Система профорієнтаційної роботи класного керівника

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ
Елабужском ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Історико-філологічний факультет
Курсова робота
Система профорієнтаційної роботи класного керівника
Виконала: студентка 215 гр.
Носкова Е.Е.__________ (підпис)
Науковий керівник:
к.ф.н., доцент Савіна М.М.
_______________ (Підпис)
Курсова робота захищена
«____» ____________ 2006
Оцінка _____________
Єлабуга
2006

ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА Ι. ТЕОРЕТИЧНІ основи профорієнтаційної роботи Класний керівник
1.1. Загальне положення професійної орієнтації школярів
1.2. Сутність класного керівника з організації діяльності самовизначення школярів
ГЛАВА ΙΙ. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ Класний керівник з профорієнтації У СІЛЬСЬКИХ ШКОЛАХ
ГЛАВА ΙΙΙ. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ САМОВИЗНАЧЕННЯ ШКОЛЯРІВ НАВЧАЮТЬСЯ У СІЛЬСЬКІЙ ШКОЛІ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК

ВСТУП
Здійснювана на сьогоднішній день система профорієнтаційної роботи класного керівника в основній та старшій школі це, перш за все сукупність науково-методичної та організаційно-педагогічної діяльності з формування освітнього середовища, що сприяє самовизначенню учнів. Актуальність даної проблеми зросла в нашій країні зі зміною соціально-економічного устрою держави.
Проблема орієнтації учнів на професію присвячено чимало дисертаційних досліджень. Однак, незважаючи на очевидний інтерес вчених, недостатньо досліджено аспект, що стосується управлінського сприяння сільським школярам у виборі сільськогосподарської професії на початковому (допрофесійної) етапі.
До цих пір ніхто не розглядав у комплексі фактори, що впливають на вибір сільських дітей. Не визначено склад, і умови системного впливу управлінських заходів на рішення школярів про майбутню професію на регіональному та місцевих рівнях.
У процесі професійного самовизначення учнів нерідко спонукає стороною виявляється класний керівник, в обов'язки якого входить напрямок і підтримка.
Метою курсової роботи є вивчення системи профорієнтаційної роботи класного керівника.
У процесі вивчення ставляться такі завдання:
1. Розкрити зміст, форми і методи роботи класного керівника з професійного самовизначення учнів;
2. Розглянути особливості діяльності профорієнтації класного керівника в сільській школі;
3. Вивчити практичні рекомендації щодо організації педагогічної підтримки самовизначення школярів навчаються в сільській школі;
4. Побудувати систему управлінського сприяння сільським школярам у виборі сільськогосподарської професії.

ГЛАВА Ι. ТЕОРЕТИЧНІ основи профорієнтаційної роботи Класний керівник
1.1 Загальне положення професійної орієнтації школярів
У концепції модернізації російської освіти на період до 2010 року серед умов, необхідних для підвищення якості загальної освіти, акцентується увага на створення в системі професійної орієнтації молоді умов для психологічної підтримки молоді, надання школярам допомоги у виявленні професійних інтересів, нахилів, визначення реальних можливостей в освоєнні тієї чи іншої професії.
Дана ідея знаходить свій подальший розвиток і уточнення в концепції профільного навчання, де зазначено, що профільне навчання - засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що дозволяє за рахунок змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу більш повно враховувати інтереси, схильності і здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників відповідно до їх професійними інтересами та намірами щодо продовження освіти.
Однак, як показують результати соціологічних опитувань (дані Центру соціально-професійного самовизначення молоді Інституту змісту і методів навчання РАВ), 67% учнів випускного класу не мають уявлень ні про зміст подальшої освіти, ні про майбутню роботу. Багато з них сподіваються на випадок («як вийде»), 27% вважають, що про їх подальшої трудової та життєвої кар'єрі повинні подбати батьки. І тільки 4% опитаних висловлюють припущення, що у вирішенні цих важливих питань їм може допомогти школа. [13, с. 15]
Серйозні труднощі також відчувають і учні випускного дев'ятого класу початкової школи у виборі профілю навчання у старшій школі. Як правило, вони роблять цей вибір під впливом випадкових чинників: за компанію з товаришами, за порадою дорослих (які, як правило, переоцінюють або недооцінюють здібності та можливості дітей). Часто школярі потрапляють під вплив засобів масової інформації та суспільних стереотипів.
В умовах масового введення у вітчизняній школі передпрофільне підготовки і профільного навчання істотно загострюється протиріччя «старих» «нових» цілей і цінностей профорієнтаційної роботи.
Метою профорієнтаційної роботи в доперебудовний час були формування соціально схвалюваної моделі майбутнього учасника трудових відносин і допомогу школяру у виборі типових сценаріїв професійного становлення, переважно в умовах індустріальної економіки.
В даний час від школи потрібно створення умов для формування у підлітка індивідуального освітнього запиту, особистісної потреби у зваженому виборі напрямку продовження освіти, готовності до подальшої самореалізації в обраному освітньому профілі, а також подальшої професійної самоідентифікації в нових економічних і соціокультурних умовах. [13, с. 17]
При цьому в педагогічній практиці доцільно виходити з розуміння слова «орієнтація» не як маніпулятивного впливу на підлітка, а як його формованої здатності розбиратися в сформованих зовнішніх обставин, запитувати і отримувати психолого-педагогічну допомогу з боку освітнього закладу, використовувати інформаційні ресурси.

