Як Володимир Набоков дитячу книжку читав

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Олег Лекманов

У передмові до англійського видання роману «Запрошення на страту» Володимир Набоков завдав сильний попереджуючого удару по ловцям підтекстів свого твору: "Я, до речі, ніколи не міг зрозуміти, чому від кожної моєї книги критики починають метатися в пошуках більш-менш відомих імен на предмет палких зіставлень. За минулі три десятиліття в мене кидались (обмежуся лише кількома прикладами цих артилерійських іграшок) Гоголем, Толстоевскім, Джойсом, Вольтером, Садом, Стендалем, Бальзаком, Байроном, Бірбомом, Прустом, Клейста, Макаром Маріінському, Марі Маккарті, Мерідітом (!), Сервантесом , Чарлі Чапліном, баронесою Мурасакі, Пушкіним, Рускіно і навіть Себастьяном Найтом "1

Якщо ми все-таки наважуємося поповнити цей знущальний список ще одним ім'ям, то тільки тому, що не хто інший, як Набоков, назвав «Запрошення на страту» "самим казковим" зі своїх романів 2. У нижченаведеної замітці набоковском твір як раз і буде зіставлено з казкою англійського письменника Кеннета Грема (Kenneth Grahame; 1859-1932) «Вітер у вербах» (1908), якої Набоков зачитувався в дитинстві.

* * *

Серед втрачених ілюзій набоковского Цинциннаті Ц. чи не найбільша гірка - розчарування в доньці тюремника Еммочке, яка подарувала було героєві «Запрошення на страту» надію на порятунок. "Будь ти дорослою, - подумав Цинциннаті, - будь твоя душа хоч трохи з моєю поволокою, ти, як в поетичній давнину, напоїла б сторожів, вибравши ніч темніша" (272) 3. Завершується псевдоспасеніе Цинциннаті підступним зрадою Еммочкі, яка, нагадаємо, після імітації втечі призводить нічого не підозрює героя в квартиру свого батька. А.А. Долінін і Р.Д. Тіменчік справедливо вказують, що уявлення Цинциннаті про "поетичної давнини" спираються на наступні рядки вірша Лермонтова «Сусідка»: "У батька ти ключі мені вкрадеш, / / ​​Сторожів за гулянку посадити, / / ​​А вже з тим, хто поставлений до дверей, / / Постараюся я справитися сам. / / Обери тільки ніч потемніше, / / ​​Та батькові дай вина похмільні "4.

Ще один літературний прототип Еммочкі знаходимо у казці «Вітер у вербах», де дочка тюремника визволяє з ув'язнення містера Жабба - симпатичну жабу чоловічої статі: "У тюремника була донька, приємна дівчина, до того ж добросерда, яка допомагала батькові у неважких справах під час його чергувань "(188) 5. Кілька сторінок через описується, як дочка тюремника підказала містера Жабба обдурити "селюків-вартових" (197) і бігти з фортеці.

Відразу ж відзначимо, що гремовская (і Лермонтовська) ситуація вивернута в «Запрошенні на страту» навиворіт: набоковскій герой, повірив в казкову доброту доньці тюремника, виявляється в результаті жорстоко обдуреним 6.

Подібним чином Набоков вибудовує весь свій діалог з оптимістичною казкою Грема. Не забуваючи про найменших подробицях. Тільки один характерний приклад: у Грема донька тюремника приносить зголоднілому містеру Жаббу "тарілочку з гіркою змащених маслом тостів, товстих, з коричневою скоринкою з обох сторін, і масло стікало по ніздрюватого хлібу золотими краплями, як мед випливає з сотень" (191); у Набокова нещасному Цинциннаті "замість шоколаду - хоча б слабкого - давали брандахлищі з флотилією чаїнок; грінок ж було не розкусити" (314).

Мотиви, що натякають на певну схожість між Цинциннаті Ц. і містером Жаббом, Набоков розподіляє по сторінках свого роману дотепно й обережно. Спочатку йдеться про те, що "коли Марфінька була нареченою, боялася жаб" (256). На наступній сторінці Набоков як би мимохідь повідомляє, що на суді Цинциннаті "замазані в смарагдовому руки" (257) 7. Перевернувши ще одну сторінку, ми дізнаємося, що головного героя «Запрошення на страту» зачали "вночі на Прудах" (258), причому далі розповідається, що "вискочив" він "слизький, голий" (298). Виразне зображення Цинциннаті, зануреного в "водне середовище", зустрічається в романі ще раз: "Цинциннаті був такий маленький і вузький, що йому вдалося цілком поміститися в помийниці. Він сидів, як у душогубці, і тихо плив "(283). У дитинстві Цинциннат жив "у канарково-жовтому будинку" (301) - близнюка тієї "канарково-жовтої воза" (44), в якій відправляється подорожувати по світу містер Жабб. У шкільні роки героя «Запрошення на страту» "квапили наслідувати різним тваринам" (263).

