Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі опора задньої ресори

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Федеральне агентство з освіти

Камський державний автомеханічний технікум

Спеціальність "Технологія машинобудування"

Шифр: ПК 151001.7357.00.00.00. ПЗ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

До КУРСОВОМУ ПРОЕКТУ

з дисципліни: "Технологія машинобудування"

на тему: "Розробка технологічного процесу

механічної обробки деталі-Опора задньої ресори "

Виконав студент групи:

426Х Бурганов А.А.

Перевірив викладач:

Нухова М.Г.

2010

Зміст

Введення

1. Технологічна частина

1.1 Опис і технологічний аналіз деталі

1.2 Характеристика заданого типу деталі

1.3 Вибір виду заготовки

1.4 Розробка технологічного процес

1.5 Розрахунок припусків

1.6 Розрахунок режимів різання

1.7 Визначення норм часу

2. Конструкторська частина

2.1 Опис і розрахунок ріжучого інструменту

2.2 Опис і розрахунок вимірювального інструмента

3. Виробничі розрахунки

3.1 Розрахунок кількості обладнання

3.2 Розрахунок виробничих площ

4. Екологічно чисті технології

5. Стандартизація

Список літератури

Введення

Технологія машинобудування - наука, що вивчає і встановлює закономірності протікання процесів обробки і параметри, впливу на які найбільш ефективно позначається на інтенсифікації процесів і підвищення їх точності.

Предметом вивчення в технології машинобудування є виготовлення виробів заданої якості в установленому програмою випуску кількості при найменших витратах матеріалів, мінімальної собівартість і високої продуктивності праці.

Процес виготовлення машин або механізмів складається з комплексу робіт, необхідних для виробництва заготовок, їх обробки, складання з готових деталей складових частин (складальних одиниць) і, нарешті, складання з складальної одиниці і окремих деталей готових машин.

На сучасному етапі розвитку машинобудування важко зосередити всю сукупність розширюються знань у всіх галузях технології виробництва машин в рамках однієї спеціальності. Тому в машинобудуванні мають самостійне значення такі спеціальності, як технологія ливарного виробництва, технологія кування та штампування, технологія зварювання і т.п.

В умовах масового і крупно серійного виробництва повинні застосовуватися заготівлі економічних форм в наближенням до форм готової деталі і прокат спеціальних профілів, що значно знизить трудомісткість обробки на металорізальних верстатах.

1. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Опис і технологічний аналіз деталі

Робочий стіл встановлений на спеціальні підшипники кочення і несе всі силові навантаження в процесі роботи вібростенді. Напрямні механізму подач розвантажені.

Робочий стіл має вбудовані, плаваючі, самоустановлювальні, термооброблені опори, що дозволяє столу самовстановлюється в процесі роботи та забезпечувати рівномірність навантаження на підшипники.

Простота конструкції. Самий складний вузол - пневмоцилиндр. Відсутність швидкозношуваних деталей та вузлів.

Матеріал деталі і його властивості

Таблиця 1 Хімічний склад деталі

З

Si

Mn

S

Р

З n

Ni

0,37-0,45

0,17-0,37

0,50-0,80

0,040

0,035

0,25

0,25

Таблиця 2 Механічний склад деталі

Межа текучості, кгс / мм 2.

Тимчасовий опір розриву, кгс / мм 2

Відносне подовження σ 5,%

Відносне звуження ψ,%

Ударна в'язкість d n, кгсм / м 2

Не менше 32

Не менше 54

20

45

7

Технічні умови:

  1. Допускається наплавлення шару поз.2 електродом Озі-З-З.О-О ГОСТ 9466-75

  2. Незазначені товщини ребер 12мм

  3. Незазначені ливарні радіуси 2мм

  4. Незазначені ливарні ухили не більше 2

  5. Незазначені граничні відхилення розмірів по ОН025202-66

  6. Покриття виливки по ОСТ 37002.0618-80

Технічний аналіз деталі

На підстав вихідної інформації (креслення деталі, креслення заготівлі, програма випуску типу виробництва) я вніс висновок про доцільність застосування штампування.

