| Rz | h | |
|
|
| D min | D max | 2Z min | 2Z max | Заготівля | 200 | 250 | 781 | - | 23,028 | 2,8 | 22,7 | 23,028 | - | - | Черновое расстачіваніе | 250 | 240 | 46,86 | 2 * 1249 | 22 | 0,33 | 21,67 | 22 | 1,03 | 1,08 | Чистове расстачіваніе | 40 | 40 | 1,8 | 2 * 491,8 | 19,5 | 0,28 | 16,7 | 19,5 | 2,5 | 4,97 |
Знаходимо нормативні значення Rz і h заносимо їх в розрахункову таблицю Для заготівлі Rz = 200мкм, h = 250мкм; Для чорнового точіння Rz = 250мкм, h = 240мкм; Для чистового обточування Rz = 40мкм, h = 40мкм; Знаходимо просторові геометричне відхилення обробленої поверхні. При виконанні чорнового розточування просторові відхилення будуть рівні просторовим відхилень заготовки D 1 = D заг (6) [4, стор 64] D заг = , (7) [4, стор 64] де Δ см = 0,3 мм. D ц = 0,25 км;
де ITd - допуск на розмір поверхні, по якій здійснюється базування при зацентровке. Маса заготівлі 15кг. Фігура в яку вписується поковка, є циліндр з розмірами:
діаметр 85 * 1,05 = 89,25 мм = 0,08925 мкм; довжина 170 * 1,05 = 178,5 мм = 0,1785 мкм.
Масу фігури визначимо за формулою:
G ф = * 7,8 * (8) [4, стор 64] G ф = Таким чином
С1 (ГОСТ 7505-89)
Визначимо допуск на розмір заготовки ITd = 2,8 мм = 2800 Підставивши значення у формулу отримаємо:
D ц = 0,25 = 0,725 мкм. (9) [4, стор 64]
Для визначення величини викривлення скористаємося даними:
Δ до = 0,20 L = 10 + мм Δ кор = 0,20 * 42,5 = 8,5 мкм.
Величина зміщення по поверхні рознімання штампа
Δ см = 0,20 мм = 200мкм. Δ заг =
Залишкові просторові відхилення після механічної обробки визначаємо за формулою і даними. Для чорнового расстачіванія К у = 0,06, тоді
D черн = К у D заг = 0,06 * 781 = 46,86 мкм;
Для чистового расстачіваніяК у = 0,04, тоді
D чистий = К у D черн = 0,04 * 46,86 = 1,8 мкм;
Мінімальний припуск під чорнове розточування
2 Z min 1 = 2 (200 + 250 + ) = 2 * 1249мкм;
Мінімальний припуск під чистове розточування
2 Z min 2 = 2 (250 + 240 + ) = 2 * 491,8 мкм;
Графа "Розрахунковий розмір" D p мм.
d р 3 = 23,028 мм; dp 2 = 23,028 - 2 * 0,4918 = 22мм; dp 1 = 22 - 2 * 1,249 = 19,5 мм;
Допуск на розмір заготовки ITd = 2,8 мм Точність поверхні при обробці зовнішньої циліндричної поверхні. Черновое розточування (12 квалітет) ITd 1 = 330мкм = 0,33 мм; Чистове розточування (10 квалітет) ITd 2 = 280мкм = 0,28 мм; Визначимо найменші граничні розміри за всіма технічними переходах.
D max 3 = 23.028 мм; D max 2 = 22 мм; D max 1 = 19.5мм;
Найбільші граничні розміри визначаємо шляхом додавання допуску до округленому найменшому граничного розміру.
D min 3 = 23.028 -0.28 = 22.7мм; D min 2 = 22 - 0,33 = 21.67мм; D 1 = 19.5 - 2.8 = 16.7мм;
Визначимо граничні значення припусків 2 як різниця найбільших граничних розмірів і 2 як різниця найменших граничних розмірів попередніх і виконуваних переходів.
2 = 22.7-21.67 = 1.08мм, 2 = 23.028-22 = 1.02мм; 2 = 21.67-16.7 = 4.97мм, 2 = 22-19,5 = 2,5 мм;
Визначимо загальні припуски 2 і 2 , Підсумовуючи проміжні.
