ГОУ СПО «Кунгурской педагогічне училище»
Формування граматичного навички під час навчання учнів 7, 9 класів німецької мови
Курсова робота
за методикою німецької мови
Шакурова Марьям
Юзіфовни
Спеціальність: 050303
Іноземна мова
група: І-41
відділення: очне
Керівник:
І. В. Стинська,
викладач
німецької мови
Захист відбувся:
Відмітка:
2007
Зміст
Введення
Категоріально - понятійний апарат
Глава 1. Сучасні підходи до формування граматичного навички
1.1. Роль граматики під час навчання учнів
іноземної мови
1.2. Формування граматичного навички на основі правіл8
1.3. Граматика без правил
Глава 2. Оволодіння методикою навчання граматичної сторону мови
під час пробної практики
2.1. Використання експліцитного методу при вивченні граматики
в 7 класі
2.2. Формування граматичного навички на уроках у 9 класі
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
Тема курсової роботи «Формування граматичного навички під час навчання учнів 7, 9 класів німецької мови» актуальна для вчителів стажисти, так і для студентів - практикантів, початківців вчителів.
Граматика при вивченні іноземної мови виконує декілька функцій. З одного боку - це засіб формування комунікативної компетенції, з іншого - самостійний розділ у практиці мови, все більше підлягає контролю.
Беручи до уваги те, що учні не дуже люблять граматику своєї рідної мови, тому що дуже великі правила, насилу запам'ятовуються, тому від вчителя іноземної мови потрібне гарне знання і російської граматики і граматики досліджуваної іноземної мови. Як сказав великий німецький класик І.В. Гете: «Wer fremde Sprachen nicht lernt, wei ß nicht von seiner eigenen ». «Хто не вчить іноземну мову, той не знає і свій власний».
Дійсно, при вивченні, наприклад, німецької граматики, часто доводиться вдаватися до граматики російської мови; порівнювати, зіставляти, але ще більше значення має те, наскільки вчитель володіє методами формування граматичного навички в учнів. Без знання теорії даного питання, важко спланувати ефективну роботу на уроці. Найбільш цікавими в плані освоєння методики питання щодо формування граматичного досвіду є роботи авторів І.Л. Бім, В.М. Філатова, Є. І. Пассова.
У теоретичній частині автором розглядаються експліцитний, імпліцитний, диференційований підходи, спрямовані на формування граматичного навички. У практичній частині наводиться опис фрагментів уроків із застосуванням вищеназваних підходів.
Виходячи з вищесказаного, автор, вибираючи тему курсової, керувався її значимістю і складністю при навчанні учнів іноземної мови, а також бажанням навчитися працювати на уроці над граматичною стороною мови. У зв'язку з цим:
Мета роботи: освоєння методики роботи з формування граматичного
навички в учнів.
Завдання: 1) вивчити літературу з даного питання;
2) провести ряд уроків з німецької мови під час пробної
практики щодо формування граматичного досвіду;
3) поєднати вивчену теорію з практикою;
4) проаналізувати доцільність застосування
перерахованих вище підходів.
Об'єкт дослідження: процес навчання граматичної сторону мови.
Предмет дослідження: формування граматичного навички в учнів
7,9 класів.
Контингент: учні 7,9 класів.
Робота має теоретико - практичне спрямування на рівні вивчення та апробації підходів до формування граматичного навички в учнів.
Категоріально - понятійний апарат
Граматика - розділ мовознавства, що вивчає будову і зміна слів (морфологія) і з'єднання слів у поєднання і пропозиції (синтаксис). [12,198]
Граматичний звичка - це автоматизоване вживання і розуміння в мові морфологічних і синтаксичних явищ. [12,563]
Комунікативна граматика - граматика, яка враховує особливості мовних засобів і правил, особливості спілкування людей один з одним у тих чи інших ситуаціях. [12,340]
Компетенція - обізнаність у якому - небудь колі питань, в якій - небудь галузі знання. [16,234]
Метод - сукупність відносно однорідних прийомів, операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретної задачі. [10,79]
Навчання - спеціально організований, керований процес взаємодії вчителів та учнів, спрямований на засвоєння знань, умінь і навичок, формування світогляду, розвитку розумових сил і потенційних можливостей учнів, вироблення і закріплення навичок самоосвіти у відповідності з поставленими цілями. [10,95]
Прийом - елемент методу, його складова частина, окремий крок у реалізації методу. [10, 118]
Глава 1. Сучасні підходи до формування граматичного навички
1.1. Роль граматики під час навчання учнів іноземної мови
Граматика як один з важливих аспектів мови в усі часи перебувала в центрі наукових суперечок, дискусій про її місце, роль, значення при навчанні іноземним мовам. У 20 столітті спостерігалися тенденції ліквідації граматики в загальноосвітніх установах. Але це призвело до значного збільшення кількості помилок у мовленні учнів. Не останню роль в цьому зіграв комунікативний підхід до навчання іноземної мови.
Протягом століть граматика розглядалася те, як мета навчання, то, як засіб навчання іноземної мови.