У процесі базування використовують принцип базування суміщення баз, тобто технологічна база можуть поєднувати вимірювальний і конструкційний принцип сталості баз.

В якості кількісного показника технологічності деталі, може бути використання матеріалів у відсотку йде в стружку, цей показник визначається за формулою:

До їм = М д / М з; (1) [12, стор 72]

де М д - маса деталі;

М з - маса заготовки.

До їм = 12,5 / 15 = 0,8;

До їм = 80%

Значить менше 20% іде в стружку.

1.2 Характеристика заданого типу виробництва

Масова виробництво характеризується виготовленням окремих видів виробництва у вузькій номенклатурі виробів на вузькоспеціалізованих робочих місцях протягом тривалого часу.

Механізація і автоматизація дозволяє значно знизити частку ручної праці.

Для даного виробництва характерні: незмінна номенклатура виробів, що виготовляються, спеціалізація робочих місць, що не вимагає високої кваліфікації робітників верстатників, застосування спеціального обладнання в нашому випадку токарного верстата. Цей тип виробництва економічний доцільно. У нашому випадку 45000 деталей на рік, наявність стійкого попиту на продукцію.

1.3 Вибір виду заготовки

Оскільки за проектом вибрано масове виробництво прагне, щоб заготовка була точною і за формою і за розміром була близька до форми і розмірам готової деталі. Намічаємо вид заготовки - поковка. Метод отримання заготовки - штампування. Даний метод отримання заготовки найбільш ефективний і вигідний.

Провели порівняння двох варіантів отримання заготовок: заготівлю отриману методом штампування і заготівлю отриману після прокату.

Якщо заготовка виготовляється з прокату, то витрати на її отримання можна визначити за формулою:

S заг I = Q * S - (Q - a) * (S відхо / 1000), (2) [4 стор. 180];

де Q - маса заготовки (Q = 17 кг.);

q - маса деталі;

S - ціна одного кілограма матеріалу заготовки (S = 15руб.);

S відхо - ціна однієї тонни відходів (S відхо = 1200руб.).

При виготовленні заготовки методом штампування: витрати на отримання заготовки можна визначити за формулою:

S заг II = ((Ci / 1000) * Q * K m * K c * K b * К м * К п) - (Q - q) (S відхо / 1000), (3);

де Ci - базова вартість 1 тонни заготовки, Ci = 15000 руб.;

K m - Коефіцієнт залежить від класу точності, K m = 1,0;

K c - Коефіцієнт залежить від групи складності, K c = 0,87;

K b - коефіцієнт залежить від маси заготовки, K b = 0,8;

К м - коефіцієнт залежить від марки матеріалу, К м = 1,0;

До п - коефіцієнт залежить від обсягу виробництва, К п = 3.

Економічна ефективність визначається за формулою:

Е ф = S 1 - S 2; (4) [4 стор 194];

Економічна ефективність на випуск програми визначається за формулою:

Е ф = (S 1 - S 2) * N; (5) [4 стор 194];

де N - річний випуск деталей, N = 45000 шт.

Рішення:

S заг I = 17 * 15 - (17-13) * (1200/1000) = 255 - 4 * 1,2 = 1204,8 руб.

S заг II ((15000 / 1000) * 17 * 1 * 0,87 * 0,8 * 1,18 * 3,5) - (17 - 13) * (1200 / 1000) = 616,76 руб.

Е ф = S заг I - S заг II = 1204,8 * 527,64 = 677 руб.

Е ф (S заг I - S заг II) * N = 1204,8 * 45000 = 30472200 руб.

  1. Вид заготовки - штампування;

  2. У курсовому проекті я вибрав спосіб отримання заготовки - гаряче штампування, тому що економічні витрати менше на гарячу штампування, ніж на прокат.

1.4 Розробка технологічного процесу

Технологічний процес - це частина виробничого процесу містить цілеспрямовані дії по зміні стану предмета праці.

Я розробляю технологічний процес механічної обробки деталі за призначенням робочої технологічної документації.

Встановлення послідовності виконання операції технологічного процесу.

Встановлення послідовності виконання операцій технологічного процесу.