2 = 1,03 +4,97 = 6мм; 2 = 1,02 +2,5 = 3,52 мм.
Перевіряємо правильність зроблених розрахунків за формулами:
2 - 2 = ITd i -1 - ITd i; (10) [4, стор 64] 2 - 2 = ITd заг - ITd дет. (11) [8, стор 65]
Чистове розточування 1,08-1,03 = 0,33-0,28 = 0,05 Черновое гостріння 4,97-2,5 = 2,8-0,33 = 2,47
1.6 Розрахунок режимів різання
Розрахунок режимів різання і машинного часу на операцію фрезерна 030 Призначаємо: Глибина різання: t = 2мм.
Визначаємо: Подача: s = 0,12 мм / об Швидкість різання:
υ = * K υ, (12) [10, стор 85]; З υ - коефіцієнт швидкості різання (332); х - показник ступеня (0,1); у - показник ступеня (0,4); m - показник ступеня (0,2); u - (0.2) p - (0) Т - 200; Z - 4 D -200 До υ = К м υ * До п υ * До u υ, (13) [10, стор 85], К м υ = К r * , (14) [10, стор 85], До r = 1,0 (табл. 2); n υ = 1 (табл. 2); До п υ = 0.8 (табл. 6); До u υ = 1,0 (табл. 31); К м υ = 1,0 * ( ) 1 = 1,5; До υ = 1,5 * 0.8 * 1 = 1,2; υ = м / хв.
Частота обертання інструменту
n = , (15) [4, стр276] n = Сила різання:
P z = (16) [10, стор 85], З р = 82.5; t - глибина різання (2мм); х - показник ступеня (0.95); у - показник ступеня (0,75); w - показник ступеня (0) У-1300 D -200 q-показник ступеня (1,1) До мр = ( ) N, (18) [10, стор 85], До мр = ( ) 0,75 = 0,73
n - показник ступеня (0,35); 6. Потужність різання:
N = , (19) [10, стор 85]; N = =
7. Розрахунок основного часу:
Т о = (20) [4, стр277]; T o = Розрахунок режимів різання і машинного часу на операцію Свердління 040 Операція: Сверлільная040. 1Скорость різання
(21) [4, стр280];
де = 7 ; s = подача (0,25); q-показник ступеня (0,40); Т = 50; D = 20.5 y - показник ступеня (0,70); d - діаметр (18,7). N = Частота обертання інструменту:
n = (2 2) [4, стр280]; n = об / хв, Розрахунок основного часу:
Т о = (23) [8, стор 111];
де П - припуск (0,15);
Т о = м / хв
1.7 Визначення норм часу
Визначення норм часу на фрезерну операцію 030 Розрахунок допоміжного часу:
Т у = t в вуст + t в пер + t у дод, (24) [8, стор 111];
де t в вуст - допоміжний час на установку і зміну деталі (0,37); t в пер - допоміжний час пов'язаний з переходом (0,75); t у дод - додатковий час (0,50).
Т у = 0,65 + 0,12 + 0,05 = 0,82 хв.
Розрахунок штучного часу:
Т ш = (Т о + Т в * До t в) [1 + (a абс + а отл) / 100], (25) [8, стор 111]; де К t в = 1,15;
Т о - основний час (0,04);
a абс = 4%; а отл = 4%. Т ш = (0,35 + 0,82) [1 + (4,5 +4) / 100] = 0,11 хв.
Розрахунок підготовчо-заключного часу:
Т пз = Т 1 + Т 2, (26) [8, стор 111]; Т пз = 10 +9 = 19мін.
Визначення норм часу на свердління операцію 035 1. Розрахунок штучного часу:
Т ш = (Т о + Т в * До t в) [1 + (a орг + а отл) / 100] + Т тих, (28) [8, стор.111];
де К t в - коефіцієнт при тривалої обробки;
До t в = 1,52;
Т о - основний час;
Т о = 0,0003 хв; a орг = 4%; а отл = 4%;
Т тих - час на технічне обслуговування робочого місця;
Т тих = 0,067 хв. Т ш = (0,20 +1,62 * 1,86) [1 + (4 +4) / 100] = 0,28 хв.
2. Розрахунок допоміжного часу:
Т у = (t в вуст + t + T ), (29) [9, стор 263]; Т у = 0,37 +0.75 +0.50 = 1,62 хв.
