Теоретичні основи формування творчої активності дітей дошкільного віку в ігровій діяльності 3

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


Курсова робота

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ

ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО

ВІКУ В ІГРОВИЙ ДІЯЛЬНОСТІ

З художнім змістом

м.Санкт-Петербург

2002

2.

З Про Д Е Р Ж А Н І Е:

ВСТУП - 3

  1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ

ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО

ВІКУ В ІГРОВИЙ ДІЯЛЬНОСТІ З художні-

Венним ЗМІСТОМ - 5

    1. Сутність і значення гри для

Розвитку особистості дошкільника - 5

1.2. Особливості художньої гри - 9

    1. Розвиток творчої активності

дошкільнят в художній грі як

психолого-педагогічна проблема - 14

ВИСНОВОК - 23

ЛІТЕРАТУРА - 25

3.

В В Е Д Е Н Н Я

Дошкільне дитинство - це пора життя, коли перед дитиною відкривається навколишній світ людської дійсності. У своїй діяльності, і перш за все в своїх іграх, які тепер вийшли за вузькі рамки мані-пулірованія з навколишніми предметами і спілкування з оточуючими людьми, дитина проникає в більш широкий світ, освоюючи його в дійсній формі.

Саме в динаміку гри вплетено психічний розви-нення дитини.

Художня гра сприяє розвитку смаку, уяви і фантазії, таких важливих якостей особистості, як самостійність, спостережливість, витримка та ін

Дослідженню ігрової діяльності дитини з метою вивчення видів гри і її виховних можливостей пос-вящено величезне число робіт психологів і педагогів. Разом з тим, вплив художньої гри на розвиток особистості дошкільника вивчено недостатньо, тому що традиційно розглядалися два види ігор: рухливі - для розвитку рухів і дидактичні - для розвитку перед-уявлень про навколишній.

Художня гра грає велику роль у розвитку індивідуальності дитини, її моральних якостей, по-збуджує до творчої активності.

Творча активність передбачає самостійність-ву художню діяльність дітей, убрану у своєрідні і доступні дитині форми. Проблемі вибору

4.

таких форм і питань педагогічного керівництва ігровою діяльності з художнім змістом присвячена дан-ва курсова робота.

МЕТА курсової роботи - здійснити аналіз тео-ретіческіх основ формування творчої активності дітей дошкільного віку в ігровій діяльності з художні-венним змістом.

У ЗАВДАННЯ роботи ходить:

1. Визначити сутність і значення гри для розвитку особистості дошкільника.

2. Вивчити особливості художньої гри.

3. Розглянути розвиток творчої активності дош-Раскольников в художній грі як психолого-педагоги-чний проблему.

Теоретичною основою роботи послужили праці відомих-них психологів і педагогів, серед яких: Л. С. Виготський, К. Д. Ушинський, А. П. Усова, Д. Б. Ельконін та ін

5.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ

ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО

ВІКУ В ІГРОВИЙ ДІЯЛЬНОСТІ

З художнім змістом

    1. Сутність і значення гри для

розвитку особистості дошкільника

Гра здавна привертала до себе увагу не тільки психологів і педагогів, а й філософів, етнографів, вико-кусствоведов. Як особливий вид діяльності гра з'явилася дуже давно.

Найбільш раніше, з відомих нам, систематичний опис дитячих ігор в Росії належить Е.А.Покров-ському: "Поняття про" грі "взагалі має деяку різницю у різних народів. Так, у стародавніх греків слово "гра" оз-початок собою дії, властиві дітям, висловлюючи глав-ним чином те, що у нас тепер називається "вдаватися до дитячості". У євреїв слову "гра" відповідало по-нятие про жарт і сміху. ” означало радость, веселье. У римлян "ludo" означало радість, веселощі. По-санскритському "кляда" означало гру, радість ... Таким чином, в цей всеосяжний коло, відповідно сучасними поняттями, стало входити всі, починаючи від дет-ської гри в солдатики до трагічного відтворення ге-роїв на сцені театру, - від дитячої гри на горіхи до біржової гри на червінці, - від бігання на паличці верхи до вищого мистецтва скрипаля і т.д. ". / 9; с.1 /

6.

