МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Державний університет із землеустрою
Кафедра землекористування і земельного кадастру
Розрахунково-графічна робота
Статистична обробка
земельно-кадастрової інформації
Виконав ст. 41К (1) гр. Бєлов В.С.
Перевірив Валієв Д. С.
ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... .3
РОЗДІЛ 1. Аналіз і вирівнювання динамічних рядів
1. 1. Аналіз динамічних рядів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... .. 4
1. 2. Вирівнювання динамічних рядів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .7
РОЗДІЛ 2. Варіаційні ряди
2. 1. Побудова та аналіз варіаційних рядів ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... .. 17
2. 2. Статистична угруповання земельно-кадастрових показників
і побудова статистичних таблиць ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 24
РОЗДІЛ 3. Математична обробка вихідної інформації
3. 1. Визначення тісноти зв'язку між результатірующім чинником
і факторами, що впливають на нього, а також тісноти зв'язку між
самими впливають факторами ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... 38
3. 2. Графічне відображення зв'язку між результуючим фактором
і фактором, найбільшою мірою на нього впливає ... ... ... ... ... ... .. 42
Земельно-кадастрові роботи пов'язані з великим обсягом інформації, де не існує функціональної залежності між варьирующими чинниками. Дослідження в земельному кадастрі не можуть успішно розвиватися без математичної обробки матеріалів про природні властивості грунтів, інтенсивності ведення землеробства і родючості сільськогосподарських культур. Зокрема науковою основою бонітування грунтів є достовірні дані про властивості грунтів, що корелюють з урожайністю сільськогосподарських культур.
Статистика визначається як збирання, подання, аналіз та інтерпретація числових даних. Збирання інформації відбувається за допомогою спостережень, подання - за допомогою угруповань, узагальнення зведень. Інформація представляється у вигляді таблиць. Аналіз - це знаходження взаємозв'язків між явищами, інтерпретація полягає у вираженні статистичних залежностей, закономірностей. Предметом статистичного вивчення виступають сукупності - безлічі одно-якісних варіюють явищ, тобто безлічі явищ, об'єднаних загальною якістю, що представляють собою прояв однієї і тієї ж закономірності і відрізняються за своїми характеристиками.
У даній роботі розглядаються і використовуються для обробки земельно-кадастрових даних наступні статистичні методи:
- Основні форми, види та способи статистичного спостереження;
- Зведення, групування даних земельного кадастру;
- Абсолютні, відносні і середні величини;
- Ряди динаміки;
- Розподільний метод;
- Методи математичної обробки даних земельного кадастру.
Таким чином, в земельному кадастрі знаходять широке застосування статистичні прийоми отримання, обробки та аналізу необхідних відомостей про правовий, природний і господарський стан земель.
РОЗДІЛ 1. Аналіз і вирівнювання динамічних рядів
1. 1. Аналіз динамічних рядів
Вивчення зміни явищ у часі є однією з важливих завдань статистики. Вирішується це завдання за допомогою складання та аналізу рядів динаміки. Ряд динаміки являє собою ряд числових значень певного статистичного показника в послідовні моменти або періоди часу. Числові значення того чи іншого статистичного показника, складові динамічний ряд, прийнято називати рівнями ряду (Y i). Однією з основних завдань дослідження рядів динаміки є виявлення певної закономірності в зміні рівнів ряду, тобто основної тенденції зміни рівнів, іменованої трендом. Основна вимога динамічного ряду - порівнянність рівнів.
Види динамічних рядів:
- Залежно від виду показників:
1) абсолютні;
2) відносні;
3) середні величини.
- Залежно від відносин рівня динамічного ряду до певних моментів:
1) моментні - ряди, рівні яких характеризують величину явища за станом на певні моменти часу;
2) інтервальні - ряди, рівні яких характеризують величину досліджуваного показника, отриману в результаті за певний період часу.
При складанні рівнів динамічного ряду аналізуються наступні показники:
1) абсолютний приріст (А i):
А i +1 = Y i +1 - Y i,
де i = 1 ... n, n - число рівнів ряду
2) коефіцієнт зростання (До i) визначається як відношення наступного до попереднього рівня ряду:
До i +1 = Y i +1 / Y i
3) темп приросту (Т i) - це відношення абсолютного приросту до рівня попереднього періоду (%):
Т i +1 = А i +1 / Y i * 100
4) значення 1% приросту (П i):
П i +1 = А i +1 / Т i +1 або П i +1 = Y i / 100
5) середній рівень динамічного ряду (ỹ) визначається як середнє арифметичне наведеного ряду:
ỹ = / N
6) середній абсолютний приріст ряду (Г):
Г = / (N-1) = (Y n - Y 1) / (n-1)
7) середній коефіцієнт зростання (Ќ):
Ќ = =
Таблиця 1.1
Середній рівень динамічного ряду: ỹ = 16,3
Середній абсолютний приріст ряду: Г = 1,28
Середній коефіцієнт зростання: Ќ = 1,088
Таблиця 1.2
Середній рівень динамічного ряду: ỹ = 162,9
Середній абсолютний приріст ряду: Г = 12,14
Середній коефіцієнт зростання: Ќ = 1,074
Таблиця 1.3
Середній рівень динамічного ряду: ỹ = 229,6
Середній абсолютний приріст ряду: Г = 2,86
Середній коефіцієнт зростання: Ќ = 1,008
1. 2. Вирівнювання динамічних рядів
Для виключення впливу випадкових компонентів динамічні ряди піддаються вирівнюванню. Вирівнювання (згладжування) динамічного ряду може бути проведене кількома способами:
1) метод укрупнення інтервалів:
,
де k - кількість рівнів в укрупненому інтервалі.
2) метод ковзної середньої:
;
3) вирівнювання по середньому абсолютному приросту:
Ў i = У i + Г (i-1),
де Ў i - Вирівняне значення показника;
У i - Початкове (базисне) значення рівня динамічного ряду;
Г - середній абсолютний приріст (табл. 1.1-1.3).
4) вирівнювання по середньому коефіцієнту зростання:
Ў i = У i * Ќ i -1 ,
де Ќ - середній коефіцієнт зростання (табл. 1.1-1.3).
5) вирівнювання за способом найменших квадратів. Проводиться з урахуванням передбачуваної тенденції зміни показника. При лінійної тенденції вирівнювання йде з урахуванням рівняння:
Ў i = a o + a 1 t,
де a o і a 1 - параметри лінійного рівняння;
t - порядковий номер року в динамічному ряду.
Використовуючи математичні перетворення, отримаємо вирази для знаходження параметрів лінійного рівняння:
a o = ΣY / n;
a 1 = ΣYt / Σt 2.
Вирівнювання динамічних рядів різними методами наводяться в таблицях 2.1 -5.3. Для наочного представлення отриманих результатів будуються графіки та діаграми. Як видно з графіків, що відображають вирівняні значення показників по всім методам, найбільш близькі до фактичних значень результати вирівнювання за способом найменших квадратів.
Державний університет із землеустрою
Кафедра землекористування і земельного кадастру
Розрахунково-графічна робота
Статистична обробка
земельно-кадастрової інформації
Виконав ст. 41К (1) гр. Бєлов В.С.
Перевірив Валієв Д. С.
