Міністерство освіти і науки України
ГФУІПА
Кафедра ІТ
РЕФЕРАТ
На тему: "Файли в мові Turbo Pascal"
Виконав: ст. гр.
Перевірив:
м. Стаханов, 2008
ЗМІСТ
"1-3" Що таке файл в мові Turbo Pascal ?..................................... .................. 3
Програмування доступу до файлу в мові Turbo Pascal .................... 3
Висновок ................................................. .................................................. ....... 15
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...................................... 16
Що таке файл в мові Turbo Pascal?
Під файлом розуміється іменована область пам'яті на магнітному носії, яка використовується для довготривалого зберігання деякої логічно пов'язаної інформації. У цю область зовнішньої пам'яті можна як помістити певні дані, так і витягти їх з неї. Ці дії мають загальну назву - введення-виведення.
Програмування доступу до файлу в мові Turbo Pascal
Програмування доступу до файлу в мові Turbo Pascal починається з опису файлової змінної (змінної файлового типу). Цей опис будується за допомогою службового слова file, після якого (після службового слова of) може бути вказаний тип окремих елементів файлу, наприклад:
var
F: file of integer;
При необхідності можна окремо визначити певний файловий тип, яким надалі користуватися при описі файлових змінних:
type
RecordFile = file of record
А, В: real;
end;
var
Fl, F2: RecordFile;
У залежності від способу опису можна виділити текстові (text) файли, виконавчі або типізовані (file of) і нетипізовані (file). Вид файлу визначає спосіб зберігання інформації у файлі.
Текстовий файл є файлом послідовного доступу, і його можна представити як набір рядків довільної довжини. Логічно послідовний файл можна представити як іменовану ланцюжок байтів, що має початок і кінець. Послідовний файл відрізняється від файлів з іншою організацією тим, що читання (чи запис) з файлу (у файл) ведуться байт за байтом від початку до кінця.
Дуже важливо розрізняти власне файл (область пам'яті на магнітному носії з деякою інформацією) і змінну файлового типу в деякій Turbo Pascal-програмі. Вважається, що файлова змінна є представником деякого дискового файлу в програмі. Для того щоб реалізувати доступ до файлу на магнітному диску, програма повинна зв'язати його з файловою змінною. Для цього необхідно зіставити змінну з ім'ям файлу. Це ім'я представляється у вигляді рядка, що містить повне ім'я файлу і, можливо, ланцюжок осяжний каталогів та позначення дисководу. Така рядок носить назву маршруту (або колії) до файлу і формується за загальними правилами MS-DOS.
Зв'язування маршруту і файлової змінної проводиться стандартною процедурою Assign, якій передаються два параметри: ім'я змінної файлового типу і рядок з ім'ям (маршрутом) дискового файлу, наприклад:
Assign (F, 'з: \ books \ book4 \ test3. Раз');
Крім маршруту, в другому параметрі може бути вказано умовне (символічне) позначення деякого "псевдофайла" MS-DOS, тобто файлу, пов'язаного з конкретним фізичним пристроєм. Допускаються імена, в основному збігаються з прийнятими в MS-DOS позначеннями ('con' - консоль, тобто екран дисплея і / або клавіатура, 'lpti' або 'prn' - друкувальний пристрій і т.д.).
До тих пір, поки файлова змінна не пов'язана з яким-небудь дисковим файлом, ніякі операції з нею в програмі неможливі.
Зауважимо, що можна зв'язати файлову змінну з ще не існуючим дисковим файлом. Це може бути виправдане для випадку подальшого створення Turbo Pascal-програмою файлу з такою назвою за допомогою деякої системної процедури.
Після того, як файлова змінна з допомогою процедури Assign пов'язана з конкретним дисковим файлом, можна виконати будь-яку допустиму операцію з ним. Тут розглянемо дві операції загального характеру, що дозволяють перейменовувати та знищувати існуючі дискові файли. Такі операції виконуються системними підпрограмами Rename і Erase з наступними специфікаціями:
Rename (var f; nevname: string);
Erase (var f);
Основним параметром цих процедур є файлова змінна (вона може ідентифікувати файл будь-якого типу, і до неї повинна була бути раніше застосована процедура Assign), а процедурі Rename додатково передається нове ім'я файлу. Дія зазначених процедур грунтується на відповідних DOS-функціях і функціонально еквівалентно командам ren і del командного процесора.
