Японський етикет

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Як поводитися в загальному, за столом, з клієнтами або колегами

Існують загальноприйняті норми поведінки в суспільстві, однак, природно, в кожній країні до цих правил додається щось своє. Спробуємо розібратися з "регуляторами поведінки" у Японії. Перш за все слід зазначити, що японці ввічливі завжди і скрізь, навіть коли вони зовсім не мають на увазі бути ввічливими. Така традиція, і мова і культура Японії практично виключають можливість бути неввічливим. Коли шофер одного таксі щось Проорал іншому таксистові, врізався в бік його машини, пасажир-іноземець поцікавився, що саме сказав водій. Відповідь свідчить, що навіть в умовах сильного стресу японці зберігають свою горезвісну ввічливість. Відповідь була така: "Забирайся до чорта, будь такий люб'язний!". Японська культура вважається невербальної, і багато речей просто не вимовляються вголос, однак коли справа стосується автоматичної ввічливості, потрібно багато чого озвучити, перш ніж приступити до дії.

Зокрема, жоден японець не стане є, не вимовивши перед цим "Itadakimasu". Таким чином японець оголошує про те, що має намір скористатися наданим гостинністю, а дослівно фраза перекладається як "Я приймаю [цю їжу]", ну або простіше кажучи, "Спасибі за їжу". Так роблять не тільки в гостях, але й у себе вдома, навіть якщо крім господаря немає взагалі нікого, і тим більше в ресторані (нехай навіть шеф-кухар і не зможе вас почути - навіщо?). Так само не можна просто мовчки вийти з-за столу, в даному випадку слід зазначити, що "все було чудово смачно!" ("Gochisosama!").

Поява «на чужій території» також супроводжується своїм набором ритуальних фраз. Якщо ви заходите в кімнату одного (навіть просто родича), після стуку в двері і крику: "Dozo", ви повідомляти власників про своє вторгнення слівцем "Domo" і тільки після цього входите в приміщення. Якщо ви зайшли в офіс, то повинні принести вибачення за вторгнення ("Odzyama-shimasu"), навіть якщо ви прийшли туди на прохання господарів.

Прихід-відхід з будинку також регламентований. "А ось я і вдома!" ("Tadaima!") Кричать не ледачому чоловікові, який просто полінувався вийти зустріти вас у порога. Оно чоловік, до речі, відповідає "Okaeri nasai!" Або "Ласкаво просимо [додому]!". Догляд (з будь-якого приміщення взагалі) супроводжується діалогом: "Itte kimasu" (Я пішов) - "Itte irashai" (Повертайся швидше).

Слівце "Sumimasen" - японський варіант "пробачте" (насправді перекладається, як "мені немає прощення") - вживається на кожному кроці, іноді замінюючи навіть просте привітання. Останнім часом його стали вживати навіть замість "спасибі", тому що люди потурбувалися про вас, то ви дуже шкодуєте про це і безмежно вдячні. Японці чують це слово, що підходить на всі випадки життя, від всіх і кожного по сотні разів на день, так що справжнє його значення практично стерлося. І коли мова йде про дійсний шкоду або незручність, що вимагає нормальних, а не чергових вибачень, то використовують зовсім інший вираз. Воно означає приблизно "Я просто не можу підібрати слів, щоб висловити своє співчуття".

Перейдемо від вербальних засобів дотримання етикету до невербальних, тобто в даному випадку до поклоном. Уміння правильно кланятися - свідчення хорошого тону і виховання. Іноземці, будучи чужинцями, не зобов'язані кланятися і навіть не зобов'язані знати, як це робиться, але для японців уклін є показником співвідношення статусів двох осіб, кланяються один одному. Перше, що зобов'язані засвоїти новачки, які прийшли у фірму, це правильний уклін. Людина повинна знати, як потрібно тримати в даному випадку руки: притиснути їх до стегон або скласти перед собою, коли розігнути спину, а також наскільки низько схилятися в поклоні.

