Розрахунок та оптимізація характеристик систем електрозв язку

6.1 Розрахунок завадостійкості демодулятора сигналу аналогової модуляції
Вихідні дані:
- допустиме відношення сигнал/завада на виході демодулятора ;
- метод модуляції;
- канал зв'язку з постійними параметрами й адитивним білим гауссовим шумом;
- параметри первинного сигналу – коефіцієнт амплітуди К_а і максимальна частота спектру F_max.
Вимагається розрахувати:
- залежність r_вих = f(r_вх);
- необхідне відношення середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора .
Розрахункові співвідношення та порядок розрахунку
Основною характеристикою демодулятора сигналу аналогової модуляції є залежність r_вих = f(r_вх), яка встановлює зв'язок між відношенням середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора r_вх = P_s/P_n і відношенням середніх потужностей сигналу і завади на виході демодулятора r_вих = P_b/P_e. Значення r_вих і r_вх зв'язує величина g – виграш демодулятора [1, формула (7.32)]:
r_вих = gr_вх (6.1)
(тут і нижче в формулах r_вих і r_вх виражаються в разах).
Для сигналів АМ, БМ і ОМ величина g не залежить від r_вх і визначається формулами, наведеними в [1, c. 220]. Для заданого виду модуляції – ОМ, БМ або АМ визначити виграш g (коефіцієнт амплітудної модуляції m_АМ підлягає вибору і обгрунтуванню з умови, що m_АМ £ 1). Побудуйте графік залежності r_вих = f(r_вх) для діапазону значень r_вих від 0 дБ до допустимого значення . Масштаб для r_вих і r_вх повинен бути логарифмічним, як на рис. 7.5 в [1]. Визначити необхідне відношення ; покажіть на графіку точку, відповідну допустимому  і необхідному .
При частотній модуляції виграш демодулятора залежить від r_вх і визначається
g_ЧМ = , (6.2)
Де m_ЧМ - індекс частотної модуляції;
a_ЧМ = F_S/F_max= 2(m_ЧМ + 1) (6.3)
– коефіцієнт розширення смуги частот при ЧМ;
F_S = 2F_max(m_ЧМ + 1) (6.4)
– ширина спектру ЧМ сигналу.
Другий співмножник у формулі (6.2) дорівнює 1, коли r_вх перевищує порогове відношення сигнал/шум r_пр [1, розд. 7.5]. У цьому випадку виграш демодулятора визначається [1, формула (7.42)]:
g_ЧМ = a_ЧМ. (6.5)

Порогове відношення сигнал/шум складно залежить від m_ЧМ і К_а. Для визначення значення r_пр при заданих m_ЧМ і К_а розраховують залежність r_вих = g_ЧМr_вх, коли g_ЧМ визначається формулою (6.2). Приклад такої залежності наведений на рис. 4 – значення r_вих і r _вх представлені в децибелах. Значення r _р відповідає такому значенню r_вх, нижче якого зменшення r_вх призводить до різкого зменшення r_вих. Режим роботи демодулятора, коли r_вх < r_пр, не є робочим. Орієнтовне значення r_пр дорівнює 10 дБ.
Оптимізація аналогової системи передачі методом ЧМ полягає в виборі індексу модуляції m_ЧМ, при якому мінімізується значення r_вх. Методика вибору індексу модуляції залежить від того, задана чи не задана смуга частот використовуваного каналу зв'язку.
1. Смуга частот каналу зв'язку F_к обмежена: в завданні на виконання КР за варіантом Ц сказане, що смуга частот каналу зв'язку для передачі повідомлення аналогової ЧМ не повинна перевищувати смугу частот каналу зв'язку цифрової системи передачі з завадостійким кодуванням F_к. Ця смуга частот визначається формулами (8.1), (8.2). У такому випадку індекс модуляції m_ЧМ визначається за умови обмеженої смуги частот каналу зв'язку
F_S £ F_к (6.6)
і умови роботи демодулятора вище порога r_вх ³ r_пр. Після підстановки (6.4) в (6.6) визначається індекс m_ЧМ1, що задовольняє умові обмеженої смуги частот каналу зв'язку.


