Фінанси підприємств 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти і науки України
Приазовський державний технічний університет
Кафедра «Фінанси і банківська справа»
Конспект лекцій
з курсу «Фінанси підприємств»
(Для студентів економічних спеціальностей
денної та заочної форм навчання)
Маріуполь 2006

Теми лекцій
1. Значення фінансів підприємств.
2. Організація грошових розрахунків на підприємствах.
3. Грошові надходження підприємств.
4. Формування і розподіл прибутку підприємств.
5. Оподаткування підприємств.
6. Оборотні кошти підприємств та їх фінансове забезпечення.
7. Кредитування господарської діяльності підприємств.
8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів.
9. Фінансове планування на підприємствах.
10. Оцінка фінансового стану підприємств.
11. Фінансова санація і банкрутство підприємств.

Тема 1. Значення фінансів підприємств

Основні питання теми

1. Поняття фінансів підприємств і їх суть.
2. Місце фінансів підприємств у фінансовій системі.
3. Функції фінансів.
4. Поняття грошових фондів і фінансових ресурсів підприємства.
5. Економічні способи і методи формування фінансових ресурсів на підприємствах.
6. Джерела формування фінансових ресурсів підприємств.
7. Основи організації фінансів підприємств.
8. Особливості фінансів підприємств в залежності від форм власності та сфер діяльності.
9. Фінанси підприємств в умовах формування ринкової економіки.
10. Значення і завдання фінансової роботи на підприємствах.
Фінанси підприємств є складовою частиною фінансової системи. Фінанси підприємств виражають сукупність економічних грошових відносин, пов'язаних із розподілом вартості суспільного продукту.
Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають грошові відносини, пов'язані з первинним розподілом вартості суспільного продукту, формуванням і використанням грошових доходів і децентралізованих фондів.
До фінансів належать такі групи фінансових відносин, пов'язаних з:
- Формуванням статутного фонду;
- Створенням і розподілом грошових доходів (виручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств);
- Інвестуванням в цінні папери, отриманням дивідендів, пайовими внесками і сплаченими штрафами і т.д.;
- Отриманням і погашенням кредитів та їх оплатою;
- Отриманням відсотків по депозитних рахунках;
- Страховими платежами;
- Сплатою податків, зборів та обов'язкових платежів;
- Внутрішньовиробничих розподілом доходів та фондів.
Функції фінансів підприємств:
1. виробнича;
2. розподільна;
3. контрольна.
Виробнича функція виявляється у формуванні фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності.
Розподільна функція виражається у розподілі та використанні фінансових ресурсів для забезпечення поточної та інвестиційної діяльності.
Контрольна функція виражається у здійсненні контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів.
Основою організації фінансів підприємств є комерційний розрахунок.
Основні принципи господарського механізму в ринковій економіці:
- Саморегулювання;
- Самоокупність;
- Самофінансування.
Оптимальність взаємодій фінансових відносин досягається використанням усіх фінансових категорій: виручки, прибутку, амортизації, оборотних коштів, кредиту, бюджету, податків, нормативів, пільг, санкцій і т.д.

Питання для контролю

1. Які загальні риси фінансів підприємств?
2. Які специфічні риси фінансів підприємств?
3. Які види грошових відносин відносяться до фінансових?
4. Які функції притаманні фінансам підприємств?
5. У чому суть виробничої функції фінансів підприємств?
6. У чому суть розподільчої функції фінансів підприємств?
7. У чому суть контрольної функції фінансів підприємств?
8. У чому відмітні особливості грошових коштів, фондів грошових коштів, фінансових ресурсів?
9. У чому суть фінансової роботи на підприємстві?
10. Як здійснюється управління фінансами на підприємстві?

Тема 2. Організація Грошових розрахунків на підприємствах

Основні питання теми

1. Суть і значення грошових розрахунків.
2. Способи розрахунків.
3. Форми розрахунків.
4. Види рахунків, що відкриваються підприємствам в комерційних банках.
5. Порядок використання грошових коштів з поточного рахунку підприємства.
6. Організація безготівкових розрахунків.
7. Розрахунки з використанням платіжних доручень.
8. Розрахунки з використанням платіжних вимог-доручень.
9. Розрахунки чеками.
10. Розрахунки акредитивами.
11. Розрахунки векселями.
12. Розрахунки шляхом заліку взаємних вимог (клірингові розрахунки).
13. Особливості розрахунків при факторингу.
14. Готівкові розрахунки.
15. Дотримання платіжної і касової дисципліни підприємствами.
Платежі виникають в процесі розподілу і перерозподілу грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг.
Сукупність усіх платежів становить грошовий оборот.
Маса грошових коштів, що у грошовому обороті може мати дві форми:
- Готівкову;
- Безготівкову.
Між цими формами існує тісний зв'язок.
Безготівкові розрахунки розглядаються як система, що включає:
1. класифікацію розрахунків;
2. організацію розрахунків;
3. форми документів;
4. взаємовідносини суб'єктів господарювання з банками.
Правові основи організації безготівкових розрахунків у господарському обороті регламентується законодавчими, інструктивними документами. Методичним центром з розробки форм і засобів розрахунків, є Національний банк України.
Основні форми безготівкових розрахунків наступні:
- Платіжними дорученнями;
- Платіжними вимогами-дорученнями;
- Чеками;
- Акредитивами;
- Векселями.
Принципи організації розрахунків:
1. обов'язкове зберігання грошових коштів усіма підприємствами та організаціями в банках;
2. право за підприємствами вибору банку для відкриття своїх рахунків;
3. самостійний вибір підприємствами форм розрахунків;
4. грошові кошти з рахунку списуються за розпорядженням власника;
5. поточний рахунок відкривається в банку з умовою повідомлення про відкриття в податкові органи;
6. момент здійснення платежу має бути максимально наближений до часу відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг;
7. платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту;
8. розрахунки між суб'єктами підприємницької діяльності можуть здійснюватися готівкою.

Питання для контролю

1. У чому особливості готівкових та безготівкових розрахунків.
2. Що являє собою грошовий оборот?
3. Які форми безготівкових розрахунків використовуються в господарському обороті?
4. Яка форма розрахунків є ефективною в сучасних умовах?
5. Які шляхи виходу із платіжної кризи?
6. У чому переваги і недоліки акредитивної форми розрахунків?
7. Що означає дотримання касової дисципліни?
8. Яка відповідальність передбачається за порушення розрахунково-грошової дисципліни?
9. Чи можуть підприємства розраховуватися між собою готівкою минаючи розрахунковий рахунок у банку?
10. Чи може підприємство мати кілька рахунків у банках?
11. Які рахунки, крім поточного, може мати підприємство в банку?
12. Чим відрізняється відзивний акредитив від безвідкличного?
13. Яка форма розрахунків краще: вексельна або акредитивна?
14. У чому відмінність форм розрахунків платіжними дорученнями і платіжними вимогами-дорученнями?

Тема 3. Грошові надходження підприємств

Основні питання теми

1. Економічна характеристика, склад і класифікація грошових надходжень.
2. Склад виручки від реалізації продукції.
13. Як визначається коефіцієнт абсолютної ліквідності?
14. Як визначається сума власних оборотних коштів.
15. Як розраховується забезпеченість оборотних засобів власними джерелами?
16. Що означає період інкасації дебіторської заборгованості?
17. Що означає коефіцієнт незалежності (автономності)?
18. Як визначається коефіцієнт маневреності?
19. Як оцінюється коефіцієнт фінансової залежності?
20. Як визначається рентабельність продажу?
21. Як оцінюється рентабельність власного капіталу підприємства?
22. Що означає показник оборотності мобільних коштів підприємства?
23. Як оцінюється рентабельність акції?
24. Які показники використовуються в міжнародній практиці для оцінки фінансового стану підприємства?

Тема 10. Фінансова санація і банкрутство підприємств

Основні питання теми

1. Економічна сутність санації підприємств.
2. Мета санації.
3. Умови проведення санації.
4. Класична модель фінансової санації.
5. Розробка проекту фінансового оздоровлення підприємств.
6. Фактори виникнення фінансової кризи на підприємствах.
7. Банкрутство підприємств.
8. Необхідність проведення санаційного аудиту.
9. Порядок проведення санаційного аудиту.
10. Інформаційні джерела проведення санаційного аудиту.
11. Оцінка та аналіз поточної кредиторської заборгованості.
12. Показники "каш-флоу".
13. Реорганізація (реструктуризація) підприємств.
14. Порядок проведення санації.
15. Наслідки банкрутства підприємств.
16. Фінансові джерела санації підприємств.
17. Фінансове оздоровлення підприємств.
18. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні підприємства-боржника.
19. Участь персоналу у санації підприємства.
20. Державна фінансова підтримка санації підприємств.
21. Форми державної фінансової підтримки.

Санація підприємств означає їх оздоровлення і представляє систему заходів від їх банкрутства.
Заходи можуть бути:
- Фінансово-економічні;
- Виробничо-технічні;
- Організаційні;
- Соціальні.
Особливе значення мають фінансово-економічні заходи, пов'язані з мобілізацією і використанням внутрішніх і зовнішніх джерел оздоровлення підприємства.
Мета фінансової санації полягає в покритті поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення та збереження ліквідності та платоспроможності підприємства, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів.
Рішення про проведення санації приймається у випадках:
- Наявності ініціативи підприємства і звернення кредиторів в арбітражний суд про визнання даного підприємства банкрутом;
- При зверненні до арбітражного суду з заявою про визнання свого банкрутства підприємства-боржника;
- Після закінчення місячного терміну з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство підприємства;
- Ініціативи фінансово-кредитних установ;
- Ініціативи заставодержателя майнового комплексу підприємства;
- Ініціативи Агентства з питань оголошення банкрутами підприємств (державних);
- Ініціативи Національного банку України.
Механізм фінансового оздоровлення підприємства представлений у вигляді класичної моделі санації (рис. 11.1).
Проект санації включає вступ і два розділи.
У вступі відображається: фінансовий стан підприємства, величина прибутку (збитків); аналіз причин кризової ситуації, характеристика ринків збуту продукції, кадровий потенціал та інші дані.
У першому розділі відображається конкретний план фінансового оздоровлення:
- План маркетингу та оцінка ринків збуту продукції;
- План виробництва і капітальних вкладень;
- Організаційний план;
- Фінансовий план.
У другому розділі проекту санації деталізують результати виконання проекту, дається оцінка ефективності запропонованої форми оздоровлення, і прогнозуються можливі ризики та збитки.
Основою вибору форми проведення санації є розрахунок ефективності санації.
Ефективність санації визначається:

