Технологія обробки деревини на деревообробних верстатах

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ
Введення
Глава I. Методика навчання школярів технологіям обробки деревини
1.1. Сутність технологічного освіти
1.2. Методика навчання школярів верстатним операціями
1.3. Навчання роботі на деревообробних верстатах
Глава II. Розробка методичного посібника для вивчення технології обробки деревини на вертикально-фрезерному верстаті
2.1. Навчання школярів на вертикально-фрезерному верстаті
2.2. Розгорнуті сценарії уроків
2.3. Плани уроків технології
Висновок
Література

ВСТУП
У промисловому виробництві необхідні, перш за все, професійні загальнотехнічні знання та вміння, зокрема, інженеру-конструктору, інженеру-технологу, інженеру-механіку, технікам, технологам, а також робочим різних професій та спеціальностей.
Оскільки у вивчення машинознавства входять вивчення деревообробних верстатів є необхідність у вивченні роботи на вертикально-фрезерному верстаті, виходячи з цього - обрана тема курсової роботи є актуальною.
Об'єктом роботи є вертикально-фрезерний верстат.
Предметом роботи є вивчення технології обробки деревини на деревообробних верстатах.
Метою є розробка методичного посібника для вивчення технології обробки деревини на вертикально-фрезерному верстаті.
Гіпотеза даної роботи зводиться до того, що виконання проектної діяльності ефективно якщо:
У зміст навчання будуть введені вивчення технології обробки деревини на вертикально-фрезерному верстаті.
Для найбільшої ефективності освоєння матеріалу на заняттях будуть використовуватися навчально-методичні стенди.
Завданнями курсової роботи є:
Огляд теоретичної та методичної літератури з теми курсової роботи.
Вивчити пристрій вертикально-фрезерного верстата.
Розробити методичний посібник для вивчення технології обробки деревини на вертикально-фрезерному верстаті.
Методами курсової роботи при виконанні поставлених завдань є:
Теоретичний аналіз науково-технічної та методичної літератури з технології обробки деревини на вертикально-фрезерному верстаті.
Застосування логічних прийомів порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення для побудови дедуктивних і індуктивних умовиводів, представлених у викладі даної роботи.