Послідовність виконання операції наведена в таблиці 3.

Таблиця 3 послідовність і зміст операції технологічного процесу

операції Найменування

позиції Переходи

інструменту

Зміст операцій

005 Фрезерна

I

II

1

Встановити деталь

Фрезеруем поверхню

010 Протяжна

I

II

2

Встановити деталь

Протягуємо поверхню

015 Свердлильна

I

II

3

Встановити деталь

Свердлимо отвори

Вибір технологічних обладнань

Вибране технологічне обладнання представлено в таблиці 4.

Таблиця 4 вибір технологічного обладнання

операції

Найменування

Технологічні обладнання

030Фрезерний

Карусельно-фрезерний верстат 6М23С13Н317

035Протяжний

Горизонтально протяжної МП2-712

040Сверлільний

Спеціальний агрегатно-свердлильний АМЕ11518

Вибір технологічної оснастки

Обрана технологічне оснащення представлено в таблиці 5.

Таблиця 5 технологічне оснащення

операції Назва

Технологічна оснастка

030 Фрезерна

Оправлення

035 Протяжною

Плита

040 Свердлильний

Оправлення

Вибір різального інструменту

Обраний ріжучий інструмент представлений в таблиці 6.

Таблиця 6 ріжучий інструмент

операції

Найменування

Ріжучий інструмент

030 Фрезерний

Фреза торцева

035 Протяжною

040 Свердлильний

Протяжка

Свердло

Вибір вимірювального інструмента

Обраний вимірювальний інструмент представлений в таблиці 7.

Таблиця 7 вимірювальний інструмент.

операції

Найменування

Вимірювальний інструмент

030 Фрезерний

Ш Ц-I -200-0,1

035 Протяжною

040 Свердлильна

Ш Ц-I-200.01

Пробка

1.5 Розрахунок припусків

Розрахунок припусків і міжопераційних розмірів заготовки аналітичним методом

Визначити операційні припуски і операційні розміри з допусками на механічну обробку поверхні Ø мм.

Вихідні дані:



d = мм, l = 35мм, L = 170мм.



Матеріал - сталь 35Л ГОСТ 1050-74 масою 15кг.

Заповнюємо розрахункову таблицю записуємо в неї технологічні дані, маршрут обробки заданої поверхні, починаючи від заготівлі.



Таблиця 8 розрахунок припусків та граничних розмірів на обробку отвори d = мм.

Технологічні переходи обработрі поверхні d = 18 +0,029 +0,048 мм

Елементи припуску, мкм

Рсчет-ний при-пуск 2Z min, мм

Розрахунковий розмір

d p, мм

Допуск ITd,

мм

Граничний розмір, мм

Граничні значення припуску, мм


Rz

h




D min

D max

2Z min

2Z max

Заготівля

200

250

781

-

23,028

2,8

22,7

23,028

-

-

Черновое расстачіваніе

250

240

46,86

2 * 1249

22

0,33

21,67

22

1,03

1,08

Чистове расстачіваніе

40

40

1,8

2 * 491,8

19,5

0,28

16,7

19,5

2,5

4,97


Разом

3,53

6,05

Знаходимо нормативні значення Rz і h заносимо їх в розрахункову таблицю

Для заготівлі Rz = 200мкм, h = 250мкм;

Для чорнового точіння Rz = 250мкм, h = 240мкм;

Для чистового обточування Rz = 40мкм, h = 40мкм;

Знаходимо просторові геометричне відхилення обробленої поверхні.

При виконанні чорнового розточування просторові відхилення будуть рівні просторовим відхилень заготовки

D 1 = D заг (6) [4, стор 64]

D заг = , (7) [4, стор 64]

де Δ см = 0,3 мм.

D ц = 0,25 км;



де ITd - допуск на розмір поверхні, по якій здійснюється базування при зацентровке.

Маса заготівлі 15кг.

Фігура в яку вписується поковка, є циліндр з розмірами:



діаметр 85 * 1,05 = 89,25 мм = 0,08925 мкм;

довжина 170 * 1,05 = 178,5 мм = 0,1785 мкм.