Початок розробки теорії гри зазвичай пов'язують з іменами таких мислителів Х1Х століття, як Ф. Шіллер, Г.Спен-сер, В. Вундт. Розробляючи свої філософські, психологи-етичні і головним чином естетичні погляди, вони по-путнє, тільки в декількох положеннях, стосувалися і гри як одного з найпоширеніших явищ життя, свя викликаючи походження гри з походженням мистецтва.

Ближче всіх до розуміння виникнення гри підійшов В. Вундт. Однак і він, як багато інших, був схильний вважати джерелом гри насолоду. / 5. /

На думку Д. Б. Ельконіна, грою у людини є таке відтворення людської діяльності, при якому з неї виділяється її соціальна, власне людська суть - її завдання і норми відносин між людьмі./20; с.20 /

Як особливий вид діяльності гру розглядає більшість вчених.

К. Д. Ушинський у своїх працях довів, що зміст гри впливає на формування особистості ребенка./15. /

Ряд дослідників розглядали гру як діяльність, не залежну від соціальних умов. У їх числі К. Гроос, З. Фрейд, А. Адлер та ін Теорії цих учених при-водять до висновку, що вибір об'єкта наслідування в грі пояснюється перш за все силою пробуджується інстинкту, підсвідомих потягів. Вибір гри залежить від бессоз-натільних імпульсів.

Відомі вітчизняні психологи Л. С. Виготський, А. В. Запорожець, А. Н. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн счтают гру провідною діяльністю в дошкільному віці, завдяки

7.

якої в психіці дитини відбуваються значні зміни, формуються якості, що готують перехід до нової, вищої стадії розвитку. / 8; с.15-16 /

У грі всі сторони особистості дитини формуються в єдності та взаємодії.

Вивчення дитячих ігор виявляє закономірності їхнього розвитку, пов'язані із загальними закономірностями розвитку в дошкільному віці, формуванням мислення, уяви, моральних якостей, колективних навичок, творчих здібностей. У той же час у грі проявляються індиві-дуальні особливості дітей, їхні характери.

Гра займає велике місце в системі фізичного, морального, трудового та естетичного виховання дош-Раскольников.

Дитині потрібна активна діяльність, що сприяє підвищенню його життєвого тонусу, що задовольняє його ін-Тереси, соціальні потреби.

Можна сказати, що гра пов'язана з усіма сторонами виховної та освітньої роботи з дітьми. У ній відбиваються і розвиваються знання і вміння, отримані на заняттях, закріплюються правила поведінки, до яких пріу-ють дітей у житті. Саме так трактується роль гри у програмі виховання в дошкільних установах.

Якщо говорити про еволюцію розвитку ігрової діяльності в процесі розвитку особистості дитини, слід від-мітити, що зміст гри - це те, що виділено дитиною як основного моменту діяльності взрос-лих, що відображається в грі. Утримання дитячих ігор розви-

8.

ється від ігор, в яких основним стрижнем є предметна діяльність людей, до ігор, що відображає відно-шення між людьми, нарешті, до ігор, в яких головним змістом виступає підпорядкування правилам суспільної поведінки та суспільних відносин між людьми.

Дитяча гра завжди носить творчий характер.

У віці від трьох до семи років гра дітей розви-ється як різноманітна, активна, творча діяльність, в якій освоюються враження життя і фор-нормуються всі сторони особистості дитини.

Деякі психологи вважають, що дитячі ігри нель-зя вважати творчою діяльністю, тому що в них не створюється нічого нового.

З одного боку це справедливо. Якщо підходити до дитячої гри з тими ж мірками, що й до діяльності дорослої людини, термін "творчість" недоречний. Але він виправданий, якщо підійти до вирішення питання з точки зору розвитку дитини.