ГЛАВА I. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ ТЕХНОЛОГІЯМ ОБРОБКИ ДЕРЕВИНИ
1.1. СУТНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОСВІТИ
Кардинальні зміни соціально - економічних орієнтирів суспільства в сфері духовних і матеріальних цінностей, необхідність підготовки випускників школи до життя в умовах самостійного подолання труднощів ринкової економіки ставлять проблему вдосконалення системи технологічної підготовки на якісно новий рівень учнів. Встановлено, що процес підготовки до праці повинен не просто відповідати вимогам рівня розвитку техніки і технологій, але і гнучко реагувати на можливу схему обираються товариств, альтернатив.
Технологія - це певна послідовність виробничих операцій, дій, які забезпечують виготовлення будь - якої продукції заданих параметрів, якостей. Технологія займається виявленням фізичних, хімічних, біологічних закономірностей з метою вивчення та використання найбільш ефективних і економних процесів.
XXI століття ознаменоване становленням нової парадигми освіти, націленої на розвиток особистості в динамічно змінюється.
Технологічне навчання - це процес підготовки учнів та молоді до практичної діяльності на основі формування в їх свідомості технологічної картини світу як найважливішого елементу світогляду та розвитку таких якостей особистості, як перетворює мислення і творчі здібності.
Технологічна освіта являє собою прогресивну лінію руху людини, процес розвитку талантів і здібностей особистості, прагнення до вдосконалення інтелекту через реалізацію власних умінь і навичок, здатність набувати і систематизувати знання, і як результат - адаптацію до соціальних і технологічних змін.
Реалізація освітніх, розвиваючих можливостей освітньої галузі «Технологія» є багатостороння взаємодія учнів як активних суб'єктів діяльності з навколишнім соціально - економічної, виробничої, природно-соціальним середовищем, у процесі, якого вони формуються як особистості - представники екосистеми «Людина - Природа - Суспільство» .
1.2. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ ВЕРСТАТНИХ ОПЕРАЦІЯМИ
При навчанні учнів верстатним операціях і при ознайомленні з загальними відомостями про технологічні машинах перед вчителем праці, крім загальних навчально-виховних завдань трудового навчання, ставляться такі основні завдання:
розкрити переваги машинної праці порівняно з ручним;
познайомити із загальним пристроєм свердлильного, токарного та фрезерного верстатів і дати на цій основі уявлення про технологічну машині;
сформувати основні поняття про деталі, механізмі, машині. Дати уявлення про класифікацію машин;
навчити роботі на деревообробних і металорізальних верстатах. Дати уявлення про обробку матеріалів зняттям стружки;
познайомити на базі деревообробних і металорізальних верстатів з типовими деталями машин, видами їхніх сполук та механізмів;
познайомити з процесом розбирання і складання машин і окремих складальних одиниць.
Навчальною програмою з праці в V-VII класах з міркувань дидактики на обробку матеріалів вручну відводиться більше часу, ніж на обробку матеріалів на верстатах. Щоб в учнів не склалося на цій підставі неправильне уявлення про чільну роль ручної обробки матеріалів в умовах сучасного промислового виробництва, вчитель повинен дати учням поняття про переваги машинної праці і показати його місце в народному господарстві. Для цієї мети обробка матеріалів на верстатах зіставляється з обробкою матеріалів вручну за показниками, які дозволяють переконатися в її переваги, а саме: продуктивність праці, точність обробки, трудомісткість процесу виготовлення деталі.
Розкриваючи переваги машинної обробки матеріалів порівняно з ручною, слід у той же час застерегти учнів від недооцінки значення слюсарної та столярної професій для народного господарства. Тому вчитель, з одного боку, підкреслює, що ручна обробка не втратила і ще довго не втратить свого самостійного значення, а з іншого боку, показує на прикладах що, володіючи прийомами ручної обробки, легше навчитися роботі на верстатах.
Завдання політехнічного освіти вимагають, щоб учні мали загальні поняття про машину, деталі, механізми та т. п. На базі цих понять можна систематизувати знання учнів з машинознавства.
Вперше учні зустрічаються з деревообробними верстатами в V класі. Звичайно, п'ятикласники не підготовлені ще до того, щоб сприйняти верстат як машину. Знайомство їх з даними обладнанням носить в основному описовий характер. Проте вже тут необхідно повідомляти учням знання, які послужать згодом базою для формування поняття «машина».
Для цього потрібно, перш за все, вказати на деякі з якостей деревообробних і металорізальних верстатів, характерні для будь-якої машини: більш високу, ніж при ручних видах робіт, продуктивність праці і полегшення праці робітника. У V класі учні знайомляться з пристроєм свердлильного верстата і виконують на ньому обробку деревини і металів. Учні дізнаються, з яких частин складається свердлильний верстат, набувають умінь з управління верстатом і виконання на ньому основних трудових прийомів. Однак верстат як і раніше не розглядається ще як технологічна машина.
У VI класі відбувається якісна зміна у змісті вивчення названого вище обладнання: верстати розглядаються як машини. Для такого вивчення машин до цього часу створені необхідні передумови. Учні накопичили достатній досвід і отримали початкові знання з фізики, необхідні їм для осмислювання процесів, що відбуваються у верстатах, з позицій основ наук. Таким чином, учні виявляються підготовленими до формування поняття «машина», і воно дається їм спочатку на прикладі токарного верстата, а потім уявлення учнів про машину розширюється.
Можна створити в учнів певне уявлення про класифікацію машин. Завдання це цілком обгрунтовано і посильна, якщо взяти за основу досвід учнів і їх знання з основ наук.
В даний час машини прийнято ділити на дві великі групи. Це машини-знаряддя і машини-двигуни. У свою чергу, серед машин-знарядь розрізняють машини технологічні, а також машини транспортні та транспортуючі. На заняттях у майстернях учні знайомляться досить докладно і глибоко з технологічними машинами. Знайомляться вони також з електричними машинами. До цього потрібно додати знання учнів про двигунах внутрішнього згоряння, а також їх знання на базі життєвого досвіду про призначення та пристрої транспортних машин. Якщо все це врахувати, то стає очевидною підготовленість учнів до формування деякого уявлення про класифікацію машин.
Формування уявлень про класифікацію машин будується на основі зіставлення різних машин за призначенням і конструкції. При цьому ставиться завдання показати, що при всьому своєму різноманітті машини мають багато спільного. Саме тому не обов'язково знайомитися з усіма машинами (що практично і неможливо), щоб скласти собі уявлення про них. Досить розглянути найбільш типові машини, за якими можна судити про родинні машинах, близьких до типових за своїм призначенням і конструкції. Наприклад, спираючись на знання про пристрій токарного верстата, можна створити в учнів уявлення про металорізальному обладнанні в цілому. Таким чином, при формуванні уявлення про класифікацію машин слід мати на увазі не ознайомлення учнів з усіма машинами, а узагальнення знань, які були отримані на заняттях з праці, предметів природничо-математичного циклу і поза школою.
Велике значення надається ознайомленню учнів з кінематичними схемами машин, так як саме на них найлегше показати те спільне, що характерно для машин, різних за конструкцією і призначенням. Досвід роботи вчителів переконує, що завдяки застосуванню кінематичних схем значно полегшується вивчення устрою машин, їх регулювання, знаходження несправностей.
Учні знайомляться із загальним пристроєм вертикально-фрезерного верстата та оволодівають прийомами управління ним, прийомами обробки фасонних деталей. Вводяться поняття «деталь», «механізм», «машина», які формуються на базі знань учнів про пристрій верстата. Завдяки цьому стає можливим створити в учнів перші уявлення про типові деталях, тому що можна проілюструвати використання однакових деталей у різних верстатах. Разом з тим можна познайомити на конкретних прикладах з деякими спеціальними деталями.
Представлення учнів про машини розширюється. Їх ознайомлять із класами машин (машини-двигуни та машини-знаряддя).
Учні знайомляться з розвитком знарядь праці на прикладі деревообробних і металорізальних інструментів і машин. Перед ними розкривається перспектива подальшого розвитку обробки металів зняттям стружки за рахунок автоматизації технологічного процесу.
Вводиться поняття «типові деталі», розглядаються види сполук і механізмів. При цьому використовуються знання учнів про пристрій деревообробного і металорізального устаткування.
Формуються вміння з розбирання та збирання. В якості об'єктів роботи використовуються складальні одиниці токарного верстата.
Узагальнюються знання учнів з обробки металів на верстатах. Для цієї мети зіставляються різні види обробки і характерні для них ріжучі інструменти. На базі знань учнів з фізики розглядається процес утворення стружки. Учні знайомляться з видами робіт з виготовлення деталей машин на металорізальних верстатах.
Зіставляються металорізальні верстати з тим, щоб виявити в них типові риси, характерні для технологічної машини. Таким чином, навчальний матеріал з вивчення елементів машинознавства та обробки матеріалів на верстатах взаємопов'язаний. І від того, наскільки вміло буде забезпечена така взаємозв'язок у навчальному процесі, залежить успіх у вирішенні тих завдань, які поставлені перед учителем у зв'язку з навчанням учнів машинній техніці і праці.
Знайомство учнів з машинною обробкою деревини на заняттях у майстернях обмежується головним чином вивченням свердлильного, токарного та фрезерного верстатів. На виробництві ж застосовується багато інших верстатів. Тому навчальний процес повинен будуватися таким чином, щоб учні на прикладі свердлильного, токарного та фрезерного верстатів отримали загальне уявлення про верстати і обробці матеріалів на них. Для цього потрібно розглядати кожен верстат і вид обробки не сам по собі, а у зв'язку з іншими верстатами та іншими видами обробки.
Порівнюючи між собою різні групи верстатів, неважко побачити в них багато спільного. Пояснюється це тим, що обробка матеріалів на різних металорізальних верстатах заснована на одних і тих же законах фізики, хімії та інших наук. Тому, засвоївши загальні закономірності, використані при обробці матеріалів на металорізальних верстатах, можна розібратися в принципі дії й пристрої незнайомого верстата.
Вирішальне значення при утворенні форми деталі мають основні рухи. У цьому легко переконатися на прикладі токарного верстата. Головний рух токарного верстата - обертальний, тому деталі, оброблені на ньому, є круглі тіла. Однак форма їх в осьовому перерізі залежить від траєкторії руху різця. У залежності від траєкторії руху різця деталі можна надати форму циліндра, конуса або кулі.
Таким чином, для додання деталі заданої форми і розмірів верстат повинен мати основні рухи. Однак за своїм характером, як самі рухи, так і їх поєднання відрізняються у верстатів різних груп. Так, на круглошліфувальних верстатах обидва основні руху - обертальні, на поперечно-стругальні - прямолінійні, на токарному верстаті деталь має обертовий рух, а різець - поступальний, на фрезерному - навпаки, на свердлильному верстаті обидва основні рухи робить інструмент. Освіта заданої форми деталі пояснюється у всіх випадках використанням одного і того ж правила складання рухів.
За своїм зовнішнім виглядом металорізальні верстати вельми різноманітні. Пояснюється це тим, що на них доводиться обробляти деталі різної форми і розмірів. Однак кожен верстат, незалежно від його конструкції, виконує одне і те ж призначення. Тому частини кожного металорізального верстата можна розділити залежно від їх призначення на наступні чотири групи: для закріплення деталі й інструмента; для забезпечення основного (головного) руху; для забезпечення руху подачі; для з'єднання в одне ціле всіх частин верстата.
Для того щоб розібратися в пристрої незнайомого верстата, необхідно знайти в ньому згадані частини. При аналізі верстата з такої точки зору зовнішні відмінності не зможуть приховати того загального, що пов'язує його з іншими верстатами, і завдяки цьому можна застосувати свої знання та вміння, які були придбані при вивченні токарного верстата, для роботи, наприклад, на стругальні, фрезерному і інших верстатах.
Знайомлячи учнів з пристроєм і роботою настільного свердлильного верстата, слід звернути їх увагу, перш за все на основні частини й типові механізми верстата і не завантажувати пам'ять учнів другорядними питаннями.
Пояснення пристрої вертикально-фрезерного верстата доцільно проводити за таким планом:
а) розповідь про призначення та застосування вертикально-фрезерних верстатів;
б) показ і пояснення улаштування основних частин верстата: станини, столу, електродвигуна, пускового пристрою;
в) демонстрація і пояснення пристрою і роботи передавального механізму та його деталей: ведучий вал електродвигуна; ведучий шків пасової передачі; ремінь; ведений шків пасової передачі; шпиндель (ведений вал);
г) демонстрація і пояснення, механізму подачі різця;
д) узагальнення відомостей про пристрій і роботу вертикально-фрезерного верстата: закріплення деталі; закріплення фрези; передача руху різання; передача руху подачі; фрезерування.
Аналогічно будується вивчення пристрою і роботи токарного і фрезерного верстатів.
На прикладі токарного верстата можна цікаво й переконливо проілюструвати розвиток знарядь праці. Для цього слід познайомити учнів з найпростішими пристроями, що застосовувалися з незапам'ятних часів для обробки отворів у камені, в яких приводом служив мисливський лук. На базі цього пристосування виник токарний верстат з ручним лучковим приводом. Зазначені конструкції описуються в літературі з історії техніки.
Учитель звертає увагу учнів на те, що токарний верстат з лучковим приводом був вельми незручний, оскільки половина часу йшла на зворотний (холостий) хід цибулі, причому переміщенням лука була зайнята одна рука працюючого. Подальший розвиток токарного верстата виразилося в появі спочатку ножного приводу, а потім і люнета. Ножний привід, в свою чергу, був замінений приводом, винесених за межі верстата: маховик передачі обертав допоміжний робочий, а рух на шпиндель передавалося через канатну передачу, завдяки чому токар міг зосередити свою увагу на інструменті.
Огляд розвитку знарядь праці завершується формуванням в учнів уявлення про автоматизацію технологічних процесів. З механізацією праці учні зустрічаються на заняттях у майстернях неодноразово. З автоматизацією учні малознайомі; найчастіше їх знання в цій області обмежуються загальними уявленнями про автомати з продажу газованої води, поштових листівок і т. п. Спираючись на ці уявлення, доцільно показати, в чому полягає автоматизація роботи на токарному верстаті. Для цього можна розглянути технологію виготовлення болта і намітити разом з учнями, які елементи роботи верстатника можуть бути автоматизовані, а потім в загальних рисах пояснити за схемою пристрій найпростішого токарного верстата-автомата. На екскурсії або за допомогою кінофільму бажано показати учням верстат-автомат у дії.
Знання учнів про пристрій і дії свердлильного і токарного верстатів стають більш міцними завдяки закріпленню і деякому розширенню їх у процесі практичних робіт з розбирання та збирання машин та їх вузлів.
В якості об'єктів роботи при ознайомленні учнів з операціями зборки і розбирання рекомендуються частини і вузли металорізальних верстатів, зокрема задня бабка, люнет, патрон, коробка подач, фартух і інші частини токарного верстата.
Зазвичай кількість об'єктів роботи обмежений, тому неможливо проводити практичні роботи із збирання та розбирання фронтально. У такому випадку учні діляться на ланки і працюють по черзі відповідно до графіка, складеним учителем. Можлива і така організація занять, при якій одна ланка виконує практичні роботи з машинознавства, друге - з обробки матеріалів на верстатах, а решта - інші види робіт, передбачені навчальною програмою. Правда, в цьому випадку вчителю доводиться одночасно керувати виконанням декількох видів роботи, що створює певні методичні труднощі. Усунути зазначені труднощі можна, якщо використовувати - письмові інструкції, керуючись якими учні самостійно виконують практичні роботи, а вчитель контролює їх діяльність.
Застосування письмових інструкцій дає можливість підвищити активність і самостійність учнів, наблизити заняття в навчальних майстернях до умов виробництва. Інструкція повинна бути лаконічною і разом з тим містити всі необхідні відомості для виконання практичної роботи.
Виконуючи роботи з розбирання та збирання, учні повинні дотримуватися ряду специфічних правил безпеки праці. Перш за все, вони повинні користуватися справними інструментами і застосовувати їх суворо за призначенням. Іноді, на жаль, порушення зазначеної вимоги сприяє сам вчитель, якщо видає учням несправний інструмент або не забороняє користуватися ним не за призначенням, наприклад, при відсутності гайкових ключів необхідних розмірів дозволяє користуватися прокладками, в результаті ключ зривається з деталі і може призвести до травми. У процесі розбирання та складання учням доводиться піднімати складальні одиниці машин, механізми і т. п. Учитель стежить, щоб при цьому не перевищувалися норми, які допущені до дітей.
Успішному виконанню робіт із збирання та розбирання сприяє раціональна організація робочого місця. Досвід показує, що нерідко учні складають кріпильні та інші дрібні деталі не в заздалегідь підготовлені коробочки, а куди доведеться, так що знайти потрібну деталь у загальній їх масі важко. Учитель вказує учням на цю помилку і допускає їх до роботи лише після перевірки того, наскільки правильно організовано робоче місце.
Безпосередньою розбиранні об'єкта передує ознайомлення з його пристроєм і принципом дії. Учні часто недооцінюють значення цього етапу роботи, а головне - не вміють направити свої дії, поставити перед собою конкретні завдання. Тому саме тут важлива керівна роль учителя. Учитель роз'яснює, що, перш ніж розібрати об'єкт, потрібно добре запам'ятати, як розташовані деталі по відношенню один до одного. Послідовність розбирання запам'ятовують для того, щоб у зворотному порядку зробити складання деталей. Іноді доводиться спеціально позначати деталі, щоб при збірці було легше встановити їх на колишнє місце.
Об'єкти праці, що використовуються під час навчання учнів елементам складального процесу, повинні служити в майстернях тривалий час, так як часто міняти їх практично дуже важко. Тому вчитель уважно стежить за тим, щоб у процесі роботи дотримувалися такі правила, як застосування молотків з бойками з кольорових металів або підкладок з кольорових металів, змазування деталей перед складанням.
Формування умінь з розбирання та збирання машин, механізмів і т. п. важливо для політехнічної освіти, так як служить розширенню уявлень учнів про основи сучасного виробництва, де збірка виробів в даний час широко поширена. Крім цього, формування умінь із збирання та розбирання пов'язано з більш глибоким ознайомленням учнів з елементами машинознавства.
1.3. НАВЧАННЯ РОБОТІ на деревообробних верстатах
Робота на верстатах пов'язана з можливістю травматизму, тому особлива увага має бути приділена правилам безпеки праці. Досвід роботи показує, що учні не завжди усвідомлюють небезпеку, що загрожує їм небезпека і порушують елементарні правила безпеки, намагаючись, наприклад, зупинити руками частині верстата, що обертаються за інерцією після вимкнення останнього, виміряти на ходу верстата деталь та ін Тому вчитель детально роз'яснює учням правила безпеки праці і вказує, до чого може призвести порушення їх. Звичайно, застерігати учнів потрібно так, щоб не викликати в них остраху до роботи на верстаті. Відомо, що деякі учні не відразу вирішуються працювати на верстаті, і тому в процесі роз'яснення правил безпеки праці потрібно вселяти в них впевненість у свої сили.
Робота на верстаті починається з організації робочого місця. Вчитель показує на конкретних прикладах, на що треба звернути особливу увагу, наприклад на правильне розташування інструментів в тумбочці і заготовок на стелажі.
Безпосередньою обробці матеріалів на верстатах передує ознайомлення з прийомами управління: включення і виключення верстата, перемикання коробки швидкостей і подач, переміщення робочих органів. Особливу увагу слід приділити роз'ясненню правил користування рукоятками, оскільки учні, не розуміючи, чим це загрожує, намагаються іноді перемикати рукоятки, не зупиняючи верстата.
Працюючи на верстатах, учні опановують прийомами виконання ряду операцій. Так, після ознайомлення з пристроєм і роботою свердлильного верстата і відповідного інструктажу учні накернівают центри майбутніх отворів, закріплюють деталі, підбирають і закріплюють свердла необхідного діаметра, підводять свердло до накерненному місцем деталі і виконують свердління. Доцільно попередити учнів, що свердло слід подавати рівномірно, а по закінченні свердління наскрізного отвору, коли свердло йде легше, необхідно з меншою силою натискати на ручку подачі. Слід попередити і про небезпеку збільшення швидкості подачі під час виходу свердла з наскрізного отвору.
Учитель уважно стежить за роботою учнів і своєчасно застерігає їх від помилок і порушень правил безпеки праці. Найчастіше учні роблять такі помилки при освоєнні прийомів фрезерування:
Ненадійно закріплюють деталь. У такому випадку учня не слід допускати до роботи, поки він не навчиться закріплювати деталь.
Надмірно або недостатньо натискають на важіль (ручку) подачі. Учитель повинен покласти свою руку на руку учня й продемонструвати силу натиску.
Неправильно розташовують заготовку по відношенню до фрези.
На заняттях рекомендується продемонструвати кінофільм «Вертикально-фрезерний верстат», а під час екскурсії познайомити учнів з різними виробничими вертикально-фрезерними верстатами, в тому числі верстатами-автоматами.
Працюючи на токарному верстаті, учні обточують зовнішні циліндричні поверхні, підрізають торці і уступи, протачівают канавки, відрізають заготівлі, розточують отвори. При цьому можуть застосовуватися різні методики навчання трудовим операціям.
В одних випадках навчання будується так, щоб учні з перших уроків займалися суспільно корисною працею. Для цього об'єднується вивчення таких операцій, як обточування зовнішньої циліндричної поверхні і відрізування, що дає можливість з самого початку надати роботі учнів виробничий характер.
Інші вчителі пропонують учням вивчити спочатку тільки одну нову операцію, а після оволодіння початковими навичками щодо її виконання приступити до наступної операції. Така методика пов'язана з різними формами організації занять. Перша форма характеризується тим, що учень, обробляючи деталь, виконує досліджувану і раніше засвоєні операції, а незнайомі йому операції виконує вчитель. У міру оволодіння операціями учень приймає все більше участь у виготовленні деталі, а участь вчителі стає відповідно менше. Така організація занять зручна тим, що учні з самого початку навчання можуть включатися в продуктивну працю; завдяки послідовному вивчення окремих операцій полегшується процес оволодіння ними. Однак суттєвий недолік такого навчання полягає в тому, що значний час на верстаті працює сам вчитель, а школи, як відомо, мають невелику кількість верстатів.
Друга форма організації занять передбачає такий підбір заготовок, при якому учні, обробляючи їх, вивчають всі передбачені програмою операції, переходячи від простих до більш складним. Так, на первом занятии учащиеся обтачивают наружную поверхность заготовки, на втором - подрезают торцы и уступы, а на следующих - протачивают канавки, отрезают деталь и, наконец, растачивают отверстия. Таким образом, появляется возможность соединить обучение с изготовлением полезных изделий при сохранении последовательности изучения операций, оправданной с технологической и педагогической точек зрения. Стремясь быстрее изготовить изделие, учащиеся с интересом изучают новые операции. Однако необходимость в этом случае иметь большое количество заготовок затрудняет применение данной формы организации занятий во всех школах.
Третья форма организации занятий обусловлена тем, что одну и ту же деталь изготавливают два учащихся. При этом простейшие операции выполняет тот, кто только приступил к работе на станке, а более сложные - тот, кто уже работал на нем. Для этого заблаговременно, например, на кружковых занятиях, учитель обучает нескольких учащихся работать па станке. При данной форме организации занятий достигается более рациональное использование станков, чем при первой форме. Именно поэтому она широко распространена в школах.
При профессиональной подготовке рекомендуется изучать вспомогательные приемы отдельно от основных. При этом изучение вспомогательных приемов рассматривается как подготовка к овладению основными приемами. Эти рекомендации достаточно обоснованы, и с ними можно согласиться, когда идет речь о подготовке токарей. Что же касается занятий в мастерских, где учащиеся знакомятся лишь с элементами обработки материалов на станках, то опыт показывает, что процесс обучения ускоряется при одновременном изучении вспомогательных и основных приемов. Кроме того, в этом случае удается с самого начала соединить обучение с производительным трудом. Ранее в пособии приведена инструкция к работе «Наладка станка и обработка наружной цилиндрической поверхности», согласно которой учащиеся должны одновременно изучать основные и вспомогательные приемы. Аналогично можно организовать и другие практические работы на станке.
Изучение каждой новой операции, приема начинается с демонстрации их учителем, после чего 1—3 учащихся воспроизводят то, что они видели. Если учитель убеждается, что новый материал воспринят правильно, он предлагает учащимся приступить к работе. В процессе работы учащиеся должны себя контролировать. Поэтому очень важно вооружать их критериями для самоконтроля, на основании которых они могли бы судить, насколько успешно идет работа. Такими критериями могут быть цвет стружки, вибрация резца, чистота обработанной поверхности и др.
В процессе работы учащихся на деревообрабатывающих и металлорежущих станках следует знакомить их с типовыми деталями машин, механизмами, видами их соединений.
При решении указанной учебной задачи особенного внимания заслуживает ознакомление учащихся с понятием о типовой детали машин. Овладение этим понятием важно для развития технического кругозора учащихся. Раскрывая понятие «типовые детали машин», следует показать учащимся, что оно возникло как результат многолетней, кропотливой работы многих ученых и инженеров-практиков. Для того чтобы выявить типовые детали машин, необходимо было сопоставить между собой тысячи и тысячи различных конструкций машин и отобрать те детали, которые наиболее часто встречаются.
Опыт показывает, что учащиеся легко усваивают сущность данного понятия, но очень часто не осознают его практическое значение. Поэтому необходимо познакомить учащихся с тем, какие преимущества обеспечивает типизация деталей, как благодаря этому облегчается труд конструктора и технолога, повышается качество продукции, снижается ее себестоимость, упрощается изготовление запасных частей для машин.
Для развития технического кругозора учащихся особенное внимание следует обращать на то, что детали машин непрерывно совершенствуются. Например, в последние годы в машиностроении появляются подшипники, изготовленные не из металлов, а из других материалов. Так, подшипники качения изготавливаются из прессованной древесины и картона, подшипники скольжения - из сплава пластмассы с графитом, благодаря чему отпадает необходимость в смазке поверхностей трения. Знакомясь с такими фактами, учащиеся убеждаются в том, что изучаемые ими технические объекты нельзя воспринимать как навсегда устоявшиеся конструкции, что нужно находить пути для их совершенствования.
Вторым примером могут быть такие часто встречающиеся детали, как зубчатые колеса. Для того чтобы создать у учащихся целостное представление о конструктивных разновидностях зубчатых колес, необходимо не только охарактеризовать и продемонстрировать различные зубчатые колеса, но и сопоставить их между собой, сравнить их преимущества и недостатки. Известно, что основными показателями эксплуатационных качеств зубчатых колес являются плавность передачи движения и наибольший крутящий момент, который можно передать с одного вала на другой. По этим показателям и следует сравнивать различные конструктивные разновидности зубчатых колес. Следует подчеркнуть, что и сейчас, когда, казалось бы, машиностроение располагает таким солидным арсеналом зубчатых колес, рассчитанных на различные виды и величины передаваемой нагрузки, различную скорость вращения, точность работы, конструкторы не отказались от дальнейших поисков. Так, в последнее время появились зубчатые колеса с переменным передаточным отношением, которые позволяют изменять скорость ведомого вала на протяжении одного оборота. Появились также колеса со специальным профилем зубьев, который при той же прочности колес делает их меньше по массе. Это особенно важно, например, для самолетостроения.
Ознакомление с классификацией соединений деталей машин имеет большое значение для политехнического образования учащихся. Знакомясь с преимуществами и недостатками отдельных видов соединений, учащиеся приобретают знания, которые могут быть использованы ими при изучении устройства и работы любых машин, встречающихся на практике.
В процессе изучения механизмов передачи и преобразования движения учащимся можно указать, что для преобразования движения используется всего лишь семь основных видов различных механизмов, а для передачи вращательного движения - пять.
Наиболее полное представление о механизме можно создать у учащихся на примере токарного станка. Именно в этой машине встречаются основные механизмы, применяющиеся на практике (ременные, фрикционные, зубчатые, червячные, винтовые, реечные).
Рассматривая механизмы, целесообразно сопоставлять их между собой, анализировать преимущества и недостатки каждого из них.
Заканчивая ознакомление учащихся с обработкой материалов снятием стружки, целесообразно обобщить их знания на примере резания металлов на станках. При этом учитель подчеркивает, что сущность процесса стружкообразования остается неизменной, несмотря на то, что внешний вид стружки может быть различный (сливная стружка, стружка скалывания и надлома) в зависимости от обрабатываемого материала и режима работы. Сам процесс, стружкообразования может быть раскрыт перед учащимися
на научной основе, так как они знакомы по курсу физики с упругой и пластической деформациями материалов, которыми сопровождается резание металлов. Учащиеся подготовлены также к пониманию таких явлений, сопутствующих процессу резания металлов, как трение, нагревание заготовки, стружки и инструмента.
Обобщению подлежат также знания учащихся об инструменте, применяющемся для резания материалов. В связи с этим целесообразно, знакомя учащихся с новыми операциями, сопоставлять режущие инструменты по конструкции, показывая, что в них есть общего и различного. Так, например, токарный резец может быть рассмотрен в сравнении с зубилом. При этом делается вывод, что режущая часть резца, как и всех других режущих инструментов, имеет форму клина. Но форма режущей части токарного резца, если ее сравнить с режущей частью зубила, является более сложной, что объясняется более трудными условиями работы, в которых находится станочный инструмент. Опираясь на знания учащихся об устройстве сверла и токарного резца, можно объяснить, что фреза представляет собой как бы несколько резцов, сложенных вместе для повышения производительности труда, и предложить учащимся самостоятельно найти на зубьях фрезы режущую кромку, переднюю и заднюю поверхности. Опыт показывает, что такое задание посильно, оно активизирует учащихся, учит их находить общие признаки во внешне различных технических объектах.

