Дипломна робота
на тему:

"Розрахунково-касове обслуговування підприємств комерційними банками"


МОСКВА

ЗМІСТ:
"1-3" Вступ ............................................ .................................................. .................................................. .............................. 3
Глава 1. Безготівкові розрахунки ................................................ .................................................. ..................... 5
1.1. Основи організації безготівкових розрахунків .............................................. ............................ 5
1.2. Принципи організації безготівкових розрахунків .............................................. ..................... 9
1.3. Форми безготівкових розрахунків ............................................... .................................................. ........... 14
Глава 2. Розрахункові операції ................................................ .................................................. ....................... 23
2.1. Відкриття та ведення операцій по розрахункових та поточних рахунках ..................... 23
2.2. Ведення рахунків кредитною організацією .............................................. .................................. 27
2.3. Черговість платежів з розрахункових (поточних) рахунків .......................................... .... 32
2.4. Закриття рахунків ................................................ .................................................. .............................................. 33
2.5. Операції за вкладами і депозитами та їх відображення в обліку .................................... 34
2.6. Розрахунки платіжними дорученнями ............................................... .............................................. 36
2.7. Факторингові розрахунки ................................................ .................................................. ......................... 42
Глава 3. Касові операції ................................................ .................................................. .......................... 44
3.1. Організація касової роботи ............................................... .................................................. ............ 44
3.2. Облік і документообіг за операціями з готівкою ...................... 45
3.3. Вечірні каси та інкасування виручки ............................................. ............................ 50
3.4.Автоматізація-розрахунково-касових банківських операцій ..................................... 54
Висновок ................................................. .................................................. .................................................. .............. 63
Норматінвие акти ................................................ .................................................. ............................................... 65
Список літератури ................................................ .................................................. .............................................. 67
ДОДАТКИ ................................................. .................................................. .................................................. .............. 70
Аналіз і відображення розрахунково-касових операцій у банківському балансі на прикладі акціонерного комерційного банку "Монтажспецбанк "................................ ................ 70

Введення

Ця дипломна робота присвячена аналізу стану форм розрахунків, що застосовуються у практиці роботи комерційних банків з підприємствами. Форми розрахунків є робочим інструментом всієї платіжної системи, тому аналіз форм розрахунків невіддільний від правових проблем загального станів платіжної системи. Зважаючи на це справжня робота буде присвячена як вузькоспеціалізованим питань практики застосування форм розрахунків, так і в рівній мірі розкриття механізму функціонування та історії еволюційного розвитку форм розрахунків у платіжній системі на сучасному етапі. У свою чергу, ми не обійдемося без аналізу основоположних проблем платіжної системи як такої, яка складається з організованою ієрархії системи устано ж деній, набору мето д ів, інструментів і процедур д ур, використовуваних для передачі грошових коштів між фізичними та юридичними особами при виконанні платіжних зобов'язань .
Реформування платіжної системи в Росії розпочато в 1992 році. Слід зазначити, що приведення платіжної системи в стан, адекватне новим глобальним політико-економічних реформ, - складний багатоплановий комплекс правових, методологічних, організаційно-технічних робіт.
Цей етап розвитку платіжної системи характеризується широким впровадженням нових форм розрахунків та використанням нових досконалих банківських технологій, що відповідають світовим стандартам і принципам. На зміну платіжними вимогами прийшли платіжні доручення, електронні документи стали витісняти, традиційно використовувалися раніше документи на паперових носіях. У зв'язку з цим стали впроваджуватися й нові форми передачі інформації. Почалося здійснення ряду експериментальних проектів з реалізації системи електронних платежів.
Під розрахунками в даний час розуміється регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають у зв'язку з економічними та іншими відносинами між юридичними особами та громадянами. Розрахунки включають, з одного боку, умови і порядок здійснення платежів, вироблені практикою і закріплені в уніфікованих правилах і звичаях, з іншого боку - щоденну практичну діяльність банків щодо їх проведення. Діяльність комерційних банків у сфері здійснення розрахунків з підприємствами регулюється національним законодавством і визначається сформованою практикою. [1]
Від вибору форм і умов розрахунків залежить швидкість і гарантія одержання платежу, сума витрат, пов'язаних з проведенням операцій через фінансові установи.
На практиці склалися типові форми і умови окремих видів розрахунків, які враховують різноманітні варіанти стосунків і взаємні інтереси комерційних банків і підприємств.

Глава 1. Безготівкові розрахунки

1.1. Основи організації безготівкових розрахунків

Самостійність підприємства в умовах ринкової економіки передбачає зміцнення, розвиток і різноманіття форм розрахунків підприємств і комерційних банків. Такі зв'язки здійснюються через грошові розрахунки, які є умовою, що забезпечує зміну форм вартості в процесі кругообігу фондів. [2]
На відміну від готівкового грошового обороту, при якому гроші передаються з каси платника в касу одержувача, сутність безготівкового грошового обороту полягає в тому, що платежі здійснюються шляхом перерахування (переказу) коштів з рахунку платника на рахунок одержувача в установах банків. Банки зберігають грошові кошти підприємств на їх рахунках, зараховують надходять на ці рахунки суми, виконують розпорядження підприємств про їх перерахування і видачу з рахунків, а також про проведення інших банківських операцій, передбачених банківськими правилами і договором. У залежності від місцезнаходження банків, що обслуговують учасників розрахунків, вони діляться на одногородние та іногородні, що зумовлює порядок їх організації. [3]
Безготівкові грошові розрахунки здійснюються при дотриманні наступних умов:
• Платник має право відмовитися від оплати пред'явленого документа повністю або частково у випадках, передбачених законом або договором.
• Без згоди платника або його доручення списання коштів з рахунків, як правило, не допускається.
• Платежі здійснюються з власних коштів платника, а в окремих випадках - за рахунок кредиту банку й інших залучених коштів.
• На рахунок одержувача кошти зараховуються лише після їх списання з рахунку платника.
• Виконання правил документообігу, розроблених Центральним банком РФ і визначають рух грошей і грошових документів.
• Загальний термін безготівкових розрахунків не повинен перевищувати двох операційних днів у межах суб'єкта Російської Федерації, п'яти операційних днів у межах Російської Федерації. [4]
• Грошові документи для здійснення безготівкових розрахунків повинні відповідати вимогам встановлених Банком Росії стандартів. Розрахункові документи приймаються банком до виконання, якщо на їх першому примірнику є два підписи осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком, та відбиток печатки, зразки яких раніше були повідомлені банку.
• Якщо платежі здійснюються підприємцем без утворення юридичної особи, банк приймає розрахункові документи за наявності одного підпису і при відсутності відбитка печатки.
• Взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами без участі банківських установ через суд.
При відсутності або недостатності грошей на рахунку платника виникає проблема черговості платежів. До 1989 р. діяла виборча черговість оплати документів. Вона передбачала, що в залежності від характеру господарських операцій, відображених у документах, всі платежі групувалися в п'ять черг, а всередині черги - за термінами. [5] Платежі кожної наступної групи черговості здійснювалися після повного погашення платежів попередніх груп. Таке правило відносилося і до випадків, коли документи попередньої групи пред'являлися до оплати пізніше наступних. Це не сприяло зміцненню платіжної дисципліни, послаблювало зацікавленість підприємства в своєчасному погашенні всіх зобов'язань, оскільки задоволення власних потреб (виплата заробітної плати та платежі до бюджету) здійснювалося з перших надходжень грошей. При цьому передбачалося, що виборча черговість забезпечує інтереси трудящих і держави, бо передбачає першочергову виплату заробітної плати та перерахування коштів до бюджету. Однак не враховувалося, що підприємства - постачальники матеріалів і устаткування теж повинні своєчасно виплачувати заробітну плату, вносити гроші в бюджет і здійснювати інші платежі.
У 1990 р. виборча черговість була замінена на календарну черговість, яка передбачала строгу послідовність платежів незалежно від характеру розрахунків. Це означало, що гроші, що надійшли на банківський рахунок, могли бути використані для виплати заробітної плати після задоволення претензій всіх постачальників, оплати матеріалів та послуг, боргів банку, термін виплати яких настав раніше терміну виплати заробітної плати.
З середини 1992 календарна черговість була скасована і платникам надано право самим визначати черговість платежів з їхніх рахунків.
На перший погляд надання подібного права платникам найбільш повно відповідає ринковим відносинам, тому що на відміну від виборчої чи календарної черговості розширює їх самостійність. Однак на практиці це може спричинити за собою порушення в принципі рівності партнерів: за своїм розсудом платник може віддати перевагу одним підприємствам на шкоду іншим, перед якими він має тривалу кредиторську заборгованість.
Протягом 1992-1995 рр.. Уряд Росії приймало різні рішення, що регламентують черговість платежів. У 1995 р. була встановлена ​​першочерговість виплати грошових коштів на невідкладні потреби, платежі до бюджету і в державні позабюджетні фонди. Всі інші платежі здійснювалися в порядку календарного надходження до банку розрахункових документів, тобто настання термінів платежів.
Платежі здійснюються за згодою (акцепту) власника рахунку, однак в окремих випадках допускається і безакцептне списання грошей з рахунку платника. Таке списання використовується як форма розрахунків між сторонами за договором і у випадках, передбачених законодавчими актами. [6] Зокрема, право на безакцептне списання коштів надається постачальнику при розрахунках за відпуск електричну та теплову енергію, послуги водопостачання (за винятком житлово-комунальних, бюджетних організацій та населення), а також за електроенергію, що відпускається АЕС, за поштові, телеграфні й телефонні послуги, надані підприємствами зв'язку. Умова про розрахунки у формі безакцептного списання коштів з рахунку може бути включено в договір і в інших випадках.
Право безакцептного списання грошей з рахунку позичальника для повернення позичок, термін яких закінчився, широко використовується банками при укладанні кредитних договорів. Якщо безакцептне списання не обов'язково за законом, то право включати чи не включати в договір умову про безакцептне списання коштів належить платнику. Надаючи свого контрагента право списувати в такому порядку кошти зі свого рахунку, платник здійснює свої правомочності щодо розпорядження власним рахунком і що зберігаються на ньому засобами.
Надання одержувачу грошей права на безакцептне списання коштів ставить платника в досить невигідне становище. Недобросовісний стягувач має можливість списувати суми з рахунку і при відсутності відповідних підстав. Крім того, на стадії виконання договору можуть виникнути обставини, які в звичайній ситуації дають право платнику відмовитися від оплати вимоги (поставка товарів, не передбачених договором, а також неякісних товарів і т.д.), але призупинити списання коштів на вимогу на безакцептне списання неможливо. Відновлення необгрунтовано списаних грошей, за відсутності згоди їх одержувача, здійснюється тільки в порядку рішення суду.
Якщо платник і його контрагент - кредитор передбачили в укладеному між ними договорі умову, що дає кредитору право на безакцептне списання належних останньому сум, платник повинен оформити відповідну угоду з обслуговуючим його комерційним банком. Тільки за наявності такої угоди може бути реалізований передбачений у договорі або в додатковій угоді механізм розрахунків.
У листі банку або в тексті договору банківського рахунку має бути вказано, який кредитор має право списувати з боржника суми в безспірному порядку і за яку продукцію (товар, надані послуги, виконані роботи тощо).
У цих випадках комерційний банк при вирішенні питання про право кредитора на безспірне списання з боржника коштів повинен керуватися зазначеним листом платника або договором, укладеним з банком.
До безакцептне списання можна віднести і право безспірного стягнення коштів з банківських рахунків. [7] Таке право надане податковим та фінансовим органам на суми, недовнесених до бюджету, і відповідні суми штрафів. Ці органи мають право у безспірному порядку також знімати кошти з рахунків дебіторів, які повинні сплатити гроші підприємству, що має прострочену заборгованість перед бюджетом.
Державні органи пенсійного забезпечення, медичного страхування, регулювання ціноутворення та інші також мають право у примусовому порядку стягувати належні їм гроші.
Крім того, відповідно до Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання з виготовлювача стягується у безспірному порядку вартість недоброякісної постачання і відповідна сума штрафу. Це положення передбачає детальний порядок проведення таких операцій.
Претензії до комерційного банку, пов'язані з виконанням розрахункових операцій, направляються безпосередньо в банк, що допустив порушення. За несвоєчасні (пізніше наступного дня після отримання відповідного документа) чи неправильні списання коштів з рахунку власника, а також зарахування банком сум, належних власнику, власник має право вимагати від банку сплатити на свою користь штраф у розмірі 0,5% несвоєчасно зарахованої (списаної) суми за кожний день затримки. У договорі між банком і власником розрахункового рахунку може бути передбачений і інший розмір штрафу та порядок пред'явлення санкцій за порушення, допущені при проведенні розрахунків. У 1992 р. банки нараховували і стягували з рахунків своїх клієнтів штрафи за затримку платежів. З липня 1992 р. з банків знята обов'язок щодо нарахування та стягнення пені за затримки розрахунків. Покупець (платник) сплачує пеню за затримку розрахунків у порядку, передбаченому договором між ним і постачальником. Пені за кожний день затримки в розрахунках становлять 0,5% на день, якщо інший її розмір не визначений у договорі сторін.

| (ПІДСУМКОВЕ САЛЬДО окремого особового рахунку | |
| "Нереалізований різниці за валютними ПОЗИЦІЇ" | |
| БАЛ / СЧ N019 )-------------------------------------| 0.00 |
| ІЗ СІМВ.118 "ІНШІ ДОХОДИ" | |
| 10.СУММА відновлення доходів ЗА РАХУНОК РЕЗЕРВУ НА | |
| Можливі втрати з позик (С БАЛ / СЧ N945), | |
| Сформувати У 1998 Г. з пільгами ПО | |
| ОПОДАТКУВАННЯ --------------------------------- | 0.00 |
| ІЗ СІМВ.999 "РАЗОМ ДОХОДІВ ПО РАХУНКУ N96" | |
| 11.ПОЛУЧЕННИЕ ДОХОДИ У ВИГЛЯДІ Маржа по кредиту, | |
| Наданих за рахунок централізованих | |
| КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ ------------------------------ | 0.00 |
| ІЗ СИМВОЛІВ 207 "Курсові різниці за ІНОЗЕМНИМ | |
| ОПЕРАЦІЯМИ ": | |
| 12.РЕЗУЛЬТАТ переоцінки валютних рахунків і СТАТЕЙ | |
| БУХГАЛТЕРСЬКОГО БАЛАНСУ БАНКУ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ | |
| (ПІДСУМКОВЕ САЛЬДО окремого особового рахунку | |
| "Нереалізований різниці за валютними ПОЗИЦІЇ" | |
| БАЛ / СЧ N019 )-------------------------------------| 0.00 |
| ІЗ СІМВ.218 "ІНШІ ВИТРАТИ" | |
| 13.УПЛАЧЕННАЯ СУМА ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ | 0.00 |
| 14.НАЧІСЛЕННИЕ І СПЛАЧЕНІ податки, зараховують на | |
| ВИТРАТИ БАНКУ - ВСЬОГО --------------------------- | 0.00 |
| 15.РАСХОДИ НА РЕКЛАМУ ПОНАД ВСТАНОВЛЕНИХ НОРМ ----- | 0.00 |
| 16.ПЛАТА ЗА АУДИТОРСЬКІ ПОСЛУГИ --------------------- | 0.00 |
| 17.СУММА ВІДРАХУВАНЬ У РЕЗЕРВ НА МОЖЛИВІ ВТРАТИ ПО | |
| Позики (ОБОРОТ ПО КРЕДИТУ БАЛ / СЧ N945 )----------| 0.00 |
| 18.СУММИ Відрахування в резерв під знецінення цінних | |
| ПАПЕРІВ позики (ОБОРОТ ПО КРЕДИТУ БАЛ / СЧ N944 )----| 0.00 |
| 19.РАСХОДИ ПО ОРЕНДІ ОСНОВНИХ ФОНДІВ І | |
| НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ -------------------------- | 0.00 |
| 20.ПРЕДСТАВІТЕЛЬСКІЕ витрат понад установлені | |
| НОРМ -------------------------------------------- | 0.00 |
| ІЗ СИМВОЛІВ 060 "ВИТРАТИ НА СЛУЖБОВІ ВІДРЯДЖЕННЯ" | |
| 21.КОМАНДІРОВОЧНИЕ витрат понад встановлених норм | 0.00 |
L ------------------------------------------------- --+----------------------
Німецькі марки
-------------------------------------------------- - T --------------------- ¬
| | СУМА (єдиний) |
+------------------------------------------------- --+---------------------+
| ДОХОДИ БАНКУ |---| |
| Отримані відсотки ВСЬОГО: | 100 | 0.00 |
| У тому числі: | | |
|-За короткостроковими позиками | 101 | 0.00 |
|-По середньострокових позиках | 102 | 0.00 |
|-За довгостроковими позиками | 103 | 0.00 |
|-За короткостроковими позиками в інвалюті | 104 | 0.00 |
|-По середньострокових позиках в інвалюті | 105 | 0.00 |
|-За довгостроковими позиками в інвалюті | 106 | 0.00 |
|-За рахунками іноземних кореспондентів, | | |
| Гарантійним та акцептний операціями | 107 | 0.00 |
|-З державного бюджету за кредити | 108 | 0.00 |
|-За кредити, надані іншим банкам | 109 | 0.00 |
| | | |
| Доходи за операціями з цінними | | |
| Паперами на валютному ринку | 110 | 26721.00 |
| Дивіденди по паях і акціям | 111 | 0.00 |
| Курсові різниці по іноземних операціях | 112 | 0.00 |
| Відшкодування клієнтами телеграфних та інших | | |
| Витрат | 113 | 0.00 |
| Відсотки та комісія, отримані за операціями | | |
| За минулі роки | 114 | 0.00 |
| Отримана комісія по послугах клієнтам і | | |
| Банкам | 116 | 0.00 |
| Плата за доставку цінностей і банківських | | |
| Документів | 117 | 0.00 |
| Інші доходи | 118 | 0.00 |
| Рахунок N 969 "Штрафи, пені, неустойки отримані" | 119 | 0.00 |
| | | |
| РАЗОМ ДОХОДІВ ПО РАХУНКУ N 96 | | 26721.00 |
| | | |
| | | |
| ВИТРАТИ БАНКУ |---| |
| Сплачені відсотки ВСЬОГО: | 200 | 0.00 |
| У тому числі: | | |
|-За розрахунковими, поточними та іншими рахунками | | |
| Клієнтів | 201 | 0.00 |
|-За депозитами і внесками підприємств, | | |
| Організацій, кооперативів | 202 | 0.00 |
|-За вкладами громадян і вкладах військовослужбовців | 203 | 0.00 |
|-За поточними рахунками іноземних | | |
| Кореспондентів, організацій та громадян | | |
| В інвалюті | 204 | 0.00 |
|-За кредитами, отриманими від інших банків | 205 | 0.00 |
|-За рахунками Держстраху | 206 | 0.00 |
| Курсові різниці по іноземних операціях | 207 | 0.00 |
| Витрати за операціями з цінними паперами та на | | |
| Валютному ринку | 208 | 10340.00 |
| Витрати з виготовлення, придбання та | | |
| Пересилання бланків, включаючи бланки суворої | | |
| Звітності, магнітних стрічок, пакувальних | | |
| Матеріалів для грошових квитків і монети і ін | | |
| Матеріалів, необхідних для роботи з | | |
| Клієнтурою та ведення обліку | 209 | 0.00 |
| Витрати з перевезення цінностей та банківських | | |
| Документів | 211 | 0.00 |
| Витрати з оплати послуг госпрозрахункових ВЦ | 212 | 0.00 |
| Поштові та телеграфні витрати за операціями | | |
| Клієнтів | 213 | 0.00 |
| Амортизаційні відрахування по основних фондах | 214 | 0.00 |
| Відсотки та комісія, сплачені за операціями | | |
| За минулі роки | 215 | 0.00 |
| Сплачена комісія з послуг клієнтів і | | |
| Банків | 216 | 0.00 |
| Інші витрати | 218 | 0.00 |
| Рахунок N 979 "Штрафи, пені неустойки сплачені" | 219 | 0.00 |
| Ремонт основних фондів | 220 | 0.00 |
| | | |
| РАЗОМ ВИТРАТ ПО РАХУНКУ N 97 КРІМ РАХУНКУ N 971 | 999 | 10340.00 |
| | | |
Долари США
ВАЛЮТНІ РАХУНКИ АКТИВУ
----- T -------------------------------------------- -------------------------------------------------- - ¬
| РАХУНОК | НАЙМЕНУВАННЯ | СУМА (єдиний) |
+----+-------------------------------------------- -------------------------------------------------- - +
| 060 | Готівкова іноземна валюта і платіжні документи в іноземній валюті | 11933189.00 |
| 061 | Готівкова іноземна валюта у дорозі | 158502.00 |
| 062 | Нал. іноз. валюта і платіжні док-ти в іностр.валюте в обмінному пункті | 239503.00 |
| 072 | Кореспондентські рахунки у банків-нерезидентів у ВКВ "НОСТРО" | 65703782.00 |
| 074 | Позичкові рахунки в іноземній валюті | 102744785.00 |
| 076 | Розрахунки за іншими іностр.операціям, в т.ч. кошти в інвалюті для продажу | 8261393.00 |
| 080 | Рахунки у банків резидентів РФ у іноземній валюті | 1228017.00 |
| 082 | корр.счет у банків-нерезидентів з обмеженою конверсією "НОСТРО" | 814.00 |
| 194 | Вкладення в державні боргові зобов'язання | 5643343.00 |
L ---- +-------------------------------------------- -------------------------------------------------- ---

