Товарна політика 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Московський державний університет

шляхів сполучення

МІІТ

Поволзький філія

Контрольна робота № 1

з маркетингу

на тему:

«Товарна політика»

Виконала

студентка 3 курсу

Родіонова У.В.

Шифр 0730-п/Е-1079

Саратов 2010

Зміст

Введення

1. Інноваційна політика фірми, управління якістю та конкурентоспроможністю товару

2. Створення та оптимізація товарного асортименту, аналіз життєвого циклу і розробка упаковки товару

3. Розробка товарної марки, формування іміджу. Захист інтелектуальної власності

Висновок

Завдання

Список використаної літератури

Введення

В умовах ринкових відносин особливе місце займає маркетинг як система управління виробничо-збутовою діяльністю фірми, націлений наяна ефективне задоволення споживчого попиту. Саме тут потрібна товарна політика, оскільки вона є фундаментом всієї маркетингової діяльності. Всі інші функції: встановлення цін на товар, вибір каналу розподілу і руху товару, вибір стратегії комунікації та стимулювання, реклама і пропаганда при своїй реалізації спираються безпосередньо на структуру асортименту та управління ним.

Товарна політика має економічне та соціальне значення. Економічна важливість полягає в тому, що вміле управління товарною політикою дозволить підприємству вижити в умовах жорсткої конкуренції і стати успішною. З соціального боку управління асортиментом виховує у споживачів смаки, формує потреби, і навпаки, смаки та потреби споживачів дуже впливають на товарну політику. Управління асортиментом продукції пов'язане з чимось особливим. Розробка нового товару, без якого підприємство проживе тільки коротке життя, відкриває можливості для новаторства, просуванню науково-технічного прогресу, і, що важливо, веде до пошуку більш дешевого виду сировини.

1. Інноваційна політика фірми, управління якістю та конкурентоспроможністю товару

Фірма, що займається виробництвом і збутом товарів, повинна мати чітку цілеспрямовану товарну політику. Товарна політика фірми - це комплекс базових рішень і цілеспрямованих дій з виведення на ринок нового товару або збереження старого, а так само щодо зміни асортименту.

Інноваційні процеси є однією з найдієвіших форм регулювання попиту. Вихід на ринок нового товару - важлива подія як для самої фірми, так і для її конкурентів. Він пов'язаний зі значним ризиком, оскільки успіх нового товару висуває фірму в число лідерів, в той час як провал нового товару може відтіснити її в ряди ринкових аутсайдерів.

Існують різні ступені новизни товару. Вони визначаються при його розробці і оцінюються шляхом виявлення купівельних думок, а також ринкового тестування і експертизи. Часто використовується наступна класифікація:

принципово новий товар (піонерний товар) - товар, який не має аналогів на ринку, створений в результаті принципово нових відкриттів і винаходів з використанням досягнень НТР; він задовольняє якісно нову потреба, або піднімає стару на нову якісну ступінь;

кардинально удосконалений товар - товар, що має якісні відмінності від аналогів, представлених на ринку, він розсуває кордони потреб, розширює і покращує споживчі властивості товару;

модифікований товар - товар, представлений на ринку раніше, але піддався непринципово, часто косметичному, удосконаленню (іноді змінюється лише упаковка);

товар ринкової новизни - товар, новий тільки для даного ринку; старий товар, який знайшов нову сферу застосування.

Процес оновлення товару носить назву модернізації. Зміна властивостей товару, надання їй нових називається модифікацією. Якщо старий продукт не знятий з виробництва і продажу, то поява нового або модернізованого називається диференціюванням товару.

Фірма, що здійснює товарну політику, переслідує мету виробляти такі товари, які були б конкурентоспроможними і мали б відповідну якість.

Для цього необхідно не тільки визначити оцінку конкурентоспроможності товару, підвищувати якість продукції як однієї з форм конкурентної боротьби, завоювання і утримання позицій на ринку, по дотримуватися стратегій, що дозволяють добитися конкурентних позицій.

М. Портер виділяє п'ять варіантів стратегій:

1) Стратегія лідерства по витратах передбачає зниження нових витрат виробництва товару або послуг.

2) Стратегія повної диференціації спрямована на надання товарам підприємства специфічних рис, що відрізняють їх від товарів фірм конкурентів.

