Сутність нормативного методу обліку директ-костинг

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


Зміст

Введення

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 сутність методу нормативного методу обліку «Директ-костинг»

2. Практична частина 10

Завдання січня 1910

Завдання 1 червня

Завдання 3 лютий

Завдання 7 березня

Завдання квітня 1941

Завдання 3 лютого

Завдання 6 березня

Завдання 4 вересня

Завдання 5

Завдання 6

Завдання липня 1957

Завдання 8

Завдання вересня 1960

Завдання 10 січня

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Прагнення навчитися управляти фінансами в умовах ринкової нестабільності, організувати виробництво конкурентоспроможної продукції, забезпечуючи ефективний розвиток підприємства, ставить перед керівництвом російських підприємств складне завдання: оволодіти методикою формування бюджету як основного фінансового плану та економічного регулятора відносин між структурними підрозділами підприємства і підприємства із зовнішнім середовищем.

У процесі організації на підприємстві процесу бюджетування всі підприємства стикаються з проблемою створення єдиного інформаційного простору. Під цим розуміється повна «стикування» даних зведеної фінансової та виробничої звітності, що ведеться бухгалтерією, і даних оперативного обліку, що ведеться іншими управлінськими службами та структурними підрозділами. Сформувати єдину інформаційну базу на підприємстві дозволяє впровадження комплексного нормативного методу обліку (стандарт-директ-костинг).

В даний час впровадження комплексного нормативного методу є актуальним завданням, оскільки на багатьох підприємствах можна виявити недоліки у використанні матеріальних і трудових ресурсів, в організації виробництва, постачання, нормуванні і виявити наявні внутрішні резерви. Виявляючи відхилення, їх причини та винуватців, загострюється увага, де виникли неполадки і скільки можна втратити в кожному конкретному випадку, а саме головне, що можна зробити, щоб таких втрат не було.

1.Теоретические ЧАСТИНА

СУТНІСТЬ НОРМАТИВНОГО МЕТОДУ ОБЛІКУ (директ - костинг)



1.1. Система директ-костинг як найважливіша характеристика управлінського обліку



Важко зараз говорити, хто з вчених стояв біля витоків теоретичного обгрунтування і застосування цієї системи. Ще Т.Є. Кліпштейн у своїй книзі "Вчення про альтернативи в обліку" (Лейпціг, 1781р.) Показав на прикладі металургійного виробництва, як прямі витрати потрібно відносити на окремі його фази, а накладні витрати - прямо на рахунок результатів за період.

Ж. Курсель-Сенель у своїй праці "Теорія і практика підприємництва в землеробстві, ремеслі і торгівлі" (Штуттгарт, 1869р) запропонував розділити витрати на "особливі" і "загальні".

Вперше на користь обліку граничних витрат висловився видатний німецький учений О. Шмпаленбах в 1899 році. На початку 20 століття Г. Гесс провів чітке розмежування між постійними і змінними витратами.

Отже, ми бачимо приклади теоретичного застосування ідей розмежування витрат на постійні та змінні, проте чітко не формулюється ознака цієї класифікації - співвідношення цих витрат та обсягу виробництва, різне їх поведінку в залежності від зміни об'єму.

Чітко сформулює ця ознака Дж. Кларк. 1923 р. він обгрунтував необхідність поділу валових витрат виробництва на постійні та змінні.

Ідея класифікації затрат на постійні і змінні залежно від обсягу виробництва залишилася б надбанням теорії, якщо б у господарській практиці не склалися об'єктивні економічні умови, що дозволяють реалізувати достоїнства цієї класифікації: розвивалися ринкові товарно-грошові відносини і, як наслідок, зросла роль бухгалтерського обліку, зокрема теорії калькулювання в системі управління економічними процесами і явищами.

Сутність будь-якого поняття повинна бути відображена в його назві. Найменування "директ-костинг", введене в 1936 році американцем Д. Харісон в його роботі, означає облік прямих витрат. Воно не відображає повною мірою сутності системи; головне в системі директ-костинг - це організація граничного обліку змінних і постійних витрат і використання його переваги з метою підвищення ефективності управління.

В даний час директ-костинг передбачає облік собівартості не тільки в частині прямих змінних витрат, а й частині змінних непрямих витрат. Тому тут на обличчя деяка умовність назви.

Визначивши сутність директ-костинг як системи управлінського обліку, заснованої на розподілі затрат на постійні і змінні залежно від зміни обсягів виробництва, сформулюємо основні притаманні йому особливості.

Головною особливістю директ-костинг є те, що собівартість промислової продукції враховується і планується тільки в частині змінних витрат. Постійні витрати збирають на окремому рахунку і з заданою періодичність списують безпосередньо на дебет рахунку фінансових результатів, наприклад "Прибутки та збитки".

Постійні витрати не включають до розрахунку собівартості виробів, а як витрати даного періоду списують з отриманого прибутку протягом того періоду, в якому вони були зроблені. За змінними затратами оцінюються також і незавершене виробництво.

При системі директ-костинг схема побудови звітів про доходи багатоступенева (табл. 1). У них міститься, принаймні, 2 фінансових показника: маржинальний доход і прибуток.

Таблиця 1

Схема звіту про доходи за системою директ-костинг

Найменування показників.

Значення

Виручка від реалізації продукції (В)

В = 1000

Змінні витрати (ПЗ)

ПЗ = 600

Маржинальний дохід (М)

М = В-ПЗ = 400

Постійні витрати (ПР)

ПР = 200

Прибуток (П)

П = М-ПР = 200

Звіт про доходи не обов'язково повинен бути двоступінчастим. Якщо змінні витрати підрозділяти на виробничі і невиробничі, то даний звіт про доходи буде трьох східчастим. У цьому випадку на першому етапі визначає виробничі маржинальний дохід як різниця між обсягом реалізованої продукції та змінними виробничими витратами. На другому етапі як різниця між виробничими маржинальними і позавиробничі змінними витратами визначається маржинальний дохід у цілому по фірмі. На третьому етапі - прибуток фірми шляхом вирахування з загальної суми маржинального доходу суми постійних витрат.

Важливою особливістю директ-костинг є те, що завдяки йому можна вивчати взаємозв'язки і взаємозалежності між обсягом виробництва, витратами і прибутком. Наочно це зображено на графіку (рис. 1).

Витрати,

Дохід,

Тис. руб.

змінні

Точка критичного витрати

Виробництва збитковість

Виручка від

До реалізації

Повна собі-

вартість

прибутковість


Обсяг продукції, тис. шт.

Рис. 1. Взаємозв'язок обсягу виробництва, собівартості і прибутку.

Три головні лінії показують залежність змінних витрат, постійних витрат і виручки від обсягу виробництва. Цей графік і численні його модифікації використовують при аналізі і прийнятті управлінських рішень.

Велике значення тут має встановлення зв'язків і пропорцій між витратами і обсягом виробництва. Використовуючи методи кореляційно-регресійного аналізу, математичної статистики, графічні методи можна визначити форми залежності затрат від обсягу виробництва чи завантаження виробничих потужностей; будувати кошторисні рівняння, одержувати інформацію про прибутковість чи збитковість виробництва залежно від його обсягу; розраховувати критичну точку обсягу виробництва; прогнозувати поведінку собівартості чи окремих видів затрат залежно від факторів обсягу чи потужності, тобто вирішувати стратегічні задачі керування підприємством.

Директ-костинг дозволяє керівництву загострити увагу на зміні маржинального доходу як по підприємству в цілому, так і по різних виробах; виявити вироби з більшою рентабельністю, щоб перейти в основному на їх випуск, тому що різниця між продажною ціною і сумою змінних затрат не ховається в результаті списання постійних витрат на собівартість конкретних виробів. Система забезпечує можливість швидко переорієнтувати виробництво у відповідь на мінливі умови ринку.

У звіті про фінансові результати, що складається при системі директ-костинг, видно зміна прибутку внаслідок зміни змінних витрат, цін реалізації та структури продукції, що випускається.

Інформація, що отримується в системі, дозволяє знаходити найбільш вигідні комбінації ціни та обсягу, проводити ефективну політику цін. В умовах ринкової економіки директ-костинг дає також інформацію про можливість використання в конкурентній боротьбі демпінгу. Цей прийом застосовується в періоди тимчасового скорочення попиту на продукцію для завоювання ринку збуту.

Усе викладене вище свідчить про те, що директ-костинг є важливим елементом маркетингу - системи управління підприємством в умовах ринку та вільної конкуренції.

Останнім часом спостерігається стійка тенденція зростання питомої ваги постійних витрат. Тому підвищуються вимоги до обгрунтованості планування і нормування величин цих затрат. Директ-костинг дозволяє загострити увагу на вирішенні цих питань, оскільки сума постійних витрат за даний конкретний період показується в звіті про доходи окремим рядком, і, таким чином, їх вплив на величину прибутку підприємства особливо добре видно.

Крім того, директ-костинг дає можливість оперативно контролювати постійні витрати, так як часто в процесі контролю за собівартістю використовуються нормативні витрати або гнучкі кошториси.

Завдяки директ-костинг розширюються аналітичні можливості обліку, причому спостерігається процес тісної інтеграції обліку та аналізу.

Проте організація управлінського обліку за системою директ-костинг пов'язано з низкою проблем, що випливають з особливостей, властивих цій системі.

1. Виникають труднощі під час поділу затрат на постійні та змінні, оскільки чисто постійних чи чисто змінних затрат не так вже й багато. В основному затрати напівзмінні, а виходить, виникають труднощі з їх класифікацією. Крім того, в різних умовах одні і ті ж витрати можуть вести себе по-різному.

2. Супротивники директ-костинг вважають, що постійні затрати також беруть участь у виробництві даного продукту і, отже, повинні бути включені до його собівартості. Директ-костинг не дає відповіді на питання, скільки коштує зроблений продукт, яка його повна собівартість. Тому потрібний додатковий розподіл умовно-постійних витрат, коли необхідно знати повну собівартість готової продукції чи незавершеного виробництва.