Масу фігури визначимо за формулою:



G ф = * 7,8 * (8) [4, стор 64]

G ф =

Таким чином



С1 (ГОСТ 7505-89)



Визначимо допуск на розмір заготовки ITd = 2,8 мм = 2800

Підставивши значення у формулу отримаємо:



D ц = 0,25 = 0,725 мкм. (9) [4, стор 64]



Для визначення величини викривлення скористаємося даними:



Δ до = 0,20

L = 10 + мм

Δ кор = 0,20 * 42,5 = 8,5 мкм.



Величина зміщення по поверхні рознімання штампа



Δ см = 0,20 мм = 200мкм.

Δ заг =



Залишкові просторові відхилення після механічної обробки визначаємо за формулою і даними.

Для чорнового расстачіванія К у = 0,06, тоді



D черн = К у D заг = 0,06 * 781 = 46,86 мкм;



Для чистового расстачіваніяК у = 0,04, тоді



D чистий = К у D черн = 0,04 * 46,86 = 1,8 мкм;



Мінімальний припуск під чорнове розточування



2 Z min 1 = 2 (200 + 250 + ) = 2 * 1249мкм;



Мінімальний припуск під чистове розточування



2 Z min 2 = 2 (250 + 240 + ) = 2 * 491,8 мкм;



Графа "Розрахунковий розмір" D p мм.



d р 3 = 23,028 мм;

dp 2 = 23,028 - 2 * 0,4918 = 22мм;

dp 1 = 22 - 2 * 1,249 = 19,5 мм;



Допуск на розмір заготовки ITd = 2,8 мм

Точність поверхні при обробці зовнішньої циліндричної поверхні. Черновое розточування (12 квалітет) ITd 1 = 330мкм = 0,33 мм;

Чистове розточування (10 квалітет) ITd 2 = 280мкм = 0,28 мм;

Визначимо найменші граничні розміри за всіма технічними переходах.



D max 3 = 23.028 мм;

D max 2 = 22 мм;

D max 1 = 19.5мм;



Найбільші граничні розміри визначаємо шляхом додавання допуску до округленому найменшому граничного розміру.



D min 3 = 23.028 -0.28 = 22.7мм;

D min 2 = 22 - 0,33 = 21.67мм;

D 1 = 19.5 - 2.8 = 16.7мм;



Визначимо граничні значення припусків 2 як різниця найбільших граничних розмірів і 2 як різниця найменших граничних розмірів попередніх і виконуваних переходів.



2 = 22.7-21.67 = 1.08мм, 2 = 23.028-22 = 1.02мм;

2 = 21.67-16.7 = 4.97мм, 2 = 22-19,5 = 2,5 мм;



Визначимо загальні припуски 2 і 2 , Підсумовуючи проміжні.



2 = 1,03 +4,97 = 6мм;

2 = 1,02 +2,5 = 3,52 мм.



Перевіряємо правильність зроблених розрахунків за формулами:



2 - 2 = ITd i -1 - ITd i; (10) [4, стор 64]

2 - 2 = ITd заг - ITd дет. (11) [8, стор 65]



Чистове розточування 1,08-1,03 = 0,33-0,28 = 0,05

Черновое гостріння 4,97-2,5 = 2,8-0,33 = 2,47



1.6 Розрахунок режимів різання



Розрахунок режимів різання і машинного часу на операцію фрезерна 030

Призначаємо:

  1. Глибина різання: t = 2мм.

Визначаємо:

  1. Подача: s = 0,12 мм / об

  2. Швидкість різання:

υ = * K υ, (12) [10, стор 85];

З υ - коефіцієнт швидкості різання (332);

х - показник ступеня (0,1);

у - показник ступеня (0,4);

m - показник ступеня (0,2);

u - (0.2)

p - (0)

Т - 200;

Z - 4

D -200

До υ = К м υ * До п υ * До u υ, (13) [10, стор 85],

К м υ = К r * , (14) [10, стор 85],

До r = 1,0 (табл. 2);

n υ = 1 (табл. 2);

До п υ = 0.8 (табл. 6);

До u υ = 1,0 (табл. 31);

К м υ = 1,0 * ( ) 1 = 1,5;

До υ = 1,5 * 0.8 * 1 = 1,2;

υ =

м / хв.



