8909600 | 268251 | Вартість службово-побутових приміщень | Ксл, руб | 5010566 | 3176826 | Вартість житлового та культурно-побутового будівництва | ЯЖ, руб | 42002400 | 126466128 | Витрати на незавершене виробництво | Кнез, руб | 2619699 | 499104 | Витрати на розробку УП | Кпу, руб | - | 29235 | Разом капітальних вкладень: | До | 63458605 | 134976428 | Розрахунок собівартості обробки: |
|
|
| Зарплата верстатника | З, руб | 5632212 | 6542132 | Зарплата наладчика верстата | Ін, руб | 4177829 | 19276385 | Зарплата настроювача інструменту поза верстатом | ІІН, руб | 73660 | 124203 | Зарплата контролера | Ік, руб | 269325 | 656640 | Витрати на підготовку і відновлення УП | Іуп, руб | 249529 | 270399 | Амортизаційні відрахування на повне відновлення обладнання | Іа, руб | 249529 | 270399 | Витрати на утримання приміщення займаного верстатом | ІПЛ, руб | 338211 | 545586 | Витрати на амортизацію і зміст службово-побутових приміщень | Ісл, руб | 200019 | 664335 | Витрати на ремонт і ТЕ устаткування | Ір, руб | - | 654644 | Витрати на ремонт і ТО УЧПУ | Іч, руб | - | 764565 | Разом собівартість обробки | С, руб | 11190314 | 29769288 | Наведені витрати | З, руб | 10069548 | 4565852 | Річний економічний ефект | Ег, руб |
| 5503696 | Кількість вивільняються робочих | Рв, чол | - | 2,284 |
2.4.5 Розробка керуючої програми для верстата з ЧПУ Даний розділ виконуємо з використання літератури [12]. Для запису керуючої програми використовується карта кодування інформації з ГОСТ 3.1404 - 86 (форма) Вихідними документами при розробці керуючої програми є робочий креслення деталі і технологічні карти. Важливо відзначити, що в процесі програмування реалізують етапами є збір та впорядкування всієї геометричній та технологічної інформації про деталі, заготовки, інструменті, верстаті з пристроєм числового програмного керування, а так само інформації про технологічні прийоми використовуються при обробці деталі. Сумарна інформація по окремих переходах, виконуваних у процесі обробки деталі, відповідно до заданими технологічними параметрами, все це й становить керуючу програму. Керуючу програму рекомендується складати таким чином, що б у кадрі записувалася тільки змінюється по відношенню до попереднього кадру інформація. Склад керуючої програми можуть входити основна керуюча програма і підпрограми. Кодована рядок включає номер кадру, однією або більше інформаційних символів. Інформаційні слова в кадрі рекомендується записувати в певній послідовності, розташування інформації в кадрі програми називається форматом кадру керуючої програми. Програмне слово кадру складається з букви, адреси і кілька цифр, що означають зміст слова. Приклад виконання програми управління верстатом наведені далі на карті кодування інформації записом кадру і поясненням його змісту. 2.5 Розробка карти налагодження верстата з ЧПУ Карта налагодження верстата з числовим програмним управлінням (розрахункової технологічної карти), призначена для відображення на плоскому кресленні статистичними зображеними засобами динаміки процесу обробки, що б полегшити його незбиране візуальне сприйняття і осмислення. А так само зменшити трудомісткість налагодження верстата. Вона повинна відображати повний склад ріжучих і допоміжних інструментів в послідовності їхнього застосування: розмірні ланцюги технологічної системи Спіз. На всіх етапах розробки конфігурацію оброблюваних поверхонь (контурів) з позначенням опорних точок, режими обробки і словесне виклад планованих дій. Вибираємо схему установки заготовки. Початок системи координат розташованої на торці пристосування. Обробку розбивають по переходах, вибираючи необхідні інструменти. Карта налагодження повинна містити наступну інформацію: відстань від осі поворотного магазину до базової площини (в поздовжньому) і до осі шпинделя (у поперечному) напрямку, тобто координата нульового положення інструменту, розстановку інструментів у магазині та їх позначення. Спочатку вибирають схему установки заготовки. Початок системи координат розташовують на торці пристосування. Визначають розташування робочих органів верстата по максимальному вильоту інструменту. Вибирають нульову точку (початок системи координат), для інструменту встановленого в шпиндель - ця точка перетину торця шпинделя з його віссю (0шп). Для кожного переходу визначають опорні точки, які пов'язують з ріжучим лезом інструменту, траєкторію його руху, замикаючи розмірні ланцюги. 3. Конструювання 3.1 Ріжучий інструмент 3.1.1 Опис конструкції Мітчики - призначені для утворення різьби в отворах. За принципом їх підрозділяють на мітчики, утворюють профіль різьби шляхом зняття стружки, мітчики Бесстружечная, утворюють профіль різьблення без зняття стружки, і мітчики з ріжучими і вигладжує зубами, утворюють різьблення комбінованим способом (різанням і видавлюванням). По конструкції і застосування, мітчики поділяють на такі типи: 1) Машинно-ручні, для нарізування різьби як вручну, так і на верстаті (ГОСТ 3266-71), з шаховим розташуванням зубів, для обробки заготовок з корозійно-стійких і жароміцних сталей (ГОСТ 17927-72) і для обробки заготовок з легких сплавів (ГОСТ 17928-72), Бесстружечная (ГОСТ 18839-73). 