1.2 Сутність класного керівника з організації діяльності самовизначення школярів
Педагогічна підтримка самовизначення школярів в основній та старшій школі - це сукупність науково-методичної та організаційно-педагогічної діяльності педагогічного колективу у взаємодії з соціальними партнерами школи з формування освітнього середовища, що сприяє самовизначенню учнів. Актуальність даної проблеми зросла в нашій країні зі зміною соціально-економічного устрою держави.
Поняття педагогічна підтримка прийшло у вітчизняну педагогіку разом зі зміною парадигми освіти, розумінням того, що учень є не об'єктом педагогічного впливу, а суб'єктом самопізнання, самовизначення, саморозвитку, здійснюваного в процесі навчання, при якому учень і вчитель є партнерами. Це особлива сфера діяльності педагога, орієнтована на залучення підлітків до соціально-культурним, моральним, екологічним та професійним цінностям, необхідним для самореалізації в трудовій сфері і особистому життєвому просторі. [5, с. 45]
Педагогічна підтримка з боку класного керівника (куратора), спрямована на зменшення сили впливу випадкових факторів та на збільшення значимості нахилів та здібностей суб'єкта в самовизначенні.
Педагогічна підтримка класного керівника профільного та професійного самовизначення школярів включає комплекс заходів, здійснюваних у загальноосвітньому закладі, спрямованих на закріплення навичок самостійної, творчої діяльності обраного сфері (психолого-діяльнісний блок); на формування моральної, психологічної готовності до праці (мотиваційно-ціннісний блок); на профільну і професійну орієнтацію (орієнтаційний блок).
Готовність школярів до профільного та професійного самовизначення формується поступово, тому підтримка класного керівника є безперервним процесом, основа якого закладається ще на пропедевтическом етапі в початковій школі, але найбільш важливий етап, за даними психологів, припадає на 9-11 класи. У 9 класі учні повинні адекватно визначити необхідність і можливість одержання ними повного (середнього) загального, початкового або середнього професійної освіти. В умовах введення профільного навчання у старшій школі вирішили отримати загальну освіту обирають профіль навчання. А через два роки їм належить вибір шляху отримання професійної освіти і виду трудової діяльності. Школяр повинен зуміти правильно оцінити свої особистісні характеристики (схильності, здібності, наявність професійно важливих якостей, рівень самооцінки та ін), економічну доцільність вибору (затребуваність професії на ринку праці в даний час і в перспективі, рівень заробітної плати, можливість працевлаштування тощо д.), сформулювати професійно обумовлені мети одержання освіти, а потім, з урахуванням можливостей профільного навчання, розробити індивідуальну освітню траєкторію, що сприяє досягненню поставлених цілей і завдань. Це складне завдання для 14-17-річної людини. [5, с. 47]
На вибір профілю навчання у 9 класі і шляхи професійного становлення випускника загальноосвітнього навчального закладу впливають численні фактори. Профільне та професійне самовизначення здійснюється школярами:
· Самостійно, виходячи з особистих нахилів, здібностей;
· Самостійно, орієнтуючись на ідеал (кумира);
· Під впливом батьків, родичів (традиції, матеріальні можливості сім'ї);
· За порадою педагогів (викладачів загальноосвітніх навчальних закладів, установ додаткової освіти, керівників гуртків, секцій);
· Під впливом інших дорослих (сусіди, знайомі, консультанти і т.д.);
· За компанію з товаришами;
· Під впливом засобів масової інформації.
Метою діяльності класного керівника за самовизначенням школярів є створення освітнього середовища, що сприяє пізнання суб'єктом самовизначення себе, навколишнього світу і знаходженню свого місця в ньому. [5, с. 47]
Перед класним керівником стоять наступні завдання:
в основній школі - розвиток в учнів умінь життєвого цілепокладання, рефлексії, спрямованості на профільне і професійне самовизначення як значущу частину життєвого самовизначення; розвиток умінь самопізнання і самооцінки; підтримка профільно виражених інтересів школярів; розширення знань про світ праці та професій, про специфіку регіонального ринку праці , середніх та вищих навчальних закладах професійної освіти регіону, створення в учнів позитивних установок на цікаві для них види діяльності;
у старшій школі - розвиток умінь рефлексивної діяльності, самопізнання і самооцінки, допомога у формуванні позитивної адекватної самооцінки; підтримка активності учнів, спрямованої на розвиток своїх пізнавальних і професійних інтересів, визначення ближніх і середніх тимчасових життєвих перспектив, створення індивідуальної освітньої траєкторії (з використанням можливостей профільного навчання), що сприяє професійному самовизначенню, продовження роботи з розширення знань про світ праці та професій, шляхи і форми професійної підготовки в обраній сфері діяльності, формуванню професійно значущих якостей.