3) Стратегія оптимальних витрат дає можливість підприємству запропонувати своїм покупцям більш відчутну цінність за рахунок поєднання низьких витрат та широкої диференціації.

4) Сфокусована стратегія чи стратегія ринкової ніші, заснована на низьких витратах, орієнтована на вузький сегмент покупців, де підприємство випереджає своїх конкурентів за рахунок більш низьких витрат.

5) Сфокусована стратегія чи стратегія ринкової ніші, заснована на диференціації продукції, ставить своєю метою забезпечення своїх представників обраного сегмента товарами і послугами, найбільш повно відповідає їхнім смакам і вимогам.

Якість продукції належить до числа найважливіших показників діяльності підприємства. Підвищення якості продукції значною мірою визначає виживаність підприємства в умовах ринку, темпи технічного прогресу, впровадження інновацій, зростання ефективності виробництва, економію всіх видів ресурсів, що використовуються на підприємстві. В сучасних умовах конкуренція між підприємствами розгортається головним чином на полі якості своєї продукції.

До недавнього часу при вирішенні проблем якості підприємства орієнтувалися на технічний рівень якості продукції без урахування потреб ринку. Питаннями управління якістю займалися відділи технічного контролю та аналізу якості. У їх функції входила перевірка параметрів (властивостей) виробів, застосовуваної сировини, матеріалів на кожній операції виробничого процесу, контролю точності роботи устаткування, збір інформації по виявленим дефектів продукції, аналіз і встановлення їх причин. Узагальнення інформації дозволяло розробити конкретні заходи, спрямовані на регулювання параметрів якості продукції та координацію діяльності щодо підвищення його рівня.

Основними проблемами, які стоять перед вітчизняними виробниками в напрямку вдосконалення управління якістю продукції, є: включення в систему управління якістю продукції механізму маркетингової діяльності; орієнтація систем управління якістю, як і всієї виробничої діяльності, на споживача; посилення механізму впливу систем управління якістю на всі етапи життєвого циклу продукції. Сучасні проблеми обмеженості їх впровадження носять вже не методологічний, а чисто практичний характер, причинами яких є відсутність кваліфікованих кадрів, обмеженість організаційно-технічної та матеріальної бази підприємства, недостатній досвід масового використання статистичних методів, відставання в автоматизації технологічних і управлінських процесів.

Тому вирішити задачу досягнення і підтримки якості продукції на рівні, що забезпечує постійне задоволення встановлених або пропонованих вимог споживача на внутрішньому ринку, поки досить складно. Крім того, більшість промислових підприємств Росії на сьогоднішній момент не можуть забезпечити споживачеві впевненість у тому, що намічене якість продукції досягається або буде досягнута.

В умовах ринку задоволеність конкретного споживача сукупністю запропонованих йому властивостей в товарі знаходить вираз в акті купівлі-продажу. Такий збіг властивостей, характеристик товару і вимог споживача, при якому дотримуються інтереси виробника і споживача, що означає повну відповідність товару умовам ринку, називається його конкурентоспроможністю.

Товари, таким чином, повинні не тільки володіти набором технічних, естетичних, ергономічних та інших властивостей, але і відповідати умовам їх реалізації (ціна, строки поставки, сервіс, престиж фірми, реклама і т.д.). Конкурентоспроможність продукції визначається комплексом споживчих (якісних і кількісних) характеристик, що дозволяють задовольняти особливі умови ринку. Конкурентоспроможна продукція легко та швидко реалізується на ринку по найменш витратним каналам збуту. Фактично товар проходить перевірку на ступінь задоволення суспільних потреб. Вони диктуються смаками та уподобаннями певної групи покупців (сегментом ринку), тому поняття конкурентоспроможності завжди конкретно. Комерційно вигідний збут товару можливий лише на конкретному ринку в певних умовах конкуренції.

Конкурентоспроможність товару визначається (на відміну від якості) тільки тією сукупністю властивостей, які представляють безсумнівний інтерес для певної групи покупців, та забезпечує задоволення даної потреби. Інші характеристики та властивості продукції до уваги не приймаються. Товар з більш високим рівнем якості може бути менш конкурентоспроможний, якщо його вартість значно підвищилася за рахунок надання товару нових властивостей, не затребуваних групою споживачів, для яких він призначений. Крім того, один і той самий продукт може бути конкурентоспроможний на внутрішньому ринку і неконкурентоспроможний на зовнішньому, і навпаки.