| | | |
| Сум, списаних у ЗБИТОК | | |
| Прорахунки і недостачі по касових операціях | | |
| (Крім валютних цінностей) | 403 | 0.00 |
| Розкрадання та розтрати за касовими операціями | | |
| (Крім валютних цінностей) | 404 | 0.00 |
| Вжиті неплатіжні і фальшиві грошові | | |
| Квитки і монета | 405 | 0.00 |
| Розкрадання та розтрати та інші зловживання по | | |
| Перевезення цінностей | 406 | 0.00 |
| Розкрадання та розтрати та інші зловживання по | | |
| За іншими операціями банку (крім касових і по | | |
| Перевезення цінностей) | 407 | 0.00 |
| | | |
| Розкрадання цінностей та інші зловживання по | | |
| Яким винні не є працівниками | | |
| Банку або не з'ясовані | 408 | 0.00 |
| Втрата цінностей при пересиланні | 409 | 0.00 |
| Суми, виплачені за притензії клієнтів | 410 | 0.00 |
| Збитки по іноземних операціях | 411 | 0.00 |
| Інші | 412 | 49680.00 |
| | | |
| РАЗОМ Списана у збиток | 999 | 49680.00 |
| | |
Передбачувані нормативи на дату
завершення випуску акцій
Н1-відношення капіталу кредитної організації до сумарного обсягу
активів, зважених з урахуванням ризику:
_____________К _____________ Х 100 =
Ар-944-(частина 945-частина 948)
155761957 633,49 х 100 = 34,90
446 446 004 869,56
Н2-норматив поточної ліквідності-відношення суми ліквідних активів
банку до суми зобов'язань банку по рахунках до запитання і термін
до 30 днів:
Лат х 100 = 207 501 310 343,62 х 100 = 58,00
ОВТ 357515779 057,12
Н3-норматив миттєвої ліквідності-відношення суми високоліквідних
активів банку до суми зобов'язань банку по рахунках до запитання:
Лам х 100 = 129 752 598 809,06 х 100 = 198,50
ОВМ 65377468 222,14
Н4-норматив довгострокової ліквідності-відношення виданих кредитної
організацією кредитів терміном погашення понад рік до капіталу
кредитної організації, а також зобов'язань кредитної організації
за депозитними рахунками, отриманими кредитами та іншими борговими
зобов'язаннями на термін понад рік:
КРД х 100 = 4 318 645 323,00
К + ОД 155 761 957 633,49 + 1 030 684 000,00 х 100 = 2,80
Н5-співвідношення ліквідних активів і сумарних активів кредитної організації:
Лат х 100 = 207 501 310 343,62 х 100 = 39,00
А 531 739 323 149,66
Н6-максимальний розмір ризику на одного позичальника або групу пов'язаних позичальників:
КРЗ х 100 = 52 788 746 000,00 х 100 = 33,90
До 155 761 957 633,49
Н7-максимальний розмір великих кредитних ризиків:
SКркр = 168 188 819 000,00 = 1,08
До 155 761 957 633,49
Н8-максимальний розмір ризику на одного кредитора (вкладника):
Овкл х 100 = 73 591 466 415,06 х 100 = 47,20
До 155 761 957 633,49
Н9-максимальний розмір ризику на одного позичальника-акціонера (пайовика)
банку:
Кра х 100 = 15 000 000 000,00 х 100 = 9,60
До 155 761 957 633,49
Н9.1-максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств,
наданих банком своїм учасникам (акціонерам):
Скра х 100 = 46 616 058 103,00 х 100 = 29,90
До 155 761 957 633,49
Н10-максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств,
наданих кредитною організацією своїм інсайдерам:
Кри х 100 = _______0, 00________ х 100 = 0,00
До 155 761 957 633,49
Н11-максимальний розмір залучених грошових вкладів (депозитів)
населення:
Увімкнути нас х 100 = 52 055 590 771,07 х 100 = 33,40
До 155 761 957 633,49
Н12-норматив використання власних коштів кредитних організацій
для придбання часток (акцій) інших юридичних осіб:
Кін х 100 = 5 092 191 250,00 х 100 = 3,30
До 155 761 957 633,49
Н12.1-максимально допустиме використання власних коштів для
придбання часток (акцій) однієї юридичної особи:
Кін1 х 100 = 3 000 000 000,00 х 100 = 1,90
До 155 761 957 633,49

---

1.2. Принципи організації безготівкових розрахунків

Перехід від адміністративно-командної системи управління економікою до ринкових відносин викликав необхідність створення нової платіжної системи, що базується на дворівневій системі банків. Знадобилися поділ і відокремлення грошових ресурсів різних господарюючих суб'єктів, формування самостійних комерційних банків, запровадження кореспондентських відносин між ними та підприємствами.
Якісні зміни в організаційних формах проведення грошових розрахунків сталися внаслідок зростання економічної активності всіх суб'єктів ринку, розширення числа і обсягів угод. З'явилася величезна кількість нових комерційних структур, що позначилося на різкому зростанні документообігу, пов'язаного з обслуговуванням платіжної системи в цілому. Перебудова платіжної системи зажадала зміни принципів організації безготівкових розрахунків, використання нових форм і способів здійснення платежів.
Чітко організована система безготівкових розрахунків має величезне значення в умовах серйозної кризи неплатежів, коли величезна взаємна заборгованість, затримка платежів в будь-якому одній ланці зачіпає роботу великої кількості господарюючих суб'єктів, що відбивається на найважливіші показники їх виробничої і комерційної діяльності.
Будь-яке підприємство здійснює грошові розрахунки і як покупець, і як продавець. Підприємство здійснює також грошові розрахунки з робітниками і службовцями, розраховується з бюджетом і комерційним банком. Сукупність усіх грошових платежів складає платіжний оборот. Значна частина платіжного обороту підприємств здійснюється безготівковим шляхом, тобто вчиненням записів (проводок) по рахунках в банках. [8] Готівкові гроші застосовуються головним чином у платіжному обороті, в якому бере участь населення, а також при розрахунках на незначні суми. [9]
Безготівкові розрахунки знайшли широке застосування в процесі розвитку банківської системи та мають ряд переваг перед розрахунками з використанням готівкових грошей.
Безперебійність розрахунків забезпечують такі основні принципи організації безготівкових розрахунків.
1. Всі підприємства і організації зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках у банках. У касах підприємств дозволяється залишати лише невеликі суми готівкових грошей в межах встановлених норм.
2. Переважна частина безготівкових розрахунків повинна здійснюватися через банк.
3. Вимога платежу має виставлятися або перед відвантаженням товарів, або за нею, щоб не допускалася затримка платежів. Однак в умовах кризи платежів більшість постачальників пред'являє вимоги передоплати - попереднього отримання грошей перед відпусткою товару.
4. Платежі здійснюються з рахунків клієнтів у банку лише за їх згодою. Це важлива умова перешкоджає банку в розпорядженні засобами, що належать господарюючим органам, що відкрив рахунки в цьому банку.
5. Встановлено декілька форм розрахунків і видів платежів, які підприємства можуть вибирати на свій розсуд.
Дотримання цих принципів дозволяє використовувати безготівкові розрахунки в якості важливого інструменту розвитку ринкової економіки.
Поки розрахунки відбуваються безготівково, тобто гроші списуються з одного рахунку і зараховуються на інший рахунок в банку, в банках осідають грошові кошти, що стають кредитними ресурсами.
Безготівкові розрахунки сприяють зменшенню витрат обігу у вигляді додаткових витрат на друк, зберігання, перевезення, перерахунок величезної кількості грошових знаків, які потрібні були б при розрахунках готівкою. У той же час безготівкові розрахунки при чіткій роботі банків дозволяють краще регулювати платіжний оборот і в кінцевому рахунку прискорювати оборотність оборотних коштів і здійснення платежів.
Слід зазначити, що в безготівковому обороті можуть брати участь і гроші, є особистою власністю громадян і зберігаються у вигляді заощаджень на рахунках банків. Оплата витрат населення безготівковим шляхом може здійснюватися з рахунків за вкладами. Заміна у випадках готівкових грошей безготівковими розрахунками також скорочує витрати обігу.
Основа безготівкових розрахунків - міжбанківські розрахунки. В даний час вони будуються на основі системи межфіліальних обертів і розрахунків по кореспондентських рахунках (коррахунками).
Через систему міжфілійних оборотів (МФО) розраховуються в основному установи Центрального Банку, які мають свій рахунок МФО. Вказуючи цей номер на кожному платіжному документі, установа банку сприяє швидкому проведенню розрахунків. МФО повинні здійснюватися так, щоб забезпечувати збереження коштів, недопущення помилок, несанкціонованого доступу до руху документів, запобігати засилання грошей не за адресою. Тому в системі МФО кожна початкова операція дублюється відповідної (існують поняття початкового МФО і відповідного МФО), а на балансі банків виділяються спеціальні балансові рахунки, на яких відображаються початкові і відповідні обороти.
Установа банку, починаюче МФО, посилає іншій установі доручення на зарахування та списання коштів. Це доручення називається авізо. Розрізняють авізо кредитові (гроші перераховуються) і дебетові (кошти списуються). В установі банку, що отримав авізо, здійснюється у відповідь оборот, який підтверджує, що отримане авізо прийнято до виконання. Банки регулярно стежать за збігом початкових і відповідних оборотів, що досягається їх звіренням - квитовка.
Зі створенням комерційних самостійних банків виникла необхідність доповнити міжбанківські розрахунки ще одним елементом - розрахунками за кореспондентськими рахунками (коррахунками), що відкривається кожному комерційному банку в НБУ. На місцях ЦБР представлений розрахунково-касовими центрами (РКЦ), в яких і відкриваються кореспондентські рахунки комерційних банків. Підприємства для отримання грошей з покупців за товар, що продається повинні в платіжних документах вказати і номер МФО РКЦ, і номер коррахунку свого банку. РКЦ для комерційного банку - це як би комерційний банк для підприємця. На коррахунку в РКЦ осідають гроші, що є у комерційного банку.
Банк може здійснювати взаєморозрахунки через РКЦ з іншими банками зазвичай тільки в межах наявного залишку вільних коштів. Деякі банки, не маючи таких коштів, не можуть своєчасно переводити гроші за дорученнями своїх клієнтів. До 1994 р. банки могли користуватися для проведення розрахунків кредитом, що видаються РКЦ для покриття дебетового сальдо по коррахунку. Якщо дебетове сальдо виникає часто, то банк не може нормально працювати. Кожен комерційний банк повинен укладатися в межі наявних у нього пасивних ресурсів, тобто не допускати дебетового сальдо на коррахунку.
Для забезпечення такого порядку встановлений такий режим оплати документів банку з його коррахунків. Платежі з коррахунку комерційного банку, включаючи перерахування коштів у фонд обов'язкових резервів, здійснюються в межах залишку коштів на цьому рахунку на початок операційного дня. Якщо в РКЦ технічно можливий облік сум, що надходять на користь комерційного банку протягом поточного робочого дня, то операції по коррахунку комерційного банку можуть проводитися з урахуванням цих сум. Порядок здійснення платежів з коррахунку комерційного банку в межах залишку коштів на ньому поширюється на кореспондентські субрахунки філій всіх комерційних банків.
У безготівкових розрахунках обов'язково беруть участь два (або більше) господарюючих органу. І банк.
Обслуговування платіжного обороту банками полягає у відображенні відповідних сум по активу або пасиву цих рахунків. Кожен економічний і господарюючий суб'єкт зберігає свої кошти в банках. Чинним господарським законодавством передбачено, що банки приймають і зберігають на рахунках грошові кошти клієнтів, здійснюють за їх дорученням розрахункові, кредитні, касові та інші банківські операції. [10]
Юридичні особи та громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, має право відкривати рахунки в будь-якому банку за місцем їх реєстрації або в банку поза місцем своєї реєстрації за згодою останнього. Юридичні особи зобов'язані зберігати вільні грошові кошти в банку. Необгрунтована відмова банку, статутом якого передбачено здійснення відповідних банківських операцій, прийняти грошові кошти клієнта на зберігання і відкрити рахунок може бути оскаржений клієнтом у суді.
Між банком та клієнтом укладається договір про розрахунково-касовому обслуговуванні з відкриттям відповідної банківського рахунку. За договором банк зобов'язується зберігати грошові кошти на рахунку клієнта, зараховувати надходять на цей рахунок суми, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу грошей з рахунку і проведення інших банківських операцій , передбачених для рахунку даного виду законодавчими актами, банківськими правилами і договором. [11]
Для відкриття рахунку в банку видаються заяву, що свідчить про реєстрацію, завірена нотаріусом картка із зразками підписів і печатки. Записи за відкритими в банку рахунках (або відображення операцій в електронній пам'яті машини) є відбиток грошових оборотів господарюючого суб'єкта.
Банк може використовувати наявні на рахунку клієнта грошові кошти, гарантуючи їх наявність при пред'явленні вимог до рахунку. Клієнт має право розпоряджатися цими коштами і отримувати доходи (відсотки) по ним. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені законодавством або договором обмеження на його права. Без розпорядження клієнта списання коштів, що знаходяться на рахунку, допускається тільки за рішенням суду, арбітражного суду, якщо інше не передбачено законодавством. [12]
Банк гарантує таємницю рахунків клієнта. Надання банком відомостей про стан рахунків і про операції за ним без згоди клієнта не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Договір банківського рахунку припиняється за заявою клієнта і за іншими підставами, передбаченим законодавством. Відсутність операцій по банківському рахунку не тягне припинення договору.
У банківській бухгалтерії надходження грошей на рахунок клієнта відбивається на кредитової боці рахунки, а залишок на кожний даний момент представляє кредитове сальдо. Витрачання коштів з рахунку відбивається як дебетові обороти. Як правило, залишки на розрахункових рахунках клієнтів повинні бути кредитові.
Механізм організації безготівкових розрахунків не повинен здійснюватися настільки автоматично, щоб у будь-якому випадку поповнювати відсутні у господарюючого органу ресурси. Безготівковий оборот і кредитування банками повинні бути організовані таким чином, щоб не випускалися надлишкові для обороту безготівкові кошти, які можуть за певних умов стати факторами росту інфляції. Це означає, що кредит або кредиторська заборгованість усіх видів не повинні відшкодовувати їм ті кошти, які втрачені внаслідок збитків і безгосподарності, порушення принципів комерційної діяльності. Якщо підприємство погано працює і у нього не вистачає коштів на рахунку в банку, то воно, природно, не має можливості своєчасно платити за своїми боргами. Банк в такому випадку може видати кредит лише при дотриманні ряду умов (під гарантію, при відсутності тривало прострочених позичок тощо).
Крім розрахункових у банках можуть відкриватися і поточні рахунки (зазвичай для філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємств, а також філій та представництв кооперативу).
 

