МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Вінницький державний ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМЕРЦІЇ І МАРКЕТИНГУ
Кафедра Комерції і логістики
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
з дисципліни «Логістика складування»
На тему: Розрахунок основних параметрів складу
(На прикладі ТОВ «Максима плюс»)
Захищена з оцінкою «» р.
Ростов-на-Дону
2007
ЗМІСТ
ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... 3
1. Основні характеристики і параметри складу
1.1. Характеристики складу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 5
1.2 Визначення основних параметрів складу ... ... ... ... ... ... ... ... ... 7
2. Оцінка, аналіз роботи торгової організації
2.1. Оцінка і аналіз роботи ТОВ «Максима плюс» ... ... ... ... .... .... 14
2.2. Технологічний процес переробки товарів на складі .. .... 16
2.3. Оцінка ефективності роботи складського господарства ... ... ... ... 21
ВИСНОВОК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 23
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... 26
ВСТУП
Актуальність обраної теми обгрунтована тим, що правильний вибір розрахунок параметрів складу дозволяє значно знизити витрати на зберігання, що в свою чергу дозволить збільшити прибутковість.
Метою написання даної роботи є аналіз і розрахунок параметрів складського господарства.
У роботі розкриті наступні питання основні характеристики і параметри складу, представлено короткий опис роботи організації торгівлі, описаний технологічний процес переробки товарів на складі, проведена оцінка ефективності роботи складського господарства, розраховані основні параметри складу даної організації.
Характеристика систем складування і розміщення запасів ефективність логістичної системи залежить не тільки від вдосконалення та інтенсивності промислового і транспортного виробництва, але і складського господарства.
Складське господарство сприяє: збереженню якості продукції, матеріалів, сировини; підвищенню ритмічності і організованості виробництва і роботи транспорту; поліпшення використання територій підприємств; зниження простоїв транспортних засобів і транспортних витрат; вивільненню працівників від непродуктивних вантажно-розвантажувальних і складських робіт для використання їх в основному виробництві .
Складування продукції необхідно в зв'язку з наявними коливаннями циклів виробництва, транспортувань і її споживання. Склади різних типів можуть створюватися на початку, середині і наприкінці транспортних вантажопотоків або виробничих процесів для тимчасового накопичення вантажів і своєчасного постачання виробництва матеріалами в потрібних кількостях. Тимчасове складування (нагромадження) продукції обумовлено характером виробництва і транспорту.
Воно дозволяє подолати тимчасові, просторові, кількісні та якісні невідповідності між наявністю і потребою в матеріалах в процесі виробництва і споживання. Крім операцій складування вантажів, на складі виконуються ще й внутріскладські транспортні, вантажні, розвантажувальні, сортувальні, комплектувальні та проміжні перевантажувальні операції, а також деякі технологічні операції і т.д.
Тому склади слід розглядати не просто як пристрої для зберігання вантажів, а як транспортно-складські комплекси, в яких процеси переміщення вантажів відіграють важливу роль. Робота цих комплексів носить динамічний, стохастичний характер через нерівномірності перевезень вантажів. Слід мати на увазі, що склади сприяють перетворенню вантажопотоків, змінюючи параметри прийнятих і видаваних партій вантажів за величиною, складом і пр.
ТОВ «Максима плюс» є офіційним дилером компанії «М-стиль», яка в свою чергу є частиною холдингу «Іванівське ТО», до якого входять також: ТОВ «Мега-Олій», фабрики: прядильно-ткацька фабрика ТОВ «Тезінка» і ВАТ «Колобовська ткацька фабрика». «ІТО» є співвласником ТОВ «Зинов'євська мануфактура» і ТОВ «Червоний Жовтень». Ці підприємства являють собою закінчений технологічний цикл. Річна виробнича програма - більше 70 млн. пог. метрів. Виробничі потужності ТОВ «М-стиль» дозволяють компанії випускати на місяць до 150 000 комплектів постільної білизни та інших виробів.
ТОВ «Максима плюс» також закуповує текстильну продукцію ще декількох компаній - вітчизняних виробників і імпортних (Туреччина, Китай, Пакистан, країни СНД).
1. Основні характеристики і параметри складу
1.1. Характеристики складу
Площі на товарних складах зазвичай ділять на приміщення основного виробничого призначення та допоміжні. Перші служать для виконання основних технологічних операцій, у тому числі для зберігання товарів, експедиції і переробки. Допоміжні приміщення призначені для зберігання тари, розміщення інженерних пристроїв і комунікацій, а також різних служб та інших цілей.
Умовно простір складу можна розділити на дві основні частини: площі, безпосередньо використовувані для зберігання товару, і площі, які не використовуються для зберігання. При плануванні складу рекомендується підтримувати співвідношення цих площ у пропорції не менше ніж 2:1.
Планування складських приміщень повинна забезпечувати можливість застосування ефективних способів розміщення та укладання одиниць зберігання, використання складського обладнання і умови для повного збереження товару. Такий принцип внутрішнього планування зон складу дозволяє підтримувати потоковість і безперервність складського технологічного процесу.
Для поліпшення умов експлуатації підйомно-транспортних машин і механізмів необхідно прагнути організувати єдиний простір складу, без перегородок і з максимально можливою кількістю колон або прольотів. Найкращим варіантом з цієї точки зору є однопрогонових склад (шириною не менше 24 м). Ефективність використання складського обсягу багато в чому залежить також від висоти складування, яка має враховувати розміри транспортних одиниць і максимально наближатися до технологічної висоті складу.
На планування і структуру приміщень складу істотним чином впливає сам зміст технологічного процесу. На стадії проектування встановлюють склад приміщень складу, пропорції між окремими приміщеннями та їх взаємне розташування. Розглянемо планування товарного складу загального користування як найбільш поширеного виду складу.
Для виконання технологічних операцій з приймання, зберігання і відправки продукції покупцям на складах виділяють наступні основні зони:
- Зона розвантаження транспортних засобів, яка може розташовуватися як всередині, так і поза приміщенням;
- Експедиція приймання товару, в тому числі з операціями з приймання продукції за кількістю і якістю;
- Основна зона зберігання;
- Зона комплектування замовлень;
- Експедиція відправлення товару;
- Зона навантаження транспортних засобів, яка розташовується поза зоною зберігання і комплектування.
Перераховані операційні зони складу повинні бути пов'язані між собою проходами і проїздами.
Зона розвантаження транспортних засобів повинна примикати до експедиції приймання товару (зоні приймання продукції за кількістю і якістю). Під зону зберігання продукції відводиться основна частина площ. Вона складається з території, зайнятої одиницями зберігання, і площі проходів. До зони зберігання повинна примикати зона комплектування замовлень. Цю зону в свою чергу слід розташовувати поруч з експедицією по відправці одиниць зберігання.
Зона розвантаження товару використовується для механізованого і ручного розвантаження транспортних засобів, а також для виїмки товару з транспортної тари, приймання за кількістю і короткочасного зберігання до моменту передачі в експедицію приймання товару.
Експедиція приймання товару (може розміщуватися в окремому приміщенні складу) служить для приймання товару за кількістю і якістю, ведення обліку прибулого товару, його тимчасового зберігання до передачі в зону основного зберігання складу.
На ділянці підготовки товару до зберігання (розміщується в зоні приймання товару або в основному приміщенні складу) відбувається формування місць зберігання. Товар у цю зону може надходити з експедиції приймання товару та / або з ділянки розвантаження.
У зоні зберігання (головна частина основного приміщення складу) виконують операції зі зберігання товару.
У зоні комплектування (може розміщуватися в основному приміщенні складу) здійснюється формування одиниць транспортування споживачам, містять підібраний відповідно до замовлень необхідний асортимент товару.
Експедиція відправки використовується для приймання товару експедитором (одержувачем товарної партії), а також для короткочасного зберігання підготовлених до відправки вантажних одиниць.
У зоні навантаження відбувається ручне та / або механізована завантаження транспортних засобів.
1.2 Визначення основних параметрів складу
Загальна площа складу
Sобщ = Sпол + Sвсп + Sпр + Sкомпл + Sсл + Sпе + Sое, (1)
де Sпол - корисна площа, тобто площа, зайнята безпосередньо під збереженої продукцією (стелажами, штабелями та іншими пристосуваннями для зберігання продукції), м2;
Sвсп - допоміжна (оперативна) площа, тобто площа, зайнята проїздами і проходами, м2;
Sпр - площа ділянки приймання, м2;
Sкомпл - площа ділянки комплектування, м2;
Sсл - площа робочих місць, тобто площа в приміщеннях складів, відведена для робочих місць складських працівників, м2;
Sпе - площа приймальної експедиції, м2;
Sое - площа відправних експедиції, м2.
