Стратегічний менеджмент 4

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РФ
АКАДЕМІЯ МАРКЕТИНГУ І СОЦІАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Курсова робота
з дисципліни "Стратегічний менеджмент"
на тему: "РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ І ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ" (ТОВ «Торговий Дім Сонячний»)
Виконала студентка 4 курсу
Групи 04-МО-01
Лисенко М.В.
Науковий керівник: Єлізаров А.В.

Краснодар, 2008


Реферат

Курсова робота 31 стор, 5 табл., 2схеми, 22 источника

Курсова робота виконана на тему: «Рентабельність та шляхи її підвищення»

Об'єктом дослідження є торгово-виробниче підприємство ТОВ «Торговий Дім Сонячний»

Предметом дослідження є визначення сутності рентабельності, її аналіз та шляхи підвищення.

У процесі роботи проводився аналіз показників рентабельності та оцінка діяльності господарюючого суб'єкта.


Зміст

Реферат
Зміст

Введення

Розділ 1. Теоретична частина

1.1 Поняття рентабельності

1.2.Показателі рентабельності

1.3 Загальна рентабельність

Розділ 2.

Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.1Організаціонно-правовий статус підприємства
2.2Аналіз обсягу реалізованої продукції (послуг), собівартості
і прибутку
2.3Аналіз використання трудових ресурсів підприємства

2.4 Аналіз рентабельності

Розділ 3 Заходи щодо вдосконалення рентабельності
3.1. Шляхи вдосконалення рентабельності
3.2. Пропозиції щодо вдосконалення

Висновок

Список використаної літератури


ВСТУП
В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності повинен перебувати в основному ланці всієї економіки - на підприємстві. Саме тут виробляється потрібна суспільству продукція, виявляються необхідні послуги. Значна частина державного бюджету формується за рахунок фінансових надходжень від промислових підприємств. Тому, ефективність виробництва належить до числа ключових категорій ринкової економіки, яка безпосередньо пов'язана з досягненням кінцевої мети розвитку виробництва в цілому і кожного підприємства окремо.
Історично при всіх способах виробництва безвідносно до форм власності виробника цікавить співвідношення між витратами та результатами своєї діяльності. Сутність проблеми підвищення рентабельності виробництва полягає в збільшенні в процесі використання наявних ресурсів економічних результатів на кожну одиницю витрат.
Для загального аналізу рентабельності виробництва і фінансового стану підприємства використовуються різні методи і показники. Перш за все, це система показників рентабельності, що характеризують ефективність використання тих чи інших ресурсів, їх віддачу, та відображають ринкову активність підприємства, його інвестиційну привабливість, система показників платоспроможною та фінансової стійкості підприємства.
Система показників рентабельності підприємства, при її аналітичному дослідженні дозволяє зробити основоположні висновки про фінансовий стан підприємства. Фінансовий стан - найважливіша економічна категорія, що відображає структуру власного і позикового капіталу та структуру його розміщення між різними видами майна, а також ефективність їх використання, платоспроможність, фінансову стійкість і інвестиційну привабливість підприємства, і його здатність до саморозвитку. Зміна фінансового стану за ряд років дозволяє оцінити професійні та ділові якості його керівників і фахівців.
Завдяки використанню результатів оцінки економічної ефективності виробничої діяльності підприємств з'являється можливість підвищити обгрунтованість рішення такого кола завдань, як:
- Контроль за результатами господарювання;
- Виявлення основних напрямків удосконалення подальшого функціонування підприємства;
- Визначення факторів, що стримують подальше підвищення ефективності виробничої діяльності підприємства;
- Порівняння різних варіантів діяльності, вибір найкращого з них для реалізації;
- Визначення вкладу підприємства в кінцеві народногосподарські результати, його планування;
- Виявлення можливостей використання різних важелів впливу (зокрема, на базі системи оцінки економічної ефективності повинна будуватися система матеріального і морального стимулювання працівників);
- Визначення економічного потенціалу підприємства (з безлічі можливих варіантів використання виробничих потужностей з'являється можливість вибору того з них, який в максимально можливою мірою забезпечує підвищення ефективності виробництва);
- Отримання кількісної оцінки економічної ефективності діяльності підприємств.
Тема курсової роботи представляє очевидний теоретичний і практичний інтерес. Актуальність теми пояснюється тим, що ринкова економіка зумовлює необхідність ефективності виробництва в першу чергу на мікрорівні, тобто на рівні окремих підприємств, так як саме підприємства (при будь-якій формі власності) складають основу ринкової економіки.
У цій роботі представлені відомості про ТОВ «Торговий Дім Сонячний» і показники, що характеризують результати його господарської діяльності. На підставі цих даних в роботі було проведено аналіз і дана оцінка ефективності виробництва і використання ресурсів, у вигляді аналізу показників рентабельності підприємства ..
Мета курсової роботи - розробити заходи щодо підвищення рентабельності виробничої діяльності ТОВ «Торговий Дім Сонячний».
Відповідно до поставленої мети в курсовій роботі будуть вирішені такі основні завдання:
- Вивчені теоретичні аспекти економічної сутності рентабельності та оцінки її показників;
- Проведена оцінка рентабельності продажів і рентабельності продукції;
-Проведено аналіз рентабельності активів підприємства;
-Проведено оцінка рентабельності господарської діяльності;
- Розроблені заходи щодо підвищення рентабельності виробництва на підприємстві;
Об'єктом дослідження є ТОВ «Торговий Дім Сонячний».

