Приватні (корпоративні) облігації та їх основні види
Приватні (корпоративні) облігації випускаються підприємствами, які є найчастіше АТ. До випуску облігацій вдаються ті, які мають стійке фінансове становище. Метою випуску є мобілізація довгострокових, перспективних, поточних витрат. Облігація є свідченням, що дає право його власникові на одержання щорічної фіксованого доходу і яке гарантуватиме кредитору виплату певної суми після закінчення певного терміну. З фіксованою купонною ставкою, плаваючою, рівномірно зростаючою ставкою, бескупонние, з оплатою за вибором, змішаного типу. Забезпечені (із заставою майна, із заставою фондових паперів, з заставою устаткування) і незабезпечені (не забезпечені матеріальними активами). Відкличні (дають право емітенту відкликати після закінчення терміну дії) і безвідзивні. За наявності конверсійної привілеї: конвертовані і неконвертовані. Облігації поділяються на 3 основні категорії:
1) короткострокові - термін погашення від 1 до 5 років (у промислових корпорацій)
2) середньострокові - від 5 до 10 років (частіше використовується банками та ін фінансовими структурами)
3) довгострокові - понад 10 років
Найбільш поширеними є облігації з терміном погашення від 15 до 20 років.
За якістю і надійності:

Акції, їх характеристика

Часткові ЦП - акції. Часткова ЦБ свідчить про внесення вкладу в капітал АТ й дає право отримання прибутку у вигляді дивіденду. Акція - безстроковий цінний папір. За характером функціонування на РЦБ - іменні і представницькою. Документарні та бездокументарні. Залежно від обсягу прав, що надаються власникам - звичайні і привілейовані. Звичайна акція надає право на голосування на загальних зборах акціонерів, отримання дивідендів. Привілейовані акції дають право на отримання дивідендів, але не дають право на участь в управлінні. Привілейовані акції:
- Кумулятивні (не виплачені чи не повністю виплачені дивіденди, за якими виплачуються)
- Акції з часткою участі (дають право їх власника на частку у дод. Дивіденді в тому випадку, якщо дивіденди по звичайних акціях перевищують оголошену за привілейованими акціями суму)
- Конвертовані (дають право їх власникові обміняти їх на інші ЦП цього виду (звичайні))
- Акції трудових колективів і акції підприємств
- «Золота» акція (на 3 роки)
випускається підприємством, що змінює форму власності
власник має право вето (зміни, внесені до статуту підприємства, питання про внесення в заставу, реорганізації, ліквідації)

Державні ЦП, їх види в зарубіжних країнах і РФ
В даний час на РЦБ більшості розвинених країн держ-ні ЦБ займають провідне місце. Держ. ЦБ бувають 2 ^х типів: ринкові (вони можуть вільно звертатися і перепродаватися ін суб'єктам); неринкові (які купуються 1 раз і не можуть переходити з рук в руки). По термінах погашення держ. позики поділяються: короткострокові - до 1 року; середньострокові - від 1 року до 10 років; довгострокові - від 10 до 30 років; безстрокові - без терміну.
Російський ринок має дещо іншу класифікацію за термінами: короткострокові - до 1 року; середньострокові - від 1 року до 3-4 років; довгострокові - понад 4 років.
Для залучення коштів до 1 року в більшості країн використовуються короткострокові зобов'язання, перш за все казначейські векселі: США і Великобританія - на 91 день, Японія - 60 днів, Італія - 3, 6, 12 місяців.
В якості середньострокових зобов'язань отримали широке поширення казначейські ноти: США - від 1 року до 10 років, Італія - 2-3 роки, Німеччина - 3-4 роки.
Довгострокові зобов'язання (бони та облігації) коливаються в дуже широких межах: США - від 10 до 30 років, Англія - 20-25, Франція - 7-30, Японія - 10-25.
Вітчизняний ринок облігацій - це теж, головним чином, ринок держ. облігацій.
Найбільш відомі з ринкових позик:
1) держ. краткосроч. зобов (ДКО) - розміщувалися на ММВБ, вперше випущені в 1993 році, облігації дисконтні, випускалися у безготівковій формі на 3, 6, 12 міс., емітент - Мінфін, агент з обслуговування випуску - ЦБ РФ, розміщення - у вигляді первинних аукціонів, операції з ДКО можна здійснювати лише через банки і фін. організації, уповноважені ЦБ РФ
вони ділилися на 2 категорії:
- Первинні дилери (вони зобов'язані купувати ДКО на аукціоні в обсязі не менше 1% номінал. Суми випуску, вони мали право котирувати облігації на вторинному ринку)
- Вторинні дилери (не мали зобов'язань за обсягом заявок, але не могли котирувати облігації на вторинному ринку)
2) облігації федерал. позик зі змінним купоном (ОФЗПК) - вперше випущені в 1995 1993 р., облігації зі змінним купоном, явл. середньостроковими ЦБ, емітуються в бездокументарній формі, процентна ставка для соответств. купона розраховується на основі випуску ДКО і визначається як середньозважена дохідність за останні 4 торгові сесії до дати оголошення купона
3) облігації держ. ощадної позики (ОГСЗ) - вперше розміщено восени 1995 р. на термін 1 рік, потім на 2 роки, це среднесроч. представницькою папір, що випускається в документарній формі, з плаваючим купоном
4) облігації внутр. валютної позики (ОВВЗ) - вперше випущені в 1993 р. в рахунок погашення заборгованості Зовнішекономбанку, випущено 6 траншів (7), папери випущені в документарній формі номіналом 1000, 10000