Класні керівники (куратори), спираючись на концепцію, освітню програму і план виховної роботи школи:
- Складають для конкретного класу (групи) план педагогічної підтримки самовизначення учнів, що включає різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів;
- Організують індивідуальні та групові профорієнтаційні бесіди, диспути, конференції;
- Ведуть психолого-педагогічні спостереження схильностей учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній карті учня);
- Допомагають навчається проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання та професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власний портфоліо;
- Організовують відвідування учнями днів відкритих дверей у вузах і середніх професійних навчальних закладах;
- Організовують тематичні та комплексні екскурсії учнів на підприємства; [5, с. 48]
- Надають допомогу шкільному психологу в проведенні анкетування, учнів та їх батьків з проблеми самовизначення;
- Проводять батьківські збори з проблеми формування готовності учнів до профільного та професійного самовизначення;
- Організують зустрічі учнів з випускниками школи - студентами вузів, середніх професійних навчальних закладів.
Система профорієнтаційної роботи класного керівника також включає взаємопов'язану діяльність педагогічного колективу загальноосвітньої установи з батьками учнів та іншими соціальними партнерами: управліннями освіти та молодіжної політики; установами додаткової освіти; навчальними закладами професійної освіти; управліннями та установами соціального захисту; управліннями та установами культури і спорту, громадськими об'єднаннями; територіальними відділами і службами зайнятості; міськими та районними військкоматами, ГУВС, ОВС; міжшкільному навчальному комбінаті; центрами профорієнтації; засобами масової інформації. [5, с. 50]

ГЛАВА ΙΙ. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ Класний керівник з профорієнтації У СІЛЬСЬКИХ ШКОЛАХ
Велике значення в роботі класного керівника сільської школи з профорієнтації має професійне виховання, основна мета якого - виховання певних професійних якостей, необхідних для вибору конкретної професії.
Головним у змісті професійної орієнтації є виховання у школярів в процесі повсякденної навчальної та позакласної роботи стійких професійних інтересів до сільського господарства, до його наукових основ і перспективам, любові до землі, до природи рідного краю, шанобливого ставлення до сільськогосподарської праці, почуття відповідальності за свою повсякденну роботу, доручену справу. Без цього неможливо психологічно підготувати хлопця чи дівчину до правильного вибору професії. Інтерес до сільського господарства є важливим стимулом раннього вибору професії, запорукою якнайшвидшого її освоєння, а згодом - плідної роботи у сільськогосподарському виробництві. [11, с. 7]
Формуючи інтерес до сільського господарства, сільськогосподарським професіям, класний керівник ураховує, що в основі майбутньої спеціальності учня повинна лежати любов до землі, до рідного села. Захопленість землеробством, любов до рідного краю, до рідної природи прищеплюються школярам з першого класу. Вся навчальна і позакласна виховна робота з учнями будується вчителями, класними керівниками в основному по сільській тематиці. Екскурсії, напрямок дитячої творчості, шефська робота - все це використовується для прищеплення любові до села, до рідних місць, до праці на фермах і полях.
Тільки словесними формами важко виховати, у дітей любов до землі. Треба, щоб класний керівник сам любив роботу на землі, добре розумів психологію селянина, мав конкретними знаннями основ сільськогосподарського виробництва, його економіки, відповідними трудовими вміннями і навичками.
Отже, класним керівникам необхідно допомогти учням зрозуміти героїзм буденної роботи сільського трудівника, виховати у школярів почуття поваги до людей, які вирощують хліб, працюють на тваринницьких фермах. І тут одними словесними формами виховання учнів не обійтися. Потрібно, щоб хлопці разом з сільськими трудівниками відповідали за врожай хліба, овочів на полях господарства, разом з ними брали участь у виконанні Продовольчої програми країни.
Таким чином, співдружність шкільного і трудового колективу господарства повинне забезпечити виконання головного педагогічного завдання професійного виховання - формування розвинутої особистості, яка має необхідними професійними якостями, готової до життя і праці. Воно допомагає підвищити ефективність роботи з профорієнтації, вирішальним чином впливає на вибір випускниками свого життєвого шляху, професії. [11, с. 8]
Там, де класні керівники проводять професійне виховання систематично, педагогічно цілеспрямовано, з урахуванням особистих якостей школярів, приділяють належну увагу вихованню в учнів таких якостей, як стійкий професійний інтерес до сільського господарства, любов до землі, до природи рідного краю, шанобливе ставлення до сільськогосподарської праці , відповідальність за свою повсякденну роботу, доручену справу, успіхи безперечні.
Однією з ланок у системі діяльності класного керівника є виховання готовності учнів до сільськогосподарської праці. Тут дуже важлива тісний зв'язок між виховною роботою в школі і практичними справами учнів у колгоспі. Працюючи на колгоспних полях і фермах, школярі отримують конкретні уявлення про прийоми передової агротехніки, зоотехніки, набувають трудові навички, закріплюють і поглиблюють знання з ботаніки, зоології, основ дарвінізму, рослинництва, тваринництва.
