Удосконалення напівемпіричних методів раціонального використання біологічних ресурсів водойм

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

АСТРАХАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПРОМИСЛОВОГО РИБАЛЬСТВА

Магістерська дисертація

на тему:

"Удосконалення напівемпіричних методів раціонального використання біологічних ресурсів водойм"

Виконав: студент групи ДРР-61

Татанов О.М.

Перевірив: к.т.н. професор

Мельников А.В.

Астрахань 2009

The abstract

Parameters of intensity of commercial fishery and ratio between them refer to to the major in fishery.

To an assessment {evaluation} of intensity of taking of a fish apply such concepts and parameters, as intensity of a catching, intensity of a craft, intensity of fishery, intensity of a catch, quotient of instant trade mortality, quotient of a trade loss , various concepts of trade force, etc. Thus in one and too concept frequently put various sense.

For unification of concepts of intensity it is useful to discriminate two forms of agency {effect} of intensity of taking of a fish on stores: intensity of influence on a store and intensity of utilization of stores.

Intensity of influence on stores do not correlate to a catch of trade objects and estimate parameters of trade force. Intensity of utilization of stores, opposite correlate to a catch and estimate parameters of utilization of stores.

With the count of division of commercial fishery on range discriminate intensity of commercial fishery, intensity of fishery, intensity of a craft, intensity of a catching.

Intensity of prom of fishes - the quality concept describing intensity of influence on a store and utilization of stores of trade object.

Intensity of fishery - a measure utilization of stores equal to catch for some interspace of a trade time in limens of an observed {a watched} trade plot or area.

Intensity of a craft - a measure of influence on a store, equal to trade force at work of group of courts

Intensity of a catching - a measure of influence on a store, equal to trade force at work of one vessel.

The trade force is estimated in bycaught volume (area) of a water reservoir or in bycaught volume of a clump, with a pole - вом of courts, fishing gears, a time of a catching or a craft, судо-day of a catching, etc.

Catch and trade force we shall count the absolute parameter, describing intensity of commercial fishery.

Except for absolute parameters, exist {breathe} relative.

Refers to intensity of fishery - the attitude of catch to magnitude of a store in the beginning of an observed {a watched} span with the count of a loss from the natural causes.

Relative conditional intensity of fishery - the attitude of catch to magnitude of a store in the beginning of an observed {a watched} span without taking into account a loss from the natural causes.

To relative parameters of intensity of fishery the instant quotient of trade mortality belongs also.

Relative intensity of a craft - the attitude bycaught by group of courts of volume of a water reservoir to volume of a trade part of a water reservoir.

Relative intensity of a catching - the attitude of volume of a water reservoir bycaught by one vessel to volume of a trade part of a water reservoir.

Зміст

Введення

Актуальність теми.

Мета і завдання дисертації.

Методи досліджень.

Наукова новизна і теоретична цінність роботи.

Практична цінність і реалізація результатів роботи.

РОЗДІЛ 1. Удосконалення оцінки селективних властивостей знарядь лову, промислу і рибальства

1.1. Загальна характеристика селективності лову та промислу

1.2. Показники селективності лову при відціджування.

1.3. Показники селективності лову при об'ячеіваніі

1.4. Показники біомеханічної і біофізичної селективності лову

1.5. Показники селективності промислу і рибальства

1.6. Основні результати і висновки на чолі 1

РОЗДІЛ 2. Управління селективністю рибальства

2.1. загальна характеристика управління селективністю рибальства

2.2. Управління селективністю лову при відціджування риби

2.3. Управління селективністю при об'ячеіваніі риби

2.4. Загальні особливості вибору вихідних даних та оцінки показників селективності лову

2.5. Взаємозв'язок показників селективності лову

2.6. Особливості поєднання показників селективності для різних районів, сезонів і об'єктів лову

2.7. Основні результати і висновки до розділу 7

РОЗДІЛ 3. Удосконалення оцінки інтенсивності промислу і рибальства

3.1. Нова система основних понять і показників інтенсивності промислового рибальства

3.2. Загальна характеристика основних понять і показників інтенсивності промислового рибальства

3.3. Основні результати і висновки до розділу 8.

ГЛАВА 4. Управління інтенсивністю рибальства

4.1. Загальна характеристика управління інтенсивністю лову та вилову

4.2. Визначення оптимальної інтенсивності вилову та селектин лову із застосуванням модифікацій рівнянь Баранова-Бі-Вертон-Холта та їх кінцево-різницевих аналогів

4.3. Визначення оптимальної інтенсивності вилову та селективності лову з урахуванням ефективності використання біомаси покоління

4.4. Визначення допустимої інтенсивності вилову з урахуванням граничного віку риби і величини запасу

4.5. Визначення допустимої інтенсивності вилову з урахуванням закономірностей поповнення промислового стада

4.6.Определеніе допустимої інтенсивності вилову з урахуванням загальних закономірностей убутку покоління промислового стада

4.7. Визначення допустимої інтенсивності вилову з урахуванням допустимого прилову риб непромислових розмірів

4.8. Квотування уловів при спільному використанні запасів

4.9. Основні результати і висновки до розділу 9.

Висновок

Список літератури

Введення

На сегодняшний день совершенствование методов и способов управления запасами промысловых рыб является одной из основных проблем рыбохозяйственной науки и практики. Актуальність теми. На сьогоднішній день вдосконалення методів і способів управління запасами промислових риб є однією з основних проблем рибогосподарської науки і практики. Управління запасами можливо, перш за все, шляхом організації раціонального рибальства певної селективності і інтенсивності.

Досліджень по оцінці запасів, управління запасами і рибальством присвячені роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних авторів. Серед них відзначимо, насамперед, дослідження К.М. Бера, Н.А. Данилевського, В.А. Кевдіна, Ф.І. Баранова, І.І. Месяцева, І.М. Шоригіна, В.М. Майського, О.М. Державіна, Н.Л. Чугунова, Є.Г Бойко, Г.І. Монастирського, П.В. Тюріна, Л.С. Бердичівського, В.С. Івлєва, Т.Ф. Дементьєвою, Г.В. Нікольського, В.В. Меншуткіна, А.В. Засосова, А.І. Трещева, Р.Г. Бородіна, В.К. Бабаян, Д.А. Васильєва, А.В. Мельникова, Гейнке, Петерсена, Іорта, Гензо і Апштейна, Рассела, Фрая, Бівертон, Холта, Аллена, Чепмена, Шефера, Галланда, Фокса, Делурі, Рікера, Поупа, Джонса та багатьох інших авторів.

У роботах перелічених та багатьох інших авторів розглянуті основи теорії запасів і рибальства, закладені основи раціонального рибальства, запропоновані численні методи та способи оцінки запасів і регулювання рибальства шляхом лімітування уловів, інтенсивності лову, промислового зусилля, показників селективності рибальства. века наибольшее внимание уделяли эмпирическим методам исследований, после широкое развитие получили исследования по математическому моделированию запасов и регулирования рыболовства. Дослідження цих та багатьох інших авторів можна розділити на два періоди: до 50-х років XX століття найбільшу увагу приділяли емпіричним методам досліджень, після широкого розвитку набули дослідження з математичного моделювання запасів та регулювання рибальства.

Незважаючи на велику кількість досліджень в даній області, широке застосування методів математичного моделювання, теоретичним основам управління запасами властиві серйозні недоліки, а рішення багатьох практичних завдань утруднено.

До основних недоліків з розглянутих проблем можна віднести значні похибки при оцінці запасів і управління запасами промислових риб на основі регулювання селективності і інтенсивності рибальства; зайве захоплення останнім часом математичної стороною проблеми на шкоду біологічної сутності процесів і явищ; недостатнє застосування напівемпіричних моделей, які найбільшою ступеня подхоят для дослідження систем, що розглядаються з біологічним об'єктом; недооблік випадкового характеру процесів і недостатнє застосування досягнень теорії ймовірностей і математичної статистики; ведення в математичні моделі факторів, які істотно не збільшують точність рішення задач.

Удосконалення загальної теорії рибальства, уточнення відомих методів оцінки запасів і управління запасами необхідно, перш за все, у зв'язку з потребою посилення практичної спрямованості досліджень, а також з широким застосуванням у промисловому рибальстві біотехнічних методів досліджень, які на системній основі дозволяють оптимізувати багато рибогосподарські процеси. Поява впоследние роки методів і математичних моделей селективності рибальства має велике значення. Вони, з одного боку, дозволяють просто і з високою точністю вирішувати більшу частину практично важливих задач аналізу та оптимізації селективності і інтенсивності рибальства, з іншого, - використовувати дані про селективності у багатьох методах і моделях теорії рибальства. Уточнення методів теорії рибальства може спиратися на встановлені останнім часом закономірності впливу різних факторів на показники поповнення, зростання, природної і промислової смертності, які визначають чисельність, біомасу і склад промислової популяції. Нарешті, вдосконалення методів і математичних моделей має спиратися на розвиток напівемпіричних методів рибогосподарських досліджень і на нові методи теорії ймовірностей і математичної статистики.

Ось чому в сучасних умовах досить актуальною є проблеми подальшого розвитку теоретичних і практичних засад управління запасами промислових риб і рибальством.

Основная цель диссертации - совершенствование биологических и промыслово-биологических основ управления запасами промысловых рыб путем регулирования и контроля селективности и интенсивности рыболовства. Мета і завдання дисертації. Основна мета дисертації - вдосконалення біологічних і промислово-біологічних основ управління запасами промислових риб шляхом регулювання та контролю селективності і інтенсивності рибальства.

Основні завдання дисертації:

вдосконалення загальних засад управління запасами промислових риб і рибальством;

уточнення методів і методик збору та обробки вихідних даних при управлінні запасами промислових риб і рибальством;

вдосконалення кількісної оцінки поповнення промислового стада, зростання, природної, промислової та загальної смертності риб;

уточнення селективних властивостей знарядь лову, промислу і рибальства;

розробка способів управління селективністю знарядь лову;

вдосконалення способів оцінки інтенсивності, лову, промислу і рибальства;

підвищення ефективності способів керування інтенсивністю рибальства;

Поставленные в диссертации задачи решены на основе теоретических и экспериментальных исследований с применением идей и методов теории динамики численности промысловых рыб, теории промышленного рыболовства, теории сложных систем, теории управления процессами, математического моделирования операций, теории вероятностей и математической статистики и т.д. Методи досліджень. Поставлені в дисертації задачі вирішені на основі теоретичних і експериментальних досліджень із застосуванням ідей та методів теорії динаміки чисельності промислових риб, теорії промислового рибальства, теорії складних систем, теорії управління процесами, математичного моделювання операцій, теорії ймовірностей і математичної статистики і т.д .

Перевірку і оцінку результатів теоретичних досліджень проводили шляхом порівняння з результатами модельних та натурних експериментальних досліджень за спеціально розробленими методиками.

Наукова новизна і теоретична цінність роботи.

Наукова новизна і теоретична цінність роботи в цілому полягає в удосконаленні теоретичних основ управління запасами промислових риб. У тому числі:

уточнені загальні теоретичні основи управління запасами промислових риб і рибальством;

розроблена вдосконалена методика збору та обробки вихідних даних при управлінні запасами промислових риб і рибальством;

розроблені нові і уточнено деякі відомі способи кількісної оцінки поповнення промислового стада, зростання, природної, промислової та загальної смертності риб;

уточнено способи оцінки селективних властивостей знарядь лову, промислу і рибальства, розроблені способи управління селективністю знарядь лову;

запропонована нова система для оцінки інтенсивності, лову, промислу і рибальства;

розроблені нові способи керування інтенсивністю рибальства;

Практична цінність і реалізація результатів роботи. Практична цінність результатів роботи в цілому полягає в уточненні способів управління запасами шляхом оптимізації селективності і інтенсивності рибальства.

Зокрема, при вирішенні завдань організації, регулювання, контролю та прогнозування запасів і рибальства практичну цінність представляють:

уточнена методика збору та обробки вихідних даних при управлінні запасами промислових риб і рибальством;

способи кількісної оцінки поповнення промислового стада, зростання, природної, промислової та загальної смертності риб;

способи управління селективністю знарядь лову;

способи керування інтенсивністю рибальства;

РОЗДІЛ 1. УДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ селективних властивостей знарядь лову, ПРОМИСЛУ І РИБАЛЬСТВА

1.1. Загальна характеристика селективності лову та промислу

елективность рыболовства существенно влияет на состав и численность запасов промысловых рыб и является одним из важнейших средств управления запасами. C електівность рибальства істотно впливає на склад і чисельність запасів промислових риб і є одним з найважливіших засобів управління запасами. Прийнято розрізняти селективні властивості рибальства і селективність рибальства як результат прояву цих властивостей. Розглянемо в цій главі селективні властивості рибальства з урахуванням впливу селективних властивостей на стан запасів промислових риб, на допустимий вилов і допустиму інтенсивність рибальства.

У вивченні селективних властивостей рибальства можна виділити два періоди. Перший з них хаpактеpе експериментальними дослідженнями селективності, вивченням механіки проходження риби через вічко, оцінкою селективних властивостей різноманітним кpівимі, ​​встановленням хаpактеpа, а іноді і ступеня впливу різноманітним фактоpов на селективні властивості (Баpанов, 1960; Тpещев, 1964, 1974; Толмачов, 1968, 1981 ; Бівеpтон, Холт, 1969; Шевченка, 1970; Шевцов, 1972, 1975, 1985 і дp.; Єфанов, 1977, 1985 і дp.; Clark, 1963; Jons, 1963; Margetts, 1965; Robertson, 1983 і т.д .). Через складність пpоцессов селективного відбору риби теоретичні дослідження цього пеpиода дали суто оpіентіpовочную оцінку селективності, а експериментальні носили приватний характер, не дозволили пояснити pяд особливостей селективних властивостей знарядь лову і, головне, розробленої досить точні кількісні методи оцінки таких властивостей.

Трудомісткість експериментального вивчення селективних властивостей сіткових мішків і проблеми з поясненням отриманих результатів утруднювали, зокрема, використання отриманих результатів для регулювання рибальства, розробки гнучких правил регулювання рибальства і конвенційних угод.

Втоpой пеpиод у вивченні селективності характеризується pазделение селективності вічка і сіткових мішків в цілому, pазpаботка полуемпіpіческіх моделей для вивчення селективності, кількісною оцінкою хаpактеpа і ступеня впливу на селективність pазмеpного складу обловлюваних скупчень, біометpіческіх хаpактеpистик тіла pиби, дефоpмаціі вічка, величини улову, пpоизводительности лову і т . д. (Мельников, 1983, 1985, 1986, 1991 і дp.). Ці дослідження дозволили значно більш повно і точно оцінити селективні властивості при відціджування риби сіткового полотна, встановити особливості впливу на них основних фактоpов, вивчити селективні властивості не тільки сетематеріалов з комплексних ниток, а й монониток, а також сетематеріалов з різною формою вічка, оцінити деякі закономеpности коливань селективності, шляхи оптимізації.

Селективний відбір риб з водойми зумовлений багатьма пpичин і залежить від великої кількості фактоpов. У загальному випадку розрізняють селективність оpудій лову (способів лову), селективність пpомисла і селективність рибальства.

Селективність оpудій лову, селективність пpомисла і селективність pиболовства pассматpивается щодо pиб pазного виду, розміру та з підлоги пpи різних огpаничений на селективність оpудій лову та пpомисла. Відповідно розрізняють видову, розмірну (вікову) і статеву селективності, а також їх поєднання.

Селективність оpудій лову, пpомисла та рибальства відрізняються також способом оцінки селективності (кpівой абсолютної і відносної розмірної селективності, паpаметpами кpівой селективності, статистичними моделями селективності, ймовірністю вилову pиб pазного вигляду і т.д.). Рассмотpенние класифікаційні Пpизнаком є загальними для всіх видів селективності.

При оцінці селективності знарядь лову прийнято розрізняти видову, розмірну і статеву селективність на окремих етапах лову (ділянках зони облову), а також загальну селективність (диференціальну уловістость) знаряддя лову з урахуванням селективності на всіх етапах лову (Судаков, 1998).

Селективність знарядь лову на окремих етапах лову може бути заснована на механічному, біомеханічному, біофізичні, геометричному, біологічному засадах і їх поєднаннях.

Механічний принцип селективності пов'язаний з процесами об'ячеіванія і відціджування риби сіткового полотна, зачеплення гачком. Селективність лову при цьому в основному регулюють вибором відповідного розміру вічка, розміром гачка і наживки. Крім того, на селективність, засновану на механічному принципі, впливають величина улову, розмірний склад обловлюваних скупчень, показники деформацій вічка, товщина сіткових ниток, їх натяг, положення сіткового полотна в потоці, швидкість його переміщення, форма тіла риби, механічні властивості її шкірного покриву і т.д. Значною селективністю володіє крючковий лов, перш за все, через особливості зачеплення риби гачком.

Біомеханічний принцип селективності обумовлений різною плавальної здатністю риб, особливостями їх поведінки в потоці води. Вплив цих факторів позначається на селективності всіх рухомих сіткових знарядь лову та рибонасосних установок. Селективність з використанням біомеханічного принципу регулюють в основному вибором швидкості переміщення сіткових знарядь лову, швидкості всмоктування і показників переміщення залавлівающего пристрої рибонасосних установок.

Біофізичний принцип селективності враховує неоднакову реакцію риб різного типу, розміру та підлоги на дію фізичних полів природного походження, знарядь лову і засобів інтенсифікації лову.

Геометричний принцип селективності пов'язаний з розмірами і формою зони облову знаряддя лову, особливостями розподілу риби в зоні облову по виду, розміру та статтю.

Біологічний принцип селективності знарядь лову випливає з неоднаковою здатності риб різного типу, розміру та статі уникати знаряддя лову і йти із зони облову, перш за все, завдяки різному уродженому та набутого досвіду.

Геометричний і біологічний принципи селективності практично не піддаються кількісній оцінці, мають менше значення, в порівнянні з іншими видами селективності, і в нашій роботі не розглядаються.

Далеко не завжди можна розділити ефект селективності, заснований на тому чи іншому принципі, тому що часто їх прояви взаємопов'язані. Так, показники біомеханічної, геометричної і біологічної селективності багато в чому залежать від дії на рибу фізичних полів; механічна селективність в деякій мірі залежить від дії тих же полів, показників переміщення риби і знаряддя лову (Судаков, 1998).

Найбільш часто розрізняють просторову, часову і просторово-часову селективності промислу в залежності від розмірів промислової акваторії і промислового часу при оцінці селективності промислу. Практично зазвичай розглядають просторово-часову селективність, маючи на увазі одночасно обмеження промислу в просторі і часі (Мельников, 1999).

Також розглядають просторову, часову і просторово-часову селективність рибальства, враховуючи роботу знарядь лову та розподіл промислу в певних просторових і часових межах.

Крім розглянутого виду селективності промислу, яка залежить виключно від розподілу об'єкта лову і промислових одиниць у районі промислу і яку можна назвати просторово-часової селективністю промислу, іноді визначають статистичну селективність промислу, яка характеризується усередненим показником селективності лову окремих промислових одиниць і яка залежить також від селективних властивостей окремих знарядь (способів) лову.

Іноді селективність промислу складно відокремити від селективності знарядь лову. Наприклад, селективність знарядь лову, заснована на геометричному принципі, як і селективність промислу, залежить від особливостей розподілу риби у водоймі.

У сучасному рибальстві найбільше значення має механічний принцип селективності, пов'язаний, перш за все, з селективними властивостями вічка.

При лові рухомими знаряддями лову іноді важливе значення має біомеханічна селективність; при використанні фізичних полів як засоби інтенсифікації лову - біофізична селективність, при високій нерівномірності розподілу риби в зоні облову - геометрична селективність знарядь лову.

1.2. Показники селективності лову при відціджування

За основу оцінки селективних властивостей сіткових полотен приймемо вирази для кривої селективності у вигляді логістичної кривої (Мельников А.В., 1985). Уточнення в цьому виразі пов'язані, перш за все, з відсутністю для багатьох видів лову частки риб, не схильних до селективного дії вічка, зумовленої великою кількістю риб в улові. З іншого боку, встановлено, що і при малій кількості риб в улові деяка частка риб не схильна до селективного дії вічка, оскільки частина риби виявляється у сіткового полотна в положенні, незручному для проходу через вічко.

З урахуванням цих доповнень математична модель кривої селективності концентрірущіх частин відціджують знарядь лову і пасток через параметри кривої, коефіцієнт селективності КS, діапазон селективності Ds, і частку риб, не схильних до селективного дії вічка aнc ', і розмір вічка А має вигляд:


(1.1)

– коэффициент селективности; Ds – диапазон селективности; А – внутренний размер ячеи; l – длина рыбы. де α нс - частка риб, не схильних до селективного дії вічка, при будь-якій кількості риб в улові; ks - коефіцієнт селективності; Ds - діапазон селективності; А - внутрішній розмір вічка; l - довжина риби.

Хаpактеp кpівой селективності вічка і сетного мішка можна уточнити, якщо діапазон селективності pассматpивается pаздельно в інтеpвале від l0, 25 до l0, 5 і від l0, 5 до l0, 75 та іншими способами (Мельников, 1985, 1991 і т.д.). Однак, як показали подальші дослідження, ці уточнення в практичних розрахунках можна не враховувати. Приклад сімейства кривих селективності для різного розміру вічка наведено на рис. 1.1.


Рис1.1 Сімейство кривих селективності для різного розміру вічка.

Частку риб, не схильних до селективного дії сетного мішка при затеняющей дії улову зазвичай визначають за формулою (Мельников, 1985):


(1.2)


п – коэффициент полноты тела рыбы; k сж – коэффициент сжатия тела рыбы; kc – коэффициент соответствия рабочей формы ячеи форме поперечного сечения тела рыбы; ε я - рабочее относительное удлинение ячеи с внутренним размером А; lо и lн - длина рыб, соответствующая накопленной частоте встречаемости среди попадающих в сетной мешок 0,02-0,05 и 0,13- 0,25. де; k п - коефіцієнт повноти тіла риби; k cm - коефіцієнт стиснення тіла риби; kc - коефіцієнт відповідності робочої форми вічка формі поперечного перерізу тіла риби; ε я - робоче відносне подовження вічка з внутрішнім розміром А; lо і lн - довжина риб, відповідна накопиченої частоті серед потрапляють в сетной мішок 0,02-0,05 і 0,13 - 0,25.

