Російсько-японські торгово-економічні відносини (довідка)

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

У 90-і роки динаміка російсько-японських торговельно-економічних зв'язків була нестабільною, а також характеризувалася недостатньою інвестиційною активністю японського бізнесу на російському ринку, нестійкістю товарообігу, який в останні роки виглядає наступним чином (у млн. дол):

роки:

1996

1997

1998

1999

2000

Товарообіг

4960,2

5009,8

3855,2

4236,7

5125

Експорт

3936,8

3995,4

2885,8

3747

4555

Імпорт

1023,4

1014,4

969

480,7

570

Ці тенденції були обумовлені економічними труднощами в Росії, в тому числі відставанням у формуванні сприятливого інвестиційного клімату, а також негативним впливом тривалого спаду в японській економіці.

У 1999 - 2000 рр.. відзначається тенденція до відновлення товарообігу з Японією. Загальний обсяг торгівлі в 1999 р. виріс на 9,7%, а в 2000 р. - на 21,3% в порівнянні з 1999 р. Позитивне сальдо балансу двосторонньої торгівлі склало 3,28 млрд. доларів у 1999 р., 3,885 млрд. у 2000 р.

Традиційними групами товарів російського експорту в Японію є ліс, морепродукти, кольорові і дорогоцінні метали. В імпорті з Японії переважає машинотехнічної продукції: транспортні засоби, електропобутові виробі, металообробне і вантажне устаткування, засоби зв'язку.

Для підтримки російських реформ японський уряд прийняв програми надання Росії економічного сприяння на загальну суму понад 6 млрд. дол Мова йде, зокрема, про кредитні лінії Японського банку міжнародного співробітництва (ЯБМС) (більше 1,4 млрд. дол), засобах з ліміту державного страхування (1,8 і 1,1 млрд. дол), а також незв'язаному кредиті в японських єнах на суму, еквівалентну 1,5 млрд. дол, з якого 1125 млн. дол вже перераховано російській стороні.

Під час робочої зустрічі на вищому рівні в Іркутську 25 березня 2001 президент Російської Федерації В. В. Путін звернув увагу японської сторони на необгрунтовано жорстку позицію Японського банку міжнародного співробітництва (ЯБМС), що вимагає урядових гарантій під кредитування спільних проектів. Прем'єр-міністр Японії Є. Морі обіцяв "попрацювати" з керівництвом ЯБМС з тим, щоб цей банк виявляв більш гнучкий підхід до кредитування проектів у Росії.

В даний час обсяг японських інвестицій в російську економіку знаходиться на низькому рівні. Серед іноземних інвесторів Японія за обсягом інвестицій (350,6 млн. дол) займає 11 місце (1,1% від загального обсягу іноземних інвестицій), у тому числі прямих (194,6 млн. дол) 11 місце. У Росії діє 380 підприємств з японським капіталом, з яких близько 300 - на Далекому Сході.

У травні 2000 р. набрала чинності російсько-японське міжурядову Угоду про заохочення і захист капіталовкладень.

Стратегічною сферою російсько-японського економічного співробітництва став паливно-енергетичний комплекс (сахалінські нафтогазові проекти, ідея будівництва газопроводу між Сахаліном і Японією, розробка Ковиктинського газоконденсатного і якутських газових родовищ, проекти енергозбереження на підприємствах російського ПЕК, атомна енергетика). У ході російсько-японської неофіційної зустрічі на вищому рівні в Санкт-Петербурзі в квітні 2000 р. з російської сторони було внесено пропозицію про налагодження співпраці у реалізації проекту будівництва АЕС на Далекому сході Росії та експорті частини електроенергії з цих АЕС до Японії.

У ході робочої зустрічі на вищому рівні в Іркутську В. В. Путін нагадав японській стороні про такі проекти співробітництва в галузі енергетики, як спільна розробка Ковиктинського газоконденсатного родовища, будівництво газопроводу Сахалін-Комсомольськ-на-Амурі-Хабаровськ, освоєння газоконденсатного родовища на Камчатці, завершення будівництва першої черги Бурейской ГЕС в Амурській області. У цьому контексті японській стороні було запропоновано подумати над можливістю розробки Програми співробітництва між Росією і Японією в галузі енергетики.

Під час офіційного візиту президента Російської Федерації В. В. Путіна до Японії 3-5 вересня 2000 р. Російська сторона виступила з пропозицією про створення транспортного коридору Європа-Японія за допомогою будівництва тунелів, що з'єднують материк з о-вами Саха-лін і Хоккайдо.

У ході робочої зустрічі лідерів Росії і Японії в Іркутську з російської сторони була знову висловлено зацікавленість в активізації роботи по проектах створення енергомосту Сахалін-Хоккайдо, а також тунелів, що з'єднують Японію з Сахаліном і материковою частиною Росії.

Важливу роль у розвитку двостороннього економічного співробітництва відіграє діяльність заснованої в 1994 р. Російсько-Японської Міжурядової комісії з торговельно-економічних питань (МПК). Проводяться регулярні засідання підкомітетів Російсько-японської та Японо-російського комітету з економічного співробітництва (РЯКЕС-ЯРКЕС). У ході візиту міністра закордонних справ Японії В. Коно в Москву в листопаді 2000 р. було проведено чергове четверте засідання МПК. В Іркутську В. В. Путін акцентував на важливості підвищення віддачі від діяльності МПК.

