Міністерство науки і освіти України
Університет Економіки та Управління
Реферат
На тему:
"СИСТЕМА РЕФІНАНСУВАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ
БАНКІВ НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ "
Виконала:
студентка 422 групи
Валєєва Дарина
Сімферополь, 2009
Національний банк як кредитор останньої інстанції через лінію рефінансування може надавати кредити тільки банкам - юридичним особам, які є активними учасниками грошового ринку, мають репутацію кредитоспроможного позичальника і є ініціатором звернення до Національного банку.
Кредит через лінію рефінансування, який надається строком на один робочий день на умовах, визначених генеральною кредитним договором, називаються "овернайт". Кошти кредиту перераховуються в день отримання Національним банком заяви від банку, а повертаються банком до 13 години наступного робочого дня. Повернення банком кредиту "овернайт" здійснюється одночасно з процентною платою.
Національний банк може надавати банкам кредити "овернайт":
1. Під забезпечення державними цінними паперами.
2. Без забезпечення (бланковий).
Умовою для надання банком заяви на отримання кредиту "овернайт" є складання генерального кредитного договору з Національним банком про використання банком лінії рефінансування. Сума кредиту, яка вказується в заяві банку, не може перевищувати розмір, встановлений рішенням Правління Національного банку України на відповідний період.
Банки можуть подавати заяви до Національного банку на отримання кредиту "овернайт" під забезпечення державних цінних паперів з умовою, що вони перебувають у власності банку - клієнта депозитарію державних цінних паперів Національного банку і не обмежені будь - якими зобов'язаннями.
Генеральний кредитний договір про надання Національним банком через лінію рефінансування кредитів "овернайт" складається банком з відповідним територіальним управлінням на певний календарний рік незалежно від періодичності використання такого кредиту та наявності забезпечення. Цей договір повинен передбачати також обов'язкова умова щодо безспірного списання Національним банком заборгованості (суми основного боргу і відсотків за використання кредиту) з кореспондентського рахунку банку в разі не повернення банком кредиту та відсотків за його використання ним до 14.00 наступного після отримання кредиту робочого дня.
Порядок надання Національним банком кредиту "овернайт".
У разі виникнення потреби швидкого підтримки ліквідності від Національного банку як кредитора останньої інстанції через лінію рефінансування банк може в будь - якій робочий день тижня до 17.00 подати до Департаменту монетарної політики Національного банку заяву на отримання кредиту "овернайт". Департамент монетарної політики Національного банку передає копію заяви до відповідного територіального управління Національного банку для перевірки виконання банком відповідних умов.
Відповідне територіальне управління Національного банку оперативно розглядає можливість надання банку кредиту "овернайт", вивчає кредитоспроможність банку, імовірність повернення кредиту та за допомогою електронної пошти протягом дня до 17.30 в день звернення банку повідомляє про своє рішення Департаменту монетарної політики Національного банку. У разі часткового задоволення заяви Департамент монетарної політики повідомляє банку - позичальнику та відповідному територіальному управлінню Національного банку суму наданого кредиту. Департамент монетарної політики відсилає банку повідомлення і на підставі генерального кредитного договору та задоволеної заяви до 18.00 забезпечує переклад банку коштів за наданим кредитом.
Відповідальність за повернення кредиту "овернайт" і процентів за його використання покладається на банк, а контроль над своєчасним поверненням кредитів "овернайт" - на відповідне територіальне управління Національного банку та Департамент монетарної політики. За фактом порушення банком строку повернення кредиту, який наданий Національним банком через лінію рефінансування та процентів за його використання, банк - порушник не допускається до використання цієї лінії протягом 3 місяців.
Таким образів, надання кредиту "овернайт" Національним банком України є дієвим інструментом підтримки ліквідності, як окремого комерційного банку, так і всієї банківської системи в цілому.
Стабілізаційний кредит - це кредит Національного банку, який може надаватися комерційному банку для підтримки виконання заходів фінансового оздоровлення та забезпечення його ліквідності на визначений Національним банком строк.
