ-120/40
Показники | Значення |
Тип насоса | Горизонтальний, трехплун ж рний одинарної дії |
Продуктивність, л / хв Максимальний тиск, кгс / см 2 Габаритні розміри, мм довжина ширина висота Маса, кг Привідна потужність, кВт | 40 1970 990 980 680 7,5 |
Вибір бурової вишки і бурового будівлі
Бурова щогла БМТ-4
Бурове будівлю і щогла змонтована на зварному металевому підставі, що має полози для перевезення установки волоком м на близькі відстані і спеціальний пристрій для з'єднання з транспортною базою при перевезенні на кінському ходу на великі відстані. Змонтовано будівлю металевої конструкції панельного типу, встановлену на спільному з щоглою підставі. Будівля має 2 виходи: торцевої для виносу бурового снаряда і бічний - запасний вихід.
Бурова щогла призначена для ведення спускопідйомні операцій в процесі буріння свердловини. Щогла являє собою одностержневую, трубчасту конструкцію, шарнірно-що підтримується на підносі. Щогла забезпечена кранблоком, розрахованим на роботу тракторної талевої оснащенням.
Таблиця 7 - Технічна характеристика бурової щогли БМТ-4
Показники | Значення |
Бурова щогла: тип робоча висота, м Габаритні розміри щогли з основою, м в робочому положенні висота ширина довжина Габаритні розміри щогли з основою, м: в транспортному положенні (на полозках підстави) висота ширина довжина Маса щогли, м: в тому числі металоконструкції підстави Спосіб підйому установки щогли в робочому положенні | БМТ-4 13,7 15,2 4,5 11,5 3,9 3,25 11,2 6,8 3,3 3,5 Гідропідйомник |
Транспортна база ТБ-15 і бурове будівлю ПБЗ-4
Бурове будівлю ПБЗ-4 захищає бурову бригаду та обладнання від впливу атмосферних опадів і навколишньої температури повітря, створює комфортні умови для обслуговуючого персоналу.
Транспортна база ТБ-15 дозволяє швидко і мобільно перевозити бурове обладнання на нову точку.
Таблиця 8 - Технічна характеристика ТБ-15 і ПБЗ-4
№ | Показники | Значення | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | Пересувне бурове будівля: Корисна площа, м 2 | 21 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | Обсяг приміщення, м 3 | 48 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 | Габаритні розміри, м довжина ширина | 7,5 3,16 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 | висота без підстави | 2,55 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5 | Маса, м без обладнання з обладнанням | 2,9 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 | Транспортна база: | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 | тип | ТБ-15 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8 | вантажопідйомність, м | 12 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9 | максимальна швидкість пересування, км / год | 40 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10 | ширина колін, мм | 1900 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11 | число коліс | 8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12 | тиск повітря в шинах, КЧС / см 2 | 5,5 е | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13 | привід гальм | Пневматична | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14 | Габаритні розміри, мм довжина ширина висота | 7412
Вибір бурового інструменту Колонковий набір при твердосплавної бурінь полягає: 1. твердосплавна коронка М5-9, колонкова труба діаметром 89 мм і довжиною 1,5 м, фрезерний перехідник П150/89; 2. твердосплавна коронка СМ6 - 76, колонкова труба діаметром 73 мм і довжиною 4-6 м, фрезерний перехідник П150/73. При бурінні одинарним ежекторний снарядом набір складається з таердоспланой коронки СА4-46 і одинарного ежекторного снаряда ОЕС-44 Колонковий набір при алмазному бурінь складається: алмазна коронка 01А3 - 46 і одинарного колонкового снаряду Вибираємо бурильні труби ніпельного з'єднання ЛБТН - 42. Технічна характеристика ЛБТН-42 Зовнішній діаметр труб D 42 Товщина стінки труб δ 8 Зовнішній діаметр: ніпеля 42 Внутрішній діаметр ніпеля 15 Маса 1 м труби з ніпелями, кг 2,5 ЛБТН виготовляються прямостінні без висадки кінців. Ніпелі, замки виготовляють зі сталі 40ХН, а муфти зі сталі 36Г2С. Профілі різьблень ніпелів виконаний стабілізуючий хвостовик. Для передачі обертання від шпинделя верстата до бурового снаряду застосовуємо провідну трубу діаметром 54 мм. Для подачі промивної рідини від насоса через нагнітальний рукав у обертову колонку бурильних труб вибираємо сальник типу СА. Сальник СА дозволяє бурити на високих частотах обертання бурильної колони. Технічна характеристика сальника СА Тиск промивної рідини, кгс / см 2 ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... .80 Максимальна частота Обертання снаряда, об / хв ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... .1200-1500 Діаметр отвору ствола, мм ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... .... ... ... .22 Приєднувальна різьба перехідника ... ... ... ... .... .... Замкове З-П-50 ГОСТ 79 / 8 - 75 Довжина, мм ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .400 Маса, кг ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .9,8 Для кріплення стовбура свердловини до глибини 4,5 м застосовуємо обсадні труби діаметром 89 мм і довжиною 1,5 і 3 м з'єднаних між собою ніпелями. Для подальшого кріплення 25 м застосовуємо обсадні труби діаметром 73 мм і довжиною 4 і 6 з'єднаних між собою ніпелями Допоміжний інструмент для СПО Застосовуємо наступний перелік ключів для згвинчування і розгвинчування колонкових, обсадних і бурильних труб: 1.Шарнірние ключі для бурильних труб складаються з двох скоб, з'єднаних між собою шарнірно на осях і рукоятки, розміром 50 мм. 2. Шарнірні ключі для обсадних і колонкових труб принципово на відрізняються від шарнірних ключів для бурильних труб і складається з трьох скоб і рукоятки, двох знімних сухарів. Шарнірний ключ має розмір 73/89 мм. 3. Ключі короночние типу КК призначені для навинчивания і розгвинчування твердосплавних і алмазних коронок, колонкових труб та інших деталей колонкових наборів. Застосовувані короночние ключі мають такі розміри: 59 76, 93 мм. 4. Універсальні шарнірні ключі типу КШ призначені для твердосплавних, алмазних коронок, корпусів кернорвателі, перехідників, колонкових, обсадних і бурильних труб. Застосовувані ключі типу КШ мають такі розміри: 59 76, 93 мм. 5. Відбійні ключі для замків та ніпельної служать для захоплення деталей замків і ніпелів за прорізи. Застосовуємо відбійні ключі М3-50. При спуску колони обсадних труб у свердловину застосовуємо хомути розміром 73 і 89 мм. Для механізації спуско-підйомних операцій застосовуємо наступні інструменти: 1. Елеватор, МЗ-50-80-1 розроблена на базі елеватора ЕШ-СКБ «Геотехніка» і призначений для проведення спускопідйомні операцій в комплексі з наголовники стрижневого типу. Технічна характеристика елеватора МОЗ 50-80-1 Бурильні е труби муфтової-замкового з'єднання діаметром, мм ... .5 0 Розміри, мм: висота. .... .... ... ... ... ... ... ... .540 ш ірина ... ... ... ... .... ... ... .... ... ... ... 214 Вантажопідйомність (номінальна), m ... ... ... ... .... ... ... ... ... .... .... ... ... .10 Маса ¸ кг: елеватора ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 25,6 н аголовніка ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .4 2. Труборазворот РТ-1200 призначена для згвинчування і розгвинчування бурильних труб. При спускопідйомні операціях застосовуємо сталевий канат діаметром 15 мм типу 15,0 ГОЛ - 1 - ЖС - І - 180. Вибір засобів механізації і контрольно-вимірювальної апаратури У процесі буріння параметри режиму буріння повинні бути взаємопов'язані, щоб забезпечити оптимальну механічну швидкість буріння і мінімальний витрата алмазів. Досягнення оптимального поєднання режимних умов буріння - складна задача, вирішення якої залежить від стану і технічного рівня бурового обладнання і показання контрольно-вимірювальних приладів. Мною було обрано контрольно-вимірювальна апаратура "Курс 411». Контрольно-вимірювальна апаратура "Курс-411», комплектуюча бурову установку УКБ-4П, призначена для вимірювання реєстрації параметрів буріння геологорозвідувальних свердловин. Вона розроблена СКБ «Геотехніка» і виготовляється досвідченим заводом «Геопрібор» і «Геотехніка». Технічна характеристика «Курс-411» Діапазони виміру: маси бурового снаряда, кг ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... 