1.3. Форми безготівкових розрахунків

Учасники господарської угоди мають право вибрати будь-яку форму безготівкових розрахунків з урахуванням конкретних господарських операцій. [13] Вся система розрахунків будується так, щоб створювалися сприятливі умови для здійснення платежів і прискорення кругообігу коштів. Затримка в розрахунках позбавляє постачальників виручки від реалізації, ускладнює виконання виробничих та господарських завдань. При затримці платежів у покупців утворюється кредиторська заборгованість і порушуються найважливіші принципи господарювання.
У сучасних умовах рекомендуються наступні форми безготівкових розрахунків: платіжними дорученнями; чеками; акредитивами; платіжними дорученнями-вимогами; платіжними вимогами.
Розрахунки платіжними дорученнями. Платіжне доручення - це документ, являє собою доручення підприємства обслуговуючому його комерційному банку перерахувати певну суму зі свого рахунку. Доручення дійсні протягом 10 днів, не рахуючи дня виписки.
Комерційний банк приймає платіжне доручення від платника до виконання лише за наявності грошей на його розрахунковому рахунку. Якщо коштів для платежу немає і банк не вважає за можливе видати підприємству позику, то документи повертаються. При рівномірних постійних поставках розрахунки між постачальниками і постійними покупцями здійснюються в порядку планових платежів з використанням розрахунків платіжними дорученнями.
При проведенні таких розрахунків платник здає доручення в трьох примірниках своєму установі банку. Документи з банку платника направляються до установи банку, що обслуговує одержувача. При цьому з розрахункового рахунку платника списуються грошові кошти, зазначені в платіжному дорученні, і направляються в банк одержувача для зарахування на його розрахунковий рахунок. При отриманні платіжного доручення банк одержувача перераховує отримані грошові кошти на розрахунковий рахунок одержувача.
Розрахунки платіжними дорученнями можуть бути строковими, достроковими і відстроченими. До терміновим належать платежі відразу після відвантаження, тобто шляхом прямого акцепту товару, а також часткові платежі при великих угодах. Достроковий і відстрочений платежі можливі у рамках договірних відносин без шкоди для фінансового стану сторін.
Розрахунки чеками. Розрахунковий чек використовується при платежах за товари та надані послуги і сплачується за рахунок коштів, депонованих (спеціально відкладених) на окремому чековому рахунку. Чеки можуть бути оплачені також з розрахункового рахунку чекодавця, але не вище суми, гарантованої банком (узгодженої з чекодавцем при видачі чекової книжки). У даному випадку банк може гарантувати оплату при тимчасовій відсутності коштів за рахунок вьделенного кредиту. Сума гарантій банку, в межах якої можуть бути оплачені чеки, обліковується на спеціальному позабалансовому рахунку.
Для отримання чекової книжки підприємство повинно подати заяву в одному або двох примірниках, якщо оплата гарантується банком. Заява підписується особами, що мають право розпоряджатися коштами з розрахункового рахунку. У заяві вказується номер рахунку, з якого будуть оплачуватися чеки. При видачі чеків з попереднім депонуванням ця сума відображається на чековому рахунку. З метою забезпечення платежів за чеками з депонуванням коштів разом із заявою про видачу чека заявник повинен представити платіжне доручення на перерахування коштів з розрахункового рахунку на чековий рахунок. [14]
Перед видачею чека клієнтові банк зобов'язаний заповнити всі реквізити чека, щоб в подальшому і одержувач, і банк мали всі необхідні дані для правильного оформлення грошового платежу. Заповнений чек вручається платником господарюючому органу, який надає послугу або передавальному товар. Отримані заповнені чеки постачальник передає своєму банку для стягнення грошей з платника. Отримавши чек, банк зараховує суму за чеком на розрахунковий рахунок отримувача коштів. Потім документи передаються до банку платника для списання коштів з чекового рахунку.
При розрахунках чеками можуть використовуватися лімітовані чекові книжки, при видачі яких банк заздалегідь депонує гроші на окремому рахунку. На обкладинці такої книжки вказується межа, тобто ліміт суми, на яку можуть бути виписані чеки. При розрахунках чеками з лімітованих чекових книжок гроші повинні зараховуватися одержувачу тільки після того, як надійдуть кошти, зняті з рахунку чекодавця. Клієнт, з яким розраховувалися чеком з лімітованої чекової книжки, представляє його в свій комерційний банк, а той пересилає чек поштою до банку платника. Там на підставі цього документа знімаються гроші і перераховуються в банк одержувача платежу. [15]
Слід звернути увагу на недійсні чеки, які пред'явлені при відсутності коштів на рахунку чекодавця і банк заздалегідь не гарантував їх оплату. Чек вважається також недійсним, якщо перевищені гарантовані банком суми або він виписаний з дати відправлення повідомлення про відмову гарантувати платежі. [16]
Розрахунки акредитивами. Зобов'язання комерційного банку, що виникає за дорученням клієнта, зробити постачальникові платіж на підставі наданих документів, що підтверджують виконання умов договору, називається акредитивом.
При цій формі розрахунків платіж здійснюється не в установі банку, що обслуговує покупця, а за місцем знаходження постачальника. Для здійснення платежу покупець звертається до установи банку із заявою, що містить прохання відкласти зі свого рахунку грошові кошти для платежу. Отже, при акредитиві кошти для оплати товарів, готуються заздалегідь, депонуються зазвичай на акредитивному рахунку. Банк, що відкрив акредитив (банк-емітент) за дорученням платника-покупця, переводить кошти у банк постачальника. Гроші на рахунок постачальника зараховуються тільки при виконанні всіх умов, передбачених в акредитиві.
Виконання акредитива проводиться безпосередньо банком, обслуговуючим постачальника-отримувача грошей.
У сучасній практиці використовуються наступні види акредитивів: покриті (депоновані), непокриті (гарантовані), відкличні та безвідкличні.
При покритому (депонированном) акредитиві банк-емітент перераховує кошти платника або видається йому кредит у розпорядження банку-постачальника (виконуючий банк).
Непокритий (гарантований) акредитив може застосовуватися, якщо два банки, які обслуговують розраховуються клієнтів, мають кореспондентські рахунки один у одного. Тоді акредитив може відкриватися у виконуючому банку шляхом надання цьому банку права списати всю суму акредитива з ведучого в нього рахунки банку-емітента.
Відзивний акредитив зараз застосовується рідко в розрахунках, оскільки його умови можуть бути змінені або він може бути анульований банком-емітентом без попереднього погодження з постачальником. Усі розпорядження про зміну умов відкличного акредитива платник може давати постачальнику тільки через банк-емітент, який сповіщає про це виконуючий банк, а останній - постачальника. Однак виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, що відповідають умовам акредитива, виставлені постачальником і прийняті банком постачальника, до отримання повідомлення про зміну або анулювання акредитива.
Безвідкличний акредитив застосовується досить часто, він забезпечує тверде зобов'язання банку здійснювати виплати за акредитивом при виконанні всіх його умов. Безвідкличний акредитив може бути змінений або анульований без згоди постачальника, на користь якого він відкритий. Постачальник, правда, може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо це передбачено в умові, на якому вона надавалася.
При розрахунках усередині країни акредитив призначений тільки для розрахунків з одним постачальником, його термін дії визначається в договорі між платником і постачальником. У договорі про акредитив звичайно вказуються: найменування банку-емітента; вид акредитива; спосіб сповіщення постачальника про відкриття акредитива; повний перелік документів, що подаються постачальником для отримання коштів; терміни подання документів для оплати після відвантаження товарів.
Банк-емітент відкриває непокриті (гарантовані) акредитиви за домовленістю з покупцем відповідно до встановлених кореспондентськими відносинами з іншим банком, обслуговуючим постачальника.
Для відкриття акредитива платник повинен подати в свій банк (банк-емітент) заяву на бланку встановленої форми, що містить перелік даних, що дозволяють перевірити повноту виконання договору між постачальником і платником. У практиці розрахункових відносин використовується термін "документарний акредитив".
Постачальник для отримання грошей представляє банку документи (реєстри рахунків та інших), що підтверджують виконання всіх умов акредитивного заяви. У випадках, коли умовами передбачено акцепт, тобто попередню згоду уповноваженого покупця, то перевіряється наявність акцептной підпису. Не приймаються до оплати реєстри рахунків без зазначення номерів транспортних документів, виду транспорту, на якому відправлений вантаж.
Реєстри рахунків, що підлягають сплаті в банку постачальника, подаються у трьох примірниках, з яких один використовується в якості меморіального ордера при здійсненні бухгалтерських проводок, інший дається постачальнику як розписки, а третій з відміткою банку відсилається банку-емітенту для вручення платнику.
Акредитив, відкритий у банку постачальника, закривається після закінчення строку, про що повідомляє банк-емітент. Якщо виникають претензії до постачальника, то вони розглядаються учасниками розрахункової операції без втручання банку.
Перевага такої форми розрахунків - у відсутності затримки оплати продукції та послуг, гроші заздалегідь приготовані, і одержувач коштів впевнений, що відразу, навіть у день відвантаження, може отримати належні йому гроші.
Проте в розрахунках непокритими акредитивами існують деякі особливості - у виконуючому банку оплата продукції постачальнику виробляється не за рахунок коштів, заброньованих заздалегідь, а лише у випадку, якщо між банком-виконавцем і банком-емітентом встановлені кореспондентські відносини.
Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями. У цій сучасній формі розрахунків постачальник ставить вимогу до покупця оплатити на підставі направлених йому розрахункових документів вартість поставленої продукції або виконаних робіт.
Платіжні вимоги-доручення виписуються на бланках встановленої форми і разом з документами про відвантаження і рахунками направляються до банку покупця. Банк передає документи платнику, який ставить на вимозі-дорученні свою печатку на всіх примірниках і передає їх у банк. Банк, отримавши ці по суті акцептовані документи, списує кошти з рахунку платника. Після завершення операції документи поміщаються для зберігання в "документи дня". Другий примірник документів направляється банку, який обслуговує постачальника.
Термін подання платником у банк отриманих від постачальника вимог визначається сторонами в договорі. Якщо виникає необхідність перевести гроші телеграфом, то на всіх примірниках вимоги-доручення робиться спеціальна позначка: "платіж перевести телеграфом". Зрозуміло, платіжна вимога-доручення виконується банком платника лише за наявності у нього на рахунку грошей. Якщо платник відмовляється повністю або частково від оплати, то спір вирішується безпосередньо сторонами в порядку і в строки, визначені договором. У договорі може бути передбачена відповідальність за несвоєчасне подання в банк для оплати документів та доручень. Розрахунки за вимогами-дорученнями по суті наближаються до розрахунків, які забезпечують обов'язковий платіж при наявності грошей на рахунку покупця.
Розрахунки платіжними вимогами. Платіжні вимоги широко застосовуються при акцептной формі розрахунків, коли платежі відбуваються не відразу після відвантаження товару та виписки товарних документів. Відвантаживши товар, постачальник виписує у відповідній кількості примірників платіжні вимоги і здає їх на інкасо. Платіж за товар або послугу здійснюється в установі банку, що обслуговує покупця.
Платіжне вимога містить всі необхідні реквізити, що дозволяють визначити, який товар відвантажено, які його сортність, ціна, час відвантаження і т.д. Постачальник не сам направляє ці документи платнику, а доручає своєму установі банку стягнути платіж. Отже, складені документи постачальник передає до свого банку з дорученням стягнути кошти з платника. Це доручення і є інкасо. Банк, приймаючи документи на інкасо, бере на себе зобов'язання вчасно переслати їх до установи банку, що обслуговує покупця, стягнути там з нього кошти і перерахувати на розрахунковий рахунок постачальника.
Після перевірки здаються на інкасо документи направляються до установи банку, що обслуговує покупця. Вступники гроші банк покупця зараховує на рахунок банку постачальника.
Установа банку, що обслуговує покупця, отримавши надіслані установою банку постачальника платіжні вимоги, повідомляє про це покупця,. Який, ознайомившись з документами, дає 'згоду на платіж або відмовляється від їх акцепту.
Акцепт є тим елементом, який дає можливість використовувати безготівкові розрахунки як важливий інструмент контролю за діяльністю постачальника. Покупець акцептує рахунок тільки в тому випадку, якщо постачальник виконає всі умови договору, тобто поставить продукцію потрібної якості, в замовленому обсязі, за встановленою ціною і т. д. Якщо постачальник порушить хоча б одне з договірних умов, то покупець не дасть згоди на акцепт, отже, у постачальника не відбудеться акт реалізації. Акцепт рахунку - це не тільки юридичний, а й економічний акт, який контролює виконання господарського договору постачальниками.
При позитивному акцепт потрібна письмова згода на оплату документів (така форма акцепту зараз майже не застосовується). Негативний акцепт має досить широке поширення і застосовується в розрахунках між господарськими організаціями, підприємствами та установами. При даній формі акцепту покупець протягом встановленого терміну може заявити відмову від акцепту, і якщо він цього не зробив, то платіжний документ вважається акцептованим і обов'язковий до платежу.
При попередньому акцепті платіж відбувається після отримання згоди; при наступному акцепті спочатку здійснюється платіж, після чого покупець, у разі недобросовісності постачальника, може пред'явити контрпретензій з повернення списаних з його рахунку сум. Строк для подальшої відмови від акцепту - три дні з моменту отримання банком платіжного вимоги. Він може бути продовжений, якщо це передбачено в господарському договорі. В даний час застосовується тільки попередній акцепт.
Повна відмова від акцепту можливий у випадку, якщо товар не відповідає умовам договору; недоброякісний; нестандартний; не закритий; переадресовано в дорозі іншому покупцеві.
При частковій відмові акцептується частина суми рахунку. Це практикується, якщо ціни завищені проти договірних; поряд із замовленими відвантажено незамовлені товари; допущені арифметичні помилки і т.п.
Отримавши згоду на оплату (а при подальшій формі акцепту відразу після отримання документів), установа банку оплачує документи і перераховує кошти в банк, де ведеться розрахунковий рахунок постачальника. Якщо розрахункові документи повинні оплачуватися з розрахункового рахунку покупця, а грошей там не виявилося, і якщо підприємство не має права на кредит, то ці документи вкладаються в спеціальну картотеку несвоєчасно сплачених документів (картотека 2). Про це повідомляється постачальнику, та за кожний день прострочення платежу з покупця стягуються пені в претензійному порядку в розмірі, передбаченому в договорі.
Розрахунки платіжними вимогами можуть застосовуватися, якщо вони передбачені в договорах між постачальниками, покупцями та їх банками, за відвантажені матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги та за іншими претензіями, рахунки по яких не сплачені платниками. Під договором між господарюючим органом та банком мається на увазі договір банківського рахунку, який повинен бути укладений при його відкритті. Банки не мають права відмовляти в прийомі до виконання платіжних вимог, навіть якщо ця форма розрахунків не передбачена в договорі банківського рахунку.
Протягом терміну очікування акцепту документи знаходяться в картотеці 1. При відсутності коштів у платників акцептовані платіжні документи поміщаються у картотеку 2, і їх оплата здійснюється по мірі надходження коштів до встановленої черговості.
При рівномірних, постійних поставках товарів та наданні послуг можна розраховуватися в порядку планових платежів, тобто за домовленістю сторін. Сума кожного планового платежу встановлюється сторонами виходячи з обсягу поставок і періодичності платежів. На кожний плановий платіж представляється платіжне доручення.
У практиці грошових розрахунків використовуються інкасові доручення. Інкасо - це доручення банку стягнути гроші з платника. Такі доручення зазвичай використовуються при примусовому стягненні коштів. Стягувачі представляють в банк інкасове, доручення з посиланням на дату і номер виконавчого або прирівняного до нього документа.
Доручення, засновані на наказах арбітражу, рішеннях суду або виконавчих написах, учинених нотаріусами, пред'являються при відповідних справжніх виконавчих документах або їх дублікатах. У виконавчих документах повинні міститися: повне і точне найменування стягувача і платника; розмір стягуваної суми; з якого рахунку платника сума підлягає списанню.
Інкасові доручення з додатком виконавчих документів, а також розпорядження на списання коштів з рахунків одногородних платників представляються стягувачем на інкасо-безпосередньо установі банку, де ведеться рахунок платника, а по іногороднім платникам - установі банку, обслуговуючому стягувача.
При стягненні за виконавчими документами на користь окремих громадян установа банку, в якому знаходиться рахунок платника, приймає виконавчі документи тільки через судового виконавця, що складається при суді, в районі діяльності якого знаходиться даний заклад банку.
Черговість платежів. Для нормалізації платіжного обороту, скорочення неплатежів з 1994 р. передбачено низку додаткових заходів для нормалізації розрахунків й зміцненню платіжної дисципліни в народному господарстві. Встановлено тимчасовий порядок використання коштів, що надходять на рахунки підприємств і організацій у банках, тобто введена нова черговість платежів з рахунків клієнтів банку - юридичних осіб. Перш за все підприємства мають право використати залишок грошей на своїх рахунках на невідкладні потреби в розмірах, що не перевищують 5% середньоденних надходжень за попередній квартал. У числі суми на невідкладні потреби може бути і виплата заробітної плати в розмірі до п'ятикратної мінімальної місячної оплати праці з урахуванням фактичної середньооблікової чисельності працівників у межах зароблених коштів.
За клопотанням клієнта, коли гроші на розрахунковий рахунок надходять не щодня, а періодично, банк має право залишати на невідкладні потреби кошти на весь період відразу.
При повній відсутності надходжень протягом будь-якого періоду клієнт має право використовувати неотримані кошти на невідкладні потреби в наступному періоді. У той же час за заявою господарюючого органу невикористані кошти за минулий період можуть бути залишені для використання в подальшому. Якщо заяви не надійшло, то гроші спрямовуються на оплату документів з картотеки 2.
У першочерговому порядку виробляються платежі до бюджетів всіх рівнів, а також до Пенсійного та інших цільових позабюджетних фондів. Решта платежі здійснюються в порядку настання строків платежів, тобто в календарній черговості надходження до банку платіжних документів. Гроші, які виділяються з бюджетів, перераховуються на окремі бюджетні (поточні) рахунки юридичних осіб, з яких вони витрачаються суворо за цільовим призначенням.
 