Стабілізаційний кредит може надаватися банку лише з умовою забезпечення його застави ліквідними активами банку - позичальника (після здійснення експертної оцінки їх вартості, які перебувають у власності банку і не обмежені іншими зобов'язаннями) або гарантією і поручительств іншого фінансово - стабільного банку або фінансової установи. Банк повинен надати звіт про оцінку (акт оцінки) майна, яке надається під забезпечення стабілізаційного кредиту.
Порядок надання стабілізаційного кредиту.
Для отримання стабілізаційного кредиту банк подає до територіального управління НБУ клопотання і затверджену радою банку програму фінансового оздоровлення, яка відповідає вимогам нормативно - правових актів Національного банку з питань регулювання діяльності банків в Україні.
Після здійснення аналізу фінансового стану банку і його програми фінансового оздоровлення територіальне управління НБУ надсилає відповідні пропозиції Генеральному департаменту банківського нагляду. Генеральний департамент банківського нагляду готує пропозиції на розгляд Правління Національного банку щодо можливості надання банку, який знаходиться в стані фінансового оздоровлення або взяв на себе борг банку, який знаходиться в стані фінансового оздоровлення, стабілізаційного кредиту.
Рішення про надання банку стабілізаційного кредиту приймається Правлінням Національного банку на підставі аналізу та оцінки програми фінансового оздоровлення, пропозицій Генерального департаменту банківського нагляду та юридичного департаменту Національного банку щодо юридичної надійності наданого забезпечення.
У цьому рішенні визначаються:
1. Термін користування кредитом.
2. Порядок його погашення.
3. Порядок сплати відсотків за використання стабілізаційного кредиту.
У разі прийняття Правлінням Національного банку позитивного рішення про надання стабілізаційного кредиту відповідне територіальне управління проводить організаційні заходи щодо укладення з банком договору про надання кредиту та відповідного договору застави.
Договір про надання стабілізаційного кредиту повинен передбачати:
1. Порядок надання та погашення кредиту.
2. Терміни надання та погашення кредиту.
3. Порядок сплати відсотків за використання стабілізаційного кредиту;
4. Відповідальність за несвоєчасне погашення стабілізаційного кредиту і тому подібне.
Національний банк надає стабілізаційний кредит за плату, яка не нижче, ніж облікова ставка НБУ. У разі зміни облікової ставки Національного банку підлягає коригуванню відповідно і процентна ставка по використанню стабілізаційного кредиту.
Стабілізаційний кредит надається банку строком до трьох років, а якщо програма фінансового оздоровлення забезпечує достатні грошові потоки, то банку може надаватися короткостроковий кредит строком до одного року.
Таким чином, для проведення фінансового оздоровлення певних комерційних банків Національний банк України надає їм стабілізаційний кредит.
Пряме Репо - це кредитна операція, яка базується на двосторонньому угоді між Національним банком та банком про купівлю Національним банком державних цінних паперів з портфеля банку або іноземної валюти (перша частина угоди Репо) з подальшим зобов'язанням банку викупити державні цінні папери або іноземну валюту (друга частина угоди Репо) за обумовленою ціною на обумовлену дату. Використовуються НБУ для підвищення ліквідності комерційних банків.
Зворотне Репо - це депозитна операція, яка базується на двосторонньому угоді між Національним банком та банком про продаж Національним банком зі свого портфеля державних цінних паперів з одночасним зобов'язанням зворотного їх викупу у банків за обумовленою в договорі ціною і на обумовлену дату. Використовуються НБУ для зниження ліквідності комерційних банків.
Національний банк може здійснювати операції Репо шляхом:
1. Безпосередньої домовленості з банком щодо купівлі (продажу) державних цінних паперів, іноземної валюти.
2. Проведення тендеру заявок банків щодо участі в операціях Репо.