0-5000 зусилля на гаку, кгс ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .0-8000 осьового навантаження на породоразрущающій інструмент, кгс .... ... .0-3000 тиску промивальної рідини, кгс / см 2 ... ... ... ... ... ... ... .0-100 витрати промивної рідини, л / хв ... .... ... ... ... ... .0-150; 0-300 механічної швидкості буріння, м / ч ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 0-15 Основна наведена похибка вимірювання,% .4,0 Напрузі живлення, В ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .380 Частота живлячої струму, м ц .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .50 Споживана потужність, В * А ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .150 Температура, 0 С: Про кружляють повітря ... ... ... .... .... .... Від - 1 0до +40 промивної рідини ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... Від 0 до + 40 Відносна вологість при температурі навколишнього повітря +25 0 С,%. До 95 Розміри пульта показують приладів, мм ... ... ... ... ... 700х650х300 Маса пульта, кг ... ... ... ... ... ... ... ... 4. 6. Перевірочні розрахунки Перевірочний розрахунок двигуна Потужність двигуна, необхідна для буріння складається з таких умов N дв , (10) м де N x в - потужність витрачається на неодружене обертання двигуна - Потужність витрачається на руйнування гірської породи - Потужність витрачається на подолання сил тертя - К.к.д. = 0,8. Потужність N x в на холостому обертанні двигуна розраховується за формулою: N x в = (6,17 * 10 - 7 2 - 1,25 * 10 -4 -4 * 10 -2) l, кВт (11) де - Частота обертання двигуна = 1100 об / хв ∟ - довжина свердловини ∟ = 430 м N x в = (6,17 * 10 - 7 * 1100 2 - 1,25 * 10 -4 * 1100 - 4 * 10 -2) * 40 = 6,5 квт Потужність витрачається на руйнування гірської породи на вибої розраховується за формулою: = 0,6 * 10 -6 МР n (R + R 1) кВт (12) де М - коефіцієнт тертя (0,25 - 0,3) R і R 1 - зовнішній і внутрішній радіуси коронки, м Р - осьове навантаження, Н N - частота обертання двигуна, об / хв = 0,6 * 10 -6 * 0,3 * 10 800 * 1100 (2,3 + 1,6) = 8,3 квт Потужність витрачається на додаткові навантаження N дод розраховується за формулою: N доп = 3,4 * 10 -6 * f n Р, кВт (13) де, f - стріла прогину f = 0,31 =, 4 * 10 -6 * 0,31 * 1100 * 10800 = 1,25 кВт = Виходячи з вищенаведених розрахунків, робимо висновок: Розрахункова потужність двигуна не перетворює паспортну потужність двигуна, так як 20,1> 40 кВт. Отже двигун забезпечить нормальний процес буріння. Перевірочний розрахунок насоса Потужність на привід бурового насоса розраховується за формулою: Гідравлічна потужність N = Pg QH / 1000 η (14) де Р - щільність рідини, кг / м 3 Q - подача насоса, м 3 / с Н - напір насоса, м Н = 120 м Η - коефіцієнт наповнення (0,8 - 0,9) g - 9,8 м / с 2 Для того щоб розрахувати потужність бурового насоса необхідно визначити подачу насоса, яка визначається за формулою: Q = П D 2 Snm / 4000 (4.22) де, D - діаметр плунжера, см S - довжина ходу плунжера, см n - число ходів плунжера в 1 хв m - число плунжерів Q = 3,14 * 6,3 2 * 6 * 146 * 3 / 4000 = 1,36 л / с = 0,00136 м 3 / с = 1000 * 9,8 * 0,00136 * 120/1000 * 0,8 = 1,9 квт Потужність з урахуванням втрат = К * / H (15) де, К-коефіцієнт запасу потужності = 1,1 * 1,9 / 0,8 = 2,6 квт Виходячи з вищенаведених розрахунків, робимо висновок: Розрахункова потужність двигуна насоса НБ3-120/НО ТК 2,6 <7,5 квт Отже, насос забезпечить процес промивки свердловини. Бурові установки комплектуються буровими насосами. При бурінні розвідувальних свердловин використовується поршневі і плунжерні насоси, останнім часом переважно плунжерний. Продуктивність і тиску нагнітання обраного типу насоса повинні забезпечувати необхідний витрата промивальної рідини і подолання гідравлічних опорі, особливо при вузьких кільцевих просторах, характерних для колонкового буріння, що є обов'язковою умовою для успішного буріння свердловин. У зв'язку з громіздкістю розрахунків розрахунок витрати і тиску промивної рідини в свердловині пропонується проводити за програмою «QPN», розроблений на кафедрі «Технологія і техніка буріння свердловин» Казахського Національного Технічного університету. Нижче наведено порядок розрахунку і розрахункові формули: А. витрата промивальної рідини Необхідна витрата визначається із умови повного виносу шламу з вибою свердловини: Q = π / 4 (D 2 - d 2) υ, (16) де D - найбільший діаметр свердловини (приймається по внутрішньому діаметру обсадної труби у гирла свердловини); d - зовнішній діаметр бурильних труб; υ - необхідна швидкість висхідного потоку. Необхідна швидкість висхідного потоку визначається за формулою: υ = U + C, (17) де U - швидкість падіння частинок шламу розрахункового розміру промивної рідини; С - необхідна швидкість виносу шламу з вибою; Швидкість падіння частинок: U = а * К √ d р (δ/ρ-1) 1 sin α (18) де α - коефіцієнт враховує в'язкість рідини приймається: α = 3 √ μ / η (19) де μ - коефіцієнт в'язкості води; η - коефіцієнт в'язкості бурового розчину; К - коефіцієнт форми частинок приймається рівним 2,5; Δ - щільність часток породи; d р - розрахунковий розмір частинок; α - кут нахилу свердловини до горизонту. Чим більше розраховані діаметр частинки і чим більше ізометричні форму вона приймає, тим важче така частка несеться з вибою. Щоб подається витрата повністю ніс шлам з вибою, необхідно, щоб швидкість потоку рідини була не менше, ніж швидкість падіння в цій рідині найбільш крупних частинок потрапляють на забій. Такими частками є частинки, змиті потоком рідини з керна (у порівнянні з якими частинки, що утворюються при бурінні, мізерно малі). Частинки керна потрапляють на забій лише в тому випадку коли вони проходять крізь зазор між керном і короночним кільцем. Величина цього зазору дорівнює: D зв = (D кн - D в) / 2 (20) де D кн - внутрішній діаметр короночного кільця; D в - внутрішній діаметр коронки. Однак потрапила на забій частка буде виноситься потоком рідини тільки в тому випадку, якщо вона проходить через зовнішній кільцевої зазор, тобто між стінками свердловини і короночним кільцем. Величина цього зазору дорівнює: d зв = (D н - D кн) / 2, (21) де D н і D кн - відповідно зовнішні діаметри коронки і короночного кільця. Таким чином щоб виконати поставлені умови, необхідно за розрахунковий розмір частки d р прийняти d з, якщо d зв <d зн або d зн якщо d зв ≥ d зн. Необхідна швидкість винесення часток визначається, виходячи з умов недопущення створення занадто великої концентрації шламу у висхідному потоці рідини, так як при зупинці насоса шлам може осісти і прихопити колонкову трубу. За рахунок шламу щільність рідини у висхідному потоці більше, ніж у низхідному. Максимально припустиме збільшення щільності Δ р приймають рівним 10кг / м 3 для води і 30 кг / м 3 для глинистого розчину (глинистому розчину відповідає велике значення, так як приймається в розрахунок його здатність утворювати структуру, що перешкоджає падіння частинок на забій). Виходячи їх згаданих умов швидкість виносу визначається так: С = ((D 2 H - b * D 2 B) (δ - ρ) V) / ((D 2 H - d 2 H) Δρ * 1.25) (22) де b - коефіцієнт виходу керна (b = 0,7 ÷ 0,8); V - швидкість буріння; Δρ - різниця щільності висхідного і низхідного потоків; d H - зовнішній діаметр бурильних труб; 1,25 - коефіцієнт, що враховує обертання бурильної колони. Б. Втрати тиску в циркулярної системі. Сумарні втрати тиску складаються зі складових, що утворюються на таких ділянках: - У гладкої частини бурильних труб - Р 1; - Між колонкової трубою і керном - Р 2; - Між колонкової трубою і свердловиною-Р 3; - Між бурильними трубами і свердловиною в її нижній самої вузької частини - Р 