При наближених розрахунках загальну площу складу Sобщ, м2, можна визначати в залежності від корисної площі Sпол через коефіцієнт використання:
Sобщ = Sпол / a, (2)
де a - коефіцієнт використання площі складу (питома вага корисної площі складу): залежно від виду закладеного товару знаходиться в межах 0,3 ... 0,6.
Корисна площа складу
Sпол = Qmax / qдоп, (3)
де Qmax - максимальна величина встановленого запасу продукції на складі, т;
qдоп - допустиме навантаження на 1 м2 площі підлоги складу, т/м2.
Загальна формула для розрахунку корисної площі складу має вигляд:
Sгр = Qз Кн / (254 Сv Кіго Н), (4)
де Q - прогноз річного товарообігу, грн. / рік;
З - прогноз величини запасів продукції, кількість днів обороту;
Кн - коефіцієнт нерівномірності завантаження складу; визначається як відношення вантажообігу найбільш напруженого місяця до середньомісячного вантажообігу складу. У проектних розрахунках Кн приймають рівним 1,1 ... 1,3;
254 - число робочих днів у році;
Сv - приблизна вартість 1 м3 упакованої продукції, що зберігається на складі, руб./м3; може бути визначена на основі вартості вантажної одиниці і її маси брутто. Масу 1 м3 зберігається на складі продукції можна визначити за допомогою вибіркових замірів, проведених співробітниками складу;
Кіго - коефіцієнт використання вантажного обсягу складу, характеризує щільність і висоту укладання товару (технологічний сенс коефіцієнта використання вантажного обсягу складу Кіго полягає в тому, що обладнання, особливо стелажне, неможливо повністю заповнити збереженої продукцією. Практика показує, що в разі зберігання продукції на піддонах Кіго = 0,64, при зберіганні продукції без піддонів Кіго = 0,67);
Кіго = Vпол / (Sоб Н); (5)
Vпол - обсяг продукції в упаковці, який може бути укладений на даному обладнанні по всій його висоті, м3;
Sоб - площа, яку займає проекція зовнішніх контурів несучого обладнання на горизонтальну площину, м2;
Н - висота укладання продукції, м.
Величини Q і З визначають на основі прогнозних розрахунків.
Для продукції, що зберігається в осередках, корисна площа складу визначається через необхідне число вічок і стелажів за формулою:
Sпол = Sст Nст, (6)
де Sст - площа, зайнята під один стелаж, м2;
Nст - число стелажів.
Корисну площу складу Sпол при нерівномірному надходженні продукції на склад розраховують за формулою мінімуму сумарних витрат:
Sрез S1 + 365 Рk S2 - min, (7)
де Sрез - резервна площа, м2;
S1 - витрати на утримання 1 м2 резервної площі, руб./м2;
Рk - ймовірність відмови в прийманні продукції;
S2 - втрати за кожен день відмови в прийманні продукції, руб.;
365 - кількість днів у році.
Площі ділянок приймання і комплектування
Ці площі розраховують на підставі укрупнених показників розрахункових навантажень на 1 м2 площі на ділянках приймання і комплектування. У випадку у проектних розрахунках виходять з необхідності розміщення на кожному квадратному метрі ділянок приймання і комплектування 1 м3 продукції.
Необхідну довжину фронту навантажувально-розвантажувальних робіт (довжина автомобільної та залізничної рамп) розраховують так:
Lфр = nl + (n - 1) li, (8)
де n - число транспортних одиниць, одночасно подаються до складу;
l - довжина транспортної одиниці, м;
li - відстань між транспортними засобами, м.
Площа зон приймання і комплектування товарів, м2, визначають як
Sпр = Qг Kн A2 tпр / (365qдоп • 100) + Sв; (9)
Sкомпл = Qг Kн A3 tкм / (254 qдоп • 100), (10)
де Qг - річне надходження продукції, т;
Kн - коефіцієнт нерівномірності надходження продукції на склад, Kн = 1,2 ... 1,5;
A2 - частка продукції, що проходить через ділянку приймання складу,%;
tпр - число днів перебування продукції на ділянці приймання;
254 - число робочих днів у році;
365 - кількість днів у році;
qдоп - розрахункове навантаження на 1 м2 площі, приймається рівної 0,25 середнього навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2;
Sв - площа, необхідна для зважування, сортування і т. д., м2; Sв <> = 5 ... 10 м2;
A3 - частка продукції, що підлягає комплектування на складі,%;
tкм - число днів перебування продукції на ділянці комплектування;
На складах з великим обсягом робіт зони експедицій приймання та відправлення товару влаштовують окремо, а з малим обсягом робіт - разом. Розмір відпускної майданчика розраховується аналогічним чином.
При розрахунках слід спочатку закласти деякий надлишок площі на ділянці приймання, оскільки з часом на складі, як правило, з'являється необхідність в більш інтенсивній обробці надходить продукції. Мінімальна площа зони приймання повинна розміщувати таку кількість продукції, яке може прибути протягом неробочих днів.
Мінімальний розмір площі приймальної експедиції
Sпе = Qг tпе Kн / (365 qе), (11)
де Qг - річне надходження продукції, т;
tпе - число днів, протягом яких продукція буде знаходитися в приймальній експедиції;
Kн - коефіцієнт нерівномірності надходження продукції на склад, Kн =
= 1,2 ... 1,5;
qе - укрупнений показник розрахункових навантажень на 1 м2 в експедиційних приміщеннях, т/м2.
Мінімальна площа відправних експедиції повинна дозволити виконувати роботи з комплектування і зберігання усередненого кількості відвантажувальних партій. Її визначають як
Sое = Qг tое Kн / (254 qе), (12)
де tое - число днів, протягом яких продукція буде знаходитися в відправних експедиції.
Розміри проходів і проїздів у складських приміщеннях визначають залежно від габаритів продукції, що зберігається й підйомно-транспортних засобів, а також розмірів вантажообігу. Якщо ширина робочого коридору машин, що працюють між стелажами, дорівнює ширині стелажного обладнання, то площа проходів та проїздів буде дорівнює вантажної площі. Ширина проїзду, см,
A = 2B + 3C, (13)
де B - ширина транспортного засобу, см;
C - ширина проміжків між самими транспортними засобами і між ними і стелажами по обидві сторони проїзду (приймається рівної 15 ... 20 см).
В абсолютних величинах ширина головних проїздів (проходів) приймається від 1,5 до 4,5 м, ширина бокових проїздів (проходів) - від 0,7 до 1,5 м. Висота складських приміщень від рівня підлоги до затяжки ферм або крокв зазвичай становить від 3,5 до 5,5 м у багатоповерхових будівлях і до 18 м - в одноповерхових.
Розрахунок допоміжної площі
Площа службового приміщення складу розраховується залежно від кількості працюючих. При штаті складу до трьох працівників площа контори визначається виходячи з того, що на кожну людину припадає по 5 м2; від 3 до 5 осіб - за 4 м2; при штаті більше п'яти працівників - по 3,25 м2. Робоче місце завідувача складом (площа 12 м2) рекомендується розташувати поблизу ділянки комплектування так, щоб була можливість максимального огляду складського приміщення. Якщо на складі планується перевіряти якість зберігається продукції, то робочі місця відповідає за це персоналу рекомендується обладнати поблизу ділянки приймання, але в стороні від основних вантажопотоків.
Вінницький державний ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМЕРЦІЇ І МАРКЕТИНГУ
Кафедра Комерції і логістики
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
з дисципліни «Логістика складування»
На тему: Розрахунок основних параметрів складу
(На прикладі ТОВ «Максима плюс»)
Ростов-на-Дону
2007
ЗМІСТ
ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... 3
1. Основні характеристики і параметри складу
1.1. Характеристики складу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 5
1.2 Визначення основних параметрів складу ... ... ... ... ... ... ... ... ... 7
2. Оцінка, аналіз роботи торгової організації
2.1. Оцінка і аналіз роботи ТОВ «Максима плюс» ... ... ... ... .... .... 14
2.2. Технологічний процес переробки товарів на складі .. .... 16
2.3. Оцінка ефективності роботи складського господарства ... ... ... ... 21
ВИСНОВОК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 23
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... 26
ВСТУП
Актуальність обраної теми обгрунтована тим, що правильний вибір розрахунок параметрів складу дозволяє значно знизити витрати на зберігання, що в свою чергу дозволить збільшити прибутковість.
