double [] res - передіскретізірованний вейвлет.

2.5.4. Використовувані програми

У підпрограмі не використовується інших підпрограм.

2.5.5. Схема підпрограми «Wavelet.Resample»

Схема підпрограми «Wavelet.Resample» наведена на рис. 2.2.
Схема програми Wavelet.Resample

Рис. 2.2

2.6. Опис підпрограми «Result.FormRow»

2.6.1. Вступна частина

Підпрограма Result.FormRow служить для отримання одного рядка результату вейвлет-аналізу, відповідної певному масштабом вейвлета. Підпрограма виробляє перемножування сигналу і вейвлета. Текст програми приведений у додатку 1.3.

2.6.2. Функціональне призначення

Підпрограма Result.FormRow призначена для реалізації алгоритму перемножування сигналу і вейвлета.

2.6.3. Опис інформації

Вхідні дані для даної підпрограми представлені:
int [] x - масив, що містить значення аналізованого сигналу;
double [] y - масив, що містить значення смаштабірованного вейвлета;
int row - номер рядка, на який проводиться розрахунок.
Вихідні дані для даної підпрограми представлені:
double [,] data - матриця, що містить значення результату вейвлет-аналізу.

2.6.4. Використовувані програми

У підпрограмі не використовується інших підпрограм.

2.6.5. Схема підпрограми «Result.FormRow»

Схема підпрограми «Result.FormRow» наведена на рис. 2.3.
2.7. Опис підпрограми «Analyzer.Analyze»

2.7.1. Вступна частина

Підпрограма Analyzer.Analyze служить для здійснення вейвлет-аналізу. Підпрограма виробляє послідовне масштабування вейвлета і його перемножування з сигналом. Текст програми приведений у додатку 1.4.

2.7.2. Функціональне призначення

Підпрограма Analyzer.Analyze призначена для реалізації алгоритму вейвлет-аналізу.

2.7.3. Опис інформації

Вхідні дані для даної підпрограми представлені:
int [] data - масив, що містить значення аналізованого сигналу;
int [] wavelet - масив, що містить значення вихідного вейвлета.
Вихідні дані для даної підпрограми представлені:
double [,] result - масив, що містить значення вихідного вейвлета.

Схема програми Result.FormRow

Рис. 2.3

2.7.4. Використовувані програми
У підпрограмі використовується підпрограми Wavelet.Resample і Result.FormRow, описані в п.п. 2.5, 2.6.

2.7.5. Схема підпрограми «Analyzer.Analyze»

Схема підпрограми «Analyzer.Analyze» наведена на рис. 2.4.
Схема програми Analyzer.Analyze

Рис. 2.4

2.8. Опис контрольного прикладу
2.8.1. Призначення
Основною метою роботи програми служить вейвлет-аналіз дискретних сигналів. Результатом роботи є матриця дійсних чисел. Так як аналізований сигнал і результуючі матриці мають досить великі розміри, для наочності контрольний приклад буде містити не набір чисел, а їхні зображення, отримані в підсистемі візуалізації даних.
2.8.2. Вихідні дані
Вихідними даними служать файли «. Dat», що містять дані вихідного сигналу або вейвлета. Опис формату цих файлів представлено в п.2.1.2.
2.8.3. Контрольний приклад
В якості вихідного сигналу була обрана Дискретизований синусоїда. Після завантаження в програму аналізований сигнал виглядає наступним чином (рис. 2.5).
Аналізований сигнал

Рис.2.5

Для аналізу вхідного сигналу був обраний вейвлет - аналог так званої «мексиканської капелюхи» / 1 /. У нашому випадку до «мексиканської капелюсі» були додані дві крайові складові. Отриманий вейвлет представлений на рис. 2.6.
Вейвлет

Рис. 2.6
Після розрахунку та візуалізації результат вейвлет-аналізу вихідного сигналу виглядає наступним чином (рис.2.7). Як видно на результуючої картині яскраво виділені мінімуми і максимуми вихідного сигналу.
Результат вейвлет аналізу

Рис. 2.7
2.8.4. Тестування програмного забезпечення підсистеми вейвлет-нализ
Для випробування програмного забезпечення підсистеми вейвлет-аналізу на вхід були подані файли, що містять дані аналізованого сигналу і вейвлета. Випробування проводилися згідно керівництву програміста, наведеним у додатку 2, і керівництву оператора, наведеному в додатку 3.
Тестування показало, що розроблене програмне забезпечення здатне виробляти вейвлет-аналіз дискретних сигналів.