Якщо взяти до уваги два значення граматики:
як граматичний лад;
як теорія мови,
то в програмах загальноосвітніх установ мова йде про граматику як граматичному ладі мови. Без оволодіння граматикою в цьому її значення не може бути правильно сформованого мовного спілкування. Тому граматика виступає як засіб для формування комунікативної компетенції, а саме мовної. [4, 149]
Але в останні роки, на початку 21 століття у зв'язку з введенням єдиного державного іспиту (ЄДІ), граматика стала об'єктом контролю. Завдання по граматиці включені у тест і складають окремий блок. Суть завдань - у правильному виборі форми слова, часу, застави, управління
Для виконання таких завдань учні повинні знати правила і мати практику в застосуванні знань з граматики. Тому граматика стає не тільки засобом, а й метою навчання. Але важливо відзначити, не самоціллю, а засобом для формування комунікативної компетенції. Граматиці належить організуюча роль. Окремі слова мають сенс, якщо їм надаються однозначні форми пропозиції, які об'єднуються в словосполучення, тексти, тобто зв'язне ціле.
Наприклад: «Тобі, книгу, передавав, я» - «Я передав тобі книгу». Якщо рідною мовою це побудова відбувається на інтуїтивному рівні, то на іноземній мові цього треба навчати.
Рідна мова є первинним засобом спілкування, а іноземна мова - вторинним, воно не є життєво необхідним, тому під час навчання іноземної мови потрібні спеціальні зусилля для виклику мотивації вивчення мови.
Освоєння іноземної мови відбувається в навчальних умовах, де немає достатньої бази для мимовільності. Тому при оволодінні граматикою іноземної мови в шкільному курсі особлива увага повинна бути приділена правилам (теорії) у поєднанні з мовною практикою. [9, 126]
1.2. Формування граматичного навички на основі правил
При формуванні граматичних навичок у практичній методикою існує два підходи: експліцитний та імпліцитний.
Експліцитний підхід - це граматика, засвоєна на основі правил. При формуванні граматичних навичок і вмінь на основі правил розглядають дедуктивний та індуктивний метод. Найбільш поширений дедуктивний метод, походить від слова «дедукція», що означає умовивід від загального до конкретного. У розглянутому аспекті - це шлях від правила до практичних дій: [20, 93]
учні вивчають правило, сформульоване у граматичних термінах, яке ілюструється прикладами;
учні роблять серію вправ згідно з правилом;
на закінчення даються перекладні вправи на активізацію досліджуваного граматичного явища.
Як видно, при дедуктивному методі перший етап формування навичок і вмінь - ознайомлення - реалізується у процесі знайомства з правилом і прикладами, другий етап - тренування - включає відпрацювання ізольовано - формальних операцій, третій етап - мовна практика - організується на базі перекладних вправ
До достоїнств дедуктивного методу відносяться:
а) принцип свідомості, що сприяє створенню повноцінного
еталона відпрацьовуються граматичних явищ;
б) пооперационная відпрацювання граматичних дій, що забезпечує
«Чистоту» формованого досвіду;
в) може бути використаний при самостійній роботі учнів.
Недоліки:
а) не стимулює розумову активність учнів і підносить їм
готове рішення;
б) «запуск» навику на продуктивному рівні організується шляхом
послівного перекладу, а це не є повноцінним іншомовним
висловлюванням;
в) формування граматичного навички гальмується недооцінкою умов усного іншомовного спілкування.
Іншим методом експліцитного підходу є індуктивний метод, що передбачає перехід від поодиноких фактів до загальних положень. [21, 137]
Індуктивний метод надає можливість самим учням сформулювати правило на основі явищ, з якими вони стикаються при вивченні іноземної мови. При індуктивному методі учні знаходять у тексті незнайомі граматичні форми і намагаються усвідомити їх значення через контекст. Подальший аналіз нового явища відбувається шляхом порівняння іноземного тексту з його перекладом на рідну мову, після чого формулюється правило. При цьому якщо потрібно використовуються підказки викладача або підручника. Потім слідує серія вправ на ідентифікацію та пояснення нового граматичного явища і на актуалізацію його форм.
Порядок роботи над граматичним явищем:
а) увазі учнів пропонується текст, що містить граматичне явище;
б) увага учнів залучається до аналогічного, але вже вивченому явищу;
в) учням надається можливість перевірити, наскільки правильно вони зрозуміли суть відпрацьовується граматичного явища;
г) актуалізація вивченого граматичного матеріалу може відбуватися як у перекладних вправах, так і в окремих умовно - мовних вправах.
Індуктивний метод відрізняється досить тривалим етапом ознайомлення, оскільки учні самі здійснюють пошук інформації. Тренувальний етап дещо скорочено. Що стосується мовної практики, то вона лише намічається в умовно - мовних вправах.
До достоїнств індуктивного методу відносяться:
використання пошуку - найефективнішого способу навчання, що сприяє усвідомленню сутності граматичного явища;
повноцінна реалізація принципу свідомості;
стимулювання розумової активності учнів, що забезпечує мимовільне запам'ятовування досліджуваного граматичного явища.
Недоліки:
а) він вимагає значного часу для ознайомлення з досліджуваним граматичним явищем;
б) у ньому передбачається пооперационная відпрацювання граматичного явища, необхідна для «чистоти» граматичного навички.
1.3. Граматика без правил
Граматичні знання не завжди пропонуються учням у вигляді правил. Здійснювати мовні дії можна, не вивчаючи закономірності зміни і поєднання слів у реченні. Так людина опановує рідну мову. Така граматика називається імпліцитної, тобто граматика, якою володіють практично, не знаючи правил.
