Реферат студента ОЗО Інституту філології Єсипенко Олександра
Кабардино-Балкарська ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Введення
Сучасний англійська мова має у своєму розпорядженні багатьма способами утворення нових слів, до числа яких відносяться словопроізводство, словоскладання, конверсія, скорочення, ад'ектівізація, субстантівізаціі, зворотне словотвір, лексико-семантичний спосіб, чергування звуків і перенесення наголосу в слові.
Словопроізводство - це спосіб творення слів за допомогою афіксів-суфіксів і префіксів, які, вступаючи в різні комбінації з основами слів (і ін утвореннями), утворюють нові слова. У процесі словопроізводства в якості будівельного матеріалу використовується основа слів (словосполучення) і афікси, складові виключно процес словопроізводства, його, так би мовити інвентар, і позбавлені, на відміну від слова, синтаксичної самостійності. Функціонально афікс і слова істотно відрізняються один від одного, представляючи собою утворення, що відносяться до різних мовних рівнів. Перше - до рівня морфем, друге - до рівня словосполучення і речення.
Словоскладання як спосіб утворення слів шляхом складання основ у сучасній англійській мові є одним з найбільш продуктивних способів. Додавання відрізняється від словопроізводства, перш за все характером позначення явищ.
Складне слово утворюється з основ слів, які перебувають між собою у певних структурно-семантичних відносинах, схожих з подібними відносинами мовних утворень іншого плану, а саме словосполучень і пропозицій.
При утворенні складного слова відбувається процес виділення, уточнення чи конкретизації ознак предмета або явища, причому складне слово, як і похідне, становить приналежність певної семантичної групи слів.
Одним з основних у словотворенні, як розділі лінгвістики, є поняття моделювання, моделі. «Словотвір формується, існує і функціонує як область моделювання мотивованих (вторинних) найменувань». Утворення нових слів здійснюється в мові в переважній більшості випадків відповідно до існуючого словом, представленим у вигляді певних образів. Подібні образи розглядаються як деяка абстрагуватися від конкретного лексичного змісту структура - структурна модель.
В англійській мові стосовно словообразованию найбільш часто вживаються слова pattern, рідше model. Pattern визначається як design to be copied, person or a thing to be copied «зразок для копіювання, особа або предмет, з якого можна копіювати або якій слід наслідувати», призначення слова type - person, thing, event, etc. considered as an example of a class or a group «особа, предмет, явище і т. д., що розглядається як зразок, представник класу, групи».
Таким чином, і в англійській мові слова pattern «модель» і type «тип» мають те ж значення, що і відповідні їм російські слова «модель», «тип».
Характерною особливістю словотворчої моделі є її абстрактність, абстрагованість від конкретного лексичного значення або у всієї моделі, як то має місце у моделей складних слів, або у її будь-якої частини, що властиво для моделей похідних слів, дає можливість здійснювати їй словотворчу функцію; саме властивість абстрагованість робить модель зразком для наслідування, своєрідною матрицею, за якою «друкуються» нові слова.
Як і будь-яка інша модель, словотворча модель має свої характерні ознаки. Основними її ознаками є:
а) загальна категоріальне значення: належність до певної частини мови, визначеному лексико-семантичному розряду слів, як в межах однієї частини мови, так і з можливим охопленням декількох частин мови;
б) структурний склад, тобто з яких словотворчих елементів вона складається;
в) характер структурно-смислових відносин її компонентів;
г) її словотвірне значення, характер смислового зв'язку з виконує словом, або мотивація цьому зв'язку;
д) її словотворча активність, інакше, продуктивність.
За своїми особливостями продуктивні моделі слів у сучасній англійській мові розпадаються на:
а) моделі морфологічні;
б) моделі семантичні.
До складу морфологічних моделей входять:
1) основи (слова), включаючи і основи - частотні компоненти;
2) суфікси і полусуффікси, префікси і Матеріали Міжнародної.
Що ж стосується семантичної моделі, то в англійській мові ця модель діє для утворення слів, що відносяться до багатьох частин мови (від іменників утворюються дієслова - we breakfasted and coffeed; від дієслів - іменники find «знахідка», catch «улов»; від прислівники - іменники ins and outs «входи і виходи»).
Продуктивність.
Продуктивність є однією з головних характеристик самих різних мовних одиниць. Особливе значення продуктивність набуває в словотворенні, і зокрема при характеристиці словотворчої моделі, що є центральним механізмом в створенні нових слів.
У словотворенні поняття продуктивності поширюється, крім моделей і на афікси, основи, тобто словотворчі елементи, а також і на способи словотвору.
Продуктивність в теорії словотвору має синонімічні термін - «словотворча активність», під яким мається на увазі здатність того чи іншого освіти, наприклад, словотвірного елемента, утворити нові слова.
Продуктивними слід вважати такі моделі, по яких на даному етапі розвитку мови утворюються нові слова.