ГЛАВА II . РАЗРАБОТКА МЕТОДИЧЕСКОГО ПОСОБИЯ ДЛЯ ИЗУЧЕНИЯ ТЕХНОЛОГИИ ОБРАБОТКИ ДРЕВЕСИНЫ НА ВЕРТИКАЛЬНО-ФРЕЗЕРНОМ СТАНКЕ
2.1. ОБУЧЕНИЕ ШКОЛЬНИКОВ НА ВЕРТИКАЛЬНО-ФРЕЗЕРНОМ СТАНКЕ
В настоящее время в машиностроении широко используются детали, содержащие сложно-профильные поверхности: формообразующие поверхности штампов, прессформ, копиры и многие другие.
К основным способам получения деталей с такими поверхностями можно отнести литье, штамповка, резание. Однако только обработка резанием, в частности фрезерование, позволяет получить параметры поверхности близкими к заданным и сократить время последующей доводки. Очень часто этот метод является единственным возможным методом, это особенно важно на данный момент, так как большинство предприятий машиностроения перешли на серийное или мелкосерийное производство. Получение деталей фрезерованием, при таком типе производства, наиболее экономически оправдано.
Типовой технологический процесс обработки сложнопрофильных поверхностей включает в себя следующие операции: заготовительная, фрезерная, доводочная. Последняя выполняется вручную, при этом трудоемкость операции определяется выходными параметрами поверхности после фрезерования. Поэтому обеспечив высокий класс шероховатости на стадии фрезерования, можно сократить время на доводку, которая является наиболее трудоемкой частью технологического процесса.
Предназначен для выполнения разнообразных фрезерных работ цилиндрическими, угловыми, торцевыми, фасонными и другими фрезами. На станках обрабатывают горизонтальные и вертикальные плоскости, пазы, рамки, углы, зубчатые колеса, модели штампов, пресс-форм и другие детали из стали, чугуна, цветных металлов, их сплавов и пластмасс.