Похідні ЦП, їх види

Похідні ЦП виникли в процесі розвитку РЦБ промислово розвинених країн. Похідними ЦБ називаються тому, що вони вторинні по відношенню до основних ЦБ - акціям і облігаціям. До них відносять опціони на ЦП, ф'ючерси, варранти, американські депозитарні розписки.
Опціон - угода, що дає право його власнику купити або продати певну кількість ЦП за фіксованою ціною протягом обумовленого терміну. Купуючи опціон, покупець сплачує його продавцю премію, це єдностей. змінна величина угоди. Всі інші умови і суми зміні не підлягають. Опціони бувають 2 ^х видів: опціон-«колл» і опціон-«пут». Термін дії опціону - 6 міс.
Фін. ф'ючерс - контракт, зобов'язання, а не право вибору на покупку або продаж стандартного кол-ва певного виду ЦП на певну дату в майбутньому за ціною заздалегідь встановленої при укладанні угоди. У цих стандартних контрактах регламентуються всі параметри: термін виконання, розмір стандартного лота, гарантійний страховий депозит, вказується.
Варранти - ЦБ, що дають своєму власникові в майбутньому купити за заздалегідь обумовленою ціною певний у ЦП. Термін дії варанта - до 10-20 років.
Амер. депозитарні розписки - вільного обігу розписки на іноз. акції, депоновані в банках США.

Фінансові інструменти на РЦБ
Крім традиційних класичних і похідних цінних паперів в промислово розвинених країнах широко поширені фін. інструменти, які представляють собою кредитні знаряддя обращеніяі один із способів мобілізації певної суми грошових коштів. Найбільш значимі - депозитні й ощадні сертифікати та векселі. Депозитні та ощадні сертифікати емітують банки, термін - 1 рік. Депозитні сертифікати випускаються для юридичних осіб, ощадні - для фізичних.

Міжнародні ЦП, їх види
У результаті інтернаціоналізації РЦБ через міжнарод. фін. центри стали виділяти міжнародні ЦП, або евробумаг. До них відносяться: євронот, єврооблігації, євроакції.
Євронот - ЦБ, що випускаються корпораціями на термін від 3 до 6 міс. зі змінною ставкою. Євронот - короткострокові ЦП, використовуються для надання середньострокового кредиту.
Єврооблігації - випускаються з 2 ^ї половини 60-х рр.., Реалізуються європозички на ринках декількох країн, в ролі основних емітентів виступають прав-ва, міжнарод. установи, місцеві органи влади, транснаціональні корпорації; випускаються на тривалі терміни (від 4-7 років до 15, 30, 40 років), розмір єврооблігаційного позики складає 20, 30 млн. дол, іноді до 300, 500 млн. дол
Євроакції - вільно обертаються інвестиційні папери, що дають право їх власникові на частину активів емітента, на частину одержуваної ним прибутку. Обсяг євроакції менше, ніж єврооблігацій.

Структура сучасного ринку ЦП
РЦБ (фондовий ринок) представляє собою частину фін. ринку, він успішно доповнює систему банківського кредиту, випускає ЦП. Підприємство може отримати фін. кошти на тривалий період часу (кілька десятиліть) або в безстрокове (акції). У ролі емітента - гос-во, інвесторів - фіз. особи, фін.-кредитні підприємства малого бізнесу. Перший РЦБ в країнах ринкової. економіки, де відбувається безпосередній. розміщення відразу після емісії, і вторинний, на якому обертаються раніше випущені папери.

