Реферат на тему:
«Сучасний стан
пожежної безпеки у світі і в Україні. Основні причини пожеж »
Пожежі та їх наслідки завдають значної шкоди світовій економіці. Пожежа супроводжується знищенням матеріальних цінностей, створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишнього середовища.
Проблема пожеж стає глобальною за своїми масштабами, зачіпає не тільки національні, але і міжнародні інтереси. Катастрофа на Чорнобильській АЕС, тривалі пожежі нафтових об'єктів Іраку як наслідок війни в Перській затоці, горіння великих лісових масивів підривають не тільки економіку країн, але головне - наносять непоправної шкоди навколишньому середовищу.
Наприкінці XX століття на Землі щорічно реєструється близько 7 млн. пожеж, при яких гине приблизно 70 тис. чоловік. Насправді, пожеж на планеті виникає набагато більше, але багато хто з них (особливо дрібні) з різних причин не реєструються.
Найбільш надійні результати отримані для Європи, Південної Америки та Австралії; найменш надійні - для Африки. У цілому, відносна помилка цих оцінок, за даними Всесвітнього Центру пожежної статистики не перевищує 10 - 15%, що є цілком прийнятним для глобальних досліджень.
Розподіл пожеж по континентах планети у відносних показниках наведено на ріс.4.1.1.
Рис. 4.1.1. Відносні показники кількості пожеж по континентах планети
Згідно з прогнозами, зробленими на підставі пожежної статистики, у світі протягом року на пожежах може загинути 225 тис. чоловік, 2 млн. 250 тис. осіб - отримати травми, 4,5 млн. - важкі опікові травми.
Наслідки пожеж визначаються сукупністю видів збитків від них.
Прямі збитки - Це втрати, пов'язані зі знищенням або пошкодженням вогнем, водою, димом і, внаслідок високої температури, основних фондів та іншого майна підприємства, установи та організації, а також громадян, якщо ці втрати мають прямий причинний зв'язок з пожежею.
Побічні збитки - це втрати, пов'язані з ліквідацією пожежі, а також зумовлені простоєм виробництва, перервою в роботі, зміною графіка руху транспортних засобів та іншої втраченої внаслідок пожежі вигодою.
Соціальні збитки - це втрати через невикористаних можливостей внаслідок виключення трудових ресурсів з виробничої діяльності та витрат на проведення заходів внаслідок загибелі та травматизму людей на пожежах.
Екологічні збитки - це втрати, пов'язані з забрудненням продуктами горіння і виробництва, а також засобами гасіння пожеж атмосфери, води, грунту, живих організмів і рослинності.
Статистика свідчить, що прямі збитки в розрахунку на 1 людину в рік зростають в Італії - на 4 долари, у Франції - на 5, у Великобританії - на 8, у Німеччині - на 13, у США - на 15 доларів.
Згідно даних міжнародної статистики, при зростанні чисельності населення на 1% кількість пожеж збільшується приблизно на 5%, а збитки від них зростають на 10%. За даними, які надійшли до УкрНДІПБ МНС України від ГУ (У) МНС України в областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі, за 12 місяців 2003 року в країні зареєстровано 61тис. 280 пожеж і загорянь.
Кожен день в Україні в середньому виникало 168 пожеж та загорянь (у 2002 році цей показник дорівнював 164), економічні втрати від яких становили 1210тис. грн. (На 108 тис. більше, ніж у минулому році). Кожен день внаслідок пожеж гинуло 11, а отримували травми 5 осіб, гинуло 3 голови худоби, вогнем знищувалося 57 будівель і 7 одиниць техніки.
У цілому, за період з 1999 по 2003 року в країні виникло 277тис. 254 пожежі та загоряння. Пожежами спричинені прямі матеріальні збитки на суму понад 346 млн. грн. На пожежах загинуло 16521 осіб, з них 673 дитини, травмовано 8206 осіб, знищено та пошкоджено 92766 будинків і споруд, 10709 одиниць техніки, загинуло 4013 голів худоби.
Динаміка основних показників статистики пожеж в Україні за останні 5 років наведена на рис. 4.1.2.
\ S
Статистика показує, що в промислово розвинених країнах широкий розвиток набуло регулювання рівня пожежної безпеки об'єктів на основі врахування індивідуального і соціального пожежного ризику. Пожежний ризик - це кількісна характеристика можливості реалізації пожежної небезпеки, яка вимірюється, як правило, у відповідних одиницях.