3. Сумарне підготовчо-заключний час:
Т пз = 12 + 6 = 18мін,
де 12 хв - час на налагодження верстата; 6 хв - час на здачу і зміну інструменту.
2. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
2.1 Опис і розрахунок ріжучого інструменту.
1. Діаметр розгортки приймаємо рівним діаметру оброблюваного отвору з урахуванням допуску за ГОСТ 12509-75. Для зенкера приймаємо D = мм 2. Визначаємо геометричні та конструктивні параметри робочої частини розгортки. Задній кут на задній поверхні леза 30 °, на калібрує 8 °. Передній кут γ = 30 (на фаське шириною f 0 = 0,8 1 мм). Кут нахилу гвинтової канавки ω = 60 °. Кут врізання пластини ω 1 = 60 °, профіль канавки приймаємо прямолінійним. Крок гвинтової канавки:
Н = π * D * ctg 60 °; (30) [8, стор 117]; H = 3,14 * 24,15 * 4,0943 = 310мм.
Головний кут в плані φ = 60 °. Кут в плані перехідною кромки φ 1 = 30 °. Зворотну конусность на довжині пластини з твердого сплаву приймаємо рівною 0,05 мм. 3. Конструктивні елементи розгортки приймаємо за довідковими даними або за ГОСТ 3231-71. L = 250мм Z = 4мм = 113мм 4. Твердий сплав пластини для обробки конструктивної стали приймаємо марки Т15К6, форму 2515 по ГОСТ 2209-82 або форму 21 по ГОСТ 25400-82.В якості припою призначаємо латунь Л68. Для корпусу зенкера приймаємо сталь 40Х за ГОСТ 4543-71 5. Виконуємо робочий креслення зенкера із зазначенням основних технічних вимог
2.2 Опис і розрахунок вимірювального інструмента
Таблиця 9 розрахунок калібру-скоби Найменування | Позначення | Система допусків Поле допуску, квалітет Номінальний розмір Верхнє відхилення Нижня відхилення Найбільший граничний розмір Найменший бокові розмір Допуск розміру
| Система валу. Н = 9 d = 23мм es = +0, 28 мм ei = 0 мм d max = d + es = 23 +0, 2 8 = 23,28 мм d min = D + ei = 23 +0 = 23мм Td = es - ei = 0, 28-0 = 0,28 мм | Відхилення середини поле допуску на виготовлення ПР скоба Допуск на виготовлення прохідний скоби Найбільший бокові розмір прохідний скоби
12. Найменший бокові розмір | Z 1 = 9мкм = 0,009 мм
H 1 = 4мкм = 0,004 мм
ПР max = d min + z 1 + H 1 / 2 = 23 +0,009 + +0,004 / 2 = 23,0110 мм
ПР min = d max + z 1-H 1 / 2 = 23 +0,009-0,004 / 2 = 23,0070 мм | 13.Допустімий вихід размераізношенний проходнойразмер пробки на межу поля допуску 14.Наібольшій розмір виготовленої прохідний розмір пробки 15.Допуск на виготовлення НЕ 16.Наібольшій бокові розмір пробки НЕ 17.Наіменьшій приділ розмір пробки НЕ | у 1 = 0
Пр ізм = d min - y 1 = 23-0 = 23мм
H 1 = 9мкм = 0,009 мм НЕ max = D max + H / 2 = 23.28 +0,002 = 23.2820мм НЕ min = D max - H 1 / 2 = 23.28-0.002 = 23.2780мм | 18.Обозначеніе виконавчого розміру | ПР = 23.011 мм НЕ = 23.282 мм |
3. ВИРОБНИЧІ РОЗРАХУНКИ 3.1 Розрахунок кількості обладнання Загальну трудомісткість програм на кожну операцію технологічного процесу визначаємо за формулою: Т = (31) [8, стор 117]; де N - річна програма випуску; N = 45000 шт.; t шт - норма часу. 005 - фрезерна
Т = н / год 010 - протяжна
Т = н / год 3. 015-свердлувальний Т = н / год Виконуємо розрахунок необхідної кількості обладнання на основі технологічного процесу. Виготовлення деталі і трудомісткість виконання кожної операції. Розрахунок кількості обладнання визначається за формулою: З р = (32) [8, стор 117];
де Т - трудомісткість на операцію; F еф - ефективний фонд часу роботи операції; F еф = 4015; - Коефіцієнт складання норм;
= 1,25.