Москва 2003
ЗМІСТ
ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... .3
РОЗДІЛ 1. Аналіз і вирівнювання динамічних рядів
1. 1. Аналіз динамічних рядів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... .. 4
1. 2. Вирівнювання динамічних рядів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .7
РОЗДІЛ 2. Варіаційні ряди
2. 1. Побудова та аналіз варіаційних рядів ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... .. 17
2. 2. Статистична угруповання земельно-кадастрових показників
і побудова статистичних таблиць ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 24
РОЗДІЛ 3. Математична обробка вихідної інформації
3. 1. Визначення тісноти зв'язку між результатірующім чинником
і факторами, що впливають на нього, а також тісноти зв'язку між
самими впливають факторами ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... 38
3. 2. Графічне відображення зв'язку між результуючим фактором
і фактором, найбільшою мірою на нього впливає ... ... ... ... ... ... .. 42
ВСТУП
Земельно-кадастрові роботи пов'язані з великим обсягом інформації, де не існує функціональної залежності між варьирующими чинниками. Дослідження в земельному кадастрі не можуть успішно розвиватися без математичної обробки матеріалів про природні властивості грунтів, інтенсивності ведення землеробства і родючості сільськогосподарських культур. Зокрема науковою основою бонітування грунтів є достовірні дані про властивості грунтів, що корелюють з урожайністю сільськогосподарських культур.
Статистика визначається як збирання, подання, аналіз та інтерпретація числових даних. Збирання інформації відбувається за допомогою спостережень, подання - за допомогою угруповань, узагальнення зведень. Інформація представляється у вигляді таблиць. Аналіз - це знаходження взаємозв'язків між явищами, інтерпретація полягає у вираженні статистичних залежностей, закономірностей. Предметом статистичного вивчення виступають сукупності - безлічі одно-якісних варіюють явищ, тобто безлічі явищ, об'єднаних загальною якістю, що представляють собою прояв однієї і тієї ж закономірності і відрізняються за своїми характеристиками.
У даній роботі розглядаються і використовуються для обробки земельно-кадастрових даних наступні статистичні методи:
- Основні форми, види та способи статистичного спостереження;
- Зведення, групування даних земельного кадастру;
- Абсолютні, відносні і середні величини;
- Ряди динаміки;
- Розподільний метод;
- Методи математичної обробки даних земельного кадастру.
Таким чином, в земельному кадастрі знаходять широке застосування статистичні прийоми отримання, обробки та аналізу необхідних відомостей про правовий, природний і господарський стан земель.
РОЗДІЛ 1. Аналіз і вирівнювання динамічних рядів
1. 1. Аналіз динамічних рядів
Вивчення зміни явищ у часі є однією з важливих завдань статистики. Вирішується це завдання за допомогою складання та аналізу рядів динаміки. Ряд динаміки являє собою ряд числових значень певного статистичного показника в послідовні моменти або періоди часу. Числові значення того чи іншого статистичного показника, складові динамічний ряд, прийнято називати рівнями ряду (Y i). Однією з основних завдань дослідження рядів динаміки є виявлення певної закономірності в зміні рівнів ряду, тобто основної тенденції зміни рівнів, іменованої трендом. Основна вимога динамічного ряду - порівнянність рівнів.
Види динамічних рядів:
- Залежно від виду показників:
1) абсолютні;
2) відносні;
3) середні величини.
- Залежно від відносин рівня динамічного ряду до певних моментів:
1) моментні - ряди, рівні яких характеризують величину явища за станом на певні моменти часу;
2) інтервальні - ряди, рівні яких характеризують величину досліджуваного показника, отриману в результаті за певний період часу.
При складанні рівнів динамічного ряду аналізуються наступні показники:
1) абсолютний приріст (А i):
А i +1 = Y i +1 - Y i,
де i = 1 ... n, n - число рівнів ряду
2) коефіцієнт зростання (До i) визначається як відношення наступного до попереднього рівня ряду:
До i +1 = Y i +1 / Y i
3) темп приросту (Т i) - це відношення абсолютного приросту до рівня попереднього періоду (%):
Т i +1 = А i +1 / Y i * 100
4) значення 1% приросту (П i):
П i +1 = А i +1 / Т i +1 або П i +1 = Y i / 100
5) середній рівень динамічного ряду (ỹ) визначається як середнє арифметичне наведеного ряду:
ỹ =
6) середній абсолютний приріст ряду (Г):
Г =
7) середній коефіцієнт зростання (Ќ):
Ќ =
Таблиця 1.1
Визначення показників динамічної врожайності зернових
Роки | Урожайність, У | Абсолютний приріст, А (ц) | Коефіцієнт зростання, К | Темп приросту, Т (%) | Значення 1% приросту |
1 | 8,0 | - | - | - | - |
2 | 8,5 | 0,5 | 1,063 | 6,3 | 0,08 |
3 | 7,8 | -0,7 | 0,918 | -8,2 | 0,09 |
4 | 11,9 | 4,1 | 1,526 | 52,6 | 0,08 |
5 | 10,6 | -1,3 | 0,891 | -10,9 | 0,12 |
6 | 13,9 | 3,3 | 1,311 | 31,1 | 0,11 |
7 | 14,4 | 0,5 | 1,036 | 3,6 | 0,14 |
8 | 18,3 | 3,9 | 1,271 | 27,1 | 0,14 |
9 | 19,6 | 1,3 | 1,071 | 7,1 | 0,18 |
10 | 20,8 | 1,2 | 1,061 | 6,1 | 0,20 |
11 | 18,2 | -2,6 | 0,875 | -12,5 | 0,21 |
12 | 21,9 | 3,7 | 1,203 | 20,3 | 0,18 |
13 | 22,6 | 0,7 | 1,032 | 3,2 | 0,22 |
14 | 22,0 | -0,6 | 0,973 | -2,7 | 0,23 |
15 | 25,9 | 3,9 | 1,177 | 17,7 | 0,22 |
Разом | 244,4 | 17,9 | х | х | Х |
Середній рівень динамічного ряду: ỹ = 16,3
Середній абсолютний приріст ряду: Г = 1,28
Середній коефіцієнт зростання: Ќ = 1,088
Таблиця 1.2
Визначення показників динамічного обсягу
виробничих витрат
Роки | Виробництві-ні витрати, Х 1 | Абсолютний приріст, А | Коефіцієнт зростання, К | Темп приросту, Т (%) | Значення 1% приросту |
1 | 100 | - | - | - | - |
2 | 105 | 5 | 1,050 | 5,0 | 1,00 |
3 | 102 | -3 | 0,971 | -2,9 | 1,05 |
4 | 111 | 9 | 1,088 | 8,8 | 1,02 |
5 | 115 | 4 | 1,036 | 3,6 | 1,11 |
6 | 120 | 5 | 1,043 | 4,3 | 1,15 |
7 | 130 | 10 | 1,083 | 8,3 | 1,20 |
8 | 140 | 10 | 1,077 | 7,7 | 1,30 |
9 | 165 | 25 | 1,179 | 17,9 | 1,40 |
10 | 176 | 11 | 1,067 | 6,7 | 1,65 |
11 | 188 | 12 | 1,068 | 6,8 | 1,76 |
12 | 213 | 25 | 1,133 | 13,3 | 1,88 |
13 | 250 | 37 | 1,174 | 17,4 | 2,13 |
14 | 259 | 9 | 1,036 | 3,6 | 2,50 |
15 | 270 | 11 | 1,042 | 4,2 | 2,59 |
Разом | 2444 | 170 | х | х | Х |
Середній рівень динамічного ряду: ỹ = 162,9
Середній абсолютний приріст ряду: Г = 12,14
Середній коефіцієнт зростання: Ќ = 1,074
Таблиця 1.3
Визначення показників динамічного кількості
атмосферних опадів
Роки | Атмосферні опади, Х 2 | Абсолютний приріст, А | Коефіцієнт зростання, К | Темп приросту, Т (%) | Значення 1% приросту |
1 | 330 | - | - | - | - |
2 | 200 | -130 | 0,606 | -39,4 | 3,30 |
3 | 126 | -74 | 0,630 | -37,0 | 2,00 |
4 | 300 | 174 | 2,381 | 138,1 | 1,26 |
5 | 210 | -90 | 0,700 | -30,0 | 3,00 |
6 | 199 | -11 | 0,948 | -5,2 | 2,10 |
7 | 210 | 11 | 1,055 | 5,5 | 1,99 |
8 | 246 | 36 | 1,171 | 17,1 | 2,10 |
9 | 145 | -101 | 0,589 | -41,1 | 2,46 |
10 | 192 | 47 | 1,324 | 32,4 | 1,45 |
11 | 156 | -36 | 0,813 | -18,8 | 1,92 |
12 | 290 | 134 | 1,859 | 85,9 | 1,56 |
13 | 250 | -40 | 0,862 | -13,8 | 2,90 |
14 | 220 | -30 | 0,880 | -12,0 | 2,50 |
15 | 370 | 150 | 1,682 | 68,2 | 2,20 |
Разом | 3444 | 40 | х | х | Х |
Середній рівень динамічного ряду: ỹ = 229,6
Середній абсолютний приріст ряду: Г = 2,86
Середній коефіцієнт зростання: Ќ = 1,008
1. 2. Вирівнювання динамічних рядів
Для виключення впливу випадкових компонентів динамічні ряди піддаються вирівнюванню. Вирівнювання (згладжування) динамічного ряду може бути проведене кількома способами:
1) метод укрупнення інтервалів:
де k - кількість рівнів в укрупненому інтервалі.