3. Ведення обліку собівартості за скороченою номенклатурою статей не відповідає вимогам вітчизняного обліку, однією з головних задач якого до останнього часу було складання точних калькуляцій.

4. Необхідно в цінах, що встановлені на продукцію підприємства, забезпечувати покриття усіх затрат підприємства.

2. Практична частина

Характеристика підприємства:

Підприємство займається виробництвом трьох видів продукції А, В, С і має складну структуру:

У цеху № 1 виробляється продукція А, в цеху № 2 - В, цех № 3 виготовляє продукцію С.

РМЦ здійснює поточний ремонт обладнання цехів.

Для виробництва продукції використовується один вид основних матеріалів, який оцінюється за методом середньої собівартості.

Відповідно:

Для вирішення наскрізний завдання виконаємо наступні представлені завдання:

Завдання 1

Скласти журнал господарських операцій за січень 2001 р.

Журнал господарських операцій за січень 2001 р.

№ п / п

Зміст

господарської операції

Сума,

руб.

Кореспонденція рахунків




Дебет

Кредит

1

Відпущені зі складу матеріали:

(Див. Завдання 1)


- У цех 1 (виробництво А)

13339,4

20 / 1

10


- Цех 2 (виробництво B)

13257,3

20 / 2

10


- Цех 3 (виробництво C)

17198,9

20 / 3

10

2

Нараховано заробітну плату:

(Вихідні дані)


- Робітникам цеху 1

66700

20 / 1

70


- Робітникам цеху 2

52000

20 / 2

70


- Робітникам цеху 3

70000

20 / 3

70


- Робітникам, обслуговуючим обладнання цеху 1

7818

25 / 1

70


- Робітникам, обслуговуючим обладнання цеху 2

8862

25 / 2

70


- Робітникам, обслуговуючим обладнання цеху 3

6520

25 / 3

70


- Персоналу заводоуправління

80000

26

70


- Робітникам РМЦ

12000

23

70

3

Нараховано єдиний соціальний податок (ЄСП) за ставкою 35,6% від заробітної плати:

(Розрахунок див. нижче)


- Робітників цеху 1

23745,2

20 / 1

69


- Робітників цеху 2

18512

20 / 2

69


- Робітників цеху 3

24920

20 / 3

69


- Робітників, які обслуговують обладнання цеху 1

2783,2

25 / 1

69


- Робітників, які обслуговують обладнання цеху 2

3154,9

25 / 2

69


- Робітників, які обслуговують обладнання цеху 3

2321,1

25 / 3

69


- Персоналу заводоуправління

28480

26

69


- Робітників РМЦ

4272

23

69

4

Нараховано амортизацію по:

(Див. Завдання 2)


- Обладнання цеху 1

208,3

25 / 1

02


- Обладнання цеху 2

291,7

25 / 2

02


- Обладнання цеху 3

333,3

25 / 3

02


- Будівлі заводоуправління

2833,3

26

02


- Будівлі цеху 1

149,8

25 / 1

02


- Будівлі цеху 2

424,4

25 / 2

02


- Будівлі цеху 3

312,3

25 / 3

02

5

Отримано рахунок за електроенергію, використану:



а) на освітлення виробничих приміщень:



- Цеху 1

1752

25 / 1

76


- Цеху 2

1986

25 / 2

76


- Цеху 3

1462

25 / 3

76


б) на обслуговування обладнання:



- Цеху 1

876

25 / 1

76


- Цеху 2

993

25 / 2

76


- Цеху 3

731

25 / 3

76


в) на освітлення

приміщень заводоуправління

680

26

76


г) на обслуговування РМЦ

300

23

76

6

РМЦ проведено поточний ремонт обладнання цеху 2

(Див. Відомість обліку витрат по РМЦ)

16572

25 / 2

23

7

Визначені та списані

на собівартість витрати:

(Див. Завдання 3, Завдання 4)


а) РСЕО:



- На собівартість продукції цеху 1

(Продукція А)

11685,5

20 / 1

25 / 1


- На собівартість продукції цеху 2

(Продукція B)

29873,6

20 / 2

25 / 2


- На собівартість продукції цеху 3

(Продукція C)

9905,4

20 / 3

25 / 3

7

б) загальноцехові витрати:



- На собівартість продукції цеху 1

(Продукція А)

1901,8

20 / 1

25 / 1


- На собівартість продукції цеху 2

(Продукція B)

2410,4

20 / 2

25 / 2


- На собівартість продукції цеху 3

(Продукція C)

1774,3

20 / 3

25 / 3


в) Загальногосподарські витрати:



- На собівартість продукції цеху 1

(Продукція А)

39586,4

20 / 1

26


- На собівартість продукції цеху 2

(Продукція B)

30862,0

20 / 2

2 червня


- На собівартість продукції цеху 3

(Продукція C)

41544,9

20 / 3

2 червня

8

Випущено і здана на склад:



- Продукція А (з цеху 1)

159958,3

43 / 1

20 / 1


- Продукція B (з цеху 2)

146915,3

43 / 2

20 / 2


- Продукція C (з цеху 3)

165343,5

43 / 3

20 / 3

Відповідно:

3. Розмір єдиного соціального податку (ЄСП) розраховується за ставкою 35,6% від суми нарахованої заробітної плати, в тому числі:

Отже:

▪ Нараховано єдиний соціальний податок (ЄСП) за ставкою 35,6% від заробітної плати робітників цеху 1 = 66700 руб.

Розмір ЕСН = 66700 × 35,6% = 66700 × 0,356% = 23745,2 крб.

▪ Нараховано єдиний соціальний податок (ЄСП) за ставкою 35,6% від заробітної плати робітників цеху 2 = 52000 руб.

Розмір ЕСН = 52000 × 35,6% = 52000 × 0,356% = 18512 руб.

▪ Нараховано єдиний соціальний податок (ЄСП) за ставкою 35,6% від заробітної плати робітників цеху 3 = 70000 руб.

Розмір ЕСН = 70000 × 35,6% = 70000 × 0,356% = 24920 руб.

▪ Нараховано єдиний соціальний податок (ЄСП) за ставкою 35,6% від заробітної плати робітників, які обслуговують обладнання цеху 1 = 7818 руб.

Розмір ЕСН = 7818 × 35,6% = 7818 × 0,356% = 2783,2 руб.

▪ Нараховано єдиний соціальний податок (ЄСП) за ставкою 35,6% від заробітної плати робітників, які обслуговують обладнання цеху 2 = 8862 руб.

Розмір ЕСН = 8862 × 35,6% = 8862 × 0,356% = 3154,9 руб.

▪ Нараховано єдиний соціальний податок (ЄСП) за ставкою 35,6% від заробітної плати робітників, які обслуговують обладнання цеху 3 = 6520 руб.

Розмір ЕСН = 6520 × 35,6% = 6520 × 0,356% = 2321,1 руб.

▪ Нараховано єдиний соціальний податок (ЄСП) за ставкою 35,6% від заробітної плати персоналу заводоуправління = 80000 руб.

Розмір ЕСН = 80000 × 35,6% = 80000 × 0,356% = 28480 руб.

▪ Нараховано єдиний соціальний податок (ЄСП) за ставкою 35,6% від заробітної плати робітників РМЦ = 12000 руб.

Розмір ЕСН = 12000 × 35,6% = 12000 × 0,356% = 4272 руб.

Далі:

Реалізовано наступний обсяг випущеної продукції:

Формування фінансового результату від реалізації продукції в системі обліку повної собівартості (див. Завдання 3, Завдання 10):

№ п / п

Зміст

господарської операції

Сума,

руб.

Кореспонденція рахунків




Дебет

Кредит

1

Відвантажено покупцям продукція:



- З цеху № 1 (Продукція А)

(1000 шт. За ціною 150 руб.)

150000

62

90 / 1


- З цеху № 2 (Продукція B)

(2500 шт. За ціною 80 руб.)

200000

62

90 / 1


- З цеху № 3 (Продукція C)

(2000 шт. За ціною 60 руб.)

120000

62

90 / 1

2

Нараховано суму ПДВ (18%) за проданої продукції:



- Продукція А

22881,4

90 / 3

68


- Продукція B

30508,5

90 / 3

68


- Продукція C

18305,1

90 / 3

68

3

Списано собівартість реалізованої продукції:



- З цеху № 1 (Продукція А)

(1000 шт. По с / з одиниці 147,09 руб.)

147093,4

90 / 2

43 / 1


- З цеху № 2 (Продукція B)

(2500 шт. По с / з одиниці 57,83 руб.)

144572

90 / 2

43 / 2


- З цеху № 3 (Продукція C)

(2000 шт. По с / з одиниці 62,28 руб.)

124551,2

90 / 2

43 / 3

4

Списаний фінансовий результат

від продажу продукції (збиток)

17911,5

99

90 / 9

▪ Формування фінансового результату від реалізації продукції в системі обліку витрат на основі системи директ-костинг (див. Завдання 3, Завдання 10):

№ п / п

Зміст

господарської операції

Сума,

руб.

Кореспонденція рахунків




Дебет

Кредит

1

Аналогічно системі обліку витрат на виробництво на основі обліку повної собівартості




2





3

Списано собівартість реалізованої продукції:



- З цеху № 1 (Продукція А)

(1000 шт. По с / з одиниці 104,42 руб.)

104422,6

90 / 2

43 / 1


- З цеху № 2 (Продукція B)

(2500 шт. По с / с едініци40, 07 руб.)

100175,2

90 / 2

43 / 2


- З цеху № 3 (Продукція C)

(2000 шт. По с / з одиниці 44,95 руб.)

89896

90 / 2

43 / 3

4

Списані на продаж загальнозаводські (постійні) витрати

135433

90 / 2

26

5

Списаний фінансовий результат

від продажу продукції (збиток)

31627,7

99

90 / 9

Задача 1

Визначити різними методами (метод середньої собівартості, метод ЛІФО, метод ФІФО) фактичну собівартість матеріалів, використовуваних для виробництва продукції А, В, С, використовуючи такі дані:

Термін

надходження

Кількість,

т.

Ціна,

руб.

