Підбір програмно-технічного комплексу ЛВС для автоматизації роботи бухгалтерії АТЗТ Донецьке

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до дипломного проекту містить: ___ сторінок, ___ малюнків, ___ таблиць, ___ джерел, ___пріложенія формату А4, ___ схеми формату А1.

Об'єкт дослідження: АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донбаселектромонтаж ».

Предмет дослідження: апаратно-програмні засоби автоматизації обміну інформацією бухгалтерії АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донбаселектромонтаж ».

Мета роботи: добір оптимальних апаратно-програмних засобів необхідних для автоматизації обміну інформацією бухгалтерії АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донбаселектромонтаж »і об'єднання їх в єдину локальну мережу.

У першій частині були розглянуті загальні принципи побудови апаратно-програмних комплексів, об'єднаних в єдину локальну обчислювальну мережу.

У другій частині була виконана практична реалізація підбору програмно-технічного комплексу засобів ЛОМ для автоматизації роботи бухгалтерії АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донбаселектромонтаж ».

У третій частині були розглянуті "Техніко-економічне обгрунтування об'єкта розробки" виконано розрахунок вартості проектованої мережі.

Апаратно-програмним КОМПЛЕКС, ЛОКАЛЬНА МЕРЕЖА, ТОПОЛІГІЯ, ТЕХНОЛОГІЯ, ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, операційні системи, мережне ПРИСТРОЇ, ЗАСОБИ КОМУНИКАЦИИ.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АЛП - арифметико-логічний пристрій

ВС - обчислювальна мережа

ЛВС-локальна обчислювальна мережа

НГМД - накопичувач на гнучкому магнітному диску

НЖМД - накопичувач на жорсткому магнітному диску (вінчестер)

ОЗУ - оперативно запам'ятовуючий пристрій

ОС - операційна система

ОП - оперативна пам'ять

ПЗУ - постійно запам'ятовуючий пристрій

ПК - персональний комп'ютер

УУ - пристрій управління

ЗМІСТ

ВСТУП

1 ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ АПАРАТНО-ПРОГРНАММНИХ КОМПЛЕКСІВ, об'єднаних в єдину локальну Обчислювальна мережа

1.1 Класифікація та аналіз існуючих програмно-технічних засобів

1.1.1 Аналіз структури апаратно-програмних комплексів

1.1.2 Проблеми вибору апаратно-програмної платформи, що відповідає потребам прикладної області

1.2 Технічні засоби локальної обчислювальної мережі

1.2.1 Моделі взаємодії відкритих систем OSI

1.2.2 Базові технології локальних обчислювальних мереж

1.2.3 Способи побудова локальних обчислювальних мереж

1.2.4 Програмне забезпечення локальних мереж

2 ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПІДБОРУ ПРОГРАМНО-ТЕХНІЧНОГО КОМПЛЕКСУ ЛВС ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОБОТИ БУХГАЛТЕРІЇ АТЗТ «ДОНЕЦЬКЕ ПУСКО-налагоджувальне управління № 414« ДОНБАСЕЛЕКТРОМОНТАЖ »

2.1 Адміністративні, технічні та програмні характеристики АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донбаселектромонтаж »

2.2 Постановка завдання процесу підбору програмно-технічного комплексу ЛВС для автоматизації роботи бухгалтерії АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донебаселектромонтаж »

2.3 Розробка комплексу заходів для автоматизації роботи бухгалтерії відділу АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донебаселектромонтаж »

2.3.1 Розширення і налаштування апаратно-програмних засобів для автоматизації роботи бухгалтерії

2.3.2 Підбір комплексу програмних засобів для автоматизації завдань бухгалтерії

3 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ОБ'ЄКТА РОЗРОБКИ

ВСТУП

Темою даної дипломної роботи є «Підбір апаратно-програмних засобів для автоматизації роботи бухгалтерії АТЗТ« Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414 «Донбаселектромонтаж».

АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донбаселектромонтаж »зростаюче і розширює свої функціональні можливості підприємство, тому гостро стоїть необхідність розширення кількості робочих місць та обладнання їх сучасними засобами програмно-технічними засобами.

У зв'язку з цим, метою моєї роботи є підбір оптимальних апаратно-програмних засобів необхідних для автоматизації обміну інформацією бухгалтерії АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донбаселектромонтаж ».

На сучасному етапі розвитку комп'ютерної техніки не можна говорити про ефективне обміні інформацією та даними на підприємстві без організації функціонування локальної обчислювальної мережі. Тому необхідно поставити наступні завдання для ефективної автоматизації роботи бухгалтерії:

    • підбір сучасних апаратно-програмних засобів, відповідних системним вимогам бухгалтерських програм;

    • підключення засобів комп'ютерної техніки до єдиної локальної мережі підприємства;

    • вибір оптимальної системи автоматизації обробки бухгалтерських даних.

Для вирішення поставлених цілей і завдань необхідно виконати наступні етапи роботи:

    • виконати аналіз технічного завдання;

    • ознайомитися зі структурою підприємства;

    • розглянути існуючі програмні та технічні засоби підприємства;

    • підібрати оптимальні технічні та програмні засоби для розширення функціональних можливостей підприємства з автоматизації обробки бухгалтерських даних;

    • розробити план впровадження проекту на підприємство;

    • провести настроювання локальної мережі та мережевого програмного забезпечення;

    • розрахувати економічний ефект від впровадження системи автоматизації обробки бухгалтерських даних на підприємства;

    • розглянути норми і вимоги охорони праці.

Дана робота має велику практичну значущість, тому що в результаті впровадження комплексу заходів з автоматизації обміну та обробки бухгалтерських даних серед різними структурними підрозділами підприємства, значною мірою скоротяться трудовитрати і зросте ефективність праці, що дозволить вийти підприємству на новий більш якісних рівень обробки і передачі інформації .

1 ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ АПАРАТНО-ПРОГРНАММНИХ КОМПЛЕКСІВ, об'єднаних в єдину локальну Обчислювальна мережа

1.1 Класифікація та аналіз існуючих програмно-технічних засобів

    1. Аналіз структури апаратно-програмних комплексів

Будь-який програмно-технічний комплекс потрібно розглядати, як складову їх двох компонент:

    1. апаратної складової (див. малюнок 1.1);

    2. програмної складової (див. малюнок 2.1).

Малюнок 1.1 - Структура апаратної складової програмно-технічного комплексу

При виборі апаратних засобів програмно-технічного комплексу необхідно звертати увагу на наступні параметри:

  1. Продуктивність (швидкодія) ПК - можливість комп'ютера обробляти великі об'єми інформації. Визначається швидкодією процесора, об'ємом ОП і швидкістю доступу до неї (наприклад, Pentium III обробляє інформацію з швидкістю в сотні мільйонів операцій в секунду).

  2. Продуктивність (швидкодія) процесора - кількість елементарних операцій виконуваних за 1 секунду.

  3. Тактова частота процесора (частота синхронізації) - число тактів процесора в секунду, а такт - проміжок часу (мікросекунди) за який виконується елементарна операція (наприклад додавання). Таким чином, тактова частота - це число вироблюваних за секунду імпульсів, синхронизирующих роботу вузлів комп'ютера. Саме тактова частота визначає швидкодія комп'ютера. Задається тактова частота спеціальною мікросхемою «генератор тактової частота», який виробляє періодичні імпульси. На виконання процесором кожної операції відводиться певна кількість тактів. Частота в 1МГц = 1мільйон тактів в 1 секунду. Перевищення порога тактовою частоти приводить до виникнення помилок процесора та ін пристроїв. Тому існують фіксовані величини тактових частот для кожного типу процесорів, наприклад: 2,8; 3,0 Ггц і т.д.

  4. Розрядність процесора - max довжина (кількість розрядів) двійкового коду, який може оброблятися і передаватися процесором цілком. Розрядність пов'язана з розміром спеціальних елементів пам'яті - регістрами. Регістр у 1байт (8біт) називають восьмирозрядним, в 2байта - 16-розрядним і тд. Високопродуктивні комп'ютери мають 8-байтові регістри (64разряда).

  5. Час доступу - швидкодія модулів ВП, це період часу, необхідний для зчитування мінімальної порції інформації з комірок пам'яті або запису в пам'ять. Сучасні модулі мають швидкістю доступу понад 10нс (1нс = 10 -9 с).

  6. Об'єм пам'яті (ємність) - максимальний обсяг інформації, який може зберігатися в ній.

  7. Щільність запису - обсяг інформації, записаної на одиниці довжини доріжки (біт / мм).

  8. Швидкість обміну інформації - швидкість запису / зчитування на носій, яка визначається швидкістю обертання і переміщення цього носія в пристрої.

Рисунок 1.2 - Структура програмної складової програмно-технічного комплексу

Програмна складова програмно-технічного комплексу повинна задовольняти потребам користувачів і підбирається спеціально під конкретні задачі прикладної області.

При запровадженні будь-якого програмно-технічного комплексу або його модернізації одним з найважливіших питань є вибір відповідних комп'ютерів, які забезпечують вирішення необхідного набору завдань за прийнятний час. Продуктивність комп'ютера при вирішенні прикладних задач визначається цілою сукупністю технічних рішень, тобто залежить від швидкодії елементної бази та архітектури процесора, швидкодії та організації пам'яті, системи введення виводу і багато чого іншого. Важливу роль тут відіграє використовуване програмне забезпечення, наприклад, операційна система або система управління базою даних.

Оскільки різні класи завдань пред'являють істотним чином відрізняються вимоги до окремих технічних і програмних рішень, то реальна або фактична продуктивність одного і того ж комп'ютера на різних завданнях може відрізнятися в кілька разів і навіть десятки разів. Слід враховувати, що коли, наприклад, компанія Intel публікує дані про робочій частоті процесора або кількості виконуваних ним в одиницю часу операцій, вона надає характеристики швидкодії модуля процесора, що характеризують швидкодію елементної бази, на якій він реалізований, без урахування всіх інших факторів, що впливають на час виконання завдання в конкретній системі. Для більш близькою до реальної оцінки продуктивності комп'ютерів, на базі зібраних статистичних даних, розробляються і використовуються дуже складні і дорогі спеціальні тести, що враховують особливості різних класів задач. Проведення такого тестування також є достатньо не простим і дорогим справою, тому що вимагає високої професійної кваліфікації співробітників, які проводять цю роботу, і наявність вже зібраної обчислювальної системи.