Кожній програмі доступні два стандартних файлу input (клавіатура) і output (екран). Це - текстові файли. Будь-які інші файли стають доступними після виконання спеціальних процедур. Розглянемо основні процедури для роботи з текстовими файлами.
Зв'язування файлової змінної з ім'ям файлу здійснюється за допомогою вбудованої процедури assign:
assign (<ф. п.>, <ім'я файлу або лог. вуст-во>)
де <ф. п.> - правильний ідентифікатор, оголошений у програмі як мінлива файлового типу;
<Ім'я файлу або лог. уст-ва> - текстове вираз, що містить ім'я файлу або логічного пристрою. Якщо ім'я файлу задається у вигляді пустого рядка, наприклад assign (f ,''), то файлова змінна зв'язується зі стандартним файлом input або output.
Процедура відкриття файлу з читання:
reset (<ф. п.>);
reset - ключове слово (пер. з англ.: встановлювати);
<Ф. п.> - файлова змінна.
При виконанні цієї процедури файл готується до читання: внутрішня змінна, її називають покажчик файлу, встановлюється на початок файлу, тобто на його першу компоненту.
Процедура відкриття файлу по запису:
rewrite (<ф. п.>);
При виконанні процедури rewrite файл готується до запису інформації в початок файлу. Процедура очищає файл (тобто якщо у файлі вже була інформації, то вона буде втрачена) і встановлює вказівник файлу на першу компоненту.
Для читання і запису інформації з файлу або у файл використовуються відомі процедури: read, readln і write, writeln в яких в якості першого параметра виступає файлова змінна. Наприклад:
write (f, x1, x2, x3) - процедура запису у файл f компонентів x1, x2, x3. Процедура записує висловлювання х1, х2, х3 по одному в файл f, починаючи з того місця, куди був встановлений покажчик файлу в момент звернення до процедури write. Аналогічно працюють інші процедури введення і виведення.
При заповненні файлу після останнього запису автоматично поміщається спеціальний невидимий ознака "кінець файлу" (end of file). Існує функція eof (f), тестуються кінець файлу, пов'язаного з файлової змінної f. Функція eof (f) повертає значення true, якщо дійсно зустрівся ознака кінець файлу; поки це не відбудеться значення eof (f) буде false.
Функція eoln (f) тестує, зустрівся чи кінець рядка (end of line) у файлі, пов'язаному з файлової змінної f. При заповненні рядка після останнього запису автоматично поміщається спеціальний ознака кінець рядка. Функція eoln (f) повертає значення true, якщо дійсно зустрівся ознака "кінець рядка". Ця ознака формується при натисканні клавіші "вхід".
close (f) - процедура закриття файлу, пов'язаного з файлової змінної f. Функції процедури close виконуються автоматично по відношенню до всіх відкритих файлів при нормальному завершенні програми.
Процедура append (f) ініціює запис в раніше існував текстовий файл, пов'язаний з файлової змінної f, для додавання нових рядків у кінець файлу.
Розглянемо приклад. У довільній непорожній послідовності чисел, що зберігається в текстовому файлі f, підрахувати кількість позитивних компонент.
{У текстовому файлі зберігаються речові числа, розділені пропусками. }
program pr30;
var f: text; {Файлова пеpеменной}
a: real; {Буфеpная пеpеменной}
k: integer; {Кількість позитивних компонент}
begin
assign (f, 'f. dat');
reset (f); {Откpить файл з читання}
while not eof (f) do {Ще не кінець файлу}
begin
read (f, a); {Читаємо число з файлу}
if a> 0 then k: = k +1; {Обчислюємо кількість
позитивних компонент}
if eoln (f) then readln (f); {Якщо кінець стpок,
то пеpевод покажчик файлу на наступну стpок}
end;
writeln ('k =', k);
end.