Сума,

руб.

Залишок

на 01.01.2001

10

850

8500

02.01.2001

5

951

4755

05.01.2001

10

875

8750

06.01.2001

8

958

7664

08.01.2001

3

740

2220

09.01.2001

5

899

4495

11.01.2001

10

920

9200

12.01.2001

8

953

7624

РАЗОМ

надійшло

49


44708

За звітний місяць використано 48 тонни матеріалів, з яких 14,62 т. матеріалів відпущено в цех 1; 14,53 т. на виробництво продукції В - у цех 2; 18,85 т. в цех 3 на виробництво продукції С.

Матеріали відпущені у виробництво 15.01.2001.

В обліку відобразити фактичну вартість витрачених матеріалів, розраховану за методом середньої собівартості.

Рішення:

Пунктом 16 ПБО 5 / 01 та пунктом 73 Методичних вказівок по бухгалтерському обліку матеріально-виробничих запасів встановлені наступні способи оцінки матеріально-виробничих запасів (МПЗ) при відпуску у виробництво та іншому вибутті:

  • за собівартістю кожної одиниці;

  • по середній собівартості;

  • за способом ФІФО (за собівартістю перших за часом придбання матеріалів);

  • за способом ЛІФО (за собівартістю останніх за часом придбання матеріалів).

Один з вищевказаних методів по групі (виду) матеріально-виробничих запасів застосовується виходячи з припущення послідовності облікової політики.

Саме в обліковій політиці підприємства кожній групі матеріально-виробничих запасів повинен відповідати тільки один метод списання. Застосування одного із зазначених методів по конкретному найменуванню проводиться протягом усього звітного року.

1. При списанні цінностей за методом середньої собівартості необхідно визначити середню собівартість одиниці матеріалів. Цей показник визначається за формулою:

,

де

S 0 - вартість залишку матеріалів на початок звітного періоду.

S + - вартість матеріалів, що надійшли у звітному періоді.

Q 0 - кількість матеріалів на початок звітного періоду.

Q + - кількість матеріалів, що надійшли у звітному періоді.

Щоб встановити вартість матеріалів, яка підлягає списанню, середня собівартість одиниці множиться на загальну кількість списаних матеріалів.

У даному випадку:

За вихідними даними, матеріали відпущені у виробництво 15.01.2001.

Відповідно, середня собівартість розраховується за матеріалами, які надійшли до 15.01.2001.

Середня собівартість одиниці матеріалів складає в даному випадку:

= 912,41

За вихідними даними за звітний місяць використано 48 тонни матеріалів, з яких 14,62 т. матеріалів відпущено в цех 1; 14,53 т. на виробництво продукції В - у цех 2; 18,85 т. в цех 3 на виробництво продукції З :

Q отп (цех 1, А) = 14,62 т.

Q отп (цех 2, B) = 14,53 т.

Q отп (цех 3, С) = 18,85 т.

Отже:

Розрахуємо фактичну собівартість матеріалів за методом середньої собівартості і відповідні показники використовуємо в наскрізний завданню.

- Фактична собівартість матеріалів, відпущених у цех 1 і використаних для виробництва продукції А:

S A = Q отп (цех 1, А) × P = 14,62 × 912,41 = 13339,4 крб.

- Фактична собівартість матеріалів, відпущених у цех 2 і використаних для виробництва продукції B:

S B = Q отп (цех 2, B) × P = 14,53 × 912,41 = 13257,3 крб.

- Фактична собівартість матеріалів, відпущених у цех 3 і використаних для виробництва продукції C:

S C = Q отп (цех 3, C) × P = 18,85 × 912,41 = 17198,9 крб.

2. Метод ФІФО припускає, що матеріали, що надійшли раніше інших, передаються у виробництво першими. Якщо матеріали були куплені партіями, то спочатку передається у виробництво перша партія, потім друга і т.д. Якщо матеріалів в першій партії недостатньо, то списується частина матеріалів з другої.

У даному випадку:

За вихідними даними, матеріали відпущені у виробництво 15.01.2001.

- Фактична собівартість матеріалів, відпущених у цех 1 і використаних для виробництва продукції А за методом ФІФО:

Всього в цех 1 для виробництва продукції А було відпущено 14,62 т. матеріалів, в тому числі:

- 10 т. - залишок на 1.01.2001 за ціною 850 руб. за тонну на суму 8500 крб.

- 4,62 т. - матеріали, що надійшли 02.01.2001 (всього розмір партії = 5 т.) за ціною 951 руб. за тонну на суму = 4,62 × 951 = 4393, 6 руб.

Решту матеріалів, що надійшли 02.01.2001 = 5 - 4,62 = 0,38 т.

Разом фактична собівартість матеріалів, відпущених у цех 1 для виробництва продукції А за методом ФІФО = 8500 + 4393,6 = 12893,6 крб.

- Фактична собівартість матеріалів, відпущених у цех 2 і використаних для виробництва продукції B за методом ФІФО:

Всього в цех 2 для виробництва продукції B було відпущено 14,53 т. матеріалів, в тому числі:

- 0,38 т. - залишок матеріалів, що надійшли 02.01.2001, за ціною 951 руб. за тонну на суму = 0,38 × 951 = 361,4 руб.

- 10 т. - матеріали, що надійшли 05.01.2001 за ціною 875 руб. за тонну на суму 8750 крб.

- 4,15 т. - матеріали, що надійшли 06.01.2001 (всього розмір партії = 8 т.) за ціною 958 руб. за тонну на суму = 4,15 × 958 = 3975,7 руб.

Решту матеріалів, що надійшли 06.01.2001 = 8 - 4,15 = 3,85 т.

Разом фактична собівартість матеріалів, відпущених у цех 2 для виробництва продукції B за методом ФІФО = 361,4 + 8750 + 3975,7 = 13087,1 крб.

- Фактична собівартість матеріалів, відпущених у цех 3 і використаних для виробництва продукції З за методом ФІФО:

Всього в цех 3 для виробництва продукції С було відпущено 18,85 т. матеріалів, в тому числі:

- 3,85 т. - залишок матеріалів, що надійшли 06.01.2001, за ціною 958 руб. за тонну на суму = 3,85 × 958 = 3688,3 руб.

- 3 т. - матеріали, що надійшли 08.01.2001 за ціною 740 руб. за тонну на суму 2220 крб.

- 5 т. - матеріали, що надійшли 09.01.2001 за ціною 899 руб. за тонну на сумму 4495 руб.

– 7 т. – материалы, поступившие 11.01.2001 (всего размер партии = 10 т.) по цене 920 руб. за тонну на сумму = 7 × 920 = 6440 руб.

Остаток материалов, поступивших 11.01.2001 = 10 – 7 = 3 т.

Итого фактическая себестоимость материалов, отпущенных в цех 3 для производства продукции С по методу ФИФО = 3688,3 + 2220 + 4495 + 6440 = 16843,3 руб.

3. При использовании метода ЛИФО предполагается, что материалы, поступившие последними, передаются в производство первыми. Если материалы были куплены партиями, то сначала передается в производство последняя партия материалов, затем предпоследняя и т.д. Если материалов в последней партии недостаточно, то списывается часть материалов из предпоследней.

В данном случае:

По исходным данным, материалы отпущены в производство 15.01.2001.

– Фактическая себестоимость материалов, отпущенных в цех 1 и использованных для производства продукции А по методу ЛИФО:

Всего в цех 1 для производства продукции А было отпущено 14,62 т. материалов, в том числе:

– 8 т. – материалы, поступившие 12.01.2001 по цене 953 руб. за тонну на сумму 7624 руб.

– 6,62 т. – материалы, поступившие 11.01.2001 (всего размер партии = 10 т.) по цене 920 руб. за тонну на сумму = 6,62 × 920 = 6090,4 руб.

Остаток материалов, поступивших 11.01.2001 = 10 – 6,62 = 3,38 т.

Итого фактическая себестоимость материалов, отпущенных в цех 1 для производства продукции А по методу ЛИФО = 7624 + 6090,4 = 13714,4 руб.

– Фактическая себестоимость материалов, отпущенных в цех 2 и использованных для производства продукции B по методу ЛИФО:

Всего в цех 2 для производства продукции B было отпущено 14,53 т. материалов, в том числе:

– 3,38 т. – остаток материалов, поступивших 11.01.2001, по цене 920 руб. за тонну на сумму = 3,38 × 920 = 3109,6 руб.

– 5 т. – материалы, поступившие 09.01.2001 по цене 899 руб. за тонну на сумму 4495 руб.

– 3 т. – материалы, поступившие 08.01.2001 по цене 740 руб. за тонну на сумму 2220 руб.

– 3,15 т. – материалы, поступившие 06.01.2001 (всего размер партии = 8 т.) по цене 958 руб. за тонну на сумму = 3,15 × 958 = 3017,7 руб.

Остаток материалов, поступивших 06.01.2001 = 8 – 3,15 = 4,85 т.

Итого фактическая себестоимость материалов, отпущенных в цех 2 для производства продукции B по методу ЛИФО = 3109,6 + 4495 + 2220 + 3017,7 = 12842,3 руб.

– Фактическая себестоимость материалов, отпущенных в цех 3 и использованных для производства продукции С по методу ЛИФО:

Всего в цех 3 для производства продукции С было отпущено 18,85 т. материалов, в том числе:

– 4,85 т. – остаток материалов, поступивших 06.01.2001, по цене 958 руб. за тонну на сумму = 4,85 × 958 = 4646,3 руб.

– 10 т. – материалы, поступившие 05.01.2001 по цене 875 руб. за тонну на сумму 8750 руб.

– 4 т. – материалы, поступившие 02.01.2001 (всего размер партии = 5 т.) по цене 951 руб. за тонну на сумму = 4 × 951 = 3804 руб.

Остаток материалов, поступивших 02.01.2001 = 5 – 1 = 4 т.

Итого фактическая себестоимость материалов, отпущенных в цех 2 для производства продукции B по методу ЛИФО = 4646,3 + 8750 + 3804 = 17200,3 руб.