Со "сумирний відступаючим твариною" (342) Набоков порівнює Цинциннаті, що повертається до себе в камеру по тісному і задушливому тунелю: "Насилу дихаючи шорстким повітрям, натикаючись на вістрі - і без особливого страху чекаючи обвалу, - Цинциннаті наосліп пробирався по звивистому ходу Духота дурманила "(342). Порівняємо це опис з рядками про малоприємне подорожі, яка здійснює один із персонажів казки «Вітер у вербах»: "Тунель був вузький, повітря в ньому було мало, у ньому стояв сильний запах сирої землі, так що Криссу здалося, що пройшло досить багато часу , перш ніж цей прохід скінчився "(125-126).

Набагато цікавіше, втім, відзначити, що риси разючого схожості не з абстрактною жабою, але з конкретним героєм казки Грема, їй з «Запрошенні на страту» антагоністу і двійникові Цинциннаті - катові мсьє П'єру 8.

Містера Жабба Грем у своїй казці зображує як "невисокого, товстенького" (28), "маленького і товстого звіра" (274) з "жирним тілом" (305). Точно такий же "жаббьей" зовнішністю наділений набоковскій мсьє П'єр. Наведемо тут велику "збірну" цитату з «Запрошення на страту». Мсьє П'єр "затримав у своїй маленькій м'якої лапі вислизають пальці Цинциннаті" (292); "тієї особливої ​​граціозності, якою природа обдаровує деяких добірних піжонів" (293); "Мсьє П'єр з доброю посмішкою дивився на нього, поклавши лапку на стіл долонею догори" (296); "подрагівая м'якими частинами тіла, осяяний казенної піжамки" (310-311); "моторного товстуна" (311); "упругенькій мсьє П'єр" (372); "піднявши жирні плечики" (376).

Хвалькуваті монологи, якими час від часу вибухає мсьє П'єр, також надзвичайно нагадують заливчасті словоізліянія містера Жабба. Ось зразок красномовства мсьє П'єра: "Не хочу хвалитися, але в мені, колего, ви знайдете рідкісне поєднання зовнішньої товариськості і внутрішньої делікатності, балакучості і вміння мовчати, грайливості і серйозності ... Хто втішить ридаючого немовляти, хто підклеїти його іграшку? Мсьє П'єр. Хто заступиться за вдовицю? Мсьє П'єр. Хто забезпечить тверезим радою, хто вкаже ліки, хто принесе втішну звістку? Хто? Хто? Мсьє П'єр. Всі - мсьє П'єр "(295). А ось панегірик, який підносить сам собі містер Жабб: "Хо-хо! - Закричав він. - Знову Жабб! Жабб, як завжди, бере гору! Хто змусив їх взяти мене в машину? Хто зумів пересісти на переднє місце заради свіжого повітря? Хто переконав їх дати мені повісті машину? Хто засунув їх всіх у качиний ставок? Жабб, звичайно! Розумний Жабб, великий Жабб, чудовий Жабб! "(273)

Додатково до всього, в одній зі сцен «Запрошення на страту» мсьє П'єр демонструє Цинциннаті своє фото поруч з "покійним батюшкою" "на березі Стропи" (294). Про покійного батюшки містера Жабба неодноразово йдеться у Грема, а річку, навколо якої гніздиться більшість персонажів «Вітру у вербах», можна без перебільшення назвати головним героєм казки англійського письменника: "... він опинився на самому березі переповненій весняними водами річки. Він раніше ніколи її не бачив; такого, як йому здалося, гладкого, лиснючого, звивається, величезного звіра Все навколо коливалося і переливалося. Відблиски, булькання, лепет, кружляння, дзюрчання, блиск "(13). Порівняємо в «Запрошенні на страту», де образ річки також грає дуже важливу роль: "А ще далі, у напрямку до димчастим складкам пагорбів, замикала горизонт, тяглася темна брижі дубових гаїв, там і сям виблискувало озерце, як ручне дзеркало, - а інші яскраві овали води збиралися, горя в ніжному тумані, он там, на заході, де починалася життя Ізлучисте Стропи "(270).