фондовий ринок

первинний

вторинний

біржовий

позабіржовий

організований

неорганізований

Через первинний оборот здійснюється головним чином фінансування відтворювального процесу, тобто первинне здійснюється з метою залучення додаткових. фін. ресурсів. На вторинному ринку за допомогою купівлі-продажу акцій та інших ЦП йде перерозподіл контролю над діяльністю різних компаній. Первинний ринок, що володіє власної. методами розміщення, являє собою самостійний і складний механізм. Первинний ринок пропускає через себе нові випуски ЦП, які потім при наступній покупці і перекуповування йдуть на фондову біржу, але переважна частина нових ЦП (і насамперед облігацій) не повертаються на біржу і перебувають в руках кредитно-фін. інститутів (банків, інвестиц. компаній, страхових, пенсійних фондів). Ємність вторинного ринку перевищує ємність первинного. Для бірж. ринку характерна наявність певного місця торгівлі ЦП. Для внебірж. торгівлі РЦБ не локалізований по певних місць проведення торгів. На внебірж. ринку здійснюється купівля ЦБ через мережу фірм, що займаються операціями з ЦП. Внебірж. системи мають свої правила торгівлі, допуску та відбору учасників торгів, відмінні від правил допуску на біржі. Учасники. На РЦБ взаємодіють емітенти, власники ЦП (інвестори) і проф. учасники РЦП. Емітент ЦП - юр. особа або органи виконавці. влади, органи місцевого самоврядування, що несуть від свого імені зобов'язання перед власниками ЦП по здійсненню прав, закріплених у них. Власник ЦП - особа, якій ЦБ належать на праві собств-ти або ін особистому праві. Власники цінні папери поділяються на 2 великі категорії - інвесторів і спекулянтів. Інвестор купує ЦП на тривалий. термін з метою здійснення довгострокових вкладень. Спекулянт грає на короткострокових коливаннях курсу. Проф. учасники РЦП - юр. особи, фіз. особи, зареєстровані як підприємці, які здійснюють на РЦП види деят-ти, визначених. Зазвичай до проф. деят-ти на РЦБ відносять:
1) брокерську (брокер - проф. Посередник на РЦП, до якого звертається клієнт, який бажає купити або продати ЦП; брокер здійснює ці операції в інтересах клієнта і за його рахунок або за договором доручення або договором комісії; брокер м.б. як фіз. , так і юр. особою.)
1) дилерську (дилер - проф. Учасник, посередник на фондовому ринку, що здійснює угоди купівлі-продажу від свого імені і за свій рахунок; м.б. тільки юр. Особою, що є комерційною організацією)
2) депозитарій - місце зберігання документарних ЦП (метою депозитарної деят-ти є не тільки зберігання, а й облік прав по ЦП; може надавати і доп. Послуги, пов'язані зі зберіганням ЦП)
3) управління ЦП (може здійснюватися у формі трасту юр. І фіз. Особами від свого імені)
4) деят-ть з визначення взаємних зобов'язань (кліринг) - взаємозалік, при якому сторони отримують гарантію виконання зобов'язань за угодами; клірингові м.б. тільки юр. особами
5) деят-ть з ведення реєстрів власників ЦП - збір, фіксація, обробка, зберігання та надання даних, складових систему ведення реєстру власників ЦП; реєстратором власників ЦП м.б. тільки юр. особа
6) деят-ть з організації торгівлі на РЦБ - надання послуг, що сприяють укладенню цивільно-правових угод між учасниками ринку.
До проф. учасникам РЦБ також відноситься фондова біржа.

