Тестування в ІСУ

Соціометричні тести являють собою своєрідні стандартизовані методики вимірювання міжособистісних відносин у малих групах. При відповідях на непрямі питання випробовувані роблять послідовний вибір членів групи, людей, яким надають перевагу або відкидала у певних конкретних ситуаціях. Такі методики застосовують для вивчення динаміки внутрішніх міжособистісних відносин у різних вікових групах, виявлення замкнених угруповань, ступеня внутрішньогрупової згуртованості, мотиваційної структури групи і її конфліктних зон [2, с. 23].
Традиційно призначення психологічних тестів полягало в тому, щоб вимірювати відмінності між людьми або між реакціями однієї людини в різних умовах. Однією з ранніх проблем, що спонукали до розробки психологічних тестів, було виявлення розумово відсталих. Крім цього, потужний імпульс початкового розвитку тестів було задано прагненням задовольнити потреби освіти. Маються на увазі знамениті тести Біне, з яких і почалося інтелектуальне тестування. В даний час школи входять до числа основних користувачів тестів. Розподіл дітей за здібностями з метою максимально використовувати можливості різних типів шкільного навчання, виявлення розумово відсталих, з одного боку, та обдарованих учнів - з іншого боку, освітнє і професійне консультування учнів середніх шкіл та студентів коледжів, відбір у професійні та інші спеціальні школи - ось лише деякі приклади використання тестів в освіті [1, с. 17].
Відбір і розподіл персоналу на промислових підприємствах - ще одна важлива область застосування психологічного тестування. Від оператора на лінії збирання або діловода до управлінців вищої ланки навряд чи знайдеться робота, для якої тестування не виявилося б корисним при вирішенні питання про наймання, розподіл обов'язків, переведення на нове місце, підвищення по службі або звільнення. Ефективне застосування тестів у більшості таких ситуацій, особливо що стосуються висококваліфікованої праці, можливо лише тоді, коли тести використовують як доповнення до спеціального співбесіди з кандидатами, що створює умови - у вигляді біографічного контексту - для правильної інтерпретації тестових показників конкретного кандидата. Тим не менш, тестування становить важливу частину повної програми управління трудовими ресурсами [1, с. 17].
Тести зазвичай використовуються в якості допоміжних засобів при прийнятті рішень, пов'язаних з професійною діяльністю, включаючи індивідуальне профконсультування і рішення керівників організацій, що стосуються підбору і розстановки кадрів. Відповідні структури торгово-промислового сектору, урядових установ усіх рівнів, від федерального до місцевого, і різних родів військ використовують практично всі доступні види тестів для ухвалення кадрових рішень. Нерідко комплексні батареї здібностей і тести спеціальних здібностей розроблялися саме для подібного застосування, як і ситуаційні тести. Усе більше застосування у цій сфері знаходять особистісні та біографічні опитувальники [1, с. 535].
Дуже близьке по цілях застосування психологічного тестування має місце в збройних силах за відборі та розподілі військовослужбовців.
Використання тестів в індивідуальному консультуванні поступово розширилося від вузьконаправлених рад щодо навчальних і професійних планів до розгляду всіх аспектів життя людини. Посилюється використання тестів для поліпшення саморозуміння і особистісного зростання. Цілком очевидно, що тести застосовують при вирішенні широкого кола практичних проблем. Однак не слід забувати і про те, що такі тести - важливий засіб фундаментальних досліджень. Психологічні тести служать стандартизованими інструментами дослідження різноманітних проблем при дослідженні систем управління.
1.3. Критерії якості тестів
До тестів пред'являються певні вимоги. Основними з них є валідність, надійність, наявність тестових норм, соціальна адаптація тестових методик.
Визначаючи однакові для всіх психологічних методів діагностики придатності критерії, Г. Шанц, наприклад, не виділяє особливо тестування, вважаючи, що воно - за показниками якості - повинно вписуватися в порівнянний-пятіелементний - ряд інших інструментів відбору:
1. надійність;
2. валідність;
3. об'єктивність;
4. економічність;
5. корисність [4, с.114].
Валідність (англ. valid - дійсний, придатний, що має силу) - один з найважливіших критеріїв якості тесту, що означає придатність тесту для вимірювання того, що він за задумом повинен вимірювати; або інакше: відповідність тестової методики вимірюваному концепту. Якщо, наприклад, проводиться тестування піддослідних на визначення їх інтелектуальних здібностей, то навряд чи доцільно за допомогою одного і того ж тесту оцінювати ще і типи їх темпераменту. Перевірка тесту на валідність включає ряд процедур, головними з яких є процедури валідизації (валідації). Визначається валідація допомогою кореляції результатів тестування з успішністю виконання відповідної діяльності. Наприклад, якщо з групою піддослідних проведено тестування на визначення загальних здібностей, то процес валідації можна представити як встановлення кореляційних зв'язків отриманих даних тестування з результатами обстеження цих же випробовуваних на предмет виявлення загальних здібностей по іншим перевіреним і надійним методиками. Валідність вважається досить високою, якщо коефіцієнт кореляції буде більше 0,6. При значенні коефіцієнта кореляції 0,45-0,65 валідність вважається цілком задовільною [2, с. 54].