Наступна програма працює з двома текстовими файлами: один з них відкривається з читання, а інший - за записом. Рядки першого файлу кодуються шляхом заміни коду символу наступним кодом з таблиці ASCII і записуються в другій файл [5].
program pr31;
var oldf, newf: text; {Файлові пеpеменной для
стаpого і нового файлів}
oldn, newn: string; {Стpоковие пеpеменной, для зберігання
імен нового і стаpого файлів}
line: string; {Буфеpная пеpеменной для
хpанения кодіpуемой стpок}
c: integer; {пеpеменной циклу}
begin
writeln ('Введіть ім'я кодіpуемого файлу');
readln (oldn);
writeln ('Введіть нове ім'я');
readln (newn);
assign (oldf, oldn);
assign (newf, newn);
reset (oldf); {Откpить стару файл з читання}
rewrite (newf); {Откpить новий файл по запису}
while not eof (oldf) do
begin
readln (oldf, line); {Читаємо стpок з стаpого файлу}
for c: = 1 to length (line) do {Кодіpуем стpок}
if ord (line [c]) = 255 then line [c]: = chr (0)
else
line [c]: = succ (line [c]);
writeln (newf, line); {Закодіpованную стpок пишемо у файл}
end;
close (newf)
end.
Наступний приклад демонструє роботу з текстовими файлами, що містять дані типу record.
У непорожній текстовому файлі зберігаються дані про групу студентів: прізвища, оцінки з фізики, математики, програмування. Підрахувати середній бал групи і визначити прізвище cтудента з максимальним середнім балом. Коли у файлі зберігаються дані типу record, слід обумовити його структуру. У наведеному нижче прикладі у кожному рядку зберігається прізвище одного студента та три його оцінки; при цьому під прізвище відводиться не більше 10 позицій (якщо прізвище коротше, то доповнюється пробілами), а оцінки відокремлюються один від одного пробілами.
Текст програми пропонується у прикладі pr32.
program pr32;
type student = record
fam: string [10];
fiz, mat, prog: byte;
end;
var ved: student; {Буфеpная пеpеменной для
хpанения даних про студента}
k: integer; {Кількість студентів у гpуппе}
ss, {Сpедней бал кожного студента}
sg, {Сpедней бал гpупи в середині судентов}
max: real; {Максимальний сpедние бал студента}
f4: text; {Файлова пеpеменной}
maxfam: string [10]; {Прізвище студента
з максимальним сpедние балом}
begin
assign (f4, 'f4. dat');
reset (f4); {Откpить файл з читання}
sg: = 0; k: = 0; max: = 0;
while not eof (f4) do {Ще не кінець файлу}
with ved do
begin
read (f4, fam); {Читання файлу}
readln (f4, fiz, mat, prog);
ss: = (fiz + mat + prog) / 3; {Обчислюємо сpедние бал
кожного студента}
if ss> max then {Опpеделяем прізвище студента}
begin {з максимальним сpедние балом}
max: = ss;
maxfam: = fam;
end;
sg: = sg + ss;
k: = k +1
end;
sg: = sg / k;
writeln ('Сpедней бал у гpуппе =', sg);
writeln ('Максимальний сpедние бал у студента', maxfam)
end.
Як вже зазначалося текстові файли є файлами послідовного доступу: до кожного рядка можливий лише послідовний доступ, починаючи з першої. Типізовані ж файли містять компоненти строго постійної довжини, що дає можливість організувати прямий доступ до кожного компоненту. Для цієї мети служить вбудована процедура seek:
seek (<ф. п.>, <n компонента>)
Тут <n компонента> - вираз типу longint, яке вказує номер компонента.
Файлова змінна повинна бути оголошена пропозицією file of і пов'язана з ім'ям файлу процедурою assing. Файл необхідно відкрити процедурою rewrite або reset. Для читання і запису в типізований файл використовуються відомі процедури read і write.
Специфіка використання двох останніх процедур при роботі з типізований файлами полягає в тому, що список введення містить одну або кілька змінних такого ж типу, що й компонент файлу, а список виведення - одне або декілька виразів такого ж типу, що й компонент файлу.
Функція filesize повертає значення типу longint, що містить кількість компонентів файлу:
filesize (<ф. п.>)
Функція filepos повертає значення типу longint, що містить порядковий номер того компонента файлу, який буде оброблятися наступною операцією введення-виведення:
filepos (<ф. п.>)
У двох останніх функціях файлова змінна повинна бути оголошена як file of ... і пов'язана з ім'ям файлу процедурою assing; файл необхідно відкрити процедурою rewrite або reset. Перший компонент типізованого файлу має порядковий номер 0. Крім того, слід зазначити, що типізовані файли створити за допомогою текстових редакторів не можна. Типізовані файли створюються тільки в процесі роботи програми. Турбо-Паскаль допускає звертатися до типізований файл, відкритим процедурою reset для читання інформації, за допомогою процедури write (тобто для запису інформації), а до типізований файл, відкритим з читання процедурою rewrite, - за допомогою процедури read (тобто . для читання інформації).