Виховання готовності учнів сільської школи до праці здійснюється класним керівником, вчителями-предметниками систематично, з першого дня надходження учнів до школи шляхом залучення їх до різних трудових обов'язків. Практична діяльність хлопців вимагає обов'язкового контролю і гласності в її оцінці. Класний керівник формує в учнів уміння самостійно працювати, розподіляти свій час, зосереджуватися на темі, вести конспекти, робити записи (щоденна робота на уроках). Він знайомить школярів з організацією та гігієною розумової та фізичної праці, з психологічними закономірностями процесу навчання (лекції, бесіди вчителів та спеціалістів). Класний керівник систематично залучає школярів до суспільно корисної діяльності: до трудових обов'язків у школі та поза нею (чергування в школі, класі, робота на пришкільній ділянці, в кабінетах, проведення лабораторних робіт і дослідів з навчальних предметів, виготовлення посібників). Разом з тим вчитель виховує у школярів прагнення добровільно допомагати одноліткам, батькам, старшим і молодшим за віком (шефство, робота піонервожатим, допомога відстаючим у навчанні, хворим, інвалідам і т. д.). Класний керівник привчає дітей до свідомої дисципліни, вчить школярів виконувати розпорядження старших за віком і положенню, використовуючи для цього бесіди, обговорення художніх творів, кінофільмів, театральних і телевізійних постановок, піонерські збори, класні збори. Формує в учнів прийняті в суспільстві норми спілкування: культуру спору, повагу до чужої думки, до співрозмовника (диспути, особистий приклад вчителя, теоретичні конференції і т.д.). [11, с.9]
Старші школярі залучаються до ремонту шкільних приміщень, сільськогосподарських машин. При цьому класний керівник роз'яснює учням зміст і суспільну значимість кожного трудового завдання, стимулює їх ініціативу і творчість, так як хлопцям зазвичай по душі робота, яку вони вибрали самі. Тому класний керівник повинен навчати дітей по-хазяйськи придивлятися до всього навколишнього і самим знаходити корисні, потрібні справи в класі, школі, рідному колгоспі (радгоспі).
Тут дуже важливо правильне поєднання педагогічного керівництва сільськогосподарською працею з розвитком самодіяльності учнів, їх активності та ініціативи. Педагогічне керівництво зводиться насамперед до неухильного виконання вимог в організації та проведенні будь-яких сільськогосподарських робіт. Особливо важливе значення має постійне і систематичне роз'яснення політико-господарської значущості будь-якої праці, відповідність його віковим, фізичним і психологічним особливостям, інтересам і схильностям учнів; правильне нормування праці; висунення трудових перспектив і обговорення майбутніх завдань з активом і з усім учнівським колективом; визначення конкретного трудового завдання і форм його виконання; організація змагання; систематичний облік праці. [11, с. 10]
Пред'являючи до організації сільськогосподарського праці учнів певні вимоги, класний керівник постійно спирається на творчу ініціативу і активність самих вихованців. Дуже важливо вчасно підтримати у своїх вихованцях творче ставлення до праці на землі, педагогічно цілеспрямовано розгорнути всю виховну роботу, щоб у школярів не згасало прагнення вдосконалювати сільськогосподарське виробництво. Класний керівник вчить школярів приймати самостійні рішення, бачити перспективи, не боятися сміливих дій.
Підготовка підростаючого покоління до сільськогосподарської праці, як уже говорилося, здійснюється різними шляхами і методами. Ефективним засобом залучення сільських школярів до праці на землі є їхня активна участь у роботі учнівських виробничих бригад, в шкільних лісництвах, у таборах праці та відпочинку, у підготовці та проведенні дня птахів, тижня саду, місячника лісу, участь у роботі гуртків юннатів. Всі ці види праці народжені життям. Вони сприяють підвищенню рівня знань учнів з біології, хімії, фізики, дають можливість школярам пізнати життя хлібороба, лісівника, загартовують їх характер, допомагають набути досвіду громадської роботи, підготуватися до вступу в самостійне життя. Учнівські виробничі бригади в багатьох школах республіки стали своєрідними творчими лабораторіями колгоспів і радгоспів. У цих «зелених лабораторіях» хлопці проводять велику опитніческую роботу. Нерідко звідси нові високоврожайні сорти овочів, колосових культур переміщуються на величезні за масштабами поля колгоспів і радгоспів.

ГЛАВА ΙΙΙ. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ САМОВИЗНАЧЕННЯ ШКОЛЯРІВ НАВЧАЮТЬСЯ У СІЛЬСЬКІЙ ШКОЛІ
Класний керівник, який працює у сільській школі, покликаний прищеплювати дітям любов до рідної землі, повагу до людей праці. Школа - це, образно кажучи, завтрашній день села. І борг вчителів - виховати гідну зміну дбайливих, працьовитих господарів країни, яким їх батьки і матері залишать головне багатство народу - землю.
Як показує практика, скільки вчителів, стільки й оригінальних рішень цієї складної задачі. Дуже важливо з якого класу починає працювати класний керівник, щоб надалі показати наступність у системі виховання учнів.
Починати свою роботу з дітьми необхідно з бесід про красу, багатство, історії нашої Батьківщини. Підвести учнів до розуміння того, що матеріальні та духовні цінності, велич і міць нашої країни створюються витворами рук людей, раскривть перед школярами різноманіття їх трудової діяльності, говорить про те, що будь-яка професія в нашій країні почесна. І особливо почесна робота сільських трудівників, які годують весь наш народ. Хлопці з розповідей класного керівника дізнаються про те, що країні треба багато хліба, картоплі, молока, м'яса. І для того, щоб був достаток цих продуктів харчування, повинні добре працювати тваринники, механізатори, рільники.