(11. SEQ (\ * ARABIC \ s 1 1)
де Пр.доп - прогнозований обсяг додаткового прибутку;
Вл.сан - розмір вкладень на проведення санації.
Фінансова криза підприємства означає розбалансованість діяльності підприємства і обмеження можливостей його впливу на фінансові відносини.
Виділяють три види фінансової кризи:
1. безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства;
2. є загроза подальшого функціонування підприємства і потрібно невідкладне проведення фінансової санації;
3. кризовий стан і проведення ліквідації підприємства.
Головні фактори фінансової кризи підприємств:
а) зовнішні:
- Спад кон'юнктури в цілому;
- Інфляція;
- Нестабільність законодавства;
- Нестабільність фінансового та валютного ринків;
- Посилення конкуренції;
- Посилення монополізму;
- Політична нестабільність;
- Інші.
б) внутрішні:
- Відсутність стратегічної спрямованості діяльності підприємства;
- Низький рівень менеджменту;
- Низький рівень маркетингу;
- Незадовільне використання виробничих ресурсів;
- Інші.
Симптомами фінансової кризи підприємства є:
1. зменшення обсягів реалізації;
2. зменшення рівня прибутковості;
3. зростання витрат;
4. дефіцит власних коштів;
5. дефіцит оборотних коштів;
6. зниження ліквідності;
7. зменшення грошових надходжень;
8. зростання боргів;
9. повна неплатоспроможність;
10. і т.д.
Рішення про проведення санації підприємства чи про його ліквідацію приймається на основі укладання санаційного аудиту.
Методика причинно-наслідкового аналізу стану підприємства, що знаходиться у фінансовій кризі передбачає:
1. оцінку динаміки та структури валюти балансу;
2. аналіз джерел власних коштів;
3. аналіз структури дебіторської заборгованості;
4. аналіз структури кредиторської заборгованості;
5. аналіз структури активів;
6. аналіз формування та використання прибутку.
З метою визначення величини чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні підприємства, використовується показник "каш-флоу".
Коефіцієнт "каш-флоу" розраховується:

(11. SEQ (\ * ARABIC \ s 1 2)
де, З - сума заборгованості;
ДС - грошові кошти;
Фвл.к.с - фінансові вкладення короткострокові.
Одним із шляхів санації є реорганізація (реструктуризація) підприємства, що означає злиття, приєднання, поділ, виділення.
Основна суть реорганізації полягає в повній або частковій зміні власника.
Умови санації затверджуються арбітражним судом, а саме:
- Згода між боржником і санатором про переведення боргу;
- Умови і порядок санації (реорганізації) боржника;
- Механізм сплати санатором боргу кредиторам.
Банкрутство підприємств означає недостатність кредитних активів і неспроможність підприємства задовольнити у встановлений термін пред'явлених вимог щодо сплати боргу кредиторам і виконати зобов'язання перед бюджетом.
До боржника арбітражний суд може затвердити наступні процедури:
1. реорганізаційні (санаційні);
2. ліквідаційні;
3. мирні умови.
При встановленні ліквідаційних процедур створюється ліквідаційна комісія, яка оцінює майно підприємства, що ліквідується.
Кошти, виручені від продажу майна підприємства в такому порядку:
1. покриття витрат, пов'язаних з веденням справи про банкрутство та з роботою ліквідаційної комісії, а також вимоги кредиторів, забезпечених заставою;
2. виконання зобов'язань перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків до статутного фонду);
3. задоволення вимог за державними і місцевих податках і неподаткових платежах до бюджету, вимог органів державного страхування та соціального забезпечення;
4. задоволення вимог кредиторів, не забезпечені заставою;
5. задоволення вимог працівників з повернення їх внесків до статутного фонду.
При недостатності коштів задовольняються претензії пропорційно кожної кредиторської сумі, відповідно до групи черговості.
Залишкове майно після задоволення претензій всіх кредиторів використовується відповідно до рішення власника. Для прогнозування банкрутства підприємств використовуються різні моделі. На практиці частіше використовуються моделі Е. Альтмана.
П'ятифакторна модель Е. Альтмана має такий вигляд:
З 1 = 1,2 х Х1 + 1,4 х Х2 + 3,3 х Х3 + 0,6 х Х4 + 0,999 х Х5, (11.3.)
Де, 1,2; 1,4; 3,3; 0,6; 0,999 - значення коефіцієнтів, знайдені емпіричним шляхом;
Х1, Х2, Х3, Х4, Х5 - показники, отримані в результаті розрахунку.
· X1-відношення робочого капіталу до суми всіх активів підприємства;
· X2 - рівень рентабельності капіталу;
· Х3 - рівень прибутковості активів;
· Х4 - коефіцієнт співвідношення власного і позикового капіталу;
· Х5 - оборотність активів.
Якщо отриманий результат менше 1,8 - ймовірність банкрутства підприємства дуже велика, якщо С1 знаходиться в межах від 1,9 до 2,7 - ймовірність банкрутства - середня; якщо С1 в межах від 2,8 до 2,9 - ймовірність банкрутства не велика ; якщо С1 вище 3,0 - ймовірність банкрутства незначна.
Двофакторна модель має наступний вигляд:
З 2 = - 0,3877 + Кп х (-1,0736) + Кз х 0,0579 (11.4.)
Де, Кп - показник поточної ліквідності (покриття);
Кз - показник питомої ваги позикових коштів у валюті балансу.
Якщо результат С2 виявляється негативним - ймовірність банкрутства невелика. Позитивне значення С2 вказує на високу ймовірність банкрутства.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України "Про підприємства в Україні", К. - 1991.
2. Закон України "Про підприємництво", К. - 1992.
3. Закон України "Про банки і банківську діяльність", К. - 1991.
4. Закон України "Про систему оподаткування", К. - 1997.
5. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", К. - 1999.
6. Закон України "Про податок на прибуток", К. - 1997.
7. Закон України "Про податок на додану вартість", К. - 1997.
8. Закон України "Про заставу", К. - 1992.
9. Бланк І.А. Управління фінансовою стабілізацією підприємства. К, 2003.
10. Василина О.Д. Державні фінанси України. Навч. посібн. - К.: Вища шк., 1997.
11. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. - М., 1996.
12. Ковальова А.М. Фінанси в управлінні підприємством. М.: Фінанси і статистика, 1995.
13. Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжніх корпорацій. - К.: Либідь, 1993.
14. Фінанси підпріємств. Під ред. А.М. Поддєрьогіна. К. - 1998 (2000, 2002, 2004).
15. Фінансове планування і контроль Под ред. М.А. Поукона і А.Х. Тейлора, М.: Инфра-М, 1996.
16. Фінанси. Під ред А.М Ковальової. М.: Фінанси і статистика, - 1998.
17. Фінанси. Під ред В.М Родіонової. М.: Фінанси і статистика, - 1994.
18. Фінанси. Грошовий обіг. Кредит. Під ред. Л.А. Дробозиной. М.: Фінанси. ЮНИТИ, - 1997.
19. Фінансове управління компанією. Під ред. Є.В. Кузнєцової. М.: Фонд "Правова культура", 1996.
20. Фінанси підприємств. Під ред Н.В Колчин. М.: Фінанси ЮНИТИ, - 2002.
21. А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулін Методика фінансового аналізу. М.: Инфра-М., - 1995.
3. Розрахунки виручки від реалізації продукції.
4. Використання виручки від реалізації продукції.
5. Грошові надходження від іншої реалізації.
6. Грошові надходження від фінансових інвестицій.
7. Грошові надходження при пред'явленні фінансових санкцій.
8. Бюджетні надходження (дотації, субвенції).
9. Надходження з позабюджетних фондів.
10. Склад доходів від позареалізаційних операцій.
11. Грошові надходження від фінансово-інвестиційної діяльності.
12. Формування валового доходу підприємства.
13. Формування чистого доходу підприємства.
Грошові надходження підприємств забезпечують потреби виробництва і обігу, виконання фінансових зобов'язань, формування доходів і прибутку.
Грошові надходження поділяються на внутрішні і зовнішні.
Внутрішні грошові надходження:
- Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг;
- Виручка від іншої реалізації;
- Доходи від позареалізаційних операцій;
- Доходи від фінансової діяльності.

Питання для контролю
1. З чого складаються грошові надходження підприємств?
2. Яку роль відіграють грошові надходження підприємств?
3. Що включають в себе внутрішні грошові надходження підприємств?
4. Як формуються надходження від позареалізаційних операцій?
5. У чому відмінність валових доходів від чистих доходів?
6. З яких складових частин складається виручка від реалізації продукції?
7. Які витрати підприємства відшкодовуються через виручку?
8. Від чого залежить розмір виручки від реалізації продукції?
9. Які використовуються методи для розрахунку виручки від реалізації продукції?
10. Які доходи підприємства отримують від фінансової діяльності?
11. Як формується валовий дохід підприємства?
12. З чого складаються чистий дохід підприємства?