Надійність - один з важливих критеріїв його якості, що відноситься до точності психологічних вимірювань. Чим вище надійність тесту, тим відносно вільніше він від похибок вимірювань. Надійність тесту розглядається як стійкість (стабільність) результатів при повторному тестуванні на тій же вибірці випробуваних. Повторне тестування зазвичай проводиться через два тижні після першого тестування. Вважається, що при коефіцієнті кореляції більше 0,75 рівень надійності тесту цілком прийнятний.
Кожен тест слід супроводжувати відомостями про його надійність. Інформація, що повідомляється міра надійності характеризує тест лише в разі його проведення в стандартних умовах і з людьми, що мають схожість з тими, хто входив до складу нормативної виробітку. Отже, при описі тесту потрібно точно вказувати і характеристики цієї вибірки, разом із типом виміряної на ній надійності.
Теоретично, різновидів тестової надійності може бути дуже багато, проте практичне застосування знаходять лише кілька типів надійності. Оскільки всі типи надійності стосуються ступеня узгодженості або відповідності між двома незалежно отриманими множинами показників, їх все можна виразити у вигляді коефіцієнта кореляції, який сприяє вимірюванню надійності тесту.
Існують прийоми перевірки надійності тестів. Вони включають повторне тестування, паралельне тестування, прийом роздільного корельованості (внутрішня кореляція висловлювань), використання дисперсійного аналізу, факторний аналіз [11, с. 82].
Виділяють такі типи надійності:
· Ретестовой надійність (найочевидніший і зрозумілий метод визначення надійності результатів тесту - його повторне проведення;
· Надійність взаємозамінних форм (один із способів уникнути труднощів, з якими доводиться стикатися при визначенні ретестовой надійності, - використання взаємозамінних форм тесту);
· Надійність еквівалентних половин тесту (міру надійності можна визначити і на підставі одноразового застосування єдиної форми тесту, користуючись для цього різними процедурами розщеплення тесту на дві рівноцінні половини) та ін [1, с. 114].
Надійність (достовірність) тестування формально виводиться з аксіом класичної теорії тестів. Вихідним пунктом є припущення, що дисперсія спостережуваних значень сумарно складена з дисперсії істинних значень і дисперсії помилок:
(2)
Шляхом ряду перетворень далі показують, що достовірність тесту зображується формулою:
(3)
Достовірність, відповідно, дорівнює частки істинної дисперсії від загальної дисперсії. Якщо загальна дисперсія непомильна, достовірність досягає максимального значення 1. При практичному знаходженні достовірності з'являється проблема неможливості емпірично виявити оцінки, які зустрічаються у вищенаведених равенствах. Для можливості визначення величини помилки і цим - величини істинної оцінки як допоміжна конструкція вводиться поняття паралельного, або еквівалентного виміру. Два виміри називаються паралельними, якщо їх справжнє значення і дисперсія значень помилок однакові, звідси також випливає, що при паралельних вимірах очікувані оцінки (середнє значення) і дисперсія спостережуваних оцінок однакові. За допомогою цього припущення можна показати, що співвідношення між двома паралельними вимірами (rx, y) якраз відповідає визначенню достовірності, а саме дорівнює відношенню дійсної дисперсії до спостерігається:
(4)
Таким чином, достовірність інструменту тесту можна визначити в обхід двох паралельних вимірювань.
Формулу 3 можна перетворити:
(5)
Використовуючи формулу (1) отримуємо:
(6)
Або
(7)
Значення, виведене з рівності достовірності, називається стандартною помилкою тексту. Вона виявляє середнє відхилення помилки від істинного значення [4, с.117].
Проблеми валідності і надійності тісно взаємопов'язані. Однак валідність розраховується щодо об'єкта дослідження (стосовно випробуваним), надійність саме - щодо предмета психодіагностичного дослідження (психологічних властивостей або рис особистості).
Надійність не обов'язково передбачає валідність. Вона є необхідним, але недостатньою умовою валідності. Справедливо наступна нерівність: валідність надійність. Це означає, що валідність тесту не може перевищувати його надійність [2, с. 54].
Під об'єктивністю розуміється ступінь, в якій результати тестування не залежать від перевіряючого. Об'єктивність в наявності, якщо різні дослідники одного перевіряється прийшли до ідентичних результатами [4, с.114].
Норма тесту визначається в результаті тестування великої вибірки випробовуваних певного віку і статі з наступним усередненням отриманих oценок і диференціацією по ряду релевантних показників. Згідно р.с Немову, норма тесту - це середній рівень розвитку великої сукупності людей, схожих на даного випробуваного з низки соціально-демографічних характеристик.
Поняття «норма тесту» пов'язане з поняттям «репрезентативність». Репрезентативність (франц. redivsentatif - показовий) - властивість вибіркової сукупності представляти характеристики генеральної сукупності. Репрезентативність означає: з деякої наперед заданої або певної статистичною похибкою можна вважати, що запропонований у вибірковій сукупності розподіл досліджуваних ознак відповідає їх реальному розподілу [2, с. 55].
Для встановлення норми тесту та стандартизації тестової методики потрібно заздалегідь визначити обгрунтованість вибірки і провести статистичні розрахунки по визначенню їх репрезентативності. Операції з аналізу і розрахунку тестових норм (а отже, і перевірки їх на репрезентативність) проводяться з використанням математичних методів (в основному на комп'ютері). У разі негативних результатів (відсутності стійких тестових норм) вдаються до обстеження більш широкої вибірки або відмовляються від плану використання даного тесту.