Для цього необхідно заздалегідь скласти план роботи і виділити час на проведення «Уроку професії». До цих уроків необхідно готується особливо ретельно, щоб цікаво розповісти про професії зоотехніка, агронома, механізатора і т. д. Готуються до уроку і школярі. Вони оформляють альбоми «Люди різних професій», збирають вирізки статей з газет і журналів про знатних людей, передовиків виробництва. Спільно з батьками, спеціалістами сільського господарства організовує екскурсії на птахофабрику, в районну бібліотеку, на поля радгоспу, або фермерське господарство. [7, с. 24]
Передаючи свій клас іншому класному керівнику, докладно інформує його про проведену роботу по профорієнтації учнів, про ступінь зацікавленості кожного учня у праці хлібороба, механізатора і т. д.
Починаючи з IV класу школярі залучаються до більш складній роботі: садять дерева, доглядають за зеленими насадженнями, працюють на полях радгоспу.
У V-VII класах профорієнтаційна робота триває більш поглиблено, з урахуванням віку школярів, кола їхніх інтересів, обсягу знань. І до VIII класу в основному визначається професійно-трудова спрямованість учнів. Справа вчителів старших класів - закріпити досягнуте і виховати стійкий професійний інтерес. [7, с. 25]
Таким чином, визначається система профорієнтаційної роботи з сільськими школярами. Вона може бути плідною в тому випадку, коли класний керівник ставить перед собою чітку мету: зорієнтувати учнів на конкретні професії. Педагог завжди при цьому повинен враховувати, що вибір трудового шляху - справа індивідуальна. У процесі ж виховної роботи, спонукаючи учнів до професійного самовизначення, він формує у них прагнення поєднувати особисті інтереси з інтересами суспільства, свідомо готувати себе до майбутньої трудової діяльності через самовиховання і самоосвіту.
З метою глибокого вивчення інтересів школярів, їхніх нахилів багато класні керівники ведуть щоденники, в яких записують свої спостереження.
У кінці навчального року записи систематизуються у вид коротких висновків, в яких знаходять відображення найбільш суттєві зрушення у формуванні професійних інтересів учнів.
Для складання характеристики на учня класний керівник прагне з'ясувати думку про учня вчителів-предметників, добре познайомитися з домашньою обстановкою учня. [7, с. 26]
Представляє інтерес сама схема характеристики.
1. Опис сім'ї учня (заняття та освіта батьків, матеріальна забезпеченість, ставлення батьків до дитини, ставлення їх до школи).
2. Стан здоров'я (дані медичного обстеження та висновок шкільного лікаря про протипоказання до тих чи інших професій).
3. Успішність (успіхи з окремих предметів ставлення до школи).
4. Інтереси (до шкільних предметів та позашкільною занять, до професій, до форм проведення дозвілля).
5. Відносини з колективом (місце в колективі, участь у справах колективу, домагання на роль у колективі).
6. Уміння та навички трудової діяльності
7. Психологічні якості особистості учня (мислення, увага, пам'ять, уяву та інші).
8. Рівень розвитку мови (запас слів, точність, образність і т. п.).
9. Емоційний розвиток.
10. Типові моральні якості.
11. Здібності (загальні та з окремих предметів).
12. Ставлення до фізичному і розумовому праці. [7, с. 26]
У характеристиці класний керівник особливо підкреслює те нове, що виникло в поведінці школяра, його інтересах, схильностях за час навчання в школі [Див додаток].
У визначенні професійних інтересів і схильностей учнів класний керівник спирається не тільки на власні спостереження. Багато корисного він отримує з бесід з вчителями, батьками, працівниками бібліотеки, шкільним лікарем, товаришами школяра. Все це допомагає класному керівникові зробити висновок про те, якими здібностями володіє той чи інший учень, які недоліки є в його поведінці та характері, що особливо ускладнює його, викликає занепад сил, небажання вчитися, допомагати батькам, чим займається учень у вільний час, є Чи його схильності та інтереси тривалими, чи схильний він до поглибленого вивчення одного предмета чи береться відразу за кілька справ, до якого виду діяльності зазначаються в учня нахили, здібності і чи відповідають вони його прагненням і намірам.
У досвіді роботи класних керівників має місце широке використання інформації, отриманої в результаті всебічного вивчення учнів протягом усього періоду навчання. Інформація дозволяє:
- Приблизно визначити вік учнів, з якого встановлюються відносно стійкі професійні інтереси;
- Впливати на школяра з метою орієнтації на спеціальність і види праці, що відповідають суспільним потребам, особистим інтересам і здібностям учнів;
- Використовувати інформацію про колишніх учнів школи, щоб активно впливати на вибір професії нинішніх школярів;
- Своєчасно виявляти зміни у формуванні інтересу до праці, ступінь стійкості інтересів;
- Виявити особливості розвитку професійних інтересів в учнів у зв'язку з їх індивідуальними умовами життя, впливом навчального, суспільно корисної праці, позакласної та позашкільної роботи; - прищепити стійкий інтерес до обраної професії в результаті планомірної, цілеспрямованої роботи всього педагогічного колективу з орієнтації на сільськогосподарська праця.