4; - Між з'єднаннями бурильних труб і стінками свердловин в її найбільш вузької (нижньої) частини - Р 5 (в інших частинах втратами тиску між з'єднаннями і стінкою свердловини нехтуємо внаслідок малої величини цих втрат); - Між бурильними трубами і стінкою свердловини на другому знизу ділянці-Р 6; - Між бурильними трубами і стінкою свердловини на третьому знизу ділянці - Р 7; До втрата тиску на ділянках 1-7 необхідно ще додасть втрати всередині з'єднань бурильних труб Р с, також втрати тиску, що виникають за рахунок різниці питомих ваг низхідного і висхідного потоків промивної рідини-Р Δ. Таким чином сумарні втрати тиску складуть: Р i = i = i 7 ΣP i + P c + P Δ. (23) де i - номер ділянки (i = 1 ÷ 7). Для знаходження втрат тиску на ділянках 1-7 користуються формулою Дарсі-Вейсбаха: Р i = λ i * (ρυ 2 i L i / 2 (D i - d i)) (24) де υ i - Швидкість рідини на даній ділянці; L i - довжина каналу на цій ділянці; D i - зовнішній діаметр кільцевого каналу проходу рідини; d i - внутрішній діаметр; λ i - коефіцієнт гідравлічних опорів. Швидкість потоку рідини: υ i = Q / F i (25) F i - площа каналу, яка визначається за формулою: F 1 = π / 4 (D 1 2 - d 1 2) (26) На різних ділянках D 1 і d 1 різні. На першій ділянці D 1 є внутрішній діаметр бурильних труб - d в, а d 1. У цьому випадку: F 1 = π / 4 D 1 2 (27) На другій ділянці: D 2 - внутрішній діаметр колонкової труби, d 2 - діаметр керна. На третьому ділянці: D 3 - діаметр свердловини на нижній ділянці d Н - зовнішній діаметр колонкової труби. На четвертому ділянці: (28) d 4 - зовнішній діаметр бурильних труб. На п'ятому ділянці D 3 визначається з урахуванням збільшення діаметра стовбура свердловини в ході буріння: D 5 = D Н + + V / 0.5 (29) де V - швидкість буріння. Дана формула враховує що чим більше швидкість буріння (м'які породи), тим більше розробка. При V = 0,0005 м / с (1,8 м / год) розробка прийнята рівною 0,0001 тобто 1 мм. В якості d 5 - у даній ділянці приймається зовнішній діаметр з'єднанні d сн. На дільницях 6 та 7, D 6 і D 7 рівні діаметрам свердловини на другому і в третьому з низу інтервалів, а d 6 і d 7 рівні d н. Щоб знайти коефіцієнт гідравлічного опору λ i, визначають число Рейнольдса: Re i = (υ i ρ (D i - d i)) / (η [1 + τ 0 (D i + d i) / σηυ i]), (30) де η - коефіцієнт динамічної (для води) або структурної (для глинистих розчинів) в'язкості; τ 0 - динамічний опір зсуву (для води τ 0 = 0). При перебігу води по каналу круглого перерізу, якщо: a) Re i <2300, то λ i = 64 / Re i (31) б) 2300 ≤ Re i ≤ 10 5, то λ i = 0,23 ((1,9 * 10 -6 / D i) + (1 / Re i) 0,226 (32) в) Re i <10 5, то λ i = 0,0121 / D i 0,226 (33) При перебігу води по каналу кільцевого перерізу, якщо: a) Re i <2300, то λ i = 64 (1 - а i) 2 / Re i 1 + а i + (1 - а i 2) / 1 n а i (34) де а i = d i / D i (35) б) 2300 ≤ Re i ≤ 10 5, то λ i = 0,02 +1.7 / √ Re i (36) в) Re i <10 5, то λ i = 0,024 (37) При перебігу глинистого розчину по каналу круглого перерізу, якщо: a) Re i <2300, то λ i визначається за формулою (61) б) 2300 ≤ Re i ≤ 1500, то λ i = 0,08 / 7 √ Re i (38) в) Re i <1500, то λ i = 0,021 (39) При перебігу глинистого розчину по каналу кільцевого перерізу, якщо: a) Re i <1100, то λ i = 34,5 / Re i б) 110 ≤ Re i ≤ 8000, то λ i = 0,12 / 7 √ Re i (40) в) Re i <1500, то λ i = 0,021 (41) Розрахунок бурильної колони Бурильна колона під час роботи, як уже зазначалося, відчуває значні навантаження, що може викликати їх відмову. Тому обрана колона труб перевіряється розрахунками, при яких враховуються різні умови роботи труб. Найбільш важкі умови при споруд глибоких свердловин, коли осьова навантаження створюється вагою нижній стиснутій частині бурильної колони, а верхня частина колони розтягнута під дією її власної ваги. Сутність розрахунку полягає у визначенні запасу міцності бурильної колони в трьох характерних перерізах: - Перетин I - I - у гирла свердловини, де максимальні величини можуть досягає напруги і кручення. - Перетин II - II - «нульове перетин» ¸ де має місце зміна стискаючих напруг на розтягують, і тому розрахунок повинен проводитися на втому матеріалу бурильних труб. - Перетин III - III - в забою, де досягають максимум напруги стиснення і вигину. При цьому перерізу I - I і III - III запас міцності не повинен бути менше 1,7, а в перерізі II - II - 1,3. У зв'язку з великим числом факторів, що впливають на роботу бурильної колони і обсягу розрахунків, перевірочний розрахунок бурильної колони на міцність пропонується проводити за допомогою ЕОМ за програмою «RBT» розробленої на кафедрі «Технології і техніки буріння свердловин» Казахського Національного Технічного університету. Порядок розрахунку і розрахункові формули: А. Геометричні параметри бурильних труб і свердловин. Площа перерізу бурильних труб: F т = π / 4 (d 2 н - d 2 в), (42) де d н і d у відповідно зовнішній і внутрішній діаметр бурильних труб. Момент інерції перерізу бурильних труб: I т = π/64 (d 4 н - d 4 в), (43) Полярний момент опору перерізу бурильних труб: W р = π/16 * d н (d 4 н - d 4 в), (44) Площа забою: F 3 = π / 4 (D 2 3 - d 2 до), (45) де d 3 - діаметр свердловини в забою d к - діаметр керна В. Довжина стиснутій частині бурової колони і відстані від трьох характерних перерізів до «нульового» перерізу. Довжина стиснутій частині колони: Х = С / αq (1-γ ж / γ м) cos (90 - φ), (46) де С - осьове навантаження; q - вага одного метра бурильної труби; α - коефіцієнт враховує збільшення ваги бурильних труб за рахунок з'єднання; γ ж і γ м - щільності, відповідно бурового розчину і бурильних труб; φ - кут нахилу свердловини до горизонту. Відстань до «нульового» перерізу (поздовжні напруги дорівнюють нулю). від перетину I: Z 1 = H - X, (47) де Н - відстань від вибою до перетину I (глибина свердловини) від перетину I I: Z 11 = 0 (48) (Від нульового перетину до нього ж); від перетину I I I: Z 111 =-Х (49) В. Потужність на буровому валу. Забійна потужність N 3 = fK 1 K 2 Cn * ((d 3 - d k) / 2), (50) де f - коефіцієнт тертя коронки про забій K 1 - враховується потужність, що витрачається на руйнування вибою; K 2 - враховується потужність на подолання тертя бічній поверхні коронки об стінки свердловини; N - частота обертання; C - осьове навантаження. «Додаткова» потужність (з за тертя стиснутій частині бурильної колони об стінки свердловини): N д = 8 * 10 -4 Cn. (51) Потужність на неодружене обертання бурильної колони: N x = 2.5 * 10 -1 * α 1 α 2 α 3 (0.0009 +0.2 δ c) αqd II n 1.88 (z + x) 0.75 (1 + μ cos φ), (52) де α 1, α 2, α 3 та μ (див. таб. 1,2,3), причому α 1, - враховує вид з'єднання; α 2 - вид контактного середовища; α 3 - складність розрізу свердловини; μ - збільшення витрат потужності при бурінні горизонтальних свердловин (μ = 0,44) δ c - Середній зазор між свердловиною та бурильної колоною. Таблиця 9 - Коефіцієнт α 1, що залежить від типу з'єднань
Таблиця 10 - Коефіцієнт, що залежить від тертя бурильної колони об стінки свердловини в різних середовищах
Таблиця 11 - Коефіцієнт, що залежить від складності розрізу свердловин (α 3)
