Зміст
1. Формування і розрахунки товарного забезпечення та закупівлі товарів на оптових підприємствах
2. Поняття рентабельності торговельного підприємства та методи її оцінки
Задача 1
Задача 2
Список використаних джерел
1. Формування і розрахунки товарного забезпечення та закупівлі товарів на оптових підприємствах
Методика аналізу товарних запасів і товарооборачиваемости в оптовій торгівлі аналогічна методиці аналізу цих показників у роздрібному ланці. Особливістю аналізу товарних запасів в оптовій ланці є використання при розрахунках обсягу оптового обороту, що відображає тільки реальний рух товарів через склад. З метою забезпечення порівнянності економічного аналізу дослідження товарних запасів в оптовій ланці проводиться у вільних роздрібних цінах.
Аналіз товарних запасів в оптовій організації здійснюється в наступному порядку:
приведення фактичних товарних запасів в оптовій ланці в порівнянний вигляд з нормативом шляхом вирахування з них суми товарних запасів сезонного зберігання (якщо вони є в наявності);
порівняння наведених товарних запасів з нормативом і визначення відхилень від нормативу в сумі та в днях. Відхилення від нормативу в днях розраховуються шляхом ділення відхилень у сумі на одноденний плановий оптовий оборот;
проведення порівняльного аналізу товарних запасів в оптовому і роздрібному ланках, а також оцінка їх стану в цілому по організації торгівлі;
кількісна оцінка впливу факторів, що визначають стан і динаміку розвитку товарних запасів в оптовій ланці;
розрахунок і аналіз оборотності товарних запасів в оптовій організації, кількісна оцінка впливу факторів, що визначають її;
виявлення шляхів прискорення оборотності, нормалізації та оптимізації товарних запасів в оптовій торгівлі.
Аналіз товарних запасів в оптовій ланці проводиться як у розрізі кварталів, так і на внутрішньоквартальні дати. При аналізі товарних запасів на внутрішньо-квартальні дати їх величина порівнюється з нормативом поточного кварталу.
Динаміка суми товарних запасів аналізується у взаємній ув'язці з динамікою оптової реалізації. Умовою їх раціонального співвідношення є випередження темпів зростання оптового товарообігу над темпами росту товарних запасів.
Аналіз товарних запасів проводиться в цілому по оптовій організації, а також по зоні її обслуговування. Доцільно в динаміці вивчати співвідношення частки товарних запасів в оптовій ланці і в роздрібній мережі зони його обслуговування. Збільшення частки товарних запасів в оптовій ланці слід оцінювати позитивно за умови виконання плану і зростання роздрібного товарообігу зони обслуговування, так як концентрація більшої частини товарних запасів в опті дозволяє більш оперативно маневрувати товарними ресурсами.
Аналіз товарних запасів рекомендується доповнювати аналізом товарооборачиваемости. В оптовій торгівлі цей показник доцільно розраховувати за оптовою організації та в цілому по зоні її обслуговування. При цьому фактична товарооборотність в днях в цілому по зоні обслуговування оптової організації обчислюється шляхом ділення середніх товарних запасів в опті і роздробі за рік (квартал, місяць) на одноденний фактичний кредитований товарообіг роздрібної торгівлі.
Особлива увага приділяється факторному аналізу товарооборачиваемости, оскільки його підсумки можуть бути покладені в основу пошуку шляхів прискорення оборотності і оптимізації товарних запасів в оптовій ланці. А це в свою чергу є неодмінною умовою зміцнення конкурентних позицій оптових організацій.
До факторів, що впливає на товарооборотність в оптовій ланці, відносяться: організація та частота завозу товарів, обсяг їх оптової реалізації, асортиментна структура оптового товарообороту.
Стосовно діяльності оптових організацій споживчої кооперації становить інтерес розрахунок впливу структури оптового обороту на показник товарооборачиваемости.