Важливим виявилося грунтовне розкриття обгрунтованих мотивів вибору професії, інформування школярів про перспективи розвитку провідних галузей народного господарства даного району, про потреби колгоспу (радгоспу) в кадрах, про шляхи і форми отримання тієї чи іншої спеціальності, щоб забезпечити дійсно усвідомлений вибір професії учнями.
Глибоке знання кожного учня, спрямованості його інтересів і реальності їх здійснення дає можливість класному керівнику правильно оцінити здібності школяра, намітити відповідні педагогічні заходи, вплинути на формування його особистості, розвиток професійних інтересів. [11, с. 12]
За основу системи роботи з формування професійних інтересів учнів класний керівник бере потреби місцевого сільськогосподарського виробництва в кадрах в даний час і в перспективі його економічного та соціального розвитку.
Велике значення має професійне просвітництво учнів. Під ним розуміється повідомлення школярам певної суми знань про різні види виробництва та професії, про форми і способи отримання тієї чи іншої спеціальності, про умови праці та перспективи зростання. Без цього неможлива ефективна підготовка учнів до свідомого вибору професії.
Класний керівник сільської школи починає поглиблену роботу з профпросвещенію, як правило, у V-VI класах. Допомагають йому викладачі трудового навчання, які дають хлопцям початкові знання про професії, виробах, принципи пристрою найпростіших механізмів, долучають до роботи з різними матеріалами, розвивають уяву і творче ставлення до справи, знайомлять із зразками народних ремесел.
Вивчення та аналіз досвіду роботи багатьох класних керівників показує, що бесіди про професії в цей період носять загальний характер, вони ведуться в плані морально-психологічної підготовки учнів до праці.
З VII класу, коли школярі починають усвідомлювати важливість правильного вибору професії й обізнані про значне колі спеціальностей, класний керівник разом з фахівцями сільського господарства, викладачем трудового навчання знайомить учнів з виробництвом на підприємствах району, радгоспу, виділяє коло професій для більш детального ознайомлення з ними школярів . [11, с. 12]
Починаючи з VIII класу, класний керівник вже докладно знайомить учнів з особливостями різних професій, дає інформацію про те, де її придбати і т. п. Досвідчені педагоги вміло залучають до профорієнтаційної роботи учнів ПТУ, вузів, які розповідають школярам про свою майбутню спеціальність, про правила прийому та умови роботи після їх закінчення. Особливу роль відіграють читацькі конференції, перегляд та обговорення фільмів і вистав, присвячених людям різних професій.
Однією з поширених форм професійного освіти є екскурсія учнів на сільськогосподарські підприємства колгоспу (радгоспу), району, на поля і ферми, в ПТУ, в вузи та інші об'єкти. Підготовку до цих екскурсій класний керівник здійснює спільно з активом класу, залучає батьків, місцевих спеціалістів сільського господарства. Добре організовані екскурсії розширюють кругозір учнів, допомагають глибше засвоїти навчальний матеріал, знайомлять школярів з виробництвом.
Ефективність екскурсії залежить від того, наскільки вдало продумані її план і зміст, завчасно проведена організаційна та методична підготовка. Класний керівник своєчасно домовляється про виділення екскурсовода-виробничника, знайомить його з цілями і завданнями майбутнього заходу. [7, с. 30]
Зазвичай після екскурсії учні виконують практичні завдання:
1. Підготувати інформацію про перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва.
2. Підготувати повідомлення про кращих працівників підприємства на одну з тем: «Людина гарний працею», «Герої праці».
3. Оформити фотовиставку зразків продукції підприємства і помістити її в «Куточку профорієнтації» та ін
Практика роботи класних керівників сільських шкіл показує, що вдалою формою поглибленого ознайомлення учнів з окремими професіями є залучення школярів у групи за інтересами (механізаторів, тваринників, рільників). Заняття в них проводять фахівці радгоспу. У групах за інтересами школярі детально вивчають питання:
1. Що потрібно знати і вміти фахівця.
2. Загальна характеристика професії (її специфіка, значення, поширеність, сучасний стан і перспектива розвитку).
3. Що випускається продукт праці. Ступінь механізації.
4. Гігієнічні умови праці.
5. Психофізіологічні вимоги до фахівця.
6. Матеріально-економічні умови праці.
7. Можливості підвищення кваліфікації і творчого росту.
Цінність груп за професійними інтересами полягає в тому, що вони дають можливість учням під керівництвом фахівців спробувати свої сили в полюбився справі: попрацювати на колгоспних (радгоспних) полях, у лісництві, на фермі. [7, с. 31]
Однією з ефективних форм профпросвещенія учнів IX-X класів є факультативні заняття за вибором професій, які ведуть фахівці.
