Характеристика промислового центру Херсон

Характеристика промислового центру Херсон (Херсонська область)

Підсумкова практична робота

учня 9-Б класу

середньої школи № 16

м. Києва

Шевченка Миколи

ХЕРСОН — місто, обл. центр. Розташований на правому бе­резі Дніпра, за 25 км від Дні­провського лиману Чорного м. Залізничний вузол, морський і річковий порт, аеропорт. Пл. 206 км². Поділяється на три міські райони. Населення 361,2 тис. чол. (1990). Засн. 1778 на місці військ, укріплення, перші згадки про X. належать до 1737.

Поверхня хвиляста, розчлено­вана балками, ярами; є блюдце-подібне зниження. Перевищен­ня висот до 52,5 м. Пересічна т-ра січня —3,2°, липня +23,0°. Опадів 380 мм на рік. Діє Херсонський облас­ний центр по гідрометеорології. Пл. зелених насаджень 3122 га. У місті — ботсад, 2 дендропар­ки і парк — пам'ятки садово-паркового мистецтва, 7 пам'я­ток природи (всі — місц. зна­чення).

X.— значний пром. центр Пд. України. Його спеціалізацію визначають суднобудування і судноремонт, с.-г. машинобуду­вання, текст, і консервна галузі промисловості. Суднобудуван­ня і судноремонт представлені суднобуд. виробничим об'єд­нанням (випускає сучасні оке­анські танкери, суховантажні судна, контейнеровози, залізо­бетонні доки, ліхтеровози), суд­нобуд.-судноремонтним (паса­жирські теплоходи та катери, самохідні річкові баржі, букси­ри тощо) та суднорем. з-дами (обслуговує судна Азово-Чор-номорського басейну, випускає потужні плавучі доки). Головне підприємство с.-г. машинобуду­вання — виробниче об'єднання «Херсонський комбайновий завод імені Г. І. Петровсько-го» — випускає самохідні ку­курудзозбиральні комбайни «Херсонець», дощувальні уста­новки та ін. с.-г. техніку. Серед ін. підприємств галузі — з-ди карданних валів та електро­машинобудівний. Найбільші підприємства легкої пром-сті об'єднання: виробниче бавов­няне та обласне виробничо-торг. взуттєве; швейна, спорт, виробів ф-ки.

Значного розвитку набула в місті харч. пром-сть (консерв­ний комбінат, консервний, хліб­ний, молочний, виноробний, безалкогольних напоїв з-ди; м'ясний, рибний, хлібопродук­тів комбінати; кондитерська, макаронна, харчосмакова ф-ки). Пром-сть буд. матеріалів пред­ставлена домобуд. і пром. буд. матеріалів комбінатами, виробничим об'єднанням буд. матеріалів, з-дами залізобетон­них виробів, буд. деталей. Працюють нафтопереробний і скло-виробів з-ди.

X.—важливий культурний центр республіки. Функціону­ють 3 вузи: пед. (з ф-том при­родничих наук), с.-г., індустрі­альний; вечірній філіал Мико­лаївського кораблебуд. ін-ту; 14 середніх спец.навч.закладів (серед них — гідрометеоролог. технікум); 12 профес.-тех. уч-щ. Український н.-д. ін-т зрошу­ваного землеробства з ком­плексним селекційним цент­ром по рослинництву в умовах зрошування, ін. наук. устано­ви і проектно-конструкторські орг-ції. У місті — Херсонський відділ Географічного т-ва Ук­раїни, Херсонський обласний будинок природи, 2 держ. музеї — Херсонський крає­знавчий музей та худож. музей, 2 театри — український муз.-драматичний та ляльок; обл. філармонія. Планетарій. Бюро подорожей та екскурсій. Ту­рист. готель *Лілея».

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ. Утворена ЗО.III 1944. Розташо­вана на Пд. України. На Пн. межує з Дніпроп., на Зх.— з Микол., на Сх.— із Запоріз. областями, на Пд.— з Респ-кою Крим. Омивається водами Чор­ного і Азовського морів. Пл. 28,56 тис. км² (4,7 % тери­торії України). Нас. 1248,8 тис. чол. (на 1.1 1990; 2,4 % насе­лення республіки). Центр — м. Херсон. В «"ласті — 18 ра йонів; 9 міст, у т. ч. З обласного підпорядкування, ЗО с-щ міськ. типу, 675 сільс. населених пунктів.