Введено три показники, які дозволяють оцінити ризик для будь-якої людини протягом року, безпосередньо зіткнутися з пожежею або загинути на ньому: r 1 (пожежа / чоловік) - ризик зіткнутися з пожежею, r 2 (Жертва / пожежа) - ризик загинути на пожежі та r 3 = r 1 х r 2 (жертва / чоловік) - ризик загинути при пожежі.
Так як економічні можливості суспільства обмежені, то здається розумним такий підхід: спільні кошти, які виділяються суспільством для гарантії безпеки, повинні бути розділені так, щоб очікувана кількість можливих жертв за всіма видами ризиків було мінімальним.
У світовій практиці використовується наступна класифікація ризику небезпеки:
- Неприпустимий ризик - значення більш 10 -4;
- Жорстко контрольований ризик - при значеннях від 10 -4 до 10 -5;
- Можливий ризик - значення менше 10 -5.
У України середньостатистичні показники ризику для людини зіткнутися з пожежею становить 0,013; загинути на пожежі - 0,065; загинути від пожежі - 0,000081 (0.81 * 10 -4).
Аналіз показує, що ризики зіткнутися з пожежею і загинути на ньому є неприпустимими, ризик загинути від пожежі підпадає під категорію «жорстко контрольований ризик».
У таблиці 4.1.1. і на малюнках 4.1.3., 4.1.4. наведені дані, щодо пожежних ризиків для населення областей (міст) України.
Рис. 4.1.3. Розподіл пожеж та загорянь за місцем їх виникнення в 2003 році.
65,7% всіх пожеж в Україні, а саме 40249, трапилося в будівлях, 4,8% (2930) - на транспорті; 16050 пожеж та загорянь, або 26,2%, припадає на місця відкритого зберігання матеріалів, відкриті території, зовнішні установки тощо, 2052 (3,3%) - на інші об'єкти, які не ввійшли до переліку (рис. 5.2.).
Найвищий відсоток пожеж у будівлях в західних областях: Хмельницькій (84,1%), Закарпатській (79,3%), Івано-Франківській (78,9%) і Рівненській (77,4%). Середній показник по Україні - 65,7%.
Протягом останніх років причини виникнення пожеж залишаються колишніми. Постійно зростає кількість пожеж, що виникають внаслідок недбалого поводження з вогнем, більше половини (57,5%) пожеж та загорянь трапляється саме з цієї причини. Цьому, насамперед, сприяє складна соціально-економічна обстановка в державі.
У 61% випадків пожеж від необережного поводження з вогнем винна особа не встановлена. В інших випадках винними, найчастіше, є безробітні - 10% та пенсіонери - 9%. Більшість з них - це чоловіки, віком від 30 до 50 років, які в момент порушення правил пожежної безпеки перебували в стані алкогольного сп'яніння.
Нижче наведено розподіл кількості пожеж та загорянь за причинами їх виникнення за абсолютними показниками.
Згідно даних ВНІІПБ, складна соціально-економічна обстановка в країні, через яку спостерігається погіршення матеріального добробуту населення, зловживання спиртними напоями, збільшення кількості осіб без певного роду занять і місця проживання, нехтування духовними цінностями, падіння моральних підвалин призводить до того, що люди , як свідомо, так і несвідомо (через неуважність, недбалість і т.д.) порушують правила пожежної безпеки.
Дана ситуація також сприяє виникненню пожеж внаслідок умисних підпалив. Всього за 2003 рік таких випадків зареєстровано 1510, при цьому загинуло 22 людини. Державі завдано матеріальний збиток у розмірі 9 млн.146 тис., що становить 10,3% загальної суми матеріальних втрат.
Рис. 4.1.4. Розподіл пожеж та загорянь на спорудах
Причини виникнення пожеж і загибелі людей внаслідок пожеж можна розділити на соціальні, техногенні, природні та соціально-техногенні.
«Сучасний стан
пожежної безпеки у світі і в Україні. Основні причини пожеж »
Пожежі та їх наслідки завдають значної шкоди світовій економіці. Пожежа супроводжується знищенням матеріальних цінностей, створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишнього середовища.
Проблема пожеж стає глобальною за своїми масштабами, зачіпає не тільки національні, але і міжнародні інтереси. Катастрофа на Чорнобильській АЕС, тривалі пожежі нафтових об'єктів Іраку як наслідок війни в Перській затоці, горіння великих лісових масивів підривають не тільки економіку країн, але головне - наносять непоправної шкоди навколишньому середовищу.