3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

3.1. Обгрунтування необхідності розробки системи багатомасштабного аналізу дискретних сигналів

Система багатомасштабного аналізу дискретних сигналів реалізує вейвлет-аналіз і структурну індексацію дискретних сигналів. Аналіз дозволяє виділити структурні особливості сигналів і відобразити їх в наочному для сприйняття людини вигляді. За допомогою багатомасштабного аналізу вдається значно знизити кількість шумів і спотворень у вихідному сигналі. Також з'являється можливість для істотного стиснення вихідних даних.
Система, що розробляється носить дослідницький характер і призначена для пошуку і налагодження найбільш ефективних алгоритмів багатомасштабного аналізу. Реалізація системи дозволить у значній мірі полегшити працю програміста-дослідника шляхом автоматизації процесу багатомасштабного аналізу дискретних сигналів.
Реалізація системи Мадс дозволить інтегрувати в єдиному інтерфейсі всі етапи обробки вхідних сигналів:
1) вейвлет-перетворення вихідних сигналів. Збереження результатів перетворення для подальшого використання;
2) структурна індексація вихідних сигналів. Збереження результатів індексації для подальшого використання;
3) конвертація даних структурної індексації для отримання вихідного сигналу;
4) візуалізація даних вейвлет-аналізу та структурної індексації для наочного відображення їх результатів.

3.2. Розрахунок витрат на розробку системи багатомасштабного аналізу дискретних сигналів
Для визначення величини витрат на створення підсистеми, використовуємо прямий метод калькуляції / 22 /.
Розрахунок кошторису витрат здійснюється за наступними статтями:
1) витрати на матеріали;
2) витрати на оплату праці виконавців;
3) відрахування на соціальні податки;
4) витрати на утримання та амортизацію обчислювальної техніки;
5) накладні витрати;
6) інші витрати.
До статті «Витрати на матеріали» відносяться покупні вироби, необхідні для виконання роботи, перераховані в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Витрати на основні та допоміжні матеріали

Найменування матеріалу	Кількість	Вартість, р.
Диск CD-RW	4 шт.	120
Папір писальний 1980	250 аркушів	80
Тонер для принтера	1 шт.	200
Інші канцелярські товари		25
Разом		425