Первинний (небіржові) РЦБ
Первинний РЦП - ринок, на якому здійснюється розміщення вперше випущених ЦП. Основними учасниками явл. емітенти ЦП та інвестори. Саме на первинному ринку здійснюється мобілізація тимчасово вільних грошових коштів та інвестування їх в економіку. Первинний ринок не тільки забезпечує нагромадження в масштабі нац. економіки - на ньому відбувається розподіл вільних грошових коштів по галузях і сферах нац. економіки. Критерієм даного розміщення в умовах ринкової еко. економіки служить дохід, принесений ЦП, що означає що вільні грошові кошти спрямовуються в галузі, сфери госп-ва, що забезпечують максимальний дохід. Первинний ринок виступає засобом створення ефективної з т. зр. ринкових критеріїв структури нац. економіки, підтримує пропорційність госп-ва при склався в даний момент рівню, прибуток по окремих підприємствах і галузям. Він є фактичним регулятором ринкової. економіки, визначав розміри накопичення та інв., визначає темпи, масштаби і ефективність нац. економіки. Розміщення первинних РЦБ: розподіл, підписка, конвертація. При розподілі мова йде про додаткове. випуску акцій серед акціонерів. При конвертації емітовані ЦБ обмінюються на раніше випущені. Ринкове розміщення випущених ЦП в основному відбувається за передплатою, 2 інших способу практично не дають можливості змінити склад власників акціонерних паперів компанії. Для проведення передплати емітент найчастіше користується послугами спеціалізованих посередників, у якості яких виступають компанії по ЦП, інвестиц. компанії, банки. Процедура виведення ЦП емітента на ринок за допомогою інвестиц. посередника носить назву андеррайтинг. За законодавством більшості країн компанії можуть проводити пряме відкрите розміщення акції, тобто розміщення без допомоги андеррайтерів, тобто продаж акції прямо інвесторам. Інвестиц. посередник бере на себе перед емітентом у відношенні випускаються ЦБ певні умови:
1) у гарантованому зобов'язанні посередника викупити весь випуск ЦП даного емітента за ціною пропозиції, або передбачає зобов'язання посередника викупити весь випуск акцій емітента за певною ціною, меншою, ніж ціна пропозиції для подальшого продажу стороннім інвесторам
2) у гарантованому зобов'язанні посередника викупити нереалізовану частину випуску даного емітента
3) у забезпеченні «максимальних зусиль» з реалізації ЦП емітента, це означає, що посередник погоджується діяти лише в якості торгового агента, тобто посередник зобов'язується лише пропонувати акції публіці за фіксованою ціною протягом обумовленого терміну; якщо до закінчення строку не вдається продати установл. мінімал. число акцій, пропозицію відповідно з такою угодою анулюється.

Сутність, організаційно-правові форми і структура сучас. фондової біржі
З т. зр. правового статусу в світовій практиці існують 3 типи фондових бірж:
1) публічно-правові (ці біржі мають статус держ. Установи і знаходяться під постійним держ. Контролем; гос-во бере участь у складанні правил бірж і контролює їх виконання, забезпечує правопорядок під час торгів, призначає біржових маклерів; цей тип набув найбільшого поширення в Німеччині і в)