Для задоволення умові роботи вище порога слід прийняти значення r_пр = 10. Вважаючи, що r_вх = r_пр, a_ЧМ = 2m_ЧМ та, використовуючи співвідношення (6.1) і (6.5), можна визначити орієнтовне значення m_ЧМ2, при якому демодулятор буде працювати в області порога:
m_ЧМ2 = . (6.7)
Остаточно вибирають m_ЧМ, як менше з двох значень m_ЧМ1 і m_ЧМ2. Для вибраного значення m_ЧМ будують графік r_вих = f(r_вх) – формула (6.2). На цьому графіку вказують точку, відповідну заданому  і необхідному .
2. Смуга частот каналу зв'язку не задана. Так поставлена задача в завданні на виконання КР варіанту А. Значення індексу модуляції вибирається тільки за умови роботи демодулятора в області порога і його значення ретельно оптимізується. Після обчислення орієнтовного значення m_ЧМ2 за формулою (6.7), використовуючи вираження (6.2), будують графіки 5 залежностей r_вих = f(r_вх) для значення m_ЧМ2, отриманого вище, і значень m_ЧМ2 ± 2 і m_ЧМ2 ± 4 (ці значення індексу рекомендується округлити до ближчих цілих чисел). За отриманими залежностями визначають значення m_ЧМ, при якому r_вих дорівнює заданому , а r_вх знаходиться в області або трохи вище порога. На відповідній кривій вказують точку, відповідну заданому  і необхідному .
6.2 Розрахунок завадостійкості демодулятора сигналу дискретної модуляції
Вихідні дані:
- метод модуляції та спосіб прийому;
- канал зв'язку – з постійними параметрами і адитивним білим гауссовим шумом;
- допустима ймовірність помилки двійкового символу (біта) в каналі р_б;
- тривалість двійкового символу Т_б.
Вимагається розрахувати:
- залежність імовірності помилки біта від відношення сигнал/шум на вході демодулятора р = f( ) та побудувати графік цієї залежності;
- значення необхідного відношення сигнал/шум на вході демодулятора , що забезпечує допустиму ймовірність помилки біта р_б.
Розрахункові співвідношення
Завадостійкість демодулятора сигналу дискретної модуляції визначають імовірністю помилки елементу модульованого сигналу Р_пом або імовірністю помилки двійкового символу р. Імовірності помилки Р_пом і р залежать від методу модуляції, способу прийому, відношення середньої енергії сигналів до питомої потужності завади та характеристик каналу зв'язку.
У табл. 5 наведені формули, які визначають імовірність помилки двійкового символу при передачі багатопозиційними сигналами по гауссовому каналу зв'язку з постійними параметрами. Перерахунок імовірності помилки елементу модульованого сигналу Р_пом в імовірність помилки двійкового символу р було зроблено в припущенні, що використовується маніпуляційний код Грея.
В усіх формулах прийняті позначення:
=E_б/N₀ - відношення середньої енергії сигналів, що витрачається на передачу одного двійкового символу, до питомої потужності шуму;
E_б =P_SТ_б;
P_S - середня потужність сигналу;
- функція Крампа.
Можна користуватися формулою апроксимації функції Крампа
Ф(x) = 1 - 1,3exp(-0,44 (x + 0,75) ²).                                                          (6.8)
Таблиця 5 – Імовірність помилки двійкового символу при передачі багатопозиційними сигналами

Спосіб прийому	Вид модуляції	Імовірність помилки двійкового символу
	ФМ-4	р = 0,5[1 - Ф(hб )]
Когерентний	ВФМ-4	р = 1 - Ф2(hб )
	КАМ-16	р = 0,25[1 - Ф2(0,9 hб)]
Некогерентний	ЧМ-М	р = 0,25(М - 1)exp(-0,5 log2M); М > 2

Для двійкових сигналів значення Р_пом і р співпадають. Формули для розрахунку ймовірності помилки символу при передачі двійкових сигналів по гауссовому каналу зв'язку з постійними параметрами наведені в [1, розд. 6.5, 6.6; 2, табл. 15.2].
Оскільки при ЧМ-2, ФМ-2 і ВФМ-2 енергії елементів модульованих сигналів однакові, то в формулах для ймовірності помилки слід h² замінити на . При АМ-2 енергія одного з сигналів дорівнює нулю, тому у відповідних формулах слід h² замінити на 2 .
