План роботи:
Введення
1. Сутність розрахунків з дебіторами і кредиторами
2. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості (за даними ф. № 5)
Висновок
Список літератури
Введення
Сучасна система бухгалтерського та управлінського обліку повинна включати і сукупність методів аналізу та оцінки дебіторської та кредиторської заборгованості. З їх допомогою знаходять оптимальне співвідношення між боргами дебіторів і кредиторів, домагаються більш високої ефективності використання грошових коштів.
Сумнівна дебіторська заборгованість і прострочена кредиторська заборгованість свідчать про порушення постачальниками і клієнтами фінансової та платіжної дисципліни, що вимагає негайного вжиття відповідних заходів для усунення негативних наслідків. Своєчасне прийняття цих заходів можливе тільки при здійсненні з боку підприємства систематичного контролю.
Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробленні і прийнятті управлінських рішень по забезпеченню ефективності розрахунків з дебіторами і кредиторами.
Збільшення або зниження дебіторської та кредиторської заборгованості призводять до зміни фінансового стану підприємства.
Так, наприклад, значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською може привести до так званого технічного банкрутства. Це пов'язано зі значним відволіканням засобів підприємства з обороту і неможливістю гасити вчасно заборгованість перед кредиторами.
Управління дебіторською заборгованістю відстоїть у виробленні та реалізації політики цін і комерційних кредитів, спрямованої на прискорення запитання боргів та зниження ризику неплатежів. На підставі цього необхідно проводити моніторинг та аналіз стану розрахунків.
Для проведення аналізу використовуються дані бухгалтерського обліку і звітності, тому важливу роль відіграє правильна організація на підприємстві бухгалтерського обліку розрахункових операцій, яка вимагає своєчасного і повного відображення господарських операцій із розрахунків в первинних документах та облікових регістрах.
1. Сутність розрахунків з дебіторами і кредиторами
Боржник, дебітор (від латинського слова debitum-борг, обов'язок) одна зі сторін цивільно-правового зобов'язання майнового зв'язку між двома або більше особами.
Дебіторська заборгованість - це сума боргу, що приписується підприємству від інших юридичних осіб або громадян.
За характером утворення дебіторська заборгованість поділяється на нормальну і невиправдану.
До нормальної заборгованості підприємства відноситься та, котра обумовлена ходом виконання виробничої програми підприємства, а також діючими формами розрахунків (заборгованість за пред'явленими претензіями, заборгованість за підзвітними особами, за товари відвантажені, термін оплати яких не настав).
Невиправданою дебіторською заборгованістю вважається та, яка виникла в результаті порушення розрахункової і фінансової дисципліни, наявних недоліків у веденні обліку, ослаблення контролю за відпуском матеріальних цінностей, виникнення нестач і розкрадань (товари відвантажені, але неоплачені в термін, заборгованість по нестачах і розкраданням та ін ).
Дебіторська заборгованість - важливий компонент оборотного капіталу. Коли одне підприємство продає товари іншому підприємству, зовсім не означає, що вартість проданого товару буде оплачена негайно.
Дебіторська заборгованість може бути представлена наступними статтями: дебіторська заборгованість з основної діяльності і дебіторська заборгованість за іншими операціями.
У країнах з розвиненою ринковою економікою дебіторська заборгованість враховується в балансі за чистою вартістю реалізації, тобто виходить з тієї суми грошових коштів, яка імовірно повинна бути отримана при погашенні цієї заборгованості. Чиста вартість реалізації означає, що при реєстрації дебіторської заборгованості враховуються безнадійні надходження і різного роду знижки.
Безнадійні надходження за дебіторською заборгованістю - це збитки або витрати, зумовлені тим, що частина дебіторської заборгованості виявляється не оплаченої покупцями. На момент реалізації продукції підприємство не має інформації про те, яка частина рахунків не буде оплачена. Тому при оцінці дебіторської заборгованості нараховується певна знижка для цих надходжень. 1
Грошові кошти та цінні папери - найбільш ліквідна частина поточних активів - також є складовою оборотного капіталу.
До грошових коштів відносяться гроші в касі, на розрахункових і депозитних рахунках.
Завжди існують переваги, пов'язані зі створенням великого запасу грошових коштів, - вони дозволяють скоротити ризик виснаження готівки і дають можливість задовольнити вимогу сплатити тариф раніше встановленого законом терміну. 2
До поточних зобов'язань відноситься короткострокова кредиторська заборгованість, перш за все банківські позички і неоплачені рахунки інших підприємств. В умовах ринкової економіки основним джерелом позик є комерційні банки. Як правило, банки вимагають документального підтвердження забезпеченості запитуваних кредитів товарно-матеріальними цінностями позичальника. Альтернативний варіант полягає у продажу підприємством частини своєї дебіторської заборгованості фінансовій установі з наданням йому можливості отримувати гроші за борговим зобов'язанням. Отже, одні підприємства можуть вирішувати свої проблеми короткострокового фінансування шляхом застави наявних у них поточних активів, інші - за рахунок часткової їх продажу.
Збільшення дебіторської заборгованості ініціює додаткові витрати підприємства на:
-Збільшення обсягу роботи з дебіторами (зв'язок, відрядження тощо);
-Збільшення періоду обороту дебіторської заборгованості (збільшення періоду інкасації);
-Збільшення втрат від безнадійної дебіторської заборгованості.
У складі оборотних засобів відображається дебіторська заборгованість, термін погашення якої не перевищує одного року.
У найбільш загальному вигляді структура оборотних засобів і їх джерел показана в бухгалтерському балансі. 3
У процесі здійснення діяльності підприємства виникає необхідність обліку взаєморозрахунків з дебіторами та кредиторами. Виникнення дебіторської заборгованості при системі безготівкових розрахунків являє собою об'єктивний процес господарської діяльності підприємства.
До основних завдань обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами відносяться:
точний, повний і своєчасний облік руху грошових коштів і операцій з їх руху;
контроль за дотриманням касової і платіжно-розрахункової дисципліни;
визначення структури кредиторської та дебіторської заборгованості за термінами погашення, по виду заборгованості, за ступенем обгрунтованості заборгованості;
визначення складу і структури простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості, її частки в загальному обсязі дебіторської та кредиторської заборгованості;
виявлення структури даних по постачальниках по неоплачених розрахунковими документами, постачальникам за простроченими векселями, постачальникам за отриманим комерційному кредиту, встановлення їх доцільності та законності. 4
2. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості (за даними ф. № 5)
Стан дебіторської та кредиторської заборгованості, їх розмір і якість роблять сильний вплив на фінансовий стан підприємства.
Дебіторська та кредиторська заборгованості відображаються в бухгалтерському балансі підприємства. Величина дебіторської заборгованості з розшифровкою за її видами відбивається в II розділі активу балансу.
По рядку 230 відображається дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати.
По рядку 240 відображається дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати. (Орієнтовна форма для відображення дебіторської заборгованості - Таблиця 1).
Величина кредиторської заборгованості підприємства за її видами відображається в V розділі пасиву балансу по стор 620. (Приклад складання - Таблиця 2). 5
Таблиця 1. Відображення дебіторської заборгованості ТОВ «Оріон плюс» за даними форми № 1
Актив балансу |