Всякі норми з часом, як правило, змінюються відповідно до умов, що змінюються соціально-культурної життєдіяльності людей. Р.с Нємов зазначає, що «норми інтелектуального розвитку, встановлені в першій чверті нашого століття, не підходять для його останньої чверті, так як за цей час рівень розвитку мислення людей значно виріс». Відповідно до встановленого серед психологів правилом один раз на п'ять років норми тесту, особливо інтелектуального, повинні переглядатися.
Валідність, надійність, відповідність тестовим нормам (репрезентативність) є основними вимогами психометрії. Їх об'єктивний характер, можливість повторної перевірки результатів тестування є гарантією достовірної психологічної інформації.
Соціальна адаптація тестових методик - дана вимога висунуто порівняно недавно. І пов'язано це з необхідністю адаптації тестових методик, запозичених з інших країн, до нових регіональних і соціальних умов. Р.с Нємов з цього приводу пише: "Якщо, наприклад, створений у Європі тест інтелекту вперше застосовується в країні, де домінуючим у структурі інтелекту є не словесно-логічне, а образне чи практичне мислення, то він обов'язково повинен бути соціокультурно адаптований. У Інакше, застосовуючи його у первісному, неадаптованих варіанті, ми, швидше за все, отримаємо низькі результати, які не будуть відповідати рівню розвитку мислення у жителів цієї країни ».
Робота з переоцінки тестових методик за своїм обсягом фактично відповідає конструювання оригінальної методики. «З цієї точки зору запозичення зарубіжних общедіагностіческіх тестів здібностей, рис характеру, інтересів і т.п. зовсім не виявляється найкоротшим шляхом до психодіагностики. Цей шлях здається коротше тільки тим, хто свідомо чи через незнання нехтує принципами психометрики »[2, с. 56].
Таким чином, застосування тестування в дослідженні систем управління є досить важливим моментом.
Тестування - дослідження висловлювань, що дозволяють отримати об'єктивне відображення властивостей і кількісних параметрів діяльності людей. Тест - система висловлювань або оцінок комплексу питань, в яких закодована будь-яка проблема.
В управлінні за допомогою тестування можна дослідити проблеми використання ресурсів (зокрема, найважливішого з них - часу), рівень кваліфікації персоналу, розподіл функцій управління, поєднання формального і неформального управління, стиль управління та ін Тестування становить важливу частину повної програми управління трудовими ресурсами. Найбільш повно сутність тестів розкривається в їх класифікації. Велику роль у дослідженні за допомогою тестування грає конструкція тесту. Тест включає набір висловлювань і оцінок з визначеної проблеми або ситуації. При складанні тесту необхідно враховувати його основні характеристики: валідність, надійність, відповідність тестовим нормам.
До побічних критеріям якості тестів відносяться:
- Нормований;
- Порівнянність;
- Доцільність (корисність);
- Економічність.

2. МЕТОДОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕСТОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ
2.1. Принципи організації і проведення тестування
При дослідженні систем управління важливу роль відіграє організація та проведення тестування.
Система управління - це сукупність двох взаємодіючих підсистем (керуючої і керованої - об'єкт управління), утворюють нову систему - систему управління. Ефективність управління системою розглядається як ступінь досягнення мети функціонування [9, c.4].
Система управління підприємством повинна відповідати сучасним ринковим умовам:
· Володіти високою гнучкістю виробництва, що дозволяє швидко змінювати асортимент виробів (послуг). Це обумовлено тим, що життєвий цикл продукції (послуг) став коротше, а різноманітність виробів і обсяг випуску разових партій - більше;
· Бути адекватною складної технології виробництва, що вимагає абсолютно нових форм контролю, організації та поділу праці;
· Враховувати серйозну конкуренцію на ринку товарів (послуг), в корені змінила ставлення до якості продукції, потребовавшую організувати післяпродажне обслуговування та додаткові фірмові послуги;
· Враховувати вимоги до рівня якості обслуговування споживачів і часу виконання договорів, які стали занадто високими для традиційних виробничих систем і механізмів прийняття управлінських рішень;
· Враховувати зміну структури витрат виробництва;
· Брати до уваги необхідність врахування невизначеності зовнішнього середовища.
Для вирішення представлених проблем існує об'єктивна необхідність у дослідженнях, аналізі існуючого стану [9, c.4].
При проведенні тестування слід використовувати такі методологічні принципи:
1. Проблема - це протиріччя, яке постає нам іноді в якості абсурду (несподівано, незвично, незбагненно, нелогічно, абстрактно). Методологія роботи з проблемою забезпечує якісне планування дослідження, і його організацію.
2. Принцип оцінки: будь-які події, явища, суперечності ми оцінюємо за критеріями важливості, об'єктивності, актуальності, зв'язки з іншими явищами, складності.
3. Принцип розпізнавання. Завжди виникає необхідність ототожнення, порівняння, визначення класу явища, належності до певної типологічної групи. Це дозволяє глибше зрозуміти нове явище, визначити його властивості і характер, зробити оцінку більш істотною.
Методологічні принципи дослідження допомагають знайти ефективний варіант його проведення, цілеспрямованого здійснення. Принципи - це правила діяльності, які її, з одного боку, обмежують, а з іншого боку - підтримують, тому що вони відображають концентрований досвід успішного дослідження [5, с. 18].