Задача 2

Начислить амортизацию за январь 2001 года по основным средствам завода:

1. Линейным способом – по всем основным средствам;

2. Способом уменьшаемого остатка – по зданию заводоуправления;

3. Способом списания стоимости по сумме чисел лет срока полезного использования – по зданию цеха № 1;

4. Способом списания стоимости пропорционально объему выпущенной продукции – по оборудованию цехов.

№ п / п

Наименование объекта

Первоначальная стоимость,

руб.

Дата ввода

в эксплуатацию

Срок полезного использования

1

Здание заводоуправления

850000

01.11.1997

25

2

Здание цеха №1

13477 5

01.02.1998

30

3

Здание цеха №2

152793

01.02.1998

30

4

Здание цеха №3

112432

01.02.1998

30

5

Оборудования цеха №1

25000

01.01.1997

10

6

Оборудования цеха №2

35000

01.01.1997

10

7

Оборудования цеха №3

40000

01.01.1998

10

Объем выпущенной продукции в январе текущего года составил в первом цехе – 1060 единиц продукции А; во втором цехе – 2640 единиц продукции В; в третьем – 2500 единиц продукции С.

Цех 1 рассчитан на производство 2800 единиц продукции, 2-ой – 3000 единиц продукции, 3-ий – 3500 единиц продукции.

При расчете суммы амортизации способом уменьшаемого остатка и способом списания стоимости по сумме числе лет срока полезного использования рекомендуется использовать следующую таблицу:

Рік

Первісна вартість

Годовая сумма амортизации

Накопленный износ

Остаточная стоимость






В учете для целей решения сквозной задачи, отразить суммы начисленной амортизации, рассчитанные линейным способом.

Рішення:

В бухгалтерском учете, согласно Положению по бухгалтерскому учету «Учет основных средств» (ПБУ 6/01) предприятия могут производить начисление амортизации по каждой из групп однородных предметов одним из четырех предусмотренных способов:

  • Линейным способом;

  • Способом уменьшаемого остатка;

  • Способом списания стоимости по сумме чисел лет срока полезного использования;

  • Способом списания стоимости пропорционально объему выпущенной продукции (работ, услуг).

Начисление износа по каждому объекту основных средств начинается с 1-го числа месяца, следующего за месяцем принятия этого объекта к бухгалтерскому учету.

Амортизация начисляется до тех пор, пока стоимость этого объекта будет полностью погашена, либо до того момента, когда он будет списан с бухгалтерского учета.

1. Начислим амортизацию за январь 2001 г. по основным средствам завода линейным способом – по всем основным средствам:

При использовании линейного способа годовая сумма амортизации объекта основных средств определяется, исходя из первоначальной стоимости объекта и нормы амортизации, рассчитанной на основе срока полезного использования этого объекта:

,

де

A m – годовая сумма амортизационных отчислений.

Т – срок полезного использования объекта (в целых годах).

C m – первоначальная стоимость объекта основных средств.

m – номер года от начала срока использования объекта основных средств ( m ³ 1).

Начисление амортизации таким способом предполагает равномерность перенесения стоимости актива на затраты в течение срока полезного использования.

В данном случае:

Начислим амортизацию за январь 2001 года по всем основным средствам завода и соответствующие показатели используем при решении сквозной задачи:

1.1. Здание заводоуправления:

– Первоначальная стоимость объекта С (1) = 850000 руб.

– Срок полезного использования объекта (в целых годах) Т (1) = 25 лет.

▪ Годовая сумма амортизационных отчислений составляет:

= 34000 руб. на рік.

▪ Соответственно, месячная сумма амортизационных отчислений (в т.ч. и за январь 2001 г.) по зданию заводоуправления составляет:

= 2833,3 руб.

1.2. Здание цеха № 1:

– Первоначальная стоимость объекта С (2) = 134775 руб.

– Срок полезного использования объекта (в целых годах) Т (2) = 30 лет.

▪ Годовая сумма амортизационных отчислений составляет:

= 4492,5 руб. на рік.

▪ Соответственно, месячная сумма амортизационных отчислений (в т.ч. и за январь 2001 г.) по зданию цеха № 1 составляет:

= 149,8 руб.

1.3. Здание цеха № 2:

– Первоначальная стоимость объекта С (3) = 152793 руб.

– Срок полезного использования объекта (в целых годах) Т (3) = 30 лет.

▪ Годовая сумма амортизационных отчислений составляет:

= 5093,1 руб. на рік.

▪ Соответственно, месячная сумма амортизационных отчислений (в т.ч. и за январь 2001 г.) по зданию цеха № 2 составляет:

= 424,4 руб.

1.4. Здание цеха № 3:

– Первоначальная стоимость объекта С (4) = 112432 руб.

– Срок полезного использования объекта (в целых годах) Т (4) = 30 лет.

▪ Годовая сумма амортизационных отчислений составляет:

= 3747,7 руб. на рік.

▪ Соответственно, месячная сумма амортизационных отчислений (в т.ч. и за январь 2001 г.) по зданию цеха № 3 составляет:

= 312,3 руб.

1.5. Оборудование цеха № 1:

– Первоначальная стоимость объекта С (5) = 25000 руб.

– Срок полезного использования объекта (в целых годах) Т (5) = 10 лет.

▪ Годовая сумма амортизационных отчислений составляет:

= 2500 руб. на рік.

▪ Соответственно, месячная сумма амортизационных отчислений (в т.ч. и за январь 2001 г.) по оборудованию цеха № 1 составляет:

= 208,3 руб.

1.6. Оборудование цеха № 2:

– Первоначальная стоимость объекта С (6) = 35000 руб.

– Срок полезного использования объекта (в целых годах) Т (6) = 10 лет.

▪ Годовая сумма амортизационных отчислений составляет:

= 3500 руб. на рік.

▪ Соответственно, месячная сумма амортизационных отчислений (в т.ч. и за январь 2001 г.) по оборудованию цеха № 2 составляет:

= 291,7 руб.

1.7. Оборудование цеха № 3:

– Первоначальная стоимость объекта С (6) = 40000 руб.

– Срок полезного использования объекта (в целых годах) Т (6) = 10 лет.

▪ Годовая сумма амортизационных отчислений составляет:

= 4000 руб. на рік.

▪ Соответственно, месячная сумма амортизационных отчислений (в т.ч. и за январь 2001 г.) по оборудованию цеха № 3 составляет:

= 333,3 руб.

2. Начислим амортизацию по зданию заводоуправления за январь 2001 г. способом уменьшаемого остатка:

При способе уменьшаемого остатка годовая сумма амортизационных отчислений определяется, исходя не из первоначальной стоимости, как при линейном способе, а из остаточной стоимости основного средства на начало соответствующего года:

,

де

A m – годовая сумма амортизационных отчислений.

Т – срок полезного использования объекта (в целых годах).

C m – первоначальная стоимость объекта основных средств.

– величина накопленной амортизации на начало m -го периода (год, месяц и т.д.).

При применении этого способа начисления амортизации часть первоначальной стоимости актива останется недоамортизированной по истечении срока его полезного использования. Чтобы избежать этого норма амортизации при данном способе может быть увеличена на коэффициент ускорения (при применении коэффициента ускорения равного 2 актив амортизируется полностью).

В данном случае:

Начислим амортизацию за январь 2001 года по зданию заводоуправления способом уменьшаемого остатка:

– Первоначальная стоимость объекта С = 850000 руб.

– Срок полезного использования Т = 25 лет.

– Дата ввода в эксплуатацию объекта – 01.11.1997 г.

Отже:

Представим начисление амортизации способом уменьшаемого остатка в следующей таблице:

Расчет амортизационных отчислений способом уменьшаемого остатка

Годы полезного

использов.

Расчет амортизационных отчислений

без коэффициента ускорения

Расчет амортизационных отчислений

с коэффициентом ускорения = 2


Залишкова

вартість

на початок

року,

руб.

Сума

амортизац.

отчислений

за год,

руб.

Залишкова

вартість

на кінець

року,

руб.

Залишкова

вартість

на початок

року,

руб.

Сума

амортизац.

отчислений

за год,

руб.

Залишкова

вартість

на кінець

року,

руб.

1

850000,0

34000,0

816000,0

850000,0

68000,0

782000,0

2

816000,0

32640,0

783360,0

782000,0

62560,0

719440,0

3

783360,0

31334,4

752025,6

719440,0

57555,2

661884,8

4

752025,6

30081,0

721944,6

661884,8

52950,8

608934,0

5

721944,6

28877,8

693066,8

608934,0

48714,7

560219,3

6

693066,8

27722,7

665344,1

560219,3

44817,5

515401,8

7

665344,1

26613,8

638730,4

515401,8

41232,1

474169,6

8

638730,4

25549,2

613181,1

474169,6

37933,6

436236,0

9

613181,1

24527,2

588653,9

436236,0

34898,9

401337,2

10

588653,9

23546,2

565107,7

401337,2

32107,0

369230,2

11

565107,7

22604,3

542503,4

369230,2

29538,4

339691,8

12

542503,4

21700,1

520803,3

339691,8

27175,3

312516,4

13

520803,3

20832,1

499971,2

312516,4

25001,3

287515,1

14

499971,2

19998,8

479972,3

287515,1

23001,2

264513,9

15

479972,3

19198,9

460773,4

264513,9

21161,1

243352,8

16

460773,4

18430,9

442342,5

243352,8

19468,2

223884,6

17

442342,5

17693,7

424648,8

223884,6

17910,8

205973,8

18

424648,8

16986,0

407662,8

205973,8

16477,9

189495,9

19

407662,8

16306,5

391356,3

189495,9

15159,7

174336,2

20

391356,3

15654,3

375702,1

174336,2

13946,9

160389,3

21

375702,1

15028,1

360674,0

160389,3

12831,1

147558,2

22

360674,0

14427,0

346247,0

147558,2

11804,7

135753,5

23

346247,0

13849,9

332397,1

135753,5

10860,3

124893,2

24

332397,1

13295,9

319101,3

124893,2

9991,5

114901,8

25

319101,3

12764,1

306337,2

114901,8

9192,1

105709,6

Разом


543662,8



744290,4


Итого, %

к ст-ти перв.


