Білоруський державний університет
Історичний факультет
Кафедра музеєзнавства
Реферат
Фактори і умови розвитку міжнародного туризму в країнах СНД
Підготував:
студент 4 курсу, 11 групи
Лебедєв І.С.
М і НСК, 2010
ПЛАН
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. ФАКТОРИ ТА УМОВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ В КРАЇНАХ СНД
1.1 Зміна соціально-економічних і політичних умов як фактор розвитку міжнародного туризму
У перші роки після утворення СНД в умовах загальної економічної кризи попит на туристські послуги істотно знизився. Існуюча мережа туристських установ значно потребувала реконструкції, підвищення якості обслуговування. У загальному обсязі наданих послуг населенню держав СНД намітилася тенденція до зниження витрат на туристично-екскурсійні та санаторно-оздоровчі послуги в середньому на 0,3-0,5%. Скоротилися міждержавні поїздки громадян СНД з метою відпочинку, стали переважати шоп-тури. Після розпаду СРСР тільки на території Росії більше 10 000 об'єктів соціального туризму фактично призупинили свою діяльність. Туризм став недоступний для основної маси населення країн Співдружності. Найбільша кількість поїздок громадян СНД поза країнами Співдружності було зареєстровано в 1995 р. - 21,3 млн. чоловік. З тих пір їх кількість знизилася майже в 2 рази. Причина цього - погіршується економічне становище більшості країн. В даний час країни СНД займають дуже скромне місце на світовому ринку туристичних послуг, на їхню частку припадає менше 2% світового туристського потоку.
Ще в 1990 р. СРСР приймав і обслуговував в рік близько 50 млн. туристів і понад 300 млн. екскурсантів. У скарбницю держави від цієї галузі щорічно надходила сума, еквівалентна 16 млрд. доларів США.
У 1985 р. в СРСР на одного туриста, що відправляється за кордон, доводилося 15 внутрішніх туристів. Сьогодні картина інша, наприклад, в Росії на 10 виїжджають припадає 1 внутрішній турист. Для Республіки Білорусь це співвідношення - 1:20. Для збалансованого ж туристського ринку відповідно до рекомендацій Всесвітньої туристської організації (СОТ) необхідно наступне оптимальне співвідношення: 1 в'їзний - 1 виїзний - 4 внутрішніх туриста.
Схожі труднощі відчувають практично всі країни Співдружності. В аналітичній доповіді Виконавчого Секретаріату СНД «Про соціально-економічне становище держав - учасниць СНД в 1998 р. і заходи щодо пом'якшення фінансової кризи» зазначалося, що туристична індустрія держав Співдружності в нових економічних умовах розвивається в основному без фінансової підтримки з боку держав і носить явно виражений комерційний характер.
Надходження від міжнародного туризму в СНД в кінці 1990-х рр.. становили лише близько 8 млрд. доларів США, що становить приблизно 4% від надходжень у світі.
В кінці 1990-х рр.. прибуття іноземних туристів в держави СНД склало близько 18 млн. чоловік (в 1993 р. - 5,9 млн.). Найбільше громадян СНД виїжджало в такі країни, як Болгарія, Угорщина, Німеччина, Польща, Румунія, Туреччина, Фінляндія, Чехія та країни колишньої Югославії, Китай і США.
Проте в країнах Співдружності існує великий розкид даного показника по країнах. Лідером туризму СНД останнім часом стала Україні. Туризм дає України 8,2% ВНП і 25% надходжень до бюджету, 20% експортної виручки, забезпечує 1,5 млн. робочих місць. Однак і в цій державі більш ніж достатньо проблем в секторі туризму. Головний центр українського туризму - Крим - в умовах ринку зберіг поки багато свої традиційні недоліки: невисоку організацію транспорту та харчування, перебої з водопостачанням, низький рівень санітарно-гігієнічного стану курортної зони.
1.2 Сучасні тенденції розвитку МТ в країнах СНД і Балтії
Одним з перспективних напрямків розвитку міжнародного туризму для країн Співдружності є більш широке залучення об'єктів всесвітньої спадщини (культурного, природного та культурно-природного), т до 3,4% об'єктів, розташованих у країнах СНД, включені в число об'єктів всесвітнього надбання.