Тема 3. Формування і розподіл прибутку.
Основні питання теми.
1. Економічне значення прибутку.
2. Балансова прибуток, поняття, склад.
3. Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) та її формування.
4. Фактори, що впливають на формування прибутку.
5. Собівартість продукції та її вплив на формування прибутку.
6. Встановлення цін на продукцію та їх вплив на формування прибутку.
7. Рентабельність продукції.
8. Формування прибутку від реалізації різних активів підприємства.
9. Формування позареалізаційної прибутку.
10. Прогнозування і планування прибутку підприємства.
11. Розподіл прибутку підприємства.
12. Чистий прибуток підприємства, її формування, розподіл і використання.
13. Фонди грошових коштів підприємства, що формуються за рахунок чистого прибутку підприємства.
14. Економічні методи регулювання розподілу і використання прибутку підприємства.
Прибуток являє собою частину вартості продукції, реалізованої підприємством, яка залишається після відшкодування витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією цієї продукції.
Прибуток є об'єктивною економічною категорією, пов'язана з первинним розподілом додаткового продукту.
Водночас прибуток є оцінним показником діяльності підприємства.
Прибуток є показником, який формується на мікрорівні.
Основним джерелом формування прибутку є прибуток від реалізації основної продукції (робіт, послуг).
Прибуток від реалізації продукції визначається:
Пр.реал. = РП.цен. - РП.себ.,
де, РП.цен - обсяг реалізованої продукції в цінах (без ПДВ, акцизного збору);
РП.себ. - Обсяг реалізації за собівартістю (повної).
Для визначення прибутку від реалізації продукції використовують такі методи:
· Прямого розрахунку;
· За показником витрат на 1 гривню;
· Аналітичний (економічний).
За методом прямого рахунку, розрахунку прибутку від реалізації проводиться наступним чином:
Пр.реал = å (Цi - Si) * Пi
де i - номенклатура продукції;
Пi - обсяг реалізації i-ої продукції;
Цi - оптова ціна i-ої продукції (без ПДВ та акцизу)
Si - повна собівартість i-ої продукції.
За методом показника витрат на 1 гривню продукції прибуток від реалізації визначається:
Пр.реал. = (1-ЗТП) * Пi,
де, ЗТП - витрати на 1 гривню продукції;
Пi - обсяг реалізованої продукції;
За аналітичному (економічному) методу розрахунок прибутку від реалізації продукції проводиться в такій послідовності:
1. визначається базова прибуток і базова рентабельність;
2. визначається порівняльна продукція планового періоду за собівартістю базового періоду;
3. розраховується прибуток, виходячи з рівня базової рентабельності в плановому періоді;
4. визначається вплив окремих факторів на зміну прибутку.
Пр.реал = Р.баз * [РП.себ.баз .* (1 ± dФ.)],
де Р.баз - рентабельність базова (коефіцієнт);
РП.себ.баз. - Обсяг реалізованої продукції за базовою собівартістю;
± dФ - вплив певних факторів (у коефіцієнтах)
Основні чинники зростання прибутку:
1. зростання обсягу виробництва;
2. зростання продуктивності праці;
3. зниження собівартості продукції за рахунок скорочення норм витрат сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів;
4. підвищення якості продукції, що випускається;
5. зміна структури продукції, що виготовляється;
6. підвищення ефективності використання основних виробничих фондів.
Розрахунок зміни прибутку може здійснюватися з урахуванням вплив кожного фактора.
При визначенні прибутку виникає необхідність враховувати зміни прибутку в залишках нереалізованої продукції.
Розрахунок проводиться за такою формулою:
Пр.реал = Пр.нач + Пр.вип. - Пр.кон.
Де, Пр.нач - прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду;
Пр.вип - прибуток від випуску продукції (товарів);
Пр.кон - прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду.
Прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду визначається шляхом множення залишків продукції на собівартість і середню рентабельність по підприємству за попередній період або в четвертому кварталі попереднього періоду з урахуванням прибутку на плановий період в цілому.
Прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду визначається шляхом множення залишків на собівартість і на середню планову рентабельність продукції в цілому по підприємству або в четвертому кварталі планового року з урахуванням прибутку на плановий період в цілому.
Розрахунок прибутку від реалізації продукції представляється наступним чином:
1. Залишки продукції на початок планового періоду:
· За оптовими цінами
· За собівартістю виробничої
· Прибуток
2. Випуск продукції в плановому періоді:
· За оптовими цінами
· За собівартістю повної
· З прибутку
3. Залишки продукції на кінець планового періоду:
· За оптовими цінами
· За собівартістю виробничої
· З прибутку
4. Реалізація продукції в плановому періоді (1 +2-3):
· За оптовими цінами
· За собівартістю повної
· По прибутку.
Слід звернути увагу, що для розрахунку прибутку від реалізації використовується повна собівартість, а в залишках продукції представлена ​​по виробничій собівартості. Отже для перекладу продукції, що знаходиться в залишках, необхідно враховувати коефіцієнт комерційних (невиробничих) витрат.
Отримана підприємством прибуток підлягає розподілу і використання.
Розподіл прибутку здійснюється у два етапи.
Перший етап - розподіл валового прибутку.
Другий етап - розподіл чистого прибутку та його використання.
Після сплати платежів з прибутку у відповідність до законодавства у підприємства залишається прибуток, яка називається залишається прибуток, який має відмінність від чистого прибутку, так як із решти прибутку підприємства сплачують різні штрафи.
На малюнку 1. представлено розподіл прибутку підприємства і формування чистого прибутку.

Прибуток
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства
Сплата фінансових санкцій, пред'явлених підприємству
Чистий прибуток
Платежі до бюджету:
· Рентні платежі
· Плата за землю
· Податок з власників транспортних засобів
· Податок на прибуток
· Податок на нерухомість


Рис.1. Формування чистого прибутку підприємства
Підприємства використовують чистий прибуток на свій розсуд.
З показником прибутку пов'язане показник рентабельності, що характеризує прибутковість, дохідність підприємства.
Для розрахунку рівня рентабельності використовується:
· Валовий прибуток;
· Прибуток від реалізації;
· Прибуток, що залишається у підприємства;
· Чистий прибуток;
· Прибуток від різних видів діяльності підприємства.
Прибуток може бути порівняна з показниками:
· Вартості майна підприємства;
· Власного капіталу;
· Позикового капіталу;
· Основного капіталу;
· Оборотного капіталу;
· Робочого капіталу;
· Вартості виробничих фондів;
· Собівартість реалізованої продукції;
· Собівартість певних видів продукції;
Питання для контролю.
1. Яке значення прибутку підприємства для її економіки та економіки держави в цілому?
2. Який основне джерело формування прибутку підприємства?
3. Які види прибутку підприємства?
4. У чому відмінність чистого прибутку від валової?
5. Як формується валовий прибуток підприємства?
6. У чому різниця чистого прибутку від прибутку, що залишається у підприємства?
7. Чи включається до виручки від реалізації продукції ПДВ?
8. Чи враховується ПДВ при визначенні прибутку підприємства?
9. Що включають в себе доходи від фінансово-інвестиційної діяльності?
10. З чого складаються позареалізаційні доходи підприємства?
11. Що представляють собою позареалізаційні витрати підприємства?
12. Як формується прибуток від реалізації продукції?
13. Які методи використовуються для визначення виручки від реалізації продукції?
14. Які методи використовуються для визначення прибутку від реалізації продукції?
15. Як визначається показник рентабельності?
16. Як використовується валовий прибуток підприємства?
17. Як використовується чистий прибуток підприємства
18. Які чинники зростання прибутку і рентабельності?
19. У чому суть методу прямого розрахунку прибутку?
20. У чому суть методу визначення прибутку за витратами на одну гривню продукції?
21. У чому суть аналітичного методу визначення прибутку?
22. За рахунок яких джерел підприємство може здійснювати благодійну діяльність, надавати спонсорську допомогу?

Тема 4. Оподаткування підприємств.
Основні питання теми.
1. Система оподаткування підприємств та її значення.
2. Види податків.
3. Акцизний збір, його економічна суть, порядок обчислення.
4. Податок на додану вартість, його економічна суть. Об'єкт оподаткування та порядок сплати.
5. Порядок заліку та повернення сум податку на додану вартість по сплачених матеріальних ресурсів.
6. Податковий кредит і його значення.
7. Податок на прибуток, його економічна суть, об'єкт оподаткування, порядок сплати.
8. Плата за землю, її економічна суть, об'єкт оподаткування, порядок сплати.
9. Податок з власників транспортних засобів, об'єкт оподаткування, порядок сплати.
10. Податок на майно підприємства та його економічна суть.
11. Місцеві податки і збори, види, їх економічна суть і порядок сплати.
12. Відрахування підприємств у цільові державні фонди (види фондів, об'єкти оподаткування, порядок сплати).
13. Гербовий збір та інші види податків і зборів, які сплачують підприємства, їх економічна суть, об'єкти оподаткування та порядок сплати.
14. Відповідальність підприємств-платників податків.

Податки (платежі, збори) являють собою обов'язкові платежі, встановлені державою для формування централізованих фінансових ресурсів, з метою забезпечення фінансування державних витрат.
Податки мають об'єктивний характер.
Основні функції податків:
1. фіскальна;
2. регулююча.
Системи оподаткування представляють собою сукупність податків, зборів, обов'язкових платежів до бюджетів різних рівнів та до державних цільових фондів.
Основні принципи побудови системи оподаткування такі:
· Обов'язковість;
· Рівнозначність;
· Пропорційність;
· Рівність;
· Соціальна справедливість;
· Стабільність;
· Економічна обгрунтованість;
· Рівномірність оплати;
· Компетентність;
· Єдиний підхід;
· Доступність;
Система оподаткування має дві підсистеми:
1. оподаткування юридичних осіб (підприємств);
2. оподаткування фізичних осіб.
Податки, збори, платежі поділяються на:
· Загальнодержавні;
· Місцеві.
Загальнодержавні та місцеві податки включають прямі податки і збори та непрямі (непрямі).
Основні види податків, що сплачуються підприємствами:
· Податок на прибуток;
· Плата (податок) за землю;
· Податок на додану вартість;
· Акцизний збір;
· Митний збір;
· Обов'язкові відрахування в державні цільові фонди.
Об'єктом оподаткування прибутку підприємств скоригований валовий дохід за мінусом валових витрат і нарахованих амортизаційних відрахувань.
Валовий дохід включає:
· Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) цінні папери;
· Доходи від спільної діяльності, лізингу;
· Доходи від позареалізаційних операцій;
· Інші доходи, у відповідність до законодавства.
До валового доходу не включається отриманий підприємством податок на додану вартість, акцизний збір.
До складу валових витрат включаються:
1. витрати, пов'язані з підготовкою, організацією, виробництвом, реалізацією продукції та охороною праці. Особливістю включення матеріальних витрат до валових витрати є їх включення при придбанні, а не при списанні на виробництві.
2. витрати на поточний капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення основних засобів в сумі не перевищує 10% їх сукупної балансової вартості на початок звітного періоду.
3. суми плати за землю, податок з власників транспортних засобів, місцевих податків і зборів;
4. інші витрати, у відповідність до законодавства.
Визначення об'єкта оподаткування прибутку представлено на малюнку.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або використовуваний в тому числі і на умовах оренди.
При оподаткуванні розрізняють:
· Землі сільськогосподарського призначення;
· Землі населених пунктів.
Об'єктом оподаткування на додану вартість є операції:
· Продаж товарів (робіт, послуг) на території держави, в тому числі послуги за договорами оренди, лізингу;
· Ввезення товарів, виконання робіт (послуг), що здійснюються нерезидентами (у тому числі лізинг, іпотека);
· Вивезення товарів за межі митного кордону.
Базою оподаткування є договірна (контрактна вартість). Для імпортованих товарів базою оподаткування є митна вартість, ввізне мито, акцизний збір.
При оподаткуванні доданої вартості застосовуються дві ставки: 1. - 20%; 2. - 0% (нульова ставка)
Нульова ставка застосовується на експортовану продукцію.
Підставою для включення ПДВ до податкового кредиту є податкова накладна, передана продавцем покупцю, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань у продавця.
Таким чином, сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, що виникли протягом звітного періоду.
Дата виникнення у платника податкових зобов'язань, у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг), має деякі особливості залежно від умов продажу учасників процесу, форм розрахунків:
1. при безпосередньому продажу товарів датою виникнення є зарахування коштів на банківський рахунок (касу) постачальника від покупця в оплату за продані товари (роботи, послуги);
2. при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій: дата відвантаження товару, дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг);
3. для бартерних операцій з нерезидентами: дата оформлення експортно-митної декларації підтверджує вивіз товару, дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг) нерезиденту, дата оформлення імпортної митної декларації, що підтверджує отримання товару, дата оформлення документа, що підтверджує факт отримання робіт (послуг) від нерезидента;
4. по імпортних товарах (роботах) датою виникнення є: по імпорту товарів - дата оформлення ввізної митної декларації, з імпорту робіт (послуг) дата списання коштів з рахунку платника або дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом.
Акцизний збір.
Об'єктами оподаткування є:
1. обороти з реалізації вироблених підакцизних товарів;
2. митна вартість імпортних товарів;
3. обороти з реалізації конфіскованого або безхазяйного майна.
Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір та ставки акцизного збору затверджуються в законодавчому порядку, є єдиними для здійснення експортних та імпортних операцій.
Ставки акцизного збору можуть бути встановлені в двох варіантах:
1. у твердих ставках (сумах) з одиниці реалізованих, завезених, переданих товарів;
2. у відсотках до обороту від реалізації (передачі) товарів.
Обов'язкові відрахування в державні цільові фонди.
Підприємства, як господарські суб'єкти беруть участь у формуванні централізованих державних фондів:
· Пенсійний фонд;
· Фонд соціального страхування;
· Інноваційний фонд.
Об'єктом оподаткування в пенсійний фонд є фактичні витрати на оплату праці.
Джерелами сплати обов'язкових відрахувань є:
1. собівартість;
2. прибуток.
Якщо витрати на оплату праці відносяться на собівартість (основна і додаткова заробітна плата), то джерелом сплати платежів є собівартість. Якщо оплата праці здійснюється за рахунок прибутку (премії, заохочення), то й платежі здійснюються за рахунок прибутку.
Об'єктом оподаткування в інноваційний фонд є обсяг від реалізації продукції (робіт, послуг), зменшеного на суму податку на додану вартість та акцизного збору.
Ставки оподаткування з обов'язкових платежів до цільових державних фондів застосовуються відповідно до законодавства.