2) Машинні, для нарізування на верстаті метричної різьби Ø0 ,25-0, 9 мм. 3) Гайкові, для нарізування різьблення в гайках на гайкорезних верстатах. 4) Конічні, для нарізування конічних різьб. 5) Мітчики для круглої різьби. 6) Мітчики збірної конструкції, нерегульовані і регульовані. 7) Спеціальні комбіновані, (свердло-мітчик), ступінчасті. Конструктивні елементи мітчиків - до основних конструктивних елементів мітчиків відносяться: ріжуча (забірна) частина, калібрує, хвостовик з елементами кріплення, форма зуба і стружкової канавки і їх напрям, геометричні параметри ріжучої і калібрує частин, профілі різьби мітчика і його розміри. Ріжуча частина призначена для зрізання шарів металу по всьому контуру профілю різьби. Ріжуча частина мітчика зрізає шари металу за генераторної чи профільної схемою. У більшості випадків застосовують генераторну схему (машинні, гайкові). Калібрує служить для остаточного формування профілю (першим калібрувальним витком), напрями і подачі мітчика під дією сил самозатягування і є запасом на переточування при заточуванні мітчика по зовнішній поверхні ріжучої частини. Хвостовик мітчика призначений для передачі крутного моменту від шпинделя верстата. Для передачі цього крутного моменту на хвостовику роблять квадрат. Стружкові канавки служать для розміщення стружки та її транспортування, що обумовлює їх напрям і форму. Для кращого видалення стружки, мітчики слід робити з гвинтовими канавками лівого спрямування. Число стружкових канавок впливає на товщину зрізу, силу і потужність, що витрачаються на різання, на обсяг простору для розміщення стружки, на значення крутного моменту в залежності від сил тертя, на технологічність виготовлення мітчиків і вибір засобів контролю параметрів різьби. Профіль поперечного перерізу канавки залежить від числа зубів (або числа канавок), зовнішнього діаметра мітчика, матеріалу заготовки, умов роботи, способу підведення СОЖ. У загальному випадку форма поперечного перерізу канавки повинна забезпечити: достатній простір для розміщення стружки, достатню міцність зуба і мітчик в цілому. оптимальні геометричні параметри, відсутність зрізу стружки при вивертанні. 3.1.2 Розрахунок виконавчих розмірів. Розрахунок проводимо за методикою [10] Вихідні дані: Різьба М5-7Н; D = 5мм; P = 0,8 мм; α = 60 °; l = 13мм; Характер різьблення - наскрізна; Оброблюваний матеріал - Сталь 40Х; Тип мітчика - машинний; 1. Вибір інструментального матеріалу: Робоча частина - Сталь Р6М5, HRC 63 ... 66; Хвостовик - Сталь 40Х HRC 40 ... 42; 2. Вибір числа зубів. Z = 3 3. Вибір форми та розмірів стружкової канавки: Dc = 2,25; r = 3,25; r 1 = 0,625; 4. Визначення довжини забірної частини: a = 0,20 мм; tgφ = 0,2; φ = 37 °; d св = 5-0,8 = 4,2 мм; l 1 = 3мм; 5. Визначення довжини робочої і калібрує частин і зворотного конусності: l 3 = 16мм; l 2 = 13мм; Зворотній конусность = 0,05 ... 0,08 мм. 6. Визначення розмірів хвостовика: lk = 6мм; D 2 = 4,5 мм; r = 4,5 мм; S = 4мм; h = 7мм; 7. Розрахунок загальної довжини мітчика: L = 15 +3 +14 +1,5 +20 = 53,5, <58 Приймаються L = 58мм за ГОСТ 3266 l хв = 56мм; 8. Вибір геометричних параметрів: γ = 8 °; α = 4 °; K = π ∙ tg α / z; (53) K = 3,14 ∙ 8 ∙ 0,2 / 3 = 1,67 ≈ 1 9. Вибір ступеня точності мітчика: Н3 10. Визначення розмірів профілю різьби: ГОСТ 17039-71 d = 5,093; d 2 = 5,131; d 1 = 4,286; P = 0,8 +0,010 a / 2 = 30 ° +25'; 11. Призначення технічних вимог: Шорсткість профілю різьби, передньої і задньої поверхні - Rz 3,2; Шорсткість хвостовика Ra 1,6; Допуск заднього кута ± 2 °; Биття профілю відносно осі 0,02 мм; 3.2 Пристосування для установки заготовки Розрахунки виконуємо за методикою [1]. 3.2.1 Опис конструкції Для обробки площин і паза в деталі «Фланець») № 9А719.540.403 застосовується фрезерне пристосування. Пристосування встановлюється на столі верстата нижньою площиною корпусу, фіксується і закріплюється за допомогою болтів в Т-образні пази столу верстата. Для більш точної фіксації пристосування на столі верстата на корпусі пристосування є фіксатор, ширина якого дорівнює ширині паза. Базовою деталлю пристосування є корпус, на якому монтуються установочно-затискні елементи, а так само допоміжні деталі та механізми. Базування деталі в пристосуванні здійснюється за діаметру 70е8 і торця. Для базування деталі по діаметру використовується кільце, яке виконує роль змінної наладки. Це кільце необхідно, так як дане пристосування використовується для установки аналогічних деталей, але мають дещо інший діаметр, по якому відбувається базування. Затиск деталі в пристосуванні з допомогою прихватів. Всього прихватів наявних у пристосуванні чотири, але одночасно з них працюють тільки два, оскільки специфіка обробки не дозволяє використовувати відразу чотири прихвата. При цьому наявність чотирьох прихватів також необхідно, тому що при виконанні операції відбувається зміна прихватів. Настановної базою в деталі є торець Ø110/Ø70, що направляє базою є Ø70. Таким чином деталь позбавляється 5-ти ступенів свободи. Шостий ступеня свободи деталь позбавляється при роботі інструмента. 