Глава 2. Розрахункові операції

2.1. Відкриття та ведення операцій по розрахункових та поточних рахунках

Розрахункові, поточні рахунки відкриваються юридичним особам незалежно від форм власності, а також громадянам і фізичним особам, які займаються підприємницькою діяльністю.
Для оформлення відкриття рахунків усіх видів у кредитну організацію надаються наступні документи:
заяву на відкриття рахунку;
документ про державну реєстрацію у виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем знаходження юридичної особи (свідоцтво про реєстрацію);
рішення (розпорядження, постанова, наказ) про створення, реорганізацію або ліквідацію юридичної особи того органу, якому надано таке право чинним законодавством; [17]
копії Статуту та установчого договору або договір оренди, в необхідних випадках документи на право користування землею, завірені нотаріально, прошнуровані та пронумеровані;
довідки з податкової інспекції, пенсійного фонду про те, що юридична особа зареєстрована в цих органах;
картка із зразками підписів і відбитка (крім громадян) печатки, засвідченими нотаріально.
Для відкриття рахунків нерезидентам Російської Федерації додатково подаються виписки з торгового або банківського реєстру і інші документи, що визначають юридичний статус нерезидента відповідно до законодавства країни його місцезнаходження, копія дозволу національного іноземного банку. Всі документи повинні бути перекладені на російську мову, нотаріально завірені та легалізовані в посольстві (консульстві) Російської Федерації за кордоном або в посольстві (консульстві) іноземної держави в Російській Федерації, Поточні рахунки відкриваються:
філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам юридичних осіб;
установам і організаціям, які перебувають на державному бюджеті, керівники яких не є самостійними розпорядниками кредитів, або на ім'я цих керівників; громадським і релігійним організаціям. При відкритті поточних рахунків релігійним організаціям в установі банку представляється: заяву про відкриття рахунку;
довідка відповідного уповноваженого Ради у справах релігії про реєстрацію;
картка із зразками підписів і відбитка печатки.
Відповідальний працівник бухгалтерії кредитної організації перевіряє правильність оформлення та повноту подання документів і передає їх в юридичний відділ для перевірки законності і достовірності поданих документів.
Рахунок відкривається при наявності на заяві клієнта дозвільної написи Голови Правління або його заступника та головного бухгалтера кредитної організації. За відкриття і ведення рахунку кредитна організація може стягувати певну плату. Клієнт заповнює заяву на внесок готівкою і вносить необхідну суму в касу кредитної організації. Документи з оформлення рахунку зберігаються в юридичному відділі, в сейфі у порядку зростання номерів. Картки із зразками підписів і відбитка печатки зберігаються у спеціальній картотеці у операціоніста. Клієнту кредитної організації повідомляється номер рахунку та операціоніста, з яким буде працювати клієнт. Номери рахунків включають в себе: двадцять знаків рахунків другого порядку; три знаки коду валюти; два знаки галузевої приналежності; один знак код; чотири знаки номера окремого особового розрахункового або поточного рахунку і т.д. [18]
Рахунки другого порядку відкриваються відповідно до нового Плану рахунків кредитних організацій в 4-му розділі і будуються в залежності від юридичного статусу особи, яка відкриває рахунки: [19]
405 Рахунки підприємств, що перебувають у федеральній власності
406 Рахунки підприємств, що перебувають у державній
(Крім федеральної) власності
407 Рахунки недержавних підприємств
Інші рахунки відкриваються в залежності від типу рахунку - «Т», «І» та «С»:
40801 Організації банків
40802 Фізичні особи - підприємці
40803 Фізичні особи-підприємці-нерезиденти
40804 Юридичні особи-нерезиденти - рахунки типу «Т»
40805 Юридичні особи-нерезиденти - рахунки типу «І» 408066
Юридичні особи-нерезиденти - рахунки типу «С»
Існують особливості відкриття рахунків «Юридичні особи-нерезиденти», включаючи карбованцеві рахунки типу «Т» і «І» «Фізичні особи підприємці-нерезиденти (крім операцій по внесках)».
Карбованцеві рахунки типу «Т» відкриваються нерезидентам для обслуговування їх експортно-імпортних операцій (крім операцій, пов'язаних із здійсненням експорту з Російської Федерації товарів, щодо яких застосовуються нетарифні заходи зовнішньоекономічного регулювання), а також для цілей утримання в Російській Федерації їх представництв, філій . [20]
Розрахунки за експортно-імпортними операціями можуть здійснюватися тільки з рахунків типу «Т» нерезидентів, що мають право здійснювати підприємницьку діяльність відповідно до їх установчими документами, документами про їх реєстрацію, дозволами, виданими російськими уповноваженими органами та іншими документами, що визначають їх юридичний статус.
Карбованцеві рахунки типу «Т» можуть відкриватися на підставі договору банківського рахунку, укладеного з уповноваженим банком Російської Федерації, на ім'я; підприємств, установ, організацій, які мають на території Російської Федерації представництва, філії; банків та інших кредитних організацій та установ, що мають представництва на території Російської Федерації, виключно для цілей утримання цих представництв; міжнародних організацій, які мають на території Російської Федерації представництва, (філії; іноземних дипломатичних, торговельних та інших офіційних представництв.
Нерезиденти для здійснення інвестиційної діяльності в Російській Федерації (у тому числі угод приватизації) відкривають спеціальні карбованцеві рахунки типу «І» в уповноважених банках Російської Федерації на підставі договору банківського рахунку.
Усі інвестиції та реінвестиції на території Російської Федерації в рублях, а також купівля іноземної валюти за рублі в зв'язку з репатріацією доходів, отриманих у результаті інвестиційної діяльності на території Російської Федерації, повинні здійснюватися нерезидентами з рублевих рахунків типу «І».
Карбованцеві рахунки типу «І» можуть відкриватися на ім'я нерезидентів: підприємств, установ, організацій; банків та інших кредитних організацій та установ, міжнародних організацій; фізичних осіб.
Розрахунки по рахунках типу «І» по операціях приватизації можуть здійснюватися всіма нерезидентами, крім юридичних осіб-нерезидентів з російською участю, у статутному капіталі яких частка Російської Федерації, місцевих органів державної влади Російської Федерації, громадських організацій (об'єднань) - резидентів, благодійних та інших громадських фондів-резидентів перевищує 25%.
Розрахунки по рахунках типу «І» по операціях, не пов'язаних з приватизацією, можуть використовуватися всіма нерезидентами, крім фізичних осіб-нерезидентів, не зареєстрованих для ведення господарської діяльності в країні їх громадянства чи постійного місця проживання. На ім'я одного нерезидента може бути відкритий лише один рублевий рахунок типу «І» в Російській Федерації в одному з уповноважених банків.
Банки-нерезиденти не можуть здійснювати розрахунки в рублях за операціями, пов'язаними з іноземними інвестиціями в Російську Федерацію (у тому числі пов'язаних з приватизацією), через свої рублеві кореспондентські рахунки в уповноважених банках Російської Федерації як за рахунок і за дорученням їх клієнтів-нерезидентів, так і за рахунок власних коштів.
Карбованцеві рахунки фізичним особам-підприємцям-нерезидентам відкриваються уповноваженими банками для зарахування їх особистих доходів в рублях і оплати поточних рублевих витрат під час проживання на території Російської Федерації. З зазначених рахунків не можуть оплачуватися витрати, пов'язані з інвестиційними операціями. Карбованцеві рахунки фізичних осіб-підприємців-нерезидентів можуть відкриватися і вестися тільки безпосередньо в уповноважених банках Російської Федерації.
Відкритий рахунок і всі реквізити за кожного клієнта заносяться в журнал реєстрації відкритих рахунків. Обов'язковими реквізитами журналу є: номер рахунку, найменування та адресу клієнта, дата відкриття рахунку, примітка. Журнал є документом особливої ​​звітності, він повинен бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою і зберігатися у головного бухгалтера або його заступника у сейфі.
Про відкриття рахунку головний бухгалтер установи банку на справжньому примірнику статуту робить відмітку з зазначенням номера рахунку і завіряє його гербовою печаткою. Клієнту видається довідка для податкової інспекції про відкриття розрахункового або поточного рахунку.
Кожна юридична особа може мати кілька розрахункових (поточних) рахунків у різних кредитних організаціях.

2.2. Ведення рахунків кредитною організацією

Операції по розрахунковим (поточним) рахунками регулюються законодавством і правилами банку і виробляються з розрахунково-грошових документів встановлених форм. Власник рахунку зобов'язаний дотримуватися законодавства і правила Центробанку Росії про операції за розрахунковими, поточними рахунками. По розрахунковому (поточному) рахунку відбувається оплата документів в межах наявного залишкам в календарній черговості та надходження від господарської та іншої діяльності. [21]
На карбованцеві рахунки типу «Т», а також на рублеві кореспондентські рахунки банків-нерезидентів можуть зараховуватися суми:
надходжень від резидентів за поставляються в Російську Федерацію товари, а також за вироблені нерезидентом-власником рахунку роботи (послуги);
виручки в рублях від продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації в порядку, що встановлюється Банком Росії;
залучених кредитів в рублях, а також надходять в погашення раніше наданих кредитів у рублях;
штрафних санкцій, що стягуються з резидентів за договорами (контрактами), укладеними з нерезидентом-власником рахунку;
надходжень від резидентів у вигляді переказів неторгового характеру;
страхових виплат за обов'язкових та добровільних видів страхування;
повернення від резидентів коштів у рублях у разі розірвання (зміни умов) договорів (контрактів);
повернення на відповідні рахунки залишку каси представництвами (філіями нерезидентів), що перевищує встановлений ліміт;
повернення коштів, раніше розміщених в банківські депозити, а також коштів, одержуваних від реалізації депозитних сертифікатів банків, облігацій (у тому числі державних) та інших боргових зобов'язань;
нарахованих відсотків за залишками на рахунку і за коштами, розміщеними в банківські депозити, депозитні сертифікати банків, облігації (в тому числі державні) і інші види боргових зобов'язань;
консульських зборів дипломатичних представництв іноземних держав;
надходжень, виручених від реалізації товарно-матеріальних цінностей, що належать нерезиденту-власнику рахунку;
переказів з рахунків того ж типу, в тому числі відкритих на ім'я інших власників-нерезидентів; переказів з рахунку типу «І».
Кошти з рублевих рахунків типу «Т», а також з рублевих кореспондентських рахунків банків-нерезидентів за розпорядженням власників (розпорядників) рахунків можуть бути використані:
для платежів на користь резидентів в оплату поставляються з Російської Федерації товарів, а також на користь резидентів за вироблені ними роботи (послуги) нерезидентам;
для платежів, пов'язаних з розміщенням коштів з рахунку в банківські депозити, депозитні сертифікати банків, облігації (в тому числі державні) і інші види боргових зобов'язань;
для платежів, пов'язаних з виплатою штрафних санкцій за договорами (контрактами), укладеними з резидентами;
для платежів на користь резидентів у вигляді переказів неторгового характеру;
для сплати податків, мит, зборів та інших зобов'язань платежів подібного характеру, а також внесків на соціальне страхування;
для платежів по здійсненню переказів суми страхових внесків (премій) по обов'язкових та добровільних видів страхування;
для оплати поточних витрат на утримання на території Російської Федерації представництв, філій нерезидента (тобто орендних платежів, платежів за комунальні та інші послуги);
на придбання товарно-матеріальних цінностей для забезпечення поточної діяльності представництв, філій; на оплату оренди каналів зв'язку;
на оплату пересилки і доставки вантажів, поштових відправлень та періодичних видань;
для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам за трудовими і цивільно-правовими договорами; на витрати на відрядження працівників; на перекази страхових внесків із обов'язкових та добровільних видів страхування;
на оплату лікування працівників при нещасних випадках і захворюваннях і т.п.;
на виплату комісійної винагороди кредитної організації, що здійснює обслуговування за рахунком, а також сум в погашення основного боргу і відсотків за залученими кредитами в рублях;
на оплату переказів на рублеві рахунки типу «Т» (рублеві кореспондентські рахунки банків-нерезидентів), в тому числі на користь інших нерезидентів.
На карбованцеві рахунки типу «І» можуть зараховуватися: [22]
виручка в рублях від продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації в порядку, що встановлюється Центробанком;
надходження у вигляді дивідендів по акціях, процентів по пайових і пайовою вкладами, а також інших доходів, отриманих в результаті розподілу прибутку (доходу) резидента-підприємства, установи, організації;
суми повернення коштів з федерального і місцевих бюджетів, а також від резидентів-продавців об'єктів приватизації та інших об'єктів іноземних інвестицій коштів за розрахунками з операцій купівлі-продажу вищезазначених об'єктів, а також коштів, раніше перерахованих в якості завдатку за цими угодами;
штрафні санкції, що стягуються з операцій купівлі-продажу об'єктів приватизації та інших об'єктів іноземних інвестицій;
суми, що залишилися від реалізації активів ліквідованих підприємств після задоволення вимог кредиторів;
суми компенсацій вартості об'єктів, що належать нерезиденту-власнику рахунку і націоналізованих або реквізованих у випадках і порядку, передбачених законодавчими актами Російської Федерації, а також збитків, завданих нерезиденту-власнику рахунку в результаті дій органів державної влади, які припиняють право власності на належні йому об'єкти іноземних інвестицій або перешкоджають здійсненню цього права;
суми від реалізації акцій, пайові та пайових внесків, що є об'єктами іноземних інвестицій на території Російської Федерації.
Кошти з рублевих рахунків типу «І» за розпорядженням власників (розпорядників) рахунків можуть бути використані для:
купівлі іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації в порядку, що встановлюється Центробанком, після сплати податків і зборів відповідно до законодавства Російської Федерації;
платежів по операціях купівлі-продажу об'єктів іноземних інвестицій (у тому числі об'єктів приватизації), крім платежів по операціях купівлі-продажу цінних паперів, не є акціями, вираженими у валюті Російської Федерації; платежів по операціях купівлі-продажу приватизаційних чеків; перекладів сум завдатку на рахунок продавця (у тому числі на рахунок відповідного фонду майна для участі в конкурсі-аукціоні з придбання об'єктів приватизації) у зв'язку з угодами купівлі-продажу об'єктів іноземних інвестицій;
сплати штрафних санкцій, передбачених договорами купівлі-продажу об'єктів іноземних інвестицій і законодавством Російської Федерації;
виплати комісійної винагороди уповноваженому банку, що здійснює обслуговування за рахунком типу «І»;
переказів на рублевий рахунок типу «Т», відкритий на ім'я того ж власника-нерезидента.
Уповноважені банки можуть відкривати фізичним особам-нерезидентам рублеві рахунки для зарахування особистих доходів цих фізичних осіб та оплати поточних рублевих витрат під час проживання в Російській Федерації,
З рублевих рахунків фізичних осіб-нерезидентів не можуть оплачуватися витрати, пов'язані з інвестиційними операціями (у тому числі з угодами приватизації). В іншому режим рублевих рахунків фізичних осіб-нерезидентів аналогічний режиму рублевих рахунків фізичних осіб-резидентів Російської Федерації. [23]
За кредитом розрахункових (поточних) рахунків відображаються операції по зарахуванню сум в рублях, за дебетом - операції зі списання платежів. [24]
Для забезпечення своєчасності розрахунків з бюджетами всіх рівнів і Пенсійним фондом Російської Федерації, оплати праці працюючих і розрахунків за товари і послуги при недостатності рублевих коштів на розрахункових (поточних) рахунках юридичні особи зобов'язані продавати засоби, що знаходяться на валютних рахунках, і направляти виручені рублі на розрахункові (поточні) рахунки для здійснення перерахованих платежів. При цьому встановлений порядок обов'язкового продажу валютних коштів не поширюється на кошти юридичних осіб, що накопичуються на валютних рахунках для виконання зобов'язань за контрактами з іноземними партнерами, що укладаються відповідно до кредитних угод.
 

2.3. Черговість платежів з розрахункових (поточних) рахунків

Списання грошових коштів з рахунку здійснюється кредитною організацією на підставі розпорядження клієнта. Без розпорядження клієнта списання грошових коштів, що знаходяться на рахунку, допускається за рішенням суду, а також у випадках, встановлених законом. За наявності на розрахункових (поточних) рахунках клієнтів грошових коштів у розмірі, достатньому для задоволення всіх вимог, пред'явлених до рахунку, списання цих коштів з рахунку здійснюється в порядку надходження розпоряджень власника рахунку та інших документів на списання (календарна черговість), якщо інше не передбачено законом.
При недостатності коштів на рахунку для задоволення всіх пред'явлених до нього вимог в першу чергу здійснюється списання за виконавчими документами, що передбачають перерахування або видачу грошових коштів з рахунку для задоволення вимог про відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю, а також вимог про стягнення аліментів (група 1); в другу чергу проводиться списання за виконавчими документами, що передбачають перерахування або видачу грошових коштів для розрахунків з виплати вихідної допомоги та оплати праці з особами, які працюють за трудовим договором, у тому числі за контрактом, з виплати винагород за авторським договором (група 2 ); в третю чергу виробляється списання за платіжними документами, що передбачають платежі до бюджету і в позабюджетні фонди (група 3); у четверту чергу виробляється списання за відсотками та комісіями кредитної організації (група 5), а також за виконавчими документами, що передбачають задоволення інших грошових вимог (група 4); у п'яту чергу виробляється списання за відсотками та комісіями кредитної організації (група 5), а також з інших платіжними документами в порядку календарної черговості (група 6).
Списання коштів з рахунку за вимогами, які належать до однієї черги, проводиться в порядку календарної черговості надходження документів або настання термінів платежу. Видача грошових коштів на невідкладні потреби не проводиться.
При наданні в кредитну організацію платіжних документів з перерахування коштів (отримання платежу) у правій стороні, в спеціально відведених графах, клієнти проставляють черговість платежів відповідно до черговості, встановленої Цивільним кодексом Російської Федерації.
За відсутності коштів у клієнтів неоплачені документи обліковуються на позабалансових рахунках: 90902 «Розрахункові документи, не сплачені в строк», 90903 «Розрахункові документи клієнтів, не сплачені в строк через відсутність коштів на кореспондентських рахунках кредитної організації».

2.4. Закриття рахунків

Розрахункові та поточні рахунки юридичних осіб закриваються:
за заявою власника рахунку;
при зміні характеру діяльності, пов'язаної з втратою хоча б одного з ознак, передбачених у Статуті юридичних осіб, і т.д.;
за рішенням органу, який створив підприємство, об'єднання, організацію чи установу;
при ліквідації записів за рахунком, за винятком установ, які перебувають на бюджеті, рахунки яких в цих випадках не закриваються.
Кредитна організація зобов'язана за 10 днів письмово попередити власника про закриття його рахунку. Порядок закриття бюджетних рахунків визначається інструкцією Центробанку по касовому виконанню державного бюджету. Операції по розрахунковим (поточним) рахунках можуть бути припинені за рішенням державних податкових інспекцій.
При переоформленні розрахункових, поточних та інших рахунків резидентів у зв'язку з реорганізацією (злиття, приєднання, поділ і виділення) надаються такі ж документи, як і при створенні юридичних осіб.
При зміні найменування, не викликаному реорганізацією, а також при зміні підлеглості в кредитну організацію видаються заяву власника рахунку, що повідомляє про зміни, та копія рішення відповідного органу. При зміні характеру діяльності власника рахунку видається копія нового Статуту (положення), нотаріально завіреного. Зазначені документи повинні бути представлені протягом місяця з дня перейменування чи зміни підлеглості. При зміні найменування та підлеглості власник рахунку представляє нову картку із зразками підписів і відбитка печатки, нотаріально завірену.
При ліквідації юридичної особи подаються рішення та припис арбітражного суду про ліквідацію юридичної особи із зазначенням у ньому терміну дії і завірена картка із зразками підписів і відбитка печатки ліквідаційної комісії, а в разі відсутності такої печатки - з відбитком печатки тієї організації, яка створила ліквідаційну комісію.
При передачі рахунки в іншу установу банку одночасно передаються за описом всі юридичні документи з оформлення рахунку.