Л. С. Виготський / 4; с.432-433 / помітив появу у дітей дошкільного віку задуму, що означає перехід до творчої діяльності. У ранньому дитинстві дитина йде від дії до думки, у дошкільника вже розвивається спо-можності йти від думки до дії, втілювати свої за-думки. Це проявляється у всіх видах діяльності, і перш за все в грі. Поява задуму пов'язано з розвит-ством творчої уяви.

Творчий характер гри підтверджується тим, що дитина не копіює життя, а наслідуючи того, що бачить,

9.

комбінує ВОІ подання. При цьому він передає своє ставлення до зображуваного, свої думки і почуття. Це ріднить гру з мистецтвом, але дитина - не актор. Він грає для себе, а не для глядачів, він створює свою роль по ходу гри.

Дитячі ігри дуже різноманітні. Фахівці ви-чають сюжетно-рольові, дидактичні, театральні, музи-вертикально-дидактичні та ін

Особливості, властиві найбільш творчому її увазі - художньої грі, розглянемо в наступному розділі.

1.2.Особенности художньої гри

Діяльність дитини може бути названа художн-жавної, якщо вона безпосередньо пов'язана з різними видами мистецтва. До різновидів художньої гри можна віднести: театралізовані ігри, музичні ігри, ігри, пов'язані з образотворчої та декоративно-приклад-ної практикою, художньо-словесним творчістю.

Всі ці ігри можуть виступати і як самостійні, і в їхніх тісних взаємозв'язках, являючи собою синтетичну художню діяльність.

Творчість дитини в художній грі спирається на відтворення знайомого, хоча вже й перетворень-зованого, предмета, дії, явища. І навпаки, вос-виробляючи знайоме сполучення фарб, почуту мелодію,

10.

образне літературне вираження, дитина вводить в них своє тлумачення, видумку./12; с.6 /

Дитина завжди прагне до прояву своїх інтересів, до вираження мистецьких переживань і робить це безпосередньо, імпульсивно. Деякі дослідники вважають цю особливість прагненням дитини до самовила-ражения, яке часто розуміють як незалежна явище, суто індивідуальне, опускаючи при цьому роль гро-венного оточення. Разом з тим, дорослі можуть регулюються-вати цю сферу.

Розглянемо більш детально деякі різновиди художньої гри і характер їх взаємозв'язків.

Скажімо, театралізовані ігри в своєму найбільш раз-повернутися вигляді включають в себе не тільки сама дія дітей з ляльковими персонажами або власні дії за ролями, але також і літературну діяльність (вибір теми, передача знайомого змісту тощо); зображені зітельно (оформлення персонажів і місця дії); музичну (виконання знайомих пісеньок від особи пер-сонажей, їх інсценування, наспівування і т.д.). Однак особливість театральних ігор в тому, що вони об'єднані сценічним рішенням, тому самі по собі вони відрізняються від іншої ігрової діяльності. Літературна діяльність дітей у театралізованих іграх підпорядковується драматурги-ного законам - вона виступає у вигляді або діалогів, або монологів від імені персонажів; образотворча діяль-ність тут носить характер просторово-изобрази-котельної, оформительской, діти створюють мальовані або

11.

аплікативного форми будиночків, дерев, кущів та ін; музична діяльність проявляється у театралізованих іграх особливо активно, нерідко граючи організуючу роль ритмічної сторони сценічної дії.

Процес накопичення музично-слухових представ-лений до активного включення у спів, як вважають спе-ціалістів / 18; с.150 /, відбувається дуже по-різному, в Залежно від індивідуальних особливостей дитини. У цьому полягає основна складність організації музичних ігор. Однак у міру того, як дитина звикає до музичного звучання і сам включається у спів, його інтерес до даної ігрової діяльності підвищується. Основна увага вос-живильника, перш за все, направлено виховання виразник-ності і вироблення навику уваги.