У той же час аналіз розвитку туризму в більшості країн СНД свідчить, що на ринку пропонується туристський продукт старого (радянського) зразка без урахування національного колориту, а це, природно, призводить до помітного зниження потоку туристів в'їжджають, нерозвиненості інфраструктури. Стан матеріальної бази туризму в країнах Співдружності залишає бажати кращого, вона істотно відстає від міжнародних стандартів та вимог і, отже, від якості обслуговування. Розвиток туризму в державах Співдружності в умовах реформування економіки виявило ряд загальних негативних тенденцій: вивезення валютних коштів з держав СНД, згортання національних туристських програм, слабкий розвиток внутрішнього туризму, відсутність координуючої роботи по цілеспрямованої підтримки і просування національного продукту з боку держави на туристських ринках, вкрай низьке інвестування цієї сфери економіки та ін
Слід зазначити, що така ситуація в галузі туризму не влаштовує держави Співдружності. Зусилля по розвитку туристських зв'язків спрямовані на пошук нових підходів до міждержавної інтеграції в туристській сфері. Основою цього процесу стало визначення завдань щодо формування єдиного туристського простору з урахуванням історично склалася професійно-кваліфікаційної структури, маршрутної політики та загальної методології. Для вирішення цих проблем, усунення необгрунтованої конкуренції та координації діяльності в рамках Співдружності Рішенням Ради глав, урядів СНД 9 вересня 1994 р. було утворено Раду по туризму держав - учасниць Співдружності. За минулий час проведено 14 засідань Ради, на яких розглянуто широке коло питань, що стосуються взаємодії та вирішення виникаючих проблем.
Радою розроблені і рекомендовані органам управління туризмом держав - учасниць Угоди основні принципи співробітництва, забезпечення єдності методології та зближення систем статистичної звітності у сфері туризму, затверджені рекомендації з проблем підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для потреб туризму, зближення законодавчо-правової бази. Здійснюються заходи щодо розробки і впровадження міждержавних стандартів та систем сертифікації в галузі туризму держав - учасниць Угоди Рада з туризму концентрує зусилля на вирішенні низки наступних проблем, від яких залежить розвиток туризму держав Співдружності:
відновлення керованості туристським сектором економіки держав СНД, розробка та впровадження адаптованої до міжнародних стандартів нормативно-правової бази, що забезпечує безпеку і якість обслуговування в туризмі;
формування здорового конкурентного середовища на ринку туристських послуг, подолання його роздробленості, залучення іноземного капіталу, формування державного сектора туризму, що спирається на інфраструктуру перебуває у державній власності;
реформування туризму з метою забезпечення його виходу на міжнародні ринки, створення конкурентоспроможного туристичного продукту, залучення іноземних туристів, прискорений розвиток сфери послуг та спрощення пов'язаних з прикордонними і митними процедурами;
активізація співробітництва з Всесвітньою туристською організацією.
З 1992 р. членство в СОТ стала здійснювати Російська Федерація як правонаступник колишнього СРСР. У 1993 р на десятій Генеральної асамблеї СОТ (о. Балі, Індонезія) у Дійсні члени організації були одноголосно прийняті Казахстан, Киргизстан, Молдова, Туркменістан і Узбекистан, у 1997 р. - Вірменія і Україна. Інтерес до вступу в СОТ також виявляють Білорусь і Таджикистан Як приєдналися членів до СОТ (у складі Ділової ради) також входить ряд крупних туристських компаній та навчальних закладів України (зокрема, Російська асоціація туристичних агентств (РАТА), ВАО «Інтурист», « Інтурист-Холдинг Компанія », ЦСТЕ-Інтур, Сочинський державний університет туризму та курортної справи і т. д.), туроператорські компанії з Казахстану (Національна компанія« Шовковий шлях - Казахстан »,« Жибек Жоли »,« Яссауї »і« Екосистема » ) та організації України (Київський інститут туризму, економіки і права, готельний комплекс «Дніпро»). Узбекистан і Україну обрано до складу Виконавчої ради СОТ, що відображає їх зросле політичний вплив у світовому туристському співтоваристві. Свою кандидатуру на вступ до Виконавчої ради на період 2001-2005 рр.. висунула Російська Федерація.