Виконання розрахунків
Для заданого виду модуляції та способу прийому необхідно розрахувати і побудувати графік залежності р = f( ). При побудові графіка масштаб для р повинен бути логарифмічним, а для значень , виражених у децибелах (  [дБ] = 10lg ), – лінійний. При розрахунках збільшують  з кроком 1 дБ, починаючи з 2 дБ, до того, як р не виявиться менш значення р_б. Приклад залежності, що розраховується, даний на рис. 5 – крива р = f( ).
Якщо в каналі зв'язку не використовується завадостійке кодування, то допустима ймовірність помилки символу на виході демодулятора дорівнює значенню р_б, знайденому при розрахунку параметрів ЦАП або декодера простого коду. Визначити необхідне відношення сигнал/шум для системи передачі без кодування , при якому р = р_б. Покажіть на графку значення р_б і .

7. ВИБІР КОРЕКТУЮЧОГО КОДУ І РОЗРАХУНОК ЗАВАДОСТІЙКОСТІ СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ З КОДУВАННЯМ
Вихідні дані для розрахунку:
- необхідний ЕВК;
- метод модуляції в каналі зв'язку і спосіб прийому;
- тип неперервного каналу зв'язку – з постійними параметрами та адитивним білим гауссовим шумом;
- допустима ймовірність помилки двійкового символу на виході декодера p_б;
- відношення сигнал/шум на вході демодулятора , що забезпечує допустиму ймовірність помилки р_б в каналі без завадостійкого кодування;
- тривалість двійкового символу на вході кодера коректуючого коду Т_б.
Вимагається:
- вибрати і обгрунтувати параметри коду, що забезпечує необхідний ЕВК: довжину коду n, число інформаційних символів k і кратність виправлюваних помилок q_в;
- розрахувати залежність імовірності помилки символу на виході декодера від відношення сигнал/шум на вході демодулятора р_д=f₁( ) при використанні вибраного коду;
- визначити одержаний ЕВК та порівняти його з необхідним.


Розрахункові співвідношення
Коректуючі коди дозволяють підвищити завадостійкість і завдяки цьому зменшити необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора при заданій імовірності помилки прийнятих символів. Величина, що показує в скільки разів (на скільки децибел) зменшується необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора, завдяки використанню кодування, називається енергетичним виграшем кодування (ЕВК).
Канали зв'язку з завадостійким кодуванням і без нього зручно порівнювати, якщо в якості відношення сигнал/шум використати відношення середньої енергії сигналів, що витрачається на передачу одного інформаційного символу, до питомої потужності шуму =Р_ST_б/N₀.
Так, якщо в каналі зв'язку без кодування необхідне відношення сигнал/шум для забезпечення заданої ймовірності помилки дорівнює , а в каналі зв'язку з кодуванням – , то ЕВК буде визначатися
D= /  або D [дБ]= [дБ] –  [дБ]. (7.1)
При декодуванні з виправленням помилок імовірність помилкового декодування кодових комбінацій Р_пд визначається за умови, що число помилок в кодовій комбінації на вході декодера q перевищує кратність помилок, що виправляються q_в [1, формула (5.15)]:
, (7.2)
де Р(q)= p^q (1 – p) ^{n – q} (7.3)
– імовірність помилки кратності q;
 (7.4)
– число сполучень із n по q;
р – імовірність помилки двійкового символу на вході декодера, розрахунок якої для гауссового каналу зв'язку з постійними параметрами розглянутий в розд. 6.2. В використаних там формулах необхідно замість  підставляти k/n – врахувати зменшення тривалості символів із-за введення в кодові комбінації додаткових символів при кодуванні і відповідне зменшення енергії сигналу на вході демодулятора.
