Мiсто Яворiв - районний центр Львiвськощ областi.
Назва мiста, iмовiрно, походити вiд яворово лiсу, Що колись МАВ шумiті на мiсцi інiшнього
становіща.Дехто пробуючи пов `язати назву мiста з деяки паном феодальнох доби -
Явором, Який МАВ бі закласті мiсто. Цiкавою для цього питання у дитяча
пiсенька про "Явора" i "яворових людей", що »будують мости для пана старості".
М. Яворiв розташоване мiж 40ш56 `i 41ш6` схiднох довготі та 49ш54 `i 49ш59`
пiвнiчнох широти. Поверхня-пiдвіщена хвіляста рiвніна. Мiсто розташоване бiля
рiчкі Шкло, на рiвнінi iз торфовіщамі лучно-болотними та iншими перезволоженімі
грунтамі.Дещо Далi вiд русла рiкі рiвнінній ландшафт змiнюуться на пiдвищення,
слабохвілястій з дерновопiдзолістімі грунтами. Лiсі тут переважнососновi i
сосново-дубовi, мiсцямі поуднанi з луками.
Найдавнiшi вiдомi нам поселення знаходитесь на околицях мiста но в
Бронзовому вiцi - 3-2тіс.до н.е. Точнох дати Заснування Яворова
чимало; найраннiшій документ в якому згадууться Яворiв-акт з дня 24 червня
1376р. Владислава Опiльського, угорського регента в Галічінi, Яким надавало
братам Рейнгольду i Нiкту сiл: НОВИХ Селиська, Порудного Що на пiвд.-зах.
межують з Яворова. Пiзнiшім документом, Який свiдчіть, Що Яворiв щонайменш
Вже в початках 15 столiття станови органiзовану облогу, у диплом Андрiй з
Шамотiв, каштеляна познанського i яворiвського тенцтаріста з дня 1травня 1408р.
Яким вiн надававши шевцевi в Яворовi право на утрімування в мiстi 10 яток
шевськіх. Хто заснував Яворiв НЕ вiдомо. У 1563 роцi король Зигмунт серпня
пiднiс Яворiв до рiвня староства. Староство складалися з двох немежуючіх зi
собою обшарiв. Великого передмiстя i Малого передмiстя.
Мiсто розвивалась, повставали щораз новi цехи, люди осiдалі в ньому,
знаходячі непоганій заробiток. Король Зигмунт серпня з прівiлею, виданої в
Люблiнi обдарував Яворiв 2 липня 1569р. Магдебурськім правом. Це Було найбiльш
з прав, якімі взагалi можна Було обдаруваті якесь мiсто.
Започатковане воно в Магдебурзi, де йо склавии у дере роках 13 столiття
деяки Ерхарт он Репгов. Воно пролягав на незалежній самоiснуючому
правлiннi мiстамі, звiльняло мiста вiд податкiв i тягарiв крайової i
надавало хм НЕ тiльки автономне самоврядування адмiнiстрацiйне, но й
Власний суд i право покарань. Виразі самоврядування мiста на
магдебурському правi булі наступнi ланки власти:
1. Рада з бурмiстром, Як правда адмiнiстратівна
2. Лава з вiйтом, Як Судова влада
3. Громада, Яка складалися з католицького мiщанства, Що подiлялася на купцiв
i ремiснікiв занятих в органiзацiх цеховiй з власними репрезентантами,
Яким слугувало право обране Посередництво в радах мiста.
Рада складалися з раднікiв i бурмiстра, Який вібірався Серед раднікiв. Лава
складалися з лавнікiв i вiйта, оббирання Серед лавнікiв. Раду i лаву
обираємо Громада. Надання якiйсь мiсцевостi Магдебурського права не
звiльняло хх з-пiд зверхніцькіх прав короля i держави. Разом iз наданням
Магдебурського права, король Зигмунт серпня визнав мiсту право збирати
податок з дерев `янох ратушi, віставленох коштом мiста Серед ринка, а за
огородження мiста частоколом з валами, коштом мешканцiв, визнавши Йому
дохiд з воскобiйнi, i дозволить проведення ярмаркiв у візначенi володію днi.
А кож торги тіжневi щопонедiлка i ЩОП `ятніцi напротязi Всього року.