Якщо узагальнити форми організації самостійної му-зикальной діяльності дошкільнят, можна відзначити дві, найбільш часто зустрічаються. Одна з них - музична сюжетно-рольова гра. Діти вибирають тему під впливом різних музичних вражень ("шукаємо таланти", "Кон-концерт" і т.д.), розподіляють ролі, сюжет отримує свій розвиток. Інша форма - гра на дитячих інструментах.

В основі образотворчої діяльності дошкільників лежить художній досвід.

Відомі різноманітні види образотворчої діяль-ності: малювання, ліплення, аплікація, конструювання. Як ми вже відзначали, образотворча діяльність найчастіше пов'язана з творчою рольовою грою. Тісний зв'язок спостерігається і з літературною діяльністю дошкільнят.

12.

В іграх, пов'язаних з художньо-словесним твор-чеством, проявляються якості художнього сприйняття і виконання дітей. Особливий інтерес представляє вос-прийняття дитиною казки. Таємницю, укладену в ній, ре-бенок відчуває. Вплив казки на дитяче розвиток - предмет численних досліджень. У вітчизняній і в зарубіжній психології є дослідження такої тема-тики: казка - це культурна спадщина; казка - це твір мистецтва. На думку Д. Б. Ельконіна, основною особливістю процесу розуміння художнього вироблена-дення є те, що він спирається на безпосереднє емоційне ставлення до описуваних подій. Розуміння виникає в процесі активного співпереживання та сприяння герою. Дитина входить в ситуацію дій героя і разом проживає його життя, переживає його успіхи і невдачі.

Діти зображують в іграх казки не тільки показаний-ні, а й розказані.

Старші дошкільники сміливіше і різноманітніше ком-бініруют в іграх свої знання, почерпнуті зі спостережень, книг, розповідей дорослих.

Казки та оповідання знаходять відображення в іграх дітей різного віку, але по-різному. Молодші дошкільники звичайно розігрують окремі епізоди казки, пізніше вони починають передавати повністю всю казку, іноді вносячи в неї вимірюв-вати, вставляючи деталі, взяті з життєвого досвіду. У цих іграх, як вказує Б. М. Теплов / 14. /, Спостерігається перехід від гри до драматичного мистецтва, звичайно, ще в зародковій формі. Нове і більш складне в цих іграх

13.

полягає в тому, що діти грають для глядачів, а не для себе, як це буває у звичайній грі. Така гра важче для дітей, ніж наслідування того, що вони бачать у житті.

І. М. Сєченов дав фізіологічне обгрунтування значен-ня ігри для формування почуттів і довів, що ігрові переживання залишають глибокий слід у свідомості дитини. Багаторазове повторення дій дорослих, наслідування їх моральним якостям впливають на утворення таких же ка-честв у дитини. / 13; с.106 /

Ігрова творчість дітей проявляється і пошуках коштів для виконання задуму, зображення задуманого.

Виразність дій і мови досягається есте-ного, без спеціальної виучки, якщо діти захоплені сюжетом, увійшли в роль, зрозуміли і відчули її.

Взагалі кажучи, у створенні образу особливо велика роль мовлення. Л. С. Виготський довів, що розвиток дитячої уяви безпосередньо пов'язано із засвоєнням мови. Наприклад, для глухих дітей необхідно спеціальне навчання та ня ігрових дій. / 3; с.420 /

Для здійснення задуму в художній грі дитині необхідні іграшки та різні предмети, які по-могают йому діяти відповідно до взятої на себе роллю. Якщо під рукою потрібних іграшок немає, діти замінюють один предмет іншим, наділяючи його уявними призна-ками. Ця здатність бачити в предметі неіснуючі якості становлять одну з характерних особливостей дитинства.

14.