005 - фрезерна
З р = шт
010 - протяжна
З р = шт
015 - свердлильна
З = шт C n = 1 - фрезерна; C n = 1 - протяжна З = 1 - свердлильна Визначаємо коефіцієнт завантаження обладнання. До з.о = (33) [8, стор 118],
1. 005 - фрезерна
До з.о =
2. 010 - протяжна
До з.о =
015 - свердлильна
До = Середній коефіцієнт завантаження. До з.о ср = (44) [29 стор.353]
3.2 Розрахунок виробничих площ
Планування обладнання робочих місць залежить від величини заводу, характеристики виробництва й обсягу будинку. 005 фрезерна Обладнання. фрезерний верстат моделі 6Р82
S = I * B * З n; (34) [29 стор 370];
де l - довжина верстата;
l = 2340мм;
B - ширина верстата;
B = 1950мм;
C n - кількість верстатів;
C n = 1. S = 2340 * 1950 * 1 = 4563000мм = 4,563 м 2.
010 фрезерний Обладнання. Фрезерний напівавтомат 6В-6М
S = l * B * C n = 2700 * 2260 * 1 = 6102000мм = 6,102 м 2.
015-фрезерно - свердлильно розточний напівавтомат Обладнання. 65А60М
4. Екологічно чисті технології
Екологічне благоустрій машинобудівних підприємств та їх надійне зміст є важливими заходами з боротьби з професійними захворюваннями, зниження несприятливого впливу на працюючих, шкідливих виробничих факторів, запобігання забрудненню повітряного басейну, грунту, водойм, захисту парів, аерозолів, шуму, стічних вод, забезпечення високої культури праці . У виробничому приміщенні умови праці характеризуються сукупністю факторів виробничого середовища, які впливають на здоров'я, працездатність людини в процесі праці. Для працівників, які беруть участь у його. процесі хутро. обробки необхідно забезпечити зручні робочі місця, не стримують їх дії під час виконання роботи. На робочих місцях повинна бути передбачена площа, на якій розташовується верстатне обладнання, підйомно-транспортні засоби, столи, тари, стелажі та інші пристрої для розміщення оснащення, матеріалів, заготовки, напівфабрикатів, готових виробів і відходів виробництва. Правильно спроектоване і раціонально виконане висвітлення робить позитивний психологічний вплив на працюючих, сприяє підвищенню якості продукції і продуктивності праці, забезпечення його безпеки, знижує втому і травматизм. Для попередження пов йствія несприятливих факторів на працюючих, як шкідливі речовини, зниження і підвищення температури, в таких випадках проводяться профілактичні заходи і використовуються засоби індивідуального захисту. Захист тіла людини забезпечується застосуванням спец. одягу, спец. взуття, головних уборів, рукавиць. Органи зору захищаються окулярами не тільки від механічного впливу, але й від впливу токсичних речовин, сліпучої яскравості видимого світла. Зменшення шуму електродвигунів верстатів досягається хорошою динамічної балансуванням ротора двигуна, підшипників і т.д. 5. Стандартизація Стандартизація є найважливішим засобом підвищення ефективності виробництва, управління якістю продукції і зниження собівартості. Стандартизація спрямована на розробку таких обов'язкових правил, норм і вимог, які покликані забезпечити оптимальну якість продукції, підвищення продуктивності праці, економне витрачання матеріалів, енергії, робочого часу і гарантувати безпеку умов праці. Стандартизація передбачає встановлення одиниць фізичних величин, термінів і позначень, вимог до продукції та виробничих процесів. При виконанні курсового проекту використовувалися такі стандарти: 1.ГОСТ 2.105 - 79 Загальні вимоги до текстових документів; 2.ГОСТ 7505 - 89 Допуски, припуски на відливання; 3.ГОСТ 2789 - 73 Шараховатость поверхні 3.ГОСТ 25347 - 82 Поля допусків і рекомендовані посадки; 4.ГОСТ 1050 - 1974 Сталь вуглецева, якісна, конструкційна; 5.ГОСТ 24853 - 81 Поля допусків і відхилень калібрів; СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Горошкин А. К. пристосування для металорізальних верстатів. - М.: Машинобудування, 1979. Антонюк В.