З урахуванням невеликих уловів при роботі ряду знарядь лову отримано наступний вираз для оцінки частки риб, не схильних до селективного дії вічка:


(1.3)


(1.4)


(1.5)

де lмакс і lмін - відповідно максимальний та мінімальний розмір риб у обловлюваних скупченнях.

Приклад залежності частки риб, не схильних до селективного дії сетного мішка, від розміру вічка наведено на рис. 1.2.


Рис 1.2 Залежності частки риб, не схильних до селективного дії сетного мішка, від розміру вічка.

Коефіцієнт селективності сетного мішка, по А.В. Мельникову (1985),


(1.6)

а діапазон селективності сетного мішка


(1.7)

Встановлено, що при невеликих уловах в (1.6) і (1.7) коефіцієнт кс відповідності форми тіла риби формі вічка необхідно приймати рівним 1, а коефіцієнт 0,1 при коефіцієнті повноти тіла риби замінювати на 0,12. Приклади залежностей коефіцієнта селективності і діапазону селективності від розміру вічка наведено на рис. 1.3 та 1.4.


Рис 1.3 Залежність діапазону селективності від розміру вічка.


Рис 1.4 Залежність коефіцієнта селективності від розміру вічка.

При оцінці параметрів кривої селективності концентрують частин знарядь лову з невеликими уловами, необхідно враховувати особливості визначення параметрів та показників, що входять у відповідні напівемпіричні розрахункові формули. Особливо слід звернути увагу на визначення відносного подовження вічка. Таке зусилля більшою мірою залежить від зусилля, яке розвиває риба при проходженні через вічко, ніж від зусилля від опору сіткового полотна при русі у воді.

Зменшення діапазону селективності і частки риб, не схильних до селективного дії вічка, призводить до підвищення однорідності складу улову і підвищенню селективності лову. Це умова в деяких випадках висувають при управлінні запасами промислових риб.

Зміна коефіцієнта селективності і, відповідно, переміщення по кривій селективності вправо або вліво призводить до збільшення або зменшення частки більш дрібних риб в улові, зменшення прилову риб непромислових розмірів у вилові, більшого догляду через вічка риб промислових розмірів. У залежності від вимог до складу і величиною улову зі зрушенням кривої селективності ефективність лову змінюється. При цьому в загальному випадку з урахуванням однієї показників селективності ефективність лову підвищується, а з урахуванням інших-поніжается.Напрімер, зменшення прилову риб непромислових розмірів зазвичай призводить до збільшення відходу з знаряддя лову риб промислових розмірів. Очевидно, в цьому випадку беруть певний компромісний варіант, щоб у прийнятною мірою задовольнити вимоги до ряду показників селективності та ефективності лову.

1.3. Показники селективності лову при об'ячеіваніі

Селективні властивості об'ячеівающіх знарядь лову зазвичай оцінюють кривої відносної уловістості, яка має вигляд кривої нормального розподілу. Деякі моделі цієї кривої враховують її асиметричність (Мельников А.В., 1988). Запропоновано нову модель асиметричною кривої відносної уловістості, як у вихідному рівнянні кривої діапазон селективності виражають через "поточне" значення довжини риби. Поточне значення діапазону селективності відповідає довжині риби li, для якої визначають ординату кривої відносної уловістості Рi. Тоді ординати кривої відносної уловістості мережі для риби довжиною li:


(1.8)

ф – фабричный размер ячеи; k s - коэффициент селективности сети. A ф - фабричний розмір вічка; k s - коефіцієнт селективності мережі.

Коефіцієнт пропорційності залежить в основному від повноти тіла риби, і наближено його значення приймають постійним для риб різної довжини.

З урахуванням цього уточнення крива відносної уловістості мережі піднімається більш круто, а опускається більш полого, ніж у відповідності з відомими моделями.

Одне з уточнень селективних властивостей мереж пов'язано із залежністю деформації вічка від розміру вічка і розміру риби.

Як показав А.В. Мельников (1988), деформація вічка мереж


(1.9)

де кe - емпіричний коефіцієнт, рівний, наприклад, для мереж з капрону 0,024; d - діаметр сіткових ниток; l0-довжина риби, відповідна вершині кривої відносної уловістості; Кm-коефіцієнт пропорційності між масою і довжиною риби.

Підставимо значення eя у відомі вирази для коефіцієнта селективності і діапазону селективності. Тоді


(1.10)

(1.11)

З отриманих виразів випливає, що на коефіцієнт селективності і діапазон селективності впливає довжина риби l, яка, у свою чергу, залежить від розміру вічка мережі. У зв'язку з цим становить інтерес фактична залежність коефіцієнта селективності і діапазону селективності від розміру вічка.

А таку залежність можна отримати, якщо врахувати, що l і А пов'язані між собою через коефіцієнт селективності.

Розглянуті вирази для кривої відносної уловістості і її параметрів можна використовувати не тільки для "прямого" об'ячеіванія, як це рекомендують в даний час, але і для "косого", коли нитки вічка при об'ячеіваніі не перпендикулярні поздовжньої осі тіла риби. При "косому" об'ячеіваніі вираження (1.9) - (1.11) залишаються в силі, але в розрахунку беруть умовний коефіцієнт повноти тіла риби, рівний обхвату тіла риби в "косому" перерізі до довжини риби.

Ще одне істотне уточнення кривої відносної уловістості мереж можна отримати, якщо врахувати не тільки об'ячеіваніе риб сіткового полотна, але також заплутування і зачеплення. Чим більше довжина риби, тим вище ймовірність заплутування і зачеплення. Відповідно, з урахуванням інших способів захоплення риб лівий кінець кривої відносної уловістості мереж, як зазвичай, асимптотично наближається до осі абсцис, а правий розташовується над віссю тим вище, чим більше в улові риб, захоплених шляхом заплутування і зачеплення. При такому узагальненому підході до захоплення риб сіткового полотна теорію селективності об'ячеівающіх знарядь лову можна більшою мірою поширити на багатостінні і рамового мережі.

При використанні виразів для оцінки селективних властивостей мереж необхідно враховувати, що зменшення діапазону селективності призводить до підвищення однорідності розмірного складу улову, підвищенню селективності лову і до зниження можливої ​​величини улову. Однак діапазон селективності для риб одного виду залежить в основному від розміру вічка, який приймають з урахуванням розмірного складу обловлюваних скупчень, а не величини діапазону селективності.

Зміна коефіцієнта селективності і, відповідно, зсув кривої відносної уловістості вправо або вліво призводить до вилову більш дрібних чи більших риб в улові, зміни прилову риб непромислових розмірів, догляду через вічка риб промислових розмірів, впливає на величину улову. У залежності від розмірного та видового складу обловлюваних скупчень, вимог до складу і величиною улову зі зрушенням кривої селективності ефективність лову змінюється. При цьому в загальному випадку, як і при відціджування, з урахуванням однієї показників селективності ефективність лову підвищується, а з урахуванням інших знижується. Зазвичай вимоги до кривої відносної уловістості і параметрами кривої як показниками ефективності лову можна встановити лише після визначення основних показників ефективності об'ячеівающіх знарядь лову, пов'язаних з прилову риб непромислових розмірів, доглядом риб промислових розмірів і величиною улову. Однак очевидно, що і в цьому випадку часто вдаються до вибору компромісного варіанту для найкращого задоволення всіх вимог щодо селективності та ефективності рибальства.

Ми не зупиняємося тут на оцінці селективних властивостей набору мереж з різним розміром вічка. За допомогою такого набору можна отримати найрізноманітніші криві відносної уловістості для задоволення різних вимог до селективності та ефективності рибальства. Вирішенню завдань селективності набору мереж присвячені дослідження М.М. Андрєєва (1955), Ф.І. Баранова (1960), А.В. Мельникова (1988, 1989).

1.4. Показники біомеханічної і біофізичної селективності лову

Механічна селективність, обумовлена ​​селективними властивостями концентрують частин сіткових знарядь лову, в багатьох випадках визначає селективні властивості знарядь лову і показники ефективності, які від цих властивостей залежать. Однак при лові деякими знаряддями, особливо рухомими, необхідно враховувати інші види селективності знарядь лову. Найбільше значення серед цих видів селективності має біомеханічна селективність (Мельников В.М., Мельников А.В., 1998).

У процесі лову знаряддя лову часто змінюють положення і форму. Риба також зазвичай переміщується в зону облову, в самій зоні і в знаряддя лову. Швидкість, тривалість, напрямок переміщення, положення риб різного виду, розміру і підлоги в зоні знаряддя лову в загальному випадку неоднакова. Ця відмінність визначає видову, розмірну (вікову) і статеву біомеханічну селективність знарядь лову. Найбільш часто біомеханічна селективність залежить від співвідношення між показниками переміщення риби і знаряддя лову. По іншому вона проявляється при дії на рибу гідродинамічних полів, коли від плавальної здатності риб різних розмірів та видів залежить знесення риби потоком, опір потоку або відхід риби з потоку і т.д. У цьому випадку спостерігається ще один вид біомеханічної селективності, пов'язаний з біофізичної селективністю).

Про біомеханічної селективності в літературі лише згадують в основному у зв'язку з впливом плавальної здатності риб і швидкості переміщення на уловлює здатність і продуктивність тралового лову (Трещев, 1974).

Значно частіше в літературі згадують про селективному дії на рибу гідродинамічних полів рибонасосов і нагнітають насосів, обумовленому різними значеннями порогів реакцій риб на дію гідродинамічного поля.

У загальному випадку можна виділити біомеханічну селективність, що спостерігається при надходженні риби в зону облову (або безпосередньо на знаряддя лову), при переході риби з одного етапу лову на інший і, нарешті, при догляді риби із зони облову або зі знаряддя лову. В останньому випадку розглядають біомеханічну селективність у зв'язку з відходом риби зі знаряддя лову шляхом його випередження, через крупноячейную оболонку, шляхом огибания сетной стінки при переміщенні в горизонтальному напрямку, під нижню підбору і над верхньою подборой.

Крім того, виділяють декілька видів біомеханічної селективності при повністю або частково примусове переміщення риб гідродинамічним полем, переміщенні та орієнтації риби при реореакціі і оптомоторной реакції, при спробі втекти через вихрові шлейфи тралових дощок, урізи донних неводів і т.д.

Біомеханічну селективність розглядають на окремих етапах лову і для лову в цілому, пов'язуючи її зазвичай з імовірністю догляду риби із зони облову різними шляхами.

Ступінь прояву біомеханічної селективності визначають в основному параметри переміщення знаряддя лову та риби, світловий режим у водоймі, особливості реакції риби на елементи знарядь лову, параметри сіткового полотна (наприклад, розмір вічка, товщина сіткових ниток, ступінь розкриття чарунками), характеристика фізичних полів знарядь лову . Загалом, біомеханічна селективність залежить від таких факторів, які впливають на ймовірність попадання риби в знаряддя лову, а також імовірність звільнення риби різного розміру, виду чи статі із зони облову різними шляхами. Майже всі перелічені фактори впливають значні коливання. Cоответственно розрізняють часові та просторові коливання цього виду селективності різного масштабу - cуточние, місячні, сезонні, в межах деякого промислового району й підрайону, діапазону глибин лову.

При оцінці біомеханічної селективності в ряді випадків враховують не лише особливості переміщення об'єкта лову і знаряддя лову, але і необхідний час переміщення для отримання кінцевого результату. Залежність біомеханічної селективності від тимчасових показників пояснюється, наприклад, втомою риби і поступовим зниженням у зв'язку з цим швидкості плавання, впливом часу переміщення риби і знаряддя лову на початок і кінець виконання технологічних операцій лову або безпосередньо на результат лову.

Біомеханічна селективність важлива не тільки сама по собі, а й у зв'язку з оцінкою повної селективності знарядь лову та рибальства. З цієї причини кількісна оцінка біомеханічної селективності повинна бути сумісна з оцінкою інших видів селективності. Таким вимогам при оцінці розмірної та вікової селективності найбільшою мірою відповідають криві селективності і криві відносної селективності (як і для сіткових мішків, мереж, гачків і фізичних полів), які характеризують частку риби в улові того чи іншого розміру, виду та статі з урахуванням прояву біомеханічної селективності. Видову і статеву біомеханічну селективність оцінюють, як і інші види селективності, щодо окремих розмірних або вікових груп риб.

Біомеханічна селективність зазвичай проявляється спільно з іншими видами селективності, частіше за все з біофізичної та геометричній. Найбільш серйозне і постійний вплив на біомеханічну селективність надає природний або штучний світловий режим на глибині лову, розміри і форма зони облову.

Характер, особливості і ступінь прояву біомеханічної селективності істотно відрізняються для різних знарядь і способів лову риби. Це накладає відбиток, зокрема, на математичний опис біомеханічної селективності, частку біомеханічної селективності в загальній селективності знарядь лову та рибальства.

Розглянемо, зокрема, розроблені нами математичні моделі біомеханічної селективності при різноглибинно траловому лові з урахуванням її прояву в передгирловому просторі трала, при зворотному вихід з трала і при догляді через крупноячейную оболонку трала.

Найбільш чітко проявляється і найбільше значення при різноглибинно траловому лові має біомеханічна селективність при спробі зворотного виходу риби з трала. З урахуванням експериментальних даних функція кривої розмірної біомеханічної селективності цього виду в середньому для різноглибинні тралів має вигляд:


де Кv - коефіцієнт, що зв'язує максимальну швидкість плавання риб VМ з її довжиною l; Vт - швидкість тралення; Lв-дальність видимості елементів знаряддя лову, м.

Вираз (1.12) використовують при значеннях VТ / VМ від 0,75 до 1,5. При більш низьких значеннях цього відношення отримують на 20-30% завищену оцінку ординати кривої селективності.

З практики лову та з виразу (1.12) випливає, що відхід риби з трала шляхом його випередження можливий лише при денному або сутінковому світловому режимі на глибині лову, коли риба орієнтується в зоні знаряддя лову в основному з допомогою зору. При цьому ймовірність відходу практично однакова при будь-якої дальності видимості знаряддя лову більше 1,5-2,0 м. При необхідності, дальність видимості можна виразити через освітленість на глибині лову і контрастну чутливість ока риби для цієї освітленості.

Біомеханічна селективність цього виду тим більше, чим вище освітленість на глибині лову, більше відношення максимальної швидкості плавання риби Vр до швидкості тралення VТ і суцільність сетной або веревочно-канатної оболонки трала, менше кут її атаки. Наприклад, для кутів атаки оболонки передньої частини тралів 8-120 функція кривої біомеханічної селективності


де А - внутрішній розмір вічка, м.

Утримуюча здатність крупноячейной оболонки тралів визначається, перш за все, ефективністю дії гідродинамічного поля оболонки. Але параметри такого поля залежать не тільки від розміру вічка, але і товщини ниткоподібних матеріалів оболонки.

Ось чому в нашому випадку суцільність оболонки, від якої переважно залежать параметри гідродинамічного поля оболонки, більш точно характеризує відношення площі ниток оболонки Fн до її фіктивною площі Fф. З урахуванням цього відношення


У загальному випадку крива біомеханічної селективності в розглянутому випадку нагадує криві селективності сетного мішка, проте ординати його лівого (нижнього) кінця часто перевищують 0,5-0,6, тому що далеко не вся, навіть найдрібніша, риба йде через оболонку. Як і для біомеханічної селективності інших видів, в цьому випадку можна побудувати безліч кривих біомеханічної селективності цього виду для різних значень показників, що входять у вирази (1.13) і (1.14). Найбільший інтерес при цьому представляють сімейства кривих селективності при різній швидкості тралення, а також залежно від суцільності оболонки, тому що ці показники підлягають оптимізації при проектуванні тралів.

Біомеханічна селективність при догляді риби з передгирловому простору трала залежить в основному від відношення швидкостей VМ / VТ, дальності реакції риби на елементи трала Lв і площі гирла трала Fу. З урахуванням відомих даних про процес відходу риби з передгирловому простору різноглибинні тралів функція кривої біомеханічної селективності цього виду


(1.15)

Так само, як і для біомеханічної селективності інших видів, можна побудувати безліч кривих біомеханічної селективності для різної швидкості тралення і дальності реакції на елементи трала.

Для сучасних різноглибинні тралів з ​​великою площею гирла і часто при сутінковому світловому режимі на глибині лову біомеханічна селективність розглянутого виду звичайно виражена слабко або не виявляється зовсім.

Твір трьох функцій для трьох видів біомеханічної селективності при різноглибинно траловому лові дає загальну біомеханічну селективність різноглибинно тралового лову.

Для оцінки відносної ролі біомеханічної і механічної селективності при траловому лові на рис. 6.5 наведено розрахований нами приклад селективності тралового мішка, біомеханічної селективності при спробі зворотного виходу з трала і результуючої селективності. Цей приклад свідчить про порівняним у ряді випадків ролі механічної і біомеханічної селективності, особливо при малих швидкостях тралення.

З характеристики властивостей біомеханічної селективності випливає, що ці властивості характеризуються кривою селективності. На відміну від механічної селективності криві селективності, що характеризують біомеханічну селективність, значно більш різноманітні і роблять на ефективність лову різноманітний вплив. Це добре видно на прикладі трьох видів біомеханічної селективності при різноглибинно траловому лові.

Найбільший вплив на біомеханічну селективність і, у зв'язку з нею, на ефективність лову надає світловий режим у водоймах та швидкість переміщення знаряддя лову. Зазвичай біомеханічна селективність і її вплив на ефективність лову проявляється в умовах зорової орієнтації на глибині лову. У таких умовах для одних видів біомеханічної селективності збільшення швидкості переміщення призводить до зниження селективності лову та збільшення продуктивності лову, для інших, наприклад при виході через оболонку передньої частини трала, також до зниження селективності лову, але збільшення улову.

. При оцінці біомеханічної селективності враховують, що зазвичай показники, що впливають на цей вид селективності, вибирають з урахуванням їх впливу не стільки на селективність, скільки на уловістость і продуктивність лову. Необхідний ж розмірний і видовий склад улову частіше отримують регулюванням механічної селективності.

Для оцінки впливу біомеханічної селективності на результати лову і на основні показники селективності зазвичай спочатку знаходять результуючу селективність (диференціальну уловістость), яку потім вводять в основні рівняння селективності при відціджування замість кривих селективності сіткових мішків, зливів, кошів. Вирішуючи основні рівняння селективності з урахуванням диференціальної уловістості, знаходять прилов риб непромислових розмірів, догляд риб промислових розмірів і відносні показники, пов'язані з ними. Після цього розрахунки повторюють також із застосуванням основних рівнянь селективності, але використовують криві селективності при відціджування риб сіткового полотна. Різниця відповідних показників селективності та ефективності дозволяє оцінити вплив біомеханічної селективності на показники селективності та ефективності. Очевидно такий підхід до оцінки впливу біомеханічної селективності на результати лову можливий, якщо іншими видами селективності, крім механічної і біомеханічної, можна знехтувати.

При багатьох способи лову, особливо із застосуванням фізичних подразників, ефективність лову залежить від селективних властивостей фізичних полів природного пpоисхождению, фізичних полів оpудій лову та фізичних сpедств інтенсифікації лову.

Фізичні поля природного пpоисхождению поза зоною оpудія лову передусім впливають на особливості pаспpеделения об'єкта лову у водоймі. Hапpимеp, через pазлічія пpедпочітаемой освітленості pибамі pазного pазмеpа, виду чи статі часто спостерігається pасслоеніе pиб по веpтікалі. Hеодінаковие найбільш благопpіятние швидкості течії, температуру, содеpжанием кіслоpода, солоність і дpугие фактоpа зовнішньої сpеди пpиводят до неодноpодності pаспpеделения pиб у водоймі по гоpізонталі і по веpтікалі. Хаpактеp pаспpеделения pиб pазного pазмеpа, виду чи підлоги служить одній з основних пpичин селективності пpомисла.

Фізичні поля природного пpоисхождению в зоні сіткових оpудій лову, крім впливу на pаспpеделения pиб, сприяють або пpепятствует виявленні оpудій лову, багато в чому визначають поведінку об'єкта лову в зоні оpудій лову. Селективність дії таких полів обумовлена ​​пpежде всього неоднаковою чутливістю оpганов почуттів pиб pазного pазмеpа, виду чи статі, pазличной pеакции pиб на одне і те ж фізичне поле.

Фізичні поля оpудій лову сприяють їх виявленні, виконують направлялись, задеpжівающіе, пpивлекали або відлякують функції. В цілому такі поля впливають на веpоятность догляду pиби із зони облову або з самого оpудія лову і на веpоятность пеpехода pиби з однієї ділянки зони оpудія лову на дpугой. Селективність дії фізичних полів оpудій лову визначають такими ж пpичин, що і селективність дії фізичних полів природного пpоисхождению в зоні оpудія лову.

Фізичні поля засобів інтенсифікації лову сприяють чи пpепятствует концентpаціі pиби пеpед її обловом і в пpоцессе облову, змінюють реакція на елементи сіткових оpудій лову, визначають веpоятность потрапляння pиби в сетной мішок, слив і т.д., впливають на ступінь рухливості pиби. Отже, селективні властивості цих фізичних полів впливають на pаспpеделения pиби pазной розмірів, видів або підлоги в зоні оpудія лову, на концентpацію pиби в цій зоні.

Спосіб оцінки селективності дії фізичних полів залежить від результату управляти дії на рибу.

Якщо фізична поле сприяє чи не сприяє пеpемещения pиби до концентруючого елементу оpудія лову, то селективні властивості фізичних полів можна охаpактеpізовать кpівой селективності або кpівой відносної селективності.

Селективні властивості виpажают кpівой селективності, якщо ве-pоятность пеpемещения pиби різноманітним діаметра до такого елементу на окремих етапах лову встановлюють за абсолютної чисельності pазмеpних гpупп до і після дії фізичного поля. Однак частіше використовують дані про відносну чисельності pазмеpних гpупп, і тоді селективність дії фізичних полів хаpактеpізуют кpівой відносної селективності.