1.3. Розвиток творчої активності

дошкільнят у художній

грі як психолого-педагогічна

проблема

Розвиток творчої активності дітей залишається однією з психолого-педагогічних проблем сучасності. Співтворців дані всілякі ігри, спрямовані на фізичний і розумовий розвиток, на вдосконалення сенсорного ап-Параті, проте художньої грі вихователями тради-ційно приділяється недостатньо уваги. Часом це про-виходить з-за недостатнього професіоналізму самого вихователя, або формального ставлення до роботи. Але глав-ва причина, швидше за все, в тому, що творчо мисляча особистість довгі роки була не затребувана в нашій краї-ні, тому й розвитку творчої активності дітей вни-манія приділялася вкрай мало. Скажімо так, це не вважалося пріоритетним напрямком педагогічної теорії і прак-тики. Разом з тим, в нашій країні проводилися дослі-нання, предметом яких була проблема розвитку дитячої індивідуальності у творчих іграх. Нерідко мали місце і дискусії з даного питання.

Фахівці, зокрема, прийшли до висновку, що обу-чення і розвиток дитячої творчості йдуть в єдності та взаємодії. Доводячи це, Є. А. Флерина, наприклад, піддала критиці що мала місце "теорію спаду" дитячої творчості, яка полягає в тому, що творчість дош-

15.

Раскольников несвідомо визначається інстинктивними, успадкованими побудниками.

Флерина довела, що спад може наступити через відсутність навчання або через погане навчання; при правильному ж керівництві і навчанні творчість дітей сягає щодо високого уровня./17. /

Шлях до розвитку творчості - оволодіння навичками. Проте не можна думати, що спочатку треба навчити дитину малювання чи ліплення, а потім розвивати його творчі здібності. "Творчий початок пронизує процес ус-військових навичок". / 2. /

Для того щоб поглиблювати уявлення дітей, про-збуджує у них інтерес до художньої грі, до малювання, ліплення, викликати певні емоції, спостереження життя необхідно доповнювати художніми образами. У старшому дошкільному віці книга, картина стає важливим ис-джерел ігрового творчості. Від того, наскільки емо-нальних сприймуть діти ці літературно-художні образи, як глибоко усвідомлюють ідею твору, залежить багатство їхнього задуму, винахідливість у пошуках засобів її найкращого втілення.

Для розвитку здатності йти від думки до дії необхідно розвивати цілеспрямованість діяльності ре-бенка. Мета - у що грати, що малювати. При наявності мети дітей можна без особливих зусиль привчити обмірковувати майбутню гру, готувати потрібний матеріал. Мета є найважливішим елементом структури художньої діяльності.

16.

Для розвитку творчої активності дітей необхідна наявність як об'єктивних, так і суб'єктивних умов.

Об'єктивні умови такі:

а) джерела різної художньої інформації, збагачують переживання дітей, заняття, розваги, пра-зднікі в дитячому саду, численні життєві ситуації, що оточують дитину;

б) умови матеріального середовища, що дозволяють дітям розгорнути свою діяльність і надати їй той чи інший характер, вибрати будь-який вид художньої практики;

в) характер і тактика керівництва педагога, його побічні дії, його співучасть, що виявляється в Вира-женні свого ставлення до художньої діяльності, в заохочувальних зауваженнях, що створюють сприятливу атмос-Тери.

До суб'єктивних умов відносяться:

а) художні інтереси дітей, їхній виборець-ність, стійкість;

б) спонукання дітей, викликають їх самостійну діяльність на основі прагнення висловити свої художні-ються враження, застосувати наявний художній досвід або удосконалити його, включитися у взаємо-відносини з детьмі./12; с.8 /

Оскільки будь-яка, в тому числі ігровий, діяльність складається із закінчених дій, підпорядкованих спільної мети, то її структуру слід розглядати у зв'язку з її про-цессом: виникнення задуму, розгортанням самої діяльності і її ув'язненням. Аналіз спеціальної літератури

17.

показує, що структура художньої діяльності виглядає таким чином:

1. Виникнення художніх задумів (цілі) як прояв інтересів дитини, продиктованих внутрішніми мотивами і обумовлених наявними художнім досвідом. Зовні це може виражатися у виборі дитиною того чи іншого виду художньої діяльності, знаходженні форми її організації, залучення однолітків до участі, до підключена взаємин і розподілу ролей, в підготовці матеріальних умов до її здійснення.