У Постійної комісії з соціальних і гуманітарних питань Міжпарламентської Асамблеї СНД прийнятий модельний Закон «Про соціальний туризм» і спрямований до парламентів держав-учасниць для використання в національних законодавствах.
Активно функціонує Об'єднаний університет туризму держав-учасників СНД, створений у травні 1998 р. як міжнародний союз громадських об'єднань (зареєстрований Міністерством юстиції України 24.04.1998 р.), до якого увійшли навчальні заклади та підприємства сфери туризму. Мета його створення - через координацію підготовки фахівців вищої кваліфікації з країн СНД сприяти відродженню єдиного туристського простору держав Співдружності. Об'єднаний університет туризму СНД створено на базі Російської міжнародної академії туризму - головного за цим профілем вищого навчального закладу в Росії.
В даний час до складу об'єднаного університету туризму СНД увійшли Білоруське республіканське об'єднання «Беларусьтуріст», Білоруський фонд розвитку і підтримки науки та вищої школи, ряд вищих навчальних закладів Росії, Білорусі, Вірменії, Казахстану, України, Навчально-консультаційний центр «ЗІЛа-шубовсь» м. Риги (Латвія).
Проте проведена в рамках СНД робота з розвитку туризму вимагає не тільки посилення координуючої ролі Ради з туризму, але, в першу чергу, практичної допомоги туристському сектора з боку урядів країн - учасниць Співдружності. Минулий період розвитку СНД свідчить, що одного лише проголошення пріоритетності туристської галузі без конкретної допомоги з боку держави явно недостатньо. Якщо ж країни СНД у найближчі 3-4 року не зуміють вирішити вишеобозначенние проблеми, то стагнаційний період в туризмі затягнеться на багато років.
1.3 Міжнародне співробітництво у сфері туризму. Внесок СОТ у розвиток міжнародного туризму
В даний час міжнародний туризм надає значний вплив не тільки на національні економіки приймаючих і генеруючих країн, але і на розвиток світового господарства в цілому, а також на міждержавні відносини. Внаслідок цього виникає необхідність управління міжнародним туристським обміном, як в рамках окремих держав, так і на міжнародному рівні. Для міжнародного управління туристською діяльністю та її регулювання на міждержавному рівні створюються міжнародні туристські організації різного профілю. В даний час їх існує понад 200. Це асоціації, групи асоціацій, союзи, федерації, комітети, бюро, комісії, ради і т.д.
Міжнародні туристські організації поділяють на такі основні групи: світові загального характеру; світові галузевого характеру; регіональні загального характеру; регіональні галузевого характеру; спеціалізовані; особливі.
Головна світова туристська організація загального характеру - Всесвітня туристська організація (ВТО). У 2003 р. до неї входили 141 країна, 7 територій - постійних та асоційованих членів, а також понад 350 приєдналися членів, серед яких: національні урядові організації, туристські асоціації, приватні компанії (у тому числі авіакомпанії, туроператори, готельні та ресторанні асоціації) , навчальні заклади туристичного профілю. Штаб-квартира СОТ знаходиться в Мадриді (Іспанія).
Вищим органом управління СОТ є Генеральна асамблея, яка скликається раз на два роки. До складу керівних органів входить Виконавча рада, Генеральний секретаріат, Комітет приєдналися членів. Генеральна асамблея засновує шість регіональних комісій: для Африки; Північної та Південної Америки, Східної Азії та Тихоокеанського регіону; Європи; Близького Сходу та Південної Азії. Перед комісіями поставлено завдання реалізації рекомендацій Асамблеї в рамках відповідних регіонів. Комісії проводять свої засідання не рідше одного разу на рік і складаються з усіх дійсних та асоційованих членів з відповідного регіону.