Глава I Рентабельність та шляхи її підвищення

1.1. Поняття рентабельності.

Орієнтація вітчизняної економіки на ринкові відносини зажадала перегляду ставлення до рентабельності, що обумовлено її особливим місцем у системі господарювання.
Рентабельність виступає як економічна категорія, оцінний результативний показник, цільовий орієнтир, інструмент розрахунку чистого доходу суспільства, джерело формування різних фондів.
Економічний зміст рентабельності тотожне поняттю «додаткова вартість». Як економічна категорія рентабельність відображає сукупність відносин суб'єктів господарювання, що беруть участь у формуванні та розподілі національного доходу.
Основними функціями рентабельності є: облікова, оцінна, стимулююча.
Як результативний показник вона характеризує ефективність використання наявних ресурсів, успіх (неуспіх) у бізнесі, ріст (зниження) обсягів діяльності.
Як кількісний показник рентабельність являє собою різницю між ціною і вартістю товарів, між обсягом продажу і собівартістю (у сфері обігу - між валовими доходами і витратами звертання). Рентабельність, будучи кінцевим результатом діяльності підприємства, створює умови для його розширення, розвитку, самофінансування і підвищення конкурентоспроможності.
У міру розвитку економічної теорії визначення поняття «рентабельність» постійно уточнювалося від самого простого визначення-як дохід, отриманий від виробництва і реалізації будь-якого товару, до поняття чистої рентабельності. В даний час її характеризують з позицій двох рівнів: мікроекономічного та макроекономічного. Калькуляція рентабельності за існуючою методикою на макро-і мікрорівнях різна. На рівні підприємства її обчислення пов'язано з процесом утворення, а на державному рівні з визначенням місця рентабельності в доході країни.
Поняття «рентабельність» має різні значення з позиції підприємства, споживача, держави. Але у всіх випадках воно означає вигоду. Якщо підприємство (промислове підприємство) працює рентабельно (у нормальних умовах господарювання), то це свідчить про те, що покупець, купуючи товар саме в цьому магазині (або цього виробника), отримує задоволення від покупки (коли в нього є вибір), а держава (суспільство) може за рахунок податків на рентабельність підтримувати збиткові об'єкти, вирішувати пріоритетні соціальні завдання.
Наявність рентабельності дозволяє задовольняти економічні інтереси держави, підприємства, працівників і власників. Об'єктом економічних інтересів держави є та частина «рентабельності», яку сплачує підприємство у вигляді податку на рентабельність і яку суспільство використовує для вирішення соціальних завдань. Економічні інтереси підприємства полягають у збільшенні частки рентабельності, що залишається в його розпорядженні. За рахунок цієї рентабельності підприємство вирішує виробничі і соціальні задачі свого розвитку. Інтереси працівників у збільшенні рентабельності зв'язані зі створенням можливостей для поліпшення матеріального стимулювання і підвищення рівня їх соціального розвитку. Власники також зацікавлені в зростанні рентабельності підприємства, тому що тим самим збільшаться дивіденди, забезпечиться збільшення їхнього капіталу.
У гармонійно розвивається суспільстві жоден з перерахованих вище інтересів не має переваги перед іншими. Якщо ж такий взаємозв'язок порушиться на користь будь-чиїх інтересів, то тим самим це приведе до обмеження інтересів інших сторін. Так, зниження зацікавленості підприємства в нарощуванні рентабельності (наприклад, через необгрунтованість податків і відрахувань) приведе до зменшення платежів до бюджету, до заморожування заробітної плати, до нераціонального використання капіталу.
Рентабельність складна і неоднозначна категорія. Відомий американський учений-економіст Самуельсон рентабельність визначав як безумовний дохід від чинників виробництва, як винагороду за підприємницьку діяльність, технічні нововведення та удосконалення, за вміння ризикувати в умовах невизначеності, як монопольний прибуток, як етичну категорію.
З розвитком ринкових відносин все частіше стали говорити і про інші ситуаціях її походження: рентабельність, зароблена завдяки ініціативи підприємця, рентабельність, отримана за сприятливих обставин, несподівана допускається і визнана органами державної влади (відповідним законодавством).
Всі вищеназвані джерела пов'язані між собою, і чисте їх зміст виділити часто неможливо. Найважливішими факторами, що визначають рентабельність, є: впровадження нововведень, відсутність страху перед ризиками (ризик як джерело рентабельності), раціональне використання коштів, досягнення оптимальних обсягів діяльності (тобто вибір такого масштабу підприємства, який дозволяє забезпечити оптимальну рентабельність). Якщо підприємство отримує прибуток, воно вважається рентабельним. Показники рентабельності, застосовувані в економічних розрахунках, характеризують відносну прибутковість.
Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства можуть оцінюватися за допомогою абсолютних і відносних показників
Абсолютні показники дозволяють проаналізувати динаміку різних показників прибутку за ряд років. При цьому слід зазначити, що для отримання більш об'єктивних результатів слід розраховувати показники з урахуванням інфляційних процесів.
Відносні показники менше піддані впливу інфляції тому являють собою різні співвідношення прибутку і вкладеного капіталу, або прибутку і виробничих витрат.
За абсолютною сумі прибутку не завжди можна судити про рівень прибутковості підприємства, тому що на її розмір впливає не лише якість роботи, але й масштаби діяльності. Тому для характеристики ефективності роботи підприємства поряд з абсолютною сумою прибутку використовують відносний показник - рівень рентабельності.
Ці характеристики найбільш доцільно розглядати відносно інших тимчасових періодів. Абсолютні цифри самі по собі несуть трохи інформації. Лише знаючи динаміку їх зміни, можна більш вірогідно судити про роботу підприємства.
В умовах ринкових відносин велика роль показників рентабельності продукції, що характеризують рівень прибутковості (збитковості) її виробництва. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони характеризують відносну прибутковість підприємства, вимірювану у відсотках до витрат коштів чи капіталу з різних позицій.
1.2. Показники рентабельності.
Показники рентабельності - це найважливіші характеристики фактичної середовища формування прибутку і доходу підприємств. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення. Основні показники рентабельності можна об'єднати в такі групи:
- Рентабельність продукції.
Рентабельність продукції показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Зростання даного показника є наслідком росту цін при постійних витратах на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг) або зниження витрат на виробництво при постійних цінах, тобто про зниження попиту на продукцію підприємства, а також більш швидким зростанням цін ніж витрат.
Показник рентабельності продукції включає в себе наступні показники:
1. Рентабельність всієї реалізованої продукції, що представляє собою відношення прибутку від реалізації продукції на виручку від її реалізації (без ПДВ);
2. Загальна рентабельність, рівна відношенню балансового прибутку до виручки від реалізації продукції (без ПДВ);
3. Рентабельність продажів по чистому пробули, обумовлена ​​як відношення чистого прибутку до виручки від реалізації (без ПДВ);
4. Рентабельність окремих видів продукції. Відношення прибутку від реалізації даного виду продукту до продажної ціни.
- Рентабельність вкладень підприємства.
Рентабельність вкладень підприємства - це наступний показник рентабельності, який показує ефективність використання всього майна підприємства.
Серед показників рентабельності підприємства виділяють 5 основних:
1.Загальна рентабельність вкладень, що показує яка частина балансового прибутку припадає на 1грн. майна підприємства, тобто наскільки ефективно воно використовується.
2.Рентабельность вкладень по чистому прибутку;
3.Рентабельність власних коштів, що дозволяє встановити залежність між величиною інвестуються власних ресурсів і розміром прибутку, отриманого від їх використання.
4.Рентабельність довгострокових фінансових вкладень, що показує ефективність вкладень підприємства у діяльність інших організацій.
5.Рентабельность перманентного капіталу. Показує ефективність використання капіталу, вкладеного в діяльність даного підприємства на тривалий термін.
1.3. Загальна рентабельність.
Рентабельність підприємства (загальна рентабельність), визначають як відношення балансового прибутку до середньої вартості Основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів. Відношення фонду до матеріальних і прирівняним до них витратам відображає прибутковість підприємства. По іншому, кажучи, рівень загальної рентабельності, тобто індикатор, що відображає приріст всього вкладеного капіталу (активів), дорівнює прибутку до нарахування відсотків * 100 і поділеній на активи.
Рівень загальної рентабельності - це ключовий індикатор при аналізі рентабельності підприємства. Але якщо потрібно точніше визначити розвиток організації, виходячи з рівня її загальної рентабельності, необхідно обчислити додатково ще два ключових індикатора: рентабельність обороту і число оборотів капіталу.
Рентабельність обороту відображає залежність між валовою виручкою (оборотом) підприємства і його витратами і обчислюється за формулою:

Рент. ПРО. = Приб. до поч.% * 100 / Валова Виручка

Чим більше прибуток в порівнянні з валовим виторгом підприємства, тим більше рентабельність обороту.
Число оборотів капіталу відображає відношення валової виручки (обороту) підприємства до величини його капіталу і обчислюється за формулою:

Число ПРО. Капіталу = Валова Виручка / Активи

Чим вище валова виручка фірми, тим більше число оборотів її капіталу.
У підсумку виходить, що

Рівень Загальної Рент. = Рент ПРО. * Число ПРО. Капіталу

Зв'язок між трьома ключовими індикаторами представлена ​​в наступній схемі:

Показники рентабельності і прибутковості мають загальну економічну характеристику, вони відбивають кінцеву ефективність роботи підприємства і що випускається їм продукції. Головним із показників рівня рентабельності є відношення загальної суми прибули до виробничих фондів.
Існує багато чинників, що визначають розмір прибули і рівень рентабельності. Ці чинники можна підрозділити на внутрішні і зовнішні. Зовнішні - це чинники, які залежать від зусиль даного колективу, наприклад зміна цін на матеріали, продукцію, тарифів перевезення, норм амортизації і т.д. Такі заходи проводяться в загальному масштабі і сильно впливають на узагальнюючі показники виробничо - господарської діяльності підприємств. Структурні зсуви в асортименті продукції істотно впливають на розмір реалізованої продукції, собівартість і рентабельність виробництва.
Задача економічного аналізу за рентабельністю - виявити вплив зовнішніх чинників, визначити суму прибутку, отриману в результаті дії основних внутрішніх чинників, що відбивають трудові вкладення робітників і ефективність використання виробничих ресурсів.
Показники рентабельності (прибутковості) є загальноекономічними. Вони відбивають кінцевий фінансовий результат і відбиваються в бухгалтерському балансі і звітності про прибутки і збитки, про реалізацію, про прибуток і рентабельність. Рентабельність можна розглядати як результат впливу техніко-економічних чинників, а значить як об'єкти техніко-економічного аналізу, основна мета якого виявити кількісну залежність кінцевих фінансових результатів виробничо-господарської діяльності від основних техніко-економічних факторів.

схема2
Рентабельність є результатом виробничого процесу, вона формується під впливом чинників, пов'язаних з підвищенням ефективності оборотних коштів, зниженням собівартості і підвищенням рентабельності продукції й окремих виробів. Загальну рентабельність підприємства необхідно розглядати як функцію ряду кількісних показників - чинників: структури і фондовіддачі основних виробничих фондів, оборотності нормованих оборотних коштів, рентабельності реалізованої продукції. Це 2-й підхід до аналізу рентабельності підприємства. Для такого аналізу використовують модифіковану формулу розрахунку показника загальної рентабельності, запропоновану А. Д. Шереметом.
                                                            
Р = (Е / 1/УМ) + 1 / К, де
                                                                    
Р - загальна рентабельність підприємства%
Е - загальна (балансова) прибуток,% до обсягу реалізованої
продукції;
У - питома вага активної частини в загальній вартості основних
виробничих фондів, частки одиниці;
М - коефіцієнт фондовіддачі активної частини основних
виробничих фондів;
К - коефіцієнт оборотності нормованих коштів.

Глава II Організаційно-економічна характеристика
підприємства та аналіз його господарської діяльності
2.1 Організаційно-правовий статус підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Сонячний» зареєстровано 1 вересня 2003 року. Єдиним Учасником Товариства є Громадянка Російської Федерації, що перебуває і що проживає на території Російської Федерації Саркисова Марія Михайлівна.
Товариство є господарським товариством, комерційною організацією, юридичною особою з моменту його державної реєстрації. Товариство має у власності відокремлене майно, що враховується на його самостійному балансі, може від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
Товариство має право в установленому порядку відкривати банківські рахунки на території російської Федерації і за її межами.
Товариство має круглу печатку, що містить його повне фірмове найменування російською мовою і вказівка ​​на місце знаходження Товариства.
Товариство у своїй діяльності керується чинним законодавством Російської Федерації та Статутом Товариства.
Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном.
Статутний капітал Товариства складається з номінальної вартості частки його Учасника. Розмір Статутного капіталу Товариства становить 100% - 10000 (десять тисяч) руб. 100% Статутного капіталу номінальною вартістю 10000 (десять тисяч) рублів є часткою і належить Єдиному Учаснику Товариства-Саркисова Марії Михайлівні. На момент державної реєстрації Статуту Товариства, Статутний капітал сплачений на 100%.
Статутний капітал визначає мінімальний розмір майна, який гарантує інтереси кредиторів.
Основною метою діяльності Товариства є організація рентабельної діяльності, та отримання прибутку, що використовується в інтересах Учасників, а також для розвитку Товариства, розширення сфери його діяльності і зміцнення фінансового становища.
Предметом діяльності Товариства є:
оптова торгівля у сфері реалізації товарів народного споживання, продукції виробничого і технічного призначень, продукції сільського господарства та тваринництва, пально-мастильними матеріалами, в т.ч. , Бензином, гасом, дизельним паливом;
• дилерська діяльність на товарно-сировинному ринку;
• переробка продукції сільського господарства та виробництво концентратів, соків, консервів і т.д.;
• організація та здійснення перевезень вантажів;
• організація та експлуатація пунктів громадського харчування, в тому числі кафе, барів і ресторанів;
• послуги з оренди складських приміщень;
• монтаж і налагодження обладнання для підприємств сільського господарства, у тому числі зерносховищ і підприємств по переробці зерна;
• проведення культурних і спортивних заходів, конкурсів, змагань, фестивалів, конференцій, виставок, ярмарків;
Місце знаходження Товариства (поштова адреса): Росія, 35000, Краснодарський край, Центральний округ, м. Краснодар, вул. Червона, д.124.