Операції Репо можуть здійснюватися лише з тими державними цінними паперами, термін погашення яких не припадає на строк проведення операції Репо.
Національний банк може здійснювати такі види операцій Репо, але не більше ніж на 30 календарних днів:
1. Відкрите Репо - термін операції в договорі не визначається, кожна зі сторін угоди може вимагати виконання операції Репо в будь-який час, але з обов'язковим повідомленням за два робочих дні на дату завершення дії цього договору. Процентні доходи (витрати) не є фіксованим і розраховується залежно від терміну дії операції Репо.
2. Термінове Репо - термін операції чітко визначений. Процентний доходи (витрати) обумовлені і є фіксованим на час проведення цієї операції.
У разі досягнення згоди на проведення операції Репо між Національним банком і банком укладається відповідний договір, який повинен містити такі основні умови:
термін дії договору;
суму купівлі (продажу) державних цінних паперів;
суму, цифровий або літерний код іноземної валюти;
ціну купівлі (продажу) державних цінних паперів або іноземної валюти за операцією Репо;
ціну зворотного продажу (купівлі) державних цінних паперів або іноземної валюти за операцією Репо;
перелік і ознаки державних цінних паперів за операцією Репо;
зобов'язання продати державні цінні папери або іноземну валюту зі зворотним викупом має кореспондуватися із зобов'язанням викупити ці державні цінні папери або іноземну валюту зі зворотним продажем;
розмір і порядок встановлення відсоткового доходу (витрат);
порядок передачі державних цінних паперів або іноземної валюти кредитору, зокрема, у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань під час проведення операції Репо;
використання Національним банком переважної і безумовного права задовольняти свої вимоги списанням в безспірному порядку заборгованості з кореспондентського рахунку зобов'язаної сторони в повному обсязі відповідно до ст.73 Закону України "Про Національний банк України" у разі несвоєчасного виконання банком зобов'язання щодо зворотної купівлі державних цінних паперів або іноземної валюти;
інші істотні умови.
При проведенні операцій Репо слід розглянути поняття процентних доходів і витрат.
Процентний дохід за операціями Репо - це дохід, який отримує покупець державних цінних паперів або іноземної валюти (той, хто надає кошти в національній валюті), у разі здійснення операції Репо, який визначається як різниця між ціною зворотного продажу (викупу) державних цінних паперів або іноземної валюти і ціною їх купівлі.
Процентні витрати - це витрати продавця державних цінних паперів або іноземної валюти (того, хто отримує кошти в національній валюті) у разі здійснення операції Репо, які визначаються як різниця між ціною зворотної купівлі державних цінних паперів або іноземної валюти і ціною їх продажу.
У договорі про проведення операції Репо між Національним банком і банком має передбачатися умова щодо перерахування коштів за операцією купівлі (продажу) або зворотного продажу (купівлі) відповідних державних цінних паперів з одночасною блокуванням або розблокуванням цих цінних паперів на рахунках в цінних паперах.
Зобов'язання щодо виконання другої частини угоди Репо у сторін договору виникає тільки за умови повного виконання сторонами зобов'язань за першою частиною угоди репо.
Порядок проведення операцій прямого Репо.
Операції прямого Репо можуть проводитися Національним банком через тендер (лише з державними цінними паперами) або шляхом безпосередньої домовленості з банком (з державними цінними паперами та іноземній валютою).
У разі проведення тендера щодо участі банків в операціях прямого Репо Національний банк відбирає для задоволення ті заявки банків, які є найбільш прийнятними для Національного банку за обсягами операцій або ціновими параметрами.
У разі проведення тендера щодо участі банків в операціях прямого Репо департамент монетарної політики надсилає банкам повідомлення про проведення тендера із зазначенням умов його проведення та строку операції Репо.
Банки подають до департаменту монетарної політики за допомогою засобів програмного забезпечення "АРМ Репо - тендер" заяви на участь у тендері, в яких пропонують свої умови щодо:
1) ціни покупки (продажу) державних цінних паперів;
2) терміну проведення операції Репо;
3) обсягу операції Репо;
4) кількості та коду державних цінних паперів (іноземної валюти), які пропонуються.