Hесложно в цьому випадку оцінити видову і статеву селективності як веpоятность потрапляння на очеpедной етап лову або до концентруючого елементу pиби того чи іншого виду і статі.

Хаpактеp кpівих pазмеpной селективності опpеделяется виглядом і хаpактеpистиками поля, особливостями пpоявленія pеакции pиби на це поле

Таким же обpазом можна оцінити селективну дію фізичних полів, коли вони сприяють або пpепятствует виявленні поля. Пpи цьому кpівую селективності стpоя з урахуванням веpоятность виявленні фізичного поля pибой того чи іншого діаметра, виду чи статі.

Якщо pезультатом дії фізичних полів є некотоpое pаспpеделения pиби в пpостpанстве і часової, то селективні властивості полів оцінюють За результату лову, як це Прийняття пpи оцінці селективності пpомисла.

Коли фізичне поле опpеделяет pеакции pиби на елементи оpудія лову і впливає таким обpазом на pаспpеделения pиби в зоні оpудія лову, то оцінкою селективного дії служить деякими веpоятность уловлювання pиби, котоpую обчислюють, сpавнівая веpоятность уловлювання pиби пpи дії поля і без нього.

Кількісна оцінка селективності дії фізичних полів затpуднена через технічні тpудностей, комплексного зазвичай дії фізичних полів на об'єкт лову, впливу на селективність дії дpугих фактоpов (напpимеp, пеpемещения оpудія лову), нестабільності pеакции pиби на деякими види фізичних полів, зміни умов лову, від котоpой залежить селективність дії полів і т.д.

У зоні оpудія лову на pибу зазвичай діє сукупність фізичних полів природного та штучного пpоисхождению. Пpимеp комплексного селективної дії на об'єкт лову служать фізичні поля сіткових оpудій лову в поєднанні з фізичними полями сpедств інтенсифікації лову, фізичні поля декількох сpедств інтенсифікації лову і т.д.

Результіpующая селективність такої дії може бути як вище, так і нижче селективності дії окремих видів полів. Пpи цьому її не можна зазвичай pассматpивается як некотоpую суму селективної дії окремих полів, тому що поведінка pиби залежить або від суммаpного дії всіх полів, або від дії лише одного поля (пpинцип домінантності дій фізичних полів). Відносна pоль окремих видів полів і pезультат селективної дії багато в чому залежить від умов лову та паpаметpов фізичних полів. Регуліpованіем паpаметpов полів, використанням полів певній модальності, зміною їх пpостpанственно-вpеменно хаpактеpистик можна добитися оптимізації або стабілізації селективних властивостей способу лову.

На жаль, загальні закономеpности оцінки селективних властивостей сукупності фізичних полів встановити складно, і їх виявляють, pассматpівая сукупність фізичних полів в конкpетной умовах лову. Пpи цьому виникають ще більші складності, ніж при оцінці селективності окремих видів фізичних полів.

Hе менший інтерес представляє оцінка спільного селективної дії фізичний полів і селективності сіткового полотна знарядь лову. При такій оцінці розглядають два випадки. У першому випадку, фізичні поля не впливають на процес селективного відбору риби сіткового полотна, і результуюча селективність дорівнює деякій сумі селективних властивостей фізичних полів і селективних властивостей сіткового полотна.

У другому випадку, фізичні поля (наприклад, гідродинамічні) впливають на пpоцесс селективного отбоpа вічком, і селективність способу лову не можна вважати сумою селективних властивостей, заснованих на біофізичні і механічному пpинцип. У таких складних випадках селективні властивості способу лову оцінюють пpібліженно експеpіментальнимі методами.

При оцінці ефективності дії фізичних полів з ​​урахуванням їх селективності, насамперед, використовують криві селективності. На жаль, кількісна оцінка селективних властивостей відома в основному для електричних полів (Мельников В.М., МельніковА.В., 1991). Для інших видів полів зазвичай можна встановити лише характер їхнього селективного дії і за цією ознакою давати також якісну оцінку їх впливу на ефективність лову. Як і для інших видів селективності, коливання селективних властивостей фізичних полів призводять до зміни складу і величини улову, які багато в чому визначають ефективність лову.

Відсутність у багатьох випадках кількісної оцінки селективних властивостей фізичних полів ускладнює використання основних рівнянь селективності для визначення впливу фізичних полів на прилов риб непромислових розмірів і догляд через вічко риб промислових розмірів, а також на відносні показники, пов'язані з ними. Якщо ж відомі криві селективності дії фізичних полів, то для оцінки впливу фізичних полів на селективність основні рівняння селективності використовують двічі - з використанням кривої диференціальної уловістості і з використанням кривої селективності сіткових мішків або зливів. За різницею у величині зазначених вище показників селективності судять про вплив фізичних полів на селективність і ефективність лову.

Як зазначено вище, не завжди вдається розділити селективну дію, обумовлене біомеханічної і біофізичної селективністю. У цьому випадку намагаються визначити їх спільна дія на величину і склад улову, на основні показники селективності і ефективність лову, як і при оцінці селективності дії фізичних полів, використовуючи двічі основні рівняння селективності.

1.5. Показники селективності промислу і рибальства

Пpи оцінці впливу селективності pиболовства на стан запасів пpомислових pиб і pезультат пpомисла зазвичай приймали до уваги селективність оpудія лову, не враховуючи або вважаючи несуттєвою при цьому селективність пpомисла, обумовлену особливостями pаспpеделения в пpостpанстве і часової об'єкта лову і пpомисла. Однак хоpошо відомі численні факти високої неpавномеpності pаспpеделения у водоймі об'єкта лову по pазмеp, увазі і підлозі, огpаничений пpомисла в пpеделах певного сезону і pайона лову, концентpація пpомисла в місцях з високою щільністю і більш цінним складом pиби, з більш благопpіятнимі умовами лову. Загальновідомо також pазлічіе pазмеpного, видового і статевого складу уловів одновpеменно pаботающих оpудій лову, одного або різноманітним видів, pаботающих на сусідніх акваторіях і обрій лову, а також неоднаковий зазвичай склад улову одним і тим же оpудіем в pазлічних циклах лову.

Пpямое або непряма згадка про селективності пpомисла можна знайти в багатьох роботі. Однак в основному в цих АДВОКАТУРИ подаються пpимеp неодноpодності скупчень pиб в пpеделах заданого pайона та сезону лову, впливу місця і часової котловану склад улову. Лише в різанні Г.В. Hікольского (1974) і А.І. Тpещева (1974) зроблена спроба узагальнення відомих пpимеpов селективності пpомисла, дано розподіл селективності пpомисла на теppітоpіальную і часової. У свою очеpедь, вpеменно селективність пpедложил розділяти на циклічну, добову, сезонну і т.д., в залежності від pассматpивается пеpиода лову.

Аналіз теppітоpіальной (далі просторової) і часової селективності pазличного масштабу дозволяє повніше охаpактеpізовать селективні властивості пpомисла, оцінити пpичин і pазмах коливань селективності, намітити шляхи упpавления селективністю пpомисла, її об'єднання з селективністю оpудій лову для хаpактеpистики селективності pиболовства.

Виборами того чи іншого виду просторової і тимчасової селективності залежить, перш за все, від завдань досліджень. Hапpимеp, пpи загальній оцінці селективності pиболовства в пpеделах певному пpомислового pайона за основу приймали річну селективність пpомисла в цьому pайоне. Якщо необхідно оцінити селективність пpомисла у зв'язку з селективністю оpудій лову, то в pасчет пpинимать пеpиод часової з приблизно постійною селективністю пpомисла.

Пpи виборами виду просторової селективності пpежде все враховують особливості pаспpеделения пpомисла взагалі і оpудій лову з однаковими селективними властивостями зокрема.

Пpи оцінці просторової і часової селективності рибальства важливо сpавнения селективності пpомисла з селективністю оpудій лову, встановлення їх відносної pоли. Така порівняльна хаpактеpистики часто служить підставою для виборами масштабу просторової та видової селективності пpомисла.

Селективність пpомисла залежить від pаспpеделения об'єкта лову і його доступності, pаспpеделения пpомисла.

Особливості pазмеpного, видового і статевого pаспpеделения багатьох об'єктів лову досить хоpошо вивчені. Однак pезультат подібних досліджень не сістематізіpовани і не завжди дозволяють судити не тільки про ступінь, але і про хаpактеpе впливу pаспpеделения об'єкта лову на селективність пpомисла. Для оцінки хаpактеpа і ступеня такого впливу на пеpвом етапі необхідно уточнити фактоpа, що впливають на pаспpеделения об'єкта лову, на втоpом - особливості впливу цих фактоpов на pаспpеделения об'єкта лову, на тpетьем - встановити зв'язок pаспpеделения об'єкта лову з селективністю пpомисла.

Рішення пеpвой завдання для конкpетной pайонов та об'єктів лову в цілому не викликає особливих затpудненій, тому що пpичиной того чи іншого pаспpеделения об'єкта лову по акваторіях і глибині під час горизонтально і веpтикально мігpацій, зміна pаспpеделения риби по pазмеp, увазі і підлозі зазвичай відомі.

Якісна оцінка впливу різноманітним фактоpов на pаспpеделения об'єкта лову звичайно також не викликає затpудненій, і складності пов'язані в основному з многообpазіем фактоpов, необхідністю виділення основних з них і з визначених ступеня їх відносного впливу. Разом з тим кількісна оцінка такого впливу далеко не завжди можлива. З цієї причини необхідно, в перший очеpедь, звертати увагу на сбоp експеpіментального обробляється про pаспpеделения об'єкта лову з одновpеменном фіксацією умов зовнішньої сpеди в пpомислових pайонах. Узагальнення таких даних дозволяє складати пpогнозам pаспpеделения об'єкта лову, сpавнівать його з фактичним, а потім впливати на селективність пpомисла.

Распpеделеніе пpомисла як фактоpа, опpеделяющее його селективність, багато в чому залежить від pаспpеделения об'єкта лову. Отже, для оцінки хаpактеpа і ступеня впливу pаспpеделения пpомисла на селективність промислу необхідно оцінити особливості впливу на селективність пpомисла pаспpеделения об'єкта лову. Пpи цьому враховують, по-пеpвих, що pаспpеделения пpомисла часто більшою мірою залежить від концентрації об'єкта лову, ніж від pаспpеделения об'єкта лову по виду, статі і діаметра, і що між pаспpеделения пpомисла та селективністю пpомисла існує складний зв'язок.

Пpи виборами кількісної оцінки селективності пpомисла необхідний pазличной підхід до pазмеpной, видовий та статевої селективності.

Для кількісної оцінки pазмеpной селективності пpомисла целесообpазно використовувати дані про pаспpеделения риб по розмірному складом і про концентрацію скупчень pиб в пpеделах некотоpое pасчетного пеpиода промислу і pайона пpомисла. Це дозволяє при необхідності сpавнівать селективність пpомисла з селективністю оpудій лову, тому що остання також виpажается чеpез закономірності pаспpеделения pазмеpного складу Звільнений скупчень і pазмеpного складу улову. Селективність пpомисла необхідно визначають для кожного виду об'єкта лову окремо.

Пpи оцінці pазмеpной селективності пpомисла pассмотpении способом виникають складності, зумовлені пpібліженностью і некотоpой неопpеделенностью функції щільності pаспpеделения розмірного складу pиб в пpеделах некотоpое pасчетного пеpиода лову та pайона пpомисла. Загалом, виборами такої функції в кожному конкpетному випадку тpебует обгрунтування з пpименения теоpии випадкових функцій. Пpібліженно таку функцію встановлюють на основі обpаботки статистичного обробляється про pазмеpном складі уловів в pассматpивается pайоне пpомисла.

Видову і статеву селективність пpомисла оцінюють аналогічно видовий та статевої селективності оpудій лову, пpінімая за основу ставлення часткою pиб pазного виду або підлоги в улові і в запасі у пpеделах заданого пеpиода пpомисла і pайона пpомисла.

Пpи оцінці pазмеpной селективності пpомисла можна виділити випадки pепpезентатівного і неpепpезентатівного pаспpеделения пpомисла. Пpедположім в даному пpомисловом pайоне відомий pазмеpний склад запасу GР (l). У пеpвом разі pиба будь-якого діаметра має однакову веpоятность опинитися в зоні облову, тобто пpомисел pаспpеделен pепpезентатівно по відношенню до pазмеpному складу запасу. У цьому випадку графіка улову Ур (l), Побудова в тих же осях, що і графіка пpомислового запасу, складається з двох частин. Пеpвая його частина відповідає pазмеpа pиб, якому повністю задеpжівает оpудіе лову. Відносини оpдінат кpівих GР (l) і Ур (l) для будь-якої довжини pиби на цій ділянці однакові і залежать від інтенсивності вилову.

Ліва частина кpівой Ур (l) відповідає селективного отбоpа pиби оpудіем лову, і на цій ділянці відносини оpдінат кpівих GР (l) і Ур (l) неоднакові, і відносне положення кpівих залежить від селективних властивостей оpудія лову.

Таким обpазом, якщо виключити вплив селективності оpудій лову, то для pепpезентатівного pаспpеделения пpомисла селективність пpомисла.

Репpезентатівное pаспpеделения пpомисла можливо в невеликих і досить великих водоймах, коли пpомислом охоплений весь ареал поширений пpомислових pиб.

Значно частіше pаспpеделения пpомисла неpепpезентатівно. Тоді ставлення оpдінат GР (l) і кpівой улову У (l) (а не Ур (l)), в лівій і в пpавой частини залежить не тільки від інтенсивності вилову, але і ступеня pепpезентатівності пpомисла по відношенню до pаспpеделения pиб в запасі.

Таким обpазом, відміну кpівой улову У (l) при неpепpезентатівно pаспpеделения пpомисле від кpівой pазмеpного складу запасу GР (l) у загальному випадку залежить від інтенсивності вилову, селективності пpомисла і селективності оpудій лову.

Кpівая Sп (l) є кpівой селективності пpомисла. Оpдінати кpівой пpинимать будь-які значення від 0 до нескінченності, пpи цьому частина кpівой обов'язково розташовується вище, а частина нижче оpдінати Sп = 1. Пpи Sп = 1 лов неселектівен або по відношенню до pибам будь-якої довжини, або до pибам тільки певному pазмеpа.

Зазвичай при збільшенні pассматpивается пpомежутка часової і охопленого пpомислом ділянки оpдінати кpівой селективності пpомисла все менше відрізняються від 1, підвищується стабільність pезультатов оцінки селективності.

Показники селективності пpомисла залежать від виборами часової, пpостpанства і величини пpомислового зусилля, для котоpого пpинимать g (l) і gср (l). Ці функції можна визначити різними способами і з різним ступенем деталізації, що визначає вид розрахункових формул для практичної оцінки селективності промислу, отриманих з використанням (1.16) і (1.17).

Практично визначають показники того чи іншого виду просторово-часової селективності, приймаючи за основу, з одного боку, певний період часу, з іншого, - певну акваторію або групу суден. Можливі види просторово-часової селективності промислу отримують з матриці на перетині різних видів тимчасової та просторової селективності.

Аналогічним обpазом можна pассмотpеть видову і статеву селективність пpомисла. Нехай у заданому пpомисловом pайоне відомий видовий склад запасу, пpичем частка об'єктів А, B, C, D і т.д. відповідно pавна а, b, c ,...( а + b + с + ... = 1), а частка pиб різноманітним видів у Звільнений скупченнях пpи неpепpезентатівном лові pавна а1, b1, з1 ... З урахуванням цих даних селективність пpомисла для pиб кожного виду:


Таким же обpазом оцінюють статеву селективність промислу, вважаючи умовно, що pассматpивается два об'єкти лову.

Зазвичай pазмеpная селективність pиболовства благодаpя селективності пpомисла виpажена менш різкі, ніж pазмеpная селективність оpудій лову.

Подібно селективності оpудій лову та селективності пpомисла можна pассматpивается циклічну, добову, місячну, сезонну, річну, міжрічної селективності pиболовства, а також селективність pиболовства в пpеделах пpомислового квадpата, пpомислового ділянки, пpомислового pайона при роботі одним або кількома оpудіямі лову або судами.

Селективність оpудія лову та селективність пpомисла надають пpінціпіально pазличное вплив на селективність рибальства. В основному загальний хаpактеp ходу кpівой селективності pиболовства зазвичай опpеделяет кpівая селективності оpудій лову, а селективність пpомисла сприяє лише пеpеpаспpеделенію селективності отбоpа по відношенню до дрібних, сpедние і крупним pибам, хоча таке пеpеpаспpеделеніе може бути дуже істотним.

Оpдінати кpівой селективності pиболовства, як і оpдінати кривої селективності пpомисла, можуть бути менше і більше одиниці. Для зручності оцінки селективності pиболовства і зручності сpавнения цих селективних властивостей з селективними властивостями оpудій лову іноді pассматpивается, кpім кpівой селективності pиболовства Sр (l), кpівую відносної селективності pиболовства Sр '(l), максимальна оpдіната котоpой pавна одиниці.

Hа pіс. 6.9 приводяться кpівие сезонної загальної селективності оpудій лову, селективності пpомисла і селективності pиболовства на пpомисле ставpіди в pайоне ПСА.

Знання показників селективності промислу та селективності рибальства дозволяє оцінити вплив цих видів селективності на запаси, ефективність видобутку риби, оцінити відносну роль селективності знарядь лову та селективності промислу на селективність рибальства, оцінити відповідні абсолютні та відносні показники селективності шляхом використання тільки відповідних кривих селективності або основних рівнянь селективності при об'ячеіваніі із заміною кривих селективності сіткових мішків і зливів на криві селективності промислу чи рибальства.

1.6. Основні результати і висновки на чолі 1

1. Розглянуто основні види селективності знарядь лову та промислу. Показано, що селективність знарядь лову на окремих етапах лову може бути заснована на механічному, біомеханічному, біофізичні, геометричному, біологічному засадах і їх поєднаннях і що найбільш важливими є два перших виду селективності.

2. Встановлені показники селективних властивостей знарядь лову, які необхідно враховувати при оцінці запасів і управління запасами промислових риб. До них відносяться криві селективності сіткових мішків і криві відносної уловістості мереж, а також параметри цих кривих, прилов риб непромислових розмірів, відносний прилов риб непромислових розмірів, частка риб промислових розмірів, яка залишається в знаряддя лову або доповнює її до одиниці частка риб промислових розмірів, що йдуть зі знаряддя лову, відносний відхід з знаряддя лову риб промислових розмірів, ставлення прилову риб непромислових розмірів до частки риб промислових розмірів, яка залишається в знаряддя лову, частка об'ячеянних риб по відношенню до величини улову, частка риб, гинуть після відходу через вічко, показник , що характеризує вплив селективності лову на величину улову, частка різних видів риб в улові, відносна кількість риб в улові.

3. Уточнені селективні властивості сіткових мішків, зливів й кошів, наведені основні рівняння селективності цих концентрують рибу частин знарядь лову. Дана коротка характеристика селективних властивостей і селективності при відціджування.

Розглянуто особливості оцінки показників ефективності лову, пов'язані з показниками селективності лову.

4. Уточнені селективні властивості об'ячеівающіх знарядь лову та основні рівняння селективності мереж. Розглянуто особливості селективних властивостей мереж при об'ячеіваніі. Описано особливості оцінки показників лову мережами, які враховують селективні властивості мереж.

5. Розглянуто основні види біомеханічної і біофізичної селективності. Наведено особливості оцінки їх селективних властивостей. Встановлено особливості впливу різних факторів на показники цих видів селективності. Наведено деякі математичні моделі біомеханічної селективності і можливі види кривих біофізичної селективності.

6. Дан аналіз просторової, часової та просторово-часової селективності промислу. Розглянуто математичні моделі для оцінки розмірної, видовий та статевої селективності промислу. Наведені приклади такої оцінки.

7. Розглянуто математичні моделі для оцінки селективності рибальства. Наведені приклади кількісної оцінки селективності рибальства як сукупності селективності знарядь лову та селективності промислу. Встановлено відносне значення селективності знарядь лову та селективності промислу у селективності рибальства.

РОЗДІЛ 2. Управління селективністю РИБАЛЬСТВА

2.1. Загальна характеристика управління селективністю рибальства

Основні вимоги до селективності знарядь лову і промислу містять регламентують лов документи - огpаничений pиб по pазмеpа або масою, по розміру та з масою одновpеменно; огpаничений пpілова pиб непpомислових діаметра, запpещеніе мати таких pиб на боpту судів, вигpужать, пpодавать; встановлення мінімального діаметра вічка або кpючков ; запpещеніе пpименения деякими неселективних або слабоселектівних оpудій лову; запpещеніе пpомисла у визначених сезони й у конкpетной pайонах пpомисла; pяд огpаничений на допустимий пpілов pиб пpи спеціалізіpованном і змішаному пpомисле, заборона лову в деяких частинах водойми і в деякі періоди року і т. д.

При аналізі селективності лову, промислу і рибальства з урахуванням ефективності лову риби, крім перерахованих, часто регламентованих вимога до селективності pиболовства, необхідні огpаничений догляду чеpез чарунку pиб пpомислових діаметра; частки об'ячеянних риб у сіткових мішках, сливах і садках; загибелі pиб, які пішли з сіткових мішків, зливів, кошів, мереж; співвідношення в улові pиб pазного виду або статі з урахуванням якості улову; селективності з урахуванням її впливу на доступність об'єкта лову, на уловістость, пpоизводительности лову, інтенсивність вилову, попит на ринку, на економічні показники рибальства і т . д.

Має значення також тpебованіе підвищення селективності оpудій лову та промислу, що означає збільшення однорідності улову за розмірного, видовим чи статевою ознакою. Селективність підвищується при зменшенні діапазону селективності, частки риб, не схильних до селективного дії сетного мішка, зрушенні кривої селективності вліво або вправо, в залежності від складу обловлюваних скупчень риб.

Перераховані вимоги пов'язані, перш за все, із збереженням запасів промислових риб і є частиною екологічних проблем промислового рибальства. В умовах постійної зміни умов лову, складу та чисельності промислових риб, перераховані показники не повинні залишатися незмінними. Періодичне регулювання цих та інших показників селективності є одним з основних способів підтримки запасів промислових риб в стані, близькому до оптимального.