2. Реалізація задуму, якість якої залежить від володіння способами перенесення наявного досвіду в нові умови.

3. Самоконтроль дій, прагнення наблизитися до поставленої мети. Виражається в удосконаленні дитину-ком своїх дій по ходу розвитку ігрової діяльності, в висловлюваних припущеннях щодо її подальшого ходу і закінчення.

Разом з тим, у зарубіжній та вітчизняній педаго-гіке і психології широко дискутується питання про необ-хідності керівництва художньою діяльністю дітей. Мистецтво в сучасних теоріях трактується з різних позицій - екзистенціалізму, неопрагматизму, біхевіоризму і т.д. Різнорідність підходу до мистецтва не дозволяє говорити про єдині напрямках. Тим не менш домінують ідеї про мистецтво як про явище незалежному і чисто інтуїтивному. Даний висновок відноситься і до художньої діяльності дітей, так як вона зіставляється з спокуса-

18.

ством. У теорії естетичного виховання це положення також є провідним, тому, природно, приводить його прихильників до висновку про негативне ставлення в педагогічному керівництву.

У багатьох працях підкреслюється, що мистецтво не відображення життя, а тільки спосіб виявлення особистих переживань, така й сутність художньої діяльності дітей.

Ряд досліджень, втім, визнаючи, що самостійна художня діяльність починається з ініціативи дітей, роблять висновок, що процес цей не спонтанний, а педагогічно обумовлений. Педагогічна обумовленість залежить від встановлення правильного відповід-носіння суб'єктивних і об'єктивних причин. Сформовані дорослим художні інтереси дітей, що зібралися впе-чатленія - все це виливається в спробах "самовиявлення" своїх переживань. Дорослий виступає як керівник, який використовує суб'єктивні інтереси дитини. Ця діяль-ність дорослого носить непрямий характер і вимагає від нього:

- Збагачення дітей художніми враженнями;

- Створення предметного середовища, що дозволяє їм легко орієнтуватися і діяти з художніми матеріа-лами; доброзичливого ставлення, що має дітей до діяльності;

- Встановлення правильного співвідношення між різними формами організації художньої діяльно-сті дітей;

19.

- Розвитку своїх художньо-педагогічних здібностей, які допоможуть педагогам творчо і так-тично формувати способи самостійних дій дітей.

Наявний вітчизняний досвід з розвитку творчої активності дітей в художній грі показує, що для розвитку самостійної ігрової діяльності необ-хідно методичне керівництво. Слід планувати при-мірну тематику дитячих ігор, намічати прийоми керівництва. Все це сприяє подержанию стійкого інтересу де-тей до художньої діяльності.

Педагог може використовувати цілу групу методів з метою розвитку самостійних ігрових дій з погано-жественним змістом. Це - організація целенаправ-ленного спостереження, бесіди, питання.

За допомогою зазначених методів педагог сприяє формуванню задуму (вибір об'єкта, зміст майбутньої композиції), доборі матеріалу (папір, фарби, кольорові крейди), реалізації задуму (знаходження виразних засобів для найкращого втілення змісту малюнка, ліплення), оцінці продукту діяльності.

Вивчення впливу образотворчого мистецтва, напри-заходів, на розвиток творчості у малюнках дітей старшого дошкільного віку показало, що в задумах дітей під впливом показу ілюстративного матеріалу відбувається конкретизація образів, збагачення їх шляхом використання та комбінування побачених деталей, властивостей предмета; проявляється яскраво виражене емоційне ставлення до героя і сюжету; увага спрямовується на вибір засобів для передачі образу, зображуваної події.

20.

Аналіз малюнків підтверджує, що ілюстративний матеріал допомагає дитині знайти різні способи для передачі свого задуму: в образах малюнків з'являється виразність; використаний колорит як засіб виро-вання змісту; надані різні композиційні рішення.

Дорослий може активно брати участь у рольовій грі, у драматизації, розвазі, виконувати ролі ведучого, глядача, режисера чи виконавця.