Питання для контролю.
1. Що таке податки?
2. Чи є податки об'єктивною необхідністю?
3. Які функції виконують податки?
4. У чому суть фіскальної функції податків?
5. У чому суть регулюючої функції податків?
6. Що собою представляють об'єкти оподаткування?
7. Які принципи закладені в системі оподаткування?
8. Що собою представляє система оподаткування?
9. Які види податків відносяться до прямих?
10. Які види податків ставляться непрямим (непрямим)?
11. Які види податків належать до загальнодержавних?
12. Які види податків ставляться до місцевих?
13. Які основні види податків?
14. Що є об'єктом оподаткування прибутку?
15. Що включається до валового доходу?
16. Які витрати відносяться до валових?
17. Що є об'єктом оподаткування за землю?
18. Що є об'єктом оподаткування на додану вартість?
19. Що означає податковий кредит?
20. Що означають податкові зобов'язання?
21. Як визначається сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету?
22. Що є датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ?
23. Що є об'єктом акцизного збору?
24. Які товари відносяться до підакцизних?
25. Які види ставок акцизного збору?
26. У які цільові державні фонди проводяться обов'язкові відрахування підприємствами?
27. Що є об'єктами оподаткування в цільові державні фонди?
28. Які джерела обов'язкових платежів до цільових державних фондів?

Тема 5. Оборотні кошти, їх організація та фінансове забезпечення.
Основні питання теми.
1. Поняття оборотних коштів та їх особливості.
2. Склад і структура оборотних коштів.
3. Розміщення оборотних коштів.
4. Методи визначення потреб підприємства в оборотних коштах.
5. Поняття норм і нормативів оборотних коштів.
6. Джерела формування оборотних коштів.
7. Власні оборотні кошти.
8. Позикові оборотні кошти.
9. Оборотний капітал.
10. Робочий капітал.
11. Показники стану оборотних коштів.
12. Показники ефективності оборотних коштів.
13. Склад оборотних фондів.
14. Склад фондів обігу.
15. Склад нормованих оборотних коштів.
16. Недостача власних оборотних коштів та причини їх виникнення.
17. Джерела поповнення оборотних коштів.
18. Шляхи поліпшення використання оборотних коштів.
19. Значення прискорення оборотності оборотних коштів для економіки підприємства та його фінансового стану.
20. Розрахунок нормативу оборотних коштів економічним методом.
21. Вплив нестачі оборотних коштів на економіку підприємства і його фінансового стану.
22. Вплив надлишку оборотних коштів на економіку підприємства і його фінансовий стан.
Оборотні кошти являють собою грошові ресурси, які вкладені в оборотні виробничі фонди і фонду поводження, із метою забезпечення безперебійного виробництва та реалізації виготовленої продукції.
Оборотні кошти відносяться до активів підприємства.
Оборотні кошти класифікуються за трьома категоріями:
1. залежно від участі їх у кругообігу коштів;
2. від методів планування, принципів організації та регулювання;
3. від джерел формування.
Залежно від участі їх у кругообігу коштів, оборотні кошти поділяються на:
- Оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди;
- Оборотні кошти, авансовані у фонди обігу.
Залежно від методів планування оборотні кошти поділяються на:
- Нормовані;
- Ненормовані.
До нормованим відносяться обігові кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві, витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції на складі.
До ненормованих оборотних засобів відносяться готова продукція у відвантаженні і грошові кошти.
У залежності від джерел формування оборотні кошти поділяються на:
- Власні та прирівняні до власних;
- Позикові;
- Інші.
Система організації оборотних коштів на підприємствах будується на наступних принципах:
1. оперативна самостійність у використанні оборотних коштів;
2. визначення планової потреби і розміщення оборотних коштів;
3. коригування нормативів з урахуванням умов господарювання, обсягів виробництва, цін, постачальників і споживачів, форм розрахунків;
4. раціональна система фінансування оборотних коштів;
5. контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів.
Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування.
Норматив оборотних коштів являє собою мінімальний плановий запас товарно-матеріальних цінностей, необхідної для нормальної роботи підприємства. Нормування підлягають:
а) виробничі запаси;
б) незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва;
в) витрати майбутніх періодів;
г) готова продукція на складі.
Сукупний норматив оборотних коштів визначається: Ніс = пз + ННП + Нрбп + Нгп

Методика визначення нормативу оборотних коштів по елементах представлена ​​в таблиці
Вид оборотних коштів
Дані для розрахунку нормативів
Формула розрахунку нормативів
Відносний показник, за яким обчислюється норматив
Показник нормативу оборотних коштів
1
2
3
4
Виробничі запаси (сировина, основні і допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, тара, паливо, запасні частини для ремонтів, мало-цінні та швидкозношувані предмети, спеціальні інструменти і оснащення
Добова витрата виробничих запасів (Рсут.)
Дні запасів (Дзап.)
Норматив виробничих запасів (Нп.з.):
Нп.з = Рсут. +
+ Дзап
Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва
1. Добовий випуск продукції за виробничою собівартістю (Sсут)
2. Коефіцієнт готовності продукції (коефіцієнт наростання витрат) Кгот
Тривалість виробничого циклу (Тц)
Нормативи незавершеного виробництва (ННП):
ННП = Sсут * * Тц * Кгот
Витрати майбутніх періодів
1. Кошти, вкладені у витрати майбутніх періодів на початок року (РБПнач)
2. Витрати, передбачені в планованому році (РБПпл)
3. Витрати, що включаються в собівартість продукції планованого року (РБПсеб)
Норматив рас-ходів майбутніх періодів (Нрбп):
Нрбп = РБПнач + + РБПпл-РБПсеб
Готова продукція
Норматив оборотних коштів по підприємству в цілому
Добовий випуск продукції за виробничою собівартістю (Sсут)
Дні запасів (зберігання на складі та оформлення документації по відвантаженню (Дхр)
Норматив готової продукції (Нгп):
Нгп = Sсут * Дхр
Ніс = пз + ННП + + Нрбп + Нгп

При визначенні добової потреби у виробничих запасах виходять з річної (квартальної) потреби сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, запасних частин для ремонтів, палива і т.д., для виконання виробничої програми.
Добова потреба (витрати) у визначених видах виробничих запасів розраховується:
Рсут = Р / Д;
де Р - витрата відповідного виду виробничих запасів (річний, квартальний) за кошторисом витрат на виробництво;
Д - тривалість планового періоду в днях (рік - 360 днів, квартал - 90 днів).
Норма запасу виробничих запасів в днях визначається:
Дзап = ДПЕК + Дстр + Дподг + ДТР;
Де ДПЕК - поточний запас, дн.
Дстр - страховий запас, дн.
Дподг - підготовчий запас, дн.
ДТР - транспортний запас, дн.
Поточний запас приймається в розмірі 50% від тривалості інтервалу між поставками. Страховий запас визначається у розмірі 30-50% поточного запасу. Підготовчий запас визначається конкретними умовами. Транспортний запас визначається різницею в днях між тривалістю грузопробега та документообігу.
Середньодобовий випуск продукції по виробничій собівартості визначається:
де m - кількість найменувань продукції;
Sзавi - заводська (виробнича) собівартість i-го виробу.
Пi-річна програма випуску i-го виробу, шт., Т.
Д - тривалість планового періоду (рік - 360 днів, квартал - 90 днів).
Визначення потреби в оборотних коштах визначається двома методами:
1. метод прямого розрахунку;
2. економічний метод.
Як правило, мінімальна потреба в оборотних коштах покривається за рахунок власних коштів: статутного фонду, фонду спеціального призначення, цільового фінансування та цільових відрахувань (з бюджетних, галузевих, позабюджетних фондів), стійких пасивів та інших джерел.
При визначенні джерел фінансування оборотних коштів розраховуються стійкі пасиви по заробітній платі працівникам, відрахування на соціальні заходи, авансові платежі.
Мінімальна заборгованість по заробітній платі визначається так:
де ФЗП - фонд заробітної плати на планований квартал, який прийнятий в основу розрахунку нормативів власних оборотних коштів;
Д - число днів між останнім днем ​​попереднього місяця і датою виплат заробітної плати.
Мінімальна заборгованість відрахувань на соціальні заходи визначається у встановлених відсотках від суми стійких пасивів на заробітну плату.
Мінімальна заборгованість по резерву майбутніх платежів, авансовими платежами встановлюється на основі аналізу звітних даних.
Послідовність покриття приросту оборотних коштів:
- Приріст стійких пасивів;
- Прибуток;
- Інші джерела.
Стан оборотних коштів характеризується наявністю на певну дату власних оборотних коштів.
Наявність власних оборотних коштів визначається:
ОбСоб = I П + II П - IА,
де I П, II П - 1-й і 2-й розділи пасиву,
IА - перший розділ активу.
При порівнянні фактичної наявності власних оборотних коштів, може виявитися їх надлишок або недолік. Надлишок власних оборотних коштів може виникнути внаслідок перевиконання плану по прибутку, не повністю внесених коштів до бюджету, безоплатного надходження товарно-матеріальних цінностей і т.д.
Недолік власних оборотних коштів, коли фактичну наявність їх менше нормативу.
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовуються різні показники:
1. час оборотності (швидкість обороту);
2. коефіцієнт оборотності оборотних коштів;
3. коефіцієнт закріплення оборотних коштів;
4. коефіцієнт ефективності оборотних коштів
5. вивільнення оборотних коштів.
Найважливішим показником ефективності оборотних коштів є швидкість оборотності або час оборотності.
Час оборотності визначається:
Оос = ОС.н.ср * Д / РП
де, Оос - час оборотності;
ОС.н.ср. - Середні залишки нормованих оборотних коштів;
Д - час періоду;
РП - обсяг реалізації продукції.
або Оос = Д / Коб
де, Коб - коефіцієнт оборотності.
Коефіцієнт оборотності визначається:
Коб = РП / ОС.н.ср
Коефіцієнт закріплення (завантаження) оборотних коштів визначається:
Кзак = ОС.н.ср / РП
або
Кзак = 1/Коб
Коефіцієнт ефективності оборотних коштів визначається:
КЕФ = Пр.реал / ОС.н.ср
де, Пр.реал. - Прибуток від реалізації продукції.
У результаті прискорення оборотності оборотних коштів відбувається їх вивільнення, яке може бути як абсолютним і відносним.
Абсолютне вивільнення визначається як різниця планованих середніх залишків оборотних коштів і фактичних залишків за даний період:
D Осабс = Оспл.ср. - ОСФ.
або D Осабс = РПсут (Воб.пл. - воб-ф),
де РПсут - добовий обсяг реалізації.
Відносне вивільнення оборотних коштів визначається з урахуванням виконання завдання з реалізації продукції:
РПпл
D Осотне = Оспл * РПФ - ОСФ
де, РПпл, РПФ - обсяги реалізації планові і фактичні.
На практиці використовуються показники ефективності використання матеріальних ресурсів:
- Матеріаломісткість:
- Матеріаловіддача;
де М - вартість матеріалів;
РП, ТП, ВП - обсяг продукції реалізованої товарної, валової.
Функціонування оборотних коштів на підприємстві починається з моменту їх формування і використання.
Залежно від розміщення, умов організації виробництва і реалізації продукції, оборотні кошти мають різний рівень ліквідності і ризики використання.
Ступінь ліквідності оцінюється наступними основними показниками:
- Коефіцієнт забезпечення оборотних коштів власними коштами;
- Коефіцієнт покриття;
- Коефіцієнт абсолютної ліквідності.
Коефіцієнт забезпечення оборотних засобів власними засобами визначається:
Де ОСсоб. - Власні оборотні кошти;
Особщ. - Загальна вартість оборотних коштів.
Власні оборотні кошти визначаються:
Оссоб = I П - IА, або
Оссоб = I П + II П - IА.
Де I П - перший розділ пасиву балансу «власні та прирівняні до них кошти;
IА - перший розділ активу балансу «основні засоби і необоротні активи»
II П - довгострокові пасиви;
Коефіцієнт покриття балансу визначається
Кпокр = ОС / Ок.с.
Де ОС - сума оборотних коштів (поточних активів підприємства)
Ок.с. - Сума зобов'язань підприємства, короткострокових
До зобов'язань короткострокових відносяться: кредити, позики короткострокові, кредиторська заборгованість, прострочені борги.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається:
Кл.абс .= (ДС + Вл.к.с.) / Ок.с.
Де ДВ - грошові кошти;
Вл.к.с. - Вкладення короткострокові.