Досвід роботи сільських шкіл показує, що в умовах багатогалузевого господарства без допомоги вчителя школярам нелегко скласти правильне уявлення про потреби в кадрах, про реальні можливості працевлаштування та вступу на навчання, про вимоги різних професій до людини. Слід враховувати і те, що учні не завжди правильно оцінюють свої здібності. Саме тому система роботи з профпросвещенію повинна включати в себе і професійну пропаганду, тобто знайомство школярів з найбільш значимими професіями - спочатку з простими, потім з більш складними, важливими
і необхідними з них. Професійна пропаганда враховує потреби народного господарства країни, області, конкретного району, колгоспу (радгоспу) на найближчі 10-15 років. В її основу мають бути покладені досягнення науки, її мета в тому, щоб підняти престиж деяких непопулярних в очах молоді професій (сфера обслуговування, ряд сільськогосподарських спеціальностей). Основні вимоги до пропаганди - глибокий зміст, емоційність, образність.
Важливою частиною роботи класного керівника з профорієнтації є організація профорієнтаційної консультації. Класний керівник часто стикається з різноманітними психолого-педагогічними ситуаціями: один учень не замислюється серйозно про свою майбутню спеціальність, інший під впливом випадкових чинників вже зробив необгрунтований вибір, у третього - життєві плани нереальні, у четвертого - не узгоджуються з позицією батьків і т. д . Тому часто при виборі трудового шляху випускником школи класний керівник виступає в ролі профконсультанта. Він допомагає учням та їх батькам розібратися в професійно значущих особистих якостях (схильності, здібності, стан здоров'я), сприяє тому, щоб школяр пізнав самого себе, з метою подальшого свідомого формування професійних якостей; знайомить з системою професійних навчальних закладів (починаючи від короткотермінових курсів і закінчуючи вузами).
Слід зауважити, що профконсультация, як і будь-яка педагогічна робота, вимагає індивідуального підходу до учнів. Її призначення полягає в тому, щоб кожному учневі у відповідності з індивідуальними психофізіологічними особливостями, спрямованістю особистості допомогти правильно знайти своє місце в житті, щоб випускник школи активно і творчо міг брати участь у соціалістичному будівництві.
Існує проблема, яка хвилює більшість класних керівників: на яку «міру точності» може претендувати класний керівник у ролі профконсультанта, коли він допомагає учневі коригувати його професійні плани. До якої межі можна уточнювати рада? Чи потрібно радити одну єдину спеціальність або дві (основну та резервну), або тільки деяку область діяльності? Тоді яку ж саме? Що потрібно передбачити, прогнозувати у зв'язку з профконсультацією учнів?
Прогнозна профконсультаційної оцінка повинна ставитися до наступних характеристиках учня як майбутнього суб'єкта трудової діяльності: 1) до успішності його в тому чи іншому виді праці; 2) до задоволеності роботою, 3) до тих трат у вигляді втрат здоров'я, які понесе людина на шляху до досягнення успіхів у праці. Ця психофізіологічна «ціна» повинна бути мінімальною при максимальному успіху і задоволеності. [11, с. 13]
Пояснимо на прикладі. Людина - дуже «адаптивна система», він може засвоїти найрізноманітніші види дії і пристосуватися до найрізноманітніших умов і обставин. Припустимо, що нетовариський, замкнутий, сором'язливий чоловік опинився в ролі продавця або організатора сільськогосподарського виробництва. Можливо, він буде успішно справлятися з роботою за рахунок сумлінності, самоконтролю, мобілізації всіх ресурсів розуму і самовладання; успіх і обумовлене ним положення можуть забезпечити йому свідомість задоволеності. Але, як показує досвід, людина такого типу в ситуаціях частих контактів з людьми неминуче зазнає нервові перевантаження, знижує працездатність. У той же час на його місці людина товариська, рухливий справляється з подібною роботою успішно. Однак, у свою чергу, він, можливо, буде змушений боротися з дрімотою при спокійній, кропіткої, монотонної роботи. Тоді виникає та ж проблема психофізіологічної «ціни». Отже, хоча майже кожен зміг би виконати таку роботу, варто все-таки вирішити, який вид діяльності найбільш відповідає даній особистості з точки зору викладених вище критеріїв найкращою адаптації до праці.
Від профконсультанта потрібне дотримання норм професійно-педагогічної етики. Його діяльність є психолого-педагогічної, вона спрямована на формування активного, свідомого члена суспільства. Досвідчені класні керівники роботу з профконсультації не ототожнюють з вербуванням або перетворенням в замасковану науковими атрибутами систему управління професіоналізацією (входженням у професію) особистості учня тільки в інтересах будь-якої вузької, соціальної, відомчої групи професій. Вона здійснюється ними з широкою позиції потреб держави, суспільства. При цьому обов'язково враховуються інтереси кожної особистості.
Обгрунтований рада про вибір професії означає облік не тільки психолого-педагогічних факторів самовизначення молодої людини. Необхідним компонентом профконсультационной діяльності є професійна діагностика, яка займається вивченням особистості, її психологічних і фізіологічних особливостей. Якщо вид праці вибрано неправильно з точки зору стану здоров'я, він може завдати шкоди організму, викликати загострення якого-небудь захворювання, затримати всебічний розвиток особистості і т. д. Тому класний керівник залучає до своєї роботи по профконсультації шкільного лікаря, фахівців-медиків, які визначають професійну придатність школяра до тієї чи іншої професії. [11, с. 13]

ВИСНОВОК
Підводячи підсумки з вищевикладеного матеріалу слід зазначити про те, що професійне самовизначення учнів - це пріоритетне завдання роботи класного керівника в школі.