  1. Частота обертання інструменту

n = , (15) [4, стр276]

n =

  1. Сила різання:

P z = (16) [10, стор 85],

З р = 82.5;

t - глибина різання (2мм);

х - показник ступеня (0.95);

у - показник ступеня (0,75);

w - показник ступеня (0)

У-1300

D -200

q-показник ступеня (1,1)

До мр = ( ) N, (18) [10, стор 85],

До мр = ( ) 0,75 = 0,73



n - показник ступеня (0,35);

6. Потужність різання:



N = , (19) [10, стор 85]; N = =



7. Розрахунок основного часу:



Т о = (20) [4, стр277];

T o =

Розрахунок режимів різання і машинного часу на операцію

Свердління 040

Операція: Сверлільная040.

1Скорость різання



(21) [4, стр280];



де = 7 ;

s = подача (0,25);

q-показник ступеня (0,40);

Т = 50;

D = 20.5

y - показник ступеня (0,70);

d - діаметр (18,7).

N =

  1. Частота обертання інструменту:

n = (2 2) [4, стр280];

n = об / хв,

  1. Розрахунок основного часу:

Т о = (23) [8, стор 111];



де П - припуск (0,15);



Т о = м / хв



1.7 Визначення норм часу



Визначення норм часу на фрезерну операцію 030

Розрахунок допоміжного часу:



Т у = t в вуст + t в пер + t у дод, (24) [8, стор 111];



де t в вуст - допоміжний час на установку і зміну деталі (0,37);

t в пер - допоміжний час пов'язаний з переходом (0,75);

t у дод - додатковий час (0,50).



Т у = 0,65 + 0,12 + 0,05 = 0,82 хв.



Розрахунок штучного часу:



Т ш = (Т о + Т в * До t в) [1 + (a абс + а отл) / 100], (25) [8, стор 111];

де К t в = 1,15;



Т о - основний час (0,04);



a абс = 4%;

а отл = 4%.

Т ш = (0,35 + 0,82) [1 + (4,5 +4) / 100] = 0,11 хв.



Розрахунок підготовчо-заключного часу:



Т пз = Т 1 + Т 2, (26) [8, стор 111];

Т пз = 10 +9 = 19мін.



Визначення норм часу на свердління операцію 035

1. Розрахунок штучного часу:



Т ш = (Т о + Т в * До t в) [1 + (a орг + а отл) / 100] + Т тих, (28) [8, стор.111];



де К t в - коефіцієнт при тривалої обробки;



До t в = 1,52;



Т о - основний час;



Т о = 0,0003 хв;

a орг = 4%;

а отл = 4%;



Т тих - час на технічне обслуговування робочого місця;



Т тих = 0,067 хв.

Т ш = (0,20 +1,62 * 1,86) [1 + (4 +4) / 100] = 0,28 хв.



2. Розрахунок допоміжного часу:



Т у = (t в вуст + t + T ), (29) [9, стор 263];

Т у = 0,37 +0.75 +0.50 = 1,62 хв.



3. Сумарне підготовчо-заключний час:



Т пз = 12 + 6 = 18мін,



де 12 хв - час на налагодження верстата;

6 хв - час на здачу і зміну інструменту.



2. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА



2.1 Опис і розрахунок ріжучого інструменту.



1. Діаметр розгортки приймаємо рівним діаметру оброблюваного отвору з урахуванням допуску за ГОСТ 12509-75. Для зенкера приймаємо D = мм

2. Визначаємо геометричні та конструктивні параметри робочої частини розгортки. Задній кут на задній поверхні леза 30 °, на калібрує 8 °. Передній кут γ = 30 (на фаське шириною f 0 = 0,8 1 мм). Кут нахилу гвинтової канавки ω = 60 °. Кут врізання пластини ω 1 = 60 °, профіль канавки приймаємо прямолінійним. Крок гвинтової канавки:



Н = π * D * ctg 60 °; (30) [8, стор 117];

H = 3,14 * 24,15 * 4,0943 = 310мм.