Також слід враховувати, що збільшення кількості процесорів, хоч і збільшує загальну продуктивність комп'ютера, але не прямо пропорційно. Так додавання другого процесора збільшує загальну продуктивність процесорного модуля в 1,2 - 1,4 рази в залежності від класу розв'язуваних завдань, а не в 2 рази, як хотілося б. З подальшим ж збільшенням кількості процесорів їх частка впливу на підвищення загальної продуктивності, як правило, знижується.

Таким чином, при виборі комп'ютерів для програмно-технічних комплексів підприємства слід звертатися до допомоги фахівців або використовувати інформацію, що надається фірмою виробником апаратури. Фірми виробники чітко визначають призначення і коло завдань, на які орієнтовано те ​​чи інше пропоноване технічне рішення, а також можливості розширення його функцій і нарощування продуктивності.

1.1.2 Проблеми вибору апаратно-програмної платформи, що відповідає потребам прикладної області

Вибір апаратної платформи і конфігурації системи являє собою надзвичайно складне завдання. Це пов'язано, зокрема, з характером прикладних систем, який значною мірою може визначати робоче навантаження обчислювального комплексу в цілому. Однак часто виявляється просто важко з достатньою точністю передбачити саму навантаження, особливо у випадку, якщо система повинна обслуговувати кілька груп різнорідних за своїм потребам користувачів.

Всі, хто стикається із завданням вибору конфігурації системи, повинні починати з визначення відповідей на два головних питання: який сервіс повинен забезпечуватися системою і який рівень сервісу може забезпечити дана конфігурація. Маючи набір цільових показників продуктивності кінцевого користувача і вартісних обмежень, необхідно спрогнозувати можливості певного набору компонентів, які включаються в конфігурацію системи. Будь-який, хто спробував це зробити, знає, що подібна оцінка складна і пов'язана з неточністю. Наведемо деякі причини, що ускладнюють вибір конфігурації системи:

  • Подібна оцінка прогнозує майбутнє: передбачувану комбінацію пристроїв, майбутнє використання програмного забезпечення, майбутніх користувачів.

  • Самі конфігурації апаратних і програмних засобів складні, пов'язані з визначенням безлічі різнорідних за своєю суттю компонентів системи, в результаті чого складність швидко збільшується. Кожне нове покоління апаратних і програмних засобів забезпечує настільки більше можливостей, ніж їх попередники, що відносно нові уявлення про їхню роботу постійно руйнуються.

  • Швидкість технологічних удосконалень у всіх напрямках розробки комп'ютерної техніки (апаратних засобах, функціональної організації систем, операційних системах, прикладного програмного забезпечення) вже дуже висока і постійно зростає. До часу, коли який-небудь виріб широко використовується і добре вивчено, воно часто розглядається вже як застаріле.

  • Доступна споживачеві інформація про самих системах, операційних системах, програмне забезпечення як правило носить дуже загальний характер. Структура апаратних засобів, на базі яких працюють програмні системи, стала настільки складною, що експерти в одній області рідко є такими в іншій.

  • Інформація про реальний використанні систем рідко є точною. Більш того, користувачі завжди знаходять нові способи використання обчислювальних систем як тільки стають доступними нові можливості.

При стільки невизначеності просто дивно, що багато конфігурації систем працюють досить добре. Оцінка конфігурації все ще залишається деяким видом мистецтва, але до неї можна підійти з наукових позицій. Набагато простіше вирішити, що певна конфігурація не зможе обробляти певні види навантаження, ніж визначити з упевненістю, що навантаження може оброблятися всередині певних обмежень продуктивності. Більш того, реальне використання систем показує, що має місце тенденція заповнення всіх доступних ресурсів. Як наслідок, системи, що навіть мають деякі надлишкові ресурси, з часом не будуть сприймати додаткове навантаження.

Для виконання аналізу конфігурації, система (під якою розуміється весь комплекс комп'ютерів, периферійних пристроїв, мереж та програмного забезпечення) повинна розглядатися як ряд з'єднаних один з одним компонентів. Наприклад, мережі складаються з клієнтів, серверів і мережевої інфраструктури. Мережева інфраструктура включає середовище (часто декількох типів) разом з мостами, маршрутизаторами і системою мережевого управління, підтримує її роботу. До складу клієнтських систем і серверів входять центральні процесори, ієрархія пам'яті, шин, периферійних пристроїв і програмного забезпечення. Обмеження продуктивності деякої конфігурації за будь-якого напрямку (наприклад, в частині організації дискового введення / виведення) зазвичай можуть бути передбачити виходячи з аналізу найбільш слабких компонентів.

Оскільки сучасні комплекси майже завжди включають кілька працюючих спільно систем, точна оцінка повної конфігурації вимагає її розгляду як на макроскопічному рівні (рівні мережі), так і на мікроскопічному рівні (рівні компонент або підсистем).

Ця ж методологія може бути використана для налаштування системи після її інсталяції: налаштування системи та мережі виконуються як правило після попередньої оцінки та аналізу вузьких місць. Більш точно, настройка конфігурації являє собою процес визначення найбільш слабких компонентів в системі та усунення цих вузьких місць.

Слід зазначити, що вибір тієї чи іншої апаратної платформи і конфігурації визначається і рядом спільних вимог, які пред'являються до характеристик сучасних обчислювальних систем. До них відносяться:

  • ставлення вартість / продуктивність;

  • надійність і відмовостійкість;

  • масштабованість;

  • сумісність і мобільність програмного забезпечення.

Ставлення вартість / продуктивність. Поява будь-якого нового напрямку в обчислювальній техніці визначається вимогами комп'ютерного ринку. Тому у розробників комп'ютерів немає однієї єдиної мети.

Для порівняння різних комп'ютерів між собою зазвичай використовуються стандартні методики вимірювання продуктивності. Ці методики дозволяють розробникам і користувачам використовувати отримані в результаті випробувань кількісні показники для оцінки тих чи інших технічних рішень, і врешті-решт саме продуктивність і вартість дають користувачеві раціональну основу для вирішення питання, який комп'ютер вибрати.

Найважливішою характеристикою обчислювальних систем є надійність. Підвищення надійності грунтується на принципі запобігання несправностей шляхом зниження інтенсивності відмов і збоїв за рахунок застосування електронних схем і компонентів із високим і надвисоким ступенем інтеграції, зниження рівня перешкод, полегшених режимів роботи схем, забезпечення теплових режимів їх роботи, а також за рахунок удосконалення методів складання апаратури .

Відмовостійкість - це така властивість обчислювальної системи, що забезпечує їй, як логічної машині, можливість продовження дій, заданих програмою, після виникнення несправностей. Введення відмовостійкості вимагає надлишкового апаратного та програмного забезпечення. Напрями, пов'язані із запобіганням несправностей і з отказоустойчивостью, - основні в проблемі надійності. Концепції паралельності та відмовостійкості обчислювальних систем природним чином пов'язані між собою, оскільки в обох випадках потрібні додаткові функціональні компоненти. Тому, власне, на паралельних обчислювальних системах досягається як найвища продуктивність, так і, в багатьох випадках, дуже висока надійність. Наявні ресурси надмірності в паралельних системах можуть гнучко використовуватись як для підвищення продуктивності, так і для підвищення надійності. Структура багатопроцесорних і багатомашинних систем пристосована до автоматичної реконфігурації і забезпечує можливість продовження роботи системи після виникнення несправностей.

Слід пам'ятати, що поняття надійності включає не тільки апаратні засоби, але і програмне забезпечення. Головною метою підвищення надійності систем є цілісність збережених у них даних.

Масштабованість представляє собою можливість нарощування числа та потужності процесорів, обсягів оперативної і зовнішньої пам'яті та інших ресурсів обчислювальної системи. Масштабованість повинна забезпечуватися архітектурою і конструкцією комп'ютера, а також відповідними засобами програмного забезпечення.

Додавання кожного нового процесора в дійсно масштабованої системі має давати прогнозоване збільшення продуктивності і пропускної здатності при прийнятних витратах. Однією з основних задач при побудові масштабованих систем є мінімізація вартості розширення комп'ютера і спрощення планування. В ідеалі додавання процесорів до системи повинно приводити до лінійного росту її продуктивності. Однак це не завжди так. Втрати продуктивності можуть виникати, наприклад, при недостатній пропускній здатності шин через зростання трафіку між процесорами і основною пам'яттю, а також між пам'яттю і пристроями введення / виводу. У дійсності реальне збільшення продуктивності важко оцінити заздалегідь, оскільки воно значною мірою залежить від динаміки поведінки прикладних завдань.

Можливість масштабування системи визначається не тільки архітектурою апаратних засобів, але залежить від закладених властивостей програмного забезпечення. Масштабованість програмного забезпечення зачіпає всі його рівні від простих механізмів передачі повідомлень до роботи з такими складними об'єктами як монітори транзакцій і все середовище прикладної системи. Зокрема, програмне забезпечення повинне мінімізувати трафік межпроцессорного обміну, який може перешкоджати лінійному росту продуктивності системи. Апаратні засоби (процесори, шини і пристрої введення / виведення) є тільки частиною масштабованої архітектури, на якій програмне забезпечення може забезпечити передбачене зростання продуктивності. Важливо розуміти, що простий перехід, наприклад, на більш потужний процесор може призвести до перевантаження інших компонентів системи. Це означає, що дійсно масштабована система повинна бути збалансована за всіма параметрами.

Концепція програмної сумісності вперше в широких масштабах була застосована розробниками системи IBM/360. Основне завдання при проектуванні всього ряду моделей цієї системи полягала у створенні такої архітектури, яка була б однаковою з точки зору користувача для всіх моделей системи незалежно від ціни і продуктивності кожної з них. Величезні переваги такого підходу, що дозволяє зберігати існуючий доробок програмного забезпечення при переході на нові (як правило, більш продуктивні) моделі були швидко оцінені як виробниками комп'ютерів, так і користувачами і починаючи з цього часу практично всі фірми-постачальники комп'ютерного обладнання взяли на озброєння ці принципи , поставляючи серії сумісних комп'ютерів. Слід зауважити однак, що з часом навіть сама передова архітектура неминуче старіє і виникає потреба внесення радикальних змін архітектуру і способи організації обчислювальних систем.

В даний час одним з найбільш важливих факторів, що визначають сучасні тенденції у розвитку інформаційних технологій, є орієнтація компаній-постачальників комп'ютерного обладнання на ринок прикладних програмних засобів. Це пояснюється насамперед тим, що для кінцевого користувача в кінці кінців важливо програмне забезпечення, що дозволяє вирішити його завдання, а не вибір тієї чи іншої апаратної платформи. Перехід від однорідних мереж програмно сумісних комп'ютерів до побудови неоднорідних мереж, що включають комп'ютери різних фірм-виробників, докорінно змінив і точку зору на саму мережу: з порівняно простого засобу обміну інформацією вона перетворилася в засіб інтеграції окремих ресурсів - потужну розподілену обчислювальну систему, кожен елемент якої (сервер або робоча станція) найкраще відповідає вимогам конкретної прикладної задачі.