Близькість X. о. до пром. цент­рів Донецько-Придніпровсько-го економічного району, ви­хід до Азово-Чорномор. ба­сейну і наявність великої річ­кової магістралі — Дніпра є сприятливими факторами для розвитку нар.-госп. комплексу, зумовлюють її значний трансп.-

розподільний і рекреаційний потенціали. З положенням у степовій природній зоні пов'я­зане гол. природне багатство області — зем. ресурси, але посушливий клімат, маловод-ність і слаба залісеність не­гативно впливають на розвиток с.-г. вироби.

Населення і трудові ресурси. У нац. складі переважають українці (бл. 75,7 %), прожи­вають також росіяни (бл. 20,2 %), білоруси, євреї та ін. національності. Пересічна гу­стота нас. 44 чол. на 1 км², що майже вдвічі нижче, ніж у середньому по республіці. Найгустіше заселені пд.-зх. частина області та приміські райони. Міське населення ста­новить 767,6 тис. чол. (61,5 % всього населення області), що значно нижче середньоресп. рівня урбанізації (75 %). Пере­важають середні та малі міста, розташовані вздовж мор. узбе­режжя, по Дніпру та на пере­хрестях основних трансп. магі­стралей. Близько ²/, міськ. населення сконцентровано у Херсоні, який разом зі своїми містами-супутниками Цюру-пинськом і Голою Пристанню утв. Херсонську міську агло­мерацію. Система міськ. роз­селення формується у пониззі Каховського водосховища — Нова Каховка, Каховка, Бери-слав. Ін. великі міста — Гені-чеськ, Скадовськ. Сільс. розсе­лення розріджене, пересічна густота населення у сільс. мі­сцевості бл. 17 чол. на 1 км². Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра і Каховського водосховища (20—ЗО чол. на 1 км²). Помітно зростає насе­лення, у т. ч. і сільське у ра­йонах, де створені потужні

Площа зелених насаджень у .іеле-них зонах міст і селищ міського типу Херсонської області (тис. га).

зрошувальні системи — Ка­ховському, Чаплинському, Ска-довському, Каланчацькому. В нар. г-ві області зайнято близько 635 тис. чол.; переваж­на більшість — у галузях ма­теріального вироби.: у пром-сті — 25 %, с. г.— 28,3 %. У не­виробничій сфері зайнято мен­ше 25 % трудових ресурсів області. Заг. рівень забезпече­ності трудовими ресурсами не­достатній.

Природні умови і ресурси.