Головний кут в плані φ = 60 °. Кут в плані перехідною кромки φ 1 = 30 °. Зворотну конусность на довжині пластини з твердого сплаву приймаємо рівною 0,05 мм.

3. Конструктивні елементи розгортки приймаємо за довідковими даними або за ГОСТ 3231-71. L = 250мм Z = 4мм = 113мм

4. Твердий сплав пластини для обробки конструктивної стали приймаємо марки Т15К6, форму 2515 по ГОСТ 2209-82 або форму 21 по ГОСТ 25400-82.В якості припою призначаємо латунь Л68. Для корпусу зенкера приймаємо сталь 40Х за ГОСТ 4543-71

5. Виконуємо робочий креслення зенкера із зазначенням основних технічних вимог



2.2 Опис і розрахунок вимірювального інструмента



Таблиця 9 розрахунок калібру-скоби

Найменування

Позначення

  1. Система допусків

  2. Поле допуску, квалітет

  3. Номінальний розмір

  4. Верхнє відхилення

  5. Нижня відхилення

  6. Найбільший граничний розмір

  7. Найменший бокові розмір

  8. Допуск розміру

Система валу.

Н = 9

d = 23мм

es = +0, 28 мм

ei = 0 мм

d max = d + es = 23 +0, 2 8 = 23,28 мм

d min = D + ei = 23 +0 = 23мм

Td = es - ei = 0, 28-0 = 0,28 мм

  1. Відхилення середини поле допуску на виготовлення ПР скоба

  2. Допуск на виготовлення прохідний скоби

  3. Найбільший бокові розмір прохідний скоби

12. Найменший бокові розмір

Z 1 = 9мкм = 0,009 мм


H 1 = 4мкм = 0,004 мм


ПР max = d min + z 1 + H 1 / 2 = 23 +0,009 + +0,004 / 2 = 23,0110 мм


ПР min = d max + z 1-H 1 / 2 = 23 +0,009-0,004 / 2 = 23,0070 мм

13.Допустімий вихід размераізношенний проходнойразмер пробки на межу поля допуску

14.Наібольшій розмір виготовленої прохідний розмір пробки

15.Допуск на виготовлення НЕ

16.Наібольшій бокові розмір пробки НЕ

17.Наіменьшій приділ розмір пробки НЕ

у 1 = 0



Пр ізм = d min - y 1 = 23-0 = 23мм


H 1 = 9мкм = 0,009 мм

НЕ max = D max + H / 2 = 23.28 +0,002 = 23.2820мм

НЕ min = D max - H 1 / 2 = 23.28-0.002 = 23.2780мм

18.Обозначеніе виконавчого розміру

ПР = 23.011 мм

НЕ = 23.282 мм

3. ВИРОБНИЧІ РОЗРАХУНКИ

3.1 Розрахунок кількості обладнання

Загальну трудомісткість програм на кожну операцію технологічного процесу визначаємо за формулою:

Т = (31) [8, стор 117];

де N - річна програма випуску;

N = 45000 шт.;

t шт - норма часу.

  1. 005 - фрезерна

Т = н / год

  1. 010 - протяжна

Т = н / год

3. 015-свердлувальний

Т = н / год

Виконуємо розрахунок необхідної кількості обладнання на основі технологічного процесу. Виготовлення деталі і трудомісткість виконання кожної операції.

Розрахунок кількості обладнання визначається за формулою:

З р = (32) [8, стор 117];



де Т - трудомісткість на операцію;

F еф - ефективний фонд часу роботи операції;

F еф = 4015;

- Коефіцієнт складання норм;



= 1,25.



  1. 005 - фрезерна

З р = шт



  1. 010 - протяжна

З р = шт



  1. 015 - свердлильна

З = шт

C n = 1 - фрезерна;

C n = 1 - протяжна

З = 1 - свердлильна

Визначаємо коефіцієнт завантаження обладнання.

До з.о = (33) [8, стор 118],



1. 005 - фрезерна



До з.о =



2. 010 - протяжна



До з.о =



  1. 015 - свердлильна

До =

Середній коефіцієнт завантаження.