Рис. 1.Вертикально-фрезерный станок
Мощность приводов и высокая жесткость станков позволяют применять твердосплавный инструмент.
На вертикально-фрезерных станках применяют следующие типы фрез: торцовые, концевые, шпоночные. Фрезы изготовляют цельными или сборными с напайными или вставными ножами.

Рис.2. Схема вертикально-фрезерного станка
В станине 1 размещена коробка скоростей 2. Шпиндельная головка 3 смонтирована в верхней части станины и может поворачиваться в вертикальной плоскости. При этом ось шпинделя 4 можно поворачивать под углом к плоскости рабочего стола 5. Главным движением является вращение шпинделя. Стол, на котором закрепляют заготовку, имеет продольное перемещение по направляющим салазок 6. Салазки имеют поперечное перемещение по направляющим консоли 7, которая перемещается по вертикальным направляющим станины. Таким образом, заготовка, установленная на столе 5, может получать подачу в трех направлениях. В консоли смонтирована коробка подач 8.
Цельные фрезы изготовляют из инструментальных сталей, корпуса напайных фрез — из конструкционных сталей; на рабочие части зубьев фрез припаивают пластинки из быстрорежущих сталей и твердых сплавов. У сборных фрез зубья (ножи) выполняют из быстрорежущих сталей или оснащают пластинками из твердых сплавов и закрепляют в корпусе фрезы различными механическими способами.
Режущее лезвие торцовой фрезы состоит из главного режущего лезвия 8, переходного лезвия 9 и вспомогательного лезвия 10. Зуб торцовой фрезы имеет главный угол в плане j, измеряемый между проекцией главного режущего лезвия на осевую плоскость и направлением подачи. Вспомогательный угол в плане j 1 составляет 5-10 о . Чем меньше этот угол, тем ниже шероховатость обработанной поверхности. Угол а плане на переходном режущем лезвии j 0 =j/2.
Для закрепления заготовок на фрезерных станках применяют универсальные и специальные приспособления. К универсальным приспособлениям относятся прихваты, угольники, призмы, машинные тиски.
При обработке большого числа одинаковых заготовок изготовляют специальные приспособления, пригодные только для установки и закрепления этих заготовок на данном станке. Важной принадлежностью фрезерных станков являются делительные головки. Они служат для периодического поворота заготовок на требуемый угол и для непрерывного их вращения при фрезеровании винтовых канавок.
Делительная головка состоит из корпуса 1, поворотного барабана 2 и шпинделя 4 с центром. В корпусе на шпинделе жестко закреплено червячное зубчатое колесо (обычно с числом зубьев 40), находящееся в зацеплении с однозаходным червяком. Вращение шпинделю сообщают рукояткой 6. Следовательно, при одном обороте рукоятки шпиндель сделает 1/40 оборота. На переднем конце шпинделя нарезана резьба для навинчивания кулачкового патрона или поводка. Делительный лимб 5 с отверстиями закреплен на полом валу, внутри которого расположен вал рукоятки 6. Для удобства пользования лимбом 5 имеется раздвижной сектор 7, состоящий из двух ножек, которые устанавливают так, чтобы между ними было необходимое число отверстий на лимбе. На шпинделе 4 закреплен лимб 3 для непосредственного деления заготовки на части.
Винтовые канавки фрезеруют при непрерывном вращении шпинделя делительной головки, которое он получает от винта продольной подачи стола фрезерного станка через сменные колеса. Заготовку устанавливают в центрах делительной головки и задней бабки. В процессе обработки заготовка получает два движения — вращательное и поступательное вдоль оси. Оба движения согласованы так, что при перемещении на шаг нарезаемой винтовой канавки заготовка делает один оборот.
В качестве вспомогательного инструмента применяют фрезерные оправки для закрепления фрез и передачи крутящего момента от шпинделя на фрезу. Базой для крепления фрезы на оправке может быть её центровое отверстие или хвостовик (конический или цилиндрический). По способу крепления в первом случае фрезы называют насадными, во втором — хвостовыми.
Горизонтальные плоскости фрезеруют на вертикально-фрезерных станках торцовыми фрезами. Это удобнее вследствие большой жесткости их крепления в шпинделе и более плавной работы, так как одновременно работает большое количество зубьев.
Вертикальные плоскости фрезеруют на вертикально-фрезерных станках концевыми фрезами.
Наклонные плоскости и скосы фрезеруют торцовыми и концевыми фрезами на вертикально-фрезерных станках, у которых фрезерная головка со шпинделем поворачивается в вертикальной плоскости.
Уступы фрезеруют на вертикально-фрезерных станках концевыми фрезами.
Пазы на вертикально-фрезерных станках фрезеруют за два прохода: прямоугольный паз концевой фрезой, затем скосы паза концевой одноугловой фрезой для паза типа «ласточкин хвост»; и для Т-образного паза фрезеруют паз прямоугольного профиля концевой фрезой, затем нижнюю часть паза — фрезой для Т-образных пазов.
Закрытые шпоночные пазы фрезеруют концевыми фрезами, а открытые — концевыми или шпоночными. точность получения шпоночного паза является важным условием при фрезеровании, так как от неё завесит характер посадки на шпонку сопрягаемых с валом деталей. Фрезерование шпоночной фрезой обеспечивает получение более точного паза; при переточке по торцовым зубьям диаметр фрезы практически не изменяется.
Фрезерование цилиндрических зубчатых колес на вертикально-фрезерных станках осуществляется пальцевой фрезой.
Сложно-профильные поверхности могут включать в себя выпуклые, вогнутые и прямолинейные участки. Причем в качестве инструмента может использоваться однозубая или многозубая фреза. Кроме того, требуемый профиль можно получить поворотом или только поступательным движением фрезы, т.е. можно выделить следующие способы получения сложнопрофильных поверхностей:
- вогнутая цилиндрическая поверхность, получаемая
а) за счет поворота оси фрезы на угол;
б) за счет поступательного движения фрезы;
- выпуклая цилиндрическая поверхность, получаемая
а) за счет поворота оси фрезы на угол;
б) за счет поступательного движения фрезы.
В работе приведены формулы расчета шероховатости для всех указанных выше способов получения поверхностей. Однако расчет по данным формулам показал, что они требуют уточнения.
Уточненные зависимости имеют следующий вид:
Шероховатость вогнутой цилиндрической поверхность, получаемой за счет поворота оси фрезы на угол (рис. 1.а.)