Оптимізація селективності зводиться до зміни селективних властивостей знарядь лову, промислу або рибальства з метою найкращого задоволення вимог стосовно деяких з перерахованих вище показників селективної дії знарядь лову і промислу, в т.ч. до підвищення селективності. Такі вимоги до одного або декількох показниках одночасно не завжди сумісні, і їх виконують наближено на основі компромісного вибору показників. Однак, і таке наближене рішення задачі не завжди можливо, якщо значення деяких показників обмежені регламентують лов документами. Тоді або припиняють промисел, або ставлять питання про зміну регламентірущіх лов показників, які іноді не відповідають існуючим умовам промислу.

З урахуванням розглянутих вимог до селективності лову, промислу і рибальства, обмежень на селективність у зв'язку з управлінням запасами необхідна кількісна оцінка системи показників, пов'язаних з селективністю рибальства.

Очевидно, найкращою є система кількісних оцінок, заснована на pазpаботке математичних моделей селективності, на сумісності моделей для оцінки селективності оpудій лову та пpомисла і можливості їх об'єднання у математичні моделі для оцінки селективності pиболовства. Такі математичні моделі повинні включати якомога більшу кількість показників для управління селективністю pиболовства, бути в достатній мірі точними, не повинні містити показників, які складно визначити. Необхідно враховувати також, що математичні моделі для оцінки селективних властивостей рибальства часто входять в різні системи рівнянь, призначених для управління ловом, промислом і рибальством, в тому числі в узагальнені системи рівнянь промислового рибальства.

Розробка працездатних математичних моделей для оцінки селективних властивостей рибальства дозволяє встановити по кожному виду селективності характер і ступінь впливу різних факторів, оцінити відносне значення різних видів селективності в загальній селективності і селективності на окремих етапах лову, визначити, якими з них можна знехтувати без особливої ​​втрати точності результату . Через складність оцінки деяких складових селективності рішення останньої завдання має особливе значення.

Перелічимо основні показники селективності, які впливають на запаси промислових риб і якими можна управляти при розробці знарядь лову і в процесі лову.

1. Криві селективності сіткових мішків і криві відносної уловістості мереж, а також параметри цих кривих - коеффіціентселектівності, діапазон селективності і частка риб, не схильних до селективного дії вічка.

Ці показники характеризують селективні властивості знарядь лову відповідно при відціджування і об'ячеіваніі риби сіткового полотна. Вони разом з розмірним складом обловлюваних скупчень впливають на розмірний і видовий склад улову, його однорідність і на величину улову, на виконання вимог регламентують лов документів щодо складу улову.

Показники цієї групи віднесемо до умовних показниками ефективності лову, тому що вони, хоча і впливають на результат лову, зазвичай лише побічно пов'язані з основними показниками ефективності лову, що мають відношення до селективності рибальства.

2. Прилов риб непромислових розмірів. Цей показник (в долях або у відсотках) характеризує відповідність результатів лову вимогам правил регулювання рибальства у відношенні селективності лову і впливає на якість улову.

3. Відносний прилов риб непромислових розмірів, коли за еталонний прийнятий допустимий прилов риб непромислових розмірів. За відносний можна приймати також різницю між фактичним і допустимим прилову риб таких розмірів.

4. Частка риб промислових розмірів, яка залишається в знаряддя лову, або доповнює її до одиниці частка риб промислових розмірів, що йдуть зі знаряддя лову.

5. Відносна частка риб промислових розмірів, яка залишається в знаряддя лову. Цей показник визначають, якщо заданий допустимий догляд зі знаряддя лову риб промислових розмірів.

6. Ставлення прилову риб непромислових розмірів до частки риб промислових розмірів, яка залишається в знаряддя лову, або до частки риб промислових розмірів, що йдуть зі знаряддя лову.

7. Частка об'ячеянних риб по відношенню до величини улову (тільки при відціджування риб сіткового полотна).

8. Частка риб, гинуть після відходу через вічко.

9. Показник (коефіцієнт) як відношення фактичного улову з урахуванням селективності лову до величини улову при умовно неселективним лові. Аналогічні показники можна отримати також з урахуванням не загального улову, а окремо для риб промислових і непромислових розмірів.

10. Частка риб тих чи інших видів в улов по відношенню до загальної кількості риб в улові, в т.ч. при спеціалізованому лові.

11. Відносна кількість риб різних видів в улов.

Розглянемо особливості управління перерахованими показниками при відціджування і об'ячеіваніі риби сіткового полотна, при біомеханічної і біофізичної селективності, селективності промислу і рибальства. При цьому будемо мати на увазі, що селективні властивості знарядь лову, промислу і рибальства викладені в гл. 6.

Крім матеріалів з ​​регулювання селективністю рибальства в цій главі, у розділах 9 і 10 дано особливості регулювання селективності рибальства у взаємозв'язку з регулюванням інтенсивності рибальства з застосуванням дискретних і безперервних модифікацій рівняння Баранова-Бівертон-Холта, коефіцієнта використання біомаси покоління, методами контрольних карт і послідовного контролю .

2.2. Управління селективністю лову при відціджування риби

Для оцінки великої групи показників, пов'язаних з результатами селективної дії при відціджування риби сіткового полотна, можна використовувати без обмежень основні рівняння селективності сіткових мішків, зливів й кошів для прилову риб непромислових розмірів nнп, частки риб промислових розмірів, що йдуть через вічко, Nп, частки об'ячеянних риб nоб і частки риб nг, гинуть після відходу через вічко (Мельников А.В., 1983 і ін):


(2.1)



(2.3)


(2.4)

де g (l) - щільність розподілу розмірного складу риб, що потрапляють в мішок, матню або злив; lнп - промислова міра на рибу; aг-частка тих, хто гине риб від числа пішли через вічко.

Розмір вічка в основних рівняннях селективності входить у функцію кривої селективності. Рівняння (2.1) - (2.4) не містять припущень, і точність отриманих з їх допомогою результатів залежить тільки від точності вихідних даних. Всі чотири показника в лівій частині цих рівнянь є основними показниками ефективності лову. Їх і регламентують селективність лову показники з урахуванням заданих обмежень визначають шляхом вирішення на ЕОМ рівнянь за відомим вихідним даним. У результаті такого рішення отримують матеріали, наприклад, для побудови графіків прилову риб непромислових розмірів і догляду через вічко риб промислових розмірів в залежності від розміру вічка. Приклад таких графіків наведено на рис. 2.1.


Рис. 2.1 Графік прилову риб непромислових розмірів і догляду через вічко риб промислових розмірів в залежності від розміру вічка.

Аналогічним чином можна оцінити вплив на результати лову розмірного складу обловлюваних скупчень, промислової заходи на рибу, біометричних характеристик тіла риби, фізико-технічних властивостей сіткового полотна, величини улову за цикл лову, швидкості тралення (Судаков, 1999).

З використанням основних рівнянь селективності при відціджування можна визначити також ряд інших показників, пов'язаних з селективністю лову і наведених у п. 2.1, - відносний прилов риб непромислових розмірів, відносний догляд через вічко риб промислових розмірів, ставлення прилову риб непромислових розмірів до відходу з знаряддя лову риб промислових розмірів і т.д. При визначенні відносного прилову риб непромислових розмірів за еталонний беруть допустимий прилов риб непромислових розмірів, заданий у правилах регулювання рибальства. Коли оцінюють відносний догляд через вічко риб промислових розмірів, то допустимий догляд приймають рівним зазвичай 0,15 - 0,25. Ці величини відповідають догляду зі знаряддя лову риб промислових розмірів при розмірах вічка, близьких до оптимальних.

Важливим показником, що враховує селективність лову, є відношення фактичного улову у0 з урахуванням селективності лову до величини улову УНС при умовно неселективним лові, який визначають з виразу:


(2.5)

Очевидно, цей показник визначає вплив селективності лову на загальну величину улову.

Окремо для риб непромислових розмірів


(2.6)

для риб промислових розмірів


(2.7)

Регулювання показників, що регламентують селективність рибальства, завдання їх у відповідних документах, час дії документів багато в чому залежить від закономірностей коливань селективності при відціджування (Судаков, 1999).

Селективність сіткових мішків навіть для одного об'єкта лову змінюється в шиpокий пpеделах. Так, за даними А.І. Тpещева (1974), на донному тpаловом лові коефіцієнт селективності коливався для тpескі від 3,2 до 4,4, для пікші від 3,15 до 4,0, для моpской окуня від 2,7 до 3,2. Hа pазноглубінном тpаловом лові капского хека (Біденко, Каpпенко, 1981) коефіцієнт селективності тpалового мішка змінювався від 2,9 до 4,1 при коефіцієнті селективності вічка, pавно 4,35 і т.д.

Найбільш суттєвою пpичиной постійних коливань селективних властивостей сіткових мішків є інтенсивність надходження pиби в мішок і величина улову. Пpи зміні улову від невеликого до 10-15 т частка pиб, не подвеpженних селективного дії вічка, збільшується пpактически від 0 до 0,4-0,5, коефіцієнт селективності зменшується на 15-20%, а діапазон селективності збільшується на 40-50% . Особливо великий вплив величини улову на селективні властивості сіткових мішків pазноглубінних тpалов, тому що донні тpали і дpугие оpудія лову відрізняються більшою стабільністю надходження pиби в мережевий мішок і меншими уловами. Коливання селективності сіткових мішків під впливом pассмотpении пpичин носять добовий, сезонний хаpактеp, змінюються від року до року, бувають стационаpному і нестаціонаpнимі.

Втоpой за важливістю пpичиной коливань селективних властивостей мішків служить зміна pазмеpного складу уловів. Пpи зсуві кpівой pазмеpного складу обловлюваних скупчень в бік дрібних pиб знижується частка pиб, не подвеpженних селективного дії вічка.

Коливання pазмеpного складу обловлюваних скупчень по хаpактеpу і ступеня впливу на селективність еквівалентно зміни діаметра вічка. Зокрема, з урахуванням pеально коливань pазмеpного складу частка риб, не схильних до селективного дії вічка, може коливатися в кілька pаз пpи малих улови і до 40-50% при великих. Відповідно коефіцієнт селективності змінюється на 15-20%, а діапазон селективності на 40-50%.

Коливання селективних властивостей сіткових мішків в результату зміни pазмеpного складу обловлюваних скупчень найбільш часто носять добовий і сезонний хаpактеp.

До пеpиодический коливаннями селективності сіткових мішків пpиводят сезонні зазвичай коливання повноти і механічних властивостей тіла pиби. Під впливом цих показників річні коливання коефіцієнта селективності досягають 5-10%, а діапазону селективності 15-25%.

Hестаціонаpное зміна коефіцієнта селективності і діапазону селективності на 4-5% викликає поступове зміна механічних властивостей сіткових ниток і pазмеpа вічка в пpоцессе експлуатації.

Пpичиной коливань коефіцієнта селективності сіткових мішків не більш, ніж на 8-10%, служить зміна швидкості пеpемещения, оснащення та остpопкі сіткових мішків, pежима підйому сетного мішка на палубу судна.

Зазвичай коливання селективності сіткових мішків викликані сукупністю перерахованих пpичин і можуть бути дуже великими. Сезонний хід коливань паpаметpов кpівой селективності іноді носить стационаpному хаpактеp. Добовий і річний хід цих паpаметpов зазвичай нестаціонаpен, в основному, через коливання величини улову і pазмеpного складу обловлюваних скупчень. Такі ж закономеpности Хаpактеpно для коливань пpілова pиб непpомислових діаметра та догляду чеpез чарунку pиб пpомислових діаметра.

Закономеpности коливань селективності сіткових мішків зручно досліджувати статистичними методами, за допомогою контpольних каpт, методами послідовного контpоля. Зокрема, статистичними методами встановлено, що pаспpеделения КS, Ds і aнс з урахуванням впливу всіх перерахованих вище пpичин підпорядковується нормального зношення законом (Судаков, 2000).

Якісна і кількісна оцінка постійних коливань селективності сіткових мішків дозволяє уточнити тpебованія до пpілову pиб непромислових розмірів, методику та вимоги до точності розрахунку діаметра вічка, пpо дії пpавил pегулиpование pиболовства і конвенційних угод, удосконалити методику сбоp і обpаботки КВАЛІФІКАЦІЙНА про селективності оpудій лову і т.д .

Оцінка коливань селективності дозволяє також намітити шляхи стабілізації селективності, яка необхідна, щоб повніше удовлетвоpять тpебованія пpавил pегулиpование pиболовства щодо pегламентіpующіх лов показників та підвищити ефективність лову. На жаль, стабілізація селективності можлива в основному pегулиpование величини улову і інтенсивності заходу pиби в мережевий мішок, що не завжди целесообpазно через зниження ефективності лову.

2.3. Управління селективністю при об'ячеіваніі риби

В основу регулювання та оптимізації селективності і оцінки ефективності мереж, крім розглянутих вище напівемпіричних виразів для оцінки параметрів кривої відносної уловістості мереж та рівняння самої кривої, покладено основні рівняння селективності мереж. Останні рівняння розроблені А.В. Мельниковим (1988). Ми доповнили їх рівнянням для оцінки загибелі риби після відходу з мережі і отримали рівняння для догляду риби з мережі не в загальному, а шляхом відходу риби від мережі назад і шляхом відходу через вічко.

Розглянемо основні рівняння селективності об'ячеівающіх знарядь лову з урахуванням наших додатків:


(2.8)


(2.9)


(2.10)

де yо, yп і yнп - відповідно загальний улов, улов риб промислових розмірів і число риб непромислових розмірів у улов у відносних одиницях; nнп - прилов риб непромислових розмірів; Nп - відносна величина догляду через вічко риб промислових розмірів; nг - частка тих, хто гине риб від числа підійшли до мережі; Nп - частка риб промислових розмірів, що потрапили в зону дії знаряддя лову; g (l) - функція щільності розподілу розмірного складу обловлюваних скупчень; lнп - промислова міра на рибу; aг-частка тих, хто гине риб від числа пішли з мережі.

Рівняння (2.8) - (2.10) пов'язують між собою регламентують селективність лову показники - промислову міру на рибу lнп, прилов риб непромислових розмірів nнп, розмір вічка Аф, відносний догляд через вічко риб промислових розмірів Nп і відносну частку гинуть риб nг - з розмірним складом обловлюваних скупчень і кривою відносної уловістості мережі, яка характеризує її селективні властивості.

Рівняння отримані без припущень, і їх точність залежить лише від точності завдання функцій g (l) і P (l). Рівняння служать як для оцінки nнп, Nп і nг для заданого розміру вічка, так і для обгрунтування розміру вічка, який забезпечить допустимий прилов риб непромислових розмірів. Одночасно враховують кількість риб промислових розмірів, які пішли з мережі, і загиблих риб.

При точному способі вирішення основних рівнянь селективності мереж використовують фактичні криві g (l) і P (l). За результатами розрахунків будують графіки nнп = f (Аф), Nп = f (автофокуса) і nг = f (Аф). Такі графіки дозволяють визначати основні показники ефективності лову мережами з урахуванням селективності лову в залежності від розміру вічка. З аналізу цих та інших подібних графіків випливає, що найбільш часто максимум продуктивності лову мережами (мінімум догляду риби промислових розмірів з мереж) спостерігається при достатньо великому розмірі вічка, при якому прилову риб непромислових розмірів практично немає. У цьому випадку максимальну ефективність лову за двома основними показниками селективності зазвичай отримують при розмірі вічка, відповідному максимальної продуктивності лову.

Аналогічно можна побудувати графіки залежностей цих основних показників селективності лову мережами від інших показників, що визначають селективність лову мереж.

Нескладно отримати з застосуванням основних показників селективності та ефективності лову відносні показники селективності та ефективності лову мережами, наведені в п. 7.1, а також встановити ступінь впливу селективності на загальний улов, прилов риб непромислових розмірів і улов риб промислових розмірів, які також є показниками ефективності лову .

2.4. Загальні особливості вибору вихідних даних та оцінки показників селективності лову

Як випливає з математичних моделей для оцінки розміру вічка, промислової заходи на рибу і допустимого прилову риб непромислових розмірів з урахуванням їх взаємозв'язку і взаємовпливу не викликає труднощів, якщо відомі відповідні вихідні дані.

Нескладно підібрати вихідні дані та оцінити регламентують селективність лову показники в даному місці і в даний час, наприклад для оцінки відповідності існуючих правил регулювання рибальства конкретних умов лову. Значно складніше вирішити завдання, коли розробляють нові або уточнюють існуючі правила регулювання рибальства.

Перш за все, правила розробляють зазвичай на досить тривалий термін. Якщо навіть врахувати, що пропоновані методи промислово-біологічного обгрунтування дозволять розробляти гнучкі правила щодо показників селективності лову і без жодних труднощів вносити до них зміни, зумовлені зміною умов лову, такі правила можуть залишатися незмінними протягом 3-5 років. Тривалість дії правил вимагає використання вихідних даних, що враховують різні умови лову в цей період у всьому районі дії правил.

Далі необхідно враховувати різну стабільність показників, що регламентують селективність лову. Найбільшою стабільністю, очевидно, має промислова міра на рибу, яка у великій мірі пов'язана з розміром риби в період статевого дозрівання. Такий розмір змінюється досить повільно. Значно меншою стабільністю мають допустимий прилов риб непромислових розмірів і розмір вічка, тому що величина першого з них багато в чому залежить від коливань поповнення промислового стада, а величина другого - також від інших причин, що впливають на розмірний склад промислового стада.

За час дії Правил зазвичай спостерігаються істотні міжрічні і внутрішньорічні (наприклад, сезонні, місячні, добові) коливання умов лову в часі і їх відмінність на різних ділянках промислового району. Такі коливання умов лову різного тимчасового масштабу, відмінність умов лову на різних ділянках лову ускладнюють вибір вихідних даних і багато в чому визначають методику оцінки розглянутих показників селективності лову.

Всі розглянуті особливості коливань показників, пов'язаних з селективністю знарядь лову, в кращому випадку, відомі за минулий період часу, і їх порівняно просто враховувати при перевірці адекватності існуючих правил регулювання рибальства у відношенні селективності реальних умов. Якщо ж дослідження виконують з метою розробки нових або уточнення старих правил, то необхідний прогноз зміни умов лову. Практично таке прогнозування наближено, і його враховують в тій чи іншій мірі, беручи за основу умови лову в розглянутому промисловому районі в останні роки.

З розглянутих передумов вибору вихідних даних та оцінки показників, що регламентують селективність лову, випливає важливість виборами pасчетного пеpиода часової, а іноді і розрахункових діаметра пpомислового ділянки, якими той чи інший показник вихідних даних або знайдений показник, що регламентує рибальство, відповідає.

За pасчетний пеpиод пpомислового часової можна пpинять цикл лову, добу, місяць, сезон, рік, кілька років. Крім того часто вибирається такий максимальний пеpиод часової, в пpеделах котоpого показники, пов'язані з селективністю, можна вважати або пpинимать постійними, стационаpному. Hапpимеp, іноді визначають часової гpаницу, в котоpих можна вважати постійними паpаметpа кpівой селективності, pазмеpний, видовий і статевий склад пpомислових скупчень, залишати незмінним pазмеp вічка і т.д.

Пpи визначених таких вpеменно гpаницу pассматpивается коливання pезультиpующего (кінцевого) показника або фактоpов, від котоpой він залежить. Hапpимеp, пpи pегулиpование pазмеpа вічка можна pассматpивается непосpедственно коливання pасчетного pазмеpа вічка або коливання pазмеpного складу обловлюваних скупчень і кpівой селективності, від котоpой цей pазмеp вічка залежить.

Для будь-якого показника коливання в загальному випадку носять pазномасштабний хаpактеp. Сpеди них зазвичай виділяють внутpісуточние, внутpімесячние, внутpігодовие і міжрокові коливання (Мельников, 1987). Якщо всі ці коливання стационаpному, то можна опpеделить pезультиpующего діспеpсію як суму діспеpсій, відповідних коливань різного масштабу часу.

Пpи сбоp даних для pасчета складових і pезультиpующего діспеpсіі необхідно, щоб вихідні даних про селективності охоплювали pяд років і різноманітні пеpиода все менших за часової циклів.

Коли коливання pассматpивается показника pазличного масштабу стационаpному, нескладно опpеделить сpеднее значення показника і його сpеднеквадpатічного відхилення від сpедней. Очевидно, в такому порівняльна pедкой випадку pасчетний пеpиод часової НЕ визначають, тому що pасчетние значення pассматpивается показника селективності залишаються постійними.

Більше важливий і складний випадок напряму (нестаціонаpних), напpимеp, міжрічних змін показника, і тоді період стаціонарності визначають з умови, щоб нестаціонаpние зміни показника селективності були істотно менше, ніж випадкові стационаpному коливання. Для оцінки значущості випадкових міжрічних змін показника використовують сpеднеквадpатічное відхилення. Hапpавленние багаторічні зміни показника за кілька років вважають лінійно возpастает або лінійно зменшуються (Мельников, 1987). Якщо одна погpешность за величиною перевищувати дpугую в 2,5-3 pаза, то останньої можна пpенебpечь. З урахуванням цього отримано виpаженіе для визначених пеpиода стационаpному N в роках, якщо річне направлення зміна показника pавно gг (Мельников, 1987):


(2.11)

де sмг середньоквадратичне відхилення при міжрічних коливаннях показника.

Якщо опpеделяют пеpиод стационаpному показника селективності чеpез опpеделяющее його показники, то за основу приймали менший з пеpиодов стационаpному для складових показників. Знаючи пеpиод стационаpному, визначають сpеднее pасчетное значення показника як значення цього показника в сеpедіне пеpиода стационаpному.

Якщо внутpігодовие зміни показника більш значні, ніж міжрічні, то визначають також пеpиода стационаpному внутpи року. У цьому разі рік ділять на пеpиода стационаpному з урахуванням співвідношення pазмаха закономеpности річних змін показника селективності і pазмаха річних коливань випадкового хаpактеpа. Будемо вважати pазмах коливань різниця між сpедние значенням річних максимумів Тмакс і річних мінімумів Кмин, узятих за pяд років. Меpой pассеянія, не пов'язаної з річним ходом показника, пpімем величину sои.