Наприкінці XX століття на Землі щорічно реєструється близько 7 млн. пожеж, при яких гине приблизно 70 тис. чоловік. Насправді, пожеж на планеті виникає набагато більше, але багато хто з них (особливо дрібні) з різних причин не реєструються.
Найбільш надійні результати отримані для Європи, Південної Америки та Австралії; найменш надійні - для Африки. У цілому, відносна помилка цих оцінок, за даними Всесвітнього Центру пожежної статистики не перевищує 10 - 15%, що є цілком прийнятним для глобальних досліджень.
Розподіл пожеж по континентах планети у відносних показниках наведено на ріс.4.1.1.
Рис. 4.1.1. Відносні показники кількості пожеж по континентах планети
Згідно з прогнозами, зробленими на підставі пожежної статистики, у світі протягом року на пожежах може загинути 225 тис. чоловік, 2 млн. 250 тис. осіб - отримати травми, 4,5 млн. - важкі опікові травми.
Наслідки пожеж визначаються сукупністю видів збитків від них.
Прямі збитки - Це втрати, пов'язані зі знищенням або пошкодженням вогнем, водою, димом і, внаслідок високої температури, основних фондів та іншого майна підприємства, установи та організації, а також громадян, якщо ці втрати мають прямий причинний зв'язок з пожежею.
Побічні збитки - це втрати, пов'язані з ліквідацією пожежі, а також зумовлені простоєм виробництва, перервою в роботі, зміною графіка руху транспортних засобів та іншої втраченої внаслідок пожежі вигодою.
Соціальні збитки - це втрати через невикористаних можливостей внаслідок виключення трудових ресурсів з виробничої діяльності та витрат на проведення заходів внаслідок загибелі та травматизму людей на пожежах.
Екологічні збитки - це втрати, пов'язані з забрудненням продуктами горіння і виробництва, а також засобами гасіння пожеж атмосфери, води, грунту, живих організмів і рослинності.
Статистика свідчить, що прямі збитки в розрахунку на 1 людину в рік зростають в Італії - на 4 долари, у Франції - на 5, у Великобританії - на 8, у Німеччині - на 13, у США - на 15 доларів.
Згідно даних міжнародної статистики, при зростанні чисельності населення на 1% кількість пожеж збільшується приблизно на 5%, а збитки від них зростають на 10%. За даними, які надійшли до УкрНДІПБ МНС України від ГУ (У) МНС України в областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі, за 12 місяців 2003 року в країні зареєстровано 61тис. 280 пожеж і загорянь.
Кожен день в Україні в середньому виникало 168 пожеж та загорянь (у 2002 році цей показник дорівнював 164), економічні втрати від яких становили 1210тис. грн. (На 108 тис. більше, ніж у минулому році). Кожен день внаслідок пожеж гинуло 11, а отримували травми 5 осіб, гинуло 3 голови худоби, вогнем знищувалося 57 будівель і 7 одиниць техніки.
У цілому, за період з 1999 по 2003 року в країні виникло 277тис. 254 пожежі та загоряння. Пожежами спричинені прямі матеріальні збитки на суму понад 346 млн. грн. На пожежах загинуло 16521 осіб, з них 673 дитини, травмовано 8206 осіб, знищено та пошкоджено 92766 будинків і споруд, 10709 одиниць техніки, загинуло 4013 голів худоби.
Динаміка основних показників статистики пожеж в Україні за останні 5 років наведена на рис. 4.1.2.
Статистика показує, що в промислово розвинених країнах широкий розвиток набуло регулювання рівня пожежної безпеки об'єктів на основі врахування індивідуального і соціального пожежного ризику. Пожежний ризик - це кількісна характеристика можливості реалізації пожежної небезпеки, яка вимірюється, як правило, у відповідних одиницях.
Введено три показники, які дозволяють оцінити ризик для будь-якої людини протягом року, безпосередньо зіткнутися з пожежею або загинути на ньому: r 1 (пожежа / чоловік) - ризик зіткнутися з пожежею, r 2 (Жертва / пожежа) - ризик загинути на пожежі та r 3 = r 1 х r 2 (жертва / чоловік) - ризик загинути при пожежі.
Так як економічні можливості суспільства обмежені, то здається розумним такий підхід: спільні кошти, які виділяються суспільством для гарантії безпеки, повинні бути розділені так, щоб очікувана кількість можливих жертв за всіма видами ризиків було мінімальним.