2) метод ковзної середньої:
3) вирівнювання по середньому абсолютному приросту:
Ў i = У i + Г (i-1),
де Ў i - Вирівняне значення показника;
У i - Початкове (базисне) значення рівня динамічного ряду;
Г - середній абсолютний приріст (табл. 1.1-1.3).
4) вирівнювання по середньому коефіцієнту зростання:
Ў i = У i * Ќ i -1 ,
де Ќ - середній коефіцієнт зростання (табл. 1.1-1.3).
5) вирівнювання за способом найменших квадратів. Проводиться з урахуванням передбачуваної тенденції зміни показника. При лінійної тенденції вирівнювання йде з урахуванням рівняння:
Ў i = a o + a 1 t,
де a o і a 1 - параметри лінійного рівняння;
t - порядковий номер року в динамічному ряду.
Використовуючи математичні перетворення, отримаємо вирази для знаходження параметрів лінійного рівняння:
a o = ΣY / n;
a 1 = ΣYt / Σt 2.
Вирівнювання динамічних рядів різними методами наводяться в таблицях 2.1 -5.3. Для наочного представлення отриманих результатів будуються графіки та діаграми. Як видно з графіків, що відображають вирівняні значення показників по всім методам, найбільш близькі до фактичних значень результати вирівнювання за способом найменших квадратів.
Таблиця 2.1
Вирівнювання динамічного ряду врожайності зернових
методом ковзної середньої та укрупнень інтервалів Роки | Урожайність зернових, ц / га | Сума за триріччя | Вирівняна врожайність | Середнє за триріччя |
1 | 8,0 | Х | Х | |
2 | 8,5 | 24,3 | 8,1 | 8,1 |
3 | 7,8 | 28,2 | 9,4 | |
4 | 11,9 | 30,3 | 10,1 | |
5 | 10,6 | 36,4 | 12,1 | 12,1 |
6 | 13,9 | 38,9 | 13,0 | |
7 | 14,4 | 46,6 | 15,5 | |
8 | 18,3 | 52,3 | 17,4 | 17,4 |
9 | 19,6 | 58,7 | 19,6 | |
10 | 20,8 | 58,6 | 19,5 | |
11 | 18,2 | 60,9 | 20,3 | 20,3 |
12 | 21,9 | 62,7 | 20,9 | |
13 | 22,6 | 66,5 | 22,2 | |
14 | 22,0 | 70,5 | 23,5 | 23,5 |
15 | 25,9 | х | Х |
Динаміка врожайності зернових (У, ц / га)
Таблиця 2.2
Динаміка виробничих витрат (Х 1, руб. / га)
\ S
Таблиця 2.3
Вирівнювання динамічного ряду обсягу виробничих витрат
методом ковзної середньої та укрупнень інтервалів Роки | Виробничі витрати, грн. / га | Сума за триріччя | Вирівняна врожайність | Середнє за триріччя |
1 | 100 | х | Х | |
2 | 105 | 307,0 | 102,3 | 102,3 |
3 | 102 | 318,0 | 106,0 | |
4 | 111 | 328,0 | 109,3 | |
5 | 115 | 346,0 | 115,3 | 115,3 |
6 | 120 | 365,0 | 121,7 | |
7 | 130 | 390,0 | 130,0 | |
8 | 140 | 435,0 | 145,0 | 145,0 |
9 | 165 | 481,0 | 160,3 | |
10 | 176 | 529,0 | 176,3 | |
11 | 188 | 577,0 | 192,3 | 192,3 |
12 | 213 | 651,0 | 217,0 | |
13 | 250 | 722,0 | 240,7 | |
14 | 259 | 779,0 | 259,7 | 259,7 |
15 | 270 | х | Х |
Динаміка виробничих витрат (Х 1, руб. / га)
Таблиця 2.3
Вирівнювання динамічного ряду кількості атмосферних опадів
методом ковзної середньої та укрупнень інтервалів Роки | Атмосферні опади, мм / рік | Сума за триріччя | Вирівняна врожайність | Середнє за триріччя |
1 | 330 | х | Х | |
2 | 200 | 656,0 | 218,7 | 218,7 |
3 | 126 | 626,0 | 208,7 | |
4 | 300 | 636,0 | 212,0 | |
5 | 210 | 709,0 | 236,3 | 236,3 |
6 | 199 | 619,0 | 206,3 | |
7 | 210 | 655,0 | 218,3 | |
8 | 246 | 601,0 | 200,3 | 200,3 |
9 | 145 | 583,0 | 194,3 | |
10 | 192 | 493,0 | 164,3 | |
11 | 156 | 638,0 | 212,7 | 212,7 |
12 | 290 | 696,0 | 232,0 | |
13 | 250 | 760,0 | 253,3 | |
14 | 220 | 840,0 | 280,0 | 280,0 |
15 | 370 | Х | Х |
Динаміка кількості атмосферних опадів (Х 2, мм / рік)
Таблиця 3.1
Ў i = 8,0 +1,28 * (i-1)
Таблиця 3.2
Х 1i = 100 +12,14 * (i-1)
Таблиця 3.3
Х 2i = 330 +2,86 * (I-1)
Таблиця 4.1
У i = 8,0 * 1,088 i-1
Таблиця 4.2
Х 1i = 100,0 * 1,074 i-1
Таблиця 4.3
Х 2i = 330,0 * 1,008 i-1
Таблиця 5.1
Динаміка зростання врожайності зернових
\ S
Таблиця 5.2
Динаміка зростання виробничих витрат
\ S
Таблиця 5.3
Динаміка зростання кількості атмосферних опадів
\ S
Вирівнювання динамічного ряду врожайності зернових
по середньому абсолютному приростуЎ i = 8,0 +1,28 * (i-1)
Роки | Фактичне значення врожайності зернових | Вирівняне значення врожайності зернових |
1 | 8,0 | 8,0 |
2 | 8,5 | 9,3 |
3 | 7,8 | 10,6 |
4 | 11,9 | 11,8 |
5 | 10,6 | 13,1 |
6 | 13,9 | 14,4 |
7 | 14,4 | 15,7 |
8 | 18,3 | 17,0 |
9 | 19,6 | 18,2 |
10 | 20,8 | 19,5 |
11 | 18,2 | 20,8 |
12 | 21,9 | 22,1 |
13 | 22,6 | 23,3 |
14 | 22,0 | 24,6 |
15 | 25,9 | 25,9 |
Таблиця 3.2
Вирівнювання динамічного ряду виробничих витрат
по середньому абсолютному приростуХ 1i = 100 +12,14 * (i-1)
Роки | Фактичне значення виробничих витрат | Вирівняне значення виробничих витрат |
1 | 100,0 | 100,0 |
2 | 105,0 | 112,1 |
3 | 102,0 | 124,3 |
4 | 111,0 | 136,4 |
5 | 115,0 | 148,6 |
6 | 120,0 | 160,7 |
7 | 130,0 | 172,9 |
8 | 140,0 | 185,0 |
9 | 165,0 | 197,1 |
10 | 176,0 | 209,3 |
11 | 188,0 | 221,4 |
12 | 213,0 | 233,6 |
13 | 250,0 | 245,7 |
14 | 259,0 | 257,9 |
15 | 270,0 | 270,0 |
Таблиця 3.3
Вирівнювання динамічного ряду кількості атмосферних опадів
по середньому абсолютному приростуХ 2i = 330 +2,86 * (I-1)
Роки | Фактичне значення атмосферних опадів | Вирівняне значення атмосферних опадів |
1 | 330,0 | 330,0 |