До з.о ср = (44) [29 стор.353]



3.2 Розрахунок виробничих площ



Планування обладнання робочих місць залежить від величини заводу, характеристики виробництва й обсягу будинку.

005 фрезерна

Обладнання. фрезерний верстат моделі 6Р82



S = I * B * З n; (34) [29 стор 370];



де l - довжина верстата;



l = 2340мм;



B - ширина верстата;



B = 1950мм;



C n - кількість верстатів;



C n = 1.

S = 2340 * 1950 * 1 = 4563000мм = 4,563 м 2.



010 фрезерний

Обладнання. Фрезерний напівавтомат 6В-6М



S = l * B * C n = 2700 * 2260 * 1 = 6102000мм = 6,102 м 2.



015-фрезерно - свердлильно розточний напівавтомат

Обладнання. 65А60М



4. Екологічно чисті технології



Екологічне благоустрій машинобудівних підприємств та їх надійне зміст є важливими заходами з боротьби з професійними захворюваннями, зниження несприятливого впливу на працюючих, шкідливих виробничих факторів, запобігання забрудненню повітряного басейну, грунту, водойм, захисту парів, аерозолів, шуму, стічних вод, забезпечення високої культури праці .

У виробничому приміщенні умови праці характеризуються сукупністю факторів виробничого середовища, які впливають на здоров'я, працездатність людини в процесі праці.

Для працівників, які беруть участь у його. процесі хутро. обробки необхідно забезпечити зручні робочі місця, не стримують їх дії під час виконання роботи. На робочих місцях повинна бути передбачена площа, на якій розташовується верстатне обладнання, підйомно-транспортні засоби, столи, тари, стелажі та інші пристрої для розміщення оснащення, матеріалів, заготовки, напівфабрикатів, готових виробів і відходів виробництва.

Правильно спроектоване і раціонально виконане висвітлення робить позитивний психологічний вплив на працюючих, сприяє підвищенню якості продукції і продуктивності праці, забезпечення його безпеки, знижує втому і травматизм.

Для попередження пов йствія несприятливих факторів на працюючих, як шкідливі речовини, зниження і підвищення температури, в таких випадках проводяться профілактичні заходи і використовуються засоби індивідуального захисту.

Захист тіла людини забезпечується застосуванням спец. одягу, спец. взуття, головних уборів, рукавиць. Органи зору захищаються окулярами не тільки від механічного впливу, але й від впливу токсичних речовин, сліпучої яскравості видимого світла.

Зменшення шуму електродвигунів верстатів досягається хорошою динамічної балансуванням ротора двигуна, підшипників і т.д.

5. Стандартизація

Стандартизація є найважливішим засобом підвищення ефективності виробництва, управління якістю продукції і зниження собівартості. Стандартизація спрямована на розробку таких обов'язкових правил, норм і вимог, які покликані забезпечити оптимальну якість продукції, підвищення продуктивності праці, економне витрачання матеріалів, енергії, робочого часу і гарантувати безпеку умов праці.

Стандартизація передбачає встановлення одиниць фізичних величин, термінів і позначень, вимог до продукції та виробничих процесів.

При виконанні курсового проекту використовувалися такі стандарти:

1.ГОСТ 2.105 - 79 Загальні вимоги до текстових документів;

2.ГОСТ 7505 - 89 Допуски, припуски на відливання;

3.ГОСТ 2789 - 73 Шараховатость поверхні

3.ГОСТ 25347 - 82 Поля допусків і рекомендовані посадки;

4.ГОСТ 1050 - 1974 Сталь вуглецева, якісна, конструкційна;

5.ГОСТ 24853 - 81 Поля допусків і відхилень калібрів;

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Горошкин А. К. пристосування для металорізальних верстатів. - М.: Машинобудування, 1979.

  2. Антонюк В.Є. На допомогу молодому конструктору верстатних пристосувань. - МН.: Білорусь, 1975.

  3. Гельфгат Ю.І. Збірник завдань і вправ з технології машинобудування. - М.: Вищ. шк., 1986

  4. Довідник технолога-машинобудівника. У 2-х т. Т.2 / За ред. А. Г. Косилової і Р. К. Мещерякова - М.: Машинобудування, 1986.