Потужність на неодружене обертання N x вважається для кожного з трьох характерних перерізів (з урахуванням значень δ c і Z). δ c = (((b 1 d 2 + b 2 d 3) - d H) * 0.5, (53) де дріб у скобці означає собою середній діаметр свердловини нижче розглядуваного перерізу; b 1 b 2 b 3 - довжина ділянок свердловини, що мають різні діаметри (d 2 d 3) Для перетину I - I: - Ділянка більшого діаметру: b 11 = Н-h (54) де h - довжина нижньої частини свердловини з діаметром d 3. - Ділянка меншого діаметру: b 21 = h (55) Сума обох ділянок b 31 = Н (56) Для перерізу II - II: - Якщо Х> h, то b III = h-Н (57) b 2 II = h (58) b 3 II = Х (59) - Якщо Х <h, то b III = 0 (60) b 2 II = b 3 II = Х (61) Для перетину I I I - I I I умовно (з урахуванням особливостей програми) застосовується: B 1 III = b 2 III = 1 (62) b 3 III = 2 (63) Сумарна потужність: N c = N 3 β + N x + N д * β д (64) де β і β д враховують бічне тертя нижньої частини об стінки свердловини. Для перетину I і II це тертя призводить до прояву «додаткової» потужності, тоді як для перерізу III - III N д не розраховують і тому в перерізі I і II β = Β д = 1. Для перетину III β д = 0. проте, щоб врахувати тертя колонкового снаряда, приймається β = 1,5. Г. Осьовий зусилля в колоні бурильних труб (у характерних перерізах) і довжина напівхвилі вигину Осьовий зусилля: С = α q z (1-γ ж / γ м) cos (90-φ), (65) Довжина напівхвилі вигину бурильної колони: I = π √ g / ω √ (0.5z + √ 0.52z 2 + Elω 2 / qg), (66) де g - прискорення вільного падіння; Е - модуль поздовжньої пружності матеріалу бурильної колони; ω - кутова швидкість обертання, ω = π n / 30. Д. Напруга в бурильної колоні Осьовий напруга: σ = G / F т (67) Дотична напруги: τ = Nc / ωW т (68) Згинальні напруга: σ і = (Е ε d c / 2) * (π / 1) 2 (69) де σ - стріла прогину бурильної колони в характерному перерізі свердловини з діаметром d м, σ = D м-d н) / 2. Сумарна напруга (розраховується для перетину I і I I): σ Σ = √ (σ і + | σ |) 2 +4 τ 2 (70) де | σ | - абсолютне значення осьового напруги. Є. Запас міцності - Для труб замкового з'єднання: m = σ т / σ Σ (71) де σ т - межа текучості матеріалу бурильних труб поздовжньої деформації. - Для труб ніпельного з'єднання: m = σ т / 1,5 σ Σ, (72) де коефіцієнт 1,5 враховує концентрацію місцевих напружень в різьбах, які можуть опинитися на гребені напівхвилі. При замкових (муфтової-замкових) з'єднаннях у разі розташування з'єднання на гребені напівхвилі різко зменшується стріла прогину, так як зовнішній діаметр замка більше, ніж бурильної труби. Таким чином, в даному випадку зменшення σ компенсує концентрацію місцевих напружень. Запас міцності в перерізі II - II («нульовий») дорівнює: - Для труб муфтової - замкового з'єднання запас міцності по напрузі вигину: m = σ в / σ і (73) де σ в - межа витривалості матеріалу бурильних труб. - Для труб цього ж типу запас міцності по напрузі крутіння: m τ = τ Т / τ (74) де τ Т межа текучості матеріалу бурильних труб при крученні. - Для труб ніпельного з'єднання, виходячи з міркувань розглянутих вище, m σ = σ в / 1,5 σ і (75) m τ = τ Т / 1,5 τ (76) Підсумкове значення запасу міцності в перерізі II - II m = m σ * m τ / √ m 2 σ + m 2 τ (77) Як було вже зазначено, у перетині I - I і III - III запас не повинен бути менше 1,7, а в перерізі II - II - 1,3. При не дотриманні цих умов вихідні дані необхідно змінити. При цьому треба подивитися які з напружень (розтяг, вигин і кручення в перетині I - I, вигин і кручення в перетині II - II, стиск, вигин і кручення в перетин III - III) мають підвищене значення. Для зменшення розтягуючих напружень зменшують діаметр бурильних труб, або сталеві замінюють на легкосплавні (зменшується вага колони труб). Для зменшення колони кручення знижують осьове навантаження, частоту обертання, вага бурильної колони і зазор між бурильної колони і стінкою свердловини, а так само використовують промивні рідини володіють мастильними властивостями. Для зменшення напруги вигину необхідно знизити частоту обертання і стрілу прогину. Нижче наведено міцнісний розрахунок бурильної колони з застосуванням ЕОМ. Розрахунок вантажопідіймальних систем На початку розраховуємо навантаження на гак при підйомі бурильних труб із свердловини за формулою: G кр = К кр д ∟ q (1 - Р ж / Р м), Н (78) де К кр коефіцієнт кривизни колони бурильних труб д - прискорення вільного падіння, д - 9,8 р ∟ - глибина свердловини, м ∟ = 230 q - маса 1 м труб, кг q = 6,04 Р ж - щільність промивної рідини Р ж = 1000 Р м щільність матеріалу труб Р м = 7850 G кр = 1,2 * 9,8 * 230 * 6,4 / 1-1000/7850) = 28253,3 Н G кр <Р л, тобто застосовуємо оснащення талевої системи, рівної 1х1 Раціональні глибини підйому снаряда на різних швидкостях з урахуванням перевантаження двигуна можна визначити за формулою: ∟ = (79) де паспортна потужність двигуна верстата, кВт - Коефіцієнт перевантаження = 1,5-2,0 для електродвигунів. - Зенітний кут свердловини, градус = 80 0 f - коефіцієнт тертя бурильних труб про породу, f = 0,3 Для спрощення визначаємо постійну величину А = (80) тоді ∟ = (81) Розрахунок раціональних глибин повинен вестися при швидкості підйому V кр - V 0 / m <1.5 м / с (82) А = V пр I = V пр II = згідно з ТБ підйом заборонений ∟ = . Виходячи з вище перерахованих розрахунків робимо наступний висновок: З проектної глибини до глибини 255 підйом буде здійснюватися на I швидкості. З глибини 255 м до гирла свердловини підйом здійснюється на II швидкості лебідки. 4.7 Попередження та ліквідації аварій Аналіз причин аварійності на даному родовищі. У бурінні можуть бути виділені 5 основних груп аварій:
Аварії відбуваються з наступних причин:
Аварії можуть бути попереджені усуненням їх причин, впровадженням профілактичних заходів, удосконаленням бурового устаткування і ловильних інструментів і методів ліквідації аварії. Для попередження обривів і розгвинчування бурильних труб необхідно:
Для попередження прихватів снаряда потрібно:
Якщо аварія сталася, то необхідно визначити її тип і вид, точне місце, ймовірну причину, положення верхнього кінця залишеної труби і т.д. Для ліквідації аварій існує набір спеціальних інструментів: ловильні мітчики і дзвони, Труболовки, овершот, павук, вібратори, труборізи і т.д.
Кожен метод має свої особливості, вибір яких залежить від типу виду аварій. На родовищі проходять всі аварії зазначені вище і їх лівідація показана в розділі ТБ. 5. З ПЕЦІФІКАЦІЯ потрібного устаткування, ІНСТРУМЕНТУ І МАТЕРІАЛІВ
6. ПРОЕКТ ДОПОМІЖНИХ І ПІДСОБНИХ ЦЕХІВ І ЕНЕРОГОСНАБЖЕНІЯ 6.1 Механічні майстерні Для ремонту бурового обладнання на базі партії організовується майстерня, яка буде займатися ремонтом бурового обладнання. Капітальний ремонт бурового обладнання вироблятимуть в механічній майстерні експедиції. Визначення кількості ремонтів. Для верстата СКБ-4П: , (83) м де О - середнє число одиниць обладнання, що знаходиться в роботі, 2 К м - коефіцієнт використання обладнання за машинним часом для однієї одиниці обладнання Ф - загальний фонд робочого часу для однієї одиниці обладнання, год Л - кількість капітальних, середніх і малих ремонтів у структурі міжремонтного циклу Ф = А × З × В, годину (84) м де А - кількість місяців у планованому періоді С - кількість робочих годин за зміну В - кількість змін в місяць Ф = 12 × 8 × 21 = 2016 год , м де Т м - машинної час Т р - час перебування на робочому місці Т м = 5,6; Т р = 7 Л = 2 . Кількість капітальних ремонтів. Для насоса НБЗ-120/40 число капітальних ремонтів дорівнює теж 1. Режим роботи майстерні визначається тривалістю робочої зміни в годинах і кількістю змін на добу. Зазвичай майстерня працює в одну зміну з двома вихідними днями на тиждень з тривалістю зміни 8 годин. у святкові дні майстерня не працює, а в передсвяткові дні тривалість зміни скорочується до 6 годин. при більшій завантаженості майстерня може працювати у дві або три зміни, іноді і без вихідних днів, при цьому ремонтником вихідний день надається за змінним графіком. У суботні та недільні дні дозволяється працювати за погодженням з профспілковою організацією, але тільки в тому випадку, якщо в кожному цеху працюють не менше двох працівників. Як правило, у суботні та недільні дні не дозволяється займатися зі складними складальні і випробувальними роботами, так як ці роботи повинні виконуватися під керівництвом головного механіка. Тому у вказані дні ремонтні робітники займаються виготовленням запасних частин або дрібним ремонтом. Ковальсько-зварювальні та жерстяно-медницкие цеху відносяться до шкідливих цехах. Тривалість зміни в цих цехах 6 годин. всім ремонтним робочим щорічно надається оплачувана відпустка. Для робітників нешкідливих цехів зазвичай тривалість відпустки - 18 днів, а для робітників шкідливих цехів - 24 дні. Для ремонтних робіт рекомендується наступні типи металообробних верстатів:
У механічному цеху проводиться ремонт зношених та виготовлення нових деталей для устаткування, що ремонтується, виготовляються запасні частини, ремонтується буровий інструмент, надаються послуги, тобто допоміжні замовлення інших підприємств, нареза ю тся бурильні, обсадні й колонкові труби, виготовляються ніпелі, замки, ремонтуються інші технологічні, допоміжні та спеціальні інструменти. Розстановка устаткування в цехах механічних майстерень Верстати встановлюються н а бетонні фундаменти. Однойменні верстати по можливості встановлюються групами. Токарно-гвинторізні і трубонарізні верстати розташовують на найбільш добре освітлених площах. Свердлильні верстати повинні мати навколо достатньо місця для обробки громіздких деталей. Розстановку верстатів та іншого обладнання необхідно проводити з урахуванням послідовності обробки і мінімального транспортування оброблюваних деталей. 6.2 Лабораторії Лабораторні дослідження є обов'язковою і дуже важливою частиною комплексу геологорозвідувальних робіт на весь період їх проведення. Під час проведення попередньої розвідки на родовищі Роднікове передбачається хімічні та спектральні дослідження, пробірний аналіз, флю оро нісцентний - рентгено-радіометричний метод. До складу цих робіт входять: прийом проб і замовлень, виконання хімічних і спектральних аналізів за вказівкою керівництва експедиції, внутрішньолабораторний контроль, оформлення і видача результатів аналізів, зберігання результатів аналізів та повернення проб для зберігання, до відповідного підрозділу експедиції. При укомплектуванні лабораторій враховуються наступні обладнання:
6.3 Допоміжні цехи Водопостачання Для забезпечення год ения бурових бригад технічною водою проектом передбачається пристрій водопроводу в траншеях (у зимовий період), загальною протяжністю 1 км, в літній період пристрій водопроводу протяжністю 49 км. Проектом передбачається будівництво насосної пересувної станції та 2 водозаборів в місцях їх установки. Енергопостачання. Енергопостачання бурових агрегатів, насосної станції, бази партії буде здійснюватися від Госсет напр. 6КВА загальною протяжністю 6,5 км. Транспорт До селища є автомобільна дорога з Алмати через яку здійснюється відправлення та одержання вантажів для перевезення персоналу будемо використовувати автомобілі вантажопідйомністю до 2 тонн типу ГАЗ-66, на якій за 1 рейс перевозиться до 16 осіб. Зв'язок Для зв'язку між буровими бригадами, диспетчерською службою, базами партії та експедиції, а також з допоміжним та спеціальним службами здійснюється за допомогою телефонного і радіозв'язку. Зв'язок чергового диспетчера з буровими вежами, допоміжними цехами та адміністрацій ведеться за допомогою радіостанцій типу РС-25 і «Олень», а на бурових вишках радіостанціями типу «Надра - 1» і «Надра - 2». Крім того, буде використана телефонний зв'язок, для вишок розташованих на близькій відстані один до одного. Зв'язок буде здійснюватися телефонним комутатором типу МБ - ЦБ на кілька точок. Енергопостачання Енергопостачання бурових агрегатів, насосної станції, бази п редріятія буде здійснюватися від Госсет напругою 6КВА, загальною протяжністю 6,5 км. 7. Про ЗБЕРІГАЄ ПРАЦІ 7 .1 Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів Під охороною праці розуміється система законодавчих актів і відповідних соціально - економічних, технічних і санітарно - гігієнічних і організаційних заходів, які забезпечують безпеку збереження здоров'я людини, працездатність в процесі праці. Умови праці працівників, зайнятих у геологорозвідувальному бурінні, визначаються специфікою геологорозвідувальних робіт - великою працездатністю, віддаленістю від населених пунктів, широким діапазоном природно-кліматичних умов. Тому це створює значні труднощі в організації праці та побуту бурових робітників. Здорові та безпечні умови праці є одним з головних засобів вирішення проблем соціально - економічного розвитку будь-якого суспільства. Тому проектовані роботи повинні бути безпечними і нешкідливими для робітників. Однак, як показує практика, безпека і нешкідливість умов праці в геологорозвідувальній роботі визначається в основному наступними факторами:
Як зазначено в розділі I рельєф району рівний з невеликими нахилами. Абсолютні позначки коливається від 840 - 860 м до 910 м. Клімат району різко континентальний з коливаннями середньомісячної температури від -22,4 о С взимку, до +17,4 о С влітку. Глибина промерзання грунту досягає 1,5 м при потужності снігового покриву до 2 м. Щоб виключити можливість впливу цих факторів на організм людини передбачаються наступні заходи: Для запобігання від укусів кліщів, комарів передбачається видача спеціальних костюмів. Для захисту працівників від несприятливих впливів кліматичних факторів, передбачається влаштування навісів, видача спецодягу. Аналіз потенційних небезпечних і шкідливих факторів при виконанні бурових робіт наведено в таблиці (див. табл.). Загальновідомо, що умови праці, отже стан охорони праці в певній мірі залежать від умов побуту і дозвілля працюючих. У зв'язку з тим, що ділянка знаходиться далеко від населених пунктів, вибираю вахтовий метод роботи. Для поліпшення відпочинку робочого персоналу в літню пору року, проектом передбачається використання кондиціонерів у кількості 2 шт в вагончику. Вентиляцію в лазні використовувати природну, через фрамугу і кватирки. У таблиці наведені способи вентиляції приміщень. Якщо питомий об'єм менше 6 м 3, то вентиляція штучна. Таблиця 12 - Способи вентиляції приміщень
7 .2 Захисні заходи Одним із засобів вирішення проблем "Охорони праці" є механізація і автоматизація виконуваних робіт, що полегшує умова праці, знижує витрати розумової та фізичної енергії. Для запобігання несприятливих умов шкідливих кліматичних факторів на організм людини, мною передбачаються наступні заходи: 1. З метою уникнути теплового удару, використовувати теплопоглинальну підкладку під каскою. 2. З метою уникнення впливу вітру, використовувати брезентове укриття для бурових площадок висотою 6м. 3. З метою уникнення обмороження працюючого персоналу, в зимовий час робіт забезпечити їх відповідним спецодягом. Для запобігання несприятливих наслідків пов'язані з географічними факторами, мною передбачаються наступні заходи: У процесі буріння персоналу бурової бригади доводитися переміщати велику кількість важких предметів. Як правило, ці предмети мають велику вагу і у випадку падіння можуть завдавати важкі травми працюючим. Для попередження цих випадковостей необхідно дотримуватися техніки безпеки і перевіряти надійність обладнання. Для запобігання цих факторів проектом передбачається вести ретельний контроль за параметрами розчину Буріння свердловини роторним способом, промивка свердловини за допомогою насосів, навантаження УБТ, приготування розчинів механічними мішалками, кріплення свердловин машинами ЦА та СМН. Ці устаткування повинні бути огороджені і перевірені на тиск. Сильно вібруючі машини необхідно звукоизолировать. При роботі з хімреагентами дотримуватися обережності. Працювати у респіраторах, захисних окулярах, фартухах. Дотримуватися параметри режиму буріння. Ступінь механізації і автоматизації виконуваних робіт визначається за формулою: (85) де: М - кількість механізованих операцій Р - кількість операцій виконуються в ручну Дані розрахунку зводимо в таблицю 6.2 Таблиця 13 - Дані розрахунку ступеня механізації