63,96



87,56


– Дата ввода в эксплуатацию здания заводоуправления – 01.11.1997 г.

Сумма амортизации за 4-й год эксплуатации с 01.11.2000 г. по 01.11.2001 г. составляет 30081,0 руб.

Следовательно, сумма амортизации за январь 2001 г. по зданию заводоуправления составляет при начислении амортизации способом уменьшаемого остатка = = 2506,75 руб.

3. Начислим амортизацию по зданию цеха № 1 за январь 2001 г. способом списания стоимости по сумме чисел лет срока полезного использования:

При способе списания стоимости по сумме чисел лет срока полезного использования амортизация насчитывается, исходя из первоначальной стоимости объекта основных средств и годового соотношения, где в числителе – число лет, остающихся до конца срока службы объекта, а в знаменателе – сумма чисел лет срока службы объекта:

,

де

A m – годовая сумма амортизационных отчислений.

Т – срок полезного использования объекта (в целых годах).

C m – первоначальная стоимость объекта основных средств.

m – номер года от начала срока использования объекта основных средств ( m ³ 1).

– сумма чисел лет срока службы объекта.

При использовании этого способа, как и при линейном способе, за основу берется первоначальная стоимость объекта. Однако норма амортизационных отчислений меняется с каждым годом полезного использования основного средства.

Наибольшая величина амортизации начисляется в первые годы использования объекта основных средств с постепенным уменьшением к концу срока.

Этот метод начисления амортизации является ускоренным, т. е. в начале срока полезного использования основного средства амортизация начисляется в больших суммах, нежели в конце этого срока.

В данном случае:

Начислим амортизацию за январь 2001 года по зданию цеха № 1 способом списания стоимости по сумме чисел лет срока полезного использования:

– Первоначальная стоимость объекта С = 134775 руб.

– Срок полезного использования Т = 30 лет.

– Дата ввода в эксплуатацию объекта – 01.02.1998 г.

Отже:

Сумма чисел лет для здания цеха № 1 составляет = 465 (1 + 2 + 3 + 4 +5 + 6 + 7 + 8 + 9 + 10 + 11 + 12 + 13 + 14 + 15 + 16 + 17 + 18 + 19 + 20 +21 + 22 + 23 + 24 + 25 + 26 + 27 + 28 + 29 + 30).

Представим начисление амортизации способом списания стоимости по сумме чисел лет срока полезного использования в следующей таблице:

Начисление амортизации способом списания стоимости

по сумме чисел лет срока полезного использования

Годы полезного использов.

Вартість

первонач.,

руб.

Остаточная стоимость

на начало года,

руб.

Годовое соотношение

Сумма амортизацион. отчислений, руб.

Остаточная стоимость на конец года,

руб.




розрахунок

результат

















1

134775,0

134775,0

30/465

0,0645

8695,2

126079,8

2

134775,0

126079,8

29/465

0,0624

8405,3

117674,5

3

134775,0

117674,5

28/465

0,0602

8115,5

109559,0

4

134775,0

109559,0

27/465

0,0581

7825,6

101733,4

5

134775,0

101733,4

26/465

0,0559

7535,8

94197,6

6

134775,0

94197,6

25/465

0,0538

7246,0

86951,6

7

134775,0

86951,6

24/465

0,0516

6956,1

79995,5

8

134775,0

79995,5

23/465

0,0495

6666,3

73329,2

9

134775,0

73329,2

22/465

0,0473

6376,5

66952,7

10

134775,0

66952,7

21/465

0,0452

6086,6

60866,1

11

134775,0

60866,1

20/465

0,0430

5796,8

55069,4

12

134775,0

55069,4

19/465

0,0409

5506,9

49562,4

13

134775,0

49562,4

18/465

0,0387

5217,1

44345,3

14

134775,0

44345,3

17/465

0,0366

4927,3

39418,1

15

134775,0

39418,1

16/465

0,0344

4637,4

34780,6

16

134775,0

34780,6

15/465

0,0323

4347,6

30433,1

17

134775,0

30433,1

14/465

0,0301

4057,7

26375,3

18

134775,0

26375,3

13/465

0,0280

3767,9

22607,4

19

134775,0

22607,4

12/465

0,0258

3478,1

19129,4

20

134775,0

19129,4

11/465

0,0237

3188,2

15941,1

21

134775,0

15941,1

10/465

0,0215

2898,4

13042,7

22

134775,0

13042,7

9/465

0,0194

2608,5

10434,2

23

134775,0

10434,2

8/465

0,0172

2318,7

8115,5

24

134775,0

8115,5

7/465

0,0151

2028,9

6086,6

25

134775,0

6086,6

6/465

0,0129

1739,0

4347,6

26

134775,0

4347,6

5/465

0,0108

1449,2

2898,4

27

134775,0

2898,4

4/465

0,0086

1159,4

1739,0

28

134775,0

1739,0

3/465

0,0065

869,5

869,5

29

134775,0

869,5

2/465

0,0043

579,7

289,8

30

134775,0

289,8

1/465

0,0022

289,8

0,0

Разом:





134775,0


– Дата ввода в эксплуатацию здания цеха № 1 – 01.02.1998 г.

Сумма амортизации за 3-й год эксплуатации с 01.02.2000 г. по 01.02.2001 г. составляет 8115,5 руб.

Следовательно, сумма амортизации за январь 2001 г. по зданию цеха № 1 составляет при начислении амортизации способом списания стоимости по сумме чисел лет срока полезного использования = = 676,3 руб.

4. Начислим амортизацию за январь 2001 г. по оборудованию цехов способом списания стоимости пропорционально объему выпущенной продукции:

При способе списания стоимости пропорционально объему продукции (работ) сумма амортизационных отчислений за отчетный период определяется, исходя из натурального показателя объема продукции (работ) в отчетном периоде и соотношения первоначальной стоимости объекта основных средств и предполагаемого объема продукции (работ) за весь срок полезного использования объекта основных средств:

,

де

A m – сумма амортизационных отчислений.

C m – первоначальная стоимость объекта основных средств.

R m – натуральный показатель объема продукции (работ) в отчетном периоде,

R 0 – предполагаемый объем продукции (работ) за весь срок использования объекта основных средств. Имеется в виду только та продукция, которая получена с использованием данного конкретного объекта основных средств.

По сравнению с предыдущими, способ списания стоимости пропорционально объему выпущенной продукции не предполагает расчета годовой суммы амортизации. Размер начисляемой амортизации определяется за каждый месяц отдельно, исходя из объема произведенной продукции.

В данном случае:

Начислим амортизацию за январь 2001 г. по оборудованию цехов способом списания стоимости пропорционально объему выпущенной продукции:

▪ Оборудование цеха № 1:

– Первоначальная стоимость оборудования цеха 1 – С (1) = 25000 руб.

– Срок полезного использования Т (1) = 10 лет.

– Объем выпущенной продукции в январе 2001 г. составил в цехе № 1 R (1) = 1060 ед.

– Цех № 1 рассчитан на производство 2800 ед. в місяць.

– Тогда, предполагаемый объем продукции за весь срок использования оборудования цеха № 1 составляет R 0 (1) = 2800 × 10 = 28000 ед.

Следовательно, сумма амортизации за январь 2001 г. по оборудованию цеха № 1 составляет:

A (1) = = 946,4 руб.

▪ Оборудование цеха № 2:

– Первоначальная стоимость оборудования цеха 2 – С (2) = 35000 руб.

– Срок полезного использования Т (2) = 10 лет.

– Объем выпущенной продукции в январе 2001 г. составил в цехе № 2 R (2) = 2640 ед.

– Цех № 2 рассчитан на производство 3000 ед. в місяць.

– Тогда, предполагаемый объем продукции за весь срок использования оборудования цеха № 2 составляет R 0 (2) = 3000 × 10 = 30000 ед.

Следовательно, сумма амортизации за январь 2001 г. по оборудованию цеха № 2 составляет:

A (2) = = 3080 руб.

▪ Оборудование цеха № 3:

– Первоначальная стоимость оборудования цеха 3 – С (3) = 40000 руб.

– Срок полезного использования Т (3) = 10 лет.

– Объем выпущенной продукции в январе 2001 г. составил в цехе № 3 R (3) = 2500 ед.

– Цех № 3 рассчитан на производство 3500 ед. в місяць.

– Тогда, предполагаемый объем продукции за весь срок использования оборудования цеха № 3 составляет R 0 (3) = 3500 × 10 = 35000 ед.

Следовательно, сумма амортизации за январь 2001 г. по оборудованию цеха № 3 составляет:

A (3) = = 2857,1 руб.

Задача 3

На основании данных журнала регистрации хозяйственных операций составить ведомости 12, 15, ведомость учета затрат по РМЦ по следующим предлагаемым формам:

▪ Цех № 1 (Продукция А):

ВЕДОМОСТЬ № 12

№ статьи

Дебетируемые счета и статьи аналитического учета

Обороты по дебету счета –

с кредита счетов


Найменування

70

69

23

02

76

Разом


А. К счету 25 РСЭО







1.

Износ производственного оборудования




208,3


208,3

2.

Эксплуатация оборудования

и транспортных средств

7818

2783,2



876

11477,2

3.

Текущий ремонт







Итого РСЭО

7818

2783,2


208,3

876

11685,5


Б. Общецеховые расходы







4.

Содержание зданий,

сооружений, инвентаря





1752

1752

5.

Износ зданий, сооружений




149,8


149,8

Итого общецеховые расходы




149,8

1752

1901,8

Итого по счету 25

7818

2783,2


358,1

2628

13587,3

▪ Цех № 2 (Продукция B ):

ВЕДОМОСТЬ № 12

№ статьи

Дебетируемые счета и статьи аналитического учета

Обороты по дебету счета –

с кредита счетов


Найменування

70

69

23

02

76

Разом


А. К счету 25 РСЭО







1.

Износ производственного оборудования




291,7


291,7

2.