На початку 19 столiття Яворiв БУВ повiтовім мiстом 2 категорiх,
Перемишльського округу. Вiн залішався мiстом з типів на тій годину планом:
чотірікутнік з рiвнімі вузьких вулічкамі та дерев `яними будинки. ГОЛОВНЕ
мiсце посiдав королiвській замок. На центральнiй площi - ратуша i ринок.
Яворiв МАВ Велике i Мале передмiстя, i МАВ великий рибний ставши. Саме мiсто
лежало на Захiдно березi ставу, на пiвденний-Захiдно березi ставу -
розкінулося Мале передмiстя. На Захiд вiд мiста простягауться вздовж рiчкі Шкло
Велике передмiстя. За данімі з 1771 року в мiстi Було 10 католицьких i 28
уврейськіх мурованих будінкiв; вуліцi Фарний, Брухнальська, Кракiвська, Залужна,
Ярославська, Львiвська i Замкова налiчувалі 150 дерев `яних будінкiв; на
пiдваллю з греблею - 59 дерев `яних будінкiв; на Великому передмiстi 332
дерев `яних будінкiв, на Малому передмiстi - 97.
З давнiшнiх захисних споруджень, залиша мiсцямі частин валу, Яким Було
оточене цiлей мiсто, на замку кож Частина валу та рову.
У 1900 роцi Яворiв МАВ 14 вулиця: Ярославська, Кляшторний, Костюшки,
Мiцкевіча, На брамi, Перемишльська, Собуского Яна, ставових, Шевченка,
Торгова, Валова вища, Валова ніжча i Вілучкі. Великий ринок лежить посеред
мiста, вібрукованій каменем.
Яворiв налiчував 1.704 будинки, з них:
-------------------------------------------------- -----------------------------
мурованi дерев `янi
-------------------------------------------------- -----------------------------
У центрi мiста 220342
На греблi 5160
Пiдмiсто 3309
Мале передмiстя 13190
Велике передмiстя 2460
-------------------------------------------------- -----------------------------
243 1.461
-------------------------------------------------- -----------------------------
САКРАЛЬНI СПОРУД
Оскiльки Яворiв за iсторичний обставини БУВ пiд володію полякiв, то З метою
полонiзацiх i покатоличеним мiсцевого населення польська шляхта всiляко
пiдтрімуу рімокатоліцьку церкву. У 1454 роцi королевич Вацлав зафондував
яворiвську католицьку парафiю, тодi Як основна Частина жітелiв-украхнцi
тсворілі свох церкви на столiття пiзнiше. Прівілеум 20 лютого 1454 року Надав
яворiвській парафiх:
а) десятину з млінiв в Яворовi на р.Шкло;
б) вiддав парвфiх на вiчнi часи Саджавки на потоцi Якса, мiж Залужжя i
Яворові;
в) тамже два лані поля i два міста;
г) десятину з плодiв у Збанжінi;
д) оплату по одному грошу Щоквартально вiд шкірного мешканцям напротязi десяти
рокiв;
Отже першо сакральної споруд в Яворовi БУВ костел парафiальній
Найсвятiшох панні Марiх, заснований в 1454 роцi. Iснував до 1776 року.
Збудованій БУВ з дерева i початково задовiльнів духовнi потреби полякiв. В
цьому костелi БУВ охрещеній син Яна lll, королевич Костянтин, в 1678 роцi.
До 1772 року належав Яворiв з цiлім деканатом до капiтулу перемишльського, а
пiсля пріуднання Галичини до Австрiх, БУВ пріуднаній до архiдіунцiх
Львiвськох. Яворiвській деканат охоплював Брухналь, Яворiв, Краковець,
Мiльчіцi (Мостиський повiт), Мужіловіцi, Судову Вишню, Стоянцi, великi очi.
Другий костел парафiальній збудованій в 1639 роцi з каменю. Його Було
знесено декретом Жозефа ll в 1787 роцi.
ГРЕКО-КАТОЛІЦЬКI ЦЕРКВИ
1. Церква на Великому передмiстi Успення Богородіцi, збудована 1568 роцi з
Дозволу старості Андрiй Горки, затверджено королем Стефаном Баторегом 15
травня 1578 рiк. Церква збудована з дерева, у типів на Русi.
2. Церква св. Юрiя, збудована 1588 роцi на пiдставi прівiлею короля Зигмунда.
3. Церква Рiздва Богородіцi на Малому передмiстi, коли побудована НЕ вiдомо.
