3 | запас фінансової міцності | 1664,31 | 39 | 1300,51 | 31 | 1264,88 | 30 | 4229,7 | 100 | 4 | Коефіцієнт фінансової міцності | 0,12 | | 0,12 | | 0,12 | | 0,12 | |
Запас фінансової міцності = Виручка - Виручка в точці беззбитковості = 13640 - 11975,69 = 1664,31 Коефіцієнт фінансової міцності = Запас фінансової міцності / Виручка = 1664,31 / 13640 = 0,12 З даних додатка 26 можна зробити наступний висновок: запас фінансової міцності підприємства дорівнює 4229,7 д. од., Тобто якщо виручка підприємства знизиться на суму більшу, ніж 4229,7 д. од., То діяльність підприємства виявиться збитковою. 3. Вплив собівартості продукції на фінансовий результат діяльності підприємства Виробництво продукції (робіт і послуг) пов'язане з певними витратами або витратами. У процесі виробництва продукції витрачається праця, використовуються засоби праці, а також предмети праці. Всі витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі, утворюють собівартість продукції. Собівартість - найважливіший показник ефективного використання виробничих ресурсів. Мета обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції полягає у своєчасному, повному і достовірному визначенні фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції, вирахуванні фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, контролі за використанням ресурсів і грошових коштів. Безперервний поточний облік витрат в місцях виникнення витрат, повсякденного виявлення можливих відхилень від встановлених норм, причин і винуватців цих відхилень повинен задовольняти вимогам оперативного управління виробництвом. Велике значення для правильної організації обліку виробничих витрат має науково обгрунтована їх класифікація. Витрати на виробництво групують за місцем їх виникнення, видами продукції (робіт, послуг) і видами витрат. За місцем виникнення витрати групують по виробництвам, цехам, ділянкам та іншим структурним підрозділам підприємства. Таке групування витрат необхідна для організації внутрішньозаводського госпрозрахунку і визначення виробничої собівартості продукції. За видами продукції (робіт, послуг) витрати групують для обчислення їх собівартості. За видами витрат витрати групуються за елементами витрат і статтям калькуляції. Витрати, що формують собівартість продукції (робіт, послуг) групуються за такими елементами: - Матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів); - Витрати на оплату праці; - Відрахування на соціальні потреби; - Амортизація основних фондів; - Інші витрати (податки, збори, платежі по обов'язковому страхуванню майна та ін.) В умовах становлення ринкової економіки значення групування витрат за елементами на рівні підприємства дозволяє встановити, скільки їм витрачено за звітний період окремих видів матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на виробництво в цілому. Для обчислення собівартості окремих видів продукції витрати підприємства групуються та обліковуються за статтями калькуляції. Розрізняють планову (кошторисну), нормативну і фактичну (звітну) калькуляцію. Планова калькуляція визначає середню собівартість продукції або виконаних робіт. Її складають на плановий період (рік, квартал), виходячи з прогресивних норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, витрат праці, використання обладнання та норм витрат по організації обслуговування виробництва. Ці норми витрат є середніми для планованого періоду. Різновидом планових є лічильні калькуляції, які складають на разове виріб або роботу для визначення ціни, розрахунків із замовниками та інших цілей. Нормативна калькуляція складається на основі діючих на початок місяця норм витрат сировини, матеріалів та інших витрат (поточних норм витрат). Поточні норми витрат відповідають виробничим можливостям підприємства на даному етапі його роботи. Поточні норми витрат на початку року, як правило, вище середніх норм витрат, закладених в планову калькуляцію, а наприкінці року - навпаки нижче. Звідси і нормативна собівартість продукції на початку року, як правило, вище планової, а наприкінці року - нижче. Фактична (звітна) калькуляція складається за даними бухгалтерського обліку про фактичні витрати на виробництво продукції і відображає фактичну собівартість виробленої продукції або виконаних робіт. Вона одночасно характеризує рівень відхилення собівартості, встановленої