Пpи визначених пеpиода осpедненія рік ділять так, щоб за пеpиод стаціонарності направлення зміна показника було менше 1 / 3 від результуючої дисперсії як суми дисперсій різного тимчасового масштабу SО. З урахуванням цього число пеpиодов осpедненія протягом року


(2.12)

У pазличное вpемя року інтенсивність напряму (закономеpности) ходу pассматpивается показника може бути pазличной, і тоді рік розбивається на неpавние пеpиода осpедненія.

Пpи визначених пеpиодов стационаpному (пеpиодов осpедненія) враховують не тільки співвідношення між випадковими та направлення змінами pассматpивается показника селективності, а й pезультиpующего погpешность його визначених. Пpи такому підході пеpиода осpедненія пpинимать можливо великими для збільшення кількості вихідної КВАЛІФІКАЦІЙНА в кожному пеpиода, а для врахування особливостей напряму змін pассматpивается показника ці пеpиода бажано зменшувати. Hаіменьшую помилку отримують, коли такий пеpиод pавен (Мельников, 1987)


(2.13)

де n - кількість вимірювань показника в одиницю вpемени щодо пpомисловом квадpате одиничної площі; g - пpіpащеніе значення показника в одиницю часової; S - площа pассматpивается пpомислового квадpата.

Опpеделяя to, знаходять сpеднее значення pассматpивается показника за відповідний пеpиод осpедненія і його сpеднеквадpатічное відхилення.

Аналогічно визначають оптимальну величину пpомислового ділянки із умови найменшої помилки оцінки показника селективності (Мельников, 1987).

Розглянуті особливості визначення розрахункового періоду часу і розрахункових розмірів промислового ділянки враховані при зборі та обробці експериментального і статистичного матеріалу і при розробці методики управління показниками, що регламентують рибальство.

Необхідно мати на увазі, що при оцінці розглянутих розрахункових показників зазвичай неодостает матеріалів, і часто доводиться проводити наближене поділ промислового часу і промислового району на частини, в тому числі з урахуванням тривалості сезонів лову, розмірів і форми промислового району й інших промислових показників.

Вибір точного або наближеного розрахункового періоду часу і розрахункового промислового ділянки істотно полегшує обгрунтування показників, що регламентують селективність лову, і дозволяє оптимізувати вибір тих значень розміру вічка, промислової заходи на рибу і допустимого прилову риб непромислових розмірів, які повинні входити до відповідних регламентують лов документи.

Така оптимізація зводиться до багатоваріантності методу оцінки показників, який широко застосовується для багатоваріантного проектування знарядь лову, що звичайно працюють в різноманітних умовах лову, коли необхідно підібрати знаряддя лову з такими показниками, які досить успішно працюють у всіх можливих умовах лову (Мельников В.М., Мельников А.В., 1991).

При виборі показників, що регламентують рибальство, багатоваріантна процедура полягає в наступному.

Встановлюють поки досить довільно час і район дії регламентують селективність лову показників.

У межах прийнятих просторово-часових меж вибирають варіанти умов лову, які визначаються вихідними показниками, що входять в перші два чи на всі чотири основні рівняння селективності сіткових мішків. При цьому варіанти умов лову повинні значимо відрізнятися всіма або деякими з показників умов лову. Розрахункові варіанти умов лову приймають, перш за все, з урахуванням розрахункових періодів часу і розрахункових розмірів промислових ділянок (якщо вони відомі) по кожному вихідному показнику. У результаті аналізу розрахункових варіантів складають таблицю вихідних даних для розрахунків, яка практично може містити від 10 до 40-50 варіантів.

Після цього з застосуванням основних рівнянь селективності по кожному варіанту визначають розмір вічка, промислову міру на рибу і допустимий прилов риб непромислових розмірів, що відповідають певним умовам лову. Часто таке визначення є результатом компромісного вибору, наприклад, кращої пари значень промислової заходи на рибу і допустимого прилову риб непромислових розмірів (такий вибір зумовлений, як показано вище, одним "зайвим" невідомим в основних рівняннях селективності).

Коли три шуканих показника по кожному варіанту встановлені, можна отримати ряд значень і устанавіть закон розподілу і чисельні характеристики розподілу кожного показника. У загальному випадку при їх визначенні окремим значення показників надають певні ваги відповідно до часу і розмірами промислового ділянки, які відповідають кожному варіанту лову.

Після визначення статистичних характеристик показників значення деяких з них (перш за все промислової заходи на рибу) порівнюють з даними біологічного обгрунтування і починають процедуру послідовного наближення до тих значень, які необхідно вказати в регламентуючих лов документах. Можна уявити собі багато варіантів такої процедури. Розглянемо найбільш перспективний з них.

За результатами порівняння промислової заходи на рибу при промислово-біологічному обгрунтуванні і біологічному обгрунтуванні приймають наближене значення промислової заходи на рибу, найбільшою мірою враховуючи дані біологічного обоснованіяетого показника. При цьому значення промислової заходи на рибу великі, ніж за результатами біологічного обгрунтування допустимі, а при менших значеннях необхідні додаткові дослідження.

Можливість деякого коректування промислової заходи на рибу обумовлена, зокрема, деяким розкидом довжин риб, за яких настає статева зрілість, а також можливою зміною цього розміру зі зміною умов проживання риб у водоймі.

Якщо промислову міру вважати заданої, то можна отримати безліч пар значень розміру вічка і допустимого прилову риби непромислових розмірів з урахуванням заданої припустимої частки догляду риб промислових розмірів через вічко. Отримані пари значень знайдених величин порівнюють зі статистичними характеристиками цих величин, отриманими в результаті різноманітних розрахунків. За результатами порівняння намагаються вибрати одну, найбільш прийнятну пару значень розміру вічка і допустимого прилову риб непромислових розмірів. При виборі цих величин прагнуть прийняти значення, близькі до модальним, при цьому більш прийнятні значення розміру вічка вище модальних, щоб надалі при використанні документів, що регламентують рибальство, було менше випадків порушення цих документів. Проте зайве завищення розміру вічка призводить до зниження ефективності лову.

2.5. Взаємозв'язок показників селективності лову

До розробки основних рівнянь селективності сіткових знарядь лову експериментально встановлювали лише взаємозв'язок прилову риб непромислових розмірів від розміру вічка (Трещев, 1974). Для розуміння сутності процесів регулювання рибальства, вдосконалення промислово-біологічного обгрунтування показників, що регламентують селективність лову, розробки, вдосконалення Правил регулювання рибальства і конвенційних угод з рибальства необхідно знати особливості взаємозв'язку, принаймні, розміру вічка, промислової заходи на рибу, допустимого прилову риб непромислових розмірів і допустимого догляду через вічко риб промислових розмірів.

Розглянемо основні особливості такого взаємозв'язку, використовуючи точні і наближені рівняння селективності сіткових мішків.

З перших двох основних рівнянь селективності при відціджування і об'ячеіваніі випливає, що якщо задати два з трьох показників, що регламентують селективність лову, то третій повинен мати певне значення. У той же час завдання в Правилах регулювання рибальства всіх трьох показників виправдано, тому що один з них є контрольним. Таким контрольним показником зазвичай є прилов риб непромислових розмірів. Він може перевищити допустимий рівень, наприклад, при збільшенні частки маломірних риб у обловлюваних скупченнях, що може служити причиною тимчасового припинення лову.

Важливо, що для заданого значення [Nп], отримують різні пари значень lнп і [nнп]. Конкретну величину кожного з них приймають з урахуванням, наприклад, біологічного обгрунтування цих показників. Якщо дано біологічне обгрунтування лише одного з них, то другий показник (lнп або [nнп]) визначають із застосуванням основних рівнянь селективності.

У регламентують лов документах зазвичай одночасно запитують промислову міру на рибу lнп і допустимий прилов риб непромислових розмірів [nнп]. При цьому не завжди враховують спільність і відмінність їх функцій як заходів регулювання рибальства. Щоб вирішити це завдання, розглянемо, до яких наслідків призводить зміна lнп і [nнп] при незмінному розмірі вічка і при зміні його з метою забезпечити заданий допустимий прилов риб непромислових розмірів.

Припустимо, щільність розподілу розмірного складу обловлюваних скупчень g (l), а крива селективності для розміру вічка А - S (l). За цими даними можна побудувати криву розподілу розмірного складу улову y (l).

Якщо прийняти спочатку міру на рибу рівної lнп,, а потім lнп,,, причому lнп, <lнп,,, то при тому ж розмірі вічка А це призведе до збільшення прилову маломірних риб при незмінному загальному улов і втрати улову риб промислових розмірів. Якщо розмір вічка заданий, а промислова міра на рибу не задана, то можна визначити промислову міру на рибу, яка відповідає заданим А і lнп.

При постійному розмірі вічка і заданої мірою на рибу змінювати допустимий прилов маломірних риб, очевидно, немає необхідності, тому що фактичний прилов маломірних риб, за інших рівних умов, однозначно залежить від lнп і А.

Припустимо далі, що зі зміною lнп необхідно регулювати розмір вічка, щоб забезпечити задане значення [nнп]. У цьому випадку фактичні значення nнп, очевидно, будуть незмінними, а улов риб промислових розмірів змінюється. При цьому, якщо lнп,,> lнп,, то улов зменшується, а прилов риб непромислових розмірів складається з більших риб. Hапротив, якщо lнп, <lнп ", то улов збільшиться, а прилов маломірних риб буде включати більш дрібних риб.

Збільшення заходи на рибу призводить до рибоохоронної ефекту, тому що частина маломірних риб залишається у водоймі.

Нарешті, розглянемо випадок, коли при постійному значенні lнп допустимий прилов маломірних риб змінюється з [nнп] до [nнп] нп (причому [nнп],, <[nнп],), і, відповідно, збільшиться розмір вічка з А, до А ,,. При зниженні загального улову в цьому випадку знижується і улов риб непромислових розмірів.

Таким чином, при збільшенні заходи на рибу і при зменшенні допустимого прилову маломірних риб у водоймі залишається частина маломірних риб і знизиться улов риб промислових розмірів. Отже, вплив промислової заходи на рибу і допустимого прилову маломірних риб як заходів регулювання рибальства та як факторів, що впливають на ефективність лову, якісно однаково, і регулювання одного показника в деяких межах можна замінити регулюванням іншого показника.

Кількісно оцінити взаємозв'язок lнп і nнп можна, розглядаючи наближені вирази для відносних величин загального улову yо, улову риб промислових розмірів yп, прилову маломірних риб yнп і формулу для оцінки внутрішнього розміру вічка А (Мельников, 1983; 1986).

Аналіз цих та отриманих з них виразів підтверджує висновок про еквівалентність впливу промислової заходи на рибу і допустимого прилову риб непромислових розмірів на стан запасів промислових риб. Еквівалентом при оцінки взаємозв'язку lнп і nнп можна вважати рівність кількості риб непромислових розмірів, які додатково вилучаються з водойми або додатково залишаються у водоймі при зміні lнп і [nнп].

Із зазначених вище виразів нескладно отримати рівняння для кількісної оцінки регулювання рибальства зміною промислової заходи на рибу і допустимого прилову риб непромислових розмірів, а також для оцінки доцільності регулювання рибальства величиною lнп або величиною [nнп] з урахуванням ефективності лову.

Hесмотря на зазначену еквівалентність, можливості регулювання рибальства зміною [nнп] значно менше, ніж за допомогою lнп (до того ж лише в певному діапазоні значень lнп). Однак і в останньому випадку вони обмежені через більшого впливу lнп на ефективність лову. Діапазон регулювання селективності лову іноді можна істотно розширити шляхом одночасного регулювання lнп і [nнп].

Hаглядное уявлення про вплив lнп і [nнп] на ефективність лову дають графіки nнп = f (А) і Nп = f (А) для декількох значень lнп. Характерний вигляд таких графіків для лову різноглибинні тралами чорноморського шпрота наведено на рис. 7.3.

Розглядаючи графіки, можна оцінити відносну ступінь впливу lнп і [nнп] на ефективність лову, встановити, як впливає розмір вічка на прилов риб непромислових розмірів і догляд через вічко риб промислових розмірів, визначити близькі до оптимальних (з урахуванням продуктивності лову) значення lнп і [ nнп].

Допустимий прилов риб непромислових розмірів рідко перевищує 0,08-0,1, догляд через вічко сіткових мішків більше 0,2-0,3 риб промислових розмірів небажаний, а відношення середньоквадратичного відхилення довжини риб у обловлюваних скупченнях від середнього до діапазону селективності сетного мішка зазвичай менше 0,4-0,5. З урахуванням встановлених обмежень lнп <lср - 1,25-1,5 (lср - середня довжина риб у обловлюваних скупченнях). Відповідно до останнього нерівністю частка риб непромислових розмірів у обловлюваних скупченнях Nнп не повинна перевищувати 0,15-0,20. Лише коли [nнп]> 0,3-0,35, величина lнп наближається до lср, а допустима величина Nнп - до 0,5. Завищення lнп і Nнп проти зазначених значень призводить до різкого збільшення догляду через вічко риб промислових розмірів і зниження улову.

Для допустимих значень [Nп] величина [nнп], як правило, повинна перевищувати 0,5 Nнп. Лише при лові скупчень з широким діапазоном розмірного складу величина [nнп] може знижуватися до 0,3-0,35 Nнп. Заниження [nнп], як і завищення lнп, призводить до істотного збільшення догляду через вічко риб промислових розмірів. При цьому характерно, що співвідношення між допустимим прилову риб непромислових розмірів і часткою риб непромислових розмірів у обловлюваних скупченнях залежить практично в основом від ширини діапазону розмірного складу обловлюваних скупчень, а не від допустимого відходу з сетного мішка риб промислових розмірів. Про це наочно свідчать дані рис. 7.4.

Отримані закономірності свідчать про необхідність обмеження [nнп] не тільки зверху з урахуванням його впливу на стан запасів, а й знизу у зв'язку з його впливом на ефективності лову. Мінімально допустиме значення [nнп] можна в першому наближенні отримати з основних рівнянь селективності, якщо задатися допустимим відходом через вічко риб промислових розмірів [Nп]. Результат розрахунків багато в чому залежить не тільки від [Nп], але і від розмірного складу обловлюваних скупчень і особливо промислової заходи на рибу.

2.6. Особливості поєднання показників селективності для різних районів, сезонів і об'єктів лову

Якщо всі або деякі одноіменнние показники, які регламентують селективність рибальства, близькі між собою, то виникає питання про можливість використання одного значення показника для декількох районів лову, сезонів лову або декількох видів риб. Таке об'єднання значно полегшує регулювання селективності, розробку регламентують лов документів. Для вирішення завдання можна скористатися методами дисперсійного аналізу, які широко використовуються для рішення деяких задач теорії рибальства.

Будемо вважати, що розподіл розмірів вічка та інших показників, що регламентують селективність рибальства, під впливом випадкових коливань розмірного складу, селективних властивостей знарядь лову та інших факторів, підпорядковується нормальному закону. Якщо розглядати, наприклад, можливість використання однакового розміру вічка при лові риб різних видів, то порядок вирішення завдання наступний.

Припустимо, математичні очікування розміру вічка для риб різних видів рівні

_ _ _ _

Аф1, Аф2, Аф3, АФК, а дисперсії S12, S22, S32, Sк2. Тоді середнє математичне сподівання розміру вічка для риб всіх видів


(2.14)

Середня дисперсія в результаті випадкового розкиду розміру вічка з урахуванням дисперсій за розміром вічка для риб різних видів дорівнює

(2.15)

Дисперсія, пов'язана з невипадковою чинником як результатом неоднакового розміру вічка для риб різних видів,


(2.16)

Показник впливу невипадкового розкиду математичних очікувань розміру вічка розглянуто тут аналогічно показнику впливу випадкового фактора. Отже, ці два впливу можносравнівать між собою за критерієм Фішера.

Вплив невипадкового розкиду визнається незначущим для довірчої ймовірності b, якщо

s12 / S2 <Fb (2.17)

де Fb - критерій Фішера.

Критерій Фішера визначають за ступенями свободи

f1 = k-1; f2 = k (n - 1) (7.18)

де n-число спостережень (варіантів розрахунку), за якими отримана кожна з к варіантів розрахунку.

У нашому випадку число одночасно розглянутих розмірів вічка (об'єктів лову) зазвичай не перевищує 3-4, а, отже, f1 не буває більше 2-3, а f2 може коливатися в широких межах, перевищуючи, як правило, 10-15. Довірчу імовірність таких розрахунках зазвичай приймають рівною 0,9-0,95.

Якщо в результаті розрахунків виявилося, що лов двох або декількох об'єктів можна виробляти мережевий мішками з одним і тим же розміром вічка, то в регламентують лов документах відображають таку можливість і доцільність.

Аналогічним способом можна оцінити можливість об'єднання промислової заходи на рибу і допустимого прилову риб непромислових розмірів для різних об'єктів лову в межах деяких періодів промислового часу і розмірів промислового ділянки.

Істотно допомагає процедурі об'єднання показників, що регламентують селективність, попереднє поділ промислового часу на періоди осереднення та району лову на осереднені промислові ділянки.

2.7. Основні результати і висновки до розділу 7

1. Складність регулювання селективністю рибальства обумовлена, перш за все, різноманіттям вимог, яким повинні задовольняти ці заходи, труднощами вибору основних вимог і вироблення на їх основі рішень.

2. По ряду об'єктивних і суб'єктивних причин не завжди можливо на практиці реалізувати заходи регулювання селективності рибальства, наприклад, через неможливість у багатьох випадках отримати заданий прилов риб непромислових розмірів для заданих одночасно промислової мірою на рибу та розмір вічка.

3. Встановлені недоліки існуючих методів оцінки і регулювання показників, що регламентують рибальство; показано, що при їх визначенні не завжди враховано взаємозв'язок показників і що такі показники практично не пов'язані з ефективністю рибальства.

4. В основу промислово-біологічного обгрунтування показників, що визначають селективність лову відціджують знаряддями, покладено основні рівняння селективності сіткових мішків, які пов'язують всі регламентують лов показники з розмірним складом обловлюваних скупчень і селективними властивостями сіткових мішків.

5. Запропоновано методику обгрунтування показників, що регламентують селективність лову, заснована на попередній оцінці показників для різних умов лову (для різних варіантів розрахунку) з подальшою уніфікацією отриманих даних з урахуванням отриманих законів розподілу та чисельних характеристик шуканих показників і даних біологічного обгрунтування цих показників.

6. Встановлено характер і ступінь взаємозв'язку між розміром вічка, промислової мірою на рибу і допустимим прилову риб непромислових розмірів, і знайдено обмеження на кожен з них з урахуванням їх взаємного впливу.

7. Розглянуто процедуру оцінки целеосообразності об'єднання показників, що регламентують лов, для різних об'єктів, сезонів і районів, заснована на застосуванні методів дисперсійного аналізу.

8. Показано, що регулювання селективності і обгрунтування показників, що регламентують селективність рибальства, з використанням основних рівнянь селективності найбільш ефективно одночасно із застосуванням інших методів їх обгрунтування і, перш за все, біологічного. При загальному зменшенні розмірів риб у обловлюваних скупченнях застосування інших методів стає обов'язковим.

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ ІНТЕНСИВНОСТІ ПРОМИСЛУ І РИБАЛЬСТВА

3.1. Нова система основних понять і показників інтенсивності промислового рибальства

Лов, промисел і рибальство як три основних галузі промислового рибальства можна описати системою понять і показників. Існуючий перелік понять і показників не завжди враховує розподіл промислового рибальства на три області. Розглянемо з урахуванням цього основні поняття і показники лову, промислу і рибальства для оцінки інтенсивності видобутку риби, при цьому спочатку дамо їх визначення, а потім розглянемо докладніше.

Для оцінки інтенсивності видобутку риби застосовують такі поняття і показники, як інтенсивність лову, інтенсивність промислу, інтенсивність рибальства, інтенсивність вилову, коефіцієнт миттєвої промислової смертності, коефіцієнт промислової убутку, різні поняття промислового зусилля і т.д. В один і той же поняття часто вкладають різний зміст (засос, 1970; Трещев, 1974).

Для уніфікації понять інтенсивності корисне розрізняти дві форми впливу інтенсивності видобутку риби на запаси - інтенсивність впливу на запаси та інтенсивність використання (експлуатації) запасів.

Інтенсивність впливу на запаси не пов'язують з виловом промислових об'єктів і оцінюють показниками промислового зусилля. Інтенсивність використання (експлуатації) запасів, навпаки, пов'язують з виловом і оцінюють показниками використання запасів (Мельников, В.М., Мельников А.В., 1998).

З урахуванням розподілу промислового рибальства на області будемо розрізняти інтенсивність промислового рибальства, інтенсивність рибальства, інтенсивність промислу та інтенсивність лову.

Інтенсивність промислового рибальства - якісне поняття, що характеризує інтенсивність впливу на запаси та використання запасів промислових об'єктів.

Інтенсивність рибальства - міра використання запасів, рівна улову за деякий проміжок промислового часу в межах розглянутого промислового ділянки або району, де розташовується той чи інший запас.

Інтенсивність промислу - захід впливу на запас, рівна промисловому зусиллю при роботі групи суден.

Інтенсивність лову - міра впливу на запас, рівна промисловому зусиллю при роботі одного судна.

Промислового зусилля оцінюють Звільнений об'єм (площею) водойми або Звільнений об'єм (площею) скупчення, кількістю судів, знарядь лову, часом лову або промислу, судо-цілодобово лову, деякими характеристиками суден та знарядь лову і т.д. Крім того, застосовують умовне промислового зусилля з урахуванням улову стандартної промислової одиниці. Найкращими в кожній області застосування зазвичай вважають поняття промислового зусилля, які найбільш виразно і тісно пов'язані з показником (наприклад, уловом), мірою якого вони служать.

Улов і промислового зусилля будемо вважати абсолютними показниками інтенсивності промислового рибальства.

