Реферат
З дисципліни: «Інституціональна економіка»
На тему:
Тези по роботі В. Полтеровича «Чому не йдуть реформи»
м. Москва - 2009 р.
У своїй статті «Чому не йдуть реформи» Віктор Полтерович розглядає причини, за якими реформи в Росії не досягають спочатку поставлених цілей. Близько 100 років наша країна страждає від постійних економічних експериментів. Чому ж це відбувається? На це питання і намагається відповісти Полтерович в даній статті, це і є його метою.
Полтерович вказує на те, що, проводячи реформи в економіці в 90-ті роки, були здійснені всі помилки, які тільки могли бути: приватизацію середніх за розміром підприємств слід було відкласти, можна було уникнути спаду ВВП у 40%, обійти проблему нелегітимності приватної власності, помилкою так само була лібералізація цін, яка у свою чергу породила кризи неплатежів і бартеризацію економіки.
Багато авторів виділяють чотири групи всіх цих невдач:
1) непрофесіоналізм державних депутатів;
2) чиновники у свою чергу не зробили ніяких дій для здійснення цієї програми;
3) політики не наполягали на своїй програмі;
4) народ не приймає, запропонованого урядом.
Однак, як зауважує Полтерович, за останні десятиліття ці пункти піддаються сумніву.
Тези Полтеровича:
1. Складаючи реформу, реформатор зобов'язаний враховувати: розклад політичних сил, особливості масової культури, поширення корупції, технологічний рівень країни, проект повинен відповідати певним стандартам, містити детальний план і технічні обгрунтування. Все це повинно грунтуватися на накопиченому досвіді, теорії та удосконаленні методів прикладних соціально-економічних досліджень.
2. Проект реформи має складатися з розділів, що включають в себе аналіз досвіду передових економік, включаючи той період, коли їх ВВП на душу населення дорівнював з нашим нинішнім рівнем. Також важливо вивчити досвід країн, які лише трохи обігнали нас у розвитку інституційної економіки. Аналіз досвіду інших країн дозволив би нашим законодавцям уникнути багатьох помилок.
3. Проектувальник повинен прагнути розбити реформу на такі етапи, які б були зрозумілі, як парламентаріям, так і виборців. Повинні бути передбачені можливості коригування цих етапів.
4. Проект реформ повинен містити ясну формулювання цілей, аналіз схожих реформ в інших країнах, розбиття реформ на етапи (як було зазначено вже вище). Важливо зіставляти витрати й очікувані вигоди, необхідний аналіз результатів здійснених інституційних змін, у вихідному проекті повинні містити критерії та процедури оцінки.
5. Також слід приділити увагу соціально-політичних наслідків інституційних змін та аналізу ефектів реформ. Проект реформи має передбачати вилучення державою «перехідною ренти» і так само можливість компенсувати втрати населенню, яким реформа може завдати шкоди. Повинен відбуватися аналіз сумісності реформи з діючими інститутами, законодавчими та культурними нормами. Дуже важливо, щоб у реформи був автор, повинні бути вказані розробники проекту, ініціатори й автори поправок.
Полтерович зазначає, що шанс на введення такого Держстандарту з розробки реформ не великий. Багатьох депутатів і чиновників може це не влаштувати, тому що зміняться умови на ринку законів. Але з'являться і прихильники. Важливо, щоб серед законодавців з'явилися люди, які розуміють як важливий добре пророблений проект реформи.
Таким чином, якщо б держава розробляло свої реформи за певним планом, враховуючи об'єктивну реальність нашої країни і потреби нашого народу, то реформи мали б більш позитивні результати і були спрямовані на покращення життя та добробут народу, а не класу чиновників.
Кейс: реформа щодо скасування пільг
Як кейса я б хотіла розглянути реформу за скасування пільг, вироблену Урядом у 2005 році. В якості гравців тут виступають Уряд і народ. Як інститут можна виділити Федеральний закон про пенсійне забезпечення, який піддався цією реформою зміни.
Уряд планував замінити пільги для ветеранів, учасників ВВВ, чорнобильців, сільських бюджетників, почесних донорів та інших грошовими виплатами. Полтерович стверджує, що проект реформи повинен мати можливість компенсувати втрати населенню, якому реформа може завдати шкоди. Але як компенсувалося б це нашим громадянам? Урядом натомість пропонувалося збільшення базової ставки пенсії пільговикам на 240 рублів на місяць, що майже ніяк не вирішувало проблему. Чому не можна додати більше? Чиновники пояснювали це можливістю значного збільшення інфляції.