Двадцять другого грудня 2003 р. Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла на своїй 50-й сесії резолюцію, яка ознаменувала перетворення Всесвітньої туристської організації в повноправну спеціалізована установа ООН. Цей статус дає СОТ право брати участь в якості повноправного члена в роботі Адміністративного комітету з координації (АКК), який розробляє стратегії в масштабах всієї системи у відповідь на загальні міжурядові директиви в галузі економічного співробітництва і розвитку. СОТ також буде запрошуватися брати участь у роботі Генеральної Асамблеї, Економічної і Соціальної Ради (ЕКОСОР) і Ради Безпеки ООН. Маючи право вносити пропозиції, СОТ отримує можливість підкреслити роль туризму в соціально-економічному розвитку й у досягненні цілей, сформульованих в Декларації тисячоліття.
Всесвітня туристична організація прагне, розвиваючи туризм, стимулювати економічний розвиток, створювати робочі місця, заохочувати заходи щодо захисту навколишнього середовища і пам'яток культурної спадщини, а також сприяти встановленню миру, підвищенню добробуту й повазі цивільних прав.
Першочергові завдання СОТ в даний час наступні:
• співпраця в ім'я розвитку, тобто розширення та поглиблення співробітництва в галузі туризму з метою розвитку країн і регіонів світу;
• розвиток гуманітарних ресурсів, тобто вдосконалення якості освіти та професійної підготовки туристських кадрів;
• планування, розробка та реалізація заходів щодо захисту і раціонального використання навколишнього середовища,
• підвищення якості туристського обслуговування і безпеки туристських послуг;
• вивчення туристичного ринку, збір, аналіз і систематизація статистичних даних; прогнозування розвитку туризму у світі;
• забезпечення зв'язків між країнами і регіонами, які беруть участь в туристському розвитку, розробка та поширення туристської документації.
СОТ вирішує поставлені завдання, співпрацюючи з іншими міжнародними організаціями (зокрема, з ЮНЕСКО, Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Міжнародною організацією цивільної авіації, урядовими установами країн - членів СОТ, національними туристичними організаціями); встановлюючи нові контакти з урядовими, туристськими і іншими зацікавленими організаціями різних країн; беручи участь у міжнародних, регіональних та національних конференціях, семінарах і проектах.
Унікальна позиція СОТ дозволяє їй виконувати спеціальні проекти по просуванню туризму. Приклади таких проектів - «Шовковий шлях» та «Шлях невільників», реалізовані спільно з ЮНЕСКО.
Проект «Шовковий шлях». Цей проект, початок якому було покладено в 1994 р., спрямований на відродження в рамках туризму древнього торгового караванного маршруту, який перетинав Азію від східного Китаю до Середземного моря. 22 країни об'єднали свої зусилля для здійснення цього проекту: Японія, Республіка Корея, Корейська Народно-Демократична Республіка, Китай, Казахстан, Киргизстан, Монголія, Російська Федерація, Сирія, Пакистан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан, Іран, Італія, Ізраїль, Вірменія, Азербайджан, Туреччина, Грузія, Греція і Єгипет. Спільно вони організовували ознайомчі поїздки, видали спеціальну брошуру, зняли відеофільм, провели ряд заходів на найбільших туристських ярмарках.
Проект «Шлях невільників». Проект розпочато у 1995р. в рамках оголошеного ООН Міжнародного року толерантності. Його мета - стимулювання розвитку культурного туризму в західноафриканських країнах, а безпосередні завдання - реставрація пам'яток, збагачення історичних музеїв та організація на напрямних ринках спільних рекламних кампаній, які дозволяють відвідувачам ознайомитися з історією цих країн і пробуджують інтерес до їх відвідування. У майбутньому передбачається розширення проекту та включення до нього інших країн Південної та Східної Африки, а також Карибського регіону.
СОТ прагне всіляко сприяти співпраці в галузі туризму, в рамках Ради по туризму СНД, тому що переконана, що країни зі схожими проблемами і завданнями в галузі розвитку туризму можуть краще вирішувати їх спільними зусиллями. З цієї причини СОТ брала участь у засіданнях Ради з туризму країн - учасниць СНД, які проходили в 1996-1999 рр.. в Ташкенті, Москві, Ашгабаті, Тбілісі та Києві. На минулих засіданнях представники СОТ підтримали діяльність Ради і заявили про необхідність посилення його координуючої ролі. Враховуючи активну та динамічну роль Ради в координації туристської політики країн СНД, у Київському (2000 р.) і бішкекському (2001 р.) засіданнях Ради взяв участь Генеральний секретар ВТО Франческо Франжіаллі.