Эксплуатация оборудования

и транспортных средств

8862

3154,9



993

13009,9

3.

Текущий ремонт



16572



16572

Итого РСЭО

8862

3154,9

16572

291,7

993

29873,6


Б. Общецеховые расходы







4.

Содержание зданий,

сооружений, инвентаря





1986

1986

5.

Износ зданий, сооружений




424,4


424,4

Итого общецеховые расходы




424,4

1986

2410,4

Итого по счету 25

8862

3154,9

16572

716,1

2979

32284

▪ Цех № 3 (Продукция С):

ВЕДОМОСТЬ № 12

№ статьи

Дебетируемые счета и статьи аналитического учета

Обороты по дебету счета –

с кредита счетов


Найменування

70

69

23

02

76

Разом


А. К счету 25 РСЭО







1.

Износ производственного оборудования




333,3


333,3

2.

Эксплуатация оборудования

и транспортных средств

6520

2321,1



731

9572,1

3.

Текущий ремонт







Итого РСЭО

6520

2321,1


333,3

731

9905,4


Б. Общецеховые расходы







4.

Содержание зданий,

сооружений, инвентаря





1462

1462

5.

Износ зданий, сооружений




312,3


312,3

Итого общецеховые расходы




312,3

1462

1774,3

Итого по счету 25

6520

2321,1


645,6

2193

11679,7

ВЕДОМОСТЬ УЧЕТА ЗАТРАТ ПО РМЦ


Дебетируемые счета и статьи аналитического учета

В дебет 23 счета с кредита счетов


Найменування

70

69

76

Разом

1.

Витрати на оплату праці

12000



12000

2.

Единый социальный налог (35,6%)


4272


4272

3.

Інші витрати



300

300

Итого по счету 23

12000

4272

300

16572

ВЕДОМОСТЬ № 15

№ статьи

Дебетируемые счета и статьи аналитического учета

Обороты по дебету счета –

с кредита счетов


Найменування

70

69

02

76

Разом


К счету 26






1.

Заработная плата аппарата управления

80000

28480



108480

2.

Амортизація основних засобів



2833,3


2833,3

3.

Содержание и текущий ремонт

зданий, сооружений, инвентаря




680

680

Итого по счету 26

80000

28480

2833,3

680

111993,3

Задача 4

Составить калькуляцию себестоимости изделий А, В, С при условии, что цех №1 выпускает продукцию А, цех №2 – продукцию В; цех №3 – продукцию С.

Рішення:

Всего сумма общехозяйственных расходов согласно Ведомости № 15 составляет 111993,3 руб.

Распределим сумму общехозяйственных расходов пропорционально сумме основной заработной платы производственных рабочих по цехам (видам продукции) и соответствующие результаты представим в следующей таблице:

Распределение суммы общехозяйственных расходов

Цех (Продукция)

Сумма основной заработной платы производственных рабочих,

руб.

Доля основной заработной платы производственных рабочих в общей сумме, %

Сумма общехозяйственных расходов,

руб.

Цех № 1 (Продукция А)

66700

35,35

39586,4

Цех № 2 (Продукция B )

52000

27,56

30862,0

Цех № 3 (Продукция C )

70000

37,10

41544,9

Сума:

188700

100,00

111993,3

Составим калькуляцию себестоимости изделий А, В, С при условии, что цех №1 выпускает продукцию А, цех №2 – продукцию В; цех №3 – продукцию С:

Карточка учета затрат по продукции Цеха № 1 (Продукция А)

Стаття витрат

По дебету счета 20 субсчет 1

с кредита счетов

Разом:


10

70

69

25

26


Матеріали

13339,4





13339,4

Заробітна плата


66700




66700

Отчисления

на соц. нужды



23745,2



23745,2

Загальновиробничі витрати




13587,3


13587,3

Загальногосподарські витрати





39586,4

39586,4

Итого :

13339,4

66700

23745,2

13587,3

39586,4

159958,3

Карточка учета затрат по продукции Цеха № 2 (Продукция B )

Стаття витрат

По дебету счета 20 субсчет 2

с кредита счетов

Разом:


10

70

69

25

26


Матеріали

13257,3





13257,3

Заробітна плата


52000




52000

Отчисления

на соц. нужды



18512



18512

Загальновиробничі витрати




32284


32284

Загальногосподарські витрати





30862,0

30862,0

Итого :

13257,3

52000

18512

32284

30862,0

146915,3

Карточка учета затрат по продукции Цеха № 3 (Продукция С)

Стаття витрат

По дебету счета 20 субсчет 3

с кредита счетов

Разом:


10

70

69

25

26


Матеріали

17198,9





17198,9

Заробітна плата


70000




70000

Отчисления на соц. нужды



24920



24920

Загальновиробничі витрати




11679,7


11679,7

Загальногосподарські витрати





41544,9

41544,9

Итого :

17198,9

70000

24920

11679,7

41544,9

165343,5

Завдання 2

Определить составляющую постоянных и переменных затрат в общей сумме расходов по содержанию и эксплуатации оборудования (РСЭО) методом мини-макси, исходя из следующих данных за прошлый период:

Місяць

Выпуск продукции,

шт.

РСЭО


А

У

З

А

У

З

Січень

990

2300

2300

6100

25900

8650

Лютий

820

1900

2100

5720

19800

6520

Березень

950

2540

2720

7200

35000

8900

Квітень

1020

2800

2310

6510

36200

9300

Травень

1100

1860

2530

5900

28300

10250

Червень

1030

2400

1900

7020

27600

8750

Липень

890

2700

2410

6430

29630

9630

Серпень

945

1900

2200

5700

32150

10120

Вересень

1200

2520

2150

6310

33600

9950

Жовтень

1180

2780

2550

6900

38200

8870

Листопад

1020

2460

2340

6750

33300

9360

Грудень

970

2110

2620

6200

30200

10200

Січень

1060

2640

2500

6566

34993

9905

Рішення:

Определим составляющую постоянных и переменных затрат в общей сумме расходов по содержанию и эксплуатации оборудования (РСЭО) методом мини-макси, исходя из следующих данных за прошлый период:

Согласно методу верхней-нижней точки (метод мини-макси) для оценки используются только два показателя: первый соответствует наибольшему значению объема производства товара; второй соответствует наименьшему объему производства.

Отже:

Сведем показатели, соответствующие вышеобозначенным точкам, по каждому виду продукции в отдельную таблицу:


Показник

Обсяг

производства

( Q)

Змішані

затраты

(РСЭО),

(С)

А

Верхняя точка активности

1200

6310


Нижняя точка активности

820

5720


Изменение, D

380

590

B

Верхняя точка активности

2 800

36200


Нижняя точка активности

1860

28300


Изменение, D

940

7900

C

Верхняя точка активности

2720

8900


Нижняя точка активности

1900

8750


Изменение, D

820

150

По этим данным определяем коэффициент переменных затрат =

Затем, основываясь на данных, соответствующих наибольшему объему производства, определяем долю постоянных затрат:

Доля постоянных затрат = Суммарные затраты – Переменные затраты

Отже:

▪ Коэффициент переменных затрат (Продукция А) = = 1,55 руб.

Доля постоянных затрат (Продукция А) = 6310 – (1200 ед. × 1,55 на ед.) = = 4446,8 руб.

Соответственно, постоянные затраты в общей сумме расходов по содержанию и эксплуатации оборудования (РСЭО) за прошлый период по продукции А составили = 4446,8 руб., а переменные расходы на единицу продукции А были равны 1,55 руб.

▪ Коэффициент переменных затрат (Продукция B ) = = 8,4 руб.

Доля постоянных затрат (Продукция B ) = 36200 – (2800 ед. × 8,4 на ед.) = = 12668,1 руб.

Соответственно, постоянные затраты в общей сумме расходов по содержанию и эксплуатации оборудования (РСЭО) за прошлый период по продукции B составили = 12668,1 руб., а переменные расходы на единицу продукции B были равны 8,4 руб.

▪ Коэффициент переменных затрат (Продукция С) = = 0,18 руб.

Доля постоянных затрат (Продукция С) = 8900 – (2720 ед. × 0,18 на ед.) = = 8402,4 руб.

Соответственно, постоянные затраты в общей сумме расходов по содержанию и эксплуатации оборудования (РСЭО) за прошлый период по продукции С составили = 8402,4 руб., а переменные расходы на единицу продукции С были равны 0,18 руб.

Завдання 3

Постоянные затраты предприятия за январь составляют по продукции А – 45231 руб., по продукции В – 46883 руб., по продукции С – 43319 руб. Совокупные переменные затраты за этот период составляют по продукции А – 110688 руб., по продукции В – 105785 руб., по продукции С – 112370 руб.

Объем выпущенной продукции: А – 1060 шт., В – 2640 шт., С – 2500 шт. (см. задача № 2 Задания 1). Цена за единицу продукции А – 150, продукции В – 80, продукции С – 60.

Определите точку безубыточности алгебраическим способом при условии неизменности данных допущений (объем производства, величина затрат).

Рішення:

Точка безубыточности – это объем выпуска, при котором прибыль предприятия равна нулю, т. е. объем, при котором выручка равна суммарным затратам.

При объеме реализации меньше критического предприятие своей выручкой не может покрыть затраты и, следовательно, результатом его деятельности являются убытки. Если объем производства и продаж превышает критический, предприятие получает прибыль.

Точка безубыточности (критический объем производства) может быть рассчитан по следующей формуле:

,

де

Q кр – точка безубыточности (критический объем в натуральном выражении).

FC – совокупные постоянные затраты.

P – цена единицы продукции.

AVC – удельные переменные затраты (на единицу продукции).

Отже:

▪ Продукция А:

Постоянные затраты предприятия за январь по продукции А составляют FC A = 45231 руб.

Совокупные переменные затраты за январь по продукции А составляют VC A = 110688 руб.

Объем выпущенной продукции А составляет Q A = 1060 шт.

Цена единицы продукции А составляет P A = 150.