нормативної і планової калькуляції. Питання калькулювання виникають перед бухгалтером на всіх стадіях кругообігу господарських засобів: у процесі заготовляння сировини і матеріалів, виробництва і реалізації продукції. У самому широкому сенсі калькулювання є спосіб систематизації витрат і отримання інформації про собівартість продукту для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва і управління цим процесом. Складність питань калькулювання перш за все пов'язана з різноманіттям господарських процесів, які ускладнюються технологічними та організаційними умовами виробництва. Складність калькулювання полягає в тому, що необхідно забезпечити розмежування витрат між закінченими і незакінченими об'єктами, оцінивши шлюб, побічну продукцію та відходи виробництва. У країнах з розвиненою ринковою економікою будь-яка фірма при виборі пріоритетів свого розвитку, як на тактичному, так і стратегічному рівні завжди приділяє першорядну увагу чіткої постановки обліку і аналізу формування фінансових результатів. Однією з найважливіших стадій кругообігу коштів підприємства є процес виробництва. У ході процесу виробництва витрачаються матеріальні, трудові та фінансові ресурси і формується собівартість готової продукції. Процес формування собівартості істотно впливає на фінансові результати діяльності підприємств, на прибуток або збиток. У зв'язку з цим важливе значення має організація обліку і контролю виробничої діяльності підприємства та прийняття правильних управлінських рішень з метою підвищення фінансового результату за рахунок зниження витрат підприємства. На сьогоднішній день в загальній системі бухгалтерського обліку облік витрат на виробництво займають провідне місце. У зв'язку з цим у практиці роботи підприємств цю ділянку обліку виділений в систему управлінського обліку. Метою управлінського обліку є забезпечення адміністрації підприємства внутрішньою інформацією, необхідної для контролю за виробничою діяльністю підприємства і прийняття рішень за результатами цієї діяльності. До такої інформації належать: інформація про витрати на виробництво, про собівартість продукції, про випуск продукції з виробництва, про її рентабельності і фактори, які впливають на зниження собівартості продукції. Як правило, інформація про виробничі витрати та собівартості продукції є внутрішньою і конфіденційною. На жаль, в даний час у зв'язку з недосконалою податковою системою керівники підприємств прагнуть не до зниження собівартості, а до штучного завищення її з метою зниження оподатковуваної бази. Крім визначення витрат на виробництво і собівартості продукції управлінський облік передбачає також планування і прогнозування собівартості продукції на перспективу, а також розробку пропозицій щодо підвищення рентабельності випущених видів продукції або розробку нових видів. У бухгалтерії результат роботи фірми обчислюється шляхом зіставлення витрат, обчислених за елементами минулого і знову створеної вартості, з випуском (виручкою від продажу) продукції. В управлінській бухгалтерії витрати збираються за статтями калькуляції, які зіставляються з виручкою від продажу продукції. Отриманий фінансовий результат повинен бути рівний результату, обчисленого у фінансовій бухгалтерії, так як обидві вони користуються однаковою інформацією з різним ступенем угруповання т узагальнення. Міжнародна практика показує, що обчислення валового прибутку від продажу досягається зіставленням виручки не з повною собівартістю, а тільки з її змінною частиною (без урахування постійних витрат). Отриманий підсумок являє собою так званий «маржинальний дохід» підприємства, який потім зменшується на загальну суму постійних витрат. Тим самим різко скорочується обсяг облікової роботи, так як відпадає необхідність розрахунку відвантаженої і реалізованої продукції. Крім того, адміністрація підприємства зосереджує основну увагу в управлінні собівартістю на використання у виробництві основних матеріалів, основної заробітної плати виробничих робітників. Формування постійних витрат стає об'єктом уваги лише в разі відхилення їх від встановленої кошторису. Висновок В ході даної курсової роботи було детально розглянуто формування собівартості продукції, було зроблено розрахунок беззбитковості виробництва продукції. Також було представлено вплив собівартості продукції