3.2.2 Розрахунок на точність Se <T (54) де, Se - сумарна погрішність обробки Т - величина допуску виконуваного розміру при обробці заготовки в операції У загальному випадку сумарна похибка, що враховує найбільш значні похибка може бути представлена: Se = Ey + Eo + En (55) де, Ey - похибка установки заготовки Eo - похибка обробки заготовки En - похибка положення заготовки При прояві похибок у різних площинах системи координат E у одно: Ey = √ E б ² + E з ² + E пр ² (56) де, E б - похибка базування E з - похибка закріплення E пр - похибка пристосування Похибка положення En визначається за формулою: En = √ E пр ² + E вус ² + E і ² (57) де, = E пр - похибка виготовлення пристосування в напрямку допуску E вус - похибка установки пристосування на столі E і - похибка положення заготовки з-за зносу встановлених елементів пристосування. E вус = 0,03 мм E і = U (58) U = Uo · K1 · K2 · K3 · K4 · (N / No) (59) де, U - знос настановних елементів Uo - середній знос настановних елементів Uo, K 1, K 2, K 3, K 4 - коефіцієнти, що враховують вплив, умов обробки і числа заготовок N - кількість установок заготовок на даній операції Uo = 0,04 мм K1 = 0,97 K2 = 1,25 K3 = 0,94 K4 = 2,8 No = 100000; N = 4500; U = 0,04 · 1,25 · 0,94 · 0,97 · 2,8 · (4500/100000) = 0,005 мм Е u = 0,005 Похибка від зсуву інструменту E пі = 0, так як положення фрези не вивіряється по установу. Похибка виготовлення пристосування розраховується за формулою: [Епр] <Т-Кт √ (Кб · Еб) ² + Ез ² + Еу ² + судомного ² + (До w · W) ² (60) де, [Епр] - діапазон, в якому повинна знаходить ь ся точність пристосування Кт = 1 ... 1,2 - коефіцієнт, що враховує відхилення розсіювання значень відповідних величин від закону нормального розподілу. Кб = 0,8 ... 0,85 - коефіцієнт враховує зменшення граничного значення похибки базування при роботі на настроєних верстатах. До w = 0,6 ... 0,8 - коефіцієнт враховує частку похибки викликається факторами незалежними від пристосування W - економічна точність обробки. W = 0,039 [Епр] <0,4 - 1,2 √ (0,85 · 0,046) ² +0,08 ² +0,03 ² +0 + (0,039 +0,8) ² = 0,28 3.2.3 Розрахунок затискного механізму Розрахунок зусилля затиску згідно схеми затиску W = k · P / f 1 + f 2 (61) де, f 1 - коефіцієнт тертя з установочними елементами f 2 - коефіцієнт тертя з затискними елементами k - коефіцієнт запасу P - зусилля різання P = 925 Н f1 = 0,15 f2 = 0,15 K = Ko · K1 · K2 · K3 · K4 (62) де, Ko = 1,5 - гарантований коефіцієнт запасу K 1 = 1 - коефіцієнт враховує стан поверхні заготовки К2 = 1,4 - коефіцієнт враховує збільшення сил різання від прогресуючого затуплення інструменту. К3 = 1,3 - коефіцієнт враховує сталість сил затиску К4 = 1,2 - коефіцієнт враховує ергономіку ручних затискних елементів К = 1,5 · 1.1, 4.1, 3.1, 2 = 3,2 Тоді зусилля затиску: W = 3,2 · 925 / 0,15 +0,15 = 9866 Н. Так як у пристосуванні застосовується гвинтовий затиск, то визначаємо номінальний діаметр різьби: d = З √ W / [G р] (63) де, С - коефіцієнт, для основних метричних різьб. [G р] - допустиме напруження матеріалу. С = 1,4. Так як болт для затиску виготовлений з Сталі 45 і проходить термообробку, то [G р] = 60 МПа W = 9866 / 2 = 4933, так як в затиску беруть участь 2 болта одночасно. Приймаються М14. Для даної різьби допустимим зусиллям буде W = 6,86 кН = 6860 Н. 3.3 Контрольний інструмент Розрахунки виробляємо за методикою [15] 3.3.1 Опис конструкції Калібром називають безшкальний вимірювальний інструмент, призначений для контролю розмірів і форм, і взаємного розташування поверхонь деталі. Оскільки розмір деталі обмежений двома граничними розмірами для їх контролю необхідно мати два калібру, один з яких контролює деталь за її найбільшому, а інший за її найменшому граничним розмірам. Для контролю валів виробів застосовують калібри-скоби, прохідний і непрохідний. Калібр, контролюючий граничний розмір, відповідний максимуму матеріалу перевіряється вироби, називається прохідним. При контролі вироби калібр повинен вільно проходити під дією власної маси або певного навантаження. Калібр, контролюючий граничний розмір, відповідний мінімуму матеріалу перевіряється вироби, називається непрохідним. При контролі вироби калібр не повинен проходити. Калібр-скоби для контролю валів можуть мати різні конструкції: Листова двостороння; Листова одностороння; штампована двостороння; Регульована.