Оклад інженера-програміста в період розробки становив 5000 р. в місяць. Тривалість розробки 3 місяці.
З _П = ЗП _М * П _М,                                                                     (3.1)
де З _П - оклад за період розробки;
ЗП _М - оклад інженера-програміста;
П _М - період розробки.
З _П = 5000 * 3 = 15000 руб.
Працівникам нараховується премія. Відсоток преміальних склав 15% на місяць.
З _П,% = З _П * 1.15, (3.2)
де З _П,% - зарплата з урахуванням премії;
З _П - оклад за період розробки.
З _П,% = 15000 * 1.15 = 17250 руб.
Планові накопичення до фонду резерву відпусток розраховується в розмірі 10% від тарифної плати:
ЗП _Д = З _П * 0.10, (3.3)
де ЗП _Д - планові накопичення до фонду резерву відпусток;
З _П - оклад за період розробки.
ЗП _Д = 17250 * 0.10 = 1725 руб.
До витрат на оплату праці необхідно включити уральський коефіцієнт (15%). Районний коефіцієнт розраховується від окладу разом з преміальними та додаткової заробітної платою.
До _УР = 17250 * 0.15 = 2587.5 руб.
Отже, витрати на оплату праці з урахуванням зонального коефіцієнта складуть:
ЗП _ОСН = З _П,% + ЗП _Д + К _УР,                                                 (3.4)
де ЗП _ОСН - витрати на оплату праці;
З _П,% - зарплата з урахуванням премії;
ЗП _Д - планові накопичення до фонду резерву відпусток;
До _УР - районний коефіцієнт.
ЗП _ОСН = 17250 + 1725 + 2587.5 = 21562.5 руб.
Стаття «Витрати на соціальні податки» включає в себе відрахування в пенсійний фонд (20%), на медичне (3.1%) і соціальне страхування (2.9%), відрахування до фонду страхування від нещасних випадків (0.2%), що становить 26.2% / 23 /. Відрахування проводяться від загальних витрат на оплату праці і сума відрахувань становить:
З _отч = ЗП _ОСН * 0.262, (3.5)
де з _отч - витрати на соціальні податки;
ЗП _ОСН - витрати на оплату праці.
З _отч = 21562.5 * 0.262 = 5649.37 руб.
Стаття «Витрати на утримання та амортизацію обчислювальної техніки» включає витрати, пов'язані з експлуатацією обчислювальної техніки. Вартість одного машинного години розраховується за формулою:
А _Ч = З _ІСП / (Ч _М * К _Ч), (3.6)
де А _Ч - оренда за годину використання;
З _ІСП - загальна вартість використання ЕОМ (розраховується за формулою (3.7));
Ч _М - число місяців у році;
До _Ч - кількість робочих годин у місяці.
З _ІСП = А _КОМП + ЗП _обсл + С _ЗЧ + З _ЕЛ + А _ПО, (3.7)
де А _КОМП - амортизація комп'ютера за рік експлуатації;
ЗП _обсл - витрати на оплату праці обслуговуючого персоналу за рік експлуатації.
ЗП _обсл = 2000 руб / міс.
З _ЗЧ - вартість запчастин для комп'ютера за рік експлуатації.
З _ЗЧ = 3000 руб / год.
З _ЕЛ - вартість витраченої електроенергії за рік експлуатації.
З _ЕЛ = 3000 руб / год.
А _ПО - річна амортизація програмного забезпечення.
А _КОМП = З _КОМП / С _ПІ, (3.8)
де З _КОМП - вартість комп'ютера;
З _ПІ - строк корисного використання (в роках).
А _КОМП = 30000 / 5 = 6000 руб.
А _ПО = СТ _ПЗ / З _ПІ, (3.9)
де СТ _ПЗ - вартість програмного забезпечення;
З _ПІ - строк корисного використання (в роках).
А _ПО = 7000 / 5 = 1400 руб.
З _ІСП = 6000 + 2000 * 12 + 3000 + 3000 + 1400 = 37400 руб.
А _Ч = 37400 / (12 * 176) = 17.708 руб
ЕОМ використовувалася на етапах проектування (52 година), програмування (65 годин), налагодження (490 годин) і документування (247 годин), тобто всього 854 годин. Отже, сума амортизаційних відрахувань складе:
З _АР = ЕЧ * Ач, (3.10)
де С _АР - сума амортизаційних відрахувань;
ЕЧ - кількість годин проектування;
А _Ч - оренда за годину використання.
З _АР = 854 * 17.708 = 15122.63 руб.
Стаття «Інші витрати» містить витрати, невраховані у попередніх статтях (до 5% від витрат на оплату праці):
П _Р = ЗП _ОСН * 0.05, (3.11)
де П _Р - інші витрати;
ЗП _ОСН - витрати на оплату праці.
П _Р = 21562.5 * 0.05 = 1078.125 руб.
Стаття «Накладні витрати» включає в себе витрати по управлінню (заробітна плата, що витрати на всі види відряджень управлінського апарату), утримання пожежної і сторожової охорони, утримання та поточний ремонт будівель, споруд, інвентарю; утримання персоналу, який не належить до апарату управління; витрати з винахідництва і раціоналізації; з підготовки кадрів; витрати на утримання ВЦ; канцелярські, поштово-телеграфні витрати та ін загальногосподарські витрати; невиробничі витрати. Накладні витрати складають 130% від витрат на оплату праці, таким чином, отримуємо:
Н _Р = ЗП _ОСН * 1.3, (3.12)
де Н _Р - накладні витрати;
ЗП _ОСН - витрати на оплату праці.
Н _Р = 21562.5 * 1.3 = 28031.25 руб.
Сума витрат на розробку підсистеми в цілому склала 72000 руб. Табл. 3.2 відображає витрати за статтями і структуру цих витрат у загальній сумі.
Таблиця 3.2
Кошторис витрат на розробку підсистеми
Округлимо отриману суму до тисяч для обліку непередбачених витрат. Отримаємо, що сума витрат на розробку системи складе 72 000.0 руб.
Структура витрат на розробку ПО наведена на рис. 3.1.

Структура витрат на розробку ПЗ
\ S
Рис.3.1

4. БЕЗПЕКА І ЕКОЛОГІЧНІСТЬ ПРОЕКТУ
Відповідно до Госту / 24 / охорона праці визначається як система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Завдання охорони праці - звести до мінімуму ймовірність нещасного випадку або захворювання працюючого з одночасним забезпеченням комфортних умов при максимальній продуктивності праці.
У процесі праці на людину короткочасно або довгостроково впливають різноманітні несприятливі фактори (пил, гази, пари, шум та інші, які можуть призвести до захворювання та втрати працездатності).
Комп'ютерна техніка, на перший погляд, не таїть в собі небезпеку для оточуючих. Існують приховані чинники, які можуть призвести до професійних захворювань і виробничих травм: велике навантаження на зорову систему, вплив випромінювань, шумовий вплив при роботі з друкувальними пристроями.
Керівництву підприємств, що мають у своєму арсеналі засоби обчислювальної техніки, доводиться дбати про дотримання заходів протипожежної та електробезпеки, стежити за станом мікрокліматичних умов праці, так як у випадку виникнення небезпечної ситуації дороге обладнання може вийти з ладу або скоротиться термін його служби. Особливу увагу слід приділяти персоналу, який безпосередньо пов'язаний з роботою на комп'ютерній техніці. Як правило, програмісти проводять за дисплеєм більшу частину робочого часу і вони потрапляють під вплив прихованих виробничих факторів. Завдання керівництва підприємства та інженерного складу - забезпечити збереження обчислювальної техніки і обслуговуючого персоналу, шляхом проведення заходів з безпеки праці.
4.1. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів, що виникають при ксплуатаціі комп'ютера
Правильна організація праці користувача серед інших питань передбачає створення безпечних і нешкідливих умов праці. Безпека праці визначається як стан умов праці, при якому відсутня виробнича небезпека / 24 /. Остання визначається як можливість впливу на людину небезпечних і шкідливих чинників. Небезпечним вважається фактор, вплив якого призводить до нещасного випадку або травми працівника, а шкідливим - чинник, що призводить до захворювання. Відмінності між обома групами досить умовні.
Користувачі комп'ютерної техніки стикаються з впливом таких виробничих факторів, як підвищений рівень шуму, підвищена температура зовнішнього середовища, відсутність і недолік природного світла, недостатня освітленість, електричний струм і ін Існує також ряд психологічних факторів: перенапруження зорових і слухових аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження.
Для забезпечення безпеки користувача необхідно проводити аналіз умов праці, знати існуючі стандарти, розробляти і проводити спеціальні заходи.