У геоструктурному відношенні тер. області розташована на пд. краї Східно-Європейської плат­форми. Кристалічний фунда­мент занурюється від 0,1—0,3 на Пн. до 2—3,5 тис. м на Пд. На корі вивітрювання і граніто-гнейсових породах фундаменту залягає шарувата теригенно-карбонатна товща відкладів Причорноморської западини. На Пн. вона складається з па­леогенових карбонатних та гли­нистих порід, які місцями від-слонюються у річкових доли­нах, далі на Пд. під ними заля­гають карбонатні верхньокрсй-дові і піщано-глинисті нижньо-крейдові відклади. Верхній шар осадочного чохла склада­ється з міоценових пісків та глин і пліоценових вапняків-черепашників Південно-Укра-їнської монокліналі. Серед антропогенових найпоширені­шими є породи лесової форма­ції. Вони перекривають піщані алювіальні відклади різновіко­вих терас. Значну площу за­ймають піски 1-ї надзаплавної тераси на лівобережжі Дніпра нижче Каховського вдсх. Область розташована в ме­жах Причорноморської низови­ни, в нижній течії р. Дніпра. Поверхня — слабохвиляста рівнина, полого нахилена в пд. напрямі. Абсолютні висоти ко­ливаються від 100 до 10 м. Узбережжя Азовського м. і зат. Сиваш піднімається над рівнем моря лише на 5—10 м. На Пд. і особливо на Пд. Сх. рівнин­ність поверхні порушується подами і балками-розлогами (глиб. їх врізу досягає 10— 15 м). Поди займають бл. 20 % тер. області, їх глиб. 6—8 м (подекуди — до 15 м), пл. 0,2— 1 км² (бувають поди до 120 км²: Великий Чапельський, Агайманський та ін.). З інших форм рельєфу трапляються штучні насипи — могили (вис. до 20 м). На лівобережжі Дніп­ра смугою завдовжки до 140 км простягаються Олешківські піски з дюнами вис. 8—15 м. Берегова лінія порізана мілко­водними затоками і лиманами (Дніпровський лиман, Ягор-лицька, Тендрівська, Джарил-гацька, Каркінітська затоки Чорного м., Сиваш — Азов­ського м.), які відокремлюють невеликі півострови (частина п-ова Ягорлицький Кут, Чон-гарський та ін.) та довгі вузькі піщані коси (Тендрівська, Кін-бурнська, частина Арабатської Стрілки, Бирючий Острів). У межах області о-ви Джарилгач, Довгий, Круглий, Смалений, Бабин, Орлів, Чурюк, Куюктук (див. окремі статті). Серед корисних копалин облас­ті найпоширеніші вапняки, че-репашники, глини, піски, солі Сиваша і прибережних озер. Є торф (Кардашинське родовище), газ (Стріл ківське родовище). Ви­явлено запаси бокситів (Ви-сокопільське родовище). На узбережжі і в пониззі Дніпра багато солоних озер, ропа і гря­зі мають лік. властивості.

Клімат X. о. помірно континен­тальний з м'якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Пересічна т-ра січня від —5° на Пн. до —3° на Пд., липня відповідно +21,5, +23,5°. Період з т-рою понад +10° становить 215—230 днів. Сума активних т-р за рік 3200— 3400°. Річна кількість опадів незначна — 300—410 мм, пере­важна їх кількість випадає влітку у вигляді злив. Сніго­вий покрив нестійкий. Се­ред несприятливих кліматич. явищ, що завдають шкоди г-ву — суховії (25—ЗО днів на рік, в окремі роки — 50—60), пилові бурі (3—8 днів, у районі Херсона — до 9—12 днів), град (1—2 дні). Весняні й осінні посухи повторюються кожні 2—3 роки, найчастіше вони бу­вають на Пд. області. X. о. роз­ташована у двох агрокліматич. зонах — посушливій, дуже теп­лій (пн. частина) і дуже посуш­ливій, помірно жаркій зоні з м'якою зимою. Діє Херсонський обласний центр по гідрометео­рології, якому підпорядковано 9 метеостанцій: Херсон, Нова Каховка, Генічеськ, с-ща міськ. типу Велика Олександрівка, Нижні Сірогози, Асканія Но­ва, села Бехтери, Попелак, Хорли.

