Шкільний сленг

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Коли типу кумарі, коли, в натурі, рве башту від голімого глюків про те, який, блін, на ХАЗі напряг, - ти мені один в кайф, крутий, пацанський, отпадний, чисто російський базар!

Анекдот

Введення

Взявшись за роботу про шкільним сленгом, я досить швидко переконався, що про це написано дуже мало. Власне, спеціально про шкільним сленгом взагалі нічого не написано. Є робота І. Юганова і Ф. Югановой «Словник російського сленгу. Сленгові слова і вирази 60-90-х років »(М., 1997). Але шкільна сленговая лексика в ній окремо не виділяється. До того ж багато вирази з цього словника до теперішнього часу вже застаріли і не вживаються, а ряд нових слів у книгу не потрапив. Більше пощастило кримінальної лексиці. Нещодавно вийшов об'ємний «Словник російської арго» В.С. Єлістратова (М., 2000). Тим не менше під час написання своєї роботи ці словники мені стали в нагоді.

При написанні історичного розділу «Шкільний сленг XIX-XX століть» довелося звернутися до художньої літератури, а також до усних спогадів старших сучасників (зокрема, моїх батьків).

У зборі матеріалу про сьогоднішній шкільним сленгом мені допомагали мої однокласники та знайомі. Деякі матеріали взяті мною з інтернетівського сайту http://www.referats.ru/

Поняття сленгу. Класифікація. Функції

Найбільш вдалим визначенням сленгу, по-моєму, є таке:

Сленг - різновид мови, використовуваної переважно в усному спілкуванні окремою відносно стійкою соціальною групою, яка об'єднує людей за ознакою професії чи віку.

З цього визначення випливає, що сленг - різновид нелітературної мови.

До літературної мови відносяться:

1) книжкові слова,

2) стандартні розмовні слова,

3) нейтральні слова.

Нелитературная ж лексика поділяється на:

1) професіоналізми,

2) вульгаризми,

3) жаргонізми,

4) лексику неформальних молодіжних об'єднань та молодіжного середовища, часто іменується сленгом.

Втім, існують дві точки зору на те, що таке сленг. Деякі вчені об'єднують в це поняття всю нелітературну лексику (крім матюків), тобто і професіоналізми, і вульгаризми, і жаргонізми, і молодіжну лексику. Я згоден з цією точкою зору, оскільки всі ці різновиди нелітературної мови відрізняють один шар суспільства від іншого.

Професіоналізми - це слова, використовувані групами людей, об'єднаних певною професією. Наприклад, вираз прибрати хвіст мовою газетярів означає вимогу скоротити матеріал на газетній сторінці.

Вульгаризми - це грубі, просторічні слова, звичайно вжиті освіченими людьми. Наприклад, мати звертається до дитини: - Морду-то підніми від тарілки. Як ти жереш?!

Жаргонізми - це слова, використовувані певними групами людей, які мають не для всіх зрозумілий сенс. Прикладом може служити злодійське арго, або фєня, як цю промову називають у кримінальному середовищі. Ботати по фені - говорити на злодійському мовою. Спочатку це вираз мало вигляд: за Офені базікати, тобто говорити мовою офенею - дрібних торговців. У офенею був свій умовний професійний мова, яку вони використовували при обмані покупців або в небезпечних ситуаціях, коли потрібно було приховати свої наміри і дії.

Для чого ж потрібен сленг? Якщо у злодіїв сленг покликаний допомогти приховувати свої думки і наміри, то шкільний сленг потрібен зовсім не для цього.

1. Сленг робить мову більш короткою, емоційно виразною. (Порівняймо два вирази. На книжковому, літературній мові: Я відчуваю сильне приємне відчуття від цієї пісні. На сленгу: Я просто тащусь від цієї пісні!)

2. Сленг служить розпізнавальним знаком того, що ця людина належить до даної соціальної середовищі. Свій сленг є у рокерів, панків, хіпі, футбольних вболівальників - фанатів і пр. Найбільш яскравим прикладом самобутнього, оригінального сленгу є, мабуть, так званий «ельфів» мову, сконструйований толкієністами - шанувальниками творчості Дж. Р.Р. Толкієна, автора книги «Володар кілець». Місяць, наприклад, на їх мові іменується Ітіль.