Тогда, удельные переменные затраты на единицу продукции А:

= 104,42

Соответственно, точка безубыточности – критический объем производства при условии неизменности вышеобозначенных допущений (объем производства, величина затрат) по продукции А составляет:

= 992 ед.

▪ Продукция B :

Постоянные затраты предприятия за январь по продукции B составляют FC B = 46883 руб.

Совокупные переменные затраты за январь по продукции B составляют VC B = 105785 руб.

Объем выпущенной продукции B составляет Q B = 2640 шт.

Цена единицы продукции B составляет P B = 80.

Тогда, удельные переменные затраты на единицу продукции B :

= 40,07

Соответственно, точка безубыточности – критический объем производства при условии неизменности вышеобозначенных допущений (объем производства, величина затрат) по продукции B составляет:

= 1174 ед.

▪ Продукция C :

Постоянные затраты предприятия за январь по продукции C составляют FC C = 43319 руб.

Совокупные переменные затраты за январь по продукции C составляют VC C = 112370 руб.

Объем выпущенной продукции C составляет Q C = 2500 шт.

Цена единицы продукции C составляет P C = 60.

Тогда, удельные переменные затраты на единицу продукции C :

= 44,95

Соответственно, точка безубыточности – критический объем производства при условии неизменности вышеобозначенных допущений (объем производства, величина затрат) по продукции C составляет:

= 2878 ед.

Завдання 4

Рассчитайте «кромку безопасности» по продукции А, В и С, на основе данных задания 3.

Рішення:

«Кромка безопасности» – разность между фактическим и критическим объемами выпуска и реализации (в натуральном выражении) – рассчитывается по следующей формуле:

К б = Q ф – Q кр ,

де

К б – кромка безопасности по продукции;

Q ф – фактический объем выпуска и реализации продукции.

Q кр – критический объем выпуска и реализации продукции (точка безубыточности).

Полезно рассчитать отношение кромки безопасности к фактическому объему (в процентах). Эта величина покажет, на сколько процентов может снизиться объем выпуска и реализации, чтобы предприятию удалось избежать убытка:

,

де

К(%) – отношение кромки безопасности к фактическому объему, %.

Кромка безопасности характеризует риск предприятия: чем меньше кромка безопасности, тем больше риск того, что фактический объем производства и реализации продукции не достигнет критического уровня Q кр и предприятие окажется в зоне убытков.

Отже:

▪Продукция А:

Фактический объем выпуска продукции А Q ф (А) = 1060 ед.

Критический объем выпуска и реализации продукции А Q кр (А) = 992 ед. (см. Задание 3).

Соответственно, «кромка безопасности» по продукции А составляет

К б (А) = Q ф ( A ) – Q кр ( A ) = 1060 – 992 = 68 ед.

Отношение кромки безопасности к фактическому объему, %:

= 6,42%

Следовательно, объем выпуска и реализации продукции А может снизиться на 6,42%, чтобы предприятию удалось избежать убытка.

▪Продукция B :

Фактический объем выпуска продукции B Q ф ( B ) = 2640 ед.

Критический объем выпуска и реализации продукции B Q кр ( B ) = 1174 ед.

Соответственно, «кромка безопасности» по продукции B составляет

К б ( B ) = Q ф ( B ) – Q кр ( B ) = 2640 – 1174 = 1466 ед.

Отношение кромки безопасности к фактическому объему, %:

= 55,53%

Следовательно, объем выпуска и реализации продукции B может снизиться на 55,53%, чтобы предприятию удалось избежать убытка.

▪Продукция С:

Фактический объем выпуска продукции С Q ф (С) = 2500 ед.

Критический объем выпуска и реализации продукции С Q кр (С) = 2878 ед.

Соответственно, «кромка безопасности» по продукции С составляет

К б (С) = Q ф (С) – Q кр (С) = 2500 – 2878 = -378 ед.

Объем производства продукции С находится ниже критического объема производства.

Отношение кромки безопасности к фактическому объему, %:

= -15,12%

Следовательно, предприятию необходимо увеличить объем выпуска и реализации продукции С на 15,12%, чтобы избежать убытка.

Завдання 5

Рассчитайте «кромку безопасности» по продукции А, В, С при снижении объема производства и продаж на 25%.

Рішення:

Рассчитаем «кромку безопасности» по продукции А, В, С при снижении фактического объема производства и продаж на 25%:

▪Продукция А:

Сниженный на 25% фактический объем выпуска продукции А составляет Q ф ( A ) = (100% – 25%) × 1060 = 75% × 1060 = 0,75 × 1060 = 795 ед.

Критический объем выпуска и реализации продукции А Q кр (А) = 992 ед.

Соответственно, «кромка безопасности» по продукции А при снижении объема производства и продаж на 25% составляет:

К б (А) = Q кр ( A ) = 992 – 795 = 197 ед.

Отношение кромки безопасности к фактическому объему, %:

= 19,86%

▪Продукция B :

Сниженный на 25% фактический объем выпуска продукции B составляет Q ф ( B ) = (100% – 25%) × 2640 = 75% × 2640 = 0,75 × 2640 = 1980 ед.

Критический объем выпуска и реализации продукции B Q кр ( B ) = 1174 ед.

Соответственно, «кромка безопасности» по продукции B при снижении объема производства и продаж на 25% составляет:

К б ( B ) = Q ф ( B ) – Q кр ( B ) = 1980 – 1174 = 806 ед.

Отношение кромки безопасности к фактическому объему, %:

= 40,71%

▪Продукция С:

Сниженный на 25% фактический объем выпуска продукции C составляет Q ф (С) = (100% – 25%) × 2500 = 75% × 2500 = 0,75 × 2500 = 1875 ед.

Критический объем выпуска и реализации продукции С Q кр (С) = 2878 ед.

Соответственно, «кромка безопасности» по продукции С составляет

К б (С) = Q ф (С) – Q кр (С) = 1875 – 2500 = -625 ед.

Объем производства продукции С находится ниже критического объема производства на 625 ед.

Отношение кромки безопасности к фактическому объему, %:

= -33,33%

Задание 6

Компания желает получить в следующем месяце прибыль от продукции А – 10000, от продукции В – 40000, от продукции С – 7000.

Каковы должны быть объемы производства, чтобы получить данный объем прибыли.

Рішення:

Полная стоимость выпуска продукции рассчитывается по следующей формуле:

Стоимость выпуска = P × Q = С ´ Q + Прибыль = FC + AVC × Q + Прибыль

де

P – цена единицы продукции.

С – себестоимость единицы продукции.

Q – количество выпущенных единиц продукции.

FC – совокупные постоянные затраты.

AVC – удельные переменные затраты (на единицу продукции).

Отсюда прибыль находится следующим образом:

Прибыль = P × Q – ( FC + AVC × Q )

Тоді:

В расчетах используются исходные данные Задания 3.

▪ Продукция А:

Цена единицы продукции А составляет P A = 150.

Постоянные затраты предприятия по продукции А FC A = 45231 руб.

Удельные переменные затраты по продукции А AVC A = 104,42 руб.

Желаемый размер прибыли от продукции А составляет = 10000 руб.

Соответственно:

P A × Q A – ( FC A + AVC A × Q A ) = Прибыль

150 × Q A(45231 + 104,42 × Q A ) = 10000

150 Q A – 45231 – 104,42 Q A = 10000

45,58 Q A = 55231

= 1212 ед.

Следовательно, для того, чтобы в следующем месяце получить прибыль от продукции А = 10000, предприятию необходимо будет произвести 1212 ед. продукции А.

▪ Продукция B:

Цена единицы продукции B составляет P B = 80.

Постоянные затраты предприятия по продукции B FC B = 46883 руб.

Удельные переменные затраты по продукции B AVC B = 40,07 руб.

Желаемый размер прибыли от продукции А составляет = 40000 руб.

Соответственно:

P B × Q B – ( FC B + AVC B × Q B ) = Прибыль

80 × Q B – (46883 + 40,07 × Q A ) = 40000

80Q B – 46883 – 40,07Q B = 40000

39,93Q B = 86883

= 2176 ед.

Следовательно, для того, чтобы в следующем месяце получить прибыль от продукции B = 40000, предприятию необходимо будет произвести 2176 ед. продукции B .

▪ Продукция C :

Цена единицы продукции C составляет P C = 60.

Постоянные затраты предприятия по продукции C FC C = 43319 руб.

Удельные переменные затраты по продукции C AVC C = 44,95 руб.

Желаемый размер прибыли от продукции С составляет = 7000 руб.

Соответственно:

P С × Q С – ( FC С + AVC С × Q С ) = Прибыль

60 × Q С – (43319 + 44,95 × Q С ) = 7000

60 Q С – 43319 – 44,95 Q B = 7000

15,05 Q С = 50319

= 3343 ед.

Следовательно, для того, чтобы в следующем месяце получить прибыль от продукции B = 3343, предприятию необходимо будет произвести 3343 ед. продукции С.

Задание 7

Определить чистую прибыль предприятия, которая может быть получена при объеме производства продукции А – 1000 шт., В – 1500 шт., С – 3000 шт.

Рішення:

Прибыль предприятия может быть рассчитана по следующей формуле (см. Задание 6):

Прибыль = P × Q – ( FC + AVC × Q )

Тоді:

В расчетах используются исходные данные Задания 3.

▪ Продукция А:

Цена единицы продукции А составляет P A = 150.

Постоянные затраты предприятия по продукции А FC A = 45231 руб.

Удельные переменные затраты по продукции А AVC A = 104,42 руб.

Объем производства продукции А Q А = 1000 шт.

Соответственно:

Прибыль (А) = P A × Q A – ( FC A + AVC A × Q A )

Прибыль (А) = 150 × 1000 – (45231 + 104,42 × 1000) = 150000 – 45231 – 104420 = 349 руб.

Следовательно, при объеме производства продукции А равном 1000 ед. чистая прибыль предприятия по продукции А составит 349 руб.

▪ Продукция B :

Цена единицы продукции B составляет P B = 80.

Постоянные затраты предприятия по продукции B FC B = 46883 руб.

Удельные переменные затраты по продукции B AVC B = 40,07 руб.