С = 1000 - питома теплопровідність повітря (Дж / КГК);
Y = 1.2 - щільність повітря (мг / см).
Температура минає повітря визначається за формулою:
t _догляд = t _р.м. + (Н - 2) t, (4.1)
де t = 1-5 градусів - перевищення t на 1м висоти приміщення;
t _р.м. = 25 градусів - температура на робочому місці;
Н = 4.2 м - висота приміщення;
t _прихід = 18 градусів.
t _догляд = 25 + (4.2 - 2) 2 = 29.4
Q _ізбиті = Q _ізб.1 + Q _ізб.2 + Q _ізб.3, (4.2)
де Q _хат. - надлишок тепла від електрообладнання та освітлення.
Q _ізб.1 = Е * р, (4.3)
де Е - коефіцієнт втрат електроенергії на топлоотвод (Е = 0.55 для освітлення);
р - потужність, р = 40 Вт * 15 = 600 Вт.
Q _ізб.1 = 0.55 * 600 = 330 Вт
Q _ізб.2 - теплопоступленія від сонячної радіації;
                                  Q _ізб.2 = m * S * k * Q _c, (4.4)
де m - число вікон, приймемо m = 4;
S - площа вікна, S = 2.3 * 2 = 4.6 м ^2;
k - коефіцієнт, що враховує скління. Для подвійного скління
k = 0.6;
Q _c = 127 Вт / м - теплопоступленія від вікон;
Q _ізб.2 = 4.6 * 4 * 0.6 * 127 = 1402 Вт
Q _ізб.3 - тепловиділення людей;
Q _ізб.3 = n * q   , (4.5)
де q = 80 Вт / чол.;
n - число людей, наприклад, n = 15.
  Q _ізб.3 = 15 * 80 = 1200 Вт
Q _ізбиті = 330 +1402 + 1200 = 2932 Вт
З рівняння теплового балансу слід:
 