Імпліцитний підхід до формування граматичного досвіду включає також два методи навчання з різними модифікаціями, а саме - структурний і комунікативний.
1.3.1. Структурний метод формування граматичного навички
Структурними називають цілий ряд методів формування граматичного навички на усній, активної, структурно - функціональної основі. В основу їх вправи кладуться структурні моделі, або моделі пропозицій, символічно виражаються через формулу, наприклад: S + V + C, де S - підмет, V - присудок, C - доповнення. Структурні моделі називають ще мовними або мовними моделями або, якщо вони виражені не символами, а лексичними одиницями, мовними зразками, типовими фразами.
Одним з перших структурні моделі запропонував англійський педагог
Г. Пальмер, автор відомих таблиць, опублікованих в 1916 році. [15, 248]
У цілому структурний метод передбачає в різних варіантах наступні кроки:
аудіювання мовленнєвих зразків, що містять граматичні структури;
хорове та індивідуальне повторення слідом за вчителем (або фонограмою) мовних зразків граматичних структур;
запитально - відповідальні вправи з учителем або в парах з використанням досліджуваних граматичних структур;
навчальний діалог, який містить кілька питань - відповідних єдностей і включає відпрацьовуються структури.
Таким чином, у структурному методі спостерігається невеликий ознайомлювальний етап, який передбачає один спосіб навчання - показ, і тривалий етап тренування без пооперационной роботи. Вираженого етапу мовної практики немає.
Головне достоїнство структурного методу полягає в тому, що він робить граматичні структури об'єктом спеціальної і при цьому тривалого тренування, що створює важливий стереотип у головах учнів і виробляє автентичний еталон побудови іншомовної фрази.
Структурний метод має ряд недоліків, якщо він покладений в основу всього навчання іноземної мови та формування іншомовних мовленнєвих навичок. У структурному методі немає місця принципам свідомості і комунікативності: більшість вправ носять механічний характер і швидко набридають учням.
1.3.2. Комунікативний метод при навчанні граматиці
Іншим різновидом імпліцитного підходу до формування граматичного досвіду є комунікативні методи. До комунікативних методів відносяться різні варіанти інтенсивних методів, так званий метод гувернантки, і просто природне занурення в мовне середовище, що змушує до спілкування в комунікативних цілях.
Комунікативний метод навчання іноземним мовам, і в тому числі формування граматичного навички, розроблений Є.І. Пассову. [17, 94]
Він вважає, що успішне становлення навички можливо при дотриманні ряду умов.
До цих умов належать:
предваряющее слухання того матеріалу, який підлягає автоматизації (тобто мовного зразка);
імітація в мові, що передбачає не просто повторення, а імітацію за наявності мовної завдання;
однотипність фраз, оскільки повторювані конструкції запам'ятовуються швидше і міцніше;
регулярність однотипних фраз;
дія за аналогією в мовних умовах, передбачає конструювання фраз не за правилом, а за аналогією із зразком і обов'язково відповідно до мовної завданням;
безпомилковість мовних дій, яка внаслідок регулярного підкріплення;
формування граматичного навички на достатній кількості матеріалу і в достатній кількості різноманітних ситуацій;
мовний характер вправ.
Комунікативний метод залишається комунікативним тільки в тому випадку, якщо навички формуються в ньому в мові, за наявності мовної завдання.
Така мовна задача досягається за рахунок установки. Замість того щоб пропонувати учням поставити пропозицію в минулому часі, дається завдання: «Я буду говорити про те, що зазвичай роблю, а ви поцікавитеся, чи робив я це раніше». І далі відповідно слід:
«Кожен вечір я трохи читаю." Am Abend lese ich etwas.
- А вчора ви теж читали? Und gestern? Haben Sie auch gelesen?
- Так, звичайно ». Ja, stimmt. (Gewiss) ».
При комунікативному методі необхідні вміння та навички формуються в процесі виконання цілої серії граматично спрямованих вправ. Перш за все, це типові діалоги (діалог - розпитування, діалог - обмін думками, діалог волевиявлення), а також
композиційно - мовні форми (опис, розповідь, міркування),
побудовані за тематичним принципом. Мета даних вправ - оволодіння граматичними навичками або усунення прогалин у володінні конкретним граматичним матеріалом.
Види комунікативних вправ:
Імітаційні вправи. Дані вправи виконуються з метою формування навичок граматичного явища з опорою на правило, інструкцію, мовної зразок і завдання, наприклад, на підтвердження.
+ Er lernt Deutsch, um in Deutschland zu studieren. Stimmt?
- Ja. Stimmt. Er lernt Deutsch, um in Deutschland zu studieren.
Суть імітаційних вправ в тому, щоб повністю підтвердити пропозицію, висловлену партнером.
Символи вправи. Мета - подальше формування навичок вживання граматичної форми з опорою на зразок. Наприклад, при відповіді на питання Wer ist in den Zoo gegangen? Правильно вставте допоміжне дієслово: ist, sind.
Das Mädchen ... in s Theater gegangen. (Ist)
Sie ... ins Theater gegangen. (Sind)
Вправи на переклад з німецької мови на російську.
Наприклад: Ich gratuliere dir zum Geburtstag.
Я вітаю тебе з днем народження.