Питання для контролю.
1. З яких елементів складаються оборотні кошти підприємства?
2. У чому полягають відмітні особливості оборотних коштів від основних?
3. Які фонди входять до складу оборотних коштів?
4. Для чого проводиться нормування оборотних коштів?
5. Що таке норматив оборотних коштів?
6. У чому відмінність нормативу від норм витрат оборотних коштів?
7. Які елементи оборотних коштів підлягають нормуванню?
8. Що розуміється під структурою оборотних коштів?
9. Як встановлюється норматив оборотних коштів у виробничі запаси?
10. Як визначається норматив оборотних коштів у готову продукцію на складі?
11. Як обчислюється норматив оборотних коштів у незавершене виробництво?
12. На які групи класифікуються оборотні кошти?
13. Які показники оцінюють стан оборотних коштів на підприємстві?
14. Які показники оцінюють ефективність використання оборотних коштів?
15. Як впливає розміщення оборотних коштів на підприємстві на його фінансовий стан?
16. Як класифікуються оборотні кошти за ступенем їх ліквідності?
17. Як класифікуються оборотні кошти за ступенем ризику їх використання?

Тема 6. Кредитування господарської діяльності.
Основні питання теми.
1. Поняття кредитів та їх економічна сутність.
2. Форми кредиту.
3. Види кредиту.
4. Банківські кредити, як одна з основних форм позикових коштів для підприємства.
5. Класифікація банківських кредитів.
6. Об'єкти банківського кредитування.
7. Принципи кредитування.
8. Визначення потреби підприємства в кредитах.
9. Кредитоспроможність підприємства.
10. Показники кредитоспроможності.
11. Банківський портфель у процесі кредитування.
12. Забезпечення своєчасності та повноти повернення кредитів.
13. Етапи кредитного процесу.
14. Комерційний кредит, його економічна суть і значення в діяльності підприємства.
15. Вексель і його використання в господарському обороті.
16. Міжгосподарський кредит і порядок його використання.

Виникнення і функціонування кредиту в господарському обороті пов'язане з безперервним процесом відтворення і одночасним звільненням коштів у одних підприємств і появою потреби в них у інших.
Чергування збільшення додаткових потреб у коштах і створення тимчасово вільних коштів на одному і тому ж підприємстві створюють реальну економічну основу для використання кредитів.
Суб'єктами кредитних відносин виступають дві сторони:
1. кредитор;
2. позичальник.
Основними об'єктами короткострокового кредитування є оборотні кошти. Планова потреба в кредиті для формування оборотних коштів підприємства визначається наступним чином:
Кпотр = ОС.потр - ОС.соб - D Оспрей - D КЗ,
Де Кпотр - необхідний розмір кредиту;
ОСпотр - необхідна сума обігових коштів;
ОСсоб - власні оборотні кошти на початок планового періоду.
DОСпр - поповнення оборотних коштів за рахунок прибутку;
DКЗ - зменшення кредиторської заборгованості.
Потреби підприємства в кредитах під інвестиційні проекти визначається на основі інвестиційних програм з урахуванням етапів здійснення інвестиційних проектів та власних джерел фінансування.
Форми кредитів бувають: грошова, товарна.
Види кредитів:
- Банківський
- Комерційний
- Державний
- Лізинговий.
Основний вид кредитів - банківський.
Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуги кредитного характеру.
Терміновий кредит надається повністю після укладення кредитного договору.
Кредитна лінія - це коли банк надає кредит в майбутньому, в розмірах не перевищують обумовленої суми.
Овердрафт - це короткостроковий кредит, який надається банком надійному підприємству під залишки його коштів на поточному рахунку в межах обумовленої суми, шляхом дебітованія його рахунку.
Контокоррент представляє собою єдиний рахунок, де знаходять відображення всі операції підприємства і може мати як дебетові, так і кредитове сальдо (погашення кредиту, інші платежі або ж виручка від реалізації, отримання кредиту та інші надходження).
Кредит під облік векселів (обліковий кредит) - це короткостроковий кредит, який банк надає пред'явнику векселя шляхом його обліку до настання терміну виконання зобов'язань по ньому, виплачуючи пред'явнику номінальну вартість векселя за мінусом дисконту. Сума дисконту визначається:
Д =
де Д - сума дисконту;
Ст.ном - номінальна сума векселя;
Т - термін у днях, від дня обліку до дня платежу
П - процентна ставка.
Особливістю акцептованого кредиту є те, що банк дає підприємству не грошові кошти, а гарантію оплатити вексель в означений час.
Авальний кредит - це позика, коли банк бере на себе відповідальність за зобов'язаннями підприємства у формі поручительства або гарантії.
Принципова різниця між авальний та акцептний кредит полягає у характері відповідальності банку.
Факторинг - це система фінансування, за умовами якої підприємство-постачальник переуступає короткострокові вимоги за торговельними операціями комерційному банку.
Банківські кредити надаються підприємствам на умовах:
- Терміновості;
- Повернення;
- Цільового використання;
- Платіжності.
Умови виникнення кредитних відносин:
- Учасники повинні бути юридичними особами і функціонувати на принципах комерційного розрахунку;
- Підприємство-позичальник має бути власником майна або мати право на його використання;
- Наявність економічних і юридичних гарантій повернення кредиту;
- Обопільна зацікавленість у кредитній угоді.
Етапи кредитного процесу такі:
1. Попередні переговори;
2. Надання в банк заяви та інших документів для отримання кредиту;
3. Оцінка банком ефективності комерційної угоди;
4. Згода банку на надання кредиту;
5. Підписання кредитного договору;
6. Надання кредиту
7. Контроль банку за виконанням підприємством умов кредитування.
На третьому етапі банк вивчає формальну і неформальну інформацію про підприємство, оцінює його ділову репутацію, аналізує його кредитоспроможність та фінансовий стан, визначає перспективи розвитку.
При видачі кредиту особливе значення має оцінка кредитоспроможності підприємства-позичальника.
Критерій оцінки кредитоспроможності кожен банк визначає самостійно.
Основними показниками діяльності підприємства є:
1. обсяг реалізації;
2. прибуток або збитки;
3. рентабельність;
4. ліквідність;
5. грошові потоки;
6. стан і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості.
Основними фінансовими коефіцієнтами є:
- Коефіцієнт заборгованості;
- Коефіцієнт ліквідності;
- Коефіцієнт оборотності;
- Коефіцієнт прибутковості.
Коефіцієнт заборгованості (Кзади) показує наскільки діяльність підприємства фінансується за рахунок позикових коштів
Кзади = Кзаем / Ксоб
де Кзаем - капітал позиковий (загальна сума боргу)
Ксоб - власний капітал.
Коефіцієнт ліквідності (Клікв) свідчить про можливість підприємства погасити свої короткострокові зобов'язання
Клікв = А.лікв / Ок.с
де А.лікв - активи ліквідні
Ок.с - зобов'язання короткострокові.
Коефіцієнт оборотності (Коб) свідчить наскільки ефективно підприємство використовує свої активи
Коб = РП / ДЗ
Де РП - обсяг реалізації (без ПДВ, акцизу)
ДЗ - дебіторська заборгованість.
Оборотність дебіторської заборгованості в днях показує кількість днів, необхідних для погашення дебіторської заборгованості:
Впог .= Д / Коб
де, Д - плановий період (365 дн)
Коефіцієнт прибутковості (Кпр) показує загальну ефективність (результативність) діяльності підприємства:
Кпр = Пр / Вбал
де, Пр - прибуток;
Вбал - валюта балансу та інші показники рентабельності власного капіталу, рентабельність реалізації і т.д.
Аналіз руху грошових коштів дозволяє банку оцінити можливість підприємства в майбутньому періоді виплатити основний борг за кредитами і відсотки, а також визначити потребу підприємства в зовнішньому фінансуванні.
Джерела та напрямки використання потоку грошових коштів представлені на рис.
Відтоки грошових коштів
Потоки грошових коштів



- Реалізація продукції;
- Збільшення кредиторської заборгованості;
- Зменшення дебіторської заборгованості;
Основна діяльність
- Здійснення витрат;
- Зменшення кредиторської заборгованості;
- Збільшення дебіторської заборгованості;
- Збільшення товарних запасів
- Продаж основних засобів;
- Продаж акцій інших підприємств;
Інвестиційна діяльність
- Придбання основних засобів;
- Купівля акцій інших підприємств
- Збільшення позикових коштів;
- Збільшення власного капіталу.
Фінансова діяльність
- Погашення заборгованості за всіма зобов'язаннями;
- Виплата дивідендів.
Рис. Рух грошових коштів.