Для переходу від ймовірності Р_пд до ймовірності помилки двійкового символу на виході декодера р_д достатньо врахувати принцип виправлення помилок декодером: декодер заборонену кодову комбінацію замінює найближчою дозволеною. Тому, якщо число помилок в комбінації q > q_в, але q £ d_min, то в результаті декодування комбінація буде містити d_min помилок (d_min – кодова віддаль). Оскільки помилки більш високої кратності малоймовірні, то остаточно можна вважати, що в помилково декодованій комбінації є d_min помилкових символів. У коректуючих кодів кодова віддаль d_min ³ 2q_в + 1. Оскільки при помилковому декодуванні кодової комбінації 2q_в + 1 символ із n помилковий, то перехід від Р_пд до р_д виконується за формулою
р_д = Р_пд (2q_в + 1)/n. (7.5)
Зв'язок між основними параметрами двійкових коректуючих кодів n, k і q_в встановлює верхня межа Хеммінга
2^{n – k} – 1 ³ . (7.6)
Для досконалих кодів нерівність (7.6) переходить в рівність і при цьому мінімізується число додаткових символів n – k при фіксованих значеннях n і q_в. Широке розповсюдження дістали циклічні коди Боуза-Чоудхурі-Хоквінгема (БЧХ). За параметрами вони близькі до досконалих кодів і разом з тим вимагають відносно простих схем кодерів та декодерів. У кодів БЧХ основні параметри пов'язані співвідношеннями:
k = n – mq_в, (7.7)
де m – найменше ціле, при якому задовольняється нерівність-рівність

m ³ log₂(n + 1).     (7.7a)
З формул (7.2) – (7.7) слідує, що завадостійкість у каналі зв'язку з кодуванням і ЕВК складним чином залежать від параметрів коду n, k і q_в та відношення сигнал/шум . Крім того, один і той же ЕВК може бути досягнутий при різних значеннях n, k і q_в.
Порядок вибору коду БЧХ
З трьох параметрів коду n, k і q_в два можуть бути вибрані незалежно, а третій розрахований за формулою (7.7). Такими незалежними параметрами звичайно є n та q_в. При їхньому виборі слід врахувати:
- з підвищенням q_в ЕВК збільшується, але при цьому різко зростає складність декодера;
- із зростанням n ЕВК збільшується, але при великих n (порядку 100) ріст ЕВК уповільнюється, а потім може і зменшуватися.
Тому вибір параметрів коду ведеться підбором, шляхом послідовного переходу від простих кодів до більш складних. Щоб полегшити вибір параметрів коду, на рис. 6 та 7 наведені сімейства залежностей ЕВК від n при різних значеннях q_в. Дані рис. 6 відповідають когерентному прийому, а дані рис. 6 – некогерентному прийому. Для значень р_д, не наведених на рис. 6 та 7, ЕВК можна оцінити орієнтовно, вважаючи, що ЕВК лінійно залежить від lgp_д.
Для заданих способу прийому і допустимої ймовірності помилки символу на виході декодера р_д за допомогою даних рис. 6 або 7 визначається кратність помилок, що виправляються, q_в і довжина коду n, при яких забезпечується задане значення ЕВК. Кожний з цих двох параметрів коду повинен бути якомога меншим, але, оскільки при збільшенні q_в сильніш, ніж при збільшенні n, зростає складність декодера, то, передусім, повинно бути мінімальним значення q_в. Після визначення значень n та q_в значення k визначається за допомогою співвідношень (7.7). Відмітимо, що, на відміну від строгої рівності n = 2^m – 1, довжина коду n може приймати будь-які значення, при цьому ціле число m визначається за умови 2^{m – 1} – 1 < n £ 2^m – 1.
Перевірка правильності вибору коду
Знайдені параметри коду n, k і q_в слід розглядати як орієнтовні, і правильність вибору коду слід підтвердити розрахунками. Для цього необхідно розрахувати:
*                    необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора в каналі зв'язку з завадостійким кодуванням  за формулою (7.1);
*                    імовірність помилки символу на виході демодулятора р за методикою, яка викладена в розд. 6.2, підставляючи замість  в формулу для розрахунку р значення k/n;
*                    імовірність помилкового декодування кодової комбінації Р_пд за формулами (7.2) – (7.4), у сумі в формулі (7.2) достатньо врахувати першу складову;
*                    імовірність помилки символу на виході декодера p_д за формулою (7.5).
Якщо одержане значення р_д £ р_б, то вибраний код забезпечує необхідний ЕВК, а якщо р_д > р_б, то код не забезпечує необхідний ЕВК.
Необхідно зробити розрахунки для 3 – 5 кодів. Результати розрахунків слід оформити у вигляді таблиці, що містить значення q_в, n, k, p, P_пд і р_д. На основі одержаних даних проводять обгрунтування вибору коду. Найкращим слід вважати код з мінімально можливим q_в і найменшим при цьому значенні n, при яких забезпечується заданий ЕВК, – це мінімізує складність кодека.