(В німецькому варіанті: тобі до дня народження.)
Трансформаційні вправи.
+ Ich gehe heute mit meiner Freund ins Kino. Und du?
- Heute gehe ich auch mit meiner Freund ins Kino.
Подальша тренування спрямована на переклад з російської на німецьку.
Я вітаю Вас з Днем вчителя.
Ich gratuliere Ihnen zum Lehrertag.
Надалі мовні зразки можуть бути включені в рольову гру. Таким чином, типова серія комунікативно-спрямованих граматичних вправ передбачає:
розкриття граматичного значення;
розгляд граматичних форм;
з'ясування особливостей вживання граматичного явища;
виконання імітативний вправ;
виконання символів вправ;
переклад з німецької на російську;
виконання ситуативних вправ, виконання комунікативних етюдів;
проведення рольових ігор.
Комунікативний підхід при оволодінні граматичними явищами іноземної мови формує не тільки граматичні навички, але і сприяє розвитку комунікативної компетенції в усіх видах мовленнєвої діяльності: говоріння, читання, аудіювання, письмі.
У комунікативного методу багато переваг. Одне з головних полягає в тому, що та ознайомлення, і тренування включені у найбільш «мовної» етап - практику, який частіше за все, при формуванні граматичного досвіду взагалі не організується. У комунікативному методі найбільш повно реалізується принцип комунікативності. Він створює сприятливі передумови для підтримки мотивації до вивчення іноземних мов у учнів.
До недоліків комунікативного методу слід віднести недооцінку принципу свідомості у навчанні та необхідність індивідуальної кваліфікованої роботи з учнями. Не кожному вчителю вдається створити справжню мовну обстановку при проведенні умовно - мовних вправ.
Таким чином, всім методам формування граматичного навички притаманні як позитивні, так і негативні сторони. Тому до цих методів слід підходити диференційовано залежно від віку учнів, цільових установок, кількості годин і самого граматичного матеріалу. [11, 13]
Диференційований підхід до формування граматичного навички передбачає використання різних методів і прийомів навчання, різних вправ залежно від цілей навчання, видів мовленнєвої діяльності, етапу навчання, мовного матеріалу і особливостей інтелектуального розвитку учнів. Принцип диференційованого підходу при формуванні граматичного навички полягає у використанні різних методів в залежності від цілей навчання граматичного матеріалу та контингенту учнів.
Диференційований підхід до формування граматичного навички передбачає не тільки варіювання різних методів навчання, а й систематизацію граматичного матеріалу, і переважне використання способу навчання - пошук.
Таким чином, існує три підходи до формування граматичного навички - експліцитний, імпліцитний і диференційований.
Глава 2. Оволодіння методикою навчання граматичної сторону мови під час пробної практики
2.1. Використання дедуктивного методу при вивченні граматики в 7 класі
Під час проходження пробного практики в школі № 21 міста Кунгура автором був проведений урок в 7 класі з формування граматичного навички. Тема «Невизначено - особиста займенник« man ». Учні познайомилися зі значенням займенника «man», вживанням його в мові з дієсловами у теперішньому часі.
Даний граматичний матеріал включений в тему «Gesicht einer Stadt - Visitenkarte des Landes». «Обличчя міста - візитна картка країни». Займенник «man» включено в активну лексику з дієсловом nennen - Man nennt. (Додаток 1) Це словосполучення учні повинні засвоїти - вивчити і активно вживати в мові при описі міст. Воно зустрічається майже в усіх текстах про міста, включених в дану тему.
У блоці № 3 «Wir arbeiten an der Grammatik» даються приклади, тобто пропозиції, в яких включено займенник «man». Пропозиції ці дані з дієсловами у теперішньому часі і з перекладом.
Далі наводиться правило в пам'ятці з позначенням Merken wir uns! (Запомнім!)
Робота над формуванням граматичного навички проходила по дедуктивного методу вивчення граматики, тобто формування граматичного навички на основі правила з подальшою тренуванням, практикою.
Учні самостійно ознайомилися з правилом вправу 2.
[7, 68] В якості підготовки до самостійного знайомства з правилом вчителем були поставлені питання, на що слід звернути увагу при читанні правила.
Питання вчителя: Очікувані (передбачувані) відповіді:
1) В якому обличчі стоїть присудок, 1) Присудок коштує в 3 особі.
яка є сумісною з займенником
«Man»?
2) У якому числі стоїть присудок 2) В однині.
при займенники «man»?
3) Чи є у займенника «man» 3) Займенник «man» - не
власний переклад? перекладається, але є в
реченні підметом.
4) Як перевести предложеніе4) Поєднання перекладається
із займенником «man»? присудком в 3 л. мн. числа.
5) Яким членом речення 5) підлягає.
є займенник «man»?
Учитель доповнив, що при перекладі можна мати на увазі займенник «вони», але вголос його не вимовляти, а тільки узгодити з ним присудок - (вони) пишуть, читають, малюють і т.д.
Після ознайомлення з правилом учні відповіли на ці питання.
Для кращого засвоєння правила і алгоритму перекладу пропозицій з невизначено - особовим займенником «man» спільно з учнями була складена схема.
(Додаток 2)
Учні переносять цю схему в зошит, промовляючи правило про себе, осмислюючи. Учні знову озвучують правило, вже дивлячись на схему:
man - Є підлягає;
- T - узгоджується з дієсловом у 3 особі од. числа = присудок.