У світовій практиці використовується наступна класифікація ризику небезпеки:
- Неприпустимий ризик - значення більш 10 -4;
- Жорстко контрольований ризик - при значеннях від 10 -4 до 10 -5;
- Можливий ризик - значення менше 10 -5.
У України середньостатистичні показники ризику для людини зіткнутися з пожежею становить 0,013; загинути на пожежі - 0,065; загинути від пожежі - 0,000081 (0.81 * 10 -4).
Аналіз показує, що ризики зіткнутися з пожежею і загинути на ньому є неприпустимими, ризик загинути від пожежі підпадає під категорію «жорстко контрольований ризик».
У таблиці 4.1.1. і на малюнках 4.1.3., 4.1.4. наведені дані, щодо пожежних ризиків для населення областей (міст) України.
Рис. 4.1.3. Розподіл пожеж та загорянь за місцем їх виникнення в 2003 році.
65,7% всіх пожеж в Україні, а саме 40249, трапилося в будівлях, 4,8% (2930) - на транспорті; 16050 пожеж та загорянь, або 26,2%, припадає на місця відкритого зберігання матеріалів, відкриті території, зовнішні установки тощо, 2052 (3,3%) - на інші об'єкти, які не ввійшли до переліку (рис. 5.2.).
Найвищий відсоток пожеж у будівлях в західних областях: Хмельницькій (84,1%), Закарпатській (79,3%), Івано-Франківській (78,9%) і Рівненській (77,4%). Середній показник по Україні - 65,7%.
Протягом останніх років причини виникнення пожеж залишаються колишніми. Постійно зростає кількість пожеж, що виникають внаслідок недбалого поводження з вогнем, більше половини (57,5%) пожеж та загорянь трапляється саме з цієї причини. Цьому, насамперед, сприяє складна соціально-економічна обстановка в державі.
У 61% випадків пожеж від необережного поводження з вогнем винна особа не встановлена. В інших випадках винними, найчастіше, є безробітні - 10% та пенсіонери - 9%. Більшість з них - це чоловіки, віком від 30 до 50 років, які в момент порушення правил пожежної безпеки перебували в стані алкогольного сп'яніння.
Нижче наведено розподіл кількості пожеж та загорянь за причинами їх виникнення за абсолютними показниками.
Згідно даних ВНІІПБ, складна соціально-економічна обстановка в країні, через яку спостерігається погіршення матеріального добробуту населення, зловживання спиртними напоями, збільшення кількості осіб без певного роду занять і місця проживання, нехтування духовними цінностями, падіння моральних підвалин призводить до того, що люди , як свідомо, так і несвідомо (через неуважність, недбалість і т.д.) порушують правила пожежної безпеки.
Рис. 4.1.4. Розподіл пожеж та загорянь на спорудах
Причини виникнення пожеж і загибелі людей внаслідок пожеж можна розділити на соціальні, техногенні, природні та соціально-техногенні.
Основні пожежні ризики для населення України | |||||||
№ п / п | Назва області, міста | Кількість населення 2003р., Тис. чол | Кількість пожеж за 2003р., Чол. | Кількість загиблих за 2003р., Чол. | Оцінка щорічного пожежного ризику для людини | ||