Вибір конструкції калібру залежить від методу контролю. У даному випадку, для контролю розміру діаметра валу була обрана листова одностороння нерегульована калібр скоба. Дана скоба має деякі конструктивні особливості. Частина калібру, призначена для контролю максимального граничного розміру виробу, звана прохідним розміром (Пр), розташована поруч з частиною калібру, призначеного для контролю мінімального граничного розміру виробу, зване непрохідним розміром (Не). Ці дві частини вимірювача розташовані таким чином, щоб при контролі вироби оповіді можна було перевіряти правильність його розміру з максимальному бокові розмірами. Іншими словами, калібр при контролі вироби повинен вільно проходити тільки на ділянці призначеного для контролю максимального розміру, і зупинятися досягаючи непрохідного ділянки. 3.3.2 Розрахунок виконавчих розмірів Визначення виконавчих розмірів для калібру скоби для валу Ø90 мм з полем допуску ± 0,0065 Визначаємо найбільший і найменший граничні розміри валу: Dmax = 70,0065 мм; Dmin = 69,9935 мм; Для квалітету js 5 інтервал розмірів понад 50 до 80 мм; Знаходимо дані для визначення необхідних калібрів і контркалібров. z 1 = 0,0004 мм; y 1 = 0,0003 мм; H 1 = 0,0005 мм; Hp = 0,0002 мм; 1. Найменший розмір прохідного нового калібру-скоби ПР: ПР = Dmax - z 1 - H 1 / 2 (64) ПР = 70,0065 - 0,0004 - 0,0005 / 2 = 70,0006 мм 2. Найменший розмір непрохідного калібру-скоби НЕ: НЕ = Dmin - H 1 / 2 (65) НЕ = 69,9935 - 0,0005 / 2 = 69,9932 мм 3. Граничний розмір зношеного калібру-скоби ПР: ПР = Dmax + Y 1 (66) ПР = 70,0065 + 0,0003 = 70,0068 мм 4. Найбільший розмір контр-калібру К-ПР: До-ПР = Dmax - z 1 + Hp / 2 (67) К-ПР = 70,0065 - 0,0004 + 0,0002 / 2 = 70,0062 мм 5. Найбільший розмір контр-калібру К-НЕ: К-НЕ = Dmin - z 1 + Hp / 2 (68) К-НЕ = 69,9935 + 0,0002 / 2 = 69,9936 мм 6. Найбільший розмір контр-калібру К-І: К-І = Dmax + Y 1 + Hp / 2 (69) К-І = 70,0065 + 0,0003 + 0,0002 / 2 = 70,0069 мм 4. Організація виробництва на ділянці Розрахунки в розділі виробляємо за методикою [25] 4.1 Розрахунок кількості устаткування і його завантаження Визначення такту випуску t = 60 · ФДО / N (70) де, N - річна програма випуску ФДО - дійсний фонд часу роботи обладнання t = 60.2064 / 4500 = 27,5 Приймаються t = 28 Розрахунок кількості обладнання Si, необхідного для виконання конкретної операції Si = Тшк / t (71) де, Тшк - штучно-калькуляционное час Si 015 = 1,42 / 28 = 0,05 Si 025 = 2,03 / 28 = 0,07 Si 035 = 2,93 / 28 = 0,1 Si 045 = 19,3 / 28 = 0,67 Si 050 = 9,78 / 28 = 0,35 Si 055 = 1,3 / 28 = 0,05 Si 060 = 9,65 / 28 = 0,34 Si 070 = 2,01 / 28 = 0,07 Si 075 = 2,15 / 28 = 0,08 Si 085 = 1,83 / 28 = 0,06 Si 105 = 2,22 / 28 = 0,08 Si 115 = 4,4 / 28 = 0,16 Тоді розрахунковий коефіцієнт завантаження кожного верстата Кз i визначається за формулою: Кз i = Тшк / t · Si (72) Кз i 015 = 1,42 / 28.1 = 0,05 Кз i 025 = 2,03 / 28.1 = 0,07 Кз i 035 = 2,93 / 28.1 = 0,1 Кз i 045 = 19,3 / 28.1 = 0,67 Кз i 050 = 9,78 / 28.1 = 0,35 Кз i 055 = 1,3 / 28.1 = 0,05 Кз i 060 = 9,65 / 28.1 = 0,34 Кз i 070 = 2,01 / 28.1 = 0,07 Кз i 075 = 2,15 / 28.1 = 0,08 Кз i 085 = 1,83 / 28.1 = 0,06 Кз i 105 = 2,22 / 28.1 = 0,08 Кз i 115 = 4,4 / 28.1 = 0,16 4.2 Організація переміщення обладнання, заготовок і деталей, прибирання стружки У цеху встановлені токарні, свердлильні, фрезерні верстати, верстати напівавтомати, а так само верстати з числовим програмним управлінням. Верстати з числовим програмним управлінням здатні тривало, без переналагодження, автоматично виконувати запрограмовані операції. Заготівлю невеликої маси встановлюють в ручну, без використання засобів автоматизації, для установки важких деталей використовують підйомні засоби, такі як поворотні крани, кран-балки. Для складування заготовок і готових деталей, а так само пристосувань використовуються проміжні склади на території цеху. Заготівлі в початковій стадії надходять на склади, далі по мірі необхідності надходять на проміжні склади технологічних ліній. В якості тари використовують металеві ящики. Навантаження й розвантаження тари здійснюється за допомогою навантажувачів, мостових кранів кран-балок, вантажопідйомне обладнання встановлюється на верстатах, де відбувається обробка важких заготовок. Транспортування здійснюється електрокарами, рейковими візками з електроприводом. Подача змащувально-охолоджувальної рідини в зону різання проводиться від централізованих систем. Значні перешкоди нормальній роботі створює стружка. Для видалення стружки передбачений ряд пристроїв і транспортних систем. Для визначення методу видалення стружки визначаємо кількість стружки утворюється на годину: q = (Q з-Q д) · N · Кз / ФДО (73) q = (1,8-1) · 4500.0, 85/2064 = 1,48 кг / год Керуючись таблицями був обраний лінійний конвеєр скребкового типу Система прибирання стружки М - механізована з використанням ручної праці, засобів малої механізації і колісного транспорту доставляє стружку в контейнерах у відділення з переробки. 