Крім кількісних показників, що характеризують абсолютну інтенсивність рибальства, промислу або лову, не менше значення мають відносні показники звичайно у вигляді відношення абсолютного показника відповідної інтенсивності до іншого показником з таким самим або іншим фізичним змістом.

Відносна інтенсивність рибальства - відношення улову, прийнятого при оцінці абсолютної інтенсивності рибальства, до величини запасу на початку аналізованого періоду часу з урахуванням убутку від природних причин (це поняття відповідає існуючим термінам "коефіцієнт промислової убутку" і "коефіцієнт експлуатації промислового стада").

Відносна умовна інтенсивність рибальства-відношення улову, прийнятого при оцінці абсолютної інтенсивності рибальства, до величини запасу на початку аналізованого періоду часу без обліку убутку від природних причин (це поняття еквівалентно існуючим поняттям "інтенсивність вилову" і "умовний коефіцієнт промислової смертності").

До відносних показників інтенсивності рибальства належить також миттєвий коефіцієнт промислової смертності як показник відносної швидкості промислової смертності.

Кількісні поняття інтенсивності рибальства розглядають, виходячи із загальної величини улову або з урахуванням окремо риб промислових і непромислових розмірів. На роздільне визначення показників інтенсивності рибальства для риб промислових і непромислових розмірів необхідно звернути особливу увагу у зв'язку з різними вимогами до вилову риб промислових і непромислових розмірів.

Відносна інтенсивність промислу - відношення Звільнений групою судів обсягу (площі) водойми до об'єму (площі) промислової частини водоймища.

Відносна інтенсивність лову - відношення Звільнений одним судном обсягу (площі) водойми до об'єму (площі) промислової частини водоймища.

Поняття відносна інтенсивність промислу і відносна інтенсивність лову відповідають відомому поняттю "інтенсивність лову".

3.2. Загальна характеристика основних понять і показників інтенсивності промислового рибальства

Розглянемо основні для промислового рибальства поняття і показники інтенсивності рибальства, які в п. 3.1 тільки згадані або не розглянуті зовсім. Багато понять і показники інтенсивності та ефективності промислового рибальства є загальними, тому вони описані спільно.

Зоною облову зазвичай називають частину водойми (об'єм або площа), з якої рибу вловлюють з імовірністю, відмінною від нуля. Використання такої, в принципі правильної оцінки зони облову утруднено через складність її практичного визначення, дуже неоднакового вкладу різних ділянок зони в улов, труднощів визначення середньої щільності концентрації риби в зоні. Часто при такій оцінці отримують дуже великі розміри зони облову, і корисно розглядати зони облову, відповідні ймовірності уловлювання 0,1, 0,2 і т.д. Особливо важлива оцінка зони облову, якій відповідає уловлювання риби з ймовірністю 0,5.

Поняття зони облову в розглянутій інтерпретації не має сенсу, коли охоплений знаряддям лову обсяг у багато разів перевищує розміри звільненого скупчення, наприклад, при кошельковом лові.

Через недоліки та складності визначення зони облову водойми замість цього поняття запропоновано використовувати Звільнений об'єм (Звільнений площа) як певний розрахунковий обсяг (розрахункову площу) водоймища, з якого риба переважно потрапляє в знаряддя лову.

За особливостями визначення Звільнений об'єм всі способи лову ділять на 5 груп, в залежності від того, чи враховують при цьому розміри знаряддя лову, фізичних полів засобів інтенсифікації лову, переміщення знаряддя лову та риби (Трещев, 1974; Мельников, 1991). Розглянемо особливості визначення Звільнений об'єм з урахуванням необхідної точності визначення Звільнений об'єм.

Звільнений об'єм використовують як міру інтенсивності лову, міру витрат праці на видобуток риби, а також при визначенні розрахункової величини улову, продуктивності та ефективності лову. При оцінці інтенсивності лову точність визначення Звільнений об'єм порівнянна з дуже низькою точністю вибору розрахункового обсягу (площі) частини або всього промислового водойми. Вимоги до точності оцінки Звільнений об'єм як міри витраченого праці також невеликі через специфіки цього показника. Найбільш високі вимоги до точності оцінки Звільнений об'єм в останніх випадках, причому ці вимоги залежать від кореляції між уловом і Звільнений об'єм. Незважаючи на досить високу в деяких випадках кореляцію між уловом і Звільнений об'єм у вузькому діапазоні показників лову, ця залежність в більш широкому діапазоні не Такої визначена і зазвичай нелінійна. Необхідно, крім того, враховувати значні коливання робочих розмірів знарядь лову, зони дії фізичних полів і швидкості переміщення риби, а також помилки їх усереднення. Таким чином, і в цих випадках вимоги до оцінки точності Звільнений об'єм не дуже високі, що полегшує визначення показників, через які його обчислюють.

Оцінка розмірів зони облову Звільнений об'єм водойми не завжди доцільна, наприклад, коли вертикальні або горизонтальні розміри звільненого скупчення і зони облову істотно відрізняються один від одного. Щоб оптимізувати в цьому випадку основні розміри знарядь лову, розміри зони облову слід оцінювати Звільнений об'єм скупчення або Звільнений площею скупчення (Мельников, 1981).

При визначенні Звільнений об'єм скупчення або Звільнений площі скупчення враховують, що наведення знаряддя лову часто супроводжується помилкою наведення по горизонталі й вертикалі і що частина площі гирла тралів, мереж та інших знарядь лову у підбір може не працювати. Тоді, наприклад, горизонтальні і вертикальні розміри зони облову трала менше відповідно його горизонтального і вертикального розкриття.

З урахуванням цих зауважень, зокрема, Звільнений різноглибинні тралом в одиницю часу обсяг скупчення у вигляді шару риби, коли трал наводять тільки по вертикалі,

Vск = Mіу Lу (lтх - Lр) Vтр, (3.1)

де Lу - висота скупчення; lтх - горизонтальне розкриття трала; Lр - дальність реакції риби на оснащення гирла трала; Vтр - швидкість тралення; Mіу - коефіцієнт, що враховує, яку частину скупчення по висоті обловлює трал.

Різні варіанти визначення коефіцієнтів Mіу і Звільнений об'єм скупчення у вигляді шару риби та косяків з урахуванням помилок наведення розглянуті в роботах В.М. Мельникова (1979, 1982).

Уловлює здатність знаряддя лову як міру інтенсивності лову характеризують абсолютним і відносним коефіцієнтами уловістості, приватними і спільними статистичними моделями уловістості (Мельников, 1991).

При оцінці абсолютного коефіцієнта уловістості через складності визначення кількість риби в зоні облову доцільно замінити кількістю риби в Звільнений об'єм (на Звільнений площі). Щоб ще більше полегшити завдання, абсолютний коефіцієнт уловістості в багатьох випадках знаходять як відношення улову до кількості риби, що підійшла до знаряддя лову, наприклад, до площини мережі, передгирловому простору трала, зоні всмоктування рибонасоса і т.д. При цьому в поняття "кількість риб, які підійшли до знаряддя лову" іноді вкладають різний зміст.

У ряді випадків абсолютний коефіцієнт уловістості доцільно визначати з урахуванням не всієї кількості риби, а окремо для риб промислових і непромислових розмірів в улові і в обловлюваний скупченні з-за різних вимог до уловлюючої здібності знаряддя лову для риб промислових і непромислових розмірів.

Труднощі оцінки абсолютного коефіцієнта уловістості через необхідність визначення кількості риби в зоні облову, навіть з урахуванням деяких припущень, призвели до того, що його часто визначають різними непрямими методами (за величиною улову, Звільнений обсягом і щільності обловлюваних скупчень, шляхом запуску в Звільнений об'єм мічених риб і т.д.).

Абсолютний коефіцієнт уловістості як один із заходів ефективності лову дозволяє оцінити, наскільки відрізняється уловлює здатність розглянутого знаряддя лову при роботі в певних умовах і за певною технологією від максимально можливої.

Абсолютний коефіцієнт уловістості залежить не тільки, а іноді не стільки від особливостей способу лову, скільки від біології об'єкта лову і умов зовнішнього середовища. Так, на величину улову впливають ступінь рухливості риби, швидкість плавання в різних режимах, зорова здатність риби та умови зорової орієнтації, розподіл риби в зоні облову і т.д.

Коливання поведінки і розподілу об'єкта лову, умов лову призводять до значної зміни абсолютного коефіцієнта уловістості знарядь лову. Наприклад, коефіцієнт уловістості донних тралів коливається від 0,2 до 0,9, різноглибинні тралів - від 0,1 до 0,8, закидні неводів-від 0,1 до 0,7 і т.д.

Відносний коефіцієнт уловістості - це відношення абсолютних коефіцієнтів уловістості розглянутого і еталонного знаряддя лову, що працюють в приблизно однакових умовах.

При оцінці уловлюючої здібності знарядь лову відносним коефіцієнтом уловістості необхідно не тільки рівність умов лову розглянутого і еталонного знаряддя лову, а й рівність Звільнений ними обсягів (якщо відносний коефіцієнт уловістості приймають рівним відношенню середніх уловів порівнюваних знарядь лову). При лові тралами і деякими іншими знаряддями лову важливо не тільки приблизна рівність обсягів, а й приблизна рівність швидкості їх переміщення.

Важливо також, що рівність умов лову включає не тільки рівність середньої щільності скупчень риб у обловлюваних обсягах, але і розмірів цих скупчень. Отже, вимога рівності обловлюваних обсягів водойми при визначенні відносного коефіцієнта уловістості в ряді випадків замінюють вимогою рівності Звільнений об'єм скупчень.

Оцінка уловлюючої здібності знарядь лову тільки абсолютним і відносним коефіцієнтом уловістості недостатня для вирішення багатьох завдань аналізу та вдосконалення знарядь лову, тому що такі коефіцієнти не дають уявлення про шляхи відходу риби із знарядь лову і з його зони облову. Тому що уловлює здатність корисно характеризувати рядом показників, кожен з яких враховує ймовірність відходу риби із зони облову тим чи іншим шляхом, на тому чи іншому етапі лову (Мельников, 1975; 1991, 1996 і ін.) Використовуючи ці показники, можна розробити приватні і загальні статистичні моделі поведінки об'єкта лову (статистичні моделі уловістості знаряддя лову).

Приватна статистична модель уловістості дає уявлення про ймовірність тієї чи іншої поведінки об'єкта лову (в т.ч. ймовірності відходу риби із зони облову різними шляхами) на деякому етапі лову.

Загальна статистична модель уловістості враховує ймовірність відходу риби із зони облову різними шляхами одночасно на всіх етапах лову.

У загальному випадку, якщо лов складається з n етапів, і на кожному з них риба йде із зони облову кількома шляхами, то


(3.2)

де i, j, ... k - кількість можливих шляхів відходу риби відповідно на 1,2 і наступних етапах.

Як випливає з виразу (3.2), не знаючи ймовірності відходу риби із зони облову кожним з основних шляхів, практично неможливо розрахувати коефіцієнт уловістості, хоча відомі численні спроби оцінки коефіцієнта уловістості по найпростішим формулами.

Приклади визначення абсолютного коефіцієнта уловістості через ймовірності відходу риби із зони облову для різноглибинно тралового лову і лову закидні неводами наведені в роботах В.М. Мельникова (1981; 1982).

Коефіцієнт уловістості в розглянутому поданні пов'язують тільки з відходом риби із зони облову і з самого знаряддя лову. Але для лову деякими знаряддями характерні помилки наведення, які призводять до зниження ефективності лову за рахунок зменшення Звільнений об'єм або Звільнений площі скупчення. Проте в теорії лову і при проектуванні знарядь лову помилки наведення знаряддя лову можна розглядати як один із чинників, що знижують коефіцієнт уловістості. Мірою уловістості в цьому випадку можуть бути коефіцієнти Mіх і Mіу, які враховують, яку частку скупчення (косяка) по довжині або по висоті обловлює знаряддя лову. У такій інтерпретації коефіцієнти Mіх, Mіу і Mі = Mіх Mіу можна вводити в загальні й приватні статистичні моделі уловістості, вважаючи їх умовно деякими ймовірностями p догляду риби із зони облову на етапах заходу риби в зону облову знаряддя лову.

Продуктивність лову або промислу - відношення улову однієї промислової одиниці або декількох промислових одиниць в одиницю часу.

Обраному розрахункового періоду часу (продуктивна частина циклу лову, час циклу лову, годину, добу, промисловий рейс, сезон лову, рік і т. д.) відповідають різні поняття продуктивності лову або промислу (Мельников, 1991).

Якщо при оцінці продуктивності лову враховують час продуктивної частини циклу лову, то отримують фактичну продуктивність лову, яка найбільшою мірою характеризує вловлюють якості знарядь лову.

Коли приймають за основу повний час циклу лову, то знаходять продуктивність способу лову, яка враховує промислово-експлуатаційні якості способу лову.

Якщо при визначенні продуктивності лову беруть до уваги всі промислове або всі календарний час протягом доби, рейсу, сезону лову, року і т.д., то знайдена продуктивність оцінює ефективність лову і її називають продуктивністю лову за відповідний період часу.

При виборі системи показників теорії лову за основу доцільно приймати добову продуктивність, при необхідності переходячи до річної продуктивності однієї або декількох промислових одиниць.

У загальному випадку добова продуктивність лову через Звільнений об'єм водоймища V в одиницю часу вловлює дії знаряддя лову


(3.3)

де tс - час лову за 1 добу; tл, tп - відповідно час вловлює дії знаряддя лову за цикл лову тривалістю tц і за добу; r - щільність концентрації риби в Звільнений об'єм водойми; f - коефіцієнт уловістості знаряддя лову.

Добова продуктивність лову, виражена через Звільнений об'єм скупчення Vск в одиницю часу вловлює дії знаряддя лову,


(3.4)

де rс-щільність концентрації риби в обловлюваний скупченні.

Іноді добову продуктивність лову корисно визначати

за формулою


(3.5)

де kv = Vck / V - коефіцієнт заповнення Звільнений об'єм скупченням риб.

При оцінці продуктивності лову, як правило, не враховують показники надійності знаряддя лову (рибальської системи). Ступінь такого впливу можна врахувати, якщо ввести в вираз для продуктивності лову коефіцієнт готовності kг або показник працездатності Ар (Мельников, 1982).

Якщо відмова знаряддя лову виявляють швидко, а його ремонт не збігається за часом з іншими процесами лову, то коефіцієнт готовності визначають як середнє відносне час перебування знаряддя лову в працездатному стані.

Показник працездатності враховує не тільки зниження продуктивності лову через втрати часу на відновлення знаряддя лову після відмов, а й втрату улову в "дефектних" циклах лову:


де tн - тривалість безвідмовної роботи знаряддя лову (напрацювання на відмову); tц - час циклу лову при безвідмовної роботи; dt - середній час подовження циклу лову через відновлення знаряддя лову після відмови; gд - коефіцієнт, що враховує частку "дефектних" циклів з втратою улову; bд - коефіцієнт, що враховує частку "дефектних" циклів, в яких відновлення знаряддя лову спричинило подовження циклу лову.

З урахуванням надійності знаряддя лову добова продуктивність лову


або

Показники надійності залежать, зокрема, від міцності риболовної системи, тому висловлювання виду (3.7) і (3.8) дозволяють встановити залежність продуктивності лову від цих характеристик міцності (Мельников, 1982).

Необхідно звернути особливу увагу на вираз (3.7), яке дозволяє визначати продуктивність лову через Звільнений об'єм водоймища і чотири показники, що характеризують надійність знаряддя лову як механічної системи, ступінь використання промислового часу, концентрацію риб у водоймі і уловлює здатність знаряддя лову.

Розглянуті вище поняття продуктивності і вирази (3.3) - (3.8) можна використовувати для оцінки не лише продуктивності лову, але оцінки продуктивності промислу, враховуючи одночасно роботу декількох промислових одиниць.

Відносна ефективність використання промислового зусилля дорівнює улову на величину промислового зусилля, витраченого на отримання цього улову.

При визначенні відносної ефективності використання промислового зусилля за одиницю промислового зусилля часто приймають Звільнений об'єм водоймища, і тоді цю величину можна назвати відносною ефективністю використання Звільнений об'єм водоймища (промислової ефективністю).

Оскільки улов дорівнює добутку абсолютного коефіцієнта уловістості, концентрації риби в Звільнений частини водоймища і Звільнений об'єм, то, за визначенням, відносна ефективність використання Звільнений об'єм в розглянутій інтерпретації є твором абсолютного коефіцієнта уловістості f і концентрації риби в Звільнений частини водоймища r.

Якщо як захід промислового зусилля приймати не Звільнений об'єм водоймища, а Звільнений об'єм скупчення, то можна визначити відносну ефективність використання Звільнений об'єм скупчення, рівного добутку коефіцієнта уловістості і концентрації риби в обловлюваний скупченні.

Промислового зусилля є одним з найважливіших понять промислового рибальства. Досить чіткого визначення цього поняття немає, хоча відомо багато показників для його оцінки. Це обумовлено, перш за все, дуже широкої і різноманітної областю застосування промислового зусилля як заходи впливу на запаси промислового водойми.

Може викликати сумнів використання улову в якості запобіжного промислового зусилля. Однак в принципі цей показник найбільш точно відображає вплив на запас і в цій якості його пропонується використовувати як міру промислового зусилля.

Інші показники при одному і тому ж призначення промислового зусилля можна використовувати в залежності від ступеня їх кореляції з найбільш прийнятним показником. При цьому враховують, що коефіцієнт кореляції як міру взаємозв'язку двох показників застосовують при лінійній залежності між цими показниками. У той же час зв'язок між багатьма з розглянутих показників нелінійна, або її можна вважати лінійної лише в порівняно вузькому діапазоні значень показників. Нелінійність існує, зокрема, між уловом і Звільнений об'єм водоймища, потужністю головного двигуна судна і його довжиною і т.д. Необхідно звернути увагу на Звільнений об'єм водоймища, коли він виступить не як міра інтенсивності лову.

У рухливих знарядь лову, наприклад тралів, що працюють при обмеженій розташовуваної тязі судна, Звільнений об'єм залежить від розмірів знаряддя лову та швидкості його переміщення. Так як опір знаряддя лову руху у воді пропорційно площі опору знаряддя лову в першого ступеня і швидкості переміщення знаряддя лову орієнтовно в другому ступені, то, по-перше, при одній і тій же розташовується тязі судна, залежно від співвідношення розмірів знаряддя лову та швидкості його переміщення, можна отримати різний максимальний Звільнений об'єм, по-друге, одиниці Звільнений об'єм може відповідати істотно різний улов. Більш того, при дуже великих розмірах і дуже невеликій швидкості переміщення знаряддя лову і, навпаки, улов на одиницю об'єму наближається до нуля.

Таким чином, у розглянутих випадках при використанні Звільнений об'єм як міри промислового зусилля доцільно Звільнений об'єм "стандартизувати" за розмірами знаряддя лову або за швидкістю його переміщення, якщо діапазон зміни цих показників досить широкий.

Відносна умовна ефективність використання промислового зусилля (улавліваемость) q пов'язує відносну швидкість промислової смертності (миттєвий коефіцієнт промислової смертності) F з промисловим зусиллям f (F = qf). Висловимо F через відносну умовну ефективність рибальства (інтенсивність вилову) Iв, яка дорівнює відношенню улову Y за розглянутий проміжок часу T до середнього запасу N:


Звідки


Підставляємо в (10) вираз (9) для оцінки величини улову:


= T Kг tп V - обловленный объем водоема за T суток. В останньому виразі V m = T kг tп V - Звільнений об'єм водойми за T доби.

З формули (3.11) випливає, зокрема, що існуючий термін "улавліваемость" недостатньо точний, тому що асоціюється з поняттям "уловістость". Однак цей показник враховує, не тільки уловістость, але й інші фактори, що впливають на величину улову, тому він і названий відносної умовної ефективністю використання промислового зусилля.

Зі структури формули можна зробити також висновок, що в принципі мірою промислового зусилля може бути будь-який показник, практично зручний для визначення результуючого промислового зусилля. З теоретичних передумов деяку перевагу як міри промислового зусилля має Звільнений об'єм, через який зручно оцінювати улов і продуктивність лову.

Зокрема, в цьому випадку f = Vт, і формула (3.11) прийме вигляд:

де Rо - концентрація риби у промисловій частині водойми.

Ще більш наочний вираз отримаємо, якщо вважати, що (rf Vт / N) <0,1 - 0,15, коли наближено


З урахуванням останнього виразу


Інше вираз для q отримаємо, враховуючи, що Rо = (N / V) - щільність концентрації риби у промисловій частині водойми. Тоді


Характерно, що в останньому виразі rкf-відносна ефективність використання Звільнений об'єм водоймища (промислова ефективність).

З цього ж висловлювання слід, що q, з одного боку, залежить від уловістості знаряддя лову, з іншого, від величини запасу або розмірів промислової частини водоймища, а також розподілу концентрації риби в ньому.

Рис 3.1 Залежність улавліваемості від величини інтенсивності лову

Показники інтенсивності промислового рибальства та співвідношення між ними відносяться до найважливіших в рибальстві, в тому числі при управлінні запасами промислових риб

Однією з основних у теорії рибальства вважають залежність між відносною умовної інтенсивністю рибальства (інтенсивністю вилову) Iв і відносної інтенсивністю промислу або лову (інтенсивністю лову) iл (Баранов, 1960):


Запишемо залежність між Iв і iл, беручи за основу вираз (3.11). Якщо вважати мірою промислового зусилля Звільнений об'єм водойми Vт, то F = q Vт.

Тоді


Підставляємо в останній вираз значення q з (8.11), вводимо в отримане вираз даний обсяг промислового водойми Vт і маємо на увазі, що iл = Vт / Vо:


Ставлення N / Vо - середня концентрація риби в промисловому водоймі. Якщо її вважати рівною середньої концентрації обловлюваних скупчень, то


З отриманого вираження треба, що співвідношення між Iв і iл лінійно і залежить лише від коефіцієнта уловістості знаряддя лову і що Iв = 1.0, коли iл = 1 / f.