Метою написання даної роботи є аналіз і розрахунок параметрів складського господарства.
У роботі розкриті наступні питання основні характеристики і параметри складу, представлено короткий опис роботи організації торгівлі, описаний технологічний процес переробки товарів на складі, проведена оцінка ефективності роботи складського господарства, розраховані основні параметри складу даної організації.
Характеристика систем складування і розміщення запасів ефективність логістичної системи залежить не тільки від вдосконалення та інтенсивності промислового і транспортного виробництва, але і складського господарства.
Складське господарство сприяє: збереженню якості продукції, матеріалів, сировини; підвищенню ритмічності і організованості виробництва і роботи транспорту; поліпшення використання територій підприємств; зниження простоїв транспортних засобів і транспортних витрат; вивільненню працівників від непродуктивних вантажно-розвантажувальних і складських робіт для використання їх в основному виробництві .
Складування продукції необхідно в зв'язку з наявними коливаннями циклів виробництва, транспортувань і її споживання. Склади різних типів можуть створюватися на початку, середині і наприкінці транспортних вантажопотоків або виробничих процесів для тимчасового накопичення вантажів і своєчасного постачання виробництва матеріалами в потрібних кількостях. Тимчасове складування (нагромадження) продукції обумовлено характером виробництва і транспорту.
Воно дозволяє подолати тимчасові, просторові, кількісні та якісні невідповідності між наявністю і потребою в матеріалах в процесі виробництва і споживання. Крім операцій складування вантажів, на складі виконуються ще й внутріскладські транспортні, вантажні, розвантажувальні, сортувальні, комплектувальні та проміжні перевантажувальні операції, а також деякі технологічні операції і т.д.
Тому склади слід розглядати не просто як пристрої для зберігання вантажів, а як транспортно-складські комплекси, в яких процеси переміщення вантажів відіграють важливу роль. Робота цих комплексів носить динамічний, стохастичний характер через нерівномірності перевезень вантажів. Слід мати на увазі, що склади сприяють перетворенню вантажопотоків, змінюючи параметри прийнятих і видаваних партій вантажів за величиною, складом і пр.
ТОВ «Максима плюс» є офіційним дилером компанії «М-стиль», яка в свою чергу є частиною холдингу «Іванівське ТО», до якого входять також: ТОВ «Мега-Олій», фабрики: прядильно-ткацька фабрика ТОВ «Тезінка» і ВАТ «Колобовська ткацька фабрика». «ІТО» є співвласником ТОВ «Зинов'євська мануфактура» і ТОВ «Червоний Жовтень». Ці підприємства являють собою закінчений технологічний цикл. Річна виробнича програма - більше 70 млн. пог. метрів. Виробничі потужності ТОВ «М-стиль» дозволяють компанії випускати на місяць до 150 000 комплектів постільної білизни та інших виробів.
ТОВ «Максима плюс» також закуповує текстильну продукцію ще декількох компаній - вітчизняних виробників і імпортних (Туреччина, Китай, Пакистан, країни СНД).
1. Основні характеристики і параметри складу
1.1. Характеристики складу
Площі на товарних складах зазвичай ділять на приміщення основного виробничого призначення та допоміжні. Перші служать для виконання основних технологічних операцій, у тому числі для зберігання товарів, експедиції і переробки. Допоміжні приміщення призначені для зберігання тари, розміщення інженерних пристроїв і комунікацій, а також різних служб та інших цілей.
Умовно простір складу можна розділити на дві основні частини: площі, безпосередньо використовувані для зберігання товару, і площі, які не використовуються для зберігання. При плануванні складу рекомендується підтримувати співвідношення цих площ у пропорції не менше ніж 2:1.
Планування складських приміщень повинна забезпечувати можливість застосування ефективних способів розміщення та укладання одиниць зберігання, використання складського обладнання і умови для повного збереження товару. Такий принцип внутрішнього планування зон складу дозволяє підтримувати потоковість і безперервність складського технологічного процесу.
Для поліпшення умов експлуатації підйомно-транспортних машин і механізмів необхідно прагнути організувати єдиний простір складу, без перегородок і з максимально можливою кількістю колон або прольотів. Найкращим варіантом з цієї точки зору є однопрогонових склад (шириною не менше 24 м). Ефективність використання складського обсягу багато в чому залежить також від висоти складування, яка має враховувати розміри транспортних одиниць і максимально наближатися до технологічної висоті складу.
На планування і структуру приміщень складу істотним чином впливає сам зміст технологічного процесу. На стадії проектування встановлюють склад приміщень складу, пропорції між окремими приміщеннями та їх взаємне розташування. Розглянемо планування товарного складу загального користування як найбільш поширеного виду складу.
Для виконання технологічних операцій з приймання, зберігання і відправки продукції покупцям на складах виділяють наступні основні зони:
- Зона розвантаження транспортних засобів, яка може розташовуватися як всередині, так і поза приміщенням;
- Експедиція приймання товару, в тому числі з операціями з приймання продукції за кількістю і якістю;
- Основна зона зберігання;
- Зона комплектування замовлень;
- Експедиція відправлення товару;
- Зона навантаження транспортних засобів, яка розташовується поза зоною зберігання і комплектування.
Перераховані операційні зони складу повинні бути пов'язані між собою проходами і проїздами.
Зона розвантаження транспортних засобів повинна примикати до експедиції приймання товару (зоні приймання продукції за кількістю і якістю). Під зону зберігання продукції відводиться основна частина площ. Вона складається з території, зайнятої одиницями зберігання, і площі проходів. До зони зберігання повинна примикати зона комплектування замовлень. Цю зону в свою чергу слід розташовувати поруч з експедицією по відправці одиниць зберігання.
Зона розвантаження товару використовується для механізованого і ручного розвантаження транспортних засобів, а також для виїмки товару з транспортної тари, приймання за кількістю і короткочасного зберігання до моменту передачі в експедицію приймання товару.
Експедиція приймання товару (може розміщуватися в окремому приміщенні складу) служить для приймання товару за кількістю і якістю, ведення обліку прибулого товару, його тимчасового зберігання до передачі в зону основного зберігання складу.
На ділянці підготовки товару до зберігання (розміщується в зоні приймання товару або в основному приміщенні складу) відбувається формування місць зберігання. Товар у цю зону може надходити з експедиції приймання товару та / або з ділянки розвантаження.
У зоні зберігання (головна частина основного приміщення складу) виконують операції зі зберігання товару.
У зоні комплектування (може розміщуватися в основному приміщенні складу) здійснюється формування одиниць транспортування споживачам, містять підібраний відповідно до замовлень необхідний асортимент товару.
Експедиція відправки використовується для приймання товару експедитором (одержувачем товарної партії), а також для короткочасного зберігання підготовлених до відправки вантажних одиниць.
У зоні навантаження відбувається ручне та / або механізована завантаження транспортних засобів.
1.2 Визначення основних параметрів складу
Загальна площа складу
Sобщ = Sпол + Sвсп + Sпр + Sкомпл + Sсл + Sпе + Sое, (1)
де Sпол - корисна площа, тобто площа, зайнята безпосередньо під збереженої продукцією (стелажами, штабелями та іншими пристосуваннями для зберігання продукції), м2;
Sвсп - допоміжна (оперативна) площа, тобто площа, зайнята проїздами і проходами, м2;
Sпр - площа ділянки приймання, м2;
Sкомпл - площа ділянки комплектування, м2;
Sсл - площа робочих місць, тобто площа в приміщеннях складів, відведена для робочих місць складських працівників, м2;
Sпе - площа приймальної експедиції, м2;
Sое - площа відправних експедиції, м2.
При наближених розрахунках загальну площу складу Sобщ, м2, можна визначати в залежності від корисної площі Sпол через коефіцієнт використання:
Sобщ = Sпол / a, (2)
де a - коефіцієнт використання площі складу (питома вага корисної площі складу): залежно від виду закладеного товару знаходиться в межах 0,3 ... 0,6.
Корисна площа складу
Sпол = Qmax / qдоп, (3)
де Qmax - максимальна величина встановленого запасу продукції на складі, т;
qдоп - допустиме навантаження на 1 м2 площі підлоги складу, т/м2.