Багато компаній індустріально розвинених країн (Японія, США, Франція, ФРН) дозволяють домагатися конкурентоспроможності товарів лише на внутрішньому ринку, будучи впевненими в можливості збуту своїх товарів і на зовнішньому ринку.

Таким чином, при незмінності якісних характеристик товару його конкурентоспроможність може змінюватися в широких межах, реагуючи на зміну кон'юнктури ринку, впливу реклами і на прояви інших внутрішніх та зовнішніх по відношенню до товару факторів.

2. Створення та оптимізація товарного асортименту, аналіз життєвого циклу і розробка упаковки товару

У сучасних умовах підприємству для того, щоб вижити і розвиватися, зайняти стабільну позицію на ринку необхідно вести політику формування асортиментної політики на базі використання життєвого циклу товару.

Процесу формування асортименту товарів передує його вміння втілювати вже наявні і / або потенційні технічні та матеріальні можливості в продуктах, які приносять прибуток, мають споживчою цінністю, що задовольняє покупця.

Товарний асортимент - це група товарів, пов'язаних між собою або спільністю використання та функціонування, або продаються через одні й ті ж торгові точки, або в межах однакового діапазону цін.

На ринок викидають товар, що належить до однієї з груп:

- Основний (товари, що приносять підприємству основний прибуток);

- Підтримуючий (товари, стабілізуючі виручку від продажу);

- Стратегічний (товари, покликані забезпечувати майбутній прибуток підприємства);

- Тактичний (товари, покликані стимулювати продажі основних товарних груп).

На підставі вищевикладеного асортиментна стратегія може будується за наступними напрямками:

- Вузька товарна спеціалізація сприймається як варіант товарної політики як вимушеної заходи, оскільки фірма не має у своєму розпорядженні додатковими ресурсами для проведення успішної роботи по вузькому колу товарної номенклатури або в силу специфіки самого товару, а також особливостей технологічного процесу;

- Товарна диференціація пов'язана з виділенням фірмою своїх товарів і послуг як особливих, відмінних від товарів і послуг конкурентів, забезпечуючи по них окремі ніші попиту;

- Товарна диференціація передбачає значне розширення середовища діяльності фірми і здійснення виробництва великого числа, як правило, не пов'язаних один з одним, товарів та послуг;

- Товарна вертикальна інтеграція:

1. має на меті розширення діяльності фірми по вертикалі, коли фірма освоює і контролює виробництво та послуги з однієї технологічної ланцюжку;

2. дозволяє здійснювати виробництво з більш високими прибутками, оскільки дає можливість заощадити на витратах виробництва обігу в зв'язку з використанням більш дешевої сировини і базових компонентів основної продукції, передової технології, доступна збутової мережі і нових ринків збуту.

Істотною складовою товарної політики є забезпечення адаптивності товару, як у просторі, так і в часі. Саме адаптивність товару багато в чому вирішує завдання оптимізації витрат по здійсненню товарної політики.

Товарна політика включає в себе проведення статистичних досліджень від ідеї створення нового товару до його збуту і технічного обслуговування. Причому об'єктом дослідження є не товар як такий, а споживач з його запитами по відношенню до даного товару.

Життєвий цикл - це час перебування товару на ринку і в споживача і додатково включає час сервісного обслуговування, поставки запасних частин і т. д. Життєвий цикл товару, його тривалість важко передбачити. Він залежить від ціни, попиту, витрат на збут, розподіл і т.д.

Існує 3 способи утримання товару на ринку:

  1. модифікація ринку (пошук нових споживачів і більш посилене стимулювання вже існуючого товару)

  2. модифікація товару (зміна упаковки, властивості товару, зовнішнього вигляду)

  3. модифікація маркетингу (стимулювання збуту за допомогою одного або декількох елементів комплексу маркетингу)

Так як перехід від стадії до стадії переходить без різких стрибків, то служба маркетингу підприємства повинна постійно слідкувати за змінами на ринку і своєчасно вносити зміни в програму маркетингу. Важливо забезпечити відповідність плану виробництва продукції та обсягу її продажів на ринку. Наявність непроданої продукції призведе до прямих втрат (витрати на матеріали, трудові та фінансові ресурси) і появі упущеної вигоди, коли дані ресурси можна було направити на виробництво і збут інший рентабельною продукції.