В англійській мові прикладом високопродуктивних можна вважати моделі похідних слів з суфіксами: v + er (teacher), n + able (readable), n + less (colourless), n + like (catlike), n (adj) + ize (ideologize) ; з префіксами: un + adj (unemployable); моделі складних слів: n + n (foodscience); n + adj (dustfree); і моделі сложнопроізводних слів: n + v + er (price-raiser), adj (n) + n + ed (loud-voiced).
В якості малопродуктивних виступають моделі похідних із суфіксами: n + en (woolen), n + ous (dangerous); з префіксами: be + v (becloud) і моделі складних слів v + v (make-believe), v + adv (speak -easy) і ін
Продуктивність не є постійною властивістю моделі, вона в певний період розвитку мови може змінити характер своєї продуктивності і перейти з класу неактивних моделей в активні.
При характеристиці моделі крім продуктивності і кількісного об'єму часто використовується ще й поняття употребительности слів даної моделі. «Вжиткового в певних умовах може стати супутньою причиною, що підсилює або послабляє продуктивність тієї чи іншої словотворчої моделі».
В англійській мові пряма залежність від того лексико-стилістичного шару, в якому знаходять своє вживання слова даної моделі, певним чином позначається не тільки на ступені продуктивності, але і на продуктивності взагалі.
По-перше, в різних лексико-семантичних шарах мови продуктивність одних і тих же моделей, як відомо, може варіюватися. По-друге, різні шари мови відрізняються друг від друга набором певних моделей, специфічних для цього шару (Обгрунтовано лексика, сленг, науково-технічна лексика, суспільно-політична лексика, різного роду термінологічна лексика: біологічна, медична, хімічна, фізична і т. д.)
До сленгу відносяться в основному моделі з полуаффіксамі-crazy «одержимий, схиблений на чому-небудь»: car-crazy, speed-crazy;-happy «одержимий, задоволений»: dollar-happy «радий, що є гроші», skirt-happy «одержимий жінками».
Для медичної та біологічної термінології характерні моделі з Матеріали Міжнародної immuno-, cardio-.
У технічній термінології уживана модель з префіксами mono-, mon-,-meter.
Отже, в англійському словотворенні є:
а) моделі з різним ступенем продуктивності залежно від лексико-стилістичного шару, в якому вони використовуються;
б) моделі, що вживаються переважно в певному лексико-стилістичному шарі;
в) моделі універсальні, продуктивні в багатьох лексичних шарах.
Аналізуючи продуктивність моделей у сучасній англійській словотворенні, слід підкреслити досить суттєва обставина, яка характеризує процес в цілому. Це порівняльна легкість освіти в мові як усної, так і письмовій складних і похідних слів.
Продуктивність словотворчої моделі обумовлюється як екстралінгвістичними потребами, так і причинами лінгвістичного культурного плану.
Екстралінгвістичні потреба у вираженні нових понять є визначальною у розвитку системи словотворення і продуктивності окремих моделей, причому відбувається відбір тих моделей, які здатні найбільш адекватно висловити нове явище.
Говорячи про екстралінгвістичні потребах створення нових слів, слід згадати про створення так званих «модних» слів і використанні для цього «модних» суфіксів і відповідно словотворчих моделей. Вживання цих слів найчастіше обмежується рамками слововживання певних груп людей (gimmick «жарт, спритне пристосування», swell «відмінний, першокласний», sophisticated «складний, важкий, незрозумілий» і т.д.).
Створення слів не тільки, і далеко не завжди, диктується потребами суспільства у вираженні нових понять, явищ. У промові, як усної, так і письмовій, має місце освіта слів, які зовсім не висловлюють щось нове, нове поняття, нову ідею.
У величезній кількості випадків, створюються слова, що позначають явища не нові, не знову з'явилися або відкриті, а явища вже існуючі, але виражені іншими мовними засобами, наприклад словосполученнями. Крім того, в мові існує тенденція до стислості вираження, до економії мовних засобів, «слово - більш короткий спосіб позначення поняття, ніж поєднання слів, більш економний засіб вираження».
Поряд із соціальними екстралінгвістичними потребами в позначенні яких-небудь явищ словотвір покликане виконувати й інші функції. Серед останніх найбільш значущою є функція утворення нових слів для задоволення потреб раціональної організації висловлюваного сенсу, більш точного вираження думки (an opener of doors - one who opens doors, a great arranger - one who can arrange anything).
Завдання більш точного вираження думки або створення стилістичного ефекту вирішується шляхом варіювання словесного матеріалу, його різного розташування в контексті і багатьма іншими синтаксичними засобами (Television-watching had left its mark on her gestures. Everyone was shoulder-punching one another).
Отже, словотворча модель, як видно з вищевикладеного, широко використовується для виконання різного роду синтаксичних потреб в організації смислового змісту висловлювання і цим не відрізняється від синтаксичних засобів. У силу цього її слід вважати одним з синтаксичних засобів організації тексту.