2.2 Аналіз обсягу реалізованої продукції (послуг), собівартості
і прибутку
Структурний аналіз прибутку до оподаткування свідчить про те, що основним джерелом її формування є прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг.
Основними завданнями аналізу є:
1. оцінка динаміки показників прибутку, обгрунтованості освіти і розподілу їх фактичної величини.
2. виявлення та вимірювання дії різних факторів на прибуток
Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг)-різниця між виручкою від реалізації продукції в діючих цінах (без ПДВ і акцизів) і витратами на виробництво і реалізацію продукції:
П р Q = В р-С р-Р к-Р у, де
П р Q-прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг);
В р - виручка від реалізації;
З р - собівартість реалізації продукції;
Р к - витрати комерційні;
Р у - витрати управлінські.
Аналіз прибутку від реалізації передбачає не тільки загальну оцінку динаміки виконання плану по прибутку від реалізації, але й оцінку різних факторів, що впливають на величину і динаміку прибутку від реалізації
На прибуток від реалізації справляє вплив зміни наступних факторів:
● зміна продажних цін на товари і тарифів на послуги та роботи;
● зміна повної собівартості об'єктів реалізації;
● зміна обсягу реалізації;
● зміна структури та асортименту реалізованої продукції.
Зміна продажних цін на товари і тарифів на послуги та роботи прямо пропорційно впливає на зміну прибутку, тобто зі збільшенням рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки. Собівартість продукції знаходиться у зворотній залежності: збільшення собівартості знижує прибуток, і навпаки.
Обсяг реалізації продукції може робити різний вплив на суму прибутку. При збільшенні обсягу реалізації збиткової продукції сума прибутку знижується, а рентабельність збільшується.
Зміна структури та асортименту продукції також надає різний вплив на величину прибутку. Зі збільшенням частки рентабельних виробів у загальному обсязі її реалізації сума прибутку зростає, і навпаки.
Для того щоб проаналізувати прибуток від реалізації продукції необхідно дати оцінку зміни прибутку:
+ П = П 1-П 0, де + П-зміна прибутку;
П 0, П 1-прибуток базисного і звітного періодів.
Для подальшого аналізу використовуємо наступні формули:
1) + П з = С отч-С баз., Де + П з-зміна прибутку за рахунок зміни собівартості;
2) + П v = П 0 К р-П 0 = П 0р -1), К р = q ф / q пл, де + П v-зміна прибутку за рахунок обсягу реалізації;
3) + П v і стр = П р v ф-П р v о, де   + П - зміна прибутку за рахунок зміни обсягу і структури;
4) + П стр = + П v і стр - + П v, де + П стр - зміна прибутку за рахунок зміни структури реалізованої продукції.
Розрахунок кількісного впливу на величину прибутку можна визначити, використовуючи дані таблиці.
Таблиця 1.Аналіз динаміки обсягу реалізації, собівартості і прибутку
Показники
Роки
Абсолютне відхилення
Темпи зростання
2005
2006
2007
2005
2006
2007
2005
2006
2007
1. Виручка від продажу продукції, (робіт, послуг)
79307,9
198616
116978
119308,1
-81638
37670,1
250,4
58,9
147,5
2. Повна собівартість
73428,9
181666
97156
108237,1
-84510
23726,1
247,4
53,5
132,3
3. Прибуток від реалізації
5879
16950
19822
11071
2872
13943
288,3
116,9
337,2
Прибуток від реалізації збільшився на 13943 тис. руб. (19822-5879).
Вплив зміни цін на -81638 тис. руб. (116978-198616).
Вплив зміни собівартості -84510 тис. руб. (97156-181666). Зниження собівартості збільшує прибуток від реалізації.
Вплив зміни обсягу і структури = (16950-5879) = 11071 тис. руб.
Загальний вплив складе 13943 тис. руб. (-81638 +84510 +11071)
К р = 116978/79307, 9 = 1,47 16570/9615 = 1,723
± П v = (5879 * 1,47) -5879 тис. руб.
Збільшення обсягу випуску продукції збільшило прибуток на 2763,1 тис. руб.
± П стр = 13943-2763,1 = 11179,9 тис.руб.
Зміна структури випуску продукції збільшило величину прибутку на 11179,9
Аналіз проведених розрахунків показує, що збільшення прибутку від реалізації відбулося за рахунок збільшення цін, а це призвело до зростання прибутку на 13943 тис. руб. і за рахунок зниження собівартості на 84510 тис. крб., відповідно збільшивши прибуток.
Вплив зміни обсягу і структури збільшило прибуток у цілому, що відбулося за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції на 2763,1 тис. руб. і зміни структури випуску на 11179,9 тис. крб. Таким чином, вплив зробили цінові чинники і структурні зрушення у виробництві.
Доцільно проаналізувати дефлятор ціни - співвідношення індексу зростання цін на продукцію та індексу зростання цін на ресурси. Дефлятор ціни характеризує фінансову продуктивність, тобто міру відшкодування зростання цін на ресурси в ціні реалізованої продукції.
На аналізованому підприємстві індекс цін на продукцію становить 0,934 0,588 (116978/198616), а на ресурси 1,091 0,534 (97156/181666). Величина дефлятора позитивна - 1,101 (0,588 / 0,534).
2.3 Аналіз використання трудових ресурсів підприємства
Інтенсифікація виробництва, підвищення його економічної ефективності і якості продукції припускають розвиток господарської ініціативи трудових колективів організацій. Основне завдання аналізу використання трудових ресурсів організації-виявити фактори, що перешкоджають росту продуктивності праці, що призводять до втрат робочого часу і негативно позначаються на зростанні заробітної плати персоналу.
У процесі аналізу трудових ресурсів вивчаються їх рух і забезпеченість ними організацій; ефективність використання робочого часу, динаміка продуктивності праці та фактори її зростання; ефективність витрачання заробітної плати.
Трудові ресурси знаходяться в певному русі. Для характеристики руху трудових ресурсів в економіці використовуються наступні показники:
1) Коефіцієнт обороту по прийманню п)
До п = Ч п:   Ч ср, де
Ч п - число прийнятих за рік, чол.;
Ч ср - середньорічна чисельність персоналу, чол.;
Коефіцієнт обороту: з вибуття в)
К в = Ч в: Ч ср, де
Ч в - Число вибулих за рік, чол.;
2) Коефіцієнт плинності т)
До т = (Ч сж + Ч нд): Ч ср, де
Ч сж - Чисельність звільнених за рік за власним бажанням;
Ч нд-чисельність звільнених за порушення законодавства, статуту, порядку і т.д.
Отримані дані про рух трудових ресурсів представимо в таблиці.
Таблиця 2.Рух трудових ресурсів
Показники
2005 р .
2006 р .
2007 р .
Число прийнятих за рік, чол.
20
9
9
Число звільнених за рік, чол.
3
5
4
Середньорічна чисельність персоналу, чол.
30
34
32
Чисельність звільнених за рік за власним бажанням, чол
3
5
4
Чисельність звільнених за порушення законодавства, статуту, порядку і т.д., чол
чол.
-
-
-
Коефіцієнт обороту по прийому
0,66
0,26
0,28
Коефіцієнт обороту з вибуття
0,1
0,15
0,13
Коефіцієнт плинності,
0,1
0,15
0,13
З даних представлених в таблиці можна зробити висновок про те, що якщо на підприємстві та існує рух трудових ресурсів, то воно не значно і його вплив на діяльність фірми мінімально.
Однак необхідно вивчити причини звільнення співробітників для налагодження діяльності фірми і можливості усунення існуючих проблем.
За аналізований період спостерігається стабільний коефіцієнт плинності, і він коливається в інтервалі від 0,1 до 0,13, що можна назвати його рівень мінімальним.