Якщо Національний банк є покупцем державних цінних паперів, то заяви банків задовольняються залежно від потреби в підтримці їх ліквідності. Після розгляду заяв банків департамент монетарної політики надсилає банкам, які за результатами тендера мають право отримати кошти за куплені Національним банком державні цінні папери, повідомлення - підтвердження про намір укласти договір про здійснення операцій прямого Репо. Договір між Національним банком та банком має бути укладений не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення - підтвердження.
За операцією прямого Репо з іноземною валютою Національний банк отримує іноземну валюту в розмірі, що дорівнює сумі наданого кредиту в національній валюті, що обчислюється за офіційним курсом гривні до іноземної валюти. За умови виконання другої частини операції прямого Репо з іноземною валютою Національний банк повертає банку іноземну валюту в розмірі, який перерахований банком в першій частині операції прямого Репо, але після отримання коштів в національній валюті (як погашення заборгованості за кредитом і відсотків за його використання).
Національний банк за умови проведення операції прямого Репо після безпосередньої домовленості з банком, орієнтуючись на облікову ставку Національного банку, процентну ставку на міжбанківському кредитному ринку, на дохідність за державними цінними паперами, вибирає тих учасників ринку, які пропонують найвищий процентний дохід, мають у своєму портфелі відповідні державні цінні папери або іноземну валюту, погоджуються на участь в операції прямого Репо на відповідний термін.
Порядок проведення операцій зворотного Репо.
Національний банк може проводити операції зворотного Репо через тендер або шляхом безпосередньої домовленості з банками тільки з державними цінними паперами. У разі проведення тендеру щодо участі банків в операціях зворотного Репо Національний банк відбирає для задоволення ті заяви банків, які є більш прийнятними для Національного банку за обсягами операції або ціновими параметрами.
У разі проведення тендеру щодо участі банків в операціях зворотного Репо департамент монетарної політики надсилає банкам повідомлення про проведення тендера із зазначенням умов і строку здійснення операції зворотного Репо. Банки подають до департаменту монетарної політики за допомогою засобів програмного забезпечення "АРМ Репо - тендер" заяви на участь у тендері, в яких пропонують свої умови щодо ціпи купівлі (продажу) державних цінних паперів, строку проведення операції Репо, обсягу операції Репо, кількості та коду державних цінних паперів, які пропонуються.
Якщо Національний банк є продавцем державних цінних паперів, то заяви банків задовольняються, виходячи з потреби вилучення відповідного обсягу коштів з обігу на певний період. Після розгляду заяв банків департамент монетарної політики надсилає банкам, які за результатами тендера мають перерахувати кошти за продані Національним банком державні цінні папери, повідомлення - підтвердження щодо наміру укласти договір про здійснення операцій зворотного Репо. Договір між Національним банком та банком має бути укладений не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення - підтвердження.
За умови проведення операції зворотного Репо шляхом безпосередньої домовленості з банками Національний банк для визначення ціни продажу (купівлі) державних цінних паперів орієнтується на облікову ставку Національного банку, процентні ставки за депозитами на міжбанківському ринку, на прибутковість по державних цінних паперів.
Таким чином, операції Репо проводяться Національним банком України через купівлю у комерційних банків державних цінних паперів та іноземної валюти для надання їм необхідних ресурсів.
Університет Економіки та Управління
Реферат
На тему:
"СИСТЕМА РЕФІНАНСУВАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ
БАНКІВ НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ "
Виконала:
студентка 422 групи
Валєєва Дарина
Сімферополь, 2009
1. Надання комерційним банкам кредиту "овернайт" для підтримання їх поточної ліквідності
З метою вирівнювання тимчасових коливань ліквідності банківської системи, "тонкого" регулювання грошово - кредитного ринку Національний банк ввів в практичну діяльність постійно діючу лінію рефінансування, яка є гнучким механізмом короткострокової підтримки ліквідності банку.Національний банк як кредитор останньої інстанції через лінію рефінансування може надавати кредити тільки банкам - юридичним особам, які є активними учасниками грошового ринку, мають репутацію кредитоспроможного позичальника і є ініціатором звернення до Національного банку.