При розробці упаковки враховують прийняті на ринку норми стандартів та уніфікації, ретельно вибирають колір, форму та розміри упаковки, пакувальний матеріал, розробляють дизайн.

Упаковка повинна забезпечити транспортування, зберігання і перевалку товару, бути зорово сприйманої, відповідати практиці зберігання, вантажний обробці та експортування товарів у торговельних посередників, створювати сприятливу реакцію з боку споживачів.

Таблиця 2 Етапи розробки упаковки продукту

Етапи роботи

Цілі

Завдання

Джерела необхідної інформації

1

2

3

4

Нульовий етап

Визначення концепції продукту

Формулювання гіпотез про споживання і цільових групах

Облік свідомих і підсвідомих бажань споживачів

Вивчення продукції конкурентів

Результати власних досліджень і досліджень в галузі

Перший етап

Створення образу продукту

Дослідження емоційного сприйняття продукту потенційними споживачами

Аналіз образу виробника в очах споживача

Результати власних досліджень і гіпотези

Другий етап

Визначення пріоритетів

Вибір концепції дизайну (класика або авангард), врахування традицій і зв'язку з дизайном упаковок раніше випущених продуктів

Третій етап

Визначення можливостей для візуалізації

Підбір асоціативного ряду

Підбір образотворчого матеріалу для візуалізації очікувань, асоціацій, бажань споживача

Результати досліджень сприйняття кольорів, форм і обсягів

Четвертий етап

Обробка і вивчення зібраного матеріалу

Дослідження кольорів, тональностей,

Виділення елементів, що забезпечують передачу настрою, бажань, емоцій

Вивчення образотворчих засобів, що використовуються в рекламній кампанії Узагальнення: які з наявних коштів ми хочемо застосувати в дизайні упаковки

Класична теорія контрастів кольорів, контрастів і композиції

П'ятий етап

Формулювання технічного завдання

Визначення цілей і пріоритетів

Формулювання технічних і естетичних обмежень

Визначення інформації, со-що тримається на упаковці

Видача завдання і матеріалів дизайнеру

Шостий етап

Оцінений макета упаковки і вибір оптимального варіанту силами відділу маркетингу виробника

1. Індивідуальна оцінка упаковки. 2. Оцінений дизайну упаковки в корпоративному блоці. 3. Оцінений дизайну упаковки відносно продукції конкурентів

Методи оцінки в реальних умовах торгового залу: облік можливого освітлення, особливостей розташування та викладення

Сьомий етап

Оцінений упаковки відносно конкурентів передбачуваними споживачами і продавцями

Внесення змін до макета упаковки

Упаковка - це носій закодованої інформації не тільки про сам продукт, а й про виробника. Тому на першому етапі роботи дуже важливо врахувати емоційне відношення споживача до творця продукту. Для тільки вступили на ринок або невеликих виробників стоїть завдання звернути на себе увагу і викликати зацікавленість до продукту при неможливості великих витрат на рекламу. Досягти цього можна використанням оригінальних дизайнерських рішень. Образ же великого, добре зарекомендував себе в очах покупця виробника формують переконливість і характер звертання до історизму і традиціоналізму в образі марки.

3. Розробка товарної марки, формування іміджу. Захист інтелектуальної власності

Важливою частиною планування продукту є визначення товарної марки - процедура, якої фірма слід при дослідженні, розробці і реалізації своїх цілей.

Товарна марка - це ім'я, знак або символ, які ідентифікують продукцію та послуги продавця.

Використовуючи чи створюючи добре відомі товарні марки, компанії звичайно можуть одержати суспільне визнання, широке поширення і більш високі ціни.

Існують чотири типи товарних марок.

Фірмове ім'я - слово, буква або група слів або букв, які можуть бути вимовлені.

Фірмовий знак - це символ, малюнок, відмітний

колір або позначення.

Торговий образ - це персоніфікована торговельна марка. Фірмові імена, фірмові знаки і торгові образи являють собою маркетингові позначення і не забезпечують юридичного захисту від використання конкурентами, якщо не зареєстровані як торговельні знаки.