Загальна формула для розрахунку корисної площі складу має вигляд:
Sгр = Qз Кн / (254 Сv Кіго Н), (4)
де Q - прогноз річного товарообігу, грн. / рік;
З - прогноз величини запасів продукції, кількість днів обороту;
Кн - коефіцієнт нерівномірності завантаження складу; визначається як відношення вантажообігу найбільш напруженого місяця до середньомісячного вантажообігу складу. У проектних розрахунках Кн приймають рівним 1,1 ... 1,3;
254 - число робочих днів у році;
Сv - приблизна вартість 1 м3 упакованої продукції, що зберігається на складі, руб./м3; може бути визначена на основі вартості вантажної одиниці і її маси брутто. Масу 1 м3 зберігається на складі продукції можна визначити за допомогою вибіркових замірів, проведених співробітниками складу;
Кіго - коефіцієнт використання вантажного обсягу складу, характеризує щільність і висоту укладання товару (технологічний сенс коефіцієнта використання вантажного обсягу складу Кіго полягає в тому, що обладнання, особливо стелажне, неможливо повністю заповнити збереженої продукцією. Практика показує, що в разі зберігання продукції на піддонах Кіго = 0,64, при зберіганні продукції без піддонів Кіго = 0,67);
Кіго = Vпол / (Sоб Н); (5)
Vпол - обсяг продукції в упаковці, який може бути укладений на даному обладнанні по всій його висоті, м3;
Sоб - площа, яку займає проекція зовнішніх контурів несучого обладнання на горизонтальну площину, м2;
Н - висота укладання продукції, м.
Величини Q і З визначають на основі прогнозних розрахунків.
Для продукції, що зберігається в осередках, корисна площа складу визначається через необхідне число вічок і стелажів за формулою:
Sпол = Sст Nст, (6)
де Sст - площа, зайнята під один стелаж, м2;
Nст - число стелажів.
Корисну площу складу Sпол при нерівномірному надходженні продукції на склад розраховують за формулою мінімуму сумарних витрат:
Sрез S1 + 365 Рk S2 - min, (7)
де Sрез - резервна площа, м2;
S1 - витрати на утримання 1 м2 резервної площі, руб./м2;
Рk - ймовірність відмови в прийманні продукції;
S2 - втрати за кожен день відмови в прийманні продукції, руб.;
365 - кількість днів у році.
Площі ділянок приймання і комплектування
Ці площі розраховують на підставі укрупнених показників розрахункових навантажень на 1 м2 площі на ділянках приймання і комплектування. У випадку у проектних розрахунках виходять з необхідності розміщення на кожному квадратному метрі ділянок приймання і комплектування 1 м3 продукції.
Необхідну довжину фронту навантажувально-розвантажувальних робіт (довжина автомобільної та залізничної рамп) розраховують так:
Lфр = nl + (n - 1) li, (8)
де n - число транспортних одиниць, одночасно подаються до складу;
l - довжина транспортної одиниці, м;
li - відстань між транспортними засобами, м.
Площа зон приймання і комплектування товарів, м2, визначають як
Sпр = Qг Kн A2 tпр / (365qдоп • 100) + Sв; (9)
Sкомпл = Qг Kн A3 tкм / (254 qдоп • 100), (10)
де Qг - річне надходження продукції, т;
Kн - коефіцієнт нерівномірності надходження продукції на склад, Kн = 1,2 ... 1,5;
A2 - частка продукції, що проходить через ділянку приймання складу,%;
tпр - число днів перебування продукції на ділянці приймання;
254 - число робочих днів у році;
365 - кількість днів у році;
qдоп - розрахункове навантаження на 1 м2 площі, приймається рівної 0,25 середнього навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2;
Sв - площа, необхідна для зважування, сортування і т. д., м2; Sв <> = 5 ... 10 м2;
A3 - частка продукції, що підлягає комплектування на складі,%;
tкм - число днів перебування продукції на ділянці комплектування;
На складах з великим обсягом робіт зони експедицій приймання та відправлення товару влаштовують окремо, а з малим обсягом робіт - разом. Розмір відпускної майданчика розраховується аналогічним чином.
При розрахунках слід спочатку закласти деякий надлишок площі на ділянці приймання, оскільки з часом на складі, як правило, з'являється необхідність в більш інтенсивній обробці надходить продукції. Мінімальна площа зони приймання повинна розміщувати таку кількість продукції, яке може прибути протягом неробочих днів.
Мінімальний розмір площі приймальної експедиції
Sпе = Qг tпе Kн / (365 qе), (11)
де Qг - річне надходження продукції, т;
tпе - число днів, протягом яких продукція буде знаходитися в приймальній експедиції;
Kн - коефіцієнт нерівномірності надходження продукції на склад, Kн =
= 1,2 ... 1,5;
qе - укрупнений показник розрахункових навантажень на 1 м2 в експедиційних приміщеннях, т/м2.
Мінімальна площа відправних експедиції повинна дозволити виконувати роботи з комплектування і зберігання усередненого кількості відвантажувальних партій. Її визначають як
Sое = Qг tое Kн / (254 qе), (12)
де tое - число днів, протягом яких продукція буде знаходитися в відправних експедиції.
Розміри проходів і проїздів у складських приміщеннях визначають залежно від габаритів продукції, що зберігається й підйомно-транспортних засобів, а також розмірів вантажообігу. Якщо ширина робочого коридору машин, що працюють між стелажами, дорівнює ширині стелажного обладнання, то площа проходів та проїздів буде дорівнює вантажної площі. Ширина проїзду, см,
A = 2B + 3C, (13)
де B - ширина транспортного засобу, см;
C - ширина проміжків між самими транспортними засобами і між ними і стелажами по обидві сторони проїзду (приймається рівної 15 ... 20 см).
В абсолютних величинах ширина головних проїздів (проходів) приймається від 1,5 до 4,5 м, ширина бокових проїздів (проходів) - від 0,7 до 1,5 м. Висота складських приміщень від рівня підлоги до затяжки ферм або крокв зазвичай становить від 3,5 до 5,5 м у багатоповерхових будівлях і до 18 м - в одноповерхових.
Розрахунок допоміжної площі
Площа службового приміщення складу розраховується залежно від кількості працюючих. При штаті складу до трьох працівників площа контори визначається виходячи з того, що на кожну людину припадає по 5 м2; від 3 до 5 осіб - за 4 м2; при штаті більше п'яти працівників - по 3,25 м2. Робоче місце завідувача складом (площа 12 м2) рекомендується розташувати поблизу ділянки комплектування так, щоб була можливість максимального огляду складського приміщення. Якщо на складі планується перевіряти якість зберігається продукції, то робочі місця відповідає за це персоналу рекомендується обладнати поблизу ділянки приймання, але в стороні від основних вантажопотоків.
Потреба в стелажному обладнанні
Nст = Nт / Vст, (14)
де Nт - кількість продукції, що підлягає зберіганню в стелажах, м3;
Vст - місткість одного стелажу, м3.
Місткість складу
E = Fс qm, (15)
де Fс - площа, яка використовується під безпосереднє складування вантажу, м2;
qm - питоме навантаження, т/м2.
Місткість обладнання для зберігання продукції (комірки, стелажі, штабелі і т. п.), т, обчислюється як
QОБ = Vоб gb, (16)
де Vоб - геометричний об'єм відповідного обладнання, м3;
g - питома вага матеріалу або виробу, т/м3;
b - коефіцієнт заповнення обсягу (щільність укладання).
Показники ефективності використання складської площі та обсягу
Ці показники дозволяють визначити, наскільки ефективно використовується складське простір при застосуванні конкретних видів складського обладнання.
Коефіцієнт корисно використовуваної площі
Ks = Sпол / Sо.с., (17)
де Sпол - корисна площа складу, м2;
Sо.с. - Загальна площа складу, м2.
Цей параметр у залежності від типу складського приміщення, його планування, використовуваного обладнання та інших факторів може мати значення від 0,25 до 0,6. Чим більше ці цифри, тим ефективніше використовуються складські площі. Ефективність використання місткості складу можна визначити шляхом розрахунку коефіцієнта використання корисного обсягу складу Ks. У залежності від способу зберігання товарів і характеру вантажу цей показник може приймати значення від 0,3 до 0,5 і обчислюється як відношення обсягу стелажів і штабелів з товарами до загального складського об'єму:
Ks = Vпол / Vо.с. = Sпол hскл / (Sо.с. hо.с.), (18)
де Vпол - частина обсягу складу, займана обладнанням, на якому зберігається продукція, м3;
Sпол - корисна площа складу, м2;
Vо.с. - Загальний об'єм складу, м3;
hскл - висота складського приміщення, що використовується під зберігання продукції, м;
Sо.с. - Загальна площа складу, м2;
hо.с. - Висота складського приміщення, м.