Кредит через лінію рефінансування, який надається строком на один робочий день на умовах, визначених генеральною кредитним договором, називаються "овернайт". Кошти кредиту перераховуються в день отримання Національним банком заяви від банку, а повертаються банком до 13 години наступного робочого дня. Повернення банком кредиту "овернайт" здійснюється одночасно з процентною платою.
Національний банк може надавати банкам кредити "овернайт":
1. Під забезпечення державними цінними паперами.
2. Без забезпечення (бланковий).
Умовою для надання банком заяви на отримання кредиту "овернайт" є складання генерального кредитного договору з Національним банком про використання банком лінії рефінансування. Сума кредиту, яка вказується в заяві банку, не може перевищувати розмір, встановлений рішенням Правління Національного банку України на відповідний період.
Банки можуть подавати заяви до Національного банку на отримання кредиту "овернайт" під забезпечення державних цінних паперів з умовою, що вони перебувають у власності банку - клієнта депозитарію державних цінних паперів Національного банку і не обмежені будь - якими зобов'язаннями.
Генеральний кредитний договір про надання Національним банком через лінію рефінансування кредитів "овернайт" складається банком з відповідним територіальним управлінням на певний календарний рік незалежно від періодичності використання такого кредиту та наявності забезпечення. Цей договір повинен передбачати також обов'язкова умова щодо безспірного списання Національним банком заборгованості (суми основного боргу і відсотків за використання кредиту) з кореспондентського рахунку банку в разі не повернення банком кредиту та відсотків за його використання ним до 14.00 наступного після отримання кредиту робочого дня.
Порядок надання Національним банком кредиту "овернайт".
У разі виникнення потреби швидкого підтримки ліквідності від Національного банку як кредитора останньої інстанції через лінію рефінансування банк може в будь - якій робочий день тижня до 17.00 подати до Департаменту монетарної політики Національного банку заяву на отримання кредиту "овернайт". Департамент монетарної політики Національного банку передає копію заяви до відповідного територіального управління Національного банку для перевірки виконання банком відповідних умов.
Відповідне територіальне управління Національного банку оперативно розглядає можливість надання банку кредиту "овернайт", вивчає кредитоспроможність банку, імовірність повернення кредиту та за допомогою електронної пошти протягом дня до 17.30 в день звернення банку повідомляє про своє рішення Департаменту монетарної політики Національного банку. У разі часткового задоволення заяви Департамент монетарної політики повідомляє банку - позичальнику та відповідному територіальному управлінню Національного банку суму наданого кредиту. Департамент монетарної політики відсилає банку повідомлення і на підставі генерального кредитного договору та задоволеної заяви до 18.00 забезпечує переклад банку коштів за наданим кредитом.
Відповідальність за повернення кредиту "овернайт" і процентів за його використання покладається на банк, а контроль над своєчасним поверненням кредитів "овернайт" - на відповідне територіальне управління Національного банку та Департамент монетарної політики. За фактом порушення банком строку повернення кредиту, який наданий Національним банком через лінію рефінансування та процентів за його використання, банк - порушник не допускається до використання цієї лінії протягом 3 місяців.
Таким образів, надання кредиту "овернайт" Національним банком України є дієвим інструментом підтримки ліквідності, як окремого комерційного банку, так і всієї банківської системи в цілому.