2.5. Операції за вкладами і депозитами та їх відображення в обліку

Робота з відкриття рахунків за депозитними договорами і вкладах проводиться за такими напрямами:
відкриття юридичної справи (не для клієнта кредитної організації);
складання (юридично правильно) депозитного договору або договору про внесок;
вибір і реєстрація в журналі відкритих рахунків відповідного рахунку;
дотримання строків зарахування та списання коштів з депозитних і вкладних рахунках;
використання депозитних і вкладних коштів відповідно до умов договору.
Договір повинен бути складений відповідно до виду депозиту: до запитання або термінового вкладу з обов'язковими реквізитами та умовами: найменування та адресу вкладника юридичної або фізичної особи, сума і вид вкладу, строк вкладу, відсотки за вкладом, можливість дострокового запитання, особливі умови (регулярне поповнення; витрачання на певні цілі; використання як гарантії і т.д.). [25]
Облік депозитів ведеться в 3-4 розділах Плану рахунків на окремих пасивних рахунках в залежності від юридичного статусу власника, а також терміну внесків:
315 Депозити та інші залучені кошти банків
319 Депозити, розміщені в Банку Росії
31901 Депозити, розміщені в Банку Росії
323 Депозити та інші розміщені кошти в банках-нерезидентах
410 Депозити Мінфіну Росії
411 Депозити фінансових органів суб'єктів Російської Федерації і місцевих органів влади
412 Депозити державних позабюджетних фондів Російської Федерації
413 Депозити позабюджетних фондів суб'єктів Російської Федерації і місцевих органів влади
414 Депозити фінансових організацій, що перебувають
у федеральній власності
415 Депозити комерційних підприємств і організацій,
що перебувають у федеральній власності
416 Депозити некомерційних організацій, що перебувають
у федеральній власності
417 Депозити фінансових організацій, що перебувають у державній (крім федеральної) власності
418 Депозити комерційних підприємств і організацій, що перебувають у державній (крім федеральної) власності
419 Депозити некомерційних організацій, що перебувають у державній (крім федеральної) власності
420 Депозити недержавних фінансових організацій
421 Депозити недержавних комерційних
підприємств і організацій
422 Депозити недержавних некомерційних організацій
423 Депозити фізичних осіб
425 Депозити юридичних осіб - нерезидентів
426 Депозити фізичних осіб - нерезидентів
Усередині кожного рахунку 1-го порядку депозитні рахунки будуються за рахунками 2-го порядку в залежності від строків: до запитання; на строк до 30 днів; на строк від 31 до 90 днів; на строк від 91 до 180 днів; на строк від 181 дня до одного року; на строк від одного року до трьох років; на строк понад три роки; для розрахунків з використанням пластикових карток.
Умови договору повинні бути правильно відображені в бухгалтерському обліку:.
Відсотки нараховуються на весь період депонування коштів з моменту надходження грошей на рахунок у кредитній організації і виплачуються одночасно з поверненням депозиту або щокварталу за бажанням вкладника.
Угода вступає в дію з моменту надходження грошей на коррахунок кредитної організації.
При достроковому знятті грошей вкладник зобов'язаний попередити про це кредитну організацію за 10 днів або менше згідно з договором. При цьому відсотки по вкладу не виплачуються (або виплачуються за гарантованою таблиці).
Всі зміни та доповнення угоди здійснюються за згодою сторін у письмовій формі.

2.6. Розрахунки платіжними дорученнями

При безготівкових розрахунках допускається використання платіжних доручень, чеків, акредитивів і платіжних вимог-доручень. Форми розрахунків між платником та одержувачем коштів визначаються договором.
Розрахункові документи повинні відповідати вимогам встановлених стандартів і містити:
найменування розрахункового документа;
номер розрахункового документа, число, місяць, рік його виписки. Число вказується цифрами, місяць - прописом, рік - цифрами; номер кредитної організації платника, її найменування; найменування платника, номер його рахунку; найменування одержувача коштів, номер його рахунку; найменування кредитної організації одержувача (в чеку не вказується), її номер;
ідентифікаційні номери, присвоєні юридичним особам при постановці на облік у податкових органах (в реквізитах перед найменуванням платника та отримувача коштів);
призначення платежу (у чеку не вказується); суму платежу, позначену цифрами і прописом; на першому примірнику підписи посадових осіб, які мають право підпису для вчинення розрахунково-грошових операцій з четам.
Платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення виписуються, як правило, з використанням технічних засобів в один прийом під копірку або шляхом розмноження в кількості примірників, необхідній для кредитної організації та всіх що беруть участь у розрахунках сторін. Чеки виписуються від руки чорнилом або кульковими ручками. Помарки і підчищення в розрахункових документах не допускаються.
Платіжне доручення являє собою доручення підприємства обслуговуючої кредитної організації про перерахування певної суми зі свого рахунку. Платник подає доручення на бланку встановленої форми.
При розрахунках чеками власник рахунку (чекодавець) дає письмове розпорядження платнику кредитної організації, що видала розрахункові чеки, сплатити певну суму грошей, вказану в чеку, одержувачу коштів (чекодержателю).
Чеки використовуються як фізичними, так і юридичними особами, є платіжним засобом і можуть застосовуватися при розрахунках у всіх випадках, передбачених законами Російської Федерації. Не допускаються розрахунки чеками між фізичними особами. Чек є цінним папером і виготовляється за єдиним зразком. Бланки чеків є бланками суворої звітності і оприбутковуються по позабалансовому рахунку «Бланки суворої звітності».
Покриттям чека в кредитній організації чекодавця можуть бути:
кошти, депоновані чекодавцем на окремому рахунку 40903 «Розрахункові чеки»;
кошти на відповідному рахунку чекодавця, але не більш ніж сума, гарантованої кредитною організацією за погодженням з чекодавцем при видачі чеків.
Сума гарантії банку, в межах якої можуть бути оплачені чеки, враховується в кредитній організації - гаранта на позабалансовому рахунку «Гарантії, поручительства, видані банком» і в кредитній організації - виконавця на позабалансовому рахунку «Гарантії, отримані банком».
Для отримання чеків юридична особа подає в банк заяву в одному примірнику (у двох примірниках - для одержання чеків, оплата яких гарантована). За необхідності разом із заявою про видачу чеків представляється платіжне доручення для депонування коштів на окремому особовому рахунку чекодавця 40903 «Розрахункові чеки». На цей рахунок зараховується сума коштів, депонована з відповідного розрахункового (поточного) рахунку. Чек має бути пред'явлений до оплати в установу банку протягом 10 днів, не рахуючи дня його видачі.
Кредитні організації перед видачею чеків клієнтам зобов'язані заповнити чеки, проставивши на них:
• найменування кредитної організації та її місцезнаходження у верхній лівій частині чека, а у разі видачі чека її філією - найменування філії та її місцезнаходження у верхній правій частині чека;
• номер кредитної організації в нижній частині чека, у відповідній секції цільового поля. У разі якщо філії відкрито кореспондентський субрахунок у кредитної організації, в чеку проставляється номер останньої;
• номер особового рахунку чекодавця у нижній частині чека;
• найменування чекодавця - юридичної особи (або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи), номер його рахунку в нижній лівій частині чека;
* Граничний розмір суми, на яку може бути виписаний чек (на зворотному боці чека), цифрами і прописом;
• друк год підписи посадових осіб кредитної організації.
Разом з чеками клієнту видається ідентифікаційна картка (чекова картка) в одному примірнику. На лицьовій стороні картка містить:
найменування кредитної організації та її місцезнаходження; назву «чекова картка № ____»; ім'я фізичної або юридичної особи; підпис чекодавця; паспортні дані чекодавця; номер рахунку чекодавця.
На зворотному боці картки повинна бути напис: «Гарантуємо оплату чека, трасують на нас при дотриманні наступних умов: чек може бути виписаний на суму не більше зазначеної на його зворотному боці та чековій картці; підпис чекодавця повинна відповідати зразку підпису, наданої на чекової картці ; номер рахунку чекодавця, зазначений в чеку, повинен відповідати номеру, зазначеному на чекової картці; ідентифікація чекодавця здійснюється шляхом порівняння його паспортних даних з даними, зазначеними у чековій картці; чек повинен бути сплачений в повній сумі, на яку він виписаний, без будь- або комісії », а також повинні бути поставлені печатку і підпис відповідального працівника кредитної організації. [26]
Кредитні організації (у разі, коли платниками за чеками є інші кредитні організації) здають прийняті чеки в розрахунково-касовий центр при реєстрах у чотирьох примірниках. Перший і другий примірники разом з дебетовим авізо направляються в розрахунково-касовий центр, що обслуговує кредитну організацію платника, третій - з чеком залишається в розрахунково-касовому центрі, що обслуговує кредитну організацію постачальника; четвертий примірник видається як розписка про прийом чеків кредитної організації постачальника.
Реєстр містить реквізити:
найменування кредитної організації платника і її номер, номер рахунку чекодавця; суму чека; номер чека.
Списання коштів кредитної організацією з рахунку чекодавця проводиться на підставі надійшов з розрахунково-касового центру реєстру чеків. Самі чеки залишаються на зберіганні в розрахунково-касовому центрі. Їх копії можуть бути затребувані в міру необхідності. [27]
Кредитна організація зобов'язана під розписку ознайомити особу, яка отримує чеки, про порядок їх заповнення, а також попередити чекодавця про відповідальність за втрачені чи викрадені чеки. Юридична особа, яка приймає чеки, зобов'язана переконатися, що:
сума чека не перевищує граничної суми, позначеної на його зворотному боці та чековій картці;
номер рахунку чекодавця, проставлений у чеку, відповідає позначеному в чековій картці;
паспортні дані чекодавця відповідають даним, зазначеним у чековій картці;
підпис чекодавця, проставлена ​​в чеку, і підпис, проставлена ​​у чековій картці, ідентичні.
На звороті чека, прийнятого за товари або послуги, юридична особа проставляє відбиток свого штампа і підпис відповідальної (посадової) особи і здає чек в кредитну організацію.
Розрахунково-касові центри, які беруть чеки від кредитних організацій, перевіряють правильність їх заповнення та здійснюють оплату чеків з подальшим отдебетованіем витрат розрахунково-касового центру, який обслуговує кредитну організацію платника. Списання коштів з рахунків банку-платника проводиться негайно на підставі отримання при дебетовому авізо реєстрів чеків. При повному використанні всіх чеків юридичній особі можуть бути видані чеки на суму невикористаних депонованих коштів. У разі відмови юридична особа подає доручення для перерахування невикористаної суми на той рахунок, з якого ці кошти депонувалися. У разі втрати чеків юридична особа подає кредитної організації, що видала чеки, заяву із зазначенням номерів використаних чеків.
Платіжна вимога-доручення являє собою вимогу постачальника до покупця оплатити на підставі направлених в обслуговуючу кредитну організацію платника розрахункових і відвантажувальних документів, вартість поставленої за договором продукції, виконаних робіт, наданих послуг.
Платіжні вимоги-доручення виписуються постачальником на спеціальному бланку і разом з документами направляються в трьох примірниках в кредитну організацію покупця, який передає вимога-доручення платнику, а відвантажувальні документи залишає в картотеці до рахунку платника (картотека 1, позабалансовий рахунок 90901 «Розрахункові документи, що чекає акцепту для оплати »). [28]
Платник зобов'язаний подати в свою кредитну організацію або платіжна вимога-доручення (протягом трьох днів з дня його надходження), або відмова від його оплати. Вимога-доручення разом з доданими відвантажувальними документами і повідомленням про відмову в оплаті повертаються безпосередньо постачальнику.
При оплаті перший примірник вимоги-доручення служить підставою для списання коштів з рахунку платника і після здійснення операції міститься в документи дня кредитної організації; другий - направляється кредитної організації, яка обслуговує постачальника; третій - разом з відвантажувальними документами повертається платнику як розписка.
Надійшли в кредитну організацію платника платіжні вимоги-доручення оплачуються покупцями тільки в порядку попереднього акцепту. У зв'язку з цим зазначені розрахункові документи поміщаються у картотеку до позабалансовому рахунку «Розрахункові документи, що чекає акцепту для оплати» (картотека 1) до моменту отримання акцепту платника.
За відсутності коштів у платників акцептовані платіжні вимоги-доручення поміщаються у картотеку до позабалансовому рахунку 90902 «Розрахункові документи, не сплачені в строк», крім документів, врахованих по позабалансовому рахунку 90903 «Розрахункові документи клієнтів, не сплачені в строк через відсутність коштів на коррахунках кредитної організації ». Оплата повинна проводитися в міру надходження коштів. [29]
Акредитив являє собою умовне грошове зобов'язання кредитної організації, що видається за дорученням клієнта на користь контрагента за договором, за яким відкрила акредитив кредитна організація може вимовити платіж або надати такі повноваження іншої кредитної організації за умови подання документів, передбачених в акредитиві, і при виконанні умов акредитива.
Відкриття емітентом гарантованих акредитивів здійснюється за домовленістю з покупцем і відповідно до умов кореспондентських відносин з іншою кредитною організацією.
Для відкриття акредитива платник подає заяву, в якій вказується:
номер договору, за яким відкривається акредитив; термін дії акредитива (число і місяць закриття акредитива); найменування постачальника;
найменування кредитної організації виконавця; місце виконання акредитива;
повне і точне найменування документів, проти яких проводяться виплати по акредитиву, термін їх подання та порядок оформлення (повний розгорнутий перелік може зазначатися у додатку до заяви); вид акредитива;
мета відкриття акредитива, тобто для відвантаження яких товарів (надання послуг) відкривається акредитив, термін відвантаження (надання послуг); сума акредитива; спосіб реалізації акредитива.
Заява про відкриття акредитива подається у кількості примірників, необхідній для виконання умов акредитива.
Для отримання коштів по акредитиву постачальник, відвантаживши товари, подає реєстр рахунків, відвантажувальні та інші передбачені умовами акредитива (підтверджують виконання) документи до закінчення строку акредитиву в обслуговуючу кредитну організацію. Якщо порушується хоча б одна з умов, виплати по акредитиву не виробляються. При виплаті по акредитиву виконавець зобов'язаний перевірити, чи дотримані постачальником всі умови акредитива, а також чи правильно оформлений реєстр рахунків, чи відповідають підпису та печатки постачальника заявленим зразкам. Якщо умовами акредитива передбачено акцепт уповноваженого покупця, то перевіряється, чи є акцептна напис і чи відповідає підпис уповноваженої представленому зразку.
Не приймаються до оплати реєстри рахунків, якщо в них не вказані: дата відвантаження, номери товарно-транспортних документів, номери поштових квитанцій при відправленні товару через підприємства зв'язку, номера або дати приймально-здавальних документів і вид транспорту, яким відправлений вантаж при прийманні товару представником покупця на місці у постачальника.
Реєстр рахунків подається у трьох примірниках, з яких перший примірник використовується як меморіального ордера, третій - як розписки в прийманні, а другий - з додатком товарно-транспортних документів і відміткою виконавця надсилається емітенту для вручення платнику.
Виплата акредитива готівкою не допускається. Якщо умовами акредитива передбачено акцепт уповноваженого покупця, то зазначена особа зобов'язана подати виконавцю:
паспорт або інший замінюючий його документ; зразок свого підпису, якщо такий у банку не є (заповнюється в банку на картці зразків підписів);
відрядження посвідчення або довіреність, видані організацією, яка відкрила акредитив.
Закриття акредитива в кредитній організації постачальника проводиться:
1) після закінчення терміну акредитива. Про закриття акредитива виконавець повідомляє емітента;
2) за заявою постачальника про відмову подальшого використання акредитива до закінчення терміну (на підставі його заяви). Емітенту надсилає повідомлення виконуючою кредитною організацією. Невикористана сума перераховується кредитної організації платника на балансових рахунок, з якого депонувалися засоби (розрахунковий або позичковий);
3) за заявою покупця про відкликання акредитива повністю або частково. У день отримання повідомлення від емітента акредитив закривається або зменшується, але не більше суми залишку на рахунках 90907 або 90908. Про закриття акредитива надсилається повідомлення емітенту;
4) у кредитних організаціях списуються всі записи по поза-балансовими рахунками (90907 або 90908) Виставлені акредитиви; (91305) Гарантії, поручительства, отримані банком; (91404) Гарантії, поручительства, видані банком.
Схему документообігу при розрахунках акредитивами див. у додатку 8.