Алгоритм розрахунку впливу даного чинника можна представити в наступному порядку:
визначення структури оптового обороту оптової організації за базисний (С о) та звітний (C 1) періоди;
визначення процентних чисел по укрупненої товарній структурі оптового товарообороту шляхом множення товарооборачиваемости за базисний період (Т о) на структуру оптового обороту за звітний період (С 1);
розрахунок підсумкового процентного числа шляхом підсумовування процентних чисел за укрупненими товарними групами;
визначення впливу структури оптового обороту на показник товарооборачиваемости (± Δ Т с):
.
Методика аналізу товарних запасів і товарооборачиваемости в розрізі товарних груп аналогічна методиці аналізу цих показників за загальним обсягом.
Аналіз запасів у розрізі товарних груп необхідно проводити у взаємній ув'язці зі станом товарних запасів у роздрібній торговельній мережі зони обслуговування, що дозволяє приймати оперативні рішення з управління запасами товарів.
Розвиток оптового товарообігу супроводжується його товарним забезпеченням, формалізовано представленим сумою надходження товарів в оптову ланку і їх запасами на початок періоду. Аналіз надходження товарів в оптову ланку проводиться за джерелами надходження товарів і конкретним виробникам. Його методика передбачає розрахунок наступних аналітичних показників:
відсотка виконання плану і динаміки суми поставок;
рівномірності і ритмічності виконання поставок товарів;
дотримання асортименту та якості надходження товарів.
На заключному етапі проводиться балансова ув'язка показників оптового товарообігу та її аналіз з урахуванням того, що основним завданням оптових організацій є безперебійне постачання товарів в роздрібну торгову мережу.
Таким чином, в умовах ринкової конкуренції для забезпечення прибуткової роботи оптової ланки економічний аналіз оптового товарообігу і його показників набуває особливої значущості.
Головною метою планування товарних запасів в оптовій торгівлі є забезпечення достатнього розміру товарів в оптовій ланці для безперебійного постачання роздрібної торгової мережі. Відповідно до функціонального призначення оптової торгівлі необхідно збільшувати частку товарних запасів в оптовій ланці. Крім того, обгрунтоване розміщення товарних запасів між оптовим і роздрібним ами вимагає комплексного підходу до їх планування, який повинен також передбачати раціоналізацію руху товару. Найважливішим етапом планування товарних запасів в оптовій ланці є їх нормування. Оптові організації повинні розробляти нормативи товарних запасів в розрізі товарних груп, а потім в цілому по організації.
До основних методів нормування товарних запасів в оптовій ланці слід віднести:
дослідно-статистичний;
нормування товарних запасів з урахуванням їх середньорічної зміни (застосовується у разі поступального розвитку економіки торговельних організацій оптової ланки);
нормування товарних запасів з використанням їх еластичності;
нормування товарних запасів з використанням індексного методу;
економіко-математичні методи;
метод техніко-економічних розрахунків.
В економічній практиці метод техніко-економічних розрахунків є найбільш достовірним, хоча і не виключає ряду труднощів при визначенні нормативу.
Норматив товарних запасів по конкретній товарній групі, прогнозований методом техніко-економічних розрахунків, визначається за такими елементами з використанням формули:
Н = М + (П / 2),
де Н - норматив товарних запасів по конкретній товарній групі, дн.;
М - мінімальний запас, що включає запас в днях, за яким враховуються всі складські операції (В); резервний запас першого виду на випадок нерівномірності завезення товарів (РЗ 1); резервний запас другого виду на випадок підвищеного попиту (РЗ 2), тобто
М = В + PЗ 1 + РЗ 2.
Величина резервних запасів визначається в розмірі 20 - 25% від частоти завезення товарів в оптові організації; П - середній запас поточного поповнення. По товарах простого асортименту він дорівнює половині терміну частоти завозу (П / 2), по товарах складного асортименту запас поточного поповнення розраховується з урахуванням коефіцієнта комплектності поставок ( ) За формулою:
Н = М + (П / 2) × k.
Норматив товарних запасів в сумі в оптовій ланці визначається шляхом множення розрахованих нормативів товарних запасів в днях на одноденний плановий оптовий товарооборот.
Заключним етапом планування оптового товарообігу є розрахунок його товарного забезпечення та визначення джерел надходження товарів в оптову організацію. Розрахунок токарного забезпечення оптового товарообігу може проводитися в натуральних і вартісних показниках.