Торговельний знак - це фірмове ім'я, фірмовий знак, товарний образ або їх поєднання, захищені юридично. Зареєстрований торгівельний знак супроводжується буквою R у колі. Торгові знаки гарантують винятковість для їх власників і створюють правовий захист проти фірм, що використовують «заплутують», «схожі» імена, малюнки або символи.

Підтримувати популярність існуючих товарних марок - одна з найбільш пріоритетних завдань для фірм. Важливість товарних марок визначається наступними причинами:

- Полегшується ідентифікація продукції;

- Гарантується, що товар або послуга мають визначену якість;

- Підвищується відповідальність фірми за продукцію;

- Замість порівняння за цінами покупець порівнює марки;

- Престиж продукції росте з ростом суспільного визнання марки;

- Створюється відмітний образ продукції при сегментації ринку;

- Товарна марка може бути використана для виходу на новий продукт.

При створенні марки будь-яка фірма повинна врахувати чотири важливі фактори: корпоративний символ, філософію створення марки, вибір назви марки і використання торгових марок:

Гарне фірмове назва говорить щось про його використання, достоїнства і якостях, його легко записати і запам'ятати, воно може вимовлятися лише одним способом, може застосовуватися для всієї асортиментної групи, може бути юридично захищене від використання іншими фірмами.

Формування іміджу організації у свідомості цільової групи здійснюється в процесі комунікації, в рамках якої транслюється інформація іміджевого характеру [вербальні, візуальні, аудіовізуальні іміджеві повідомлення]. Основні теми повідомлень - назва організації, її місія і девіз, фірмовий лозунг, логотип, фірмовий гімн, корпоративна легенда і ін

Внутрішній імідж організації це образ організації, розділяється всіма її працівниками і керівництвом, зумовлює їх поведінку як представників даної організації. Внутрішній імідж який приймають і розвивають всі працівники організації, сприяє підвищенню корпоративного духу, виробляє почуття причетності до спільної справи, патріотизм. Внутрішній і зовнішній іміджі організації представляють єдине ціле.

Особливо широке застосування в рекламній практиці знаходить тип іміджу, що експлуатує людське прагнення до соціальної самоідентифікації. Такий імідж перетворює річ в уявленні споживача на знак приналежності до певної соціальної групи і тим самим підштовхує до здійснення покупки для підтвердження власного соціального статусу. Формований рекламою імідж зазвичай має лише поверхневу зв'язок з ідеєю виробництва і конкретним призначенням предмета

Товарні знаки є позначення, здатні відрізняти товари і послуги одних виробників від однорідних товарів і послуг інших виробників і є, таким чином, засобом індивідуалізації товарів і послуг. Товарні знаки є символи якості та доброзичливості (престижу), чия вартість зростає з плином часу в результаті використання, рекламування і збільшення обсягів продажів. Захист престижу компаній здійснюється за допомогою патентно-правової охорони товарних знаків. Правова охорона товарного знака в Російській Федерації надається на підставі його державної реєстрації, що діє протягом десяти років. Термін дії реєстрації товарного знака може бути продовженим щоразу на десять років.

Висновок

Ринковий успіх є головним критерієм оцінки діяльності вітчизняних підприємств, а їх ринкові можливості зумовлюються правильно розробленою і послідовно здійснюваною товарною політики.

Основними цілями товарної політики є:

- Забезпечення прибутку

- Збільшення товарообігу

- Примноження частки ринку, на якому діє фірма

- Зниження витрат на виробництво і маркетинг

- Підвищення іміджу

- Розсіювання ризику.

Досягнення основних цілей товарної політики здійснюється завдяки стратегічним рішенням в наступних областях створення і просування товару:

- Його інновації

- Варіації

- Диференціації

- Елімінації

- Встановлення і вибору марки

- Упаковки

- Форми і виду товару і т. д.

Відповідно до завдань товарної політики відноситься: пошук нових товарів; розвиток нових товарів; введення нових товарів на ринок; обгрунтування форм товарів; регулювання якості товарів; контроль за поведінкою нових товарів на ринку і т.д. Перші три зазначені завдання вирішуються при введенні нових товарів на ринок, а вирішення інших завдань відбувається протягом усього життя товару.