V _вент м ³
Оптимальним варіантом є кондиціювання повітря, тобто автоматична підтримка його стану в приміщенні відповідно до певних вимог (задана температура, вологість, рухливість повітря) незалежно від зміни стану зовнішнього повітря і умов в самому приміщенні.
4.6. Вимоги до освітлення робочих місць, розрахунок висвітлення
До сучасного освітлення приміщень, де працюють з обчислювальною технікою, висувають високі вимоги як гігієнічного, так і технічного характеру. Правильно спроектоване і виконане висвітлення забезпечує високий рівень працездатності, робить позитивний психологічний вплив, сприяє підвищенню продуктивності праці. Умови діяльності користувача в системі «людина-машина» пов'язані з явною перевагою зорової інформації - до 90% загального обсягу.
У приміщеннях з комп'ютерною технікою застосовується поєднана система освітлення. До таких систем висувають такі вимоги:
1) відповідність рівня освітленості робочих місць характером виконуваних зорових робіт;
2) досить рівномірний розподіл яскравості на робочих поверхнях і в навколишньому просторі;
3) відсутність різких тіней, прямий і відображеної насиченості.
4) сталість освітленості у часі;
5) оптимальна спрямованість випромінюваного освітлювальними приладами світлового потоку;
6) довговічність, економічність, електро-та пожежобезпечність, естетичність, зручність і простота експлуатації.
Для штучного освітлення приміщень з обчислювальною технікою слід використовувати люмінесцентні лампи, у яких висока світлова віддача (до 75 лм / Вт і більше), тривалий термін служби (до 10.000 год), мала яскравість світної поверхні, близький до природного спектр випромінювання, що забезпечує хорошу перенесення кольорів. Найбільш прийнятними є люмінесцентні лампи білого світла і тепло-білого світла потужністю 40, 80 Вт / 30 /.
Робота програміста відноситься до робіт високої точності (III розряд зорових робіт). Рекомендоване освітлення для роботи з екраном дисплея складає 200 лк, а при роботі з екраном в поєднанні з роботою над документами - 400 лк. Рекомендована яскравість у полі зору повинна лежати в межах 1:5-1:10.
Освітленість робочого місця користувача на досліджуваному підприємстві є суміщеною (штучне + природне), розташування робочих місць виключає потрапляння прямих сонячних променів на екран дисплея і в очі. У якості джерела штучного освітлення використовують ДРЛ (12 штук).
Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи освітлення, визначенню необхідного числа світильників, їхнього типу і розміщення. Процес роботи програміста в таких умовах, коли природне освітлення недостатньо або відсутній. Виходячи з цього, розрахуємо параметри штучного освітлення.
Штучне освітлення виконується за допомогою електричних джерел світла двох видів: ламп накалювання і люмінесцентних ламп. Будемо використовувати люмінесцентні лампи, які порівняно з лампами розжарювання мають суттєві переваги:
1) із спектрального складу світла вони близькі до денного, природного освітлення;
2) володіють більш високим ККД (у 1.5-2 рази вище, ніж ККД ламп розжарювання);
3) мають підвищену світловіддачею (в 3-4 рази вище, ніж у ламп розжарювання);
4) більш тривалий термін служби.
Розрахунок освітлення проводиться для кімнати площею 36 м ^2, ширина якої 4.9 м, висота - 4.2 м. Скористаємося методом світлового потоку.
Для визначення кількості світильників визначимо світловий потік, падаючий на поверхню за формулою:
  , (4.6)
де F - розраховується світловий потік, Лм;
Е - нормована мінімальна освітленість, Лк (визначається за таблицею). Роботу програміста, відповідно до цієї таблиці, можна віднести до розряду точних робіт, отже, мінімальна освітленість буде Е = 300 Лк при газорозрядних лампах;
S - площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S = 36 м ^2);
Z - відношення середньої освітленості до мінімальної (звичайно приймається рівним 1.1-1.2, нехай Z = 1.1);
К - коефіцієнт запасу, враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників у процесі експлуатації (його значення визначається за таблицею коефіцієнтів запасу для різних приміщень і в нашому випадку К = 1.5);
n - коефіцієнт використання, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп і обчислюється в частках одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, фарбування стін і стелі, якi характеризуються коефіцієнтами відображення від стін (Рс) і стелі (Рп)), значення коефіцієнтів Рс і Рп визначимо по таблиці залежностей коефіцієнтів відображення від характеру поверхні: Рс = 30%, Рп = 50%. Значення n визначимо по таблиці коефіцієнтів використання різних світильників. Для цього обчислимо індекс приміщення по формулі:
, (4.7)
де S - площа приміщення, S = 36 м ^2;
h - розрахункова висота підвісу, h = 3.39 м;
A - ширина приміщення, А = 4.9 м;
В - довжина приміщення, В = 7.35 м.
Підставивши значення отримаємо:

Знаючи індекс приміщення I, Рс і Рп, по таблиці знаходимо n = 0.28
Підставимо всі значення у формулу для визначення світлового потоку F:


                                                                    Лм
Для освітлення вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛБ40-1, світловий потік яких F = 4320 Лк.
Розрахуємо необхідну кількість ламп за формулою:
, (4.8)
де N - обумовлений число ламп;
F - світловий потік, F = 63642,857 Лм;
F _л - світловий потік лампи, F _л = 4320 Лм.
шт.
При виборі освітлювальних приладів використовуємо світильники типу ОД. Кожен світильник комплектується двома лампами. Розміщуються світильники двома рядами, по чотири в кожному ряду.
4.7. Пожежна безпека
У сучасних ЕОМ дуже висока щільність розміщення елементів електронних схем. У безпосередній близькості один від одного розташовуються сполучні дроти, комунікаційні кабелі. При протіканні по них електричного струму виділяється значна кількість тепла, що може привести до підвищення температури окремих вузлів до 100 ° C. При цьому можливе плавлення ізоляції проводів, їх оголення, і як наслідок, коротке замикання, яке супроводжується іскрінням і веде до перевантажень елементів електронних схем, які, перегріваючись, згорають з іскрінням, тому слід велику увагу надавати пожежної безпеки.
Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей / 31 /.
Особлива увага до пожежної безпеки є обгрунтованим, тому що у випадку пожежі буде завдано значних матеріальних збитків (навіть якщо в приміщенні знаходиться один комп'ютер) і можлива загроза життю і здоров'ю людей.
Джерелами пожежі при роботі програміста з комп'ютером можуть бути ЕОМ, електропроводка, діючі системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, побутові прилади.
Приміщення, де встановлена ​​обчислювальна техніка, відносяться до категорії "Д" - приміщення, де знаходяться тверді горючі і важкогорючі речовини і матеріали, так як:
1) відносна вологість повітря не перевищує 75%;
2) немає струмопровідного пилу;
3) температура не перевищує тривалий час 30 ° С;
4) відсутня можливість одночасного дотику людини з яких з'єднання з землею металевими конструкціями;
5) відсутність можливості доторкнутися до струмоведучих частин обладнання;
6) немає струмопровідних підлог.
Відповідно до вимог пожежної безпеки біля вхідних дверей повинен знаходитися вуглекислотний вогнегасник типу ОУ-5.
У приміщенні може бути встановлена ​​пожежна сигналізація - теплові сповіщувачі з плавкими запобіжниками. Це необхідно при великій концентрації засобів обчислювальної техніки.
Для ліквідації пожежі в початковій стадії в коридорі ВЦ розміщується пожежний кран. У приміщенні, де встановлена ​​обчислювальна техніка, неприпустимо застосовувати воду та пінні вогнегасники, так як в цьому випадку існує небезпека пошкодження або повного виходу з ладу ЕОМ та іншого устаткування. Для гасіння пожеж на ОЦ найбільш ефективно використовувати порошкові вогнегасники типу ОП-5-01 з розрахунку один вогнегасник на 40-50 кв. м площі, але не менше двох в приміщенні. Пристрої пожежної автоматики призначені для виявлення, оповіщення та ліквідації пожеж.
У даному розділі дипломної роботи був проведений аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що діють на робочому місці інженера-програміста. Серед них були виділені: постійне напруження очей, вплив електростатичних і електромагнітних полів, тривалий незмінне положення тіла, шум. Був проведений аналіз і зазначений комплекс заходів щодо пожежної безпеки та електробезпеки. Проведено розрахунок ергономічних вимог до робочого місця інженера-програміста. Створені умови повинні забезпечувати комфортну роботу. На підставі вивченої літератури з даної проблеми, були зазначені оптимальні розміри робочого столу і крісла, параметри робочої поверхні, а також сформульовано пропозиції щодо поліпшення параметрів робочого місця. Дотримання умов, що визначають оптимальну організацію робочого місця інженера-програміста, дозволить зберегти гарну працездатність протягом усього робочого дня, підвищить як в кількісному, так і в якісному відносинах продуктивність праці програміста, що в свою чергу сприятиме якнайшвидшій розробці і налагодженню програмного продукту.