Під цю реформу потрапляли всі пільги, у тому числі й житлово-комунального господарства. Більш того, можна сказати, що позбавляли пільг тих, чиїми руками і приватизувалася в 90-і роки нинішніми чиновниками їх власність. Під неї потрапило близько 40 млн. чоловік. Якщо врахувати, що часто пільгами користувалися не тільки самі пільговики, а й члени їхніх сімей, то цифра значно зростає. Як говорить Полтерович, в ідеалі політичні партії повинні відстоювати інтереси своїх виборців, але виходить, що вони навпаки, йдуть проти них.
У країнах Євросоюзу з бюджету на соціальні потреби виділяються близько третини ВВП, у США вони становлять 16% ВВП (крім цього значна частина соціальних зобов'язань у цій країні лежить на приватному бізнесі). За Полтерович, «проект будь-якої реформи повинен включати розділи, присвячені аналізу досвіду передових економік, включаючи ті періоди, коли їх ВВП був порівнянний з нашим нинішнім рівнем». На 2002 рік ВВП в країнах Євросоюзу ВВП дорівнював приблизно 9 613 млрд. євро. У Росії ж за той же рік - 1 083 млрд. євро. При цьому витрати на соціальну політику в нашій країні складають близько 2% ВВП. Ми намагаємося йти по Європейському шляху, але виходить, що йдемо по шляху Європи вже позаминулого століття.
Автори цієї реформи стверджували, що пільги обов'язково повинні бути скасовані, тому що вони суперечать принципам ринкової економіки. Вважалося, що протест людей проти цього є необгрунтованим. Юрій Коргунюк називає противників реформи «утриманцями», які прагнуть перетворити країну в «тотальний соцзабез», а рух протесту - виключно популістським. Однак такі пільги, подібні наших пенсійних, існують і в розвинутих країнах. У США малозабезпечені сім'ї та пенсіонери отримують талони на продукти, в ряді європейських країн для цих категорій населення існують житлові пільги й право безкоштовно відвідувати театри, музеї, виставки. Чи варто говорити про безкоштовну медицину в Швеції та Канаді, безкоштовну освіту в багатьох країнах Західної Європи.
Так навіщо ж потрібна була ця реформа? Однією з причин можна назвати ті фінансові потоки, які виникають при монетизації пільг. Таким чином, при ліквідації пільг, виграють в першу чергу чиновники, а не населення, що за Полтерович є однією з головних помилок при проектуванні реформ.
Але незабаром пристрасті навколо цієї реформи досягли такого апогею, що члени уряду усвідомили, що реформа була продумана явно не до кінця і це притому, що вже пропонувався за кілька років до цього проект щодо скасування пільг з ЖКГ. Але натолкнушісь на протест, проектувальники були змушені відступити, а безпосередній автор реформи Анвар Шамузафаров був відправлений у відставку. Колишній міністр охорони здоров'я Михайло Зурабов запропонував повернути надання транспортних пільг. "За фактом до монетизації пільг ми все одно ще не наблизилися", - пояснив міністр.
Таким чином, всі події, які були пов'язані з введенням реформи щодо скасування пільг, з'явилися останньою краплею й загострили суперечності в нашій економіці, при цьому продемонструвавши її вразливість, крихкість і неефективність. Ми можемо бачити, що спроба здійснити всього одну реформу продемонструвала слабкість нашої влади і неготовність відповідати за свої дії.
Висновки
Усього цього можна було б уникнути, якби ця реформа була продумана, проведена не так поспішно, докладніше розроблена і були спрогнозовані наслідки. Все те, про що говорить Полтерович у своїй статті.
1. Реформи мають бути спрямовані на поліпшення життя народу, його добробуту, процвітання нації.
2. Економічні реформи має бути послідовними, глибоко проаналізованими та відповідати умовам нашої країни.
Список літератури
1. Халмурзоев С. Скасування пільг стане останньою економічною реформою. http://www.utro.ru/articles/2005/01/20/398148.shtml
2. Шейн О. Скасування пільг - безперечний удар з соціальних прав громадян.
http://ikd.ru/node/2050
3. Таблиця по ВВП
http://www.demoscope.ru/weekly/2004/0157/barom01.php
З дисципліни: «Інституціональна економіка»
На тему:
Тези по роботі В. Полтеровича «Чому не йдуть реформи»
м. Москва - 2009 р.