2 | 200,0 | 332,9 |
3 | 126,0 | 335,7 |
4 | 300,0 | 338,6 |
5 | 210,0 | 341,4 |
6 | 199,0 | 344,3 |
7 | 210,0 | 347,1 |
8 | 246,0 | 350,0 |
9 | 145,0 | 352,9 |
10 | 192,0 | 355,7 |
11 | 156,0 | 358,6 |
12 | 290,0 | 361,4 |
13 | 250,0 | 364,3 |
14 | 220,0 | 367,1 |
15 | 370,0 | 370,0 |
Таблиця 4.1
Вирівнювання динамічного ряду врожайності зернових
за середнім коефіцієнтом зростанняУ i = 8,0 * 1,088 i-1
Роки | Фактичне значення врожайності зернових | Вирівняне значення врожайності зернових |
1 | 8,0 | 8,0 |
2 | 8,5 | 8,7 |
3 | 7,8 | 9,5 |
4 | 11,9 | 10,3 |
5 | 10,6 | 11,2 |
6 | 13,9 | 12,2 |
7 | 14,4 | 13,2 |
8 | 18,3 | 14,4 |
9 | 19,6 | 15,7 |
10 | 20,8 | 17,0 |
11 | 18,2 | 18,5 |
12 | 21,9 | 20,1 |
13 | 22,6 | 21,9 |
14 | 22,0 | 23,8 |
15 | 25,9 | 25,9 |
Таблиця 4.2
Вирівнювання динамічного ряду виробничих витрат
за середнім коефіцієнтом зростанняХ 1i = 100,0 * 1,074 i-1
Роки | Фактичне значення виробничих витрат | Вирівняне значення виробничих витрат |
1 | 100,0 | 100,0 |
2 | 105,0 | 107,4 |
3 | 102,0 | 115,2 |
4 | 111,0 | 123,7 |
5 | 115,0 | 132,8 |
6 | 120,0 | 142,6 |
7 | 130,0 | 153,1 |
8 | 140,0 | 164,3 |
9 | 165,0 | 176,4 |
10 | 176,0 | 189,4 |
11 | 188,0 | 203,3 |
12 | 213,0 | 218,2 |
13 | 250,0 | 234,3 |
14 | 259,0 | 251,5 |
15 | 270,0 | 270,0 |
Таблиця 4.3
Вирівнювання динамічного ряду кількості атмосферних опадів
за середнім коефіцієнтом зростанняХ 2i = 330,0 * 1,008 i-1
Роки | Фактичне значення атмосферних опадів | Вирівняне значення атмосферних опадів |
1 | 330,0 | 330,0 |
2 | 200,0 | 332,7 |
3 | 126,0 | 335,4 |
4 | 300,0 | 338,2 |
5 | 210,0 | 341,0 |
6 | 199,0 | 343,8 |
7 | 210,0 | 346,6 |
8 | 246,0 | 349,4 |
9 | 145,0 | 352,3 |
10 | 192,0 | 355,2 |
11 | 156,0 | 358,1 |
12 | 290,0 | 361,0 |
13 | 250,0 | 364,0 |
14 | 220,0 | 367,0 |
15 | 370,0 | 370,0 |
Таблиця 5.1
Вирівнювання врожайності зернових
способом найменших квадратів Роки | Фактична врожайність зернових, ц / га | Ранг року t | У i * t i | t 2 | Вирівняна врожайність зернових, ц / га |
1 | 8,0 | -7 | -56,0 | 49 | 7,2 |
2 | 8,5 | -6 | -51,0 | 36 | 8,5 |
3 | 7,8 | -5 | -39,0 | 25 | 9,8 |
4 | 11,9 | -4 | -47,6 | 16 | 11,1 |
5 | 10,6 | -3 | -31,8 | 9 | 12,4 |
6 | 13,9 | -2 | -27,8 | 4 | 13,7 |
7 | 14,4 | -1 | -14,4 | 1 | 15,0 |
8 | 18,3 | 0 | 0,0 | 0 | 16,3 |
9 | 19,6 | 1 | 19,6 | 1 | 17,6 |
10 | 20,8 | 2 | 41,6 | 4 | 18,9 |
11 | 18,2 | 3 | 54,6 | 9 | 20,2 |
12 | 21,9 | 4 | 87,6 | 16 | 21,5 |
13 | 22,6 | 5 | 113,0 | 25 | 22,8 |
14 | 22,0 | 6 | 132,0 | 36 | 24,1 |
15 | 25,9 | 7 | 181,3 | 49 | 25,3 |
Разом | 244,4 | 0,0 | 362,1 | 280,0 | х |
Динаміка зростання врожайності зернових
Таблиця 5.2
Вирівнювання виробничих витрат
способом найменших квадратів Роки | Фактичні виробничі витрати, грн. / га | Ранг року t | У i * t i | t 2 | Вирівняна виробничі витрати, руб / га |
1 | 100 | -7 | -700,0 | 49 | 72,2 |
2 | 105 | -6 | -630,0 | 36 | 85,2 |
3 | 102 | -5 | -510,0 | 25 | 98,1 |
4 | 111 | -4 | -444,0 | 16 | 111,1 |
5 | 115 | -3 | -345,0 | 9 | 124,1 |
6 | 120 | -2 | -240,0 | 4 | 137,0 |
7 | 130 | -1 | -130,0 | 1 | 150,0 |
8 | 140 | 0 | 0,0 | 0 | 162,9 |
9 | 165 | 1 | 165,0 | 1 | 175,9 |
10 | 176 | 2 | 352,0 | 4 | 188,8 |
11 | 188 | 3 | 564,0 | 9 | 201,8 |
12 | 213 | 4 | 852,0 | 16 | 214,8 |
13 | 250 | 5 | 1250,0 | 25 | 227,7 |
14 | 259 | 6 | 1554,0 | 36 | 240,7 |
15 | 270 | 7 | 1890,0 | 49 | 253,6 |
Разом | 2444,0 | 0,0 | 3628,0 | 280,0 | х |
Динаміка зростання виробничих витрат
Таблиця 5.3
Вирівнювання кількості атмосферних опадів
способом найменших квадратів Роки | Фактичні атмосферні опади, мм / рік | Ранг року t | У i * t i | t 2 | Вирівняні атмосферні опади, мм / рік |
1 | 330 | -7 | -2310,0 | 49 | 211,1 |
2 | 200 | -6 | -1200,0 | 36 | 213,8 |
3 | 126 | -5 | -630,0 | 25 | 216,4 |
4 | 300 | -4 | -1200,0 | 16 | 219,0 |
5 | 210 | -3 | -630,0 | 9 | 221,7 |
6 | 199 | -2 | -398,0 | 4 | 224,3 |
7 | 210 | -1 | -210,0 | 1 | 227,0 |
8 | 246 | 0 | 0,0 | 0 | 229,6 |
9 | 145 | 1 | 145,0 | 1 | 232,2 |
10 | 192 | 2 | 384,0 | 4 | 234,9 |
11 | 156 | 3 | 468,0 | 9 | 237,5 |
12 | 290 | 4 | 1160,0 | 16 | 240,2 |
13 | 250 | 5 | 1250,0 | 25 | 242,8 |
14 | 220 | 6 | 1320,0 | 36 | 245,4 |
15 | 370 | 7 | 2590,0 | 49 | 248,1 |
Разом | 3444,0 | 0,0 | 739,0 | 280,0 | х |
Динаміка зростання кількості атмосферних опадів
РОЗДІЛ 2. Варіаційні ряди
2. 1. Побудова та аналіз варіаційних рядівПершим кроком систематизації матеріалів статистичного спостереження є підрахунок числа одиниць, що володіють тим чи іншим ознакою. Розташувавши одиниці в порядку зростання або убування їх кількісної ознаки і підрахувавши кількість одиниць з конкретним значенням ознаки, отримуємо варіаційний ряд. Іншими словами, варіаційний ряд характеризує розподіл одиниць певної статистичної сукупності з якого-небудь кількісною ознакою. Варіаційний ряд - це ряд чисел, що показує, яким чином числові значення ознаки пов'язані з їх повторюваністю. Кількість повторюваності - частота або ваги варіантів (F).