Аналіз інформації про ділове положенні підприємства здійснюється з урахуванням визначення наступних даних:
- Форми власності;
- Види діяльності;
- Ринків і клієнтів позичальника;
- Конкуренції;
- Постачальників;
- Виробничих потужностей;
- Керівництва та організації;
- Сильних і слабких сторін позичальника.
Комерційний кредит - це кредитне згоду між двома підприємствами - продавцем (кредитором) і покупцем (позичальником) про відстрочку платежу. Інструментом такої угоди є вексель. Існує 3 різновиди комерційного кредиту:
- З фіксованим терміном погашення;
- З погашенням після фактичної реалізації позичальником одержаних товарів;
- З відкритим рахунком, коли постачання наступних партій товару здійснюється до моменту погашення попередньої заборгованості.
Лізинг являє собою кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем лізінгополучетлю.
Об'єктами лізингу можуть бути нерухоме майно, машини, обладнання, транспортні засоби, виробничі будівлі та споруди, інші основні засоби.
Лізингоодержувач зобов'язаний підтримувати в надійному стані лізингове майно і здійснювати лізингові платежі.
Лізинговий платіж включає:
- Відрахування вартості об'єкта лізингу;
- Плати за кредит;
- Лізингова маржа;
- Страховий платіж;
- Інші витрати лізингодавця, передбачені договором.
Державний кредит виникає між підприємством і державою внаслідок купівлі державних цінних паперів, одержання бюджетних і позабюджетних кредитів.
Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних організацій видаються через кредитні лінії, які надаються уповноваженими банками.
Для отримання міжнародного кредиту підприємство в уповноважений банк представляє пакет документів:
- Загальних;
- Статутних;
- Фінансових;
- Підтверджують забезпечення кредиту;
- Спеціальних;
- Бізнес-плану.
На підставі поданих документів здійснюється розрахунок коефіцієнт обслуговування боргу:
Кобсл = (Пр-Нпр + Ам + Ппр) / Ообщ
Де Кобсл - коефіцієнт обслуговування боргу;
Пр - прибуток;
Нпр - податок на прибуток;
Ам-амортизаційні відрахування;
Ппр - відсотки за кредит за всіма позиками підприємства;
Ообщ - загальна заборгованість підприємства з урахуванням міжнародного кредиту.

Питання для контролю.
1. Що є причиною виникнення кредитних відносин?
2. Що таке кредит?
3. Що є об'єктами кредитування?
4. Як визначається необхідний розмір кредиту для підприємства?
5. Яка існує класифікація кредитів?
6. Хто може бути кредиторами при наданні кредиту?
7. Які форми кредитів?
8. Які види кредитів?
9. У чому суть банківських кредитів?
10. У чому суть комерційних кредитів?
11. У чому суть державних кредитів?
12. У чому суть лізингу?
13. Що розуміється під кредитною лінією?
14. Що являє собою контокорентний кредит (овердрафт)?
15. Що собою являє строковий кредит?
16. Що означає кредит під облік векселів?
17. Що таке акцептний кредит?
18. Що розуміється під авальний кредитом?
19. Як розраховується дисконт при обліку векселів?
20. Що представляють собою факторингові операції?
21. Які принципи банківського кредитування?
22. Які повинні бути дотримані умови при виникненні кредитних відносин.
23. Які етапи кредитної угоди?
24. Які документи подаються в банк для отримання кредиту?
25. Як оцінюється банком кредитоспроможність підприємства-позичальника?
26. Які фінансові показники використовуються для оцінки кредитоспроможності підприємства?
27. Які джерела і які напрями використання потоку грошових коштів на підприємстві?
28. Який порядок погашення підприємством банківського кредиту?
29. У чому відмінність банківського кредиту від комерційного?
30. У чому відмінність банківського кредиту від лізингового?
31. Що входить до складу лізингових платежів?
32. На яких умовах надається державний кредит підприємствам?
33. На яких умовах надається підприємствам міжнародний кредит?
34. Як розраховується коефіцієнт обслуговування боргу?

Темс 7. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів.
Основні питання теми.
1. Основні фонди, їх економічна суть.
2. Склад основних фондів.
3. Структура основних фондів.
4. Основні фонди та основні засоби, їх особливості.
5. Показники стану основних фондів.
6. Показники ефективності використання основних фондів.
7. Відтворення основних фондів
8. Знос основних фондів.
9. Амортизація основних фондів.
10. Капітальні вкладення в основні фонди.
11. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів.
12. Джерела фінансування капітальних вкладень.
13. Кредитування відтворення основних фондів.
14. Планування та використання амортизаційних відрахувань.
15. Фінансове забезпечення ремонту основних фондів.
До активної частини основних виробничих фондів відносяться:
- Робочі машини й устаткування
- Транспортні засоби
- Вимірювальні, регульовані прилади
- Обчислювальна техніка та лабораторне обладнання.
До пасивної частини основних виробничих фондів відносяться:
- Будівлі
- Споруди
- Господарський інвентар
Відтворення основних фондів являє собою процес безперервного їх поновлення. Розрізняють:
- Просте відтворення
- Розширене відтворення.
Просте відтворення основних фондів здійснюється шляхом заміни певних зношених частин або заміни старого устаткування на аналогічне.
Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних фондів або придбання нових основних фондів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.
У процесі господарської діяльності кругообіг основних виробничих фондів проходить 3 стадії:
1. продуктивне використання основних виробничих фондів;
2. нарахування амортизаційних відрахувань;
3. заміна зношених основних виробничих фондів на нові засоби праці.
Показники стану та ефективності використання основних фондів поділяються на 3 групи:
1. забезпечення підприємства основними фондами
2. стан основних фондів
3. ефективність використання основних фондів.
До показників, що характеризує забезпеченість підприємства основними виробничими фондами відносяться:
- Фондомісткість;
- Фондоозброєність;
- Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні підприємства.
Фондомісткість визначає вартість основних фондів на 1 гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними фондами.
Фемк = ОФ / РП
Фемк = ОФ / ТП
де ОФ - вартість основних виробничих фондів;
РП - реалізована продукція;
ТП - товарна продукція.
Фондоозброєність праці характеризує забезпеченість підприємства основними виробничими фондами:
Фвоор = ОФ / Чппп
де Чппп - чисельність промислово-виробничого персоналу (працівників).
Коефіцієнт реальної вартість основних виробничих фондів у майні підприємства визначається:
Кст.реал = ОФ / Вбал
де, ОФ - основні фонди за залишковою вартістю;
Вбал - валюта балансу (вартість майна підприємства.
Стан основних фондів підприємства характеризують наступні показники:
- Коефіцієнт зносу основних виробничих фондів;
- Коефіцієнт придатності основних виробничих фондів;
- Коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів;
- Коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів;
- Коефіцієнт приросту основних виробничих фондів.
Коефіцієнт зносу визначається:
Кизн = ізн / ОФ.бал
де ізн - сума зносу основних фондів
ОФ.бал - балансова вартість основних фондів.
Коефіцієнти зносу розраховуються на початок і кінець звітного періоду.
Коефіцієнт придатності основних фондів визначається:
придатні = 1-Кизн або
Кгодн = ОФ.ост / ОФ.бал
де К.ізн - коефіцієнт зносу;
ОФ.ост - залишкова стоіомсть основних фондів
ОФ.бал - балансова вартість основних фондів.
Коефіцієнт оновлення основних фондів визначається:
К.обн = ОФвв / ОФ.бал
де ОФвв - вартість введених протягом звітного періоду основних фондів.
Коефіцієнт вибуття основних фондів визначається:
К.виб = ОФ.виб / ОФ.бал
де ОФ.виб - вартість виведених основних виробничих фондів протягом звітного періоду.
Коефіцієнт приросту основних виробничих фондів визначається:
К.пр = (ОФвв-ОФ.виб) / ОФ.бал
До показників, що характеризує ефективність використання основних фондів відносяться:
- Фондовіддача;
- Рентабельність основних фондів;
- Сума прибутку на 1 гривню основних фондів;
Фондовіддача визначається:
Фотд = РП / ОФк.бал
або Фотд = ТП / ОФк.бал
де, РП - реалізована продукція;
ТП-товарна продукція;
ОФк.бал - балансова вартість основних фондів на кінець звітного періоду.
Рентабельність основних фондів визначається:
РОФ = ПРвал / ОФ * 100
де Пр.вал - валовий прибуток за звітний період.
Прибуток на 1 гривню основних фондів визначається:
Пр.оф. = ПРчіст / ОФ
Розрізняють два види зносу основних фондів: фізичний і моральний.
Фізичний знос - це матеріальний знос окремих елементів основних фондів у процесі їх експлуатації. Розрізняють повний і частковий знос. Повний знос передбачає повну заміну зношених основних фондів шляхом капітального будівництва або придбання нових основних фондів.
Частковий знос компенсується через здійснення капітального ремонту основних засобів.
Моральний знос - це знос внаслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та обладнання.
Амортизація представляє собою процес перенесення вартості основних фондів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення, поліпшення у відповідність до встановлених норм амортизації.
Амортизаційний відрахування включаються до складу валових витрат виробництва та обігу і враховуються при визначенні податкового прибутку.
До складу амортизаційних витрат входять:
- Витрати на придбання нових основних фондів;
- Витрати при самостійному виготовленні основних фондів для власного виробництва;
- Витрати на здійснення всіх видів ремонту;
- Витрати на реконструкцію;
- Витрати на модернізацію та інші способи поліпшення основних фондів.
Балансова вартість груп основних фондів на початок звітного період розраховується наступним чином:
ОФ.бал.i = ОФ.бал.i-1 + Зi-1 - ОФ.виб.i-1 - Ам.i-1
де, ОФ.бал.i - балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду;
ОФ.бал.i-1 - балансова вартість групи основних фондів на початок періоду попереднього звітному;
Зi-1 - сума витрат на придбання основних фондів, на здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізації та інші поліпшення основних фондів протягом періоду, що передує звітному
ОФ.вибi-1 - вартість виведених з експлуатації основних фондів відповідної групи, протягом періоду, що передує звітному;
Ам.i-1 - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передує звітному.
Підприємства мають право на індексацію основних фондів. Для цього використовується коефіцієнт індексації, якщо індекс інфляції перевищує 10%.
Якщо підприємство індексує основні фонди, то обов'язково визначається капітальний дохід.
Капітальний дохід являє собою різницю між скоригованого балансовою вартістю відповідної групи основних фондів та їх балансовою вартістю до індексації.
Дкап. = Офінд. - Офбал.
Сума капітального доходу включається до складу валових доходів кожного звітного кварталу і дорівнює ¼ річної норми амортизаційних відрахувань відповідної групи основних фондів від суми капітального доходу даної групи.
Капітальні витрати пов'язані зі створенням нових, реконструкцією і технічним переоснащенням діючих основних фондів.
Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємствах складається бюджет капітальних витрат.
Бюджет капітальних витрат включає:
1. первісну вартість усіх основних фондів на початок планового періоду;
2. наявність невикористаних амортизаційних відрахувань на початок планового періоду;
3. суму амортизаційних відрахувань, яка буде нарахована в плановому періоді;
4. орієнтовний розрахунок вартості обладнання, яке підлягає заміні або продажу в плановому періоді;
5. орієнтовну суму амортизаційних відрахувань на придбані основні фонди в плановому періоді;
6. вартість основних фондів, планована на кінець планового періоду;
7. сума амортизаційних відрахувань на кінець планового періоду.
При складанні бюджету капітальних витрат і здійснення капітальних вкладень визначається їх структура.
Розрізняють технологічну та відтворювальну структуру капітальних вкладень.
Технологічна структура капітальних вкладень є співвідношення наступних витрат:
- Будівельні роботи;
- Придбання обладнання, інструментів та інвентарю;
- Монтаж обладнання;
- Проектно-вишукувальні роботи;
- Інші витрати.
Відтворювальна структура капітальних вкладень включає такі напрямки витрат:
- Нове будівництво;
- Технічне переозброєння і реконструкція;
- Розширення підприємства;
- Витрати на окремі об'єкти діючого підприємства.
Фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних і позикових коштів.
Джерела фінансування капітальних вкладень на підприємстві представлені на рис.
Сума прибутку, що спрямовується на капітальні вкладення, залежить від суми чистого прибутку.
Специфічним джерелом капітальних вкладень є мобілізовані внутрішні ресурси в будівництві, при виконанні його господарським способом.
Сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів визначається:
М = (ОСнаг - ОСпл) - (КЗнач - КЗкон),