СОТ надала методичну допомогу при розробці туристського законодавства ряду країн СНД. Секретаріат і експерти СОТ регулярно консультують національні туристські адміністрації цих держав з широкого діапазону питань розвитку туризму.
З провідних світових організацій загального характеру слід відзначити також Всесвітня рада з подорожей і туризму (ВТТС) та Міжнародну асоціацію світового туризму (МТ). В області туристського бізнесу та підприємництва діють такі організації, як Всесвітня федерація туристських агентств (ВАТА), Всесвітня федерація асоціацій туристських агентств (УФТАА) і ін
До світових туристським організаціям галузевого характеру відносяться: Міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА), Міжнародна асоціація морських пасажирських перевізників (ІПСА), Міжнародна готельна асоціація (МГА), Міжнародний союз національних асоціацій готелів, ресторанів і кафе (Хо-ре-Ка), Міжнародна асоціація конгресних центрів (АІПК).
Найбільш відомі регіональні туристські організації загального характеру - Туристська асоціація країн Азії і Тихого океану (пату), Асоціація туристської індустрії Америки (ТІАА), Карибська асоціація з туризму (КТА), Арабська туристський союз (ЮАТ), панафриканському туристська організація (ПАТО), Асоціація з розвитку та координації європейських туристських обмінів (АДСЕТЕ), а з регіональних туристських організацій галузевого характеру - Азіатсько-Австралазійская готельна і ресторанна асоціація (ААХРА), Асоціація азіатських авіакомпаній (ОАА), Міжамериканська готельна асоціація (Яхат), Арабська готельний союз (ЮАХ) , Асоціація африканських авіакомпаній (АФРА), Асоціація європейських авіакомпаній (АЄА), Європейська федерація мотелів (ЕМФ), Конфедерація національних асоціацій готелів, ресторанів, кафе і подібних установ в Європейському союзі і Європейській економічній зоні (ХОТРЕК).
У групу спеціалізованих міжнародних туристських організацій входять організації з різних видів туризму: соціальному, молодіжному, діловому, конгресного тощо До їх числа відносяться, зокрема, Міжнародне бюро з соціального туризму (БІТС), Міжнародна федерація соціального туризму (ФІТС), Міжнародне бюро по молодіжному туризму та обмінів (БІТЕЖ), Федерація міжнародних молодіжних туристських організацій (ФІЮТО), Міжнародна асоціація з туризму з діловими цілями (ІБТА), Міжнародна асоціація конгресних і гостьових бюро (ІАКВБ), Асоціація з організації спеціалізованих конференцій (ПКМА).
До групи особливих організацій туристської сфери різного профілю, що виконують специфічні функції, відносяться: відповідають за співробітництво у галузі туристської інформації; регулюють професійне туристське освіта; керуючі науковими дослідженнями в туристській сфері; сприяють розвитку міжнародного туризму. Ця група включає, зокрема, Міжнародну федерацію журналістів і письменників, які висвітлюють питання туризму (ФІЖЕТ), Міжнародну асоціацію з документації та інформації в галузі культури і туризму (АДІКТ), Всесвітню асоціацію з професійного навчання в галузі туризму (АМФОРТ), Асоціацію по дослідженнях в галузі туризму і подорожей (ТТРА), Міжнародний клуб гідів (ІГК) і Міжнародний союз охорони природи і ресурсів (ІЮКН).
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Географія міжнародного туризму. Країни СНД та Балтії. - Мн.: Аверсев, 2004. - 252 с.
2. Горбильова З.М. Економіка туризму. - Мн.: БГЕУ, 2004. - 478 с.
3. Розвиток туризму в умовах сучасних інтеграційних процесів / / Тези доповідей та повідомлень Міжнародної науково-практичної конференції. - М., 1997.
4. Савіна Н.В., Горбильова З.М. Екскурсознавство. Ч.1. - Мн., 2000
5. Пиріжник І.І. Основи географії туризму і екскурсійного обслуговування. - Мн., 1985.