При кадастрової оцінки земель використовується суцільний метод, тобто вихідні дані беруться за всім господарствам земельно-оціночного району і не можуть бути нормально розподілені через різного рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва колгоспів і радгоспів. Тому нормально розподілені повинні бути результативні показники, віднесені до одиниці виробничих факторів.
Аналіз варіаційного ряду починають з визначення показників варіації:
1) розмах варіації (R) характеризує коливання максимального і мінімального значення змінної:
R = X max - X min;
2) середнє квадратичне відхилення (σ) найбільш об'єктивно характеризує коливання:
σ =
де
3) нормоване відхилення варіаційного ряду перевіряє нормальність розподілу змінних в ньому:
t =
Нормальний розподіл - розподіл, описує щільність. Крива нормального розподілу - крива, що зображує щільність розподілу. Вона виражається формулою Гаусса-Лапласа:
Асиметрія - міра косості розподілу. Цей показник характеризує горизонтальне відхилення кривої F (t) від кривої нормального розподілу (вліво або вправо):
Ексцес - міра крутості розподілу. Характеризує вертикальне відхилення кривої нормального розподілу:
2. 2 Статистична угруповання земельно-кадастрових показників
і побудова статистичних таблиць
При обробці статистичних матеріалів виникає необхідність виділення однорідних груп, типів, а потім вже опис цих груп визначеними кількісними характеристиками. Розчленування сукупності на групи, однорідні за будь-якою ознакою, називається угрупованням. Для її проведення необхідно визначити ті характеристики (групувальні ознаки), за якими вона буде проводитися, і їх значень, що відокремлюють одну групу від іншої (інтервали угруповання).
У даній роботі угруповання буде проводитися з таких важливих економічних показників, як урожайність, вартість валової продукції і чистого доходу на 1 га сільськогосподарських угідь. Для цього в таблицях 7.1 - 7.5 проводиться розрахунок валової продукції, чистого доходу і виробничих витрат по всіх культурах у 20 господарствах з використанням наступних формул:
- Валова продукція: ,
де В i - питома вага культури в даному господарстві;
У i - урожайність культури;
Ц i - кадастрова ціна за 1 ц продукції.
- Виробничі витрати: ,
де П i - виробничі витрати по i-ої культурі.
- Чистий дохід: .
За способом складання угруповання може бути первинною і вторинною. Величина інтервалу превична угруповання (h) визначається за формулою:
h = (X max - X min) / K,
де X max і X min - Максимальне і мінімальне значення ознаки;
К - кількість груп, на які поділяються господарства. Визначається за формулою Стерджеса:
K = 1 +1,32 * lg n.
При вторинної угрупованню кількість господарств у групі однаково або несильно відрізняється, запроваджені відкриті інтервали. При комбінованій угрупованню виробляється виділення підгруп у кожній групі по якому-небудь іншому показнику (можливе групування і більш ніж за двома показниками). У таблицях 9.1-9.8 виділені групи господарств за врожайністю культур, які поділяються на підгрупи по балу бонітету за властивостями грунтів. Аналізуючи отримані результати, бачимо, що при загальній залежності урожайності від кількості застосовуваних добрив по групах, спостерігається більш висока віддача на землі з більш високим балом бонітету грунтів.
Для виявлення причин, що визначають величину чистого доходу, будується аналітична таблиця 10, у якої входять 5 факторів: валова продукція, виробничі витрати, основні виробничі фонди, витрати живої праці і витрати добрив.
і побудова статистичних таблиць
При обробці статистичних матеріалів виникає необхідність виділення однорідних груп, типів, а потім вже опис цих груп визначеними кількісними характеристиками. Розчленування сукупності на групи, однорідні за будь-якою ознакою, називається угрупованням. Для її проведення необхідно визначити ті характеристики (групувальні ознаки), за якими вона буде проводитися, і їх значень, що відокремлюють одну групу від іншої (інтервали угруповання).
У даній роботі угруповання буде проводитися з таких важливих економічних показників, як урожайність, вартість валової продукції і чистого доходу на 1 га сільськогосподарських угідь. Для цього в таблицях 7.1 - 7.5 проводиться розрахунок валової продукції, чистого доходу і виробничих витрат по всіх культурах у 20 господарствах з використанням наступних формул:
- Валова продукція:
де В i - питома вага культури в даному господарстві;
У i - урожайність культури;
Ц i - кадастрова ціна за 1 ц продукції.
- Виробничі витрати:
де П i - виробничі витрати по i-ої культурі.
- Чистий дохід:
За способом складання угруповання може бути первинною і вторинною. Величина інтервалу превична угруповання (h) визначається за формулою:
h = (X max - X min) / K,
де X max і X min - Максимальне і мінімальне значення ознаки;
К - кількість груп, на які поділяються господарства. Визначається за формулою Стерджеса:
K = 1 +1,32 * lg n.
При вторинної угрупованню кількість господарств у групі однаково або несильно відрізняється, запроваджені відкриті інтервали. При комбінованій угрупованню виробляється виділення підгруп у кожній групі по якому-небудь іншому показнику (можливе групування і більш ніж за двома показниками). У таблицях 9.1-9.8 виділені групи господарств за врожайністю культур, які поділяються на підгрупи по балу бонітету за властивостями грунтів. Аналізуючи отримані результати, бачимо, що при загальній залежності урожайності від кількості застосовуваних добрив по групах, спостерігається більш висока віддача на землі з більш високим балом бонітету грунтів.
Для виявлення причин, що визначають величину чистого доходу, будується аналітична таблиця 10, у якої входять 5 факторів: валова продукція, виробничі витрати, основні виробничі фонди, витрати живої праці і витрати добрив.