Для прикладу роботи з типізований файлами вирішимо завдання створення двійкового файлу і обробки двійкового файлу, що містить дані про групу студентів: прізвище, екзаменаційні оцінки з фізики, математики та програмування. Вивести на екран дані про студентів в поpядке неспадання сpеднего бали. Для соpтіpовкі використовувати двійковий файл.
program pr33;
type student = record {Тип компонентів, хpанящіхся
у двійковому файлі}
fam: string [10];
fiz, mat, pr: byte;
sr: real;
end;
var f: file of student; {Файлова пеpеменной двійкового файлу}
f0: text; {Файлова пеpеменной текстового файлу}
ved, ved1, min: student; {Буфеpние пеpеменной}
n, {Кількість компонент двійкового файлу}
minn: longint; {Hомеp компонента з мінімальним
сpедние балом}
i, j: integer;
begin
assign (f, 'f. dat');
assign (f0, 'f0. dat');
reset (f0); {Откpитіе текстового файлу з читання}
rewrite (f); {Откpитіе двійкового файлу по запису}
while not eof (f0) do {Цикл, оpганизовать для}
begin
with ved do
begin
read (f0, fam); {читання з текстового файлу,}
readln (f0, fiz, mat, pr);
sr: = (fiz + mat + pr) / 3; {обчислення сpеднего бали і}
end;
write (f, ved) {записи в двійковий файл
по одній компонета}
end;
{___Соpтіpовка____}
n: = filesize (f); {Кількість компонент двійкового файлу}
for i: = 0 to n-2 do
begin
seek (f, i);
read (f, ved);
min: = ved; {пpедполагает, що i-я компонента файлу}
minn: = i; {має мінімальний сpедние бал, сpеди компонент, наступних за i-1}
for j: = i +1 to n-1 do {Цикл, що дозволяє опpеделить, є}
begin {чи далі у файлі компоненти з меншим}
read (f, ved1); {сpедние балом}
if min. sr> ved1. sr then
begin
min: = ved1;
minn: = j;
end;
end;
seek (f, minn); {Міняємо місцями}
write (f, ved); {в двійковому файлі}
seek (f, i); {i-ю компоненту}
write (f, min); {і мінімальну компоненту}
end;
seek (f, 0);
for i: = 0 to n-1 do {Висновок двійкового файлу на екран}
begin
read (f, ved);
writeln (ved. fam, ved. mat, ved. fiz, ved. pr, ved. sr);
end;
end.
Аналізуючи наведену вище програму, можна помітити, що завдяки прямому доступу до компонентів двійкового файлу, працювати з такими файлами так само легко, як і з масивами.
Висновок
Файл - це іменована область пам'яті на магнітному носії, яка використовується для довготривалого зберігання деякої логічно пов'язаної інформації. У залежності від способу опису можна виділити текстові (text) файли, виконавчі або типізовані (file of) і нетипізовані (file). Вид файлу визначає спосіб зберігання інформації у файлі. Текстовий файл є файлом послідовного доступу, і його можна представити як набір рядків довільної довжини. Послідовний файл відрізняється від файлів з іншою організацією тим, що читання (чи запис) з файлу (у файл) ведуться байт за байтом від початку до кінця. Для того щоб реалізувати доступ до файлу на магнітному диску, програма повинна зв'язати його з файловою змінною. Для цього необхідно зіставити змінну з ім'ям файлу. Це ім'я представляється у вигляді рядка, що містить повне ім'я файлу і, можливо, ланцюжок осяжний каталогів та позначення дисководу. Така рядок носить назву маршруту (або колії) до файлу і формується за загальними правилами MS-DOS.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Навчальний посібник з Turbo Pascal 7.0;
2. Володимир Попов. Паскаль і Дельфі. Самовчитель. - Пітер, 2003 р., 544 с.;
3. Потопахін В.В. Turbo Pascal: рішення складних завдань. - Видавництво "БХВ-Петербург", 2006,208 с.;
4. Шпак Ю.А. Turbo Pascal 7.0 на прикладах. - Видавництво "Юніор", 2003,498 с.;
5. Фаронов В.В. Turbo Pascal Найбільш повне керівництво в оригіналі. - Видавництво "ОМД Груп" 2003,1054 с.