2.7. Факторингові розрахунки

Факторинг (англ. factoring від factor - агент, посередник) - різновид розрахункової операції.
Основою факторингової операції є покупка факторингової фірмою рахунків-фактур постачальника на відвантажену продукцію на умовах негайної оплати (80% від вартості рахунку-фактури) і передача постачальником фірмі права вимоги платежу з дебітора. Частина, що залишилася (20%) виплачується факторингової фірмою (за вирахуванням відсотка за кредит і комісії за послуги) або після одержання платежу від дебітора, або незалежно від надходження платежу від дебітора.
Оплата рахунків постачальника здійснюється у відповідності до зобов'язань за договором з активного рахунку 47402 «Розрахунки з клієнтами за факторинговими, форфейтингової операції» - за дебетом. Суми відшкодувань платниками за факторинговими операціями обліковуються за кредитом пасивного балансового рахунку 47401 «Розрахунки з клієнтами за факторинговими, форфейтингової операції».
В аналітичному обліку ведуться особові рахунки відповідно по постачальникам і по платниках. Документи за факторинговими операціями, передані постачальником кредитної організації, обліковуються на позабалансовому рахунку 90906 «Розрахункові документи за факторинговими, форфейтингової операції» у сумі їх первісного пред'явлення платнику. У витрата списуються суми повністю оплачених платниками документів. Часткові платежі відображаються на звороті розрахункового документа.
Схема документообігу при факторингової операції:
1) Відвантаження продукції та відсилання рахунки-фактури покупцеві із зазначенням строку платежу.
2) Постачальник подає копію рахунку-фактури в факторингову фірму.
3) Оплата рахунку-фактури (80% від суми рахунку).
4) Покупець представляє на свій банк при настанні строку доручення на оплату рахунку постачальника.
5) Оплата рахунку і переказ грошей на рахунок факторингової фірми.
6) Остаточний розрахунок факторингової фірми з постачальником.
Факторингові операції прискорюють отримання платежів; гарантують оплату рахунків; знижують витрати з обліку рахунків-фактур у постачальника, забезпечують своєчасність надходження платежів постачальникам при фінансових утрудненнях у покупця; покращують фінансові показники у постачальника.
Факторингові операції здійснюються на основі договорів. Обов'язковими реквізитами договору є: [30]
найменування та адресу кожного платника та умови продажу йому продукції (реєстр); сума вимог; сума наявного раніше боргу кожного платника і дані про перевірку його рахунків; перелік покупців; гранична сума авансу; процентна ставка за кредит; відсоток комісійного збору за послуги; граничні суми за операціями факторингу; заходи, що вживаються для отримання платежу з неакуратне платника; право регресу; граничний термін платежу для покупця; порядок завершення факторською угоди; умови розірвання договору, термін дії договору.

Глава 3. Касові операції

3.1. Організація касової роботи

Правові основи функціонування грошової системи та організації розрахунків в Російській Федерації регламентуються Законом «Про грошову систему Російської Федерації», прийнятим 25 вересня 1992 Функція організації грошового обороту покладено на Центральний банк Російської Федерації. Правила проведення операцій з готівкою на території Російської Федерації визначаються Центральним банком, рішенням Ради директорів якого за № 40 від 22 вересня 1997 прийнятий документ «Порядок ведення касових операцій в Російській Федерації».
Для більш раціонального обороту готівкових грошей, скорочення трудових і матеріальних витрат, пов'язаних з обслуговуванням обороту готівкових грошей, основна маса платежів має здійснюватися в безготівковому порядку. Підприємства та організації всіх форм власності повинні здавати в банк для зарахування на їх розрахункові (поточні) рахунки всі суми, отримані ними готівкою за продані товари, надані послуги та виконані роботи та ін Підприємствам і організаціям за погодженням з обслуговуючими їх банками встановлюється ліміт касової готівки, тобто гранична сума готівкових грошей, яка може зберігатися в касі підприємства.
Комерційні банки здійснюють операції з готівкою з обслуговування клієнтів тільки за наявності у них ліцензії, виданої Центральним банком РФ (або його територіальним управлінням) на ведення касових операцій, при цьому банку встановлюється ліміт операційної каси, розмір якого залежить від обсягу виконуваних банком операцій. Для забезпечення раціонального обороту готівкових грошей в касі банк на основі заявок клієнтів складає касовий прогноз надходжень і виплат готівкою. При нестачі касової готівки для забезпечення майбутніх виплат банк може отримати готівку в РКЦ за рахунок коштів на кореспондентському рахунку банку. Понадлімітний залишок операційної каси підлягає здачі в РКЦ для зарахування на кореспондентський рахунок банку.
Велике значення надається правильної і чіткої організації касової роботи в комерційному банку, яка повинна забезпечити і збереження цінностей, і своєчасне забезпечення касовою готівкою обслуговуються банком підприємств і організацій, і інкасацію готівки. При цьому роботи повинні вестися з повним дотриманням касової дисципліни.
Для прийому і видачі готівки та інших цінностей в комерційному банку створюється відділ касових операцій, який очолює завідувач касою (старший касир), який здійснює керівництво відділом і контроль за роботою касового апарату банку. Поряд з головним бухгалтером і керівником банку завідувач касою несе відповідальність за правильну організацію касової роботи, чітке касове обслуговування підприємств і організацій, а також населення, своєчасне відображення в обліку грошей, що надійшли в касу або виданих з каси, збереження всіх цінностей в касі банку.
У комерційному банку створюються каси прибуткові, видаткові, прибутково-видаткові, вечірні, каси для видачі чекових книжок, перерахунку грошової виручки. Види і кількість таких кас залежать від обсягу операцій та характеру діяльності банку. [31]
Для зберігання готівки та інших цінностей в комерційному банку виділяється спеціальне приміщення - грошове сховище. Технічні вимоги до обладнання кас і грошового сховища визначаються у спеціальному документі Центрального банку РФ. Кабіни кас повинні бути обладнані таким чином, щоб можна було візуально стежити за роботою касира, але в той же час приміщення каси має бути захищене від проникнення в нього ззовні. Грошове сховище обладнується так, щоб забезпечити повне збереження цінностей. У сховищі є неспалимі і залізні шафи, що закриваються стелажі для зберігання готівки і цінностей.

3.2. Облік і документообіг за операціями з готівкою

У комерційному банку вся готівка, яка використовується для виконання касових операцій, називається операційною касою банку.
Основний принцип, на якому грунтується виконання касових операцій у банку, полягає в тому, що касир може виконувати операції з приймання та видачі цінностей тільки на підставі розпорядження економіста обліково-операційного відділу, оформленого відповідними касовими документами (прибутковими або видатковими). Економісти обліково-операційного відділу, перевіривши законність оформлення касових операцій, підписують документи, реєструють їх у касових журналах (прибуткових або видаткових) і передають касиру безпосередньо або використовуючи для цього пневматичну пошту.
На початку операційного дня касири отримують від завідувача касою (старшого касира) певну суму готівкових грошей в якості авансу, а протягом операційного дня в разі потреби - додаткові суми. В кінці дня касири звітують за використання отриманого авансу: загальна сума проведених ними за день операцій звіряється з даними обліку економістів обліково-операційного відділу, після чого залишки наявних у них грошей, касові документи і складені касирами довідки про операції за день передаються завідувачу касою (старшому касирові). Передача грошей і цінностей у вигляді авансу або повернення залишилися у касира цінностей відображається в книгах касирів і завідувача касою (старшого касира).
Для обліку грошей і цінностей в коморі банку ведеться «Книга обліку цінностей коморі». У цій книзі відображається рух цінностей комори (готівкових грошей, цінних бланків та інших документів і цінностей, що зберігаються в коморі банку). Рух касової готівки відображається по рахунку «Каса» за обігом та до решти.
Облік касових операцій здійснюється в III розділі Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках на активних балансових рахунках 031 «Каса комерційного, кооперативного банку», 032 «Грошові кошти в дорозі», 033 «Операційна каса поза касового вузла».
Планом рахунків бухгалтерського обліку в кредитних організаціях Російської Федерації, затвердженим наказом ЦБ РФ від 31 жовтня 1996 р. № 02-399, для обліку операцій комерційних банків з готівкою передбачено використовувати активні рахунки розділу 2: 20202 «Каса кредитних організацій», 20204 «Грошові Кошти у дорозі », 20207« Грошові кошти в операційних касах, що знаходяться поза приміщень банків », 20209« Грошові кошти, надіслані в інші банки, установи свого банку, здані в РКЦ ».
Операції з прийому готівкових грошей в каси банку оформлюються оголошенням і прибутковим касовим ордером. Клієнти банку для оформлення вносяться в банк готівкових грошей заповнюють оголошення, яке складається з трьох частин: оголошення на внесок готівкою, ордери і квитанції. Заповнений комплект бланка оголошення клієнт передає економісту обліково-операційного відділу. Перевіривши правильність заповнення всіх трьох частин документа, економіст реєструє його суму в прибутковому касовому журналі. [32]
Отримавши оголошення, підписане економістом обліково-операційного відділу, касир прибуткової каси приймає готівку від вносителя і після перерахунку їх підписує квитанцію, ставить на ній печатку каси, відокремлює квитанцію від оголошення та ордери і видає її вносителю грошей. Ордер, завірений підписом касира, повертається економісту обліково-операційного відділу, який в прибутковому касовому журналі робить відмітку про надходження грошей за відповідним рахунком.
У бухгалтерському обліку операція по зарахуванню внесених готівкою грошей на рахунок клієнта здійснюється на основі прибуткового касового журналу і оформляється відповідною проводкою.
Після отримання даних синтетичного і аналітичного обліку та їх звірки ордер передається клієнту разом з випискою з його особового рахунку. Таким чином, за сумами, внесеним на рахунки клієнтів готівкою, останні отримують два документи - квитанцію і ордер. Наявність ордерів дозволяє клієнтам стежити за надходженням грошей в банк і правильністю зроблених записів за їхніми рахунками. Оголошення на внесок готівкою залишаються у касира і в кінці дня передаються завідувачу касою (старшому касирові) разом з іншими документами та цінностями.
Деякі операції з внесення готівки в касу банку оформлюються прибутковими касовими ордерами: внески фізичних осіб для зарахування на їх рахунки або в погашення отриманих кредитів, повернення невикористаних сум, отриманих працівниками банку під звіт, та інші.
В кінці дня касир прибуткової каси на основі наявних у нього касових документів складає довідку про загальну суму прийнятих готівкових грошей з розподілом по окремих економістам обліково-операційного відділу, від яких надходили касові документи. Загальна сума за довідкою повинна збігатися із сумою прийнятої готівки. Дані довідки зіставляються з записами в прибутковому касовому журналі економістів обліково-операційного відділу. Вироблена перевірка завіряється підписами економістів обліково-операційного відділу в довідці касира прибуткової каси та підписом касира в прибутковому касовому журналі. Залишок касової готівки разом з довідкою і касовими документами касир передає завідувачу касою (старшому касирові) під розписку в книзі касира прибуткової каси. [33]
Основним документом для одержання готівки грошей служить грошовий чек. За деякими операціями виплата готівкових грошей оформляється видатковими касовими ордерами: виплата за рахунками фізичних осіб, видача авансу працівникам банку. В оформленні видаткових касових операцій крім економіста обліково-операційного відділу і касира завжди бере участь спеціально виділений працівник - контролер за видатковими касовими операціями.
Грошові чеки пред'являються економістам обліково-операційного відділу. За наявності на рахунку клієнта залишку коштів, достатніх для оплати чека, економіст обліково-операційного відділу перевіряє обгрунтованість вимоги на виплату готівкових грошей, а також перевіряє правильність заповнення чека, тотожність підписів і печатки чекодавця з зразками, представленими банку, відповідність номера чека номерами у чековій книжці, виданої даному клієнту. За документами (паспортом) перевіряється особу одержувача, який розписується на зворотній стороні чека в отриманні грошей. Потім економіст обліково-операційного відділу відокремлює від чека контрольну марку і передає її одержувачу для пред'явлення касирові банку при отриманні грошей. Чек передається контролеру по видаткових касових операціях. Контролер, переконавшись у наявності на зворотному боці чека дозвільного напису економіста обліково-операційного відділу на оплату чека, розписи в отриманні грошей, повторно перевіряє правильність заповнення чека і тотожність підписів і печатки клієнта зразкам, представленим банку; проставляє на зворотному боці чека свій підпис і реєструє суму чека в касовому журналі по витраті.
Контролер передає чек касиру безпосередньо або через кур'єра банку під розписку в окремій книзі або в касовому журналі. Отримавши видатковий касовий документ (грошової іменний чек або видатковий ордер), касир перевіряє наявність підписів економіста обліково-операційного відділу і контролера і їх тотожність з наявними зразками, а також відомості про пред'явлення паспорта і наявність розписки про одержання грошей на документі. Після перевірки касир за номером надійшов чека викликає одержувача грошей, приймає від нього контрольну марку і видає готівку. Для контролю касир просить одержувача назвати суму і найменування організації, від імені якої пред'явлений чек, назвати прізвище, ім'я та по батькові одержувача грошей. Контрольні марки приклеюються до відповідних чеках у спеціально відведеному на чеку місці.
У бухгалтерському обліку витратні касові операції відображаються на основі видаткового касового журналу після звірки його економістом обліково-операційного відділу і касиром. Суми готівки, виданих з каси банку відображаються в обліку. Фінансові документи разом із звітною довідкою касир видаткової каси здає завідувачу касою під розписку в книзі касира.
На основі довідок касирів операційних кас (прибуткових і видаткових) завідувач касою складає зведену довідку про касові обороти, звіряє її з касовими оборотами за касовими журналів. Потім сума касових оборотів записується до книги обліку цінностей комори, де виводиться залишок на наступний день, який повинен бути рівний касової готівки.
Якщо залишок касової готівки на кінець дня перевищує ліміт операційної каси, комерційний банк повинен здати понадлімітний залишок каси в розрахунково-касовий центр (РКЦ) для зарахування цієї суми на свій кореспондентський рахунок в РКЦ.
Доставка готівкових грошей в РКЦ, як правило, здійснюється інкасаторами.
На суму готівки, що здаються в касу РКЦ, складається препроводительную відомість у трьох примірниках. Перший примірник препроводительной відомості та готівкові гроші вкладаються в інкасаторську сумку, сумка опломбовується. Другий примірник препроводительной відомості (накладна) передається інкасатору. Третій примірник препроводительной відомості (квитанція) з розпискою інкасатора в прийомі грошей залишається в банку. На суму інкасованих готівки виписується платіжне доручення для зарахування здаваної касою готівки на кореспондентський рахунок банку в РКЦ.
Сума готівкових грошей, переданих з каси інкасатору, відображається в обліку:
В кінці дня касир видаткової каси звіряє загальну суму сплачених документів з даними видаткового касового журналу контролера. Для цього вона становить звітну довідку, в якій вказується сума авансу, отримана під звіт на початку дня, сума, виплачена за день, і залишок грошей на кінець дня. Правильність суми оборотів, викладених у довідці, завіряється підписом контролера але касових операціях. Одночасно касир завіряє своїм підписом правильність загальної суми в касовому видатковому журналі.
В РКЦ сума інкасованих готівки зараховується на кореспондентський рахунок комерційного банку і надходить до каси. РКЦ. У комерційному банку на основі виписки з його кореспондентського рахунку в РКЦ робиться відповідна проводка.
 

3.3. Вечірні каси та інкасування виручки

Для прийому готівкових грошей після закінчення операційного дня в банках працюють вечірні каси. Наявність таких кас створює можливість краще обслуговувати підприємства та організації, дозволяє їм здавати грошовий виторг, що надійшла за весь робочий день, прискорює вступ до банку грошей і забезпечує їх зберігання.
Час роботи вечірніх кас встановлює комерційний банк. Прийом готівки проводиться касиром під контролем бухгалтера-контролера або тільки касиром з використанням контрольного касового апарата. Прийняті готівкові гроші повинні бути оброблені в той же день, з тим щоб вранці наступного робочого дня їх можна було використовувати для касових операцій. Гроші, прийняті вечірньою касою, зараховуються банком на відповідні рахунки не пізніше ранку наступного робочого дня. Видаткові операції вечірні каси не виконують.
При здачі грошей у вечірню касу особа, що вносить гроші, заповнює оголошення і передає його контролеру, який перевіряє і підписує документ, реєструє суму внеску в прибутковому касовому журналі, а потім передає оголошення касиру. Після прийому грошей касир підписує оголошення, ордер і квитанцію, проставляє відбиток печатки вечірньої каси на квитанції і видає її клієнту. Після закінчення операцій вечірньої каси загальна сума прийнятих грошей звіряється з даними касового журналу і прибуткових документів; журнал підписується касиром і контролером. Надійшли гроші, прибуткові касові документи, касовий журнал і друк вечірньої каси зберігаються у вогнетривкій сейфі. Сейф закривається на два ключі, один з яких зберігається у касира, інший - у бухгалтера. Сейф опечатується у присутності представника охорони і здається охороні під розписку.
Вранці наступного робочого дня касир і контролер приймають сейф від працівника охорони і здають гроші і прибуткові документи завідувачу касою під розписку в касовому журналі, а журнал бухгалтер передає головному бухгалтеру. Завідувач касою також передає прийняті прибуткові касові документи для перевірки головному бухгалтеру банку. Після контролю прибуткові касові документи на внесок готівкою передаються для зберігання завідувачу касою, а ордери - економістам обліково-операційного відділу. Касовий журнал, підписаний головним бухгалтером, передається для відображення операцій в бухгалтерському обліку. [34]
Якщо приймання грошей у вечірній касі здійснює лише касир (без бухгалтера-контролера), то за касиром закріплюється контрольний касовий апарат, а наявна в касі друк вилучається. Видані вносителем грошей квитанції забезпечуються відбитком штампа, проставляється касовим апаратом, який містить номер вечірньої каси, дату прийому грошей, порядковий номер операції та суму внеску. Квитанція підписується касиром. Перевіривши правильність заповнення документа, касир приймає від клієнта готівку, підписує оголошення, ордер і квитанцію, а на квитанції і оголошення проставляє штамп касового апарату. Квитанція видається вносителю грошей.
Касовий журнал складається вранці наступного робочого дня працівником бухгалтерії на підставі оголошень на внесок готівкою і контрольної стрічки касового апарату. Головний бухгалтер контролює правильність складання касового журналу. Записи в журналі він звіряє з даними контрольного касового апарату. Готівкові гроші і оголошення на внесок готівкою передаються завідувачу касою, а ордери - економістам обліково-операційного відділу.
З метою прискорення обігу готівкових грошей і своєчасного зарахування грошових коштів на рахунки підприємств і організацій банки здійснюють інкасацію грошової виручки торговельних та інших підприємств і організацій. Грошова виручка інкасується за договорами з підприємствами, організаціями та установами. Кожній організації, з якою укладено договір на інкасацію, в залежності від обсягу виручки видається парна кількість інкасаторських сумок з порядковими номерами на них.
Надійшла в касу організації виручка здається інкасатору банку в закритих і опломбованих сумках. На суму грошей, вкладених у сумку, заповнюється препроводительную відомість у трьох примірниках. Перший примірник вкладається в сумку разом з виручкою і служить підставою для оприбуткування грошей. Другий примірник (накладна) видається на руки інкасатору при передачі йому сумки. Після перерахунку і зарахування грошей на рахунок клієнта цей примірник надсилається йому на підтвердження прийнятої суми. Третій примірник (квитанція) з розпискою касира у прийомі сумки залишається в інкасується організації.
При отриманні сумки з виручкою інкасатор банку пред'являє посвідчення особи з фотокарткою, доручення, а також явочну картку на збір виручки у даної організації та одночасно повертає порожні сумки. Сумки з виручкою, накладні до них і явочні картки бригадир інкасаторів у присутності всієї бригади здає вечірньої касі банку.
Накладні та явочні картки надходять до бухгалтера-контролеру вечірньої каси, який реєструє в журналі номери сумок і суми виручки, оголошені в накладних. Журнал ведеться у двох примірниках за кожним маршрутом інкасаторів; обидва примірники підписуються касиром, бухгалтером і всіма інкасаторами бригади.
Зареєстровані накладні передаються касиру для прийому сумок від інкасаторів. Після прийому сумок вечірньою касою старшому інкасатору видається другий примірник журналу і повертаються явочні картки. На загальну кількість прийнятих за день сумок з виручкою і порожніх сумок складається окрема довідка, де наводиться загальна сума виручки, оголошена за накладними. [35]
Вранці наступного робочого дня сумки з виручкою, накладні та порожні сумки передаються касирам для перерахунку. Перелічені гроші касири здають завідувачу касою під розписку в контрольному листі. Завідувач передає накладні економістам обліково-операційного відділу для зарахування прийнятих сум на відповідні рахунки клієнтів в кореспонденції з рахунком 031 «Каса комерційного, кооперативного банку» (20202 «Каса кредитних організацій»). Інші документи та журнал реєстрації прийнятих сумок передається завідувачу касою.
Для прискорення оборотності коштів і забезпечення своєчасності розрахунків клієнтам дозволяється користуватися виручкою до її фактичного перерахування. До початку операцій каса перерахунку передає накладні до інкасаторським сумок економістам обліково-операційного відділу, які становлять опис сум накладних за зданої клієнтами виручці.
Потім накладні повертаються до каси перерахунку. На недоліки і надлишки, виявлені в процесі перерахунку грошей, складаються додаткові проводки. [36]
Для покращення обслуговування населення комерційні банки та їх філії можуть відкривати операційні каси поза своїх касових вузлів. Такі операційні каси можуть бути відкриті на підприємствах і в організаціях для обслуговування їхніх робітників і службовців з видачі коштів на оплату праці, зарахування заробітків на рахунки у вклади, прийому та видачі вкладів, купівлі та продажу цінних паперів, прийому комунальних платежів. Перелік виконуваних операційною касою операцій визначається наявною у комерційного банку ліцензією, а у філії - довіреністю. Операційні каси поза касового вузла банку відкриваються після повідомлення банком територіального установи Центрального банку РФ із зазначенням адреси та переліку виконуваних операційними касами операцій. [37]
Порядок інкасації операційних кас встановлюється комерційним банком (філією). Інкасація операційних кас може здійснюватися щоденно або грошова готівка може зберігатися в операційній касі в межах встановлених банком сум виходячи з граничного залишку, затвердженого по банку в цілому. [38]
У бухгалтерському обліку комерційного банку вкладні і інші операції повинні бути відображені в день їх здійснення операційними касами. Якщо тривалість роботи операційної каси не дозволяє їй здати гроші в касу банку протягом операційного дня, грошова готівка здається до вечірньої каси банку і відображається за рахунками банку наступним днем.
Підкріплення операційної каси готівкою при щоденній інкасації цінностей здійснюється комерційним банком (філією) до початку операційного дня. При зберіганні грошей в операційній касі підкріплення її готівкою проводиться банком у міру необхідності.
Передача готівки з каси банку в операційну касу, розташовану поза касового вузла, оформляється видатковим касовим ордером і відображається в обліку.
Надходження і видача готівки з операційних кас враховуються банком в окремій відомості та відображаються у звітності про касові обороти.