Товарне забезпечення плану оптового товарообігу визначається виходячи з формули балансової ув'язки:
З н + П о = ОТО + З к + П в,
де ОТО - оптова реалізація товарів, р.;
П о - надходження товарів в оптову ланку, р.;
З н, З к - товарні запаси на початок і кінець періоду в оптовій ланці, р.;
П в - інше вибуття, р.
Плани товарного забезпечення оптового товарообігу встановлюються на рік і уточнюються щокварталу з урахуванням змін в обсягах надходження товарних ресурсів.
Таким чином, балансова взаємозалежність показників оптового товарообігу дозволяє запланувати не тільки величину оптової реалізації, але й обсяг і структуру закупівлі, а також надходження товарів в оптові організації в розрізі їх придбання.
2. Поняття рентабельності торговельного підприємства та методи її оцінки
Прибуток виражається в абсолютній сумі, що не показує, наскільки ефективна діяльність організації. Для цього використовують відносний показник прибутковості господарської діяльності - рентабельність. Рентабельність називають синтетичним показником, що відбиває багато сторін діяльності торгових організацій за певний період і характеризує ефективність, прибутковість використання ресурсів та поточних витрат.
Оцінка рентабельності проводиться за допомогою численних показників, що визначаються як процентне відношення прибутку до роздрібного товарообороту, основних засобів, оборотних коштів, фонду заробітної плати, що функціонує капіталу, економічних ресурсів, поточних витрат. Одні з них використовуються для оцінки поточного стану організації, інші - при проведенні динамічного та порівняльного аналізу показників рентабельності.
Показники рентабельності представляють частка від ділення двох величин. Численні варіанти чисельника виникають при з'єднанні прибутку з іншими елементами бухгалтерської звітності. Досить різноманітні і варіанти знаменника. Існує кілька десятків способів калькуляції рентабельності, дуже різних за своїми завданнями і за якістю.
У вітчизняній торгівлі рентабельність торгівлі (Р) прийнято обчислювати як процентне відношення прибутку (П) до обсягу роздрібного товарообігу (РТО):
.
Такий методичний підхід визначається тим, що в економічному плані роздрібний товарообіг і прибуток є кінцевими результатами діяльності торгових організацій. Зручність цього показника обгрунтовується і тим, що оскільки на практиці рівні доходу від реалізації та витрат на реалізацію обчислюються також до обороту, то таким чином досягається сумірність відносних величин прибутку, доходів і витрат.
У зарубіжній практиці показник рентабельності товарообігу є також досить значущим. Положення організації на внутрішньому ринку визначається на основі даного показника, який свідчить про ступінь міцності її фінансового стану. Товарообігом вважається виручка від продажів після вирахування податків. Для підрахунку рентабельності в чисельник поміщається чистий прибуток. Коефіцієнт прибутковості продажів характеризує частку чистого прибутку в товарообігу. У США Міністерство торгівлі щорічно публікує дані про середні показники чистої рентабельності продажів по кожній галузі і крупним торговим фірмам, компаніям.
Використання одного показника не сприяє повноцінному аналізу діяльності організацій. Недоліки та гідності притаманні кожному з показників рентабельності. Що стосується недоліків, то вони усуваються на основі застосування системи показників.
Серед економістів немає єдиної думки про систему показників рентабельності торгівлі. Найбільш часто використовується наступна система показників.
Як узагальнюючих виступають показники рентабельності, що розраховуються по відношенню до всіх ресурсів (економічним потенціалом) і поточних витрат (витрат на реалізацію).
Рентабельність економічних ресурсів (Р е. Р):
,
де П - прибуток за звітний період, р.;
ОФ - середньорічна вартість основних засобів, р.;
ОС - середньорічна вартість оборотних коштів, грн.;
РОТ - витрати на оплату праці, р.;
ОФ + ОС + РОТ - вартість економічних ресурсів (ЕР), р.
Рентабельність функціонуючого капіталу (господарських засобів) (Р ф. К):
,
де ОФ + ОС - функціонуючий капітал, р.