Організація проведення тестування багато в чому залежить від вірного підбору і дотримання принципів тестування (додаток Б). До основних принципів тестування, які знаходять своє застосування в дослідженні систем управління, відносяться принципи дієвості та достовірності.
Дієвість тесту - точність, з якою тест, інтерв'ю і т.п. оцінює те, для чого він був розроблений, або виконує визначену йому функцію. Дієвість відповідає на питання: «Оцінює чи цей тест те, для оцінки чого він був призначений?». Дієвість тесту завжди визначається по тому, що він оцінює. При наймі на роботу термін «дієвість» означає, що тест відноситься до виконання даної роботи, іншими словами, що результати тесту повинні дати уявлення про здатність людини виконувати певну роботу. Якщо це не підтверджується, то подальша перевірка не має ніякого сенсу. Тестування характеризується двома основними параметрами, які показують його дієвість: ефективністю критеріїв і дієвістю змісту [3, c. 100].
Ефективність критеріїв - ефективність, заснована на тому, що бали тесту (прогноз) пов'язані з рівнем виконання (критерій). Ефективність критеріїв вказує на те, що тест («прогноз») знаходиться у відповідності до вимог, що висуваються до даного виду діяльності («критерій»). Демонстрація дієвості критеріїв передбачає доказ того, що ті, хто успішно проходять випробування, добре працюють, і навпаки. Тобто тест дієвий, якщо люди, які набрали більшу кількість очок при тестуванні, найкращим чином відповідають даної діяльності. З точки зору психіки, прогноз - це оцінка, яку ви намагаєтеся зв'язати з критерієм - виконання реальної роботи.
Дієвість змісту - тест, зміст якого ефективно, містить ряд завдань і навичок, дійсно необхідних для виконання даної роботи.
Дієвість змісту - набір завдань і навичок, включених в тест, необхідних для виконання даної роботи.
Основне завдання - визначити зміст роботи у вигляді поведінкових стереотипів, потім випадковим чином здійснити набір цих завдань і зразків поведінки і включити їх в тести. Прикладом служить тест на швидкість друкування при наймі друкарки. Якщо цей тест - достовірний зразок роботи друкарки, то він, можливо, змістовно дієвий.
Доказ змістовної дієвості тесту на практиці складніше, ніж у теорії. Довести, що завдання, пропоновані випробуваним при тестуванні, насправді є зразком завдань, що виконуються в процесі реальної роботи, і що умови тестування адекватні реальним робочим умовам, не завжди легко [5, c. 197].
Крім дієвості є інша важлива характеристика тесту - достовірність.
Достовірність - сталість балів, набраних одним і тим же людиною при повторному тестуванні з тими ж еквівалентними тестами.
Достовірність тесту оцінює його стійкість, тобто сталість результатів, отриманих одним і тим же піддослідним при повторному проходженні подібного чи схожого тіста.
Існує кілька способів оцінки стабільності або достовірності тесту. Наприклад, людині робиться один і той же тест в два різних моменту часу і результати порівнюються. Це називається оцінкою повторного тестування, це означає, що вдруге надається еквівалентний тест. Це називається еквівалентної оцінкою. Інший спосіб визначення достовірності тесту - визначення його внутрішньої стійкості [16, c. 197].
Виділяють також такі принципи тестування.
1. Принцип наукової обгрунтованості передбачає високий науковий потенціал тестуючого, його професійну практичну підготовку на основі професійно-етичних стандартів у галузі тестування. Дотримання цього принципу сприяє усуненню помилок діагноста і артефактів (штучних, помилкових фактів, отриманих в результаті неправильного застосування тестових методик).
2. Принцип забезпечення суверенних прав особистості піддослідних означає виключення обманного шляху в тестовому дослідженні систем управління. Це принцип охороняє право індивіда відмовлятися від участі в тестуванні, захищає таємницю його особистості.
3. Принцип об'єктивності висновків передбачає неупереджений підхід до результатів тестування з боку користувача. На нього не повинні впливати загальне враження про особу обстежуваного, симпатії і антипатії, суб'єктивний стан і настрій.
4. Принцип ефективності пропонованих рекомендацій забезпечує дотримання відповідних запобіжних заходів, спрямованих проти неправильного використання і невірної інтерпретації отриманої інформації, переданої випробуваному.
5. Принцип конфіденційності передбачає надання інформації тільки тим, кому вона призначається.
6. Принцип професійної таємниці забезпечує нерозголошення змісту тестових методик і результатів їх застосування без персональної згоди тієї особи, яке було обстежено [2, с. 68].
У загально вигляді морально-етичні норми можуть бути представлені у вигляді правил, які повинні дотримуватися будь-які користувачі тестування.
1. Тестування повинне проводитися за участю професійного психолога - фахівця з психодіагностики або при його участі в якості консультанта.
2. Людину не можна піддавати обстеженню проти його волі або обманним шляхом. Людина, якщо це не обумовлено законом, має право знати результати свого тестування випробовуваний повинен бути інформований про цілі тестування і способи використання його результатів.
3. Тестує повинен забезпечити конфіденційність інформації, отриманої від випробуваного на основі «особистої довіри».
2.2. Склад і вибір методів тестування
В даний час практика тестування нараховує безліч методичних прийомів і підходів використання яких дозволяє вирішувати безліч проблем у сфері управління підприємством.