Объем производства продукции B Q B = 1500 шт.

Соответственно:

Прибыль ( B ) = 80 × 1500 – (46883 + 40,07 × 1500) = 120000 – 46883 – 60105 = 13012 руб.

Следовательно, при объеме производства продукции B равном 1500 ед. чистая прибыль предприятия по продукции B составит 13012 руб.

▪ Продукция C :

Цена единицы продукции C составляет P C = 60.

Постоянные затраты предприятия по продукции C FC C = 43319 руб.

Удельные переменные затраты по продукции C AVC C = 44,95 руб.

Объем производства продукции C Q C = 3000 шт.

Соответственно:

Прибыль ( B ) = 60 × 3000 – (43319 + 44,95 × 3000) = 180000 – 43319 – 134850 = 1831 руб.

Следовательно, при объеме производства продукции С равном 3000 ед. чистая прибыль предприятия по продукции С составит 1831 руб.

Совокупная чистая прибыль предприятия при данном объеме производства составит = 349 + 13012 + 1831 = 15192 ед.

Задание 8

По мнению руководства, снижение цены на изделие В на 5% позволит увеличить объем продаж на 10%.

Рассчитайте прибыль, если этот вариант будет принят.

Рішення:

Прибыль предприятия может быть рассчитана по следующей формуле (см. Задание 6):

Прибыль = P × Q – ( FC + AVC × Q )

В расчетах используются исходные данные Задания 3.

Цена единицы продукции B составляет P B = 80.

Фактический объем выпуска и реализации продукции B Q ф ( B ) = 2640 ед.

Постоянные затраты предприятия по продукции B FC B = 46883 руб.

Удельные переменные затраты по продукции B AVC B = 40,07 руб.

Сниженная на 5% цена на изделие B составит P н ( B ) = (100% – 5%) × 80 = 95% × 80 = 0,95 × 80 = 76

Увеличенный на 10% фактический объем продаж выпуска и реализации продукции B Q н ( B ) = (100 % + 10%) × 2640 = 110% × 2640 = 1,1 × 2640 = 2904

Тоді:

Прибыль ( B ) = 76 × 2904 – (46883 + 40,07 × 2904) = 220704 – 46883 – 116363,3 = 57457,7 руб.

Следовательно, при снижении цены на изделие В на 5%, и соответственном увеличении объема продаж на 10%, прибыль предприятия по продукции B составит 57457,7 руб.

Задание 9

Предприятие продает в январе на внутреннем рынке продукцию А в объеме 1060 шт., продукцию В – 2640 шт., продукцию С – 2500 шт.

Предприятие имеет возможность дополнительно произвести некоторое количество продукции А и реализовать ее на внешнем рынке. Данные о затратах на весь объем и на единицу продукции использовать из задания №3.

Продукция А, которая продается на внутреннем рынке по цене 150 у.е. за одиницю. Предприятие желает продавать продукцию А на внешнем рынке с той же рентабельностью, что и на внутреннем рынке.

Определите минимальную цену на экспортируемую продукцию.

Рішення:

Рентабельность продукции (R) – показатель экономической эффективности реализации продукции на предприятиях – рассчитывается как отношение прибыли к себестоимости изделия по следующей формуле:

Отже:

Цена единицы продукции А на внутреннем рынке составляет P A = 150.

Постоянные затраты предприятия по продукции А FC A = 45231 руб.

Удельные переменные затраты по продукции А AVC A = 104,42 руб.

Фактический объем реализации продукции А Q А = 1060 шт.

Рентабельность продукции А на внутреннем рынке составляет:

= 0,0198 = 1,98%

Допустим предприятие имеет возможность дополнительно произвести некоторое количество продукции А – Q A – и реализовать ее на внешнем рынке.

Минимальная цена на экспортируемую продукцию А – Р A .

Предприятие желает продавать продукцию А на внешнем рынке с той же рентабельностью R A , что и на внутреннем рынке.

Відповідно:

P A × Q A – (45231 + 104,42 Q A ) = 0,0198 × (45231 + 104,42 Q A )

P A × Q A – 45231 – 104,42 Q A = 894,6 + 2,065 Q A

P A × Q A = 46125,6 + 106,485 Q A

Следовательно, минимальная цена на экспортируемую продукцию А составляет , где Q A – объем производства и реализации продукции А на экспорт.

Задание 10

Ассортимент продукции предприятия состоит из изделий А, В, С.

Проанализировать прибыльность изделий.

Определить целесообразность снятия убыточных товаров с производства на основе учета полной себестоимости и на основе системы директ-костинг.

Рішення:

▪ При методе учета затрат на производство на основе учета полной себестоимости, на себестоимость производимой продукции относят все затраты – прямые и косвенные.

Определим целесообразность снятия убыточных товаров с производства на основе учета полной себестоимости.

Представим необходимые показатели в следующей таблице:

Вироби

Объем производства, шт.

Переменные затраты,

у. е.

Постоянные затраты,

у. е.

Себестоимость, у. е.

Виручка,

у. е.

Прибыль,

у. е.

А

1060

110688

45231

147,09

159000

3081

У

2640

105785

46883

57,83

211200

58532

З

2500

112370

43319

62,28

150000

-5689

РАЗОМ

-

328843

135433

-

520200

55924

Следовательно, при методе учета затрат на производство на основе учета полной себестоимости, целесообразно снять с производства убыточную продукцию С.

▪ При методе учета затрат на производство на основе системы директ-костинг, на себестоимость производимой продукции относят только прямые затраты (переменные).

Определим целесообразность снятия убыточных товаров с производства на основе системы директ-костинг.

Представим необходимые показатели в следующей таблице:

Вироби

Объем производства, шт.

Переменные затраты,

у. е.

Постоянные затраты,

у. е.

Себестоимость, у. е.

Виручка,

у. е.

Прибыль,

у. е.

А

1060

110688

45231

104,42

159000

3081

У

2640

105785

46883

40,07

211200

58532

З

2500

112370

43319

44,95

150000

-5689

РАЗОМ

-

328843

135433

-

520200

55924

Следовательно, при методе учета затрат на производство на основе системы директ-костинг, целесообразно снять с производства убыточную продукцию С.

Висновок

Нет необходимости в том, чтобы идеализировать тот или иной подход к калькулированию. Идеальных методов, приемлемых на все случаи жизни, не существует. В разных ситуациях при принятии решений необходима различная информация о себестоимости. Не случайно одним из принципов организации управленческого учета является принцип: «Различная себестоимость для различных целей».

Как уже подчеркивалось, на западных предприятиях для принятия управленческих решений используется разнообразная информация о себестоимости. Иногда последняя калькулируется двумя методами: на основе распределения всех затрат и по системе «директ – костинг».

Думается, на данном этапе отечественным предприятиям нет необходимости вести параллельный учет по двум системам. Для предприятий, которые будут в перспективе использовать «директ – костинг», достаточно периодически (в зависимости от целей управления) рассчитывать полную себестоимость внесистемно. Как показывает опыт западных стран, данные о такой себестоимости приемлемы для принятия решений.

Основная идея заключается в том, что в разрабатываемых в настоящее время национальных бухгалтерских стандартах – положениях по бухгалтерскому учету – необходимо определить основные принципы, которыми предприятия должны руководствоваться при выборе того или иного варианта организации учета затрат, а также постепенно предоставить предприятиям максимально возможную свободу в решении вопросов, связанных с калькулированием себестоимости.

Какую себестоимость калькулировать, как распределять накладные расходы, на все изделия, пропорционально той или иной базе, или только на их часть, или руководствоваться при этом какими – либо иными соображениями – эти вопросы должны составлять коммерческую тайну предприятия и решаться самим предприятием.

Список використаної літератури

  1. Бакаев А.С., Безруких П.С., Врублевский Н.Д. и др. Бухгалтерский учет: Учебник. – М.: Бухгалтерский учет, 2004.

  2. Баришніков Н.П. Бухгалтерський облік, звітність і оподаткування. – М.: Филин, 2003.

  3. Вахрушина М.А. Бухгалтерский и управленческий учет. – М.: Омега-Х, 2005. – 601 с.

  4. Вещунова Н.Л., Фоміна Л.Ф. Бухгалтерский учет на предприятиях различных форм собственности. – М.: Магис, 2005. – 538 с.

  5. Каморджанова Н.А., Карташова И.В. Бухгалтерский финансовый учет. – М.: Питер. 2005. - 576 с.

  6. Карпова Т.П. Управленческий учет: Учебник для вузов. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 2003. – 598 с.

  7. Керімов В.Е. Управлінський облік. – М.: Маркетинг, 2006. – 519 с.

  8. Козлова Е.П. , Парашутин Н.В. Бухгалтерський облік у промисловості. - М.: Фінанси і статистика, 2004.

  9. Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебное пособие – 4-е изд. – М.: ИНФРА-М.: 2005. – 598 с.

  10. Мишин Ю.А. Управленческий учет: Управление затратами и результатами производственной деятельности. – М.: Дело и сервис, 2005. – 412 с.

  11. Миколаєва С.А. Принципи формування і калькулювання собівартості продукції. М.: Аналитика-Пресс, 2002. – 439 с.

  12. Пошерстник Е.Б., Пошерстник Н.В. Склад і облік витрат в сучасних умовах. – М.: Герда, 2005. – 485 с.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Бухгалтерія | Курсова
    336.4кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Сутність нормативного методу обліку директ костинг
    Застосування методу директ костинг в управлінні підприємством на прикладі ТОВ Солодкий Будинок
    Система обліку витрат і калькулювання директ-костинг
    Особливості функціонування системи управлінського обліку Директ-костинг
    Адаптація виробничого обліку до системи Директ-костинг на підприємстві
    Система обліку витрат і калькулювання собівартості за методом директ-костинг
    Облік і аналіз прибутку при системах стандарт-костинг та директ-костинг
    Стандарт кост зарубіжний аналог нормативного методу обліку витрат
    Стандарт-кост зарубіжний аналог нормативного методу обліку витрат
© Усі права захищені
написати до нас