4.3 Розробка плану ділянки і організація робочих місць Графічним документом, що визначає розміщення основного і допоміжного обладнання на ділянці, є технологічна планування, яка представляє собою виконань в масштабі 1:100 план розташування обладнання виробничо-транспортної системи, місць складування мірних заготовок і деталей, приміщень, проїздів. При проектуванні ділянки механічної обробки слід забезпечити найкоротші шляхи технологічних потоків від отримання заготовки до готової деталі. При розробці ділянки повинна забезпечуватися ув'язка планування з технологічним процесом обробки деталей і встановлення мінімально допустимих відстані між верстатами, а так само між верстатами та елементами будівлі, відповідно до затверджених норм технологічного проектування. Планування ділянки виконується з точними габаритами обладнання з показом рухомих і виступаючих частин верстатів, що відкриваються дверцят і так далі. На плануванні ділянки змальовується все обладнання та пристрої, пов'язані з дільниці, а саме: місце робітника біля верстата під час роботи; виробнича тара, контрольний стіл, місце майстра; випробувальний стенд, кран підвісний; стружко-прибиральні конвеєри; відстані між верстатами; відстані від верстатів до колон; крок колон, ширина прольотів, ширина і довжина ділянки. У будівельній частині по плануванню ділянки зображуються колони з осями. На плануванні вказуються умовні позначення технічних вузлів (відводу) енергії всіх видів, що змазує рідини. 5. Охорона праці та навколишнього середовища 5.1 Шкідливі та небезпечні виробничі фактори технологічних процесів До небезпечних і шкідливих виробничих факторів технологічного процесу відносять: - Підвищена запиленість або загазованість повітря робочої зони; - Підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини; - Пересуваються деталі, заготовки; - Токсичний вплив на організм людини мастильно-охолоджувальної рідини; - Недостатня освітленість робочої зони; - Рухомі і обертові частини технологічного обладнання та вантажопідйомних механізмів; - Гострі кромки на поверхні заготовок, інструменту. 5.2 Виробнича санітарія ділянки Освітлення ділянки поєднане, тому що включає в себе природне освітлення, і штучне освітлення. Природне освітлення - світло, що проникає через отвори в стіні. Штучне освітлення є комбінованим - складається із загального та місцевого освітлення. Загальне освітлення забезпечується штучними джерелами світла, розташованими по всій ділянці. Потреба в загальному штучному освітленні виникає в результаті недостатньої освітленості в ранній і пізній час робочого дня, особливо у зимовий період року, і обумовлено необхідністю безпечного пересування по ділянці. Місцевий штучне освітлення необхідно для безпечної роботи, і встановлюється на самому робочому місці, реалізуючи тим самим достатню освітленість робочої зони. Таблиця 24 - Нормовані показники освітлення загальнопромислових приміщень і споруд Обладнання | Робоча поверхню | Розряд зорових робіт | Освітленість при комбінованому освітленні |
|
|
| всього | від загального | Фрезерне |
Г - зона обробки | II в | 2000 | 200 | Шліфоване |
| I г | 1500 | 200 | Свердлильні |
| I I р | 1000 | 200 | Токарне |
| II р | 1000 | 200 |
Мікроклімат на ділянці регулюється системами вентиляції та опалення. При цьому забезпечуються наступні величини показників мікроклімату: - В теплий період року, температура повітря 23 + 2 С, вологість близько 30-40%, швидкість руху повітря 0,4-0,5 м / с; - В холодний період року, температура повітря 17 + 2 С, швидкість повітря 0,2-0,3 м / с, вологість близько 45%; Джерелом шуму і вібрації на ділянці є вентилятори, дроселі, перетворювачі напруги, транспортне та технологічне обладнання. Заходи захисту від шуму на ділянці відсутні, тому що шум і вібрація не перевищують гранично-допустимий рівень для роботи вимагає зосередженості і постійного спостереження за технологічним процесом. Система вентиляції застосовується як природна, повітрообмін здійснюється за рахунок щільності повітря всередині приміщення і зовні, так і механічна, повітрообмін здійснюється за допомогою вентиляторів. Застосовується система парового опалення, опалювальний сезон здійснюється в холодний період року. 5.3 Вимоги до приміщення дільниці Ділянка має наступні обладнання: плоскошліфувальні верстати, вертикально-фрезерні верстати, токарно-гвинторізні, вертикально-свердлильні, багатоцільовий верстат - обробний центр. Сумарна енергоємність ділянки 52 кВт. Технологічне обладнання розміщене по ходу технологічного процесу. Відстань між одиницями обладнання відповідають вимогам, викладеним у ГОСТ 12.2061-81. Стіни зроблені з цегли, підлога залізобетонний. Висота приміщення становить 10,5 метрів. Санітарно-побутові приміщення дільниці розташовані поза небезпечних зон. Виробниче приміщення відповідає вимогам будівельних норм і правил СНиП 2.09.02-85 "Виробничі будівлі». У ньому повинен підтримуватися проектний температурно-вологий режим. Не допускається утворення конденсату на внутрішній поверхні огороджень. Прибирання приміщень в залежності від характеру забруднення проводиться вологим способом або пилососом. Застосування легкозаймистих рідин для прибирання і чищення приміщень не допускається. Стіни і стелі не облицьовуються плиткою, покриваються олійною фарбою, що допускає вакуумну і вологе прибирання. Виробничі приміщення для зберігання сировини і готової продукції піддаються періодичній дезінсекції та дератизації. У приміщенні немає шкідливих інфрачервоних і ультрафіолетових випромінювань. 