2. Оцінка, аналіз роботи торгової організації
2.1. Оцінка і аналіз роботи ТОВ «Максима плюс»
ТОВ «Максима плюс» є офіційним дилером компанії «М-стиль», яка в свою чергу є частиною холдингу «Іванівське ТО», до якого входять також: ТОВ «Мега-Олій», фабрики: прядильно-ткацька фабрика ТОВ «Тезінка» і ВАТ «Колобовська ткацька фабрика». «ІТО» є співвласником ТОВ «Зинов'євська мануфактура» і ТОВ «Червоний Жовтень».
ТОВ «Максима плюс» також закуповує текстильну продукцію ще декількох компаній - вітчизняних виробників і імпортних (Туреччина, Китай, Пакистан, країни СНД).
ТОВ «Максима плюс» працює на ринку домашнього текстилю протягом 2 років. Основним установчим документом є Статут.
Асортимент продукції «Максима плюс» включає більше 200 найменувань. Це постільна білизна, кухонний текстиль і текстиль для ванної кімнати з ситцю, бязі, крепу, сатину, чесучи, вафельного і крупновафельного полотна більше 100 різних забарвлень і дизайнів. Тим, хто хоче красиво і зручно вдягатися навіть вдома, ми пропонуємо комфортний одяг для будинку: моделі жіночої і чоловічої білизни, домашній одяг. Для людей, які ведуть активний спосіб життя, ми створили колекцію високоякісного одягу для спорту та відпочинку.
Основні види діяльності підприємства
- Реалізація всіх видів тканини;
- Реалізація одягу та фурнітури;
- Дистрибуція товарів домашнього текстилю
Організаційна структура підприємства, завдання та функції його основних підрозділів
Організаційна структура (Малюнок 1).
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Малюнок 1 - організаційна структура
Завдання і функції основних підрозділів.
- Генеральний директор: організація та контроль роботи фірми
- Відділ закупівель: розрахунок потреби закупівель, підготовка заявок розміщення замовлень, контроль оплат та своєчасності відвантажень
- Відділ продажів: аналіз продажів, пошук нових покупців, ведення клієнтської бази, ведення переговорів з покупцями
- Бухгалтерія: підготовка документів по прийому й відвантаження товару
- Склад: прийом товару, відвантаження, контроль за збереженням
- Юрист: правове забезпечення роботи фірми
Підприємство веде бухгалтерську і статистичну звітність у порядку, встановленому законодавством РФ.
Організація самостійно здійснює свою діяльність, розпоряджається своєю продукцією, отриманим прибутком, що залишився в його розпорядженні після сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Організація має господарські зв'язки з багатьма постачальниками, зокрема, з «М-стиль», «Іванівський текстильний комбінат» та ін Всього від цих та інших підприємств надійшло в підприємство товарів на 57 млн. крб. у 2006 році. Обсяг товарних ресурсів збільшився в порівнянні з 2005 роком на 28%.
Оборот підприємства:
2006 р. - 57 млн. крб.
2005 р. - 41 млн. крб.
Обсяг інвестицій у технічне переоснащення підприємства та будівництво:
2005-2006 рр.. - 1,5 млн. руб.
2.2. Технологічний процес переробки товарів на складі
Підготовка до приймання та приймання: розвантаження товару, що надходить, перевантаження на навантажувальні засоби, перевезення із зони надходження на склад зберігання, або на склад комісіонування, якщо необхідна його обробка.
Після приймання вантажу Замовником проводиться процедура оприбуткування матеріалу.
Розміщення їх на зберігання, організація зберігання: використовується стелажне обладнання, стелажі палетні і глибинні.
При зберіганні з товаром не виконується ніяких операцій, отже, основна задача - оптимальне використання простору складу. Обмеження виникає при вирішенні завдання вільного доступу до кожного виду товару і при врахуванні принципу ФІФО («першим надійшов - першим пішов»).
Підготовка до відпустки і відпустку товарів: отримання товару із зони упаковки, проміжне зберігання до тих пір, поки товар не буде переданий замовникові, розміщення транспортних засобів, призначених для завантаження товару, навантаження на транспортний засіб.
Схема технологічного процесу на складі (Малюнок 2).
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Внутрискладской
транспорт
Малюнок 2-Схема технологічного процесу на складі
Приймання за кількістю та якістю: Приймання товару проводиться відповідно до Інструкціями Держарбітражу П-6 і П-7 (Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю).
Перевірка цілісності упаковки: здійснюється при надходженні товару і при відвантаженні, у разі необхідності здійснюється заміна упаковки.
Вид упаковки: тканина - рулони в поліетиленових мішках, готова продукція в окремих поліетиленових упаковках і потім в паперових коробках.
Спосіб доставки товару: авто (транспортом підприємства, але можливо і транспортом постачальника, у разі, якщо немає вільного транспорту у покупця)
Місце приймання: оптовий склад підприємства
Процес надходження продукції на склад: фізична обробка вхідних потоків продукції; ідентифікація продукції; уточнення кількості і якості продукції; підготовка звітів; переміщення продукції на місце її використання чи зберігання.
Підготовчі заходи, що проводяться на складі до прибуття продукції:
1) встановлюються місця розвантаження транспортних засобів;
2) перевіряється наявність необхідної кількості піддонів;
3) встановлюється, за допомогою яких механізмів і обладнання розвантажується і переміщається надійшла продукція;
4) визначаються місця зберігання надходить продукції;
5) визначається необхідна кількість працівників складу та складського обладнання;
6) здійснюється підготовка приймально-здавальні документації.
Приймання продукції за кількістю процедура звірки маси кількості місць і одиниць фактично надійшла продукції з даними супровідних товарно-транспортних документів (рахунки-фактури, товарно-транспортної накладної).
Проводиться у строки, зазначені в інструкціях. Недостача оформляється комерційним актом.
Вручення товарораспорядітел'них документів розглядається як передача самої продукції. Відвантажене вагу або кількість вагу або обсяг продукції, який встановлюється в пункті відправлення і зазначений перевізником у відповідному транспортному документі (коносаменті, накладній, поштової квитанції).
Вивантажений вагу або кількість вага, встановлений в обумовленому пункті призначення. Зважування продукції зазвичай проводиться під час розвантаження продукції або через певний час після її закінчення присяжними вагарями (лічильниками, тальману), що діють на підставі повноважень, одержуваних від місцевої влади чи торгових палат.
Приймання продукції за якістю являє собою процедуру виявлення якості і комплектності продукції, що надійшла на склад, а також відповідності тари, упаковки і маркування встановленим вимогам державних стандартів, технічно умов, затвердженим зразкам (еталонам), умовами договір поставки) і супровідними документами (сертифікат якості, санітарний сертифікат, ветеринарний сертифікат). Проводиться у встановлені інструкціями терміни. При виявленні недоброякісної або некомплектної продукції приймання припиняють і складають комерційний акт.
Організація складського простору: вертикальна інтеграція, товари більш тривалого зберігання розміщуються на стелажах більш високого рівня.
Розміщення товарів: товари для тривалого зберігання і товару для комісіонування розміщуються в одному приміщенні; організація складу побудована згідно вертикальної інтеграції, тобто товари для тривалого зберігання, розміщуються на стелажах більш високого рівня.
Умови зберігання та охорона: окреме приміщення, охоронець.
Організація обліку: асортимент номенклатури включає в себе як штучний, так і ваговий (фасований і розсипному) товар. Складський облік товару організований на базі стандартної конфігурації "1С: Торгівля і Склад".
Підйомно-транспортне устаткування: в якості допоміжного навантажувального засоби на складах зберігання використовується стандартний піддон.
Оптимальний режим зберігання
Опалення та вентиляція приміщення відіграють провідну роль у створенні нормального температурно-вологісного режиму. Не можна допускати перерв в опаленні. Віддушини вентиляції не повинні загороджуватись сторонніми предметами. При відсутності в системи примусової вентиляції одним з основних засобів, що підтримують температурно-вологісний режим у приміщенні, є провітрювання через вікна, кватирки. Провітрювання сприяє оновленню складу повітря, який за час перебування в приміщенні людей насичується вологою і шкідливими газами. Освітлення від звичайних ламп.