2. Рефінансування комерційних банків через надання стабілізаційного кредиту
Національний банк може розглядати питання про надання стабілізаційного кредиту банку, який переведений у режим фінансового оздоровлення чи який взяв на себе борг банку, що знаходиться в режимі фінансового оздоровлення, за наявності його клопотання та висновків відповідного територіального управління Національного банку.Стабілізаційний кредит - це кредит Національного банку, який може надаватися комерційному банку для підтримки виконання заходів фінансового оздоровлення та забезпечення його ліквідності на визначений Національним банком строк.
Стабілізаційний кредит може надаватися банку лише з умовою забезпечення його застави ліквідними активами банку - позичальника (після здійснення експертної оцінки їх вартості, які перебувають у власності банку і не обмежені іншими зобов'язаннями) або гарантією і поручительств іншого фінансово - стабільного банку або фінансової установи. Банк повинен надати звіт про оцінку (акт оцінки) майна, яке надається під забезпечення стабілізаційного кредиту.
Порядок надання стабілізаційного кредиту.
Для отримання стабілізаційного кредиту банк подає до територіального управління НБУ клопотання і затверджену радою банку програму фінансового оздоровлення, яка відповідає вимогам нормативно - правових актів Національного банку з питань регулювання діяльності банків в Україні.
Після здійснення аналізу фінансового стану банку і його програми фінансового оздоровлення територіальне управління НБУ надсилає відповідні пропозиції Генеральному департаменту банківського нагляду. Генеральний департамент банківського нагляду готує пропозиції на розгляд Правління Національного банку щодо можливості надання банку, який знаходиться в стані фінансового оздоровлення або взяв на себе борг банку, який знаходиться в стані фінансового оздоровлення, стабілізаційного кредиту.
Рішення про надання банку стабілізаційного кредиту приймається Правлінням Національного банку на підставі аналізу та оцінки програми фінансового оздоровлення, пропозицій Генерального департаменту банківського нагляду та юридичного департаменту Національного банку щодо юридичної надійності наданого забезпечення.
У цьому рішенні визначаються:
1. Термін користування кредитом.
2. Порядок його погашення.
3. Порядок сплати відсотків за використання стабілізаційного кредиту.
У разі прийняття Правлінням Національного банку позитивного рішення про надання стабілізаційного кредиту відповідне територіальне управління проводить організаційні заходи щодо укладення з банком договору про надання кредиту та відповідного договору застави.
Договір про надання стабілізаційного кредиту повинен передбачати:
1. Порядок надання та погашення кредиту.
2. Терміни надання та погашення кредиту.
3. Порядок сплати відсотків за використання стабілізаційного кредиту;
4. Відповідальність за несвоєчасне погашення стабілізаційного кредиту і тому подібне.
Національний банк надає стабілізаційний кредит за плату, яка не нижче, ніж облікова ставка НБУ. У разі зміни облікової ставки Національного банку підлягає коригуванню відповідно і процентна ставка по використанню стабілізаційного кредиту.
Стабілізаційний кредит надається банку строком до трьох років, а якщо програма фінансового оздоровлення забезпечує достатні грошові потоки, то банку може надаватися короткостроковий кредит строком до одного року.
Таким чином, для проведення фінансового оздоровлення певних комерційних банків Національний банк України надає їм стабілізаційний кредит.
3. Здійснення НБУ рефінансування через проведення операцій Репо
Національний банк України може проводити з банками операції прямого або зворотного Репо згідно з певними вимогами і укладеними договорами на визначену суму і термін.Пряме Репо - це кредитна операція, яка базується на двосторонньому угоді між Національним банком та банком про купівлю Національним банком державних цінних паперів з портфеля банку або іноземної валюти (перша частина угоди Репо) з подальшим зобов'язанням банку викупити державні цінні папери або іноземну валюту (друга частина угоди Репо) за обумовленою ціною на обумовлену дату. Використовуються НБУ для підвищення ліквідності комерційних банків.
Зворотне Репо - це депозитна операція, яка базується на двосторонньому угоді між Національним банком та банком про продаж Національним банком зі свого портфеля державних цінних паперів з одночасним зобов'язанням зворотного їх викупу у банків за обумовленою в договорі ціною і на обумовлену дату. Використовуються НБУ для зниження ліквідності комерційних банків.
