Підсилювач генератора з ємнісним виходом

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти Російської Федерації.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УНІВЕРСИТЕТ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ТА РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ (ТУСУР)
Кафедра радіоелектроніки та захисту інформації (РЗИ)
ПІДСИЛЮВАЧ ГЕНЕРАТОРА
З ємнісним ВИХОДОМ
Пояснювальна записка до курсового проекту з дисципліни "Схемотехніка АЕУ"
Студент гр. 148-3
_______Д.А. Дубовенко
12.05.01
Керівник
Доцент кафедри РЗИ
________ _______А. А. Титов

Реферат
Курсова робота 35 с., 15 рис., 1 табл., 4 джерела.
ПІДСИЛЮВАЧ, ТРАНЗИСТОР, КАСКАД, ЧАСТОТНІ СПОТВОРЕННЯ, ШПАЛЬТА РОБОЧИХ ЧАСТОТ, КОРИГУВАЛЬНА ЛАНЦЮГ, КОЕФІЦІЄНТ ПОСИЛЕННЯ
У цій роботі розраховується широкосмуговий високочастотний підсилювач генератора з ємнісним виходом, а також коригувальні та стабілізуючі ланцюга.
Мета роботи - придбання навичок розрахунку номіналів елементів підсилювального каскаду, докладне вивчення існуючих коригувальних і стабілізуючих ланцюгів, вміння вибрати необхідні схемні рішення на основі вимог технічного завдання.
У процесі роботи були здійснені інженерні рішення (вибір транзисторів, схем корекції і стабілізації), розрахунок номіналів схем.
У результаті роботи отримали принципову готову схему підсилювального пристрою з відомою топологією і номіналами елементів, готову для практичного застосування.
Отримані дані можуть використовуватися при створенні реальних підсилюючих пристроїв.
Курсова робота виконана в текстовому редакторі Microsoft Word 2000 і представлена ​​на дискеті 3,5 "(у конверті на звороті обкладинки).



Завдання
на курсове проектування з курсу "Аналогові електронні пристрої".
Тема проекту - Підсилювач генератора з ємнісним виходом.
Вихідні дані для проектування:
діапазон частот: 1МГц - 200МГц,
допустимі частотні спотворення: М н = 3 дБ М в = 3 дБ,
посилення: 15 дБ,
джерело вхідного сигналу: R н = , З р = 15 пФ,
вихідна потужність: 2 Вт,
навантаження: 50 Ом,
умови експлуатації: +10 С - +60 С.
Зміст
1 Вступ ------------------------------------------------ --------------------------------- 5
2 Розрахунки ------------------------------------------------ ----------------------------------- 6
2.1 Визначення числа каскадів ---------------------------------------------- --------- 6
2.2 Розподіл спотворень ---------------- ------------------------------- ---------- 6
2.3 Розрахунок кінцевого каскаду ---------------------------------------------- ------------ 6
2.3.1 Розрахунок робочої точки, вибір транзистора ------------------------------------- 6
2.3.2 Розрахунок еквівалентних схем -------------------------------------------- ---------- 10
2.3.3 Розрахунок схем термостабілізації -------------------------------------------- ---- 12
2.3.4 Розрахунок вихідний коректує ланцюга -------------------------------------- 16
2.3.5 Розрахунок межкаскадной коректує ланцюга ------------------------------- 17
2.4 Розрахунок предоконечного каскаду .--------------------------------------------- ------ 20
2.4.1 Розрахунок схеми термостабілізації -------------------------------------------- - 20
2.4.2 Розрахунок межкаскадной коректує ланцюга -------------------------------- 22
2.5 Розрахунок вхідного каскаду .--------------------------------------------- --------------- 24
2.5.1 Розрахунок схеми термостабілізації вхідного каскаду ---------------------- 25
2.5.2 Розрахунок вхідний коректує ланцюга ---------------------------------------- 27
2.6 Розрахунок розділових ємностей ---------------------------------------------- ---- 29
3 Висновок ------------------------------------------------ ------------------------------ 31
Список використаних джерел ----------------------------------------------- - 32
РТФ КП. 468740.001.Е3 Підсилювач генератора з ємнісним виходом.
Схема електрична принципова ------------------ 33
РТФ КП.468740.001.ПЕЗ Підсилювач генератора з ємнісним виходом.
Перелік елементів ---------------------------------------- 34
Введення.
Основна мета роботи - отримання необхідних навичок практичного розрахунку радіотехнічного пристрою (підсилювача потужності), усуспільнення отриманих теоретичних навичок і формалізація методів розрахунку окремих компонентів електричних схем.
Підсилювачі електричних сигналів застосовуються у всіх галузях сучасної техніки і народного господарства: у радіоприймальних і радіопередавальних пристроях, телебаченні, системах звукового мовлення, апаратури звукопідсилення та звукозапису, радіолокації, ЕОМ. Також вони знайшли широке застосування в автоматичних та телемеханічних пристроях, використовуваних на сучасних заводах. Як правило, підсилювачі здійснюють посилення електричних коливань, зберігаючи їх форму. Посилення відбувається за рахунок електричної енергії джерела живлення. Т. о., Підсилювальні елементи мають керуючими властивостями.
Пристрій, що розглядається в даній роботі, може широко застосовуватися на практиці. Прикладами може бути телевізійний приймач, система індикації радіолокаційної станції та інші пристрої індикації.
Пристрій має чимале наукове та технічне значення завдяки своїй універсальності і широкої сфери застосування.


2. Розрахунки
2.1. Визначення числа каскадів
Число каскадів визначається виходячи з технічного завдання. Цей пристрій має забезпечувати коефіцієнт посилення 15дБ, тому доцільно використовувати три каскаду, відвівши на кожен тільки по 5Дб, щоб підсилювач був стабільним. Також з трьома каскадами легше забезпечити запас посилення потужності.
2.2. Розподіл спотворень амлітудно-частотної характеристики (АЧХ)
Виходячи з технічного завдання, пристрій повинен забезпечувати спотворення не більше 3дБ. Так як використовується три каскаду, то кожен може вносити не більше 1дБ спотворень в загальну АЧХ. Ці вимоги накладають обмеження на номінали елементів, вносять спотворення.
2.3. Розрахунок кінцевого каскаду
2.3.1. Розрахунок робочої точки (енергетичний розрахунок)
Розглянемо дві схеми реалізації вихідного каскаду: резистивную і дросельну. Вибір тієї чи іншої схеми здійснимо на основі отриманих даних розрахунку. Критерій вибору - оптимальні енергетичні характеристики схеми. Також виберемо транзистор, що задовольняє вимог завдання.
а) Резистивна схема
Схема резистивного каскаду наведена на малюнку 2.1 цього пункту.

Малюнок 2.1 - Схема кінцевого каскаду по змінному струму.
Зазвичай опір в ланцюзі колектора беруть порядку R н. Розрахуємо енергетичні параметри. Напруга на виході підсилювача розраховується за формулою:
, (2.1)
де P-потужність на виході підсилювача, Вт;
R н - опір навантаження, Ом.
Тоді . Струм транзистора обчислюється за формулою (2.2).
, (2.2)
де R перем - опір ланцюга колектора по змінному струму, Ом.
Тоді .
Тепер можна визначити робочу крапку:
U ке0 = U вих + U залишкове = 16.5В, (2.3)
I до0 = 1.1 * I тр = 0.62А.
Напруга U ке0 отримано за умови, що величина напруги U залишкове, що знаходиться в межах від 2В до 4В, має значення 2.4В.
Напруга джерела живлення при цьому:
Е ип = U ке0 + R к * I до0 = 16.5В +50 * 0.62В = 47.5В. (2.4)
Видно, що напруга живлення досить висока.
Навантажувальні прямі по постійному і змінному струму наведено на малюнку 2.2.

Рисунок 2.2 - навантажувальні прямі по постійному і змінному струму.
Розрахунок прямої по постійному струму здійснюється за формулою:
Е ип = U ке0 + R к * I до0. (2.5)
       I до0 = 0: U ке0 = Е ип = 47.5 В,
U ке0 = 0: I до0 = Е ип / R к = 47.5/50А = 0.95А.
Розрахунок прямої по змінному струму здійснюється за співвідношенням:
, ,
, .
б) Дросельна схема
Схема каскаду наведена на малюнку 2.3 цього пункту.

Малюнок 2.3 - Схема кінцевого некорректірованного каскаду.
Розрахуємо енергетичні параметри по відомим формулам:
,
,
де R н - опір навантаження по змінному струму.
Визначимо робочу крапку:
U ке0 = U вих + U залишкове (2.4В) = 16.5В
I до0 = 1.1 * I тр = 0.31А.
Напруга джерела живлення:
Е ип = U ке0 = 16.5В.
Видно, що напруга живлення значно зменшилася. Навантажувальні прямі по постійному і змінному струму наведено на малюнку 2.4.

Рисунок 2.4 - навантажувальні прямі по постійному і змінному струму.
Розрахунок прямої по постійному струму:
Е ип = U ке0
Розрахунок прямої по змінному струму:
, ,
, .
Проведемо порівняльний аналіз двох схем.
Таблиця 2.1 - Порівняльний аналіз схем
Параметр
Е ип, У
Р рас, Вт
Р потр, Вт
I до0, мА
U ке0, У
R к
47.5
10.2
29.45
0.62
16.5
Дросель
16.5
5.1
5.1
0.31
16.5
Потужності розсіювання і споживання розраховувалися за формулами:
, (2.6)
(2.7).
Таблиця наочно показує, що використовувати дросель в ланцюзі колектора набагато вигідніше з енергетичної точки зору. Тому далі будемо використовувати саме цю схему.
Вибір транзистора здійснюється виходячи з технічного завдання, за яким можна визначити граничні електричні й частотні параметри необхідного транзистора. Для даного завдання вони становлять (з урахуванням запасу 20%):
I до додаткових   > 1.2 * I до0 = 0.372 А
U до доп> 1.2 * U ке0 = 20 В (2.8)
Р до додаткових> 1.2 * P рас = 6.2 Вт
F т = (3-10) * f в = (3-10) * 200 МГц.
Цим вимогам з достатнім запасом відповідає транзистор 2Т 916А [1], порівняльні довідкові дані якого наведено нижче:
  I к = 2 А - максимально допустимий постійний струм колектора,
U ке = 55 В - максимальне постійна напруга колектор-емітер,
P к = 20 Вт - вихідна потужність при 1 ГГц,
F т = 1.4 Ггц - гранична частота коефіцієнта передачі струму бази,
, Постійна часу ланцюга зворотного зв'язку,
, Статичний коефіцієнт передачі струму в схемі із загальним емітером,
, Ємність колекторного переходу,
, Коефіцієнт передачі струму в схемі із загальною базою,
, Ємність колекторного переходу, при напрузі колектор-емітер, що дорівнює 10 В,
L е = 0.35 нГн, індуктивність емітерного виходу,
L б = 1 нГн, індуктивність базового виводу.
2.3.2. Розрахунок еквівалентних схем транзистора 2Т 916А
У даному пункті розрахуємо дві еквівалентні схеми заміщення транзистора: низькочастотну модель Джиаколетто [2] і високочастотну односпрямовану модель [2]. Отримані еквівалентні параметри знайдуть застосування в подальших розрахунках.

а) Модель Джиаколетто
Модель Джиаколетто представлена ​​на малюнку 2.5.

Рисунок 2.5 - Еквівалентна схема Джіаколетто.
Для розрахунку використовуємо довідкові дані, виписані вище [1]. Перерахуємо ємність колекторного переходу на напругу 10 В:
, Ємність колекторного переходу, розрахована при тому самому напрузі, що і постійна часу ланцюга зворотного зв'язку.
Елементи схеми розраховуються за формулами [2]:
, (2.9)
,
, (2.10)
, (2.11)
,
, (2.12)
, (2.13)
, (2.14)
.
б) Односпрямована модель
Односпрямована модель представлена ​​на малюнку 2.6 цього пункту.

Малюнок 2.6 - Односпрямована модель.
Елементи моделі розраховуються на основі довідкових даних за формулами [2]:
, (2.15)
. (2.16)
2.3.3 Розрахунок схем термостабілізації
У цьому пункті проводиться порівняння ефективності використання різних схем термостабілізації транзистора вихідного каскаду: емітерною і активної колекторної. Схема термостабілізації підтримує значення постійного струму, поточного через транзистор, на певному, незмінному рівні при зміні зовнішніх факторів (температура). Схема емітерний термостабілізації наведена на малюнку 2.7.

Малюнок 2.7 - Схема емітерний термостабілізації.
Розрахунок номіналів елементів здійснюється за відомою методикою, виходячи із заданої робочої точки. На емітер повинно падати напруга не менше 3-5 В, щоб стабілізація була ефективною. Робоча точка:
U ке0 = 16.5В,
I до0 = 0.31А.
Номінал резистора R е. знаходиться за законом Ома:
. (2.17)
Ємність З Е забезпечує безперешкодне проходження високочастотної складової емітерного струму. Розраховується за формулою:
. (2.18)
Тоді .
Потужність, що розсіюється на резисторі R Е:
. (2.19)
Видно, що розсіює потужність значна. Це є певним недоліком, тому що створює додаткові складнощі при практичному виконанні пристрою.
Енергетичний розрахунок проводиться за формулами:
. (2.20)
Номінали резисторів дільника розраховуються за формулами:
. (2.21)
Розрахунок схеми емітерний термостабілізації закінчений.
Схема активної колекторної термостабілізації підсилювального каскаду наведена на малюнку 2.8.

Малюнок 2.8 - Схема активної колекторної термостабілізації.
Як керованого активного опору вибраний малопотужний транзистор КТ 316А із середнім коефіцієнтом передачі струму бази 50. Напруга на опорі ланцюга колектора по постійному струму має бути більше 1 В, в даній схемі воно прийняте за 1.24 В.
Енергетичний розрахунок схеми проводиться за формулами [2]:
. (2.22)
Потужність, що розсіюється на опорі колектора:
. (2.23)
Видно, що потужність розсіювання на окремому резистори зменшилася майже в три рази в порівнянні з попередньою схемою.
Розрахуємо номінали схеми [2]:
. (2.24)
Номінали реактивних елементів розраховуються за формулами:
(2.25)
Цим вимогам задовольняють наступні номінали:

Порівнюючи дві схеми видно, що більш ефективно використовувати активну колекторних термостабілізації, і з енергетичної, і з практичної точок зору. Тому далі в принциповій електричній схемі підсилювача буде використовуватися активна колекторна схема термостабілізації.
2.3.4. Розрахунок вихідний коректує ланцюга
Схема кінцевого каскаду з високочастотної індуктивного корекцією наведена на малюнку 2.9.

Малюнок 2.9 - Схема вихідний коректує ланцюга.
Від вихідного каскаду підсилювача потрібне отримання максимально можливої ​​вихідний потужності в заданій смузі частот [1]. Це досягається шляхом реалізації відчутного опору навантаження для внутрішнього генератора транзистора рівним постійної величиною у всьому робочому діапазоні частот. Одна з можливих реалізацій - включення вихідний ємності транзистора у фільтр нижніх частот, що використовується в якості вихідної КЦ. Розрахунок елементів КЦ проводиться за методикою Фано, що забезпечує максимальне узгодження в необхідній смузі частот.
За наявною вихідний ємності каскаду (обчисленої в пункті 2.3.2) знайдемо параметр b3, щоб застосувати таблицю коефіцієнтів [1]:
. (2.26)
Необхідні параметри з таблиці коефіцієнтів [1] з урахуванням величини b3:
C = b1 = 1.2, L = b2 = 0.944, 1.238.
Разнорміруем параметри і знайдемо номінали елементів схеми:
. (2.27)
2.3.5 Розрахунок межкаскадной коректує ланцюга
Межкаскадная коригувальна ланцюг четвертого порядку представлена ​​на малюнку 2.10.

Малюнок 2.10 - Межкаскадная коригувальна ланцюг четвертого порядку.
Ланцюг такого виду забезпечує реалізацію підсилювального каскаду з різним нахилом АЧХ, що лежить в межах необхідних відхилень (підвищення або зниження) з заданими частотними спотвореннями [1]. Таблиця коефіцієнтів, отримана за допомогою методики проектування согласующе-вирівнюючих ланцюгів транзисторних підсилювачів, дозволяє вибрати нормовані значення елементів МКЦ виходячи з технічного завдання. МКЦ в даному підсилювачі повинна забезпечити нульовий підйом АЧХ, з частотними спотвореннями в межах . Вимогам технічного завдання відповідають табличні [1] значення:

Тип транзистора в каскаді, що передувало даній МКЦ, точно такий же, як і у вихідному каскаді. Це має значення для параметрів нормування елементів МКЦ кінцевого каскаду. Для розрахунку нормованих значень елементів МКЦ, що забезпечують задану форму АЧХ з урахуванням реальних значень C вих і R н, слід скористатися формулами перерахунку [1]:
. (2.28)
Знайдемо величини, необхідні для розрахунку нормованих величин за відомими формулами:

Перерахуємо табличні величини з урахуванням коригуючих формул:
(2.29)
Разнорміруем елементи МКЦ за формулами:
, . (2.30)
Розрахуємо номінали елементів коригуючої схеми:

Розрахуємо додаткові параметри:
(2.31)
де S 210 - коефіцієнт передачі кінцевого каскаду. Розрахунок кінцевого каскаду закінчений.
2.4 Розрахунок предоконечного каскаду
Транзистор залишився колишнім. Це диктується вимогами до коефіцієнта підсилення. Значення елементів схеми Джиаколетто і односпрямованої моделі не змінилися.
2.4.1 Активна колекторна термостабилизация
Схема активної колекторної термостабілізації предоконечного каскаду наведена на малюнку 2.11.

Малюнок 2.11 - Схема активної колекторної термостабілізації.
Всі параметри для предоконечного каскаду залишилися колишніми, але змінилася робоча точка:
U ке0 = 16.5В
I до0 = I к0оконечного / S 210 Vt кінцевого = 0.101А.
Енергетичний розрахунок проводиться за формулами, аналогічним (2.22):

Потужність, що розсіюється на опорі колектора:
.
Розрахуємо номінали схеми за формулами (2.24):

Номінали реактивних елементів розраховуються за формулами (2.25):

Цим вимогам задовольняють наступні номінали:

2.4.2 Межкаскадная коригувальна ланцюг
Межкаскадная коригувальна ланцюг наведена на малюнку 2.12.

Малюнок 2.12 - Межкаскадная коригувальна ланцюг четвертого порядку.
Методика розрахунку корегувального ланцюга не змінилася, умови - колишні, тому що тип транзистора не змінився. Транзистор вхідного каскаду аналогічний транзистору предоконечного каскаду, тому параметри нормировки не змінилися. Табличні значення колишні:

Величини, необхідні для разнорміровкі, не змінилися в порівнянні з крайовим каскадом:

Нормовані параметри МКЦ не змінилися:

Разнорміруем елементи МКЦ:

Розрахуємо додаткові параметри:

де S 210 - коефіцієнт передачі предоконечного каскаду. Розрахунок предоконечного каскаду закінчено.
2.5 Розрахунок вхідного каскаду
Схема вхідного коректованого каскаду наведена на малюнку 2.13. Сигнал подається від генератора з ємнісним виходом. У генератора за завданням активна складова вихідного опору дорівнює нескінченності. Так як неможливо реалізувати реальний підсилювальний каскад з таким параметром генератора, опір Rг взяли рівним 100 Ом.

Малюнок 2.13 - Вхідний Корегований каскад.
Транзистор вхідного каскаду залишився колишнім. Це диктується вимогами до коефіцієнта підсилення.
2.5.1 Активна колекторна термостабилизация
Схема активної колекторної термостабілізації наведена на малюнку 2.14. Розрахунок схеми проводиться за тією ж методикою, що і для кінцевого каскаду.

Малюнок 2.14 - Схема активної колекторної термостабілізації.
Всі параметри для вхідного каскаду залишилися колишніми, але змінилася робоча точка:
U ке0 = 16.5В,
I до0 = I к0предоконечного / S 210 Vt предоконечного = 33мА.
Енергетичний розрахунок проводиться за відомими формулами:

Потужність, що розсіюється на опорі колектора:
.
Розрахуємо номінали схеми:

Номінали реактивних елементів розраховуються за формулами (2.25):

Цим вимогам задовольняють наступні номінали:

2.5.2 Розрахунок вхідний коректує ланцюга
В якості вхідних коректує ланцюга використовується дисипативна коригувальна ланцюг четвертого порядку, що наведена на малюнку 2.15. Застосування такого ланцюга дозволяє забезпечити вимоги, поставлені технічним завданням. Нормировка елементів МКЦ здійснюється на вихідні ємність генератора і опір.

Малюнок 2.15 - Вхідна коригуюча ланцюг четвертого порядку.
Методика розрахунку корегувального ланцюга не змінилася, умови - колишні, тому що тип транзистора не змінився. Нормировка елементів ланцюга здійснюється на вихідні ємність і опір генератора. Табличні значення нормованих елементів колишні:

Величини, необхідні для разнорміровкі, змінилися з урахуванням параметрів генератора:

Нормовані параметри змінилися:

Разнорміруем елементи МКЦ:

Розрахуємо додаткові параметри:

де S 210 - коефіцієнт передачі вхідного каскаду. Розрахунок вхідного каскаду закінчено.
2.6 Розрахунок розділових ємностей
Індекс, що розраховується підсилювач має 4 реактивних елемента, що вносять частотні спотворення - розділові ємності. Підсилювач повинен забезпечувати в робочій смузі частот спотворення АЧХ, що не перевищують 3дБ. Номінал кожної ємності з урахуванням заданих спотворень, параметрів коригуючої ланцюга і транзистора, розраховується за формулою [2]:
(2.32)
де Y н - задані спотворення; R 11 - паралельне з'єднання вихідного опору транзистора і відповідного опору МКЦ (R2), Ом R 22 - відповідний номінал резистора МКЦ (Rдоп), Ом; w н - нижня частота, Рад / с.
Наведемо спотворення, задані в децибелах, до безрозмірною величиною: , (2.33)
де М - частотні спотворення, що припадають на каскад, Дб. Тоді

Номінал розділової ємності кінцевого каскаду:

Номінал розділової ємності предоконечного каскаду:

Номінал розділової ємності вхідного каскаду:

На цьому розрахунок розділових ємностей і підсилювача закінчується.

3. Висновок.
У результаті виконаної курсової роботи отримана схема електрична принципова підсилювача генератора з ємнісним виходом. Відомі топологія елементів і їх номінали. Поставлена ​​задача вирішена в повному обсязі, однак для практичного виробництва пристрою даних недостатньо. Необхідна інформація може бути отримана в результаті додаткових досліджень, необхідність яких у технічному завданні цього курсового проекту не вказується.
Список використаних джерел
1 Пєтухов В.М. Польові та високочастотні біполярні транзистори середньої та великої потужності та їхні зарубіжні аналоги: Довідник. - М.: кубки-а, 1997.
2 Тітов А.А. Розрахунок коригувальних ланцюгів широкосмугових підсилюючих каскадів на біполярних транзисторах - http://referat.ru/download/ref-2764.zip.
3 Тітов А.А. Григор'єв Д.А. Розрахунок елементів високочастотної корекції підсилювальних каскадів на польових транзисторах. - Томськ, 2000. - 27 с.
4 Мамонкин І.Г. Підсилювальні пристрої: Навчальний посібник для вузів. - М.: Зв'язок, 1977.



РТФ КП 468740.001 Е3

Підсилювач генератора
з ємнісним виходом
Схема електрична принципова
Літер.
Маса
Масштаб
Змін
Лист
№ докум.
Підпис.
Дата
Розробник.
Дубовенко Д
Пров.
Титов А.А.
Т.контр.
Лист 1
Листів 3

ТУСУР, РТФ, гр.148-3

Н.контр.
Утв.
Поз.обоз-начення
Найменування
Кол.
Примітка
Конденсатори ОЖО.460.107ТУ
С1
К10-17б-56пФ ± 5%
1
С2
К10-17б-11пФ ± 5%
1
С3
К10-17б-2.2пФ ± 5%
1
С4
К10-17б-1пФ ± 5%
1
С5, С10
К10-17б-110пФ ± 5%
2
С6
К10-17б-330пФ ± 5%
1
С7, С12
К10-17б-150пФ ± 5%
2
С8, С13
К10-17б-75пФ ± 5%
2
С9
К10-17б-1.2пФ ± 5%
1
С11
К10-17б-300пФ ± 5%
1
С14
К10-17б-3.6пФ ± 5%
1
С15
К10-17б-4700пФ ± 5%
1
С16
К10-17б-20пФ ± 5%
1
Дроселі ОЮО.475.000.ТУ
L 1
175нГн
1
L 2
55нГн
1
L 3
245мкГн
1
L 4, L 7
48нГн
2
L 5, L 8
8нГн
2
L 6, L 9
400мкГн
2
L 10
37нГн
1
РТФ КП 468740.001 ПЕ3
Змін.
Лист
№ Докум
Підпис
Дата
Виконав
Дубовенко
Підсилювач
Перелік елементів
Літ
Лист
Листів
Перевірив
Титов А.А.
2
3
Прийняв
Титов А.А.
ТУСУР, РТФ, гр. 148-3
Поз.обоз-начення
Найменування
Кількість
Примітка
Резистори ГОСТ 7113-77
R р
МЛТ - 0.25 -100 Ом ± 5%
1
R 1
МЛТ - 0.25 -120 Ом ± 5%
1
R 2
МЛТ - 0.25 -6.8 КОм ± 5%
1
R 3
МЛТ - 0.25 -91 КОм ± 5%
1
R 4
МЛТ - 0.25 -8.2 КОм ± 5%
1
R 5
МЛТ - 0.25 -11 КОм ± 5%
1
R 6
МЛТ - 0.25 -39 Ом ± 5%
1
R 7
МЛТ - 0.25 -33 Ом ± 5%
1
R 8
МЛТ - 0.25 -680 Ом ± 5%
1
R 9
МЛТ - 0.25 -30 КОм ± 5%
1
R 10
МЛТ - 0.25 -2.7 КОм ± 5%
1
R 11
МЛТ - 0.25 -3.3 КОм ± 5%
1
R 12
МЛТ - 0.25 -12 Ом ± 5%
1
R 13
МЛТ - 0.25 -33 Ом ± 5%
1
R 14
МЛТ - 0.25 -1.2 КОм ± 5%
1
R 15
МЛТ - 0.25 -5.1 КОм ± 5%
1
R 16
МЛТ - 0.25 -1 КОм ± 5%
1
R 17
МЛТ - 0.25 -1.1 КОм ± 5%
1
R 18
МЛТ - 0.25 -3.9 Ом ± 5%
1
Транзистори
V1, V3, V5
КТ 316 А СБ.0336049М
3
V2, V4, V6
2Т 916 А ААО. 339136 ТУ
3
РТФ КП 468740.001 ПЕ3
Змін.
Лист
№ Докум
Підпис
Дата
Виконав
Дубовенко
Підсилювач
Перелік елементів
Літ
Лист
Листів
Перевірив
Титов А.А.
3
3
Прийняв
Титов А.А.
ТУСУР, РТФ, гр. 148-3
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Комунікації, зв'язок, цифрові прилади і радіоелектроніка | Курсова
218.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Дослідження електричного кола змінного струму з активним і ємнісним опором
Імітатор генератора
Будова генератора
Неймінг Розробка генератора
Розрахунок RC-генератора на терморезистор
Розрахунок релаксаційного генератора на ІОУ
Розрахунок чекає блокінг-генератора
Розрахунок генератора із зовнішнім збудженням
Проектування генератора високих частот
© Усі права захищені
написати до нас