Організація обліку та контролю за ходом надходження товару:
Організація обліку та контролю за оптовими закупівлями - важлива частина комерційної роботи. Метою оперативного обліку і контролю оптових закупівель є здійснення повсякденного спостереження за ходом виконання постачальниками договорів поставки для забезпечення своєчасного та безперебійного надходження товарів в узгодженому асортименті, належної якості та кількості.
Облік виконання договорів постачання здійснюється в спеціальних журналах, де фіксуються відомості про фактичну відвантаження і надходження товарів і виявляються випадки порушення постачальниками договорів. Все це необхідно для своєчасного пред'явлення постачальникам претензій.
Журнальна форма обліку виконання договорів не дозволяє мати повсякденних даних про хід надходження товарів по розгорнутому асортименту і застосовується лише для внутрішнього користування відділу закупівель і в спрощеній формі.
Тому використовується автоматизація обліку поставок з допомогою 1С. Успішному проведенню закупівельної роботи сприяє розробка комерційним апаратом оперативних планів закупівель, які передбачають суми товарів, що підлягають закупівлі, терміни укладання договорів, а також узгодження і уточнення специфікацій і відвантаження товарів, відповідальних осіб за проведенням закупівель.
2.3. Оцінка ефективності роботи складського господарства
Складський товарообіг
Коефіцієнт оборотності Коб є ставлення вантажообігу складу за даний період до середнього складського залишку матеріалів за той же період.
Якщо розрахувати на місяць, то Коб складе на початок місяця 2,4 (60/25).
Продуктивність праці працівників складу
Показник продуктивності праці одного складського працівника за зміну ПТсм (в т / см)
ПТсм = 2 / 16 = 0,125
Собівартість переробки 1 т вантажу
Одним з основних показників при визначенні економічності роботи складу є собівартість складської переробки одиниці вантажообігу С (у руб.).
Вона визначається як відношення суми всіх експлуатаційних витрат складу Се за певний календарний період часу до вантажообігу складу Q за той же період.
С = 645/60 = 10,75
Коефіцієнт корисної площі складу
Загальна площа складу (Sобщ) включає:
1) Корисну площу, тобто площа призначену для зберігання - Sпол;
2) Площа приймальних і відвантажувальних майданчиків, включаючи площу вантажно-розвантажувальних рамп - Sпр;
3) Службову площа зайняту конторськими та іншими приміщеннями - Sсл;
4) Допоміжну площу, зайняту проїздами і проходами - Sвсп;
Рівень механізації складських робіт
Для оцінки рівня оснащеності складів вантажно-розвантажувальними засобами і механізмами застосовують показник насиченості.
Kмех = 48/60 = 0,8
ВИСНОВОК
Хоча розглядається мною підприємство ТОВ «Максима плюс» має низьку рентабельність, але все-таки має величезний потенціал розвитку. На поточний момент діяльність підприємства не можна оцінити як оптимальну. Аналізуючи ранні місяці роботи підприємства можна сказати, що підприємство приносило реальний прибуток. Виходом з цього положення є ряд заходів, спрямованих на пошук нових покупців і повернення старих (перейшли до конкурентів) за рахунок більш якісного асортименту, цінової і збутової політики.
Асортимент, своєчасна закупівля і правильна організація роботи складу - це три кити, на яких тримається торговельне підприємство. Успішна реалізація кожного з них окремо не дає ефекту, який можна було б отримати, пов'язавши усіх трьох між собою.
Основні напрямки вдосконалення роботи складського господарства - це поліпшення структури парку підйомно-транспортних і транспортних машин, впровадження транспортних і складських систем з автоматичним адресуванням вантажів, автоматизованих складів, автоматизованих контейнерних майданчиків, вдосконалення організації перевезень і складських процесів.
Таким чином, я вважаю, що комерційна робота з оптових закупівель товарів на ТОВ «Максима плюс» повинна грунтуватися на принципах сучасного маркетингу. За допомогою методів маркетингу комерційні працівники, керівники, менеджери даного підприємства повинні отримувати необхідну інформацію про те, які вироби і чому хочуть купувати споживачі, про ціни, які споживачі готові заплатити, про те, в яких регіонах попит на дані вироби найбільш високий, де збут або закупівля продукції може принести найбільший прибуток.
Маркетингова наука виробила цілий арсенал засобів і способів вивчення і прогнозування купівельного попиту, які необхідно використовувати при організації оптових закупівель товарів. Тому оптові закупівлі варто починати з вивчення попиту, потреб покупців на товари, купівельних намірів і інших факторів, що формують попит.
Оптові бази, будучи торговими підприємствами й обслуговуючи певний територіально-економічний район, вивчають в основному обсяг купівельного попиту на ті чи інші види товарів і в окремих випадках асортиментну структуру попиту.
Для цього на оптових підприємствах використовуються різні методи вивчення і прогнозування попиту. До цих методів варто віднести оперативний облік продажу товарів і руху товарних запасів за минулий період, вивчення і узагальнення заявок і замовлень роздрібних торгових підприємств на потребу і постачання товарів, облік і аналіз незадоволеного попиту оптових покупців, проведення асортиментних і кон'юнктурних нарад з покупцями товарів і ін .
Я вважаю, що для успішного виконання комерційних операцій по закупівлі товарів керівництву ТОВ «Максима полюс» необхідно систематично займатися виявленням і вивченням джерел закупівлі і постачальників товарів. Комерційні працівники повинні добре знати свій економічний район і своїх потенційних клієнтів.
Представники ТОВ «Максима полюс» повинні відвідувати підприємства-виробники з метою ознайомлення з виробничими можливостями підприємства, організацією роботи складських господарств, а також брати участь у нарадах з працівниками промисловості, виставках-переглядах нових зразків виробів, оптових ярмарках.
Тому комерційна ініціатива торгових працівників по залученню в товарообіг максимальних товарних ресурсів з метою отримання необхідного прибутку повинна сполучатися з турботою про кінцевих покупців, обліком їхньої платоспроможності, з недопущенням невиправданого росту цін, наданням покупцям можливості придбати товари за доступними цінами.
Список використаної літератури
1. Бланк І.А. Управління торговим підприємством - М.: Асоціація авторів і видавців ТАНДЕМ. Видавництво ЕКМОС, 1998. - 416 с.
2. Боутеллір Р., Корстен Д. Стратегія і організація снабженія. / Пер. з нім. Під ред. Н.Ф. Тітюхіна - М: КІА центр, 2006 -128 с.
3. Крюкова Е., Іванов С. Гадання на кавовому складі (Хто складає прогнози продажів). КОМПАНІЯ 24 травня 1999 № 18 (66)
4. Лебедєв О.Т., Філліпова Т.Ю. Основи маркетингу. - СПб.: ВД «МіМ», 1997 - 224 с.
5. Міхаель Д. складська логістика. Нові шляхи системного планування / Пер. з нім. Під ред. Г.П. Манжосова - М: КІА центр, 2004 - 136с.
6. Памбухчиянц В. К. Організація, технологія і проектування торговельних підприємств - М.: ІОЦ «Маркетинг», 1999.-320 с.
7. Семененко А.І., Сергєєв В.І. лгістіка. Основи теорії: підручник для вузів - СПб: Видавництво «Союз», 2003 - 544 с.
8. Щур Д.Л. Основи торгівлі. Оптова торовля. - М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 1999. - 304 с.
9. УПС «Гарант»
10. www.marketing.spb.ru
Nст = Nт / Vст, (14)
де Nт - кількість продукції, що підлягає зберіганню в стелажах, м3;
Vст - місткість одного стелажу, м3.
Місткість складу
E = Fс qm, (15)
де Fс - площа, яка використовується під безпосереднє складування вантажу, м2;
qm - питоме навантаження, т/м2.
Місткість обладнання для зберігання продукції (комірки, стелажі, штабелі і т. п.), т, обчислюється як
QОБ = Vоб gb, (16)
де Vоб - геометричний об'єм відповідного обладнання, м3;
g - питома вага матеріалу або виробу, т/м3;
b - коефіцієнт заповнення обсягу (щільність укладання).
Показники ефективності використання складської площі та обсягу
Ці показники дозволяють визначити, наскільки ефективно використовується складське простір при застосуванні конкретних видів складського обладнання.
Коефіцієнт корисно використовуваної площі
Ks = Sпол / Sо.с., (17)
де Sпол - корисна площа складу, м2;
Sо.с. - Загальна площа складу, м2.