Під час обміну поклонами боку практично не зустрічаються поглядами, до того ж голова повинна бути низько нахилена і таким чином більша частина вибачень і розшаркувань йде в землю. Але чути їх і не обов'язково. Приказка каже «Клієнти - як боги» і не даремно: у будь-якій фірмі чи установі до клієнта поставляться як до божества і ні в якому разі не стануть заважати або квапити, навіть якщо він зайшов перед самим закриттям. Якщо вам трапилося пробігти до магазину під дощем, то приємний голос із репродуктора неодмінно подякує всіх покупців, що прийшли в магазин незважаючи на дощову погоду.

Пунктуальність і сталість мають дуже велике значення. Якщо написано, що магазин відкривається о 7:00, то навіть страйк залізничників або тайфун не завадять господареві відкрити свій заклад.

Контроль якості в Японії поставлений на дуже високий рівень - клієнти повинні бути повністю задоволені. Будь-яка похибка або недолік в товарі викличе неминучий гнів клієнта, а цього слід уникнути будь-якими способами. Ярлики на штанах і сорочках повинні бути встрочени рівно в шов, навіть якщо він знаходиться на внутрішній стороні підкладки і його ніхто не побачить.

Що стосується етикету за столом, то процес їжі в суспільстві японців може бути дуже гучним. Дуже небагато привчені не розмовляти з набитим ротом, а що стосується звуків при їжі, то вони традиційні і абсолютно звичні: хлюпаніе висловлює задоволення від страви, особливу пріхлебиваніе при поглинанні локшини або чаюванні (за винятком чайної церемонії) .. Ці звуки можна віднести до розряду вищого мистецтва, а вже справжній токіец проробить це просто приголомшливо, з такою швидкістю і чистотою звуку, що позаздрить будь-який музикант.

Подібні звички важко викорінити, так що краще привчити себе до подібних речей або навчитися їх не чути. Жоден гайдзин, навіть найдосвідченіший в японській мові, не стане "своїм", поки не опанує мистецтвом звукового оформлення японської трапези.

А яке японське застілля без саке? Тільки грунтовно перебравши японець (японка) стає самим собою: до такого ступеня світські умовності і беззаперечне підпорядкування в'їлися в плоть і кров рядових японців. "Під напідпитку" японцеві пробачити все: від ізриганія з'їденого обіду на черевики начальника до сексуальних домагань, хто б не попався під гарячу руку. Але тільки за однієї умови: винний зобов'язаний прийти з ранку на роботу свіжим і тверезим як скельце. І ще зовсім недавно алкогольне сп'яніння знімало відповідальність з будь-якого водія, який став причиною аварії на дорозі (!). Уявляєте, що б було, якби таке у нас? О_о На щастя, такого у нас немає, японського контролю якості та пунктуальності у нас теж немає, але це вже на жаль, втім, мова не про це.

Лівші виявляють свою приховану сутність тільки підшофе. "Приховану" з тієї простої причини, що «ліворукість» вважається непристойною і ретельно витравлюється ще в школі (мені щиро шкода маленьких японців - писати НЕ ТОЙ рукою та ще й таку прірву ієрогліфів, це ж просто катування ...).

Як і у нас колега в Японії не вважається колегою до тих пір, поки ви з ним не "розчавили" на пару пляшечку. Взаємна довіра народжується з поєднання дикого кількості випивки і рвуться від гучного караоке барабанних перетинок. В ім'я цього благородної справи громадськість стерпить усе. Однак, сучасна японська молодь стала цуратися колишніх звичок. Їй до вподоби п'яна розгнузданість - молоді японці воліють тихо сидіти за своїми комп'ютерами. І тільки коли дуже притисне, вони починають спілкуватися і заводити знайомства, тільки не під саке, а, швидше, полунично-молочний коктейль або який-небудь особливо екзотичний чай.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Культура і мистецтво | Реферат
15кб. | скачати


Схожі роботи:
Дивосил японський
Японський самурайський меч
Японський меч - Качана
Сучасний японський рок
Дзьомон - японський неоліт
Японський досвід управління персоналом
Японський досвід управління якістю TQM у діяльності сучасних компаній
Етикет
Міжнародний етикет
© Усі права захищені
написати до нас