Більш витончені в методологічному відношенні дослідження останніх двох десятиліть надали істотну підтримку застосуванню ретельно сконструйованих особистісних тестів при прийнятті кадрових рішень у різноманітних контекстах. Важливий і ще недостатньо досліджений питання стосується визначення найбільш релевантних вимірювань особистості по відношенню до конкретних спеціальностях або домами спеціальностей. Наприклад, у той час як одні види роботи можуть вимагати високого ступеня товариськості, інші вимагають від працівника прямо протилежної якості [1, с. 398].
Намагаючись добитися систематичної класифікації рис особистості, деякі фахівці звернулися до факторного аналізу. Цей метод ідеально підходить для скорочення кількості категорій, необхідних для пояснення поведінкових феномену шляхом пошуку стійких паттернів у їх появі. Існує безліч способів застосування факторного аналізу в дослідженні рис особистості. Один з цих способів зосереджений на використанні даних особистісних опитувальників, ілюструється серією досліджень Гілфорда і його співробітників. Замість того щоб корелювати сумарні показники за існуючими опросникам, ці дослідники обчислювали интеркорреляций між окремими пунктами з багатьох особистісних опитувальників. В якості проміжного продукту даного дослідження були розроблені три особистісних опитувальника, об'єднані з часом в один інструмент - Гілфорда-Ціммермана обстеження темпераменту. Цей опитувальник дає окремі показники для 10 рис, а кожен показник грунтується на 30 різних пунктах. Приклади цих рис включають стриманість, домінування, емоційну стійкість і дружелюбність.
Значна частина поточних досліджень зосереджена на з'ясуванні корисності «пятифакторную моделі» структури особистості - у її різних формах - для передбачення критеріїв виконання роботи.
«Пятифакторную модель» (Fife-Factor Model або скорочено, FFM) символізує надзвичайний рівень порозуміння серед дослідників особистості, які належать до різних шкіл факторно-аналітичних досліджень. Конкретний вид, в якому ця модель представлялася, послужив причиною серйозної її критики. По суті, FFM - це спроба використати ієрархічну модель аналізу з метою спростити стала неозорої колекцію даних про емоційний поведінці індивідуумів. Отже, вона надає інформацію, з якою легше працювати при оцінюванні конкретних людей і прогнозуванні їх поведінки в окремих ситуаціях. Фактори цієї моделі є описовими, а не пояснювальними, і вони не належать до розряду тих, що лежать в основі окремих завдань чи специфічних тестів, з яких вони вилучені.
Хоча деякі дослідники протягом останніх років сходилися на думці, що п'ять чинників - як раз те число, яке необхідне для пояснення більшості кореляцій між величезною кількістю дескрипторів особистості, найбільш відповідне для конкретних цілей число чинників було б краще охарактеризувати як 5 2.
Відповідно до даної моделі виділяють п'ять головних областей дослідження: нейротизм, екстраверсія, відкритість досвіду, товариськість, свідомість [1, с. 399].
Популярність даної моделі в дослідженнях відбору персоналу не випадкова. Зрештою, ці п'ять ( 2) факторів були вилучені в результаті обробки великих масивів даних опису особистості і являють собою модель для характеристики нормальних особистостей, у відношенні якої існує досить висока ступінь згоди серед фахівців. Кожна з областей, охоплених даною моделлю, широко застосовується до усіх видів повсякденної поведінки, включаючи виконання професійних обов'язків. Наприклад, вимір «Емоційна стійкість» є суттєвим у роботі, пов'язаної з швидким прийняттям рішень в умовах психічного напруження, такий як охорона правопорядку, швидка медична допомога і т.д. З іншого боку, «товариськість» є абсолютно необхідною якістю для будь-якої роботи, яка передбачає широкі контакти з людьми. Втім, не дивно, що саме фактор «Свідомість» виявився вцілому ряді метааналітіческіх досліджень як найбільш універсальний і істотний особистісний предиктор виконання роботи. Тим не менш, поки що далеко до повної згоди як з приводу визначення конструкту «Свідомість», так і щодо визнання його першості [1, c. 554].
На сучасному етапі розвитку практика тестування має досить великою кількістю різноманітних проективних методик. Головну відмітну особливість проективних методик потрібно шукати у відносно неструктурованої задачі для випробуваного, тобто завданню, що допускає майже необмежена різноманітність можливих відповідей. Одна з найпопулярніших проективних методик пов'язана з використанням чорнильних плям Роршаха, який був першим, хто застосував чорнильні плями для діагностичного дослідження особистості в цілому. Ще однією методикою подібного типу є комплексна система Екснер, який розробив комплексну систему, що об'єднала елементи, відібрані з п'яти основних підходів до оцінки результатів відповідного тесту. У цій комплексній системі Екснер пропонує стандартизовані процедури проведення, підрахунку показників та інтерпретації, відібрані на основі емпіричних порівнянь різноманітних способів. Головне значення тут надається не змісту, а структурним змінним. Згідно Екснер, мета обробки відповідей - отримання структурної зведення, яка утворює ядро ​​його системи і служить основою для більшості інтерпретаційних постулатів.
Серйозна спроба надати методикою чорнильних плям психометричних спрямованість була зроблена Уейном Хольцманом [1, с. 454].