У листопаді 1997 р. під час російсько-японської зустрічі на вищому рівні в Краснояр-ську узгоджений т.зв. "План Єльцина-Хасімото", який передбачає розширення інвестиційного співробітництва двох країн, сприяння Японії реформ в Російській Федерації та інтеграції російської економіки в міжнародну економічну систему, зміцнення співробітництва в галузі використання атомної енергії в мирних цілях, співробітництво в освоєнні космічного простору.

Доповнює і розширює "план Єльцина-Хасімото" Програма поглиблення співпраці у торговельно-економічній галузі між Російською Федерацією і Японією була підписана 5 вересня 2000 президентом Російської Федерації В. В. Путіним і прем'єр-міністром Японії Є. Морі під час офіційного візиту президента Росії до Японії. У ході візиту були також підписані Меморандум про створення і діяльності на території Російської Федерації японських центрів з технічного сприяння проведеним в Російській Федерації реформам, Програму російсько-японського співробітництва з розвитку спільної господарської діяльності на островах Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї та опубліковано Російсько-Японське спільне повідомлення для преси щодо розвитку технічного та інтелектуального співробітництва на основі "Російсько-Японського Партнерства для реформ".

У Росії створено Японські центри сприяння реформам в Москві (жовтень 1994 р.), Хабаровську (жовтень 1994 р.), Владивостоці (квітень 1996 р.) і Південно-Сахалінську (вересень 1996 р.), в яких пройшли навчання більше 6,5 тис. російських фахівців, причому 1,1 тис. з них пройшла стажування в Японії. Другий японський центр у Москві на базі МДУ відкрито 17 січня 2001 р., центр у Санкт-Петербурзі планується відкрити найближчим часом.

Довідка:

У Росії на сьогоднішній день є п'ять Японських центрів сприяння реформам, які були відкриті з метою підготовки кадрів для ринкової економіки в Росії:

Японський освітній центр менеджменту при? МІРБІС в Москві, тел. (095) 232-9416, факс (095) 232-9417, e-mail jpncnmrb@online.ru

Японський центр у Хабаровську, тел. (4212) 22-72-04, факс? (4212) 22-76-32

Японський центр у Владивостоці, (4232) 42-42-60, факс? (4232) 42-42-95

Японський центр на Сахаліні, тел. (4242) 72-70-28, факс? (4242) 72-70-30

Японський центр МДУ, тел. (095) 926-50-32, факс (095)? 926-50-33, e-mail info@jcenter.msu.ru

Слухачі японських центрів безкоштовно (тобто за рахунок японської сторони) набувають знання та практичні навички, необхідні для роботи в умовах ринкової економіки, в різних областях: фінанси, цінні папери, японський менеджмент, маркетинг, практика торгівлі, бухгалтерський облік, а також вивчають японську мову. Кращі випускники курсів японських центрів запрошуються до Японії для проходження практики на японських підприємствах і для ознайомлення з культурою і традиціями Японії.

Останнім часом зростає інтерес японських ділових кіл до розширення двосторонніх торговельно-економічних зв'язків. Такі найбільші компанії, як "Міцуї", "Марубені", "Міцубісі", "Ніссе Іваї", "Сумітомо", в планах на 2001 р. передбачають значне нарощування обсягів своїх операцій в Росії. В основі такої тенденції визнання японським діловим світом зміцнення політичної стабільності, очевидний економічний прогрес і вживаються російським керівництвом заходи щодо вдосконалення економічного законодавства.

Разом з тим картина загальних настроїв у японському діловому світі неоднозначна. Тут продовжують вказувати на сохраняющееся недосконалість російського податкового, валютного та фінансового законодавства, неефективність їх виконання. Японські бізнесмени також незадоволені неврегульованістю проблеми страхування зовнішньоторговельних операцій з російськими партнерами (див. нижче Узагальнені результати анкетування японських підприємців). Пасивність уряду Японії в цьому питанні змушує їх самостійно вибудовувати нові схеми фінансування, несучи додаткові витрати.

У цьому контексті японський бізнес поклав певні надії на що відбулася 1-9 червня 2001 поїздку до Росії великої делегації представників ділових кіл Японії на чолі з головою Федерації економічних організацій Японії ("Кейданрен") Т. Имаи. Запрошення здійснити таку поїздку було передано В. В. Путіним в ході зустрічі з Т. Имаи в Токіо у вересні 2000 р. В Іркутську була досягнута принципова домовленість про прийом В. В. Путіним Т. Имаи в Москві 8 нюня 2001

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://asiapacific.narod.ru/


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Доповідь
20.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Російсько японські відносини в XX столітті
Російсько-японські відносини 1906-1911рр
Російсько китайські економічні відносини
Російсько-азіатські економічні відносини
Російсько південнокорейські економічні відносини на сучасному етапі
Об`єктивні економічні закони. Економічні відносини та економічні інтереси
Торгово-економічні зв`язки Київської Русі
Російсько-американські відносини 2
Російсько американські відносини
© Усі права захищені
написати до нас