Національний банк може здійснювати операції Репо шляхом:
1. Безпосередньої домовленості з банком щодо купівлі (продажу) державних цінних паперів, іноземної валюти.
2. Проведення тендеру заявок банків щодо участі в операціях Репо.
Операції Репо можуть здійснюватися лише з тими державними цінними паперами, термін погашення яких не припадає на строк проведення операції Репо.
Національний банк може здійснювати такі види операцій Репо, але не більше ніж на 30 календарних днів:
1. Відкрите Репо - термін операції в договорі не визначається, кожна зі сторін угоди може вимагати виконання операції Репо в будь-який час, але з обов'язковим повідомленням за два робочих дні на дату завершення дії цього договору. Процентні доходи (витрати) не є фіксованим і розраховується залежно від терміну дії операції Репо.
2. Термінове Репо - термін операції чітко визначений. Процентний доходи (витрати) обумовлені і є фіксованим на час проведення цієї операції.
У разі досягнення згоди на проведення операції Репо між Національним банком і банком укладається відповідний договір, який повинен містити такі основні умови:
термін дії договору;
суму купівлі (продажу) державних цінних паперів;
суму, цифровий або літерний код іноземної валюти;
ціну купівлі (продажу) державних цінних паперів або іноземної валюти за операцією Репо;
ціну зворотного продажу (купівлі) державних цінних паперів або іноземної валюти за операцією Репо;
перелік і ознаки державних цінних паперів за операцією Репо;
зобов'язання продати державні цінні папери або іноземну валюту зі зворотним викупом має кореспондуватися із зобов'язанням викупити ці державні цінні папери або іноземну валюту зі зворотним продажем;
розмір і порядок встановлення відсоткового доходу (витрат);
порядок передачі державних цінних паперів або іноземної валюти кредитору, зокрема, у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань під час проведення операції Репо;
використання Національним банком переважної і безумовного права задовольняти свої вимоги списанням в безспірному порядку заборгованості з кореспондентського рахунку зобов'язаної сторони в повному обсязі відповідно до ст.73 Закону України "Про Національний банк України" у разі несвоєчасного виконання банком зобов'язання щодо зворотної купівлі державних цінних паперів або іноземної валюти;
інші істотні умови.
При проведенні операцій Репо слід розглянути поняття процентних доходів і витрат.
Процентний дохід за операціями Репо - це дохід, який отримує покупець державних цінних паперів або іноземної валюти (той, хто надає кошти в національній валюті), у разі здійснення операції Репо, який визначається як різниця між ціною зворотного продажу (викупу) державних цінних паперів або іноземної валюти і ціною їх купівлі.
Процентні витрати - це витрати продавця державних цінних паперів або іноземної валюти (того, хто отримує кошти в національній валюті) у разі здійснення операції Репо, які визначаються як різниця між ціною зворотної купівлі державних цінних паперів або іноземної валюти і ціною їх продажу.
У договорі про проведення операції Репо між Національним банком і банком має передбачатися умова щодо перерахування коштів за операцією купівлі (продажу) або зворотного продажу (купівлі) відповідних державних цінних паперів з одночасною блокуванням або розблокуванням цих цінних паперів на рахунках в цінних паперах.
Зобов'язання щодо виконання другої частини угоди Репо у сторін договору виникає тільки за умови повного виконання сторонами зобов'язань за першою частиною угоди репо.
Порядок проведення операцій прямого Репо.
Операції прямого Репо можуть проводитися Національним банком через тендер (лише з державними цінними паперами) або шляхом безпосередньої домовленості з банком (з державними цінними паперами та іноземній валютою).
У разі проведення тендера щодо участі банків в операціях прямого Репо Національний банк відбирає для задоволення ті заявки банків, які є найбільш прийнятними для Національного банку за обсягами операцій або ціновими параметрами.