2.4 Аналіз рентабельності.

В умовах ринкових відносин велика роль показників рентабельності продукції, що характеризують рівень прибутковості (збитковості) її виробництва. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони характеризують відносну прибутковість підприємства, вимірювану у відсотках до витрат коштів чи капіталу з різних позицій.
Показники рентабельності - це найважливіші характеристики фактичної середовища формування прибутку і доходу підприємств. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення. Основні показники рентабельності можна об'єднати в такі групи:
1. Рентабельність продукції, продажу (показники оцінки ефективності управління);
2. Рентабельність виробничих фондів;
3. Рентабельність вкладень у підприємства (прибутковість господарської діяльності).
1.Рентабельность продукції.
Рентабельність продукції показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Зростання даного показника є наслідком росту цін при постійних витратах на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг) або зниження витрат на виробництво при постійних цінах, тобто про зниження попиту на продукцію підприємства, а також більш швидким зростанням цін ніж витрат.
Показник рентабельності продукції включає в себе наступні показники:
5.Рентабельность всієї реалізованої продукції, що представляє собою відношення прибутку від реалізації продукції на виручку від її реалізації (без ПДВ);
6.Общее рентабельність, рівна відношенню балансового прибутку до виручки від реалізації продукції (без ПДВ);
7.Рентабельность продажів по чистому пробули, обумовлена ​​як відношення чистого прибутку до виручки від реалізації (без ПДВ);
8.Рентабельность окремих видів продукції. Відношення прибутку від реалізації даного виду продукту до продажної ціни.
Розрахунок даних показників по ТОВ «Торговий Дім Сонячний» представлений в таблиці
Табліца3.Показателі рентабельності продукції, тис. руб.
Показники
Розрахунок
2005
2006
2007
Відхилення
Темпи зростання,
%
2006 - 2005
2007 - 2006
2007-2005
2006
До
2005
2007 до 2006
2007
до
2005
1.Виручка від
реалізації товарів, робіт, послуг (без ПДВ, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів).
стр.010
79307,9
198616
116978
119308,1
-81638
37670,1
250,4
58,9
147,5
2. Прибуток від реалізації.
стр.050
5879,0
16950
19822
11071
2872
13943
288,3
116,9
337,2
3. Балансова прибуток.
стор.140
4467,8
19414
19334
14946,2
-80
14866,2
434,5
99,6
432,7
4. Чистий прибуток.
с.140-150
3324,2
14760
15144
11435,8
384
11819,8
444,0
102,6
455,6
Розрахункові показники (%)
1. Рентабельність всієї реалізованої продукції.
стр.050 стр.010
7,4
8,53
16,94
1,13
8,41
9,54
115,2
198,6
229,0
2.Общая рентабельність.
стр.140 стр.010
5,6
9,77
16,5
4,17
6,73
10,9
174,5
168,8
294,6
3. Рентабельність продажів по чистому прибутку.
с.140-150 стр.010
4,2
7,43
12,94
3,23
5,51
8,74
177,0
174,1
308,1
На основі розрахунків можна зробити наступні висновки.
Показник загальної рентабельності в порівнянні з 2005 р . в 2006 р . виріс з 5,6% до 9,77%, тобто збільшився майже в 2 рази. Це говорить про те, що в році кожен рубль реалізації приносив у середньому близько 10 копійок балансового прибутку.
Показник рентабельності продажів по чистому прибутку також зріс у 2006 році з 4,2% до 7,43%, а в 2007 р . збільшився до 12,94% тобто темп зростання його склав 308%. Це говорить про те, що попит на продукцію збільшується з кожним роком. Таким чином, у 2007 році на 1 крб. реалізованої продукції підприємство мало близько 13 копійок чистого прибутку.
Рентабельність всієї реалізованої продукції збільшується з кожним роком, тобто спостерігається позитивна тенденція. Якщо значення даного показника у 2005р становило 7,4%, то в 2006р збільшився до 8,53%, а в 2007 його значення збільшилося більш ніж в 2 рази і склало 16,94%, темп зростання склав 229%. Це означає, що в кінці 2007 р . кожен рубль реалізації став приносити майже на 10 копійок більше за прибуток від реалізації, ніж у попередньому періоді.
Як видно з вище сказаного, всі показники рентабельності продукції середні.
Внаслідок збільшення попиту на продукцію, що є наслідком укладання договорів на постачання продукції даного підприємства, показники рентабельності продукції зростають з кожним роком.
2.Рентабельность вкладень підприємства.