  5. Андрєєв Г.Н., Новіков В.Ю., Схиртладзе А. Г. Проектування технологічного оснащення машинобудівного виробництва. - М.: Вища школа, 1999.

  6. Стародубцева В.С. Збірник завдань з технічного нормування в машинобудуванні. Навчальний посібник для технікумів. - М.: Машинобудування, 1974.

  7. Загальномашинобудівні нормативи часу допоміжного, на обслуговування робочого місця і підготовчо-заключного для технічного нормування верстатних робіт КСП. - М.: Машинобудування, 1975.

  8. Горбацевіч А.Ф., Чеботарьов В.М., Шкред В.А., Алешкевич І.П., Медведєв А. І. Курсове проектування з технології машинобудування. - Мн.: Вища школа, 1975.

  9. Нефедов Н.А., Осипов К.А. Збірник завдань і прикладів по різанню металів і різального інструменту: Учеб. посібник для технікумів. - М.: Машинобудування, 1990.

  10. Нефедов Н.А. Дипломне проектування в машинобудівних технікумах: навч. посібник для технікумів. - М.: Вища школа, 1986.

  11. Козловський Н.С., Виноградов О.М. Основи стандартизації, допуски, посадки і технічні вимірювання: Підручник для учнів технікумів. - М.: Машинобудування, 1982.

  12. Данилевський В.В. Технологія машинобудування: Підручник для технікумів. - М.: Вища школа, 1984.

  13. Загальномашинобудівні нормативи режимів різання: Довідник: у 2 Т.Т. 2/А.Д.Локтев, І. Ф. Гущин, Б.М. Балашов і др. - М.: Машинобудування, 1991.

  14. Бєлоусов А.П. Проектування верстатних пристосувань. Вища школа, 1974.

  15. Боголюбов С.К. Інженерна графіка.

  16. Економіка і життя. Бізнес-планування, 1994, № 32, 33, 43.

  17. Чернов В. М., Ейсер Ю. М. Бізнес-план, Робоча книга. Санкт-Петербург, 1992.

  18. Самуельсон п. Економіка. - М: Прогрес, 1994.

  19. Вишняков М. М., Вахламов В. К. Автомобіль. Основи конструкції-М: Машинобудування, 1986.

  20. Буров В.П. Бізнес-план. Методика складання. Реальний приклад. М. 1995

  21. Львів Ю.А. Основи економіки і організації бізнесу СПб 1992.

  22. Лабораторні роботи та практичні заняття з тих. махаю.: Учеб. посібник для машиностр. спец. технікумів. - 2-е вид., Під. ред. В.В. Данилевський, Вища школа., 1988-222с.

  23. Довідник технолога - машинобудування. Під ред. А. Г. Косилової - М.: машинобудування, 1986-496с.

  24. Дипломне проектування в машинобудівних технікумах: Учеб. посібник для машиностр. спец. технікумів. - 2-е вид., Під. ред. Нефедов Н. А. 1986-239с.

  25. Збірник завдань і вправ. Учеб. посібник для машиностр. спец. технікумів. Під. ред. Гельфгат Ю. І. 1986-271с.

  26. Технологія машинобудування: Підручник технікумів. Під. ред. Данилевський В.В., 1984-416с.

  27. Збірник завдань з технічного нормування. Під. ред. Стародубцева В.С., 1974-272с

  28. Збірник завдань і прикладів під ред. Нефедов Н.А. і Осипов К.А., 1990-448с

  29. Технологія машинобудування в двох томах. Під ред. Г.Н. Мельников 1999р-по 650 стор

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Виробництво і технології | Практична робота
    164кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі 3
    Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі
    Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі 4
    Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі типу Вал
    Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі Вал-шестерня
    Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі типу вал-черв`як
    Удосконалення технологічного процесу механічної обробки деталі Склянка
    Проектування технологічного процесу механічної обробки деталі типу вал
    Модернізація технологічного процесу механічної обробки деталі лапа долота
© Усі права захищені
написати до нас