РОЗДІЛ 3. Математична обробка вихідної інформації
3. 1. Визначення тісноти зв'язку між результатірующім чинником і факторами, що впливають на нього, а такожтісноти зв'язку між самими впливають факторами
Таблиця 11
Вихідні дані
№ № п / п | Врожайність природ. сіножатей, ц / га | Впливають фактори | |||||||
Виробництв. витрати, грн. / га | Основні произв. фонди, руб. / га | Витрати хв. добрив, ц / га | Енергетичні потужності, л. с. | Питома вага Залісся. і закуст. сіножатей,% | Питома вага заболочених сіножатей,% | Питома вага поліпшених сіножатей,% | Бал оцінки за сукупними властивостями грунтів | ||
1 | 12,2 | 54,0 | 600 | 0,81 | 2,00 | 20,0 | 1,6 | 11,6 | 51 |
2 | 11,4 | 70,8 | 400 | 0,50 | 1,40 | 38,0 | 9,6 | 12,3 | 60 |
3 | 11,1 | 160,0 | 602 | 2,25 | 3,10 | 22,0 | 3,5 | 6,0 | 55 |
4 | 21,1 | 110,0 | 680 | 1,50 | 1,75 | 9,6 | 3,0 | 42,0 | 86 |
5 | 10,8 | 71,0 | 450 | 0,76 | 1,68 | 40,0 | 26,5 | 8,0 | 55 |
6 | 11,1 | 75,0 | 420 | 0,65 | 1,10 | 32,0 | 13,0 | 26,1 | 61 |
7 | 13,9 | 60,0 | 380 | 2,14 | 1,80 | 25,0 | 5,2 | 7,9 | 72 |
8 | 9,0 | 64,4 | 450 | 0,80 | 1,90 | 30,0 | 5,0 | 22,3 | 50 |
9 | 17,0 | 120,0 | 715 | 1,31 | 2,55 | 7,0 | 0,5 | 40,0 | 92 |
10 | 11,7 | 64,0 | 350 | 0,69 | 1,56 | 31,0 | 8,0 | 35,0 | 45 |
11 | 10,6 | 70,0 | 410 | 1,12 | 1,80 | 26,4 | 14,2 | 15,2 | 61 |
12 | 12,7 | 62,5 | 500 | 1,58 | 1,78 | 21,5 | 24,0 | 20,0 | 84 |
13 | 14,0 | 55,0 | 620 | 1,05 | 1,40 | 33,6 | 6,1 | 12,4 | 78 |
14 | 12,5 | 60,0 | 550 | 0,90 | 1,70 | 19,0 | 60,0 | 15,0 | 72 |
15 | 12,1 | 85,0 | 550 | 0,70 | 1,60 | 40,0 | 9,0 | 2,0 | 76 |
16 | 12,0 | 70,0 | 560 | 0,75 | 1,86 | 20,0 | 1,0 | 13,0 | 60 |
17 | 15,8 | 108,0 | 420 | 0,74 | 1,23 | 18,5 | 4,7 | 25,0 | 86 |
18 | 12,6 | 85,0 | 680 | 0,90 | 2,31 | 32,6 | 8,4 | 17,4 | 81 |
19 | 27,3 | 147,0 | 621 | 0,70 | 3,75 | 1,58 | 0,5 | 9,9 | 92 |
20 | 18,9 | 78,0 | 480 | 1,12 | 2,68 | 40,0 | 12,8 | 8,6 | 90 |
21 | 14,3 | 55,6 | 568 | 0,88 | 1,74 | 18,8 | 2,5 | 6,0 | 96 |
22 | 8,8 | 45,4 | 340 | 0,68 | 1,01 | 26,0 | 48,4 | 12,5 | 54 |
23 | 13,5 | 68,0 | 508 | 1,32 | 2,14 | 42,4 | 11,0 | 10,6 | 74 |
Тіснота і напрям парної лінійної кореляційної залежності змінних Х і Y визначається коефіцієнтом кореляції. Він приймає значення від -1 до +1. При
Зв'язок між результуючим і впливають факторами відображається рівнянням множинної лінійної регресії:
Y = A o + A 1 X 1 + A 2 X 2 + ... + A n X n,
де A o - Вільний член рівняння, економічної інтерпретації не має;
A 1, A 2, ..., A n - коефіцієнти рівняння, що показують на скільки зміниться результуючий фактор при зміні впливає на одиницю;
X 1, X 2, ..., X n - значення факторів, що впливають.
В результаті рішення задачі за допомогою "Regma" були отримані такі коефіцієнти рівняння множинної лінійної регресії:
A [0] = 3.3854
A [1] = 0.0101
A [2] = -0.0076
A [3] = -1.7198
A [4] = 2.9394
A [5] = -0.0764
A [6] = -0.0252
A [7] = 0.0501
A [8] = 0.1559
A [1] = 0.0101
A [2] = -0.0076
A [3] = -1.7198
A [4] = 2.9394
A [5] = -0.0764
A [6] = -0.0252
A [7] = 0.0501
A [8] = 0.1559
Наведене значення середнього квадратичного відхилення фактичних значень результуючого показника від його обчислених значень = 0.1376.
Коефіцієнт множинної кореляції = 0.89.
Коефіцієнт детермінації = 0.79.
Пакет програмних засобів "Regma" дозволяє відбракувати фактори, які не впливають або мало впливають на результуючий. Спочатку при розрахунку використовуються всі фактори, які можуть впливати. В отриманих результатах відбивається тіснота зв'язку між результуючим фактором і факторами, що впливають на нього (I матриця результатів), а також зв'язок між самими впливають факторами (II матриця результатів).
Таблиця 12
Характеристики рядів вихідної матриці (I)
Таблиця 13
Характеристики рядів вихідної матриці (II)
Коефіцієнт множинної кореляції = 0.89.
Коефіцієнт детермінації = 0.79.
Пакет програмних засобів "Regma" дозволяє відбракувати фактори, які не впливають або мало впливають на результуючий. Спочатку при розрахунку використовуються всі фактори, які можуть впливати. В отриманих результатах відбивається тіснота зв'язку між результуючим фактором і факторами, що впливають на нього (I матриця результатів), а також зв'язок між самими впливають факторами (II матриця результатів).
Таблиця 12
Характеристики рядів вихідної матриці (I)
Ряд | середнє | Середнє квадратич. відхилення | ентропія | еластичність | Коеф. варіації | Бета-коеф. |
1 | 13,67 | 4,07 | 1,41 | 3,39 | 0,30 | 3,39 |
2 | 79,94 | 29,09 | 2,39 | 0,06 | 0,36 | 0,07 |
3 | 515,39 | 107,77 | 3,05 | -0,29 | 0,21 | -0,20 |
4 | 1,04 | 0,45 | 0,31 | -0,13 | 0,44 | -0,19 |
5 | 1,91 | 0,62 | 0,47 | 0,41 | 0,33 | 0,45 |
6 | 25,87 | 10,78 | 1,90 | 0,14 | 0,42 | -0,20 |
7 | 12,11 | 14,68 | 2,05 | -0,02 | 1,21 | -0,09 |
8 | 16,47 | 10,56 | 1,89 | 0,06 | 0,64 | 0,13 |
9 | 70,91 | 15,37 | 2,07 | 0,81 | 0,22 | 0,59 |
Таблиця 13
Характеристики рядів вихідної матриці (II)
Ряд | Макс. значення | Мін. значення | ентропія |
1 | 27,30 | 8,80 | 4,21 |
2 | 160,00 | 45,40 | 6,84 |
3 | 715,00 | 340,00 | 8,55 |
4 | 2,25 | 0,50 | 0,81 |
5 | 3,75 | 1,01 | 1,45 |
6 | 42,40 | 1,58 | 5,35 |
7 | 60,00 | 0,50 | 5,89 |
8 | 42,00 | 2,00 | 5,32 |
9 | 96,00 | 45,00 | 5,67 |
Таблиця 14
У I матриці відбраковуються фактори, які не впливають або мало впливають на результуючий ( ), А в II матриці виключається мультікоррелярность, що означає, що фактори є результатом один одного ( ). Для виключення одного з двох факторів, що впливають необхідно визначити, який з них має меншу тісноту зв'язку з результуючим (розглядається матриця I).
У I матриці виключаються 4 і 8 фактори (т. к. 1 фактором є врожайність, отже, виключаються Х 3 і Х 7). У другій виключати нічого не довелося. Після виключення малозначних і мультікорреляціонних факторів знову проводиться обробка вихідної числової матриці.
Таблиця парних коефіцієнтів кореляції
пара | Коеф. кореляції | Оцінка істот. | ентропія |
1-2 | 0,5627 | 3,1928 | 19,9089 |
1-3 | 0,4762 | 2,5400 | 16,6867 |
1-4 | 0,0935 | 0,4407 | 7,9087 |
1-5 | 0,6006 | 3,5230 | 8,4706 |
1-6 | -0,5608 | -3,1774 | 12,2834 |
1-7 | -0,3411 | -1,7018 | 11,3714 |
1-8 | 0,1771 | 0,8439 | 11,8814 |
1-9 | 0,7180 | 4,8378 | 13,4880 |
2-3 | 0,4725 | 2,5148 | 19,2380 |
2-4 | 0,3262 | 1,6187 | 10,3819 |
2-5 | 0,6947 | 4,5305 | 10,8659 |
2-6 | -0,4871 | -2,6162 | 14,9084 |
2-7 | -0,3975 | -2,0319 | 13,8846 |
2-8 | 0,1661 | 0,7900 | 14,4323 |
2-9 | 0,3056 | 1,5056 | 16,4879 |
3-4 | 0,2068 | 0,9917 | 13,1201 |
3-5 | 0,5333 | 2,9570 | 13,7885 |
3-6 | -0,4547 | -2,3948 | 17,6253 |
3-7 | -0,3327 | -1,6546 | 16,6127 |
3-8 | 0,1326 | 0,6277 | 17,1282 |
3-9 | 0,5129 | 2,8400 | 19,0220 |
4-5 | 0,3471 | 1,7361 | 4,9801 |
4-6 | -0,1836 | -0,8759 | 8,8106 |
4-7 | -0,1560 | -0,7407 | 7,7223 |
4-8 | -0,0148 | -0,0694 | 8,1837 |
4-9 | 0,1656 | 0,7875 | 10,2701 |
5-6 | -0,3767 | -1,9075 | 9,6031 |
5-7 | -0,3500 | -1,7527 | 8,5241 |
5-8 | -0,1596 | -0,7585 | -, 0435 |
5-9 | 0,3196 | 1,5821 | 11,0907 |
6-7 | 0,1558 | 0,7399 | 12,3632 |
6-8 | -0,3928 | -2,0037 | 12,7037 |
6-9 | -0,3666 | -1,8484 | 14,8268 |
7-8 | -0,1351 | -0,6395 | 11,7162 |
7-9 | -0,1905 | -0,9100 | 13,8091 |
8-9 | 0,0661 | 0,3107 | 14,2763 |
У I матриці відбраковуються фактори, які не впливають або мало впливають на результуючий (
У I матриці виключаються 4 і 8 фактори (т. к. 1 фактором є врожайність, отже, виключаються Х 3 і Х 7). У другій виключати нічого не довелося. Після виключення малозначних і мультікорреляціонних факторів знову проводиться обробка вихідної числової матриці.
A [0] = 4.4290
A [1] = 0.0114
A [2] = -0.0069
A [4] = 2.1302
A [5] = -0.0967
A [6] = -0.0297
A [8] = 0.1508
A [1] = 0.0114
A [2] = -0.0069
A [4] = 2.1302
A [5] = -0.0967
A [6] = -0.0297
A [8] = 0.1508
Наведене значення середнього квадратичного відхилення фактичних значень результуючого показника від його обчислених значень = 0.1508
Коефіцієнт множинної кореляції = 0.86
Коефіцієнт детермінації = 0.74
Таблиця 15
Характеристики рядів вихідної матриці (I)
Таблиця 16
Коефіцієнт множинної кореляції = 0.86
Коефіцієнт детермінації = 0.74
Таблиця 15
Характеристики рядів вихідної матриці (I)
Ряд | середнє | Середнє квадратич. відхилення | ентропія | еластичність | Коеф. варіації | Бета-коеф. |
1 | 13,67 | 4,07 | 1,41 | 4,43 | 0,30 | 4,43 |
2 | 79,94 | 29,09 | 2,39 | 0,07 | 0,36 | 0,08 |
3 | 515,39 | 107,77 | 3,05 | -0,26 | 0,21 | -0,18 |
5 | 1,91 | 0,62 | 0,47 | 0,30 | 0,33 | 0,33 |
6 | 25,87 | 10,78 | 1,90 | -0,18 | 0,42 | -0,26 |
7 | 12,11 | 14,68 | 2,05 | -0,03 | 1,21 | -0,11 |
9 | 70,91 | 15,37 | 2,07 | 0,78 | 0,22 | 0,57 |
Таблиця 16
Таблиця парних коефіцієнтів кореляції
пара | Коеф. кореляції | Оцінка істот. | ентропія |
1-2 | 0,5627 | 3,1928 | 19,9089 |
1-3 | 0,4762 | 2,5400 | 16,6867 |
1-5 | 0,6006 | 3,5230 | 8,4706 |
1-6 | -0,5608 | -3,1774 | 12,2834 |
1-7 | -0,3411 | -1,7018 | 11,3714 |
1-9 | 0,7180 | 4,8378 | 13,4880 |
2-3 | 0,4725 | 2,5148 | 19,2380 |
2-5 | 0,6947 | 4,5305 | 10,8659 |
2-6 | -0,4871 | -2,6162 | 14,9084 |
2-7 | -0,3975 | -2,0319 | 13,8846 |
2-9 | 0,3056 | 1,5056 | 16,4879 |
3-5 | 0,5333 | 2,9570 | 13,7885 |
3-6 | -0,4547 | -2,3948 | 17,6253 |
3-7 | -0,3327 | -1,6546 | 16,6127 |
3-9 | 0,5129 | 2,8400 | 19,0220 |
5-6 | -0,3767 | -1,9075 | 9,6031 |
5-7 | -0,3500 | -1,7527 | 8,5241 |
5-9 | 0,3196 | 1,5821 | 11,0907 |
6-7 | 0,1558 | 0,7399 | 12,3632 |
6-9 | -0,3666 | -1,8484 | 14,8268 |
7-9 | -0,1905 | -0,9100 | 13,8091 |
3. 2. Графічне відображення зв'язку між результуючим фактором і фактором, найбільшою мірою на нього впливає
За результатами повторної обробки вихідної числової матриці визначається фактор, який має найбільший вплив на результуючий (величина коефіцієнта кореляції близька до 1). У даній матриці це 9 фактор. Пакет програмних засобів "Coreg" дозволяє наочно відобразити зв'язок між результуючим фактором і фактором найбільшою мірою на нього впливає.
Таблиця 6.1.
σ зуп. факторів = 0,78; σ 2 зуп. факторів = 0,61; σ 2 заг = 13,73; σ 2 уд = 13,12.
А s = -1,419; Е х = 1,443.
Розподіл врожайності ячменю за витратами добрив
\ S
Таблиця 6.2.
За результатами повторної обробки вихідної числової матриці визначається фактор, який має найбільший вплив на результуючий (величина коефіцієнта кореляції близька до 1). У даній матриці це 9 фактор. Пакет програмних засобів "Coreg" дозволяє наочно відобразити зв'язок між результуючим фактором і фактором найбільшою мірою на нього впливає.
Таблиця 6.1.