Рентабельність вкладень підприємства - це наступний показник рентабельності, який показує ефективність використання всього майна підприємства.
Серед показників рентабельності підприємства виділяють 5 основних:
1.Загальна рентабельність вкладень, що показує яка частина балансового прибутку припадає на 1грн. майна підприємства, тобто наскільки ефективно воно використовується.
2.Рентабельность вкладень по чистому прибутку;
3.Рентабельність власних коштів, що дозволяє встановити залежність між величиною інвестуються власних ресурсів і розміром прибутку, отриманого від їх використання.
4.Рентабельність довгострокових фінансових вкладень, що показує ефективність вкладень підприємства у діяльність інших організацій.
5.Рентабельность перманентного капіталу. Показує ефективність використання капіталу, вкладеного в діяльність даного підприємства на тривалий термін.
Необхідна інформація для розрахунку представлена ​​в таблиці.
Табліца4. Показники для розрахунку рентабельності, тис. руб.
Показники
Розрахунок
2005
2006
2007
Відхилення
Темпи зростання,
%
2006 -
2005
2007 -
2006
2007 -
2005
2006 /
2005
2007 /
2006
2007/2005
1.Прібиль балансова
140 (Ф № 2)
4467,8
19414
19334
14946,2
-80
14866,2
434,5
99,6
432,7
2.Прібиль чиста
140-150 (Ф № 2)
3324,2
14760
15144
11435,8
384
11819,8
444,0
102,6
455,6
3.Среднегодовая вартість майна
399 (Ф № 1)
42378
67719,5
121795,5
25341,5
54076
79417,5
159,8
179,8
287,4
4.Собственние кошти
490 (Ф № 1)
3326
16302
14024
12976
-2278
10698
490,1
86,0
421,6
5.Доходи від участі в інших організаціях
080 (Ф № 2)
-
-
-
6.Долгосрочние фінансові вкладення
140 (Ф № 1)
45101
45101
7.Долгосрочние позикові кошти
590 (Ф № 1)
-
-
-
На підставі даних таблиці проведемо розрахунки показників вкладень підприємства
Таблица5. Показники рентабельності вкладення. (%)
Показники
Розрахунок
(Код стр.)
2005
2006р.
2007р.
Відхилення
Темпи зростання,
%
2006
-
2005
2007
-
2006
2007
-
2005
2006
/
2005
2007
/
2006
2007
/
2005
1.Загальна рентабельність вкладень
140 (Ф № 2)
/
Σ
10,5
28,7
15,9
18,2
-12,8
5,4
273,3
55,4
151,4
2.Рентабельность вкладень по чистому прибутку
140-150 (Ф № 2)
/
Σ
7,8
21,8
12,4
14,0
-9,4
4,6
279,4
57,0
158,9
3.Рентабельність власних коштів
140-150 (Ф № 2)
/
490
99,0
90,5
107,9
-8,5
17,4
8,9
91,4
119,2
108.9
4.Рентабельність довгострокових фінансових вкладень
080 (Ф № 2)
/
140 (Ф № 1)
-
-
-
-
-
-
-
-
-
5.Рентабельность перманентного [1] капіталу
140-150 (Ф № 2)
/
(490 +590)
199,2
150,3
99,8
-48.9
-50,5
-99,4
75,4
66,4
50,1
6.Рентабельность основної діяльності
50 (Ф № 2)
/
20 +30 +40
(Ф № 2)
8,01
9,3
20,4
1,3
11,1
12,4
116,1
219,4
254,7
На основі даних таблиці можна зробити висновок про те, що в цілому спостерігається зростання показників рентабельності за аналізований період.
Загальна рентабельність вкладень в 2006р зросла з 10,5% у 2005р. до 28,7%, в 2007 році трохи знизилася до 15,9%. Тобто на 1грн. вартості майна підприємства у 2007 році припадало 15,9 коп. балансового прибутку. Середнє значення даного показника свідчить про ефективне використання активів підприємства в 2005р-2007р.
Рентабельність власних засобів досить висока і протягом 2005 року впала з 99,0% до 90,5%, а в 2007 році збільшилася до 107,9%. Динаміка цього показника за останні роки дозволяють зробити висновок про те, що інвестиції власних коштів у виробництво дали досить гарний результат.
Рентабельність перманентного капіталу показує ефективність використання капіталу, вкладеного в діяльність організації на тривалий термін (як власного, так і позикового). Такий високий рівень показника за аналізований період можна пояснити галузевою належністю підприємства. Зниження можна пояснити неефективним використанням (вкладенням) коштів на тривалий термін.
Рентабельність основної діяльності показує скільки чистого прибутку отримано на 1 руб. витрат на виробництво. Можна зробити висновок про те, що підприємство ефективно використовує кошти, витрачені на реалізацію, про що свідчить щорічний приріст прибутку від продажів.
У цілому можна відзначити, що всі показники рентабельності вкладень   підприємства перебувають на високому рівні, що говорить про досить ефективному вкладенні коштів ТОВ «Торговий Дім Сонячний».
Для підвищення рентабельності власних коштів, підприємство може використовувати ефект фінансового важеля.
диференціал
Підпис: диференціал