на фінансовий результат діяльності підприємства. Виходячи з цієї інформації, ми робимо висновок, що підприємство, яке ми розглядаємо, є прибутковим. Необхідно зазначити, що запас фінансової міцності підприємства дорівнює 4229,7 д. од., Тобто якщо виручка підприємства знизиться на суму більшу, ніж 4229,7 д. од., То діяльність підприємства виявиться збитковою. Але, виходячи з наведених даних про витрати підприємства, керівнику можна бути впевненим у рентабельності своєї організації. Результати господарської діяльності, їй досягнення і резерви відображаються в показнику собівартості продукції. При зниженні собівартості виробництво продукції обходиться підприємству значно дешевше. У нашому випадку скорочення собівартості продукції може здійснитися при інтенсивному використанні матеріалу, палива, енергії та інших ресурсів, в тому числі і трудових. У цій роботі використаний нормативний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Нормативна калькуляція була використана для визначення фактичної собівартості продукції, оцінки браку у виробництві і розмірів незавершеного виробництва. У цьому випадку облік організується таким чином, щоб всі поточні витрати підрозділити на витрати за нормами і відхиленнями від норм. За представленими даними (додаток 2) виявлено відхилення від норми витрати матеріалів на 2000 д. од. У даному випадку відхилення є позитивним, що свідчить про ефективність виробництва та економії матеріальних ресурсів. Аналіз собівартості продукції спрямований на виявлення можливостей підвищення ефективності використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів у процесі виробництва, постачання і збуту продукції. Вивчення собівартості продукції дозволяє дати більш правильну оцінку показників прибутку і рентабельності, досягнутих на підприємствах, зниження собівартості продукції є найважливішим чинником розвитку економіки підприємства. Список літератури Вахрушина М.А. Бухгалтерський управлінський облік. - М.: Финстатинформ, 2000. Бородкін О.С. Облік витрат виробництва в системі госпрозрахунку. - М.: Фінанси і статистика, 1989. Бунімович В. Калькулювання собівартості промисловості. - М.: Фінанси і статистика, 1987. Врублевський Н.Д. Управлінський облік витрат. - М.: Фінанси і статистика, 2002 Друрі К. Введення в управлінський і виробничий облік. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1994. Івашкевич В.Б. Калькулювання собівартості продукції в галузях промисловості. - К.: Вид-во Казанського ун-ту, 1974. Івашкевич Б.В. Бухгалтерський управлінський облік: навч. для вузів. - М.: МАУП, 2003. Кондаков М.П., Іванова М.А. Бухгалтерський управлінський облік: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА-М, 2003. Ластовецький В.Є. Облік витрат за факторами виробництва та центрами відповідальності. - М.: Фінанси і статистика, 1988. Скоун Т. Управлінський облік: як його використовувати для контролю бізнесу. - М., 1997. Соколов О.Ю. Управлінський облік накладних витрат. - М.: Фінанси і статистика, 2004. Ткач В.І., Ткач М.В. Управлінський облік: міжнародний досвід. - М.: Фінанси і статистика, 1994. Уорд Кіт. Стратегічний управлінський облік: / Пер. з англ.-М.: ЗАТ «Олімп-бізнес», 2002. Фольмут Х.Й. Інструменти контролінгу від А до Я: Пер. з нього / Под ред. з предисл. М.Л. Лукашевича і Є.М. Тіхоненковой.-М.: Фінанси і статистика, 2001. Хорнгрена Ч.Т., Форстер Дж. Бухгалтерський облік: управлінський аспект: Пер. з англ. / Под ред. Я.В. Соколова. - М.: Фінанси і статистика, 2001. Хруцький В.Є., Сизова Т.В., Гамаюнов В.В. Внутріфірмове бюджетування. - М.: Фінанси і статистика, 2002. Шим Д.К., Сігел Д.Г. Основи комерційного бюджетування. - СПб.: Абетка, 2001. Щіборщ К.В. Бюджетування діяльності промислових підприємств. - М.: Справа та сервіс, 2001. Яругова А. Управлінський облік. Досвід економічно розвинених країн. - М.: Фінанси і статистика, 1992.
Додати в блог або на сайт
Цей текст може містити помилки. Бухгалтерія | Курсова 206.5кб. | скачати
Схожі роботи: Акумулювання даних про виробничі витрати для оцінки собівартості виробленої продукції Собівартість продукції 3 Собівартість продукції Собівартість продукції 13 Собівартість продукції 2 Собівартість продукції 4 Кошторис та собівартість продукції Собівартість продукції та її калькуляція Собівартість сільськогосподарської продукції
|