Після вибору коду слід розрахувати залежність, що характеризує завадостійкість в каналі зв'язку з коректуючим кодом. Для цього змінюють  в таких межах, щоб величина р_д приймала значення від 0,1 до значення, що дещо менш за р_б, будують залежність р_д=f₁( ) (рис. 5), що характеризує завадостійкість в каналі зв'язку з вибраним кодом. По цій залежності визначають необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора , при якому забезпечується допустима ймовірність помилки символу на виході декодера, тобто р_д = р_б. По знайденому значенню  і одержаному при розрахунку завадостійкості демодулятора значенню  визначають ЕВК за формулою (7.1) і порівнюють його з необхідним.

8. РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМ ЗВ'ЯЗКУ
Вихідні дані:
- тип каналу зв'язку – канал з постійними параметрами й адитивним білим гауссовим шумом;
- методи модуляції та параметри, що визначають ширину спектру модульованого сигналу: якщо модуляція дискретна, то – тривалість біта Т_б, число позицій сигналу М, швидкість коду k/n, якщо модуляція аналогова, то – максимальна частота спектру первинного сигналу F_max та індекс модуляції m_чм (при ЧМ);
- відношення сигнал/шум на виході каналу зв'язку, при яких забезпечується задана якість відтворення повідомлення: при дискретній модуляції  і , при аналоговій модуляції ;
- продуктивність джерела повідомлень R_д.
Вимагається:
- розрахувати пропускну здатність каналу зв'язку С для всіх розглянутих варіантів передачі та зіставити її значення з продуктивністю джерела повідомлень R_д;
- розрахувати коефіцієнти інформаційної, частотної та енергетичної ефективності для всіх розглянутих варіантів передачі;
- побудувати графік межі Шеннона;
- порівняти ефективність розглянутих варіантів передачі між собою та з граничною ефективністю.
Розрахункові співвідношення та порядок розрахунку
При розрахунках ефективності під каналом зв'язку розуміють сукупність засобів, що забезпечують передачу сигналів від виходу модулятора до входу демодулятора.
Пропускна здатність неперервного каналу зв'язку визначається формулою Шеннона (4.48) в [1]. Смуга пропускання каналу зв'язку F_к, що входить до цієї формули, приймається рівною ширині спектру модульованого сигналу F_s.
При передачі сигналів дискретної модуляції мінімально можлива ширина спектру сигналів визначається межею Найквіста [1, c. 284]: при АМ-М, ФМ-М, ВФМ-М і КАМ-М
F_s = 1/(T log₂M), (8.1)
а при ЧМ-M
F_s = M/(T log₂M), (8.2)
де Т – тривалість двійкового символу на вході модулятора;
М – число позицій сигналу.
Якщо в системі передачі відсутнє завадостійке кодування, то значення Т дорівнює тривалості двійкового символу Т_б на виході АЦП або кодера простого коду. Якщо ж використовується завадостійке кодування, то Т = Т_бk/n, де n і k - параметри корегуючого коду.
При передачі сигналів аналогової модуляції розрахунок ширини спектру сигналу при АМ, БМ і ОМ дивись [1, с. 220; 2, гл. 3]. Ширина спектру сигналу ЧМ визначається формулою (6.4).
Для визначення відношення сигнал/шум на виході каналу зв'язку P_S/N_O по знайденим у розд. 6 і 7 відношенням сигнал/шум слід користуватися співвідношеннями
, (8.3)
, (8.4)
. (8.5)
Пропускну здатність неперервного каналу зв'язку слід розрахувати для всіх розглянутих у курсовій роботі варіантів передачі. Зіставте отримані значення пропускної здатності каналу зв'язку С з продуктивністю джерела R_д, знайдену при розрахунку інформаційних характеристик джерела повідомлень. Що стверджує теорема Шеннона при такому співвідношенні між R_д та С [[1, розд. 4.6]?
Ефективність систем зв'язку оцінюють коефіцієнтами інформаційної, частотної та енергетичної ефективності, що визначаються формулами (10.1) – (10.3) в [1]. Ці формули визначають ефективність використання відповідно пропускної здатності каналу зв'язку С, смуги пропускання каналу зв'язку F_к і відношення сигнал/шум Р_s/N₀ на виході каналу зв'язку при заданих методі передачі та якості відтворення повідомлення, що передається.