Є. На допомогу молодому конструктору верстатних пристосувань. - МН.: Білорусь, 1975. Гельфгат Ю.І. Збірник завдань і вправ з технології машинобудування. - М.: Вищ. шк., 1986 Довідник технолога-машинобудівника. У 2-х т. Т.2 / За ред. А. Г. Косилової і Р. К. Мещерякова - М.: Машинобудування, 1986. Андрєєв Г.Н., Новіков В.Ю., Схиртладзе А. Г. Проектування технологічного оснащення машинобудівного виробництва. - М.: Вища школа, 1999. Стародубцева В.С. Збірник завдань з технічного нормування в машинобудуванні. Навчальний посібник для технікумів. - М.: Машинобудування, 1974. Загальномашинобудівні нормативи часу допоміжного, на обслуговування робочого місця і підготовчо-заключного для технічного нормування верстатних робіт КСП. - М.: Машинобудування, 1975. Горбацевіч А.Ф., Чеботарьов В.М., Шкред В.А., Алешкевич І.П., Медведєв А. І. Курсове проектування з технології машинобудування. - Мн.: Вища школа, 1975. Нефедов Н.А., Осипов К.А. Збірник завдань і прикладів по різанню металів і різального інструменту: Учеб. посібник для технікумів. - М.: Машинобудування, 1990. Нефедов Н.А. Дипломне проектування в машинобудівних технікумах: навч. посібник для технікумів. - М.: Вища школа, 1986. Козловський Н.С., Виноградов О.М. Основи стандартизації, допуски, посадки і технічні вимірювання: Підручник для учнів технікумів. - М.: Машинобудування, 1982. Данилевський В.В. Технологія машинобудування: Підручник для технікумів. - М.: Вища школа, 1984. Загальномашинобудівні нормативи режимів різання: Довідник: у 2 Т.Т. 2/А.Д.Локтев, І. Ф. Гущин, Б.М. Балашов і др. - М.: Машинобудування, 1991. Бєлоусов А.П. Проектування верстатних пристосувань. Вища школа, 1974. Боголюбов С.К. Інженерна графіка. Економіка і життя. Бізнес-планування, 1994, № 32, 33, 43. Чернов В. М., Ейсер Ю. М. Бізнес-план, Робоча книга. Санкт-Петербург, 1992. Самуельсон п. Економіка. - М: Прогрес, 1994. Вишняков М. М., Вахламов В. К. Автомобіль. Основи конструкції-М: Машинобудування, 1986. Буров В.П. Бізнес-план. Методика складання. Реальний приклад. М. 1995 Львів Ю.А. Основи економіки і організації бізнесу СПб 1992. Лабораторні роботи та практичні заняття з тих. махаю.: Учеб. посібник для машиностр. спец. технікумів. - 2-е вид., Під. ред. В.В. Данилевський, Вища школа., 1988-222с. Довідник технолога - машинобудування. Під ред. А. Г. Косилової - М.: машинобудування, 1986-496с. Дипломне проектування в машинобудівних технікумах: Учеб. посібник для машиностр. спец. технікумів. - 2-е вид., Під. ред. Нефедов Н. А. 1986-239с. Збірник завдань і вправ. Учеб. посібник для машиностр. спец. технікумів. Під. ред. Гельфгат Ю. І. 1986-271с. Технологія машинобудування: Підручник технікумів. Під. ред. Данилевський В.В., 1984-416с. Збірник завдань з технічного нормування. Під. ред. Стародубцева В.С., 1974-272с Збірник завдань і прикладів під ред. Нефедов Н.А. і Осипов К.А., 1990-448с Технологія машинобудування в двох томах. Під ред. Г.Н. Мельников 1999р-по 650 стор
Додати в блог або на сайт
Цей текст може містити помилки. Виробництво і технології | Практична робота 164кб. | скачати
Схожі роботи: Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі 3 Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі 4 Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі типу Вал Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі Вал-шестерня Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі типу вал-черв`як Удосконалення технологічного процесу механічної обробки деталі Склянка Проектування технологічного процесу механічної обробки деталі типу вал Модернізація технологічного процесу механічної обробки деталі лапа долота
|