Сутність типи СЕЗ порядок їх створення та управління

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Вільні (спеціальні) економічні зони (СЕЗ) в даний час є важливим інструментом загальнонаціонального економічного розвитку та стимулювання інвестиційної діяльності. Їх створення і становлення направлено на лібералізацію і активну зовнішньоекономічну діяльність. Економіка таких зон має високий ступінь відкритості світовому ринку, а митний та податковий режими сприятливі для національних та іноземних інвестицій.

У науковій літературі немає однозначного визначення вільної економічної зони. Це обумовлено різноманіттям їх типів, розходженням цілей їхнього створення і функцій, які вони виконують, їх постійної трансформацією і модифікацією в процесі їх історичного розвитку.

Так, деякі джерела розглядають ВЕЗ як області дуже високої концентрації торговельних, фінансових, виробничих і технологічних зв'язків, які є осередками високого рівня розвитку ринкових відносин, підприємництва, місцем вдосконалення технології та управлінського механізму. [7]

Інші під ВЕЗ розуміють чітко територіально обмежені райони зі специфічними митним і торговим режимами, які характеризуються загальною свободою переміщення капіталу, товарів і фахівців.

Близьке за змістом визначення ВЕЗ дають експерти ООН: ВЕЗ - це обмежені промислові райони, що представляють собою частину території країни з безмитними митними та торговим режимами, де іноземні фірми, що виробляють продукцію головним чином на експорт, користуються низкою податкових і фінансових пільг [5, с. 5].

Відповідно до Закону Республіки Білорусь «Про вільні економічні зони» СЕЗ - це «частина території Республіки Білорусь з точно визначеними межами і спеціальним правовим режимом, що встановлює більш сприятливі, ніж звичайні, умови здійснення підприємницької та іншої господарської діяльності» [2].

Існують два різних концептуальних підходи до організації вільних зон: територіальний і функціональний. Відповідно до першого підходу, зона розглядається як відокремлена територія, де всі підприємства-резиденти користуються пільговим режимом господарської діяльності. Відповідно до другого підходу зона - це пільговий режим, який застосовується до певного виду підприємницької діяльності незалежно від місця розташування відповідної фірми в країні.

Так, зони вільної торгівлі є компактними територіальні утворення, виведені за межі національної митної території. Тут здійснюються операції по складуванню і адаптації ввезених товарів до умов ринку збуту (упаковка, маркування, контроль якості, найпростіша доробка і т.п.).

Промислово-виробничі зони створюються як території зі спеціальним митним режимом, де промислові компанії виробляють експортну або імпортозаміщуючу продукцію, користуючись певними пільгами. Головним тут також є цільова структура експорту, яка повинна охоплювати вимоги іноземних прямих інвестицій, технологій.

Торгово-виробничі зони є, як правило, результатом використання комбінації режимів зон вільної торгівлі і імпортозаміщуючих виробничих зон. Спеціальні торгово-промислові зони являють собою території з пільговим торговим режимом, де існує ряд преференцій для інвестування, розвитку промислового виробництва, експорту продукції.

У техніко-впроваджувальних зонах сконцентровані національні і чи зарубіжні дослідні, проектні та науково-виробничі фірми, користуються єдиною системою фіскальних і фінансових пільг. Вони створюються, як правило, в якості еталонних для національної економіки за рівнем організації ефектного, високо технологічного виробництва.

Сервісні зони являють собою території з пільговим режимом підприємницької діяльності для фірм та інститутів, які надають різні види фінансових і нефінансових послуг. До сервісних зон відносяться також офшорні освіти, де юридичні особи, які не ведуть на даній території господарської діяльності, користуються спрощеним режимом реєстрації і податковими пільгами.

Комплексні зони формуються шляхом запровадження особливого, пільгового в порівнянні із загальним, режиму господарської діяльності на території окремих адміністративних утворень. [7, c.83-86]

Проте організаційно-функціональна структура СЕЗ досить різноманітна і тому іноді досить важко класифікувати ту чи іншу СЕЗ однозначно, оскільки вона має риси багатьох зон.

На території Республіки Білорусь можуть створюватися СЕЗ різних функціональних типів. Функціональний тип ВЕЗ визначається цілями створення зони і напрямком інвестиційної діяльності в СЕЗ. У СЕЗ можуть розвиватися виробничі, науково-технологічні, експортні, торгові, туристично-рекреаційні, страхові, банківські та інші види діяльності. ВЕЗ можуть поєднувати в собі функції, властиві декільком функціональними типами СЕЗ (комплексна СЕЗ). [2]

Ініціаторами створення ВЕЗ виступають місцеві виконавчі і розпорядчі органи, які вносять до Ради Міністрів Республіки Білорусь пропозицію про створення СЕЗ. До пропозиції про створення ВЕЗ додається перелік встановлених документів. Рішення про створення ВЕЗ приймається Президентом Республіки Білорусь у формі указу.

Відповідно до Указу Президента Республіки Білорусь про створення СЕЗ та прийнятими актами законодавства Рада Міністрів Республіки Білорусь затверджує положення про СЕЗ. У положенні про СЕЗ зазначаються назва СЕЗ, термін, на який вона створюється, мети створення і завдання СЕЗ, особливості правового режиму в даній СЕЗ, структура і компетенція органів управління і контролю у ВЕЗ, порядок їх взаємовідносин з іншими державними органами та суб'єктами господарювання, які діють у СЕЗ.

На території СЕЗ діє адміністрація СЕЗ в межах встановленої законодавством та положенням про адміністрацію СЕЗ компетенції. Координація та загальний контроль за діяльністю адміністрації СЕЗ здійснюються Радою Міністрів Республіки Білорусь, якому і підзвітна у своїй діяльності адміністрація СЕЗ.

З метою гармонійного поєднання республіканських і місцевих інтересів може створюватися наглядова рада СЕЗ. [2]

Таким чином, вільна економічна зона - це територія з точно визначеними кордонами і спеціальним правовим режимом, що встановлює більш сприятливі, ніж звичайні, умови здійснення підприємницької та іншої господарської діяльності.

Існують два різних концептуальних підходи до організації вільних зон: територіальний і функціональний. Виділяють кілька різновидів ВЕЗ, організаційно-функціональна структура СЕЗ досить різноманітна.

Ініціаторами створення ВЕЗ виступають місцеві виконавчі і розпорядчі органи, рішення про створення ВЕЗ приймається Президентом Республіки Білорусь.

Управління вільними економічними зонами здійснює адміністрація СЕЗ в межах встановленої законодавством та положенням про адміністрацію СЕЗ компетенції. Також може створюватися наглядова рада СЕЗ. Координація та загальний контроль за діяльністю адміністрації СЕЗ здійснюються Радою Міністрів Республіки Білорусь.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Реферат
14.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Проблеми створення та функціонування СЕЗ та ТПР в Україні
Сутність і типи контрактів
Сутність і типи держави
Партійні системи сутність і типи
Походження сутність і типи держав 2
Сутність інфляції її види і типи
Діалектика е сутність та історичні типи
Походження сутність і типи держав
Порядок створення підприємства
© Усі права захищені
написати до нас