Учасники біржової торгівлі та членства на фондовій біржі Кожне звернення з приводу отримання членства розглядається за опред. процедурі, основні моменти яких відображені в біржовому законодавстві та правилах біржі. Ця процедура покликана встановити професійну, фінансову проф. учасника в біржовий роботі. Біржі ретельно перевіряють кожного кандидата, який готується вступити до її члени, звертаючи особливу увагу на кредитоспроможність, платоспроможність, характер і чесність. На багатьох біржах вимоги до членів гранично конкретизовані. Наприклад, керівництво біржі може зажадати від кандидата, щоб не менше 40% директорів і партнерів, що вступають в біржу, активно брали участь в інвестиц. , А особи, що не мають до нього відношення, володіли не більше 10% акцій. Остаточний питання про прийом члена біржі вирішує рада директорів, або загальні збори шляхом голосування. Претендент вважається прийнятим в члени біржі, якщо 2 / 3 голосів проголосували «за». Членство на біржі дає опред. права і пов'язані з виконанням низки зобов'язань. Найбільш важливими привілеями є допуск в торговий зал і зменшення плати за операцію. Важлива перевага - брати участь в управлінні біржею, формулювати чи змінювати правила функціонування біржі, отримувати ринкову інформацію раніше тих, хто не є членом біржі і т.д. В обов'язки членів біржі входить сплата внесків. Щорічний внесок на біржах США коливається від декількох сотень до декількох тисяч доларів. Ці суми, кошти, що акумулюються первинні продажу місць разом з біржовими зборами забезпечують бірж дохід, який йде на її поточне утримання.	Операційний механізм фондової біржі, система лістингу та основні види угод на фондовій біржі Бірж. сесія - установл. законом або розпорядком роботи біржі період проведення торгів. В основному біржі практикують ранкову і вечірню. Один з основних принципів роботи біржі - забезпечення ліквідності ринку. Лікв. ринок характеризується великим обсягом угод, вузьким розривом між ціною продавця і ціною покупця і невеликими коливаннями угоди. Відхилення від цих норм загрожує розвитком криміногенної ситуації, проявом паніческойго настрої серед інвесторів. Робота фонд. біржі в усіх країнах будується на загальних принципах, дотримання яких явл. гарантією успішної біржової торгівлі: 1. Особиста довіра між брокером і клієнтом 2. Гласність - публікація відомостей про всі операції і даних, потрібних для проведення лістингу 3. Жорстке регулювання деят-ти фірм, членів біржі з можливістю застосування администр. і фін. санкцій Операц. механізм фонд. біржі характеризується орг-цією на ній торгівлі ЦП. Організація торгівлі - це опред. порядок, к-рий виконується при купівлі-продажу паперів. За формою проведення розрізняють: 1) постійні, 2) сезонні, 3) контактні (ціна призначається голосом), 4) безконтактні торги. Електронні торги проводяться з використанням спец. можуть охоплювати будь-яку територію, необмежену кількість продавців і покупців і включати в великий обсяг інф-ції. Часто електр. торги здійснюються з централ. бірж. майданчика, через мережу регіонал. Терміналів, що працюють в режимі он-лайн. За формою орг-ції розрізняють: простий (на ньому спостерігається або конкуренція продавців, або конкуренція покупців) і подвійний аукціон. До простих аукціонів відноситься англ. аукціон (аукціон продавця). Він йде «по кроках» від мінімал. до макс. ціни. Заявки продавців зводяться в котирувався. Бюлетень за почав. ціною до початку торгів. Розмір «кроку» визначається від початку торгів і зазвичай встановлюється в розмірі від 5 до 10% до почав. ціні. Продаж здійснюється за найвищою ціною, запропонованою послід. покупцем. Голландський аукціон (аукціон покупця) організований за принципом «першого покупця», йде від вищої ціною до нижчої, продаж здійснюється за мінімал. ціні. Подвійний аукціон заснований на одночасній конкуренції продавця і покупця. Завдання лістингу - перевірка фін. положення компанії-емітента, до-раю проводиться на засадах аудиту. ЦБ, що надходять на біржу, перевіряються спец. комісією (комісією лістингу). Переваги лістингу - підвищений рівень ліквідності ЦП, їх висока маркетабельность (придатність до реалізації на ринку), очевидні вигоди від відносно стабільної ціни цих паперів. Кожна біржа має суворі правила допуску паперів до торгів.	Нац. особливості фонд. бірж у розвинених країнах. Біржові індекси Кожна біржа має суворі правила допуску паперів до торгів. Найбільша біржа світу - Нью-Йоркська - пред'являє слід. вимоги (мінімальні) до компаній-емітентів: 1. Загальна к-ть власників акцій, що допускаються на біржу, д.б. не менше 2200, в т.ч. власників 100 і більше акцій - не менше 2000. 2. Ст-ть активів компанії-емітента д.б. не менше 19 млн. дол 3. Компанія д.