або

где h - высота гребешка, получаемого при фрезеровании,
r - радиус кривизны обрабатываемой поверхности,
R - радиус фрезы,
s - подача,
a - угол поворота оси фрезы
Шероховатость выпуклой цилиндрической поверхность, получаемой за счет поворота оси фрезы на угол

Шероховатость выпуклой цилиндрической поверхность, получаемой за счет поступательного движения фрезы (рис. 1.г.)

Из показанных выше зависимостей видно, что шероховатость зависит от радиуса кривизны поверхности, радиуса фрезы и подачи. Наибольшее влияние оказывают две последние величины.
В приведенных зависимостях не учитывались случайные величины, такие как упругие деформации, вибрация узлов технологической системы, температурный фактор и некоторые другие, которые в меньшей степени влияют на модель шероховатости при обработке фрезой.
2.2. РОЗГОРНУТІ СЦЕНАРІЇ УРОКІВ
Сценарій уроку № 1
Раздел программы: Элементы машиноведения
Тема: Вводное занятие.
Класс: 6
Час: 45 хв.
Образовательные цели урока - учащиеся должны усвоить следующие знания:
1. Ознакомиться с содержанием программы «Технология»;
2. Научить правильной организации труда и рабочего места;
3. Ознакомить с безопасностью и гигиеной труда
Развивающие цели урока - учащиеся должны развить умения и навыки :
1. Знать о цели и содержании программы «Технология»;
2. Знать правила поведения в школьной мастерской;
3. Учить технику безопасности.
Воспитательные цели урока:
Знание правил поведения в школьной мастерской позволят правильной организации труда;
Знание техники безопасности позволят избежать несчастных случаев.
Тип урока: изучение нового материала
Метод проведення уроку: евристична бесіда
Оборудование: оборудование школьных мастерских, доска, мел, эталон изготовляемой детали.
Література:
Тищенко А.Т., Самородский П.С., Симоненко В.Д., Шипицын Н.П. Технология. Пробний підручник для хлопчиків 7 класу / під ред. В. Д. Симоненко - Видавництво Брянського пед. університету. - Брянськ, 1995.
Підготовка вчителя технології до уроку. Навчально-методичний посібник. Автор-упоряд.: В.Г. Соловьянюк - Бірськ, 2007.
Место проведения: учебные мастерские
Хід уроку
Організаційний етап
Учитель: Здравствуйте! Сідайте! (Учні стоять біля своїх місць і сідають після слів викладача).
Черговий хто сьогодні відсутній? (Черговий класу повідомляє про відсутніх, якщо вони є).
Мотивационный этап
Вчитель:
Сегодня мы приступаем к изучению нового раздела – «Элементы машиноведения».
Вчитель:
Какие технологии вы знаете?
Ученик:
Технология обработки древесины, технология обработки металла, технология ремонтно-строительных работ.
Вчитель:
Под технологией понимают совокупность приемов и способов получения, обработки или переработки сырья, материалов, полуфабрикатов или изделий, осуществляемых в процессе производства продукции.
III. Вивчення нового матеріалу
Учитель: Теперь рассмотрим, что входит в рабочее место столяра:
1. Столярный верстак.
2. Стул.
3. Стеллажи, ящики, полки.
4. Тумбочки для хранения инструментов, приспособлений и заготовок.
Давайте вспомним из курса 5 класса, из чего состоит столярный верстак.

Рис. 1. Столярный верстак:
1 - предплечье; 2 - крышка с отверстиями; 3 - клинья лотка; 4 - передний зажим; 5 - выдвижные и поворотные пальцы.
Вчитель:
Далее давайте вспомним, как правильно подобрать верстак для удобства работы?
Учні:
Верстак должен быть на уровне положенных рук на его крышку!
Вчитель:
Встать возле верстака, опустить руки вниз, положить руку на его крышку: если не требуется наклоняться или сгибать руку, значит, верстак подобран правильно.
Вчитель:
Далее разберем основные правила техники безопасности
1. Работы выполняются в специальной одежде:
> халат;
> комбинезон или фартук;
> берет.
2. Основные правила техники безопасности при работе на верстаке.
Оберегать крышку верстака от повреждений режущими инструментами.
Не закручивать сильно передний и задний зажимы верстака.
Не ударять молотком по крышке верстака.
Клинья в отверстия верстака забивать только киянкой.
По окончании работы очищать верстак только щеткой.
IV. Практична частина
1. Подобрать верстак в соответствии с ростом.
2. Потренироваться в закреплении заготовки в зажимах и между клиньями.
V. Підведення підсумків уроку, виставлення і коментування оцінок.
Перевірка закріплення заготовок, вказівка ​​на недоліки. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні.
VI. Завдання домашнього завдання
Вчитель:
Запишіть домашнє завдання: прочитати додатковий матеріал.
Урок закінчено. До побачення!
Сценарій уроку № 2
Раздел программы: Технология обработки древесины.
Тема урока: Этапы создания изделий из древесины.
Класс: 5
Трудовое задание (объект труда): составление технологической карты.
Время работы: 45 минут
Образовательные цели урока - учащиеся должны освоить следующие понятия:
1. Рассказать учащимся об этапах создания изделия из древесины.
2. Ознакомить учащихся с тем, что такое «брак».
3. Рассказать учащимся, что называют технологическим переходом.
4. Рассказать учащимся, для каких целей служат технологические карты.
5. Ознакомить учащихся с понятием «деталь» сборочной единицы.
Развивающие цели урока - учащиеся должны овладеть следующими видами действий:
Уметь делить процесс создания изделия из древесины на этапы.
Уметь владеть понятием «брак».
Учиться соблюдать технологический переход.
Уметь составлять технологические карты.
Уметь оперировать понятием «деталь» сборочной единицы.
Воспитательные цели урока - убедить учащихся в том, что:
Что важно научиться процессу изготовления изделия из древесины на этапы.
Что необходимо иметь представление о том, что такое «брак».
Что при создании изделия нужно соблюдать технологический переход.
Что необходимо составлять технологические карты.
Что важно уметь оперировать понятием «деталь» сборочной единицы.
Тип урока: Изучение нового материала.
Метод проведення уроку: евристична бесіда
Оборудование: оборудование школьных мастерских, доска, мел, эталон изготовляемой детали.
Література:
Тищенко А.Т., Самородский П.С., Симоненко В.Д., Шипицын Н.П. Технология. Пробний підручник для хлопчиків 7 класу / під ред. В. Д. Симоненко - Видавництво Брянського пед. університету. - Брянськ, 1995.
Підготовка вчителя технології до уроку. Навчально-методичний посібник. Автор-упоряд.: В.Г. Соловьянюк - Бірськ, 2007.
Место проведения: учебные мастерские
Хід уроку
Організаційний етап.
Учитель: Здравствуйте! Сідайте! (Учні стоять біля своїх місць і сідають після слів викладача).
Черговий хто сьогодні відсутній? (Черговий класу повідомляє про відсутніх, якщо вони є).
II. Мотивационный этап
Вчитель:
Для того чтобы изготовить какое-либо изделие необходимо выполнить ряд действий, то есть пройти ряд этапов.
Надо заранее продумать, из каких материалов будет состоять изделие, какие инструменты нужны для этого, на каком оборудовании и рабочем месте, возможно, изготовить изделие.
III. Тема и цели урока
Вчитель:
Отже, тема сьогоднішнього уроку «Етапи створення виробів з деревини», зверніть увагу на дошку, де вона записана.
Сьогодні ми з вами вивчимо етапи створення виробів з деревини і навчимося складати технологічну карту.
IV. Этап актуализации знаний
Учитель: Кто знает, что такое «брак»?
Ученики: Брак – ненужная продукция, выполненная вследствие неправильного изготовления изделия. Тому, не поспішайте приступати відразу до виготовлення виробу.
Учитель: Кто может сказать, что называют «заготовкой»?
Ученики: Заготовкой – называют определенных размеров материал, из которого делается деталь.
V. Вивчення нового матеріалу
Вчитель:
Щоб приступити до виготовлення вироби спочатку зображують виріб у вигляді технічного малюнка, ескізу чи креслення. Підбирають якісну заготівлю з деревини необхідної породи. Розмічають заготовку, перевіряючи розміри кілька разів, Потім стругають, пиляють, зачищають і обробляють її, перетворюючи у готовий виріб.
Учитель: Что называют «сборкой»?
Ученики: Сборкой называют соединение деталей в изделие.
Якщо виріб складається з декількох деталей, то їх після виготовлення треба підігнати один одному і з'єднати між собою. Виготовлене виріб необхідно перевірити на міцність, випробувати. Якщо виявляться якісь недоліки, то треба знайти причини їх виникнення і усунути.
Послідовність дій з обробки заготовок і складанні їх у виріб описується в спеціальних інструкційних і технологічних картах. Вироби можуть складатися з однієї або з декількох деталей. Кожна деталь виготовляється з одного шматка матеріалу.
Виріб може складатися з однієї або декількох складальних одиниць. Обробку деталей здійснюють робочими інструментами вручну або на верстатах. Кожна деталь виготовляється зі свого технологічного процесу, який є частиною всього виробничого процесу по перетворенню заготівлі в деталь або виріб.
Учитель: Из каких материалов можно изготовить разделочную доску?
Ученики: Материалом для заготовки разделочной доски может быть фанера или доска толщиной 10…12 мм, так как разделочная доска должна быть легкой и экологически чистой. На даній заготівлі розміщується контур вироби за шаблоном.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Учитель: Кто знает, что является следующим этапом при изготовлении разделочной доски?
Ученики: Следующим этапом является выпиливание контура изделия.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Затем следует наколоть шилом центр отверстия. Высверлить его.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Учитель: Что следует сделать при окончательной обработке при изготовлении кухонной разделочной доски?
Ученики: Окончательным этапом данной работы является зачистка изделия, скругление острой кромки и углов.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Ребята, посмотрите технологическую карту изготовления кухонной разделочной доски, изображенной в таблице 1.
VI. Этап применения новых знаний, умений, навыков и способов действий
Уважно вивчіть креслення деталі, яку ви хочете виготовити.
Користуючись таблицею 1 розробіть технологічну карту на виготовлення вашої деталі.
Порівняйте складену технологічну карту з технологічною картою, розробленою для цієї деталі вашими однокласниками.
VII. Подведение итогов урока
Вчитель:
Запишіть домашнє завдання: прочитати додатковий матеріал.
Урок закінчено. До побачення!