Редакційне уточнення

Тут Костя допускає два неточності: по-перше, «ельфів» мову створений не толкієністами, а самим письменником, по-друге, ця мова є моделлю природної мови, а не мови обмеженої групи.

Треба сказати, що виділити той чи інший різновид сленгу в чистому вигляді надзвичайно складно, а часом і просто неможливо. Зрозуміло чому. Слова однієї соціальної групи легко запозичуються іншою групою. Слово тусовка, наприклад, вживається у пресі як типово молодіжне, в той час як насправді своїм походженням воно зобов'язане кримінальному середовищі і позначає «збори злодіїв». Тому мені здається, що говорити про шкільним сленгом можна, лише вказуючи, звідки сталося те чи інше слово.

Шкільний сленг в XIX і XX століттях

Шкільний сленг, мабуть, був завжди, але про словник школярів далекого і навіть не дуже далекого минулого відомостей збереглося дуже мало. Адже сленг - це фольклор і, отже, письмово спеціально не фіксувався. Тому, розповідаючи про сленг минулого, доводиться спиратися на художню літературу, мемуари та усні спогади.

Про шкільним сленгом до XIX століття ми взагалі нічого не знаємо. Хіба що окремі слова. Наприклад, свистульки - так ще з петровських часів називали різки для школярів. Шкільний сленг початку XIX століття теж практично невідомий. На якому сленгу говорили ліцеїсти часів Пушкіна? І чи був тоді сленг поширений або все обмежувалося прізвиськами і кличками педагогів та ліцеїстів? Ми цього вже ніколи не дізнаємося.

Здається, сленг не міг широко вживатися серед дітей з аристократичних родин: вони легко могли вибрати найбільш зручне слово з тих іноземних мов, на яких вони вільно говорили. Цей сленг з'явився, напевно, лише тоді, коли до школи прийшли діти різночинців. А це найчастіше були церковно-приходські школи, бурса, семінарії і т.п.

В описі семінарії в повісті Гоголя «Вій» вже зустрічаються деякі сленгові вислови: відправлятися на кондиції - займатися репетиторством, пробувати крупного гороху - бути покараним.

Але особливо багато таких висловів міститься в «Нарисах бурси» М. Помяловського.

Наведемо лише кілька прикладів. Відправляти за ворота - виключати з училища; травневі - різки; титулку - атестат; дивився - очі; лупетка - особа. Зразком розмови на сленгу можна вважати таку сценку з книги:

«- Панове, це підло, нарешті!

- Що таке?

- Хто взяв окраєць?

- З кашею? - Відповідали йому глузливо.

- Поцупили?

- Сбонділі?

- Сляпсілі?

- Сперли?

- Лафа, брат ».

Всі ці слова в перекладі з бурсацького на звичайну мову означали: вкрали, а лафа - хвацько.

На жаль, Помяловський є рідкісним винятком. Інші письменники XIX століття сленг, і тим більше шкільний сленг, у своїх творах не використовують.

Деякі приклади мови вихованок пансіону благородних дівиць 80-х років XIX століття можна знайти в творах Лідії Чарської. Так, в її «Записках інститутки» читаємо:

«- Кого ви називаєте Синявка? - Поцікавилася я.

- Класних дам, тому що вони всі носять сині сукні ».

У Чарської таки вживається слово сілюлькі - маленькі кімнатки для музичних вправ. На сленгу тих часів слова вершки і парфеткі позначали кращих учениць, а слово мовешкі - гірших по поведінці. Тут цікаво те, що сленг вихованок відбивав їх дворянське походження, останні слова запозичені з французької мови.

Про сленгу 90-х років XIX століття можна знайти згадку в книзі Олександри Бруштейн «Дорога йде вдалину ...».

Ось як вона описує свій перший день в інституті (так називалося початкове навчальний заклад для дівчаток в місті Вільно в 1894 році):

«І ось ми у великій темнувато швейцарської ... Між вішалками снують жінки ... вони допомагають дівчаткам-ученицям роздягатися.

- Це полосаткі! - Пояснюють нам, побачивши сухорляву жінку в синьому платті вчительки. - А це Синявка! ».

Далі зустріч відбувається вже з директором:

«Нам злякано шепочуть:

- Маку! Так вмочуйте ж!