Далі працюють в парах, пояснюючи схему вживання і перекладу невизначено - особистого займенника «man».
Таким чином, учні працювали над правилами за наступною схемою:
- Сприйняття питань вчителя - підготовка до роботи над правилом;
- Читання за підручником - самостійна робота;
- Осмислення - відповіді на запитання вчителя (первинний контроль);
- Складання графічного зображення пропозицій з невизначено -
особовим займенником «man»;
- Осмислення функцій головних членів речення;
- Запис у зошиті - самостійне осмислення;
- Парна робота: осмислення, запам'ятовування.
Далі учні працюють з вправою 1. [7, 68] Читають німецькі пропозиції, читають російський переклад. Учитель звертає увагу учнів, що невизначено-особисте займенник «man» у розповідному реченні може стояти на першому місці. (Дивись схему вище). Це прямий порядок слів. Після присудка - при зворотному порядку слів.
Man nennt Leipzig die Stadt des Buches und die Stadt der Musik.
In dieser Stadt baut man viel.
In diesem Film zeigt man die schönen Landschaften unserer Heimat. [7, 68]
Учитель просить підтвердити прикладом.
1) man - t.
2) - t man.
Далі учні записують пропозиції, що підтверджують схеми, у зошит.
Man besucht in Wien gew ö hnlich zahlreiche Kaffeeh ä user. - Прямий порядок слів.
Hier trinkt man gern eine Tasse starken Kaffee. - Зворотний порядок слів.
Тренування у вживанні дієслів з невизначено - особовим займенником «man». Вчителем запропоновані картки з дієсловами у Infinitiv, учні складають словосполучення з «man».
Учитель Учень 1 Учень 2 (переводить)
besuchen man besucht відвідують
besichtigenman besichtigt оглядають
sehen man sieht дивляться
bewundern man bewundert милуються
trinken man trinkt п'ють
machen man macht роблять
Наступним етапом йде тренування у правильному перекладі пропозицій з невизначено - особовим займенником «man» вправу 3 (5 речень). [7, 68]
Наступне завдання, запропоноване учням, було спрямоване на правильне використання у мовленні займенника «man» і присудка. Вправа 4. Суть вправи - розкрити дужки (дієслово в інфінітив) та узгодити його з невизначено - особовим займенником «man». [7, 69]
Учні працювали з дієсловами besuchen, besichtigen, sehen, bewundern, trinken, machen. Труднощі викликав дієслово sehen. Учні зробили помилку. Дієслово sehen при відмінюванні в теперішньому часі Pr ä sens змінює кореневу голосну e - ie. Відмінювання дієслова було повторено, помилка ліквідована.
Учні перевели сім пропозицій з даної вправи. На будинок було задано аналогічне завдання: узгодити присудок з підметом (розкрити дужки) і перевести пропозиції. Увага учнів було звернено на дієслово wachsen, який змінює в 3 особі од. числа кореневу голосну «а» на «ä».
При контролі домашнього завдання на наступному уроці помилок в учнів не було, що дозволило зробити висновок, що - послідовна робота з формування граматичного навички - правильного вживання та перекладу пропозицій з невизначено - особовим займенником «man» - була проведена методично вірно.
На наступних уроках при вивченні теми «Місто». Учні вчилися відповідати і самі ставити питання, використовуючи невизначено - особиста займенник «man», використовувати цю конструкцію в усному мовленні при описі міста.
Наочність - аншлаг із зображенням схеми пропозицій з невизначено - особовим займенником «man» допоміг учням як при осмисленні, запам'ятовуванні, перекладі, так і в конструюванні, складанні пропозицій.
2.2. Формування граматичного навички на уроках у 9 класі
2.2.1. Робота за темою «Управління дієслів» на основі комунікативного та дедуктивного методів
Під час проходження пробного практики автором були апробовані дедуктивний, індуктивний, комунікативний методи формування граматичного навички.
Ряд уроків був проведений в 9-му класі школи № 18 при вивченні теми «Die Zukunft beginnt schon jetzt. Wie steht 's mit der Berufswahl »? «Майбутнє починається сьогодні. Як ідуть справи з вибором професії »? У даній темі вивчається граматичний матеріал «Управління дієслів» - «Rektion der Verben »,« займенникові прислівники »-« Pronominaladverbien ». Так як один з уроків проводився напередодні свята 8 березня, в якості мовної зарядки було включено привітання. З учнями були активізовані дієслова:
привітати - gratulierenwem? (Dat.) кому?
zu + Dat. з чим? (До якого свята?)
бажати - w ü nschen wem? (Dat.) кому?
дарувати - schenken (Додаток 3)
Учням були задані вопроси.Предполагаемий відповідь.
Was f ü r einen Feiertag kommt bald? Bald kommt der 8. März.
Was f ü r einen Feiertag ist der 8. März? Das ist ein Frauentag.
Wem gratuliert man zu diesem Feiertag? Man gratuliert den Frauen:
Lehrerinnen, Omas, Tanten,
Freundinnen, Schwestern.
Was w ü nscht man gewöhnlich? Man w ü nscht Glück, Erfolg,
Liebe, Gesundheit, alles Gute.
Was schenkt man den Frauen? Man schenkt Blumen, kleine
Souveniers.