У межах області лише 6 річок довж. понад 10 км. Гол. ріка — Дніпро (нижня течія; перетинає область з Пн. Сх. на Пд. Зх.) з прит. Інгульцем. Поблизу гирла Дніпро поділяється на рукави (найбільший — Кін­ська) і утворює т. з. Дніпров­ські плавні. Значні площі на Пд. та Сх. області не мають поверхневого стоку. По долинах річок невеликі ставки, озера, на Дніпрі — Каховське водо­сховище. Пересічна густота річ­кової сітки становить 0,1 км/км ². Для річок області ха­рактерне мішане живлення: снігове становить 85—90 %, підземне — 10—15 %. При­родний режим річок змінений внаслідок їх зарегульованості. Річки і водойми використо­вують для водопостачання, зро­шування, риборозведення. Ли­мани і затоки мають рибопром. і рекреаційне значення. Серед зональних типів грунтів переважають чорноземи півден­ні малогумусні і слабогумусо-вані, які змінюються чорно­земами південними солонцюва­тими, далі на Пд.— каштано­вими солонцюватими грунтами в комплексі з солонцями. Ха­рактерні для області інтра-зональні лучно-чорноземні і дернові осолоділі глейові грун­ти і солоді подів. У межах Ниж­ньодніпровських пісків — дер­нові піщані та глинисто-піщані переважно неоглеєні грунти в комплексі з слабогумусовани-ми пісками і чорноземними піщаними грунтами подекуди з кучугурним рельєфом. На пі­щаних островах і косах — дер­нові переважно оглеєні піщані, глинисто-піщані і супіщані грунти в комплексі з слабогу-мусованими пісками. У плав­нях Дніпра — торфово-болотні грунти, у заплаві Інгульця — лучні грунти на алювіальних відкладах. Майже вся територія області розорана. X. о. лежить у Причорномор­ській (Понтичній) степовій гео­ботанічній провінції. Характер­ні ксерофітно-різнотравно-тип-чаково-ковилові і типчаково-ковилові степи,заплавні і подо­ві луки. Природні степи зберег­лися лише в долинах річок і на схилах балок. Домінують ковила волосиста, ковила Лес-сінга, типчак, житняк гребін­частий, полин кримський. Для подів характерні асоціації пи­рію подового з гірчаком і хрі­ном. У заплавах росте вербняк, пирій повзучий, мітлиця біла, осока тощо, на болотах і Дні­провських плавнях — очерет, рогіз, куга озерна, осока. На піщаних аренах ростуть дубові та березові гайки, вербово-ше­люгові зарості, ксерофітні зла­ки. Нижньодніпровські піски засаджені сосною, садами, ви­ноградниками. На узбереж­жях заток і лиманів зро­стають солонець європейський трав'янистий, содник, айстра степова тощо. Лісові насаджен­ня займають бл. 90 тис. га. Тваринний світ області різно­манітний: риб — 182 види, земноводних — 8, плазунів — 11, птахів — бл. 300, ссавців — до 70 видів. Водяться лиси­ця руда, заєць-русак, тхір степовий, ховрах крапчастий і ховрах малий, бабак, сліпак тощо. Серед птахів найпошире­ніші куріпка сіра, шуліка чор­ний, боривітер степовий, орел степовий, жайворонок; у плав­нях — коровайка, норець чор-ношиїй, баклан великий, мар­тин сріблястий, лебідь-шипун, чапля руда, лунь болотяний. У річках і ставках водиться щука, окунь, судак, рибець, са­зан, лящ, короп. У Чорному морі пром. значення мають бич­ки, кефаль, хамса, чехонь, скумбрія, осетрові, ставрида та ін.

X. о. лежить у межах При­чорноморської середи ьостепової фізико-географічної провінції (пн. частина) та Причорно-морсько-Приазовської сухо-степової фізико-географічної провінції. Переважають се-редньостепові рівнинні та луко-степові низовинні, на Пд.— су-хостепові примор. природно-тер. комплекси з фрагментами солонців і солончаків. Серед сучас. природних і при­родно-антропогенних процесів, несприятливих для с.-г. ви­роби.,— ерозія (еродовано 115 тис. га), засолення грунтів, зсуви, дефляція, замулюван­ня водойм, річищ річок, абра­зія (щорічно на площі бл. 100 га, особливо на берегах Каховського вдсх.). У боротьбі з негативними процесами засто­совуються комплексна меліора­ція, контурне землевпорядку­вання, створення полезахисних, водоохоронних і протиерозій­них лісосмуг, залісення пісків, поліпшення луків тощо. У Цюрупинську працює Нижньо­дніпровська н.-д. станція залі­сення пісків і виноградарства на пісках.

На Херсонщині — 69 територій та об'єктів природно-заповідно­го фонду (заг. пл. 123,3 тис. га): 2 біосферні заповідники (Асканія-Нова, частина Чорно­морського біосферного заповід­ника), 5 заказників (Бакайсь-кий заказник. Березові Колки, Джарилгацький заказник, Ягор-лицький заказник. Саги}, ден­дрологічний парк Асканія-Нова (всі — респ. значення); 7 заказників, 32 пам'ятки при­роди, 12 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 10 заповідних урочищ місц. зна­чення.