Рентабельність поточних витрат (Р р):
,
де Р - витрати на реалізацію товарів, р.
Показник рентабельності, обчислений як відношення прибутку до суми вкладених коштів, показує, який відсоток прибутку припадає на вкладені кошти, тобто віддачу від витраченого капіталу.
Обчислення прибутку у відсотках до витрат на реалізацію необхідно в першу чергу для порівняння витрат з грошовими накопиченнями. У поточних витратах торгівлі відображаються не тільки власні спожиті ресурси, а й ресурси інших сторонніх організацій (наприклад, транспортні витрати). Цей принцип діє і на народногосподарському рівні, в будь-якій галузі. Отже, показник рентабельності поточних витрат більш повно відображає ефективність використання власних та орендованих ресурсів (витрати на які відбилися в тарифах, ставках).
Однак при порівняльному аналізі рентабельності поточних витрат торгівлі та промисловості слід коригувати витрати торгівлі шляхом підсумовування витрат на реалізацію, управлінських витрат і собівартості реалізованих товарів для порівнянності з витратами промислових галузей. Така пропозиція обгрунтовується складом поточних витрат промисловості. У собівартість виробленої продукції включена вартість закуповуваного сировини і матеріалів, у той час як до витрат па реалізацію вартість закуплених для реалізації товарів не входить.
Узагальнюючі показники конкретизуються приватними показниками рентабельності основних засобів, обігових коштів, трудових ресурсів, що характеризують рентабельність окремих видів ресурсів.
Рентабельність основних засобів (Р о. Ф) і. оборотних засобів (Р о. с):
,
.
Рентабельність витрат на оплату праці (Р РОТ),%:
.
У чисельнику в залежності від поставленої мети можна застосовувати прибуток за звітний період, прибуток від реалізації, чистий прибуток.
У ролі фінансового результату при оцінці рентабельності можна використовувати і показник потоку готівки. Показник цікавий як загальна сума грошових коштів, яку організація залишає у своїх руках і використовує на фінансування інвестицій, виплату дивідендів та створення резервних фондів.
Передбачуваний порядок розрахунку в умовах вітчизняного обліку: сума чистого прибутку і амортизації основних засобів:
ПН = П ч + А,
де ПН - потік готівки;
П ч - чистий прибуток, р.;
А - амортизаційні відрахування в складі витрат на реалізацію, р.
Амортизаційні відрахування, хоча і враховуються спочатку у витратах на реалізацію як витрати, для організації в кінцевому рахунку служать джерелом засобів. Поступила у складі доходу від реалізації товарів амортизація по суті є "компенсацією" організації самої себе за раніше зроблені витрати на придбання основних засобів і нематеріальних активів. Амортизаційні відрахування проходять по активу балансу, але організація може використовувати їх у різних цілях.
Задача 1
Розрахувати витрати за статтею "Відсотки за користування банківським кредитом".
План т / об на рік встановлено в розмірі 47 800 млн. руб. Середній рівень торговельних надбавок - 21,8% до т / об, рівень витрат з доставки товарів 1,8%, норма товарних запасів - 30 днів. Пайова участь власних коштів в оплаті товарів - 50%, річна ставка банку за кредит - 60%.
Рішення:
Визначимо:
1) норматив товарних запасів у сумі на планований рік:
47800 млн. руб. / 360 дн. × 30 дн. = 3983,3 млн. руб.
2) норматив товарних запасів у сумі на планований рік за собівартістю:
(3983,3 млн. руб. × (100 - 21,8 + 1,8)) / 100 = 3186,6 млн. руб.
3) суму кредиту під товарні запаси з урахуванням розміру власних оборотних коштів для їх фінансування:
3186,6 млн. руб. × 0,5 = 1593,3 млн. руб.
4) суму витрат по статті "Відсотки за користування кредитом" у планованому році:
1593,3 млн. руб. × 6 0 / 100 = 956 млн. руб.
5) рівень витрат за статтею "Відсотки за користування кредитом" у планованому році:
956 млн. руб. / 47800 млн. руб. × 100 = 2%.