Для розрахунків ефективності швидкість передачі інформації R_к можна прийняти рівною продуктивності джерела R_д – при тій якості відтворення повідомлень, яка має місце в розраховуваній системі зв'язку, втратами інформації в каналі зв'язку можна знехтувати.
Коефіцієнти ефективності слід розрахувати для всіх варіантів передачі, результати розрахунків F_к, Р_s/N₀, С, h,g і b слід представити таблицею.
Необхідно розрахувати і побудувати графік граничної залежності b = f(g) – межа Шеннона [1, рис. 10.1]. Значення b і g відкладають у логарифмічних одиницях – відповідно 10lgb і 10lgg. На цьому рисунку подати точками з координатами b і g всі розглянуті варіанти передачі.
Зіставте ефективність розглянутих варіантів передачі між собою та з граничною ефективністю. Порівняння виконуються роздільно за коефіцієнтами b і за коефіцієнтами g. Вкажіть способи підвищення енергетичної та частотної ефективності.

ЗАКЛЮЧЕННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ
Викласти стисло перелік виконаних розрахунків. Зазначте, чи відповідають виконані розрахунки вихідним даним і завданню на КР, а якщо ні, то які розрахунки і чому не відповідають завданню.
Вкажіть переваги і недоліки розглянутих варіантів передачі. Який з розглянутих варіантів передачі, на Ваш погляд, є більш прийнятним для використання в реальній системі зв'язки і чому?

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Теория передачи сигналов: Учебник для вузов / А. Г. Зюко и др. - М.: Радио и связь, 1986.
2. Панфилов И. П., Дырда В. Е.. Теория электрической связи: Учебник для техникумов. - М.: Радио и связь, 1991.

Додаток 1
Таблиця Д.1 – Вихідні дані для виконання КР варіанту А

№	Параметри джерела повідом.				,	Метод	Параметри системи цифрової перед.
варі- анту	Розподіл імовірн.	Pb, В2	Ка	Fmax, кГц	дБ	моду-ляції	, дБ		Метод модуляції	Спосіб прийому		ЕВК, дБ
А-00	ГР	0,1	3	6,5	40	АМ	43		ЧМ-2	когерен.		1,5
А-01	ДЕР	0,3	4	8,0	37	ЧМ	40		ЧМ-2	некогер.		1,2
А-02	РР	0,5	*	2,4	38	БМ	41		ФМ-2	когерен.		2,8
А-03	ГР	0,7	5	2,7	36	ЧМ	39		ВФМ-2	когерен.		1,5
А-04	ДЕР	0,9	6	3,5	34	БМ	37		ВФМ-2	некогер.		2,7
А-05	РР	1,2	*	5000	44	ОМ	47		ФМ-4	когерен.		1,6
А-06	ГР	1,5	7	2,5	33	ЧМ	36		ВФМ-4	когерен.		2,2
А-07	ДЕР	1,8	8	12	31	АМ	34		ЧМ-4	некогер.		1,3