Таблиця 1
Технологическая карта
Изготовление кухонной разделочной доски
№ п.п.
Последователь-
ность выполне-
ния переходов
Графическое изображение
Инструменты и приспособления
1
Выбрать заготовку из доски или фанеры толщиной 10…12 и разметить контур изделия по шаблону
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Шаблон, карандаш
2
Выпилить контур изделия
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Ножовка столярный верстак
3
Наколоть шилом центр отверстия, высверлить отверстие.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Шило, сверло, коловорот или дрель
4
Зачистить изделие, скруглить острые кромки и углы
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Верстак, шлифовальная колодка, тиски.
Сценарій уроку № 3
Раздел программы: Технология обработки древесины.
Тема урока: Точение фасонных деталей.
Класс: 6
Трудовое задание (объект труда): Изготовление ручки напильника.
Время работы: 90 минут
Образовательные цели урока - учащиеся должны освоить следующие понятия:
1. Ознайомити з технологією виготовлення конічних і фасонних виробів з деревини;
2. Ознайомити учнів з технологією виготовлення шкільної указки;
3. Ознайомити учнів з технікою безпеки при роботі на токарному верстаті.
Развивающие цели урока - учащиеся должны овладеть следующими видами действий:
Вчитися технології точіння конічних і фасонних деталей;
Вчити створювати різні об'єкти праці на токарному верстаті;
Вчитися техніки безпеки при роботі на токарному верстаті.
Воспитательные цели урока: убедить учащихся в том, что:
Знання технології виготовлення конічних і фасонних деталей з деревини на токарному верстаті дозволить створювати різні об'єкти праці;
Знання техніки безпеки при роботі на токарному верстаті, дозволить уникнути нещасних випадків.
Тип урока: Урок совершенствования и развития знаний, умений, навыков и способов действий.
Основной метод ведения урока: Объяснительно-наглядный (репродуктивный) метод.
Оборудование: оборудование школьных мастерских, доска, мел, эталон изготовляемой детали.
Література:
Тищенко А.Т., Самородский П.С., Симоненко В.Д., Шипицын Н.П. Технология. Пробний підручник для хлопчиків 7 класу / під ред. В. Д. Симоненко - Видавництво Брянського пед. університету. - Брянськ, 1995.
Підготовка вчителя технології до уроку. Навчально-методичний посібник. Автор-упоряд.: В.Г. Соловьянюк - Бірськ, 2007.
Место проведения: учебные мастерские
Хід уроку
Організаційний етап
Учитель: Здравствуйте! Сідайте!
(Учні стоять біля своїх місць і сідають після слів викладача).
Черговий, хто відсутній? (Черговий класу повідомляє про відсутніх, якщо вони є).
II. Мотивационный этап.
Учитель: Ребята! Всі ви працювали на токарному верстаті, і робили різні вироби з деревини.
- Скажіть, будь ласка, які деталі можливо зробити з деревини на токарному верстаті?
Ученики: Скалку, вазу, стакан, тарелку…
Учитель: Правильно! А яку форму потрібно надати заготівлі до отримання фасонних поверхонь?
Ученики: Нужно придать заготовке цилиндрическую форму, обтачивая ее полукруглой стамеской.
III. Тема и цели урока.
Учитель: Итак, тема сегодняшнего урока «Точение конических и фасонных деталей», обратите внимание на доску, где она записана.
Сьогодні ви будете виготовляти ручки напилка і додатковим завданням буде виготовлення шкільної указки.
IV. Подготовка к выполнению трудового задания.
1) Трудовое задание.
Учитель: От вас требуется изготовление ручки напильника. Відкрийте підручники, на сторінці 47 у таблиці 2 дана технологічна карта, де є послідовність виготовлення ручки напилка.
На первом этапе изготовления ручки напильника нужно разметить центры торцов, затем просверлить один торец Ø3 мм на глубину 6 мм (Ø3X6). Для цього вам буде потрібно лінійка, олівець, шило, коловорот і свердло.
Далее необходимо прострогать ребра рубанком до восьмигранника и пропилить под трезубец паз глубиной 5 мм.
На наступному етапі слід закріпити заготовку на верстаті і точити циліндр Ø40 по всій довжині. Потім розмітити заготовку за розмірами заданими у технологічній карті.
Протачивать циліндри необхідно під діаметри Ø27X37 і Ø30X5.
Потім фасонну поверхню точити у напрямку від а до в від с к в до Ø25 і підрізати лівий торець деталі на Ø10 і точити фасонну поверхню від а до d. Правий торець заготовки підрізати до Ø10, далі проточити фаски 2X45 º і потім потрібно шліфувати деталь.
Нарешті необхідно зняти деталь і зачистити торці.
Учитель: Следующим заданием является изготовление школьной указки.
На дошці дані необхідні розміри.
Спочатку слід розбити заготівлю за розмірами, а потім закріпити заготовку на столі. Заготівлю слід закріпити за один кінець і вставити упор у вигляді бруска. Далі прострогать ребра рубанком. Рівність заготовки слід на-віч, порівнюючи початок і кінець указки.
Ø10
Підпис: Ø10 SHAPE \ * MERGEFORMAT
600