Хоча всі обговорювані до цих пір проективні методики вимагають вербальних відповідей, серед методик цієї групи є й повністю вербальні, тобто використовують слова і в якості стимульного матеріалу, і у відповідях. Частина таких вербальних методик може застосовуватися як в усній, так і в письмовій формі, але всі вони придатні для письмового пред'явлення при груповому тестуванні.
Методикою, що випередила хвилю проективних тестів є тест словесних асоціацій, ця методика вперше була описана Гальтон. Процедура проведення тесту полягає у пред'явленні випробуваному серії не пов'язаних між собою слів, на кожне з яких його просять відповідати першим прийшов на розум словом. Перші психологи-експериментатори, так само як і перші тестологи, що працювали з розумовими тестами, бачили в таких асоціативних тестах засіб для вивчення процесів мислення.
Інша вербальна проективна методика - завершення пропозицій - широко використовується як у наукових дослідженнях, так і в клінічній практиці. Прикладом такої широко використовуваної форми є Бланк незакінчених пропозицій Роттера, що складається з 40 основ пропозицій. Безліч інших тестів завершення пропозицій розроблено для оцінки різних досліджуваних популяцій і для застосування в різноманітних галузях наукових досліджень та психодіагностики. Деякі цікаві сучасні розробки в цій області включають інструменти, призначені для виявлення симуляції при огляді на предмет непрацездатності, передбачення ефективності управління та оцінювання таких конструкторів, як захисні механізми; ці інструменти можуть бути корисними і при оцінці особистості.
Методики дії є досить широкою і аморфної категорією проективних методик, яка включає досить багато форм щодо вільного самовираження. Відмінною особливістю всіх цих методик є те, що вони використовувалися і як терапевтичні, і як діагностичні процедури. Вважається, що завдяки наданих ними можливостям виразити себе, людина не тільки виявляє свої емоційні труднощі, а й полегшує свої страждання. До найбільш часто використовуваних методів з цієї категорії відносяться методики малювання та ігрові методики.
Оціночної процедурою, особливо корисною при зборі думок рівних по положенню людей, є методика висунення кандидатур. коли ця методика використовується для індивідуальної оцінки, кількість виборів, отриманих будь-яким окремою людиною, може розпізнати потенційних лідерів (що отримали багато виборів), так само як і членів групи, що опинилися в ізоляції (рідко або зовсім не згадуваних) [1, с. 510].
Досить поширеною є методика вимушеного вибору, яка у своїй сутності вимагає від респондентів зробити вибір між двома описовими термінами або фразами, які виглядають однаково прийнятними, але разлічабтся валідність. Завдання, побудовані за типом вимушеного вибору, можуть складатися з 3,4 або навіть 5 пунктів. У таких випадках респонденти повинні вказати, яка з фраз є для них найбільш, а яка найменш характерною. У ще одному варіанті потрібно вибрати між двома контрастуючими відповідями в рамках однієї і тієї ж риси, оцінюваними за єдиною шкалою. Перевага даної методики полягає в тому, що вона забезпечує одержання нормативних, а не іпсатівних показників, і тому не накладає штучних обмежень на взаємозв'язку між різними шкалами. Як приклад можна назвати Індикатор типів Майєрс-Бріггс.
2.3. Послідовність і характеристика етапів тестування
Застосування тестів в дослідженні систем управління завжди пов'язане з виконанням дослідних або практичних завдань, зі спільною діяльністю тестуючого та тестової. Важливе значення при цьому має дотримання техніки психологічного тестування. Процес тестування може бути розділений на три етапи: вибір тестової методики, безпосереднє тестування, інтерпретація результатів тестового дослідження.
Вибір тестової методики залежить від ряду взаємодіючих факторів, основними з яких є області застосування тестів, цілі і завдання дослідження. До областей застосування тестових методик відносяться: система освіти; професійна підготовка, професійний відбір (підбір), визначення професійної придатності визначення професійної придатності; психологічне консультування; психологічна корекція; психотерапевтична робота; судова практика [2, с. 57].
Вибір тестової методики залежить також від цілей і завдань дослідження, які ставить перед собою тестурующій. Так, при індивідуальній роботі з клієнтами такими завданнями можуть бути:
- Складання плану необхідної профілактичної або консультаційної роботи з досліджуваним;
- Складання рекомендацій щодо зміни відповідних психологічних факторів, що ускладнюють нормальну трудову діяльність на підприємстві, що знижують мотивацію до праці і т.п.
Однак існує і ряд соціально-психологічних просвітницьких завдань (передавати психологічні знання, вміння і навички; проводити індивідуальне та групове консультування з питань взаємовідносин з іншими людьми, проблем самоврядування, самовихованні й саморозвитку та ін.)
На початковому етапі тестування складається раппорт. У контексті проведення тестування термін «раппорт» ставиться до спроб проводить тест спеціаліста викликати у випробовуваних інтерес до тесту, домогтися від них співпраці і сприяти тому, щоб їх реакції відповідали цілям тесту.
Практична підготовка фахівців з тестування, крім оволодіння методиками проведення різних тестів, передбачає і навчання прийомам встановлення рапорту. При встановленні рапорту, так само як і при інших процедурах тестування, однаковість умов - суттєвий чинник отримання порівнянних результатів [1, с. 31].
