Теорія творчості

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Системологія творчості

1. Визначення творчості

Творчість - вид діяльності, що породжує щось якісно

нове, ніколи раніше не існувало.

Творчість - як творча діяльність характеризується неповторністю за характером здійснення з одного боку і з отриманого результату з іншого боку. Результат творчої діяльності завжди оригінальний.

Творчість - процес створення нового. Творча діяльність

- Як правило різноманітна діяльність. Кожен елемент штучного середовища, що оточує людину, - результат творчості. Це антропогенне середовище. Классообразующім ознакою творчого характеру діяльності є творення нового.

Технічна творчість. Існує дві форми отримання твор-

тичного результату (рішення):

- Винахід;

- Раціоналізація.

Винахід - нове, що володіє істотними відмінностями технічне рішення задачі в будь-якій галузі господарської діяльності, соціально-культурного будівництва або оборони країни. Як правило, результат винаходу повинен давати позитивний ефект.

До творчої може бути віднесена лише така діяльність, результатом якої може бути створення речей, які мають високої громадської значимістю. Не завжди результат творчої діяльності збігається з результатом його практичної застосовності і значущості.

2. Категорії новизни.

Результат діяльності може характеризуватися з різних

точок зору. Розрізняють:

- Принципово нове (якісно);

- Нове у часі.

Принципово нове - це результат творчої діяльності, що створюється або виникає вперше. Таке нове не має аналогів у попередньому.

Нове у часі - це результат творчої діяльності, створенню або виникнення якого передувало існування аналогічного предмета. Особливість - наявність такої якості у предмета, з якого цей предмет представляє ще один, черговий примірник вихідного.

3. Поняття новизни.

Новизна - це поняття, що зв'язує суб'єктивні і об'єктивні моменти і виражає в кінцевому рахунку ставлення людини (суспільства) до результату (продукту діяльності).

По відношенню до "творця", новизна кліссіфіціруется:

1. Індивідуальні новизна. Результат діяльності "творця" для суспільства не є новим. Таке нове є суб'єктивним, індівідульних, псіхолігіческі новим.

2. Локально-нова (групова) новизна. Результат творчої

діяльності є новим для групи або колективу людей.

3. Регіонально-нове. Новизна поширюється або обмежується рамками окремої країни, держави чи певного регіону.

4. Об'єктивно-нова (всесвітня) новизна. Новизна визначена

для всієї спільноти, людства, всього світу.

4. Фази творчого процесу.

Я.А. Понамарьов виділяє чотири фази:

1) Свідома робота (підготовка). Особливу діяльну відбутися у-

яніе як передумова інтуїтивного проблиску нової ідеї.

2) Несвідома робота. Дозрівання, інкубація спрямовуючої

ідеї (робота на рівні підсвідомості).

3) Перехід несвідомого у свідомість. Етап натхнення. У результаті несвідомої роботи в сферу свідомості надходить ідея рішення. Спочатку у вигляді гіпотези, у вигляді принципу чи задуму.

4) Свідома робота. Розвиток ідеї, остаточне оформлення-

ня ідеї.

В основу виділення фаз Понамарьов закладає:

- Перехід від свідомого пошуку до інтуїтивного розв'язання;

- Еволюція інтуїтивного рішення в логічно завершене.

Для вирішення творчої задачі можна виділити такі фази: 1. Фаза логічного аналізу.

2. Фаза інтуїтивного рішення.

3. Фаза вербалізації інтуїтивного рішення.

4. Фаза формалізації вербалізованих рішення.

На фазі 1 для вирішення творчої задачі використовуються знання, якими володіє Решатель. Решатель повинен бути компетентним і інтелектуальним.

На фазі 2 визначається інтуїтивний, неусвідомлений спосіб вирішення протиріччя. На цій фазі усвідомленим є необхідний або необхідний результат.

На фазі 3 усвідомленим є не тільки необхідний результат, але й процес отримання цього результату - алгоритм розв'язання творчого завдання.

На фазі 4 здійснюється постановка і рішення, оптимізація результату рішення, переказ знайденому результату остаточною, логічно завершеної форми.