Народногосподарський комп­лекс. Г-во області — це розви­нений аграрно-індустріальний комплекс, у складі якого бага­тогалузеве інтенсивне с. г., по­тужна харч. пром-сть, машино­будування, нафтопереробна, лег­ка промисловість, буд. індуст­рія, транспорт. У загальному обсязі продукції с. г. і пром-сті частка с.-г. продукції переви­щує 85 %.

Промисловість. Провідними га­лузями пром-сті є машинобуду­вання і металообробка (понад 39 % товарної пром. продук­ції), легка (бл. 23 %), харчова (понад 15 %) та паливна (10 %). У структурі маш.-буд. галузі виділяють суднобуду­вання і судноремонт, с.-г. та електротех. машинобудування. У Херсоні будують океанські танкери, суховантажні судна, рудовози, контейнеровози, ліх­теровози, дизель-електроходи для арктичної навігації, пла­вучі доки для ремонту суден, проводять ремонтне обслугову­вання пром. суден Азово-Чор-номорського басейну; для по­треб річкового флоту випус­кають річкові та озерні паса­жирські теплоходи, катери, зем­снаряди, баржі,буксири, судна мішаного типу «ріка — море» (суднобуд. виробниче об'єд­нання, суднобуд.-суднорем., су-днорем. з-ди). Серед ін. маш.-буд. підприємств — виробниче об'єднання «Херсонський ком­байновий з-д імені Г. І. Петров-ського», з-ди карданних ва­лів і електромашинобудівний (Херсон), електрозварювально­го устаткування (Каховка), електромаш.-будівні (Нова Ка­ховка, Берислав) та ін. Забез­печеність місц. с.-г. сировиною, наявність рибних ресурсів зумо­вили значний розвиток харч. пром-сті. Важливе значення мають консервна (херсонські консервні комбінат і з-д, Ска-довський консервний з-д) і виноробна (Херсон, Берислав, Нова Каховка, Генічеськ, Цю-рупинськ) галузі. Значного роз­витку набула м'ясна (Херсон, Новотроїцьке, Нова Каховка), мол. і маслосироробна (Бери-слав, Генічеськ, Скадовськ, Херсон), олійно-жирова (Хер­сон), рибна (Генічеськ, Херсон), борошномельно-круп'яна пром-сть. Серед галузей легкої пром-сті осн.значення має текстиль­на (Херсон, виробниче бавовня­не об'єднання). Є окремі під­приємства швейної, взут., три­котажної та ін. галузей лег­кої пром-сті (Херсон, Гені­чеськ, Цюрупинськ). На девіз­ній сировині працює Херсон. нафтопереробний з-д. У Херсо­ні — з-д скловиробів, у Цю­рупинську — целюлозно-папе­ровий з-д. Пром-сть буд. мате­ріалів переробляє місц. сирови­ну (з-ди залізобетонних виробів та вапнякові в Херсоні, Ка­ховці, Новій Каховці, Білій Криниці, Архангельському; до-мобуд. комбінати в Херсоні та Новій Каховці). В межах області сформувався с.-г. вироби, області є виногра­дарство. На площі 26 тис. га вирощується бл. 300 сортів ви­нограду. Значні площі займають садові насадження (24 тис. га); переважають кісточкові куль­тури — абрикоси, персики, черешня, сливи; вирощують також айву, яблуні, груші. Серед галузей тваринництва провідне місце посідає скотар­ство м'ясо-мол, напряму, сви­нарство, тонкорунне вівчарство та птахівництво. В області —163 колгоспи, у т. ч. 9 риб-колгоспів, 169 радгоспів. Функ­ціонують понад 20 спец. г-в по вирощуванню яловичини, біль­ше ЗО — по вирощуванню сви­нини, 15 птахоінкубаторних станцій, 3 птахофабрики; 19 комбікормових з-дів (Біла Кри­ниця, Каланчак, Каховка та ін.). На Чорному й Азовському морях та Дніпрі й Інгульці — рибальство. В області сформува­лися такі спеціалізовані агро-пром. комплекси (АПК): зер-нопромисловий, виноградарсь­ко-виноробний, плодоовочекон-сервний, олійно-жировий, м'ясо-, молоко- та птахопроми-слові.