Задача 2
Визначити відпускну та роздрібну ціну товару, якщо повна собівартість товару - 120000 руб., Рентабельність - 10%, ставка акцизу - 25%, ПДВ - 20%, торгова надбавка - 24%, податок з продажу - 2%.
Рішення:
Визначимо:
1) розмір прибутку в ціні виробу (П):
П = С 'P / 100,
де С - собівартість виробу; Р - рентабельність виробу.
П = 120000 руб. '10/100 = 12000 руб.
2) витратна ціна виробника (Ц затр):
Ц затр = С + П.
Ц затр = 120000 руб. + 12000 руб. = 132000 руб.
3) сума акцизного податку (А):
А = (С + П) / (100 - C а) × C а,
де C а - ставка акцизного податку,%.
А = (120000 крб. + 12000 руб) / (100 - 25) × 25 = 44000 руб.
4) відрахування в єдиний фонд (3%):
Про од = (С + П + А) / (100 - C од) × C од,
де C од - ставка відрахувань в єдиний фонд,%.
Про од = (120000 крб. + 12000 руб. + 44 000 руб) × 3 / (100 - 3) = 5443 руб.
5) відпускна ціна виробника без ПДВ (Ц без ПДВ):
Ц без ПДВ = Ц затр + А + О од,
де Ц затр - витратна ціна виробника;
А - сума акцизного податку;
Про од - відрахування в єдиний фонд.
Ц без ПДВ = 132000 руб. + 44 000 руб. + 5443 руб. = 181443 руб.
6) ПДВ, нарахований виробником (20%):
ПДВ п = Ц без ПДВ × З ПДВ / 100, де C ПДВ - ставка ПДВ,%.
ПДВ п = 181443 руб. × 0, 2 = 36289 руб.
7) відпускна ціна фірми-виробника (Ц отп):
Ц отп = Ц без ПДВ + ПДВ п.
Ц отп = 181443 руб. + 36 289 руб. = 217732 руб.
8) торговельна націнка (Н т):
Н т = Ц без ПДВ × С Т / 100,
де C Т - націнка торгових підприємств,%.
Н т = 181443 руб. × 2 4 / 100 = 43546 руб.
9) ПДВ, нарахований у торгівлі (20%):
ПДВ Т = (Ц без ПДВ + Н т) × з НДСТ / 100, де C НДСТ
- Ставка ПДВ, нарахованого в торгівлі,%.
ПДВ Т = (181 443 руб. + 43 546 руб) × 0,2 = 44998 руб.
10) податок на продаж (НП):
НП = (Ц без ПДВ + Н т + ПДВ Т) × З П / 100, де C П
- Ставка податку на продаж,%.
НП = (181 443 руб. + 43 546 руб. + 44 998 руб) × 2 / 100 = 5400 руб.
11) роздрібна ціна товару (Ц р):
Ц р = Ц без ПДВ + Н т + ПДВ Т + НП.
Ц р = 181443 руб. + 43 546 руб. + 44 998 руб. + 5400 крб. = 275387 руб.
Список використаних джерел
Валєвич Р.П., Давидова Г.А. Економіка торговельного підприємства: Учеб. посібник. Мн.: Виш. шк., 1996. - 367 с.
Гребньов А.І., Баженов Ю.Ж. Економіка торговельного підприємства. М.: Економіка, 1997. - 238 с.
Кравченко Л.І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі:
Підручник - 6-е изд., Перераб. Мн.: Нове знання, 2003.526 с.
Лебедєва С.М., Казіначікова Н.А., Гавриков А.В. Економіка торговельного підприємства: Навчальний посібник. Мн.: Нове знання, 2001.240 с.
Економіка та організація діяльності торгового підприємства: Навчальний посібник / За заг. ред. А.Н. Соломатіна. М.: ИНФРА-М, 2000. - 295 с.
Економіка підприємств торгівлі: навч. посібник / Н.В. Максименко та ін; під заг. ред. Н.В. Максименко, Е.Е. Шишкова. Мн.: Виш. шк., 2005. - 542 с.