5. Багаторівневість творчості

(Спектр творчих завдань)

Фази творчого процесу відображають структурно-рівневу природу механізму творчості. Доцільно говорити про спектр творчих завдань. Диференціація всередині спектру здійснюється в залежності від рівня (ступеня) які у цьому завданні протиріч між творцем і проблемною ситуацією.

Творчі завдання можна розділити на два класи:

ТЗ1 - завдання, які можуть бути вирішені за допомогою планомер-

ного використання усвідомлюваних способів, прийомів.

ТЗ2 - вирішуються в результаті "розв'язування" протиріч неусвідомлюваних на початку рішення. Обов'язковою ознакою завдань ТЗ2 є наявність їх компонент в області неусвідомлюваного. Сукупність усіх етапів, в результаті реалізації яких виходить творчий результат, визначається як цикл творчого процесу і може розглядатися як технологія живої творчості. Повна циклічність всіх фаз творчого циклу, притаманна наукової творчості, винахідництва.

-----------------------¬

| Логічний аналіз | _ ¬

L --------- T ------------- | | | _ |

-----------------------¬ | -

Література:

Основи теорії творчості.

1. Автоматизація пошукового конструювання. Під ред. Половин-

кіна А.І. - М.: Радіо і зв'язок, 1981.

2. Акофа Р. Мистецтво рішення проблем. - М.: Світ, 1982.

3. Альтшуллер Г.С. Алгоритм винаходи. - М.: Радіо і зв'язок,

1973.

4. Альтшуллер Г.С. Творчість як точна наука: теорія рішення

винахідницьких завдань. - М.: Радянське радіо, 1979.

5. Альтшуллер Г.С. Основи винахідництва. - М.: Радіо і зв'язок,

1982.

6. Амосов І.М. та ін Моделювання творчої особистості.

7. Бірюков Б.В., Гудчін І.Б. Машина і творчість. - М.: Радіо і

зв'язок, 1982.

8. Буш Г.Я. Методи технічної творчості. - Рига: Ліесма,

1972.

9. Буш Г.Я. Методологічні основи наукового напрямку ізо-

бретательством. - Рига: Ліесма, 1974.

10. Буш Г.Я. Народження винахідницьких ідей. - Рига: Ліесма, 1976.

11. Буш Г.Я. Аналогія і технічна творчість. - Рига: Ліесма, 1979.

12. Джонс Д.К. Інженерне та ходожественное конструювання. - М.: Світ, 1976.

13. Джонс Д.К. Методи проектування. - М.: Світ, 1986.

14. Діксон. Проектування систем: винахідництво, аналіз та прийняття рішень. - М.: Світ, 1969.

15. Райнов Т.І. Теорія творчості. - Харків, 1914.

16. Уілсон А., Вілсон М. Управління і творчість при проектуванні систем. - М.: Радянське радіо, 1976.

17. Енгельмейер П.К. Теорія творчості. - С. Петербург, 1910.

Технологія творчості.

18. Шумилін А.Т. Проблеми теорії творчості. - М.: Радіо і зв'язок, 1989.

19. Понамарьов Я.А. Психологія творчості і педагогіка. - 1976. 20. Повелейко Р.П. Інженерне творчість. - М.: Знання, 1977. 21. Лук А.Н. Мислення і творчість.

22. Рібо Т. Творча уява.

23. Ліндсей П., Норман Д. Переробка інформації у людини.

24. Біблер В.С. Мислення як творчість.

25. Поспєлов Г.С., Барішковец, Новиков. Програмно-цільове планування і управління створенням комплексів військової техніки. - М.: ... , 1990.

26. Клір Дж. системології. стр 402 -...

18.03.94.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Культура і мистецтво | Реферат
15.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Теорія і методика розвитку дитячого образотворчого творчості
Нетрудові теорії вартості теорія граничної корисності теорія факторів виробництва теорія попиту
Теорія анархії і теорія правової держави стосовно до умов російської дійсності
Ф Бастіа Теорія послуг і економічних гармоній теорія розподілу суспільного продукту
Обща теорія на пазарното стопанство Загальна теорія ринкової економіки
Теорія анархії і теорія правової держави стосовно умовах а
Теорія визначення рівня доходу. Теорія мультиплікатора
Єдина теорія Всесвіту або теорія всього
Теорія вартості та теорія граничної корисності
© Усі права захищені
написати до нас