5.4 Спеціальні вимоги безпеки до технологічного устаткування У верстатів з електромагнітними плитами тобто блокуючі пристрої, що забезпечують автоматичне відведення шліфувального круга від виробу та вимкнення переміщення столу в разі припинення або падіння нижче гранично-допустимого значення електричної напруги. На шліфувальному обладнанні передбачені: - Пристрій, для захисту робітника від аерозолів, що утворюються при використанні мастильно-охолоджувальної рідини; - Пристрій, для захисту робітника від абразивного, металевої та неметалевої пилу, частинок абразивного матеріалу утворюються в процесі виправлення, шліфувальної заточування; У вертикально-фрезерних і вертикально-свердлильних верстатах, висотою не більше 2,5 метрів, задній кінець шпинделя разом з виступаючим кінцем гвинта для закріплення інструменту, а також виступає з підтримки кінець фрезерної оправки, захищаються швидкознімними кожухами. 5.5 Спеціальні вимоги до верстатним пристосуванням Зовнішні елементи конструкцій пристосувань не мають гострих кутів, крайок і інших поверхонь з нерівностями, що представляють джерело небезпеки. Елементи пристосування не перешкоджають роботі верстата, не обмежують доступ до органів управління, не створюють небезпеку роботи верстатника. Маса пристосування кантуемого вручну не перевищує 16 кілограм. У пристосування з пневматичним затиском, для виключення можливості зачеплення рук, зазор між притиском і заготівлею не перевищує 5 міліметрів. Конструкція пристосування забезпечує вільний вихід стружки, сток мастильно-охолоджувальної рідини. З'єднання з конічною різьбою в пневмопривода мають експлуатаційний запас на затягування не менше 1,5 витків. Конструкція пристосування забезпечує надійне кріплення оброблюваних заготовок з феромагнітних матеріалів, при максимальному зусиллі різання. 5.6 Спеціальні вимоги при експлуатації технологічного обладнання Завжди на робочому місці біля верстата вивішується добре читається виписка з інструкції з охорони праці. Органи ручного управління обладнанням виконується і розташовується так, щоб користуватися ними було зручно. Забороняється: - Робота на несправних верстатах і обладнанні, а також на верстатах з несправними або незакріпленими огорожами; - Виконання ремонту обладнання та заміна робочих органів без відключення електроприводу з видимим розривом електричного ланцюга; Металеві частини обладнання, які в результаті несправності можуть виявитися під напругою і до яких можливо дотик людини, заземлені. Оброблювані деталі й пристосування, особливо дотичні базові та кріпильні поверхні, перед установкою на верстат чистять від стружки і олії для забезпечення правильності встановлення та міцності кріплення. Верстати обладнані стружкосборнікамі з відповідними ємностями, а також захисними пристроями, які захищають робітників і людей, що знаходяться поблизу верстата від відлітають стружки та мастильно-охолоджувальної рідини. 5.7 Пожежна безпека За пожежо-та вибухонебезпечності ділянка відноситься до категорії Д, так як на цій ділянці виробництво пов'язане з обробкою негорючих матеріалів у холодному стані. На території ділянки немає пожежо-і вибухонебезпечних зон. Стіни зведені з цегли, тому будівля є вогнестійким. Основні причини виникнення пожежі: - Несправна електропроводка (КЗ в мережі); - Несправне електрообладнання; - Необережне поводження персоналу з гарячими речовинами; У разі виникнення пожежі керівник підрозділу або підприємства зобов'язаний застосовувати заходи щодо локалізації осередку спалаху наявними засобами пожежогасіння та організувати евакуацію людей за заздалегідь складеним планом. Ступінь вогнестійкості II. Основними засобами пожежогасіння в приміщенні дільниці є пінні та порошкові вогнегасники - 7 (ОХП-10); ящики з піском - 2 штуки; 4 пожежних крана, місця, розташування яких вказані спеціальними знаками. Протипожежний водопровід об'єднаний з виробничими системами водопостачання і має довжину рукава 20 метрів. Кожні 6 місяців проводитися перевірка пожежних кранів. Важливу роль для швидкої локалізації вогнища спалаху має застосування протипожежної сигналізації. Основним елементом сигналізації є пожежний сповіщувач. По виду контрольованого параметра вони діляться на димові, теплові, колірні і комбіновані. Крім цього в цеху є ручні пожароізвещателі - 5 штук. Маршрут евакуації людей складений таким чином, що є коротким для виходу з будівлі. Є два евакуаційних виходи розташованих розосереджено, шириною 0,8 і 3 метри; відкриваються назовні, не мають порогів і зроблені з негорючого матеріалу. У кожному цеху повинен бути спеціально обладнаний щит з протипожежним інвентарем. 5.8 Охорона навколишнього середовища Для чищення виробничих стічних вод застосовується електричний (фізичний) метод. При цьому способі електричний струм пропускають через промислові стоки, що призводить до випадання більшості забруднюючих речовин в осад. За допомогою цього методу можна досягти дуже високого ступеня стоків. Для утилізації твердих виробничих відходів на території заводу і в будівлях цехів, є спеціальні майданчики та приміщення. Там вони зберігаються, а потім вивозяться для утилізації на підприємства з переробки вторинної сировини. Для очищення повітря на підприємстві використовуються фільтри, для газоочистки і пиловловлювання, щоб зменшити або запобігти величину викиду. Важливу роль для очищення повітря мають зелені насадження на території підприємства та прилеглої території. 