де Оснач - наявність оборотних коштів у капітальному будівництві на початок планового періоду;
ОСпл - планова потреба в оборотних коштах на кінець планового періоду;
КЗнач - наявність кредиторської заборгованості на початок планового періоду;
КЗкон - кредиторська заборгованість на кінець планового періоду.
Знак (+) свідчить про мобілізацію внутрішніх ресурсів. Знак (-) свідчить про іммобілізації оборотних коштів, в результаті чого необхідно вишукування додаткових коштів.
Порядок фінансування капітальних вкладень залежить від способу проведення капітальних робіт: підрядного чи господарського.

Рис. Джерела фінансування капітальних вкладень.
Витрати на всі види ремонтів визначаються підприємствами, в залежності від стану основних фондів, забезпечення матеріально-технічними та фінансовими ресурсами.
Фінансування капітального ремонту здійснюється відповідно до плану.
Підприємства мають право витрати на всі види ремонтів протягом звітного періоду віднести до валових витрат у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.
Решта витрат, що перевищують 10%, відносять на збільшення балансової вартості основних фондів 2, 3 та 4 груп або балансової вартості окремих об'єктів 1 групи.
Витрати на капітальний ремонт орендованих основних фондів проводяться відповідно до договору оренди.
Питання для контролю
1. Які види матеріальних цінностей відносяться до основних фондів?
2. Які ознаки характерні для основних виробничих фондів?
3. У чому відмінності основних фондів від основних засобів?
4. На які групи, з урахуванням специфіки їх виробничого призначення, поділяються основні фонди?
5. На які групи поділяються основні фонди для нарахування амортизації?
6. Які основні фонди відносяться до першої групи?
7. Які основні фонди відносяться до другої групи?
8. Які основні фонди відносяться до третьої групи?
9. Що розуміється під відтворенням основних фондів?
10. Що означає просте відтворення основних фондів?
11. Що означає розширене відтворення основних фондів?
12. Які стадії проходять основні фонди в процесі їх кругообігу?
13. Які показники характеризують забезпеченість підприємства основними фондами?
14. Які показники характеризують стан основних виробничих фондів підприємства?
15. Які показники характеризують ефективність використання основних виробничих фондів?
16. Які два види зносу основних фондів і в чому їх суть?
17. Що являє собою амортизація основних виробничих фондів?
18. Що входить до складу амортизаційних витрат?
19. У чому суть прискореного методу нарахування амортизації?
20. Для яких груп основних фондів підприємства можуть використовувати метод прискореної амортизації?
21. Як розраховуються суми амортизаційних відрахувань?
22. Як визначається балансова вартість груп основних фондів на початок звітного періоду?
23. У яких випадках використовується індексація основних фондів?
24. Як визначається коефіцієнт індексації основних фондів?
25. Що являє собою капітальний дохід підприємства?
26. Що розуміється під капітальними вкладеннями?
27. Які дані використовуються для складання бюджету капітальних витрат?
28. Що являє собою технологічна структура капітальних вкладень?
29. Що являє собою відтворювальна структура капітальних вкладень?
30. Що є джерелами фінансування капітальних вкладень?
31. Які джерела фінансування капітальних вкладень відносяться до власних фінансових ресурсів підприємств?
32. Які джерела фінансування капітальних вкладень відносяться до централізованих фінансових ресурсів?
33. Які джерела фінансування капітальних вкладень відносяться до позикових фінансових ресурсів?
34. Як визначається сума мобілізованих (іммобілізованих) внутрішніх ресурсів при здійсненні будівельних робіт господарським способом?
35. Який порядок фінансування ремонту основних фондів?
36. Який порядок фінансування орендованих основних виробничих фондів?

Тема 8. Фінансове планування на підприємствах

Основні питання теми

1. Мета і завдання фінансового планування.
2. Значення фінансового планування.
3. Методи фінансового планування.
4. Балансовий метод планування.
5. Програмно-цільовий метод планування.
6. Нормативний метод планування і його суть.
7. Метод коефіцієнтів і його суть.
8. Розрахунково-аналітичний метод планування.
9. Метод оптимізації планових рішень.
10. Метод економіко-математичного моделювання.
11. Інформаційна база фінансового планування.
12. Фінансовий план підприємства та його зміст.
13. Розрахунок доходів підприємства.
14. Визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).
15. Розрахунок надходжень від фінансових інвестицій.
16. Визначення потреби в довгострокових кредитах.
17. Розрахунок витрат на виробництво і реалізацію продукції.
18. Планування витрат на розширення, реконструкцію і технічне переоснащення виробництва.
19. Шахова (перевірочна) таблиця, її призначення та порядок складання.
20. Виконання фінансового плану.
21. Оперативний фінансовий план, його призначення, складання і контроль за виконанням.

Фінансове планування являє собою визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами їх формування і напрямками їх цільового використання в плановому періоді.
Фінансовий план є складовою частиною бізнес-плану підприємства, який складається для обгрунтування інвестиційних проектів, управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю.
Фінансовий план включає:
- Прогноз обсягів реалізації;
- Баланс грошових надходжень і витрат;
- Таблицю доходів і витрат;
- Прогнозний баланс активів і пасивів підприємства;
- Розрахунок точки беззбитковості.
Фінансовий план являє собою баланс доходів і витрат. У скороченому вигляді фінансовий план дан у таблиці 9.1.
Таблиця 9. SEQ Таблиця \ * ARABIC \ s 1 січня
Фінансовий план (баланс доходів і витрат).
1. Доходи і надходження коштів
1.1. Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) в т.ч.:
а) податок на додану вартість;
б) акцизний збір;
в) амортизаційні відрахування;
г) збори в цільові державні фонди;
д) інші обов'язкові платежі;
е) кошти на оплату відсотків за кредити;
ж) прибуток від реалізації.
1.2. Прибуток від іншої реалізації.
1.3. Прибуток від позареалізаційних операцій.
1.4. Довгострокові кредити.
1.5. Довгострокові позики.
1.6. Доходи від первинного випуску акцій.
1.7. Цільове фінансування і надходження з бюджету.
1.8. Цільове фінансування і надходження позабюджетних коштів.
1.9. Безповоротна фінансова допомога.
1.10. Інші надходження.
2. Витрати і відрахування коштів
2.1. Витрати на реалізовану продукцію.
2.2. Податок на додану вартість (сплачений).
2.3. Довгострокові фінансові інвестиції.
2.4. Капітальні вкладення.
2.5. Поповнення оборотних коштів.
2.6. Орендна плата.
2.7. Відрахування до резервного фонду.
2.8. Відрахування з прибутку у фонди економічного стимулювання.
2.9. Сплата дивідендів.
2.10. Відрахування на благодійні цілі.
2.11. Погашення довгострокових кредитів.
2.12. Погашення довгострокових позик.
2.13. Податок на додану вартість, що перераховується до бюджету.
2.14. Акцизний збір.
2.15. Податок з прибутку.
2.16. Податок на землю.
2.17. Податок з власників транспортних засобів.
2.18. Інші обов'язкові відрахування до бюджету.
2.19. Збори в цільові державні фонди.
2.20. Сплата відсотків за кредити.
2.21. Залишок коштів, призначених для інвестування
2.22. Інші відходи і відрахування
Усього доходів і надходжень
Всього витрат і відрахувань
Складання фінансового плану проводиться в три етапи:
1. аналіз виконання фінансового плану поточного року;
2. вивчення виробничих і маркетингових показників для розрахунку планових фінансових показників;
3. розробка проекту фінансового плану.
У процесі фінансового планування здійснюється конкретна ув'язка кожного виду витрат та відрахувань з джерелами фінансування.
З метою перевірки правильності складання балансу доходів і витрат складається перевірочна (шахова) таблиця (таблиця 9.2). По горизонталі відображаються напрями використання коштів, по вертикалі - джерела.
Таблиця 9. SEQ Таблиця \ * ARABIC \ s 1 лютого
Перевірочна (шахова) таблиця.
Доходи /
Витрати
в тис.грн.
Виручка від реалізації
ПДВ
і т.д.
Всього
1. Витрати на реалізовану продукцію
2. ПДВ
і т.д.
ВСЬОГО
Σ
Оперативне фінансове планування є конкретизацією поточного плану. У цих цілях складається на підприємствах оперативний фінансовий план або баланс надходжень грошових коштів (таблиця 9.3).

Таблиця 9. SEQ Таблиця \ * ARABIC \ s 1 Березня
Оперативний фінансовий план
(Баланс надходжень коштів).
Місяць
Надходження
Витрати
Чисті грошові надходження
(2 - 3)
Залишок на початок місяця
Залишок на кінець місяця
(4 + 5)
Резерв
Надлишки або дефіцит
(5 + 6)
План
Факт
План
Факт
План
Факт
План
Факт
План
Факт
План
Факт
План
Факт
1
2
3
4
5
6
7
8
Січень
Лютий
І т.д.
РАЗОМ
Оперативне фінансове планування забезпечується складанням платіжного календаря (таблиця 9.4).
Методи, використовувані у фінансовому плануванні:
- Балансовий;
- Нормативний;
- Розрахунково-аналітичний;
- Оптимізації планових рішень;
- Економіко-математичного моделювання.