б. прибутковою протягом 3 ^х останніх років. 4. Обсяг балансового прибутку за послід. рік повинен становити не менше 2 млн. дол 5. Кількість випущених акцій д.б. не менше 1.100.000 штук. 6. За послід. півроку д.б. продано не менше 100 тис. акцій. У Німеччині в процесі допуску до бірж. торгів вирішальну роль відіграють універсальні банки, деят-ть к-яких поширюється на торгівлю ЦП, їх зберігання і управління. Банк, займаючись підготовкою документів для проходження лістингу, бере на себе керівництво щодо здійснення цієї процедури. Для того, щоб пройти систему лістингу, підприємства-емітенти повинні проіснувати 3 роки перш, ніж подати клопотання про допуск ЦБ до котирування на біржі. Разом з поданням прохання д.б. представлені: - Офіційно завірена виписка з торгів реєстру - Послід. реєстрація статуту - Балансові звіти та ін фін. документи за послід. 3 роки Передбачувана ст-ть пакету ЦП повинна досягати 2,5 млн. німець. марок (євро) Для забезпечення достатнього. рівня попиту на папери, допуск яких брало передбачається, необхідно розмістити на ринку не менше 25% статут. капіталу. Ріс. біржі, як правило, задають мінімал. розмір активів і кол-ва емітованих акцій. На 5 найбільших біржах Росії встановлені такі якостей. критерії оцінки та допуску ЦП до обігу, як число акцій в обігу і термін існування без збитку, а також мінімал. межа статут. капіталу. Претендент на включення до списків повинен представити емісійний проспект. Фін. звіт-ть, розмір оголошу-х і виплачених дивідендів. Фонд. біржі проводять велику кількість різних типів фонд. операцій, основними з них явл.: - Касові операції, реалізація яких брало здійснюється відразу ж після укладення угоди - Термінові угоди, ф'ючерсні контракти та опціони - Арбітражні операції - засновані на перепродажу ЦП на різних біржах, коли є різниця в їх курсах - Пакетні угоди - угоди з купівлі-продажу великих партій ЦП
Фондові біржі Росії Москов. фонд. біржа була створена як некоммерч. партнерство і в наст. час по концепції свого розвитку, прийнятої при установі, явл. найбільш сучас. біржею. Ініціатором утворення МФБ було прав-во Москви, до-рої тим самим намагалося запустити торги москов. муніципал. ЦБ, значно збільшити їх ліквідність та обсяг торгів, знизити ціну запозичень шляхом комплексного розвитку інфраструктури вторич. Ринку, сформувати провідну нац. систему торгівлі корпоративними ЦП. Засновниками МФБ стали більше 200 орг-цій і проф. учасників РЦП, в т.ч. Москов. міжнарод. Москов. централ. фонд. біржі. МФБ виконує тільки функції організатора торгів, клірингові та депозитарію. функції передані стороннім організаціям, зовнішнім по відношенню до фонду. бірж. ММВБ. З появою закону про валют. регулювання навесні 1991 р. в рамках Держбанку СРСР почав функціонувати центр проведення міжбанку. валют. операцій. З 9 квітня 1991 стали проводитися щотижневі торги доларів за ріс. рублі. З початку 1992 ЦБ, прав-во Москви, асоціація ріс. банків і близько 30 провідних комерц. банків заснували АТ закритого типу - Москов. міжбанку. валют. біржу, до-раю стала правопріемного центру. Найважливішим сектором торгівлі на ММВБ явл. привчає. і вторич. ринки держ. ЦБ. Ця біржа не тільки лідер, але і монополіст з торгівлі цими ЦП. У 1996 ММВБ стала 3 ^їй біржею за обсягом торгів держ. облігаціями серед бірж світу. На ММВБ існує секція з торгівлі корпоративними ЦП. Вимоги до компаній-емітентів, акціями яких брало торгують на ММВБ, високі. Емітенту необхідно пропрацювати на ринку не менше 3 років, собств. капітал не менш 40 млн. крб., випустити не менш 100 акцій або облігацій на суму не менше 3 млн. дол Членами фонду. секції ММВБ, що торгують акціями ріс. компаній, що значно менше, ніж на РТС. Позначається дорожнеча членського місця (10 тис. дол) і високі комісійні по торгах. Член фонд. секції ММВБ зобов'язаний мати ліцензію проф. учасника РЦБ протягом року, беззбиткова. баланс та подати при вступі, рекомендації 2 ^х членів секції, один з яких брало д.б. її акціонером. РТС. Датою народження вважається червня 1995, коли до неї були підключені перші регіонал. компанії, була сформована проф. асоціація учасників фонду. ринку. У верес. 1996 на конференції в Єкатеринбурзі було прийнято рішення створити єдину торгову систему. У 1997 у зв'язку з прийняттям закону про РЦБ, асоціація стала саморегулюючої, а функції з орг-ції торгівлі були передані спеціально створеному некоммерч. партнерства - РТС. З середини 1998 учасники РТС доставляють котирування, отримують оперативну інф-цію про стан ринку та укладають угоди в режимі реал. часу. Із створення єдиної бірж. системи Росії було завершено в кінці липня 1996 р. У цей момент загальна кількість дилерів на орг-цію РЦБ досягло 273, з них 167 працювало в Москві, 97 - у регіонах. У бірж. систему Росії входять: 1) Сибірська міжбанку. валют. біржа (початку торги з 10 жовт. 1995, к-ть операіторов 26) 2) Санкт-Петербурзька (19 дек. 1995, число операторів 18) 3) Ростовська валют. фонд. біржа (з 30 січня. 1996, 8 операторів) 4) Уральська регіонал. валют. біржа (з 27 лютого. 1996, 15 операторів) 5) Азіатсько-Тихоокеанська міжбанк. валют. біржа (з березня 1996, 18 операторів) 6) Нижегородська валютно-фондова біржа (21 травня 1996, 8 операторів) 7) Самарська валют. міжбанк. біржа (з 30 липня 1996, 4 операторів)	Система розрахунків і підведення підсумків по них; торгова реєстрація і торг. зіставлення У зав-ти від механізму орг-ції бірж. торгівлі техніки укладання угод факт купівлі-продажу ЦП в операц. залі біржі оформляється або маклерської запискою, підписаній учасниками угоди соотв. записом у операц. журналі або підписанням договору купівлі-продажу між брокерами, або занесенням провед. операції в комп'ютер. систему і видачею сторонами соотв. паперо. роздруківки, або в усній формі або по телефону. У зав-ти від способу укладання угоди з ЦП діляться на затверджені та незміцнені. Утвержд-е угоди не вимагають доп. узгодження умов або звірки параметрів таких угод. До утв-м відносяться угоди, зроблені в письм. формі, комп. угоди, мають взаємне узгодження умов. Неутвержд-е угоди - угоди, що здійснюються усно, по телефону або за допомогою маклер. записки. Однак сам факт укладання угоди та її реєстрація ще не означає, що покупець стає собств-ком куплених ЦБ. Неутв-е операції вимагають доп. узгодження умов та розрахунків за ними. Для проведення звірки кожен з членів біржі подає в кінці дня в клірингову палату повний перелік всіх укладених угод. Оскільки у всіх випадках сторонами угод виступають тільки члени біржі, клірингова палата звіряє по кожній угоді надійшли від продавця і покупця. На слід. день кожен член біржі отримує з кліринг. палати такий же список, але розділений на дві частини. У 1 ^ї вказані операції, по яких відомості продавця і покупця в точності збігаються, 2 ^ий - угоди, к-які партнери даної фірми в списку не вказали. Всі випадки розбіжності, відмічені кліринг. палати, явл. предметом суперечок між брокерами. При цьому інтереси клієнтів не повинні страждати. При виявленні помилок в угоді чи відсутності угоди як такої, біржовики самі домовляються, яка сторона бере на себе витрати, пов'язані з виправленням помилок. У всіх випадках ці витрати несуть бірж. Після уточнення нові списки знову вирушають до клірингу. палату. Виконання угоди передбачає зустрічну виконання зобов'язань продавця і покупця. Якщо одна зі сторін не виконає своїх зобов'язань, то й ін сторона зазнає збитків. Тому на фонд. біржах та кліринг. орг-ціях зазвичай діє принцип «поставка проти платежу». Сама поставка ЦП, проданих і куплених м.б. здійснена шляхом їх передачі з рук продавця покупцеві. Однак ЦБ великих компаній, мають великий вторинний. ринок, звичайно зберігаються в депозитаріях. Продавець ЦБ, чиї папери зберігаються в депозитарії, дає вказівку депозитарію перевести їх на рахунок покупця. Якщо угоди купівлі-продажу здійснюються з допомогою кліринг. орг-ції, то таке розпорядження депозитарію дає кліринг. палата. У соотв-вії з цим дорученням депозитарій здійснює переказ цих ЦП на рахунок нов. Власника. Угода вважається виконаною, коли депозитарій здійснює переказ ЦП по рахунках «депо» і передає кліринг. орг-ції та комерсанти виписки з рахунків про проведені перекладах.	Інвестиційна політика кредитно-фінансових інститутів на РЦП Комерц. банки як універсал. кредитно-фінансові інститути явл. активними учасниками РЦП. При виборі інвестиц. політики та визначенні структури інвестиц. портфеля банки керуються слід. критеріями: ліквідність, рівень прибутковості, величина банків. процентних ставок. Основна увага при цьому приділяється ліквідності активів. Лікв-ть характеризується можливістю продажу ЦП протягом коротко. часу без значний. збитків. Лікв-ть ЦП (облігацій) збільшується в міру наближення терміну їх погашення. Для більшості банків характерно прагнення тримати у своєму інвестиц. портфелі як можна більшу кількість ЦП з корот. термінами погашення. Крім лікв-ти бол. увага приділяється рівню прибутковості ЦП. При однаковому рівні лікв-ти банки прагнуть купити ті ЦП, к-які приносять більший дохід, але рівень прибутковості ЦП безпосередньо залежить від ступеня ризику. Тому лише незначний. Кількість банків воліють вкладати скільки-небудь значний. кошти в ЦП з високим рівнем доходу і високим ступенем ризику. При визначенні розмірів і структури інвестиц. портфеля бол. увага приділяється величині банківської процентної ставки, тому що при високому рівні банк. %-Та курс ЦБ зменшується, і навпаки. Тому найбільш. інтерес для банку представляють перспективи зміни%-них ставок. Якщо банк очікує зниження%-них ставок, він зазвичай купує ЦП з метою їх послід. продажу за більш високим курсом. При високих%-них ставках досить часто банки купують великі партії ЦБ і перш за все, середньострокових і довгострокових частково з метою забезпечення досить вис. рівня прибутковості і надходжень від своїх портфельних інвестицій. Проте не завжди і не у всіх країнах банки вільні у виборі при покупці ЦБ. У ряді країн від бнков потрібно підтримку опред рівня лікв-ти банківського балансу у формі опред. частки інвестицій у го-е ЦБ. Хоча і в цьому випадку банки мають можливість змінювати структуру свого інвестиц. портфеля, варіюючи доля. Вага гос-х ЦП з різними термінами погашення. Звичайною практикою для більшості банків явл. підтримка такої структури розподілу портфельних інвестицій за термінами, до-раю дозволяє забезпечити пост. рефінансування інвестиц. портфеля. Інвестиц. політика спеціалізованих небанківських кр.-фін. інститутів залежить від специфіки їх деят-ть: страхові компанії - при інвестуванні віддають перевагу акціям і облігаціям корпорацій (США, Канада), у Франції та Англії основ. частина грошова. фондів вони поміщають в акції пенсійні фонди - вкладають свої грошова. ср-ва в акції, облігації та д-ті ЦБ, віддаючи перевагу обикнов. акціям інвестиц. компанії - здійснюють довгострокове інвестування економіки захід. країн через придбання акцій і корпоратив. облігацій фін. компанії - при розміщенні своїх ресурсів віддають перевагу вкладенню в держ-і ЦБ благодійники. фонди - більшу частину їх активів складають акції та облігації корпорації кредитні спілки - тільки невеликі партії. частину їх активів (≈ 10%) формується за рахунок вкладень у відмінності. види ЦП як приватних, так і д-х.
Система державного регулювання Податкове регулювання Особливе місце в регулюванні РЦП займає оподаткування з ЦП. Використовуючи налогообл-е в якості інструменту регул-ня РЦБ, гос-во вирішує в т.ч. і свої проблеми: прискорює процес погашення дефіциту держ. бюджету шляхом введення пільг на налогообл-ю на дохід го-х ЦБ. Подібним чином гос-во заохочує фінансування соц-х програм. Так, в захід. країнах самими пільговими з точки зору налогообл-я явл. облігації, випущені під строит-во доріг, лікарень, шкіл і т.д. Особливу роль у регулир-і фонд. ринку Росії грає гос-ая система налогообл-я. Вона має потужну потенц-ої можливістю стимулювати інвестиції і багато в чому визначає ефективність функціонування РЦБ. У соотв-вії до закону «Про податки на операції з ЦП» платником податків явл. ЦБ, а об'єкт налогообл-я - реєстрована номінал. ст-ть їх випуску. При цьому податком на операції з ЦП обкладаються тільки випуски секцій, облігацій та житлових сертифікатів. Емісія інвестиц. паїв налогообл-у не підлягає. Цей податок стягується в моменту подачі документів в на реєстрацію проспекту емісії з чистого прибутку підпр-я в розмірі 0,8%. Привчає. емісія при установі орг-ції податком не обкладається. У соотв-вії з дійств-щим податок. Кодексом встановлюється, що дивіденди по акціях, відсотки по облігаціях і доходи по ін ЦБ включаються до валовий прибуток підприємств, але ці суми виключаються з налогообл-ої бази, тому що податок повинен утримуватися з джерела доходу. Проценти та виграші по держ-им ЦП-м РФ, ЦБ-м суб'єктів федерації і органів місц. самоврядування податком не обкладаються. Підпр-а і орг-ції, які виплачують відсотки і дивіденди власникам ЦП-х, несуть отв-ть перед бюджетом за адекватність налогообл-а і зобов'язані інформувати податкові органи про доходи фіз. осіб і розмірах утримуваних податків. Сучас. зростав. система налогообл-я громіздка, складна, непослідовна, і тому не виконує стимулюючу функцію розвитку РЦБ.	Сек'юритизація Сек'юритизація - реалізація боргів на фондовому ринку Сек'юритизація активів - переклад деяких видів малоліквідних або зовсім не ліквідних активів кредитних установ у формі ЦП з подальшим їх продажем на вторинному ринку. Сек'юритизація піддаються середньо-і довгострокові боргові зобов'язання, що виникли в результаті кредитних операцій і що знаходяться в кредитних портфелях банку. Механізм сек'юритизації дозволяє розморозити цю заборгованість, зняти її з балансу кредитної установи та забезпечити приплив ліквідності у формі вільних грошових коштів. ЦБ, що виникають в результаті відшкодування заборгованості банком, переходять у портфель ін інституційних. інвесторів і операторів фін. ринку. Їхнє подальше обслуговування (висновок%, погашення основ.) Здійснюється грошова. потоків, що надходять від 1 ^их боржників за виданими кредитами.

Ринок цінних паперів 10

Акції, їх характеристика

Похідні ЦП, їх види

Фондові біржі Росії

Податкове регулювання

Сек'юритизація