ГФУІПА
Кафедра ІТ
РЕФЕРАТ
На тему: "Файли в мові Turbo Pascal"
Виконав: ст. гр.
Перевірив:
м. Стаханов, 2008
ЗМІСТ
"1-3" Що таке файл в мові Turbo Pascal ?..................................... .................. 3
Програмування доступу до файлу в мові Turbo Pascal .................... 3
Висновок ................................................. .................................................. ....... 15
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...................................... 16
Що таке файл в мові Turbo Pascal?
Під файлом розуміється іменована область пам'яті на магнітному носії, яка використовується для довготривалого зберігання деякої логічно пов'язаної інформації. У цю область зовнішньої пам'яті можна як помістити певні дані, так і витягти їх з неї. Ці дії мають загальну назву - введення-виведення.
Програмування доступу до файлу в мові Turbo Pascal
Програмування доступу до файлу в мові Turbo Pascal починається з опису файлової змінної (змінної файлового типу). Цей опис будується за допомогою службового слова file, після якого (після службового слова of) може бути вказаний тип окремих елементів файлу, наприклад:
var
F: file of integer;
При необхідності можна окремо визначити певний файловий тип, яким надалі користуватися при описі файлових змінних:
type
RecordFile = file of record
А, В: real;
end;
var
Fl, F2: RecordFile;
У залежності від способу опису можна виділити текстові (text) файли, виконавчі або типізовані (file of) і нетипізовані (file). Вид файлу визначає спосіб зберігання інформації у файлі.
Текстовий файл є файлом послідовного доступу, і його можна представити як набір рядків довільної довжини. Логічно послідовний файл можна представити як іменовану ланцюжок байтів, що має початок і кінець. Послідовний файл відрізняється від файлів з іншою організацією тим, що читання (чи запис) з файлу (у файл) ведуться байт за байтом від початку до кінця.
Дуже важливо розрізняти власне файл (область пам'яті на магнітному носії з деякою інформацією) і змінну файлового типу в деякій Turbo Pascal-програмі. Вважається, що файлова змінна є представником деякого дискового файлу в програмі. Для того щоб реалізувати доступ до файлу на магнітному диску, програма повинна зв'язати його з файловою змінною. Для цього необхідно зіставити змінну з ім'ям файлу. Це ім'я представляється у вигляді рядка, що містить повне ім'я файлу і, можливо, ланцюжок осяжний каталогів та позначення дисководу. Така рядок носить назву маршруту (або колії) до файлу і формується за загальними правилами MS-DOS.
Зв'язування маршруту і файлової змінної проводиться стандартною процедурою Assign, якій передаються два параметри: ім'я змінної файлового типу і рядок з ім'ям (маршрутом) дискового файлу, наприклад:
Assign (F, 'з: \ books \ book4 \ test3. Раз');
Крім маршруту, в другому параметрі може бути вказано умовне (символічне) позначення деякого "псевдофайла" MS-DOS, тобто файлу, пов'язаного з конкретним фізичним пристроєм. Допускаються імена, в основному збігаються з прийнятими в MS-DOS позначеннями ('con' - консоль, тобто екран дисплея і / або клавіатура, 'lpti' або 'prn' - друкувальний пристрій і т.д.).
До тих пір, поки файлова змінна не пов'язана з яким-небудь дисковим файлом, ніякі операції з нею в програмі неможливі.
Зауважимо, що можна зв'язати файлову змінну з ще не існуючим дисковим файлом. Це може бути виправдане для випадку подальшого створення Turbo Pascal-програмою файлу з такою назвою за допомогою деякої системної процедури.
Після того, як файлова змінна з допомогою процедури Assign пов'язана з конкретним дисковим файлом, можна виконати будь-яку допустиму операцію з ним. Тут розглянемо дві операції загального характеру, що дозволяють перейменовувати та знищувати існуючі дискові файли. Такі операції виконуються системними підпрограмами Rename і Erase з наступними специфікаціями:
Rename (var f; nevname: string);
Erase (var f);
Основним параметром цих процедур є файлова змінна (вона може ідентифікувати файл будь-якого типу, і до неї повинна була бути раніше застосована процедура Assign), а процедурі Rename додатково передається нове ім'я файлу. Дія зазначених процедур грунтується на відповідних DOS-функціях і функціонально еквівалентно командам ren і del командного процесора.