Цей перехід висунув ряд нових вимог. Перш за все така обчислювальне середовище повинна дозволяти гнучко змінювати кількість і склад апаратних засобів і програмного забезпечення відповідно до мінливих вимог вирішуваних завдань. По-друге, вона повинна забезпечувати можливість запуску одних і тих же програмних систем на різних апаратних платформах, тобто забезпечувати мобільність програмного забезпечення. По-третє, це середовище має гарантувати можливість застосування одних і тих же людино-машинних інтерфейсів на всіх комп'ютерах, що входять в неоднорідну мережу. В умовах жорсткої конкуренції виробників апаратних платформ та програмного забезпечення сформувалася концепція відкритих систем, що представляє собою сукупність стандартів на різні компоненти обчислювальної середовища, призначених для забезпечення мобільності програмних засобів в рамках неоднорідною, розподіленої обчислювальної системи.

Одним з варіантів моделей відкритого середовища є модель OSE (Open System Environment), запропонована комітетом IEEE POSIX. На основі цієї моделі національний інститут стандартів і технології США випустив документ "Application Portability Profile (APP). The US Government's Open System Environment Profile OSE / 1 Version 2.0", який визначає рекомендаційні для федеральних установ США специфікації в області інформаційних технологій, що забезпечують мобільність системного і прикладного програмного забезпечення. Всі провідні виробники комп'ютерів і програмного забезпечення в США в даний час дотримуються вимог цього документа.

1.2 Технічні засоби локальної обчислювальної мережі

1.2.1 Моделі взаємодії відкритих систем OSI

Модель взаємодії відкритих систем - OSI (Open System Interconnect) модель, що є подальшою деталізацією процесів взаємодії прикладних програм у відкритих системах. У OSI моделі досить складна задача розробки єдиного інтерфейсу між взаємодіючими комп'ютерами розбита на сім більш простих. У кожному комп'ютері передані дані проходять сім рівнів перетворень, що утворюють стек інтерфейсів і протоколів взаємодії, як показано на малюнку 1.3.

Малюнок 1.3 - OSI модель взаємодії відкритих систем

Багаторівнева обробка переданих даних у комп'ютерах пояснюється істотними відмінностями понять, якими оперують прикладні програми і мережеві пристрої. Так, наприклад, прикладна програма оперує текстовими документами, таблицями і схемами, а передають і приймають мережеві пристрої сприймають їх тільки у вигляді логічних нулів та одиниць, які до того ж у середовищі передачі даних можуть бути представлені електричними, оптичними або радіо сигналами. Наступною проблемою є адресація переданих даних. Якщо передавальний пристрій сприймає тільки фізичні адреси доступних йому пристроїв, то прикладна програма повинна вказати які дані, якої програми, будь комп'ютера такий-то підмережі такий-то мережі потрібно передати.

Сім рівнів OSI моделі можуть бути розділені на дві категорії: верхні і нижні рівні.

Верхні рівні - прикладної, уявлень і сеансовий, рівні додатків, взаємодіють з прикладною програмою і можуть бути реалізовані тільки програмним способом. Прикладний рівень працює безпосередньо з прикладною програмою, яка повинна мати у своєму складі спеціальний компонент для взаємодії з додатками інших систем.

Нижні рівні моделі називаються рівнями передачі даних. Реалізація фізичного і канального рівнів забезпечується програмними засобами та спеціальної мережевий апаратурою. При цьому фізичний рівень є відповідальним за безпосередню передачу даних між пристроями.

У моделі OSI на малюнку 1.3 стрілками показано вертикальне і горизонтальне переміщення даних у взаємодіючих системах. Вертикальні стрілки позначають передачу даних від одного рівня до іншого в межах однієї системи. Проходячи вниз по рівням моделі, дані перетворюються у формат, що сприймається фізичним рівнем, передаються в іншу систему, в якій проходять зворотний шлях знизу вгору. Кожен рівень моделі надає свої послуги суміжному верхнього рівня і користується послугами суміжного нижнього рівня.

Незважаючи на те, що в процесі передачі даних кожен рівень обслуговує запити суміжного верхнього рівня, основним його завданням є підготовка інформації для однойменного рівня в іншій системі. Горизонтальні стрілки в моделі OSI означають, що хоч однойменні рівні безпосередньо не обмінюються даними, але готується кожним рівнем інформація призначена і буде сприйнята тільки аналогічним рівнем іншої системи.

Процес перетворення даних при їх передачі між рівнями моделі проілюстровано на малюнку 1.4.

Малюнок 1.4 - Процес обміну даними в моделі OSI

Порція передається між рівнями OSI моделі даних складається з заголовка і безпосередньо даних. Заголовок містить службову інформацію відповідного рівня моделі.

Припустимо, що прикладній програмі комп'ютера А потрібно передати дані або запит на отримання даних деякої програмі комп'ютера В. Смислове значення переданих прикладної програмою даних, дані це, запит або щось ще, зрозуміло тільки прикладній програмі, якій воно адресоване. Для рівнів OSI моделі це просто порція інформації. Прикладна програма запитує сервіс прикладного рівня комп'ютера А і передає йому дані. Прикладний рівень комп'ютера А додає до отриманих даних свій заголовок зі службовою інформацією, яка є смисловий тільки для прикладного рівня моделі комп'ютера В, і передає їх на рівень уявлень. Рівень уявлень, у свою чергу, додає до отриманих даних свій заголовок і передає його на наступний нижележащий рівень. Таким чином, кожен раз збільшуючись в обсязі на величину додається заголовка, дані доходять до фізичного рівня і передаються в інший комп'ютер. При цьому передані дані містять вкладені заголовки всіх рівнів моделі.

У комп'ютері В відбувається зворотний процес. Фізичний рівень комп'ютера В передає отримані дані на канальний рівень, який відділяє заголовок, виконує зазначені в ньому дії і передає залишилися дані на мережевий рівень. Мережевий рівень відокремлює від отриманих даних призначений йому заголовок, виконує необхідні дії і передає залишилися дані на верхній рівень і так далі. Прикладний рівень комп'ютера В передає дані прикладній програмі, якій вони адресовані.

Еталонна модель визначає функції рівнів обміну наступним чином.

Фізичний рівень відповідає за підключення до середовища передачі даних і визначає електротехнічні, механічні, процедурні і функціональні специфікації активізації та підтримки функціонування каналу обміну між взаємодіючими системами. Специфікації фізичного рівня також визначають характеристики середовища передачі даних. Такими характеристиками можуть бути рівні напруг і тимчасові параметри сигналів, частотні характеристики, типи кабелів і роз'ємів, максимальні відстані між пристроями та інші.

Канальний рівень забезпечує надійну передачу даних через фізичний канал. У його функції входить формування, приймання та передача кадрів даних, одержуваних від мережевого і фізичного рівнів. Специфікації канального рівня визначають різні характеристики мережі та протоколу обміну, включаючи фізичну адресацію пристроїв, топологію мережі, повідомлення про помилки, послідовність переданих кадрів даних, завантаження каналів обміну.

Мережевий рівень визначає мережеві адреси комп'ютерів джерела і приймача інформації, які відрізняються від їхніх фізичних адрес. Оскільки цей рівень має справу з логічною організацією інформаційної мережі, маршрутизатори можуть використовувати його для визначення напряму передачі даних.

Транспортний рівень є відповідальним за те, щоб дані не містили помилок, а кадри були передані у відповідній послідовності. Якщо в даних виявляється помилка, то вони повинні бути передані повторно.

Транспортний рівень також управляє потоком обміну і стежить, щоб передавальне пристрій не посилало даних більше, ніж може обробити приймальне. Цей рівень виконує функції мультиплексування, тобто забезпечення прийому даних від різних додатків і їхнє відправлення по одній фізичній лінії зв'язку. Цей же рівень відповідає за організацію та підтримку віртуальних мереж.

Сеансовий рівень управляє початком і закінченням сеансів обміну даними. Він забезпечує формування запитів на передачу даних і відповідних дій між додатками, що працюють в різних мережах, тобто здійснює синхронізацію процесів передачі і прийому даних в передавальному і приймає комп'ютерах.

Представницький рівень забезпечує можливість обміну даними між додатками, що використовують різні методи кодування, формати та структури даних, тобто відповідає за те, щоб інформація, що посилається з прикладного рівня однієї системи, була читабельною прикладним рівнем іншої системи. Наприклад, додатки можуть використовувати різні формати графічних зображень - GIF і JPEG. При наявності подібних відмінностей представницький рівень здійснює перекодування, трансляцію, переформатування даних та інші необхідні операції.

Прикладний рівень визначає можливість здійснення обміну даними між додатками комп'ютерів, і, якщо така можливість є, ініціює дії нижніх рівнів моделі. Отримавши від відповідного компоненту програми запит на обслуговування, прикладний рівень визначає наявність в мережі партнера, можливість встановлення з ним зв'язку і достатність ресурсів для реалізації обміну. Напряму взаємодіючи з додатками, прикладні рівні синхронізують їх роботу в рамках обміну даними.

Модель OSI описує концепцію організації інформаційного зв'язку комп'ютерів, але не конкретний спосіб обміну даними. Реальна послідовність дій комп'ютерів визначається використовуваними протоколами обміну. У даному контексті протокол визначається як набір правил і угод, які приписують комп'ютерів послідовність дій для здійснення обміну через середовище передачі даних.

1.2.2 Базові технології локальних обчислювальних мереж

Архітектури або технології локальних мереж можна розділити на два покоління. До першого покоління відносяться архітектури, що забезпечують низьку і середню швидкість передачі інформації: Ethernet 10 Мбіт / с), Token Ring (16 Мбіт / с) і ARC Ne t (2,5 Мбіт / с).

Для передачі даних ці ​​технології використовують кабелі з мідною жилою. До другого покоління технологій відносяться сучасні високошвидкісні архітектури: FDDI (100 Мбіт / с), АТМ (155 Мбіт / с) і модернізовані версії архітектур першого покоління (Ethernet): Fast Ethernet (100 Мбіт / с) і Gigabit Ethernet (1000 Мбіт / с ).

Удосконалені варіанти архітектур першого покоління розраховані як на застосування кабелів з ​​мідними жилами, так і на волоконно-оптичні лінії передачі даних.

Нові технології (FDDI і ATM) орієнтовані на застосування волоконно-оптичних ліній передачі даних і можуть використовуватися для одночасної передачі інформації різних типів (відеозображення, голосу і даних).

Мережева технологія - це мінімальний набір стандартних протоколів і реалізують їх програмно-апаратних засобів, достатній для побудови обчислювальної мережі. Мережеві технології називають базовими технологіями. В даний час налічується величезна кількість мереж, що мають різні рівні стандартизації, але широке розповсюдження отримали такі відомі технології, як Ethernet, Token-Ring, Arcnet, FDDI.

Ethernet є методом множинного доступу з прослуховуванням несучої і дозволом колізій (конфліктів). Перед початком передачі кожна робоча станція визначає, чи вільний канал або зайнятий. Якщо канал вільний, станція починає передачу даних. Реально конфлікти призводять до зниження швидкодії мережі тільки в тому випадку, коли працюють 80-100 станцій.

Метод доступу Arcnet отримав широке поширення в основному завдяки тому, що обладнання Arcnet дешевше, ніж обладнання Ethernet або Token-Ring. Arcnet використовується в локальних мережах з топологією «зірка».

Один з комп'ютерів створює спеціальний маркер (спеціальне повідомлення), який послідовно передається від одного комп'ютера до іншого. Якщо станція має передати повідомлення, вона, отримавши маркер, формує пакет, доповнений адресами відправника і призначення. Коли пакет доходить до станції призначення, повідомлення «відчіплюється» від маркера і передається станції.

Метод доступу Token Ring розроблений фірмою IBM; він розрахований кільцеву топологію мережі. Даний метод нагадує Arcnet, тому що теж використовує маркер, який передається від однієї станції до іншої. На відміну від Arcnet при методі доступу Token Ring передбачена можливість призначати різні пріоритети різним робочим станціям.

Технологія Ethernet зараз найбільш популярна у світі. У класичній мережі Ethernet застосовується стандартний коаксіальний кабель двох видів (товстий і тонкий). Проте все більшого поширення набула версія Ethernet, що використовує в якості середовища передачі виті пари, тому що монтаж і обслуговування їх набагато простіше. Застосовуються топології типу "шина" і типу "пасивна зірка".

Стандарт визначає чотири основних типи середовища передачі.

  • 10BASE5 (товстий коаксіальний кабель);

  • 10BASE2 (тонкий коаксіальний кабель);

  • 10BASE-T (кручена пари);

  • 10BASE-F (оптоволоконний кабель).

Fast Ethernet - високошвидкісна різновид мережі Ethernet, що забезпечує швидкість передачі 100 Мбіт / с. Мережі Fast Ethernet сумісні з мережами, виконаними за стандартом Ethernet. Основна топологія мережі Fast Ethernet - пасивна зірка.

Стандарт визначає три типи середовища передачі для Fast Ethernet:

  • 100BASE-T4 (зчетверена кручена пари);

  • 100BASE-TX (здвоєна кручена пари);

  • 100BASE-FX (оптоволоконний кабель).

Gigabit Ethernet - високошвидкісна різновид мережі Ethernet, що забезпечує швидкість передачі 1000 Мбіт / с. Стандарт мережі Gigabit Ethernet у даний час включає в себе наступні типи середовища передачі:

  • 1000BASE-SX - сегмент на мультимодове оптоволоконному кабелі з довжиною хвилі світлового сигналу 850 нм.

  • 1000BASE-LX - сегмент на мультимодове і одномодовом оптоволоконному кабелі з довжиною хвилі світлового сигналу 1300 нм.

  • 1000BASE-CX - сегмент на електричному кабелі (екранована вита пара).

  • 1000BASE-T - сегмент на електричному кабелі (зчетверена неекранована вита пара).

У зв'язку з тим, що мережі сумісні, легко і просто з'єднувати сегменти Ethernet, Fast Ethernet і Gigabit Ethernet в єдину мережу.

Мережа Token-Ring запропонована фірмою IBM. Token-Ring призначалася для об'єднання в мережу всіх типів комп'ютерів, що випускаються IBM (від персональних до великих). Мережа Token-Ring має зірково-кільцеву топологію.

Мережа Arcnet - це одна з найстаріших мереж. Як топології мережа Arcnet використовує "шину" і "пасивну зірку". Мережа Arcnet користувалася великою популярністю. Серед основних достоїнств мережі Arcnet можна назвати високу надійність, низьку вартість адаптерів і гнучкість. Основним недоліків мережі є низька швидкість передачі інформації (2,5 Мбіт / с).

FDDI (Fiber Distributed Data Interface) - стандартизована специфікація для мережевої архітектури високошвидкісної передачі даних оптоволоконними лініями. Швидкість передачі - 100 Мбіт / с.
Основні технічні характеристики мережі FDDI наступні:

  • Максимальна кількість абонентів мережі - 1000.

  • Максимальна довжина кільця мережі - 20 км

  • Максимальна відстань між абонентами мережі - 2 км.

  • Середовище передачі - оптоволоконний кабель

  • Meтод доступу - маркерний.

  • Швидкість передачі інформації - 100 Мбіт / с.

1.2.3 Способи побудова локальних обчислювальних мереж

Комп'ютерну мережу можна представити багатошаровою моделлю, що складається з шарів:

  • комп'ютери;

  • комунікаційне обладнання;

  • операційні системи;

  • мережеві додатки.

Основою будь-якої локальної мережі є ПК, які підключаються до мережі за допомогою мережевої карти. Всі комп'ютери локальних мереж можна розділити на два класи: сервери і робочі станції.

До комунікаційного обладнання відноситься:

- Мережевий адаптер - це спеціальний пристрій, який призначений для сполучення комп'ютера з локальною мережею і для організації двонаправленого обміну даними в мережі. Мережева карта вставляється у вільний слот розширення на материнській платі та обладнана власним процесором і пам'яттю, а для підключення до мережі має роз'єм типу RJ-45. Найбільш поширені картки типу PCI, які вставляються в слот розширення PCI на материнській платі. Залежно від застосовуваної технології Ethernet, Fast Ethernet або Gigabit Ethernet і мережевої карти швидкість передачі даних у мережі може бути: 10, 100 або 1000 Мбіт / с.

- Мережеві кабелі. В якості кабелів з'єднують окремі ПК і комунікаційне обладнання в локальних мережах застосовуються:

1) Вита пара - передавальна лінія зв'язку, яка представляє собою два дроти, перекручених один з одним з певним кроком з метою зниження впливу електромагнітних полів.

2) Коаксіальний кабель - кабель, який складається з одного центрального провідника в ізоляторі і другого провідника розташованого поверх ізолятора.

3) Оптичний кабель - це кабель, в якому носієм інформації є світловий промінь, що поширюється по оптичному волокну.

Крім того, в якості середовища в бездротових локальних мережах використовуються радіохвилі в мікрохвильовому діапазоні.

До комунікаційного обладнання локальних мереж відносяться: трансивери, повторювачі, концентратори, мости, комутатори, маршрутизатори і шлюзи.

Частина устаткування (прийомопередавачі або трансивери, повторювачі або репітери і концентратори або hubs) служить для об'єднання декількох комп'ютерів в необхідну конфігурацію мережі. Сполучені з концентратором ПК утворюють один сегмент локальної мережі, тобто концентратори є засобом фізичної структуризації мережі, так як, розбиваючи мережу на сегменти, спрощують підключення до мережі більшого числа ПК.

Інша частина устаткування (мости, комутатори) призначені для логічної структуризації мережі. Так як локальні мережі є широкомовними (Ethernet і Token Ring), то зі збільшенням кількості комп'ютерів в мережі, побудованої на основі концентраторів, збільшується час затримки доступу комп'ютерів до мережі і виникнення колізій. Тому в мережах побудованих на хабах встановлюють мости або комутатори між кожними трьома або чотирма концентраторами, тобто здійснюють логічну структуризацію мережі з метою недопущення колізій.

Третя частина устаткування призначена для об'єднання декількох локальних мереж в єдину мережу: маршрутизатори (routers), шлюзи (gateways). До цієї частини устаткування можна віднести і мости (bridges), а також комутатори (switches).

Повторювачі (repeater) - пристрої для відновлення і посилення сигналів в мережі, службовці для збільшення її довжини.

Прийомопередавачі (трансівери) - це пристрої, призначені для прийому пакетів від контролера робочих станцій мережі і передачі їх у мережу. Трансивери (конвертори) можуть перетворювати електричні сигнали в інші види сигналів (оптичні або радіосигнали) з метою використання інших середовищ передачі інформації.

Концентратори або хаби (Hub) - пристрої множинного доступу, які об'єднує в одній точці окремі фізичні відрізки кабелю, утворюють загальну середу передачі даних або сегменти мережі, тобто хаби використовуються для створення сегментів і є засобом фізичної структуризації мережі.

Мости (bridges) - це програмно - апаратні пристрої, які забезпечують з'єднання декількох локальних мереж між собою. Мости призначені для логічної структуризації мережі або для з'єднання в основному ідентичних мереж, що мають деякі фізичні відмінності.

Комутатори (switches) - програмно - апаратні пристрої є швидкодіючим аналогом мостів, які ділять спільну середу передачі даних на логічні сегменти. Логічний сегмент утворюється шляхом об'єднання кількох фізичних сегментів за допомогою одного або декількох концентраторів. Кожний логічний сегмент підключається до окремого порту комутатора. При надходженні даних з комп'ютера - відправника на який-небудь з портів комутатор передасть ці дані, але не на всі порти, як у концентраторе, а тільки на той порт, до якого підключений сегмент, що містить комп'ютер - одержувач даних.

Маршрутизатори (routers) - пристрої, що забезпечують вибір маршруту передачі даних між декількома мережами, що мають різну архітектуру або протоколи. Вони забезпечують складний рівень сервісу, так як можуть виконувати "інтелектуальні" функції: вибір найкращого маршруту для передачі повідомлення, адресованого іншій мережі; захист даних; буферизацію переданих даних; різні протокольні перетворення. Маршрутизатори застосовують лише для зв'язку однорідних мереж.

Шлюзи (gateway) - пристрої (комп'ютер), службовці для об'єднання різнорідних мереж з різними протоколами обміну. Шлюзи виконують протокольне перетворення мережі, зокрема перетворення повідомлення з одного формату в іншій.

Ефективність функціонування ЛОМ визначається параметрами, вибраними при конфігуруванні мережі. Конфігурація мережі базується на існуючих технологіях та світовому досвіді, а також на прийнятих у всьому світі стандартах побудови ЛОМ та визначається вимогами, що пред'являються до неї, а також фінансовими можливостями організацій.

Виходячи з існуючих умов та вимог, у кожному окремому випадку вибирається топологія мережі, кабельна структура, комунікаційне обладнання, протоколи та методи передачі даних, способи організації взаємодії пристроїв, мережна операційна система.

1.2.4 Програмне забезпечення локальних мереж

До програмних компонентів мереж відносяться: операційні системи і мережеві додатки або мережеві служби. Мережева операційна система - це основа будь-якої обчислювальної мережі.

Мережева операційна система необхідна для управління потоками повідомлень між робочими станціями та серверами. Вона може дозволити будь-якій робочій станції працювати з поділюваним мережевим диском чи принтером, які фізично не підключені до цієї станції.

У мережній операційній системі окремого комп'ютера можна виділити кілька частин.

1) Засоби управління локальними ресурсами комп'ютера, до яких відносяться: функції розподілу оперативної пам'яті між процесами, планування та диспетчеризації процесів, управління процесорами в мультипроцесорних машинах, управління периферійними пристроями та інші функції управління ресурсами локальних ОС.

2) Засоби надання власних ресурсів та послуг у спільне користування - серверна частина ОС (сервер). Ці кошти забезпечують, наприклад, блокування файлів і записів, що необхідно для їх спільного використання; ведення довідників імен мережевих ресурсів; обробку запитів віддаленого доступу до власної файлової системи і бази даних; управління чергами запитів віддалених користувачів до своїх периферійних пристроїв.

3) Засоби запиту доступу до віддалених ресурсів і послуг і їх використання - клієнтська частина ОС. Ця частина виконує розпізнавання і перенаправлення в мережу запитів до віддалених ресурсів від додатків і користувачів, при цьому запит поступає від програми в локальній формі, а передається в мережу в іншій формі, що відповідає вимогам сервера. Клієнтська частина також здійснює прийом відповідей від серверів і перетворення їх у локальний формат, так що для програми виконання локальних і віддалених запитів невиразно.

4) Комунікаційні засоби ОС, за допомогою яких відбувається обмін повідомленнями в мережі. Ця частина забезпечує адресацію і буферизацію повідомлень, вибір маршруту передачі повідомлення по мережі, надійність передачі і т.п., тобто є засобом транспортування повідомлень.

У залежності від функцій, покладених на конкретний комп'ютер, в його операційній системі може бути відсутнім або клієнтська, або серверна частини.

Розглянемо наступні мережні операційні системи:

1) ОС Unix представляє собою дуже потужну, гнучку і динамічну операційну систему, яка в змозі обробляти практично будь-яку запропоновану користувачем завдання. Володіє широким набором пропонованих засобів, за допомогою яких можна вирішити більшість проблем, що виникають при роботі з інформаційними технологіями. До переваг UNIX відносяться потужність роботи, стабільність і надійність, повна автоматизація, а також підтримка безлічі мов програмування.

Ця операційна система пропонує оптимальні рішення для роботи з Internet, включаючи доступ до ресурсів Web, Telnet, FTP, баз даних і т.п. Оскільки система UNIX створювалася спеціально для обробки великих масивів даних і повної інтеграції з мережевим середовищем, вона майже завжди перевершує за швидкодією будь-яку іншу комбінацію апаратного і програмного забезпечення. Linux являє собою версію UNIX, адаптовану для процесорів Intel.

2) ОС NetWare фірми Novell була однією з перших компаній, які почали створювати ЛВС. В якості файлового сервера в NetWare може використовуватися звичайний ПК, мережева ОС якого здійснює управління роботою ЛВС. Функції управління включають координацію робочих станцій і регулювання процесу поділу файлів і принтера в ЛОМ. Мережеві файли всіх робочих станцій зберігаються на жорсткому диску файлового сервера, а не на дисках робочих станцій.

3) Мережеві ОС фірми Microsoft:

Мережева ОС Windows NT існувала у двох версіях: Windows NT Advanced Server встановлювалася на серверах мережі NT, a Windows NT Workstation представляла собою потужну настільну операційну систему з функціональними можливостями.

Наступна версія Windows NT, призначена для використання на серверах, була перейменована в Windows NT Server. Висока продуктивність і покращувана підтримка додатків зробили її однією з найбільш популярних операційних систем.

Windows NT 4.0 об'єднувала в собі поліпшену інтеграцію з Internet та корпоративними мережами, підвищену продуктивність, відмінну сумісність з іншими операційними системами компанії Microsoft.

Сімейство програмних продуктів Windows 2000 Server - є наступним поколінням серії операційних систем Windows NT Server, у якому надійні, зручні для роботи в інтернеті служби каталогу, мережеві служби і служби додатків, об'єднані з потужним комплексним управлінням.

Windows 2000 Server - для серверів робочих груп і відділів. Windows 2000 Advanced Server - для додатків і більш надійних серверів відділів.

Windows 2000 Datacenter Server - для найбільш відповідальних систем обробки даних.

Сімейство програмних продуктів Windows Server 2003 Сімейство програмних продуктів Windows Server 2003 є наступним поколінням серверних операційних систем Windows. Windows Server 2003 заснована на Windows 2000 Server. Вона є платформою високої продуктивності для підтримки зв'язаних додатків, мереж, і веб-служб XML для робочих груп, відділів і підприємств будь-якого розміру.

Склад Windows Server 2003:

- Windows Server 2003 Standard Edition - це мережева операційна система для підприємств малого бізнесу та окремих підрозділів організації.

- Windows Server 2003 Enterprise Edition призначена для задоволення загальних ІТ-потреб.

- Windows Server 2003 Datacenter Edition призначена для вирішення відповідальних завдань, що вимагають дуже високого рівня масштабованості, доступності та надійності.

- Windows Server 2003 Web Edition - це операційна система для Web-серверів.

Windows Server 2008 - це операційна система нового покоління. В основу Windows Server 2008 покладена операційна система Windows Server 2003. Вона призначена для забезпечення користувачів найбільш продуктивної платформи, що дозволяє розширити функціональність додатків, мереж і веб-служб, від робочих груп до центрів даних. При спільному використанні клієнтських комп'ютерів Windows Vista і серверів під Windows Server 2008 значно підвищується продуктивність, надійність мережі.

Таким чином, можна зробити висновок, що при виборі оптимального програмно-технічного комплексу локальної обчислювальної мережі необхідно враховувати всі вимоги, які пред'являються обраної базової технології побудови даного комплексу. Базові технології ЛВС, тополі, структура, мережеве обладнання та програмне забезпечення ЛВС представлені в Додатку А.

2 ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПІДБОРУ ПРОГРАМНО-ТЕХНІЧНОГО КОМПЛЕКСУ ЛВС ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОБОТИ БУХГАЛТЕРІЇ АТЗТ «ДОНЕЦЬКЕ ПУСКО-налагоджувальне управління № 414« ДОНБАСЕЛЕКТРОМОНТАЖ »

2.1 Адміністративні, технічні та програмні характеристики АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донбаселектромонтаж »

Засноване в 1951 році як спецділянку з налагодження та введення в експлуатацію змонтованого електроустаткування тресту «Донбасселектромонтаж». У 1966 році трест, який з 1962 року вже називається «Електропівденмонтаж», реорганізує спецділянку в налагоджувальної-монтажне управління.
В даний час Акціонерне товариство «НМУ« Електропівденмонтаж »має у своєму складі

- Харківське дочірнє підприємство.

- Київське дочірнє підприємство.

- Філія в г.Курчатове (Курська АЕС)

Основною сферою діяльності АТ «НМУ« ЕЮМ »є роботи з монтажу й ремонту трансформаторів усіх потужностей і класів напруги, монтажу, налагодження, сервісному обслуговуванню, ремонту, модернізації та реконструкції електротехнічного устаткування теплових і атомних електростанцій, електропідстанцій.

АТ «НМУ« ЕЮМ »виробляє наступні роботи:

- Налагодження та випробування підвищеною напругою електрообладнання на напруги від 220В до 110 кВ; 750 кВ;

- Налагодження релейного захисту та автоматики механізмів і ЛЕП на напругу до 750 кВ включно;

- Автоматики;

- Монтаж, налагодження, і сервісне обслуговування трансформаторних підстанцій налагодження високочастотного зв'язку, телемеханіки та протиаварійної;

- Ремонт та повірка засобів вимірювань;

- Монтаж і ремонт трансформаторів всіх напруг (6,10,35,110 кВ і вище);

- Відшукання місць пошкодження та ремонт кабельних ЛЕП 6-10 кВ;

- Очищення та регенерація трансформаторного та турбінного масел.

Всі роботи виконуються згідно з вимогами нормативної документації та у встановлені терміни.

АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донбаселектромонтаж »розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська - 38.

Підприємство складається з наступних структурних підрозділів:

  • директор;

  • приймальня директора;

  • головний інженер;

  • економічний відділ;

  • кошторисний відділ;

  • бухгалтерія.

Схема взаємодії відділів представлена ​​на малюнку 2.1.

Рисунок 2.1 - Схема взаємодії відділів АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донебаселектромонтаж »

Всі відділи управління оснащені сучасною комп'ютерною технікою, об'єднаною в локальну обчислювальну мережу. План приміщення і розташування комп'ютерної техніки представлений в Додатку Б.

Перелік обладнання і його технічні характеристики представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Перелік програмно-технічних засобів відділів АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донебаселектромонтаж »

Найменування відділу

Перелік технічних засобів відділу

Перелік програмних засобів відділу

Директор

Комп'ютер - 1 шт.:

  • процесор AMD Athlon 64 X2 4400 +,

  • пам'ять DIMM DDR2-667 1024 Мб 240pin PC5300,

  • НЖМД 250.0 Гб SATA-II,

  • відео PCX ATI Radeon EAH2600PRO 256 МБ

  • DVD + /-RW,

  • клавіатура, ман.мишь, модуль, ATX.

  • монітор Samsung 17 'TFT

ОС Windows XP Home Edition;

MS Office 2003

Приймальня директора

Комп'ютер - 1 шт:

  • процесор AMD Sempron LE-1100,

  • пам'ять DIMM DDR2-667 512 Мб 240pin PC5300,

  • НЖМД 160.0 Гб SATA-II,

відео PCX Integrated,

  • DVD + /-RW, клавіатура, ман. Миша, ATX.

  • монітор Samsung 17 'TFT

  • принтер Canon LBP 2900 +

ОС Windows XP Home Edition;

MS Office 2003

Головний інженер

Комп'ютер (сервер) - 1 шт:

  • процесор AMD Athlon 64 X2 4400 +,

  • пам'ять DIMM DDR 2-667 1024 Мб 240 pin PC 5300,

  • НЖМД 250.0 Гб SATA-II,

  • відео PCX ATI Radeon EAH2600PRO 256 МБ,

  • DVD + /-RW, клавіатура, ман. Миша, ATX.

  • монітор Samsung 17 'TFT

  • принтер Canon LBP 2900 +

ОС Windows XP Home Edition;

MS Office 2003

Економічний відділ

Комп'ютер - 2 шт.:

  • процесор Intel Core2Duo E4500 2.2 Ггц,

  • пам'ять DIMM DDR2-667 1024 Мб 240pin PC5300,

  • НЖМД 250.0 Гб SATA-II,

  • відео PCX Integrated,

  • DVD + /-RW, клавіатура, ман. Миша, ATX.

  • монітор Samsung 17 'TFT

  • принтер Canon LBP 2900 +

ОС Windows XP Home Edition;

MS Office 2003

Кошторисний відділ

Комп'ютер - 2 шт.:

  • процесор Intel Pentium DualCore E2160 1.8 Ггц,

  • пам'ять DIMM DDR2-667 512 Мб 240pin PC5300,

  • НЖМД 160.0 Гб SATA-II,

  • відео PCX ATI EAH2400PRO 256 МБ,

  • DVD + /-RW, клавіатура, ман. Миша, ATX.

  • монітор LG 17 'TFT


ОС Windows XP Home Edition;

MS Office 2003

1С: Кошторис 8

Бухгалтерія

Комп'ютер - 1 шт.:

  • процесор Intel Core2Duo E4500 2.2 Ггц,

  • пам'ять DIMM DDR2-667 1024 Мб 240pin PC5300,

  • НЖМД 250.0 Гб SATA-II,

  • відео PCX Integrated,

  • DVD + /-RW, клавіатура, ман. Миша, ATX.

  • монітор Samsung 17 'TFT

  • принтер Canon LBP 2900 +

ОС Windows XP Home Edition;

MS Office 2003;

1С: Бухгалтерія 7.7 (типова конфігурація)

2.2 Постановка завдання процесу підбору програмно-технічного комплексу ЛВС для автоматизації роботи бухгалтерії АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донебаселектромонтаж »

У локальну мережу АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донебаселектромонтаж »на даний момент підключені комп'ютери директора - 1 шт., Приймальні директора - 1 шт., Головного інженера - 1 шт., Економічного відділу - 2 шт., Кошторисного відділу - 2 шт., бухгалтерії - 1 шт (див. Додатки Б).

У зв'язку з розширенням господарської діяльності підприємства виникла необхідність збільшення числа штатних працівників бухгалтерії до 3 чоловік. У зв'язку з цим необхідно обладнати робочі місця відповідними апаратно-програмними комплексами і підключити їх в єдину локальну мережу підприємства.

Розглянувши технічні засоби існуючої локальної мережі підприємства, можна зробити висновки наведені нижче.

Для даного підприємства комп'ютери об'єднані в мережу на основі топології «Зірка», так як ця топологія:

  • стійка до відмов комп'ютерів, то вихід з ладу периферійного комп'ютера або його мережевого устаткування ніяк не відбивається на функціонуванні залишилася частини мережі, зате будь-яка відмова центрального комп'ютера робить мережу повністю непрацездатною;

  • обрив кабелю або коротке замикання в ньому при топології зірка порушує обмін тільки з одним комп'ютером, а всі інші комп'ютери можуть нормально продовжувати роботу;

  • проблема загасання сигналів у лінії зв'язку також вирішується в зірці простіше, ніж у випадку шини, адже кожен приймач завжди одержує сигнал одного рівня. Гранична довжина мережі з топологією зірка може бути вдвічі більше, ніж у шині (тобто 2 L пр), тому що кожний з кабелів, що з'єднує центр із периферійним абонентом, може мати довжину L пр.

Серйозний недолік топології зірка складається жорсткого обмеження кількості абонентів. Зазвичай центральний абонент може обслуговувати не більше 8-16 периферійних абонентів. У цих межах підключення нових абонентів досить просто, але за ними воно просто неможливо. У зірку допустимо підключення замість периферійного ще одного центрального абонента (у результаті виходить топологія з декількох з'єднаних між собою зірок).

Велике достоїнство зірки (як активної, так і пасивної) полягає в тому, що всі точки підключення зібрані в одному місці. Це дозволяє легко контролювати роботу мережі, локалізувати несправності шляхом простого відключення від центру тих чи інших абонентів (що неможливо, наприклад, у випадку шинної топології), а також обмежувати доступ сторонніх осіб до життєво важливим для мережі точок підключення. До периферійному абоненту у випадку зірки може підходити як один кабель (по якому йде передача в обох напрямках), так і два (кожний кабель передає в одному з двох зустрічних напрямків), причому останнє зустрічається набагато частіше.

Загальним недоліком для всіх топологій типу зірка (як активної, так і пасивної) є значно більший, ніж при інших топологіях, витрата кабелю. Наприклад, якщо комп'ютери розташовані в одну лінію, то при виборі топології зірка знадобиться в кілька разів більше кабелі, ніж при топології шина. Це істотно впливає на вартість мережі в цілому і помітно ускладнює прокладку кабелю.

Для з'єднання комп'ютерів застосовується кабель - екранована вита пара.

Використовувана технологія - Fast Ethernet.

У технології Fast Ethernet є кілька ключових властивостей, які визначають області і ситуації її ефективного застосування.

До цих властивостей відносяться:

  • велика ступінь спадкоємності по відношенню до класичного 10-мегабитному Ethernet;

  • висока швидкість передачі даних - 100 Мбіт / с;

  • можливість працювати на всіх основних типах сучасної кабельної проводки - UTP Category 5, UTP Category 3, STP Tуре 1, многомодовом оптоволокні.

Перелік існуючого мережевого устаткування представлено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Характеристика мережевого обладнання

Найменування

Характеристика

Switch

D-Link DES 3326S 24 porta

Кабель

Вита пара

Мережевий адаптер

LANTECH LanCard 10/100/1000 64bit Gigabit Ethernet 1000LX (NK-1000LX) 10 км

Конектор

RJ-45

Комп'ютер

8 шт.

Принтер

4 шт.

Отже, можна зробити висновок про те, що існуючу мережу необхідно додати додатковими сегментами - підключити 2 комп'ютери.

Таким чином, потрібно підібрати такі програмно-технічні засоби, які змогли б задовольнити всім вищевикладеним вимогам і налагодити безперервний обмін інформацією між бухгалтерським і кошторисних відділами.

2.3 Розробка комплексу заходів для автоматизації роботи бухгалтерії відділу АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« Донебаселектромонтаж »

2.3.1 Розширення і налаштування апаратно-програмних засобів для автоматизації роботи бухгалтерії

Так як у бухгалтерії необхідно обладнати 2 робочих місця персональними комп'ютерами і підключити їх в єдину локальну мережу підприємства, необхідно виконати комплекс заходів для виконання поставленої технічної задачі, а саме:

  • підібрати конфігурацію персональних комп'ютерів для обладнання двох робочих місць;

  • підібрати необхідне мережеве обладнання;

  • розрахувати довжину з'єднувальних ліній;

  • виконати настроювання обладнання для забезпечення ефективної взаємодії.

У зв'язку з тим, що локальна мережа вже спроектована й успішно функціонує, необхідно простягнути додаткові лінії зв'язку від місця розташування Switch і виконати відповідні програмні налаштування (див. додаток Б).

У бухгалтерії вже знаходиться один досить потужний комп'ютер. Пропонується обладнати нові два робочих місця персональним комп'ютерному такої ж конфігурації:

      • процесор Intel Core2Duo E4500 2.2 Ггц,

      • пам'ять DIMM DDR2-667 1024 Мб 240pin PC5300,

      • НЖМД 250.0 Гб SATA-II,

      • відео PCX Integrated,

      • мережева карта 100 Мb / c,

      • DVD + /-RW, клавіатура, ман. Миша, ATX.

      • монітор Samsung 17 'TFT.

Досвідченим шляхом було встановлено, що необхідно прокласти з'єднувальні лінії - кабель вита пара, довжиною 45 м. З двох сторін кабель необхідно обжати коннекторами RJ -45 в кількості 4 шт.

На робочих комп'ютерах мережі вже встановлена ​​операційна система - Windows XP Home Edition. На даний момент її функціональних можливостей достатньо для підтримки працездатності мережі. Тому на два нових комп'ютера встановимо цю ж операційну систему.

У зв'язку з тим, що в мережу були підключені 2 комп'ютери, необхідно виконати наступні системні налаштування.

Для нормальної роботи в локальній мережі, комп'ютеру з операційною системою Windows необхідно привласнити IP-адресу, ім'я та робочу групу. Для мережевих протоколів UTP / STP Lan, FireWire і BlueTooth настройка мережевих параметрів виробляється ідентично.

Малюнок 2.1 - Налаштування протоколів мережі

Після установки мережевої карти необхідно зайти «Пуск ® Панель Управління ® Мережеві підключення ® Властивості мережевого підключення ® Протокол Інтернету TCP / IP» і привласнити IP-адресу, як показано на малюнку 2.1. Краще всього використовувати адреси формату 192.168.0.xx - це стане в нагоді для організації спільного доступу до каналу доступу в Інтернет.

У розділі «Перевірка справжності» і відключіть параметр «Дозволити перевірку автентичності IEEE 802.1x» інакше можуть виникнути проблеми з доступом.

«Ім'я комп'ютера» і «Робоча група», до якої він належить, можуть бути змінені у властивостях системи: «Пуск ® Налаштування ® Панель управління ® Система ® Ім'я Комп'ютера ® Змінити».

Ім'я комп'ютера характеризує виконувану системою функцію (Server) або користувача, якому він належить (Smeta 1).
Після всіх цих маніпуляцій комп'ютер підключається до мережі. Але щоб обмінюватися інформацією, отримувати віддалений доступ до чужих жорстких дисків, принтерів, CD-приводам і т.д., користувачам вашої мережі знадобитися відкрити доступ до тих чи інших ресурсів. Для звернення до інших комп'ютерів мережі необхідно увійти в «Мережеве Оточення», натисніть F3, заповніть поле «Введіть ім'я шуканого комп'ютера або його IP адреса».

Існує 2 режими організації доступу в мережах з операційною системою Windows XP:

1) Простий спільний доступ до файлів

Необхідно вибрати властивості папки, ресурси якої, будуть використовуватися іншими користувачами мережі і перейти на закладку доступ.

Малюнок 2.2 - Налаштування загального доступу до файлів

«Відкрити спільний доступ до папки» - дозволяє користувачам мережі копіювати файли, що містяться в цій папці в режимі "тільки читання". Змінити ваші чи записати свої файли вони не зможуть.
«Загальний Ресурс» - це мережеве ім'я папки, під ним вона буде відображатися в ЛОМ. Мережеве ім'я не обов'язково повинно збігатися з ім'ям самої папки.
«Дозволити зміну файлів по мережі» - дозволяє користувачам копіювати в цю папку свої файли, а так само змінювати ваші. З міркувань безпеки не варто відкривати повний доступ до системних папок (Windows, Program Files) і містить важливі для вас дані. Краще за все створити спеціальну папку для вхідних файлів (наприклад Income) і відкрити повний доступ тільки до неї.

2) Розширений загальний доступ до файлів

Якщо потрібна більш серйозне розмежування, необхідно включити «Розширений загальний доступ», для цього, в будь-якому вікні потрібно вибрати: Сервіс ® Властивості папки ® Вид, і прибрати галочку з параметра «Використовувати простий спільний доступ до файлів».

Малюнок 2.3 - Налаштування Розширеного загального доступу

«Граничне число користувачів» - має сенс обмежувати тільки в дуже великих мережах або на слабких комп'ютерах.
«Кешування» - знайома з Internet Explorer функція, яка дозволяє переписувати вміст папок собі на жорсткий диск, щоб у разі відключення віддаленого комп'ютера робота з документами не перервалася.
«Дозволи» - настройки користувачів, яким буде доступна ця папка.

Малюнок 2.4 - Налаштування Розширеного загального доступу

Необхідна умова для нормальної роботи в розширеному режимі полягає в тому, щоб на комп'ютері, до якого ви звертаєтеся, існувала обліковий запис з таким же ім'ям і паролем, як і на вашому. Причому пароль не повинен бути порожнім. Наприклад, ви намагаєтеся c комп'ютера з ім'ям SYS01 отримати доступ до папки «Pictures», що знаходиться на комп'ютері Server з під облікового запису User01. При цьому на комп'ютері Server також повинна існувати обліковий запис User01. Якщо ні, тоді її необхідно створити.
Створити нові облікові записи в Windows XP можна на закладці «Пуск ® Налаштування ® Панель Управління" ® Облікові записи користувачів. "Облікові запис« Гість »дозволяє отримувати доступ будь-якому користувачеві, з будь-якого комп'ютера входить до мережі, логічно призначити гостьовий доступ в обмеженому режимі.

Всі дії виконані вище дозволили розширити локальну мережу підприємства та настроість її для нормального функціонування.

2.3.2 Підбір комплексу програмних засобів для автоматизації завдань бухгалтерії

До розширення бухгалтерії на робочому місці бухгалтера була встановлена ​​спеціалізована програма «1С: Підприємство 7.7 (базова конфігурація)». Використання даного програмного продукту стає неможливим у зв'язку зі збільшенням кількості користувачів. Тому необхідно підібрати багатокористувацьку систему відповідає всім сучасним вимогам. Також, на мій погляд, необхідно врахувати, що в кошторисному відділі встановлена ​​система «1С: Кошторис 8». Це новий продукт, основна поставка якого «1С: Підприємство 8. Кошторис »включає платформу" 1С: Підприємство 8 », конфігурацію« 1С: Кошторис 8 », повний комплект документації, ліцензію на використання конфігурації (ключ апаратного захисту) і ліцензію на використання системи« 1С: Підприємство 8 »(ключ апаратного захисту) на одне робоче місце. Також, в основну поставку включена піврічна підписка на диск інформаційно-технологічного супроводу (ІТС).

Виходячи з викладених вище фактів, вважаю, що на підприємстві необхідно встановити систему «1С: Підприємство 8 (мережева версія)», що дозволить також налагодити ефективний обмін інформацією між бухгалтерією і кошторисних відділом.



3 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ОБ'ЄКТА РОЗРОБКИ

Об'єктом розробки дипломного проекту, є апаратно-програмні засоби автоматизації роботи бухгалтерії АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« ДОНБАСЕЛЕКТРОМОНТАЖ ». Використання ресурсів апаратно-програмних засобів локальної обчислювальної мережі дозволить оперативно використовувати дані бухгалтерського обліку і загальні апаратно-обчислювальні ресурси в повсякденній роботі даного підприємства. Це дозволить підвищити ефективність та швидкість документообігу на підприємстві.

У цьому розділі проводиться оцінка економічної ефективності розробки, розрахунок витрат на розробку, впровадження, експлуатацію апаратно-програмних засобів ЛВС, дається висновок про доцільність їх розробки і використання.

У нижченаведеній таблиці представлені вихідні дані, надані АТЗТ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління № 414« ДОНБАСЕЛЕКТРОМОНТАЖ ».

Таблиця 3.1 - Вихідні дані


Найменування


Позначення-ня

Од.

вимірювання

Значення

1

2

3

4

Підбір апаратно-програмних засобів ЛОМ для автоматизації роботи бухгалтерії

Оклад програміста-системотехніка

З сист

Грн / міс.

Вересень 2000

Оклад обслуговуючого персоналу

З перс

Грн / міс.

Серпень 2000

Тариф на електроенергію

С е / е

Грн.

0,516

Потужність комп'ютера, принтера, модему

W ЕОМ

КВт / год

300

Вартість ЕОМ, принтера, модему

З тз

Грн.

4265

Вартість ПЗ (система 1С: Підприємство 8 (мережева версія)

З по

Грн.

1540

Амортизаційні відрахування

А аморт

%

10

Модернізація ЛВС

Тариф на електроенергію

С е / е

Грн.

0,516

Потужність комп'ютера, принтера, модему

W ЕОМ

КВт / год

300

Оклад програміста

З сист

Грн / міс.

Вересень 2000

Норма додаткової зарплати

Н д

%

10

Накладні витрати

Н нр

%

10

Відрахування на соціальні потреби

Н соц

%

36, 2

ПДВ

Н пдв

%

20

Рентабельність

Р

%

20

Транспортно-заготівельні витрати

Н тр

%

4

Сумарна потужність обладнання ЛВС

W лвс

КВт / год

0, 9

Оклад обслуговуючого персоналу

З перс

Грн.

800

Норма амортизаційних відрахувань на ЛВС

Н АПЗ

%

10

Відрахування на підтримку та ремонт ЛВС

Н р

%

10

Рентабельність розраховуємо за формулою: Р = (чистий прибуток / на загальний обсяг продажів) * 100%, і отримуємо Р = (120 000 / 600) * 100 = 20%

Розрахунок витрат на розробку проекту проводиться методом калькуляції витрат, в основу якого покладено трудомісткість і зарплата працівників.

Розрахунок трудомісткості і заробітної плати.

Трудомісткість розробки проекту Т розраховується за формулою:

Т = Т о + Т і + Т топ + Т п + Т отл + Т пр + Т д,

(3.1)

де Т о - затрати праці на підготовку опису завдання;

Т і - затрати праці на дослідження структури підприємства;

Т топ - витрати праці на розробку топології мережі;

Т отл - витрати праці на налагодження комплексу;

Т д - витрати на підготовку документації по завданню;

Т пр - мінімізація витрат;

Дані про витрати на модернізацію ЛОМ та реалізації спроектованого комплексу на підприємстві представлені в таблиці 3.2

Таблиця 3.2 - трудомісткість і зарплата розробників ЛВС

Найменування етапів підбору апаратно-програмних засобів ЛВС

Умовні позначення-ня

Фактична трудомісткість чол / год

Погодинна тарифна ставка, грн

Сума зарплати, грн

Опис завдання

Т про

30

6,00

180,00

Дослідження структури підприємства

Т і

48

4,00

192,00

Розробка топології мережі

Т топ

72

4,00

288,00

Налагодження комплексу

Т отл

48

4,00

192,00

Мінімізація витрат

Т пр

40

5,00

200,00

Оформлення документації

Т д

24

4,00

96,00

Усього:

Т

262


1148,00

Дані щодо фактичної трудомісткості (чол. / год) надані провідним на Україна монтажником кабельних систем ВАТ «СПЕЦВУЗАВТОМАТИКА».

Таким чином, трудомісткість розробки проекту становить T = 262 чол / год.

Основний фонд зарплати визначається за наступною формулою:

З пл = Т × Ч,

(3.2)

де Т - загальна трудомісткість розробки ЛВС, люд / год.

Ч - погодинна тарифна ставка спеціаліста, грн.;

З пл = 30 × 6,00 +48 × 4,00 +72 × 4,00 +48 × 4,00 +40 × 5,00 +24 × 4,00 = 1148,00 грн.

Матеріальні витрати на створення проекту ЛВС розраховуються виходячи з необхідних витрат.

Норми витрат матеріалів при розробці проекту і їх ціна наведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Розрахунок матеріальних витрат на модернізацію ЛВС

Матеріал

Норма витрат, шт.

Фактична кількість

Ціна

за одиницю, грн.

Сума,

грн.

НГМД HD 3 "

2-5

4

3,00

12,00

Папір А4

500-1000

1000

0,05

50

Разом

Σ



62,00

ТЗВ (4%)




1,28

Всього




63,28

Витрати на використання ЕОМ при розробці проекту розраховуються, виходячи з витрат на одну годину, за формулою:

В = З год ×отл + Т д + Т пр)

(3.3)

де С год - вартість однієї години роботи ЕОМ;

Т отл - витрати на налагодження і настроювання ЕОМ;

Т д - витрати на підготовку документації;

Т пр - витрати на мінімізацію витрат.

Вартість однієї години роботи ЕОМ розраховуємо за формулою:

З ч = Т е / е + З аморт + З перс + Т рем,

(3.4)

де Т е / е - витрати на електроенергію, грн.;

З аморт - величина однієї години амортизації ЕОМ, грн.;

З перс - погодинна зарплата обслуговуючого персоналу, грн.;

Т рем - витрати на ремонт, купівлю деталей та ін

Вартість однієї години амортизації ЕОМ визначаємо за формулою (при позмінної робочому тижні):

З аморт = (С тз + С по) × Н а / 100 × 1 / (К т × К рд / т × К зм / д × Г зм),

(3.5)

де З тз - вартість технічних засобів, грн.

Н а - норма річної амортизації (%).

До т - кількість тижнів на рік;

До рд / т - кількість робочих діб на тижні;

До зм / д - кількість робочих змін на добу;

г зм - кількість робочих годин за зміну;

Підставляючи значення у формули отримуємо:

З аморт = (4265 +1540) × 10/100 × 1 / (52 × 5 × 1 × 8) = 580,5 × 0,00048 = 0,27 грн.

Т е / е = 0,516 × 0,3 = 0,15;

З перс = 2,50 × Н р / 100 = 2,50 × 10/100 = 0,25;

Т рем = (С тз + С по) × Н РВМ / 100 × 1 / (К т × К рд / т × К зм / д × Г зм) = 5805 × 5 / 100 × 1 / 2080 = 0,41;

Сч = 0,15 +0,27 +0,25 +0,41 = 1,08 грн.

Підставивши дані у формулу отримуємо:

У = 1,08 × (48 +24 +40) = 131,76 грн.

Розрахунок технологічної собівартості модернізації ЛОМ проводиться методом калькуляції витрат (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4 - Калькуляція технологічних витрат на створення ЛВС

Найменування статей

Умовні позначення

Витрати (Грн.)

1

Матеріальні витрати

М в

63,28

2

Основна зарплата

З

1148,00

3

Додаткова зарплата, 10% від осн.

З д

114,80

4

Відрахування на соціальні потреби, 36,2%

Про з

415,57

5

Накладні витрати підприємства, 13% від осн.

Н накл

149,24


6

Витрати на використання ЕОМ при створенні проекту

У

131,76

7

Собівартість модернізації ЛВС

З лвс

2022,65

У розрахунку капітальних витрат на модернізацію ЛВС необхідно використовувати додаткові грошові кошти для придбання обладнання для ЛОМ. Перелік необхідного обладнання наданий у таблиці 3.5. Ціни на перелічене нижче обладнання взяті з прайс-листа ВАТ «СПЕЦВУЗАВТОМАТИКА». Компанія є найбільшим постачальником офісних техніки у східній України, що гарантує прийнятний рівень цін.

Таблиця 3.5 - Перелік розрахунок капітальних витрат створення ЛВС

п / п

Найменування

Ціна

Кількість

ед-ц

Вартість

1

Кабель "витаючи пара" Alcatel категорія 5 +

1, 30

45

58,50

2

Конектор RJ-45 категорія 5 +

10

4

40



Разом:


98,50

Програмне забезпечення

3

1С: Підприємство 8 (мережева верві)

1540

1

1540



Разом:


1540



Усього:


1638,50

Вартість робіт по монтажу та налагодженню кабельної мережі надана ВАТ «СПЕЦВУЗАВТОМАТИКА» становить 74,05 грн.

Розрахуємо одноразові витрати на створення ЛОМ для проектованого варіанта:

К н = З н.тз + К н.тр + К н.суп

(3.7)

К н = 1638,50 +74,05 +100,35 = 1812,90 грн

Отримані результати помістимо в таблицю 6.6.

Таблиця 3.6 - Капітальні витрати на модернізацію ЛВС, (грн.)

Найменування показників

Умовні позначення

Сума

1. Прямі витрати на модернізацію ЛВС

До н.пр.

1712,55

2. Супутні витрати на модернізацію ЛВС

До н.суп.

100,35

РАЗОМ:


1812,90

Розрахунок витрат при експлуатації ЛВС. Зарплата обслуговуючого персоналу:

З о = Ч про × Т про × З годину × Н р / 100 × (1 + Н д / 100) × (1 + Н соц / 100),

(3.8)

де Ч про - Чисельність обслуговуючого персоналу, чол;

Т про - Час обслуговування ЛВС, год.;

З ча з - Погодинна тарифна ставка обслуговуючого персоналу, грн.;

Н д - норматив додаткової зарплати;

Н соц - Норматив відрахувань на соціальні потреби;

Час обслуговування ЛВС розрахуємо за формулою:

Т о = (К т × до рд / т × К зм / д × Г зм)

(3.9)

Т о = 52 × 5 × 1 × 8 = 2080 год / рік.

Таким чином, зарплата обслуговуючого персоналу становитиме:

З о = 2 × 2080 × 5,00 × 0,1 × 1,1 × 1,362 = 3116,25 грн.

Амортизаційні відрахування А на використання ЕОМ розраховуються за формулою:

А = В тз × Н а / 100 + З лвс × Н АНМ,

(3.10)

де В т з - вартість апаратного забезпечення;

Н а - норма річної амортизації.

З лвс - собівартість створення мережі;

Н АНМ - норма річної амортизації на нематеріальні активи (15%).

Для проектованого варіанта амортизаційні відрахування становлять:

А н = 98,50 × 10/100 +1812,90 × 15/100 = 281,78 грн.

Оскільки кількість використовуваних комп'ютерів не змінилося у зв'язку з установкою мережі, розрахунок витрат на електроенергію буде проводиться тільки для доданого активного мережевого обладнання.

Витрати на використану активним мережним устаткуванням електроенергію розраховуються за формулою:

Р е / е.б = W ЛВС × Т ЛВС × Ц е / е,

(3.11)

де Ц е / е - вартість однієї кВт / ч. електроенергії, 0,516 грн.

W ЛВС - сумарна потужність обладнання ЛОМ, кВт / год;

Т ЛВС - час роботи ЛВС за рік, ч.;

ЛВС працює постійно, тому час її роботи:

Т ЛВС = 365 × 12 = 4380

Підставляючи значення у формулу отримуємо, грн.:

Р е / е.б = 0,9 × 4380 × 0,516 = 2034,07 грн.

Витрати на ремонт і експлуатацію технічних засобів розраховуються за формулою:

В р = В тз × Н р / 100,

(3.12)

де В тз - вартість апаратного забезпечення;

Н р - відрахування на експлуатацію, ремонт ЕОМ,%.

Для проектованого варіанти: У р = 98,50 × 10/100 = 9,8 грн;

Всі результати розрахунків по витратах за час експлуатації (один рік) ЛВС наведені в таблиці 3.7

Таблиця 3.7 - Витрати за час експлуатації (1 рік)

Види витрат

Ум. позн.

Величина витрат (Вг), грн

Зарплата обслуговуючих

З про

3116,25

Вартість електроенергії

У е

131,76

Амортизаційні відрахування на ЛВС

А лвс

281,78

Ремонт і експлуатація ЛВС

У р

9,8

Усього:

У р

3539,59

Тепер розрахуємо річний економічний ефект від впровадження апаратно-програмних засобів ЛОМ для автоматизації роботи бухгалтерії.

Доходи від експлуатації проектованого устаткування:

  • надання доступу до глобальної мережі Internet;

  • роздруківка бухгалтерських документів;

  • послуги електронної пошти E - Mail.

Вивчивши попит на подібні послуги в м. Сєверодонецьку та проаналізувавши журнали обліку роботи в трьох організаціях, що надають подібні послуги, можна зробити наступний прогноз про комерційне використання проектованого устаткування за одну годину робочого часу:

  • робота в Internet - 3 клієнта;

  • роздруківка документації - близько 50 сторінок формату A 4;

  • число клієнтів E - Mail на місяць - близько 50.

Вартість години роботи в Інтернет в Сєвєродонецьку становить в середньому 3 грн.

Вартість роздруківки сторінки формату А4 становить 0,25 грн.

Вартість послуги E - Mail на місяць для однієї поштової скриньки обсягом 3 Mb становить 2,2 грн, що на місяць складе 2,2 × 50 = 110 грн ..

Разом за день «відділ надання послуг» приноситиме 122,5 грн., Що складе за рік близько 1470 грн.

Доходи від перекваліфікації працівників підприємства. У зв'язку з автоматизацією виробничих і управлінських процесів підприємство зможе відмовитися від послуг 2 з 4 працівників. Отже, економія фонду заробітної плати за рік складе 12 × (525 +525) = 12600 грн.

Сумарний річний економічний ефект від впровадження ЛВС складе різницю щорічних витрат на забезпечення функціонування ЛОМ та прибутку по всіх напрямках використання:

Е г = Е к + Е п-З ф,

(6.13)

де Е к = 1470 грн. - Доходи від комерційного використання обладнання;

Е п = 12600 грн. - Доходи від перекваліфікації працівників підприємства;

З ф = 3539,59 річні витрати на функціонування ЛВС;

Е р = 1470 +12600-3539,59 = 10530,41 грн.

Струм = К н / Е р = 1812,90 / 10530,41 = 0,2 року

З цієї цифри видно, що витрати на створення та впровадження ЛВС окупляться протягом 2 місяців.

Розрахункові техніко-економічні показники апаратно-програмних засобів ЛОМ для автоматизації роботи бухгалтерії наведені в таблиці 3.8

Таблиця 3.8 - Техніко-економічні показники апаратно-програмних засобів ЛОМ для автоматизації роботи бухгалтерії

Найменування показника

Умовні позн.

Од. ізм.

Значення

Технічні показники

1. Швидкість передачі

З до

Mbps

100

2. Споживана потужність

W

КВт / год

0, 7

3. Загальна довжина ліній

L

М

45

4. Наявність виходу в Інтернет



Так

Економічні показники

1. Вартість устаткування на створення ЛВС

Сто

грн.

1712,55

2. Сукупні капітальні витрати на створення ЛВС

Кн

грн.

1812,90

3. Зарплата розробників ЛВС

ЗПЛ

грн.

1148,00

4. Собівартість розробки ЛВС

Ср

грн.

2022,65

5. Річні витрати на експлуатацію ЛВС

Вг

грн.

3539,59

6. Річний економічний ефект від створення і експлуатації ЛВС

Ег

грн.

10530,41

Розроблений комплекс апаратно-програмних засобів локальної обчислювальної мережі має більш високі технічні характеристики, що дозволяють значно збільшити продуктивність праці працівників бухгалтерії підприємства та дає нові можливості для покращення обміну інформацією, що для підприємства особливо важливо.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Комунікації, зв'язок, цифрові прилади і радіоелектроніка | Диплом
286.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Дослідження та розробка проекту інформаційної системи відділу бухгалтерії АТЗТ Швея
Дослідження та розробка проекту інформаційної системи відділу бухгалтерії АТЗТ Швачка 2
Розробка багатокористувацької інформаційної системи для автоматизації роботи книжкового інтернет-магазину
Автоматизоване робоче місце реєстрації й документування комплексу засобів автоматизації
Автоматизоване робоче місце реєстрації й документування комплексу засобів автоматизації 2
Оцінка стійкості інженерно-технічного комплексу до вибуху
Програмно-методичний комплекс для навчання процесу створення компіляторів
Програмно-методичний комплекс для навчання процесу створення компіляторів
Програмно-апаратний комплекс для тестування інтегральних мікросхем 155 серії
© Усі права захищені
написати до нас