Ми не розуміємо, чого від нас хочуть. Щоб ми махали? Кому махати - директору? Чим махати? ».

Тільки потім дівчаткам пояснюють, що мочати, або вмочити, - це значить привітатися, зробити реверанс, свічкою вмочити. Є й інші терміни, зрозумілі тільки ученицям цього інституту, наприклад, туалет називається пінгвін.

Костянтин Паустовський навчався в знаменитій Першій Київській гімназії і закінчив її у 1912 році. Перша фраза, яку він почув у школі, була:

«Привели ще одного нещасного кішонка».

Ось як пояснює це слово автор в автобіографічній «Повісті про життя»:

«Я вступив в неспокійне і безпорадне суспільство пріготовішек, або, як їх презирливо звали старі гімназисти, в суспільство кишать. Кишать нас прозвали за те, що ми, маленькі і верткі, кишіли та плуталися на перервах у дорослих під ногами ».

Паустовський наводить ще багато прикладів «гімназійної термінології». Якщо хтось розгубився - значить, він випустив пару, підказувати на уроці - це подавати.

Жовтнева революція і громадянська війна різко збільшили частку сленгу в мові школярів. Пояснюється це двома обставинами. По-перше, революція і війна призвели до загального падіння моралі, що не могло не позначитися на мові суспільства в цілому. А по-друге, в школу прийшли нові учні - діти робітників і селян, безпритульні, підлітки, які пройшли через усі труднощі того часу. Правда, що пишуть про це часу Анатолій Рибаков і Веніамін Каверін практично уникають вживання сленгу. Напевно, навішати крендель (що означає побитися) - це найбезневинніше, що в реальному житті говорили герої «Кортик» А. Рибакова.

Мабуть, саме в цей час шкільний сленг значно поповнився злодійський лексикою. Ось її приклади з повісті Л. Пантелєєва і Г. Бєлих «Республіка ШКІД»: тискати - красти, накотити - поскаржитися («Хто накотив?» - Щиро обурювався циган), ліпити горбатого - прикидатися, стояти на стрьомі - охороняти, охороняти, шамовка - їжа і т.д.

Воровське арго увійшло тоді в повсякденну мову багатьох людей, у дворах були популярні хуліганські пісні. Не випадково, коли Євген Євтушенко написав вірші, де були рядки:

Інтелігенція співає блатні пісні,

І це замість пісень Червоної Пресні, -

Наум Коржавін тут же відгукнувся:

Інтелігенція співає блатні пісні ...

Ось результати пісень Червоної Пресні.

На жаль, у дитячій художній літературі радянського часу не наводиться сленгових виразів. Герої Аркадія Гайдара, Льва Кассіля та інших дитячих письменників говорять дивно правильною літературною мовою, яким вони навряд чи виражалися в реальному житті.

Однак у повоєнній школі, за спогадами мого батька (навчався з 1947 по 1957 р.), яскраво вираженого шкільного сленгу було не багато. Були запозичення з фронтового мови (наприклад, полундра - сигнал про небезпеку) і з жаргону кримінальників: кодла - компанія, котли - годинник, скориночки - черевики, тирити - красти, шухер - сторожовий пост. Ось як співали в пародійної пісні початку 50-х років:

На риболовлі біля річки

Хтось поцупив черевики.

Я не цупив, я не брав,

Я на шухері стояв.

Сам же по собі шкільний сленг був досить бідний: зиріть - дивитися, жіртрест - товстий учень, ніштяк - нічого, нехай, свистіти - брехати.

Шкільний сленг старшокласників помітно збагатився й обновився в кінці 50-х років, коли з'явилися так звані стиляги. Разом зі своєю особливою модою (вузькі брюки, картаті піджаки, квітчасті краватки, черевики на товстій підошві каучукової) стиляги принесли і свою мову, частково запозичений з іноземних слів, частково - з музичного середовища, частково - невідомо звідки. Чувак, чувіха - хлопець, дівчина, які є своїми в стіляжьей компанії, брід - місце вечірніх прогулянок (від Бродвею), хилять - ходити, гуляти, лажа - дурниця, брехня і т.п. Тоді ж у шкільний сленг прийшли терміни з музичного середовища: музика на ребрах - музика, саморобний записана на плівках для рентгенівських знімків, лабати - грати джаз, лабухів - музикант.

