Підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства ЗАТ ЧФМК

Міністерство освіти і науки Російської Федерації

Федеральне агентство з освіти

Санкт-Петербурзький державний

інженерно-економічний університет

Факультет підприємництва та фінансів

Кафедра фінансів і банківської справи

Випускна кваліфікаційна робота на тему:

"Підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства ЗАТ" ЧФМК "

Санкт-Петербург 2005

Міністерство освіти і науки Російської Федерації

Федеральне агентство з освіти

Санкт-Петербурзький державний інженерно-економічний університет

Факультет підприємництва та фінансів

Кафедра фінансів і банківської справи

ЗАТВЕРДЖУЮ Зав. кафедрою Гончарук О.В.

ЗАВДАННЯ

на випускну кваліфікаційну роботу студенту __________________________________________________________________

(Прізвище, ім'я, по батькові)

1. Тема випускної кваліфікаційної роботи

_____________________________________________________________

2. Термін здачі закінченої роботи _____ __________________ 2005

3. Вихідні дані до випускної кваліфікаційної роботи

_____________________________________________________________

4. Зміст пояснювальної записки (перелік які підлягають розробці питань)

_____________________________________________________________

5. Графічний матеріал

_____________________________________________________________

6. Консультанти по випускний кваліфікаційної роботи (із зазначенням які до них розділів роботи)

_____________________________________________________________

7. Дата видачі завдання _____ __________________ 2005

Керівник ______________ (____________________)

Завдання прийняв до виконання _____________________

(Підпис студента і дата)

Графік виконання випускної кваліфікаційної роботи

Розділ	Встановлений термін	Фактично виконано	Примітка

Керівник випускної кваліфікаційної роботи

__________________ Грицай З.Д.

Завдання прийняв до виконання __________________Коптева О.А.

Зміст

Введення

1. Теоретичні основи аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства

1.1 Мета і завдання фінансового аналізу в сучасних умовах

1.2 Значення аналізу фінансового стану підприємства - як інструменту для прийняття управлінського рішення

1.3 Методика аналізу фінансового стану підприємства

1.4 Загальна оцінка динаміки і структури статей бухгалтерського балансу

1.5 Система показників, що характеризують фінансовий стан підприємства

1.6 Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства

1.7 Аналіз ліквідності балансу і платоспроможності підприємства

1.8 Аналіз та оцінка показників ділової активності та ефективності діяльності підприємства

1.9 Аналіз прибутку і рентабельності підприємства

2. Аналіз та оцінка фінансово-економічної діяльності підприємства ЗАТ "ЧФМК" за 2004 рік

2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства ЗАТ "ЧФМК"

2.2 Аналіз та оцінка майнового стану підприємства ЗАТ "ЧФМК"

2.3 Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства ЗАТ "ЧФМК"

2.4 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства ЗАТ "ЧФМК"

2.5 Аналіз та оцінка ділової активності підприємства ЗАТ "ЧФМК"

2.6 Аналіз прибутку і рентабельності підприємства ЗАТ "ЧФМК"

3. Підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства ЗАТ "ЧФМК"

3.1 Нормативно-правова база

3.2 Економічна безпека

3.3 Програмно-інформаційне забезпечення

Висновок

Список використаної літератури

Введення

Ринкова економіка пропонує становлення і розвиток підприємств різних організаційно - правових форм, заснованих на різних видах приватної власності, поява нових власників, - як окремих громадян, так і трудових колективів підприємств.

З'явився такий вид економічної діяльності, як підприємництво - це господарська діяльність, тобто діяльність, пов'язана з виробництвом і реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг або ж продажем товарів, необхідних споживачу. Вона має регулярних характер та відрізняється, по-перше, свободою у виборі напрямів та методів діяльності, самостійністю у прийнятті рішень (зрозуміло, в рамках закону і спрямованих норм), по-друге, відповідальністю за прийняті рішення та їх використання. По-третє, цей вид діяльності не виключає ризику, збитків і банкрутства. Нарешті, підприємництво чітко орієнтовано на отримання прибутку, чим в умовах розвиненої конкуренції досягається й задоволення суспільних потреб. Це найважливіша передумова і причина зацікавленості в результатах фінансово - господарської діяльності. Реалізація цього принципу на ділі залежить не тільки від наданої підприємством самостійності але й необхідності фінансувати свої витрати без державної підтримки, але і від тієї частки прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Крім того, необхідно створити таке економічне середовище, в умовах якої вигідно виробляти товари, отримувати прибуток, знижувати витрати.

Тому, для прийняття тих чи інших рішень в управлінні підприємством важливим стає проведення різних видів економічного аналізу. Аналіз пов'язаний з повсякденною фінансово-економічною діяльністю підприємства, їх колективів, менеджерів, власників.

Слід зазначити, що "економіка" - в перекладі з грецького означає "закони господарства". T о є фінансово-економічна діяльність на мікро рівні - це не що інше, як фінансово - господарська діяльність підприємства.

Щоб забезпечити виживання підприємства в сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно, перш за все, вміти реально оцінити фінансовий стан підприємства, як свого, так і існуючих конкурентів.

Основним інструментом для оцінки фінансового стану підприємства є фінансовий аналіз, який характеризує підсумки фінансово - економічної діяльності підприємства. Для прийняття того чи іншого рішення необхідно проаналізувати забезпеченість підприємства фінансовими ресурсами, доцільність і ефективність їхнього розміщення й використання, платоспроможність підприємства та його фінансовий взаємини з партнерами. Аналіз та оцінка фінансових показників необхідний для ефективного управління підприємством. З його допомогою керівники підприємством можуть здійснювати планування, контроль, покращувати і удосконалювати напрямки своєї діяльності.

Отже, успішне фінансове управління спрямоване на:

виживання підприємства в умовах конкурентної боротьби;

запобігання банкрутства і кредитних фінансових невдач;

лідерство в боротьбі з конкурентами;

прийнятні темпи зростання економічного потенціалу підприємства;

зростання обсягів та реалізації;

максимізація прибутку;

мінімізація витрат;

забезпечення рентабельної роботи підприємства.

Ця дипломна робота на тему "Підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства ЗАТ" ЧФМК "актуальна, тому що її метою є вивчення і застосування на практиці теоретичних знань, сучасних методів економічних досліджень фінансового стану підприємства та аналізу результатів фінансово - економічної діяльності. А також, використання даних аналізу для рекомендації прийняття практичних заходів, з метою підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства.

Об'єктом дипломного дослідження є підприємство ЗАТ "ЧФМК". Основним завданням підприємства є виробництво та реалізація деревообробної продукції (фанера клеєна, плита деревностружкова, стільці і так далі) високої якості.