У своїй статті «Чому не йдуть реформи» Віктор Полтерович розглядає причини, за якими реформи в Росії не досягають спочатку поставлених цілей. Близько 100 років наша країна страждає від постійних економічних експериментів. Чому ж це відбувається? На це питання і намагається відповісти Полтерович в даній статті, це і є його метою.
Полтерович вказує на те, що, проводячи реформи в економіці в 90-ті роки, були здійснені всі помилки, які тільки могли бути: приватизацію середніх за розміром підприємств слід було відкласти, можна було уникнути спаду ВВП у 40%, обійти проблему нелегітимності приватної власності, помилкою так само була лібералізація цін, яка у свою чергу породила кризи неплатежів і бартеризацію економіки.
Багато авторів виділяють чотири групи всіх цих невдач:
1) непрофесіоналізм державних депутатів;
2) чиновники у свою чергу не зробили ніяких дій для здійснення цієї програми;
3) політики не наполягали на своїй програмі;
4) народ не приймає, запропонованого урядом.
Однак, як зауважує Полтерович, за останні десятиліття ці пункти піддаються сумніву.
Тези Полтеровича:
1. Складаючи реформу, реформатор зобов'язаний враховувати: розклад політичних сил, особливості масової культури, поширення корупції, технологічний рівень країни, проект повинен відповідати певним стандартам, містити детальний план і технічні обгрунтування. Все це повинно грунтуватися на накопиченому досвіді, теорії та удосконаленні методів прикладних соціально-економічних досліджень.
2. Проект реформи має складатися з розділів, що включають в себе аналіз досвіду передових економік, включаючи той період, коли їх ВВП на душу населення дорівнював з нашим нинішнім рівнем. Також важливо вивчити досвід країн, які лише трохи обігнали нас у розвитку інституційної економіки. Аналіз досвіду інших країн дозволив би нашим законодавцям уникнути багатьох помилок.
3. Проектувальник повинен прагнути розбити реформу на такі етапи, які б були зрозумілі, як парламентаріям, так і виборців. Повинні бути передбачені можливості коригування цих етапів.
4. Проект реформ повинен містити ясну формулювання цілей, аналіз схожих реформ в інших країнах, розбиття реформ на етапи (як було зазначено вже вище). Важливо зіставляти витрати й очікувані вигоди, необхідний аналіз результатів здійснених інституційних змін, у вихідному проекті повинні містити критерії та процедури оцінки.
5. Також слід приділити увагу соціально-політичних наслідків інституційних змін та аналізу ефектів реформ. Проект реформи має передбачати вилучення державою «перехідною ренти» і так само можливість компенсувати втрати населенню, яким реформа може завдати шкоди. Повинен відбуватися аналіз сумісності реформи з діючими інститутами, законодавчими та культурними нормами. Дуже важливо, щоб у реформи був автор, повинні бути вказані розробники проекту, ініціатори й автори поправок.
Полтерович зазначає, що шанс на введення такого Держстандарту з розробки реформ не великий. Багатьох депутатів і чиновників може це не влаштувати, тому що зміняться умови на ринку законів. Але з'являться і прихильники. Важливо, щоб серед законодавців з'явилися люди, які розуміють як важливий добре пророблений проект реформи.
Таким чином, якщо б держава розробляло свої реформи за певним планом, враховуючи об'єктивну реальність нашої країни і потреби нашого народу, то реформи мали б більш позитивні результати і були спрямовані на покращення життя та добробут народу, а не класу чиновників.
Кейс: реформа щодо скасування пільг
Як кейса я б хотіла розглянути реформу за скасування пільг, вироблену Урядом у 2005 році. В якості гравців тут виступають Уряд і народ. Як інститут можна виділити Федеральний закон про пенсійне забезпечення, який піддався цією реформою зміни.
Уряд планував замінити пільги для ветеранів, учасників ВВВ, чорнобильців, сільських бюджетників, почесних донорів та інших грошовими виплатами. Полтерович стверджує, що проект реформи повинен мати можливість компенсувати втрати населенню, якому реформа може завдати шкоди. Але як компенсувалося б це нашим громадянам? Урядом натомість пропонувалося збільшення базової ставки пенсії пільговикам на 240 рублів на місяць, що майже ніяк не вирішувало проблему. Чому не можна додати більше? Чиновники пояснювали це можливістю значного збільшення інфляції.