Як зазначено у таблиці 6.2 вибраного мною обладнання та механізми забезпечать механізацію виконання робіт з практичної реалізації проекту ступінь механізації від 60-100%, а виробничу 78%, що вище від середнього досягнутого в даний час по галузі. Бурова установка повинна бути забезпечена механізмами та пристроями, що підвищують безпеку робіт. Члени бурової бригади повинні періодично, проходити огляд у знанні техніки безпеки. Заходи з техніки безпеки, промислової санітарії та протипожежної безпеки на час усього циклу будівництва свердловин повинні виконуватися в строгій відповідності з правилами безпеки в геологорозвідувальної промисловості. Заходи безпеки при спуско - підіймальних операціях При колонковому бурінні спуско-підйомні операції вимагають підвищеної уваги і обережності. Найбільшу небезпеку становлять роботи з подкладной виделкою при установці на неї колони бурильних труб, а також встановлення та перенесення свічок з гирла на свічник і назад, зняття й закріплення елеватора, розвінчання бурильних труб. Підготовка до підйому інструменту Перед підйомом провідної труби шпиндель верстата необхідно підняти в крайнє верхнє положення. Забороняється піднімати і опускати, а також відгвинчувати і нагвинчують провідну трубу під час обертання шпинделя. Перш ніж відгвинтити провідну трубу, необхідно зупинити буровий насос і зменшити тиск у нагнітальному лінії. Від'єднавши провідну трубу від бурильної колони, верстат відводять в крайнє заднє положення, звільняючи гирлі свердловини на час спускопідйомні операцій. Провідну трубу витягують з шпинделя і опускають у шурф, заздалегідь пробурений поблизу гирла сановної свердловини. При відсутності приймальні свердловини провідну трубу залишають в шпинделі разом з сальником і закріплюють так, щоб виключити можливість захоплення її талевих блоком. Робота з елеваторами В даний час в більшості організацій застосовують напівавтоматичні елеватори МЗ-50-80 або Е-18/50. Перед роботою з елеваторами необхідно перевірити їх справність. Муфти замків всіх свічок необхідно заміряти, щоб верхня проріз муфт відстояла від торця не менш ніж на 80 мм для надійної фіксації наголовником центральним стержнем. Елеватор повинен підвішуватися до талевого блоку чи канату через вертлюжну скобу, завзятий підшипник якої виключає можливість закручування каната при згвинчення і розвінчанні бурильних свічок. При роботі з напівавтоматичними елеваторами необхідно дотримуватися наступних правил безпеки. 1. При розсаджування і переміщенні бурового снаряда, при заміні бурильних труб затвор елеватора повинен бути закритий і зафіксовано засувкою. 2. При нагвинчуванні черговий свічки послабити Талевий канат. 3. Надійно закріпити наголовники на муфтах свічок. 4. При підйомі елеватора по свічці (при спуску снаряда) помічникові бурильника слід перебувати від свічника на відстані не менше 1,5 м (незважаючи на те що свічник має бути захищена по периметру металевими бортами висотою не менше 0,35 м). При використанні напівавтоматичних елеваторів забороняється:
Практика виробництва спускопідйомні операцій свідчить про те, що багато нещасні випадки відбуваються через порушення безпечних прийомів роботи. Деякі бурильники виробляють свої, парою небезпечні методи і прийоми роботи з щілиною прискорення спускопідйомні операцій. Помічники бурильників встановлюють або витягають ведучі та підкладні вилки при русі бурового снаряда, поєднують операції з надягання наголовником і спуску незавантажених елеваторів. "Іноді бурильники і їх помічники створюють небезпечні ситуації, які призводять до нещасних випадків. Виявлення і ліквідація неправильних прийомів роботи при спуско-підйомних операціях - важливе завдання служби техніки «безпеки, громадських інспекторів з охорони праці та всіх працюючих. Згвинчення і розгвинчування бурильних труб Згвинчення і розгвинчування бурильних труб виконують вручну за допомогою труборазворота РТ-1200. Найбільш часто помічники бурильника травмуються при розвінчанні туго затягнутих труб вручну шарнірними ключами або підкладними виделками, порушуючи при цьому правила подовження рукояток ключів патрубками. Причини травм: прослизання ключа на трубі, зісковзування патрубка з рукоятки ключа або виделки, несподіваний розворот труб, обрив ланок ключа, облитий промивної рідиною і тому слизька підлога у гирла свердловини. При згвинчення і розвінчанні бурильних труб вручну необхідно: використовувати стандартні справні шарнірні і відбійні ключі; для попередження вихлюпування рідини через верхній кінець опускається в свердловину свічки в буровий снаряд слід включати клапанний перехідник, а для попередження обливання при розвінчанні бурильних свічок необхідно застосовувати захисний козирок або зливний перехідник. Категорично забороняється очищати труби руками. При випадкових зупинках піднімається або опускається в свердловину снаряда обертання (провертання) його ключами слід виконувати тільки після повного натягу талевого каната, а розвінчання (згвинчення) - тільки після установки снаряда на шарнірний хомут. При роботі вручну забороняється застосовувати різного роду прокладки між бурильної трубою і ключем, свінчівать розгвинчувати бурильні труби за допомогою бурового верстата. При глибині свердловин більше 150 м на стаціонарних бурових установках для згвинчування і розвінчування бурильних труб застосовують труборазворот. При роботі з труборазворотамі травми виникають внаслідок застосування нестандартних замків та несправних підкладних вилок, неправильної організації праці і робочого місця, неузгодженості дій працюючих. Труборазвороти повинні встановлюватися на міцному підставі, надійно закріплюватися після центрування по осі свердловини. Щит управління труборазворотом встановлюють на відстані не менше 2 м від центру свердловини так, щоб помічник бурильника не міг одночасно однією рукою включати магнітний пускач, а інший ставити або знімати вилки. Управляти труборазворотом повинен тільки помічник бурильника. Після закінчення робіт з труборазворотом магнітний пускач електродвигуна необхідно знеструмити. При роботі з труборазворотом забороняється:
Колону бурильних труб при відгвинчування або навінчівашні черговий свічки утримують за допомогою подкладной вилки. Установка колони на підкладну вилку поєднана з такими небезпеками. 1. Защемлення руки між виделкою та виступаючими частинами верстата (корпус, гідроциліндр, затискної патрон) при підйомі бурового інструменту з вилки без зупинки і через несвоєчасне вилучення вилки з прорізи замку, зносу вилки, вузької прорізи, наявності задирок. 2. Попадання пальців руки між виделкою і торцем обсадної труби при установці колони на усті і при підтриманні вилки не за спеціальну скобу, а за основу рукоятки. 3. Отримання травм внаслідок ударів виделкою при різкій постановці колони, вібрації рукоятки, а також при роботі з подкладной вилкою, що має укорочену рукоятку, нерівною кромці обсадної труби, зайвому або малому виході обсадних труб над підлогою бурової, неузгодженості дій бурового майстра з помічником. При роботі з подкладной виделкою під час спуско-підйомних операцій необхідно виконувати наступні вимоги. 1. Тримати виделку за спеціальну скобу рукоятки. 2. Вставляти в прорізи замку і виймати підкладну і провідну вилки в певному порядку і лише при нерухомій колоні бурильних труб. 3. Відходити від гирла свердловини після установки колони на підкладну вилку, оскільки при знятті навантаження канат розкручується і обертає підйомні пристосування (підйомну скобу, сережку елеватора і т. п.). При роботі з подкладной виделкою забороняється:
Узгодженість дій бурової бригади - запорука безпечної роботи. При виконанні спуско-підйомних операцій бурильник повинен:
Перший помічник бурильника при русі бурильної колони повинен відходити від гирла свердловини на відстань не менше 1 м, а при підйомі елеватора по свічці повинен відійти від свічника на відстань не менше 1,5 м. Верхової повинен страхуватися запобіжним поясів. Провертати випадково зупинилася при спуску або підйомі бурильну колону вручну (трубним ключем) слід після повного натягування талевого каната, а розгвинчувати (свінчівать) тільки після установки колони на шарнірний хомут або підкладну вилку. Забороняється при випадкових зупинках бурового снаряда в свердловині направляти, знімати і надягати елеватор і наголовник до установки снаряда на підкладну вилку або шарнірний хомут. 7 .2 Виробнича санітарія Мікроклімат і повітряне середовище виробничих приміщень Мікроклімат виробничих приміщень нормується згідно Сніп. Цей документ встановлює санітарно-гігієнічні вимоги мікроклімату приміщень і шкідливим речовинам що знаходяться в повітрі робочої зони, оптимальні і допустимі показники мікроклімату робочих приміщень. Виробничий мікроклімат характеризується температурою повітря, відносною вологістю, швидкістю руху повітря та інтенсивного тепла. В опалюваних приміщеннях температура повітря знаходиться на рівні 18-25 ° С, вологість 40-60%, швидкість вітру не більше 0,1 м / с. Освітлення Правильно виконана система освітлення відіграє істотну роль у зниженні травматизму. Вона зменшує потенційну небезпеку багатьох виробничих факторів. Підвищує загальну працездатність організму. Значення освітлення в процесі виробничої діяльності величезна. Аварійне освітлення потрібно передбачати якщо відключено робочі освітлення. Найменша освітленість, створювана аварійним освітленням, повинна становити 5%. Освітленості, яка нормується для робочого освітлення, але не менше 2 лк усередині будівель і не менше 1 лк для території підприємств. Виробничий шум Джерелами шуму на бурових є дизельні двигуни лебідок і ротора, самі насоси, лебідки і ротор, долото і бурова колона і т.д. Шум характеризується звуковим тиском, інтенсивністю та рівнем шуму. Шум нормується за рівні звукового тиску в октавних смугах частот. На буровому захисні заходи від виробничого шуму наступні: 1. Звукоізоляція 2. Звукопоглинання 3. ЗІЗ Звукопоглинальні перешкоди - це гнучкі панелі, облицювальні пористі матеріали і т.д. Звукоізолюючим перешкод належать стіни, перегородки, перекриття, кожухи, кабіни з одношарових або багатошарових матеріалів. У бурінні використовується на сильно шумливих двигунах, передачах, вузлах. ЗІЗ - протишумні навушники, каски, спеціальні протишумні одягу. Розрахунок зниження рівня шуму за акустичним екраном (для частоти 100Гц). Припустимо, що висота екрана дорівнює відстані від нього до джерела шуму, то є М = 2 м, Х = 2 м і відстань від екрана до робочого місця У = 4 м. А) визначимо за формулою довжину звукової тіні: (86) На частоті 100 ГЦ довжина хвилі при температурі +20 о С дорівнює 3,4 м, тоді Б) оцінимо ослаблення шуму за екраном на тій же частоті 100Гц: Де - Зниження рівня шуму за екраном, м - Відстань від екрана до джерела - Висота екрана, м - Відстань від екрана до об'єкта, що захищається, м - Довжина хвилі, м. Боротьба з вібрацією Для зниження рівня вібрації робочого місця бурильника рекомендується застосовувати майданчики, підставки. У ході дослідно - конструкторських робіт ОМПНТ ПГО. Запказгеологіей створені два типи вібраційних майданчиків ВП-1 і СП-2 віброгасильними майданчик ВП-1 складається з опорної плити у вигляді рамки з металу уголкового профілю, підстави, пружинних амортизаторів, роликів і кронштейнів. Перекриття віброплощадки виконано з листового металу і шару дощок товщиною 25 - 20 мм. З внутрішньої сторони перекриття до кожної з довгих сторін приварені натяжні ролики. Підстава виконано у формі рамки, до кутів якої приєднані кронштейни, що служать опорою корпусів пружинних амортизаторів, до витоку кріпляться сталеві канати, натягнуті між амортизаторами по довгій стороні підстави. Техніка безпеки Під технікою безпеки розуміється система організаційно - технічних заходів і засобів, що запобігають вплив на працюючих небезпечних виробничих факторів. Заходи з техніки безпеки складає комплекс технічних засобів і прийомів роботи, що виключають виробничий травматизм і забезпечують безпеку праці (розробка безпечних прийомів виконання різних видів робіт, поліпшення технологічних процесів, впровадження безпечних технологій і техніки, застосування огороджувальних та запобіжних пристроїв і засобів, автоматичних захисних систем сигналізації , індивідуальних засобів захисту спецодягу і т.д.). Бурова установка повинна бути забезпечена механізмами і пристосуваннями підвищують безпеку робіт, відповідно до затверджених нормативів. Забороняється розбирати щогли, не придатні для подальшої експлуатації вони повинні бути повалені на підготовлений майданчик. Перед цим люди повинні бути видалені на відстань не менше висоти щогли плюс 10 м. Бурове обладнання, вишки повинні оглядатися буровим майстром не рідше одного разу на тиждень і бурильником при прийомі і здаванні зміни, крім того, стан щогли має перевірятися в наступних випадках: до початку і після пересування щогли; перед спуском колони обсадних труб. Виявлені несправності повинні усуватися до початку роботи. Крім того, на родовищі рекомендується, що під час перевезення людей вахтовим транспортом повинні бути призначені старші, відповідальні поряд з водієм за дотриманням безпеки перевезення. Забороняється перевозити людей у необладнаних кузовах, а також на бортах причепів вахтового автотранспорту. Перевезення людей у зимовий період буде проводитися за строго призначеному маршрутом із швидкістю не більше 50 км / ч. Забороняється спільні перевезення робітників і вантажів. На кожному буровому агрегаті є відповідальний санінструктор. Пожежна безпека Основою пожежної безпеки є пожежна профілактика, яка включає розробку відповідних нормативних документів, організацію нагляду і контролю за виконанням їхніх вимог; впровадження організаційних, будівельно-планувальних та технічних заходів на кожному підприємстві, забезпечують пожаровзриво безпеку. Щороку всі працівники проходять інструктаж з пожежної безпеки. Для усунення небезпеки загорянь територію навколо бурової установки необхідно очистити від сухої трави, хмизу, чагарнику і дерев у радіусі 50м. Не можна забруднювати територію горючими рідинами. Рубильники або фідерний автомат, службовець для відключення електроенергії, слід розташовувати на відстані не менш 5м від бурової установки. Всі протипожежні склади закриваються на замок. Каротажні станції повинні забезпечуватися засобами гасіння пожеж. Навколо кожної бурової установки територія повинна очищатися від сухої трави, чагарнику і дерев у радіусі 15 м. Всі об'єкти мають бути оснащені, згідно з нормами забезпечення об'єктів, пожежною технікою дані в (табл. 12). Таблиця 14 - Норми забезпечення об'єктів пожежною технікою
Весь пожежний інвентар повинен бути пофарбований у червоний колір. Комплект пожежного ручного інструменту розміщують на щиті, який вивішують на видних і доступних місцях. Підігрів і приготування антивібраційною мастила робити тільки в спеціально відведеному місці, поза бурової установки в 30 м від місця зберігання мастила та ПММ. Мастило зігрівати до температури вищевказаної в інструкції - заборонено. Антивібраційну мастило зберігати на відстані 30 м від бурової, ПММ у 50 м. Категорично забороняється застосування відкритого вогню в бурових вишках. 8. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА Таблиця 15 - Геолого-технічна карта
Таблиця 16 - Розрахунок витрат часу на буріння
Таблиця 17 - Розрахунок витрат часу на допоміжні роботи, супутні буріння
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | КРІПЛЕННЯ СВЕРДЛОВИН | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1.1 1.2 | Промивання (Тех. вода) Кріплення Діаметр 108 мм | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | ГЕОФІЗИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2.1 2.2 | Інклінометрії Електрокаротаж Гаммакаротаж Промивання перед ГІС | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Разом |
Розрахунок продуктивності та кількості одночасно працюючих верстатів.
Визначаємо загальні витрати часу:
Т заг = Т 1 + Т 2 + Т 3,
Десь 1 - витрати часу на буріння, верстато-змін;
Т 2 - витрати часу на допоміжні роботи, верстато-змін;
Т 3 - витрати часу на монтаж-демонтаж і перевезення бурильної установки.
Т заг = = верстато-змін.
Змінна продуктивність верстата визначається за формулою:
П см = Q / Т заг,
де Q-обсяг буріння, м.
П см = = м / Санки-зміну,
Розрахунок готівковий
(Фактична продуктивність 18 м / верстато-зміну).
Місячна продуктивність верстата визначається:
П міс == м / верстато-місяць.
Звідси кількість верстатів:
n ст = Q / П міс * До ісп * m = = верстат,
де К в - коефіцієнт використання машини,
m - число місяців роботи.