2) Планирование работы учащимися с опорой на технологическую карту.
3) Повторение знакомых приемов работы.
4) Возможные ошибки.
а) при обтачивании циліндричних поверхонь:
часть поверхности детали осталась необработанной;
причини: недостатні розміри заготовки (мало припуску на обробку), кривизна заготівлі, неправильна її установка і неточна вивірка;
неправильные размеры обточенной поверхности;
причини: неточна установка заготовки.
5) Повторение техники безопасности.
включать станок только с разрешения учителя;
перед началом работы проверить исправность станка, наличие ограждений вращающихся частей, наличие и исправность инструментов и приспособлений, подготовить все необходимое для работы;
работать в головном уборе. Одежда должна быть застегнута на все пуговицы и не иметь свисающих концов;
во время работы прочно и надежно закреплять заготовки в патроне.
нельзя осматривать, трогать руками или измерять заготовку не выключив станка;
обо всех неисправностях в работе станка немедленно сообщать учителю.
V. Проверка готовности рабочих мест.
VI. Самостоятельное выполнение учащимися трудового задания.
VII. Подведение итогов урока с привлечением учащихся к оценке работ.
Учитель: Молодцы! Всі сьогодні відмінно попрацювали.
VIII. Уборка рабочих мест.
(За 10 хвилин до дзвінка)
VII. Домашнє завдання
Учитель: Открываем тетради и записываем домашнее задание: прочитать параграф, почитать дополнительную литературу ответить на вопросы после параграфа.
Якщо у вас немає до мене запитань, то на цьому все. Усі вільні.
До побачення!
2.3. ПЛАНИ УРОКІВ ПО ТЕХНОЛОГІЇ
Урок № 1
Раздел программы: Элементы машиноведения
Тема: Этапы создания изделий из древесины.
Класс: 6
Час: 45 хв.
Освітні цілі уроків:
1. Ознакомить учащихся с ходом действий в создании изделий из древесины;
2. Дать понятие сборке;
3. Дать понятие о специальных инструментах и технологических картах;
4. Рассказать о технологических переходах
Розвиваючі цілі уроку:
1. Вміти правильно підібрати заготовку;
2. Уметь проверять на прочность изготавливаемые детали;
3. Научиться четко, распределять переходы;
4. Формировать умение правильно составлять технологические карты.
Виховні цілі уроків:
1. Виховувати дбайливе поводження з інструментами;
2. Виховувати повагу до людей праці;
3. Виховувати сумлінне ставлення до дорученої справи.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Метод проведення уроку: евристична бесіда
Оборудование: заготовка, сборочная единица, инструкционная и технологическая карта.
Література:
Тищенко А.Т., Самородскій П.С., Симоненко В.Д., Шіпіцин Н.П. Технологія. Пробный учебник для мальчиков 6 класса / под ред. В. Д. Симоненко - Видавництво Брянського пед. університету. - Брянськ, 1995.
Підготовка вчителя технології до уроку. Навчально-методичний посібник. Автор-упоряд.: В. Г. Соловьянюк - Бірськ, 2007.
Місце проведення: Навчальні майстерні.
Хід уроку
1. Організаційний етап - (2 хв.):
1.1. Контроль відвідуваності.
1.2. Перевірка робочого одягу та готовності до уроку.
2. Повторення пройденого матеріалу - (7 хв.):
2.1. Перевірка знання матеріалу минулого заняття.
3. Вивчення нового матеріалу - (15 хв.)
3.1. Краткие сведения.
3.2. Закріплення матеріалу.
4. Вступний інструктаж - (15 хв.):
4.1. Демонстрація еталонного вироби і розбір по карті техпроцесу виготовлення.
4.2. Показ трудових прийомів.
5. Етап застосування нового матеріалу (20 хв.):
5.1. Перевірити організацію робочих місць і дотримання безпечних прийомів праці.
5.2. Перевірити правильність виконання трудових прийомів і технологічної послідовності.
6. Заключний інструктаж - (7 хв.):
6.1. Аналіз характерний помилок і причин.
6.2. Повідомлення оцінки роботи кожного учня.
6.3. Домашнє завдання.
7. Прибирання робочих місць - (5 хв.).
Урок №2
Раздел программы: Технология обработки древесины. Елементи машинознавства
Тема: Разметка заготовок из древесины.
Класс: 6
Час: 45 хв.
Освітні цілі уроків:
1. Ознакомить с предварительной разметкой;
2. Ознакомить с технологией пользования угольником при разметке;
3. Дать понятие рейсмуса;
4. Дать представление о правильном пользовании рейсмусом, шаблоном.
Розвиваючі цілі уроку:
1. Научиться осуществлять предварительную разметку;
2. Уметь с помощью угольника указывать разметки;
3. Уметь пользоваться рейсмусом, циркулем;
4. Научиться правильно, экономично применять рейсмус.
Виховні цілі уроків:
1. Виховувати дбайливе поводження з інструментами;
2. Воспитывать аккуратность;
3. Воспитывать любовь к труду
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Метод проведення уроку: евристична бесіда
Оборудование: угольник, линейка, рейсмус, циркуль, шаблон.
Література:
Тищенко А.Т., Самородскій П.С., Симоненко В.Д., Шіпіцин Н.П. Технологія. Пробный учебник для мальчиков 6 класса /под ред. В. Д. Симоненко - Видавництво Брянського пед. університету. - Брянськ, 1995.
Підготовка вчителя технології до уроку. Навчально-методичний посібник. Автор-упоряд.: В. Г. Соловьянюк - Бірськ, 2007.
Місце проведення: Навчальні майстерні.
Хід уроку
1. Організаційний етап - (2 хв.):
1.1. Контроль відвідуваності.
1.2. Перевірка робочого одягу та готовності до уроку.
2. Повторення пройденого матеріалу - (7 хв.):
2.1. Перевірка знання матеріалу минулого заняття.
3. Вивчення нового матеріалу - (15 хв.)
3.1. Краткие сведения о разметке заготовок из древесины.
3.2. Закрепление материала по разметке заготовок из древесины.
4. Вступний інструктаж - (15 хв.):
4.1. Демонстрація еталонного вироби і розбір по карті техпроцесу виготовлення.
4.2. Показ трудових прийомів.
5. Етап застосування нового матеріалу (20 хв.):
5.1. Перевірити організацію робочих місць і дотримання безпечних прийомів праці.
5.2. Перевірити правильність виконання трудових прийомів і технологічної послідовності.
6. Заключний інструктаж - (7 хв.):
6.1. Аналіз характерний помилок і причин.
6.2. Повідомлення оцінки роботи кожного учня.
6.3. Домашнє завдання.
7. Прибирання робочих місць - (5 хв.).
Урок № 3
Раздел программы: Творческие проекты.
Тема: Проект.
Класс: 6
Час: 45 хв.
Освітні цілі уроків:
1. Ознайомити учнів з розробкою проектів;
2. Розповісти про техніку безпеки.
Розвиваючі цілі уроку:
Вміти правильно давати обгрунтування проекту.
Знати техніку безпеки.
Виховні цілі уроків:
Знання теорії розробки і виготовлення проекту дозволить заощадити час і збільшити продуктивність.
2. Знання техніки безпеки, дозволить уникнути нещасних випадків.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Метод проведення уроку: евристична бесіда
Обладнання: наочні посібники.
Література:
Тищенко А.Т., Самородскій П.С., Симоненко В.Д., Шіпіцин Н.П. Технологія. Пробний підручник для хлопчиків 10 класу / під ред. В.Д. Симоненко - Видавництво Брянського пед. університету. - Брянськ, 1995.
Підготовка вчителя технології до уроку. Навчально-методичний посібник. Автор-упоряд.: В.Г. Соловьянюк - Бірськ, 2007.
Місце проведення: Навчальні майстерні.
Хід уроку
1. Організаційний етап - (3 хв.):
1.1. Контроль відвідуваності.
1.2. Перевірка робочого одягу та готовності до уроку.
2. Повторення пройденого матеріалу - (7 хв.):
2.1. Перевірка знання матеріалу минулого заняття.
2.2. Питання класу:
а) що називається проектом?
б) як розробляється рекламний проспект?
3. Вивчення нового матеріалу - (20 хв.)
3.1. Короткі відомості з розробки проектів.
3.2. Закріплення матеріалу з поставленим вимогам.
4. Вступний інструктаж - (15 хв.):
4.1. Показ трудових прийомів.
5. Етап застосування нового матеріалу (20 хв.):
5.1. Перевірити організацію робочих місць і дотримання безпечних прийомів праці.
5.2. Перевірити правильність виконання трудових прийомів і технологічної послідовності.
6. Заключний інструктаж - (6 хв.):
6.1. Аналіз характерний помилок і причин.
6.2. Повідомлення оцінки роботи кожного учня.
6.3. Домашнє завдання.
7. Прибирання робочих місць - (5 хв.).
Урок №4
Раздел программы: Творческие проекты.
Тема: Элементы конструирования при обработки древесины на вертикально-фрезерном станке.
Класс: 6
Час: 45 хв.
Освітні цілі уроків:
1. Ознайомити учнів з елементами конструювання;
2. Розповісти про техніку безпеки.
Розвиваючі цілі уроку:
Вміти правильно розповідати основні визначення елементів конструювання;
Знати техніку безпеки.
Виховні цілі уроків:
Знання теорії елементів конструювання дозволить розробляти конструкцію якого-небудь виробу.
2. Знання техніки безпеки, дозволить уникнути нещасних випадків.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Метод проведення уроку: евристична бесіда
Обладнання: наочні посібники.
Література:
Тищенко А.Т., Самородскій П.С., Симоненко В.Д., Шіпіцин Н.П. Технологія. Пробний підручник для хлопчиків 10 класу / під ред. В.Д. Симоненко - Видавництво Брянського пед. університету. - Брянськ, 1995.
Підготовка вчителя технології до уроку. Навчально-методичний посібник. Автор-упоряд.: В.Г. Соловьянюк - Бірськ, 2007.
Місце проведення: Навчальні майстерні.
Хід уроку
1. Організаційний етап - (2 хв.):
1.1. Контроль відвідуваності.
1.2. Перевірка робочого одягу та готовності до уроку.
2. Повторення пройденого матеріалу - (7 хв.):
2.1. Перевірка знання матеріалу минулого заняття.
2.2. Питання класу:
а) хто є автором методу фокальних об'єктів?
б) у чому полягає метод фокальних об'єктів?
3. Вивчення нового матеріалу - (15 хв.)
3.1. Короткі відомості елементів конструювання.
3.2. Закріплення матеріалу з поставленим вимогам.
4. Вступний інструктаж - (10 хв.):
4.1. Показ трудових прийомів.
5. Етап застосування нового матеріалу (20 хв.):
5.1. Перевірити організацію робочих місць і дотримання безпечних прийомів праці.
5.2. Перевірити правильність виконання трудових прийомів і технологічної послідовності.
6. Заключний інструктаж - (6 хв.):
6.1. Аналіз характерний помилок і причин.
6.2. Повідомлення оцінки роботи кожного учня.
6.3. Домашнє завдання.
7. Прибирання робочих місць - (5 хв.).
Урок №5
Раздел программы: Творческие проекты.
Тема: Основные требования к проектированию изделий.
Класс: 6
Час: 45 хв.
Освітні цілі уроків:
1. Ознайомити учнів з основними вимогами до проектування виробів;
2. Розповісти про техніку безпеки.
Розвиваючі цілі уроку:
Вміти правильно розповідати основні вимоги, що пред'являються до проектування виробів;
Знати техніку безпеки.
Виховні цілі уроків:
Знання вимог до проектування виробів дозволити полегшити його виготовлення;
2. Знання техніки безпеки, дозволить уникнути нещасних випадків.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Метод проведення уроку: евристична бесіда
Обладнання: наочні посібники.
Література:
Тищенко А.Т., Самородскій П.С., Симоненко В.Д., Шіпіцин Н.П. Технологія. Пробний підручник для хлопчиків 10 класу / під ред. В.Д. Симоненко - Видавництво Брянського пед. університету. - Брянськ, 1995.
Підготовка вчителя технології до уроку. Навчально-методичний посібник. Автор-упоряд.: В.Г. Соловьянюк - Бірськ, 2007.
Місце проведення: Навчальні майстерні.
Хід уроку
1. Організаційний етап - (2 хв.):
1.1. Контроль відвідуваності.
1.2. Перевірка робочого одягу та готовності до уроку.
2. Повторення пройденого матеріалу - (6 хв.):
2.1. Перевірка знання матеріалу минулого заняття.
2.2. Питання класу:
а) назвіть основні вимоги до проектування виробів?
б) що називають технологічністю вироби?
в) що таке ергономіка?
г) які вимоги містить в собі екологічність виробу?
3. Вивчення нового матеріалу - (20 хв.)
3.1. Короткі відомості про основні вимоги до проектування виробів.
3.2. Закріплення матеріалу з поставленим вимогам.
4. Вступний інструктаж - (10 хв.):
4.1. Показ трудових прийомів.
5. Етап застосування нового матеріалу (20 хв.):
5.1. Перевірити організацію робочих місць і дотримання безпечних прийомів праці.
5.2. Перевірити правильність виконання трудових прийомів і технологічної послідовності.
6. Заключний інструктаж - (6 хв.):
6.1. Аналіз характерний помилок і причин.
6.2. Повідомлення оцінки роботи кожного учня.
6.3. Домашнє завдання.
7. Прибирання робочих місць - (5 хв.).
Урок №7
Раздел программы: Творческие проекты.
Тема: Техническая эстетика изделий.
Класс: 6
Час: 45 хв.
Освітні цілі уроків:
1. Ознайомити учнів з основами технічної естетики;
2. Розповісти про «золотий перетин»;
3. Розповісти про техніку безпеки.
Розвиваючі цілі уроку:
Вміти правильно виконувати поділ фігур на основі «золотого перетину»;
Знати техніку безпеки.
Виховні цілі уроків:
Уміння виконувати поділ фігур на основі «золотого перетину»;
2. Знання техніки безпеки, дозволить уникнути нещасних випадків.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Метод проведення уроку: евристична бесіда
Обладнання: наочні посібники, інструменти й устаткування шкільних майстерень.
Література:
Тищенко А.Т., Самородскій П.С., Симоненко В.Д., Шіпіцин Н.П. Технологія. Пробний підручник для хлопчиків 10 класу / під ред. В.Д. Симоненко - Видавництво Брянського пед. університету. - Брянськ, 1995.
Підготовка вчителя технології до уроку. Навчально-методичний посібник. Автор-упоряд.: В.Г. Соловьянюк - Бірськ, 2007.
Місце проведення: Навчальні майстерні.
Хід уроку
1. Організаційний етап - (2,5 хв.):
1.1. Контроль відвідуваності.
1.2. Перевірка робочого одягу та готовності до уроку.
2. Повторення пройденого матеріалу - (6 хв.):
2.1. Перевірка знання матеріалу минулого заняття.
2.2. Питання класу:
а) що називається технічною естетикою?
б) як проводяться поділ фігур на основі «золотого перетину»?
в) які пропорційні співвідношення ви знаєте?
г) в які кольори треба фарбувати небезпечні частини різних пристроїв?
3. Вивчення нового матеріалу - (20 хв.)
3.1. Короткі відомості про інструменти необхідних для поділу фігур на основі «золотого перетину»
3.2. Технічна естетика.
3.3. Закріплення матеріалу з технічної естетики виробів.
4. Вступний інструктаж - (13 хв.):
4.1. Показ трудових прийомів.
5. Етап застосування нового матеріалу (25 хв.):
5.1. Перевірити організацію робочих місць і дотримання безпечних прийомів праці.
5.2. Перевірити правильність виконання трудових прийомів і технологічної послідовності.
6. Заключний інструктаж - (6 хв.):
6.1. Аналіз характерний помилок і причин.
6.2. Повідомлення оцінки роботи кожного учня.
6.3. Домашнє завдання.
7. Прибирання робочих місць - (5 хв.).