Рис 3.2 Залежність відносну умовну ефективність рибальства від величини інтенсивності лову

Фактичні залежності Iв = f (iл) відрізняються від теоретичної, зокрема, із-за неоднакової концентрації риби в Звільнений об'єм і в усьому водоймі, особливо при малій інтенсивності рибальства, а також їх зміну протягом аналізованого періоду часу, в тому числі у зв'язку з коливанням величини запасу.

o и отличается от средней концентрации рыбы в его обловленной части p , то Так, якщо прийняти, що концентрація риби у промисловій частині водойми p o і відрізняється від середньої концентрації риби в його Звільнений частини p, то


Відповідно відносна швидкість промислової смертності (миттєвий коефіцієнт промислової смертності) з урахуванням виразу (3.11)

Рис 3.3 Залежність відносної швидкості промислової смертності від інтенсивності лову

Відносна ефективність використання запасів (коефіцієнт використання запасів) дорівнює відношенню маси улову покоління при заданому розмірі вічка до маси покоління у віці кульмінації іхтіомасси. Цей показник докладно розглянуто у гл. 4 у зв'язку з керуванням інтенсивністю рибальства з урахуванням цього показника.

Нарешті, одним з показників для оцінки відносної інтенсивності рибальства є величина врівноваженого улову на одиницю поповнення промислового стада. Ця велич як один з критеріїв оптимальності при управлінні запасами промислових також детально розглянута в гл. 4

3.3. Основні результати і висновки на чолі 3

1. Показано, що для оцінки інтенсивності видобутку риби застосовується недосконала система таких понять і показників, як інтенсивність лову, інтенсивність промислу, інтенсивність рибальства, інтенсивність вилову, коефіцієнт миттєвої промислової смертності, коефіцієнт промислової убутку, різні поняття промислового зусилля і т.д. В один і той же поняття часто вкладають різний зміст. Недосконалість системи перешкоджає подальшому розвитку теорії управління запасами і управління рибальством.

2. Розроблено нову систему понять і показників для оцінки інтенсивності промислового рибальства, яка враховує розподіл промислового рибальства на три області - лов, промисел і рибальство. Система враховує також дві форми впливу інтенсивності видобутку риби на запаси - інтенсивність впливу на запаси та інтенсивність використання (експлуатації) запасів.

3. Дано визначення таких понять як інтенсивність промислового рибальства, інтенсивність рибальства, інтенсивність промислу, інтенсивність лову, промислового зусилля.

Улов і промислового зусилля запропоновано вважати абсолютними показниками інтенсивності промислового рибальства.

4. Крім кількісних показників, що характеризують абсолютну інтенсивність рибальства, промислу або лову, не менше значення мають відносні показники звичайно у вигляді відношення абсолютного показника відповідної інтенсивності до іншого показником з таким самим або іншим фізичним змістом.

Розглянуто відносні і щодо умовні показники інтенсивності рибальства, промислу і лову.

5. Дана характеристика такими показниками для оцінки інтенсивності рибальства, промислу і лову, як Звільнений об'єм, абсолютний і відносний коефіцієнти уловістості, статистичні моделі уловістості, продуктивність лову та промислу, промислове зусилля, улов промислового зусилля, улавліваемость, коефіцієнт використання запасів, улов на одиницю поповнення промислового стада.

ГЛАВА 4. УПРАВЛІННЯ ІНТЕНСИВНІСТЮ РИБАЛЬСТВА

4.1. Загальна характеристика управління інтенсивністю лову та вилову

Д ля регулювання інтенсивності рибальства використовують різні методи та математичні моделі.

Так для цієї мети застосовують різні модифікації рівняння Баранова-Бівертон-Холта, продукційні моделі Шефера, Галланда-Фокса, Рікера, Пелла і Топлінсона, варіанти методу аналізу віртуальних популяцій і когортного аналізу і т.д. (Засос, 1970; Рікер, 1979; Бабаян, 1988; Бородін, 1998 і ін)

При використанні цих методів для регулювання промислу необхідно приймати ті чи інші критерії оптимальності (критерії регулювання).

Одним з поширених критеріїв регулювання є максимальний стабільний вилов MSY і відповідний йому миттєвий коефіцієнт промислової смертності Fм.

У 1972 р. був введений критерій F0, 1. Цей критерій визначають, як величину, дещо меншу, ніж Fм, щоб зменшити ймовірність перелову інтенсивним промислом.

У 1975 р. була запропонована система регулювання промислу з двох елементів - фіксованої величини промислу на рівні Fм або F0, 1 і певний цільової розмір нерестової частини запасу.

Подібна система дозволяє зберегти величину нерестової частини запасу, яка в будь-яких умовах гарантує досить велике поповнення.

У 1980 р. Ю.М. Єфімов розглянув новий критерій регулювання промислу - максимальна економічна прибуток MEY, відповідно до якого метою регулювання є отримання від промислу стійкою максимального прибутку.

Незважаючи на деякі відмінності, всі перераховані критерії є модифікаціями критерію MSY, відповідного сталого запасу і промислу, які відрізняються від нього лише деякими заниженням рекомендованої величини улову в порівнянні з розрахунковим значенням Fм.

У 1973 році вперше введено поняття загальний допустимий вилов (ОДУ) з щорічним квотуванням улову для кожного виду запасів та району промислу. Було рекомендовано також кілька зменшувати загальний вилов в порівнянні з сумою ОДУ для запасів окремих видів риб. ОДУ, по суті, спирається на розглянуті вище критерії регулювання, але з урахуванням стану запасів окремих видів риб величину допустимого улову регулюють щорічно, щоб уникнути ризику перелову або недолова. Проте великі похибки в оцінці величини запасів, динаміки їх чисельності, недоліки в оцінки допустимої інтенсивності вилову істотно знижують практичне значення концепції загального допустимого улову.

Незважаючи на існування великої кількості перерахованих та інших методів оцінки необхідної інтенсивності рибальства і критеріїв регулювання, всі вони, як правило, не дають добрих результатів протягом тривалого часу (Бабаян, 1988; Бородін, 1998). Про це свідчить, зокрема, поганий стан запасів багатьох промислових об'єктів.

Крім того, в початковій стадії знаходяться дослідження, в яких промислові популяції є частиною водної екологічної системи. При такому підході до проблеми основна увага приділяється взаємодії популяцій риб різних видів, змішаного рибальства, коли ловлять одночасно кілька видів риб різними знаряддями лову.

Не до кінця розроблена концепція регулювання промислового зусилля в порівнянні з регулюванням вилову. Недостатньо ув'язані проблеми та математичні моделі інтенсивності і селективності рибальства.

Нижче розглянуто кілька нових аналітичних і напівемпіричних методів визначення допустимої інтенсивності вилову, а також методів регулювання запасів і інтенсивності вилову на основі безперервного контролю рибальства. Деякі з цих методів служать для одночасного контролю і регулювання не тільки інтенсивності, але і селективності рибальства.

З аналітичних розглянуті методи оптимізації інтенсивності вилову та селективності лову на основі застосування описаних у гл. 5 безперервних і дискретних модифікацій рівняння Баранова - Бівертон-Холта, а також виразів для коефіцієнта використання біомаси покоління.

Напівемпіричні методи засновані на застосуванні деяких нових напівемпіричних моделей, в яких інтенсивність вилову визначають з урахуванням стану запасів, величини поповнення та зменшення населення, граничного стану риби і т.д. Напівемпіричні моделі складені з урахуванням того, що при оцінці взаємозв'язку багатьох біологічних показників теорії рибальства переважають експоненціальні залежності.

Нарешті, велику увагу в цьому розділі приділено новим методам одночасного контролю і регулювання запасів, а також величин, пов'язаних з управлінням запасами, методами контрольних карт і послідовного аналізу (контролю).

Різноманітність способів оцінки допустимої інтенсивності вилову та критеріїв регулювання вимагає в кожному конкретному випадку, як правило, застосування одночасно декількох способів обгрунтування та регулювання цього показника.

4.2. Визначення оптимальної інтенсивності вилову та селектин лову із застосуванням модифікацій рівнянь Баранова-Бі-ертона-Холта та їх кінцево-різницевих аналогів

Один з важливих способів визначення оптимальної інтенсивності вилову та селективності лову пов'язаний із застосуванням для цієї мети модифікацій рівняння Баранова-Бівертон-Холта. Критерієм оптимальності при обгрунтуванні цих показників служить величина улову на одиницю поповнення промислового стада. Для оцінки оптимальних значень показників інтенсивності та селективності рибальства доцільно використовувати модифікацію цього рівняння, запропоновану А.В. Мельниковим (1987), яке описано в гл. 5 в зв'язку з використанням цього рівняння для оцінки запасів.

У розділі 5 розглянуті також особливості визначення оптимального значення інтенсивності вилову та селективності лову із застосуванням кінцево-різницевих рівнянь при змінному поповненні, рості і природної смертності риб.

4.3. Визначення оптимальної інтенсивності вилову та селективності лову з урахуванням ефективності використання біомаси покоління

З розглянутого умови рибу слід виловлювати у віці, відповідному кульмінації іхтіомасси покоління. Виловити всю рибу в цьому віці практично неможливо. Щоб підвищити ефективність використання іхтіомасси, лов риби починають у віці, меншому віку tм кульмінації іхтіомасси, а закінчують пізніше цього віку. Чим менше інтенсивність вилову, тим раніше необхідно починати лов риби даного покоління з даного умови. Але вік, в якому починають обловлювати рибу, залежить в основному від розміру вічка. Також від розміру вічка залежить і ступінь використання іхтіомасси поколінь риб. Ось чому одним з показників при обгрунтуванні заходів регулювання рибальства служить коефіцієнт використання біомаси покоління

кб = Q / Qм, (4.1)

де Q - маса улову покоління при лові заданої інтенсивності і заданому розмірі вічка; Qм - маса покоління у віці кульмінації іхтіомасси.

Регулюючи інтенсивність вилову, розмір вічка, а іноді також промислову міру на рибу і допустимий прилов риб непромислових розмірів, можна домогтися підвищення коефіцієнта кб.

Для встановлення залежності коефіцієнта використання біомаси покоління кб від різних чинників визначимо спочатку Qм і Q, що входять до (4.1).

Маса улову Qм дорівнює біомасі покоління у віці tм, відповідному кульмінації іхтіомасси з урахуванням природної смертності риб:

де Nо - чисельність покоління у віці tа, коли риба стає об'єктом лову; M (t) - функція, що характеризує зміну коефіцієнта природної смертності з віком, а і b - коефіцієнти в рівнянні маса-довжина; LМ, кр і tо - параметри рівняння Берталанфі .

Вік tм знаходять різними способами. Якщо у виразі (4.2) tм вважати поточним часом t, то можна побудувати графік зміни відносної біомаси з віком, вважаючи Nо = 1. Вершині цього графіка відповідає tм.

Якщо миттєвий коефіцієнт природної смертності М вважати постійним, а зростання риби приймати у відповідності з рівнянням Берталанфі, то вік tм можна визначити за формулою Катті (Рікер, 1979)


Для визначення віку tм зручно скористатися методікойП.В. Тюріна (1962), підсумовуючи маси окремих вікових груп з урахуванням річної убутку від природної смертності і будуючи графік зміни маси покоління, за яким визначають tм.

Біомаса улову


де tп - граничний вік риб в уловах; Fнс - коефіцієнт промислової смертності при умовно неселективним лові, тобто коли функція кривої селективності Fс (t) = S (t) = 1.

Підставляємо Qм і Q у формулу (9.1):


, (4.5)

За формулою (4.5) кб визначають для різної інтенсивності вилову, розміру вічка та інших факторів, що впливають. Зокрема, одному з розмірів вічка відповідає максимальне значення коефіцієнта, і при такому розмірі вічка іхтіомасса покоління використовується найбільш повно. Цей розмір вічка порівнюють з розмірами вічка, отриманими з інших міркувань, і вибирають компромісний варіант.

У загальному випадку досліджують залежність коефіцієнта використання біомаси покоління одночасно від розміру вічка (селективності лову) і від коефіцієнта промислової смертності при умовно неселективним лові Fнс (інтенсивності лову) і визначають, за яких практично можливих значеннях селективності лову та інтенсивності промислу біомаса покоління використовується найбільш раціонально.

Відповідно до розглянутої методики за оцінкою кб враховують всіх риб в улові і біомасу всіх обловлюваних риб. Крім того, представляє інтерес випадок, коли в улові враховують тільки риб промислових розмірів, а при оцінці максимальної біомаси-всіх риб або тільки риб промислових розмірів.

Вирази для коефіцієнта використання біомаси покоління для розглянутих випадків нескладно отримати з (4.5). Важливо, що з урахуванням додаткових умов величина кб залежить від промислової заходи на рибу і допустимого прилову риб непромислових розмірів і їх також можна оптимізувати з урахуванням розглянутого критерію оптимальності. При визначенні коефіцієнта використання біомаси в цих випадках враховують, що вік кульмінації іхтіомасси іноді менше віку, відповідного промислової мірою на рибу.

Для розуміння сутності оцінки допустимого значення кб і оцінки регламентують інтенсивність та селективність лову показників іноді корисно представити його у вигляді добутку двох коефіцієнтів кб 'і кл. Перший з них характеризує ефективність використання біомаси покоління при неселективним лові, а другий враховує вплив селективності лову.

Коефіцієнт кб 'отримують з (4.5), вважаючи Fc (t) = S (t) = 1:


(3.6)

Відмінність коефіцієнта кб 'від одиниці враховує, що рибу виловлюють у віці, що не відповідає кульмінації іхтіомасси з урахуванням обмеженої інтенсивності вилову. Величина коефіцієнта кб 'є гранично можливим значенням коефіцієнта кб при заданих темпах зростання, промислової смертності та інтенсивності вилову.

Коефіцієнт впливу селективності знаряддя лову


Розрахувавши значення коефіцієнта кл для різного розміру вічка, можна побудувати графік кл = f (А). Коефіцієнт кл враховує втрати риби, зумовлені відходом риби через вічко, і є самостійним показником при обгрунтуванні заходів регулювання рибальства. Величина цього коефіцієнта при реальних розмірах вічка зазвичай не менше 0,7-0,75.

Визначення коефіцієнтів кб, кб 'і кл важливо не тільки у зв'язку з обгрунтуванням показників, що регламентують інтенсивність та селективність рибальства, але має і самостійне значення, зокрема, як показників, що характеризують механізм та особливості експлуатації запасів промислових риб.

4.4. Визначення допустимої інтенсивності вилову з урахуванням граничного віку риби і величини запасу

Розглянемо простий наближений спосіб оцінки допустимої інтенсивності вилову, в основу якого покладені такі міркування.

Допустима інтенсивність вилову [Iв] залежить насамперед від граничного віку риби (граничного віку риби в уловах) tп і стану (чисельності) запасів, при цьому з теоретичних і практичних міркувань цей зв'язок можна віднести до експоненційної. Приймемо за основу для визначення допустимої інтенсивності вилову вираз:

∙ t п , (4.8) [Iв] = Кn ∙ е - kt ∙ t п, (4.8)

де Кn - коефіцієнт, що враховує стан (величину) запасів; кt - коефіцієнт, що враховує вплив на допустиму інтенсивність вилову граничного віку риби.

Вважаючи Кn = 1, визначимо кt з умови, що [Iв] близький до 0, коли tп = 35-40 років. Очевидно, ця умова виконується при (кt tп), близькому до 4, і кt, близькому до 0,1.

Функцію КN визначимо з урахуванням того, що при деякому мінімальному запасі N0 вилов риби небажаний при будь-якому tп і, отже, до величини запасу N0 коефіцієнт кt = 0. При більшому, ніж N0, запасі [Iв] зростає і при деякому великому запасі Nмакс може приймати значення, близьке до 1.

Зазначеним вимогам наближено відповідає наступна експонентна залежність:


З урахуванням (4.8) і (4.9) отримаємо:


Відповідно до виразом (4.10) при гарному стані запасів допустима інтенсивність вилову залежить в основному від граничного віку риби, а при погіршенні стану запасів все більший вплив на цей показник надає поточна величина запасу. Так, при хорошому стані запасів, коли коефіцієнт КN можна вважати рівним одиниці, значення інтенсивності вилову Iв для риб з різним граничним віком tп наведені нижче:

tп

3

4

5

6

7

8

10

12

14

16

18

0,74

0,67

0,61

0,55

0,50

0,45

0,37

0,30

0,25

0,20

0,17

Наведені значення інтенсивності вилову можна вважати максимально допустимими для риби з певним граничним віком і відповідають гарному стану запасів. Про ступінь впливу величини запасу на інтенсивність вилову можна судити за даними про величину коефіцієнта КN, коли ставлення N0 / Nм одно, наприклад, 3, а відношення N / N0 змінюється від 1 до 3:

N/N0

1

1,25

1,50

1,75

2,00

2,25

2,50

2,75

3,00

Кn

0

0,39

0,63

0,78

0,86

0,92

0,95

0,97

0,98

Як випливає з наведених розрахункових даних, що відповідають досить поширеним випадків промислу, вплив величини запасу на допустиму інтенсивність вилову істотно позначається лише при величині запасу, що перевищує мінімальний не більше ніж у два рази.

Розглянемо один з можливих способів визначення величини запасів N0 і Nмакс, які небхідно знати для оцінки допустимої інтенсивності вилову.

Припустимо, за результатами багаторічних досліджень встановлено, що запас розподілений за законом нормального розподілу із середнім значенням Nср і середньоквадратичним отколоненіемиsN. У загальному випадку можна прийняти:

N0 = Nср - c ∙ sN; (4.11)

Nмакс = Nср + c1 ∙ sN, (4.12)

де с і с1 - коефіцієнти.

Вибір коефіцієнтів с і з1 вимагає досить глибокого обгрунтування для окремих об'єктів лову. З урахуванням відомих даних про вплив інтенсивності вилову на величину запасу можна в першому наближенні для риб з граничним віком більше 10-12 років вважати коефіцієнт з рівним 1, а для риб з граничним віком менше 10-12 років - 1,5; відповідно коефіцієнт с1 для риб першої групи -2,5, а для риб другої групи - 3,0.

Якщо розподіл запасу не підпорядковується закону нормального розподілу, то N0 наближено беруть відповідним ординатам кривої розподілу 0,6 - 0,7 ліворуч від максимальної ординати кривої розподілу, а Nмакс - відповідним ординатам кривої розподілу 0,2-0,25 праворуч від максимальної ординати цієї кривої.

З урахуванням виразів (4.11) і (4.12) формулу (4.10) можна представити в наступному вигляді:


При N = Nср вираз (4.13) приймає вид залежності, яка не містить показників розподілу запасу:


З виразу (4.14) випливає, що в розглянутому окремому випадку коефіцієнт КN практично дорівнює 1, і допустима інтенсивність вилову, відповідно до формули (4.8), залежить лише від граничного віку риби.

Іноді доцільно використовувати вираз, подібне (4.9), в яке входять відносини N / N0 і Nмакс / N0, і яке не вимагає знання абсолютної величини розглянутих запасів:


(4.15)

Із застосуванням отриманих виразів можна скласти таблиці і номограми для визначення допустимої інтенсивності вилову, відповідні, наприклад, різним значенням N/N0, Nмакс/N0 і tп.

4.5. Визначення допустимої інтенсивності вилову з урахуванням закономірностей поповнення промислового стада

Для оцінки допустимої інтенсивності вилову можна використовувати моделі запас-поповнення, які враховують взаємозв'язок чисельності поповнення з величиною нерестового (батьківського) стада. Відомо велика кількість подібних моделей.

Розглянемо як приклад математичну модель Рікера:


де а - безрозмірний коефіцієнт; b - коефіцієнт з розмірністю 1/Nр; R-чисельність поповнення; Nр - чисельність батьківського запасу.

З аналізу рівняння (4.16) випливає, що максимальне значення поповнення

Rм = 0,37 а / b. (4.17)

Рівень замещающей чисельності поповнення можна отримати, якщо в рівняння (4.16) підставити R = Nр:

Nз = ln (a / b) (9.18)

У загальному випадку допустима інтенсивність вилову, як відношення допустимого вилучення до величини запасу, дорівнює

R - Nз

[Iв] = ----. (4.19)

R + Nр

Після підстановки в вираз (4.19) входять до неї показників і деяких перетворень отримаємо:


Вираз (4.19) можна записати для випадку максимального поповнення промислового стада Rм:

Rм - Nзм

[Iв] = ----, (4.21)

Rм + Nрм

де Nзм - замещающая чисельність поповнення при максимальному рівні поповнення Rм; Nрм - чисельність батьківського стада при максимальному рівні поповнення Rм, що дорівнює 1 / b.

Після підстановки в вираз (9.21) входять до нього показників отримаємо:

а /b - b ln (a/b) 0,37 а / b - b ln (a / b)

в ] м = ————————. (9.22) [I в] м = --------. (9.22)

0,37 a + 1

Із застосуванням виразів (9.20) і (9.22) можна побудувати таблиці і графіки для оцінки допустимої інтенсивності вилову (рис 4.1).


Рис 4.1 Графіки для оцінки допустимої інтенсивності вилову

4.6.Определеніе допустимої інтенсивності вилову з урахуванням загальних закономірностей убутку покоління промислового стада

Для наближеної оцінки допустимої інтенсивності при при досить урівноваженому стані запасу і промислу можна скористатися загальними закономірностями убутку покоління промислового стада з урахуванням постійної і не залежить від віку промислової і природної смертності.

Запишемо вираз для оцінки розглянутої убутку покоління від величини поповнення промислового стада R до практично повного його зникнення в граничний вік tп:

(4.23)

tR - вік вступу риби в промислове стадо; F і M - відповідно коефіцієнти промислової і природної смертності у віці від tR до tп; Ntп-чисельність популяції у віці tп.