Крім цілей позначення нових явищ у суспільстві (узуальное словотвір) або цілей синтаксичної організації тексту (синтаксичне словотворення), є ще й мета висловити словотворчими засобами стилістичні потреби мовця, автора. Цей вид словотвору називається стилістичним.
Як відомо, слово може мати конотативне значення і виражати різні емоційні та експресивні відтінки. «Експресія представляє собою виразні якості мови, які відрізняють її від звичайної, стилістично нейтральною, робить мовні засоби яскравими образними».
У якості одного із засобів експресії широко використовується і словотвір, коли за допомогою словотворчих засобів виражаються різні емоційні та експресивні характеристики позначуваного явища.
У словотворенні в якості експресивних засобів виступають:
а) словотворчі елементи: суфікси, префікси, основи, що володіють емоційним або експресивним конотативне значення;
б) незвичайна смислова сполучуваність похідних і складних слів з іншими словами в реченні (oldie «дідок, бабуся»; islet «острівець»; rhymster «ріфмоплет»; mistrust «недовіру»; non-moral «неетичні» і т. д.).
Отже, продуктивність тієї чи іншої моделі визначається потребами узуального, синтаксичного або стилістичного словотвору. У відповідності з характером і цілями створення нові слова виявляються неоднозначними, неоднаковими з точки зору їх інформативної та комунікативної значущості.
У лінгвістичній літературі слова мовні (стилістичні та синтаксичні) найчастіше носять назви окказіональних, потенційних, контекстуальних, причому термін «окказіональние» останнім часом став все частіше вживатися стосовно всіх мовним словами.
Потенційні слова фіксуються в мові, вони існують в окремих образах насамперед писемного мовлення, проте подібні слова «народжуються двічі, тричі, взагалі кілька разів, під пером різних письменників і часом в кожному випадку самостійні».
Потенційність має дві сторони: одна - внутрішня - як здатність моделі утворювати подібні слова і як можливість реалізації цієї здатності, і друга - зовнішня - відношення новоутвореної слова до словникового складу мови. «Будь-яке створене в мові слово ... може увійти в обіг. Але до тих пір, поки таке слово не стало відтворюватися в суспільному масштабі в процесі спілкування, воно, власне, може бути визнано лише «потенційним словом», котрі ввійшли в словниковий склад мови, не існуючим в якості його словникової одиниці »(А. І . Смирницький). Приклади подібних потенційних слів: stone-cold, world-wide, well-done, masklike і т. д.
Що стосується слів стилістичного плану, то, мабуть, їх слід вважати окказіональнимі, оскільки їх освіта носить суто індивідуальний характер. Це в основному авторські слова, що представляють собою продукт індивідуальної творчості. «Окказіональние слова відрізняються тим, що при їх порушуються (зазвичай свідомо, з метою експресивності) закони побудови відповідних загальномовних одиниць, норми мови».
Одним з факторів, що мають вельми важливе значення у визначенні характеру продуктивності тієї чи іншої моделі, є внутрішня валентність або смислова сполучуваність компонентів знову утвореного слова. Поняття валентності, як правил сполучуваності слів при утворенні словосполучення і пропозиції було перенесено на словотвір, де воно отримало назву внутрішньої валентності - закономірності сполучуваності основ, афіксів при утворенні нового слова. Основи слів, афікси, володіючи певним значенням, при утворенні нового слова вступають між собою в певні семантичні відносини, що реалізуються їх смислової сполучуваністю.
Англійське словопроізводство характеризується наявністю ряду синонімічних афіксів: так, для позначення діяча є такі суфікси, як -er/or,-man,-ist,-ee, і т. д.; для позначення абстрактних імен дії-ship,-hood, - dom; для вираження різних якостей - суфікси-ish,-y,-ed,-ic,-al та ін; для вираження заперечення - префікси un-, non-, dis-, de-та ін Моделі з синонімічні афіксами НЕ у всіх випадках мають однаковою продуктивністю при наявності однозначного словотвірного значення, серед них є моделі з найвищою і менш високою продуктивністю. У цьому випадку один афікс починає використовуватися в утворенні нових слів цієї моделі частіше, ніж інші аналогічні афікси, тобто він виявляється у словотвірному плані більш активним.
Отже, словотворча активність основ і афіксів є тим чинником, який надає певний вплив на продуктивність словотворчої моделі.
Проблема продуктивного словотворення найбільш актуальна в даний час. Вивчення всіх факторів, що впливають і обумовлюють процес створення слова, в їх сукупності дозволяє не тільки відповісти на питання, як робляться нові слова, а й проаналізувати сам процес творення слів у майбутньому. Для виконання цього завдання будуть потрібні зусилля багатьох дослідників, причому найбільш ефективними були б комплексні дослідження із залученням фахівців з соціологічної, психологічної та логічної проблем мовознавства.
Список літератури:
П. В. Царьов. Продуктивне іменне словотвір у сучасній мові. М., 1984.
О. Д. Мєшков. Словотвір в сучасній англійській мові. М., 1976.