ВИСНОВОК
Целью курсовой работы являлась разработка методического пособия для изучения технологии обработки древесины на вертикально-фрезерном станке.
Сучасний етап науково-технічного прогресу, та й будь-які інші історичні етап характеризуються серйозними змінами, що відбуваються в техніці, технології та організації виробництва, вимагають від людини будь-якої професії мобільності трудових функцій, здатності адаптуватися до нової, сучасної техніки і технології.
Завданнями курсової роботи були:
Огляд теоретичної та методичної літератури з теми курсової роботи.
Изучить устройство вертикально-фрезерного станка.
Разработать методическое пособие для изучения технологии обработки древесины на вертикально-фрезерном станке.
Методами курсової роботи при виконанні поставлених завдань були:
Теоретический анализ научно-технической и методической литературы по технологии обработки древесины на вертикально-фрезерном станке.
Застосування логічних прийомів порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення для побудови дедуктивних і індуктивних умовиводів, представлених у викладі даної роботи.
На основе проведенного исследования сформулируем следующие выводы: в результате данной работы нами разработано методическое пособие для изучения технологии обработки древесины на вертикально-фрезерном станке

ЛІТЕРАТУРА
1. Ангеловскі К. Вчителі та інновації. М., 2001.
2. Артоболевський С. І. Теорія механізмів і машин. - М.: «Вища школа», 2005.
3. Ахіяров К.Ш., Атутов П.Р., Тагара Р. З. Політехнічна спрямованість навчання основам наук в освітній школі: Учеб. посіб. для студентів педагогічних інститутів. - М., 2000.
4. Вибір методів навчання в середній школі. / Под ред. Ю.К. Бабанського. М., 2001.
5. Заняття з трудового навчання: 6 - 7 кл.: Посібник для вчителя / Г.Б. Волошин та ін; Під ред. Д. О. Тхоржевський. - М., 2000.
6. Кирилова Г. Д. Теорія і практика розвивального навчання. - М., 2002.
7. Кочетов А. І. Трудове виховання школярів. - Мінськ, 1991.
8. Короткий автомобільний довідник. НИИАТ. М.: Машинобудування, 2007.
9. Кругліков Г. І. Теоретичні основи методики викладання технології. - Курськ, 1998.
10. Лернер І. Я. Дидактичні основи методів навчання. М., 2001.
11. Машинобудування: Енциклопедія в 40 т. / Ред .- сост.В.Ф. Платонов, М.: Машинобудування, 1997. - Стор 97.
12. Методика навчання учнів технології: Книга для вчителя / Н.Л. Бронніков, Г.І. Кругліков, В.Д. Симоненко. - Брянськ; Ішим, 1998.
13. Пожидаєва С. П. Курсові та випускні кваліфікаційні роботи на факультеті технології та підприємництва (методичні рекомендації). - Бирск: держ. соц-пед. Акад., 2006.
14. Самородскій П. С. Дидактичні основи спеціальної підготовки вчителя технології і підприємництва. - Брянськ: Видавництво БДПУ, 1999. - Стор. 256.
15. Самородскій П. С. Дидактична система конструкторсько-технологічної підготовки майбутнього вчителя технології і підприємництва. - Брянськ: Видавництво БДПУ, 2000 - Стор. 230.
16. Самородскій П. С., Симоненко В. Д. Технологія обробки конструкційних матеріалів: Навчальний посібник для студентів індустріально-педагогічних, технолого-економічних факультетів педінститутів і вчителів праці .- Брянськ: Видавництво БГПІ, 1994 .- Стор. 280.
17. Самородскій П. С., Симоненко В. Д. Теорія механізмів і машин: Навчальний посібник для студентів педвузів спеціальностей «Технологія і підприємництво» та «Інженер-педагог». - Брянськ: Видавництво БДПУ, 2001. - Стор. 80.
18. Самородскій П. С. Основи розробки творчих проектів: Короткий курс лекцій з машинознавства для студентів технолого-економічних факультетів педвузів. - Брянськ: Видавництво БДПУ, 1999.
19. Симоненко В. Д., Овечкін В. П. Основи технології. - Брянськ: Видавництво БДПУ, 1999. - Стор. 180.
20. Симоненко В. Д., завзятість М. В., Матяш М. В. Технологічна освіта школярів. Теоретико-методологічні аспекти / За ред. В. Д. Симоненко. - Брянськ: Видавництво БДПУ, 1999. - Стор. 230.
21. Соловьянюк В. Г. Основні поняття технологічної освіти. - Бірськ, 2005.
22. Соловьянюк В. Г. Педагогічні аспекти технологій навчання - БірГПІ, 2004.
23. Соловьянюк В. Г. Підготовка вчителя технології. - Бірськ, 2005.
24. Тагара Р. З. Технологічна освіта. - М.: Изд-во РАЙ, 2002.
25. Технологія 5. Під ред. Симоненко В.Д. - Брянськ, 2002.
26. Технологія 6. Під ред. Симоненко В.Д. - Брянськ, 2002.
27. Тхоржевський А. Д. Методика трудового навчання з практикумом. - М., 2001.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Виробництво і технології | Курсова
158.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Технологія обробки деревини
Технологія художньої обробки деревини
Технологія обробки деревини Елементи машинознавства
Технологія художньої обробки деревини на уроках праці
Проектування безперервно-потокової лінії механічної обробки деталей на металорізальних верстатах
Розробка методики формування в учнів системи знань і вмінь з технології обробки металу не верстатах
Розробка методики формування в учнів системи знань і вмінь з технології обробки металу не верстатах 2
Розробка методики формування в учнів системи знань і вмінь з технології обробки металу не верстатах 3
Технології обробки деревини і методологія її вивчення
© Усі права захищені
написати до нас