6. Стандартизація та уніфікація в проекті Стандартизація - встановлення і застосування правил з метою упорядкування правил з метою упорядкування діяльності у певній галузі на користь та за участю всіх зацікавлених сторін, зокрема для досягнення загальної оптимальної економії при дотриманні умов експлуатації і вимог безпеки. Стандартизація грунтується на об'єднаних досягненнях науки, техніки і передового досвіду. Вона визначає основу не тільки сьогодення, а й майбутнього розвитку і повинна здійснюватися безперервно. Це визначення показує багатогранність і науково-технічну значимість стандартизації. З нього випливає, що стандартизація спрямована на розробку таких обов'язкових правил, норм і вимог, які покликані забезпечити оптимальну якість продукції, підвищення продуктивності праці, економне витрачання матеріалів, енергії, робочого часу і гарантувати безпеку умов праці. Стандартизація є творчим процесом, який грунтується на останніх досягненнях науки, техніки і практики та сприяє подальшому прогресу. Стандартизація передбачає встановлення одиниць фізичних величин, термінів і позначень, вимог до продукції та виробничих процесів, а також вимог, що забезпечують безпеку людей і збереження матеріальних цінностей. Стандарт - нормативно-технічний документ по стандартизації, що встановлює комплекс норм, правил, вимог до об'єкта стандартизації і затверджений компетентним органом. Стандарт розробляється на основі досягнень науки, техніки, передового досвіду і повинен передбачати рішення, оптимальні для суспільства. Стандарт може бути розроблений як на матеріальні предмети (на болти, гайки і т.п.), так і на норми, правила, вимоги до об'єктів організаційно-методичного і загальнотехнічного характеру (на креслярський шрифт, форму специфікації на кресленнях та ін.) В даний час діють міжнародні стандарти ІСО, значення яких як нормативно-технічних документів міжнародного застосування розширюється. Ці стандарти сприяють підвищенню якості і конкурентної здатності білоруських товарів, прискорюють процес впровадження нової техніки. Технічні умови - нормативно-технічний документ, що встановлює комплекс вимог до конкретних типів, марок і артикулами продукції. Параметр - чисельна характеристика основних розмірів (крок різьби), режимів для стану продукції (потужність двигунів), технологічних процесів (обробка типових деталей різанням). Уніфікація - найбільш поширений і ефективний метод стандартизації. Результати уніфікації не обов'язково оформляються у вигляді стандарту. Але стандартизація виробів і їх елементів обов'язково грунтується на уніфікації. Уніфікація - форма стандартизації, яка полягає в тому, що дві або кілька специфікацій об'єднуються в одну таким чином, щоб отримані вироби були взаємозамінними при використанні. Основними цілями уніфікації, згідно з ГОСТ 23945 0-80, є: - Прискорення темпів науково-технічного прогресу за рахунок скорочення термінів розробки, підготовки виробництва, виготовлення, проведення технічного обслуговування та ремонту виробів; - Створення умов на стадіях проектування і виробництва, для забезпечення високої якості виробів і взаємозамінності їх складових елементів; - Зниження витрат на проектування і виготовлення виробів; - Забезпечення вимог оборони країни. Основними напрямками уніфікації є: - Розробка уніфікованих складових елементів для застосування в знову створюваних або модернізованих виробах; - Розробка конструктивно-уніфікованих рядів виробів; - Обмеження за доцільне мінімумом номенклатури дозволених до застосування виробів та матеріалів. Об'єктами уніфікації можуть бути вироби масового, серійного та індивідуального виробництва, в тому числі: - Деталі - якщо вони взаємозамінні і, як правило, мають аналогічне призначення; - Агрегати (вузли), складальні одиниці і модулі (ДПС)-якщо вони виконують близькі за характером функції при незначно відрізняються робочих параметрах, габаритних розмірах і експлуатаційних показниках; - Машини - якщо вони складаються з порівняно невеликого числа агрегатів і вузлів однакового призначення і виконують близькі за характером операції або процеси. 7. Економічний розділ 7.1 Визначення потрібної кількості обладнання та коефіцієнта його завантаження Оптимальний розмір партії деталей: n опт = N г · t / Ф (70) де, t - необхідний запас деталей в днях Ф - число робочих днів у році N р - річна програма випуску n опт = 4500 · 11/258 = 191 Річний ефективний фонд часу роботи обладнання: F еф = (ДК-ДВ-ДПР) · ПВМ - Тскр) · S · (1 - α/100) (71) де, ДК - кількість календарних днів у році ДВ - кількість вихідних днів на рік ДПР - кількість святкових днів у році ПВМ - тривалість зміни в годинах Тскр - скорочення тривалості зміни у передсвяткові дні, S - кількість змін роботи обладнання протягом доби α - втрати часу на ремонт і регламентовані перерви. F еф = ((366-100-4) · 8 - 4) · 2 · (1 - 3 / 100) = 3996 год Таблиця 25 - зведена відомість обладнання Найменування обладнання | Модель | Кол. стан,
шт
| Сумарна потужність, кВт | На один верстат, руб | Повна вар- мість, руб
| Вар- тість всіх верстатів, руб |
| Габаритні розміри |
| На один верстат | Всіх стан -Ков | Ціна | Монтаж 15% від ціни |
|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | Токарно- гвинторізний верстат | 1П365 2, 525 х1, 875 | 1 | 10 | 10 | 2734982 | 410247 | 3145229 | 3145229 | Токарний верстат з ЧПК | 16К20Ф3С5 3,36 х1, 710 | 2 | 10 | 20 | 8966174 | 1344926 | 10311100 | 20622200 | Фрезерний з ЧПУ | 6Р13РФ3 2,8 х2, 7 | 1 | 7 | 7 | 5039983 | 788997 | 5795980 | 5795980 |