Перший документ, Що свiдчіть про нех в кiнцi 16 ст. 12 квiтня 1573 року,
дерев `яна.
4. Церква нова, збудована в 1904 роцi з каменю.
5. Кляштор Базілiянок, закладеності 1621 роцi.
СИНАГОГИ
Зафондована Яном Собуськім в 1658 роцi.
Перша школа в мiстi вiдкрілася тiльки в 1789 роцi з нiмецького мовою
викладання. Перша гiмназiя Була заснован близьким 1830 року.
Мiсто зазнали Багато шкоди пiд час Першох Свiтовох вiйні, Яка принесла Йому
Рухну.
Перед вступимо вiйськ Червонох армiх 26 вересня 1939 року в Яворiв, нiмецький
авiацiя бомбардувала мiсто, в наслiдок Чого Було зруйновано Велике передмiстя.
НАСЕЛЕННЯ
Яворiв знаходится на етнiчніх украхнськіх землях, тому корiнне населення -
украхнцi. З перепису населення 1860 року Яворiв налiчував 8585 мешканцiв. На
1900 рiк - 10046. З них 4872 - чоловiкiв i 5174 - жiнок.
грекокатолiкiв ................... 5870
рімокатолікiв .................... 1669
жідiв ............................ 2472
увангелiстiв ....................... 13
iнших вiросповiдань ................ 22
За данними 1990 року Яворiв населяло 13200 жітелiв.
Прілеглi до Ринку вуліцi заселяло уврейське населення, в руках Якого Була
зосереджено дрiбна торгiвля. Впорядкованi центральнi квартал Займан нiмецькi
колонiсті та польська шляхта. На бiльш вiддаленіх вулиця жили украхнцi,
переважно ремiснікі та кустарi. Жітелi передмiстя, середа якіх найбiльш Було
украхнцiв, Крiм обробiтку землi, Займан кустарним промислів. Яворiвськi
мiщані жили в хатах звичайна крити соломою, з низько i задушлівімі
кiмнатамі, Лише в деяки хатах Було двi кiмнаті. Ще в 1931 роцi 49% населення
мiста тулілося в однокiмнатніх житла.
Пiд час польскох окупацiх 1918-1939 рокiв Багато збiднiліх украхнськіх сiмей
віхжджало за кордон. Тiльки в 1928 роцi Було видано 222 ЗАКОРДОННИХ паспортiв.
Багато терпiло населення вiд пожежо. У 1636 роцi велика пожежа охопіла все
мiсто Крiм Малого передмiстя i замку. Згорiла бiльшiсть будінкiв i дерев `яна
ратуша.
Яворiв, лежачі на узбiччi головнох комунiкацiйнох артерiх мiж Сходом i
захiнімі краями Польщi, Яка проходила з Кракова до Львова, МАВ добрий фундамент
для розвитку торгiвлi та промисли. Рукодiльство тут квiтло з найдавнiших часiв,
а з 14 ст. стало органiзованім. На початку 16 столiття тут створении ПИВНИЙ
бровар, а Дещо пiзнiше воскобiйня.
З розвитку капiталiстічного вірібніцтва починаєм занепадау мiське ремесло.
На економiчній занепад Яворова вплінула побудова у 1861 роцi залiзніцi
Перемишль - Городок - Львiв, в наслiдок Чого шосейна дорога, Що проходила зi
Львова через Яворiв до Перемишля Втрата своу значення. Залiзнічна Лiнiя Львiв
- Яворiв Була проклад Лише в 1895 роцi.
Пiсля пріуднання Захiднох Украхні до УРСР почал проводитись перебудова на
соцiалiстічніх засідках. Зразу Була проведена нацiоналiзацiя промислових i
торгових пiдпріумств. 1948 роцi побудованій спиртзавод, мясокомбiнат,
райпромкомбiнат, Цегляний завод. 1970 роцi завод "Металопластмас".
Пiсля здобуття незалежностi 1991 роцi в Яворовi Як i в iнших мiстах
проводитися пріватізацiя пiдпріумств.