Учитель звертав увагу учнів на правильне вживання імені іменника в Dat. відмінку однини і множини.
Таким чином, дієслово gratulieren (Dat.) (Zu + Dat) був включений в усне мовлення, це комунікативний метод до вивчення граматики, у даному випадку - управління дієслів.
Далі учням було запропоновано написати привітання. (Письмова мова). Для цього були повторені особисті займенники в Dat. відмінку:
Dir - тобі Ihnen - Вам Euch - вам
Активізувалися правила письмового мовного етикету.
Звернення: Liebe (- er, - es)! Дорога (-і,-ої,-е)!
Підпис: Dein (-e) Ihr (-e) Euer (-e) Sohn, To chter, Schü ler, Freund.
Спочатку учні в усній формі привітали вчительку німецької мови, студентів, а потім кожен написав привітання. (Додаток 4)
Аналізуючи цей етап уроку, можна зробити висновок, що застосований в цьому випадку комунікативний метод формування граматичного навички був абсолютно виправданий:
- Активізувалася лексика в ситуації «Привітання» - «Gratulation»;
- Матеріал відповідав часу, даті;
- На основі лексики, знайомої учням формувався граматичний
навик за темою «Управління дієслів»;
- Удосконалювалася усна і письмова мова учнів;
- Активізувалися правила мовного етикету;
- Даний етап уроку грав і велику виховну роль - увага, повага до жінок.
Ситуація «Привітання», тобто дієслово gratulieren (Dat.) Zu + Dat.; Дозволив перейти до узагальнення матеріалу по темі управління дієслів.
Учням було запропоновано прочитати пам'ятку № 1. [8, 136]
Після прочитання учні відповіли на питання:
«Яке буває управління?» (Без прийменника і з приводом -
предложное)
У вправі 1 b учням було запропоновано вибрати з наведених дієслів entsprechen erreichen
sich informieren für sich interessieren für
доказ до правила (прийменниково управління і без приводу), перевести словосполучення і зробити висновок, чому треба запам'ятовувати дієслово з керуванням. [8, 135] Увага учнів було акцентовано на те, що не завжди в російській і німецькій мові дієслово і керування збігаються. Наприклад, в російській мові цікавитися чим-небудь (Орудний відмінок) в німецькій мові sich interessieren f ü r Akk (прийменник і знахідний відмінок).
Це дедуктивний метод вивчення граматики, тобто формування граматичного навички на основі правил з подальшою тренуванням, практикою.
Далі учні працюють з даними граматичним матеріалом за навчальним посібником. [2, 18] Згадують значення дієслів, звертають увагу на управління.
ez ä hlen ü ber + Akk.arbeiten - an + Dat.
sprechenvon + Dat. hören - von + Dat.
schreiben jm gratulieren - zu + Dat.
(Sich) bedanken - bei + Dat
nach + Dat.bitten
fragen um + Akk
über + Akk. es geht
antworten telefonieren
warten auf + Akk. beginnen mit + Dat.
sich sich
vorbereiten besch ä ftigen
Щоб правильно говорити, не робити помилок, учням було запропоновано повторити артиклі в давальному і знахідному відмінку, використовується таблиця в посібнику [6, 22] і картка на дошці. (Додаток 5)
Далі доцільно запропонувати учням скласти пропозиції, використовуючи дієслово з управлінням
говорити, розповідати, писати про
sprechen, erz ä hlen, schreiben
(Додаток 6)
Я кажу, розповідаю, пишу про літо.
Ich spreche, erz ä hle, schreibe von dem Sommer (vom Sommer),
ü ber den Sommer
Подібним чином робота проходить з усіма дієсловами. Дане вправу слід виконувати, використовуючи опори: дієслово в інфінітив, управління, питання і артиклі в давальному і знахідному відмінках. Від учнів потрібна увага, від вчителя - чітка робота з опорами, наочністю і коментар у разі потреби.
Проведена робота щодо правильного використання дієслів з керуванням дала можливість:
1) повторити лексику (дієслова), прийменники, артиклі в давальному, знахідному
відмінках, тобто управлінні дієслів;
2) підготувати учнів до сприйняття нового граматичного матеріалу
«Займенникові прислівники» - «Pronominaladverbien».
2.2.2. Індуктивний метод при роботі над займенниковими прислівниками
На наступному уроці була проведена робота по формуванню граматичного досвіду з теми «Pronominaladverbien» - «займенникові прислівники». Був використаний індуктивний метод вивчення граматики.
Учням було запропоновано два запитання, на які вони зазвичай відповідають, прочитавши текст.
Wovon ist die Rede? Про ніж йде мова?
Von wem ist die Rede? Про кого йде мова?
Учні їх без зусиль перевели, так як використовують часто.
Далі учні виділили обидва питання
Wovon? Von wem?
Проаналізувавши обидва питання, сказали, що питання про що? Складається з питального слова wo? І прийменника von. Учитель звертає увагу учнів на схему на дошці
nach in
mit wo (r) an
zu auf
f ü rvon ü ber aus (Додаток 7)
За допомогою даної схеми учні утворили інші питальні слова. Відповіли на запитання вчителя, коли між питальним словом wo? І приводом з'являється літера «r». Учні правильно відповіли, що якщо привід починається з голосної букви, то між питанням wo? і приводом, з'являється «r». [6, 99] Разом з учителем зробили висновок, що не можна перевести дані питальні слова, тому що їх переклад залежить від значення дієслова.