Під цю реформу потрапляли всі пільги, у тому числі й житлово-комунального господарства. Більш того, можна сказати, що позбавляли пільг тих, чиїми руками і приватизувалася в 90-і роки нинішніми чиновниками їх власність. Під неї потрапило близько 40 млн. чоловік. Якщо врахувати, що часто пільгами користувалися не тільки самі пільговики, а й члени їхніх сімей, то цифра значно зростає. Як говорить Полтерович, в ідеалі політичні партії повинні відстоювати інтереси своїх виборців, але виходить, що вони навпаки, йдуть проти них.
У країнах Євросоюзу з бюджету на соціальні потреби виділяються близько третини ВВП, у США вони становлять 16% ВВП (крім цього значна частина соціальних зобов'язань у цій країні лежить на приватному бізнесі). За Полтерович, «проект будь-якої реформи повинен включати розділи, присвячені аналізу досвіду передових економік, включаючи ті періоди, коли їх ВВП був порівнянний з нашим нинішнім рівнем». На 2002 рік ВВП в країнах Євросоюзу ВВП дорівнював приблизно 9 613 млрд. євро. У Росії ж за той же рік - 1 083 млрд. євро. При цьому витрати на соціальну політику в нашій країні складають близько 2% ВВП. Ми намагаємося йти по Європейському шляху, але виходить, що йдемо по шляху Європи вже позаминулого століття.
Автори цієї реформи стверджували, що пільги обов'язково повинні бути скасовані, тому що вони суперечать принципам ринкової економіки. Вважалося, що протест людей проти цього є необгрунтованим. Юрій Коргунюк називає противників реформи «утриманцями», які прагнуть перетворити країну в «тотальний соцзабез», а рух протесту - виключно популістським. Однак такі пільги, подібні наших пенсійних, існують і в розвинутих країнах. У США малозабезпечені сім'ї та пенсіонери отримують талони на продукти, в ряді європейських країн для цих категорій населення існують житлові пільги й право безкоштовно відвідувати театри, музеї, виставки. Чи варто говорити про безкоштовну медицину в Швеції та Канаді, безкоштовну освіту в багатьох країнах Західної Європи.
Так навіщо ж потрібна була ця реформа? Однією з причин можна назвати ті фінансові потоки, які виникають при монетизації пільг. Таким чином, при ліквідації пільг, виграють в першу чергу чиновники, а не населення, що за Полтерович є однією з головних помилок при проектуванні реформ.
Але незабаром пристрасті навколо цієї реформи досягли такого апогею, що члени уряду усвідомили, що реформа була продумана явно не до кінця і це притому, що вже пропонувався за кілька років до цього проект щодо скасування пільг з ЖКГ. Але натолкнушісь на протест, проектувальники були змушені відступити, а безпосередній автор реформи Анвар Шамузафаров був відправлений у відставку. Колишній міністр охорони здоров'я Михайло Зурабов запропонував повернути надання транспортних пільг. "За фактом до монетизації пільг ми все одно ще не наблизилися", - пояснив міністр.
Таким чином, всі події, які були пов'язані з введенням реформи щодо скасування пільг, з'явилися останньою краплею й загострили суперечності в нашій економіці, при цьому продемонструвавши її вразливість, крихкість і неефективність. Ми можемо бачити, що спроба здійснити всього одну реформу продемонструвала слабкість нашої влади і неготовність відповідати за свої дії.
Висновки
Усього цього можна було б уникнути, якби ця реформа була продумана, проведена не так поспішно, докладніше розроблена і були спрогнозовані наслідки. Все те, про що говорить Полтерович у своїй статті.
1. Реформи мають бути спрямовані на поліпшення життя народу, його добробуту, процвітання нації.
2. Економічні реформи має бути послідовними, глибоко проаналізованими та відповідати умовам нашої країни.
Список літератури
1. Халмурзоев С. Скасування пільг стане останньою економічною реформою. http://www.utro.ru/articles/2005/01/20/398148.shtml
2. Шейн О. Скасування пільг - безперечний удар з соціальних прав громадян.
http://ikd.ru/node/2050
3. Таблиця по ВВП
http://www.demoscope.ru/weekly/2004/0157/barom01.php