Світ одного предмета астролябія ГАрсеніуса

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Катерина Кондрашова, cпівробітники Музею М. В. Ломоносова в складі Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого

Астролябія Г. Арсеніуса. 1568

Серед перших музейних колекцій Кунсткамери, заснованої Петром I за зразком європейських кабінетів рідкостей XVII - XVIII ст., Особливо виділялися наукові прилади та інструменти. За допомогою цих предметів музей знайомив російських людей з пристроєм миру в усьому його розмаїтті, пробуджував інтерес до знань, до наук. Сьогодні, повертаючись до витоків і традицій музею, Кунсткамера представляє в якості першого експоната унікальну астролябію фламандського майстра Гуалтеруса Арсеніуса (1568 р.).

Астролябія (від грецьких слів "άστρου" - зірка і "λαβή" - взяття, схоплювання) - один з найстаріших астрономічних інструментів, що з'явився в Древній Греції. Прообраз астролябії, мабуть, створив давньогрецький астроном Гіппарх, а К. Птолемей побудував і описав "астролабон" - кутомірний інструмент для визначення положення зірок. Астролябія користувалися астрономи і математики, мореплавці і мандрівники, архітектори і будівельники. Згодом інструмент був усовершенстован арабами. У відомому нам вигляді астролябія сформувалася на Сході до IX - XI ст. і тоді ж отримала там саме широке поширення. У XI ст. прилади з'являються в Іспанії, а потім і в інших країнах Західної Європи. Спочатку тут використовували арабські інструменти; пізніше їх стали виготовляти за арабським зразкам в європейських майстерень. Якщо на Сході інструменти містилися в маленьких футлярах і були частиною дорожнього костюма звичайних людей, то в Європі астролябії з самого початку вважалися дорогими інструментами, виробленими тільки для еліти. Вимагається точність нанесення ліній складної конфігурації, труднощі виготовлення і своєрідна краса цих інструментів стали причиною їх дорожнечу і привабливості для європейських государів. Виробництво їх було розпочато при королівських дворах. Ставши предметом моди, прилади купувалися нарівні з коштовностями. У XVI ст. в Європі їх стали робити на основі власних розрахунків для застосування в європейських широтах.

Найбільш відомою в Західній Європі була майстерня Герхарда Меркатора (1512 - 1594) - відомого картографа, математика, фізика, хіміка, яка провадила перші європейські карти, точні оптичні прилади та глобуси. Меркатор отримав освіту в знаменитому університеті в г.Лувене (Бельгія) у Геми Фрісіуса (1508 - 1555). Майстерню Меркатора згодом очолив Гуалтерус Арсеніус (1530 - 1580), племінник і учень Геми Фрісіуса. Фламандець Арсеніус вважався найкращим майстром-інструментальником останньої третини XVI ст. Його астролябії відрізнялися точністю завданих проекцій на площину небесних координат, шкал і витонченістю форм, тому іспанський король Філіп II і інші знатні персони замовляли їх ізготовленіеіменно йому. Щоправда, нерідко в колі знаті астролябії використовувалися лише як астрологічні інструменти.

На сьогоднішній день у світі відома лише 21 створена Г. Арсеніусом астролябія, і єдиний в нашій країні екземпляр знаходиться в Музеї М. В. Ломоносова в складі Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого. Виготовлена ​​в 1568 р., вона належала свого часу австрійському полководцю часів Тридцятилітньої війни Альбрехту Валленштейна. У XIX ст. власниця астролябії велика княгиня Олена Павлівна, покровителька науки і мистецтв, піднесла її в дар Імператорської Публічній бібліотеці (де в той час, поряд з книжковими пам'ятками, зберігалися і колекції наукових приладів). Звідти в 1959 р. астролябія надійшла в Музей М. В. Ломоносова.

Експонована на виставці "Світ одного предмета", немов покладена під збільшувальне скло астролябія постає перед відвідувачем і як шедевр декоративно-прикладного мистецтва, і як пам'ятник технічної думки, людського Розуму.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Історія та історичні особистості | Доповідь
7.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Розвиток зорового сприйняття у молодших школярів при вивченні предмета Навколишній світ
Грін а. - Світ мрійників і світ обивателів в повісті а. гріна червоні вітрила
Різне - Світ хаосу і світ порядку
Людиномірність предмета філософії
Світ мистецтва і світ перформансу
Світ Заходу і світ Сходу
Роль предмета в художній літературі
Символізація предмета маркетингової комунікації
Роль предмета в художній літературі
© Усі права захищені
написати до нас