А-08	РР	2,0	*	3500	50	ОМ	53		ЧМ-8	некогер.		2,6
А-09	ГР	2,5	3	14	46	ЧМ	49		КАМ-16	когерен.		1,5
А-10	ДЕР	2,8	4	18	43	БМ	46		ФМ-4	когерен.		2,3
А-11	РР	3,0	*	800	38	ОМ	41		АМ-2	когерен.		1,2
А-12	ГР	0,2	5	12,5	42	ЧМ	45		АМ-2	некогер.		2,3
А-13	ДЕР	0,4	6	15	40	АМ	43		ЧМ-2	когерен.		1,4
А-14	РР	0,6	*	1,6	44	ЧМ	47		ЧМ-2	некогер.		2,5
А-15	ГР	0,8	7	4,5	39	БМ	42		ФМ-2	когерен.		1,3
А-16	ДЕР	1,0	8	7,0	37	ЧМ	40		ВФМ-2	когерен.		2,3
А-17	РР	1,1	*	0,8	50	ОМ	53		ВФМ-2	некогер.		1,1
А-18	ГР	1,3	3	7,5	40	ЧМ	43		ФМ-4	когерен.		2,1
А-19	ДЕР	1,4	4	9,5	39	АМ	42		ВФМ-4	когерен.		1,2
А-20	РР	1,6	*	100	38	ОМ	41		ЧМ-4	некогер.		1,8
А-21	ГР	2,2	5	11	36	ЧМ	39		ЧМ-8	некогер.		1,4
А-22	ДЕР	2,4	6	8,5	34	БМ	37		КАМ-16	когерен.		3,3
А-23	РР	2,6	*	0,1	44	ЧМ	47		ФМ-4	когерен.		1,4
А-24	ГР	1,9	7	2,5	33	АМ	36		АМ-2	когерен.		2,6
А-25	ДЕР	0,1	8	2,7	31	ЧМ	34		АМ-2	некогер.		1,5
А-26	РР	0,3	*	22	50	ОМ	53		ЧМ-2	когерен.		2,9
А-27	ГР	0,5	4	2,5	43	ЧМ	46		ЧМ-2	некогер.		1,6
А-28	ДЕР	0,7	5	12	42	БМ	45		ФМ-2	когерен.		2,4
А-29	РР	0,9	*	110	38	ОМ	41		ВФМ-2	когерен.		1,5
А-30	ГР	1,1	6	14	40	ЧМ	43		ВФМ-2	некогер.		2,0
А-31	ДЕР	1,3	7	12,5	39	АМ	42		ФМ-4	когерен.		1,7
А-32	РР	1,5	*	0,1	44	ЧМ	47		ВФМ-4	когерен.		2,8
А-33	ГР	1,7	8	15	37	БМ	40		ЧМ-4	некогер.		1,2
А-34	ДЕР	1,9	3	4,5	40	ЧМ	43		ЧМ-8	некогер.		1,4
А-35	РР	2,1	*	180	50	ОМ	53		КАМ-16	когерен.		2,6
А-36	ГР	2,3	4	7,0	37	ЧМ	40		ФМ-4	когерен.		1,8
А-37	ДЕР	2,5	5	7,5	36	АМ	39		АМ-2	когерен.		2,0
А-38	РР	2,7	*	56	38	ОМ	41		АМ-2	некогер.		1,8
А-39	ГР	2,9	6	9,5	34	ЧМ	37		ЧМ-2	когерен.		2,0
А-40	ДЕР	0,2	7	11	33	БМ	36		ЧМ-2	некогер.		1,3
А-41	РР	0,4	*	44	44	ОМ	47		ФМ-2	когерен.		3,6
А-42	ГР	0,6	8	8,5	31	ЧМ	34		ВФМ-2	когерен.		2,3
А-43	ДЕР	0,8	3	2,5	46	АМ	49		ВФМ-2	некогер.		1,8
А-44	РР	1,0	*	95	50	ОМ	53		ФМ-4	когерен.		2,2
А-45	ГР	1,2	4	2,7	43	ЧМ	46		ВФМ-4	когерен.		2,7
А-46	ДЕР	1,4	5	2,5	42	БМ	45		ЧМ-4	некогер.		1,9
А-47	РР	1,6	*	120	38	ОМ	41		ЧМ-8	некогер.		1,7
А-48	ГР	1,8	6	12	40	ЧМ	43		КАМ-16	когерен.		2,6
А-49	ДЕР	2,0	7	14	39	АМ	42		ФМ-4	когерен.		2,9
А-50	РР	2,2	*	144	44	0М	47	АМ-2			когерен.		1,5
А-51	ГР	2,4	3,5	22	39	0М	42	АМ-2			некогер.		2,1
А-52	ДЕР	2,6	3,5	1,5	45	ЧМ	48	ЧМ-2			когерен.		1,6
А-53	РР	2,8	*	380	50	ОМ	53	ЧМ-2			некогер.		1,8
А-54	ГР	3,0	4,5	2,7	36	ЧМ	39	ФМ-2			когерен.		1,4