Учитель доповнив, що дані питання називаються в німецькій мові займенниковими прислівниками - Pronominaladverbien.
Для закріплення вміння утворювати неживі питання, використовуючи керування дієслова і питальне слово wo, учням було запропоновано виконати вправу 3. [1, 108]
... Interessiert sich dein Freund? (Für Musik)
Wofür interessiert sich dein Freund?
Було зроблено 10 пропозицій з питальними словами worauf? Wovon? Woran? Wovor? Wor ü ber? Wof ü r? за схемою:
- Читання пропозиції;
- Постановка питання;
- Переклад питання.
По закінченню роботи вчитель знову підвів учнів до висновку про те, що питання про що? чим? задаються за різними приводами von, ü ber, f ü r, auf, an. Це залежить від управління дієслова. На основі цієї вправи учні ще раз називають дієслова з керуванням.
Далі вчитель пропонує учням прослухати і постаратися зрозуміти 2 пропозиції:
Meine Freundin interessiert sich für Musik. Ich interessiere mich auch dafür.
Учитель звертає увагу учнів, яке слово замінює вираз
f ü r Musik daf ü r. Daf ü r - вказівний займенник цим. Учні зрозуміли, що даним вказівним займенником можна замінити іменник з прийменником. У схемі на дошці замість питання wo? Вчитель ставить слово da.
mit über
für an
vor da (r) in
von
zu auf
nachaus (Додаток 8)
Вищенаведене вправа була доповнено реченнями з вказівними займенниками daf ü r, darauf, daran, dar ü ber, damit, davon.
На третьому уроці учні працювали з живими питаннями.
На дошці дієслова:
sich ä rgern ü ber Akk. fahren mit + Dat.
sich freuen über Akk.träumen von + Dat.
stolz sein auf Akk. (Додаток 9)
Учні згадали питання давального і знахідного відмінка wen? Wem?, Вислухали пропозиції і питання.
Ich fahre mit meinen Eltern nach dem Süden.
Mit wem fährst du nach dem Süden?
Далі вчитель пропонує учням, використовуючи керування дієслів, привід і відмінок, утворити одухотворений питання.
Mit wem? von wem? auf wen? über wen? für wen? і т. д.
Учні працюють з вправою 1 «Sein Hobby». [1, 107] Читаючи пропозицію, дізнаються займенникові прислівники, вказівні займенники, переводять пропозиції.
Was machen Sie denn mit dem Wagen? Damit kann man doch nicht mehr fahren.
Що ви робите з машиною? На ній неможливо більше їздити.
Далі вправу 2 - подстановочной. [1, 108]
Після проведеної роботи, що включає спостереження, аналіз, практику, вчитель пропонує прочитати правило в підручнику, проконтролювати своє розуміння даного граматичного явища, поглибити розуміння.
Даний прийом формування граматичного навику називається індуктивний. Здається, що саме він виправданий при вивченні важкого граматичного матеріалу, такого як «займенникові прислівники». Слухаючи, спостерігаючи, виконуючи вправи, учні самі виводили правило освіти одушевлених, неживих питань з приводами, вказівних займенників.
Таким чином, при формуванні граматичного навички були застосовані дедуктивний, індуктивний, комунікативний методи. Вивчивши теорію, автор на практиці застосував отримані знання. Даний граматичний матеріал дуже складний, робота з учнями тривала протягом трьох уроків, була різноманітною. Наочність допомогла реалізувати мету уроків з формування граматичного досвіду в темі «Управління дієслів», «займенникові прислівники».
Провівши уроки, автор прийшов до висновку, що при роботі над граматичною стороною мовлення необхідно продумувати, який метод підійде краще до даного граматичному матеріалу. Вибір залежить: від складності матеріалу, знань учнів, їхніх умінь мислити, аналізувати, узагальнювати, робити висновки.
Методичні рекомендації:
Молодому вчителю познайомитися з існуючими в методиці підходами і методами формування граматичного досвіду;
Вдумливо підходити до відбору методу при навчанні граматичної сторону мови, враховуючи складність теми, вік учнів, їх знання іноземної мови, рівень мислення, часові рамки;
Використовувати знання з граматики російської мови для порівняння, зіставлення, долучати учнів до діалогу культур;
Схеми, таблиці, наочність сприяють кращому сприйняттю і засвоєнню матеріалу;
Для закріплення повинна бути виконана серія лексико-граматичних вправ;
В якості тренування та контролю сформованості граматичного досвіду доцільно виконувати тестові завдання.
Висновок
Представлена автором робота носить теоретико-практичну спрямованість. Вивчивши існуючі підходи до формування граматичного навички, автором були апробовані три методи: дедуктивний, індуктивний, комунікативний. Так як володіння граматичним навичкою є одне з найважливіших умов практичного володіння мовою і використання його як засобу навчання, то опис проведених у 7, 9 класах уроків, є важливим елементом всієї роботи. Саме освоєння методики роботи з формування граматичного досвіду було метою роботи, яку можна вважати досягнутою.