З фольклору того часу:

Раніше слухав Баха фуги,

А тепер лаба бугі.

70-е і 80-і роки стали часом масового вивчення іноземних мов. У ці ж роки до нас прийшло молодіжний рух хіпі. У російську мову проникло багато іноземних (особливо англійських) слів. Зрозуміло, це не могло не позначитися на сленгу старшокласників. Герла - дівчина, зменшувальне - герлениш, трузера - штани, штани, Хайрат - довговолосий юнак, хіпі, шузняк - будь-яке взуття, сейшн - вечірка, хіпувати - вести себе незалежно, нехтуючи загальними правилами, і т.п.

З'являлися нові речі, а разом з ними й нові слова. Так виникло, наприклад, слово вертушка для позначення програвача і слово видак - для відеомагнітофону.

Багато хто з цих слів перейшли і в шкільний сленг нашого часу.

Сучасний шкільний сленг. Джерела поповнення

Як і раніше, джерелами поповнення шкільного сленгу є іноземні мови, блатне арго, запозичення з мови музикантів і спортсменів. Новим джерелом, мабуть, у 90-ті роки стали комп'ютерну мову і, на жаль, лексика наркоманів. Втім, як раніше, так і тепер джерелом сленгу є звичайний літературну мову. Просто зміст окремих слів нормальної мови школярами переінакшується.

Ось деякі приклади, що пояснюють етимологію сленгових слів та виразів (з різних джерел):

а) Нові переносні значення слів, що належать до нейтральної лексики

Обломитися - дістатися випадково, по блату.

Ліхтар - магнітофон. Мені нещодавно такий ліхтар обламався.

Відстій - погано, невдало; відстійний - поганий. Відстійний у тебе прикид, братан!

Кльовий - хороший, веселий. Кльова кіношка, просто відпад.

(До речі, слово дуже старе, є ще у Даля: кльовий - хороший, гарний, красивий. Кльова наречена.)

Крутий - дуже хороший, чудовий, іноді «сильний». Крутий мужик цей Чак Норріс.

Їжак - дурний, нетямущий чоловік, іноді лох, тобто простак, жертва обману. Не плутати з їжачків пащі - займатися нісенітницею, дурницями.

Фіолетово (= по фігу, по фені) - все одно. Ти яке морозиво любиш - шоколадне або вершкове? - Та мені фіолетово.

У брухт - лінь, небажання що-небудь робити. А мені в лом цим займатися.

Облокотиться - нехтувати чим-небудь. Тобі ця книжка сподобалася? - Так облокотиться я на неї хотів!

Стрілка - заздалегідь намічена зустріч, супроводжувана бійкою. Забити стрілку - домовитися про зустріч.

Труби - широкі штани.

Липа, липовий - несправжній, підроблений. Довідка-то в тебе про хвороби липова.

Перець - хлопець, чоловік. Дивися, який перець пішов.

Гальмо (дієслово гальмувати) - людина, яка повільно міркує.

Бадилля - дурниця або ерундовий дію. Бадилля посіяно (зацвіла) - почалося щось ерундовий.

Чисто конкретно, реально, в натурі, зуб даю - насправді.

Біла, біляк - комп'ютерна миша.

Вантажити - давати велику кількість непотрібної інформації, іноді навмисно забовтувати. Ти мене своїми проблемами не грузи.

Вантажівка, грузило (іменники) - той, хто дає таку інформацію.

б) Нові переносні значення технічних термінів

Клон (від клонувати), те ж саме скан - скопійоване, списане. Це твоє твір або клон?

Мобіла (від мобільний) - телефон, зв'язок.

Самса (від абревіатури SMS) - спосіб мобільного зв'язку.

Глюк (дієслово глючити) - помилка, незавершеність в комп'ютерній програмі. У мене принтер глючить.

Редакційне уточнення

Слово глюк прийшло з сленгу хіпі, де означає галюцинацію. Уживано також причастя глюченний, пор.: Windows 98 - досить глюченний продукт.

в) Слова, утворені від іноземних слів

Крезанутий (від англ. Craze) - божевільний.

Дикий (від німецького dick) - товстий.

Фазер (від англ. Father) - батько.