ВИСНОВОК

У дипломній роботі був розроблений і реалізований математичний метод, який дозволяє за прийнятний час автоматично проводити вейвлет-перетворення діскреного сигналу. У результаті проведеної роботи були вирішені поставлені перед розробником завдання:
1) спроектовані базові моделі даних, які можуть бути використані для подальшої обробки та аналізу;
2) реалізований алгоритм вейвлет-аналізу вхідного сигналу;
3) розроблено програмний засіб реалізує вейвлет-аналіз;
4) підсистема вейвлет-аналізу інтегрована в єдину систему багатомасштабного аналізу дискретних сигналів;
5) підсистема надає базовий набір функцій для аналізу вхідних сигналів, результати якого можуть застосовуватися в інших підсистемах.
Проведено аналіз, вибір і реалізація оптимальних алгоритмів вейвлет-аналізу, що дозволяють за пріємлімоє час досягти потрібного результату.
Створено програмне забезпечення, що виконує Багатомасштабний аналіз дискретних сигналів.
За допомогою Мадс вдається виявити структурні особливості сигналів, виявити і зменшити шуми.
Створену систему Мадс слід розглядати як дослідницьку систему, призначену для виявлення емпіричних закономірностей у предметній області і подальшу розробку в напрямку більшої автоматизації процесу багатомасштабного аналізу.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Добеші І. Десять лекцій з вейвлета. -Іжевськ: НДЦ «Регулярна і хаотична динаміка», 2001.
2. Дремін І.М. Вейвлети та їх використання. -М: Наука - виробництву, 2000.
3. Астаф'єва Н.М. Вейвлет-аналіз: основи теорії та приклади застосування. -М: Фундаментальна та прикладна математика, 1998.
4. http://www.systat.com/products/AutoSignal/
AutoSignal - Spectral and time domain signal analysis and processing software.
/ / Перевірено 06.06.2006.
5. http://education.softline.ru/product.asp?catalog_name=SoftLine&category_name=&product_id=Software-13545&view=tech_info_ru&cookie% 5Ftest = 1
AutoSignal - пакет для проведення автоматизованого аналізу сигналів.
/ / Перевірено 06.06.2006.
6. http://www.mathworks.com/products/wavelet/
Wavelet Toolbox 3.0.4. / / Перевірено 06.06.2006.
7. http://matlab.exponenta.ru/wavelet/index.php
Wavelet ToolBox - обробка сигналів та зображень. / / Перевірено 06.06.2006.
8. Новіков І.Я. Основні конструкції сплесків. -М: Успіхи математичних наук, 1998.
9. Пєтухов А.П. Введення в теорію базисів сплесків. -М: Радіо і зв'язок, 1995.
10. Строустрап Б. Мова програмування С + +. - М.: Світ, 1994. - 278 с.
11. Кнут Д. Мистецтво програмування для ЕОМ. - М.: Світ, 1976. - Т. 1-3.
12. Корн Г., Корн Т. Довідник з математики для наукових працівників та інженерів. - М.: Наука, 1979. - 720с.
13. Ейнджел Е. Інтерактивна комп'ютерна графіка. - М.: Вільямс, 2001. - 592 с.
14. ГОСТ 19.001-77 ЕСПД. Загальні положення. -М.: Видавництво стандартів, 1989.
15. ГОСТ 19.701-90 ЕСПД. Схеми алгоритмів, програм, даних і систем. Умовні позначення і правила виконання. -М.: Видавництво стандартів, 1991.
16. ГОСТ 19.105-78 ЕСПД. Загальні вимоги до програмних документів. -М.: Видавництво стандартів, 1989.
17. ГОСТ 19.401-78 ЕСПД. Текст програми. Вимоги до змісту та оформлення. -М.: Видавництво стандартів, 1989.
18. ГОСТ 19.404-79 ЕСПД. Пояснювальна записка. Вимоги до змісту та оформлення. -М.: Видавництво стандартів, 1989.
19. ГОСТ 19.504-79 ЕСПД. Керівництво програміста. Вимоги до змісту та оформлення. -М.: Видавництво стандартів, 1989.
20. ГОСТ 19.505-79 ЕСПД. Керівництво оператора. Вимоги до змісту та оформлення. -М.: Видавництво стандартів, 1989.
21. Почерняєв С.В., Килина І.В. Методичні вказівки з дипломного проектування. - К.: Видавництво ІжГТУ, 1994.
22. Техніко-економічне обгрунтування дипломних проектів. - К.: Видавництво ІжГТУ, 2001.
23. Податковий кодекс РФ. - М.: ГроссМедіа Ферлаг, 2004.
24. ГОСТ 12.0.002-80 Система стандартів безпеки праці. Терміни та визначення - М.: Видавництво стандартів, 1984.
25. ГОСТ 12.1.003-89 Система стандартів безпеки праці. Шум. Загальні вимоги безпеки. -М.: Видавництво стандартів, 1989.
26. СанПіН 2.2.2.542-96 Гігієнічні вимоги до відеодисплейних терміналів, персональних електронних обчислювальних машин і організації роботи. -М.: Видавництво стандартів, 1976.
27. ГОСТ 12.1.029-80 Система стандартів безпеки праці. Засоби і методи захисту від шуму. Класифікація. -М.: Видавництво стандартів, 1980.
28. Керівництва з проектування виробничих приміщень та промислових підприємств. -М.: Стройиздат, 1981.
29. СанПіН 2.2.4.548-96 Гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень. -М.: Видавництво стандартів, 1976.
30. СНиП 23-05-95 Норми проектування природного та штучного освітлення. -М.: Видавництво стандартів, 1995.
31. ГОСТ 12.1.004-91 Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Загальні вимоги. -М.: Видавництво стандартів, 1992.