Предметом дослідження є сама методика аналізу фінансово - господарської діяльності та практика застосування її в управлінській діяльності підприємством.

Основними завданнями цієї дипломної роботи є:

Проведення аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства ЗАТ "ЧФМК".

2. Оцінка фінансового стану підприємства та оцінка фінансових результатів діяльності підприємства ЗАТ "ЧФМК".

3. Розробка на основі отриманих результатів діяльності підприємства заходи щодо підвищення ефективності його роботи.

4. Оцінка ефективності рекомендованого заходу.

У даній дипломній роботі використані матеріали бухгалтерської звітності за 2003 і 2004 роки і різні методичні джерела.

Матеріал у даній дипломній роботі викладено по трьох напрямках:

Виклад теоретичних основ аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства як системи суспільних знань про предмет.

Проведення аналізу та оцінка фінансового стану підприємства, ділової активності та рентабельності підприємства ЗАТ "ЧФМК".

Опис запропонованого заходи щодо підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства ЗАТ "ЧФМК" і розрахунок його економічної ефективності.

Структурно дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

1. Теоретичні основи аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства

1.1 Мета і завдання фінансового аналізу в сучасних умовах

Головна мета виробничого підприємства в сучасних умовах - отримання максимального прибутку, що неможливо без ефективного управління капіталом. Пошуки резервів для збільшення прибутковості підприємства становлять основну задачу управлінця.

Очевидно, що від ефективності управління фінансовими ресурсами і підприємством цілком і повністю залежить результат діяльності підприємства в цілому. Якщо справи на підприємстві йдуть самопливом, а стиль управління в нових ринкових умовах не змінюється, то боротьба за виживання стає безперервною.

Для управління виробництвом потрібно мати уявлення не тільки про хід виконання плану, результати господарської діяльності, але і про тенденції і характер змін, що відбуваються в економіці підприємства. Осмислення, розуміння інформації досягаються за допомогою економічного аналізу.

Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства є одним з найбільш дієвих методів управління, основним елементом обгрунтування керівних рішень. В умовах становлення ринкових відносин він має на меті забезпечити сталий розвиток прибуткового, конкурентноздатного виробництва і включає різні напрямки - правовий, економічний, виробниче, фінансове і т.д.

Зміст аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства передбачає всебічне вивчення технічного рівня виробництва, якості і конкурентноспроможності продукції, що випускається, забезпеченість виробництва матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами. Він заснований на системному підході, комплексному обліку різноманітних факторів, якісному підборі достовірної інформації і є важливою функцією управління.

Головним завданням фінансово-економічного аналізу є виявлення, можливостей підвищення ефективності функціонування господарюючого суб'єкта за допомогою раціональної фінансової політики.

Основним результатом діяльності підприємства є продукція, витрати; різниця між ними - прибуток, яка є джерелом поповнення коштів підприємства, завершальним і початковим етапом нового витка виробничого процесу.

Оцінка результатів фінансово-економічної діяльності підприємства здійснюється в рамках фінансового аналізу, основною метою якого є забезпечення керівництва підприємства інформацією для прийняття рішень з управління фінансовими ресурсами.

За допомогою фінансового аналізу можна об'єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини аналізованого об'єкта: характеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності підприємства, перспективи розвитку, а потім по його результатам прийняти обгрунтовані рішення.

Фінансовий аналіз являє собою процес, заснований на вивченні даних про фінансовий стан підприємства і результатів його діяльності в минулому з метою оцінки майбутніх умов і результати його діяльності. Таким чином, головною задачею фінансового аналізу є зниження неминучої невизначеності, пов'язаної з прийняттям економічних рішень, орієнтованих у майбутнє.

Фінансовий аналіз дає можливість оцінити:

майновий стан підприємства;

ступінь підприємницького ризику, в частині можливості погашення зобов'язань перед третіми особами;

достатність капіталу для поточної діяльності і довгострокових інвестицій;

потреба в додаткових джерелах фінансування;

здатність до нарощування капіталу;

раціональність залучення позикових коштів;

обгрунтованість політики розподілу і використання прибутку;

доцільність вибору інвестицій та ін

У широкому сенсі фінансовий аналіз може використовуватися як інструмент обгрунтування короткострокових і довгострокових рішень, доцільність інвестицій; як засіб оцінки майстерності і якості управління; як спосіб прогнозування майбутніх результатів.

Розкриваючи сутність фінансового аналізу, необхідно також з'ясувати структуру і послідовність його здійснення. У зв'язку з цим не обхідно виділити наступні блоки аналізу, які становлять його послідовність:

а) аналіз фінансового стану підприємства:

загальна оцінка фінансового стану і його зміни за звітний рік;

аналіз ліквідності балансу;

аналіз фінансових коефіцієнтів;

б) аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;

аналіз рівня, структури і динаміки абсолютних показників фінансових результатів;

аналіз рентабельності та ділової активності підприємства;

в) аналіз ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства.

Прийняті рішення за результатами фінансового аналізу повинні бути спрямовані, насамперед, на створення фінансових ресурсів для розвитку підприємства, з метою забезпечення зростання рентабельності, інвестиційної привабливості, тобто поліпшення фінансового стану підприємства.

1.2 Значення аналізу фінансового стану підприємства - як інструменту для прийняття управлінського рішення

Фінансовий стан підприємства характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення, використання, фінансових ресурсів підприємства та всю виробничо - господарську діяльність підприємства.

Мета фінансового аналізу полягає не тільки і не стільки в тому, щоб встановити та оцінити фінансовий стан підприємства, але ще і в тому, щоб постійно проводити роботу, спрямовану на поліпшення.

Аналіз фінансового стану показує, по яким конкретним напрямкам треба вести роботу, дає можливість впливати на найбільш важливі аспекти, найбільш слабкі позиції у фінансовому стані підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства переслідує такі цілі:

ідентифікацію фінансового становища;

виявлення змін у фінансовому стані в просторово тимчасове розряді;

виявлення основних факторів, що викликають зміни у фінансовому стані.

прогноз основних тенденцій фінансового стану.

Джерела інформації для аналізу фінансового стану підприємства, формування і розміщення капіталу служить звітний бухгалтерський баланс (форма № 1) та "звіт про прибутки і збитки" (форма № 2) (див. додаток 1, 2).

У процесі постачальницької, виробничої, збутової і фінансової діяльності відбувається, безперервний процес кругообігу капіталу змінюються структура засобів і джерел їх формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і як наслідок фінансового стану підприємства, зовнішнім проявом якого виступає платоспроможність.

Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння й підтримувати свою платоспроможність у несприятливих ситуаціях свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки. Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинно володіти гнучкою структурою капіталу, уміти організувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самовідтворення.

Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності. Якщо виробничі та фінансові плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. І, навпаки, у результаті недовиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Таким чином, стійкий фінансовий стан не є щасливою випадковістю, а підсумком грамотного, умілого керування всім комплексом факторів, що визначають результати господарської діяльності підприємства. Стійкий фінансовий стан в свою чергу робить позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність, як складова частина господарської діяльності, повинна бути спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрачання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективне його використання.

Головна мета фінансової діяльності зводиться до однієї стратегічної мети - збільшення активів підприємства, для цього воно повинно постійно підтримувати платоспроможність і рентабельність, а також оптимальну структуру активу і пасиву.

1.3 Методика аналізу фінансового стану підприємства

Методика аналізу, фінансового стану включають такі блоки:

загальна оцінка фінансового стану і його зміни за звітний рік;

аналіз фінансової стійкості підприємства;

аналіз ліквідності балансу, аналіз ділової активності та платоспроможності підприємства.

Оцінка фінансового стану і його зміни за звітний період з порівняльного аналітичного балансу, а також аналіз показників фінансової стійкості складають вихідний пункт, з якого повинен логічно розвиватися заключний блок аналізу фінансового стану. Аналіз ліквідності балансу повинен оцінити поточну платоспроможність і давати висновки про можливості збереження фінансової рівноваги та платоспроможності в майбутньому. Порівняльний аналітичний баланс та показники фінансової стійкості відображають сутність фінансового стану. Ліквідність балансу характеризує зовнішнє прояви фінансового стану, які обумовлені його сутність.

Аналіз сутнісних характеристик фінансових результатів полягають у дослідженні рівня, структури та динаміки їх абсолютних показників. Поглиблення даного напрямку в рамках внутрішнього аналізу призводить до вивчення та оцінки факторів прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг). Аналіз зовнішніх проявів фінансових результатів відбувається у ході дослідження відносних показників рентабельності і ділової активності. Нормативні рівні даних показників вивчаються в рамках внутрішнього аналізу оптимальних значень обсягів виробництва, прибутків і затримок. При аналізі динаміки фінансових коефіцієнтів, що обчислюються на основі балансу, і відносних показників рентабельності і ділової активності з'ясовуються різноманітні взаємовпливу даних двох типів показників між собою, що відображають тісний взаємозв'язок фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства, досліджуючи можливості зміцнення стійкості і підвищення ефективності фінансової діяльності.

1.4 Загальна оцінка динаміки і структури статей бухгалтерського балансу

Найбільш повну і глибоку інформацію про фінансовий стан та його динаміки, на думку Шеремета А.Д. [19, с.45] можна отримати за допомогою побудови на основі балансу підприємства спеціального порівняльного балансу.

Порівняльний аналітичний баланс виходить з вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень і джерел коштів підприємства за звітний період. Обов'язковими показниками порівняльного аналітичного балансу є: абсолютні величини за статтями вихідного звітного балансу на початок і кінець періоду; питомі ваги статей балансу у валюті балансу на початок і кінець періоду; зміни в абсолютних величинах, зміни в питомих вагах; зміни у відсотках до величин на початок періоду (темп приросту статті балансу); зміни у відсотках до змін валюти балансу (темп приросту структурних змін - показник динаміки структурних змін); ціна одного відсотка зростання валюти балансу і кожної статті - відношення величини абсолютної зміни до відсотка абсолютної зміни на початок періоду.

Порівняльний аналітичний баланс чудовий тим, що він зводить воєдино і систематизує ті розрахунки і прикидки, які зазвичай здійснює будь-який аналітик при первинному ознайомленні з балансом. Схемою порівняльного балансу охоплена безліч важливих показників, що характеризують статику і динаміку фінансового стану. Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізу. У ході горизонтального аналізу визначаються абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за певний період, а метою вертикального аналізу є обчислення питомої ваги нетто. Усі показники порівняльного балансу можна розбити на три групи:

показники структури балансу;

показники динаміки балансу;

показники структурної динаміки балансу.

Для осмислення загальної картини зміни фінансового стану вельми важливі показники структурної динаміки балансу. Зіставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити висновок про те, через які джерела в основному був приплив нових коштів і в які активи ці нові кошти в основному вкладені.

Для загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства слід згрупувати статті балансу в окремі специфічні групи за ознакою ліквідності (статті активу) і терміновості зобов'язань (статті пасиву).

Читання балансу за такими систематизованим групам ведеться з використанням методів горизонтального і вертикального аналізу.

Безпосередньо з аналітичного балансу можна отримати ряд найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. До них відносяться:

загальна вартість майна підприємства = валюті, або підсумку, балансу;

вартість необоротних (іммобілізованих) активів = підсумку розділу I активу балансу;

вартість оборотних (мобільних) коштів = підсумку розділу II балансу;

вартість матеріальних оборотних коштів = рядку 210 розділу II активу балансу;

величина дебіторської заборгованості в широкому сенсі (включаючи аванси, видані постачальникам і підрядчикам) = рядкам 230 і 240 активу балансу;

сума вільних грошових коштів, в широкому сенсі слова (включаючи цінні папери і короткострокові фінансові вкладення) = рядкам 250 і 260 активу балансу;

вартість власного капіталу = розділу III пасиву і рядкам 640, 650 розділу V пасиву балансу;

величина позикового капіталу = сумі розділів IV і V пасиву балансу без рядків 630, 640;

величина довгострокових кредитів і позик, призначених, як правило, для формування основних засобів та інших необоротних активів, = підсумку розділу IV балансу;

величина власного оборотного капіталу = різниці підсумків розділу III пасиву і розділу I активу балансу. Це чиста величина власного оборотного капіталу. Іноді в аналітичних цілях до неї додають суми по рядках 640, 650 і отримують скориговану величину власного оборотного капіталу;

величина короткострокових кредитів і позик, призначених, як правило, для формування оборотних активів, то рядок 610 розділу V пасиву балансу;

величина кредиторської заборгованості в широкому сенсі слова = рядкам 620, 630, 660 розділу V пасиву балансу. Рядки 630, 650 і 660 показують заборгованість підприємства як би самому собі, тобто мова йде про власні кошти підприємства, тому при аналізі суми за цими рядками слід додати до власного капіталу.

Горизонтальний, або динамічний, аналіз цих показників дозволяє встановити їх абсолютні збільшення і темпи зростання, що важливо для характеристики фінансового стану підприємства. Не менше значення для оцінки фінансового стану має і вертикальний, структурний, аналіз активу і пасиву балансу.

Так, співвідношення власного і позикового капіталів говорить про автономію підприємства в умовах ринкових зв'язків, про його фінансової стійкості. Особливе значення для коригування фінансової стратегії підприємства, визначення перспектив фінансового становища має трендовий аналіз окремих статей балансу за більш тривалий час з використанням, як правило, спеціальних економіко-математичних методів (середнє прирощення, визначення функцій, що описують поведінку даної статті балансу та ін)

За даними бухгалтерського обліку з розділів IV і V пасиву балансу слід виділити неплатежі, а саме позики, непогашені в строк, платіжні вимоги постачальників, неоплачені в термін, недоїмки в бюджет і ін

Ознаками "хорошого" балансу з точки зору підвищення (зростання) ефективності можна назвати також такі показники;

коефіцієнт поточної ліквідності більше 2,0;

забезпеченість підприємства власним оборотним капіталом більше 0,1;

зростання власного капіталу;

відсутність різких змін в окремих статтях балансу;

дебіторська заборгованість знаходиться у відповідності (рівновазі) з розмірами кредиторської заборгованості;

в балансі відсутні "хворі" статті (збитки, прострочена заборгованість банкам і бюджету);

у підприємства запаси не перевищують мінімальну величину джерел формування (власних оборотних коштів, довгострокових кредитів і позик, короткострокових кредитів і позик).

1.5 Система показників, що характеризують фінансовий стан підприємства

Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за системою абсолютних і відносних показників, що характеризують різні сторони його фінансового становища, яке називають фінансовими коефіцієнтами. Розрахунок цих коефіцієнтів грунтується на здійсненні певних співвідношень між окремими статтями звітності. Ці коефіцієнти дозволяють максимально швидко поставити діагноз фінансовому стану підприємства.

Аналіз фінансових коефіцієнтів полягають у порівнянні їх значення з базисними величинами, а також у вивченні їх динаміки за звітний період і за ряд років. По групі ключових показників вироблені певні нормативні значення, яке дозволяють дати кількісну оцінку фінансового стану підприємства. Важливо лише, щоб кожен з цих показників відбивав найбільш суттєві сторони фінансово-господарської діяльності підприємства. В умовах інфляції аналіз фінансового стану підприємства повинен грунтуватися головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники практично неможливо привести в порівнянний вид.

Система відносних фінансових коефіцієнтів з економічного глузду може бути підрозділена на ряд характерних груп:

показники фінансової стійкості;

показники ліквідності балансу і платоспроможності.

Параметри ліквідності дозволяють визначити здатність підприємства протягом року оплатити свої короткострокові боргові зобов'язання.

Параметри платоспроможності характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів та інвесторів, які мають довгострокові вкладення в підприємство.

показники ділової активності;

Коефіцієнти ділової активності дають можливість оцінити ефективність (швидкість) використання своїх коштів підприємством.

показники рентабельності;

Показують відносну характеристику фінансових результатів та ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства.

За допомогою фінансових коефіцієнтів можливо:

виявити тенденцію розвитку підприємства, шляхом зіставлення фактичних значень звітного та попереднього періодів;

виявити найбільш інвестиційну привабливість підприємства, шляхом зіставлення фінансових показників звітного періоду по групі споріднених підприємств, що належать до однієї галузі;

встановити підприємство з високим ступенем фінансового ризику ймовірність банкрутства, визначити сильні і слабкі сторони діяльності підприємства шляхом зіставлення фактичних значень фінансових значень фінансових коефіцієнтів з їх нормативним значенням;

прогнозувати стратегію фінансового управління підприємством.

1.6 Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства

В умовах ринку, коли діяльність підприємства саме фінансується, а при нестачі власних коштів здійснюється за рахунок позикових, важливо визначити фінансову стійкість підприємства.

Загальна стійкість підприємства - це такий стан, коли підприємство стабільно, протягом досить тривалого періоду випускає і реалізує конкурентно-здатну продукцію, отримує чистий прибуток, достатній для виробничого і соціального розвитку підприємства, є ліквідним і кредитоспроможним. Таким чином, фінансова стійкість є комплексним і найбільш важливим критерієм, що характеризує фінансовий стан підприємства.

Визначення фінансової стійкості можна провести за агрегованим балансу підприємства.

Баланс підприємства в агрегованому вигляді припускає перегрупування статей бухгалтерського балансу для виділення однорідних з точки зору термінів повернення величин позикових коштів.

Для даного блоку аналізу вирішальне значення має питання про те, які показники відображають сутність стійкості фінансового стану. В умовах ринку ця модель має такий вигляд:

ВОА + ЗЗ + ДЗ + ДВ = КР + ДО + ЗК + КЗ, (1.1)

де ВОА - основні засоби і вкладення;

ЗЗ - запаси і витрати;

ДО - дебіторська заборгованість і короткострокові фінансові вкладення;

ДС - грошові кошти, та інші активи;

КР - джерела власних коштів;

ДО - довгострокові зобов'язання;

ЗК - короткострокові кредити і позикові кошти;

КЗ - кредиторська заборгованість.

Найбільш повно фінансова стійкість підприємства може бути розкрита на основі вивчення взаємозв'язку статей активу і пасиву балансу. Між статтями пасиву і активу балансу існує тісний взаємозв'язок. Кожна стаття активу балансу має свої джерела фінансування. Джерела фінансування довгострокових активів, як правило, є власний капітал і довгострокові позикові кошти.

Оборотні (поточні) активи утворюються за рахунок, як власного капіталу, так і короткострокових позикових коштів. Бажано, щоб вони були наполовину сформовані за рахунок власного, а наполовину - за рахунок позикового капіталу. Тоді забезпечується гарантія погашення зовнішнього боргу.

У залежності від джерел формування загальну суму поточних активів (оборотних коштів) прийнято ділити на дві частини:

а) змінну, яка створена за рахунок короткострокових зобов'язань підприємства;

б) постійний мінімум поточних активів (запасів витрат), який утворюється за рахунок власного капіталу.

Недолік власного оборотного капіталу призводить до збільшення змінної і зменшення постійної частини поточних актів, що також свідчить про посилення фінансової залежності підприємства і нестійкості його положення.

Ця залежність показана в табл.1.2

Взаємозв'язок активів і пасивів балансу

Таблиця 1.2

Показники фінансової стійкості характеризують ступінь ризику, пов'язаного зі способом формування структури власних і позикових коштів, які використовуються підприємством для фінансування активів. Вони дають можливість виміряти ступінь стійкості підприємства у фінансовому відношенні, його можливості продовжувати безперебійно працювати.

Фінансова стійкість підприємства характеризується за допомогою відносних фінансових коефіцієнтів. Інформаційна база для їх розрахунку є статті активу і пасиву бухгалтерського балансу.

Фінансову стійкість підприємства можна оцінити поруч відносних коефіцієнтів.

Коефіцієнти фінансової стійкості [6, c.151]:

1. Коефіцієнт автономії

Характеризує рівень загальної фінансової незалежності підприємства, визначає питому вагу власного капіталу в усьому капіталі підприємства.

Нормативне обмеження більше 0,5.

Розрахункова формула:

, Де (1.2)

СК - власний капітал;

СБ - валюта балансу

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами в частині формування оборотних активів.

Нормативне обмеження більше або дорівнює 0,1.

Характеризує частку власних джерел у формуванні оборотних активів.

Розрахункова формула:

, Де (1.3)

СОК - власний оборотний капітал;

ОА - оборотні активи.

Коефіцієнт фінансової незалежності в частині формування запасів і витрат

Характеризує частку власних джерел у формуванні запасів і витрат.

Розрахункова формула:

, Де (1.4)

СОК - власний оборотний капітал;

ЗЗ - запаси і витрати.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

Нормативне значення 0,2-0,5.

Показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі, тобто вкладена в оборотні активи

Розрахункова формула:

, Де (1.5)

СОК - власний оборотний капітал;

СК - власний капітал.

5. Коефіцієнт залучення

Нормативне значення 1.

Показує скільки позикових коштів залучило підприємство на 1 рубль власних коштів, вкладених в активи.

Розрахункова формула:

, Де (1.6)

ЗК - позиковий капітал;

СК - власний капітал.

Коефіцієнт фінансування (оборотний коефіцієнту залучення)

Нормативне значення більше або дорівнює 1,0.

, Де (1.7)

СК - власний капітал;

ЗК - позиковий капітал.

1.7 Аналіз ліквідності балансу і платоспроможності підприємства

Відповідно до думки Бочарова В.В. [13, c.137] підприємство вважається платоспроможним, якщо дотримується наступні умови:

ОА ≥ КО, де (1.8)

ОА - оборотні активи (розділ II балансу);

КО - короткострокові зобов'язання (розділ V балансу).

Більш окремий випадок платоспроможності: якщо власні оборотні кошти покривають найбільш термінові зобов'язання (кредиторську заборгованість).

СОС ≥ СО, де (1.9)

СО - найбільш термінові зобов'язання;

СОС - власні оборотні кошти.

На практиці платоспроможність підприємства виражається через ліквідність його балансу.

Ліквідність балансу - це ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.

Ліквідність активів - величина зворотна ліквідності балансу за часом, який необхідний для перетворення активів у гроші, тобто чим менше часу знадобиться для перетворення на гроші активів, тим вони більш ліквідні.

Для здійснення аналізу активи і пасиви балансу класифікують за такими ознаками:

За ступенем зменшення ліквідності (активів);

За ступенем терміновості зобов'язань.

Активи підприємства поділяються на такі групи:

А1-більш ліквідні активи: грошові кошти підприємства (рядок 260) + короткострокові фінансові вкладення (рядок 250);

А2-швидко реалізовані активи: дебіторська заборгованість з терміном погашення до 12 місяців (рядок 240);

А3 - повільно реалізовані активи: дебіторська заборгованість з терміном погашення більше 12 місяців (рядок 230) + запаси і витрати (210, рядок 220) + інші оборотні активи (рядок 270);

А4 - важко реалізовані активи: необоротні активи (рядок 190).

Пасиви підприємства поділяються на такі групи:

П1 - найбільш термінові зобов'язання: кредиторська заборгованість (рядки 620 +660-640-650).

П2 - короткострокові пасиви: короткострокові позикові кошти (рядок 610);

П3 - довгострокові пасиви: інші довгострокові пасиви (рядок 590);

П4 - постійні пасиви: капітал і резерви (рядок 490) - збитки (рядки 465 +475 +640 +650).

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні співвідношення: А1 ³ П1; А2 ³ П2; А3 ³ П3; А4 <П4.

Виконання умови А4 <П4 свідчить про дотримання умови мінімальної фінансової стійкості, тобто Наявності у підприємства власних оборотних коштів.

Платоспроможність це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання.

Платоспроможність підприємства - найважливіший показник, що характеризує його фінансове становище.

Аналіз платоспроможності необхідний для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, а також, якщо підприємства хочуть вступити в економічні відносини один з одним. Особливо важливо знати про фінансові можливості партнера, якщо виникає питання про надання йому комерційного кредиту або відстрочки платежу.

Оцінка платоспроможності здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, яка визначається часом, необхідним для перетворення їх в грошові кошти, а так само за даними балансу на основі розрахунку таких показників:

величина власного оборотного капіталу;

співвідношення оборотного капіталу і короткострокових зобов'язань;

співвідношення позикового і власного капіталу;

коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів.

Власні оборотні кошти - це величина, на яку загальна сума оборотних коштів зазвичай перевищує суму короткострокових зобов'язань. Сенс показника в тому, що поточні зобов'язання є боргами, які повинні бути виплачені протягом одного року, а оборотні кошти - це активи, які представляють готівку, або повинні бути перетворені на неї, або витрачені на протязі року. За визначенням поточні зобов'язання повинні бути погашені з оборотних коштів. Якщо сума оборотних коштів виявляється більше суми поточних зобов'язань, то різниця дає величину власних оборотних коштів, призначених для продовження господарської діяльності.

Сума власного оборотного капіталу розраховується:

Вирахуванням із загальної суми поточних активів суми короткострокових фінансових зобов'язань. Різниця покаже, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу або що залишиться в обігу підприємства, якщо погасити одночасно всю короткострокову заборгованість кредиторам.

Власні оборотні засоби = III розділ балансу - 1 розділ балансу.

Для якісної оцінки фінансового стану підприємства, крім абсолютних показників розраховуються фінансові коефіцієнти.

Показники ліквідності та платоспроможності підприємства [9, c.650]:

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності).

Нормативне значення хв 0,2.

Показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складання балансу або іншу конкретну дату.

Розрахункова формула:

, Де (1.10)

ДС - грошові кошти;

КВ - короткострокові вкладення;

КО - короткострокові зобов'язання.

2. Коефіцієнт термінової ліквідності.

Нормативне значення більше 0,8.

Показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок наявних грошових коштів, але й очікуваних надходжень.

Розрахункова формула:

, Де (1.11)

ДС - грошові кошти,

ДЗ - дебіторська заборгованість.

КВ - короткострокові вкладення;

КО - короткострокові зобов'язання.

3. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття).

Нормативне значення мін.2.

Дозволяє встановити, якою мірою поточні активи покривають короткострокові зобов'язання.

Розрахункова формула:

, Де (1.12)

ТА - поточні активи;

КО - короткострокові зобов'язання.

1.8 Аналіз та оцінка показників ділової активності та ефективності діяльності підприємства

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється у швидкості обороту його грошових коштів. Т.ч. фінансове становище підприємства знаходиться в безпосередній залежності від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші.

Проаналізувати, наскільки ефективно підприємство використовує свої кошти, дозволяють відносні коефіцієнти ділової активності. До таких коефіцієнтів, як правило, відноситься різні показники оборотності.

Оборотність коштів, вкладених у майно підприємства, оцінюється за допомогою:

Швидкості обігу - кількість оборотів, який здійснює за аналізований період основний і оборотний капітал;

Періоду - середнього терміну, за який повертаються в господарську діяльність підприємства грошові кошти, вкладені в матеріальні і нематеріальні активи.

Коефіцієнти ділової активності [9, c.594]:

1. Коефіцієнт оборотності активів

Показує, кількість скоєних активами оборотів за аналізований період.

Розрахункова формула:

, Де (1.13)

ВР - виручка від реалізації,

ВАср - середня величина активів.

2. Тривалість одного обороту.

Характеризує тривалість одного обороту всього авансируемого капіталу (активів) в днях.

Розрахункова формула:

, Де (1.14)

365 - розрахунковий період.

К11 - коефіцієнт оборотності активів

3. Коефіцієнт оборотності необоротних активів.

Показує швидкість обороту немобільних активів підприємства за аналізований рік.

Розрахункова формула:

, Де (1.15)

ВР - виручка від реалізації;

ВАср. - Середня вартість необоротних активів.

4. Тривалість одного обороту необоротних активів, дні.

Характеризує тривалість одного обороту немобільних активів в днях.

Розрахункова формула:

, Де (1.16)

365 - розрахунковий період.

К13 - коефіцієнт оборотності необоротних активів

5. Коефіцієнт оборотності оборотних активів.

Показує швидкість оборотів мобільних активів підприємства за аналізований період.

Розрахункова формула:

, Де (1.17)

ОАср - середня вартість оборотних активів за розрахунковий період,

ВР - виручка від реалізації.

6. Тривалість одного обороту оборотних активів, дні.

Висловлює тривалість обороту мобільних активів за аналізований період, тобто тривалість виробничого циклу підприємства.

Розрахункова формула:

,

де (1.18)

365 - розрахунковий період.

К15 - коефіцієнт оборотності оборотних активів

7. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів і витрат.

Показує швидкість обороту запасів і витрат.

Розрахункова формула:

, Де (1. 19)

СР - собівартість реалізації товарів;

ЗЗср - середня вартість запасів і витрат.

8. Тривалість одного обороту запасів і витрат, дні.

Показує швидкість перетворення запасів та витрат з матеріальної в грошову форму. Зниження показника - сприятлива тенденція.

Розрахункова формула:

, Де (1. 20)

365 - розрахунковий період.

К17 - коефіцієнт оборотності запасів і витрат.

9. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

Показує число оборотів, здійснених дебіторською заборгованістю за аналізований період. При прискоренні оборотності відбувається зниження значення показника, що свідчить про поліпшення розрахунків з дебіторами.

Розрахункова формула:

, Де (1.21)

ВР - виручка від реалізації;

ДЗср. - Дебіторська заборгованість.

10. Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості, дні.

Характеризує середній термін погашення дебіторської заборгованості. Зниження показника - сприятлива тенденція.

Розрахункова формула:

, Де (1.22)

365 - розрахунковий період.

К19 - коефіцієнт оборотності грошових коштів і коштів у розрахунках (дебіторська заборгованість)

11. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.

Відображає активність власного капіталу. Зростання в динаміці означає підвищення ефективності використання власного капіталу.

Розрахункова формула:

, Де (1.23)

ВР - виручка від реалізації;

СКср - середня вартість розрахункового капіталу за розрахунковий період.

12. Тривалість одного обороту власного капіталу, дні.

Характеризує швидкість обороту власного капіталу. Зниження показника в динаміці відображає сприятливу для підприємства тенденцію.

Розрахункова формула:

, Де (1.24)

365 - розрахунковий період.

К21 - коефіцієнт оборотності капіталу

13. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Показує швидкість розрахунків з кредиторами. Прискорення несприятливо позначається на ліквідності підприємства.

Розрахункова формула:

, Де (1.25)

ВР - виручка від реалізації,

КЗСР - коефіцієнт оборотності власного капіталу.

14. Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості.

Характеризує середній термін повернення боргів підприємством.

Розрахункова формула:

, Де (1.26)

365 - розрахунковий період.

К23 - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

За динамікою показників ділової активності можна судити про стан справ на підприємстві, про ефективність роботи служб, плануванні потреб у тих чи інших ресурсах, тобто служби постачання маркетингу, правильності вибору клієнтів, форм розрахунків з постачальниками і покупцями, своєчасності справляння та погашення боргів.

Загальний коефіцієнт оборотності майна відображає ефективність використання наявних засобів, незалежно від їх джерел. Він визначає, скільки разів на рік відбувається повний цикл виробництва та обігу, що приносить прибуток або визначає, скільки грошових одиниць реалізованої продукції перенесла кожна одиниця активів (майна підприємства).

Фінансові показники оборотності мають важливе значення для будь-якого підприємства:

по-перше, від швидкості обороту авансованих коштів залежить обсяг виручки від реалізації;

по-друге, з розміром виручки від реалізації, а отже, і з оборотністю активів пов'язана відносна величина комерційних і управлінських витрат, чим швидше оборот, тим менше на кожен оберт доводиться цих витрат;

по-третє, прискорення обороту на певній стадії, індивідуального кругообігу фондів підприємства призводить до прискорення обороту і на інших стадіях виробничого циклу (на стадіях постачання виробництва, збуту і розрахунків за готову продукцію).

Виробничий (операційний) цикл характеризується періодом обороту запасів (матеріальних запасів, незавершеного виробництва, готової продукції) і дебіторської заборгованості. Фінансовий цикл висловлює різницю між тривалістю виробничого циклу (у днях) і середнім терміном обігу (погашення) кредиторської заборгованості.

Одним з важливих чинників підвищення ефективності управління оборотними активами є скорочення фінансового циклу (періоду обороту чистого оборотного капіталу), при збереженні прийнятного співвідношення між дебіторською і кредиторською заборгованістю, що може служити одним з критеріїв управління фінансами підприємства.

Оскільки тривалість виробничого циклу більше тривалості фінансового циклу на період обороту кредиторської заборгованості, це зниження фінансового циклу зазвичай призводить до скорочення операційного циклу, що характеризує позитивну тенденцію в діяльності підприємства.

У цілому прискорення оборотності оборотних активів зменшує потребу в них, дозволяє підприємству вивільняти частину оборотних коштів.

У результаті прискорення обороту вивільняється речові елементи оборотних коштів, менше потрібно сировини, матеріалів а отже, вивільняються грошові ресурси, раніше вкладені в запаси і заділи.

Вивільнені ресурси можуть бути спрямовані на поліпшення фінансового стану підприємства.

Швидкість обороту коштів - це комплексний показник організаційно-технічного рівня виробничо-господарської діяльності. Збільшення числа обертів досягається за рахунок скорочення часу виробництва і часу обігу. Щоб його скоротити, треба вдосконалювати технологію, автоматизувати працю і т.д. Різні види активів мають різну швидкість обороту. Тривалість перебування коштів в обороті визначається сукупним впливом низки різноспрямованих факторів зовнішнього і внутрішнього характеру.

У той же час період знаходження коштів в обороті в значній мірі визначається внутрішніми умовами діяльності підприємства і, в першу чергу, ефективністю стратегії управління його активами. Дійсно, в залежності від застосовуваної цінової політики, сформованої структури активів, використовуваної методики оцінки товарно-матеріальних запасів, конкурентоспроможності продукції, системи розрахунків підприємство має більшу чи меншу свободу впливу на тривалість обороту своїх активів.

Прискорити оборотність капіталу можна шляхом інтенсифікації виробництва, більш повного використання трудових та матеріальних ресурсів, недопущення наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволікання коштів в дебіторську заборгованість, створення допоміжних виробництв і промислів.

1.9 Аналіз прибутку і рентабельності підприємства

Оскільки отримання прибутку є обов'язковою умовою комерційної діяльності, а фінансова стійкість підприємства в значній мірі визначається розміром отриманого прибутку, аналіз фінансових результатів стає вельми актуальним.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства включає:

Вивчення змін кожного показника за звітний період у порівнянні з базисним періодом (горизонтальний аналіз);

Структурний аналіз відповідних статей (у відсотках);

Дослідження впливу окремих факторів на прибуток (факторний аналіз).

Розрахунок аналітичних показників проводиться на підставі звіту про прибутки і збитки (форма № 2). Додаток 2.

Рентабельність - це відносний показник рівня прибутковості бізнесу.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних рівнів напрямків діяльності (виробничої, комерційної, інвестиційної і т.д.). Вони більш повно, ніж прибуток, відображають остаточні результати господарювання, т.к їх величина показує співвідношення ефекту з готівкою і спожитими ресурсами.

Показники рентабельності використовують, як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

Для визначення рентабельності підприємства застосовують ряд показників, що відбивають ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства.

Фінансові коефіцієнти рентабельності [5, c.345]:

Рентабельність продажів.

Показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції.

Розрахункова формула:

, Де (1.27)

Пр - прибуток;

ВР - виручка від реалізації.

Рентабельність основної діяльності.

Показує ступінь вигідності виробництва продукції, тобто, скільки прибутку отримує підприємство на кожен карбованець витрат.

Розрахункова формула:

, Де (1.28)

Пр - прибуток,

Ср - витрати на виробництво продукції.

Рентабельність всього капіталу.

Показує ефективність використання всього майна (управління підприємством у сфері виробничої діяльності).

Розрахункова формула:

, Де (1.29)

ЧП - чистий прибуток;

ВБср - Валюта балансу середня.

Рентабельність виробничих фондів.

Показує величину прибутку підприємства на кожен рубль, вкладений у виробничі фонди.

Розрахункова формула:

, Де (1.30)

ПБ - прибуток балансова;

ПФср - середня за період величина виробничих запасів.

Рентабельність власного капіталу.

Показує ефективність використання власного капіталу.

Розрахункова формула:

, Де (1.31)

ЧП - чистий прибуток,

СК - власний капітал.

Чистий прибуток на 1 грн обороту.

Чистий прибуток на 1 грн обороту, показує, яка сума прибутку припадає на кожен виручені рубль

Розрахункова формула:

, Де (1.32)

ЧП - чистий прибуток,

ВР - виручка від реалізації.

2. Аналіз та оцінка фінансово-економічної діяльності підприємства ЗАТ "ЧФМК" за 2004 рік

2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства ЗАТ "ЧФМК"

Закрите акціонерне товариство "Череповецький фанерно-меблевий комбінат" (скорочена назва - ЗАТ "ЧФМК") створене на підставі рішення зборів засновників від 25 червня 1992 року відповідно до чинних на той момент Положенням про акціонерні товариства, затвердженим постановою Ради Міністрів РРФСР від 25 грудня 1990 року № 601, Основами законодавства про оренду, Законом РРФСР від 24 грудня 1990 року "Про власність в РРФСР". Товариство є юридичною особою і свою діяльність організує на підставі Статуту та діючого законодавства Російської Федерації. Акціонерами Товариства є його засновники, члени трудового колективу ЗАТ "ЧФМК", інші фізичні та юридичні особи, які отримали право власності на акції відповідно до чинного законодавства та Статутом.

Статутний капітал ЗАТ "ЧФМК" становить 550 тис. руб. і розділений на 52831 штуки звичайних іменних і 2169 привілейованих іменних акцій номінальною вартістю 10 карбованців кожна, які розміщені серед акціонерів Товариства. Більше п'яти відсотків акцій підприємства мають ТОВ "Нікольсклес" і ТОВ "Торговий Дім" ЧФМК ".

ЗАТ "ЧФМК" створено без обмеження терміну діяльності і є правонаступником орендного підприємства "Череповецький фанерно-меблевий комбінат", до якого перейшли всі майнові і немайнові права та обов'язки на підставі договору оренди з правом викупу від 21 грудня 1990 року. Акціонерне товариство утворено з метою задоволення матеріальних і духовних потреб усіх акціонерів товариства, отримання прибутку і справедливого розподілу її серед акціонерів.

Згідно Статуту ЗАТ "ЧФМК" основними видами діяльності підприємства є:

виробництво і реалізація фанери клеєної і виробів з неї, плити плоского пресування, меблів, гнутоклеєних деталей, товарів народного споживання, сільськогосподарської продукції, теплової енергії, обладнання, виробів металу і деревообробки;

лісозаготівля та деревообробка;

оптова та роздрібна торгівля, послуги з перевезення, транспортна експедиція;

будівництво всіх видів, ремонт, реконструкція, проектні роботи, монтаж;

проведення лікувально-профілактичної діяльності та фізкультурно-оздоровчої роботи з населенням;

здійснення комплексу робіт з охорони природи і навколишнього середовища;

видавнича діяльність.

Вся історія ЗАТ "ЧФМК" - це безперервний рух і розвиток. Підставою Череповецького фанерно-меблевого (ЧФМК) комбінату прийнято вважати листопад 1958, коли була випущена перша партія фанери. Підприємство розвивалося бурхливими темпами, і вже через п'ятнадцять років увійшло до сімки кращих російських заводів, далеко позаду себе залишивши багато старовинні російські міста, де фанерне виробництво почало своє існування раніше. Спочатку ЧФМК будувався як сірникова фабрика, але після побудови першого цеху призначення підприємства було змінено. Потім воно побувало в ролі фанерно-трубного заводу і випускало фанерні труби, використовувані для ліній електропередач, шахтних опор, виробництва меблів і стільців. Але завод проіснував рівно до 1956 року. Коли в 1958 році була випущена перша партія фанери в обсязі 324 кубічних метри за півроку, на заводі працювало 115 чоловік, а підприємство було перейменовано в "Фанеродеталь". Через два роки комбінат освоїв випуск деревностружкових плит. У 1960 році були випущені перші 3 тисячі кубічних метрів плити, а ще через рік почалося будівництво цеху з випуску деревостружкових плит плоского пресування і цехи стільців. У 1964 підприємство отримало своє справжнє назва, а в 1992 році свій сьогоднішній правовий статус. До цього часу ЧФМК вже експортував свою продукцію в десятки країн світу. Крім однієї з кращої в російській промисловості фанери на підприємстві щорічно виробляється близько 90 тисяч умовних кубометрів деревостружкових плит плоского пресування, понад 100 тисяч стільців, а також великий перелік товарів народного споживання, гнутоклеєних і плоскоклеених деталей меблів, заготовок лущеного березового шпону. Виробництво і якість всіх видів продукції відповідають світовим стандартам і мають стійку тенденцію до постійного зростання. ЧФМК входить до першої десятки підприємств лісового комплексу Росії за обсягами продукції, що випускається. У цехах не припиняється модернізація виробництва, заміна технологічного обладнання більш сучасними його аналогами. Не даремно в департаменті промисловості, підприємництва і лісового комплексу Вологодської області, це підприємство називають флагманом вологодської лісопереробки. А не займатися лісової, лісопереробної, меблевої або лісохімічної промисловістю у Вологодській області важко. Ліси - головне природне багатство Вологодської області. За даними інформаційного агентства "СеверІнформ": ними вкриті більш 70% території області. Загальний запас деревини перевищує 1500 млн. кубометрів, у тому числі експлуатаційний фонд складає 776,5 млн., з них хвойних порід - 320,4 млн. кубометрів.

ЗАТ "ЧФМК" розташовується на території Вологодської області, у м. Череповці, вул. Проїзної, 4. Загальна площа комбінату - 34,2 га. Підприємство підрозділяється на наступні цехи і ділянки:

1. Цех по забезпеченню сировиною;

2. Цех з виробництва фанери з ділянками:

ділянка лущення, сушіння та облагородження шпону;

ділянка клеєння і обробки фанери;

ділянка ширвжитку.

3. Цех меблів і гнутоклеєної фанери;

4. Ділянка смол;

5. Цех виробництва деревостружкових плит (ДСП);

6. Паросилове господарство з компресорною станцією (ПСХ);

7. Ремонтно-механічний ділянку (РМУ);

8. Електроучасток;

9. Транспортно-навантажувальний цех (Автоцех);

10. Ділянка зарядної станції (Електротранспорту).

Виконавчий орган ЗАТ "ЧФМК" представлений в особі генерального директора Короткова Євгенія Миколайовича. Організаційна структура управління підприємством наведена на рис.2.1 Череповецькому фанерно-меблевому комбінату характерна функціональна форма управління.

Рис. 2.1 Організаційна структура управління ЗАТ "Череповецький фанерно-меблевий комбінат"

Аудитором ЗАТ "ЧФМК", що здійснює перевірку його фінансово-господарської діяльності, є Аудиторська компанія "АЛКО" м. Санкт-Петербург, реєстроутримувачем Товариства - професійний учасник ринку цінних паперів - ЗАТ "Партнер" м. Череповець.

В даний час комбінат є одним з провідних підприємств деревообробної галузі Росії і входить до складу Російської промислової компанії "Рослеспром". Їм випускається більше 40 видів продукції, основними з яких є:

фанера березова листова марки ФК та ФК-Е класу емісії Е-1 товщиною від 3 до 28 мм та розмірами 1525 '1525 мм згідно ТУ 13-00255094-50-98 і ГОСТ 3916.1-96 в обсязі 74,5 тис. м3 на рік ;

плита деревностружкова плоского пресування для виробництва меблів марки П-А класу емісії Е-1 товщиною від 10 до 25 мм та розмірами 3500 '1750 згідно з ГОСТ 10632-89 в обсязі 103,5 тис. м3 на рік;

стільці жорсткі і напівм'які проектів СК-330, БІ-934, МД-95-02 в обсязі 113,4 тис. штук;

смоли синтетичні склеювальні карбамідоформальдегідні марки КФ-НФП і СКФ-НМ класу емісії Е-1 в обсязі 12,9 тонн;

товари народного споживання в сумі 24,8 млн. рублів на рік.

Темпи приросту основних об'ємних показників ЗАТ "ЧФМК" за 2004 рік у порівнянні з їхніми плановими і фактичними показниками за 2003 рік наведені у табл.2.1

Продукція комбінату експортується в багато країн світу, а саме: США, Канаду, Швецію, Фінляндію, Німеччину, Данію, Естонію, Нідерланди, Єгипет. Обсяг експортної продукції, а також її асортимент неухильно зростає з року в рік і складає 45,1% у загальному валовому випуску промислової продукції. Так, у 2004 році комбінатом поставлено на експорт 582,5 млн. руб. продукції, що випускається, що на 131,8 млн. руб. або 29,2% більше, ніж у 2003 році. Основним видом експортної продукції як і раніше залишається фанера листова, що приносить найбільший прибуток комбінату. Не дивно, що в липні 2004 року підприємству присвоєно звання "Кращий експортер Росії" за 2003 рік. ЗАТ "ЧФМК" регулярно приймає участь у престижних міжнародних семінарах та виставках-ярмарках з метою подальшого просування на світових ринках власної продукції.

Таблиця 2.1

Обсяг виробництва та реалізації продукції ЗАТ "ЧФМК" за 2003-2004 р. р. в цілому і по асортименту

74 538

64 096

10 442

56 471

52 331

95 515

80 741

12 586

24 083

112 816

31 400

1 834