Флет (від англ. Flat) - будинок.

Погоал Хома (від англ. Go home) - пішов додому, спочатку гоу хоум, далі Гоулі хоум, угоул хоум, тобто в англійські слова, передані російськими літерами, вкрапляються російські приставки, в результаті виходить нове сленгове слово, характерне для тих, хто вивчає саме цю мову.

Голдовий (від англ. Gold) - будь-який виріб із золота.

Лаккі, лаккік (від англ. Luck) - щасливий, щасливчик.

г) Слова, запозичені з злодійський лексики

Тусовка (спочатку з кримінальної сфери) - збіговисько людей.

Дах - захист.

Шухер - небезпека.

Шмон - перевірка щоденників, збір зошитів на перевірку.

Братва - звернення.

д) Слова, запозичені з жаргону наркоманів

Колеса - наркотичні пігулки.

Сісти на голку - почати приймати наркотики.

Косяк - самокрутка з наркотиком.

Нюхачі - токсикомани.

Наколотий - що знаходиться під дією наркотику.

Фієста - одурманений. У нього фієста.

Наркота - наркотики.

Напевно, у всіх школах завжди були і будуть такі слова, які зрозумілі будь-якій людині. До тих пір, поки існують учні і вчителі, будуть домашки, змінка, училка, фіз-ра, літ-ра, матіка і т.п. Але при цьому в кожній школі є свої, ніде більше не вживані слова. У школі, де я раніше навчався, були свої, особливі вираження. Іспит називався клаузорной роботою (від німецького klausur), на сленгу це звучало кляуза. Щопонеділка на уроці російської мови був зоровий диктант - зрілка, вчителі призначали школярів-лаборантів - Лабов.

У нашому ліцеї є такі уроки, як Бом - бесіди про музику, БТ - бальні танці, а тб - це не «танці бальні», а наш директор Тетяна Борисівна. Свята ж у нас називаються мокніть (московські вікна).

Висновок

Отже, сленг був, є і буде в шкільній лексиці. Добре це чи погано? Питання, мабуть, неправомірно. Сленг не можна ні заборонити, ні скасувати. Він змінюється з плином часу, одні слова вмирають, інші - з'являються, точно так само, як і в будь-якому іншому мовою. Звичайно, погано, якщо сленг повністю замінює людині нормальну мову, - тоді це просто якась людожерка Еллочка. Але сучасного школяра зовсім без сленгу уявити неможливо. Головні переваги тут - виразність і стислість.

Не випадково, що в даний час сленг вживається в пресі і навіть у літературі (причому не тільки детективного жанру) для надання мови жвавості. Навіть державні діячі високого рангу використовують у своїх виступах сленгові вирази. Піймаємо у вбиральні - в сортирі будемо мочити їх, - сказав про терористів В.В. Путін. Отже, не можна ставитися до сленгу як до чогось того, що тільки забруднює російську мову? Це невід'ємна частина нашої мови?

Список літератури

1. Білих Г., Пантелєєв Л. Республіка ШКІД. СПб., 1994.

2. Бруштейн А.Я. Дорога йде вдалину ... М., 1964.

3. Гоголь Н.В. Вій. Собр. соч. у 6 томах. Т. 2. М., 1952.

4. Даль В.І. Тлумачний словник живої великоруської мови. М., 1994.

5. Єлістратов В.С. Словник російської арго. М., 2000.

6. Паустовський К.Г. Повість про життя. М., 1993.

7. Помяловський Н.Г. Нариси бурси. М., 1981.

8. Рибаков О.М. Кортик. М., 1987.

9. Чарський Л.А. Записки інститутки. С., 1993.

10. Юган І., Юганова Ф. Словник російського сленгу. М., 1997.

11. Михайлов К. Шкільний сленг


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Культура і мистецтво | Реферат
38.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Молодіжний сленг і жаргон
Комп`ютерний сленг
Молодіжний сленг у пресі
Поговоримо про сленг
Сленг і жаргон проблема дефініції
Молодіжний сленг у лінгвістичному та соціальному аспектах
Сленг Дружні зустрічі з англійською мовою
Молодіжний сленг і його відображення в сучасних ЗМІ
Шкільний інтернет-сайт
© Усі права захищені
написати до нас