3.4. Автоматизація-розрахунково-касових банківських операцій.

Усі автоматизовані банківські системи виросли з "Операційного дня банку". Інші модулі, розвиваючі і розширюють ці системи, будувалися вже на основі опердня, тому в своєму розвитку пішли далі. А про добрий старий Опердень часто просто забувають, пишуться деякі добавки, ставляться заплатки. Проходить кілька років - і він вже сильно поступається останнім модулів. Але ж, крім усього іншого, розрахунково-касове обслуговування виконує одну з основних функцій банку - ведення розрахунків; а потім - це джерело майже безкоштовних ресурсів. Звичайно, зараз до опердня повинні бути пред'явлені нові вимоги. Можна було б назвати їх сучасними вимогами, але без сумніву через деякий час їх треба буде переглянути. Але давайте подивимося сьогоднішній підхід. Підходів може бути багато, ось один з можливих. Оскільки система розроблялася заново, то можна було зробити багато нового на основі накопиченого практичного досвіду і теоретичних досліджень.
Обслуговування клієнтів
На розрахунково-касове обслуговування в банку можна подивитися, принаймні, з двох сторін: з боку конкретного банку і з боку АБС, орієнтованої на різні банки. Для конкретного банку - це просто технологія його роботи, зі своїми договорами, проведеними операціями, використовуваними документами і т.д. З боку АБС - це те ж саме, але принципово - вона повинна задовольняти вимогам не одного конкретного банку, а (якщо ідеально) будь-кого. До речі, дослідження роботи банків та банківських технологій показує, що традиційні опердня забезпечують РКО далеко не повністю, багато залишається "за бортом". Давайте подивимося, що потрібно автоматизувати.
Як правило, робота з клієнтом банку починається з оформлення договору на розрахунково-касове обслуговування. Ця процедура тут же приносить із собою визначення величезного числа параметрів. Всі їх перераховувати сенсу, звичайно, немає, але основні перерахувати варто.
Всі параметри договору динамічно змінюються в часі, тому потрібно відслідковувати залежність їх від часу. тип договору (нацвалютний, одновалютних, мультивалютний), представники клієнта, вибирається типовий макет договору. Типовий макет визначає перелік дозволених валют, типів особових рахунків, операцій з особовими рахунками, набір умов обслуговування та параметрів конверсії по особових рахунків та операцій. Особові рахунки клієнту відкриваються і обслуговуються в рамках встановлених договором.
При роботі з клієнтом передбачений повний цикл його обслуговування:
· Вибір клієнта.
· Перевірка стану його рахунків.
· Вибір представника клієнта, проводить операції від його імені.
· Оформлення розрахунково-касових операцій по особових рахунках клієнта. Після оформлення документ за готівковими платежами направляється для виконання на робоче місце касира. Документ по зовнішніх платежах направляється операціоністу відділу коррахунків для дооформлення і операціоністу по роботі з випискою для виконання. Після етапу оформлення створюються планові мемоордера і змінюються планові залишки по рахунку, після етапу виконання змінюються реальні залишки. При проведенні операцій перевіряються обмеження (з використанням планових залишків по рахунках), задані в умовах обслуговування рахунку, розраховуються комісії за операції. Операції оформляються як в одній валюті, так і з конверсією з валюти рахунку у валюту виплати за стандартний або спеціальною схемою конверсії.
· Підготовка виписки клієнту за станом рахунків та операцій.
У системі забезпечується мультивалютне обслуговування клієнтів по різних типах угод і розрахунок еквівалента в національній валюті по різним типам особових рахунків. Залежно від типу угоди (типу документа) для конверсії використовується свій тип курсу валюти (біржовий, для купівлі та продажу готівкової валюти і т.д.), звідки і вибирається конкретне значення для перерахунку по парі валют беруть участь у конверсії. За типом обліку еквівалента в національній валюті особові рахунки діляться на дві групи: з урахуванням за угодами (без перерахунку при зміні курсу валюти), з урахуванням по валютному залишку (з перерахунком при зміні курсу валюти). Рахунки з урахуванням за угодами (приходу, витрат, матеріальних активів і т.д.) ведуться як рахунки з реєстром, де для кожної угоди при занесенні до реєстру записується курс (стандартний або заданий оператором), а для операції по списанню з реєстру курс береться з документа породив цей запис до реєстру. Рахунки з урахуванням за валютним залишку можуть посилатися на різні типи курсів (біржовий, обліку статутного фонду і т.д.), що дозволяє виконати всі інструкції Центрального Банку.
Мультивалютність.
Всі модулі системи спочатку мультивалютні. Договору можуть бути: нац. валютні, одновалютних, мультивалютні; для мультивалютних у всіх валютах резервіруютя номери рахунків (їх можна і не відкривати) для цього клієнта, іншим клієнтам їх відкривати не можна.
1. Ведення договорів. Бухгалтерська настройка системи.
1. Описувати наступні умови обслуговування клієнтських особових рахунків.
· Обмеження. Задаються обмеження на мінімальний і максимальний залишки, руху по рахунку, обороти за календарний інтервал. Обмеження можуть конкретизуватися залежно від форми платежу (готівковий чи безготівковий), символу, типу операції (документа).
· Комісії за операції. Задаються ставки комісій за відкриття і закриття рахунку, безготівкові та готівкові надходження та списання. Комісії можуть конкретизуватися залежно від залишку на рахунку, адреси платежу, символу, типу операції.
· Умови на овердрафт. Задаються обмеження на овердрафт за тривалістю і суму і процентні ставки (штрафи) залежно від тривалості і суми.
· Плата за обслуговування і процентні нарахування. Задається періодичність нарахування, умови та відсоткові ставки, конфігураційні атрибути нарахування. Ставки можуть залежати від залишків на особовому рахунку, оборотів, кількості рухів, часу від відкриття або першого руху по рахунку, додаткових умов по рахунку. Відсоток може задаватися по відношенню до базової ставки (LIBOR, ДКО і т.п.), заздалегідь описаної і вводиться через спеціальний модуль ведення базових ставок.
· Кількісні характеристики умов обслуговування прив'язуються до задається періоду часу, що дозволяє їх легко коректувати при зміні економічних умов. [39]
2. Створювати з окремих умов типові набори. Типові набори забезпечують зручність при створенні типових макетів розрахунково-касового обслуговування клієнтів. Вони дозволяють вибрати для дозволених типів особових рахунків відразу весь набір умов, а не формувати набір з окремих умов.
3. Описувати наступні параметри конверсії по клієнтських особових рахунках.
· Рахунки конверсії.
· Комісії за конверсію. Рахунки і ставки комісії залежно від конвертованих валют і суми обміну.
· Таблиці курсів обміну валют. Задаються по відношенню до національної валюти або за всіма парам робочих валют. Курс може також залежати від суми обміну.
4. Створювати з окремих параметрів конверсії типові схеми конверсії.
5. Створювати типові макети договорів на розрахунково-касове обслуговування клієнтів. У типовому макеті задається перелік дозволених валют і типів особових рахунків, вказується набір умов обслуговування для кожної пари (валюта - тип рахунку). Задається перелік дозволених операцій (категорій документів), вказується схема конверсії для кожної операції. Це дозволяє при укладанні договору на розрахунково-касове обслуговування з конкретним клієнтом вибрати макет договору і відразу запропонувати весь набір умов обслуговування та параметрів конверсії по особових рахунків та операцій.
2. Технологія.
1. Описувати та створювати процедури здійснюють перевірки заданих умов, генерацію супутніх документів і повідомлень, перерахунки залишків і т.п. Процедури викликаються для виконання при переході заданого типу документа в заданий стан. Прив'язка здійснюється в модулі "Налаштування документообігу, робочих місць і прав доступу".
2. Вести довідник шаблонів для генерації особових рахунків і номерів банківських документів. Шаблони задають правила для послідовної автоматичної нумерації об'єктів (особових рахунків, документів), їх можна не використовувати і задавати номери вручну. Для генерації номера особового рахунку шаблон настроюються залежно від валюти, номери балансового рахунку і номера робочого місця. Для генерації номера документа шаблон настроюється залежно від типу документа і номера робочого місця.
3. Описувати та створювати процедури автоматичного заповнення описових полів документів (короткий зміст, номер) по змістовним полів документа (валюта, сума, номер особового рахунку тощо).
4. Задавати за відкритими рахунками умови автоматичного списання надлишку средст. Вказується сума переказу, періодичність, адресат всередині або зовні банку. Можна також задавати умови автоматичного підкріплення рахунку.
5. Планувати надходження і списання готівки по особових рахунках. Вести касові плани і замовлення.
6. Блокувати і розблокувати рахунки. Повністю забороняти або задавати обмеження на списання та зарахування грошей в залежності від форми платежу (готівковий чи безготівковий), символу, типу операції (документа).
7. Проводити заключні нарахування та списання та закривати особові рахунки.
По кожному з представників клієнта вказується його тип (відповідальним представник або просто представник) і права: стандартні (тобто посилання на опис стандартних прав для даного типу представника) або нестандартні (тобто посилання на опис прав даного конкретного представника).
Міжнародні розрахунки
Ведення контрактів і розрахункові операції - документарне і фінансове інкасо, перекази, розрахунки акредитивами. Повідомлення і платежі у різних транспортних системах. Вексель. Умови ведення. Бухгалтерська настройка: обмеження, комісії, овердрафти, плата за обслуговування, відсотки, конверсії при операціях по особових рахунках. Оптимізація обслуговування. Оптимізація нарахувань, плати за обслуговування, комісій та обмежень. Транзитні розрахунки, обслуговування не своїх клієнтів, клієнтів філій. Реальний час. Поєднання банківського дня і календарного. По рахунках ведеться принаймні два залишку (насправді їх більше) - поточний і плановий. Плановий змінюється при введенні в систему нового документа, текушего змінюється при виконанні цього документа. Сальдовка актуальна на поточний момент часу. Front-and Back-Office. Front-Office - клієнт стоїть перед нами, ми обробляємо всі його операції, видаємо виписку. Back-Office - збираємо всі платіжки разом і потім введення по пачках.
Підсистема клірингу та обслуговування коррахунків:
· Забезпечення клірингового обслуговування Лоро-кореспондентів;
· Вибір способу передачі та оформлення макетів платіжних документів для різних розрахункових систем (SWIFT, TELEX, МФО, модемні макети і т.п.);
· Ведення Ностро рахунків (прийом і введення виписок);
· Прийом і введення документів, що надійшли від різних розрахункових систем;
· Проведення транзитних платежів;
· Формування і передача виписок по коррахунку для Лоро кореспондентів.
Забезпечуючі підсистеми:
· Взаємодії з міжнародними розрахунковими системами (SWIFT, TELEX і т.д.);
· Взаємодії з внутрішніми розрахунковими системами (по модему з РКЦ, ЦОУ, МЦО, ГРКЦ і т.д.);
· Взаємодії c міжнародними інформаційними системами (REUTER і т.д.);
· Введення інформації зі спеціальних пристроїв (сканера, факсу і т.д.)
· Виведення інформації на спеціальні пристрої (ощадкнижку, факс, модем і т.д.);
· Перевірки доступу і авторизації відповідальних виконавців і клієнтів (через відбиток пальця, через магнітну картку, по електронному підпису і т.п.).
Система безпеки і доступу
Бухоблік
Два шари. По-перше, в "Афіні" передбачений шар бухгалтерського обліку, який відображає зміни у стані документа звичайними бухгалтерськими проводками. Взаємодія документообігу з шаром обліку налаштовується у момент установки системи і може бути змінене в процесі її експлуатації. Варто також відзначити, що ретельне зіставлення достоїнств і недоліків російських і західних банківських систем показало, що в ряді випадків коректний облік можливий тільки односторонніми проводками, а не загальноприйнятими зараз в Росії двосторонніми. Доповнення ж проведень до двосторонніх може відбуватися в момент власне виконання документа при відображенні його в реальному поточному балансі банку.
Другий шар ділових процедур - це опис "життєвого циклу" документа, тобто взаємозв'язків документів по породження. Документи одних типів можуть породжувати документи інших типів з певними характеристиками (і це налаштовується), і хоча кожен з породжуваних документів живе в "Афіні" своїм життям, система фіксує їх походження і відстежує виконання батьківських і дочірніх документів. Такі, наприклад, співвідношення кредитного договору та термінових зобов'язань по ньому, касового ордера та меморіальних ордерів по нарахуванню плати за касове обслуговування і т.д.
Документи або проводки.
Робота тільки з операціями (угодами, документами), облік налаштовується на виконання операцій. По кожному документу є можливості для настройки його маршруту та переліку породжуваних документів, мемоордеров, повідомлень. Візування. Платіжні документи можуть потрапляти на обробку через введення оператором, через прийом від підсистем (клієнт-банк, приватні вклади і т.ін.), через прийом як транзитної з іншого банку (від операціоніста обробного документи надійшли з інших банків).
Ведення особових рахунків. Плани рахунків
За кожним особовим рахунком зберігається кілька типів залишків (як мінімум реальний і плановодебетовий). При породженні документа змінюються планові залишки на особових рахунках, при виконанні документа змінюються реальні залишки на особових рахунках. Особові рахунки, що вимагають розшифровки (нез'ясовані суми, транзитні рахунки, рахунки продажу валютної виручки) оформляються як рахунки з реєстром. Реєстр це перелік усіх документів, по надходженнях на особовий рахунок, і прив'язаних до них документів по списанню кожного з надходжень. Планів рахунків - будь-яке число. Один з них головний. За планами рахунків виходить лише звітність. Документообіг та бухгалтерські технології (схеми проводок) від планів рахунків не залежать.
Касові операції.
Необхідний функціонал:
1. Переглянути черги прибуткових і витратних документів, спрямованих в дану касу, вибрати з черги документ на обробку.
2. Ввести суму після перерахунку для прибуткового ордера з інкасації виручки.
3. Ввести розбиття суми прибуткового та видаткового ордера за купюр.
4. Акцептувати чи відбракувати надійшов документ. Акцептований документ переходить у стан "виконаний", виконуються відповідні мемоордера, і змінюються реальні залишки на рахунках.
5. Оформити документ з передачі готівки в іншу касу (або підзвітній особі). За документом генерітся видатковий і прибутковий ордера. Видатковий ордер виповнюється відразу, прибутковий в касі приймаючої гроші.
6. Оформити документи по прийому і здачі готівки до / з сховища ЦБ.
7. Сформувати звіти по роботі каси (однієї або разом з підлеглими касами).
Робота з картотеками.
Картотеки ведуться за принципом рахунків з реєстрами. При занесенні суми в картотеку до реєстру робиться запис із початковою сумою, документи зі списання суми посилаються на запис про занесення і коректують несписані суму. Альтернативою використанню картотек є покупка відповідних підсистем (замість картотек 9921 і 9941 - кредитної підсистеми т.д.) і використання їх звітних форм. Єдиними картотеками, не підтримуваними підсистемами, є вимоги неоплачені в строк (9927 і 9929) і для них передбачений підвищений сервіс і, зокрема, зв'язок з платіжними вимогами і дорученнями.
Відкати тому. Виконання операцій сторнування.
Модуль дозволяє виправляти помилки в розрахунках, вводячи операції заднім числом. Модуль дуже відповідальний і повинен виконуватися уповноваженим працівником. При введенні документа запитується час виправлення (повинно бути менше поточного) і відразу відбувається виконання документа (без передачі на інші робочі місця). Залишки коригуються на всьому інтервалі від часу виправлення до поточного часу.
Зведені коефіцієнти і баланси на будь-якому набору філіалів. Налаштування підсумкових документів банку (показників, коефіцієнтів, звітних форм).