Радіально свердлильний верстат | 2М55 2,3 х1, 46 | 3 | 7,5 | 22,5 | 2589554 | 388433 | 2977987 | 2977987 | Внутрішньо- шліфувальний верстат | Sip 500 2,81 х1, 64 | 1 | 5,5 |
| 5,5 | 9226506 | 1384276 | 10610782 | 10610782 | Кругло- шліфувальний верстат | 3М 132 5,62 х2, 85 | 2 | 4 | 8 | 5963585 | 894538 | 6858123 | 13716246 | Координатно- шліфувальний верстат | 3289 5,7 х3, 4 | 1 | 7,5 | 7,5 | 6258349 | 938752 | 7197101 | 7197101 | Плоско- шліфувальний верстат | З-29 4,56 х2, 31 | 1 | 11 | 22 | 7824209 | 1173631 | 8997840 | 8997840 |
7. 2. Розрахунок площі ділянки вартості будівель Виробнича площа зайнята основними робочими місцями, проходами, проїздами і т. д. вона визначається за формулою: P пр = Σ P о + Рп · Спр (73) де, P о - питома площа на одиницю обладнання Рп - питома площа на проходи, проїзди і т. п., на одиницю устаткування Спр - кількість робочих місць Рп = 6 м ² Ро = b · l (74) де, b - ширина верстата l - довжина верстата Po 1 = 2,525 · 1,875 = 4,73 м ² Po 2 = 2 · (3,36 · 1,71) = 11,5 м ² Po 3 = 2,8 · 2,7 = 7,56 м ² Po 4 = 3 · (2,3 · 1,46) = 10,074 м ² Po 5 = 2,8 · 1,64 = 4,59 м ² Po 6 = 2 · (5,62 · 2,85) = 32,04 м ² Po 7 = 5,7 · 3,4 = 19,38 м ² Po 8 = 4,56 · 2,31 = 10,53 м ² Σ Poi = 4,73 +11,5 +7,56 +10,074 +4,59 +32,04 +19,38 +10,53 = 172,4 м ² Рпр = 172,4 + 6 · 12 = 172,4 м ² Для визначення вартості будівлі ділянки необхідно знайти об'єм будівлі: V зд = Рпр · h (75) де, h - висота будівлі h = 6 м V зд = 172,4 · 6 = 1034,45 м ³ Вартість будинку визначається за формулою: Сзд = V зд · Цзд (76) де, Вид - вартість 1м ² будівлі Цзд = 286950 крб ССД = 1034,45 · 286950 = 296 834 165 руб 7.3 Розрахунок витрат на основні матеріали Розрахунок ведеться на основі норм витрат матеріалу на одну деталь з урахуванням вартості зворотних відходів, ціни, транспортно-заготівельні витрати і програми: М = (Q м · Цм · Кт.з. - q о • Цо) · N г (77) де, Q м - норма витрат матеріалу на заготівлю, кг Цм - оптова ціна за один кг металу, крб Кт.з. - Коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат q о - маса зворотних витрат на деталь, кг Цо - ціна за 1 кг зворотних відходів, руб. Q м = 1,8 кг Цм = 1640 руб Кт.з = 1,05 q о = 0,8 кг Цо = 152,118 руб М = (1,8 · 1640 · 1,05 - 0,8 · 152,118) · 4500 = 13400575 руб 7.4 Розрахунок чисельності робітників на ділянці Розрахунок чисельності робітників на ділянці ведеться по кожній професії: Росне = Q / F еор · Спр · 60 (78) де, Q - трудомісткість річної програми в норма годинах F еор. - Ефективний річний фонд часу роботи одного робітника Спр - прийнята кількість верстатів. Трудомісткість річної програми випуску визначається за формулою: Qi = Тш.к · N г (79) Q 1 = 1,42 · 4500 = 6390 хв Q 2 = 2,03 · 4500 = 9135 хв Q 3 = 7,93 · 4500 = 13185 хв Q 4 = 19,3 · 4500 = 86850 хв Q 5 = 9,78 · 4500 = 44010 хв Q 6 = 1,3 · 4500 = 5850 хв Q 7 = 9,65 · 4500 = 43425 хв Q 8 = 2,01 · 4500 = 9045 хв Q 9 = 2,15 · 4500 = 9675 хв Q 10 = 1,83 · 4500 = 8235 хв Q 11 = 2,22 · 4500 = 9990 хв Q 12 = 4,4 · 4500 = 19800 хв Розрахунок основних робочих за формулою: Росн1 = 6390/3996 · 1.60 = 0,03 чол Росн2 = 9135/3996 · 1.60 = 0,04 чол Росн3 = 13185/3996 · 1.60 = 0,05 чол Росн4 = 86850/3996 · 1.60 = 0,36 чол Росн5 = 44010/3996 · 1.60 = 0,18 чол Росн6 = 5850/3996 · 1.60 = 0,02 чол Росн7 = 43425/3996 · 1.60 = 0,18 чол Росн8 = 9045/3996 · 1.60 = 0,04 чол Росн9 = 9675/3996 · 1.60 = 0,04 чол Росн10 = 8535/3996 · 1.60 = 0,03 чол Росн11 = 9990/3996 · 1.60 = 0,04 чол Росн12 = 19800/3996 · 1.60 = 0,08 чол Сума основних виробничих робітників зайнятих на виготовлення цієї деталі: Р = Σ Росне (80) P = 0,03 +0,04 +0,05 +0,36 +0,18 +0,02 +0,18 +0,04 +0,04 +0,03 +0,04 +0,08 = 1,09 чол. Розрахунок чисельності допоміжних робітників береться 15% від числа основних: РВС = 1,09 · 15/100 = 0,15 чол Розрахунок чисельності ІТП, службовців МОП: Рмастер = Росне + Рвс/25 (81) Рмастер = 1,09 +0,15 / 25 = 0,05 чол Рнорміровщік = Росне + Рвс/40 (82) Рнорміровщік = 0,15 +1,09 / 40 = 0,03 чол Ручетчік = Росне + Рвс/75 (83) Ручетчік = 0,15 +1,09 / 75 = 0,015 чол РМОП = (РОСНО + РВС + Рмастер + Рнорміровщік + Ручетчік) · 0,03 чол (84) РМОП = (0,15 +0,05 +1 +0,03 +0,015) · 0,03 = 0,04 чол 7.5 Розрахунок фонду заробітної плати та відрахувань до фонду соціального захисту населення за категоріями працюючих Тарифний фонд заробітної плати робітників сідлярів визначається: Фз.п = Рсд. · N рік (85) де, Рсд. - Розцінка на одну деталь відрядна розцінка за кожною операцією визначається за формулою: Рсд. = Чтс · Тш.к/60 (86) де, Чтс - годинна тарифна ставка, для відповідних розрядів робіт, руб. Результати розрахунків заносимо в таблицю: Таблиця 26 - Розрахунок розцінки на деталь № операції | Найменування операцій | Розряд робіт | Годинна тарифна ставка | Норма часу | Відрядна розцінка | 015 025 035 045 050 055 060 070 075 095 105 115 | Токарно-гвинторізний Токарна з ЧПУ Токарна з ЧПУ Фрезерна з ЧПУ Свердлильна Свердлильна Свердлильна Внутрішньошліфувальні Круглошліфувальні Круглошліфувальні Координатно-шліфувальна Плоскошліфувальна | 3 3 3 4 4 4 4 5 5 5 5 5 | 453,2 453,2 453,2 527,1 527,1 527,1 527,1 580,8 580,8 580,8 580,8 580,8 | 1,42 2,03 |
7,93 19,3 9,78 1,3 9,65 2,01 2,15 1,83 2,22 4,4 |