Таблиця 9. SEQ Таблиця \ * ARABIC \ s 1 квітня
Платіжний календар.
Статті
План
Факт
Відхилення
Статті
План
Факт
Відхилення
Витрати
1. Випадкові потреби
2. Заробітна плата
3. Платежі до бюджету
- ПДВ
- Акцизний збір
- Податок на прибуток
- Податок на землю тощо
4. Внески до пенсійного фонду
5. Внески на обов'язкове державне страхування
6. Інші відрахування в позабюджетні фонди
7. Оплата товарно-матеріальних цінностей
8. Оплата рахунків підрядників
9. Погашення кредиторської заборгованості
10. Погашення термінових кредитів банку
11. Погашення пролонгованих кредитів банку
12. Погашення довгострокових кредитів
13. Оплата відсотків за кредит
14. Авансові платежі
15. Орендна плата
16. Платежі за векселями
17. Інші витрати
Разом витрат
Перевищення витрат над надходженнями
Надходження
1. Виручка від реалізації продукції
2. Виручка від реалізації майна
3. Штрафи, пені, неустойки отримані
4. Надходження від реалізації цінних паперів
5. Дивіденди, відсотки, прибуток від цінних паперів і депозитів
6. Погашення простроченої дебіторської заборгованості
7. Кредити отримані
8. Аванси отримані
9. Надходження орендної плати
10. Безповоротна фінансова допомога
11. Цільові надходження
12. Кошти, що надходять для формування статутного фонду
13. Інші надходження
Разом надходжень
Перевищення надходжень над витратами
Залишок коштів на початок періоду
Залишок коштів на кінець періоду

Питання для контролю

1. У чому полягає суть фінансового планування на підприємстві?
2. Які використовуються методи у фінансовому плануванні?
3. У чому суть балансового методу планування?
4. У чому суть нормативного методу планування?
5. У чому суть розрахунково-аналітичного методу планування?
6. У чому полягає суть методу оптимізації планових рішень?
7. У чому суть математичного моделювання?
8. Які розрахунки включаються у фінансовий план?
9. Як здійснюється прогноз обсягів реалізації продукції?
10. Як складається баланс грошових надходжень і витрат?
11. Що собою являє прогнозний баланс активів і пасивів?
12. Як розраховується точка беззбитковості?
13. Які етапи здійснюються при розробці фінансового плану?
14. Що собою являє перевірочна (шахова) таблиця і яка мета її складання?
15. Яка мета оперативного фінансового планування?
16. Що собою являє оперативний фінансовий план?
17. З якою метою складається платіжний календар і які показники він містить?

Тема 9. Оцінка фінансового стану підприємства

Основні питання теми

1. Необхідність оцінки фінансового стану підприємства.
2. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства.
3. Загальна оцінка фінансового стану підприємства за даними бухгалтерської звітності.
4. Складання аналітичного балансу і його призначення.
5. Загальна характеристика майна підприємства, його складу і розміщення.
6. Оцінка стану основних засобів підприємства та позабюджетних активів.
7. Оцінка стану оборотних коштів підприємства.
8. Оцінка ліквідності оборотних коштів підприємства.
9. Платоспроможність підприємства, показники.
10. Фінансова стійкість підприємства, показники.
11. Оцінка рентабельності підприємства, показники.
12. Оцінка балансового прибутку.
13. Оцінка факторів, що впливають на прибуток від реалізації продукції.
14. Оцінка доходів від позареалізаційних операцій.
15. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства.
Фінансовий стан підприємства являє собою комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що характеризують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Фінансовий стан залежить від усіх видів його діяльності: виробничої, комерційної, фінансово-господарської діяльності ".
Показники оцінки фінансового стану та методика їх визначення представлені в таблиці 10.1.
Таблиця 10. SEQ Таблиця \ * ARABIC \ s 1 січня
Основні показники оцінки фінансового стану підприємства.
№ п / п
Показники
Позначення
Методика розрахунку
1
2
3
4
1.
Показники оцінки майнового стану підприємства
1.1.
Сума коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства (вартість майна підприємства)
У бал
Валюта балансу
1.2.
Питома вага активної частини основних фондів
d ВФА

1.3.
Коефіцієнт зносу основних фондів
До ізн

1.4.
Коефіцієнт оновлення основних фондів
До обн

1.5.
Коефіцієнт вибуття основних фондів
До виб

2.
Показники рентабельності
2.1.
Прибутковість інвестицій в акції
Пр акц
,
де О акц - зобов'язання перед акціонерами;
Ак заг - загальна вартість акцій.
2.2.
Прибутковість інвестицій у підприємство
Пр пр
,
де Інв - сума інвестицій.
2.3.
Показник прибутковості матеріальних активів
Пр гол
,
де А заг - загальна сума активів;
НМА - нематеріальні активи.
2.4.
Прибутковість активів
Пр акт

2.5.
Прибутковість реалізації
Пр реал

3.
Показники ліквідності та платоспроможності
3.1.
Величина власних оборотних коштів
ОС соб
IП + IIП + VП - IА
3.2.
Маневреність власних оборотних коштів
До ман

3.3.
Коефіцієнт покриття загальний
До покр. заг.

3.4.
Коефіцієнт покриття проміжний
До покр. пром.

3.5.
Коефіцієнт термінової ліквідності
До лікв. СР

3.6.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
До лікв. абс.

3.7.
Питома вага оборотних коштів в активах
d ос

3.8.
Питома вага виробничих запасів у поточних активах
d пз
,
де ПЗ - виробничі запаси.
3.9.
Питома вага власних оборотних коштів у покритті запасів і витрат
d ос

3.10.
Коефіцієнт критичної оцінки ліквідності
До кр
,
де ЦП - цінні папери.
3.11.
Період інкасації дебіторської заборгованості
П дз
,
де Д - кількість днів в періоді.
3.12.
Період погашення кредиторської заборгованості
П кз
,
де О зак - обсяг закупівель
3.13.
Коефіцієнт довгострокових зобов'язань
До ОДС
,
де О акц - зобов'язання перед акціонерами
3.14.
Коефіцієнт поточної заборгованості
К з. тек.

4.
Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства
4.1.
Коефіцієнт автономії (незалежності)
До нез

4.2.
Коефіцієнт співвідношення позикових коштів до власних
До позику / соб

4.3.
Коефіцієнт співвідношення нерозподіленого прибутку до всіх активів
До пр / акт

4.4.
Коефіцієнт фінансової залежності
До зав

4.5.
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу
До позику

4.6.
Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу
До дс

5.
Показники рентабельності
5.1.
Рентабельність продажу
Р прод

5.2.
Рентабельність основної діяльності
Р осн. деят.
,
де S реал - собівартість реалізованої продукції.
5.3.
Рентабельність основного капіталу
Р к. осн.

5.4.
Рентабельність власного капіталу
Р к. соб.

5.5.
Період окупності власного капіталу
Ок к. соб.

5.6.
Рентабельність всього капіталу підприємства (майна)
Р їм

6.
Показники ділової активності
6.1.
Загальна оборотність капіталу
До об. кап.

6.2.
Оборотність матеріальних мобільних засобів
До об. моб.

6.3.
Оборотність матеріальних оборотних коштів
До об. мат.

6.4.
Оборотність готової продукції
До об. гп
,
де ГП - готова продукція
6.5.
Оборотність дебіторської заборгованості
До об. дз

6.6.
Оборотність кредиторської заборгованості
До об. кз

6.7.
Середній термін обороту дебіторської заборгованості
П дз

6.8.
Середній термін обороту кредиторської заборгованості
П кз

6.9.
Фондовіддача основних засобів та інших необоротних фондів
Фотд

6.10.
Оборотність власного капіталу
До об. к. соб.

7.
Показники акціонерного капіталу
7.1.
Прибутковість акцій
Пр ак
,
де Див соб - дивіденди власників акцій;
Ц акц - ринкова ціна акцій.
7.2.
Дохід на просту акцію
Д ак. пр.
,
де Н пр - податок на прибуток;
Див ак. пр. - дивіденди на привілейовані акції;
До акц. пр. - кількість простих акцій.
7.3.
Ціна акції
Ц акц
,
де Ц акц - ринкова ціна акції;
Д акц - дохід на акцію.
7.4.
Рентабельність акції
Р акц

7.5.
Коефіцієнт котирування акції
До кіт
,
де Ц акц. уч. - облікова ціна акції.
Інформаційною базою для оцінки фінансового стану підприємства служить бухгалтерська звітність.
Комплексна оцінка фінансового стану підприємства проводиться за загальними показниками.
Використовуються інші показники для оцінки фінансового стану підприємства:
а) коефіцієнт граничного рівня валового прибутку;
б) коефіцієнт граничного рівня від основної операційної діяльності;
в) коефіцієнт граничного рівня від всієї діяльність підприємства;
г) коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку;
д) критичний рівень рентабельності.
Вся діяльність підприємства поділяється на три види:
- Операційна (основна);
- Інвестиційна (вкладення в цінні папери, капітальні вкладення);
- Фінансова (дивіденди, відсотки).
Коефіцієнт граничного рівня валового прибутку визначається:
,
(10. SEQ (\ * ARABIC \ s 1 1)
де Пр вал - валовий (балансовий) прибуток;
РП чистий - чистий обсяг продажу (реалізації).
Чистий обсяг продажу являє собою валові надходження від реалізації за винятком сум повернення та дисконту.
Коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної діяльності
,
(10. SEQ (\ * ARABIC \ s 1 2)
де Пр осн - прибуток від основної діяльності.
Коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності
.
(10. SEQ (\ * ARABIC \ s 1 3)
Коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку:
.
(10. SEQ (\ * ARABIC \ s 1 4)
Критичний коефіцієнт рентабельності:
,
(10. SEQ (\ * ARABIC \ s 1 5)
де З пер - сума змінних витрат у собівартості продукції.
У міжнародній практиці використовуються й інші показники:
- Коефіцієнт віддачі виробничих активів:
,
(10. SEQ (\ * ARABIC \ s 1 6)
де А пр - виробничі активи підприємства (ОФ + НМА + ОС).
- Коефіцієнт віддачі від інвестованого капіталу:
.
(10. SEQ (\ * ARABIC \ s 1 липня)
- Коефіцієнт віддачі від акціонерного капіталу:
,
(10. SEQ (\ * ARABIC \ s 1 серпня)
де К акц - акціонерний капітал.

Питання для контролю

1. Що означає поняття «фінансовий стан підприємства»?
2. Що є інформаційною базою для оцінки фінансового стану підприємства?
3. Від чого залежить фінансовий стан підприємства?
4. Яка мета оцінки фінансового стану підприємства?
5. Які показники оцінки майнового стану підприємства?
6. Які показники оцінюють прибутковість підприємства?
7. Які показники оцінюють ліквідність і платоспроможність підприємства?
8. Які показники оцінюють фінансову стійкість і стабільність підприємства?
9. Які показники оцінюють рентабельність підприємства?
10. Які показники оцінюють акціонерний капітал?
11. Що означає ліквідність підприємства?
12. Як визначається коефіцієнт загального покриття?
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Лекція
329.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Фінанси підприємств
Фінанси підприємств
Фінанси підприємств і корпорацій
Фінанси підприємств 2 Сутність і
Фінанси комерційних підприємств
Фінанси і фінансові ресурси підприємств
Фінанси держав підприємств населення
Фінанси комерційних організацій і підприємств
© Усі права захищені
написати до нас