Кожній програмі доступні два стандартних файлу input (клавіатура) і output (екран). Це - текстові файли. Будь-які інші файли стають доступними після виконання спеціальних процедур. Розглянемо основні процедури для роботи з текстовими файлами.
Зв'язування файлової змінної з ім'ям файлу здійснюється за допомогою вбудованої процедури assign:
assign (<ф. п.>, <ім'я файлу або лог. вуст-во>)
де <ф. п.> - правильний ідентифікатор, оголошений у програмі як мінлива файлового типу;
<Ім'я файлу або лог. уст-ва> - текстове вираз, що містить ім'я файлу або логічного пристрою. Якщо ім'я файлу задається у вигляді пустого рядка, наприклад assign (f ,''), то файлова змінна зв'язується зі стандартним файлом input або output.
Процедура відкриття файлу з читання:
reset (<ф. п.>);
reset - ключове слово (пер. з англ.: встановлювати);
<Ф. п.> - файлова змінна.
При виконанні цієї процедури файл готується до читання: внутрішня змінна, її називають покажчик файлу, встановлюється на початок файлу, тобто на його першу компоненту.
Процедура відкриття файлу по запису:
rewrite (<ф. п.>);
При виконанні процедури rewrite файл готується до запису інформації в початок файлу. Процедура очищає файл (тобто якщо у файлі вже була інформації, то вона буде втрачена) і встановлює вказівник файлу на першу компоненту.
Для читання і запису інформації з файлу або у файл використовуються відомі процедури: read, readln і write, writeln в яких в якості першого параметра виступає файлова змінна. Наприклад:
write (f, x1, x2, x3) - процедура запису у файл f компонентів x1, x2, x3. Процедура записує висловлювання х1, х2, х3 по одному в файл f, починаючи з того місця, куди був встановлений покажчик файлу в момент звернення до процедури write. Аналогічно працюють інші процедури введення і виведення.
При заповненні файлу після останнього запису автоматично поміщається спеціальний невидимий ознака "кінець файлу" (end of file). Існує функція eof (f), тестуються кінець файлу, пов'язаного з файлової змінної f. Функція eof (f) повертає значення true, якщо дійсно зустрівся ознака кінець файлу; поки це не відбудеться значення eof (f) буде false.
Функція eoln (f) тестує, зустрівся чи кінець рядка (end of line) у файлі, пов'язаному з файлової змінної f. При заповненні рядка після останнього запису автоматично поміщається спеціальний ознака кінець рядка. Функція eoln (f) повертає значення true, якщо дійсно зустрівся ознака "кінець рядка". Ця ознака формується при натисканні клавіші "вхід".
close (f) - процедура закриття файлу, пов'язаного з файлової змінної f. Функції процедури close виконуються автоматично по відношенню до всіх відкритих файлів при нормальному завершенні програми.
Процедура append (f) ініціює запис в раніше існував текстовий файл, пов'язаний з файлової змінної f, для додавання нових рядків у кінець файлу.
Розглянемо приклад. У довільній непорожній послідовності чисел, що зберігається в текстовому файлі f, підрахувати кількість позитивних компонент.
{У текстовому файлі зберігаються речові числа, розділені пропусками. }
program pr30;
var f: text; {Файлова пеpеменной}
a: real; {Буфеpная пеpеменной}
k: integer; {Кількість позитивних компонент}
begin
assign (f, 'f. dat');
reset (f); {Откpить файл з читання}
while not eof (f) do {Ще не кінець файлу}
begin
read (f, a); {Читаємо число з файлу}
if a> 0 then k: = k +1; {Обчислюємо кількість
позитивних компонент}
if eoln (f) then readln (f); {Якщо кінець стpок,
то пеpевод покажчик файлу на наступну стpок}
end;
writeln ('k =', k);
end.