Діти небайдужі до того, чи бачить вихователь, чим вони зайняті, зауважує чи їх гру. Вони дуже чутливі до його реакції, і, якщо він підтримує, схвалює їх дії, активність їх зростає, доброзичливі зауваження, подсказ приймаються як належне.

Дослідна робота фахівців показала, що саме в процесі педагогічного керівництва розвитком самостійно-тельной ігрової діяльності дітей зростає їх іні-ціатіва, мовна активність, вміння застосувати в нових умовах отримані у навчанні навички, розкриваються твор-етичні можливості. Зокрема, Н. С. Карпінська, дослі-дова розвиток художніх здібностей дітей в процесі ігор-драматизаций, писала, що "поза процесом спе-ціального навчання дитячі ігри-драматизації, передача тексту казок позбавлені фарб, виразності". / 7; 101 /

Серед основних методів, що визначають ефективність керівництва були виділені: систематичне планування, створення виховує середовища, організація свят,

21.

розваг, застосування конкретних прийомів педагоги-чеського воздействія./12; с.147 /

Але робота вихователя з розвитку творчої актив-ності дошкільнят не повинна обмежуватися лише педа-гогіческім впливом безпосередньо на дітей. В активізації творчої активності та розвитку ініціативи, в збагаченні їх образними художніми враженнями важливу роль грають і умови в сім'ї. Для ознайомлення батьків із завданнями художнього виховання дітей фахівці радять проводити батьківські збори. На них необхідно давати розгорнуту характеристику дитячої творчості, тієї роботи із образотворчої діяльності, яка проводиться на заняттях. Слід звернути особливу увагу на необхідність тісного зв'язку дитячого дошкуляє-ного закладу і сім'ї з метою художнього розвитку дітей. Не тільки в дитячому саду, але і вдома дитина повинна мати сприятливі умови для розвитку своєї творчої ініціативи.

Р. І. Жуковська підкреслює, що творчі ігри сприяють переходу дитячої цікавості в любоз-натільної; вихованню спостережливості, розвитку вооб-ражения, кмітливості, винахідливості, пам'яті мови. / 6; с. 16-17 /

Важливо, щоб педагог міг вміло увійти в гру, дитяче суспільство. Це вміння - велике якість педагога. Ще В. Г. Бєлінський писав: "Є люди, які люблять дитяче суспільство і вміють зайняти його і розповіддю, і розмовою, і навіть грою, взявши в ній участі; діти зі

22.

свого боку зустрічають цих людей з галасливою радістю, слухають їх з увагою і дивляться на них з відвертою довірливістю, як на своїх друзів ". / 1; с.86 /

Таким чином, роль педагога в управлінні погано-жественной грою досить велика і вимагає від нього особливих якостей і навичок.

Особистість дитини багатогранна і найбільш яскраві якості особистості, її відтінки можуть проявлятися й роз-тися краще всього в іграх. Однак формування у кожної дитини творчої ініціативності - процес тривалий і в значній мірі все-таки залежить від рівня позна-вательная і художніх інтересів.

Завдання педагога - своєчасно оцінити і правильно спрямувати творчі здібності дитини.

Очевидний висновок: між навчанням і художньої грою існує прямий взаємозв'язок.

Безсумнівно, питання розвитку творчої активності дошкільників, і розвитку його особистості в цілому, в так-жественних іграх потребує подальшого глибокому вивчений чении.

23.

З А До Л Ю Ч Е Н Н Я

Процеси інтеграції сучасної педагогіки з пси-холог, естетикою, соціологією, філософією дозволяють здійснити аналіз традиційних і нових проблем на основі міждисциплінарного синтезу, призвели до суттєвого збагачення проблемно-тематичного поля педагогіки.

На жаль, вітчизняна педагогіка виявилася поки що не повною мірою сприйнятливою до оволодіння новими підходами і методами до питання розвитку творчої актив-ності дошкільнят.

