Ми з Оксаною, моєю однокласницею, дружимо вже вісім років, і я часто ходжу до неї в гості. Мені дуже подобається • бувати у неї вдома, тому що там я відчуваю себе спокійно і затишно. Кімната Оксани акуратна, світла, скромно меблірозанная. Біля вікна стоїть письмовий стіл і два стільці. На зтоле - вазочка з олівцями та фломастерами, фотограшя в старовинній рамці, кілька зошитів і улюблена книга. Недалеко від дверей - швейна машинка, адже Оксанa - справжня майстриня. З першого класу вона шиє і моделює одяг. Спочатку вона робила це для ляльок, а тепер - і для себе. Напротів машинки - диван-ліжко, застелене синім покривалом. На дивані сидить улюблена лялька Маша, з якою Оксана вже давно не грає, але продовжує шити їй красиві наряди. У лівому кутку кімнати стоїть старовинний книжкова шафа, на полицях якого акуратно складені підручники, художні книги, альбоми з фотографіями. У правому кутку - платтяна шафа. На підлозі лежить темно-зелений килим, на якому Оксана часто розкладає свої викрійки, малюнки нових моделей одягу та журнали. Вікна кімнати прикрашають штори з прозорої блакитної тканини. Мені здається, що все тут відповідає характеру господині, тому в кімнаті так затишно.