Напротязi свого iснування, Яворiв проходив рiзнi Фазі з подивись влаштую влад,
керуючих мiстом. До 1569 року мiсто Було пiд НЕОБМЕЖЕНИЙ володію тенутарістiв
i свохх старост. З наданням Йому в цьому ж роцi Магдебурського права, вiн
ОТРИМАНО самоврядування. У 1773 роцi пiддано йо пiд владу камеральних
урядовцiв. У 1790 роцi внесено до гiдностi вiльного королiвського мiста з
самоврядування. У 1855 роцi правила в Яворовi Рада з
Головуючий, Який прізначався уряд, в 1867 роцi ОТРИМАНО право самоврядування
Яким корістууться до теперiшнього часу. До 1772 року Яворiв належав до Речi
Посполітох. Вiд 1772 року до 1918 року мiсто разом iз Галичиною Було пiд
володію Австро-Угорщини. З 1918 року до 1919 року мiсто пiдпорядковувалося
Захiдно-Украхнськiй Народнiй Республiцi. З 1919 по 1939 рiк Яворiв знов пiд
володію Польщi. У 1939 роцi Захiдно Украхна пріуднана до Радянськох Украхні. В
1991 роцi у мiстом в незалежнiй державi украхнськiй.
У другiй половінi 17 ст. Яворiв стау одним iз важливими центрiв полiтічного
життя Польщi. Яворiв обводівся земляними валами, укрiплювався бастiонамі i
водним ровом. У замку монетний двiр. Сюди прибувають для переговорiв послі
рiзних крахн, вiдбуваються урочістi королiвськi церемонiх. Пiд час візвольнох
вiйні пiд проводом Богдана Хмельницького мiсто зазнали значних руйнування. Пiд
годину Першох та Другох Свiтовох вiйні - теж великi втрат.
За часiв Радянськох власти мiсто розвивалась швидких темпами, розвинулася
промісловiсть, Було збудовано Багато заводiв, кож Це помiтно у житлово
будiвніцтвi.
В мiстi збереглося двi значнi пам `ятки архiтектурі - Успенська церква 1670
року та дзвiніця i церква Рiздва Богородіцi 1670 рiк.
ЦЕРКВА РIЗДВА БОГОРОДІЦI
Дерев `яна церква Була напочатку тризрубна, одноверха з шестигранною схiдною
частин. Пiзнiше вон Була розшірена за рахунок добудові. У сучасному виглядi
церква у п `ятізрубною, одноверха, хрестово у планi споруди. Центральний Зруб
завершень головою, посадження на низькому восьмерик. У Iнтер `рi глибини
розкриття простору об `уднано з висотності розкрито центральним об` розумом.
У пiвденнiй частинi подвiр `я знаходится двоярусна, каркасна, квадратна у
планi дзвiніця. ФХ Завершення представляв собою комбiнацiю чотірігранного шатра
з восьмериком. Верхнiй ярус на рiвнi ажурнох Аркаді вирiшення у виглядi
навісаючого фартух, Що нагадуу пiдсябіття оборонних Башта. Пам `ятка
вiдрiзняуться монументальнiстю, вішуканнiстю форм i пропорцiй, характерною для
народнох архiтектурі Яворiвщіні 17 - 18 ст.
Обідвi пам `ятки утворюють гармонiйній ансамбль народнох архiтектурі
галіцькох школи.
Успенська ЦЕРКВА
Споруда у дерев `яною, тризрубна, одноверха. до квадратного центрального Зруб
з заходу прімікау менший, квадратний в планi в планi бабинець, а зi сходу -
гранований п `ятістiнній об` розум з невеликим бiчнім прімiщенням. Центральний верх
мау два залом: ніжнiй - квадратний в основi, верхнiй - восьмигранний,
перекриття шоломовідною главою з перехопленням при основi. Низько схiдна Частина i
Зруб бабинця з одним заломом накрітi схільнімі дахамі, гребенi якіх увiнчанi
макiвкамі. Широкий звiс пiддашшя опірауться на винос фiгурно вірiзаніх віпускiв
вiнцiв.
У Iнтер `УРi висотності розкрито Простiр центрального верху, бiчнi об` уми
перекрітi зiмкнутімізрубнімі склепiннямі. При захiднiй стiнi бабинця,
Відкрито в середнiй об `розум арковою вірiзом, розмiщенi хори. Пам `ятка
належиться до вітворiв народнох архiтектурі галіцькох школи.
ЛIТЕРАТУРА:
1. Edward Webersfeld "Jaworow.Monografia historyczna, etnografichna i
statystyczna "Lwow 1909r.
2. Збiрка "Яворiвщіна з хх минуло i сучасного" Яворiв 1931р.
3. Iсторiя МIСТ i сiл УРСР в 26 томах. Кіхв, 1968 р.