Наступним етапом є безпосереднє тестування. Існують певні суворі правила, яких слід дотримуватися при проведенні тестування. Ці правила зводяться до наступного:
1. Перш ніж використовувати обрану тестову методику за прямим призначенням, фахівець докладно знайомиться з нею, переконується, що тести відповідають пропонованим до них вимогам, після чого пробує тест на собі (в крайньому випадку - на іншій людині). Професіоналізм психолога передбачає вміння ставити досліди на собі, в тому числі досліди із застосування до самого себе відповідних тестових методик.
2. Перед початком виконання тесту проводиться ретельний інструктаж випробуваних, їм роз'яснюються цілі і завдання тестування, порядок і правила виконання тестових завдань, основні положення супроводжує тест інструкції.
3. Під час проведення тестування психолог стежить за роботою досліджуваних. Останні повинні працювати самостійно, незалежно один від одного, без сторонньої допомоги, здатної змінити результати тестування. Окремі уточнюючі питання в процесі тестування випробуваний задає, звертаючись безпосередньо до психолога, який проводить тестування [2, с. 60].
Завершальним етапом тестування є інтерпретація результатів дослідження.
Кожна тестова методика повинна супроводжуватися обгрунтованою і вивіреної програмою обробки та інтерпретації результатів тестування. Така програма включає в себе і застосування статистико-математичної обробки первинних даних (наприклад, встановлення кореляційних зв'язків між різними показниками психологічних властивостей особистості випробовуваних, порядок і способи розрахунків соціометричних індексів і т.п.).
Інтерпретація результатів дослідження багато в чому залежить від продуктивної взаємодії клієнта з психологом-діагностом. На це справедливо вказує Г.С. Абрамова. Її міркування на цей рахунок зводяться до наступного.
Аналіз та інтерпретація даних дослідження проводяться з метою точної оцінки властивостей, станів або рівня психічного розвитку, досягнутого індивідуумом або групою. Отримана в результаті цього психологічна інформація дозволяє вирішувати наступні завдання:
- Виявляти стану розвиненості відповідного психологічного властивості у індивідуума і визначати динаміку розвитку цієї властивості протягом певного часу;
- Встановлювати реальні зміни в поведінці індивіда (групи) під впливом навчально-виховних впливів;
- Розділяти обстежуваних на підгрупи для подальшої диференційованої роботи з ними з урахуванням досягнутого результату їх розвитку;
- Визначати професійну придатність індивіда або групи для виконання своїх службових обов'язків;
- Розробляти рекомендації для подальшого проведення психокорекційної роботи;
- Складати прогнозні оцінки розвитку якостей особистості досліджуваних;
- Розробляти пропозиції та рекомендації для індивіда за вибором її життєвого шляху (режим роботи і відпочинку, проведення дозвілля, спосіб життя, вибір професії, шлюбного партнера і т.п.), а також з проблем самоосвіти, саморозвитку, самоорганізації, самовиховання [2, с. 62].
Таким чином, методологія тестових досліджень систем управління має досить складний зміст. Ефективне проведення тестування багато в чому визначається дотриманням принципів тестування (дієвості та достовірності) і вірним вибором основних методів тестування (метод факторного аналізу, проективні методи та ін.) Процес проведення тестування включає в себе три основних етапи: вибір тестової методики безпосереднє тестування, інтерпретація результатів дослідження. Точне дотримання техніки тестування дозволяє вирішити ряд важливих завдань у галузі управління підприємством (підбір співробітників з необхідними особистісно-професійними якостями, підвищення мотивації працівників тощо).
Важливі рекомендації з проведення тестування включають в себе:
1. Тестування ефективніше застосовувати в комбінації з іншими методами дослідження систем управління.
2. Необхідно оцінити дієвість тесту в конкретній організації, недостатньо упевниться в тому, що цей тест виявився дієвим в схожих організаціях.
3. Необхідно вести докладні записи результатів тестування.
4. Важливо використовувати послуги фахівця психолога.
5. Дуже важливими є умови тестування.
6. Необхідно періодично перевіряти тести на дієвість.

3. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТОВ «ЕКСКВІЗІТ» НА ОСНОВІ ТЕСТУВАННЯ
3.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Ексквізіт» виявлення проблем та перспектив його розвитку
ТОВ «Ексквізіт» займається виробництвом і продажем взуття за доступною широким масам населення ціною, займаючись до оптової, так і роздрібною торгівлею. Необхідною умовою для успішної роботи в ринкових умовах стало освоєння ТОВ «Ексквізіт» сучасних маркетингових технологій, проведення структурних і організаційно-кадрових заходів для забезпечення гнучкого реагування досить великого виробництва на кон'юнктурні зміни на ринку взуття.
Підприємством накопичено винятковий досвід роботи в ринковій економіці, сформований важко оцінюваний кадровий потенціал, освоєні сучасні технології управління, забезпечено практично повна відсутність такого бича російських підприємств як корупція, злодійство, некомпетентність, безвідповідальність при прийнятті управлінських рішень.
Наведені результати в частині суб'єктивних умов забезпечення діяльності досягнуті комплексом жорстких заходів до керівників, фахівців і персоналу. В даний час підприємство являє собою досить міцний автономно функціонуючий господарський механізм, має певний запас міцності, чіткі виробничі та інвестиційні програми, злагоджений колектив, здатний вирішити поставлені перед ним завдання.