Таблиця 18 - Розрахунок витрат часу на монтаж - демонтажні роботи та перевезення бурових установок
№ п / п | Найменування робіт | Кількість перевезень БО. шт. | Табл. ВПСН | Норма часу | Витрати на ст-змін |
1 | Монтаж і демонтаж і перевезення БО одним блоком | ||||
2 | Перевезення установок на понад нормативне відстань 5 км | ||||
Разом |
Таблиця 19 - Розрахунок витрат транспорту на перевезення бурових установок
№ п / п | Види робіт і характер умов | Кількість перевезень шт. | Табл. ВПСН | Норма транс порту | Витрати транс порту |
1 | Перевезення БО для буріння свердловин глибиною 1200 м трактором | ||||
2 | - На перший км. | ||||
- На наступні 5 км. | |||||
Разом: | |||||
На одне перевезення |
Таблиця 20 - Розрахунок вартості матеріалів, що припадають на верстато-зміну буріння
№ п / п | Найменування матеріалів | Од. вимір. | ВПСН | Норма витрати | Ціна | Основні витрати (Гр. 5 * гр. 6) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1 | Канат сталевий | кг | ||||
2 | Інші матеріали | |||||
3 | Сталь покрівельна | кг | ||||
4 | Масло машинне | кг | ||||
5 | ||||||
ітд | ||||||
6 | Сальникова набивка | кг | ||||
7 | Разом інші матеріали | |||||
8 | Всього за матеріалами | тенге |
Таблиця 21 - Розрахунок вартості електроенергії
№ п / п | Найменування | Одиниця вимірювання | Таблиця ВПСН | Категорія порід | |
I-III | IV-IX | ||||
1 | Витрата електроенергії на 1 верстато-зміну | кВт / год | |||
2 | Основні витрати за 1 квт / год | тенге | |||
3 | Вт ч. заробітна плата | ||||
4 | Матеріальні витрати | ||||
5 | |||||
6 | Основні витрати на 1 ст-змін | ||||
7 | в т. ч. | ||||
8 | |||||
9 |
Таблиця 22 - Розрахунок основних витрат за статтею «Знос»
№ п / п | Найменування | Од. ізм. | Колі кість у кому лект | Норма зносу% | Таб особи ВПСН | Ціна 1 шт | Основні витрати тенге |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Буровий інструмент | |||||||
1 | Вертлюг-амортизатор | шт | |||||
2 | Ключі шарнірні | шт | |||||
3 | Перехідники | шт | |||||
4 | і т.д. | ||||||
5 | Вертлюг-сальник | шт | |||||
Разом | тенге | ||||||
Допоміжний інструмент, малоцінний інвентар | |||||||
6 | Зубило слюсарне | шт | |||||
7 | Пилки поперечні | шт | |||||
8 | Бочки залізні | шт | |||||
і т. д. | |||||||
9 | Манометри | шт | |||||
10 | Разом | тенге | |||||
11 | Всього по статті | тенге | |||||
12 | Всього | тенге |
Таблиця 23 - Сума витрат за статтею «Послуги»
№ | Стаття витрат | Витрати на проведення | Витрати на виробниц жавного транспорт | Всього по статті «услу ги » | Всього по статті «Послуги» для монт. демон. робіт | |
ТО-2, ТО-3 та поточний ремонт | ||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1 | Основні витрати | |||||
2 | З них: | |||||
3 | ||||||
4 | Матеріальні витрати | |||||
5 |
Таблиця 24 - Розрахунок основних витрат за статтею «Амортизація»
№ п / п | Найменування устаткування | Таблиця ВПСН | Кількість штук | Ціна | Основні витрати |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1 | Бурова установка СКБ-4 | ||||
2 | Електродвигун АО-72-4 / 6 | ||||
3 | Насос НБ 120/40 | ||||
4 | Ємність 3 м 3 | ||||
5 | Разом |
Таблиця 25 - Витрати на проведення технічного обслуговування 2 і 3 та поточних ремонтів бурового обладнання
№ п / п | Вартість обладнання за переліком | Нормативний коеф. Витрат на технічне обслуговування «К» 2і3 поточний ремонт | Основні витрати |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Основні витрати | ||
2 | в т. ч.: заробітна плата | ||
3 | Матеріальні витрати |
Таблиця 26 - Витрати на виробничий транспорт
№ п / п | Найменування | Вартість 1 маш-зміни | Норма витрат транспорту на 1 ст. см | Основні витрати |
1 | Основні витрати | |||
2 | У тому числі: | |||
3 | Заробітна плата | |||
4 | Матеріальні витрати | |||
5 | амортизація |
Таблиця 27 - Кошторисна вартість відбору і обробки кернових проб
Номер рядка | Стаття витрати | Відбір проб кернових | Обробка кернових проб | ||
Норма оцтовим | З урахуванням коефі цієнта | Норма оцтовим | З урахуванням коефіцієнта | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
14 | Заробітна плата | ||||
15 | Матеріальні витрати | ||||
16 | Амортизація | ||||
13 | Разом основних витрат | ||||
23 | Усього за розрахунком |
Таблиця 28 - Кошторисна вартість робіт з випробування твердих корисних копалин
Номер рядка | Види робіт | Категорія порід | Обсяг робіт | Одиниці величини | Одинична кошторисна розцінка | Кошторисна вартість робіт |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1 | Відбір проб з керна Разом | |||||
2 | Проб Разом |
Таблиця 29 - Основні техніко-економічні показники з лабораторних досліджень корисних копалин і гірських порід
№ п / п | Види аналізів, досліджень | Одиниці виміру | Кiлькiсть проб шліхів | Зумовлені компоненти та ін показники | Номер норми по оцтовим | Норма, бригадо-годину | Норма з урахуванням поправочного коефіцієнта | Всього бригадо-годин (гр 4 * гр 8) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
1 | Хімічний аналіз а) свинцеві руди б) внутрішній геологічний контроль в) зовнішній геологічний контроль Разом | |||||||
2 | б) внутрішній геологічний контроль в) зовнішній геологічний аналіз Разом |
Таблиця 30 - Розрахунок кошторисної вартості буріння свердловин
№ п / п | Статті витрат | Кошторисна вартість буріння, тенге | |
Основні витрати | З урахуванням поправочного коефіцієнта | ||
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Основна заробітна плата: | ||
1.1 | ІТП (т. 171.2 стор 5, гр. 7, 10) | ||
1.2 | Робочих | ||
2 | |||
2.1 | ІТП -7,9% | ||
2.2 | Робочі -5% | ||
3 | Соціальний податок - 21% | ||
4 | |||
4.1 | На 1 верстато-зміну | ||
4.2 | На 1 м | ||
5 | |||
6 | Амортизація | ||
7 | Знос | ||
8 | Послуги | ||
9 | Разом основні витрати | ||
10 | Накладні витрати - 16,5% від стор. 10 | ||
11 | Кошторисна вартість обсягу робіт (10 +11) | ||
12 | Кошторисна вартість буріння 1 м свердловини |
Таблиця 31 - Розрахунок кошторисної вартості на монтаж-демонтаж
№ п / п | Статті витрат | Кошторисна вартість буріння, тенге | |
Основні витрати | З урахуванням поправочного коефіцієнта | ||
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Основна заробітна плата: | ||
1.1 | ІТП (т. 171.2 стор 5, гр. 7, 10) | ||
1.2 | Робочих | ||
2 | Додаткова заробітна плата: | ||
2.1 | ІТП -7,9% | ||
2.2 | Робочі -5% | ||
3 | Соціальний податок - 21% | ||
4 | Матеріали | ||
4.1 | На 1 верстато-зміну | ||
4.2 | На 1 м | ||
5 | |||
6 | Амортизація | ||
7 | Знос | ||
8 | Послуги | ||
9 | Разом основні витрати | ||
10 | Накладні витрати - 16,5% від стор. 10 | ||
11 | Кошторисна вартість обсягу робіт (10 +11) | ||
12 | Кошторисна вартість на одне перевезення |
Таблиця 32 - Розрахунок кошторисної вартості на допоміжні роботи
№ п / п | Статті витрат | Кошторисна вартість буріння, тенге | |
Основні витрати | З урахуванням поправочного коефіцієнта | ||
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Основна заробітна плата: | ||
1.1 | ІТП (т. 171.2 стор 5, гр. 7, 10) | ||
1.2 | Робочих | ||
2 | Додаткова заробітна плата: | ||
2.1 | ІТП -7,9% | ||
2.2 | Робочі -5% | ||
3 | Соціальний податок - 21% | ||
4 | Матеріали | ||
4.1 | На 1 верстато-зміну | ||
5 | Електроенергія | ||
6 | Амортизація | ||
7 | Знос | ||
8 | Послуги | ||
9 | Разом основні витрати | ||
10 | Накладні витрати - 16,5% від стор. 10 | ||
11 | Кошторисна вартість обсягу робіт (10 +11) | ||
12 | Кошторисна вартість на одне перевезення |
Таблиця 33 - Розрахунок одиничних кошторисних розцінок
№ п / п | Види робіт | Одиниці виміру | Категорія порід | Норма часу, бригадо-змін | Норма часу з урахуванням коефіцієнта | Кошторисна вартість 1 бр-см | Одинична вартість розцінка |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
1 | Відбір проб з керна | м | |||||
2 | Обробка проб | Проба |
Таблиця 34 - Кошторисна вартість розрахункової одиниці (бригадо-місяця) лабораторних досліджень корисних копалин за оцтовим № 7
№ рядки | Стаття витрати | Хімічні аналізи (173,1 бригадо-години), табл.10 | Спектральні аналізи (173,1 бригадо-години), табл.18 | ||
Норма оцтовим | З урахуванням коеф. | Норма оцтовим | З урахуванням коеф. | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
14 | Заробітна плата: | ||||
15 | Мат. витрати | ||||
16 | Амортизація | ||||
13 | Разом основних витрат | ||||
23 | Усього за розрахунком | ||||
25 | Кошторисна вартість умовного аналізу |
Таблиця 35 - Зведений розрахунок кошторисної вартості лабораторних досліджень ПІ і гірських порід
Види робіт і витрат | Одиниці виміру | Обсяг робіт | Всього | Усього за розрахунком |
Хімічний аналіз | ||||
Спектральний аналіз |
Таблиця 36 - Зведений розрахунок кошторисної вартості геологорозвідувальних робіт
№ | Найменування витрат | Од. вимірювання | Обсяг робіт | Кошторисна вартість ден. од. роб. | Кошторисна вартість об. р. ден. од. | Коеф. подорожчання | Всього | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | Відповідно геологорозвідувальні раб. Всього | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | Підготовчий період і проектування | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 | Польові роботи і всього в т. ч. за видами: | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 | Розвідувальне буріння (окремо за видами) |
ВИСНОВОК У даному дипломному проекті висвітлені і розроблено питання, що дозволяють спроектувати обсяги геологорозвідувальних робіт у досить стислі терміни і провести детальну розвідку родовища Джерельне. Наведено обгрунтування і обрана методика розвідки, а також обгрунтований і зроблений підрахунок запасів родовища. Враховуючи досвід буріння свердловин на родовищі була розроблена технологія буріння свердловини і зроблено вибір способу буріння, конструкції свердловини, породоразрушающий інструмент, розраховані технологічні режими буріння і його перевірочні розрахунки. Розроблено ряд заходів з охорони праці та навколишнього середовища. Крім того, в спеціальній частині розроблений и питання збереження керна. список літератури
|