Цей параметр у залежності від типу складського приміщення, його планування, використовуваного обладнання та інших факторів може мати значення від 0,25 до 0,6. Чим більше ці цифри, тим ефективніше використовуються складські площі. Ефективність використання місткості складу можна визначити шляхом розрахунку коефіцієнта використання корисного обсягу складу Ks. У залежності від способу зберігання товарів і характеру вантажу цей показник може приймати значення від 0,3 до 0,5 і обчислюється як відношення обсягу стелажів і штабелів з товарами до загального складського об'єму:
Ks = Vпол / Vо.с. = Sпол hскл / (Sо.с. hо.с.), (18)
де Vпол - частина обсягу складу, займана обладнанням, на якому зберігається продукція, м3;
Sпол - корисна площа складу, м2;
Vо.с. - Загальний об'єм складу, м3;
hскл - висота складського приміщення, що використовується під зберігання продукції, м;
Sо.с. - Загальна площа складу, м2;
hо.с. - Висота складського приміщення, м.
2. Оцінка, аналіз роботи торгової організації
2.1. Оцінка і аналіз роботи ТОВ «Максима плюс»
ТОВ «Максима плюс» є офіційним дилером компанії «М-стиль», яка в свою чергу є частиною холдингу «Іванівське ТО», до якого входять також: ТОВ «Мега-Олій», фабрики: прядильно-ткацька фабрика ТОВ «Тезінка» і ВАТ «Колобовська ткацька фабрика». «ІТО» є співвласником ТОВ «Зинов'євська мануфактура» і ТОВ «Червоний Жовтень».
ТОВ «Максима плюс» також закуповує текстильну продукцію ще декількох компаній - вітчизняних виробників і імпортних (Туреччина, Китай, Пакистан, країни СНД).
ТОВ «Максима плюс» працює на ринку домашнього текстилю протягом 2 років. Основним установчим документом є Статут.
Асортимент продукції «Максима плюс» включає більше 200 найменувань. Це постільна білизна, кухонний текстиль і текстиль для ванної кімнати з ситцю, бязі, крепу, сатину, чесучи, вафельного і крупновафельного полотна більше 100 різних забарвлень і дизайнів. Тим, хто хоче красиво і зручно вдягатися навіть вдома, ми пропонуємо комфортний одяг для будинку: моделі жіночої і чоловічої білизни, домашній одяг. Для людей, які ведуть активний спосіб життя, ми створили колекцію високоякісного одягу для спорту та відпочинку.
Основні види діяльності підприємства
- Реалізація всіх видів тканини;
- Реалізація одягу та фурнітури;
- Дистрибуція товарів домашнього текстилю
Організаційна структура підприємства, завдання та функції його основних підрозділів
Організаційна структура (Малюнок 1).
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Директор |
Відділ закупівель |
Відділ продажів |
Заст. Директора з економіки |
Склад |
Юридичний відділ |
Бухгалтерія |
Малюнок 1 - організаційна структура
Завдання і функції основних підрозділів.
- Генеральний директор: організація та контроль роботи фірми
- Відділ закупівель: розрахунок потреби закупівель, підготовка заявок розміщення замовлень, контроль оплат та своєчасності відвантажень
- Відділ продажів: аналіз продажів, пошук нових покупців, ведення клієнтської бази, ведення переговорів з покупцями
- Бухгалтерія: підготовка документів по прийому й відвантаження товару
- Склад: прийом товару, відвантаження, контроль за збереженням
- Юрист: правове забезпечення роботи фірми
Підприємство веде бухгалтерську і статистичну звітність у порядку, встановленому законодавством РФ.
Організація самостійно здійснює свою діяльність, розпоряджається своєю продукцією, отриманим прибутком, що залишився в його розпорядженні після сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Організація має господарські зв'язки з багатьма постачальниками, зокрема, з «М-стиль», «Іванівський текстильний комбінат» та ін Всього від цих та інших підприємств надійшло в підприємство товарів на 57 млн. крб. у 2006 році. Обсяг товарних ресурсів збільшився в порівнянні з 2005 роком на 28%.
Оборот підприємства:
2006 р. - 57 млн. крб.
2005 р. - 41 млн. крб.
Обсяг інвестицій у технічне переоснащення підприємства та будівництво:
2005-2006 рр.. - 1,5 млн. руб.
2.2. Технологічний процес переробки товарів на складі
Підготовка до приймання та приймання: розвантаження товару, що надходить, перевантаження на навантажувальні засоби, перевезення із зони надходження на склад зберігання, або на склад комісіонування, якщо необхідна його обробка.
Після приймання вантажу Замовником проводиться процедура оприбуткування матеріалу.
Розміщення їх на зберігання, організація зберігання: використовується стелажне обладнання, стелажі палетні і глибинні.
При зберіганні з товаром не виконується ніяких операцій, отже, основна задача - оптимальне використання простору складу. Обмеження виникає при вирішенні завдання вільного доступу до кожного виду товару і при врахуванні принципу ФІФО («першим надійшов - першим пішов»).
Підготовка до відпустки і відпустку товарів: отримання товару із зони упаковки, проміжне зберігання до тих пір, поки товар не буде переданий замовникові, розміщення транспортних засобів, призначених для завантаження товару, навантаження на транспортний засіб.
Схема технологічного процесу на складі (Малюнок 2).
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Надходження товару |
Склад для зберігання |
Склад для комісіонування |
Упаковка |
Відпустка товару |
Зовнішній транспорт |
Внутрискладской
транспорт
Малюнок 2-Схема технологічного процесу на складі
Приймання за кількістю та якістю: Приймання товару проводиться відповідно до Інструкціями Держарбітражу П-6 і П-7 (Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю).
Перевірка цілісності упаковки: здійснюється при надходженні товару і при відвантаженні, у разі необхідності здійснюється заміна упаковки.
Вид упаковки: тканина - рулони в поліетиленових мішках, готова продукція в окремих поліетиленових упаковках і потім в паперових коробках.
Спосіб доставки товару: авто (транспортом підприємства, але можливо і транспортом постачальника, у разі, якщо немає вільного транспорту у покупця)
Місце приймання: оптовий склад підприємства
Процес надходження продукції на склад: фізична обробка вхідних потоків продукції; ідентифікація продукції; уточнення кількості і якості продукції; підготовка звітів; переміщення продукції на місце її використання чи зберігання.
Підготовчі заходи, що проводяться на складі до прибуття продукції:
1) встановлюються місця розвантаження транспортних засобів;
2) перевіряється наявність необхідної кількості піддонів;
3) встановлюється, за допомогою яких механізмів і обладнання розвантажується і переміщається надійшла продукція;
4) визначаються місця зберігання надходить продукції;
5) визначається необхідна кількість працівників складу та складського обладнання;
6) здійснюється підготовка приймально-здавальні документації.
Приймання продукції за кількістю процедура звірки маси кількості місць і одиниць фактично надійшла продукції з даними супровідних товарно-транспортних документів (рахунки-фактури, товарно-транспортної накладної).
Проводиться у строки, зазначені в інструкціях. Недостача оформляється комерційним актом.
Вручення товарораспорядітел'них документів розглядається як передача самої продукції. Відвантажене вагу або кількість вагу або обсяг продукції, який встановлюється в пункті відправлення і зазначений перевізником у відповідному транспортному документі (коносаменті, накладній, поштової квитанції).
Вивантажений вагу або кількість вага, встановлений в обумовленому пункті призначення. Зважування продукції зазвичай проводиться під час розвантаження продукції або через певний час після її закінчення присяжними вагарями (лічильниками, тальману), що діють на підставі повноважень, одержуваних від місцевої влади чи торгових палат.
Приймання продукції за якістю являє собою процедуру виявлення якості і комплектності продукції, що надійшла на склад, а також відповідності тари, упаковки і маркування встановленим вимогам державних стандартів, технічно умов, затвердженим зразкам (еталонам), умовами договір поставки) і супровідними документами (сертифікат якості, санітарний сертифікат, ветеринарний сертифікат). Проводиться у встановлені інструкціями терміни. При виявленні недоброякісної або некомплектної продукції приймання припиняють і складають комерційний акт.
Організація складського простору: вертикальна інтеграція, товари більш тривалого зберігання розміщуються на стелажах більш високого рівня.
Розміщення товарів: товари для тривалого зберігання і товару для комісіонування розміщуються в одному приміщенні; організація складу побудована згідно вертикальної інтеграції, тобто товари для тривалого зберігання, розміщуються на стелажах більш високого рівня.