У разі проведення тендера щодо участі банків в операціях прямого Репо департамент монетарної політики надсилає банкам повідомлення про проведення тендера із зазначенням умов його проведення та строку операції Репо.
Банки подають до департаменту монетарної політики за допомогою засобів програмного забезпечення "АРМ Репо - тендер" заяви на участь у тендері, в яких пропонують свої умови щодо:
1) ціни покупки (продажу) державних цінних паперів;
2) терміну проведення операції Репо;
3) обсягу операції Репо;
4) кількості та коду державних цінних паперів (іноземної валюти), які пропонуються.
Якщо Національний банк є покупцем державних цінних паперів, то заяви банків задовольняються залежно від потреби в підтримці їх ліквідності. Після розгляду заяв банків департамент монетарної політики надсилає банкам, які за результатами тендера мають право отримати кошти за куплені Національним банком державні цінні папери, повідомлення - підтвердження про намір укласти договір про здійснення операцій прямого Репо. Договір між Національним банком та банком має бути укладений не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення - підтвердження.
За операцією прямого Репо з іноземною валютою Національний банк отримує іноземну валюту в розмірі, що дорівнює сумі наданого кредиту в національній валюті, що обчислюється за офіційним курсом гривні до іноземної валюти. За умови виконання другої частини операції прямого Репо з іноземною валютою Національний банк повертає банку іноземну валюту в розмірі, який перерахований банком в першій частині операції прямого Репо, але після отримання коштів в національній валюті (як погашення заборгованості за кредитом і відсотків за його використання).
Національний банк за умови проведення операції прямого Репо після безпосередньої домовленості з банком, орієнтуючись на облікову ставку Національного банку, процентну ставку на міжбанківському кредитному ринку, на дохідність за державними цінними паперами, вибирає тих учасників ринку, які пропонують найвищий процентний дохід, мають у своєму портфелі відповідні державні цінні папери або іноземну валюту, погоджуються на участь в операції прямого Репо на відповідний термін.
Порядок проведення операцій зворотного Репо.
Національний банк може проводити операції зворотного Репо через тендер або шляхом безпосередньої домовленості з банками тільки з державними цінними паперами. У разі проведення тендеру щодо участі банків в операціях зворотного Репо Національний банк відбирає для задоволення ті заяви банків, які є більш прийнятними для Національного банку за обсягами операції або ціновими параметрами.
У разі проведення тендеру щодо участі банків в операціях зворотного Репо департамент монетарної політики надсилає банкам повідомлення про проведення тендера із зазначенням умов і строку здійснення операції зворотного Репо. Банки подають до департаменту монетарної політики за допомогою засобів програмного забезпечення "АРМ Репо - тендер" заяви на участь у тендері, в яких пропонують свої умови щодо ціпи купівлі (продажу) державних цінних паперів, строку проведення операції Репо, обсягу операції Репо, кількості та коду державних цінних паперів, які пропонуються.
Якщо Національний банк є продавцем державних цінних паперів, то заяви банків задовольняються, виходячи з потреби вилучення відповідного обсягу коштів з обігу на певний період. Після розгляду заяв банків департамент монетарної політики надсилає банкам, які за результатами тендера мають перерахувати кошти за продані Національним банком державні цінні папери, повідомлення - підтвердження щодо наміру укласти договір про здійснення операцій зворотного Репо. Договір між Національним банком та банком має бути укладений не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення - підтвердження.
За умови проведення операції зворотного Репо шляхом безпосередньої домовленості з банками Національний банк для визначення ціни продажу (купівлі) державних цінних паперів орієнтується на облікову ставку Національного банку, процентні ставки за депозитами на міжбанківському ринку, на прибутковість по державних цінних паперів.
Таким чином, операції Репо проводяться Національним банком України через купівлю у комерційних банків державних цінних паперів та іноземної валюти для надання їм необхідних ресурсів.