Завдання 1

Запропонуйте і обговоріть параметри, за допомогою яких можна позиціонувати різні навчальні заклади (ВНЗ, школи бізнесу тощо). Побудуйте для обраних навчальних закладів карту позиціонування.

Рішення

Для позиціонування навчальних закладів можна використовувати наступні параметри:

- Ціна, тобто вартості навчання;

- Імідж, тобто престижу навчального закладу;

- Якість навчання;

- Спосіб комбінації вигод.

Для складання карти позиціонування виберемо два параметри: ціна та імідж.

Складемо конкурентну карту позиціонування для чотирьох умовних ВУЗів.



вартість

1

2

імідж

4 березня





Як видно на отриманій карті ВУЗу № 1 є престижним, але при цьому має найвищу вартість навчання,

Вуз № 2 також є менш престижним, ніж попередній, але і вартість навчання нижчий.

Вуз № 3 має оптимальне співвідношення ціна-якість.

І нарешті, у вузі № 4 найдешевше навчання, але і якість освіти швидше за все недостатнє.

Завдання 2.

На даному сегменті ринку конкурують три фірми - А, Б, В. Фірма А 31 травня провела обстеження думки покупців по товарах, які продають всі три фірми. Було з'ясовано, що престиж товарної марки фірми А = 40%, Б = 40%, В = 20%. Проведення 31 липня повторне обстеження долу наступні дані: 42, 30, 28%. Краще становище у фірми А, але слід відзначити зростання престижу товарів фірми В. Необхідно визначити, як відіб'ється на ринковій частці фірми А збереження такої тенденції у майбутньому. При аналізі даної ситуації можна визначити рух споживчих симпатій від фірми до фірми. В результаті дослідження були отримані наступні дані. На кінець травня у фірми А було 400 покупців, Б - 400, В - 200. Фірма А забрала у фірми Б 120, а у фірми В - 20 покупців. У той же час фірма А віддала фірмі Б 80, а фірмі В - 40 своїх покупців. Фірма Б забрала у фірми В 20 і віддала їй 80 своїх покупців. Розрахуйте показники лояльності покупців товарним маркам фірм А, Б, В, відсотки відтоку і припливу їх покупців. Розрахуйте частки ринку компаній А, Б, В на кінець липня, серпня, вересня, припускаючи збереження показників лояльності, відтоку і припливу покупців у майбутньому за умови розподілу ринку між цими трьома фірмами.

Рішення

Для розрахунку показника лояльності часто використовується коефіцієнт лояльності, розрахований як частка покупців, які купують марку частіше за інших марок, серед всіх покупців марки.

Лояльність покупців товарної марки фірми А - 80%, фірми Б - 70%, фірми В - 80%.

Для фірми А відсоток відтоку покупців становить 30%, притоки - 35%.

Для фірми Б відсоток відтоку - 50%, притоки - 25%.

Для фірми В відтік - 20%, приплив - 60%.

Розрахунок частки ринку компаній у вигляді таблиці.



Частка ринку товару (послуги) на базовому ринку


Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

фірма А

400

420

441

463

486

фірма Б

400

300

225

169

127

фірма В

200

280

392

549

789

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Акулич І.Л. «Сучасний маркетинг». - Рига: Вид. БРІ, 2001р.

2. Голубков Є.П. «Маркетингові дослідження». - М.: Філіпресс, 1998р.

3. Голубков Є.П. Основи маркетингу: Підручник. - М.: Финпресс, 1999.

4. Котлер Ф. Основи маркетингу. М.: - Прогрес, 1990.

5. Крилова Л.Д., Соколова М.І. Практикум по маркетингу: Навчальний посібник. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1995.

6. Ноздревой Р.Б., Крилова Г.Д., Соколова М.И., Гречко В.Ю. Маркетинг: Підручник. М.: Юрист, 2000.

7. Еванс Д., Берман Б. Маркетинг, М.: Економіка, 1990

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Маркетинг, реклама и торгівля | Контрольна робота
86.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Товарна політика
Товарна політика фірми
Товарна політика компанії
Товарна політика в банку
Товарна політика підприємства
Товарна політика підприємства 2
Товарна і марочна політика
Маркетингова товарна політика
Товарна політика підприємства 2
© Усі права захищені
написати до нас