На прикладі різного по складності граматичного матеріалу автором описані всі етапи роботи по формуванню граматичного навички на уроках німецької мови. Етапи ці включають як теорію, так і практику. Первинне закріплення матеріалу показало, що учні засвоїли теорію, то є правило і діяли згідно з ним, виконуючи вправи (граматика на основі правил). Цей метод актуальний при вивченні складного граматичного матеріалу. Вивчення граматики без правила, на думку автора, більш застосовне для граматичного явища, що не має подібності з рідною мовою. Тут необхідна тренування граматичного досвіду на базі лексико-граматичних вправ. Комунікативний метод - це включення, досліджуваної граматики в усне мовлення та автоматизація на основі серії комунікативних вправ.
Вивчивши і застосувавши на практиці всі підходи, автор прийшов до висновку, що підходити до формування граматичного навички в учнів, використовуючи існуючі прийоми, треба диференційовано, залежно від складності граматики, частоти, використання того чи іншого граматичного матеріалу, рівня володіння учнями мовою і граматикою російської мови. Здається, що представлена робота корисна для студентів, початківців вчителів, у яких ще немає практики у навчанні учнів граматичної сторону мови.
Список літератури
Бім І. Л., Капліна О.В. Збірник вправ з граматики німецької мови для 7-9 кл. загаль. установ .- 3-е изд.-М.: Просвещение, 2000.-141 с.
Бім І.Л., Крилова Ж. Я. Робоча зошит до підручника німецької мови для 7 кл. -М.: Освіта, 1996.-79 с.
Бім І. Л., Крилова Ж. Я. Робоча зошит до підручника німецької мови для 8-9 кл.-М.: Просвещение, 2000.-90 с.
Бім І. Л. Методика і теорія практика навчання німецької мови в середній школі: Проблеми і перспективи:-М.: Освіта, 1988.-256 с.
Бім І. Л. Програми загальноосвітніх установ німецької мови 5-9 кл.-М.: Просвещение, 1998.-56 с.
Бім І. Л. Збірник вправ з граматики німецької мови для 5-9 кл. загальноосвітніх установ / І.Л. Бім, О.В. Капліна. -М.: Освіта, 2001.-176 с.
Бім І. Л. та інших Кроки 3: Підручник німецької мови для 7 кл. загальноосвітніх установ / І.Л. Бім, Л.В. Садомова, Н. А. Артемова. Книга для читання / Сост.Е.В. Ігнатова, Л.А. Чернявская.-2-е изд.-М.: Просвещение, 2000.-272 с.
Бім І. Л. та інших Кроки 5: Підручник німецької мови для 9 кл. загальноосвітніх установ / І.Л. Бім, Л.В. Садомова. Книга для читання / Авт.-сост. О.В. Капліна.-3-е изд.-М.: Просвещение, 2002.-272 с.
Добронецький Е.Г. Граматичні труднощі англійської мови - Казань.: Видавничий центр «Казанський університет», 1986.-270 с.
Коджаспірова Г.М., Коджаспіров А.Ю. Педагогічний словник: Для студентів вищих і середніх педагогічних навчальних заведеній.-М.: Видавничий центр «Академія», 2000.-176 с.
Комунікативна граматика німецької мови / За заг. ред. В. М. Філатова .- Ростов / Д.: Аніон, 2000.-176 с.
Крисін Л. П. Тлумачний словник іншомовних слов.-М.: Рус.яз., 1998.-848 с.
Методика навчання іноземної мови у початковій і основній загальноосвітній школі: Навчальний посібник для студентів педагогічних коледжів / За ред. В. М. Філатова. Ростов / Д.: Аніон, 2003.-416 с.
Загальна методика навчання іноземної мови.: Хрестоматія / Упоряд. Леонтьєв А.А.-М.: Російська мова, 1991.-360 с.
Ожегов С.І. Словник російської мови: Близько 57 000 слів / За ред. Шведової Н.Ю.-20-ті изд.-М.: Рус.яз., 1988.-890 с.
Пасів Є.І. Комунікативний метод навчання іншомовного говорінню-М., 1985.-94 с.
Пасів Є.І. Основи комунікативної методики навчання іншомовного
спілкуванню. - М.: Російська мова, 1989.-276 с.
Практикум з методики викладання іноземної мови / За ред. К.І. Саломатова, С.Ф. Шатілова.-М.: Освіта, 1985.-224 с.
Психологічний словник / За ред. В.П. Зінченко, Б.Г. Мещерякова.-2-е
вид., перераб. і доп.-М.: Астрель: Транзит гніга, 2006.-479 с.
Психологія. Словник / За заг. ред. А.В. Петровського,
М.Г. Ярошевского.-2-е вид., Испр. і доп. - Политиздат, 1990.-494 с.
Рогова Г. В. та ін Методика навчання іноземної мови в середній школі / За ред. Г.В. Рогова, Ф.М. Рабинович, Т.Є. Сахарова-М.: Освіта, 1991.-340 с.
Теоретичні основи методики навчання іноземної мови у середовищ. школи / За ред. А.Д. Климентенко, А.А. Миролюбова; Науч.-ісслед.ін-т змісту і методів навчання Акад.пед. наук СССР.-М.: Педагогіка, 1981.-456 с.
Шатілов С.Ф. Методика навчання німецької мови у середовищ. школі. Навчальний посібник для студентів факультету та інституту іноземної мови. Л.: Просвіта, 1999.-522 с.