Залишається повторити, що дитяча казка Кеннета Грема "Вітер у вербах» по всій ймовірності повинна була дратувати дорослого автора «Запрошення на страту» своїм спрощеним, якщо завгодно, - обивательським оптимізмом. До речі сказати, тюремного ув'язнення містера Жабба передує у Грема ув'язнення, в якому розміщують ексцентричного поета Жабба його власні друзі. "Незалежність і все таке інше - це прекрасно. Але ми, звірі, ніколи не дозволяємо своїм друзям вести себе по-дурному понад певної межі, а ти до цієї межі вже дійшов "(147).

Ця репліка з «Вітру у вербах» могла б послужити відмінним епіграфом до «Запрошення на страту».

Примітки

1 Цит. по: Набоков В. Оповідання. Запрошення на страту. Есе. Інтерв'ю. Рецензії. М., 1989. С. 406. Дослідницька література про «Запрошенні на страту» неосяжна. Назвемо лише деякі, найбільш суттєві роботи, опубліковані в останні десятиліття: Давидов С. "Тексти-матрьошки" Вол. Набокова. Мюнхен, 1982; Шапіро Г. Російські літературні алюзії в романі Набокова «Запрошення на страту» / / Russian Literature. 1981. Vol. IX. Amsterdam; Tammi P. Invitation to a Decoding. Dostoevskij as Subtext in Nabokov's Priglashenie na kazn '/ / Scando-Slavica. 1986. T. 32; Долінін А.А., Тіменчік Р. Д. Коментар / / Набоков В. Оповідання. Запрошення на страту. Есе. Інтерв'ю. Рецензії. М., 1989.

2 Цит. по: Набоков В. Оповідання. Запрошення на страту. Есе. Інтерв'ю. Рецензії. С. 420.

3 Тут і далі «Запрошення на страту» цитується за виданням: Набоков В. Винищення тиранів. Вибрана проза. Мінськ, 1989; із зазначенням у дужках номера сторінки.

4 Долінін А.А., Тіменчік Р.Д. Коментар. С. 509.

5 Тут і далі «Вітер у вербах» цитується за виданням: Грем К. Вітер у вербах. Дракон-лежень. СПб., 1993; із зазначенням у дужках номера сторінки. Імена героїв казки Грема наводяться по іншому, більш вдалому, але і більш вільним перекладу.

6 Ми, зрозуміло, не збираємося стверджувати, що дочка тюремника, що врятувала в'язня з в'язниці, можна зустріти тільки у Лермонтова, Грема і Набокова. Див, наприклад, в «Улісс» Джойса: "Дочка тюремника влаштувала йому втечу з Річмонда" (Джойс Дж. Улісс. М., 1993. С. 125).

7 Відзначимо, що зелений, "жаб'ячий" колір домінує і в романі Набокова і в казці Грема. СР в «Запрошенні на страту»: "садівники в зелених чоботях" (261); "Повернувся він, несучи зелений флакон" (291); "Приходили і відходили різні способи життя, на мить затримуючись серед зелених відблисків" (318); "шматочок зеленого листа "(332);" зелена двері "(344);" зелене, з антімакассаром, крісло "(345);" в зелених лакованих туфлях "(353);" За оркестром зеленіла млява алегорична далечінь "(376). І в казці Грема: "Спекотне сонце, здавалося, так і виманював із землі все зелене - всі кущики, і стрілочки, і стеблинки - і тягнуло до себе, як на мотузках" (141); "Трави по обидва боки заплаві в це ранок здавалися якоюсь особливою, ні з чим незрівнянну зелень і свіжість блискучі перепади зеленої води поки нарешті не добралися до маленької галявини, зеленої-зеленої "(175-177);" Черговий махнув зеленим прапорцем "(205);" Зелені поля , які починалися за лісом "(248).

8 Відзначимо також, що в одному з епізодів «Запрошення на страту» Набоков згадує про "запалених жаб'ячих очах" (348) директора в'язниці.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Твір
22.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Володимир Набоков нарис життя і творчості
Володимир Набоков перекладач Слова о полку Ігоревім
АН Толстой його внесок у дитячу літературу Казка Золотий ключик
Набоков
Набоков ВВ
Суперечливий Набоков
Набоков як перекладач
Набоков в. в. - Машенька
Набоков в. в. - Життя і творчість в. в. Набокова
© Усі права захищені
написати до нас