плече
Підпис: плече

ЕФР = 2 / 3 (ЕР-СРСП) * ЗС / СС
ЕР = НРЕІ / Активи,
де НРЕІ - прибуток до виплати податків і відсотків.
Активи
180866тис. руб.
СС
15164тис. руб.
ЗС
107766тис. руб.
ЗС / СС (плече важеля)
7,1
НРЕІ
19334 тис. руб.
ЕР
10,6%
Диференціал
0,66
ЕФР
2,83
З наведених вище розрахунків видно, що в 2007 році на ТОВ "Торговий Дім Сонячний" ЕФР позитивний, так як диференціал більше нуля. Такий ефект дає приріст, а не вирахування з рентабельності власних коштів. Для того щоб ЕФР став позитивним, а диференціал більше нуля, необхідно збільшувати економічну рентабельність. Домогтися цього підприємство може або, стримуючи зростання активів, або збільшуючи масу прибутку, шляхом зниження собівартості продукції; або прагне прискорити оборотність оборотних коштів, що також дасть збільшення маси прибутку.

Висновок:
Балансова прибуток на ТОВ «Торговий Дім Сонячний» у 2007 році істотно збільшилася в порівнянні з 2005 роком на 14866,2 тис. крб. або в 4,32 рази. Її збільшення сприяло: збільшення прибутку від фінансово-господарської діяльності, в основному за рахунок появи статті доходу «Відсотки до отримання» і перевищення абсолютної зміни операційних доходів над абсолютним перевищенням операційних витрат, що збільшило балансовий прибуток на 60,5%. Таким чином, фактори, що зменшують балансовий прибуток по сумі були перекриті дією збільшують її чинників, що в підсумку й обумовило зростання балансового прибутку в 2007 році.
За 2007 рік показники загальної рентабельності продукції і рентабельність продажів по чистому прибутку збільшилися, у порівнянні з 2005 роком, хоча в порівнянні з 2006 вони трохи нижчі.
Якщо за аналізований період всі показники рентабельності вкладень ТОВ «Торговий Дім Сонячний».
Загальна рентабельність вкладень знаходиться на середньому рівні, так на 1 рубль майна підприємства в 2007 році припадало 15,9 коп. балансового прибутку.
У цілому всі показники прибутку і рентабельності в звітному році зросли, що позитивно характеризує діяльність ТОВ «Торговий Дім Сонячний» у 2007 році (відносно 2005 і 2006 років)


[1] Перманентний - це капітал, вкладений у діяльність підприємства на тривалий термін.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Курсова
208.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Стратегічний менеджмент 9
Стратегічний менеджмент 6
Стратегічний менеджмент 5
Стратегічний менеджмент 2
Стратегічний менеджмент
Стратегічний менеджмент 7
Стратегічний менеджмент на підприємстві
Стратегічний менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Стратегічний менеджмент на автотранспортному підприємстві
© Усі права захищені
написати до нас