Наступна програма працює з двома текстовими файлами: один з них відкривається з читання, а інший - за записом. Рядки першого файлу кодуються шляхом заміни коду символу наступним кодом з таблиці ASCII і записуються в другій файл [5].
program pr31;
var oldf, newf: text; {Файлові пеpеменной для
стаpого і нового файлів}
oldn, newn: string; {Стpоковие пеpеменной, для зберігання
імен нового і стаpого файлів}
line: string; {Буфеpная пеpеменной для
хpанения кодіpуемой стpок}
c: integer; {пеpеменной циклу}
begin
writeln ('Введіть ім'я кодіpуемого файлу');
readln (oldn);
writeln ('Введіть нове ім'я');
readln (newn);
assign (oldf, oldn);
assign (newf, newn);
reset (oldf); {Откpить стару файл з читання}
rewrite (newf); {Откpить новий файл по запису}
while not eof (oldf) do
begin
readln (oldf, line); {Читаємо стpок з стаpого файлу}
for c: = 1 to length (line) do {Кодіpуем стpок}
if ord (line [c]) = 255 then line [c]: = chr (0)
else
line [c]: = succ (line [c]);
writeln (newf, line); {Закодіpованную стpок пишемо у файл}
end;
close (newf)
end.
Наступний приклад демонструє роботу з текстовими файлами, що містять дані типу record.
У непорожній текстовому файлі зберігаються дані про групу студентів: прізвища, оцінки з фізики, математики, програмування. Підрахувати середній бал групи і визначити прізвище cтудента з максимальним середнім балом. Коли у файлі зберігаються дані типу record, слід обумовити його структуру. У наведеному нижче прикладі у кожному рядку зберігається прізвище одного студента та три його оцінки; при цьому під прізвище відводиться не більше 10 позицій (якщо прізвище коротше, то доповнюється пробілами), а оцінки відокремлюються один від одного пробілами.
Текст програми пропонується у прикладі pr32.
program pr32;
type student = record
fam: string [10];
fiz, mat, prog: byte;
end;
var ved: student; {Буфеpная пеpеменной для
хpанения даних про студента}
k: integer; {Кількість студентів у гpуппе}
ss, {Сpедней бал кожного студента}
sg, {Сpедней бал гpупи в середині судентов}
max: real; {Максимальний сpедние бал студента}
f4: text; {Файлова пеpеменной}
maxfam: string [10]; {Прізвище студента
з максимальним сpедние балом}
begin
assign (f4, 'f4. dat');
reset (f4); {Откpить файл з читання}
sg: = 0; k: = 0; max: = 0;
while not eof (f4) do {Ще не кінець файлу}
with ved do
begin
read (f4, fam); {Читання файлу}
readln (f4, fiz, mat, prog);
ss: = (fiz + mat + prog) / 3; {Обчислюємо сpедние бал
кожного студента}
if ss> max then {Опpеделяем прізвище студента}
begin {з максимальним сpедние балом}
max: = ss;
maxfam: = fam;
end;
sg: = sg + ss;
k: = k +1
end;
sg: = sg / k;
writeln ('Сpедней бал у гpуппе =', sg);
writeln ('Максимальний сpедние бал у студента', maxfam)
end.
Як вже зазначалося текстові файли є файлами послідовного доступу: до кожного рядка можливий лише послідовний доступ, починаючи з першої. Типізовані ж файли містять компоненти строго постійної довжини, що дає можливість організувати прямий доступ до кожного компоненту. Для цієї мети служить вбудована процедура seek:
seek (<ф. п.>, <n компонента>)
Тут <n компонента> - вираз типу longint, яке вказує номер компонента.
Файлова змінна повинна бути оголошена пропозицією file of і пов'язана з ім'ям файлу процедурою assing. Файл необхідно відкрити процедурою rewrite або reset. Для читання і запису в типізований файл використовуються відомі процедури read і write.
Специфіка використання двох останніх процедур при роботі з типізований файлами полягає в тому, що список введення містить одну або кілька змінних такого ж типу, що й компонент файлу, а список виведення - одне або декілька виразів такого ж типу, що й компонент файлу.
Функція filesize повертає значення типу longint, що містить кількість компонентів файлу:
filesize (<ф. п.>)
Функція filepos повертає значення типу longint, що містить порядковий номер того компонента файлу, який буде оброблятися наступною операцією введення-виведення:
filepos (<ф. п.>)
У двох останніх функціях файлова змінна повинна бути оголошена як file of ... і пов'язана з ім'ям файлу процедурою assing; файл необхідно відкрити процедурою rewrite або reset. Перший компонент типізованого файлу має порядковий номер 0. Крім того, слід зазначити, що типізовані файли створити за допомогою текстових редакторів не можна. Типізовані файли створюються тільки в процесі роботи програми. Турбо-Паскаль допускає звертатися до типізований файл, відкритим процедурою reset для читання інформації, за допомогою процедури write (тобто для запису інформації), а до типізований файл, відкритим з читання процедурою rewrite, - за допомогою процедури read (тобто . для читання інформації).