Педагогічна підтримка з боку класного керівника, спрямована на зменшення сили впливу випадкових факторів та на збільшення значимості нахилів та здібностей суб'єкта в самовизначенні.
Педагогічна підтримка класного керівника у професійному самовизначенні школярів включає комплекс заходів, здійснюваних у загальноосвітньому закладі, спрямованих на закріплення навичок самостійної, творчої діяльності обраного сфері, на формування моральної, психологічної готовності до праці, на профільну та професійну орієнтацію.
На сьогоднішній день особливо гостро відчувається проблема дефіциту кадрів у сільських школах. І безсумнівно ці кадри слід готувати з числа учнів, що мають інтерес до сільськогосподарської праці.
Головним у змісті професійної орієнтації класного керівника сільської школи є виховання у школярів в процесі повсякденної навчальної та позакласної роботи стійких професійних інтересів до сільського господарства, до його наукових основ і перспективам, любові до землі, до природи рідного краю, шанобливого ставлення до сільськогосподарської праці, почуття відповідальності за свою повсякденну роботу, доручену справу. Без цього неможливо психологічно підготувати хлопця чи дівчину до правильного вибору професії. Інтерес до сільського господарства є важливим стимулом раннього вибору професії, запорукою якнайшвидшого її освоєння, а згодом - плідної роботи у сільськогосподарському виробництві.
Актуальною народногосподарським завданням на сучасному етапі є піднесення добробуту народу. Проведені урядом реформи торкнулися життя кожної сільської родини. Нові форми організації сільського життя і праці, такі як орендний підряд, фермерство, націлюють на пошук відповідних форм і методів трудового виховання, організованого на основі сучасного праці дорослих і дітей. У зв'язку з цим в програмі сільської школи більше уваги має приділятися орієнтації школярів на сільськогосподарські професії. Інтерес до них пробуджується у школярів в період навчання у початковій школі і розвивається і закріплюється в 5-9 класах. Важливо, щоб в процесі своєї праці учні бачили не тільки його результати, що, звичайно, само собою дуже важливо, але і можливість керувати ростом і розвитком сільського господарства.
Таким чином, процес вивчення схильностей школярів і підготовки їх до майбутньої професійної діяльності може бути більш ефективним за умови постійного вивчення особистості учня та проведення поетапної психолого-педагогічної консультації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Борисова О. М. Індивідуальність і професія. - М.: Знание, 1991. - 80 с.
2. Захарова М.М. Професійна орієнтація школярів. - М.: Просвещение, 1988. - 269 с.
3. Пряжников Н.С. Ігри та методики для професійного самовизначення старшокласників. - М.: Перше вересня, 2006. - 224 с.
4. Роботова А.С. Шапашнікова І.Г. Професія вчитель: Навчальний посібник для профільної та професійної орієнтації і профільного навчання школярів. - М.: Академія, 2005. - 365 с.
5. Рожкова М.І. Класному керівнику з професійної орієнтації: Навчально-методичний посібник. - М.: ВЛАДОС, 2001. - 280 с.
6. Чистякова С.М. Основи професійної орієнтації школярів. - М.: Просвещение, 1988. - 150 с.
7. Ягафарова Д. С. Класний керівник у сільській школі. - К.: Татар, кн. вид-во, 1983. - 112 с.
8. Ягафарова Д.С. Сучасна сільська школа: Реалії та перспективи. - Єлабуга, 1993 р.
9. Якушина Є. Інтернет допомагає вчитися і вибрати професію / / Народна освіта. - 2006. - № 5, червень. - С.163 - 170
10. Артюхова І.С. Проблема вибору профілю навчання у старшій школі: Первинне професійне самовизначення / / Педагогіка. - 2004. - № 2 - С.28-33
11. Гапоненко А.В. Як організувати педагогічну підтримку самовизначення школярів у сільській школі / / Школа і виробництво. - 2006, квітень, - № 2. - С.7-13
12. Лепешева Е. Програма особистісного та професійного самовизначення учнів / / Шкільний психолог. - 2006. - № 3, лютий. - С. 36-37
13. Немова Н. Профільна орієнтація школярів в умовах передпрофільне підготовки і профільного навчання / / Управління школою. - 2004. - 8-15 верес. - С. 15-18
14. Орлов В. Кроки до професії: профорієнтація - програма для учнів 9-го класу / / Шкільний психолог. - 2006. - № 13, липень. - С. 6-11
15. Рахматулліна З. Професійна орієнтація випускників шкіл: Досвід Башкирії / / Соціальне забезпечення. - 2006. - № 3, лютий. - С.26-29

ДОДАТОК
ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА МАПА









Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Курсова
90.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Технологія роботи класного керівника
Індивідуальний стиль роботи класного керівника
Основні напрямки роботи класного керівника
Завдання і функції виховної роботи класного керівника
Майстерність класного керівника сутність і методи його роботи
Система профорієнтаційної роботи в допоміжній школі
Робота класного керівника
Завдання і функції класного керівника
Робота класного керівника з батьками
© Усі права захищені
написати до нас