А-55	ДЕР	0,01	4,5	7,4	42	АМ	45	ВФМ-2			когерен.		2,6
А-56	РР	0,1	*	500	38	ОМ	41	ВФМ-2			некогер.		1,1
А-57	ГР	0,02	5,5	16	35	ЧМ	38	ФМ-4			когерен.		2,3
А-58	ДЕР	0,2	5,5	12,5	41	БМ	44	ВФМ-4			когерен.		1,3
А-59	РР	0,03	*	0,24	44	ЧМ	47	ЧМ-4			некогер.		1,7
А-60	ГР	0,3	6,5	15	33	АМ	36	ЧМ-8			некогер.		1,1
А-61	ДЕР	0,04	6,5	2,8	39	ЧМ	42	КАМ-16			когерен.		3,1
А-62	РР	0,4	*	12	50	ОМ	53	ФМ-4			когерен.		1,8
А-63	ГР	0,05	7,5	3,3	32	ЧМ	35	АМ-2			когерен.		2,7
А-64	ДЕР	0,5	7,5	4,4	38	БМ	41	АМ-2			некогер.		1,5
А-65	РР	0,06	*	300	38	ОМ	41	ЧМ-2			когерен.		2,5
А-66	ГР	0,6	8	5,5	31	ЧМ	34	ЧМ-2			некогер.		1,6
А-67	ДЕР	0,07	8	6,5	37	АМ	40	ФМ-2			когерен.		2,2
А-68	РР	0,7	*	9,6	44	ЧМ	47	ВФМ-2			когерен.		2,7
А-69	ГР	0,08	3,5	4,3	45	БМ	48	ВФМ-2			некогер.		2,0
А-70	ДЕР	0,8	4,5	7,5	42	ЧМ	45	ФМ-4			когерен.		2,4
А-71	РР	0,09	*	10,2	50	ОМ	53	ВФМ-4			когерен.		2,8
А-72	ГР	0,9	5,5	4,8	42	ЧМ	45	ЧМ-4			некогер.		2,1
А-73	ДЕР	0,1	6,5	5,2	39	АМ	42	ЧМ-8			некогер.		1,9
А-74	РР	1,0	*	1,5	38	ЧМ	41	КАМ-16			когерен.		2,3
А-75	ГР	0,12	7,5	3,6	38	БМ	41	ФМ-4			когерен.		2,5
А-76	ДЕР	1,2	8	10,0	31	ЧМ	34	АМ-2			когерен.		2,7
А-77	РР	0,15	*	240	44	ОМ	47	АМ-2			некогер.		1,8
А-78	ГР	1,5	6	4,5	40	ЧМ	43	ЧМ-2			когерен.		2,0
А-79	ДЕР	0,2	3	5,6	46	АМ	49	ЧМ-2			некогер.		1,6
А-80	РР	2,0	*	480	50	ОМ	53	ФМ-2			когерен.		2,2
А-81	ГР	0,25	4	11	37	ЧМ	40	ВФМ-2			когерен.		2,3
А-82	ДЕР	2,5	5,5	14	35	БМ	38	ВФМ-2			некогер.		1,8
А-83	РР	0,3	*	75	38	ОМ	41	ФМ-4			когерен.		1,6
А-84	ГР	3,0	6,5	2,6	39	ЧМ	42	ВФМ-4			когерен.		2,6
А-85	ДЕР	0,35	7,5	6,5	38	АМ	41	ЧМ-4			некогер.		1,5
А-86	РР	0,65	*	68	44	ОМ	47	ЧМ-8			некогер.		2,0
А-87	ГР	0,4	6,5	16	33	ЧМ	36	КАМ-16			когерен.		2,6
А-88	ДЕР	0,7	5,5	6,3	35	БМ	38	ФМ-4			когерен.		2,3
А-89	РР	0,45	*	18	50	ЧМ	53	АМ-2			когерен.		1,7
А-90	ГР	0,75	3,5	8,2	45	АМ	48	АМ-2			некогер.		1,3
А-91	ДЕР	0,5	8	18	31	ЧМ	34	ЧМ-2			когерен.		1,8
А-92	РР	0,8	*	72	38	ОМ	41	ЧМ-2			некогер.		1,5
А-93	ГР	0,55	4,5	6,4	36	ЧМ	39	ФМ-2			когерен.		2,8
А-94	ДЕР	0,85	6,0	12	40	БМ	43	ВФМ-2			когерен.		3,1
А-95	РР	0,6	*	0,6	44	ЧМ	47	ВФМ-2			некогер.		2,4
А-96	ГР	0,9	7,0	2,75	39	АМ	39	ФМ-4			когерен.		2,7
А-97	ДЕР	0,65	3,0	13	40	ЧМ	43	ВФМ-4			когерен.		2,0
А-98	РР	0,95	*	2,4	50	ОМ	53	ЧМ-4			некогер.		1,8
А-99	ГР	0,7	5,0	14,5	42	ЧМ	45	ЧМ-8			некогер.		1,6