Висновок.

В даний час у системі розрахунків банків з підприємствами реалізується комплекс заходів, який дозволить у найближчому майбутньому відмовитися від використання в платіжній системі паперових носіїв первинної інформації і перейти до роботи на принципах «безпаперовій технології» - з електронними документами. Господарським суб'єктам РФ в майбутньому належить виконати комплекс робіт по створенню і впровадженню вітчизняної нормативно-правової бази методології використання електронних документів при здійсненні розрахунків, визначити правила використання електронного підпису і її криптозахисту, поставити завдання і забезпечити розробку належно сертифікованих програмних засобів для її вирішення, знайти методи вирішення проблем надійного захисту електронних документів, законодавчо визначити заходи відповідальності за порушення встановлених правил і норм, а також і за несанкціонований доступ до банківських мережі. Проведення розрахунків у режимі реального часу потребуватиме участі кредитних організацій, яким необхідно зміцнювати своє фінансове становище і підвищувати ефективність роботи з розміщення своїх активів з тим, щоб бути повноправними учасниками платіжної системи. [40]
Однак колишні форми залишаються досі дієвими і актуальними.
Забезпечення ефективного та безперебійного функціонування системи розрахунків передбачає створення і використання цілісних систем стандартизації та сертифікації банківських технологій. В даний час розроблені концепції таких систем, які є основою для створення взаємоузгодженої сукупності стандартів у цій сфері, так званого з т андартізованного профілю, а також для вироблення методик сертифікаційних випробувань і акредитації випробувальних лабораторій та сертифікаційних центрів. Створюваний стандартизований профіль буде гармонізовано з міжнародними стандартами в банківській сфері. В даний час частково розроблені фрагменти стандартизованого профілю, що регламентують функціональні частини банківських автоматизованих систем, інтерфейси користувачів, технічні засоби, засоби та методи захисту інформації, засоби і методи проектування, програмні засоби, формати електронних банківських повідомлень.
У світовій практиці останнього десятиліття розвивається стандартизація правил здійснення розрахунків, правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку та звітності для банківської системи, а також розробка єдиної банківської системи класифікації та кодування відповідно до загальнодержавних і міжнародними класифікаторами. [41] У Росії роботи з розвитку стандартизованого профілю та системи сертифікації, а також створенню нових стандартів проводяться спільно з Держстандартом Росії, Роскомінформом, ФАПСИ, Російською Академією наук, асоціаціями російських комерційних банків.
У цій роботі ми розглянули напрямки форм розрахунків, що призводять до скорочення готівкових грошей в обігу.

Норматінвие акти

1. Арбітражний процесуальний кодекс Російської Федерації. - СПб.: КОДЕКС-info, 1995.-151 с.
2. Європейська Конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж. 1961.
3. Однаковий торговий кодекс США. - М.: 1969.
4. Указ Президента Російської Федерації "Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності на території РРФСР" від 15 листопада 1991
5. Указ Президента Російської Федерації "Про формування Республіканського валютного резерву РРФСР у 1992 році" від 30 грудня 1991р.
6. Закон Російської Федерації "Про податок на додану вартість" від 6 грудня 1991
7. Указ Президента Російської Федерації "Про свободу торгівлі" від 29 січня 1992
8. Постанов Уряду Російської Федерації від 3 1 грудня 1991 р. № 90 "Про ліцензування і квотування експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) на території Російської Федерації в 1992 р."
9. Постанова Уряду Російської Федерації від 31 грудня 1991 р. N 91 "Про введення експортного тарифу на окремі товари, що вивозяться з території Російської Федерації".
10. Матеріали Міжнародної торгової палати.
11. Міжнародні правила тлумачення торгових термінів "Інкотермс, нова редакція". (Передмова та перекладів к.ю.н., доц. Вилкове Н.Г.). М "Совінтерюр, 1992.
12. Указ Президента РФ "Про заходи щодо створення системи експортного контролю в Росії" від 11 квітня 1992р.
13. Указ Президента РФ "Про платіжно-розрахункових відносинах у зовнішньоекономічних зв'язках РФ в 1992 р." від 12 червня 1992р.
14. Указ Президента РФ "Про порядок експорту стратегічно важливих сировинних товарів" від 14 червня 1992р.
15. Указ Президента РФ "Про часткову зміну порядку обов'язкового продажу частини валютної виручки та стягнення експортних мит" від 14 червня 1992
16. Указ Президента РФ "Про тимчасове імпортному митний тариф РФ" від 14 червня 1992р.
17. Постанова уряду РФ "Про продаж експортних квот, що встановлюються для державних потреб" від 14 червня 1992
18. Про банки і банківську діяльність. Збірник нормативних актів. - 2-е вид. Серія Де-юре, вип. 5 .- М.: Де-юре, 1997.
19. «Про Товарних біржу». Закон Російської Федерації. Москва, Будинок Рад. 20 лютого 1992
20. § 2383-1. «Про підприємства і підприємницької діяльності». Закон РРФСР від 25 грудня 1990

Список літератури

1. Атлас М. С. Кредитна реформа в СССР.-М.: Госфініздат, 1952.
2. Авдіянц Ю.П. Кредит і підвищення ефективності виробництва. - М.: Фінанси, 1992.
3. Альохін Б. І. Ринок цінних паперів. Введення у фондові операції. - М.: Фінанси і статистика, 1996.
4. Бєлоглазова Г. М. Комерційні банки в умовах формування ринку. - Л.: Ізд.ЛФЗІ, 1998.
5. Букатов В. І., Лапідус М. X. Фінансово-кредитний механізм і банківські операції. -М.: Фінанси, 1997.
6. Бункин М. К. Гроші, банки, валюта. - М.: «ДІС», 1994.
7. Банківська справа .- 1998.
8. Банківська справа в Москве.-М., Постскриптум., 1999.
9. Бюлетень банківської статистики. Центральний банк РФ .- 1995.
10. Бізнес і банки .- М., Постскриптум., 1998.
11. Банківський портфель 1, 2,3. - М.: СОМІНТЕК, 1994, 1995.
12. Бочаров В. В. Фінансово-кредитні методи регулювання ринку інвестицій. - М.: Фінанси і статистика, 1997.
13. Балабанов І. Г. Валютний ринок і валютні операції в Росії. - М.: Фінанси і статистика, 1994.
14. Банківська справа / За ред. О. І. Лаврушина. - М.: Изд. РОСТО, 1997.
15. Банківська справа / Довідкове посібник під ред. Бабичевій Ю. А. - М., Економіка, 1998.
16. Банківська справа / За ред. В. І. Колесникова і Л. П. Кроливецкой. - М.: Фінанси і статистика, 1995.
17. Валютний портфель. - М.: СОМІНТЕК, 1995.
18. Зовнішньоекономічна діяльність. Том V. - М.: Изд. «Віче», 1994.
19. Ж-л. Питання економіки.-1998.
20. Бенедиктова В. І. Посередницькі послуги комерційних банків. -М.: 1992.
21. Гиндин А. Як більшовики оволоділи Державним банком. - М.: Госфініздат, 1961.
22. Грошовий обіг і кредитна система СРСР за 20 років. - М.: Госфініздат, 1939.
23. Гроші та кредит. - 1998.
24. Жуков Є.Ф. Загальна теорія грошей і кредіта.-М.: ЮНИТИ, 1995.
25. Захаров BC Кредит в системі управління економікою. - М.: Фінанси, 1979.
26. Історія Державного банку СРСР в документах. - М.: Фінанси, 1971.
27. Кібатова Є. В. Лізинг: поняття, правове регулювання, міжнародна уніфікація. -М.: Наука, 1991.
28. Рід Е.; Коттер Р.; Гілл Е.; Сміт Р. Комерційні банки / Пер. з англ. - М.: Космополіс, 1991.
29. Кирилов М. М. Лапідус М. X. Удосконалення фінансово-кредитних відносин у будівництві. - М.: Фінанси і статистика, 1995.
30. Коган М.Л. Підприємство - клієнт, банки, розрахунково-кредитне обслуговування, валютні операції. - М.: Аркаюр, 1994.
31. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові відносини / За ред. Л.М. Красавиной .- М.: Фінанси і статистика, 1994.
32. Лівшиць ф. П. Банки Союзу СРСР. - М.: Фінансове видавництво НФК, 1925.
33. Лексис В. Кредит і банки.-М.: Перспектива, 1998.
34. Лебєдєв Є.О. Кредитний механізм і його роль у становленні ринкової економіки. - СПб.: Вид. СП6УЕФ, 1992.
35. Левчук І. В. Ссуднийфонд і кредіт.-М.: Фінанси, 1971.
36. Міркін Я.М. Цінні папери і фондовий ринок. - М.: Перспектива, 1995.
37. Натовіцін А.Г., Іванов В.В. Валютний курс. - М.: ИНФРА, 1995.
38. План рахунків бухгалтерського обліку в банках Російської Федераціі.-М.: ІНФРК, 1998.
39. Перспективи розвитку кредитного механізму в СРСР / Под ред. О. І. Лаврушина. М.: Фінанси і статистика. 1991.
40. Російська банківська енциклопедія. - М.: ЕТА, 1995.
41. Рибін В.І. Тенденції та чинники підвищення ефективності суспільного виробництва. - М.: 1994.
42. Ринок цінних паперів і його фінансові інститути / Під загальною ред. В. С. Торкановского. - СПб.: Вид. Комплект. 1998.
43. Радянський енциклопедичний словарь.-М.: 1980.
44. Сабантуй Б.В. Фінанси сучасної України.-СПб.: Вид. Санкт-Петербурзького університету економіки і фінансів, 1997.
45. Стройбанк СССР.-М.: Госфініздат, 1972.
46. Тосунян Г. Банківська справа та банківське законодавство в Росії. Досвід. Проблеми. Перспектива. - М.: Изд. «Дело». 1998.
47. Усоскин В.М. Сучасний комерційний банк. Управління та операції. - К.: ІВЦ «Візер-Ферро». 1994.
48. Джозеф Ф. Синки молодший. Управління фінансами в комерційних банках. - М.: Cattalaxy, 1998.
49. Встановлення кореспондентських операцій між банками. - М.: Арго. 1994.
50. Фінанси.-1998.
51. Фельдман О. А. Вексельне обращеніе.-М.: ИНФРА. 1995.
52. Фінансова газета. - 1998.
53. Фінансово-кредитний словник. TI, II, III. - M.: Фінанси і статистика, 1995-1997.
54. Чекмарьова Є.М. Лізинговий Бізнес.-М.: Економіка. 1998.
55. Ширинська Є. Б. Операції комерційних банків: російський і зарубіжний досвід .- М.: Фінанси і статистика, 1997.
56. Едвін Дж.Долан та ін Гроші, банківська справа і грошово-кредитна політика. - СПб.: Вид. Санкт-Петербурзький університет економіки і фінансів, 1994.
57. Економіка і життя. Щотижневик. - 1998.
58. Економічні відносини у капітальному будівництві / Під ред. В. І. Букатов, М. Х. Лапідуса. -Л.: Стройиздат, 1995.

ДОДАТКИ

Аналіз і відображення розрахунково-касових операцій у банківському балансі на прикладі акціонерного комерційного банку "Монтажспецбанк"

г ================================¬
| А. Д А Н Н И Е О Б А Н К Є. |
L ================================-
----¬
| 1. |
L ----
Акціонерний комерційний банк "Монтажспецбанк" -
- Зареєстрований в Центральному банку Російської Федерації
під реєстраційним номером N 116 11/12/1991 року.
Cокращенное найменування - АКБ МСБ-банк
НОМЕР кореспондентські рахунки в банках України:
----------------------------------------------
549161500
----¬
| 4. | Загальна кількість АКЦІОНЕРІВ - 38
L ---- ----------------------------

г ==========================================¬
| Б. Д А Н Н И Е О Ф І Н А Н С О В О М |
| П О Л О Ж Е Н Н І Б А Н К А. |
L ==========================================-

----¬
| 13. | БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС ПО РАХУНКАХ ДРУГОГО ПОРЯДКУ
L ---- --------------------------------------------- -
На кінець 1997 р.
АКТИВ
----- T -------------------------------------------- -------------------------------------------------- - ¬
| РАХУНОК | НАЙМЕНУВАННЯ | СУМА (єдиний) |
+----+-------------------------------------------- -------------------------------------------------- - +
| 031 | Каса комерційного, кооперативного банку | 1134416.00 |
| 060 | Готівкова іноземна валюта і платіжні документи в іноземній валюті | 354947.00 |
| 072 | Кореспондентські рахунки у банків-нерезидентів у ВКВ "НОСТРО" | 5876539.00 |
| 074 | Позичкові рахунки в іноземній валюті | 9113130.00 |
| 076 | Розрахунки за іншими іностр.операціям, в т.ч. кошти в інвалюті для продажу | 345020.00 |
| 161 | корр.счет в рублях росс.комм. банків в установах Центрального Банку РФ | 1908175.00 |
| 191 | Вкладення в акції акціонерних товариств | 1450.00 |
| 194 | Вкладення в державні боргові зобов'язання | 98513.00 |
| 355 | Державних підприємств і організацій, що обслуговуються кім. кооп.банкамі | 895585.00 |
| 477 | Акціонерних товариств і товариств з огр. відповідальністю-позичкові рахунки | 2227233.00 |
| 620 | Кредити, не погашені в строк | 502829.00 |
| 654 | Рахунки підприємців, осуществл. свою деят. з образ. юридичної особи | 60000.00 |
| 729 | інкасованої грошової виручки | 718413.00 |
| 716 | Кредити громадянам на споживчі цілі | 597499.00 |
| 770 | Долгоср.ссуди гос.предп.і орг-м, включаючи підприємства, раб. на оренд. отнош. | 153899.00 |
| 780 | Прострочена заборгованість по долгосрочниі позиках | 5389.00 |
| 816 | Кошти банків, перечіс.в фонд регул.кредітних ресурсів банківської системи | 2050954.00 |
| 822 | Кредити (ресурси), надані іншим банкам | 3550000.00 |
| 825 | Кошти, перераховані підприємствам для в їх господарській діяльності | 72306.00 |
| 904 | Інші дебітори і кредитори | 218689.00 |
| 905 | Розрахунки з нехозрасчетнимі організаціями банку щодо їх фінансування | 137428.00 |
| 921 | Господарський інвентар | 773516.00 |
| 925 | Нематеріальні активи | 2373.00 |
| 930 | Капітальні вкладення, передбачені за державним планом | 25115.00 |
| 932 | Дебітори і кредитори по капітальних вкладеннях | 97502.00 |
| 940 | Господарські матеріали | 25001.00 |
| 941 | Витрати майбутніх періодів | 28331.00 |
| 942 | Малценние і бистороізнашівающіеся предмети | 44928.00 |
| 950 | Абстрактні кошти за рахунок прибутку банків | 2400647.00 |
L ---- +-------------------------------------------- -------------------------------------------------- ---
Всього - 33419827.00
ПАСИВ
----- T -------------------------------------------- -------------------------------------------------- - ¬
| РАХУНОК | НАЙМЕНУВАННЯ | СУМА (єдиний) |
+----+-------------------------------------------- -------------------------------------------------- - +
| 010 | Статутний фонд | 821166.00 |
| 011 | Резервний фонд | 82999.00 |
| 012 | Спеціальні фонди | 46047.00 |
| 015 | Знос основних засобів | 22008.00 |
| 016 | Фонди економічного стимулювання | 978475.00 |
| 018 | Фонди економіч. стимулювання, направл. на виробництв. і соц-е розвиток | 8102.00 |
| 019 | Переоцінка валютних коштів | 34650.00 |
| 070 | Поточні рахунки в іноземній валюті | 7610232.00 |
| 073 | Кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у ВКВ "ЛОРО" | 3262071.00 |
| 075 | Розрахунки з іностр.банкамі по получ.і предост.краткоср. і среднеср.кредітам | 3366900.00 |
| 076 | розр. по іншим іностр.опер., в т.ч. ср-ва в вал.для продажу на вал.ринке | 704570.00 |
| 345 | Гос.пр-й і орг-й, обсл-х комерційними і кооперативними банками | 4520047.00 |
| 461 | Кооперативів з виробництва товарів народного споживання, надання послуг | 513.00 |
| 467 | Акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю-расч.сч. | 4558493.00 |
| 468 | Малі підприємства, створені гражданамірасчетние рахунки | 7170.00 |
| 607 | Житлово-будівельних та інших будівельних кооперативів | 80.00 |
| 644 | Рахунки предприним., Ос-х свою деят. з утворенням юридичної особи - розрахункові рахунки | 32114.00 |
| 722 | Розрахункові чекові книжки та довідки | 837.00 |
| 723 | Акцептовані платіжні доручення і розрахункові чеки | 2962.00 |
| 700 | Поточні рахунки інших громадських організацій | 118706.00 |
| 701 | Інші поточні рахунки | 177555.00 |
| 711 | Вклади громадян до запитання і терміном до 30 днів | 525522.00 |
| 713 | Вклади і депозити гос.пр-ий, орг-ий до запитання і терміном до 30 днів | 233318.00 |
| 715 | Рахунки підприємців, які здійснюють діяльність без утворення юридичної особи | 2.00 |
| 904 | Інші дебітори і кредитори | 883459.00 |
| 943 | Доходи майбутніх періодів | 267269.00 |
| 944 | Резерви під знецінення вкладень в цінні папери | 507.00 |
| 980 | Прибутки і збитки звітного року | 2400647.00 |
L ---- +-------------------------------------------- -------------------------------------------------- ---
Всього - 30666421.00
Долари США
ВАЛЮТНІ РАХУНКИ АКТИВУ
----- T -------------------------------------------- -------------------------------------------------- - ¬