Позначається спадщина минулих років: верховенство одного (марксистської) підходу паралізовувало науковий пошук; будь-який матеріал вбудовувався в ієрархію офіційних оцінок. Творча активність не розглядалася як необхідний показник повноцінного розвитку особистості. Між тим ху-дожественного творчість дітей має величезні, ще не повною мірою використовуються, можливостями як для пси-хіческого, так і духовного розвитку дитини.

Сьогодні, коли держава надає творчому раз-витію людини особливе значення, коли основним напрямком ленням у реформуванні вітчизняної системи освіти і виховання стає активізація творчого потен-ціала особистості, проблема формування творчої активно-сті дітей звучить особливо актуально. Фахівці спра-ведливо вважають, що індивідуальні здібності і Даро-вання дитини найбільш яскраво розкриваються в ігровій діяль-ності, і особливо в ігровій діяльності з художні-

24.

венним змістом, де фантазія дитини може бути прак-тично не обмежена. Вихователь повинен виступати в даний час в дещо іншій якості, він не тільки повинен здійснювати педагогічне керівництво ігровою діяльністю дітей, а й сам стає її активним учасником.

25.

Л І Т Е Р А Т У Р А

1. Бєлінський В.Г., Чернишевський М.Г., Добролюбов М.О. про дитячу літературу. - М.: Детгиз, 1954.

2. Ветлугіна Н.О. Про теорії та практиці художньої творчості дітей / / Дошкільна воспитание.-1965 .- № 5.

3. Виготський Л.С. Уява та її розвиток у дитячому віці. Розвиток вищих психічних функцій. - М., 1960.

4. Виготський Л.С. Навчання та розвиток у дошкільному віці. - М., 1956.

5. Вундт В. Фантазія як основа мистецтва. - М., 1914.

6. Жуковська Р.І. Творчі рольові ігри в дитячому садку. - М.: Видавництво педагогічних наук РРФСР, 1960.

7. Карпінська Н.С. Розвиток художніх здібностей в процесі ігор-драматизаций. - М.: Известия АПН РРФСР, 1959.

8. Менджеріцкая Д.В. Вихователю про дитячу гру .- М.: Просвещение, 1982.

9. Покровський О.О. Дитячі ігри, переважно росіяни. - М., 1887.

10. Рубенштейн С.Л. Основи загальної України.-М., 1946.

11. Роль гри в дитячому садку / За ред. А.П.Усовой.-М., 1961.

26.

12. Самостійна художня діяльність дошкільників / Под ред. Н. А. Ветлугиной. - М.: Педагогіка, 1980.

13. Сєченов І.М. Рефлекси головного мозку. - М., 1953.

14. Теплов Б.М. Психологічні питання художнього виховання. - М., 1947.

15. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. Собр. соч. Т.УШ.-М.-Л., 1950.

16. Усова О.П. До питання про характеристику творчих ігор дітей і правилах керівництва ними. - "Вчені записки ЛДПІ ім.Герцена". - Л., 1947.

17. Флерина Є.А. Естетичне виховання дошкільника. - М., 1961.

18. Художнє виховання у дитячому садку (з досвіду роботи дитячих садів Ленінграда). - М., 1959.

19. Черкіо А.В. Роль творчої гри в розвитку моральних відносин у дітей. - Ростов Н / Дону, 1962.

20. Ельконін Д.Б. Психологія гри. - М.: Педагогіка, 1978.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Курсова
96.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Теоретичні основи формування творчої активності дітей дошкільного віку в ігровій діяльності
Теоретичні основи формування творчої активності дітей дошкільного віку в ігровій діяльності 2
Виховання цілеспрямованості в ігровій діяльності дітей старшого дошкільного віку
Формування розумової активності у дітей дошкільного віку
Формування пізнавальної активності у дітей старшого дошкільного віку
Формування передумов навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку
Розвиток творчої уяви в изодеятельности дітей дошкільного віку
Вплив творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей
Заняття як засіб розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку
© Усі права захищені
написати до нас