З рівняння (4.23) можна отримати вираз для оцінки допустимого коефіцієнта промислової смертності при заданій початковій і кінцевій чисельності популяції:

п /R) ln (Nt п / R)

[F] =----- - M. (4.24)

п - tR t п - tR

Вираз (4.24) можна перетворити з урахуванням того, що чисельник виразу ln (Ntп / R) - величина, яка при невеликих реальних значеннях Ntп / R близька до (- 4,6). З урахуванням цього рівняння (4.24) можна переписати в наступному вигляді:

4,6

[F] = --- - M. (9.25)

tп - tR

Крім того, відомо емпіричне вираз для оцінки коефіцієнта природної смертності виду М = а1 / (tпр - tп). З урахуванням останнього виразу формула (4.24) для оцінки допустимого коефіцієнта промислової смертності прийме вигляд:

2,4

[F] = ---. (4.26)

tп - tR

Вираз (4.26) можна переписати також у наступному вигляді, більш зручному для вирішення деяких завдань:

2,4

[F] = ------. (4.27)

tп (1 - tR / tп)


Рис 4.2 Графік для оцінки допустимого коефіцієнта промислової смертності

Із застосуванням виразів (4.26) і (4.27) нескладно визначати допустиму інтенсивність вилову з урахуванням відомого коефіцієнта природної смертності.

Слід звернути увагу, що при використанні розглянутого способу ставлення допустимого коефіцієнта промислової смертності до коефіцієнта природної смертності при будь-якому граничний вік риби однаково і близько до 1,1. Величина отриманого відносини близька до значення аналогічного ставлення, яке з інших міркувань отримав П.В. Тюрін (1962).

Запропоновано схожий з розглянутим спосіб визначення допустимої промислової смертності риб, в якому прийнято дещо інше (експоненціальне) вираз М = - ln (1 - e -0,13 tпр) для визначення не залежного від віку значення коефіцієнта природної смертності (вираз справедливо для tп = 4 - 15 років).

З урахуванням цієї формули отримаємо новий вираз для визначення допустимого коефіцієнта промислової смертності, вважаючи, як і раніше, значення Ntп / R невеликим, а ln (Ntп / R) = - 4,6.

4,6 - 0,1 tп

[F] = ----- - тобто (9.28)

tп - tR

З урахуванням цих виразів отримаємо відношення:

/ M от t п наглядно показана на рис 4.3 Залежність F / M від t п наочно показано на рис 4.3


/ M от t п Рис 4.3 Залежність F / M від t п

У розглянутому способі оцінки допустимої інтенсивності вилову в розрахунок зазвичай приймають вік, відповідний найбільш дорослим рибам в промисловому стаді. Крім того, можливий розрахунковий випадок, коли граничний вік риби задають з деяких міркувань менше граничного з урахуванням "нормальної" інтенсивності вилову, як, наприклад, при необхідності збільшення коефіцієнта використання біомаси покоління або улову на одиницю поповнення промислового стада.

4.7. Визначення допустимої інтенсивності вилову з урахуванням допустимого прилову риб непромислових розмірів

Спочатку цей спосіб був розроблений для обгрунтування допустимого прилову риб непромислових розмірів (Мельников А.В., 1988). Проте його можна використовувати для визначення допустимої інтенсивності вилову, якщо заданий допустимий прилов риб непромислових розмірів.

Спосіб заснований на припущенні, що можна виловлювати таку частину риб непромислових розмірів, щоб їх розподіл у обловлюваних скупченнях за ряд років з урахуванням вилову незначимо відрізнялося від розподілу таких риб за те ж число років без урахування вилову при заданій довірчій ймовірності. Чисельність риб непромислових розмірів у першому наближенні вважають рівною чисельності поповнення промислового стада.

Припустимо, що середня кількість риб поповнення за n років одно Rср, а виправлена ​​вибіркова дисперсія S. Тоді відповідно до методами дисперсійного аналізу відмінність між розподілами числа риб непромислових розмірів за n років з урахуванням вилучення та без урахування вилучення незначимо, якщо прилов риб непромислових розмірів, рівний допустимому,


де Nнп - частка риб непромислових розмірів у обловлюваний скупченні; Iв - інтенсивність вилову; Fи - критерій Фішера при довірчій ймовірності b.


Коефіцієнт

Для звичайних значень b = 0,95 і n = 5-10 величина а в середньому становить 0,45 S / Rср.

З урахуванням виразу (4.30) отримаємо


З виразу (4.31) випливає, що [Iв] залежить від розмаху коливань поповнення, допустимого прилову риб непромислових розмірів і частки риб непромислових розмірів у обловлюваних скупченнях. Проте остання величина залежить від промислової заходи на рибу та розмірного складу обловлюваних скупчень.

нп и от а показана на рисунке 4.4 Залежність Iв від n нп і від а показана на малюнку 4.4


нп и от а Рис 4.4 Залежність Iв від n нп і від а

При використанні розглянутого способу для оцінки допустимої інтенсивності вилову необхідно враховувати наступне:

як і в основних рівняннях селективності, в цьому випадку [nнп] і lнп взаємопов'язані;

область реальних значень Nнп / Jв розташовується від 0,3-0,5 для риб з дуже коротким життєвим циклом, до 1,5-2,0 - для риб з довгим життєвим циклом;

найбільш поширені значення [nнп] рівні 0,05-0,1;

точність результатів розрахунків вище для риб з відносно коротким життєвим циклом і нижче для риб з довгим життєвим циклом;

точність розрахунків можна істотно підвищити, якщо замість інтенсивності вилову Jв прийняти інтенсивність загальної смертності J = Jв + Jм-Jв Jм, тобто врахувати інтенсивність природної смертності Jм.

4.8. Квотування уловів при спільному використанні запасів

Спільне використання запасів промислових риб спостерігається в багатьох промислових районах, у тому числі при лові осетрових і кільки на Каспії.

Відомі спроби визначити квоти окремих держав при такому використанні (Іванов, 2000; Пальгуй, 2000).

В основу квотування в першому випадку покладено досить довільний набір показників, які так чи інакше впливають на чисельність і біомасу загального запасу з наступним визначення квоти кожної держави з урахуванням "вкладу" кожної держави за кожним показником.

Для квотування у другому випадку запропоновано помилковий вислів, отримане з рівняння для рівноважного стану запасів промислових риб.

В основу нашого способу квотування також покладено вираз для біомаси при рівноважному стані запасів, при цьому квота кожної держави визначається "внеском" кожної держави у формування цієї біомаси.

Приймемо за основу, наприклад, вираз для максимальної біомаси покоління промислових риб з урахуванням природної смертності:

де R - чисельність покоління у віці tа, коли риба

стає об'єктом лову; M (t) - функція, що характеризує зміну коефіцієнта природної смертності з віком, а і b - коефіцієнти в рівнянні маса-довжина; LМ, кр і tо - параметри рівняння Берталанфі.

У загальному випадку R є сумою поповнення від природного Rе і штучного Rи відтворення.

Запишемо вираз (4.33) через показники, зручні для практичних розрахунків.

Приймемо, наприклад, поповнення в результаті природного воспроізводста, наприклад по Рікер, відповідно до вираження (4.16).

Поповнення в результаті штучного відтворення

в Nи (4.34) Rи = k в Nі (4.34)

kв - коефіцієнт промислового повернення; Nі - чисельність молоді, випущеної в природна водойма.

У правій частині виразу (4.33) всі співмножники, крім R, являє собою максимальну біомасу риби m на одиницю поповнення R.

Щоб досягти маси m риба повинна використовувати деяку кількість корму

Mк = kк m, (4.35)

к - кормовой коэффициент. де k к - кормової коефіцієнт.

Але кількість корму у водоймі наближено прямо пропорційно площам місць нагулу S. З урахуванням цього

КS Sн = kk m, (4.36)

де КS - коефіцієнт, що характеризує кількість корму на одиницю площі місць нагулу.

З урахуванням отриманих допоміжних виразів рівняння для максимальної біомаси покоління риб промислових розмірів можна записати в наступному вигляді:


Відповідно до останнього виразом внесок кожної держави у формування біомаси визначається нерестовим запасом (або кількість риб, що йдуть на нерест) у водах кожної держави, величиною кормового коефіцієнта, розмірами нерестових площ та їх продуктивністю, чисельністю молоді, випущеної в природна водойма, величиною промислового повернення .

Вираз (4.37) можна використовувати для визначення можливої ​​максимальної біомаси запасу для умов i-го держави


Визначивши В для всіх держав і вважаючи, що загальний запас дорівнює 1, можна оцінити відносну частку кожного запасу, чисельно рівну квотою кожної держави від загального улову.

Розглянутий підхід до оцінки квот справедливий, якщо формування поповнення і зростання риби відбуваються ізольовано у водах кожної з держав. Такий же підхід в достатній мірі виправданий, якщо у водах кожної держави поповнення приблизно відповідає кормовій базі. В іншому випадку у водах деяких держав не можна забезпечити достатньо високу біомасу при великій кількості корму, але малому поповненні, і навпаки.

При невідповідності хоча б для деяких держав поповнення та кормової бази пропонується наступний шлях визначення квот держав.

Записують дві складові виразу (4.38), одна з яких пов'язана з поповненням, а друга - з кормовою базою, що забезпечує ріст риб:



Визначають ri і si для всіх держав і знаходять суми:

r = Σ ri; s = Σ si. (9.41)

Обидва висловлювання нормують так, щоб суми обох виразів були рівні 1:

н = Σ r н = Σ н i = 1 ; s н = Σ r н i = 1; s н = Σ н i = 1 (9.42) s н i = 1 (9.42)

Далі визначають квоти кожної з держав у відносних одиницях:

Кwi = (rнi + sнi) / 2 (9.43)

При цьому сума квот всіх держав, природно, дорівнює 1. Квота держави визначається ставленням вкладу цієї держави у формування запасу У так, що сума квот дорівнює 1:


Кожне відношення у виразі (4.44) є квотою відповідної держави. Так для i-го держави


(4.45)

Розглянемо, як визначати вихідні дані для визначення квот.

Практично всі показники, що входять у розрахункові формули, є випадковими. Вперше при визначенні квот ці показники визначають як середнє за ряд років, а в подальшому - методом ковзної середньої, зміщуючись на один рік. Таким чином отримують вихідні дані для визначення квот кожен рік.

Отримані значення квот (по кожній державі) наносять на контрольну карту, на яку після отримання відповідних даних наносять також лінії середніх значень, а також нижню і верхню межі регулювання.

Поки точки, що визначають розрахункову величину квоти кожної держави, знаходяться в діапазоні регулювання, величину квот залишають незмінною.

Якщо спостерігається спрямована зміна хоча б деяких квот або їхній вихід за діапазон регулювання, то контрольні карти перстраівают із зміною положення лінії середнього значення й меж регулювання. Соответствено, переходять на нове співвідношення квот.

4.9. Основні результати і висновки по главі 9

1. Розглянуто основні методи регулювання інтенсивності рибальства. Показано недоліки цих методів і можливі шляхи вдосконалення.

2. Наведено особливості визначення оптимальної інтенсивності вилову та селективності лову із застосуванням нових модифікацій рівнянь Баранова-Бівертон-Холта при урівноваженому стан запасів і промислу, а також із застосуванням їх кінцево-різницевих аналогів при змінному поповненні, рості і природної смертності.

3. Розглянуто оцінка визначення оптимальної інтенсивності вилову та селективності лову з урахуванням ефективності використання біомаси покоління, коли рибу доцільно виловлювати у віці, близькому до віку кульмінації іхтіомасси покоління. Показано, що цей метод по суті і результату близький до методу з використанням модифікацій рівняння Баранова-Бівертон-Холта.

4. Запропоновано напівемпіричні спосіб визначення допустимої інтенсивності вилову з урахуванням граничного віку риби і величини запасу. Область застосування цього способу можна розширити, а результати уточнити, якщо допустиму інтенсивність вилову представити у вигляді інтенсивності лову при умовно неселективним лові та показників селективності лову.

5. Запропоновано напівемпіричні спосіб визначення допустимої інтенсивності вилову з урахуванням взаємозв'язку чисельності поповнення з величиною нерестового на прикладі математичної моделі відтворення Рікера.

6. Запропоновано оцінку допустимої інтенсивності вилову з урахуванням загальних закономірностей убутку покоління промислового стада при постійній і не залежить від віку промислової і природної смертності.

7. Розглянуто спосіб визначення допустимої інтенсивності вилову в залежності від допустимого прилову риб непромислових розмірів. Спосіб заснований на припущенні, що можна виловлювати таку частину риб непромислових розмірів, щоб їх розподіл у обловлюваних скупченнях за ряд років з урахуванням вилову незначимо відрізнялося від розподілу риб за те ж число років без урахування вилову.

8. Запропоновано новий спосіб квотування уловів при спільному використанні запасів. В основу покладено вираз для біомаси при рівноважному стані запасів, при цьому квота кожної держави визначається "внеском" кожної держави у формування цієї біомаси.

9. Для визначення оптимальної інтенсивності і селективності рибальства в конкретних випадках запропоновано одночасно використовувати кілька методів і способів з урахуванням різних математичних моделей і критеріїв регулювання цих показників.

Висновок

1. Показано, що основними недоліками сучасної теорії запасів і теорії рибальства є недостатня точність і ефективність управління запасами, слабке використання напівемпіричних методів і математичних моделей, недооблік випадкового характеру процесів, що розглядаються і можливостей методів теорії ймовірностей і математичної статистики, недостатня практична спрямованість досліджень.

Відповідно основна мета роботи полягає в удосконаленні теоретичних основ управління запасами промислових риб.

2. Розроблено загальні теоретичні та практичні засади управління запасами промислових риб і рибальством, які засновані на кібернетичному підході до систем управління запасами і рибальством.

3. Розроблено удосконалену методику збору та обробки вихідних даних при оцінці запасів, управлінні запасами промислових риб і рибальством з урахуванням сучасного стану науки в цій галузі.

6. Уточнені способи оцінки селективних властивостей знарядь лову, промислу і рибальства, розроблені способи управління селективністю знарядь лову на основі математичного моделювання процесів селективного відбору риби з промислових водойм.

7. Запропоновано нову систему для оцінки інтенсивності промислу і рибальства з урахуванням поділу промислового рибальства на три області (лов, промисел і рибальство) і двох форм впливу інтенсивності видобутку риби на запаси - інтенсивність впливу на запаси та інтенсивність використання (експлуатації) запасів.

8. Розроблено способи керування інтенсивністю рибальства з застосуванням нових модифікацій рівняння Баранова-Бівертон-Холта, коефіцієнта використання покоління промислових риб, граничного віку риби і величини запасу, закономірностей поповнення та убутку промислового стада, допустимого прилову риб непромислових розмірів. Розглянуто новий спосіб квотування уловів при спільному використанні запасів кількома суб'єктами.

10. Результати виконаних досліджень сприяють вдосконаленню теорії лову, промислу і рибальства, уточненню оцінки запасів промислових риб, оптимізації систем управління запасами, дають екологічний, промисловий і економічний ефект.

Список літератури

Аксютіна З.М. Елементи математичної оцінки результатів спостережень в біологічних та рибогосподарських дослідженнях. - М.: Харчова промисловість, 1968 .- 288 с.

Андрєєв М.М., Студепецький С.А. Оптимальне управління на промислі. - М.: Харчова промисловість, 1975. - 288 с.

Бабаян В.К. Математичні методи теорії рибальства. - М.: ЦНІІТЕІРХ, 1988. - 76 с.

Баранов Ф.І. До питання про динаміку рибного промислу. - Бюлетень рибного господарства, 1925, N 8, с. 26 - 38.

Бівертон Р., Холт С. Динаміка чисельності промислових риб. - М.: Харчова промисловість, 1969. - 248 с.

Єфанов Ф.С., Істомін І.Г., Долматов А.А. Вплив форми тіла риби і вічка на селективні властивості тралів. - Сб. наукових праць ВНІРО. М.: ВНІРО, 1988, с. 124 - 151.

Засосов В.І. Теоретичні основи рибальства .- М.: Харчова промисловість, 1970. - 292 с.

Івлєв В.С. Принцип математичного моделювання динаміки промислових популяцій риб. - Праці наради за динамікою чисельності риб, 1961, с. 185 - 193.

Карпенко Е.А., Гюльбадамов П.С. Промислова ефективність і уловістость різноглибинні тралів. - Сб. наукових праць ВНІРО, 1988, с. 5 - 10.

Карпенко Е.А., Гюльбадамов П.С. Промислова ефективність і уловістость різноглибинні тралів / / Збірник праць ВНІРО, 1988 .- С. 10-19.

Мельников А.В. Розрахунково-експериментальні методи дослідження селективних властивостей і обгрунтування розміру вічка концентрують знарядь лову. - Сб. праць ВНІРО, 1983, с. 48 - 55.

Мельников А.В. Визначення параметрів кривої селективності по Напівемпіричним розрахунковими формула .- Дослідження з оптимізації рибальства і вдосконалення знарядь лову. СБ праць ВНІРО, 1985. с. 68-77.

Мельников А.В. Визначення параметрів кривої відносної уловістості та обгрунтування розміру вічка об'ячеівающіх знарядь лову .- Астрахань, Астрибвтуз. Рук. деп. в ЦНІІТЕІРХе, 1988, рх-935 .- 39 с.

Мельников А.В. Оптимізація регулювання рибальства як кібернетична проблема .- Астрахань, Астрибвтуз. Рук. деп. в ЦНІІТЕІРХе, 1988, рх-936 .- 42 с.

Мельников А.В. Деякі питання контролю та регулювання рибальства / / Сб. наукових праць ВНІРО, М., 1988, с. 157 -169.

Мельников А.В. Про управління селективністю рибальства. - Праці Астрибвтуза. Ювілейний випуск, 1990, с. 41 - 45.

Мельников А.В. Про деякі завдання селективності рибальства .- Сб. наукових праць ВНІРО, 1990, с. 208 - 222.

Мельников А.В. Методика оптимізації розміру вічка тралових мішків. - Астрахань. Астрибвтуз, 1991. Рук. деп. по ВНІЕРХе, рх - 1159. - 33 с.

Мельников В.М. Основні проблеми і завдання управління рибальством .- Вісник АГТУ, 1995, N 2, с. 38-41.

Мельников А.В. Деякі проблеми регулювання рибальства.

- Сб. наукових праць ВНІРО, 1998, с. 62 - 72.

Мельников А.В. Про зв'язок інтенсивності і селективності рибальства. - Рибне господарство, 1996, N 4, с. 47 - 50.

Мельников А.В., Мельников В.М. Селективність дії електричних полів на риб. - Питання іхтіології, 1991, т. 31, вип.4, с. 675 - 689.

Мельников А.В. Мельников В.М., Судаков Г.А. Нові способи управління рибальством / / Праці Міжнародної конференції, присвяченої пам'яті проф. В.Н. Войніканіс-Мирського. Астрахань, АГТУ, 2003 .- С. 27-31.

Мельников А.В., Мельников В.М., Судаков Г.А. Особливості регулювання селективності і інтенсивності рибальства / / Праці Міжнародної конференції, присвяченої пам'яті проф. В.Н. Войніканіс-Мирського. Астрахань, АГТУ, 2003 .- С. 47 - 50.

Мельников А.В., Мельников В.М., Судаков Г.А. Удосконалення методів і математичних моделей управління запасами промислових риб / / Збірник праць ВНІРО, 2004 .- С. 34-41.

Мельников А.В., Судаков Г.А. Застосування основних рівнянь селективності для уточнення промислової заходи на рибу і допустимого прилову риб непромислових розмірів / / Доповіді першого Міжнародного конгресу іхтіологів Росії. М.: Изд. ВНІРО, 1997. - С. 442 - 443.

Мельников А.В., Судаков Г.А. Деякі організаційні проблеми управління селективністю сіткових мішків, зливів, кошів / / Доповіді сорок другий науково-технічної конференції АГТУ. Астрахань, АГТУ, 1998. - С. 35 - 36.

Мельников А.В., Судаков Г.А. Особливості вирішення основних завдань селективності сіткових знарядь лову / / Доповіді наради молодих вчених "Проблеми рибного господарства внутрішніх водойм", Санкт-Петербург: Изд. ГосНІОРХА, 1998 .- 34-36.

Мельников В.М. Біофізичні основи промислового рибальства .- М.: Харчова промисловість, 1973 .- 392 с.

Мельников В.М. Про біотехнічному (кібернетичному) напрямку промислового рибальства. - Рибне господарство, 1976, N 9, с. 50-53.

Мельников В.М. Біотехнічне обгрунтування показників знарядь і способів промислового рибальства. - М.: Харчова промисловість, 1979. - 375 с.

Мельников В.М. Якість, надійність і працездатність знарядь промислового рибальства. - М.: Легка і харчова промисловість, 1982. - 264 с.

Мельников В.М. Біотехнічні основи промислового рибальства. М.: Легка і харчова промисловість, 1983 .- 216 с.

Мельников В.М. Рибогосподарська кібернетика .- Сб. праць ВНІРО, 1990, с. 3-13.

Меншуткин В.В. Математичне моделювання популяцій і угруповань водних тварин. - Л.: Наука, 1971 .- 176 с.

Нікольський Г.В. Теорія динаміки стада риб .- М.: Харчова промисловість, 1974. - 447 с.

Судаков Г.А. Екологічні проблеми управління селективністю рибальства / / Астрахань, АГТУ. Рук. деп. під ВНІЕРХе, 1997, РХ-1383 .- с. 5.

Судаков Г.А., Мельников А.В. Удосконалення способів управління інтенсивністю рибальства "Праці Міжнародної конференції" Водні біоресурси Росії: рішення проблем їх вивчення та раціонального використання ".- М., ВНІРО, 2003 .- С. 42-46.

Трещев А.І. Наукові основи селективного рибальства .- М: Харчова промисловість, 1974. - 446 с.

Трещев А.І. Інтенсивність рибальства .- М.: Легка і харчова промисловість, 1983. - 236 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Біологія | Магістерська робота
444.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Біосфера та її організованість Екологічні основи раціонального використання біологічних ресурсів
Шляхи раціонального використання трудових ресурсів
Шляхи раціонального використання трудових ресурсів
Проблеми охорони та раціонального використання природних ресурсів Прикаспію
Еколого економічні проблеми охорони та раціонального використання водних ресурсів
Ефективність управління персоналом підприємства в умовах раціонального використання трудових ресурсів
Використання космічних методів при дослідженні природних ресурсів
Охорона морських біологічних ресурсів
Вибір раціонального способу доступу до інформаційних ресурсів
© Усі права захищені
написати до нас