Зіткнутися з пожежею [Пожежа / людей] rl | Загинути на пожежі [жертва / пожежа] г2 | Загинути від пожежі [жертва / людей] r 3 = r 1 * r 2 | |||||
1 | АР Крим | 2034 | 2092 | 149 | 0,0010 | 0,071 | 0,000073 |
2 | Вінницька | 1772 | 1708 | 148 | 0,0010 | 0,087 | 0,000084 |
3 | Волинська | 1061 | 1103 | 66 | 0,0010 | 0,060 | 0,000062 |
4 | Дніпропетровська | 3568 | 4174 | 311 | 0,0012 | 0,075 | 0,000087 |
5 | Донецька | 4841 | 6579 | 541 | 0,0014 | 0,082 | 0,000112 |
6 | Житомирська | 1390 | 2054 | 162 | 0,0015 | 0,079 | 0,000117 |
7 | Закарпатська | 1258 | 1020 | 66 | 0,0008 | 0,065 | 0,000052 |
8 | Запорізька | 1929 | 3052 | 199 | 0,0016 | 0,065 | 0,000103 |
9 | 1в. - Франківська | 1410 | 1189 | 46 | 0,0008 | 0,039 | 0,000033 |
10 | Київська | 1828 | 2001 | 117 | 0,0011 | 0,058 | 0,000064 |
11 | Кіровоградська | 1133 | 1536 | 103 | 0,0014 | 0,067 | 0,000091 |
12 | Луганська | 2546 | 4804 | 333 | 0,0019 | 0,069 | 0,000131 |
13 | Львівська | 2627 | 2277 | 121 | 0,0009 | 0,053 | 0,000046 |
14 | Миколаївська | 1256 | 1942 | 130 | 0,0015 | 0,067 | 0,000104 |
15 | Одеська | 2469 | 2986 | 215 | 0,0012 | 0,072 | 0,000087 |
16 | Полтавська | 1630 | 2113 | 129 | 0,0013 | 0,061 | 0,000079 |
17 | Рівненська | 1173 | 1193 | 68 | 0,0010 | 0,057 | 0,000058 |
18 | Сумська | 1300 | 1820 | 143 | 0,0014 | 0,079 | 0,000110 |
19 | Тернопільська | 1142 | 1208 | 61 | 0,0011 | 0,050 | 0,000053 |
20 | Харківська | 2914 | 3559 | 234 | 0,0012 | 0,066 | 0,000080 |
21 | Херсонська | 1175 | 1485 | 141 | 0,0013 | 0,095 | 0,000120 |
22 | Хмельницька | 1431 | 898 | 54 | 0,0006 | 0,060 | 0,000038 |
23 | Черкаська | 1403 | 2443 | 88 | 0,0017 | 0,036 | 0,000063 |
24 | Чернівецька | 923 | 742 | 71 | 0,0008 | 0,096 | 0,000077 |
25 | Чернігівська | 1245 | 1698 | 118 | 0,0014 | 0,069 | 0,000095 |
26 | м. Київ | 2611 | 4707 | 72 | 0,0018 | 0,015 | 0,000028 |
27 | м. Севастополь | 380 | 897 | 29 | 0,0024 | 0,032 | 0,000076 |
Всього по Україні | 48457 | 61280 | 3915 | 0,0013 | 0,06389 | 0,000081 |
Таблиця 4.1.2.
Поділ пожеж та загиблих на них за факторами впливу
Таким чином, найбільше (66,2%) пожеж та загорянь і, відповідно, 71,2% загиблих на пожежах, зареєстровано внаслідок впливу соціального фактору.
Рис. 4.1.5. Розподіл пожеж та загорянь за факторами впливу
Рис. 4.1.6. Розподіл загиблих внаслідок пожеж за факторами впливу
Таблиця 4.1.3.
Соціальне становище особи, винного у виникненні пожежі
Поділ пожеж та загиблих на них за факторами впливу
Показник | Всього | Фактори | |||
Соціальний | Техногенний | Природний | Інші | ||
Кількість пожеж | 61280 | 40559 | 17295 | 755 | 2671 |
% Від заг. кол-ва Кількості | - | 66,2 | 28,2 | 1,2 | 4,4 |
Кількість загиблих | 3915 | 2784 | 1028 | 2 | 101 |
% Від заг. кол-ва | - | 71,2 | 26,3 | 0,1 | 2,4 |
Рис. 4.1.5. Розподіл пожеж та загорянь за факторами впливу
Рис. 4.1.6. Розподіл загиблих внаслідок пожеж за факторами впливу
Таблиця 4.1.3.