Транспортна система. В області розвинуті всі види транспорту:залізничний, автомобільний, річковий, мор., повітр., трубо­провідний. Заг. довж. з-ць 1988 становила 459 км, густота — 16,1 км на 1000 км³. Залізничні вузли — Херсон, Каховка. Заг. довж. автомоб. шляхів 5,4 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям — 5,0 тис. км. Густо­та автомобільних шляхів з твер­дим покриттям — 176,8 км на 1000 км². Морські порти: Херсон, Генічеськ, Скадовськ. Судноплавство по Дніпру, річ­кові порти: Херсон, Нова Ка­ховка, Гола Пристань. У Хер­соні — аеропорт. Тер. області проходять траси нафтопроводу Кременчук — Херсон, аміако-проводу Тольятті — Одеса, га­зопроводу Шебелинка — Оде­са.

Внутрішні відміни. На тер. області виділяють чотири госп. підрайони. Південно-За-х і д н й й (Нижньодніпров­ський) підрайон спеціалізуєть­ся на суднобудуванні і судно­ремонті, легкій і харч. пром-сті, вироб. паперу і буд. матеріалів; с. г. приміськ. типу. Основу госп. комплексу становить Хер­сон. пром. вузол. У С х і д н о-м у підрайоні, що охоплює лівобережжя центр, частини об­ласті, розвинуті машинобуду­вання і металообробка, харчо­ва пром-сть, вироби, електро­енергії, буд. матеріалів; зрошу­ване землеробство (вирощуван­ня озимої пшениці, кукурудзи на зерно, соняшнику, баштан­них). Осн. пром. центри — Нова Каховка, Каховка. Пром-сть Північного підрайону базується на переробці с.-г. сировини, добуванні буд. мате­ріалів. Рослинництво гол. чин. зернового, тваринництво — м'ясо-мол, напрямів. Розвинуті садівництво, виноградарство, баштанництво. Пром. центри: Борислав, Нововоронцовка, Ви-сокопілля та ін. Галузі спе­ціалізації Приморського підрайону — металообробка, харч., легка та пром-сть буд. матеріалів. Зрошуване земле­робство (вирощування озимої пшениці, кукурудзи на зерно, овоче-баштанних, винограду та фруктів). Пром. центри: Гені­чеськ, Скадовськ, Новоолексі-ївка.

Невиробнича сфера. У X. о.—З вузи: пед. (з ф-том природни­чих наук), с.-г., індустріальний (всі — в Херсоні); 19 серед. спец. навч. закладів (серед них — Херсон, гідрометеоро­лог. технікум); 24 профес.-тех. уч-ща. У Херсоні працює Укр. н.-д. ін-т зрошуваного земле­робства, в Асканії-Новій Чап-линського р-ну — н.-д. ін-т тва­ринництва степових районів «Асканія Нова». Діє Херсон­ський відділ Географічного то­вариства України, Херсонський краєзнавчий музей, Генічеський краєзнавчий музей. Херсон­ський обласний будинок приро­ди. а також худож. музей; театри: укр. муз.-драм. та ля­льок, обл. філармонія (Херсон). Рекреація. Область має значні можливості розвитку курорт­ного г-ва та масового відпочин­ку у долинах Дніпра, Інгульця, на узбережжях Каховського водосховища. Дніпровського лиману. Чорного і Азовського морів, але використовуються во­ни незначною мірою. Функціо­нують курорти Гола Пристань і Скадовськ та курортна мі­сцевість Арабатська Стрілка. В області — 8 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням та 38 будинків і пансіонатів відпо­чинку, численні бази відпочин­ку та шкільні табори. Обл. тур. екскурсійне виробниче об'­єднання (з 1991 — відділення Укр. акціонерного товариства по туризму і екскурсіях); 4 бюро подорожей та екскурсій (Херсон, Асканія Нова, Гені­чеськ, Скадовськ), 2 туристські готелі («Лілея» у Херсоні, «Но­ва Каховка» у Новій Каховці), 2 турбази («Чорномор» у смт Лазурному Скадовського р-ну та ім. Остапа Вишні у с. Крин-ках Цюрупинського р-ну). Тер. області проходять 5 планових туристських маршрутів. Чис­ленні об'єкти туризму (див. карту; за станом на 1991).