Для прикладу роботи з типізований файлами вирішимо завдання створення двійкового файлу і обробки двійкового файлу, що містить дані про групу студентів: прізвище, екзаменаційні оцінки з фізики, математики та програмування. Вивести на екран дані про студентів в поpядке неспадання сpеднего бали. Для соpтіpовкі використовувати двійковий файл.
program pr33;
type student = record {Тип компонентів, хpанящіхся
у двійковому файлі}
fam: string [10];
fiz, mat, pr: byte;
sr: real;
end;
var f: file of student; {Файлова пеpеменной двійкового файлу}
f0: text; {Файлова пеpеменной текстового файлу}
ved, ved1, min: student; {Буфеpние пеpеменной}
n, {Кількість компонент двійкового файлу}
minn: longint; {Hомеp компонента з мінімальним
сpедние балом}
i, j: integer;
begin
assign (f, 'f. dat');
assign (f0, 'f0. dat');
reset (f0); {Откpитіе текстового файлу з читання}
rewrite (f); {Откpитіе двійкового файлу по запису}
while not eof (f0) do {Цикл, оpганизовать для}
begin
with ved do
begin
read (f0, fam); {читання з текстового файлу,}
readln (f0, fiz, mat, pr);
sr: = (fiz + mat + pr) / 3; {обчислення сpеднего бали і}
end;
write (f, ved) {записи в двійковий файл
по одній компонета}
end;
{___Соpтіpовка____}
n: = filesize (f); {Кількість компонент двійкового файлу}
for i: = 0 to n-2 do
begin
seek (f, i);
read (f, ved);
min: = ved; {пpедполагает, що i-я компонента файлу}
minn: = i; {має мінімальний сpедние бал, сpеди компонент, наступних за i-1}
for j: = i +1 to n-1 do {Цикл, що дозволяє опpеделить, є}
begin {чи далі у файлі компоненти з меншим}
read (f, ved1); {сpедние балом}
if min. sr> ved1. sr then
begin
min: = ved1;
minn: = j;
end;
end;
seek (f, minn); {Міняємо місцями}
write (f, ved); {в двійковому файлі}
seek (f, i); {i-ю компоненту}
write (f, min); {і мінімальну компоненту}
end;
seek (f, 0);
for i: = 0 to n-1 do {Висновок двійкового файлу на екран}
begin
read (f, ved);
writeln (ved. fam, ved. mat, ved. fiz, ved. pr, ved. sr);
end;
end.
Аналізуючи наведену вище програму, можна помітити, що завдяки прямому доступу до компонентів двійкового файлу, працювати з такими файлами так само легко, як і з масивами.
Висновок
Файл - це іменована область пам'яті на магнітному носії, яка використовується для довготривалого зберігання деякої логічно пов'язаної інформації. У залежності від способу опису можна виділити текстові (text) файли, виконавчі або типізовані (file of) і нетипізовані (file). Вид файлу визначає спосіб зберігання інформації у файлі. Текстовий файл є файлом послідовного доступу, і його можна представити як набір рядків довільної довжини. Послідовний файл відрізняється від файлів з іншою організацією тим, що читання (чи запис) з файлу (у файл) ведуться байт за байтом від початку до кінця. Для того щоб реалізувати доступ до файлу на магнітному диску, програма повинна зв'язати його з файловою змінною. Для цього необхідно зіставити змінну з ім'ям файлу. Це ім'я представляється у вигляді рядка, що містить повне ім'я файлу і, можливо, ланцюжок осяжний каталогів та позначення дисководу. Така рядок носить назву маршруту (або колії) до файлу і формується за загальними правилами MS-DOS.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Навчальний посібник з Turbo Pascal 7.0;
2. Володимир Попов. Паскаль і Дельфі. Самовчитель. - Пітер, 2003 р., 544 с.;
3. Потопахін В.В. Turbo Pascal: рішення складних завдань. - Видавництво "БХВ-Петербург", 2006,208 с.;
4. Шпак Ю.А. Turbo Pascal 7.0 на прикладах. - Видавництво "Юніор", 2003,498 с.;
5. Фаронов В.В. Turbo Pascal Найбільш повне керівництво в оригіналі. - Видавництво "ОМД Груп" 2003,1054 с.