Умови зберігання та охорона: окреме приміщення, охоронець.
Організація обліку: асортимент номенклатури включає в себе як штучний, так і ваговий (фасований і розсипному) товар. Складський облік товару організований на базі стандартної конфігурації "1С: Торгівля і Склад".
Підйомно-транспортне устаткування: в якості допоміжного навантажувального засоби на складах зберігання використовується стандартний піддон.
Оптимальний режим зберігання
Опалення та вентиляція приміщення відіграють провідну роль у створенні нормального температурно-вологісного режиму. Не можна допускати перерв в опаленні. Віддушини вентиляції не повинні загороджуватись сторонніми предметами. При відсутності в системи примусової вентиляції одним з основних засобів, що підтримують температурно-вологісний режим у приміщенні, є провітрювання через вікна, кватирки. Провітрювання сприяє оновленню складу повітря, який за час перебування в приміщенні людей насичується вологою і шкідливими газами. Освітлення від звичайних ламп.
Організація обліку та контролю за ходом надходження товару:
Організація обліку та контролю за оптовими закупівлями - важлива частина комерційної роботи. Метою оперативного обліку і контролю оптових закупівель є здійснення повсякденного спостереження за ходом виконання постачальниками договорів поставки для забезпечення своєчасного та безперебійного надходження товарів в узгодженому асортименті, належної якості та кількості.
Облік виконання договорів постачання здійснюється в спеціальних журналах, де фіксуються відомості про фактичну відвантаження і надходження товарів і виявляються випадки порушення постачальниками договорів. Все це необхідно для своєчасного пред'явлення постачальникам претензій.
Журнальна форма обліку виконання договорів не дозволяє мати повсякденних даних про хід надходження товарів по розгорнутому асортименту і застосовується лише для внутрішнього користування відділу закупівель і в спрощеній формі.
Тому використовується автоматизація обліку поставок з допомогою 1С. Успішному проведенню закупівельної роботи сприяє розробка комерційним апаратом оперативних планів закупівель, які передбачають суми товарів, що підлягають закупівлі, терміни укладання договорів, а також узгодження і уточнення специфікацій і відвантаження товарів, відповідальних осіб за проведенням закупівель.
2.3. Оцінка ефективності роботи складського господарства
Складський товарообіг
Коефіцієнт оборотності Коб є ставлення вантажообігу складу за даний період до середнього складського залишку матеріалів за той же період.
Якщо розрахувати на місяць, то Коб складе на початок місяця 2,4 (60/25).
Продуктивність праці працівників складу
Показник продуктивності праці одного складського працівника за зміну ПТсм (в т / см)
ПТсм = 2 / 16 = 0,125
Собівартість переробки 1 т вантажу
Одним з основних показників при визначенні економічності роботи складу є собівартість складської переробки одиниці вантажообігу С (у руб.).
Вона визначається як відношення суми всіх експлуатаційних витрат складу Се за певний календарний період часу до вантажообігу складу Q за той же період.
С = 645/60 = 10,75
Коефіцієнт корисної площі складу
Загальна площа складу (Sобщ) включає:
1) Корисну площу, тобто площа призначену для зберігання - Sпол;
2) Площа приймальних і відвантажувальних майданчиків, включаючи площу вантажно-розвантажувальних рамп - Sпр;
3) Службову площа зайняту конторськими та іншими приміщеннями - Sсл;
4) Допоміжну площу, зайняту проїздами і проходами - Sвсп;
Рівень механізації складських робіт
Для оцінки рівня оснащеності складів вантажно-розвантажувальними засобами і механізмами застосовують показник насиченості.
Kмех = 48/60 = 0,8
ВИСНОВОК
Хоча розглядається мною підприємство ТОВ «Максима плюс» має низьку рентабельність, але все-таки має величезний потенціал розвитку. На поточний момент діяльність підприємства не можна оцінити як оптимальну. Аналізуючи ранні місяці роботи підприємства можна сказати, що підприємство приносило реальний прибуток. Виходом з цього положення є ряд заходів, спрямованих на пошук нових покупців і повернення старих (перейшли до конкурентів) за рахунок більш якісного асортименту, цінової і збутової політики.
Асортимент, своєчасна закупівля і правильна організація роботи складу - це три кити, на яких тримається торговельне підприємство. Успішна реалізація кожного з них окремо не дає ефекту, який можна було б отримати, пов'язавши усіх трьох між собою.
Основні напрямки вдосконалення роботи складського господарства - це поліпшення структури парку підйомно-транспортних і транспортних машин, впровадження транспортних і складських систем з автоматичним адресуванням вантажів, автоматизованих складів, автоматизованих контейнерних майданчиків, вдосконалення організації перевезень і складських процесів.
Таким чином, я вважаю, що комерційна робота з оптових закупівель товарів на ТОВ «Максима плюс» повинна грунтуватися на принципах сучасного маркетингу. За допомогою методів маркетингу комерційні працівники, керівники, менеджери даного підприємства повинні отримувати необхідну інформацію про те, які вироби і чому хочуть купувати споживачі, про ціни, які споживачі готові заплатити, про те, в яких регіонах попит на дані вироби найбільш високий, де збут або закупівля продукції може принести найбільший прибуток.
Маркетингова наука виробила цілий арсенал засобів і способів вивчення і прогнозування купівельного попиту, які необхідно використовувати при організації оптових закупівель товарів. Тому оптові закупівлі варто починати з вивчення попиту, потреб покупців на товари, купівельних намірів і інших факторів, що формують попит.
Оптові бази, будучи торговими підприємствами й обслуговуючи певний територіально-економічний район, вивчають в основному обсяг купівельного попиту на ті чи інші види товарів і в окремих випадках асортиментну структуру попиту.
Для цього на оптових підприємствах використовуються різні методи вивчення і прогнозування попиту. До цих методів варто віднести оперативний облік продажу товарів і руху товарних запасів за минулий період, вивчення і узагальнення заявок і замовлень роздрібних торгових підприємств на потребу і постачання товарів, облік і аналіз незадоволеного попиту оптових покупців, проведення асортиментних і кон'юнктурних нарад з покупцями товарів і ін .
Я вважаю, що для успішного виконання комерційних операцій по закупівлі товарів керівництву ТОВ «Максима полюс» необхідно систематично займатися виявленням і вивченням джерел закупівлі і постачальників товарів. Комерційні працівники повинні добре знати свій економічний район і своїх потенційних клієнтів.
Представники ТОВ «Максима полюс» повинні відвідувати підприємства-виробники з метою ознайомлення з виробничими можливостями підприємства, організацією роботи складських господарств, а також брати участь у нарадах з працівниками промисловості, виставках-переглядах нових зразків виробів, оптових ярмарках.
Тому комерційна ініціатива торгових працівників по залученню в товарообіг максимальних товарних ресурсів з метою отримання необхідного прибутку повинна сполучатися з турботою про кінцевих покупців, обліком їхньої платоспроможності, з недопущенням невиправданого росту цін, наданням покупцям можливості придбати товари за доступними цінами.
Список використаної літератури
1. Бланк І.А. Управління торговим підприємством - М.: Асоціація авторів і видавців ТАНДЕМ. Видавництво ЕКМОС, 1998. - 416 с.
2. Боутеллір Р., Корстен Д. Стратегія і організація снабженія. / Пер. з нім. Під ред. Н.Ф. Тітюхіна - М: КІА центр, 2006 -128 с.
3. Крюкова Е., Іванов С. Гадання на кавовому складі (Хто складає прогнози продажів). КОМПАНІЯ 24 травня 1999 № 18 (66)
4. Лебедєв О.Т., Філліпова Т.Ю. Основи маркетингу. - СПб.: ВД «МіМ», 1997 - 224 с.
5. Міхаель Д. складська логістика. Нові шляхи системного планування / Пер. з нім. Під ред. Г.П. Манжосова - М: КІА центр, 2004 - 136с.
6. Памбухчиянц В. К. Організація, технологія і проектування торговельних підприємств - М.: ІОЦ «Маркетинг», 1999.-320 с.
7. Семененко А.І., Сергєєв В.І. лгістіка. Основи теорії: підручник для вузів - СПб: Видавництво «Союз», 2003 - 544 с.
8. Щур Д.Л. Основи торгівлі. Оптова торовля. - М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 1999. - 304 с.
9. УПС «Гарант»
10. www.marketing.spb.ru