Соціальне становище особи, винного у виникненні пожежі
Особа, винна у виникненні пожежі | Кількість пожеж та загорянь | Загинуло осіб | Травмовано осіб | ||||||
2003 | 2002 | %% | 2003 | 2002 | %% | 2003 | 2002 | %% | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
Робочий | 3646 | 3906 | -6,7 | 275 | 315 | -12,7 | 270 | 273 | -1,1 |
Працівник КСГП, КСП, сільських кооперацій, фермер | 646 | 776 | -16,8 | 71 | 85 | -16,5 | 37 | 38 | -2,6 |
Службовець | 287 | 355 | -19,2 | 23 | 20 | 15,0 | 11 | 7 | 57,1 |
Військовослужбовець і співробітник ін силових структур | 38 | 39 | -2,6 | 5 | 3 | 66,7 | 7 | 4 | 75,0 |
Пенсіонер | 6424 | 6266 | 2,5 | 1219 | 1200 | 1,6 | 305 | 272 | 12,1 |
Керівник об'єкта | 722 | 799 | -9,6 | 22 | 20 | 10,0 | 13 | 7 | 85,7 |
Студент, учень | 219 | 254 | -13,8 | 3 | 8 | -62,5 | 21 | 34 | -38,2 |
Домогосподарка | 1486 | 1616 | -8,0 | 78 | 70 | 11,4 | 65 | 52 | 25,0 |
Інвалід | 340 | 333 | 2,1 | 86 | 91 | -5,5 | 35 | 27 | 29,6 |
Дитина дошкільного віку | 580 | 814 | -28,7 | 13 | 13 | 0,0 | 22 | 22 | 0,0 |
Дитина молодшого шкільного віку | 580 | 814 | -28,7 | 13 | 13 | 0,0 | 22 | 22 | 0,0 |
Дитина середнього та старшого шкільного віку | 231 | 241 | -4,1 | 0 | 0 | 0 | 0 | ||
Психічнохворий і розумововідсталих | 107 | 111 | -3,6 | 10 | 13 | -23,1 | 7 | 3 | 133,3 |
Людина без певного роду занять (безробітний) | 5354 | 5222 | 2,5 | 1277 | 1115 | 14,5 | 410 | 383 | 7,0 |
Людина, що знаходиться в місцях позбавлення волі | 7 | 7 | 0,0 | 1 | 1 | 0,0 | 0 | 1 | -100 |
Іноземець | 14 | 7 | 100,0 | 0 | 2 | -100,0 | 5 | 0 |
Продовження таблиці 4.1.3 | |||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
Працівник торгівлі | 77 | 88 | -12,5 | 6 | 0 | 3 | 5 | -40,0 | |
Підприємець | 485 | 522 | -7,1 | 6 | 4 | 50,0 | 19 | 19 | 0,0 |
Інші винні особи | 784 | 546 | 43,6 | 19 | 18 | 5,6 | 32 | 24 | 33,3 |
Винуватець не встановлено | 26263 | 24079 | 9,1 | 158 | 173 | -8,7 | 136 | 142 | -4,2 |
Код не вказано | 12996 | 12884 | 0,9 | 629 | 634 | -0,8 | 429 | 431 | -0,5 |
Всього по Україні | 61286 | 59679 | 2,7 | 3914 | 3798 | 3,1 | 1849 | 1766 | 4,7 |
техногенного фактору - несправність виробничого обладнання, порушення технологічного процесу виробництва, порушення правил підготовки і експлуатації електроустановок, вибухи, порушення правил підготовки і експлуатації пічного опалення, порушення правил підготовки і експлуатації теплогенеруючих агрегатів та установок;
природного фактору - самозаймання предметів і матеріалів, розряди блискавки. Поділ за даними факторів наведено в табл. 4.1.2. і на рис. 4.1.5., 4.1.6 ..
Розділення людей, винних у виникненні пожеж за соціальним станом наведено в табл. 4.1.3.
Загибель людей за часом доби залишається незмінною протягом багатьох років. Найбільша кількість загиблих вночі - з 22 до 6 годин ранку (29%), вдень - з 10 до 18 годин (22%). Найменше гине людей ввечері (з18 до 22 години).
Аналіз пожежної небезпеки показує, що основна частина загиблих складає наступні соціальні групи: пенсіонери до 42%, особи без певних занять - 37%, працівники - 13%. Половина людей гине в стані алкогольного сп'яніння. 44% гине у віці 40 - 60 років, 36% - у віці старше 60 років, 16% - у віці від 21 до 40 років.
Розподіл загиблих щодо причин виникнення пожеж наведено на рис. 4.1.7.
Рис. 4.1.7. Розподіл загиблих під час пожеж з причин їх виникнення
Як видно з наведених даних УкрНДІПБ ГУ МНС України, основними причинами виникнення пожеж є: недбале поводження з вогнем, порушення пожежної безпеки при експлуатації електрообладнання, недотримання технології при веденні вогневих робіт.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України, можна виділити пожежі, які класифікуються як НС загальнодержавного та об'єктного рівня. Таких в Україні виникло 49 (17,3% від загальної кількості НС), ними завдано матеріальної шкоди на суму 12 млн. 808 тис. грн., З них: загальнодержавного рівня (де економічні збитки становлять понад 1% зведеного річного бюджету країни, або загинуло більше 5 осіб), регіонального рівня (де економічні збитки становлять до 1% зведеного річного бюджету країни, або загинуло від 3-5 чоловік).