ДОДАТОК 1
ТЕКСТ ПРОГРАМИ
П. 1.1. ТЕКСТ МОДУЛЯ SIGNAL.CS
using System;
using System.Collections;
using System.Drawing;
using System.IO;
using System.Windows.Forms;
using MultiScAn.Common.Attributes;
using MultiScAn.Common.Interfaces;
using MultiScAn.Common.Utils;
namespace MultiScAn.Common.Classes
{
public delegate void CommonHandler ();
/ / / <summary>
/ / / Summary description for Signal.
/ / / </ Summary>
[Filter ("Текстовий файл даних (*. dat) | *. dat")]
public class Signal: IData, ICleanable, IEnumerable
{
private int [] _data = new int [0];
private int _minValue = int.MaxValue;
private int _maxValue = int.MinValue;
private Bitmap _bitmap;
public Signal ()
{
}
public void Rebuild (int size)
{
_data = new int [size];
_minValue = int.MaxValue;
_maxValue = int.MinValue;
_bitmap = null;
}
public void Load (string fileName)
{
int min = int.MaxValue, max = int.MinValue;
ArrayList list = new ArrayList ();
using (StreamReader reader = File.OpenText (fileName))
{
string str = String.Empty;
while ((str = reader.ReadLine ())! = null)
{
str = str.Trim ();
if (str! = String.Empty)
{
string [] vals = str.Split ('', '\ t');
foreach (string val in vals)
{
int iVal = int.Parse (val);
DataUtil.Sort (iVal, ref min, ref max);
list.Add (iVal);
}
}
}
}
if (list.Count == 0) throw new NotSupportedException ();
_data = (int []) list.ToArray (typeof (int));
_minValue = min; _maxValue = max;
_bitmap = null;
if (OnLoad! = null) OnLoad ();
}
public event CommonHandler OnLoad;
public void Save (string fileName)
{
using (StreamWriter writer = File.CreateText (fileName))
{
foreach (int s in _data)
{
writer.WriteLine (s);
}
}
if (OnSave! = null) OnSave ();
}
public event CommonHandler OnSave;
public Bitmap Bitmap
{
get
{
if (_bitmap == null)
{
int min = _minValue> 0? 0:-_minValue;
int max = _maxValue <0? 0: _maxValue;
Graphics g = null;
_bitmap = new Bitmap (2 * _data.Length, min + max);
g = Graphics.FromImage (_bitmap);
g.FillRectangle (new SolidBrush (Color.White), g.ClipBounds);
for (int i = 1; i <= _data.Length; i + +)
{
g.DrawLine (new Pen (Color.Black),
new Point (2 * i-1, max),
new Point (2 * i-1, max - _data [i-1]));
}
}
return _bitmap;
}
}
public void Clean ()
{
_data = new int [0];
_minValue = int.MaxValue;
_maxValue = int.MinValue;
}
public bool IsEmpty
{
get {return _data.Length == 0;}
}
public int this [int index]
{
get {return _data [index];}
set {sorter = _data [index] = value;}
}
private int sorter
{
set
{
DataUtil.Sort (value, ref _minValue, ref _maxValue);
}
}
public IEnumerator GetEnumerator ()
{
return _data.GetEnumerator ();
}
public int Length
{
get {return _data.Length;}
}
public void CopyTo (int [] arr)
{
_data.CopyTo (arr, 0);
}
}
}
П. 1.2. ТЕКСТ МОДУЛЯ WAVELET.CS
using MultiScAn.Common.Classes;
namespace MultiScAn.WaveletAnalysis
{
/ / / <summary>
/ / / Summary description for Wavelet.
/ / / </ Summary>
public class Wavelet: Signal
{
public Wavelet ()
{
}
public double [] Resample (int size)
{
double [] res = new double [size];
for (int i = 0, offs = 0; i <size; i + +, offs + = base.Length)
{
res [i] = 0.0;
for (int j = 0; j <base.Length; j + +)
{
res [i] + = base [(offs + j) / size];
}
res [i] / = base.Length;
}
return res;
}
}
}
П. 1.3. ТЕКСТ МОДУЛЯ RESULT.CS
using System;
using System.Collections;
using System.Drawing;
using System.IO;
using MultiScAn.Common.Attributes;
using MultiScAn.Common.Classes;
using MultiScAn.Common.Interfaces;
using MultiScAn.Common.Utils;
namespace MultiScAn.WaveletAnalysis
{
/ / / <summary>
/ / / Summary description for ResultUtil.
/ / / </ Summary>
[Filter ("Результат вейвлет аналізу (*. war) | *. war")]
public class Result: IResult
{
double [,] _Data = new double [0, 0];
private Bitmap _bitmap;
private double _minValue = double.MaxValue;
private double _maxValue = double.MinValue;
private Spectrum _spectrum = new Spectrum ();
public Result ()
{
}
internal void Rebuild (int height, int width)
{
_bitmap = null;
_Data = New double [height, width];
_minValue = double.MaxValue;
_maxValue = double.MinValue;
}
public int Width
{
get {return _Data.GetLength (1);}
}
public int Height
{
get {return _Data.GetLength (0);}
}
public double this [int i, int j]
{
get {return _Data [i, j];}
set {sorter = _Data [i, j] = value;}
}

public double MinValue
{
get {return _minValue;}
}
public double MaxValue
{
get {return _maxValue;}
}

public void Load (string fileName)
{
double min = double.MaxValue, max = double.MinValue;
double [,] data;
using (StreamReader reader = File.OpenText (fileName))
{
int width = int.Parse (__read (reader));
int height = int.Parse (__read (reader));
data = new double [width, height];
for (int i = 0; i <width; i + +)
{
for (int j = 0; j <height; j + +)
{
DataUtil.Sort (data [i, j] = double.Parse (__read (reader)), ref min, ref max);
}
}
}
_Data = Data;
_minValue = min;
_maxValue = max;
_bitmap = null;
if (OnLoad! = null) OnLoad ();
}
private string __read (StreamReader reader)
{
string str = reader.ReadLine ();
if (str == null) throw new NotSupportedException ();
return str;
}
public event CommonHandler OnLoad;
public void Save (string fileName)
{
using (StreamWriter writer = File.CreateText (fileName))
{
int height = _Data.GetLength (0), width = _Data.GetLength (1);
writer.WriteLine (height);
writer.WriteLine (width);
for (int i = 0; i <height; i + +)
{
for (int j = 0; j <width; j + +)
{
writer.WriteLine (_Data [i, j]);
}
}
}
if (OnSave! = null) OnSave ();
}
public event CommonHandler OnSave;