Перераховані позитивні результати ТОВ «Ексквізіт» досягнуті в умовах, коли переважна більшість виробників взуття практично простоюють або відчувають серйозні фінансові труднощі.
Керівництво підприємства приділяє увагу не тільки якості продукції, що випускається, а й культурі обслуговування клієнтів, зовнішньому та морального вигляду працівників підприємства, їх рівню освіти та професіоналізму. Високі вимоги пред'являються в питанні чистоти і порядку в цілому на підприємстві, його окремих підрозділах, виробничих і торгових приміщеннях.
ТОВ «Ексквізіт» приступило до розробки та ведення системи якості на основі міжнародних стандартів «Управління якістю продукції» ІСО 9000, що забезпечує контроль якості на всіх етапах діяльності підприємства.
З цією метою на підприємство створена робоча група фахівців під керівництвом начальника відділу планування та прогнозування. Щомісяця проводяться засідання комісії, де обговорюються і намічаються плани заходів з розробки і створення систем якості. Інформацію про політику і плани підприємства в області якості доводять до персоналу на нарадах за якістю, які проводяться в цехах.
Щомісяця головним інженером підприємства проводиться «День якості», на якому оперативно вирішуються питання поліпшення якості продукції та праці, де присутні і беруть участь в обговоренні рядові працівники підприємства. Поряд з цим приділяється особливу увагу навчанню персоналу підприємства методам роботи з орієнтиром на підвищення якості товару і зниження її ціни, підготовці інженерних кадрів, які володіють сучасними методами управління якістю.
Виділяються необхідні ресурси для вивчення прогресивного досвіду з управління якістю, на придбання необхідної літератури, різних прикладних програм. Для покращення якості та швидкості виконання роботи, на підприємстві встановлена ​​потужна локальна комп'ютерна мережа, у всіх підрозділах та відділах встановлена ​​оргтехніка.
З метою забезпечення ефективності реалізації політики і планів підприємства щодо поліпшення якості продукції на комбінаті проводиться цілеспрямована робота з удосконалення структури управління виробництвом і збутом продукції. Відповідно до затверджених генеральним директором «Концептуальними основами та практичними рекомендаціями щодо створення служби маркетингу на ТОВ« Ексквізіт »створена маркетингова служба, в обов'язки якої входить збут продукції. Керівництво акціонерного товариства активно бере участь у роботі зі споживачами за допомогою особистих контактів, на виставках, презентаціях, що дає можливість вивчення потреб інших організацій. Фахівці ТОВ «Ексквізіт» є членами товариства «Захисту прав споживачів», беруть активну участь у розробці вимог безпеки продукції, у проведенні експертизи якості продукції та дотримання правил торгівлі.
Особливе значення серед видів діяльності мають маркетинг і виробництво ТОВ «Ексквізіт» продукції відповідно до встановлених технічних умов при оптимальних витратах. На ТОВ «Ексквізіт» в рамках розроблених «Концептуальних засад та практичних рекомендацій щодо створення служби маркетингу на ТОВ« Ексквізіт "ведеться реорганізація збутової структури і створення служби маркетингу. Розроблений «План маркетингу», що дозволяє визначити ринковий попит (кількість, асортимент), вартість і терміни виробництва продукції, план дає чітке визначення вимог покупців продукції на основі постійного аналізу контрактів.
Щорічним бізнес-планом підприємства визначається порядок, послідовність, терміни і витрати на виконання взаємопов'язаних дій, намічених на досягнення бажаного кінцевого результату за наступними показниками:
· Обсяг виробництва в натуральному вираженні;
· Реалізація продукції;
· Економічні показники;
· Якість продукції;
· Розширення ринків збуту.
Планування груп товарів здійснюється на основі аналізу якісних характеристик конкурентів, обсягів їх випуску, вартості і т.д., грунтуючись на інформації про їхні технічні досягнення. У бізнес-плані поставлені цілі щодо істотного скорочення шлюбу.
У табл. 1 представлені основні економічні показники виробничої і збутової діяльності ТОВ «Ексквізіт» за останні роки.
Таблиця 1
Основні економічні показники виробничої і збутової діяльності за 2001-2005 рр..

Найменування показників	Од. ізм.	Всього	2001	2002 р	2003	2004	2005
Готова продукція, всього	шт.	27680	4420	5840	5840	5840	5840
Середня ціна виробу	руб. / шт.	714	700	710	720	720	720
Обсяг реалізації, усього	тис.руб.	19763,52	3094,00	4146,40	4204,80	4204,80	4204,80
Собівартість	руб. / шт	418	410	420	420	420	420
Рентабельність	%	58.5	58.6	59.2	58.3	58.3	58.3
Прибуток, всього	тис. руб.	8193.28	1281.8	1693.6	1752	1752	1752

На ТОВ «Ексквізіт» налагоджено зворотній зв'язок з покупцями продукції у вигляді тестів:
«Тест для роздрібних продавців продукції, що випускається ТОВ« Ексквізіт »;
«Тест для оптовиків продукції, що випускається ТОВ« Ексквізіт »;
«Споживчий тест покупців продукції ТОВ« Ексквізіт ».
Подібна інформація допомагає визначити характер і обсяг проблем, пов'язаних з продукцією, своєчасно приймати управлінські рішення.
Цінова політика ТОВ «Ексквізіт» спрямована для досягнення наступних цілей: