Кожен нещасний випадок на виробництві, особливо закінчився смертю потерпілого - це надзвичайна подія. Джерело будь-якого ПП - в прикрих, а часом і злочинних промахи у роботі, слідство чиєїсь безпечності, некомпетентності, байдужості.
Статистика показує, що якщо на підприємстві відбувається смертельний нещасний випадок, то в його основі лежать від тисячі до кількох десятків тисяч небезпечних умов і небезпечних дій персоналу. Тобто керівництво підприємства не догледіли ці тисячі небезпечних ситуацій. З цієї точки зору пригоду зі смертельним результатом ніяк не можна назвати випадком - це закономірне завершення "піраміди", над основою якої лежать незареєстровані порушення, вище - легкі травми, ще вище - травми з тимчасовою втратою працездатності, ближче до вершини - пригоди з тяжкими наслідками та , нарешті, смертельний випадок. Якщо в підстави цієї піраміди, на рівні небезпечних ситуацій ніяких профілактичних дій не робити, у міру їх накопичення пригоду зі смертельним ис-ходом стає закономірним і невідворотним.
Рівень виробничого травматизму на підприємствах краю залишається досить високим протягом кількох років.
Стан його в 2000 р. можна охарактеризувати наступним чином.
На 1381 підприємстві основних галузей економіки, які подали звіти в крайовий комітет державної статистики, сталося 657 нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом. Травми різного ступеня тяжкості при цьому отримали 4031 чол. З них 127 - зі смертельним наслідком (у 1999 р. ці цифри відповідно склали - 3,7 тис. чол. Та 127 чол.). Число постраждалих жінок склало 850 (зі смертельним результатом - 8), підлітків до 18 років - 17 (загинув 1 чол.).
Коефіцієнт частоти травматизму (число постраждалих на 1000 працюючих Кч) склав у цілому по краю 5,9 (1999 р. - 6,0; 1998 р. - 5,6; 1997 р. - 5,9). Коефіцієнт тяжкості (середня кількість днів непрацездатності, що припадає на один нещасний випадок) - 27,2. Відносний показник смертності на виробництві у розрахунку на 1000 працюючих у 2000 р. склав 0,187.
Основна частка потерпілих при нещасних випадках і професійних захворюваннях на виробництві припадає на підприємства промисловості, сільського господарства та будівництва.
Показники частоти травматизму (Кч) в основних галузях економіки краю розподілилися наступним чином:
Сільське господарство - 12,9.
Будівництво - 7,3.
Промисловість - 5,6.
Транспорт - 3,2.
Зв'язок - 3,1.
Найбільш неблагополучними щодо цього показника (Кч) у промисловості є галузі:
Верстатобудівна та інструментальна промисловість - 25,9.
Видобуток вугілля відкритим способом - 19,7.
Лісозаготівельна промисловість - 19,5.
Промисловість пластмасових виробів - 15,9.
Комбікормова промисловість -14,7.
Деревообробна промисловість - 13,0.
Виробництво будівельних матеріалів - 11,2.
Машинобудування і металообробка - 9,1.
З підприємств транспорту найбільш травмонебезпечні:
Морський - 11,0.
Шосейний - 9,0.
Трамвайний - 7,2.
За даними крайкомстата в 2000 р. 77 робітників і службовців були вперше визнані інвалідами в результаті виробничих травм (1,9% від числа потерпілих від нещасних випадків на виробництві). У 1999 р. - 330 чол. (9,8%).
Як вже згадувалося вище, в 2000 р. 127 нещасних випадків на виробництві закінчилося смертю потерпілих. Слід зазначити, що за даними Державної інспекції праці в Красноярському краї і комітету праці кількість нещасних випадків з летальним результатом одно 162. На жаль, дані крайкомстата не можна назвати вичерпними і остаточними, тому що не всі організації краю подають статистичні звіти до органів держстатистики. І якщо крайовим комітетом статистики оброблені дані 1381 підприємства з чисельністю працюючих 679,3 тис. чол, то під наглядом і контролем Гострудіспекціі знаходиться 47,1 тис. підприємств, організацій та установ різних форм власності з чисельністю працюючих на них 1117,1 тис. осіб . Слід зазначити, що кількість розслідуваних фахівцями Гострудинспекции і комітету праці нещасних випадків (групових, важких і смертельних) у порівнянні з 1999 р. зросла на 44%.
Найбільша кількість нещасних випадків на виробництві, що закінчилися смертю потерпілих, в 2000 р. відбулося на підприємствах промисловості -54, (з них 16 - в кольоровій металургії, по 10 - у лісозаготівельної та деревообробної промисловості). В агропромисловому комплексі на виробництві загинули 29 людей, в будівельних організаціях - 19, у транспортних підприємствах -13 осіб (дані крайкомстата).
Грубі порушення трудової та виробничої дисципліни, незадовільна організація виконання робіт, в результаті яких сталися нещасні випадки з важким і смертельним результатом, мали місце також в сільському господарстві (30 смертельних випадків), житлово-комунальному господарстві (9 осіб), целюлозно-паперової промисловості та інших галузях економіки краю.
У 2000 році стався 31 груповий нещасний випадок з числом потерпілих 2 і більше осіб.
Тим не менше, виходячи з аналізу Гострудинспекции, в галузях економіки щодо позитивні тенденції виробничого травматизму зі смертельними наслідками спостерігаються в цілому по промисловості (зниження кількості смертельних випадків на 15%), в т.ч. у кольоровій металургії на 56% і в електроенергетиці на 20%. На 78% скоротилася кількість випадків на залізничному транспорті, на 43% в органах управління.
Але в ряді галузей народного господарства в 2000 р. в порівнянні з 1999 р. відбулося збільшення числа загиблих на виробництві: у лісозаготівельної, м'ясної і молочної промисловості, на повітряному і водному транспорті в 4 рази, у будівництві - на 67%. деревообробці - на 43%.
Аналіз травматизму за видами подій показав, що від падіння, обвалення, обвалів предметів, матеріалів сталося 23% випадків; від впливу рухомих, розлітаються, обертаються, і деталей - 21%; в дорожньо-транспортних пригодах загинуло 18% від загальної кількості смертельних випадків.
Якщо говорити про причини виробничого травматизму зі смертельним результатом, то, як показав аналіз, у 2000 р. основними причинами відбулися нещасних випадків були недосконалість та порушення технологічних процесів - 27%: незадовільна організація виконання робіт - 23%; порушення правил дорожнього руху - 11% ; експлуатація несправних механізмів і устаткування - 10%.
Оцінюючи в цілому стан справ з виробничим травматизмом за ряд років, правомірно зробити висновок про те, що серед причин цих негативних явищ основними є:
старіння основних виробничих фондів, знос яких у деяких галузях промисловості сягає 70% і більше;
помітне скорочення обсягів капітального і профілактичного ремонту промислових будівель, споруд, машин та обладнання;
припинення розробок зі створення нової техніки і технології та технічного оновлення виробництва на цій основі;
погіршення контролю за технічною безпекою виробництв у результаті руйнування галузевої системи управління охороною праці, скорочення служб охорони праці на підприємствах;
погіршення забезпечення засобами індивідуального захисту, порушення надійності роботи засобів і систем колективного захисту робочих місць;
ослаблення відповідальності роботодавців і керівників виробництв за стан умов і охорони праці;
погіршення виробничої і технологічної дисциплін.
Не можна при цьому не враховувати і психологічний чинник, що впливає на працівників: в умовах нестабільної економіки, безробіття, затримок виплати заробітної плати люди нерідко йдуть на виконання робіт, ігноруючи елементарні вимоги безпеки. Аварії та катастрофи, як норма буття, призвели до того, що у багатьох людей притупилося почуття самозбереження.