Способи та методики вивчення власної психологічної готовності до військової служби

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Реферат на тему:

Способи та методики вивчення власної психологічної готовності до військової служби

Щоб сформувати у себе психологічну готовність до служби в Збройних Силах України, недостатньо зрозумі­ти її,суть і особливості, необхідно також оволодіти спосо­бами і методиками її визначення, завдяки чому ви змо­жете об'єктивно оцінити свою готовність до військової служби, виявити її недоліки та продумати програму са­мовдосконалення. Водночас потрібно пам'ятати, що нія­кі психологічні методики вивчення особистості не є абсо­лютними, універсальними, тобто такими, що дають вичерпну відповідь про рівень готовності до військової дія­льності.

В основу складених нами анкет і тестів покладено як відомі в психології методики, так і нові, недавно розроб­лені. Вони допоможуть виявити свої психологічні особли­вості, визначити рівень підготовленості до служби, кри­тично проаналізувати наявні проблеми, розробити програ­му самовдосконалення.

Вивчаючи та аналізуючи свою готовність до військової служби, слід дотримуватися таких умов:

проконсультуватись у психолога навчального закла­ду і викладача допризовної підготовки щодо процедури і послідовності користування методиками;

психодіагностику своєї готовності проводити без втру­чання сторонніх (ровесників, старших), за винятком викла­дача допризовної підготовки і психолога;

з результатами психодіагностики своєї готовності знайомити ляше тих, кому довіряєте;

складаючи програму підвищення своєї готовності до служби в армії, консультуватися з .викладачем допризовної підготовки, психологом, іншими зацікавленими особами.

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО СЛУЖБИ В АРМІЇ

Уважно прочитайте відповіді-судження, наведені в анкеті (додаток 5), і виберіть з них не більше семи. Запи­шіть їх порядкові номери на окремому аркуші.

Ключ до підрахунку результатів:

за номери 1, 8, 15, 22, 29 нараховується по +7 балів (за кожний);

за номери 2, 9, 16, 23, ЗО нараховується по +4 бали;

за номери 3, 10, 17, 24, 31 нараховується по —6 балів;

за номери 4, 11, 18, 25, 32 нараховується по +6 балів;

за номери 5, 12, 19, 26, 33 нараховується по +5 балів;

за номери 6, 13, 20, 27, 34 нараховується по +3 бали;

за номери 7, 14, 21, 28, 35 нараховується по -7 балів.

Знайдіть алгебраїчну суму балів з вибраних вами відповідей. Наприклад, ви вибрали шість із семи відпо­відей під номерами 9, 11, 5, 7, 20, 8. Знайдемо алгебраїч­ну суму відповідних їм балів: (+4) + (+6) + (+5) + (-7) + + (+3) + (+7) = 18 балів.

Тлумачення результатів самооцінки соціально-психологічної готовності до військової служби:

31 і більше балів — дуже високий рівень;

+20 — +30 балів — високий рівень;

+6 — +19 балів — достатній рівень;

+3 — +5 балів — низький рівень;

+2 — -ЗО балів — мотивація і соціально-психологіч­на готовність до служби негативні.

Для нашого прикладу (18 балів) рівень соціально-психологічної готовності до служби в армії достатній.

ОЦІНКА РІВНЯ АКТИВНОСТІ У ПІДГОТОВЦІ ДО СЛУЖБИ В АРМІЇ

Уважно прочитайте висловлювання (додаток 6) і оці­ніть у балах (від 0 до 4) рівень своєї активності в підго­товці до служби в армії. На кожне висловлювання знай­діть по горизонталі відповідь, що вам найбільше підхо­дить, і бал, яким вона оцінюється. Підрахуйте загальну суму балів за всі 25 відповідей і відніміть цю суму від числа 100. Ви дістанете у відсотках резервні можливості самовдосконалення, підготовки до служби в Збройних Силах України. Наприклад, ви набрали 65 балів. Тоді: 100 - 65 = 35%. Це свідчить про те, що ви лише на 65 від­сотків використовуєте свої можливості в підготовці до служ­би в армії, а 35 відсотків — ваш резерв.

Об"єктивно оцінюючи рівень своєї активності у під­готовці до військової служби і докладаючи зусиль для її підвищення, через 3—6 місяців ви побачите динаміку свого розвитку.

З'ЯСУВАННЯ ХАРАКТЕРУ СТАВЛЕННЯ ДО ВАС ІНШИХ ЛЮДЕЙ

Для оцінки характеру ставлення до вас інших лю­дей, рівня свого авторитету можна використати тест (до­даток 7). Потрібно дати відповідь, чи погоджуєтесь ви з твердженнями, наведеними в анкеті. За кожну відповідь, що збігається з правильною відповіддю, нараховуєте собі по 5 балів.

Правильні відповіді: «Так» — твердження 6, 13, 14, 20; «Ні» — решта тверджень.

Підрахуйте суму балів за 20 тверджень тесту.

Тлумачення результатів:

85—100 балів — вас дуже люблять, ви користуєтесь ав­торитетом;

75—80 балів — вас люблять;

65—70 балів — до вас ставляться добре;

О—60 балів — ви не користуєтесь авторитетом, вас не поважають.

МЕТОДИКИ САМООЦІНКИ ЗАГАЛЬНОЇ ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ

Серед багатьох чинників, що впливають на успіш­ність військової служби, важливе місце належить інте­лектуальному розвитку особистості, рівню розвитку пси­хічних пізнавальних процесів, наявності знань, навичок, умінь, необхідних для успішного входження у військову службу.

Кожний учень у ході всього навчально-виховного про­цесу має здійснювати самооцінку знань, навичок з військо­вої, фізичної, медико-санітарної підготовки, цивільної обо­рони, порівнюючи, зіставляючи свої вміння з вимогами доп­ризовної підготовки, із знаннями і вміннями, якими оволо­діли інші учні, враховуючи також оцінки, виставлені вик­ладачем допризовної підготовки.

Методика визначення точності сприйняття розмірів об'єкта

Мета: визначення точності сприйняття довжини об'єкта.

Обладнання: лінійка 10—25 см з міліметровими поділками, пластир або чорна ізоляційна стрічка.

Учень із зворотного боку лінійки позначає стрічкою який-небудь відрізок, відсовує лінійку цим же зворот­ним боком на відстань 0,5 м і пробує визначити довжину відрізка. Потім перевертає лінійку і за поділками пере­віряє точність свого сприйняття довжини. Так само мож­на визначати розміри будь-якого предмета.

Щоб визначити абсолютну похибку вимірювання, треба відняти від справжньої довжини ту довжину, яку ми сприй­маємо: Cg = С — Cj. У нашому випадку:

С — справжня довжина (за поділками), СІ — визна-

чена нами довжина відрізка, ,С2 — похибка. Точність ви­мірювання довжини визначається за формулою:

Тлумачення результатів визначення точності сприй­няття довжини (інших розмірів): Т = 97—99 % — дуже висока; Т = 94—96 % — висока; Т = 89—93 % — достатня; Т = 82—88 % — низька; Т = 76 — 81 % — дуже низька.

Методика визначення точності сприйняття відстані

Мета: визначення точності сприйняття учнем від­стані до певного об'єкта.

Обладнання: рулетка, об'єкти на місцевості на певній відстані (100 — 500 м).

Учень «на око» визначає відстань до кількох об'єктів і записує ці результати. Після цього рулеткою, з точніс­тю до 1 м, визначається відстань до цих самих об'єктів. За формулою, запропонованою вище, вираховується точ­ність визначення відстані.

Тлумачення результатів визначення точності сприй­няття відстані:

Т = 96—98 % — дуже висока;

Т = 94—95 % — висока;

Т = 88—93 % — достатня;

Т = 80—87 % — низька;

Т = 74 — 79 % — дуже низька.

Методика визначення точності сприйняття часу

Мета: визначення точності сприйняття учнем часо­вих інтервалів.

Обладнання: годинник із секундною стрілкою або секундомір.

Учень записує час за годинником з точністю до се­кунд. Далі, не дивлячись на годинник, відраховує про себе час і трохи згодом записує, котра, за його підрахун­ком, зараз година (з точністю до секунд). Потім дивиться на годинник і визначає точність часу за методикою, описаною в ^попередніх дослідах.

Тлумачення результатів визначення точності сприйняття часу:

Т = 95,5—96 % — дуже висока;

Т = 90—95 % — .висока;

Т = 84—89 % — достатня;

Т = 75—83 % — низька;

Т = 70—74 % — дуже низька.

Методика визначення рівня просторового мислення

На мал. 314 і 315 зліва зображено розгортки фігур (1—10). Необхідно до кожної з десяти розгорток уявно утворити фігуру і відшукати її серед зображених справа фігур а, б, в, г. Свої відповіді можете звірити з правиль­ними відповідями, наведеними в додатку 8. Час вико­нання десяти завдань — 5 хв.

Тлумачення результатів визначення просторового мислення:

допущено не більше однієї помилки — високий; дві-три помилки — середній; більше трьох — низький.

Методика визначення рівня змістової пам'яті

Прочитайте чи прослухайте якийсь матеріал, розпо­відь, що має до 12—13 змістових одиниць (цифр, назв, фактів тощо). Прикладом подібного матеріалу може бути таке повідомлення:

Ворог підрозділами 31-ї мотопіхотної бригади відійшов у півден­ному напрямі Майдан — Микулинці — Ведмеже Вушко (1, 2, 3). До кінця дня 11 грудня перейшов до оборони на рубежі Микулинці — Жмеринка (4, 5, 6). Одночасно підтягуються резерви з глибини (7). Шостий мотострілецький полк, здійснивши марш до 10.00 12 грудня, зосередився в районі 25 км на північ від Лукашівки в готовності до наступу з ранку 13 грудня (8, 9, 10, 11, 12, 13).

В дужках подано номери змістових одиниць у тексті. Запишіть цей текст і, не перечитуючи його, самостійно оцініть рівень своєї пам'яті, налічивши кількість відтво­рених вами змістових одиниць.

Тлумачення результатів визначення рівня змістової пам'яті:

12—13 одиниць — дуже високий;

10—11 одиниць — високий;

7—9 одиниць — достатній;

4—6 одиниць — низький;

менше 3 одиниць — дуже низький.

Методика вивчення емоційно-вольової готовності до служби в армії

Підготовка ДО' військової служби супроводжується цілим спектром емоційних хвилювань, які суттєво впли­вають на готовність особистості до служби в армії. Дина­міку поведінки юнака в умовах військової діяльності визначають як його природжені, індивідуально-типоло­гічні особливості (тип нервової діяльності, темперамент), так і соціальні чинники, ситуації, в які потрапляє моло­дий воїн, його.вміння регулювати свої психічні стани та дії. Тому корисно навчитися визначати ступінь своєї емоційно-вольової готовності.

Діагностика соціально-ситуаційної

тривожності та неврівноваженості

особистості

В додатку 9 пропонуються ситуації, з якими ви, можливо, зустрічались чи можете зустрітися. Одні з них приємні, інші неприємні, викликають хвилювання, три­вогу, страх. Прочитайте кожне речення і поставте нав­проти нього одну з цифр: якщо ситуація не викликає ніякої тривоги чи стурбованості, ставите 0; якщо си­туація не дуже турбує, ставите цифру 1; якщо ситуація достатньо тривожна, пишете 2; коли ситуація неприємна

3; дуже неприємна — 4.

Ситуації, що викликають почуття тривожності, роз­поділяють таким чином:

І група — ситуації, пов'язані з допризовною підго­товкою (номери в анкеті 1, 3, 5, 6, 8, 10, 11, 14, 16, 18, 21, 24, 25, 28, 29);

II група — ситуації, пов'язані з очікуванням вій­ськової служби (номери в анкеті 2, 4, 7, 9, 12, 13, 15, 17, 19, 20, 22, 23, 26, 27, ЗО);

III група — ситуації, пов'язані зі змістом, складніс­тю допризовної підготовки та військової служби (номери в анкеті 3, 4, 6, 10, 16, 19, 20, 22, 29, ЗО);

IV група — ситуації, що актуалізують уявлення про себе як допризовника, майбутнього воїна, про самооцін­ку готовності до служби в армії (номери в анкеті 5, 7, 11, 13, 17, 18, 21, 23, 24, 27);

V група — ситуації, пов'язані зі спілкуванням у про­цесі допризовної підготовки та у Збройних Силах Украї­ни (номери в анкеті 1, 2, 8, 9, 12, 14, 15, 25, 26, 28).

Щоб визначити рівень тривожності в кожній групі ситуацій, потрібно додати бали, що ви поставили собі за відповідні речення з анкети.

Тлумачення результатів рівня тривожності для кож­ної групи ситуацій:

І група: 26 і більше балів — високий; 11—25 балів

середній; 10 і менше балів — низький.

II група: 31 і більше балів — високий; 9—ЗО балів

середній; 8 і менше балів — низький.

III група: 19 і більше балів — високий; 7—18 балів

середній; 6 і менше балів — низький.

IV група: 19 і більше балів — високий; 7—18 балів

середній; 6 і менше балів — низький.

V група: 19 і більше балів — високий; 7—18 балів — середній; 6 і менше балів — низький.

Визначення рівня психічної врівноваженості особистості

За допомогою простого тесту (додаток 10) ви можете перевірити рівень своєї психічної врівноваженості. Для цьо­го треба відповісти на 8 запитань — «так» або «ні». Якщо у вас набралось 8 «так», то ваше нервове напруження перейш­ло всі межі і вам необхідно зайнятися своїм здоров'ям, пси­хогігієною, автотренінгом. Якщо 7 «так», то це означає пос­тійне нервове напруження, яке негативно вплине на підго­товку до служби в армії і на її проходження. Якщо серед ва­ших відповідей тільки 3 або менше «так», то ви врівноваже­ні, вмієте себе стримувати, ваше психічне здоров'я в нормі.

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ

Успішність підготовки і служби в армії певною мі­рою зумовлена особливостями темпераменту. Він ха­рактеризує динаміку поведінки, діяльності людини і за­лежить від властивостей нервової системи (сили нерво­вих процесів, врівноваженості, рухливості та ін.).

Ще давньогрецький лікар Гіппократ дав назву чо­тирьом основним типам темпераменту: холеричний, сангвінічний, меланхолічний і флегматичний.

Холерик — це бойовий, завзятий суб'єкт; енергій­ний, працездатний, цілеспрямований, але невитрима­ний, нетерплячий, запальний.

Сангвінік — гарячий, продуктивний і працездатний, але лише тоді, коли має багато цікавих справ. Мобіль­ний, життєрадісний, оптимістичний. Схильний до заро­зумілості, може ділити роботу на цікаву й нецікаву, бути легковажним, поверховим.

Меланхолік — характеризується чутливістю, людя­ністю, доброзичливістю, здатністю співпереживати, спів­чувати. На відміну від інших типів темпераменту, схильний до сумнівів, вагань, зневіри, має дещо нижчу працездатність, високу ранимість.

Флегматик — спокійний, врівноважений, наполег­ливий. Йому властиві, з одного боку, стійкість, постій­ність, терпимість, надійність, з іншого — повільність, невиразність, м'якість, поступливість.

В реальному житті люди цих типів темпераменту

у чистому вигляді зустрічаються дуже рідко, а найчасті­ше існують змішані типи з переважанням рис певного темпераменту.

Щоб визначити тип свого темпераменту, можна ско­ристатися такою методикою. Уважно прочитайте запи­тання в додатку 11 і оцініть свою відповідь на кожне з них.

5 балів — відповідь «так»;

4 бали — «скоріше так, чим ні»;

З бали — «буває по-різному»;

2 бали — «скоріше ні, чим так»;

1 бал — «ні».

Обробка результатів вивчення темпераменту

Відповіді на запитання 1, 2, 3, 4, 5 характеризують си­лу власних нервових процесів. При відповіді на друге за­питання бал вираховується в зворотному порядку, тобто якщо ви поставили 9 балів, то йому приписується 1 бал,

4 бали — 2 бали, 2 бали — 4 бали, 1 бал — приписується

5 балів. Сума балів від 20 до 25 означає дуже високий рівень сили нервових процесів, від 15 до 19 балів — високий, від 10 до 14 балів — середній, від 5 до 9 балів — низький, від О до 4 балів — дуже низький рівень.

Відповіді на запитання 6, 7, 8, 9, 10 характеризують врівноваженість нервових процесів. При відповідях на ці запитання бали також вираховуються у зворотному по­рядку. Рівень врівноваженості нервових процесів визна­чається так само, як у попередньому випадку.

Відповіді на запитання 11, 12, 13, 14, 15 характери­зують рухомість нервових процесів. При відповіді на за­питання 14 бал вираховується в зворотному порядку, а рівні сформованості цієї якості вираховують, як у пер­ших двох випадках.

Сукупність відповідей на запитання 1—5, 6—10, 11—15 дає змогу визначити тип темпераменту. Якщо сума балів по кожній групі відповідей перевищує 13 балів, то ставиться знак «+», якщо не перевищує або дорівнює 13, то ставиться знак «-». Результати заносяться в таблицю 28, і за нею визначається тип вашого темпераменту.

Особливості темпераменту, нервової діяльності не варто ламати, придушувати, а потрібно розумно враховувати, ви­користовувати, навчитися компенсувати негативні риси, ви­робивши певний стиль підготовки до військової служби.

Таблиця 28

ВИЗНАЧЕННЯ ТИПІВ ТЕМПЕРАМЕНТУ ЗА СИЛОЮ,

ВРІВНОВАЖЕНІСТЮ І РУХЛИВІСТЮ НЕРВОВИХ

ПРОЦЕСІВ

Тип темпера­менту

Сила нервових процесів

Врівноваженість нервових процесів

Рухливість нервових процесів

Сангвінік

+

+

+

Холерик

+

-

+

Меланхолік

-

-

-

Флегматик

+

+

-

З метою самовивчення готовності до військової служби можна використати і метод систематичного об'єктивного аналізу результатів своєї практичної діяльності, навчання, вчинків за певний період, за кожною складовою готовності до військової служби. З цією метою корисно вести щоден­ник, записуючи події, факти, досягнення, невдачі; це дасть можливість проконтролювати динаміку свого розвитку, ус­відомити шляхи поліпшення підготовки до служби в армії.

Отже, зробимо висновки:

самопізнання, самооцінка готовності до майбутньої служби мають велике значення для кожного юнака;

самовивчення психологічної готовності — складний, тривалий процес, який вимагає використання багатьох методів і психодіагностичних методик;

оцінюючи свою готовність до служби в армії, слід прислухатися до характеристик, думок, порад психо­лога, викладача допризовної підготовки, батьків, вій­ськових;

оцінити свою підготовленість можна тільки порівню­ючи себе з іншими юнаками, з вошами;

необхідно звикнути-регулярно аналізувати свою дія­льність, поведінку, вчинки, думки, почуття і їх роль у підготовці до військової служби, до самостійного життя.

ЗАПИТАННЯ

1. Якими методами можна вивчити рівень своєї соціально-психологіч­ної готовності до військової служби?

2. Як визначити рівень своєї емоційно-вольової готовності до служби в армії?

3. Що впливає на успішність освоєння воїнами військової спеціаль­ності?

4. Якою є ваша готовність до служби у Збройних Силах України?

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Астрономія | Реферат
59.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Способи та методи вивчення власної психологічної готовності до військової служби
Методи вдосконалення психологічної готовності до служби в армії 2
Методи вдосконалення психологічної готовності до служби в армії
Вивчення індивідуальних особливостей співробітників пожежної служби залежно від їх готовності до
Діагностика психологічної готовності до школи
Особливості психологічної готовності жінки до материнства
Особливості формування психологічної готовності співробітників Про
Характеристика психологічної готовності молодшого школяра до середньої школи
Індивідуальні відмінності психологічної готовності дітей до навчання в школі
© Усі права захищені
написати до нас