Розрахунок вихідних даних для перевірки нормальності розподілу варіаційного ряду
врожайності ячменю за витратами добрив (Х)
№ № по порядку | Урожайність ячменю з 1 га, У | Витрати добрив на 1 га посівів ц. д. в., Х | Урожайність у розрахунку на 1 ц добрив, ц з 1 га, У t | (У-Ў) 2 | (У t-Ў t) | (У t-Ў t) 2 | (У t-Ў t) 3 | (У t-Ў t) 4 | Ордината нормальної кривої F (t) | |
1 | 25,2 | 3,34 | 7,54 | 58,68 | -0,35 | 0,12 | -0,04 | 0,01 | -0,35 | 0,3614 |
2 | 23,0 | 2,89 | 7,96 | 29,81 | 0,07 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,07 | 0,3975 |
3 | 21,5 | 2,79 | 7,71 | 15,68 | -0,19 | 0,03 | -0,01 | 0,00 | -0,19 | 0,3878 |
4 | 20,4 | 2,49 | 8,19 | 8,18 | 0,30 | 0,09 | 0,03 | 0,01 | 0,30 | 0,3702 |
5 | 20,9 | 2,39 | 8,74 | 11,29 | 0,85 | 0,73 | 0,62 | 0,53 | 0,85 | 0,2190 |
6 | 19,4 | 2,35 | 8,26 | 3,46 | 0,36 | 0,13 | 0,05 | 0,02 | 0,36 | 0,3577 |
7 | 19,4 | 2,35 | 8,26 | 3,46 | 0,36 | 0,13 | 0,05 | 0,02 | 0,36 | 0,3577 |
8 | 18,6 | 2,18 | 8,53 | 1,12 | 0,64 | 0,41 | 0,26 | 0,17 | 0,64 | 0,2845 |
9 | 18,2 | 2,18 | 8,35 | 0,44 | 0,46 | 0,21 | 0,10 | 0,04 | 0,46 | 0,3358 |
10 | 17,4 | 2,04 | 8,53 | 0,02 | 0,64 | 0,41 | 0,26 | 0,17 | 0,64 | 0,2853 |
11 | 17,4 | 2,04 | 8,53 | 0,02 | 0,64 | 0,41 | 0,26 | 0,17 | 0,64 | 0,2853 |
12 | 16,8 | 2,00 | 8,40 | 0,55 | 0,51 | 0,26 | 0,13 | 0,07 | 0,51 | 0,3224 |
13 | 16,8 | 2,00 | 8,40 | 0,55 | 0,51 | 0,26 | 0,13 | 0,07 | 0,51 | 0,3224 |
14 | 16,0 | 1,93 | 8,29 | 2,37 | 0,40 | 0,16 | 0,06 | 0,03 | 0,40 | 0,3500 |
15 | 15,1 | 1,93 | 7,82 | 5,95 | -0,07 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | -0,07 | 0,3974 |
16 | 15,1 | 1,93 | 7,82 | 5,95 | -0,07 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | -0,07 | 0,3974 |
17 | 14,1 | 1,90 | 7,42 | 11,83 | -0,47 | 0,22 | -0,10 | 0,05 | -0,47 | 0,3325 |
18 | 13,0 | 1,90 | 6,84 | 20,61 | -1,05 | 1,10 | -1,16 | 1,21 | -1,05 | 0,1611 |
19 | 12,2 | 1,84 | 6,63 | 28,52 | -1,26 | 1,59 | -2,00 | 2,53 | -1,26 | 0,1077 |
20 | 10,3 | 1,84 | 5,60 | 52,42 | -2,29 | 5,26 | -12,06 | 27,67 | -2,29 | 0,0052 |
сума | 350,8 | 44,31 | 157,83 | 260,91 | 0,00 | 11,53 | -13,43 | 32,75 | х | х |
σ зуп. факторів = 0,78; σ 2 зуп. факторів = 0,61; σ 2 заг = 13,73; σ 2 уд = 13,12.
А s = -1,419; Е х = 1,443.
Розподіл врожайності ячменю за витратами добрив
Таблиця 6.2.
Розрахунок вихідних даних для перевірки нормальності розподілу варіаційного ряду
врожайності вівса за витратами добрив (Х)
№ № по порядку | Урожайність вівса з 1 га, У | Витрати добрив на 1 га посівів ц. д. в., Х | Урожайність у розрахунку на 1 ц добрив, ц з 1 га, У t | (У-Ў) 2 | (У t-Ў t) | (У t-Ў t) 2 | (У t-Ў t) 3 | (У t-Ў t) 4 | Ордината нормальної кривої F (t) | |
1 | 24,2 | 3,34 | 7,25 | 21,67 | -1,61 | 2,60 | -4,19 | 6,76 | -1,61 | 0,1214 |
2 | 24,2 | 2,89 | 8,37 | 21,67 | -0,48 | 0,23 | -0,11 | 0,06 | -0,48 | 0,3583 |
3 | 23,3 | 2,79 | 8,35 | 14,10 | -0,51 | 0,26 | -0,13 | 0,07 | -0,51 | 0,3547 |
4 | 22,2 | 2,49 | 8,92 | 7,05 | 0,06 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,06 | 0,3983 |
5 | 22,2 | 2,39 | 9,29 | 7,05 | 0,43 | 0,19 | 0,08 | 0,03 | 0,43 | 0,3665 |
6 | 21,7 | 2,35 | 9,23 | 4,64 | 0,38 | 0,14 | 0,05 | 0,02 | 0,38 | 0,3740 |
7 | 21,2 | 2,35 | 9,02 | 2,74 | 0,16 | 0,03 | 0,00 | 0,00 | 0,16 | 0,3941 |
8 | 20,8 | 2,18 | 9,54 | 1,58 | 0,68 | 0,47 | 0,32 | 0,22 | 0,68 | 0,3222 |
9 | 20,8 | 2,18 | 9,54 | 1,58 | 0,68 | 0,47 | 0,32 | 0,22 | 0,68 | 0,3222 |
10 | 20,1 | 2,04 | 9,85 | 0,31 | 0,99 | 0,99 | 0,98 | 0,98 | 0,99 | 0,2537 |
11 | 20,1 | 2,04 | 9,85 | 0,31 | 0,99 | 0,99 | 0,98 | 0,98 | 0,99 | 0,2537 |
12 | 19,4 | 2,00 | 9,70 | 0,02 | 0,84 | 0,71 | 0,60 | 0,50 | 0,84 | 0,2885 |
13 | 19,4 | 2,00 | 9,70 | 0,02 | 0,84 | 0,71 | 0,60 | 0,50 | 0,84 | 0,2885 |
14 | 18,7 | 1,93 | 9,69 | 0,71 | 0,83 | 0,69 | 0,57 | 0,48 | 0,83 | 0,2909 |
15 | 18,2 | 1,93 | 9,43 | 1,81 | 0,57 | 0,33 | 0,19 | 0,11 | 0,57 | 0,3435 |
16 | 18,6 | 1,93 | 9,64 | 0,89 | 0,78 | 0,61 | 0,47 | 0,37 | 0,78 | 0,3022 |
17 | 16,2 | 1,90 | 8,53 | 11,19 | -0,33 | 0,11 | -0,04 | 0,01 | -0,33 | 0,3793 |
18 | 15,2 | 1,90 | 8,00 | 18,88 | -0,86 | 0,74 | -0,63 | 0,54 | -0,86 | 0,2848 |
19 | 13,2 | 1,84 | 7,17 | 40,26 | -1,68 | 2,84 | -4,78 | 8,05 | -1,68 | 0,1090 |
20 | 11,2 | 1,84 | 6,09 | 69,64 | -2,77 | 7,68 | -21,28 | 58,97 | -2,77 | 0,0119 |
сума | 390,9 | 44,31 | 177,16 | 226,11 | 0,00 | 20,77 | -25,99 | 78,86 | х | х |
σ зуп. факторів = 1,05; σ 2 зуп. факторів = 1,09; σ 2 заг = 11,90; σ 2 уд = 10,81.
А s = -1,137; Е х = 0,301.
Розподіл врожайності вівса за витратами добрив
Таблиця 6.3.
Розрахунок вихідних даних для перевірки нормальності розподілу варіаційного ряду
врожайності багаторічних трав за витратами добрив (Х)
© Усі права захищені
написати до нас
написати до нас